Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема. Григорій Косинка (Г. Стрілець). Трагічна доля митця. Новела «В житах» - зупинена мить, пошуки порушеної гармонії
Мета:
навчальна – сформувати в учнів поняття про творчу біографію прозаїка Григорія Косинки, вчити розуміти позаідеологічність його творів, психологізм художньої деталі в них; допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст новели «В житах», її пафос та стильові особливості;
розвивальна – розвивати вміння переказувати сюжет новел, коментувати їхній зміст, визначати основні мотиви, коментувати показ переваги загальнолюдського над класово-ідеологічним, вміти виділяти і коментувати зорові й слухові образи, художні деталі, знаходити в тексті художні засоби, які передають ставлення автора до героя; розширювати кругозір, словниковий запас учнів, розвивати пам'ять, творчу уяву, спостережливість;
виховна – виховувати почуття прагнення гармонії душі і світу, усвідомлення альтернативи: активна життєва позиція за будь-яких обставин чи терплячість і пасивне очікування; прагнення поглибити знання шляхом самостійного читання творів та літератури про творчість письменника і його життя.
Обладнання. Текст новели, підручник, мультимедійна презентація, виставка його книг, віртуальні ноутбуки
Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу.
Форма проведення. Урок створення сайту
Перебіг уроку:
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Часто ми чуємо фразу: «Він – людина епохи Відродження». Так говорять про інтелектуалів, людей тонкої натури, всебічно обдарованих тощо. Ще одним сенсом фрази, вважаю, має бути і характеристика людини-митця, творче кредо якої не розходиться з власним реальним життям. Такими були більшість митців 20-30 –х років, недарма той час і тих людей називали «Розстріляним Відродженням». Серед них і майстер новели, закоханий у жито-життя, - Григорій Косинка…. Сьогодні….
Але перш ніж почати працювати і заглибитися у тему нашого уроку, хотіла би сказати наступне. Ми живемо у час інформаційних технологій, в якому не лише книга є єдиним джерелом отриманням інформації… Молоде покоління широко використовує для цього всесвітню мережу Інтернет. Ви також, шановні мої 11-класники, обрали собі за профіль навчання у старшій школі - інформаційно-технологічний. Тому пропоную сьогодні провести наш урок у формі роботи над побудовою й наповненням сайту про Григорія Косинку і його творчість. З технологічними особливостями адміністрування сайту ви глибше познайомитеся на уроках інформатики, а сьогодні ми спробуємо тематично наповнювати розділи сайту «Григорій Косинка».
Як адміністраторам, або, як говорять, «адмінам» сайту вам потрібні відповідні пристрої, тому отримайте ваші «віртуальні ноутбуки», з якими і в яких ви будете працювати впродовж цього уроку і наступного, оскільки запропонована тема розрахована на 2 уроки. Для роботи над сайтом ми створили 3 комп’ютерні центри. Ваша робота на уроці буде оцінюватися фішками , ФІЛами, їх ви повинні вносити на сторінку «Опитування» віртуального ноутбука. У кінці уроку ви виведете середній бал за роботу на уроці і поставити у відповідну графу.
Тож, розгорніть ваші віртуальні ноутбуки, перший розділ сайту має назву «Головна», у ньому – тема сьогоднішнього уроку - «Григорій Косинка (Г. Стрілець). Трагічна доля митця. Новела «В житах» - зупинена мить, пошуки порушеної гармонії».
Тож цілі і завдання окреслено – переходимо до роботи над створенням сайту.
ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу
Наступна сторінка нашого сайту має назву «Про автора», і як ви вже здогадалися, говорити ми будемо про життєвий і творчий шлях Григорія Косинки.
Епіграфом до цього розділу я пропоную слова Євгена Плужника: «Григорій Косинка – єдиний і неповторний новеліст».
До речі, розгорніть останню сторінку віртуального ноутбука під назвою «Домашня сторінка», я пропоную вам вдома висловити свою точку зору щодо цих слів Плужника, написавши твір-мініатюру із обґрунтуванням, або (на вибір) написати відгук про сьогоднішній урок. Під час виконання завдання слід дотримуватися вимог до написання твору-мініатюри, а також відгуку.
Час довів, що головним «злочином» Г.Косинки, із творчим і життєвим шляхом якого ми знайомимося, став його талант, який не дозволив йому бути слухняним ілюстратором вигаданих владою й критикою перемог революційних ідей у пожовтневій Україні, а змушував об’єктивно писати про їх дуже суперечливе, насильницьке втілення в життя. «Йдучи у своїх художніх узагальненнях від «малого» до «великого», від психології факту до його філософії, він відкрив у пожовтневій дійсності драми й трагедії, а не перемоги й тріумфи; йому вдається подати складність душевних зламів у людині з позицій не якогось одного класу, а загалом людського буття. І розкрити мовою динамічного лаконізму, за допомогою такого об’ємного афористичного слова, яке ніби вихоплене з уст народу», - читаємо в «Історії української літератури ХХ століття» про Г.Косинку. Чи це так – поміркуємо.
Двоє учнів літературознавців отримало випереджальне завдання: підгодовувати розповідь про життя і творчість Григорія Косинки, і зараз вони представлять нам результати своєї роботи. Завдання комп’ютерним центрам: прослухати їх уважно і у ноутбуках у розділі «Про автора» зробити тематичні виписки із прослуханого, або я пропоную вам таку форму роботи як «Гра чисел» (записати у таблицю, з якою подією пов’язане запропоноване число). Вид роботи ви обираєте собі самі, виходячи із вашої готовності, потім перевіримо виконану роботу.
«Гра чисел»
|
1957 |
листопад 1934 |
1923 |
1920 |
1913 |
1919-1922 |
|
реабілітований |
заарештований |
виходить оповідання «Анархісти» |
член групи «Гроно» |
закінчив початкову школу, працює писарчуком у волості |
навчання у Київському інституті народної освіти |
У своєму виступі літературознавці зазначили, що як письменник Григорій Михайлович дебютував у газеті «Боротьба» оповіданням «На буряки» (1919), підписаним псевдонімом Григорій Косинка. Задум цього твору виник під час навчання майбутнього митця на гімназійних курсах, а на вибір псевдоніма вплинула його любов до квітів, зокрема червоних косинців, які ще називають залізняком червоним. Друзі відраджували Григорія Михайловича від такого псевдоніму, переконуючи, що його власне прізвище краще: «У тебе таке хороше прізвище – Стрілець, воно й пасує тобі, і раптом такий нецікавий псевдонім. Не всі ж знають, що взяв ти його від квітки, думають, що це – хусточка», проте дебютант не змінив свого рішення: «Квітка ця маловідома, але вона така ніжна й красива, скромна і разом з тим велична. Псевдонім залишається, ось і все...».
(http://www.ex.ua/11592712)
Завершуючи роботу над біографією Григорія Косинки, я хотіла би запропонувати вашій увазі, шановні 11-класники, декілька кадрів із кінофільму «Розкажи про мене», що був відзнятий на «Укртелефільмі» у 1989 році. Електронне посилання на цей фільм ви знайте у віртуальних ноутбуках на сторінці сайту під назвою «Відеогалерея». Перегляньте повну його версію вдома перед тим як писати домашнє завдання, думаю, що він вам у цьому допоможе.
Тривожним, важким і повним нерозв’язаних протиріч — саме таким постає перед нами час революційних та пореволюційних подій в Україні XX століття із творів визначних майстрів слова, діяльність яких припала на 20-30 роки. Новели Г. Косинки про ту бурхливу добу посідають одне з чільних місць серед правдивих історій про людину й час, написаних безпосередніми свідками, учасниками тих подій.
Та попри жахливість, нелюдське обличчя часу митці намагалися відповідно зі своїм світоглядом віднаходити в ньому й позитивні, або, сказати б, просякнуті пафосом гуманізму та життєствердження риси, і їм це вдавалося.
Косинчина заслуга в цьому напрямі неабияка. Адже ціла низка його творів — це гімн життю, що проростає на обпаленому війною полі наперекір нищівній силі тваринного в людині, це утвердження думки, що навіть, здавалося б, украй понівечена людська душа може й повинна повернутися у свій нормальний стан. А цей стан характеризується наповненістю серця людини радістю, людяністю, любов’ю і закоханістю в життя.
Мабуть, найглибшого розкриття у творчій спадщині Григорія Косинки порушена проблематика знайшла у невеличкій новелі «В житах».
Будь-який твір має свою історію написання. Для заповнення відповідного розділу сайту «Історія написання» пропоную комп’ютерним центрам прослухати інформацію літературного критика і коротко зафіксувати її у віртуальному ноутбуці.
Уперше надруковано у львівському журналі «Нова культура» (1922, № 2).
Виправлену й відредаговану автором новелу опубліковано в журналі «Життя й революція» (1925, № 6-7). Отож датою першодруку вважають 1925 р. Журнал «Життя й революція» виходив у Києві в 1925-1934 рр.
1924 р. М. Рильський писав: «Григорій Косинка весь виявляється на естраді, коли він публічно щось читає. Чи то буде його власне оббризкане радісною поранковою росою «В житах» (радісне і в трагізмі своєму), чи то Васильченкова меланхолійна «Мати». Голос Косинки бринить однаково молодо».
Читав Г. Косинка, на прохання слухачів, новелу «В житах» часто. Максим Тадейович написав навіть епіграму з цього приводу:
Це все було страшенно просто —
Хитає фізиків екстаз…
Читав про це разів ти зо сто,
Та не читай сто перший раз.
«Дорогий мій Максиме, — писав Г. Косинка, — я відповім вам рядками з вашого вірша, що ви мені його якось читали: «…і навіть невблаганний критик мене, як сонце, веселить». А назвіть мені твір, який полонив би слухача хоч сто разів?».
Новела викликала багато нарікань з боку критики. На літературних вечорах слухачі цікавилися: «Чому вашу увагу привернув такий сюжет? Навіщо з дезертира робити героя художнього твору?».
Г. Косинка відповів: «Я вважаю, що письменник повинен правдиво відображати дійсність, історію наших часів. Дезертири були, і я їх не обминаю, як не обминав босяків М. Горький. Художня форма допомогла яскравіше розкрити психологію дезертира, цю прикру у свій час дрібницю. Що він у порівнянні з героїчними діями нашого народу». На те око художника, щоб помічати дрібниці, і ті, що сприяють, і ті, що перешкоджають нам будувати нове життя.
Перш ніж аналізувати запропонований твір, я хотіла би , щоб ви висловили свої емоції та враження від прочитаного твору.
(дезертир; ч. (фр., від лат., втікач, зрадник):
1) зрадник, утікач; той, хто залишає військо без дозволу;
2) перен. Особа, яка уникає певної роботи, ухиляється від обов’язків і т. ін.
Напевне, ви звернули увагу, що Григорій Косинка так щедро насичує свій твір звуковими, візуальними та тактильними художніми образами.
Зорові образи: Сивий степ; важкий колос схилився до землі; старий чорногуз; сірі, гарні очі, розпатланий чуб, ще дитяче обличчя; крайкована синіми льонами плахта з вівса, ячменю…; копит горить під сонцем; степова дичка – запалена, засмажена (дівчина Уляна); гарно вишита мережка.
Слухові образи: Сонце… сміється з мене крильцями бджіл: «дізік, дізік…»; у мене почали дзвонити коси, серпи; солдат… вигукує, стріляючи з ляку; степ… дзвонить хвилями; десь над ухом б’ється крильцями джміль, гуде; нерви уже не співають, а тільки дзвонять тихо: «Дзінь, дінь!..»; впало на дорогу її слово: – змінилася; шептали колоски; дзвонить у такт степу моє серце.
Нюхові, запахові образи, смакові, дотикові: Городи пахнуть полином, м’ятою п’яні гречки; вітер … теплий, ніжний гарячий вітер.
Завершуючи роботу над заповненням цього розділу сайту, пропоную кожному учаснику комп’ютерного центру самостійно виконати завдання «Впізнай художній засіб», тобто поєднати приклади художніх засобів із їх визначенням. Виконуючи завдання такого характеру, ви готуєте себе до участі у ЗНО.
|
1. |
ранок, заплаканий у росах, молодий і трохи засоромлений сонцем |
А |
діалог |
|
2. |
міцні, рівні, сильні (ноги) |
Б |
поетичне звертання |
|
3. |
народ бойовий |
В |
метафора |
|
4. |
вирішив не снідать: хіба можна до служби Божої хоч рісочку до рота брати?! |
Г |
пісні |
|
5. |
льогкі хліба, проноситься іскрою |
Д |
іронія |
|
6. |
китиці, мов павучки калини; очі сині-сині, мов льон |
Е |
епітети |
|
7. |
Ой що ж бо то за ворон… |
Є |
інверсія |
|
8. |
«Хочеш на коліна, до сонця?» |
Ж |
фразеологізми |
|
9. |
Дзвони, степе! П’яні жита, розступіться! |
З |
риторичні питання |
|
10. |
- Здрастуй! – і стала. - Здорова будь, Уляно! – хотів посміхнутись і не міг. |
І |
порівняння |
1-В
2-Е
3-Є
4-Д
5-Ж
6-І
7-Г
8-З
9-Б
10-А
ІУ. Закріплення вивченого
Підходить до завершення урок, але не підходить до кінця робота над змістом новели «В житах» та заповненням сайту про Григорія Косинку. Вона триватиме ще на наступному уроці, де на нас чекає робота над мотивами твору, образом головного героя, проблематикою, визначенням стильової домінанти тору тощо.
Чи вдалося досягти поставлених цілей та завдань на початок уроку?
Що виявилось найважчим? Найлегшим?
Над чим би ще хотілось попрацювати?
Жито, жити, любити... — це весь Косинка, це його поезія. Читаючи його твори, просто забуваєш, що це проза, а не поезія. Такі ці новели насичені образами, мелодією, почуттям. То ж і пишучи про них, несподівано й сам спостерігаєш за собою бажання писати ледь не віршем, помічаєш, що Косинчині образи, художні засоби, ідеї знаходять відгук у тобі. Та не просто відгукуються, а спонукають тебе до співтворчості, пробуджують думку, почуття і наснажують на життя, наповнене сенсом і гідністю...