Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Пр. зан. № _3_ . Назва роботи: “ Повітря робочої зони “.
1. Мікроклімат робочої зони.
2. Нормалізація параметрів виробничого середовища..
Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність здійснює мікроклімат (метеорологічні умови) у виробничих приміщеннях, під яким розу міють умови впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням. Ці умови визначаються: поєднанням температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, температури поверхонь, що оточують людину та інтенсивності теплового (інфрачервоного) опромінення.
Незважаючи на те, що параметри мікроклімату виробничих приміщень можуть змінюватися, іноді навіть значно, температура тіла людини залишається постійною (36,60С). властивість організму людини підтримувати тепловий баланс з навколишнім середовищем називається терморегуляцією.
І так:
Температура – це ступінь нагрітості тіла, вимірюється у К, Fr, 0С (оптимальна температура 16…250С, допустима до 300С)
Вологість повітря – це кількість або наявність пару у повітрі. Буває абсолютною та відносною. (Оптимальна вологість – 40…60%. Допустима до 75%).
Абсолютна – кількість пару води у об’ємі повітря.
Відносна – відношення абсолютної вологості до максимально можливої, вимірюється у %
Швидкість руху повітря – шлях який проходить повітря за одиницю часу. Людина починає відчувати це пересування при швидкості повітря 0,1 м/с.
Теплове випромінювання – перенос теплоти за допомогою електромагнітних хвиль. Це випромінювання є одним з видів передачі теплоти від одного тіла другому, при якому теплообмін між тілами відбувається за допомогою випромінювання і поглинання.
Тиск (Па) - оптимальний - 760 мм ртутного стовпчика
Поєднання параметрів мікроклімату може бути сприятливим або несприятливим для самопочуття людини.
Віддача тепла організмом людини в навколишнє середовище здійснюється трьома основними способами (шляхами): конвекцією, випромінюванням та випаровуванням вологи з поверхні шкіри.
Чим нижча температура повітря і швидкість його руху, тим більше тепла відда ється випромінюванням. При високій температурі значна частина тепла втрачається випаровуванням поту. Разом з потом організм втрачає воду, вітаміни, мінеральні солі, внаслідок чого він збезводнюється, порушується обмін речовин. Тому працівники «гарячих» цехів забезпечуються газованою підсоленою водою.
Вологість повітря істотно впливає на віддачу тепла випаровуванням. Через ви соку вологість випаровування утруднюється і віддача тепла зменшується. Зниження вологості покращує процес тепловіддачі випаровуванням. Однак надто низька воло гість викликає висихання слизових оболонок дихальних шляхів.
Рухомість повітря визначає рівень тепловіддачі з поверхні шкіри конвекцією і випаровуванням. У жарких виробничих приміщеннях при температурі рухомого повітря до 35 °С рух повітря сприяє збільшенню віддачі тепла організмом. З підви щенням температури рухоме гаряче повітря саме буде віддавати своє тепло тілу людини, викликаючи його нагрівання.
Рухоме повітря при низькій температурі викликає переохолодження організму. Різкі коливання температури в приміщенні, яке продувається холодним повітрям (протяг), значно порушують терморегуляцію організму І можуть викликати простудні захворювання.
Оптимальне поєднання метеорологічних умов виробничого середовища називають комфортністю.
Нормуються наступні показники метеорологічних умов відносно таких параметрів: сезон року (теплий - температура більше 10°С та холодний - менше 10°С) категорія виконуваної роботи (легка, середня, важка) категорія приміщень (І категорія - приміщення з незначними надлишками теплоти 20 ккал/м3год, II категорія - приміщення з суттєвими надлишками теплоти, тобто більше 20 ккал/м3год).
2. Нормалізація параметрів виробничого середовища.
Нормалізація параметрів мікроклімату здійснюється за допомогою комплексу заходів та засобів колективного захисту, які включають будівельно-планувальні, організаційно-технологічні, санітарно-гігієнічні, технічні та інші. Для профілактики пе регрівань та переохолоджень робітників використовуються засоби індивідуального захисту.
Розглянемо основні заходи та засоби, які використовуються на виробництві.
Удосконалення технологічних процесів та устаткування. Впровадження нових технологій та устаткування, які не пов'язані з необхідністю проведення робіт в умовах інтенсивного нагріву дасть можливість зменшити виділення тепла у вироб ничі приміщення. Наприклад, заміна гарячого способу обробки металу — холодним, нагрів полум'ям — індуктивним, горнових печей — тунельними тощо.
Раціональне розміщення технологічного устаткування. Основні джерела те плоти бажано розміщувати безпосередньо під аераційним ліхтарем, біля зовніш ніх стін будівлі й в один ряд на такій відстані один від одного, щоб теплові потоки рід них не перехрещувались на робочих місцях. Для охолодження гарячих виро бів необхідно передбачити окремі приміщення. Найкращим рішенням є розмі щення обладнання, що виділяє тепло в ізольованих приміщеннях або на відкри тих майданчиках.
Автоматизація та дистанційне керування технологічними процесами. Цей захід дозволяє в багатьох випадках вивести людину із виробничих зон, де діють несприят ливі чинники (наприклад автоматизоване завантаження печей у металургії, управ ління розливом сталі тощо).
Раціональна вентиляція, опалення та кондиціонування повітря. Вони є найбільш поширеними способами нормалізації мікроклімату у виробничих приміщеннях. Так зване повітряне та водоповітряне душування широко використовується для запобі гання перегрівання робітників у гарячих цехах.
Забезпечити нормальні теплові умови в холодний період року в надто габаритних та полегшених промислових будівлях дуже важко і економічно недоцільно. Найбільш раціональним варіантом у цьому випадку є застосування променистого нагрівання постійних робочих місць та окремих дільниць. Захист від протягів досяга ється шляхом щільного закривання вікон, дверей та інших отворів, а також влашту вання повітряних і повітряно-теплових завіс на дверях і воротах
Раціоналізація режимів праці та відпочинку досягається скороченням трива лості робочої зміни, введенням додаткових перерв, створенням умов для ефективного: відпочинку в приміщеннях з нормальними метеорологічними умовами.
Для робітників, що працюють на відкритому повітрі зимою, обладнують примі щення для зігрівання, в яких температуру підтримують дещо вищою за комфортну.
Застосування теплоізоляції устаткування та захисних екранів. Як теплоізоля ційні матеріали широко використовуються: азбест, азбоцемент, мінеральна вата, скло тканина, керамзит, пінопласт та ін.
На виробництві застосовують також захисні екрани для огородження джерел теплового випромінювання від робочих місць. За принципом дії теплозахисні екрани поділяються на: тепловідбивні; теплопоглинальні; тепло відвідні (водяні завіси та металеві листи або сітки, з яких стікає вода) та комбіновані.
Використання засобів індивідуального захисту. Важливе значення для профі лактики перегрівання мають індивідуальні засоби захисту. Спецодяг повинен бути повітро- та волого проникним (бавовняним, з льону, грубововняного сукна), мати зруч ний покрій. Для роботи в екстремальних умовах (наприклад, при пожежі) застосову ють спеціальні костюми з металізованої тканини. Для захисту голови від теплового опромінення застосовують дюралеві, фіброві каски, повстяні капелюхи; очей: — оку ляри (темні, або з прозорим шаром металу); обличчя — маски з відкидним прозорим екраном. Захист від дії зниженої температури досягається використанням теплого спецодягу, а під час опадів — плащів та гумових чобіт.