Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема 3.4.3. Організація продажу товарів поштою та через інтернет.
Останнім часом електронні технології, Інтернет-комунікації суттєво розширили сфери використання електронних засобів і поклали початок розвитку принципово нового напрямку — електронного бізнесу, який у західних країнах називають "економікою XXI сторіччя".
Найбільш прогресивною складовою електронного бізнесу є електронна торгівля (e-com). Її масштаби зростають неймовірними темпами. За даними різних моніторингових компаній обсяги електронної комерції зросли у світі з 120—150 млрд. дол. США в 1997 році до 1 трлн в 2002 році. За їх прогнозами у 2005 році обіг Інтернет-торгівлі досягне понад 4 трлн дол. США, тобто 25 % обігу світової торгівлі.
Високі темпи і вражаючі масштаби розвитку електронної комерції у світі зумовлені сукупністю чинників економічного, соціального, електронно-технологічного, організаційно-правового характеру. Відокремимо три найсуттєвіші:
Перший — лібералізація економічної діяльності і глобалізація економіки. Дія цих чинників виявляється у вільному переміщенні капіталу, товарів, послуг, технологій як усередині окремих країн, так і в міжнародному масштабі.
Другий — мультифункціональність Інтернету. Постійне оновлення ресурсів, інструментаріїв, комп'ютерних технологій в Інтернеті зумовлює перспективність і надає універсальний характер цій мережі, суттєво розширює всі сфери бізнесу — у тому числі і комерційного. Переваги Інтернету полягають у тому, що він надійно забезпечує не лише окремі комерційні операції, а всі стадії комерційного процесу.
Третій — доступність і ефективність електронної торгівлі. Електронна торгівля доступна для широкого кола суб'єктів ринку в організаційно-технічному та фінансово-економічному плані. Крім того, цей вид торгівлі відрізняється високою ефективністю і окупністю витрат.
21.1. Сутність і зміст електронної торгівлі
Поняття електронної торгівлі
Електронна торгівля як поняття має багато авторських та кілька офіційних визначень. Якщо узагальнити офіційні визначення (європейської комісії, організації економічної кооперації та розвитку, світової організації торгівлі СОТ), то сутність електронної торгівлі полягає в організації процесу товарно-грошового обміну у формі купівлі-продажу на базі електронних технологій. Більш широко трактується це поняття Комісією ООН з міжнародного торгового права (UNCITRAL): електронна торгівля — це організація і технологія купівлі-продажу товарів, послуг електронним способом з використанням телекомунікаційних мереж та електронних фінансово-економічних інструментів.
Отже, обидва визначення містять купівлю-продаж, що здійснюється електронними засобами, причому у віртуальному режимі.
Електронна торгівля, на відміну від електронної комерції, охоплює не весь процес товарно-грошового обміну, а тільки ту його частину, яка безпосередньо пов'язана з купівлею-продажем. Таке твердження належить до електронної роздрібної торгівлі. Що стосується електронної оптової торгівлі, то діапазон функцій тут значно ширше. Але в цілому електронна комерція поняття складніше, ніж електронна торгівля. Остання є частиною електронної комерції.
Будучи динамічною моделлю ведення бізнесу, електронна роздрібна торгівля розвивається не тільки швидкими темпами, але й широкомасштабно охоплює дедалі більше нових операцій та процесів:
- установлення контакту (не фізичного) між "покупцем" і "продавцем"; У обмін комерційною інформацією;
- повний цикл інформаційного супроводу покупця;
- пошук, демонстрація, вибір, консультація, конкурентоспроможність товару;
- продаж товарів, у тому числі електронних продуктів, надання послуг;
- взаєморозрахунки (у тому числі з використанням електронного переказу грошей, кредитних карток, електронних грошей);
- управління процесом доставки товарів безпосередньо покупцю або за вказаною ним адресою;
- післяпродажне обслуговування.
Особливості електронної торгівлі
Залежно від формату електронної торгівлі наведені функції можуть бути розширені або звужені. Отже, за змістом своєї діяльності електронна торгівля суттєво відрізняється від реальної роздрібної торгівлі. їй притаманні характерні риси, особливості. Серед них можна виділити головні:
Віртуальність — брак особистого контакту між фізичними особами-суб'єктами процесу купівлі-продажу, тобто електронна роздрібна торгівля здійснюється в режимі on-line. Реально ж роздрібна торгівля здійснюється в режимі off-line, де безпосередній фізичний контакт обов'язковий.
Інтерактивність — адекватне інформаційне забезпечення покупця (споживача) його запиту у вигляді інтерфейсу, тобто німого діалогу.
Глобальність — брак часових, просторових, адміністративних, соціально-демографічних, асортиментно-товарних меж.
Динамічність — спроможність on-line торгівлі до моментальних змін і адаптації до нових умов.
Ефективність — спроможність забезпечити прибуток, інші економічні вигоди, а також соціальний ефект.
Отже, електронну торгівлю відрізняють особливості і характерні риси, яких бракує в реальних традиційних формах торгівлі.
Характерним для електронної торгівлі є те, що ця форма має значні переваги навіть перед прогресивними формами реальної (off-line) торгівлі. Щоправда, їй притаманні також і вади. Переваги і вади можуть бути поділені між основними суб'єктами процесу купівлі-продажу таким способом (табл. 21.1).
Таблиця 21.1
Переваги і вади електронної роздрібної торгівлі
|
Основні переваги |
Вади |
|
1 |
2 |
|
Для торговельної компанії |
Для торговельної компанії |
|
1. Розширення торгівлі, вільний рух товару, послуги без обмежень і бар'єрів |
1. Складність реалізації технічних, технологічних проектів, відсутність кадрів |
|
2. Безперервність роботи торгівельного об'єкта. Максимальна інтенсивність торговельного обслуговування |
2. Несумісність платіжних систем різних країн |
|
3. Зменшення витрат обігу, а також утримання інфраструктури |
3. Брак правових механізмів |
Закінчення табл. 21.1
|
1 |
2 |
|
4. Вбудовані засоби реклами, маркетингу, інформації. |
4. Можливий несанкціонований доступ до товару та грошових засобів, конфіденційної інформації |
|
5. Прискорення розрахунків |
|
|
6. Відсутність обмежень комерційного бізнесу |
|
|
Для покупця |
Для покупця |
|
Доступність до товару: територіальна, демографічна, часова |
1. Невпевненість, скутість при здійсненні дорогих покупок |
|
2. Економія часу і грошей |
2. Перебої з доставкою товару |
|
3. Зручність і високий рівень торговельного обслуговування |
3. Складність процесу повернення та обміну товару |
|
4. Доставка товару за конкретною адресою |
|
|
5. Морально-психологічна перевага при відвіданні сайта, ознайомлення з товаром, його характеристиками |
Системи електронної торгівлі
У сфері електронної комерції склалося кілька систем. За об'єктами і суб'єктами, які є їх складовими елементами, такі системи можна поділити так:
• Система В2В (бізнес-бізнес) включає всі рівні і види взаємодії між суб'єктами — юридичними особами (виробниками і споживачами, продавцями і покупцями) з приводу розподілу, обміну, купівлі-продажу, споживання. Ця система значною мірою характерна для оптової електронної торгівлі.
• Система В2С (бізнес-споживач) характеризується тим, що учасниками комерційного процесу є фізичні особи та юридичні особи (торговельні компанії). Взаємодія між ними, що базується на електронних технологіях, спрямована на забезпечення купівлі товару в Інтернет-магазині або інших формах електронної комерції. Ядром системи В2С, безперечно, є електронна роздрібна торгівля.
• Система G2B (адміністрація-бізнес) — це обслуговування державного замовлення. Система охоплює всі види угод, які здійснюються між компаніями й урядовими організаціями. Ідеться про торговельні угоди по закупівлі товарів, продукції, надання послуг для державних потреб і за державні гроші.
• Система С2С — (споживач-споживач) відрізняється тим, що в ній взаємодіють споживачі — фізичні і юридичні особи — для обміну комерційною інформацією і здійснення обміну товарами, досвідом, послугами. До цієї системи примикає аукціонна торгівля між фізичними особами, комісійна торгівля, бартерні угоди.
Формуються також інші системи, але вони менше розповсюджені і не такі масштабні, як перелічені вище.
Отже, система В2С передбачає використання Інтернет-технологій для взаємодії торговельних компаній з роздрібними покупцями, забезпечення повного циклу роздрібного продажу товарів та послуг. Слід зауважити, що в системі В2С склад учасників набагато складніше і крім продавців і покупців включає низку фінансових установ, комп'ютерних центрів та ін.
Покупцями, безпосередніми споживачами виступають переважно громадяни (фізичні особи) України, інших держав, особи без громадянства, а також установи, соціальні заклади" інші види споживачів (юридичні особи).
Продавцями в системі В2С можуть бути різні організаційні форми електронної торгівлі: Інтернет-магазини, торговельні ряди, Web-вітрини, торговельні автомати, електронні аукціони тощо.
Фінансові установи — банк продавця, банк покупця, банк-емітент, банк-еквайр. Комунікаційну мережу формують провайдери, сервери, процесингові центри та ін. Систему доставки в В2С становлять кур'єрські служби, транспортні агентства, служби доставки, пошта, власні служби доставки.
Схематично структуру системи В2С можна подати так (рис. 21.1):
Рис. 21.1. Основні структури/ елементи системи В2С
Усі складові елементи В2С взаємодіють у системі взаємозв'язків, причому як прямих, так і зворотних. У цьому гарантія стійкості й надійності системи В2С.
Важливими елементами системи В1С є організаційні форми електронної торгівлі. Вони мають єдину цільову спрямованість — забезпечення процесу роздрібної купівлі-продажу, але відрізняються складом, структурою, роллю в системі В2С. Підприємства, які пропонують специфічні чи нетрадиційні для Web товари або торгівельні послуги називають ще e-teilеr.
Форми електронної торгівлі
Електронна вітрина належить до простих організаційних форм електронної роздрібної торгівлі в системі В2С. Вона може мати самостійний характер або виступати складовою Інтернет-магазину. Електронна вітрина являє собою спеціалізований Web-сайт, який містить інформацію про перелік товарів, які пропонуються покупцям, та порядок розміщення замовлення на такі товари. Мета Web-вітрини у даному разі полягає у зборі попередніх замовлень для їх виконання у реальному режимі.
Схематично Web-вітрина зображена на рис. 21.2.
Рис. 21.2. Інтернет-вітрина самостійна
Судячи з рис. 21.2, Інтернет-вітрина є лише інструментом (засобом) для залучення покупців. Вона не може забезпечити повний цикл купівлі-продажу товару. Це завдання виконує Інтернет-магазин.
Інтернет-магазин — це спеціалізований Web-сайт, який забезпечує повний цикл купівлі-пролажу товарів через Інтернет в інтерактивному режимі з використанням електронного каталогу. Отже, Інтернет-магазин забезпечує виконання таких операцій: ознайомлення, вибір товару, оформлення замовлення, проведення взаєморозрахунків, відстежування виконання замовлення.
Для функціонування Інтернет-магазину необхідно мати як мінімум такі програмно-апаратні компоненти:
- Інтернет-вітрину (фронт-офіс) на Web-сервері;
- електронні каталоги;
- електронну платіжну систему;
- інформаційну систему, інтегровану у фронт-офіс, тобто бек-офіс (склад, бухгалтерія, відділ доставки та ін.).
Інтернет-вітрина магазину має активний зміст. Вона може бути статичною на базі звичайних HTML-файлів або динамічною — з відображенням інформації з бази даних.
Інтернет-вітрина містить інформацію про назву, профіль, статус магазину, асортимент товарів, засоби платежів, знижки, порядку доставки товару, гарантії та Електронні каталоги являють собою довідники з пошуку товарів, послуг такими характеристиками: найменування; призначення; ціна; виробники; конкурентоспроможність тощо. Це, по суті, ? Web-сайт систематизованих товарів з доступною системою навігації.
Відрізняють кілька типів каталогів:
- загальний, що забезпечує широкий список різних сайтів;
- комерційний, який концентрує увагу на комерційних характеристиках ринку постачальників, конкурентному середовищі.
- спеціалізований, як правило, присвячений одній вузькій тематиці.
Електронні системи взаєморозрахунків — це складові інфраструктури електронної торгівлі. Вони являють собою сукупність платіжних засобів, способів фінансових суб'єктів, договорів, нормативних актів. Особливе значення в цій системі мають платіжні інструменти, до яких належать платежі готівкою при доставці товару, банківські переводи, пластикові картки, смарт-картки, електронні гроші, електронні чеки та ін.
Ці інструменти повинні забезпечити розрахунки, конфіденційність, цілісність інформації, аутентифікацію, авторизацію, безпеку, мінімізацію витрат. Блок-схема Інтернет-магазину може бути подана таким чином (рис 21.3).
Рис. 21.3. Блок-схема Інтернет-магазину
Залежно від асортименту, рівня електронних технологій, статусу, способу створення Інтернет-магазини можуть бути класифіковані у різних варіантах:
• магазини універсальні, спеціалізовані і вузькоспеціалізовані;
• магазини самостійні, підрозділ традиційного магазину;
• магазин — власний, корпоративний, орендований.
Торговельний майданчик (торговельні ряди) являє частину Інтернет-торгівлі, де здійснюють купівлю-продаж одночасно численні покупці і продавці, використовуючи єдині служби, програми, апарати, каталоги та інші ресурси.
Існують три варіанти участі продавця в електронному торговельному ряду:
- перший — розміщення прайс-листка продавця в каталозі торговельного майданчика з розбивкою на окремі групи товарів;
- другий — пов'язаний з участю в торговельному ряді невеликого Інтернет-магазину і його поданням на сайті торговельного майданчика як цілісного об'єкта;
- третій — передбачає оренду тематичного розділу каталогу, при цьому лише орендар має право представляти товари даної тематики або даного асортименту.
Інтернет-аукціон - порівняно молода, але разом з тим перспективна організаційна форма у сфері електронної роздрібної торгівлі. Суть Інтернет-аукціону полягає в організації процесу роздрібної купівлі-продажу на базі сучасних інформаційних технології! у публічній атмосфері з установленням кінцевої ціни на конкурентних засадах. Аукціонні торги проводяться за допомогою спеціального програмного забезпечення, що встановлюється на свиті організатора аукціону, тобто аукціонної фірми.
Як продавці на аукціонних торгах виступають власники, виробники товарів, постачальники або їх представники. Покупцями можуть бути будь-які фізичні чи юридичні особи.
Об'єктами аукціонних торгів уважаються: об'єкти інтелектуальної власності, художнього та декоративного мистецтва, елітні вироби, колекційні речі, селекційні сорти, антикваріат. Останнім часом на аукціонах широко представлені товари широкого вжитку (культтовари, електротовари, електронні товари, транспортні засоби), а також деякі засоби виробництва.
Залежно від технології проведення торгів аукціони можуть бути одночасних пропозицій, закритих пропозицій, очні і заочні, на підвищення стартової ціни (англійський) або на пониження ціни (голландський).
Схематично структура аукціону подана на рис. 21.4.
Рис. 21.4. Складові елементи електронного аукціону
Переваги електронного аукціону полягають у тому, що ця форма забезпечує динамічність, масштабність, конфіденційність, конкурентність у процесі електронної торгівлі.
Організація Інтернет-магазину для роботи у режимі on-line має свої особливі підходи тому вимагає виваженості і комплексності на всіх стадіях.
Вихідним етапом такої організації є аналіз зовнішнього середовища і обґрунтування доцільності створення такого магазину. Для другого етапу характерно безпосередньо створення магазину. Третій, заключний етап, охоплює процедури реєстрації і оформлення магазину.
Отже І етап має аналітичний-характер. Господарюючого суб'єкта цікавить, насамперед, яка вигода з Інтернет — магазину, з якими витратами його можна створити і утримати, чи дозріли умови і передумови для організації Інтернет — магазину, які терміни окупності коштів? Для відповіді на ці питання проробляється структура комерційного бізнесу, вивчається контингент покупців, їх потреби, визначається асортимент і профіль майбутнього магазину, схеми просування товару, механізм фінансово-розрахункових операцій, доставки товару, виконуються інвестиційні розрахунки.
Першим кроком підготовчого етапу повинно бути аналіз середовища комерційного бізнесу. Насамперед, визначається кількість конкурентів, тенденції розвитку конкуренції, умови розвитку електронної торгівлі. Слід зауважити, що кількість електронних магазинів у кібернетичному просторі України незначна. Не більше 500 українських електронних магазинів функціонують нині на українському електронному ринку. Правда, в останні роки спостерігається інтенсивне їх зростання — 150—200 магазинів за рік. Цьому сприяє розширення аудиторії. Якщо у 2000 році кількість українських користувачів мережі Інтернет складало 750 тисяч чоловік, то на початку 2004 року вона збільшилася у 3 рази. Стимулюючи на електронну торгівлю впливає також зміцнення електронно-комунікаційної бази, апаратного забезпечення, правового регулювання.
Другий крок — це визначення асортименту і профілю магазину. Ідеальним товаром для Інтернет — торгівлі є компакт-диски, відеокасети, комп'ютерні програми, інформація оскільки не вимагають доставки та інших операцій характерних для матеріалізованого товару. Однак саме в цьому секторі ринку спостерігається інтенсивна конкуренція і серйозні бар'єри входження нових суб'єктів. Інші товари також мають свою специфіку: одяг, взуття вимагають примірки, ліки — термінової доставки, продукти харчування мають обмеження по термінам зберігання. Орієнтиром для визначення асортименту майбутнього магазину може слугувати структура, яка склалася на практиці. Так частка on-line продаж у загальному обороті аналогічних груп товарів за даними TNS Interactive складає: книги — 25 %, компакт-диски, відеокасети — 13 %, продтовари — 8 %, ювелірні вироби — 5 %, автомобілі — 2 %, білети (театр, кіно, на транспорт) — 9 %, туристичні послуги — 5%.
Структура продаж товарів на українському електронному ринку дещо інакша (рис. 21.5).
Рис. 21.5. Структура товарообігу електронної торгівлі (В2С) України
1 — електроніка; 2 — мобільний зв'язок; 3 — фототехніка; 4 — книги; 5 — товари особистого користування; 6 — комп'ютери; 7 — музика, фільми; 8 — одяг, взуття
Третій крок пов'язаний з інвестиційними розрахунками тобто визначенням витрат. Найбільш специфічними в цьому плані є визначення вартості Web-вітрини, Wcb-каталогу, програмного забезпечення. В цілому на українському ринку на такі послуги склалися приблизно таки ціни:
• розробка дизайну Web-сайта, змісту вітрини і каталогу магазину до 2 тис. дол. США
• розробка програмного забезпечення
• Інтернет-магазину 0,5—5 тис. дол.
• апаратне забезпечення 1,5—2,0 тис. дол.
• комунікаційне забезпечення 1,0—1,5 тис. дол.
• оплата праці персоналу (в місяць) 0,5—1,5 тис. дол.
• реєстрація, доменне ім'я, обслуговування 0,3—0,4 тис. дол.
• обслуговування платежів, розрахунків (місяць) 0,1 тис. дол.
Для старту повно функціонального магазину потрібно не менше 5-8 тис. дол. США. Ця сума може бути збільшена у 1,5—2 рази. Все залежить від вибору варіанту створення магазину, тобто від підходів на другому етапі організації.
На II етапі організації Інтернет — магазину завдання мають більш складний і багатоваріантний характер. Існують такі варіанти створення Інтернет — магазину:
- замовлення сторонній організації на розробку інструментів і програмного забезпечення Інтернет — магазину;
- придбання готових типових рішень;
- оренда Інтернет — магазину;
- купівля готового Інтернет-магазину;
- відкриття сторінки в електронному торговельному ряді;
- створення магазину власними силами.
Створення Інтернет-магазину на замовлення доцільно у тих випадках колі необхідно вирішувати нетипові завдання, організувати нестандартні схеми товарних і грошових потоків, впроваджувати нові технології, апробувати теоретичні розробки. Цей варіант дорогий. Він використовується якщо наявні типові рішення не можуть забезпечити розв'язку нестандартних завдань в крупних і складних проектах. Отже замовлення характерно для мережі крупних об'єктів Інтернет-торгівлі.
Для створення середніх та малих Інтернет-магазинів доцільно закупити готові типові рішення. Типові рішення містять основні елементи повно функціонального магазину. їх вартість доступна для більшості суб'єктів ринку. Разом з тим цей варіант вимагає додаткових витрат на адаптацію програми під завдання конкретного магазину, а можливості тут обмежені, придбання сервера, налагодження інфраструктури. Основними покупцями типових рішень виступають фірми, компанії, які мають відношення до інформаційних технологій і володіють Інтернет інфраструктурою.
Оренда Інтернет-магазину вважається оптимальним варіантом для реалізації більшості проектів в електронній торгівлі. В оренду здаються або програмне забезпечення або програмно-апаратний комплекс. Як правило, орендодавцем виступає провайдер електронної комерції. З одного боку це позитивно, оскільки він адаптує програмне забезпечення під замовника і надає широке коло послуг. З другого боку — оренда супроводжується нав'язуванням послуг і нестабільністю тарифів.
Варіант оренди вибирають підприємці які:
— не мають достатньо стартового капіталу, а намагаються отримати якісні послуги;
— апробують себе на електронному ринку.
Отже основний позитив оренди — низькі витрати і незначний ризик.
Для III етапу організації характерна низка процедур пов'язаних з реєстрацією, оформленням, рекламою. Будь-який Інтернет — магазин повинен мати ім'я. Для нього існує система домен ім'я (DNS) яка дозволяє побудувати доменне ім'я різних рівнів залежно від бажання підприємця.
Система DNS представлена нині наступними складовими:
Нові позатеріторіальні домени які знаходяться у стадії розгляду для затвердження:
Повністю назва Інтернет — магазину може мати такий вигляд: www.start.ua або start.com. Може бути і такий варрант: www.start.com.ua.
У назві start угадується профіль магазину — спорттовари, ua і com відповідно вказують на країну і комерційну функцію. Проте найбільш раціональною слід вважати назву — www.start.com оскільки містить достатньої інформації для покупця.
Після того як ім'я вибрано його слід перевірити чи воно вільне і не дублюється. Це можна зробити на сервері будь — якого реєстратора доменів. Якщо ім'я вільне слід приступати до реєстрації. Для цього необхідно:
- знайти підходящий реєстратор зарубіжний або вітчизняний, оскільки ціни за послуги реєстрації різні (www.intmic.net США 70—90 дол.; Ru Center 20—35 дол., main.ukrcom.khczson.ua —100 дол. і т. д.)
- заповнити реєстраційну форму прямо на сайті реєстратора і внести оплату пластиковою карткою. Після оплати доменне ім'я переходить у розпорядження магазину.
Слід зазначити, що зареєстроване ім'я закріплюється лише на визначний термін — місяць, рік, 5 років. Тому по закінченню такого терміну його слід відновити.
Для повнофункціонального Інтернет-магазину характерна складна система взаємопов'язаних операцій, методів, прийомів, які формують технологічний процес. В цілому такий процес складається з шести фаз (рис. 20.6).
Як видно з рис. 21.6 кожна фаза торгово-технологічного процесу має чітке електронне забезпечення.
Перша фаза — ознайомлення з магазином і вітриною є надзвичайно важливою у емоціонально-психологічному плані для покупця і в економічному для магазину. Вона забезпечується продуманою Web-вітриною. Саме Web- вітрина несе інформаційне, рекламне навантаження і формує подальшу поведінку покупця.
Як правило, покупця цікавить, що продається, яка система оплати, який порядок доставки, деякі реквізити магазину (адреса, контактні телефони). Якщо покупець постійний, то звертає увагу також на нові поступлення, зміни, рекламу. Всі ці відомості покупець повинен отримати оперативно протягом 3-5 переміщень по Web- ; ("вузлу...
Друга фаза — пошук товару забезпечується Web-каталогом, який виконує дві функції систематизації асортименту товарів і навігації. Асортимент товарів у каталозі:
• може бути згрупований за товарознавчими ознаками, тобто поділений на класи, групи, підгрупи, види, різновиди;
• класифікований за критерієм призначення;
• об'єднаний залежно від фірм виробників;
• представлений символами, тобто піктограмами.
Рис. 21.6. Основні фази технологічного процесу електронного продажу
Програма навігації сприяє пошуку необхідного товару за різними критеріями, що прискорює цей процес і крім того, дозволяє здійснити порівняльний аналіз ідентичних товарів різних фірм. Рейтингове порівняння необхідне покупцям. Воно можливе тільки в умовах електронної торгівлі.
Таким чином, чітка систематизація і навігація з конкретною інформаційною підтримкою зумовлює суттєві; переваги електронної торгівлі в процесі торговельного обслуговування.
Третя фаза — отримання інформації про товар дещо перекликається з попередньою фазою. Повну і достовірну інформацію про товари покупець може отримати шляхом ознайомлення з інформацією, яка розміщена в каталозі поза межами каталогу але легкодоступна для покупця. Додаткова інформація, а також поради покупцю може надаватися через систему інтерфейсу. Все це можна отримати швидше ніж у продавця-консультанта в традиційних магазинах.
Четверта фаза — відбір товару мас ряд особливостей характерних лише для електронної торгівлі:
♦ покупець "укладає" товар у віртуальний кошик, де він має можливість візуально прослідкувати структуру покупки, а саме кількість товару, ціпу, суму, розмір знижки та вартість доставки;
♦ якщо у покупця виникає бажання зменшити розмір покупки то автоматично зменшуються усі параметри, тобто вартість кошику перераховується;
♦ з електронною корзиною в Інтернет-магазині синхронно спрацьовує система регулювання запасів, їх поповнення, а також відкладання купленого товару і підготовка його до постачання.
Якщо покупець погодиться з вартістю покупки наступає момент обов'язкової реєстрації. Форма реєстрації проста, вносяться тільки самі необхідні відомості: форма оплати, реквізити платіжних засобів, адреса і час доставки товару.
П'ята фаза — розрахунок може здійснитися шляхом попередньої оплати, по кредитним карткам, електронними грошима, готівкою при доставці товару. Електронні розрахунки здійснюються у такій послідовності:
♦ авторизація, тобто дозвіл на доступ до ресурсів, ідентифікація даних платіжних засобів, виявлення обмежень та резервування визначеної суми;
♦ транзакція, підтвердження інформації, обмін інформацією та переказ обумовленої суми, тобто, вартості покупки.
Шоста фаза — доставка товару здійснюється після транзикції і резервування товару на складі. Можна виділити наступні способи доставки товарів:
♦ доставка міжнародною кур'єрською службою. Передоплата у такому випадку складає 100 %. Товар доставляється у будь-яку точку планети протягом 3-6 діб, при цьому покупець постійно може відслідкувати маршрут доставки. Вартість доставки висока 25—35 дол. США;
♦ доставка власною кур'єрською службою характерна для крупних міст-обласних центрів, де розташовані склади електронної торгівлі. Терміни доставки не перевищують 2 діб з моменту оформлення замовлення. Можливі розрахунки за товар при його доставці;
♦ доставка поштою здійснюється бандероллю, тобто, така доставка характерна для дрібно штучних товарів. Як правило, адресат отримує бандероль у поштовому відділені особисто. Вартість доставки досягає до 25 % вартості замовлення, а терміни доставки відповідають традиціям поштової служби України;
♦ доставка магістральним транспортом використовується для таких товарів як обладнання, побутова техніка, меблі та інші види крупно габаритних товарів. Частіше використовують залізничний та автомобільний транспорт. Повітряний транспорт дорожчий, тому його послугами користуються для доставки квітів, подарунків, ліків та інших термінових товарів.
Таким чином, повнофункціональний Інтернет-магазин базується на електронних технологіях із завершеним циклом торговельного обслуговування. Такі технології відрізняються зручністю, оперативністю, вигідністю дія покупця і забезпечують високу ефективність діяльності Інтернет-магазину.