Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
МИХАЙЛЕНКО Тетяна Миколаївна
УДК: 616.314-0.89.28-06+616-084+615.477.2
КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ УДОСКОНАЛЕНИХ МЕТОДІВ ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ УРАЖЕНЬ ТКАНИН МАРГІНАЛЬНОГО ПАРОДОНТУ ПРИ ПРОТЕЗУВАННІ ЧАСТКОВИМИ ЗНІМНИМИ ПЛАСТИНЧАСТИМИ ПРОТЕЗАМИ
14.01.22. – стоматологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Івано-Франківськ – 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Івано-Франківській державній медичній академії
МОЗ України .
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор РОЖКО Микола Михайлович, Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України, кафедра стоматології факультету післядипломної освіти, завідувач кафедри.
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор ПОКРОВСЬКИЙ Марко Михайлович, Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, кафедра стоматології дитячого віку, професор кафедри
доктор медичних наук, старший науковий співробітник ЛАБУНЕЦЬ Василь Аксентійович, Інститут стоматології АМН України (м. Одеса), відділ ортопедичної стоматології і матеріалознавства, завідувач відділу.
Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, кафедра ортопедичної стоматології.
Захист дисертації відбудеться 15 лютого 2002 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д20.601.01 при Івано-Франківській державній медичній академії (76000, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька,2).
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Івано-Франківської державної медичної академії за адресою: 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька,7.
Автореферат розісланий 5 січня 2002 року.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради Д20.601.01
д. мед. н., професор ОРИНЧАК М.А.
1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Ортопедичне лікування часткових дефектів зубних рядів знімними конструкціями зубних протезів із акрилових пластмас є одним з найактуальніших питань у сучасній стоматології. Проблеми геронтології, алергології, хірургічної та терапевтичної стоматології – невід'ємні супутники часткового знімного протезування. Крім того, лікування часткових дефектів зубних рядів знімними конструкціями поєднує особливості як знімного, так і незнімного протезування. Одним з невирішених питань є стан тканин маргінального пародонту зубів, що залишилися при протезуванні частковими знімними пластинчастими протезами. Актуальність наведених тверджень очевидна, оскільки із тисячі оглянутих осіб дорослого населення України 64,82 потребують виготовлення часткових знімних пластинчастих протезів на дві щелепи (Лабунець В.А.; Дієва Т.В., 2000). а ураження тканин маргінального пародонту спостерігається у 85,5% протезоносіїв (Алімов С.І., Сулейманов А.С., 1984).
Започаткували вивчення маргінальних протезних пародонтопатій Г.Ю.Пакалнс (1968-1978), Є.І. Гаврилов (1974) та прибалтійська школа вчених (В.А. Тіпайне, Л.Г. Лауриня, 1984). Клінічне дослідження впливу часткових знімних протезів на тканини маргінального пародонту описано в роботах Алімо-ва С.І., Сулейманова А.С.,1984; Шарова Т.Д.,Маркова Б.П.,1985; Sandig H.C.,1980; Абакарова С.І., Тумасяна Г.С. 1988. Але шляхи подолання даної проблеми ними не вказані.
Дискусійною є проблема співвідношення краю базису протезу і тканин маргінального пародонту та визначення відстані між ними (Шварц А.Д., 1996; Kratochvill F.J., 1998; М. Клаус Леманн, Ельмар Хельвіч, 1999; Шепенко А.Г., Ніконов А.Ю., Набока Н.А., 2000).
Не менш важливим є вивчення податливості слизової оболонки навколо опорних зубів при конструюванні часткових знімних пластинчастих протезів. Відомо, що виготовлення часткових знімних пластинчастих протезів без врахування податливості слизової оболонки з часом приводить до появи патологічних змін зі сторони слизової оболонки опорних зубів (Зінов'єв Г.І., 1999). З останніх повідомлень про методи та прилади для вимірювання податливості слід відзначити роботу Л.Б.Єрес, В.В.Рубаненко, 1999, які запропонували спосіб визначення та характеристику податливості слизової оболонки протезного ложа беззубих щелеп в залежності від втрати останнього зуба. Інші автори при створенні зубних протезів з еластичною підкладкою, (Суржанський С.К., Шендрик М.М., 1999) вимірювання еластичності слизової оболонки проводили спеціальним приладом. В літературі не знайдено робіт, що стосувалися б вимірювання податливості слизової оболонки навколо опорних зубів чи взагалі зубів, що залишилися на щелепах, та зв'язку із конструкціями знімних протезів.
2
Виходячи з проведеного вивчення літератури, проблема впливу часткових знімних пластинчастих протезів із акрилових пластмас на тканини маргінального пародонту зубів, що залишилися, актуальна, складна, досконало не вивчена, спірна в деяких аспектах і потребує вирішення як в плані лікувальних, так і профілактичних заходів.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри стоматології факультету післядипломної освіти лікарів Івано-Франківської державної медичної академії “Комплексні методи діагностики та лікування стоматологічних захворювань населення Івано-Франківської області”, № держ-реєстрації ВН 01.22.063.99.
Мета і задачі дослідження. Мета роботи – удосконалити конструкцію часткового знімного пластинчастого протезу, клінічно обгрунтувати її доцільність та запропонувати міри профілактики уражень тканин маргінального пародонту зубів, що залишилися.
Завдання дослідження:
1. Дослідити види уражень тканин маргінального пародонту при лікуванні часткової втрати зубів знімними пластинчастими конструкціями.
2. Запропонувати прилад і методику для вимірювання податливості слизової оболонки навколо опорних зубів та обгрунтувати доцільність використання даних досліджень при протезуванні часткових дефектів зубних рядів знімними конструкціями.
3. Вдосконалити спосіб виготовлення часткового знімного пластинчастого протезу.
4. Провести порівняльний клінічний аналіз ефективності лікування вдосконаленою конструкцією часткового знімного пластинчастого протезу та загальноприйнятою.
5. Запропонувати методи профілактики уражень тканин маргінального пародонту при лікуванні часткової втрати зубів знімними конструкціями із акрилових пластмас.
Об'єкт дослідження – хворі з частковими дефектами зубних рядів, що
потребували лікування і були ліковані частковими знімними конструкціями із акрилових пластмас – 122 особи.
Предмет дослідження – удосконалені методи лікування та профілактики уражень тканин маргінального пародонту при протезуванні частковими знімними пластинчастими протезами.
Методи дослідження. З метою вивчення уражень тканин маргінального пародонту зубів, що залишилися при протезуванні як загальновідомою, так і вдосконаленою конструкціями часткових знімних пластинчастих протезів були використані наступні клінічні методи дослідження: визначення індексу РМА (папілярно-маргінально-альвеолярний індекс), індексу ПІ (пародонтальний індекс); наявності пародонтальної кишені; проведення проб Шиллєра –Пісарєва та
3
формалінової проби.
Для проведення вимірювання податливості слизової оболонки навколо опорних зубів було розроблено та впроваджено в практичну охорону здоров'я прилад та методику для вимірювання податливості слизової оболонки навколо опорних зубів. Обгрунтування відповідності кламерної фіксації вдосконаленій конструкції часткового знімного пластинчастого протезу проведено за допомогою теоретичних методів дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів. На основі комплексного клінічного обстеження дістало подальший розвиток питання про негативний вплив часткових знімних конструкцій із акрилових пластмас на тканини маргінального пародонту зубів, що залишилися в порожнині рота. Вперше розроблено і впроваджено в практичну охорону здоров'я прилад і методику вимірювання податливості слизової оболонки, навколо зубів, що залишилися. Вдосконалено спосіб виготовлення часткових знімних пластинчастих протезів як знімної, так і незнімної частини. Вивчено і доведено при тривалому клініко-статистичному спостереженні позитивний вплив часткового знімного пластинчастого протезу, виготовленого за вдосконаленим способом, на тканини маргінального пародонту зубів, що залишилися та на протікання адаптаційних процесів. Для виготовлення часткового знімного пластинчастого протезу вдосконаленим способом запропоновано використовувати таблицю залежності величини податливості слизової оболонки навколо зубів, що залишилися, від стану тканин маргінального пародонту.
Практичне значення отриманих результатів. Проведені дослідження дозволяють рекомендувати вдосконалену конструкцію часткового знімного протезу із акрилових пластмас як ефективну, загальнодоступну, з використанням сучасних високоякісних матеріалів та технологій, з належними медико-біологічними та фізико-механічними властивостями. Розроблене вдосконалення при ретельному дотриманні показань до протезування та інших клініко-
лабораторних етапів не дає ускладнень і сприяє стабілізації патологічних процесів у тканинах маргінального пародонту.
Запропонований прилад та методику вимірювання податливості слизової оболонки навколо опорних зубів впроваджено в систему практичної охорони здоров'я, так як вони не складні у використанні, інформативні, не потребують спеціально підготовленого медичного персоналу, прилад, зокрема, готовий до серійного виробництва.
Впровадження результатів дослідження. Розроблені вдосконалення впроваджені в лікувальний процес стоматологічної поліклініки ІФДМА, Івано-Франківської обласної стоматологічної поліклініки, Івано-Франківської міської стоматологічної поліклініки. Основні положення дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрах ортопедичної стоматології із курсом молодшого
4
спеціаліста, стоматології факультету післядипломної освіти лікарів та терапевтичної стоматології при вивченні питань часткового знімного протезування та захворювань тканин пародонту.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею здобувача. Автор особисто провела облік та аналіз первинного матеріалу, науково-медичної літератури, сформувала мету, завдання, висновки та практичні рекомендації. Оволоділа методами та методиками, використаними в роботі. Провідною є участь автора у розробці вдосконаленої конструкції часткового знімного пластинчастого протезу та приладу і методики для вимірювання податливості слизової оболонки навколо опорних зубів. Здобувачем самостійно обстежено, ліковано та проведено подальше клініко-статистичне дослідження уражень тканин маргінального пародонту у 122 хворих, яким було виготовлено 146 часткових знімних пластинчастих протезів, з них 65 за вдосконаленим способом. Крім того, автор самостійно обстежила 30 практично здорових осіб та 107 протезоносіїв з ускладненнями від використання часткових знімних конструкцій із акрилових пластмас.
У наукових розробках, що висвітлені в статтях, опублікованих у співавторстві, участь здобувача є визначальною і полягає у проведенні літературного пошуку, експериментальних, теоретичних, клінічних досліджень, статистичній обробці, аналізі отриманих даних та формуванні висновків.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної
роботи доповідалися на обласних наукових конференціях молодих вчених-медиків (Івано-Франківськ, 1998, 1999, 2000), спільному засіданні профільних кафедр стоматологічного факультету ІФДМА (Івано-Франківськ, 2001), обласній науково-практичній конференції лікарів-стоматологів (Івано-Франківськ, 2001) та включені в матеріали науково-практичних конференцій (1998, м. Харків; 1999, м.Львів; 2000, м.Полтава).
Публікації. Матеріали роботи висвітлені в 11 публікаціях, з них 4 у фахових журналах, які входять до переліку ВАК України: одна праця – самостійно, три – в співавторстві, 6 – у збірниках наукових праць, 1 публікація – у тезах наукових конференцій. Отримано 1 деклараційний Патент України, впроваджено 2 раціоналізаторські пропозиції в співавторстві.
Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 167 сторінках основного друкованого тексту, складається із вступу, аналітичного огляду літератури, чотирьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який містить 191 найменування (110 українською, російською мовами та 81 іноземною) і займає 19 сторінок, 12 додатків. Робота ілюстрована 58 рисунками, 12 таблицями та витягом із історії хвороби.
5
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ.
Матеріал та методи дослідження. Під час виконання дисертаційної роботи під нашим оглядом, лікуванням та клінічним спостереженням перебувало 259 осіб, з них 122 хворим було виготовлено 146 часткових знімних пластинчастих протезів.
Вивчаючи вплив базису та елементів фіксації часткових знімних пластинчастих протезів, виготовлених за загальноприйнятим способом, на тканини маргінального пародонту зубів, що залишилися, обстежено 107 хворих. З метою вияснення переваг вдосконаленної нами конструкції часткових знімних пластинчастих протезів під час її експлуатації як в ранні, так і пізні терміни було проведено ортопедичне лікування та подальше клінічне спостереження 122 осіб. Вони були розділені на дві групи. Першу групу становило 62 хворих, яким планувалося і було виготовлено часткові знімні пластинчасті протези вдосконаленим способом. Другу групу складало 60 хворих, яким було виготовлено часткові знімні пластинчасті протези за загальноприйнятим способом. Крім того було обстежено ще 30 осіб, які становили контрольну групу і мали клінічно здорові тканини пародонту та не користувалися знімними протезами, а зубні ряди, що обстежувалися без вторинних деформацій. Відбір хворих до трьох груп проводився в однакових вікових межах (від 35 років до 70 років і старші). Терміни спостереження за хворими І та ІІ груп: до протезування, на 3-й, 7-й, 35-й день після фіксації конструкцій та через 1 рік користування знімним протезом. Особи ІІІ групи обстежувалися в одне відвідування. Для систематизування виявлених видів уражень тканин маргінального пародонту було використано класифікацію М.Ф. Данилевського 1994 року (Данилевський М.Ф. 1994). Для клінічного обстеження осіб було використано індекс РМА, пародонтальний індекс, пробу Шилера-Пісарєва, пробу Кьотчке 1, визначення наявності пародонтальної кишені та її глибини.
Для вирішення поставлених завданнь було проведено вимірювання податливості слизової оболонки навколо зубів у 208 осіб. З них - 56 протезоносіїв з ускладненнями від використання часткових знімних пластинчастих протезів; 30 осіб з клінічно здоровими тканинами пародонту, та 122 хворих з частковими знімними пластинчатими протезами виготовленими як за загальноприйнятим способом так і за вдосконаленим. Податливість слизової оболонки визначалася у первинно та повторно протезованих пацієнтів як на верхній, так і на нижній щелепах.
Для достовірності даних, наочності аналізу результатів, об'єктивності в оцінці, всіх обстежених було розділено на 4 клінічні підгрупи:
6
Перша клінічна підгрупа а представлена хворими, у яких вимірювання податливості слизової оболонки навколо зубів проводилося на верхній щелепі у фронтальній групі зубів з піднебінної сторони.
Другу клінічну підгрупу b складають хворі, яким вимірювання податливості слизової оболонки навколо зубів проводилося на верхній щелепі у боковій групі зубів із піднебінної сторони.
Третя клінічна підгрупа с включає хворих, у яких податливість слизової оболонки навколо зубів вимірювалося на нижній щелепі у фронтальній групі зубів з язичної сторони.
Четверта клінічна підгрупа d представлена хворими, яким вимірювання податливості слизової оболонки навколо зубів проводилося на нижній щелепі у боковій групі з язичної сторони.
Крім того, з метою вивчення переваг вдосконаленої конструкції часткового знімного пластинчастого протезу проводилося порівняння отриманих величин податливості слизової оболонки навколо зубів, що залишилися, в І, ІІ та ІІІ групах. Вимірювання податливості слизової оболонки навколо зубів у хворих І, ІІ та ІІІ груп проводилося згідно з встановленими термінами спостереження. Для необхідних вимірювань було розроблено прилад та відповідну методику вимірювання величини податливості слизової оболонки навколо зубів, їх захищено раціоналізаторськими пропозиціями № 12/2377, № 13/2378 від 4 листопада 1999 р.
Теоретичне обгрунтування кламерної фіксації у часткових знімних пластинчастих протезах, виготовлених вдосконаленим способом, проводилося з використанням методів опору матеріалів.
Розрахунки кламера на міцність проводили за наступною схемою:
- визначення напруги згину в найнебезпечнішій фіксованій точці А;
- розрахунки залежності діаметра кламера від довжини плеча кламера;
- розрахунок значення величини максимальної стріли прогину плеча кла- мера.
Розробка необхідних розрахунків проводилася за допомогою інженера Соскіна Я.Й, завідуючого лабораторією точного вимірювання заводу “Промпри-лад” та кафедри медичної біофізики (зав.каф.–д.б.н., професор Мойсеєнко М.І.).
Для об'єктивного судження про ступінь достовірності даних досліджень застосували варіаційно-статистичний метод аналізу отриманих результатів. При проведенні статистичної обробки обчислювали середні арифметичні (М) та відносні (%) величини, середнє квадратичне відхилення (s), середні похибки (m). Вірогідність результатів дослідження (р) визначали на підставі критерію Стьюдента (t). Всі розрахунки здійснювали на кафедрі соціальної медицини та ООЗ за допомогою стандартного пакета “Statistica” для ПЕОМ (зав.кафедрою – д.м.н., проф. Кольцова Н.І.).
7
Результати власних дослідженнь та їх обговорення. Проведене обстеження протезоносіїв, що зверталися з приводу ускладнень від використаня часткових знімних пластинчастих протезів показало, що найбільше спостерігалося дистрофічно-запальних уражень тканин маргінального пародонту (74,77±4,20%), в меншій кількості запальних уражень (з остеопорозом міжальвеолярних перетинок) (25,23±4,20%) та найменше травматичних уражень (локалізований пародонтит) (20,56±3,91%). Показник виявлених видів уражень - 120,56±1,10% вказує, що в деяких протезоносіїв було відмічено поєднані види уражень.
Поділ обстежених хворих з частковими знімними пластинчастими протезами за ступенями розвитку пародонтиту показав, що найвищий відсоток (48,6±4,83%) становили протезоносії з початковим - І ступенем пародонтиту, найменший (5,61±2,22%) - з ІІІ ступенем розвитку пародонтиту. Проміжне значення (20,56±3,91%) належало протезоносіям з ІІ ступенем розвитку пародонтиту.
Характер уражень тісно пов'язаний з конструкційними особливостями та технічним виконанням протезів. Виявлені недоліки у конструкціях часткових знімних пластинчастих протезів та їх негативний вплив на тканини маргінального пародонту приводять до зменшення термінів користування конструкціями, а також - до частих звертань за стоматологічною (терапевтичною) допомогою впродовж експлуатації часткових знімних пластинчастих протезів.
З метою вивчення впливу величини податливості слизової оболонки навколо зубів, що залишилися, на виникнення та протікання уражень тканин маргінального пародонту при користуванні частковими знімними пластинчастими
протезами, було проведено вимірювання податливості слизової оболонки навколо зубів, що залишилися, Значення величини податливості слизової оболонки навколо зубів, що залишилися у первинно та повторно протезованих хворих у підгрупах a, b, c, d представлено в таблиці 1.
При проведених дослідженнях величини податливості слизової оболонки навколо зубів, що залишилися у первинно протезованих та повторно протезованих хворих, відмічено, що середні значення величини податливості у всіх підгрупах первинно протезованих осіб менші, ніж у відповідних підгрупах повторно протезованих, з вірогідною різницею у підгрупах a,b,d.
Встановлення залежності величини податливості слизової оболонки навколо зубів, що залишилися від дистрофічно-запальних уражень тканин маргінального пародонту було проведено за допомогою визначення наявності чи відсутності пародонтальної кишені. Вивчення стану податливості слизової оболонки навколо зубів, що залишилися, при визначенні пародонтальної кишені дало змогу відмітити, що в усіх підгрупах, у хворих з відсутньою пародонтальною
8
кишенею середнє значення величини податливості більше, ніж у хворих з наявною пародонтальною кишенею. Оскільки відсутність пародонтальної кишені не вказує на наявність клінічно здорових тканин маргінального пародонту зубів, що залишилися, то вірогідна різниця між величиною податливості при відсутній пародонтальній кишені і наявній пародонтальній кишені у протезоносіїв з ускладненнями не виявлена, за виключенням результатів у підгрупі с (р<0,01). Вірогідна різниця між величинами податливості слизової оболонки навколо зубів у осіб з наявною пародонтальною кишенею і осіб з відсутньою пародонтальною кишенею доказана при порівнянні результатів обстеження між особами клінічно здорової групи (ІІІ група) і протезоносіїв з ускладненнями.
Таблиця 1
Залежність величини податливості слизової оболонки навколо зубів, що залишилися від черговості протезування частковими знімними пластинчастини протезами в підгрупах a, b, c, d
Підгрупи вимірю- Величина податливості у первинно протезованих Величина податливості у повторно протезованих
вання податли- вості середнє значення, мм ±m ±s середнє значення, мм ±m ±s р
a 0,434 0,040 0,112 0,545 0,030 0,080 <0,05
b 0,584 0,038 0,100 0,705 0,034 0,089 <0,05
c 0,443 0,032 0,084 0,430 0,029 0,076 >0,05
d 0,614 0,040 0,0104 0,738 0,005 0,014 <0,01
Критичний аналіз джерел літератури, вивчення характеру ускладнень та впливу величини податливості на стан тканин маргінального пародонту спонукали нас до вдосконалення існуючого способу виготовлення часткового знімного пластинчастого протезу.
Основним об'єктом нашого дослідження став вдосконалений спосіб виготовлення часткового знімного пластинчастого протезу, який захищає тканини маргінального пародонту від негативної дії базису та елементів фіксації часткового знімного протезу. На винахід отримано Деклараційний патент України за № 32102А. Показанням до протезування є часткові дефекти зубних рядів І, ІІ класу за Кенеді. Конструкція протезу, яка виготовлена за вдосконаленим способом, ефективна, коли всі зуби, що залишилися, входять до складу незнімної частини. Враховуючи проведені нами теоретичні дослідження з використанням фізики опору матеріалів, вдосконалення фіксаційної системи не є необхідним. Суть вдосконаленого способу зводиться до наступного.
(рис.1)
Незнімна частина представлена суцільнолитою конструкцією із видозміненою оральною поверхнею у формі виступаючої площадки (рис.1). Препаровка зубів здійснюється за класичною методикою, за винятком додаткового зпрепарування твердих тканин із оральної поверхні, товщина зпрепарування залежить від опорного зуба (0,4-0,45 мм). На технічному етапі при моделюванні площадки з оральної поверхні суцільнолитої конструкції зубний технік керується наступними розмірами: висота розміщення площадки - відстань від краю коронки в пришийковій ділянці до початку площадки становить 3,5±1 мм, величина отримана в результаті проведення серії технологічних досліджень і є постійна. Ширина площадки вказується лікарем після вимірювання величини податливості слизової оболонки навколо зубів, що залишилися. В середньому, за нашими дослідженнями ширина площадки становить 0,6±1 мм.
Наступним лабораторним етапом є моделювання металевої частини базису.
Верхня границя розміщується на рівні екватора опорного зуба, нижня границя переходить в пластмасовий базис протезу. Із боків металева пластина доходить до середини гребеня альвеолярного паростку, відповідно медіальної та дистальної сторін зуба. Форма металевої частини базису – трапецевидна, вужча частина направлена до опорного зуба, ширша до краю пластмасового базису. У ділянці контакту з коронкою опорного зуба - металева частина базису і оральна поверхня коронки конгруентні. Товщина металевої пластини становить 2/3 товщини базису. З'єднання металевої частини базису з пластмасовою відбувається
10
за рахунок спеціальних отворів круглої форми у металевій пластинці та зтоншенням її краю до 0,8-1,0 мм з врахуванням шару пластмаси, що там розміщена. У верхній частині воскової композиції технік моделює литникоподібний штифт, розмішує його на 0,5 мм нижче верхнього краю майбутньої металевої частини базису зі сторони порожнини рота. Довжина штифта 1,5 см, він запобігає зміщенню металевої пластинки під час лабораторного етапу остаточного моделювання та заміни воску на пластмасу.
Власне, моделювання металевої частини базису технік починає з обтискання моделі бюгельним воском, що необхідно для створення в майбутньому щілини між металевою частиною базису і оральною поверхнею коронки. Розміри щілини прямопропорційні величині екскурсій протезу при процесах фіксації та стабілізації і мають пряму залежність від величини податливості слизової оболонки навколо зубів, що залишилися. Таким чином базис протезу не травмуватиме тканини маргінального пародонту зубів, що залишилися. У зв'язку з цим кількість шарів бюгельного воску, що обтискають площадку може варіювати від 1-2 шарів до 4-ох шарів і вказується лікарем. Ці шари становлять нижню частину воскової композиції (рис.1). Верхню частину складають ще 2 шари бюгельного воску (1 мм) вони власне становлять товщину металевої частини базису. Наступні клініко-лабораторні етапи проводяться за загальноприйнятими методами. Етап корекції та фіксації вдосконаленого часткового знімного пластинчастого протезу виключає корекцію базису в ділянці зубів, що залишилися та значно економить час лікаря, покращує процеси адаптації. Спосіб виготовлення часткових знімних пластинчастих протезів, який запропонований, має ряд переваг над існуючими вдосконаленнями в даній області. До переваг відносяться наступні: металева частина базису не підлягає деформуванню, запобігає поломкам базису часткового знімного пластинчастого протезу. Точна форма металевої частини базису, конгруентність оральної поверхні коронки та металевої пластини, плавний перехід з коронки на базис, створення щілини між базисом часткового знімного пластинчастого протезу і оральною поверхнею коронки із врахуванням податливості слизової оболонки навколо зубів – захищають тканини маргінального пародонту від створення додаткових ретенційних пунктів, усувають пряму травмуючу дію базиса, а також компресійну дію на тканини маргінального пародонту зубів, що залишилися.
Дослідження податливості слизової оболонки в маргінальній ділянці зубів, що залишилися, при протезуванні частковими знімними пластинчастими протезами, виготовленими вдосконаленим та загальноприйнятим способами, вказали на переваги вдосконаленого способу виготовлення. Так, до протезування в усіх підгрупах вимірювання a, b, c, d між середніми значеннями величини податливості І та ІІ груп протезоносіїв існувала невірогідна різниця (р>0,05), а через один рік після протезування лише в одній підгрупі а збереглася невірогідна
11
різниця результатів (р>0,05), а в трьох підгрупах b, c, d між результатами І і ІІ груп встановлено вірогідну різницю (р<0,005). У протезоносіїв І групи не відмічено вірогідної різниці між даними до протезування і через один рік після протезування. На відміну, у протезоносіїв ІІ групи через один рік після протезування, порівняно з результатами до протезування, у трьох групах вимірювання відмічено вірогідну різницю (р<0,05). Крім того у протезоносіїв ІІ групи на 3-й та 7-й дні після протезування відмічено значне зменшення величини податливості, порівняно з даними до протезування, при р<0,05. Такий результат обумовлений значною кількістю форм загострення дистрофічно-запальних змін на третій та сьомий дні після протезування. У протезоносіїв І групи, у підгрупі вимірювання b на 3-й та 7-й дні після протезування відмічено збільшення величини податливості, порівняно з даними до протезування (р<0,05), що пов'язане з наявністю у хворих до протезування загостреного перебігу уражень тканин маргінального пародонту зубів, що залишилися.
Аналіз отриманих середніх значень величин податливості у протезоносіїв різних підгруп вимірювання: a, b, c, d підтвердив вірогідну різницю між ними. За результатами вимірювань податливості слизової оболонки навколо зубів, що залишилися, у первинно протезованих хворих встановлено, що середнє значення величини податливості на верхній щелепі у фронтальній та у боковій ділянках з піднебінної сторони відповідно становлять: 0,536±0,010 мм та 0,656±0,011 мм; на нижній щелепі у фронтальній та у боковій ділянках з язичної сторони відповідно становлять: 0,494±0,009мм та 0,615±0,008 мм. З метою профілактики уражень тканин маргінального пародонту та для інтенсифікації клініко-лабораторних етапів виготовлення часткового знімного пластинчастого протезу вдосконаленим способом, систематизовано середні значення величин податливості слизової оболонки навколо зубів, що залишилися, з врахуванням клінічного стану.
З метою вивчення переваг та недоліків вдосконаленого способу виготовлення часткових знімних пластинчастих протезів нами було проведено порівняльний аналіз травматичних, запальних і дистрофічно-запальних змін у протезоносіїв з частковими знімними пластинчастими протезами, виготовленими за вдосконаленим та загальноприйнятим способами, та в обстежених ІІІ групи. Наявність ортопедичних незнімних конструкцій у порожнині рота була виявлена практично у всіх протезоносіїв, за винятком 13,33±4,39 відсотків ІІ групи. Крім того, наявні комбіновані випадки, коли в одного хворого на щелепі, що протезується, були природні зуби, які включалися в склад ортопедичних незнімних конструкцій і не включалися, їх кількість становила 1,61±1,60% в І групі і 11,67±4,14% в ІІ групі. Саме цей випадок І групи, що суперечив показам до протезування, привів у подальшому до негативних змін зі сторони тканин маргінального пародонту зубів, які не входили до складу незнімної конструкції. За проведеними дослідженнями ураження тканин маргінального пародонту до
12
протезування виявлені майже в однакової кількості обстежених і становлять 95,16±2,73% в І групі та 93,33±3,22% в ІІ групі. Через один рік після протезування в І групі їх кількість збільшилася лише до 96,77±2,24%, а в ІІ групі до 100,0±0,0%. Найбільше протезоносіїв з травматичним ураженням (локалізований пародонтит)
виявлено на 3 день після протезування у ІІ групі, а в І групі вони відсутні. Зменшення протезоносіїв із запальними змінами (остеопороз міжальвеолярних перетинок) у І і ІІ групі через один рік після протезування пов'язане із збільшенням дистрофічно-запальних змін. Якщо в І групі число хворих з дистрофічно-запальними змінами збільшилося від 66,13±6,01% до протезування до 70,97±5,76% через один рік після протезування, то в ІІ групі відповідно - від 75,0±5,59% до 93,38±3,22 відсотків протезоносіїв. Виявлені види уражень в І і в ІІ групі до протезування в два рази перевищують аналогічні результати контрольної групи. Через рік після протезування відсоток виявлених видів уражень у ІІ групі більше ніж в два рази перевищує дані, отримані при обстеженні осіб контрольної групи.
Визначення індексу РМА підтвердило наявність запальних змін у тканинах маргінального пародонту зубів, що залишилися. Через один рік після протезування найбільший відсоток хворих із легким ступенем гінгівіту було виявлено у І групі, а найбільший відсоток хворих із середнім ступенем гінгівіту - у ІІ групі. Крім того, у 41,94±6,27% осіб І групи індекс не визначався, в зв'язку з відсутністю запального компоненту уражень.
Результати визначення пародонтального індексу показали, що найтиповішим для протезоносіїв I і II груп є критерій індексу: легкий гінгівіт і початок деструктивних змін. До протезування в I групі такому критерію пародонтального індексу відповідало: 48,39±6,35%, а в II групі – 60,0±6,32%. Через рік після протезування спостерігалося збільшення відсотку протезоносіїв II групи з критерієм: виражені деструктивні зміни (50,0±6,45%), на противагу серед осіб I групи з даним критерієм пародонтального індексу виявлено 19,35±5,02 відсотки осіб.
Вивчення характеру перебігу та стадій розвитку дистрофічно-запальних уражень тканин маргінального пародонту у протезоносіїв І, ІІ груп та осіб контрольної групи, показало - найбільша кількість обстежених є з хронічним перебігом пародонтиту як до протезування, так і під час подальшого спостереження. Результати отримані в ІІІ групі свідчать про перевагу стабілізаційного перебігу пародонтиту, порівняно з результатами до протезування в першій та другій групах. На 3 та 7 дні після протезування відбувся перерозподіл між всіма видами перебігу пародонтиту. Так в І групі відмічено збільшення хронічних форм, відсутність загострених форм перебігу, також незначне зменшення, порівняно з даними до протезування, відсотку стабілізаційних форм. ІІ групі, навпаки, відмічалося зменшення хронічних форм і збільшення числа
13
хворих із загостреним перебігом, порівняно з даними до протезування. Стабілізаційні форми на 7 день у ІІ групі хворих були відсутні. Позитивними для І групи є результати отримані на тридцять п'ятий день після протезування: збільшення осіб із стабілізаційними формами перебігу (11,29±4,01%), а через рік відсоток таких хворих збільшився більше ніж в 2 рази (29,03±5,67%), при тому як у ІІ групі тенденція до збільшення числа осіб із стабілізаційною формою перебігу пародонтиту відсутня. Також через один рік у І групі виявлено менший відсоток протезоносіїв із загостреним (3,23±2,24%) та хронічним (38,71±6,19%) перебігом пародонтиту. Зменшення числа хворих із загостреним перебігом пародонтиту та збільшення із стабілізаційним протіканням хронічних форм пародонтиту у обстежених І групи, порівняно з даними до протезування та з результатами ІІ групи, вказує на незаперечні переваги вдосконаленого способу виготовлення часткового знімного пластинчастого протезу.
Характеризуючи стадії розвитку пародонтиту у різних групах обстежених до протезування, слід відмітити, що переважаючим є початковий - 1 ступінь розвитку пародонтиту: I група – 48,39±6,35%, II група – 60,0±6,32%. На 3 та 7 дні після протезування результати не змінювалися, а на 35 день після протезування з невірогідною різницею збільшилася кількість хворих з початковим - І ступенем розвитку пародонтиту у І групі (50,0±6,35%), а зменшилася з вірогідною різницею - у ІІ групі (45,0±6,42). Зміна стадій розвитку у II групі пов'язана із збільшенням числа осіб з ІІ ступенем розвитку. Порівняння результатів контрольної групи з даними І, ІІ груп до протезування та через 1 рік після протезування носить по всіх показниках вірогідний характер. Адже умови для збереження тканин маргінального пародонту у протезоносіїв І, ІІ груп, порівняно з особами контрольної групи, є значно гіршими.
Ще одним вагомим доказом позитивного впливу на тканини маргінального пародонту зубів, що залишилися, часткового знімного пластинчастого протезу, виготовленого вдосконаленим способом, є спостереження за протіканням процесів адаптації у протезоносіїв І та ІІ груп. Нами відмічено, що 30,65±5,85% протезоносіїв І групи не потребували корекцій взагалі, при тому, як у ІІ групі, де обстежені користувалися частковими знімними пластинчастими протезами, виготовленими за загальноприйнятою методикою, не виявлено жодної особи, яка б не потребувала корекцій. Крім того, в половини протезоносіїв І групи проведено корекцію лише один раз, а в такої кількості обстежених протезоносіїв ІІ групи
проведено корекцію два рази. Про переваги вдосконаленого способу виготовлення часткового знімного пластинчастого протезу свідчить і середнє число корекцій у кожній групі. Воно становить у І групі 0,94±0,10%, а в ІІ-й - 2,27±0,11% (р<0,001).
Удосконалений нами спосіб виготовлення ЧЗПП практично виключає проведення корекції базису в ділянці природніх зубів (1,61±1,60%) (р<0,001), що пов'язано з недотриманням показань до протезування. На противагу, у ІІ групі
14
відмічено 98,33±1,65% (р<0,001) осіб, яким було проведено корекцію базису в ділянці природніх зубів.
Якість експлуатації часткових знімних пластинчастих протезів, виготовлених вдосконаленим способом значно вища, ніж протезів, виготовлених загальновідомим способом. Про це свідчить відсутність починок при користуванні конструкціями протягом 1 року і більше одного року у хворих І групи, за вийнятом двох, які не пов'язані з особливостями конструкції і є випадкові. У
протезоносіїв другої групи направки проводилися як від 0,5 до 1 року користування протезами, так і після 1 року.
Проведені дослідження показали, що при дотриманні показань до протезування вдосконаленою конструкцією часткового знімного пластинчастого протезу, ретельному проведенні всіх клініко-лабораторних етапів, виготовлений знімний протез не потребує корекцій базису зі сторони природніх зубів, що залишилися, процеси адаптації проходять без ускладнень. Вдосконалена нами конструкція є зручна, комфортна, естетична для хворого. У подальшій експлуатації економічно вигідна, так як практично не потребує направок. Запропонований спосіб виготовлення часткового знімного пластинчастого протезу за рахунок покращення медико-біологічних та фізико-механічних властивостей дозволить захистити тканини маргінального пародонту зубів від дії конструкційних елементів часткових знімних пластинчастих протезів.
Висновки
У дисертації наведене теоретичне і практичне вивчення характеру ускладнень зі сторони тканин маргінального пародонту зубів, що залишилися, при користуванні частковими знімними конструкціями зубних протезів, розроблено та впроваджено в практичну охорону здоров'я вдосконалений спосіб виготовлення часткового знімного пластинчастого протезу, ефективність якого підтверджена результатами клініко-статистичного спостереження.
1. При вивченні ускладнень зі сторони тканин маргінального пародонту при використанні часткових знімних пластинчастих протезів виготовлених загальноприйнятим способом, у переважаючої кількості обстежених виявлено дистрофічно-запальні ураження тканин маргінального пародонту (74,77±4,20%).
2. Вивчення величини податливості слизової оболонки навколо зубів, що залишилися у протезоносіїв, які зверталися з приводу ускладнень, дозволяє стверджувати, що середнє значення величини податливості у первинно протезованих хворих підгруп а, b, с, d менше, ніж у повторно протезованих хворих (p<0,05); за результатами досліджень, виявлена вірогідна різниця між середнім значенням величини податливості слизової оболонки і дистрофічно-запальними змінами в тканинах маргінального пародонту.
15
3. У порівнянні із загальновідомим способом виготовлення часткових знімних протезів доведено, що у протезоносіїв із частковими знімними протезами, виготовленими вдосконаленим способом, у різні терміни після протезування суттєво не змінюється величина податливості слизової оболонки навколо зубів, що залишилися, так як її збереження передбачене вдосконаленою конструкцією протеза.
4. За результатами вимірювань податливості слизової оболонки навколо зубів, що залишилися, у первинно протезованих хворих встановлено, що середнє значення величини податливості на верхній щелепі у фронтальній та у боковій ділянках з піднебінної сторони відповідно становлять 0,536±0,010 мм та 0,656±0,011 мм; на нижній щелепі у фронтальній та у боковій ділянках з язичної сторони відповідно становлять 0,494±0,009мм та 0,615±0,008 мм.
5. Результати клініко-статистичного дослідження підтвердили профілактичну та лікувальну дію часткового знімного пластинчастого протезу, виготовленого за вдосконаленим способом, на тканини маргінального пародонту зубів, що залишилися; виявлено збільшення відсотка протезоносіїв із стабілізаційним перебігом хронічних форм уражень -38,71±6,19%; зменшення осіб із ІІ ступенем розвитку пародонтиту - 19,35±5,02%; відсутність осіб із ІІІ ступенем розвитку пародонтиту; як в ранні, так і пізні терміни після протезування.
6. За показниками клініко-статистичних досліджень вивчено, що корекції базису в ділянці зубів, що залишилися, проводилися у 1,61±1,60% протезоносіїв І групи, порівняно – у протезоносіїв ІІ групи - 98,33±1,65%. Під час використання конструкції часткового знімного пластинчастого протезу у 96,78±2,24% хворих І групи не проводили направки базисів протезів в ділянці зубів, що залишилися - на відміну у ІІ групі відсоток хворих, яким не проводили направки становив - 55,00±6,42% .
П р а к т и ч н і р е к о м е н д а ц і ї.
1. При протезуванні часткових дефектів зубних рядів знімними конструкціями
слід враховувати податливість слизової оболонки навколо зубів, що залишилися.
2. Вимірювання величини податливості слизової оболонки навколо зубів, що залишилися проводити розробленим приладом з використанням відповідної методики.
3. При лікуванні часткових дефектів зубних рядів знімними конструкціями з метою збереження тканин маргінального пародонту зубів, що залишилися, використовувати вдосконалений спосіб виготовлення часткових знімних пластинчастих протезів.
4. Для об'єктивності конструювання знімної та незнімної частин за вдосконаленим способом виготовлення часткового знімного пластинчастого протезу та з метою профілактики уражень тканин маргінального пародонту визначати розміри екскурсій знімної частини по оральній площадці незнімної
16
частини за допомогою таблиці залежності величини податливості слизової оболонки навколо зубів від стану тканин маргінального пародонту.
Список опублікованих праць за темою дисертації.
1. Михайленко Т.М. Вивчення запальних та запально-дистрофічних змін тканин маргінального пародонту опорних зубів у хворих з частковими знімними конструкціями із акрилових пластмас // Галицький лікарський вісник.-2001.- Т. 8, число 2.- С. 102-104.
2. Михайленко Т.М., Рожко М.М. Вивчення стану тканин маргінального пародонту опорних зубів при використанні часткових знімних пластинчастих протезів // Вісник стоматології.-Одеса. 2001.-№5.-С.206. Здобувачем проведено збір матеріалу, клініко-статистична обробка отриманих даних, аналіз результатів досліджень, оформлено статтю до друку.
3. Михайленко Т.М., Рожко М.М. Прилад та методика вимірювання податливості слизової оболонки навколо опорних зубів при протезуванні частковими знімними пластинчастими протезами // Галицький лікарський вісник, 2000. - № 4. – С.112-114. Здобувачем проведено збір матеріалу, сформульовано атуальність наукової роботи, проведено аналіз літератури та результатів досліджень, оформлено статтю до друку.
4. Михайленко Т.М., Рожко М.М., Бульбук О.І. Вдосконалений спосіб виготовлення часткового знімного пластинчастого протезу // Галицький лікарський вісник.-1999.-№4. – С. 82-85. Здобувачем проведено збір матеріалу, аналіз літератури та результатів досліджень, оформлено статтю до друку.
5. Михайленко Т.М., Рожко М.М., Бульбук О.И. До питання маргінальних протезних пародонтопатій, сучасний погляд на проблему // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии. Сборник научных трудов. – Харьков.-1998. – С.133. Здобувачем проведено збір та аналіз літератури за темою роботи, оформлено оглядову статтю до друку.
6. Михайленко Т.М., Рожко М.М., Александрук В.І. Прилад та методика для вимірювання податливості слизової оболонки навколо опорних зубів при протезуванні частковими знімними конструкціями зубних протезів // Матеріали науково-практичн.конф.:”Нові методики та технології в ортопедичній стоматології”. – Львів.-1999. – С.46-47. Здобувачем проведено збір матеріалу, аналіз літератури та результатів досліджень, оформлено статтю до друку.
7. Михайленко Т.М., Рожко М.М., Палійчук І.В., Бугерчук О.В. Порівняльна характеристика стану тканин маргінального пародонту при протезуванні частковими знімними протезами із акрилових пластмас за класичною та вдосконаленою методиками // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 17-18 травня 2000 року “Актуальні проблеми ортопедичної стоматологї та ортодонтії”. Випуск 2. – Полтава.- 2000.- С. 24-25. Здобувачем
17
проведено збір матеріалу, аналіз літератури та результатів досліджень, оформлено статтю до друку.
8. Бугерчук О.В., Михайленко Т.М., Проць І.М., Парасюк Г.З., Штурмак В.М. Об'єктивізація методів діагностики несприйняття до акрилових пластмас. //65-а конференція студентського наукового товариства. – Івано-Франківськ.- 1996. –
С.14. Здобувачем проведено збір матеріалу, аналіз літератури та результатів досліджень, оформлення статті до друку.
9. Бугерчук О.В., Михайленко Т.М., Івасюк О.М., Локота Є.Ю. Несприйняття до акрилових пластмас: причини, клініка, методи діагностики // Питання ортопедичної стоматології. Збірник наукових праць. – Полтава.-1997. – С.8. Здобувачем проведено збір матеріалу, аналіз літератури та результатів досліджень, оформлено статтю до друку.
10. Михайленко Т.М., Палійчук І.В., Рожко М.М., Соловей С.І., Пелехан Л.І. Нові аспекти в ортопедичному лікуванні хворих частковими знімними протезами. // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 17-18 травня 2000 року “Актуальні проблеми ортопедичної стоматологї та ортодонтії”.-Полтава.- 2000.- С. 98. Здобувачем проведено збір матеріалу, аналіз літератури та результатів досліджень, оформлення статті до друку. оформлено статтю до друку.
11. Пат. 32102 А Україна, А 61С5/00. Спосіб виготовлення часткових знімних пластинкових протезів: Деклараційний патент № 32102 А, Україна, А61С5/00. Михайленко Т.М., Рожко М.М., Палійчук І.В.- № 98126841; Заявл. 24.12.1998; опубл. 29.03.2000; Бюл. №2; 15.12.2000; Бюл. № 7-11. Здобувачем проведено збір матеріалу, визначальною є участь в розробці, опису винаходу, та оформлені статті до друку.
Анотація
Михайленко Т.М. Клініко-експериментальне обгрунтування удосконале-них методів лікування та профілактики уражень тканин маргінального пародонту при протезуванні частковими знімними пластинчастими протезами.-Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22.-стоматологія.
Івано-Франківська державна медична академія, Івано-Франківськ 2002.
Дисертація присвячена вивченню впливу часткових знімних пластинчастих протезів на тканини маргінального пародонту зубів, що залишилися.
Враховуючи аналіз джерел літератури, вивчення характеру ускладнень та величини податливості слизової оболонки навколо зубів, що залишилися у протезоносіїв зі сторони тканин маргінального пародонту, було запропоновано вдосконалений спосіб виготовлення часткового знімного пластинчастого протезу. На винахід отриманий деклараційний Патент України.
18
За допомогою клініко-статистичного спостереження доказано лікувальну та профілактичну дію часткового знімного пластинчастого протезу виготовленого вдосконаленим способом на тканини маргінального пародонту. За час користування знімними протезами направки базисів у ділянці зубів, що залишилися не проводилися більше ніж у 96% протезоносіїв. Вдосконалений спосіб виготовлення часткового знімного пластинчатого протезу при впровадженні в практичну охорону здоров'я, зменшить загальну кількість ускладненнь від використання знімних конструкцій із акрилових пластмас.
Ключові слова: тканини маргінального пародонту; вдосконалений спосіб виготовлення часткових знімних пластинчастих протезів; величина податливості слизової оболонки навколо зубів, що залишилися.
Annotation.
Mykhailenko T.M. Clinical and experimental grounding of improved methods of treatment and prevention of marginal paradontium tissues damage by partial removable dentures.-Manuscript.
The dissertation for getting the scientific degree of Candidate of Medical Science, speciality 14.01.22 – dentistry.
Ivano-Frankivsk State Medical Academy, Ivano-Frankivsk, 2002.
The dissertation is devoted to the study of the influence of partial removable dentures on marginal paradontium tissues of the remained teeth.
Analysing the bibliographical references, and study the nature of complications and quantity of mucosa yielding around the teeth remained in the patients' cavities as viewed from marginal paradontium tissues, it is offered the improved method of manufacturing of a partial removable denture. The invention was covered by the chartered patent of Ukraine.
Due to clinical and statistic observation medical and preventive affect on partical removable dentures manufactured using, the improved method on marginal paradontium tissues was proved to be effective. During the usage of the removable dentures improvements of the bases of the remained teeth were not conducted for more than 96% of patients wearing dentures. The improved partial removable dentures in case of introduction in practical public health services will diminish the total number of complications caused by constructions made from acrylic plastic.
Key words: marginal paradontium fissues; improved partial removable dentures; quantity of mucosa yielding aroung the remained teeth.
Аннотация.
Михайленко Т.М. Клинико-экспериментальное обоснование усовершенство-ванных методов лечения и профилактики поражений тканей
19
маргинального пародонта при протезировании частичными съемными пластиночными протезами. - Рукопись.
Диссертациия на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22-стоматология.
Ивано-Франковская государственная медицинская академия, Ивано-Франковск, 2002.
Диссертация посвящена изучению влияния частичных съемных пластиночных протезов на ткани маргинального пародонта оставшихся зубов в полости рта. Изучение литературы показало проблемные стороны вопроса сохранения тканей маргинального пародонта при протезировании частичными сьемными пластиночными протезами. Актуальность - вне сомнения, так как на тысячу человек взрослого населения Украины 64,82 нуждаются в изготовлении частичных сьемных пластиночных протезов на две челюсти (Лабунец В.А.; Диева Т.В., 2000), а повреждения тканей маргинального пародонта наблюдается у 85,5% протезоносителей (Алимов С.И., Сулейманов А.С., 1984).
Обследование состояния тканей маргинального пародонта у протезоносителей показало, что среди протезоносителей наибольшее количество дистрофически-воспалительных изменений 74,77±4,20%. Изучение величины подвижности слизистой оболочки вокруг оставшихся зубов у протезоносителей с осложнениями от использования частичных съемных пластиночных протезов, показало увеличение показателей у повторно протезированных, по сравнению с первично протезированными. Также встановлено зависимость величины податливости слизистой оболочки, вокруг оставшихся зубов от наличия дистрофически-воспалительных изменений тканей маргинального пародонта.
Учитывая анализ источников литературы, изучение характера осложнений и влияния величины податливости слизистой оболочки вокруг оставшихся зубов у протезоносителей на состояние тканей маргинального пародонта - было предложено усовершенствованный способ изготовления частичного съемного пластиночного протеза. На изобретение получено декларационный Патент Украины № 32102 А. Усовершенствованный способ изготовления частичного съемного пластиночного протеза обладает рядом преимуществ над существующими: металлическая часть базиса не поддается деформированию, предохраняет базис от поломок. Точная форма металлической части базиса, конгруэнтность оральной поверхности коронки и металлической части базиса, плавный переход с коронки на базис, создание щели между базисом частичного съемного протеза и оральной поверхностью коронки с учетем подвижности слизистой оболочки вокруг зубов, защищают ткани маргинального пародонта от создания дополнительных ретенционных
20
пунктов, устраняют прямое травмирующие действие базиса, а также компрессионное действие на ткани маргинального пародонта оставшихся зубов.
Превосходства и эффективность усовершенствованного способа доказаны с помощью клинико-статистического наблюдения за протезоносителями с частичными съемными пластиночными протезами изготовлеными усовершенствованым и классическим способами.
Изучение величины податливости слизистой оболочки вокруг оставшихся зубов у протезоносителей с частичными протезами, изготовленными усовершенствованным способом, показало сохранение величины податливости слизистой оболочки как в ранние так и поздние термины наблюдения с достоверной разницей результатов.
Кроме того, у протезоносителей с частичными съемными протезами, изготовленными усовершенствованным способом, отмечено увеличение числа лиц из стабилизационным протеканием пародонтита, а также уменьшение числа лиц со II степенью развития пародонтита и отсутствие лиц с III степенью развития пародонтита.
Изучение явлений адаптации показало, что среди протезоносителей из конструкциями изготовленными усовершенствованным способом 30,65% лиц не обращались за коррекциями вообще, практически отсутствовали протезоносители с коррекциями в области оставшихся зубов. За время пользования протезами починки не проводились у 96,78 % протезоносителей.
Таким образом, усовершенствованный способ изготовления частичных съемных пластиночных протезов при внедрении в практическое здравоохранение уменьшит общее число осложнений от использования частичных съемных протезов из акриловых пластмасс.
Ключевые слова: ткани маргинального пародонта; усовершенствованный способ изготовления частичных съемных пластиночных протезов; величина податливости слизистой оболочки вокруг оставшихся зубов.