Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
22
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
СУСЛОВА НАТАЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК: 612.82+612.13] - 053
ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОСІБ 15-20 РОКІВ З ПІДВИЩЕНИМ АРТЕРІАЛЬНИМ ТИСКОМ
14.03.03 – нормальна фізіологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Львів – 2008
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Тернопільському державному медичному університеті
імені І.Я. Горбачевського МОЗ України
|
Науковий керівник: Офіційні опоненти: |
доктор медичних наук, професор Вадзюк Степан Нестерович, Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, завідувач кафедри нормальної фізіології доктор медичних наук, старший науковий співробітник Шатило Валерій Броніславович, Інститут геронтології АМН України, провідний науковий співробітник відділу клінічної фізіології та патології внутрішніх органів, завідувач відділенням терапії, м.Київ; доктор медичних наук, професор Кононенко Віталій Степанович, Львівський національний університет ветеринарної медицини і біотехнологій імені С.З. Гжицького, професор кафедри анатомії сільськогосподарських тварин |
Захист відбудеться “25” червня 2008р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.03 у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69).
З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 6).
Автореферат розісланий “22” травня 2008р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Томашова С.А.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. На сьогодні, у зв’язку з прискоренням темпів життя та збільшенням кількості стресових ситуацій, відбувається процес значного “омолодження” захворювань серцево-судинної системи. Серед останніх артеріальна гіпертензія (АГ) є найбільш поширеною патологією, а важкість її протікання, рання інвалідизація та висока смертність обґрунтовують пошук нових діагностичних підходів та засобів профілактики на етапі розвитку передумов маніфестації патологічного процесу (Дочкіна Н.Л., 2005; Барбараш Н.А., 2005; Стринадко М.М., 2006). Про надзвичайну актуальність проблеми артеріальної гіпертензії свідчить розробка Національної програми “Попередження смертності та інвалідності населення внаслідок серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань” та видання відповідного Указу Президента України (2005).
Існує думка, що профілактика розвитку серцево-судиннних захворювань повинна розпочинатися у дитячому віці (Стринадко М.М., 2006). Поширенність АГ у дітей, згідно даних вітчизняних науковців, складає від 1 до 14 %, а в перед- та пубертатному віці - близько 20 % (Леонтьева И.В., 2000; Агапитов Л.И., 2000; Коренев Н.М., 2002; Плотникова І.В., 2004). Контроль артеріального тиску (АТ) розглядається як важливий фактор збереження здоров’я (Любимов П., 2007). Саме це визначає актуальність обраної проблеми, оскільки структури, які формують психологічний та фізіологічний статус організму у даному віковому діапазоні є досить лабільними і можуть піддаватися коригуючим впливам.
Проблема профілактики розвитку та прогресування артеріальної гіпертензії у пацієнтів молодого віку є актуальною ще й тому, що порушення регуляції кровообігу у більшості випадків мають зворотній, функціональний характер. Вони не супроводжуються значними органічними змінами з боку серцево-судинної системи, які сприяють стабілізації АТ на високих цифрах (Цибулин А.Е., 1997; Лисий І.С., 2005). Діяльність серцево-судинної системи дуже тісно пов’язана з регуляторними механізмами кори та підкіркових структур (Башмакова Н.В., 1992). Тому завдання стоїть у тому, щоб вивчити особливості функціонування центральної нервової системи для розробки раціональних заходів попередження розвитку АГ. Важливим є питання, чому однакове по силі емоційне напруження далеко не завжди проявляється у людини тривалими гіпертензивними реакціями. Ймовірно, суттєве значення має стан (стійкість) систем, які приймають участь у регуляції АТ. Не менш актуальним є вивчення особливостей функціонального стану ЦНС в осіб, які знаходяться у стресових ситуаціях (Кручинина Н.А., 1994; Соколов Е.И., 2003). Дослідники, які займаються визначенням індивідуальних особливостей хворих на АГ, впливом особистості на виникнення та розвиток захворювання, звертають увагу на роль преморбідних рис особистості хворих АГ, їх зміни внаслідок хвороби, які проявляються психофізіологічними реакціями у вигляді агресивності, тривожності, депресії тощо (Коваленко В.Н., Несукай Е.Г., 2006). Проте зовсім мало наукових даних, в яких розкривалась суть психофізіологічних особливостей у школярів старшого шкільного віку та у студентів з підвищеним артеріальним тиском.
Тому виявлення перенапруження та виснаження регуляторних механізмів відіграє важливу роль у попереджені зриву адаптації, розвитку патологічних відхилень чи захворювань. Не викликає сумніву, що зміни з боку серцево-судинної системи, які виникають внаслідок пристосування серця до умов навчання, виховання, фізичної та розумової праці, залежать від вікових, фізіологічних, психофізіологічних особливостей.
З огляду на зазначений стан проблеми, актуальність нашої роботи зумовлена необхідністю вивчення індивідуально-типологічних особливостей осіб з підвищеним артеріальним тиском, розробки методів донозологічної діагностики стану здоров’я для раннього виявлення початкових ознак хвороби, проведення динамічного спостереження групи ризику щодо виникненням АГ, впровадження можливих шляхів корекції виявлених порушень (Волос Б.О., 2001).
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах науково-дослідної роботи кафедри нормальної фізіології людини Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського (далі ТДМУ) “Особливості психофізіологічного стану школярів і студентів у сучасних умовах” (№ державної реєстрації 0104U004518). Тема дисертаційної роботи затверджена Вченою радою ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України (протокол № 7 від ”11” січня 2005 року) та отримала висновок Проблемної комісії ”Фізіологія людини” Української медичної стоматологічної академії, м. Полтава (протокол № 5 від 20 листопада 2007 року).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи – вивчити психофізіологічні особливості в осіб 15-20 років з підвищеним артеріальним тиском; встановити взаємозв’язок між індивідуально-типологічними особливостями та центральною гемодинамікою в учнів старшого шкільного віку та студентів перших курсів; доповнити шляхи первинної профілактики артеріальної гіпертензії.
Для досягнення мети роботи вирішувалися наступні завдання:
1. Вивчити психофізіологічні особливості особистості (функціональну рухливість, силу процесів гальмування та збудження, особистісну тривожність, екстра-інтроверсію і нейротизм) в осіб 15-20-річного віку.
2. Дослідити стан центральної гемодинаміки та адаптаційні можливості серцево-судинної системи (індекс Руф’є, показник адаптаційного потенціалу).
3. Вивчити особливості автономної регуляції серцево-судинної системи в осіб з підвищеним артеріальним тиском.
4. Проаналізувати зв’язок між індивідуально-типологічними характеристиками особистості та функціональним станом центральної гемодинаміки в учнів старшого шкільного віку та студентів.
Об'єкт дослідження – психофізіологічні особливості осіб 15-20 років з нормальним та підвищеним артеріальним тиском.
Предмет дослідження – функціональна рухливість, сила процесів гальмування та збудження, особистісна тривожність, екстра-інтроверсія і нейротизм в учнів старшого шкільного віку та студентів перших курсів, стан центральної гемодинаміки.
Методи дослідження. Для вивчення психофізіологічних особливостей обстежуваних використовували психодіагностичні комп’ютерні методики Я. Стреляу: дослідження властивостей основних нервових процесів; методику Ч.Д. Спілбергера в модифікації Ю.Л. Ханіна для самооцінки рівня особистісної тривожності; тест-опитувальник Г. Айзенка. Систолічний (САТ), діастолічний (ДАТ), середньодинамічний (СДАТ) та пульсовий артеріальний тиск (ПТ) визначали аускультативним методом Короткова. Стан центральної гемодинаміки досліджувався методом двохмірної ехокардіоскопії з використанням комп’ютерного сонографа Acuson 128 XP 10. Дослідження автономної регуляції діяльності серцево-судинної системи проводили за допомогою методу математичного аналізу серцевого ритму з використанням кардіоінтервалографії, а також розрахунком індекса Кердо. Адаптаційні можливості серцево-судинної системи визначали шляхом розрахунку індекса Руф’є (ІР) та показника адаптаційного потенціалу (АП).
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше за допомогою створеної нами психодіагностично-комп’ютерної програми „Методика діагностики темпераменту Я. Стреляу” встановлено зниження ступеня вираженості сили процесів гальмування (СПГ) та збудження (СПЗ), функціональної рухливості нервових процесів (ФРНП)) в осіб різних вікових груп в залежності від показників центральної гемодинаміки.
Розроблена нами психодіагностично-комп’ютерна програма „Методика діагностики рівня тривожності особистості” дозволила встановити, що в обстежуваних з підвищеним рівнем АТ спостерігається зростання показника тривожності та ступеня нейротизму, збільшується кількість інтровертованих осіб порівняно з групою контролю.
Вперше показана залежність показників центральної гемодинаміки від особливостей нервових процесів та психоемоційного статусу в осіб віком 15-20 років. Також вперше виявлено зв’язок між індивідуально-типологічними особливостями і показниками центральної гемодинаміки в обстежуваних різного віку.
Практичне значення одержаних результатів. Встановлені особливості психофізіологічного стану учнів старшого шкільного віку та студентів перших курсів в залежності від рівня артеріального тиску поглиблюють існуючі уявлення щодо ролі психофізіологічних особливостей, а саме функціональної рухливості, сили процесів гальмування та збудження основних нервових процесів, особистісної тривожності, екстра-інтроверсії і нейротизму у виникненні серцево-судинної патології, зокрема гіпертонічної хвороби.
Результати дослідження є корисними для розуміння ймовірних причин розвитку захворювань серцево-судинної системи, викликаних психоемоційним напруженням, та можуть бути використані для виявлення осіб групи підвищеного ризику щодо виникнення артеріальної гіпертензії. Зокрема, результати дисертаційної роботи важливі для професійного відбору працівників, діяльність яких пов’язана з тривалим та надмірним психоемоційним навантаженням і напруженням. Одержані дані можуть стати основою для розробки методів психокорекції, реабілітації осіб з підвищеним артеріальним тиском, дозволять розширити комплекс заходів первинної профілактики серцево-судинних захворювань у групі ризику з використанням психологічних методів. Створені нами високоінформативні та, одночасно, прості у роботі психодіагностичні комп’ютерні програми можуть застосовуватись для медико-біологічних досліджень.
На основі встановлених даних може проводитись пошук ефективних методів профілактики серцево-судинних захворювань. Виявлені психофізіологічні особливості в учнів старшого шкільного віку та студентів молодших курсів в залежності від показників центральної гемодинаміки можуть використовуватися у навчальному процесі при викладанні нормальної і патологічної фізіології людини, валеології в розділах “Фізіологія вищої нервової діяльності”, “Фізіологія серцево-судинної системи”, “Фізіологія автономної нервової системи”, “Фізіологія адаптивних процесів”, “Фізіологія праці”, у практичній психології та у міждисциплінарних дослідженнях з фізіології, психофізіології та нейропсихології. Результати роботи впроваджені у навчальний процес кафедр нормальної фізіології Дніпропетровської державної медичної академії, Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського, Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, Буковинської державної медичної академії, ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського, (8 актів впровадження). Запропоновані психодіагностичні комп’ютерні програми включені у комплексну програму обстеження підлітків з підвищеним артеріальним тиском на базі Тернопільської дитячої міської лікарні.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження були представлені на: науково-методичних семінарах кафедри фізіології інституту медико-біологічних проблем ТДМУ (Тернопіль, 2005-2007); IV Національному конгресі геронтологів і геріатрів України (Київ, 2005); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Вплив екопатологічних чинників на стан здоров’я дітей”, (Тернопіль, 2005); III Всеукраїнській науковій конференції “Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології, (Київ, 2006); 17-му з’їзді фізіологів України (Чернівці, 2006); X Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 2006); XI ювілейному Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 2007); науково-практичній конференції “Медико-соціальні проблеми дитячого віку” (Тернопіль, 2007); ІV-ій Республіканській науково-практичній конференції з міжнародною участю “Сучасні проблеми педіатрії” (Євпаторія, 2007).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 наукових робіт, з них 6 статтей (у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України), 2 авторські права на твір, 6 робіт - у матеріалах і тезах наукових конференцій та конгресів.
Структура і обсяг дисертації. Текст дисертації викладений українською мовою на 154 сторінках комп’ютерного друку і складається зі вступу, огляду літератури, опису методів та організації досліджень, розділу результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення одержаних результатів, висновків, списку використаних джерел, який складається з 219 найменувань, 10 додатків. Робота містить 19 таблиць та ілюстрована 22 рисунками.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи дослідження. Програма дослідження включала два етапи. На першому етапі проводилось скринінгове обстеження школярів загальноосвітніх шкіл м. Тернопіль віком 15-17 років, Підгаєцького аграрного ліцею та студентів ТДМУ 18-20-річного віку з вимірюванням АТ за методом Короткова та частоти пульсу. Репрезентативність вибірки досягалась завдяки випадковому відбору осіб. Перед обстеженням опитували про самопочуття (головний біль, головокружіння, нудоту), вживання алкоголю, паління та медикаментів за останню годину. На основі отриманих даних були сформовані 2 групи: перша – контрольна, практично здорові особи з нормальним АТ (n=94), друга – особи з підвищеним АТ (n=150).
Наступний етап дослідження включав аналіз медичних карток з метою виключення захворювань, що проявляються або супроводжуються розвитком вторинної артеріальної гіпертензії, визначення АТ за методом Короткова, оцінку фізичного розвитку дітей за основними антропометричними показниками: маси тіла, зросту, з використанням центильних таблиць. Для уточнення спадкового анамнезу використовували клініко-генеалогічний метод. Ознакою обтяженої щодо гіпертонічної хвороби спадковості вважали наявність у родоводі пробанда даних про захворювання найближчих родичів. Не брали до уваги випадки, коли чітких даних про захворювання не було, тобто спадковий анамнез був невідомим.
Психофізіологічне обстеження включало дослідження ФРНП, СПГ та СПЗ за допомогою розробленої нами діагностичної комп’ютерної програми „Методика діагностики темпераменту Я. Стреляу”, діагностику рівня особистісної тривожності за допомогою програми „Методика діагностики рівня тривожності особистості” за Ч.Д. Спілбергером в модифікації Ю.Л. Ханіна, дослідження екстра-інтроверсії і нейротизму по Г. Айзенку (Крилов А.А., 1990; Пашукова Т.І., 2000). Тестування проводилось протягом навчального року, з вівторка по четвер, з 9 до 12 години - у період найвищої розумової працездатності людини та за оптимальних для старшокласників і студентів умов. Дослідження здійснювали з використанням комп’ютерів або бланків опитувальників представлених методик з наступною комп’ютерною обробкою та інтерпретацією. Для створення сприйнятливої обстановки обстежуваним перед тестуванням пояснювали зміст, суть та значимість досліджень.
Автономну регуляцію серцевої діяльності оцінювали методами математичного аналізу серцевого ритму за методикою Р.М. Баєвського, реєструючи ЕКГ в ІІ стандартному відведені при швидкості руху стрічки 50 мм/с, із застосуванням електрокардіографічного комплексу “Cardio” (Київ, Україна, 1995 рік). Останній складається з електрокардіографічної приставки УСЕКГ - 01, з’єднаної з персональним комп’ютером, а також має програмне забезпечення для автоматичного розрахунку показників та побудови гістограми. Визначали показники моди (Мо), амплітуди моди (АМо), варіаційного розмаху кардіоінтервалів (∆Х), індексу напруження (ІН), показника адекватності процесів регуляції (ПАПР), індексу вегетативної рівноваги (ІВР) і вегетативного показника ритму (ВПР).
Стан центральної гемодинаміки досліджували за допомогою двохмірної ехокардіоскопії з наступними розрахунками частоти серцевих скорочень (ЧСС), ударного об’єму (УО), кінцево-систолічного (КСО) та кінцево-діастолічного (КДО) об’ємів, хвилинного об’єму кровообігу (ХОК), ударного (УІ) і серцевого індексів (СІ), загального периферичного опору судин (ЗПОС) у стані спокою. Функціональний стан серцево-судинної системи вивчали шляхом розрахунку ІР (Баевский Р.М., Берсенєва А.П., 1997) та показника АП за методом Р.М. Баєвського в модифікації А.Н. Берсеневої (Баевский Р.М., Берсенева А.П., 1987). Під час дослідження дотримувалися суворого контролю за ідентичністю проведення методик. Отримані цифрові дані обробляли методом варіаційної статистики з використанням t-критерію Стьюдента за допомогою програми Microsoft Excel 9.0. та методом лінійного коефіцієнта кореляції Пірсона (Голяченко О.М., 1994; Сердюк А.М., Приходський О.О., 1997; Вороненко Ю.В., 2000) для медико-біологічних досліджень.
Результати досліджень та їх обговорення. Індивідуально-типологічні особливості осіб 15-20-ти років з підвищеним артеріальним тиском. За результатами проведеного нами дослідження показники основних нервових процесів – ФРНП, СПГ та СПЗ у школярів старшого шкільного віку (табл. 1) і студентів перших курсів (табл. 2) демонструють достовірні відмінності між особами з підвищеним та нормальним артеріальним тиском: рівні ФРНП, СПГ і СПЗ суттєво нижчі в обстежуваних з підвищеним артеріальним тиском.
Таблиця 1
Властивості основних нервових процесів в учнів старшого шкільного віку з різним рівнем артеріального тиску (n=102)
Властивості нервових процесів |
Артеріальний тиск |
Вік, роки |
М±m |
р |
|
Функціональна рухливість нервових процесів |
НормальнийПідвищений |
15 15 |
72,61 ± 1,44 64,28 ± 2,05 |
Р<0,05 |
|
Нормальний Підвищений |
16 16 |
76,74 ± 2,33 68,80 ± 2,15 |
Р<0,05 |
|
|
Нормальний Підвищений |
17 17 |
90,69 ± 1,90 73,74 ± 2,22 |
Р<0,05 |
|
|
Сила процесу гальмування |
НормальнийПідвищений |
15 15 |
72,30 ± 1,70 65,80 ± 1,94 |
Р<0,05 |
|
Нормальний Підвищений |
16 16 |
78,40 ± 2,05 68,63 ± 2,58 |
Р<0,05 |
|
|
Нормальний Підвищений |
17 17 |
80,86 ± 4,36 73,21 ± 2,73 |
Р>0,05 |
|
|
Сила процесу збудження |
НормальнийПідвищений |
15 15 |
75,25 ± 2,15 68,44 ± 2,44 |
Р<0,05 |
|
Нормальний Підвищений |
16 16 |
80,45 ± 1,99 69,77 ± 1,97 |
Р<0,05 |
|
|
Нормальний Підвищений |
17 17 |
86,82 ± 2,12 67,71 ± 2,97 |
Р<0,05 |
Таблиця 2
Властивості основних нервових процесів у студентів з різним рівнем артеріального тиску (n=120)
Властивості нервових процесів |
Артеріальний тиск |
Вік, роки |
М±m |
р |
|
Функціональна рухливість нервових процесів |
НормальнийПідвищений |
18 18 |
75,00 ± 3,56 65,74 ± 1,17 |
Р<0,05 |
|
Нормальний Підвищений |
19 19 |
84,86 ± 2,99 66,92 ± 2,18 |
Р<0,05 |
|
|
Нормальний Підвищений |
20 20 |
78,34 ± 4,13 63,16 ± 2,50 |
Р<0,05 |
|
|
Сила процесу гальмування |
НормальнийПідвищений |
18 18 |
73,66 ± 4,13 65,18 ± 2,60 |
Р<0,05 |
|
Нормальний Підвищений |
19 19 |
72,60 ± 2,67 66,75 ± 2,09 |
Р<0,05 |
|
|
Нормальний Підвищений |
20 20 |
69,12 ± 3,91 65,52 ± 3,04 |
Р>0,05 |
|
|
Сила процесу збудження |
НормальнийПідвищений |
18 18 |
75,69 ± 2,54 73,95 ± 2,72 |
Р>0,05 |
|
Нормальний Підвищений |
19 19 |
77,75 ±3,39 72,21 ± 2,84 |
Р>0,05 |
|
|
Нормальний Підвищений |
20 20 |
71,21 ± 5,73 67,69 ± 3,24 |
Р>0,05 |
Кореляційний аналіз підтвердив існування зворотного зв’язку між зниженим рівнем функціональної рухливості нервових процесів та підвищеним систолічним (r = -0,35; р<0,05) і середньодинамічним артеріальним тиском (r=-0,39; р<0,05) у 16 років, САТ і ПТ (r = -0,40; р<0,05) в 20 років. Відмічено також зворотний кореляційний зв’язок між силою процесу гальмування та величинами ДАТ, СДАТ у школярів 15 років з підвищеним тиском (r = -0,50; р<0,05), слабкий негативний кореляційний зв’язок між силою процесу гальмування та пульсовим тиском у віці 18 років (r = -0,35; р<0,05), достовірну кореляцію між силою процесу гальмування і САТ та ПТ (r = -0,45; р<0,05 і r = -0,49; р<0,05) у 20 років; силою процесу збудження і ДАТ (r = -0,39; р<0,05) у школярів 15 річного віку. Таким чином, менший ступінь вираженості ФРНП, СПГ і СПЗ створює передумови для зростання чутливості серцево-судинної системи до негативних факторів навколишнього середовища, що приводить до дезадаптації та порушення регуляції судинного тонусу (Чайченко Г.М., 1993; Музалевская Н.И., 2007).
При аналізі даних тесту Спілбергера у школярів і студентів віком 15-20 років з підвищеним артеріальним тиском, порівняно з контрольною групою, виявлено достовірно вищі показники рівня тривожності у кожному віковому періоді (рис. 1).
Рис. 1. Рівень особистісної тривожності у школярів і студентів з нормальним та підвищеним АТ
Примітка. * - р<0,05.
Розподіл осіб в залежності від показника особистісної тривожності у кожній віковій групі вказує на більший відсоток обстежених з високим рівнем тривожності в групах з підвищеним артеріальним тиском.
Однією з причин порушення регуляції АТ є тривале і надмірне психоемоційне напруження (Соколов Е.И., Остроумова О.Д., 2003). Тривожність, як його прояв, відіграє ключову роль і може розглядатись як донозологічний синдром, що призводить через певний час до психічної або психосоматичної патології (Клименко В.І., 2007).
Методика Айзенка дозволяє оцінити показники екстра-інтровертованості, які є досить стабільною характеристикою особистості, та рівень нейротизму, який корелює з вираженістю психоемоційної напруги. Нами встановлено достовірне зростання рівня нейротизму у підлітків 15-16 років з підвищеним артеріальним тиском, незважаючи на те, що отриманий показник, згідно шкали інтерпретації, знаходиться на високому рівні як у першій групі, так і в групі порівняння. Для обстежуваних 17-20 річного віку величина показника нейротизму виявилась високою незалежно від рівня артеріального тиску, проте все таки тенденція до переважання була в осіб з підвищеним артеріальним тиском.
Оскільки на цей період онтогенезу людини припадає етап підліткового віку, юності та ранньої зрілості (Колісецька О.Ф., Рула С.М. 2007), ймовірно це може виступати однією з причин емоційної нестійкості незалежно від рівня артеріального тиску.
Серед школярів 15-17 років нами виявлена помірна інтровертованість в обстежуваних всіх вікових груп з підвищеним артеріальним тиском (12,80±0,60, 12,12±0,69 та 12,17±0,73 балів, відповідно) та помірна екстравертованість у осіб контрольної групи (відповідно, 14,60±0,72, 13,33±0,89 і 13,30±1,13 балів). Проте достовірна різниця отриманої величини встановлена у школярів 15 років. При порівнянні значень екстра-інтроверсії у студентів 18-20 років з підвищеним та нормальним артеріальним тиском виявлено: помірну інтровертованість осіб всіх вікових груп з підвищеним артеріальним тиском (10,76±0,66, 11,20±0,58, 9,88±0,66 балів), середню екстраверсію в обстежуваних 19-20 років контрольної групи (14,47±1,12 та 13,40±1,23 балів) та помірну інтроверсію у студентів 18-річного віку (12,20±1,04 балів), хоча достовірної різниці останнього показника нами не встановлено.
Позитивний кореляційний зв'язок встановлено між рівнем особистісної тривожності та САТ (r=0,32; р<0,05), ДАТ (r=0,32; р<0,05) і СДАТ (r=0,33; р<0,05) у 17 років та САТ і ПТ (r=0,32; р<0,05) в учнів 15-ти років; між рівнем тривожності і ДАТ (r=0,34; р<0,05) та СДАТ (r=0,31; р<0,05) в обстежуваних 18 річного віку. У школярів 16 років встановлено зворотний кореляційний зв'язок рівня екстра-інтроверсії з СДАТ (r=-0,32; р<0,05) та негативну кореляцію цього показника з ДАТ (r=-0,38; р<0,05); сильний корелятивний зв’язок між інтровертованістю та САТ (r=-0,49; р<0,05) і ПТ (r=-0,53; р<0,05) встановлено у 20-річних студентів. Ступінь нейротизму достовірно корелював з ПТ (r=0,33; р<0,05) у юнаків 17 років та з ДАТ (r=0,31, р<0,05) в осіб 20-ти років.
Одержані результати вказують на більш виражену психоемоційну напругу та емоційну нестабільність у групі осіб з підвищеним артеріальним тиском. Вони схильні до приховування, самоаналізу, замкнутості, а свої переживання та невдачі спрямовують у свій внутрішній світ згідно до шкали інтровертованості (Шмелева А.Г., 2007). Ця властивість генетично детермінована і її вираженість пов’язана із швидкістю вироблення умовних рефлексів, їх міцністю, балансом процесів збудження і гальмування в центральній нервовій системі, рівнем активності кори головного мозку та ретикулярної формації (Райгородский Д.Я., 1998, Соколов Е.И., 2003).
Виявлені нами психофізіологічні відмінності обстежуваних з різним рівнем артеріального тиску, а саме у групі школярів і студентів з підвищеним артеріальним тиском, полягають у зниженні рівня функціональної рухливості нервових процесів, сили процесів гальмування та збудження, зростанні рівня особистісної тривожності та інтровертованості, в збільшенні емоційної неврівноваженості. Все це формує преморбідні психофізіологічні риси особистості, які сприяють стійкому підвищенню артеріального тиску.
Зміни центральної гемодинаміки в осіб 15-20 років з підвищеним артеріальним тиском. У результаті проведеного масового скринінгового дослідження рівня артеріального тиску у 11,6 % школярів та студентів виявили підвищені показники артеріального тиску. Аналіз спадкового анамнезу показав, що 28 % осіб з підвищеним артеріальним тиском мали обтяжену спадковість щодо гіпертонічної хвороби у їх батьків.
У стані функціонального спокою особи з підвищеним артеріальним тиском мали вищі показники ЧСС, САТ, ДАТ, СДАТ і ПТ у порівнянні з групою контролю. Величини показників ЗПОС, УО, КДО та КСО не відрізнялись в групах з нормальним та підвищеним артеріальним тиском, тоді як ХОК був достовірно вищий у групі студентів з підвищеним АТ (табл. 3).
Таблиця 3
Показники центральної гемодинаміки у студентів з нормальним
та підвищеним АТ (n=30)
|
Показник |
Особи з нормальним АТ (n=10) |
Особи з підвищеним АТ (n=20) |
|
УО, мл |
68,8 ± 3,6 |
67,1 ± 2,6 |
|
ЗПОС, МПа ∙ с ∙ л |
168,1 ± 12,6 |
150,0 ± 6,5 |
|
КСО, мл |
36,9 ± 2,9 |
36,9 ± 2,5 |
|
КДО, мл |
105,6 ± 2,7 |
104,0 ± 4,6 |
|
ХОК, л/хв. |
4,7 ± 0,4 |
6,1 ± 0,4 * |
|
Примітка. * - р<0,05. |
В той же час, індексовані показники центральної гемодинаміки свідчать про тенденцію до менших значень показників УІ, КСІ, КДІ та зростання СІ у студентів з підвищеним АТ (табл. 4). Проте ми можемо говорити лише про певні тенденції і напрямки цих змін.
Таблиця 4
Індексовані показники центральної гемодинаміки у студентів
з нормальним та підвищеним АТ (n=30)
|
Показник |
Особи з нормальним АТ (n=10) |
Особи з підвищеним АТ (n=20) |
|
УІ, мл/м2 |
27,5 ± 2,1 |
24,5 ± 1,7 |
|
СІ, л/(хв∙м2) |
1,9 ± 0,2 |
2,2 ± 0,2 |
|
КСІ, мл/м2 |
14,9 ± 1,5 |
13,4 ± 1,2 |
|
КДІ, мл/м2 |
42,4 ± 3,0 |
37,9 ± 2,9 |
У механізмі підвищення ХОК та СІ слід відзначити такий фактор, як збільшення сили скорочення серцевого м’язу (Алмазов В.А., 1992). Очевидно, у осіб з підвищеним АТ відбувається посилення як інотропної, так і хронотропної функцій серця (зростання ЧСС), що може бути пов’язано з посиленням симпатичних впливів. Зокрема, зростання ХОК в осіб з підвищеним АТ зумовлено більш високою ЧСС (Алмазов В.А., Цырлин В.А., Маслова Н.П., 1983). Ми виявили збільшення СІ і ЧСС на фоні незначного відхилення ЗПОС в обстежуваних з підвищеним АТ, що вказує на переважання у них гіперкінетичного типу кровообігу, у формуванні якого важлива роль відводиться надлишковій активації симпатичного відділу автономної нервової системи при знижені парасимпатичної, а також значному посиленню центральних ерготропних та гуморально-метаболічних впливів на синусовий ритм (Рывкин А.И., Андрианова Е.Н. и др., 2005).
При аналізі змін показника адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи ми встановили, що для обстежуваних 15-17 років з підвищеним артеріальним тиском характерним є напруження адаптаційних механізмів серцево-судинної системи (2,54±0,04, 2,58±0,04, 2,57±0,03) ум.од., тоді як у групі порівняння спостерігався стан задовільної адаптації(у 15 років – 1,93±0,07 ум.од., в 17-річному віці – 2,07±0,09 ум.од.), за винятком учнів 16 років, де отримана величина (2,16±0,04 ум.од.) вказує на напруження механізмів адаптації.
Відсотковий розподіл школярів 15-17-річного віку в залежності від АП показано на рис. 2 (А, Б). Як бачимо, всі учні старшого шкільного віку з підвищеним артеріальним тиском мали напруження механізмів адаптації, тоді як в контрольній групі переважали школярі з задовільною адаптацією.
Рис. 2. Розподіл ступенів адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи у школярів з нормальним (А) та підвищеним (Б) артеріальним тиском.
Розподіл студентів перших курсів в залежності від показника АП показано на рис. 3 (А, Б).
Рис. 3. Розподіл ступенів адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи у студентів з нормальним (А) та підвищеним (Б) артеріальним тиском.
У групі 18-річних студентів з підвищеним АТ показник адаптаційного потенціалу становив (2,77±0,05) ум.од., а в однолітків з нормальним артеріальним тиском - (2,10±0,07) ум.од., (р<0,05). У студентів 19-річного віку з підвищеним та нормальним АТ показник АП становив відповідно, (2,79±0,04) ум. од. та (2,15±0,06) ум. од., (р<0,05); у студентів 20 років з підвищеним АТ - (2,95±0,05) ум.од., з нормальним АТ - (1,97±0,09) ум. од., (р<0,05).
Таким чином, вищі значення показника адаптаційного потенціалу у студентів з підвищеним АТ свідчать про стан напруження механізмів адаптації, тоді як особи з нормальним АТ мали задовільну адаптацію. Виключенням були студенти 19-річного віку, в яких спостерігалось напруження механізмів адаптації. Слід зауважити, що серед студентів з підвищеним тиском, незалежно від віку, певна частина осіб мають стан незадовільної адаптації. А серед студентів з нормальним АТ вищий відсоток осіб з напруженням механізмів адаптації у порівнянні зі школярами. Отримані величини індексу Руф’є свідчать про низькі функціональні резерви серцево-судинної системи у школярів та студентів з підвищеним артеріальним тиском незалежно від віку: в 15 років – 117,0±3,72 ум.од., у 16-річному віці – 121,58±3,52 ум.од., в 17 років – 118,38±2,88 ум.од., у студентів 18 років – 126,9±3,21 ум.од., в 19-річних обстежуваних – 123,5±2,77 ум.од., в осіб 20 років – 133,8±2,8 ум.од. Отже, в результаті аналізу представлених матеріалів стає очевидним порушення адаптаційних можливостей організму у обстежених з підвищеним артеріальним тиском. В його основі лежить порушення механізмів вегетативної регуляції. В осіб з підвищеним артеріальним тиском величини індексу Руф’є та адаптаційного потенціалу суттєво вищі, що свідчить про зниження адаптаційних та функціональних можливостей серцево-судинної системи. Перехід величин цих показників в область критичних значень віддзеркалює процес формування групи ризику щодо розвитку артеріальної гіпертензії серед осіб з транзиторним підвищенням АТ.
Функціональні особливості автономної регуляції серцевої діяльності в осіб 15-17-ти років з підвищеним артеріальним тиском. При проведенні математичного аналізу серцевого ритму у стані спокою ми не встановили достовірних відмінностей числових показників кардіоінтервалографії в обстежуваних з нормальним та підвищеним артеріальним тиском.
Зокрема, школярі з підвищеним артеріальним тиском мають дещо менші величини показників ∆Х (0,178 ± 0,015 с) та Мо (0,846 ± 0,022 с) при вищих значеннях АМо (17,25±1,08 %) у порівнянні з групою контролю, де показник варіаційного розмаху становить (0,192±0,035) с, Мо – (0,890±0,036) с, АМо – (15,50±0,95) %. Це вказує на тенденцію до переважання симпатичної ланки автономної нервової системи при зростанні АТ вже в стані функціонального спокою.
Щодо розрахункових (індексних) показників кардіоінтервалографії, то деякі з них у стані спокою були суттєво вищими у школярів з підвищеним артеріальним тиском (ІН та ПАПР), тоді як для інших (ІВР та ВПР) достовірної різниці між двома групами не виявлено (табл. 5).
Індексні показники кардіоінтервалографії у школярів у стані спокою (n = 48)
Показник |
Артеріальний тиск |
М±m |
Р |
|
ІН, ум.од. |
НормальнийПідвищений |
61,8 ± 7,3 96,9 ± 10,3 |
р<0,05 |
|
ІВР, ум.од. |
НормальнийПідвищений |
1,0 ± 0,1 1,5 ± 0,2 |
р>0,05 |
|
ПАПР, ум.од. |
НормальнийПідвищений |
18,0 ± 1,2 21,8 ± 1,2 |
р<0,05 |
|
ВПР, ум.од. |
НормальнийПідвищений |
7,7 ± 0,6 9,6 ± 0,8 |
р>0,05 |
Таким чином, враховуючи одержані результати, можна констатувати, що у стані спокою мала місце тенденція до зростання активності симпатичної нервової системи та посилення центральних механізмів регуляції ритму серця у обстежених з підвищеним АТ.
Перехід в ортостатичне положення спричинило посилення симпатичних впливів на сино-атріальний вузол, про що свідчить зменшення показників ∆Х та Мо і зростання АМо. При порівнянні цих показників між досліджуваними групами в вертикальному положенні виявлено достовірно менші значення ∆Х і Мо та тенденцію до вищих значень АМо в учнів з підвищеним артеріальним тиском (табл. 6).
Таблиця 6
Числові характеристики кардіоінтервалографії при ортостатичній пробі у школярів (n = 48)
|
Показник |
Артеріальний тиск |
М±m |
Р |
|
∆Х, с |
НормальнийПідвищений |
0,169 ± 0,014 0,141 ± 0,007 |
р<0,05 |
|
Мо, с |
НормальнийПідвищений |
0,72 ± 0,03 0,64 ± 0,02 |
р<0,05 |
АМо, % |
НормальнийПідвищений |
17,5 ± 1,3 19,3 ± 0,9 |
р>0,05 |
Аналіз розрахункових (індексних) показників кардоінтервалографії при ортостатичній пробі вказує на наявність достовірної різниці величин ІН, ПАПР і ВПР між групами обстежених. Всі вони вищі у осіб з підвищеним артеріальним тиском, що свідчить про значне посилення впливів на ритм серця центральних механізмів регуляції, підвищення активності симпатичної ланки автономної нервової системи (табл. 7).
Таблиця 7
Індексні показники кардіоінтервалографії при ортостатичній пробі у школярів (n = 48)
Показник |
Артеріальний тиск |
М±m |
Р |
|
ІН, ум.од. |
НормальнийПідвищений |
96,0 ± 14,2 140,3 ± 10,3 |
р<0,05 |
|
ІВР, ум.од. |
НормальнийПідвищений |
1,3 ± 0,2 1,7 ± 0,1 |
р>0,05 |
|
ПАПР, ум.од. |
НормальнийПідвищений |
25,8 ± 2,3 31,9 ± 2,0 |
р<0,05 |
|
ВПР, ум.од. |
НормальнийПідвищений |
9,9 ± 0,9 13,2 ± 0,9 |
р<0,05 |
Таким чином, враховуючи зміни показників кардіоінтервалографії при ортостатичній пробі, можна зробити висновок, що перебудова пристосувальних реакцій у школярів з підвищеним артеріальним тиском характеризується посиленою централізацією управління серцевим ритмом, пригніченням автономного контуру регуляції, підвищенням активності симпатичної ланки автономної нервової системи. Більше того, значне зростання показника ПАПР може вказувати на зниження адекватності регуляторних реакцій в ортостатичному положені, напруження адаптаційних механізмів в учнів з підвищеним АТ.
При дослідженні індексу Кердо у школярів та студентів з підвищеним артеріальним тиском у вихідному стані випадки симпатикотонії і парасимпатикотонії зустрічались майже однаково часто, що свідчить про неоднорідність цієї групи з точки зору адаптаційних можливостей: з однієї сторони, обстежувані з ваготонічним типом автономної регуляції можуть мати достатній функціональний резерв, з іншої - знижений рівень ерготропних впливів, який утруднює адекватну мобілізацію фізіологічних ресурсів при підвищених вимогах до адаптаційних механізмів (Игишева Л.Н., 1996). Ймовірно, вираженість ваготонії і підвищена емоційність при схильності реагувати на зміну умов навколишнього середовища зростанням тривожності, мають спільну нейрофізіологічну основу та обумовлюють зниження адаптаційних можливостей. В обстежених з підвищеним артеріальним тиском наявність симпатикотонії може визначати чутливість до втоми. Але, враховуючи зниження адаптаційних можливостей у цієї категорії людей, симпатикотонія водночас сприяє виснаженню функціональних резервів організму в процесі його адаптації до умов високого навчального навантаження.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яке полягає у визначенні психофізіологічних особливостей, стану центральної гемодинаміки та автономної регуляції серцевої діяльності в учнів старшого шкільного віку і студентів перших курсів в залежності від рівня артеріального тиску.
1. У школярів і студентів з підвищеним артеріальним тиском характеристики основних нервових процесів достовірно нижчі, ніж у осіб з нормальним артеріальним тиском: функціональна рухливість нервових процесів на (7,94 - 17,94) %; сила процесу гальмування на (5,85 - 9,77) %; сила процесу збудження на (6,81 - 19,11) %.
2. Для осіб з підвищеним артеріальним тиском характерним є високий рівень особистісної тривожності, який становить (21,17 – 23,32) балів. Існує позитивний кореляційний зв’язок між рівнем тривожності і величиною систолічного артеріального тиску незалежно від віку (r=0,32; р<0,05).
3. Школярам старшого шкільного віку з підвищеним артеріальним тиском притаманні високий ступінь нейротизму (16,48±0,65 бали), а також переважання інтроверсії (11,46±0,66 бали), які достовірно корелюють з величиною артеріального тиску (r1 = 0,33; р<0,05; r2 = - 0,43; р<0,05) в усіх вікових групах.
4. Стан центральної гемодинаміки в осіб з підвищеним артеріальним тиском характеризується переважанням гіперкінетичного типу кровообігу (збільшення серцевого індексу і частоти серцевих скорочень на фоні незначного зниження загального периферичного опору), зниженням рівня функціональних резервів серцево-судинної системи та напруженням адаптаційних механізмів серцево-судинної системи.
5. Стан автономної регуляції діяльності серцево-судинної системи в осіб з підвищеним артеріальним тиском характеризується значним посиленням активності симпатичної нервової системи, вираженою активізацією центральних механізмів регуляції ритму серця, зниженням адекватності регуляторних реакцій при проведенні ортостатичної проби. Стан вегетативної регуляції ритму серця свідчить про значне напруження механізмів адаптації.
6. Встановлений кореляційний зв'язок між зниженим рівнем функціональної рухливості і силою основних нервових процесів та підвищеним артеріальним тиском вказує на залежність артеріального тиску від індивідуально-типологічних особливостей.
7. Отримані дані можуть знайти застосування для розробки методів донозологічної діагностики, спрямованих на раннє виявлення початкових ознак хвороби, проведення динамічного спостереження за групою ризику щодо виникнення артеріальної гіпертензії з метою своєчасної психокорекції та первинної профілактики гіпертонічної хвороби, розроблені психодіагностичні методики впроваджені у комплексну програму обстеження підлітків з підвищеним артеріальним тиском.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ
1. Вадзюк С. Н. Особливості артеріального тиску у дітей та студентів міста Тернопіль / С. Н. Вадзюк, Н. О. Суслова // Гігієна населених місць. – 2006. – № 48. – С. 412–416.
2. Вадзюк С. Н. Особистісна тривожність, нейротизм та екстра-інтроверсія у 15-17-річних школярів з підвищеним артеріальним тиском / С. Н. Вадзюк, Н. О. Суслова, І. П. Мосейчук // Буковинський медичний вісник. – 2007. – № 2. – С. 19–22.
3. Вадзюк С. Н. Властивості основних нервових процесів у школярів 15-17 років з підвищеним артеріальним тиском / С. Н. Вадзюк, Н. О. Суслова // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2007. – № 3. – С. 67–71.
4. Вадзюк С. Н. Властивості основних нервових процесів, особистісна тривожність, нейротизм та екстра-інтроверсія у студентів з підвищеним артеріальним тиском / С. Н. Вадзюк, Н. О. Суслова // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2007. – № 3. – С. 76–78.
5. Вадзюк С. Н. Функціональні особливості серцево-судинної системи в осіб 15-20-ти років з підвищеним артеріальним тиском / С. Н. Вадзюк, Н. О. Суслова // Запорізький медичний журнал. – 2007. – № 5. – С. 20–23.
6. Вадзюк С. Н. Автономна регуляція серцевої діяльності в осіб 15-17-ти років з підвищеним артеріальним тиском / С. Н. Вадзюк, Н. О. Суслова // Вісник наукових досліджень. – 2007. – № 4. – С. 72–74.
7. А. с. 16412 МОН України, Державний департамент інтелектуальної власності. Психодіагностична комп’ютерна програма „Методика діагностики рівня тривожності особистості” / С. Н. Вадзюк, Н. О. Суслова, Т. М. Білінська (Україна). – заявл. 28.02.06; опубл. 15.07.06, Офіційний бюл. № 9.
8. А. с. 16413 МОН України, Державний департамент інтелектуальної власності. Психодіагностична комп’ютерна програма „Методика діагностики темпераменту Я. Стреляу / С.Н. Вадзюк, Н.О. Суслова, Т.М. Білінська (Україна). – заявл. 28.02.06; опубл. 15.07.06, Офіційний бюл. № 9.
9. Головата Н. О. Зв’язок між властивостями основних нервових процесів і центральною гемодинамікою у дітей молодшого, середнього та старшого шкільного віку / Н. О. Головата // 9-ий Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених : 21-22 квітня 2005 р. : матеріали конф. – Тернопіль, 2005. – С. 133.
10. Масіков О. Б. Особливості психофізіологічних показників у дітей різних вікових груп / О. Масіков, І. В. Голечик, Н. О. Суслова // 10-ий Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених : 11-13 травня 2006 р. : матеріали конф. – Тернопіль, 2006. – С. 189.
11. Головата Н. О. Сигмальний розподіл показників артеріального тиску та пульсу в школярів і студентів / Н. О. Головата, О. В. Денефіль, І. В. Голечик // XVII з’їзд Українського фізіологічного товариства з міжнародною участю : 18-20 травня 2006 р. : матеріали з’їзду – Чернівці, 2006. – С. 89–90.
12. Вадзюк С. Н. Психофізіологічні особливості у дітей 6-10 років з різними типами конституції та молодих осіб 17-20 років з підвищеним артеріальним тиском / С. Н. Вадзюк, І. В. Голечик, Н. О. Суслова // Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології : III Всеукраїнська наук. конф., 4-6 жовт. 2006 р. : матеріали конф. – К., 2006. – С. 17–18.
13. Суслова Н. О. Рівень екстраверсії та інтроверсії у школярів старшого шкільного віку з підвищеним артеріальним тиском / Н. О. Суслова, М. Б. Виваль // Медико-соціальні проблеми дитячого віку : матеріали наук.-практ. конф., 12-13 квітня 2007 р. – Тернопіль, 2007. – С. 118–119.
14. Суслова Н. О. Рівень тривожності та нейротизму у підлітків з підвищеним артеріальним тиском м. Тернопіль / Н. О. Суслова // ХI ювілейний міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених : 10-12 травня 2007 р. : матеріали конгресу – Тернопіль, 2007. – С. 218.
АНОТАЦІЯ
Суслова Н.О. Психофізіологічні особливості осіб 15-20 років з підвищеним артеріальним тиском. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.03 – нормальна фізіологія. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького. – Львів, 2008.
Дисертація присвячена вивченню психофізіологічних особливостей у школярів старшого шкільного віку і студентів молодших курсів з підвищеним та нормальним артеріальним тиском. Встановлена різниця у величинах психофізіологічних показників в осіб обстежуваних груп. Встановлено:чим вищі показники артеріального тиску, тим нижча функціональна рухливість, сила процесів гальмування та збудження основних нервових процесів, вищий рівень особистісної тривожності, більший ступінь нейротизму і переважання інтровертованих рис особистості. З’ясовано, що стан центральної гемодинаміки в осіб з підвищеним артеріальним тиском характеризується переважанням гіперкінетичного типу кровообігу, зниженням рівня функціональних резервів серцево-судинної системи та напруженням адаптаційних механізмів кардіоваскулярної системи незалежно від віку. Доведено, що автономна регуляція діяльності серцево-судинної системи характеризується значним підвищенням активності симпатичної ланки нервової системи, вираженою активізацією центральних механізмів регуляції серцевого ритму, зниженням адекватності регуляторних реакцій. В обстежуваних різних вікових груп показано залежність артеріального тиску від психофізіологічних особливостей, а саме фукціональної рухливості та сили нервових процесів, від рівня особистісної тривожності, нейротизму та екстра-інтроверсієї.
Ключові слова: психофізіологічні особливості, підвищений артеріальний тиск.
АННОТАЦИЯ
Суслова Н.А. Психофизиологические особенности лиц 15-20 лет с повышенным артериальным давлением. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.03 – нормальная физиология. Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого. – Львов, 2008.
В диссертации представлено теоретическое обоснование и новое решение научной задачи, которое состоит в изучении взаимосвязи высшей нервной деятельности и центральной гемодинамики у лиц 15-20 лет. Установлены особенности психофизиологических характеристик, состояния сердечно-сосудистой системы и автономной регуляции сердечной деятельности в учеников старшего школьного возраста и студентов младших курсов с повышенным и нормальным артериальным давлением.
Обследованы 150 лиц в возрасте 15-20 лет. Психофизиологическое исследование проводили с помощью методик Я. Стреляу: определение функциональной подвижности, силы процессов торможения и возбуждения основных нервных процессов; методики Спилбергера в модификации Ханина для самооценки уровня личностной тревожности; методику Айзенка для изучения степени нейротизма и экстра-интроверсии. Уровень артериального давления определяли методом Короткова с использованием центильных таблиц. Состояние центральной гемодинамики исследовали с помощью компьютерного сонографа Acuson 128 XP 10 з мультичастотным датчиком с последующим рассчетом параметров ударного обьема, конечно-систолического и конечно-диастолического обьемов, минутного обьема кровообращения, ударного и сердечного индексов, общего периферического сопротивления. Для оценки функционального состояния сердечно-сосудистой системы определяли индекс Руфье и показатель адаптационного потенциала по Р.М. Баевскому в модификации А.Н. Берсеневой. Состояние автономной регуляции сердечной деятельности изучали методом математического анализа ритма сердца по методике Р.М. Баевского, регистрируя ЭКГ во ІІ стандартном отведении с помощью электрокардиографического комплекса “Cardio” (Киев, Украина, 1995).
Результаты исследования показали достоверные различия характеристик нервных процессов в учеников и студентов с повышенным и нормальным артериальным давлением. В обследованных с повышенным артериальным давлением наблюдалось снижение уровня функциональной подвижности и силы нервных процессов независимо от возраста. Таким образом, меньший уровень функциональной подвижности, силы торможения и возбуждения нервных процессов создает условия при которых происходит возростание чувствительности сердечно-сосудистой системы к воздействию негативных факторов окружающей среды, что приводить к дезадаптации и нарушению регуляции сосудистого тонуса.
Анализ психоэмоционального состояния выявил высокие уровни личностной тревожности, эмоциональной нестабильности (нейротизма) и склонность к интроверсии у школьников и студентов с повышенным артериальным давлением независимо от возраста. Также показано, что для лиц с повышенным артериальным давлением характерны гиперкинетический тип кровообращения (за счет более высоких показателей ударного объема и частоты сердечных сокращений), снижение уровня функциональных резервов сердечно-сосудистой системы и напряжение ее адаптационных механизмов.
Динамика показателей кардиоинтервалографии при ортостатической пробе у лиц с повышенным артериальным давлением указывает на централизацию регуляции ритма сердца, избыточной повышение активности симпатической нервной системы. При этом рост показателя адекватности процессов регуляции свидетельствует о несовершенстве регуляторных реакций во время функциональной пробы, о чем свидетельствует чрезмерное напряжение механизмов адаптации и смещение вегетативного баланса в сторону симпатикотонии в учеников с повышенным артериальным давлением.
У молодых людей разного возраста показана связь между функциональной подвижностью и силой нервных процессов, личностной тревожностью, нейротизмом, экстра-интроверсией, с одной стороны, и показателями артериального давления, с другой стороны.
Ключевые слова: психофизиологические особенности, повышенное артериальное давление.
SUMMARY
N.O. Syslova. Рsychophysiological peculiarities of persons 15-20 years old with increased blood pressure. – Manuscript.
Dissertation for the Candidate degree (Medical Sciences) in specialty 14.03.03 – Normal Physiology. Lviv National Medical University named after Danylo Halytskyi. – Lviv, 2007.
Dissertation is devoted to investigating the psychophysiological peculiarities of pupils 15-17 years old and student 18-20 years old with increased and normal blood pressure. Estimate the difference between psyhophysiological indexes in persons of investigating group. It is set that functional mobility of nervous processes, force of processes of braking and excitation in 15-20 years old with the promoted blood pressure had for certain below. Estimate, level of personality anxiety and neurotizm was relablly higher in pupils with increased blood pressure. The scale of exstra-introversia shows preference for introversion in pupils and student with increased blood pressure. The state of central hemodynamic and functional possibilities of cardiovascular system in schoolchildren of senior school age and students with the promoted blood pressure characterizid the certain increase of quantity of blood pressure, advanse of hyperkinetic type of circulation, reduction of level of functional reserves and adaptational possibilities of cardiovascular system. Autonomic providing of cardiovascular system characterizid the certain increase of sympathetic nerve system. We show the interconnection between the functional mobility of nervous processes, force of processes of braking and excitation, personality anxiety, neurotizm and exstra-introversia and indexes of arterial pressure in person of different age group.
Key words: psychophysiological peculiarities, increased blood pressure.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АГ - артеріальна гіпертензія
АП - адаптаційний потенціал
АТ - артеріальний тиск
ВПР - вегетативний показник ритму
ДАТ - діастолічний артеріальний тиск
ЗПОС - загальний периферичний опір судин
ІК - індекс Кердо
ІН - індекс напруження
ІР - індекс Руф’є
КДІ - кінцево-діастолічний індекс
КДО - кінцево-діастолічний об’єм
КСІ - кінцево-систолічний індекс
КСО - кінцево-систолічний об’єм
ПТ - пульсовий тиск
ПАПР - показник адекватності процесів регуляції
САТ - систолічний артеріальний тиск
СДАТ - середньо-динамічний артеріальний тиск
СІ - серцевий індекс
СПГ - сила процесів гальмування
СПЗ - сила процесів збудження
УІ - ударний індекс
УО - ударний об’єм
ФРНП - функціональна рухливість нервових процесів
ХОК - хвилинний об’єм кровотоку
ЧСС - частота серцевих скорочень