Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Київський університет імені Тараса Шевченка
Інститут міжнародних відносин
Башинська Ганна Іванівна
УДК 339.9.62-5
УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ
Спеціальність 08.02.03 – Організація управління,
планування та регулювання економіки
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ - 1999
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Київського економічного інституту менеджменту.
Науковий керівник - доктор економічних наук, професор
Румянцев Анатолій Павлович,
Київський університет імені Тараса Шевченка,
завідувач кафедри міжнародної економіки
Офіційні опоненти - доктор економічних наук, професор
Шнирков Олександр Іванович,
Інститут міжнародних відносин
Київського університету імені Тараса Шевченка,
заступник директора з наукової роботи
- кандидат економічних наук, доцент,
Каніщенко Олена Леонідівна,
Національний технічний університет України,
доцент кафедри промислового маркетингу
Провідна установа - Київський національний економічний університет,
кафедра міжнародного менеджменту, м.Київ
Захист відбудеться “ 10 ” вересня 1999 року о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.002.01 в Інституті міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка за адресою: 254119, м.Київ, вул.Мельникова,36/1, зал засідань вченої ради.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка, за адресою: 252017, м.Київ,вул.Володимирська,58, к.10.
Автореферат розіслано “ 13 ” липня 1999 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
канд.екон.наук, доцент Мазуренко В.П.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Здійснення ринкової трансформації національної економіки передбачає розв’язання важливих господарських завдань. Серед останніх суттєве місце посідає розвиток зовнішньоекономічного сектора нашої країни. Його оптимізація та ефективне функціонування є одним із головних напрямів стабілізації економіки України. Досягнення цієї мети можливе, зокрема, при використанні сучасних методів управління зовнішньоекономічною діяльністю на рівні окремих господарських одиниць, насамперед корпорацій – прогресивної форми організації суспільного виробництва в умовах транснаціоналізації міжнародних економічних відносин.
Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності є невід’ємною частиною, структурним елементом системи загального менеджменту корпорацій. Він включає сукупність принципів, методів та форм управління виробництвом, реалізацією продукції, послуг, зорієнтованих на максимізацію прибутку, здійснення довгострокових економічних інтересів корпорацій.
Механізм управління зовнішньоекономічною діяльністю, що охоплює управління діяльністю корпорації через структурні підрозділи і управління самими корпораціями, є важливим інструментом для дослідження специфічних аспектів системи загального менеджменту. Тому передумови виникнення, особливості розвитку та напрями вдосконалення системи менеджменту доцільно вивчати шляхом аналізу специфіки функціонування транснаціональних корпорацій (далі ТНК). Саме тут існує можливість виявити та оцінити ступінь універсального впливу менеджменту зовнішньоекономічної діяльності на економічний розвиток окремих країн за умов, коли долаються національні кордони.
Формування ринкової економіки в постсоціалістичних країнах також пов’язано з необхідністю використання досвіду міжнародного менеджменту ТНК. У цьому зв’язку, дослідження управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК має практичну спрямованість. Вона розкривається, принаймі, в трьох площинах. По-перше, національним господарським структурам варто запозичити досвід ТНК щодо мобільного використання різних складових їх експортного потенціалу. По-друге, заслуговує на всебічне вивчення та застосування провідних форм стратегії оптимізації зовнішньоекономічної діяльності ТНК. По-третє, в практиці зовнішньоекономічної діяльності нашої країни доцільно враховувати особливості управління розробкою та реалізацією нових інтеграційних проектів ТНК, що включають програмно-цільовий підхід до комплексного розвитку галузей, видів виробництва, господарських об’єктів. Тому дослідження управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК є важливим напрямом науково-теоретичного пізнання і практичного вирішення складного господарського завдання реформування національних зовнішньоекономічних зв’язків.
Проблеми управління зовнішньоекономічною діяльністю почали висвітлюватись у зарубіжній монографічній та навчальній літературі 50-х років поточного сторіччя. На цей час склалась низка поглядів на сутність і структуру управління зовнішньоекономічною діяльністю та його взаємозв’язок з іншими дисциплинами. Авторами праць, пов’язаних з загальним менеджментом та його впливом на управління зовнішньоекономічною діяльністю, є Д.Мерсер, М.Мескон, Х.Висема, П.Кругман, П.Ленд, Д.Деніелс, П.Друкер, Т.Пайпер, В.Остфельд, М.Портер, Л.Радеба, Р.Фокс та інші. У вітчизняній науковій літературі проблеми управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК отримали певне висвітлення. Ці питання розглядаються у роботах В.Будкіна, О.Білоруса, В.Білошапки, І.Бураківського, М.Дудченка, Л.Кістерського, Г.Климка, В.Клочка, А.Кредісова, Д.Лук’яненка, Ю.Макогона, Є.Панченка, О.Плотнікова, А.Поручника, О.Рогача, А.Румянцева, В.Сікори, А.Філіпенка, О.Шниркова та ін. Певний вклад в розробку даної проблеми внесли вчені інших країн СНД, зокрема Росії. Серед них слід відзначити праці О.Богомолова, Н.Баутіної, Ю.Беляєва, Б.Болдирєва, Л.Дрободіна, І.Герчикової, Д.Кирєєва, І.Фамінського, О.Черкасова та ін. Проте опубліковані результати досліджень ще не повною мірою охоплюють усі сучасні проблеми управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК.
Так, потребують більш повного розкриття питання про суттєві зміни в стратегії зовнішньоекономічної діяльністї ТНК у зв’язку з поглибленням процесів інтернаціоналізації, глобалізації в межах світового господарства. Постійної уваги та вивчення вимагає проблеми розвитку механізму управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК. З появою низки країн з перехідною економікою виникає і проблема пошуку їх оптимальної взаємодії з ТНК. У процесі розвитку ТНК постійно уточнюються їх зовнішньоекономічні пріоритети. Здійснення останніх включає формування та гнучке, оперативне використання нових інструментів управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК, а також їх врахування в процесі розвитку вітчизняних зовнішньоекономічних зв’язків.
З огляду на це теорія та практика управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК, а також можливості використання їх досвіду у вітчизняних умовах потребує поглибленого вивчення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Тема дисертації пов’язана з науково-дослідною темою: “Формування системи менеджменту зовнішньоекономічної діяльності перехідної економіки”, яка виконується кафедрою менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Київського економічного інституту менеджменту.
Мета і зачачі дослідження. Мета дисертації – розробити науково-теоретичні, методичні та практичні підходи дослідження управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК та обгрунтувати рекомендації до оптимального використання їх досвіду в нашій країні.
Для досягнення поставленої мети в роботі вирішувалися такі основні задачі:
- визначити місце ТНК у ринковій економіці;
- обгрунтувати принципи і функції управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК;
- дослідити організаційні структури управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК та обгрунтувати напрями їх оптимізації;
- проаналізувати сучасні системи управління філіями ТНК та проблеми їх використання в Україні;
-обгрунтувати механізм взаємовпливу транснаціоналізації та міжнародних економічних відносин;
- встановити суттєві риси нових методичних підходів до стратегічного планування зовнішньоекономічної діяльністі ТНК;
- обгрунтувати раціональні підходи до прийняття інвестиційних рішень ТНК та визначення шляхів їх застосування у вітчизняних умовах.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у наступному:
- встановлено суттєві риси прояву та місце ТНК у сучасній системі міжнародних економічних відносин. ТНК – прогресивна форма господарювання розвинутої ринкової економіки, діяльність якої переважно поширена за національними межами. Її ознаками є: а) нарощування акціонерного капіталу за рахунок зарубіжних партнерів; б) розвиток діяльності в усіх галузях суспільного відтворення на регіональному, галузевому рівнях; в)транснаціоналізація банківської сфери; г) розширення напрямів і обсягу іноземного інвестування; д) формування та використання системи міжнародного менеджменту;
- розкрито економічний зміст управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК, який розглядається як цілісна система заходів, що використовується для оптимальної реалізації її діяльності у міжнародній сфері. Встановлено основні принципи управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК, основними з них визначені: 1) системний комплексний підхід до формування і реалізації процесу управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК; 2) планомірність і оптимізація його розвитку; 3) облік релаксації конкурентних ринків та конфліктність ринкових агентів; 4) адаптивність управління зовнішньоекономічною діяльністю до її внутрішнього і зовнішнього середовища; 5) облік періоду життєвого циклу товару на світовому ринку;
- встановлено специфічні функції управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК. Серед них виділено такі інтегровані функції як: а)управління міжнародним маркетингом; б) фінансове управління; в) управління цінами; г)розподіл матеріальних і нематеріальних активів; д) регулювання зовнішньоекономічної діяльності ТНК з врахуванням функцій мотивації, контролю, обліку, комунікації;
- обгрунтовано положення про механізм управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК. Він включає органічну сукупність форм, методів, важелів, норм за допомогою яких здійснюється управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК. Визначено структуру даного механізму, до якої включено: 1) організаційні форми управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК; 2) методи управління філіями ТНК; 3) фінансово-вартісні важелі; 4) правові (міжнародні та національні) норми регулювання зовнішньоекономічної діяльністі ТНК;
- визначено організаційні структури зовнішньоекономічного апарату ТНК. До них включено функціональну, матричну, дивізіонну, множинну. Обгрунтовано оптимальні напрями їх розвитку шляхом впровадження продуктової, глобальноорієнтованої, змішаної організаційних структур, корпоративної мережі;
- встановлено перспективні напрями розвитку стратегічного планування зовнішньоекономічної діяльністі ТНК. Вони включають вивчення кон’юнктури ринку, його місткості, конкурентного середовища, прогнозування прибутковості та факторів її зростання; відмінність національного податкового законодавства; можливий обсяг зарубіжних операцій та їх прискорення; використання методів розподілу зменшення ризику; використання угод; зорієнтованих на раціональне застосування переваг сукупного науково-технічного потенціалу країн світового співтовариства, створення стратегічних груп;
- розроблено положення про рівень обгрунтування та оцінку результатів реалізації іноземних інвестиційних проектів ТНК. Здійснення цього процесу передбачає: 1) розширення обсягу продажу товарів за кордоном; придбання іноземних ресурсів; 2) використання різниці у факторах національного виробництва; 3) застосування угод про міжнародну спеціалізацію та кооперування виробництва; 4) використання різних форм придбання частини акціонерної участі; 5) наявність розвинутої системи збутової мережі, субвиконавців, можливості залучення позичкового капіталу;
- обгрунтовано і запропоновано напрями використання досвіду управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК підприємствами України. Серед них: 1) формування сталих регіональних та галузевих експортно-імпортних зв’язків вітчизняних підприємств з ТНК; 2) створення умов для розвитку пріоритетних напрямів діяльності провідних ТНК в нашій країні; 3)розширення спектру дії спільних підприємств із зарубіжними ТНК; 4)залучення українських підприємств до господарської діяльності ТНК, що діють в інших країнах; 5) розширення корпоратизації, акціонування вітчизняних підприємств.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці теоретичних, науково-методичних і прикладних засад управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК.
Результати дослідження впроваджено у практику роботи орендного підприємства Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського, яке використовує рекомендації щодо вдосконалення системи управління зовнішньоекономічною діяльністю (довідка № 01-02/34 від 10.11.97).
Регіональний транспортно-організаційний комерційний центр “Континент” (м.Дніпродзержинськ) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Вік Систем” (м.Донецьк) (довідка № 97-02/200 від 21.10.97 та № 342/97 від 14.10.97) використовують пропозиції, що є результатом дисертаційного дослідження.
Результати дослідження впроваджено в навчальний процес. Зокрема вони використовуються при викладанні курсів “Міжнародний менеджмент” та “Спільні підприємства” у Київському економічному інституті менеджменту (довідка № 112 від 24.05.99).
Апробація результатів дисертації.Основні результати дослідження було висвітлено на наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Київського державного торговельно-економічного університету (Київ, березень 1995, 1997 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції “Україна – Європейський Союз: проблеми зовнішньоекономічної діяльності та перспективи співробітництва”, Київ – 1995 р.
Особистий внесок здобувача. За результатами виконаного дослідження опубліковано 7 наукових праць загальним обсягом 2,1 д.а.
Структура та обсяг дисертації.Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 190 стор., в т.ч. 5 таблиць, 20 рисунків. При написанні дисертації використано 132 літературних джерела.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обгрунтовується актуальність теми, зв’язок роботи з науковими програмами, темами, мета і задачі дослідження, наукова новизна одержаних результатів і їх практичне значення.
У першому розділі: “Теоретичні основи управління зовнішньоекономічною діяльністю транснаціональних корпорацій” розглянуто роль та місце ТНК в системі міжнародних економічних відносин. Розкрито економічний зміст ТНК, який полягає у: переростанні діяльності ТНК національних кордонів; створенні системи національного капіталу із залученням до нього активів іноземних партнерів; охопленні всіх фаз виробничого процесу та різних сфер економіки; формуванні та оптимальному використанні системи сучасного менеджменту; зміщення центру ваги свого функціонування на зовнішньоекономічну діяльність, її управління та пошуку оптимальних шляхів розвитку оснаннього. В цьому зв’язку досліджено еволюцію управління зовнішньоекономічною діяльністю, яка тісно переплетена з розвитком загального управління.
Аналіз управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК включає об’єктивно-суб’єктивні аспекти, які характеризуються різноманіттям. Суб’єктами управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК є менеджери підрозділів корпорації на вищому, середньому та початковому рівнях. Об’єктом управління зовнішньоекономічною діяльністю є не тільки діяльність підрозділів корпорацій, але й діяльність корпорації загалом в процесі досягнення цілей, що стоять перед нею, та рішення завдань.
В роботі встановлено, що принципами управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК є: принцип системного підходу, принципи планомірності, оптимальності та ефективності управління, принцип взаємозв’язку “ризик-доходність” в зовнішньоекономічній діяльності, принцип обліку релаксації конкурентних ринків, принцип обліку конфліктності ринкових агентів, принцип меркантилізму, принцип адаптивності управління зовнішньоекономічною діяльністю до її внутрішнього та зовнішнього середовища, принцип обліку періоду життєвого циклу товару та товарного ринку, принципи залежності, взаємозалежності та незалежності торговельних партнерів, принцип взаємозв’язку зовнішньоекономічної діяльності з загальним управлінням корпорацією, принцип етичного управління.
В дисертації обгрунтовано, що до складу функцій управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК входить велика кількість диференційованих дій, спрямованих на корпоративну діяльність. До таких функцій належать, перш за все, міжнародний маркетинг, який виступає інтегрованою основоположною функцією, що визначає успіх функціонування ТНК, фінансове управління, функції розподілу, управління цінами, комунікаційну діяльність та інш. Зокрема, підкреслюється, що ТНК повинні розглядати ринок у регіональному аспекті, а не у національному. Вони мають змінювати структуру управління, включаючи регіональні утворення до єдиної системи, що дасть змогу використати ефект масштабу виробництва на об’єднаних ринках. При розробці та продажу продукції ТНК використовують стратегію не для кожного конкретного ринку, а для інтеграційного утворення, при цьому стандартизуючи продукцію та комплектуючі для загального ринку угрупування. У цьому випадку велике значення має місткість ринку. Ускладнення структури закордонних підрозділів дає змогу корпораціям контролювати ринок інтеграційних утворень, адаптуючи маркетинг і стратегію до місцевих особливостей.
В роботі підкреслюється, що сучасні міжнародні економічні відносини характеризуються поглибленням процесу утворення інтеграційних угруповань, що забезпечують погоджений розвиток і взаємне доповнення регіонів і держав в інтересах ефективного використання ресурсів і повнішого задоволення потреб учасників цього процесу. Об’єднані економічні простори сприяють лібералізації міжнародної торгівлі, обміну технологіями, послугами, робочою силою, збільшенню обсягу здійснюваних інвестицій. Під впливом змін середовища, ТНК повинні розглядати ринок у регіональному аспекті, а не у національному. Вони мають змінювати структуру управління, включаючи регіональні утворення до єдиної системи, що дасть змогу використати ефект масштабу виробництва на об’єднаних ринках. При розробці та продажу продукції ТНК використовують стратегію не для кожного конкретного ринку, а для інтеграційного утворення, при цьому стандартизуючи продукцію та комплектуючі для загального ринку угруповування. У цьому випадку велике значення має місткість ринку. Ускладнення структури закордонних підрозділів дає змогу ТНК контролювати ринок інтеграційних утворень, адаптуючи маркетинг і стратегію до місцевих особливостей.
В дисертації обгрунтовується положення про те, що повна економічна інтеграція стане стратегією економічного розвитку, при якій уніфікується кредитно-фінансова та соціальна політика оподаткування. Дана форма інтеграції, вірогідно, потягне за собою глобальне поширення транснаціоналізації, а отже, застосування новітніх методів управлінських рішень. Доведено, що при формуванні механізму реалізації економічних інтересів останніх на міжнародному рівні доцільно дотримуватись комплексного підходу як при врахуванні зазначених принципів та функцій, так і при здійсненні обраних напрямів зовнішньоекономічної діяльності ТНК.
У другому розлілі: “Механізм управління зовнішньоекономічною діяльністю транснаціональних корпорацій” проаналізовано різноманітні організаційні структури зовнішньоекономічного апарату. Найбільш розповсюдженими з них є функціональна, дивізіонна, матрична та множинна. Функціональна структура ТНК включає відділи маркетингу, збуту, розробок, закупівлі та виробничий відділ. Вона має такі переваги: наявність високого рівня спеціалізації; здійснення контролю за кожним видом діяльності; оптимізація штату функціональних відділів; безперешкодне впровадження інновацій. Функціональним організаційним структурам притаманні й недоліки: а) важко здійснювати координацію різноманітних видів діяльності для проведення загальної продуктової політики; б) труднощі у проведенні змін в процесі виробництва або в самому продукті; в) збільшення функціональної ефективності може стати самоціллю, замість того, щоб бути тільки засобом і не може однозначно визначатися складність оцінки впливу якості виконання функцій управління на ефективність зовнішньоекономічної діяльності ТНК.
Дивізіонна організаційна структура ТНК базується на підході до організації її діяльності за ринковими ознаками, що розрізняються товарним спрямуванням. Зовнішньоекономічна діяльність здійснює спеціальний міжнародний підрозділ, якому підпорядковуються всі зарубіжні філіали корпорації. Головна перевага дивізіонної структури полягає у високому рівні децентралізації управління ТНК. Крім того, дана структура дає змогу найбільш раціонально охопити діяльність підрозділів корпорації, які функціонують в різних країнах, а також створити структуру, не прив’язану до конкретної продукції, що випускається. Міжнародна дивізіонна структура включає спеціальний підрозділ, який несе пряму відповідальність, інколи повну, інколи обмежену, перед головною компанією за всю роботу на зовнішньому ринку, включаючи організацію там виробництва, збуту, планування і т.ін. Цьому підрозділу, в свою чергу, підпорядковуються регіональні підрозділи, а тим – місцеві дочірні компанії. Подібна структура є однією з найпопулярніших серед організаційних структур ТНК.
В роботі встановлено, що найбільші ТНК використовують глобальноорієнтовані товарні організаційні структури, що базуються на дивізіонній структурі з підрозділами за товарною ознакою, кожний з яких самостійно працює на весь світовий ринок. Така структура сприяє міжнародній орієнтації, але послаблює координацію, посилює дублювання.Цю структуру доцільно використовувати корпораціям зі значно диверсіфікованою продукцією.
Доведено, що глобальноорієнтована регіональна структура базується на дивізіонній структурі, але складається з регіональних підрозділів. Національний ринок нерідко розглядається лише як один з регіональних підрозділів. До переваг цієї структури можна віднести тісний зв’язок з регіонами і високу координацію роботи в їх рамках, а до недоліків – слабку координацію діяльності підрозділів і дублювання. У зв’язку з цим дана організаційна структура доцільна для ТНК, продукція яких в технологічному плані мало змінюється.
В дисертації встановлено, що змішана організаційна структура управління включає структурні зв’язки географічного та функціонального типу. Ця структура вимагає гнучкого і творчого підходу до управління та дає змогу реалізувати два основних принципи ефективної організації – індивідууму виявляти свою компетентність при мінімальному втручанні керівництва, а вищому керівництву ефективно керувати корпорацією.
Новою організаційною структурою управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНКє корпоративна мережа, яка передбачає з’ясування діяльності всіх зарубіжних підрозділів, що максимально беруть участь у створенні виробництва середньої ланки та у вирішенні загальних для всіх компаній проблем, намагаючись погодити точки зору. Внаслідок чого зростає взаєморозуміння, інноваційний дух й підвищується якість продукції, а також зменшується бюрократизм.
Встановлено, що зараз має місце тенденція включення до організаційної структури управління ТНК стратегічних господарських одиниць. Ці структурні одиниці націлені на те, щоб управляти окремими товарами або товарними групами в тих ТНК з різноманітною продукцією, де немає чіткого ділення на торні підрозділи. Інколи стратегічна господарська одиниця обособлюється та очолюється одним з віце-президентів корпорації і фактично входить до апарату відповідного віце-президента. Причому кожна стратегічна одиниця охоплює товарну групу, всередині якої за кожний товар або товарну лінію відповідає окремий менеджер. Він здійснює планування виробництва та збуту, а також координацію і аналіз всієї діяльності корпорації, пов’язаноъ з цим товаром.
В роботі обгрунтовано, що у розробці організаційної структури управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК необхідно забезпечити багатомірність організаційних рішень. Це у свою чергу, зумовлює доцільність створення і використання організаційної структури управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК як системи її підрозділів. Така організаційна структура протилежна функціональній організаційній структурі, яка упорядкована, виходячи з внутрішньої спеціалізації корпорації і будується з урахуванням ринкових умов. Корпорації з системою підрозділів можуть мати або продуктову, або ринкову орієнтацію. В продуктовій організаційній структурі підрозділи формуються за продуктовою ознакою, тобто кожний підрозділ відповідає за певну групу продуктів, не враховуючи при цьому характер ринку. В ринковій організаційній чтруктурі підрозділи орієнтовані на ринок (наприклад, споживчий, промисловий), тобто до їх сфери діяльності включено всі продукти, призначені для специфічних груп споживачів.
В дисертації встановлено, що система управління підрозділами нормально функціонує в силу таких передумов: 1) за рахунок існування консультаційної культури; 2) відбір менеджерів проводиться у відповідності до їх здатності приймати гнучку позицію; 3) робота менеджера оцінюється за тим вкладом, що він вносить в успіх всієї корпорації, а не тільки за вкладом його підрозділу; 4) зміна діяльності сприяє розумінню один одного; 5) контроль з боку вищого керівництва обмежений (окрім фінансового і стратегічного); 6) існування добре розробленої системи трансфертних цін; 7) наявність чіткої системи інформаційного управління і планування, що дає змогу вищому керівництву здійснювати контроль на відстані, оснований на довірі й неформальному спілкуванні. В роботі підкреслюється, що недоліками даної системи є непрямий зв’язок з відділом досліджень й розробок, а також часткова наявність бюрократії. Крім того, має місце той факт, що пріоритети, якими керуються корпорації, знаходяться в протиріччі з відповідальністю за прибуток від операцій на світовому ринку.
В роботі підкреслюється, що поточне використання в Україні досвіду управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК виступає як безпосереднє застосування його основних елементів з орієнтацією на мінімальний підготовчий період. Ступінь застосування такого досвіду знаходиться в прямій залежності від ступеня розвиненості ринкових відносин в Україні. Найбільш конструктивним може бути поточне використання досвіду управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємствами України з двох позицій: по-перше, організаційні структури; по-друге, аналіз зовнішньоекономічної діяльності при виробленні управлінських рішень.
Проаналізовано фінансово-вартісні важелі механізму управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК, які є проявом використання дії об’єктивних законів розвитку товарно-грошових відносин в цілому. Фінансові важелі зорієнтовані на застосування заходів управління, що забезпечують формування майна, зростання прибутку, розподіл доходів, власних і позичкових ресурсів ТНК, регулювання податкових платежів, оборотних активів, інвестицій. Вартісні важелі включають заходи щодо використання валюти, світових цін, валютних курсів, кредитних ставок, врахування інфляційних коливань.
Обгрунтовано положення про те, що механізм управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК має постійно реагувати на зміни кон’юнктури світового ринку товарів, капіталу, робочої сили, послуг тощо. Це можливо за умов пошуку та оперативного використання оптимальних шляхів його розвитку.
У третьому розділі: “Шляхи оптимізації управління зовнішньоекономічною діяльністю транснаціональних корпорацій” запропоновано основні організаційні форми управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК, до яких належать функціональна організаційна структура; функціональна організаційна структура з продуктовими групами; організаційна структура з маркетинговими підрозділами; матрична організаційна структура; система підрозділів з центральним апаратом управління; система підрозділів з децентралізованим апаратом управління; конгломерат.
В роботі запропоновано методика впровадження системи управління підрозділами, яка здійснює зовнішньоекономічну діяльність ТНК та включає: а) з’ясування чи бажана дана форма управління підрозділами; б) розподіл господарської діяльності на продуктово-ринкові комбінації; в) об’єднання продуктово-ринкових комбінацій з кількістю передбачуваних одиниць, що управляються; г) застосування системи управління підрозділами до організації збуту в компанії; д) за можливістю, передачу в підрозділи основних функцій; е) передачу більшої частини функцій до підрозділів.
Особливу увагу звернено на той факт, що в нашій країні переважають великоконцентровані та вертикально інтегровані структури управління організаціями. Перехід до ринкової моделі економіки вимагає розробки організаціями нової стратегії. При цьому існує необхідність в трансформації організаційних структур з тим, щоб розроблену стратегію можна було здійснювати. Розповсюджена тенденція до децентралізації, що притаманна провідним західним корпораціям, взаємодіючи з процесами демонополізації і приватизації в Україні передбачає стимулювання організаційних змін в українських організаціях.
Запропоновано використання в практиці управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК такий засіб розподілу ризику, як розміщення операцій в декількох країнах. Подібна стратегія знижує імовірність одночасного впливу на всі активи таких негативних подій як конфіскація, введення прямого контролю або навіть скорочення збуту через спад виробництва в країні-реципієнті.
В дисертації підкреслюється, що вивіз капіталу і зарубіжне інвестування є основною формою реалізації глобальної інвестиційної стратегії ТНК та головним видом діяльності в механізмі управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК. На базі експорту капіталу і зарубіжного інвестування відбувається перетворення найбільших національних монополій на міжнародні, тобто має місце процес транснаціоналізації. При здійсненні інвестиційних рішень корпорація має враховувати групу факторів, що включають: 1)оптимальні розміри і перспективи ринку; 2) можливості поставок на експорт; 3) гостроту конкуренції та силу конкурентів; 4) ціни на продукцію, що передбачена до випуску; 5) наявність збутової мережі; 6) забезпеченість сировиною, матеріалами і запасними частинами; 7) місцеві можливості та вартість післяпродажного обслуговування; 8) наявність субпідрядників; 9)характер виробничого процесу і номенклатура виробництва; 10) вартість, наявність і якість робочої сили; 11) розміри збутових та управлінських витрат; 12) можливі засоби фінансування і залучення позикового капіталу; 13) місцеположення підприємств; 14) будівельні та інженерно-технічні проблеми.
В роботі розкрито фактори зарубіжної специфіки інвестиційної стратегії для країн, які є об’єктом інвестування. До них належать: загальне поліпшене становище; політика та ставлення уряду до приватного підприємництва взагалі та приватних іноземних інвестицій зокрема; особливості законодавчої системи; характер адміністративного регулювання передбачуваних інвестицій; наявність угоди з країною-донором, що передбачає гарантування інвестицій; характер торговельних угод з третіми країнами; урядові гарантії щодо перетворення прибутку і репатріації капіталу; рівень оподаткування і наявність угоди з країною-донором про уникнення подвійного оподаткування; ступінь розвитку суміжних галузей; забезпеченість різноманітними видами транспорту, поштово-телеграфними та іншими видами зв’язку; розвиненість кредитно-фінансової системи; характер соціальної політики трудового законодавства; законодавство щодо бухгалтерської практики і звітності; національні звичаї та правила етикету країни; рівень життя й забезпеченість житлом тощо.
ВИСНОВКИ
1.За умови розвиненої ринкової економіки провідною формою організації підприємства є корпорація. Відносно невелика кількість корпорацій значно домінує в частці обігу та прибутку національної економіки тих країн, де функціонують головні компанії корпорацій. Характерною рисою розвитку корпорацій на сучасному етапі є їх транснаціоналізація, тобто створення мережі взаємопов’язаних підприємств, які походять з одної країни та мають філії в інших країнах, зростання різнобічності міжнародного інвестування, транснаціоналізація банківської сфери, зростання значення сфери послуг.
2.Вибір організаційної структури управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК залежить від того, яке співвідношення між централізацією і децентралізацією існує в управлінні даними ТНК. Більшість світових корпорацій акцентує увагу на децентралізації, вважаючи, що вона покращує функціонування корпорацій, хоча й вимагає великих зусиль з уніфікації стратегічних підходів і кооперації структурних одиниць Наслідком такого підходу є зменшення ролі штаб-квартир, ліквідація цілих рівнів управління і прагнення посилити координацію між підрозділами через залучення їх керівників до вироблення стратегічних рішень і розробки корпоративної культури. Міжнародна дивізіонна і матрична структури краще за інші дають змогу проводити децентралізовано політику.
3. Розглядаючи основні організаційні форми управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК можна виділити чотири найбільш ефективні організаційні структури, а саме: організаційну структуру з маркетинговими підрозділами; матричну організаційну структуру; систему підрозділів з центральним апаратом управління; систему підрозділів з децентралізованим апаратом управління. Тобто, управління підрозділами, де застосовується взаємосумісництво (синергія) централізації з децентралізацією, є найбільш ефективною формою.
4. Оптимізація управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК передбачає формування якісної системи управління їх підрозділами. ТНК мають безліч своїх підрозділів в різноманітних країнах і від ефективності діяльності цих підрозділів безпосередньо залежить ефективність діяльності ТНК в цілому. Тобто, результати діяльності ТНК це інтегрований результат функціонування взаємопов’язаних і взаємообумовлених її елементів – структурних підрозділів. Отже, управлінський вплив має бути спрямований на оптимізацію взаємодії ланок різноманітних ієрархічних рівнів.
5.Досвід управління зовнішньоекономічною діяльністю ТНК може використовуватися в Україні за наявністю ряду умов. До таких умов належать, передусім, робота українських підприємств зі світовими ТНК з експортно-імпортних операціях. У даному випадку знання організаційних структур партнерів буде сприяти адекватності рівнів менеджменту українських і зарубіжних підприємств, а також дасть можливість уникнення помилок. Наряду зі структурою загального менеджменту корпорації, пізнання і запозичення струтур підрозділів, сприятиме досягненню адекватності при заключенні контрактів між українськими і зарубіжними підприємствами.
6. Умовою набуття досвіду українських підприємств є створення спільних підприємств з зарубіжними ТНК. В цьому випадку знання проблем організаційних структур сприятиме формуванню структури спільного підприємства, яка б була зрозумілою всім сторонам і відповідала б уявленням сторін-учасниць про побудову підприємства, його підрозділи і розподіл між ними функцій.
7. Результатом накопиченого світового досвіду повинно стати формування на базі українських підприємств ТНК, з врахуванням всього комплексу складових елементів даної структури. Існує також можливість використання зарубіжного досвіду при корпоратизації українських підприємств, тобто перетворення їх в акціонерні товариства, що матиме значні конструктивні наслідки.
8. Особливістю інвестиційних стратегій ТНК є щвидке зростання вкладень до сфери послуг – торгівлі, фінансів, страхової та банківської справи. Ці вкладення стають найбільш високоприбутковими. За умов низької норми нагромадження капіталу в певній країні ТНК доцільно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність в значній частині за рахунок мобілізації капіталу в країнах, де вони здійснюють свої операції та на світовому ринку капіталу. Фактично ТНК, експортуючи капітал з своєї країни, ще більше мобілізують його з інших країн і одержують величезні прибутки з усього світу на капітал, де їх власна частка незначна.
ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1.Башинська Г.І. Вплив міжнародної економічної інтеграції на функціонування транснаціональних корпорацій // Економіка України.- 1997.-№7.- С.90-91
2. Башинська Г.І. Сучасні системи управління філіями транснаціональних корпорацій та проблеми їх використання в Україні // Придніпровський науковий вісник.-Дніпропетровськ.- 1998.-№47.-С.54-60
3. Зіміна Н.К., Башинська Г.І. Основні тенденції розвитку металургії України, як фактор виробництва споживчіх товарів // Проблеми товарознавства в ринкових умовах.-Зб. наук. пр.-К.: КДТЕУ, 1998. -С.90-93
4. Башинська Г.І. Стратегічне планування зовнішньоекономічної діяльності транснаціональних корпорацій // Придніпровський науковий вісник.-Дніпропетровськ.- 1998.-№47.-С.49-53
5. Башинська Г.І. Вплив діяльності світових транснаціональних корпорацій на розвиток міжнародної торгівлі // Економічні проблеми невиробничої сфери.- Зб. наук. пр. -К.: КДТЕУ, 1998.-С.20-23
6. Башинська Г.І. Управління у найбільш значних корпораціях світу // Маркетинг: Стан та основні напрями розвитку.- Зб. наук. пр.-К.: КДТЕУ, 1997. -С.117-120
7. Башинська Г.І. Транснаціональні корпорації як важливий фактор інтеграції України в світове господарство // Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції “Україна – Європейський Союз: Проблеми зовнішньоекономічної діяльності та перспективи співробітництва”.-К.: КДТЕУ, 1995. -С.112-113
АНОТАЦІЯ
Башинська Г.І. Управління зовнішньоекономічною діяльністю транснаціональних корпорацій. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – Організація управління, планування та регулювання економіки. -Київський економічний інститут менеджменту, Київ, 1999.
В дисертаційній роботі поглиблені та узагальнені теоретико-методологічні основи вивчення процесу управління зовнішньоекономічною діяльністю транснаціональних корпорацій з використанням таких методів: порівняльний аналіз, синтез, логічний метод, структурне моделювання.
Виявлені тенденції, закономірності та недоліки в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю транснаціональних корпорацій. Запропоновані шляхи використання світового досвіду функціонування транснаціональних корпорацій в Україні.
Ключові слова: транснаціональні корпорації, управління зовнішньоекономічною діяльністю, порівняльний аналіз, структурне моделювання, синергія, централізація, децентралізація.
АННОТАЦИЯ
Башинская А.И. Управление внешнеэкономической деятельностью транснациональных корпораций. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03– Организация управления, планирования и регулирования экономики. -Киевский экономический институт менеджмента, Киев, 1999.
В диссертационной работе углублены и обобщены теоретико-методологические основы изучения процесса управления внешнеэкономической деятельностью транснациональных корпораций с использованием следующих методов: сравнительный анализ, синтез, логический метод, структурное моделирование.
В работе обосновано, что становление и рациональное функционирование системы управления внешнеэкономической деятельностью транснациональных корпораций и поиски перспективных путей ее развития является сложной экономической проблемой, которая имеет научно-теоретическое и практическое значение.
В диссертации рассмотрены теоретические основы управления внешнеэкономической деятельностью транснациональных корпораций, включая определение сущности и места ТНК в системе международных экономических отношений, экономическое содержание, принципы и функции управления внешнеэкономической деятельностью ТНК.
Обосновано, что при формировании механизма реализации экономических интересов ТНК на международном уровне основным является определение существенных черт ТНК, совокупности принципов и функций управления их внешнеэкономической деятельностью.
Проанализирован механизм управления внешнеэкономической деятельностью ТНК, основными элементами которого являются организационные структуры, современные системы и финансово-стоимостные рычаги управления внешнеэкономической деятельностью ТНК.
Выявлены тенденции к распространению децентрализации среди организационных структур управления внешнеэкономической деятельностью ТНК. Политику децентрализации обеспечивают международная дивизионная и матричная структуры управления.
Предложены пути оптимизации управления внешнеэкономической деятельностью ТНК, которые включают совершенствование организационных структур управления, стратегическое планирование и обоснование инвестиционных проектов с целью их реализации.
Предложена методика внедрения системы управления подразделениями ТНК, которая представлена моделью процесса проектирования управления внешнеэкономической деятельностью ТНК.
Выявлены тенденции, закономерности и недостатки в управлении внешнеэкономической деятельностью транснациональных корпораций. Предложены пути использования мирового опыта функционирования транснациональных корпораций в Украине.
Ключевые слова: транснациональные корпорации, управление внешнеэкономической деятельностью, сравнительный анализ, структурное моделирование, синергия, централизация, децентрализация.
ANNOTATION
Bashinska H.I. Management of foreign economic activities of transnational corporations. – Manuscript. The thesis competes the Ph.d..degree in economics. Speciality 08.02.03 – Organisation of management, planning and economy regulation. – Kyiv Economic Institute of Management, Kyiv, 1999.
The theoretical and methodological fundamentals of studying the process of management of foreign economic activities of transnational corporation have been described and revealed.
The comparative method, the logical method, the method of structural modelling, were applied in the process research.
Major tendencies and short coming in managing the foreign economic activities of transnational corporation were analysed. The ways of effecient application of the world’s experience of TNC activities in Ukraine were suggested.
Key words: transnational corporation, management of foreign economic activities, centralization, decentralization.