Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
27
Одеський національний університет імені І.І. Мечникова
Сучасна англомовна термінолексика сфери освіти
.02.04 –германські мови
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Одеса 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник –кандидат філологічних наук, доцент Романовська Юлія Юріївна Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, професор кафедри англійської філології
Офіційні опоненти – доктор філологічних наук, професор Кухаренко Валерія Андріївна Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, професор кафедри лексикології і стилістики англійської мови
кандидат філологічних наук, доцент Гнаповська Людмила Вадимівна, Українська академія банківської справи, м. Суми
Провідна установа – Запорізький державний університет МОН України, м. Запоріжжя,кафедра теорії та практики перекладу
Захист відбудеться “_23__”___04____2004р. о _15.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02, в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова за адресою: 65058, в м. Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд.91.
З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (65026, Одеса, вул. Преображенська, 24)
Автореферат розіслано “_23__”____03____2004р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Черноіваненко Є.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Серед стратегічних завдань реформування освіти в Україні найважливішими є виховання свідомих громадян держави, формування освіченої, творчої особистості; відтворення і трансляція культури і духовності вітчизняних і світових зразків; виведення освіти України на сучасний рівень освіти постіндустріального суспільства. Одним із пріоритетних напрямів реформування вітчизняної освіти є, зокрема, досягнення якісно нового рівня у вивченні не тільки української, але й іноземних мов, у першу чергу англійської, оскільки інтегрування України у світове науково-освітнє співтовариство потребує подолання комунікативних бар’єрів, в тому числі мовних.
Наш час позначений тим, що майже в усіх національних мовах розвинених країн спостерігається так званий термінологічний вибух, який проявляє себе змінами у галузевих термінологіях, їх диференціації, виникненні термінологічних одиниць для номінації нових понять, в активному проникненні їх у загальнонаціональну мову. Спостереження за розвитком термінологічних систем, опис засобів позначування у відповідних терміносистемах, укладання і поповнення різногалузевих термінологічних словників –таким є одне з головних завдань української лінгвістики і лексикографії в галузі термінознавства.
В українській германістиці в останнє десятиріччя англомовне термінознавство представлено численними працями із різних галузей суспільної діяльності: кібернетики, економіки, медицини, лінгвістики, тощо. Водночас англомовна термінолексика сфери освіти майже не досліджувалася у вітчизняному термінознавстві.
До цього часу не існує англо-українського словника педагогічної термінолексики. У цілому аналіз літератури з досліджуваної теми примушує констатувати відсутність спеціальних розробок з питань, пов’язаних із лінгвістичним вивченням термінолексики сфери освіти. Разом з тим існує достатня кількість зарубіжних лексикографічних видань, що репрезентують англомовну термінологію сфери освіти –вони і стали фактичним матеріалом для нашого дослідження. Саме у сфері освіти більше ніж у багатьох інших сферах науково-практичної діяльності людей існують термінологічні проблеми, пов’язані насамперед із нееквівалентністю понять, а відповідно і значень термінів, що їх номінують у різних національних системах освіти.
Актуальність дослідження. Англомовна педагогічна лексика потребує до себе дослідницької уваги передусім у синхронному плані. На часі існує необхідність комплексного лексико-семантичного аналізу англомовної терміносистеми сфери освіти періоду 60-90 років ХХ століття. Раніше ця термінолексика не виокремлювалась зі складу загальнолітературної лексики і не досліджувалась в лінгвістичному аспекті. Актуальність даної праці визначається загальною спрямованістю сучасних термінознавчих досліджень української германістики на вивчення мовних і позамовних факторів розвитку галузевих термінологій. Детальний аналіз і впорядкування англомовного понятійно-термінологічного апарату сфери освіти є дуже важливим для вітчизняних науковців і працівників освіти. Зважаючи на те, що в наукових працях, присвячених цій темі, коло вирішуваних проблем було дуже обмеженим, а також на те, що цілісний аналіз особливостей англомовної педагогічної термінології не був предметом спеціального дослідження, ми поставили собі за мету заповнити цю прогалину.
Теоретико-методологічною основою дослідження є когнітивний підхід до вивчення мовних явищ, принципи діалектики наукового пізнання, трансформовані стосовно досліджуваної проблеми: принцип системності, що передбачає вивчення лінгвістичного об’єкта під кутом зору його внутрішньої структури і функціонування; принцип єдності форми і змісту, який визначає аналіз понятійного змісту терміна і його словоформи. Інтерпретація мовних явищ спирається на теоретичні досягнення ономасіології, семасіології та передбачає застосування відповідних методів аналізу. Теоретико-лінгвістичним підґрунтям висвітлення фактичного матеріалу є сучасна антрополінгвістична парадигма, у межах якої мова і дійсність, мова і мислення виступають у нерозривному зв’язку і взаємодії, опосередкованих свідомістю носія мови.
Мета і завдання дисертації визначили вибір методів дослідження: зіставно-порівняльний метод, який дає змогу виявити спільне і відмінне в семантичних зв’язках між термінами та одиницями загальновживаної лексики, а також висвітлити проблему подання полісемічних, синонімічних і антонімічних одиниць; аналітико-описовий метод, який передбачає дослідження термінів в аспектах словотворення, структури і семантики; метод компонентного аналізу, метод аналізу словарних дефініцій. Застосовувався також метод концептуального аналізу. Кількісний метод використовувався для отримання частотних показників, які забезпечили точність і об’єктивність дослідження.
Наукова новизна роботи визначається предметом дослідження, а також тим, що в ній вперше в українській германістиці подано комплексний аналіз поняттєво-термінологічної системи сфери освіти Великої Британії і Сполучених Штатів Америки; вперше педагогічна лексика виділена зі складу загальновживаної як самостійна лексико-семантична підсистема; до аналізу педагогічної термінології застосовано когнітивно-концептуальний підхід, завдяки чому виділено первинні та похідні концепти освітянської термінолексики; проведено комплексний лінгвістичний аналіз педагогічної термінолексики на всіх рівнях –лексичному, семантичному, структурному. Запропоновано нове трактування змісту лінгвістичного поняття “педагогічний термін”.
Теоретичне значення роботи визначається тим, що проведений у дослідженні опис концептуальної сфери педагогічної лексики є внеском у вивчення будови і системності англійського лексикону. Вивчення структурно-семантичної організації педагогічних термінів дозволяє осмислити вплив екстралінгвістичних і лінгвістичних факторів на специфіку їх утворення і функціонування. Результати дослідження становлять певний внесок у розвиток англомовного галузевого термінознавства, вони уточнюють основні лінгвістичні характеристики термінолексики сфери освіти. Положення і висновки роботи мають значення для подальших досліджень у галузі англомовного термінознавства, переважно при вивченні інших понятійно-термінологічних систем гуманітарного характеру.
Практична цінність дисертаційного дослідження полягає у застосуванні його результатів при викладанні курсів “Лексикологія англійської мови”, “Лінгвокраїнознавство”, спецкурсу “Мова сфери освіти англомовних країн”, спецсемінарах, присвячених розгляду лінгвістичних характеристик слова у функції терміна. Зібраний і проаналізований фактичний матеріал сприяє уточненню семантики лексичних одиниць сфери освіти. Дисертація становить практичну цінність для лексикографічної роботи –при відборі матеріалу для створення термінологічних словників. Пропонований як додаток до дисертації англо-український словник педагогічної лексики надасть практичну допомогу всім працівникам освіти, аспірантам, студентам при роботі з англомовними фаховими текстами; у матеріалах дисертації вони знайдуть сучасне трактування семантики багатьох педагогічних термінопонять.
Матеріалом дослідження для комплексного аналізу стала вибірка педагогічної лексики із сучасних англійських словників, енциклопедичних довідників, фахових англомовних праць з педагогіки і статей із спеціальних періодичних видань загальним обсягом 16480 сторінок тексту. Досліджені понад 2200 англомовних термінів сфери освіти (однокомпонентних, двокомпонентних і полікомпонентних).
Зв’язок з науковими темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає загальній науковій проблемі кафедри англійської філології НПУ імені М.П. Драгоманова –“Лінгвістичний аналіз англійської мови”, затвердженої Вченою радою університету 30.12.1999р. (протокол №5).
Апробація роботи. Основні положення і висновки роботи обговорювалися на засіданнях кафедри англійської філології Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, а також викладені у доповідях на Всеукраїнській конференції “Інноваційні підходи до підготовки вчителів англійської мови” (Київ, 2000), Міжнародній науковій конференції UNESCO “At the Threshold of the Millennium: Through Language and Culture Studies to Peace, Harmony and Co-operation” (Київ, 2000), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми вищої педагогічної освіти у світлі рішень ІІ Всеукраїнського з’їзду працівників освіти” (Київ, 2002), Міжнародній науковій конференції “Актуальні напрями слов’янської та романо-германської філології” (Рівне, 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Актуальні проблеми філології” (Дніпропетровськ, 2003), Звітно-науковій конференції молодих вчених НПУ імені М.П. Драгоманова (Київ, 2003), а також викладені у 8 публікаціях, 5 з яких вийшли друком у фахових збірниках.
Структура та обсяг дослідження: дисертація складається із вступу, трьох розділів з висновками по кожному з них та загальних висновків. Основний текст дисертації викладений на 159 сторінках комп’ютерного набору. В дисертації міститься список використаної літератури (214 найменувань), 3 таблиці, а також додаток “Англо-український словник педагогічної лексики” (1700 словникових дефініцій). Повний обсяг роботи –сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обгрунтовано актуальність дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, методи дослідження, розкрито теоретико-методологічні основи, висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, наведено дані про апробацію, структуру і обсяг дослідження.
Перший розділ “Теоретичні засади дослідження англомовної термінолексики сфери освіти” присвячений теорії терміна, аналізу джерел, в яких розглядаються сучасні проблеми термінознавства. У першій частині розділу термінологічна номінація представлена як спосіб репрезентації знань. Терміни виконують денотативну і сигніфікативну функції. Денотатом терміна служить позначувана реалія. Розглядувані в цій роботі терміни відображають зміст реалій педагогічної діяльності відповідно до сучасного рівня знань. Сигніфікат терміна служить для вираження спеціальних понять.
Для даного дисертаційного дослідження прийнято визначення терміна як слова чи словосполучення спеціальної сфери вживання, яке є найменуванням спеціального поняття і вимагає дефініції. Логічно завершену і матеріально оформлену дефініцію терміна, згідно з М. Володіною, вважаємо квантом фахово специфічної інформації.
У дисертаційному дослідженні англомовну педагогічну лексику визначаємо як сукупність лексичних засобів, які обслуговують тематично лімітовану комунікацію, а саме англомовне спілкування, що відбувається у сфері освіти та / або присвячене освітянським проблемам. Основою педагогічної лексики є педагогічна термінологія, яка розглядається як підсистема загальної гуманітарно-наукової англомовної термінології. За обсягом і змістом, поняття, що позначається педагогічним терміном, співпадає зі значенням терміна, зафіксованим дефініцією, яка міститься в наукових текстах і спеціальних словниках.
Пропонуємо наступну дефініцію педагогічного терміна, яка відповідає його сучасному розумінню: педагогічний термін –це мовний знак у функції носія фахової інформації, який позначає поняття сфери освіти і має фіксовану дефініцію.
Педагогічно-освітянська діяльність має загальногуманітарний характер, вона цікавить представників різних вікових, соціальних, гендерних верств населення англомовних країн світу. Все це спричинює актуальність освітянських реалій, процесів, понять для дуже широкого загалу мовців. Як показало наше дослідження, в освітню термінолексику, більш ніж у будь-яку іншу, залучаються слова загальнолітературної лексики; специфіка термінолексики сфери освіти полягає в тому, що нею користуються не тільки вузькі кола педагогів-професіоналів, а й широкі кола носіїв загальнолітературної мови. Наслідком цього є розмитість межі, що відокремлює термінологію від загальновживаної тематично забарвленої лексики. Згрупувати термінологічну і загальновживану лексику в дві чітко відмежовані множини, які б не перетинались, є теоретично плідною, але практично неможливою дією.
У другій частині першого розділу розглядається когнітивно-ономасіологічний підхід до вивчення термінологічної номінації та концептосфера англомовної педагогічної термінолексики. Конденсована в термінах інформація розглядається як спеціальне знання, зафіксоване в концептуальному уявленні певної групи носіїв мови. Інформаційна ємність терміна зіставляється із змістовним обсягом його лексичного значення.
Можна сказати, що термінопоняття особливим способом репрезентують спеціальні знання. З когнітивного погляду термін можна розглядати як інструмент онтологізації знань.
Як когнітивний механізм утворення педагогічних термінів розглядається метафора. У дослідженому матеріалі зареєстровано 53 випадки метафоричного слововжитку, що становить 2,4 % виборки. В англомовній науково-педагогічній літературі спостерігаємо широке вживання загальнолітературної лексики, яка використовується для образного, алегоричного, метафоричного іменування педагогічних явищ. Наприклад, у метафорах knowledge market, education market (ринок знань, ринок освіти) суть метафоричного перенесення полягає в тому, що в сучасному світі knowledge (знання) є предметом споживання, який може бути проданим/купленим, тобто поняття “товар” перенесено на поняття “знання”. Поява метафори magnet school пов’язана з виникненням нового типу шкіл, які активно залучають учнів до знань і навичок, що мають “ринкову вартість” і відкривають перспективу надійного працевлаштування.
У процесі метафоричної номінації абстрактні характеристики освітянських реалій можуть переосмислюватись як конкретні, наочні риси, які переносяться із інших, не пов’язаних з освітою сфер людського буття. Так, наприклад, термін sandwich course позначає курс навчання, який побудований на чергуванні періодів навчання та періодів практичної роботи на підприємстві. Наявна аналогія із структурою сендвіча: чергування шарів хліба, ковбаси, сиру, тощо. Певна частина метафоричних термінологічних одиниць, що уживається в педагогічній літературі, навіть не містить у своїй структурі слова зі сфери педагогічних реалій. Наприклад, метафоричний термін late bloomer –пізня квітка –використовується при позначенні студента, який досягнув успіху пізніше, ніж його однолітки.
В англомовній педагогічній термінології метафорично переосмислені терміни мають різну частотність. Так, метафора knowledgemarket належить до найчастотніших; за нею за кількістю вживань стоять метафори sandwich course, secret weapon, brainstorming, magnet school, тобто ті метафори, які позначають реалії сфери освіти, що з’явилися в останні десятиріччя.
За своєю структурою досліджувані метафори представлені у таких моделях: 1) іменник (N) –%; 2) іменник + іменник (N+N) – 39%; 3) прикметник + іменник (Adj+N) –%.
Академік Д.С. Лихачов увів у науковий обіг поняття “концептосфери”, яке він визначає як “концепти окремих значень слів, які залежні один від одного і складають деякі цілісності”. Концепти сприяють підведенню інформації про різноманітні явища під певні категорії і класи, що їх виробило суспільство. Існують вихідні, первинні концепти, з яких далі розвиваються всі інші. У концептосфері можливо виділення домінантних концептів, тобто таких, “які організовують сам концептуальний простір і виступають як головні рубрики його членування” [Кубрякова].
Концептуальний простір як сукупність взаємопов’язаних понять педагогічної діяльності диференціюється на кілька первинних категоріальних концептів, які є універсальними для людської свідомості загалом. До первинних універсальних категорій в нашому дослідженні відносимо: man, motion, time, space, activity. Для педагогічної науки домінантним є концепт “людина”(man). Він нерозривно пов’язаний з концептом “особа”, “особистість”individual. Похідними від первинного і тематично специфікованими концептами є також корелятивні концепти teacher—pupil.
Oднією з універсалій будь-якої концептосфери є концепт “рух” motion. У концептосфері педагогічної діяльності цей універсальний і вельми розмитий концепт специфікується у вужчий концепт “розвиток” development. Цей останній правомірно трактувати як різновид руху, оскільки він передбачає якісні зміни на краще, що відбуваються у часі.
Похідним від універсального концепту motion є також концепт goal, який охоплює цілеспрямовану діяльність, рух уперед, просування до наміченої мети у соціальному просторі –отриманні відповідної освіти.
Ще один універсальний концепт –“час” time –переломлюється у значній кількості англомовних педагогічних термінопонять. Членування часового потоку згідно з усталеними нормативами педагогічного процесу полягає в основі таких термінопонять, як “навчальний рік” academicyear(schoolyear), “класна година” homeroomperiod / homeroom class, “семестр в школі чи інституті” term (Am. semester). Темпоральна обмеженість освітянської діяльності формує поняття “середня освіта” comprehensiveeducation, “вища освіта” higheducation, тобто знання та навички, набуті за певний, чітко обмежений відтинок учбового часу. За цією ознакою протилежним є термінопоняття “lifelongeducation”, яке акцентує можливість отримувати освітянські послуги без вікового обмеження учня.
Універсальний концепт space “простір” переломлюється у педагогічному термінопонятті “дистанційна освіта” “distance education”. Крім того, очевидним є використання як горизонтального, так і вертикального просторового виміру для створення вторинних концептів. Так, наприклад, педагогічні концепти експлуатують загальнолюдську аналогію верх —низ як гарний –поганий, що проявляється у термінопоняттях higher education, high grade –low grade і т.ін. Горизонтальний вимір універсального концепту “простір” найяскравіше проявляє себе у розподілі на центр і не центр із додатковим розподілом на щось більш і менш цінне, важливе. Концепт “центр”center знаходиться в основі термінів: student-centered instruction; student-centered curriculum, teacher-centered instruction.
Із первинного концепту “діяльність”activity розвинулися концепти “пізнавальна діяльність” (cognitive activity), “педагогічнa діяльність” (teaching activity), “навчальна діяльність”(curricular activity), “позанавчальна діяльність”(extra-curricular activity).
Педагогічна діяльність є частковим різновидом загальної соціальної діяльності людей. У зв’язку з цим певні базові концепти соціального устрою і функціонування людської спільноти активно використовуються як джерельна концептуальна база для формування суто педагогічних термінопонять. Наприклад, опозиція двох типів соціальної влади –демократії і авторитаризму знаходить термінологічне втілення у концептосфері педагогіки. Активно використовується похідний authoritative від концепта authority “авторитарна модель навчання”чи “авторитарне викладання”authoritarian teaching, коли вчитель ставить завдання, а учень виконує, вчитель запитує –учень відповідає. Протилежним до цього терміна є democratic teaching.
Із поняттєвої сфери соціального устрою позичена у концептосферу педагогіки ідея адміністративної залежності / незалежності. В англомовній педагогічній літературі досить часто зустрічається термін “автономія”autonomy. Наприклад, принцип незалежності учня у процесі здобування ним знань, закладений у назву педагогічної концепції “autonomy and self-directed learning”. Узагальнюючи дослідження концептосфери педагогічної діяльності людини в англомовному соціумі наведемо наступну підсумкову таблицю.
Таблиця
Первинні та похідні концепти у сфері освіти
|
Первинні концепти |
Похідні концепти сфери освіти |
Термінопоняття сфери освіти |
Man |
individual teacher/ student |
adviser,beginning teacher, classroom teacher, student, tutor |
Space |
top-lower, base center distance place |
high flier, high-order questions, lower-order questions; children-centered curriculum; distance education college, school, university |
Time |
human age |
academic engaged time, lesson, semester, third-year student, continuing education, lifelong education |
Motion |
development goal behaviour |
mental development, cultural goal behaviour modeling theory |
|
Activity |
practice method model system game |
block practice, teaching practice case study method, teaching model, behavioral learning model, all-ability system, educational management system simulatedgame |
Необхідно зауважити, що в понятійно-термінологічних системах Великої Британії і США один і той самий концепт може позначатись різними термінами. Наприклад:
- назви викладацького складу
|
Велика Британія |
США |
|
Lecturer |
instructor |
|
senior lecturer |
Assistantprofessor |
- студенти різного року навчання
|
Велика Британія |
США |
|
first-year student |
freshman |
|
second-year student |
sophomore |
- назви шкіл
|
Велика Британія |
США |
|
non-denominational or secular school |
non-affiliated or non-sectarian school |
|
voluntary school |
parochial school |
Таким чином, концептуальна галузь “сфера освіти” –це сукупне знання, втілене в концептах, поняттєвих елементах даної тематичної групи. Розглядувана концептуальна галузь являє собою складну структуру, яка має свою ієрархію, що відображає взаємозалежності процесів і речей у сфері освіти.
У другому розділі “Екстралінгвістична обумовленість сучасної англомовної термінолексики сфери освіти” висвітлено основоположні позамовні фактори розвитку лексики сфери освіти. Освіта є складним об’єктом у плані досягнення змістової і мовної відповідності, тому що поряд з великою подібністю тут мають місце численні історично обумовлені відмінності у системах освіти.
Поняття “освіта”бере початок від знаменитої давньогрецької пандейї (VI-V ст. до н.е.). Колискою європейських систем виховання стала давньогрецька філософія. Термінологія сфери освіти виникає з того часу, коли науково-педагогічні знання виокремились із загальнофілософських знань. З урахуванням соціокультурних реалій другої половини ХХ століття світова педагогічна думка розробляє нову освітню стратегію, що відповідним чином відбивається в англомовній термінолексиці сфери освіти.
У 80-х роках ХХ століття популярною стала концепція глобальної освіти (globalisation of education). Її суть –підготовка молоді до корисної та ефективної діяльності в суспільстві та світі, що постійно змінюється, розуміння та відчуття особистості як невід’ємної частини єдиного і взаємозалежного світу. Гуманістична парадигма освіти (humanity of education) висуває на перший план поняття “людиноцентричність”. У 60-ті роки домінуюче положення в педагогічній теорії посідає когнітивізм і критичне мислення, спрямоване на розвиток пізнавально-ціннісної орієнтації особистості (cognitive-development value education); важливою проблемою когнітивного напряму в освіті стає проблема розвитку творчого мислення (creative thinking) в процесі навчання. В навчальних закладах Сполучених Штатів, Канади отримали значне поширення також різноманітні навчальні курси з критичного мислення (critical thinking). У США в системі всіх ступенів освіти введений курс “критичного перегляду” (critical viewing) телепередач з метою збереження індивідуальності учня в дуже насиченому і часом агресивному медіасередовищі.
Динамізм розвитку сучасного суспільства потребує від людини постійного навчання, виникає концепція неперервної освіти (синонім “освіта упродовж життя”) –(lifelong education, continuous learning), яка була висунута як альтернатива попередній –“освіті на все життя”, а також дистанційна освіта (distance education). Важливу роль у розвитку неперервної освіти відіграють сучасна інформаційна техніка, комп’ютеризація навчання, телекомунікації, відеотехніка. В останні десятиліття в освітніх закладах англомовних країн використовується програмоване навчання (programmed instruction, computer-based instruction), комп’ютерне навчання (computer education), все більше застосовуються телекомунікаційні технології (telecommunication technologies), електронні бібліотеки (e-libraries), електронна пошта (e-mail).
Значну роль у сучасному суспільному житті та освіті, перш за все у США, відіграє різноманітність культур (cultural diversity). Полікультурна освіта (multicultural education) спрямована на підготовку молоді до життя у все більш багатонаціональному і полікультурному середовищі. Поняття multiculturalism тісно пов’язане з поняттям політкоректності (political correctness), з точки зору якої необхідно уникати в мовленні позначень, які відображають у негативному світлі якусь групу людей, виділяючи (дискримінуючи) їх від інших за будь-якою ознакою, чи то за расою, чи фізичною недугою. Наприклад, у Великій Британії слово O-level означало свідоцтво про звичайний рівень знань; його замінено на політкоректне словосполучення GCSE (General Certificate of Secondary Education), де виключено поняття “звичайний рівень”, який позначає “посередність, пересічність” знань.
Множинність педагогічних явищ і процесів обумовлює множинність педагогічних понять. Як і в будь-якій термінологічній системі, в освіті виділяємо базові терміни, які позначають концептуальні поняття. У вітчизняному розумінні це “педагогіка”, “освіта”, “навчання”, “розвиток”. Проте трактування цих понять у вітчизняній науковій парадигмі значно відрізняється від їх трактування в англомовному науковому середовищі. В Англії, США і багатьох інших країнах “педагогіка”трактується не як всеохоплююча сфера знань про формування нових поколінь і людини взагалі, а як мистецтво викладу і переконування, а відтак і виховання. Education –виховання і освіта –не віддиференційовані один від одного.
У нашому дослідженні класифікація термінів освіти проведена, виходячи з визначення їх змісту, встановлення обсягу семантики кожного окремого терміна, того поняття, яке за певною родовою ознакою поєднується з іншими термінами в єдиній педагогічній терміносистемі.
У процесі дослідження лексикографічних джерел і контекстних вживань англомовних термінів сфери освіти були виділені наступні тематичні групи, що об’єднують терміни які позначають 1) окремі галузі педагогічної діяльності, 2) методи педагогічних досліджень, 3) поняття теорії навчання, 4) моделі навчання, 5) форми навчання, 6) методи навчання, 7) діагностування результатів навчання, 8) теорію виховання і управління класом, 9) види навчальних закладів, 10) учасників педагогічної діяльності.
У кожній тематичній групі ми виокремили базові терміни і терміни семантично похідні, які перебувають у багатоступеневих ієрархічних зв’язках між собою. Базові терміни є інтегруючими; кожний з них об’єднує у своїй смисловій структурі загальний компонент значення декількох термінів, тобто родове поняття, а диференціюючий термін –видове поняття. Наприклад, у тематичній групі термінів на позначення окремих галузей педагогічної діяльності базовим є інтегруючий термін education: infant education –навчання і виховання дітей раннього і дошкільного віку; education of school –навчання і виховання дітей шкільного віку; education of high school –вища освіта; vocational education –професійна освіта –у свою чергу її видовими компонентами є, наприклад, physical education –спортивна освіта, military education військова освіта; adult education (andragogy) –освіта дорослих; special education (remedial teaching) –навчання дітей з фізичними або психічними вадами. Цей останній може виступати родовим терміном стосовно видових термінів, які диференційовано позначають педагогічну діяльність з корекції фізичних, фізіологічних чи ментальних вад дітей, наприклад, education of the mentally retarded –навчання дітей із затримкою розумового розвитку. На межі педагогічної і медичної наук склалася така галузь, як correctional education –корекційна педагогіка –застосування педагогічних засобів для відновлювання функцій організму, порушених захворюваннями, наприклад, speech therapy –усунення вад мовлення (логопедія).
У даній групі термінів чітко виражені родо-видові відношення; усі перелічені види педагогіки –дошкільна, шкільна, педагогіка вищої школи, професійна, спортивна та інші –виступають як видові по відношенню до родової –загальної педагогіки, тому що все, що можна сказати про рід, властиве й виду, тобто кожна з цих педагогік включає процес навчання, форми, методи, засоби, діагностику і оцінку результатів навчання; має свою історію тощо. Процес диференціації в педагогічній науці продовжується. За останні роки з’явилися такі галузі педагогічної науки, як philosophical foundations of education –філософія освіти; social education –соціальна педагогіка та інші.
Критерієм відбору термінів для змістової характеристики тематичних груп було їх функціонування у якості номінаторів спеціальних понять у педагогічних текстах. Загальним об’єднуючим семантичним компонентом у значеннях всіх виділених термінів є сема “віднесеність до сфери освіти”.
При відборі термінів певні труднощі представляли термінологічні словосполучення, не зареєстровані в лексикографічних джерелах. Такі терміносполучення відбиралися з довідкової та іншої літератури за наявністю чіткого визначення їх значення у контекстах.
У третьому розділі “Словотвірні та семантичні характеристики англомовної педагогічної термінолексики” розглянуто словотвірну систему англійських педагогічних терміноодиниць, її специфіку, основні способи утворення термінів і проаналізовано основні лексико-семантичні процеси: полісемію, омонімію, синонімію, антонімію.
У результаті семантичного способу термінологізації термінологічне значення вичленовується на правах лексико-семантичного варіанта, який розвивається на основі суміжності ознак того, що вже позначено в попередньому значенні слова і нового, що позначається. Так, наприклад, слово path із значенням загальномовним “шлях” і термінологічним “лінія поведінки”. Нове значення виникає за допомогою старого.
Явище метонімії представлено термінами назв навчальних дисциплін –географія, граматика, математика і відповідно назвами підручників –“Geography”, “Grammar”, “Mathematics”.
Утворені за допомогою префіксів англомовні педагогічні терміни класифікуємо за різними параметрами: за походженням —суто англійські префікси mis-, un- або запозичені co-, de-, dis-, hyper-, ir- non-, post-, pre-, sub-, super-; за семантикою заперечні –префікси ir-, non-, un-; префікси множинності multi-, mega-, poli-; надмірності hyper-, over-; темпоральної та просторової локативності pre-, post-, under-. Найбільшою продуктивністю відзначаються префікси re- 22% ( re-examinee, re-learning), un- 15% (uneducated, un-taught), non- 12% (non-academic, non-curriculum), pre- 12% (pre-test) далі за спадом частоти йдуть префікси under- 9% (underachievement), multi-, over-, mis-, dis- по 6% (multiversity; overachiever; misbehaviour; disrespect), префікс ir- 5% (irresponsibility), hyper-, post-, super-, sub- 1% (hyperactivity; postgraduate, superintendant, subdean).
Для аналізу процесу суфіксації в англомовній педагогічній термінолексиці в ході дослідження з повної вибірки (2200 одиниць) було виділено 180 термінів, утворених за допомогою суфіксів. Найбільш продуктивними виявилися суфікси: -ation/-tion 28,3% (evaluation); агентивний суфікс –er/or- 24% (educator, instructor); суфікс -ing 20% (monitoring, rating, schooling); однакові за продуктивністю є суфікси –ness i –ship 5% (smoothness, assistantship); суфікс -dom 1,7% (professordom); суфікси -able,-ance,-ant, -ity разом складають 10% (educatable, entrance).
В англомовній педагогічній термінолексиці поширене явище конверсії. Найбільш продуктивною є модель N V: interview бесіда і to interview бесідувати; overstudy –перевантаження заняттями i to overstudy —перевантажуватися заняттями, занадто багато вчитися.
Складні слова класифікуємо за типом створення та зв’язуючого елементу: юкстапозити (baby-bank, deaf-blind, skill-model), складні слова з голосним зв’язуючим елементом (artifact, handicraft), зі зв’язуючим елементом, що виражений прийменником чи сполучником (back-to-basics), складні слова, які складаються з декількох основ і закінчення (apple-polishing, home-making, school-leaver). Складні педагогічні терміни можуть складатися з простих основ (freshman, handwork, playgroup), один з компонентів складного слова може бути похідною основою (headteacher) або скороченням (e-learning). В утворенні англомовних педагогічних термінів продуктивним є засіб складання основ слів за наступними моделями: асинтаксична модель N+N (81%) –audiobook, classroom, textbook; A+N (10%) –bluebook, blackboard.
У складі англомовної педагогічної терміносистеми є певні ключові слова, що складають базисну термінологію і входять до термінологічної системи як необхідні і обов’язкові елементи: наприклад, education, learning, training, навколо яких утворилася велика кількість термінологічних словосполучень. Наприклад, academic education, community education, higher education, innovative learning, interactive learning, physical training. Активними у створенні бінарних сполучень є терміни school (15%) –alternative school, board school, grammar school, test (6%) –ability test, entry test creativity test, college (5%) –area college senior college, teacher college.
Відповідно до синтаксичної структури англомовні терміни сфери освіти класифікуються як одно- (35%), дво- (52%), три- (10%) і багатокомпонентні (3%).
Інтенсивним в англійській мові є процес абревіації. Пояснюється це явище, по-перше, історично складеним прагненням до економії мовних засобів, які раніше виявилися у сфері флексій, переважно у використанні одно-двоскладових слів, скорочених граматичних форм; по-друге, природною реакцією носіїв мови на значне збільшення багатокомпонентних термінологічних сполучень, які утруднюють процес комунікації. В англомовній педагогічній терміносистемі виділяємо наступні види абревіації: складові(bach<bachelor, col<college), ініціальні(CBE–Computer-based education), акроніми (MACOS –Man: A Course of Study), акроніми-омоніми (CAT–Childrens Apperception Test,ERIC –Educational Resourses Information Centers), телескопічні слова (Oxbridge< Oxford + Cambridge). Найбільшу кількість складають ініціальні абревіатури 63%, які позначають назви освітніх установ, асоціацій: назви навчальних закладів(UCL–University College, London),навчальних документів (CQSW–Certificate of Qualification in Social Work), назви установ, що об’єднують викладачів, студентів (ACT– Association of Classroom Teachers).
Будучи невід’ємною частиною всієї лексичної системи, педагогічна термінолексика зберігає основні семантичні особливості загальновживаної лексики, пристосовуючи їх до використання фахівцями сфери освіти в їх професійній діяльності. У межах термінологічної системи терміни вступають між собою в синонімічні, антонімічні, полісемічні і омонімічні відношення.
В англомовній педагогічній термінолексиці має місце чітко виражена полісемія. Термін method має близько 4 різних значень: серія прийомів навчання; окремий тип репрезентації навчального матеріалу; форма роботи; методи навчання окремим аспектам мови.
Багатозначні терміни в англійській мові утворюються за рахунок термінологізації загальновживаних слів. Лексема “school” належить до загальнолітературної мови, вона має прямі та переносні значення: school of life, school of hard knocks та ін.[Rowntree,265]. Водночасschool –це одне з базових понять педагогіки. У словнику D.Rowntree “A dictionary of education” це слово має п’ять лексико-семантичних варіантів: 1) навчальний заклад, в якому навчаються молоді люди віком до 19 років; 2)факультет чи група факультетів університету, наприклад,London School of Economics;3) окрема група студентів, яка одержує вищу освіту; 4) відвідування школи, коледжу (в американському варіанті англійської мови); 5) група науковців, які об’єднані спільними науковими ідеями, методами, доктринами. Цей термін є прикладом внутрішньосистемної полісемії.
Кількість омонімів в англомовній педагогічній термінології невелика, тому що вони можуть бути перешкодою для точного розуміння змісту письмового чи усного висловлення.
У нашому дослідженні до вивчення процесу синонімії застосовано семантичний підхід або лінгвістичний критерій. Послідовність найменувань одного і того ж об’єкта складає “номінативний ланцюжок”. У педагогічній термінології цей тип семантичних відносин мовних одиниць можна проілюструвати таким синонімічним рядом: student,pupil, learner, schoolboy(schoolgirl), schoolkid. Всі вони об’єднані змістом “особа, яка навчається в школі, університеті”, або синонімічним рядом, що складається із термінів -дієслів: to teach, toinstruct, toeducate, tolecture, totutor, toschool, totrain, tocoach. Їх об’єднує загальне значення “навчати”, але кожне з них має особливий відтінок значення.
Досліджуваний матеріал дав можливість виділити групи, які мають місце у педагогічній термінології: слово –словосполучення:autonomy–academicfreedom; словосполучення –словосполучення: co-operativeteaching–teamteaching; повна –коротка форма:computer-managedlearning–CML.
Антонімічні явища у досліджуваній терміносистемі представлені лексичними (різнокореневими) і граматичними (однокореневими) антонімами. До лексичних антонімів відносимо такі терміни: authoritan education –democratic education, homogeneous group –heterogeneous group.
ВИСНОВКИ
У роботі запропонована наступна дефініція педагогічного терміна, яка відповідає його сучасному розумінню: “Педагогічний термін –це мовний знак у функції носія фахової інформації, який позначає поняття сфери освіти і має фіксовану дефініцію”.
Концептосфера англомовної педагогічної лексики виходить з універсальних філософських понять man, motion, time, space, activity, які є первинними концептами, що породжують низку похідних концептів, кожний з них в свою чергу переломлюється у значній кількості конкретних педагогічних термінопонять. Первинний концепт man – один з центральних у досліджуваній концептосфері, він є фоном і точкою відліку для осмислення інших концептів і для репрезентації семантики інших слів.
Основний зміст дисертаційної роботи відображено в таких публікаціях авторки:
АННОТАЦИЯ
Стефанова Н.А. Современная англоязычная терминолексика сферы образования.-Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 –германские языки.–Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова, Киев, 2004.
Диссертация посвящена комплексному анализу англоязычной терминолексики сферы образования 60-90-х годов ХХ столетия на трех уровнях –понятийном, дефинитивном, лингвистическом.
Предложен когнитивно-ономасиологический подход в изучении терминологической номинации, определена концептосфера англоязычной терминолексики сферы образования, основанная на универсальных философских категориях, которые преломляются в множестве педагогических терминопонятий. Слово man–центральное слово концептосферы, оно является фоном для репрезентации семантики других слов, для осмысления других концептов. Сконденсированная в педагогических терминах информация рассматривается как специальное знание, зафиксированное в концептуальных представлениях определенной группы носителей языка.
В качестве когнитивного механизма образования педагогических терминов в диссертации представлена метафора. Антропоцентризм гуманистической педагогики, предметом которой является человек, обусловливает широкое употребление в англоязычной научно-педагогической литературе как терминологической лексики, так и общеупотребительной, базирующейся на образном, аллегорическом, метафорическом именовании педагогических явлений.
В диссертации рассматривается экстралингвистическая обусловленность современной англоязычной терминолексики сферы образования, определены основные внеязыковые факторы развития педагогической лексики, к числу которых относится концептуализация реальной действительности носителями языка в 60-90-е годы ХХ столетия; научно-техническая революция, вносящая существенные изменения в лингвистическую модель мира; целенаправленный поиск в мировом образовательном пространстве новых образовательных стратегий и педагогических парадигм, что соответствующим образом отражается на развитии научной педагогической терминолексики.
Педагогика тесно связана с науками о человеке и оперирует понятиями, существующими в философии, психологии, логике, физиологии, антропологии, медицине, социологии, этике и др. Наиболее тесные межнаучные связи сложились у педагогики с психологией. Большая часть психологических терминов, вошедшая в терминосистему педагогики, полностью сохранила свое понятийное значение; часть психологических терминов в педагогическом лексиконе приобрела некоторые особенности или нюансы значений.
В работе предложено лингвистическое определение педагогического термина: “педагогический термин –это языковой знак в функции носителя профессиональной информации, который обозначает понятие сферы образования и имеет фиксированную дефиницию”.
Исследование современной англоязычной терминолексики сферы образования проведено на лексическом, семантическом, морфемно-словообразовательном, структурном уровнях. Установлено, что англоязычная терминолексика сферы образования представляет собой подсистему лексико-семантической системы английского языка. Исследование понятий и терминов сферы образования свидетельствует о том, что термины данной системы широко функционируют в неспециальных коммуникативных ситуациях, в связи с чем количественные параметры педагогических терминов и педагогических лексем не могут быть абсолютно определены. Разграничение педагогической лексики и педагогической терминологии возможно теоретически, на практике такое разграничение не всегда возможно.
В англоязычной педагогической терминолексике Великобритании и США существуют различия: одинаковые терминопонятия в этих странах могут обозначаться разными терминами.
Ключевые слова: педагогический термин, терминологическая номинация, метафора, концепт.
АНОТАЦІЯ
Стефанова Н.О. Сучасна англомовна термінолексика сфери освіти.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04.- германські мови.- Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2004.
Дисертація присвячена комплексному аналізу англомовної термінолексики сфери освіти 60-90-х років ХХ століття на трьох рівнях –понятійному, дефінітивному, лінгвістичному. Запропоновано когнітивно-ономасіологічний підхід до вивчення термінологічної номінації, визначена концептосфера англомовної термінолексики сфери освіти, що базується на універсальних філософських категоріях, які переломлюються у педагогічні термінопоняття. Первинний концепт man —один з центральних у досліджуваній концептосфері, він є фоном і точкою відліку для осмислення інших концептів і для репрезентації семантики інших слів.
В дисертації розглядається екстралінгвістична обумовленість сучасної англомовної педагогічної термінолексики, визначені основні позамовні фактори розвитку педагогічної лексики.
У роботі запропоновано лінгвістичне визначення педагогічного терміна: педагогічний термін –це мовний знак у функції носія фахової інформації, який позначає поняття сфери освіти і має фіксовану дефініцію.
Дослідження сучасної англомовної термінолексики сфери освіти проведено на лексичному, семантичному, морфемно-словотвірному, структурному рівнях. Визначені спільні і відмінні терміни у термінолексиці Великобританії та США.
Ключові слова: педагогічний термін, термінологічна номінація, метафора, концепт.
SUMMARY
Stefanova N.O. Modern English Educational Terminology.- Manuscript.
Dissertation for Candidate Degree in Philology. Speciality 10.02.04 –Germanic Languages.-National M.P. Dragomanov Pedagogical University, Kyiv, 2004.
The dissertation is dedicated to the complex analysis of modern English educational terminology on three levels –conceptual, definitive and linguistic. Cognitive-onomasiological approach of studying terminological nomination has been offered in the investigation.
The research provides the analysis of notional terminology sphere-source based on universal categories reflected on educational terms. Concept man is the main concept in educational terminology and serves as background for comprehending other concepts and semantics of other words.
The investigation points out extra-linguistic factors of educational terminology, psychological, philosophical, medical and some other terms connected with education and they function in this terminology .
Modern linguistic definition of educational term has been offered in the dissertation: an educational term is a language sign in special function of information carrier, which denotes the conceptions of education sphere and has the recorded (fixed) definition.
Key words: educational term, terminological nomination, metaphor, concept.