Будь умным!

У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

ресторанного бізнесуrdquo; для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності менеджмент організ.html

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 24.11.2024

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

„Економіка підприємства готельно-ресторанного бізнесу”

для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності

менеджмент організацій

Київ 2010

Методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни „Економіка підприємства готельно-ресторанного бізнесу” для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності  Менеджмент організацій. – Київ, 2010. –  264 с.

Укладач:  Бовш Л.А.

Рецензенти:  

Методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни обговорено і схвалено на засіданні кафедри теоретичної та прикладної економіки 19 червня 2010 р., протокол №9.

Методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни „Економіка підприємства ГРБ” рекомендовано до друку та допущено для використання у навчальному процесі на засіданні кафедри теоретичної та прикладної економіки

Протокол № __ від „__” ________ 2010 р.


ЗМІСТ

  1.  

Мета і завдання курсу

  1.  

Зміст навчальної дисципліни

  1.  

Теоретичний та практичний матеріали дисципліни

  1.  

Перелік питань що виносяться на іспит та залік

  1.  

Перелік рекомендованої літератури

4.1. Нормативні документи

4.2. Спеціальна література


Вступ

Практика господарювання на ринкових засадах підтверджує ту незаперечну істину, що результативність (ефективність) будь-якої виробничо-господарської чи комерційної діяльності залежить передусім від компетентності та творчої активності кадрів, достатнього знання ними конкретної економіки, законодавчої бази й соціальних аспектів господарювання.

Економіка підприємства як конкретна галузь економічної науки і навчальна дисципліна базується на пізнанні та свідомому використанні економічних законів і закономірностей функціонування та розвитку суспільного виробництва. Саме виявлення конкретних форм прояву цих законів і закономірностей у господарській діяльності підприємства вважається загальним предметом даної дисципліни. Отже, предмет „економіка підприємства” включає вивчення теорії та практики господарювання на рівні підприємства; конкретних форм і методів господарювання, принципів формування й використання виробничого потенціалу; взаємодії всіх видів ресурсів, організації та ефективності господарсько-комерційної діяльності підприємства.

Тому питання підготовки кваліфікованого персоналу на сьогодні є актуальним питанням освіти та науки України.


ПРОГРАМА КУРСУ “ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО БІЗНЕСУ”

Мета дисципліни “Економіка підприємства” – надати майбутнім молодшим спеціалістам усіх необхідних знань з основних розділів економіки, зокрема з планування, організації й забезпечення ефективності господарювання на рівні підприємства як первинної ланки суспільного виробництва, а також необхідні практичні навички щодо управління ринковою економікою на сучасному етапі її розвитку.

Фахівець повинен знати: сутність поняття підприємства, специфіку економічного механізму управління підприємством, принципи планування різних напрямків діяльності підприємства, сутність та управління економічними ресурсами, зміст бізнес-плану, структуру ціни, методи розрахунку доходів та прибутків підприємства, методику розрахунку фінансових показників, шляхи запобігання банкрутства.

Фахівець повинен вміти: обирати найбільш ефективну форму господарювання, розраховувати виробничу програму, експлуатаційну програму готелю, розробляти плани економічного розвитку підприємства; розраховувати собівартість і ціну продукції та послуг, знаходити резерви для їх зниження; вираховувати прибуток, фінансові показники; заробітну плату; розробляти цінову, комерційну, інвестиційну політику, політику диверсифікації виробництва підприємства. В процесі навчання предмету необхідно формувати у студентів економічне та креативне мислення, підприємництво, ініціативу, високу відповідальність, розвивати пізнавальну діяльність.

.


2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

№

з/п

Назва розділу

Стор

1

2

Вступ

Розділ 1. Підприємство як суб’єкт господарювання

1

Поняття підприємства та характеристика їх видів

2

Мета та завдання економічної діяльності підприємства

3

Економічні функції підприємства

Розділ 2. економічний механізм управління діяльністю підприємств (ЕМУДП)

1

Поняття ЕМУДП. Основні його принципи

2

Основні елементи ЕМУДП

3

Характеристика механізму державного регулювання економічної діяльності підприємств в Україні

Розділ 3. Методологічні основи планування економічної діяльності підприємства

1

Сутність та принципи планування діяльності підприємства

2

Система інформаційного, методичного та організаційного забезпечення процесу планування економ. діяльності підприємства

3

Система планів економічного розвитку підприємства та їх взаємозв’язок

4

Сучасні методи планування економ. діяльності підприємств

Розділ 4. Стратегічне планування  економічного розвитку підприємства

1

Поняття стратегії економ. розвитку підприємства (ЕРП) та основні етапи його розробки.

2

Вибір, що визначає стратегічну модель ЕРП з урахуванням стадії його життєвого циклу.

3

Формування системи стратегічних цілей ЕРП.

4

Формування економічної політики підприємства по найважливішим напрямкам діяльності в стратегічній перспективі.

5

Оцінка розробленої стратегії ЕРП.

Розділ 5. Планування обсягу виробництва продукції (послуг)

1

Поняття продукції та її види.

2

Виробнича програма підприємства та передумови її розвитку.

3

Методи планування обсягу виробництва продукції (послуг)

Розділ 6. Планування обсягу реалізації продукції (послуг) та матеріально-технічне забезпечення

1

Поняття реалізації продукції та фактори, що визначають її об’єм

2

Методи планування обсягу реалізації продукції

3

Поняття матеріально-технічного забезпечення (МТЗ), його організаційні форми

4

Методи планування МТЗ.

Розділ 7. Планування експлуатаційної діяльності підприємств готельного типу

1

Напрямки господарської діяльності підприємств готельного типу

2

Характеристика показників експлуатаційної програми (ЕП) готелю. Їх взаємозв’язок і взаємозалежність.

3

Порядок і методика проведення економічного аналізу обсягів експлуатаційної діяльності готелю та визначення впливу основних факторів на їхню динаміку.

4

Методи планування обсягів експлуатаційної діяльності та оптимізація ЕП готелю.

Розділ 8. Сутність та склад економічних ресурсів (ЕР) та ресурсного потенціалу (РП) підприємства

1

Поняття ЕР та РП підприємства.

2

Характеристика РП підприємства як економічна система

3

Оцінка ефективності використання РП підприємства

Розділ 9-10. Формування основних виробничих фондів (ОФ) підприємства

1

Поняття ОФ підприємства та їх класифікація

2

Оцінювання стану діючих ОФ підприємства

3

Оцінка ефективності використання ОФ підприємства.

4

Управління підвищенням ефективності використання ОФ.

Розділ 11. Формування оборотних фондів (ОбФ) підприємства

1

Поняття ОбФ та їх класифікація

2

Показники оцінки ефективності використання ОбФ підприємства.

3

Управління підвищенням ефективності використання ОбФ .

4

Нормування та планування ОбФ.

Розділ 12. Формування трудових ресурсів (ТР) підприємства та організація стимулювання праці персоналу

1

Поняття ТР та класифікація персоналу підприємства

2

Принципи управління персоналом підприємства

3

Проектування трудових процесів на підприємстві

4

Методи планування чисельності та складу працівників.

5

Поняття продуктивності праці та показники її оцінки

6

Управління продуктивністю праці на підприємстві.

7

Організація стимулювання праці персоналу.

8

Методи планування засобів на оплату праці.

Розділ 13. Формування нематеріальних  (НмР) та фінансових (ФР) ресурсів підприємства

1

Поняття НмР підприємства таїх класифікація.

2

Управління формуванням НмР.

3

Поняття ФР підприємства та їх класифікація

4

Управління формуванням ФР.

Розділ 14. Формування, використання та ефективність інвестицій (І).

1

Сутність та характеристика І.

2

Різновиди та структура інвестицій. Джерела їх формування.

3

Оцінка ефективності використання І. На підприємстві.

4

Вплив І. На розвиток інноваційних процесів на підприємстві.

Розділ 15. Управління поточними витратами підприємства.

1

Поняття собівартості (СВ) продукції (послуг).

2

Класифікація поточних витрат, що відносяться на СВ продукції (послуг)..

3

Фактори, які впливають на формування СВ продукції (послуг).

4

Планування СВ продукції (послуг).

5

Методи складання планової (нормативної) калькуляції.

Розділ 16. Управління доходами підприємства

1

Поняття доходів підприємства, їх види

2

Принципи формування цінової політики підприємства.

3

Методи планування доходів підприємства.

Розділ 17. Фінансово-економічні результати та інтегральна ефективність діяльності підприємства

1

Прибуток і дохід як основні показники фінансових результатів діяльності підприємства.

2

Групи показників для оцінки прибутковості, ліквідності, оборотності, стабільності та ділової активності: методика їх обчислення.

3

Методологічне та інформаційне забезпечення для оцінки фінансово-економічного стану підприємства

4

Показники ефективності виробництва та витрат.

5

Методи підвищення ефективності виробництва, господарської діяльності підприємства.

Розділ 18-19. Бізнес-план (БП) у ринковій системі господарювання

1

Сутнісна характеристика БП та основні цілі його розробки.

2

Формування системи інформації для бізнес-планування. Підготовча стадія розробки.

3

Структура та оформлення БП.

4

Презентація БП: цілі та завдання, організація проведення.

5

Аспекти проектного аналізу.

Розділ 20.Банкрутство підприємства та його попередження.  

1

Сутність банкрутства та основні його види.

2

Причини неспроможності підприємства. Характеристика глибини банкрутства.

3

Шляхи запобігання банкрутства.

4

Значення банкрутства для економіки України.  


Лекційне заняття №1

Тема: Підприємство як суб’єкт господарювання

  1.  Сутність підприємства, його види.
  2.  Мета та завдання діяльності підприємства.
  3.  Економічні функції підприємства.

Мета: навчитись визначати вид підприємства за різними ознаками, складати організаційний документ „Статут”, знати основні аспекти заснування підприємства.

Ключові слова та поняття: підприємство, підприємництво, організація, юридична особа, види підприємств, статут, організаційно-правові форми господарювання, виробнича, комерційна, фінансова, інвестиційна функція.

І

Будь-яке суспільство для забезпечення нормального рівня своєї життєдіяльності здійснює багато видів конкретної праці. З цією метою люди створюють певні організації (трудові колективи), які спільно виконують ту чи іншу місію (реалізують програму чи мету) і діють на засаді певних правил і процедур.  Проте мета та характер діяльності цих численних організацій різні. За цією ознакою їх можна поділити на підприємницькі (комерційні), що функціонують і розвиваються за рахунок власних коштів, і непідприємницькі (некомерційні), існування яких забезпечуються бюджетним фінансуванням держави. Організації з підприємницьким характером називають підприємствами.

Відповідно до Господарського кодексу, який є основою функціонування господарських утворень, підприємство – це самостійний господарюючий суб’єкт з правами юридичної особи, що здійснює виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг) та / або інші види діяльності, що не заборонені законодавством України та передбачені його статутом.

Характерними ознаками підприємства є:

  •  проведення підприємницької діяльності, тобто самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та їх реалізація з метою одержання прибутку;
  •  наявність статусу юридичної особи, ознаками якої є відокремлене майно, можливість від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражному або третейському судах. Не може мати в своєму складі інших юридичних осіб. Кожне підприємство (або фірма) є юридичною особою, має замкнуту систему обліку та звітності, самостійний баланс, розрахунковий рахунок у банку, печатку з власною назвою, а також товарний знак (марку) у вигляді певного терміна, символу, малюнка або комбінації таких. Фірмовий знак (марка) слугує для ідентифікації товарів або послуг виробника (продавця) та їх відокремлення на ринку від продукції (послуг) конкурентів.

Підприємствами не є організації, що не займаються підприємницькою діяльності, які не ставлять собі за мету отримання прибутку: громадські і релігійні організації, організації орендарів та покупців, політичні партії, установи тощо. Некомерційні підприємства можуть займатися підприємницькою діяльністю лише в обсягах, необхідних для досягнення статутної мети. Також не є підприємствами відокремлені підрозділи підприємств – філії (виконують таку ж діяльність, мають своє керівництво, підпорядковане керівному органу юридичної особи, і діє на підставі доручення) та представництва (структурно виокремлені частини, які діють за межами розташування юридичної особи від її імені виключно представницькими функціями – укладання угод, здача-приймання продукції тощо), а також громадяни, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи.

Діяльність підприємства, як правило, здійснюється на основі Статуту – певного зібрання обов’язкових правил, що регулюють його індивідуальну (їхню сукупну) діяльність, взаємовідносини з іншими суб’єктами господарювання. Статут затверджується власником майна, а для державних підприємств – власником майна за участю трудового колективу. У статуті визначаються: назва підприємства та його місцезнаходження; власник (власники) або засновник (засновники); основна мета і цілі діяльності; органи управління та порядок їхнього формування; компетенція (повноваження) трудового колективу та його виборних органів; джерела та порядок утворення майна; умови реорганізації і припинення існування; умови розподілу прибутку. При створенні підприємства формується статутний фонд, який не може бути створений за рахунок кредитів. Джерелами утворення статутного фонду є: кошти держбюджету, власні кошти одного засновника (фізичної особи) або декількох (юридичних або фізичних осіб).

Підприємства в Україні класифікуються за певними ознаками:

  1.  За напрямками діяльності: туризму, готельного господарства, будівництва, сільського господарства тощо.
    1.  За формою власності: індивідуальні, приватні, акціонерні, державні (в тому числі комунальні, казенні), змішані.
    2.  Залежно від обсягів діяльності та чисельності персоналу (розміру підприємства): малі, середні і великі.
    3.  За національною належністю капіталу: національні, іноземні, змішані (спільні).
    4.  За організаційно-правовою формою діяльності:
  •  Індивідуальні, або одноосібні (засновані на власності однієї особи або членів сім’ї);
  •  партнерські (засновані на об’єднанні майна двох або більше підприємців). В Україні представлені товариствами (з обмеженою, додатковою відповідальністю, повні господарські товариства);
  •  корпоративні (об’єднання підприємств): асоціація, корпорація, консорціум, концерн,  інші об’єднання. (Д/З: дати визначення цим корпоративним формам, записати в конспект).

Порівнюючи організаційно правові форми виділимо основні переваги та недоліки:

Одноосібне

(індивідуальна власність)

Господарське товариство (партнерство)

Корпорація

(акціонерна власність)

Переваги:

  •  простота заснування;
  •  повна самостійність, свобода та оперативність дій підприємця;
  •  максимальний стимул до ефективного господарювання;
  •  гарантоване збереження комерційних таємниць

Переваги:

  •  широкі можливості виробничої та комерційної діяльності;
  •  висока фінансова незалежність і дієздатність;
  •  велика свобода дій та продуманість управлінських рішень;
  •  можливість залучення до управління професійних менеджерів

Переваги:

  •  реальна можливість залучення необхідних інвестицій;
  •  більша можливість нарощувати обсяги діяльності;
  •  існування тільки обмеженої відповідальності акціонерів;
  •  постійний (тривалий) характер функціонування

Недоліки:

  •  труднощі з отриманням інвестицій і кредитів;
  •  повна відповідальність за борги;
  •  неможливість спеціалізованого менеджменту;
  •  невизначеність терміну функціонування

Недоліки:

  •  загроза окремим партнерам через солідарну відповідальність, тобто можливість банкрутства через професійну некомпетентність одного з партнерів;
  •  збільшення ймовірності господарського ризику через недостатню передбачуваність процесу та результатів діяльності

Недоліки:

  •  наявність розбіжностей між правом власності і функцією контролю діяльності;
  •  сплата більших податків через оподаткування спочатку прибутку, а потім одержуваних дивідендів;
  •  існування потенційної можливості посадових осіб впливати на діяльність корпорації у власних інтересах

ІІ

Основною метою діяльності підприємства є задоволення потреб споживачів відповідними товарами та послугами. Для досягнення цієї мети підприємство ставить перед собою такі завдання:

  •  формування умов найбільш повного задоволення потреб шляхом вивчення ринку товарів та послуг;
  •  планування діяльності відповідно до попиту споживачів та темпів розвитку ринку.
  •  розвиток інноваційної діяльності для досягнення конкурентоспроможності продукції (послуг);
  •  отримання прибутку, необхідного для розвитку підприємства, підтримки його рентабельності;
  •  ознайомлення споживачів з перевагами продукції 9послуг) підприємства перед конкурентами;
  •  мінімізація рівня господарських ризиків;
  •  забезпечення постійного зростання ринкової вартості підприємства;
  •  відповідальність перед споживачами продукції (послуг) за якість, достатній рівень післяпродажного обслуговування тощо.

ІІІ

Для виконання поставлених завдань підприємство виконує наступні основні функції (напрямки діяльності):

  •  виробничу – спрямовану на забезпечення випуску продукції в певному обсязі;
  •  комерційну (пов’язану з реалізацією товарів та послуг: реклама, організація збуту та постачання, );
  •  фінансову – спрямована на забезпечення фінансової стабільності (формування необхідного розміру капіталу, утворення, розподілу і перерозподілу прибутку підприємства);
  •  інвестиційну – спрямовану на розвиток активів підприємства (вкладення майна для отримання прибутку, своєчасна заміна обладнання та машин, будівництво та придбання об’єктів, вкладення коштів в нову продукцію чи освоєння нових ринків).

Крім цього є ще додаткові функції, що допомагають здійснювати основні функції: дослідницька (вивчення зовнішнього середовища), планування, обліку, управління персоналом підприємства тощо.

Питання для самостійного опрацювання

  1.  Господарський кодекс як правова основа функціонування підприємств, основні положення.
  2.  Підприємництво, як вид господарської діяльності
  3.  Державна підтримка підприємництва в Україні
  4.  Порядок створення підприємства. Державна реєстрація та ліцензування фізичних та юридичних осіб в сфері туризму та готельного господарства
  5.  Відповідальність суб’єктів підприємництва
  6.  Діяльність іноземних підприємців в Україні
  7.  Припинення підприємницької діяльності
  8.  Статут підприємства, його основні положення
  9.  Мета створення та особливості функціонування об’єднань підприємств.
  10.  Міністерства і комітети, державні корпорації і концерни як вищі органи прямого управління підпорядкованими підприємствами і організаціями.

Контрольні запитання

  1.  Надайте характеристику підприємства як первинної ланки виробничої сфери
  2.  Назвіть економічні, організаційні та юридичні ознаки підприємства.
  3.  Перерахуйте основні принципи функціонування підприємств в Україні
  4.  За якими основними ознаками класифікуються підприємства в Україні.
  5.  Розкрийте особливості кожної з організаційно-правових форм підприємства.
  6.  Назвіть основну мету та пов’язані з її виконанням завдання економічної діяльності підприємства.
  7.  Перерахуйте основні економічні функції підприємства.

Теми рефератів

  1.  Сутність підприємства і підприємництва. Основи функціонування різних форм підприємницької діяльності в Україні.
  2.  Характеристика підприємств відносно організаційно-правових форм діяльності.
  3.  Тенденції та проблеми розвитку малих підприємств в Україні.
  4.  Проблеми створення та функціонування спільних підприємств в Україні.

Тестовий контроль для перевірки знань

1. У Господарському кодексі визначено, що підприємство – це:

а) господарюючий суб’єкт, що має у власності, господарському веденні чи оперативному керуванні відособлене майно і відповідає щодо своїх зобов’язань цим майном;

б) група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети;

в) самостійно господарюючий статутний суб’єкт, що має права юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу);

г) організаційно цілісна сукупність взаємодіючих структур, поєднаних для досягнення визначених цілей.

2. Перерахуйте основні економічні функції підприємства:

а) комерційна;

б) регуляторна;

в) облікова;

г) консультативна;

д) всі відповіді правильні.

3. Статутний фонд підприємства включає:

а) борги споживачів;

б) основні засоби підприємства;

в) кредити Нацбанку;

г) доходи від діяльності;

д) оборотні засоби підприємства.

4. Договірні об’єднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності – це:

а) асоціації;

б) корпорації;

в) концерни;

г) консорціуми.

5. Підприємство як самостійний господарюючий суб’єкт:

а) виробнича система, що відокремилась в результаті суспільного поділу праці і здатна самостійно чи у взаємозв’язку з іншими аналогічними системами задовольняти ті чи інші потреби потенційних споживачів;

б) відкрита система;

в) складна система, що складається з окремих елементів;

г) усе перераховане вірно.

6. Підприємство функціонує на основі:

а) Положення про підприємство;

б) Господарського кодексу;

в) інструкцій, що затверджуються міністерством.

7. Головна відмінність акціонерного товариства відкритого типу від акціонерного товариства закритого типу складається у:

а) специфічності господарської діяльності;

б) способі розміщення цінних паперів;

в) розмірі статутного фонду;

г) системі контролю за діяльністю.

8. Товариства з обмеженою відповідальністю більш поширені, ніж товариства з повною відповідальністю в зв’язку з тим, що:

а) засновані переважно на власній праці їхніх членів;

б) їхнє майно формується за рахунок оренди засобів виробництва;

в) його члени несуть відповідальність в рамках вкладеного ними капіталу в статутний фонд;

г) його члени несуть солідарну відповідальність в рамках усього власного майна.

9. Згідно з Господарським кодексом підприємства мають право поєднувати свою діяльність у:

а) асоціації, корпорації, консорціуми, концерни;

б) асоціації, корпорації, картелі, концерни;

в) асоціації, корпорації, картелі, консорціуми.

10. Перевага, що найбільш сильно виявляється у функціонуванні індивідуальних підприємств – це:

а) сильний безпосередній стимул вести справи ефективно;

б) спеціалізація в управлінні;

в) можливість утворення капіталу в необхідному розмірі;

г) розподіл ризику з іншими учасниками діяльності.

11. До  загальних ознак підприємства не слід відносити:

а) єдність і цілісність майнового комплексу, як правило, із замкнутою технологічною структурою;

б) специфічність господарської діяльності, що спрямована на виробництво продукції чи надання послуг;

в) ведення автономного бухгалтерського обліку і складання балансу;

г) обов’язкова наявність товарного знаку.

12. До формальних ознак підприємства не відносять:

а) наявність печатки,

б) ведення бухгалтерського обліку;

в) наявність планового відділу;

г) наявність статуту.

13. На вибір виду діяльності підприємства здійснює вплив:

а) розмір власного майна;

б) порядок реєстрації підприємства;

в) кон’юнктура товарних ринків і ринків факторів виробництва..

14. Відповідно до господарського кодексу у складі підприємства інші юридичні особи:

а) можуть бути, якщо це передбачається статутом підприємства;

б) можуть бути, якщо це передбачено законодавством;

в) не можуть бути.

15. Основною ознакою відмінності господарчих товариств є:

а) особливості формування майна;

б) ступінь майнової відповідальності;

в) особливості оподаткування;

г) непередбачений термін функціонування.

16. Командитному товариству найбільш властиве:

а) рівномірний розподіл ризику між засновниками;

б) формування майна за рахунок пайових внесків засновників у грошовій та майновій формі;

в) різний ступінь участі в управлінні товариством, що базується на майновій відповідальності.

17. Договірне, тривале, оплачуване володіння і використання майнового комплексу характерно для:

а) відкритого акціонерного товариства;

б) орендного підприємства;

в) товариства з обмеженою відповідальністю.

18. Головним завданням підприємства є::

а) своєчасна виплата заробітної плати працівникам підприємства;

б) задоволення потреб  споживачів в певних товарах та послугах;

в) ефективне використання майна;

г) отримання прибутку.

19. Підприємство може стати іноземним:

а) приватне;

б) державне;

в) комунальне;

г) змішане.

20. Найпростішою формою об’єднання підприємств є:

а) холдінг;

б) концерн;

в) асоціація;

г) корпорація.

Література: основна:1,2,6,20,37,41,45,73,85,87,89;

      додаткова: 30,38,47,60,69,72,83.

Лекційне заняття №2

Тема: Економічний механізм  управління діяльності підприємств (ЕМУДП)

  1.  Поняття ЕМУДП. Основні його принципи
    1.  Основні елементи ЕМУДП
    2.  Характеристика механізму державного регулювання економічної діяльності підприємств в Україні

Мета: ознайомитись з основними положеннями Господарського кодексу, навчитись визначати основні аспекти економічного середовища господарювання підприємств та його елементи, принципи функціонування.

Ключові слова та поняття: зовнішнє середовище, економічний механізм управління діяльністю підприємства, державне, ринкове та внутрішнє регулювання діяльності підприємств,

І

ЕМУДП представляє собою сукупність конкретних методів (економічних і адміністративних), економічних важелів та інструментів управління господарським процесом, спрямованим на реалізацію його основних цільових функцій.

Економічні методи (непряме регулювання) – комерційний розрахунок (побудований на принципах самоокупності та самофінансування) та госпрозрахунок (допомога держави збитковим державним та стратегічно важливим для країни підприємствам).

Адміністративні (пряме регулювання) – функції держави з приводу контролю за діяльністю суб’єктів господарювання: державна реєстрація створення підприємства, ліцензування, оподаткування, інформаційна підтримка, контроль за дотриманням фінансової та правової дисципліни, контроль за розміщенням та будівництвом, за екологічною безпекою .

ЕМУДП в умовах реалізації ринкових відносин передбачає реалізацію наступних основних принципів::

  •  свобода вибору партнерів (контрагентів) та визначення характеру та змісту взаємовідносин з ними (укладення трудових угод, угод підряду, купівлі, продажу, найму, оренди, займу тощо);
  •  свобода об’єднань з іншими суб’єктами економіки (підприємствами, банками, страховими товариствами інше) для реалізації економічних інтересів;
  •  свободу конкуренції (вільний доступ до ринку);
  •  свободу мотивації своєї діяльності та ініціативи її здійснення (отримання прибутку, накопичення майна);
  •  принцип автономності (самостійне планування діяльності: поточне і перспективне, виробництва і реалізації продукції, матеріально-технічного постачання; самостійне прийняття рішень щодо укладання угод; ціноутворення; здійснення зовнішньоекономічної діяльності; проведення фінансових операцій т.ін.
  •  надання підприємству повної самостійності  у виборі напрямків виробничо-комерційної діяльності, прийняття господарських рішень;
  •  вільне ціноутворення на продукцію (роботи, послуги);
  •  забезпечення матеріальних інтересів власників майна підприємства.;
  •  забезпечення матеріальної мотивації персоналу в поліпшенні кінцевих результатів економічної діяльності;
  •  вільний доступ до кредитних ресурсів;
  •  майнова відповідальність за результати господарювання.

ІІ

ІІІ

Механізм державного регулювання охоплює сферу економічних відносин підприємства з державою, місцевими органами самоуправління та іншими юридичними особами, зі споживачами.

Державне регулювання здійснюється в 3 напрямках:

  1.  регулювання відносин підприємства з державою здійснюється на основі законодавчих і нормативних актів (Господарський кодекс, Закони України „Про туризм”, „Про ліцензування певних видів діяльності”, „Про оподаткування” тощо);
    1.  з іншими юридичними особами - на основі договорів та контрактів між ними;
    2.  зі споживачами – законом України „Про захист прав споживачів”.

Державне регулювання діяльності підприємств:

  •  

  •  
  •  
  •  

  •  

  •  
  •  
  •  
  •  

Інструменти державного регулювання:

  1.  управління попитом: маркетинг і просування продукту, ціноутворення, обмеження доступу до кредитних ресурсів, ліцензування і градація за якістю, візовий режим в туризмі.
  2.  управління пропозицією: моніторинг, планування діяльності, регулювання ринку, планування і контроль за використанням природних ресурсів, податки та інвестиції.

Питання для самостійного опрацювання

  1.  Зовнішнє середовище підприємства.
  2.  Фактори зовнішнього середовища прямого і непрямого впливу.
  3.  Правове забезпечення діяльності іпідприємства.
  4.  Необхідність державного регулювання ринкового механізму
  5.  Пряме і непряме державне регулювання.
  6.  Сутність та особливості туристичного та готельно-ресторанного ринку

Контрольні запитання

  1.  Дайте визначення поняттю ЕМУДП, перерахуйте його основні принципи.
  2.  Назвіть та дайте характеристику основним елементам ЕМУДП.
  3.  Характеристика ринкового механізму регулювання економічної діяльності підприємства.
  4.  Характеристика механізму державного регулювання економічної діяльності підприємства.

Теми рефератів

  1.  Зовнішнє середовище підприємства та основні фактори його впливу на діяльність підприємства.
  2.  Вплив ринку на економічну діяльність підприємства.
  3.  Державне регулювання економічної діяльності підприємства.
  4.  Основні положення Закону України „Про захист прав споживачів” та дотримання його приписів суб’єктами господарювання.
  5.  Перспективи економічного партнерства держави і суб’єктів господарювання в досягненні певних цілей економічного розвитку.
  6.  Туристичний ринок. Особливості туристичного попиту та пропозиції

Тестовий контроль для перевірки знань

1. До економічних методів управління належать:

а) госпрозрахунок

б) система фінансування і кредитування

в) облік і контроль виконання

г) матеріальне стимулювання

д) планування.

2. Основними елементами ЕМУДП підприємств є:

а) державне регулювання;

б) самоокупність та комерційний розрахунок;

в) ринкове регулювання;

г) внутрішнє регулювання;

д) всі відповіді правильні.

3. Внутрішнє регулювання економічної діяльності підприємства включає:

а) самостійне планування економічної діяльності;

б) самостійне ведення господарської діяльності;

в) всі відповіді неправильні.

4. Назвіть, які з форм державного регулювання оплати праці не є функцією державних органів:

а) визначення мінімальної заробітної плати

б) встановлення форм і систем оплати праці для конкретних підприємств

в) визначення механізму оподаткування особистих доходів громадян

5. До прямого (адміністративного) державного регулювання належать:

а) стимулювання розвитку малих підприємств, інвестиційної та науково-дослідної діяльності;

б) зобов’язання дотримання трудового та соціального законодавства, державного пордку бухгалтерського обліку та звітності;

в) контроль за екологічною безпекою підприємства, за розміщенням та будівництвом;

г) державне регулювання розмірів фонду споживання, експортно-імпортних та бартерних операцій;

д) правильні відповіді а), в);

е) правильні відповіді б), г)

6. Середовище господарювання підприємства складається з:

а) зовнішнього та внутрішнього середовища;

б) макро- та макросередовища;

в) всі відповіді вірні.

7. Зовнішнє середовище – це:

а) сукупність суб’єктів господарювання та зовнішніх (національних та міжнародних) інституцій, що впливають на підприємство;

б) сукупність економічних, суспільних і природних умов, інших зовнішніх чинників, що діють у глобальному оточенні;

в) всі відповіді вірні.

8. Зовнішнє середовище складається з:

а) мікросередовища та макросередовища;

б) середовище безпосереднього оточення;

в) всі відповіді вірні.

9. Державні органи, фінансово-кредитні установи, конкуренти, посередники, постачальники і споживачі є факторами:

а) макросередовища;

б) мікросередовища;

в) зовнішнього середовища.

10 Економічні, екологічні, політичні, міжнародне довкілля, демографічні, науково-технічні, природні є факторами:

а) макросередовища;

б) мікросередовища;

в) зовнішнього середовища.

11. Основним методом регулювання діяльності підприємства в ринковій економіці є:

а) державне планування;

б) директивне планування;

в) ринкове саморегулювання;

г) усі відповіді вірні.

12. Необхідність державного регулювання ринкового механізму зумовлена тим, що він:

а) дає підприємству максимальну волю підприємницької діяльності;

б) не забезпечує виробництво соціально необхідних товарів за низькими цінами;

в) стимулює розвиток малого бізнесу.

.Література: основна:1,2,6,67,72

  додаткова:30,38,47,65,69,73,83.

Лекційне заняття №3

Тема: методологічні основи планування діяльності підприємств

  1.  Сутність і принципи планування діяльності підприємства.
  2.  Система інформаційного, методичного і організаційного забезпечення діяльності підприємства.
  3.  Система планів економічного розвитку підприємства, їх взаємозв’язок.
  4.  Сучасні методи планування економічної діяльності підприємства.

Мета: навчитись визначати основні аспекти організації та здійснення планової роботи на підприємстві, види планів та методику  їх складання.

Ключові слова та поняття: планування, принципи планування, прогнозування, поточне (тактичне), оперативне планування, інформаційне, методичне і організаційне  забезпечення,  система планів економічного розвитку підприємства, методи планування.

І

Планування представляє собою одну з форм управлінської діяльності, спрямованої на  розробку системи взаємопов’язаних показників по забезпеченню розвитку підприємства у відповідності з поставленими цілями. Іншими словами, планування – це система розробки цілей підприємства та засобів їх досягнення.

Планування економічної діяльності базується на таких принципах:

  1.  Реалізація в процесі планування економічної самостійності та свободи прийняття господарських рішень.
  2.  Використання в процесі планування економічних законів функціонування товарного, фінансового та інших ринків. Підприємство є активним учасником цих ринків і тому повинно враховувати механізм їх функціонування, принципи формування попиту і цін на продукцію, кон’юнктурні цикли.
  3.  Забезпечення в процесі планування орієнтації на попит споживача.
  4.  Підпорядкування конкретних завдань стратегічним цілям розвитку підприємства.
  5.  Комплексний підхід до планування окремих показників економічного розвитку.
  6.  Забезпечення варіативності показників плану економічного розвитку.
  7.  Забезпечення науковості планування шляхом використання сучасних його методів (факторний аналіз, трендове моделювання тощо)

ІІ

Розробка планів економічного розвитку підприємства передбачає використання інформації, що є основою розрахунку планових показників на основі відповідних методик, що передбачає формування відповідної системи інформаційного, методичного і організаційного забезпечення процесу планування.

Інформаційне забезпечення включає форми і способи отримання і використання необхідної облікової, статистичної, оперативної і прогнозної інформації, необхідної для розробки планових показників.

Методологічне забезпечення включає систему норм і нормативів визначення взаємопов’язаних систем планових показників, перелік окремих методик розробки цих планових показників.

Організаційне забезпечення включає чіткий розподіл функцій планування між структурними підрозділами, організацію координації всієї планової роботи на підприємстві, забезпечення взаємопов’язаної розробки планових показників та здійснення контролю за їх виконанням.

ІІІ

На основі системи планів здійснюється організація запланованих результатів діяльності, мотивація та контроль на підприємстві.

Під системою планів економічного розвитку розуміють сукупність конкретних планових документів по цілеспрямованому та ефективному розвитку підприємства в майбутньому періоді.

Планування економічного розвитку охоплює три основні його види:

  1.  Прогнозування. В сучасних умовах здійснюється на період від 2 років (в умовах розвиненої економіки на 10-15 років). Результатом такого планування є розроблена стратегія (або стратегічний план) економічного розвитку підприємства.
  2.  Поточне планування. Розробляється на строк від 1 року. Результатом такого планування є розроблені поточні плани:
    •  План виробництва продукції (виробнича програма)
    •  План з праці – планові розрахунки щодо визначення чисельності та складу персоналу, а також планування коштів на стимулювання паці.
    •  План матеріально-технічного забезпечення – планові завдання з визначення норм витрат сировини і матеріалів, їхніх запасів та організації систем та форм матеріально-технічного забезпечення процесу виробництва.
    •  Інвестиційна програма (або план капітальних вкладень) – спеціальний аналітичний документ, в якому відтворюються джерела залучення коштів та напрямки інвестування.
    •  План з витрат виробництва та обігу (або плановий кошторис поточних витрат).
    •  План доходів.
    •  План формування та розподілу прибутку.
  3.  Оперативне планування. Здійснюється від одного тижня до одного кварталу та спрямоване на конкретизацію поточних планів. Формою такого планування є розроблені планові завдання, планові графіки, планові бюджети.

Поточні плани, які є на підприємстві основними, повинні відображати такі показники:

  •  обсяг виробництва основних видів продукції (робіт, послуг),
  •  обсяг продажу основних видів продукції (робіт, послуг),
  •  кошторис поточних витрат по статтям та в цілому;
  •  сума доходів від виробничої та інших видів діяльності,
  •  сума оподатковуваного та чистого прибутку,
  •  середньоспискова чисельність робітників,
  •  обсяг інвестиційної діяльності,
  •  загальна сума та склад фонду оплати праці.

ІV

Основними методами є:

  1.  прямих техніко-економічних розрахунків (балансовий, нормативний тощо);
    1.  дослідно-статистичні (на основі показників минулих періодів з корегуванням факторів планового року);
    2.  програмно-цільовий (забезпечення окупності інвестицій, мінімальний обсяг діяльності, мінімальний рівень рентабельності тощо);
    3.  економіко-математичні (з використанням комп’ютерної техніки).

Питання для самостійного опрацювання

  1.  Методи планування.
  2.  Тактичне планування діяльності підприємств в умовах ринку
  3.  Технологія планування в ринкових умовах господарювання.
  4.  Поточне та оперативне планування діяльності підприємств туризму та готельного господарства.

Контрольні запитання

  1.  Планування діяльності підприємства як функція управління.
  2.  Перерахуйте принципи планування.
  3.  Охарактеризуйте види планування залежно від строку розробки.
  4.  Дайте характеристику планів економічного розвитку підприємства.

Теми рефератів

  1.  Директивне та індикативне планування: переваги та недоліки
  2.  Необхідність і взаємозв’язок стратегічного і поточного планування

Тестовий контроль для перевірки знань

1. Методами планування економічної діяльності підприємства є:

а) балансовий;

б) нормативний;

в) економіко статистичний;

г) порівняння;

д) всі відповіді правильні.

2. Методологічне забезпечення процесу планування включає:

а) систему методів, прийомів планування економічних показників;

б) систему норм і нормативів визначення взаємопов’язаних планових показників, перелік конкретних методик їх розробки

3. Інформаційне забезпечення процесу планування включає:

а) систему облікової, статистичної та позаоблікової інформації, зовнішні джерела інформації;

б) способи та методи пошуку, підбору та обробки інформації;

в) організацію процесу планування на основі джерел інформації.

4. Результатом оперативного планування є:

а) плани-графіки; планові завдання

б) стратегія економічного розвитку підприємства;

в) система планів економічного розвитку підприємства.

5. Обсяг реалізації продукції залежить від таких факторів:

а) комплексу маркетингу;

б) організаційної структури підприємства;

в) цільового прибутку;

г) асортимент продукції;

д) організаційно-технічний рівень підприємства.

6. Результатом стратегічного планування є:

а) стратегія економічного розвитку підприємства;

б) маркетинговий план;

в) інвестиційний план;

г) всі відповіді правильні.

7. Для надання експертної оцінки майбутнього економічного розвитку підприємства можуть бути запрошені фахівці:

а) які можуть в більшості дати однозначні відповіді на запропоновані питання;

б) що володіють формалізованими даними про характер джерел аргументації;

в) рівень знань яких є високим з предмета, по якому він дає оцінку;

г) входить до складу уряду.

8. Плани, що потребують найбільшої деталізації це:

а) прогнози;

б) стратегічні;

в) тактичні (поточні);

г) бізнес-план.

9. Плани, які затверджуються державним і комунальним підприємствам органом управління:

а) маркетингу;

б) виробництва;

в) кадрового забезпечення;

г) фінансовий.

10. Основними методами планування є:

а) ресурсний;

б) стратегічний;

в) виробничо-технічний;

г) факторний;

д) балансовий.

Література: основна:1,2,4,37,44,45,64,71,85,87

  додаткова:26,30,38,47,48,51,74,80.

Лекційне заняття №4

Тема : стратегія  економічного розвитку підприємства (ЕРП)

  1.  Поняття стратегії та основні етапи її розробки.
  2.  Вибір, що визначає стратегічну модель ЕРП з урахуванням стадії його життєвого циклу.
  3.  Формування системи стратегічних цілей ЕРП.
  4.  Формування економічної політики підприємства по найважливішим напрямкам діяльності в стратегічній перспективі.
  5.  Оцінка розробленої стратегії ЕРП.

І

Функціонування підприємства в сучасних умовах господарювання висуває на перший план вирішення ряду проблем, що пов’язані з вибором і закріпленням певної частини ринку (ринкової ніші), формуванням конкурентного статусу підприємства і підтримкою його в умовах загострення конкурентної боротьби. Вирішенню даних проблем сприяє розробка обґрунтованої стратегії розвитку підприємства. Формування стратегії дозволяє визначити напрямок поведінки підприємства на ринку з урахуванням умов зовнішнього середовища та вірогідного характеру їх зміни, оцінити конкурентоспроможність та стратегічні конкурентні переваги підприємства, сформулювати глобальну ціль його діяльності та цілі нею визначені, визначити ресурси, які необхідно залучити для досягнення поставлених цілей та забезпечити їх найбільш ефективне використання.

Під стратегією розуміють узагальнюючу модель дій, які необхідні для досягнення визначених цілей шляхом координації і розподілу ресурсів підприємства.

Розробка стратегії здійснюється поетапно:

  1.  Визначення місії підприємства. Місія – глобальна мета – створення іміджу підприємства.
  2.  Формування системи довгострокових цілей підприємства та строку розробки стратегії.
  3.  Оцінка сильних та слабких сторін діяльності підприємства, його конкурентоспроможності.
  4.  Розробка стратегічних альтернатив та їх оцінка (вибір).
  5.  Оцінка вибраної стратегії та моніторинг за ходом її реалізації, при необхідності її корегування.

Склад і зміст стратегічного плану підприємства

Структура стратегічного плану

Зміст розділу

Опис основних цілей й пріоритетних напрямків діяльності

- Опис місії і цілей підприємства

- Визначення відповідності організаційної структури стратегічним цілям діяльності;

- Зв’язки із зовнішнім середовищем, авторитетними партнерами й компаніями; характеристика товарів, які випускають, їх конкурентноздатності на окремих ринках;

- Показники кнкурнтоздатності  товарів 9послуг) і підприємства по конкретним ринках;

- Опис випускаємої продукції у міжнародних масштабах даного регіону з погляду конкурентноздатності, якості і безпеки використання, ресурсозбереження споживача;

- Коротка характеристика фондів, капіталів і кадрів;

- Технікоекономічні показники діяльності підприємства за минулий період і на майбутнє;

- Характеристика потенціалу підприємства й варіантів розвитку зовнішньої ситуації;

- Опис напрямку діяльності й основних завдань на плановий період

Стратегія маркетингу

Концепція стратегічного маркетингу, застосовуваного на підприємстві, технологія й результати стратегічної сегментації ринку;

Особливості вибору цільового сегмента і стратегії охоплення ринку, позиціювання товару;

Опис стратегії ціноутворення;

Вибір методів і способів поширення товарів;

Стратегії стимулювання збуту товарів;

Вибір стратегії реклами;

Нормативи конкурентноздатності товарів

Продуктова стратегія

Виділення стратегічних зон господарювання (СЗГ);

Аналіз портфеля замовлень і визначення стадій життєвого циклу товарів;

Складання варіантів стратегічних наборів, оцінка їхньої переваги;

Формування товарного асортименту;

Стратегія підвищення якості продукції;

Прогноз показників конкурентноздатності продукції підприємства і його основних конкурентів;

Опис стратегії модифікації і відновлення продукції

Виробничо-технологічна стратегія

Аналіз і оцінка виробничо-технологічної системи підприємства;

Аналіз якості методичного, інформаційного, правового забезпечення виробництва і розробка змін в області нормативно-методологічної документації;

Розрахунки і оцінка виробничої потужності і виявлення вузьких місць;

Опис організації забезпеченя виробництва необхідними ресурсами

Стратегія розвитку виробництва

Аналіз організаційно-технічного рівня виробництва;

Аналіз відповідності організаційної структури підприємства стратегічним цілям і завданням;

Визначення напрямків необхідних організаційних змін;

Аналіз і розробка стратегій розвитку виробництва;

Техніко-економічне обґрунтування  прогнозів розвитку галузі, виробництва, продукту;

Визначення напрямків капіталовкладень у найбільш значимі проекти, оцінка  їхньої ефективності й строку окупності;

Аналіз діяльності фірми в області охорони навколишнього середовища і розробка екологічної стратегії

Стратегічний фінансовий план

Економічні показники (ціна, рентабельність, ефективність);

Економічні показники функціонування підприємства (обсяг продажів, прибуток, показники використання різних видів ресурсів, загальні економічні показники, показники фінансової стійкості й ліквідності тощо);

Прогноз зміни фінансових показників по товарам, ринках, підприємству в цілому;

Техніко-економічне обґрунтування інвестиційних проектів, розрахунок і вибір стратегій оновлення ресурсів

Стратегія персоналу

Оцінка кадрового потенціалу підприємства;

Розрахунок показників чисельності працівників, плинності кадрів, середнього віку персоналу, рівень освіти, середньої заробітної плати і порівняння з середньо галузевими значеннями тощо

Прогноз зміни у забезпеченості  робочої сили і її вартості;

Опис системи оплати праці й формування заходів стимулювання праці, розробка програм навчання персоналу і підвищення кваліфікації;

Розробка цільових програм по поліпшенню умов праці і рішенню соціальних програм

Оцінка ризику і страхування

Аналіз і оцінка основних стратегічних програм;

Складання прогнозу показників платоспроможності і ліквідності підприємства;

Розробка стратегій диверсифікації, що зменшують ризик у дільності фірми, й заходів, які запобігають неспроможності й банкрутству підприємства

Додатки

Вихідні данідля розрахунків, інструкції, методики, стандарти, розрахунки й інша ділова інформація, обсяг річних продажів по групам продуктів, річні прибутки і збитки по підрозділам, річний експорт і його частка в загальному обсязі продажів, зміни в наборі продуктів і частка ринку, програма щорічних капітальних витрат, річні грошові потоки (фінансовий план), баланс на кінець останнього року й інше

Процес визначення продуктової стратегії можна розбити на 3 етапи:

  1.  Визначення пріоритетних напрямків діяльності відповідно до цілей та маркетингової стратегії; аналіз номенклатури продукції та виділення основних товарних груп; визначення стадій жмиттєвого циклу, оцінка перспектив кожного продукту.
    1.  Формування відповідної номенклатури виробів та розподіл ресурсів, поділ відповідальності між підрозділами, що беруть участь у виробництві.
      1.  Управління портфелем замовлень (підвищення якості, модифікація виробів, заміна нерентабельної продукції новими виробами тощо)..

У рамках визначення фінансової стратегії виникає два завдання: залучення ресурсів для здійснення господарської діяльності ; розподіл ресурсів (інвестування). Розробка генеральної фінансової стратегії включає такі етапи:

  1.  Оцінка довгострокових перспектив у зміні макроекономічних показниківв (інфляції, змін банківських облікових ставок, податкові зміни); фінансових показників по продуктам, підприємству в цілому.
    1.  Складання прогнозу розвитку ситуації в області фінансової політики.
      1.  Аналіз сильних і слабких сторін у фінансовому стані підприємства.
        1.  Узагальнення стратегічних альтернатив.
        2.  Розрахунок обґрунтування потреби ресурсів по розроблених стратегіях і програмах, а також визначення планового результату від їхнього впровадження.
        3.  Вибір оптимальної стратегії.
        4.  Планування фінансових заходів, необхідних для реалізації стратегії.
        5.  Оцінка ризику.

Після формування загальної фінансової стратегії розробляються інвестиційна і кредитна стратегії підприємства.

ІІ

При визначенні стратегічних можливостей підприємства досліджують життєвий цикл підприємства, що описується зміною показників обсягу реалізації і прибутку в часі.

Підприємство проходить в своєму розвитку ряд послідовних стадій, що характеризуються коливаннями обсягу реалізації і прибутку.

І стадія – зародження – перші пропозиції підприємства, повільний темп збуту, наявність незначного прибутку. Значні витрати на маркетинг.

ІІ стадія – дитинство – збільшення обсягу збуту і прибутку. Посилення конкуренції, зниження маркетингових витрат.

ІІІ стадія – рання зрілість – уповільнення темпів збуту, формування іміджу.

ІV стадія – кінцева зрілість – стабілізація збуту. Прибуток знижується.

V стадія – старіння – насичення ринку і, як наслідок, падіння обсягу збуту і зниження прибутку. Погіршення показників, економічний спад, загроза банкрутства.

Вибір стратегічної моделі на основі етапів життєвого циклу підприємства:

  1.  Прискореного зростання – на етапі „дитинство” – передбачає щорічне значне підвищення рівня коротко- та довгострокових цілей над досягнутими показниками така стратегія характерна для підприємств, що розвиваються пов’язана з високим ризиком.
  2.  Обмеженого зростання – „рання зрілість” – встановлення цілей від досягнутого. Характерна для прибуткових та ефективних підприємств, задоволених своїм становищем на ринку.
  3.  Збереження становища – „кінцева зрілість” – орієнтована на забезпечення стабільного становища підприємства на ринку, зміцнення його ринкових позицій. Продовження цієї стадії можливе удосконаленням процесу обслуговування, продукції та послуг та технік маркетингу.
  4.  Скорочення або останнього засобу – „старіння” - Диверсифікація продукту та політика по оживлення попиту. інші засоби: ліквідація підприємства, реорганізація або ліквідація окремих підрозділів, скорочення обсягів діяльності та її переорієнтація.

ІІІ

Діяльність підприємства на ринку спрямована на осягнення визначених стратегічних цілей та тактичних завдань, що дозволяють забезпечити високоефективну господарсько-фінансову діяльність, його виживання і конкурентоспроможність.

Під цілями розуміють якісні та кількісні характеристики функціонування підприємства, на досягнення яких воно орієнтує свою діяльність.

В системі стратегічних цілей можуть бути виділені:

1) маркетингові: пошук нових ринкових ніш, підвищення долі підприємства в межах свого сегменту ринку, проникнення в інші сегменти, проникнення на інші регіональні ринки, розширення асортименту.

2) фінансово-економічні: зниження рівня витрат, підвищення суми прибутку, підвищення рівня рентабельності капіталу, зниження долі залучених коштів в структурі капіталу, зростання власних фінансових ресурсів.

3) інвестиційні: будівництво нових готелів та придбання майнових комплексів, реконструкція та модернізація, формування ефективного портфеля фінансових інструментів, оновлення обладнання  або технічне переоснащення.

4) інноваційні: впровадження нових технологій, нових технологій розрахунків, нових видів обліку тощо.

5) організаційні: перехід на нову організаційно-правову форму діяльності, впровадження нової організаційної структури управління, нових форм організації праці персоналу та інше.

Залежність цілей підприємства залежно від стадії його життєвого циклу

Стадії життєвого циклу

Головна ціль підприємства

Проміжні цілі

1. народження

Виживання

Вихід на ринок

2. Дитинство

Короткочасний прибуток

Укріплення положення на ринку

3. Юність

Прискорене зростання обсягів продажу та прибутку

Захоплення своєї долі на ринку

4. Рання зрілість

Постійне зростання обсягів діяльності

Диверсифікація діяльності

5. Кінцева зрілість

Формування іміджу підприємства та збалансоване зростання

Зміцнення становища на освоєному ринку

6. Старіння

Збереження позицій

Забезпечення стабільності господарської діяльності

7. Відродження

Пошук додаткових імпульсів в діяльності підприємства

Технічне переозброєння, нові постачальники тощо, нові ринки збуту

IV

Виділяють наступні види економічної політики в стратегічній перспективі:

Наступальна – характерна для великих підприємств та тих, які мають значний потенціал для розвитку, - захоплення ринку, витіснення конкурентів, агресивна політика.

Оборонна - характерна для малих підприємств – основна мета: не погіршити становища та зберегти свої позиції на ринку.

Змішана – реалізується в розрізі окремих підрозділів підприємства: наступальна – з новим продуктом, оборонна – з існуючими.

V

Оцінка обраної стратегії проводиться різними методами. Найпростіший в застосуванні це матричний метод – ВОСС-аналіз:

можливості

загрози

Сильні сторони

Слабкі сторони

Питання для самостійного опрацювання

  1.  Сутність  і принципи прогнозування.
    1.  Методи прогнозування: екстраполяції,метод функцій, кореляційних і регресійних моделей, експертних оцінок, метод „Мозкової атаки”, метод побудови „дерева цілей”.
      1.  Формування стратегії розвитку підприємства
        1.  Методи оцінки стратегії                                                                          

Контрольні запитання

  1.  Розкрийте сутність стратегії економічного розвитку підприємства та основні етапи її розробки..
  2.  Назвіть основні розділи стратегічного плану
  3.  Охарактеризуйте стадії життєвого циклу підприємства та вибір моделі стратегічного розвиткуу підприємства на їхній основі.
  4.  Охарактеризуйте  основні стратегічні цілі підприємства
  5.  Види економічної політики в стратегічній перспективі:

Теми рефератів

  1.  Сутність інформаційно-аналітичного забезпечення стратегічного управління.
    1.  Стратегічний контроль.
    2.  Стратегічне планування економічної діяльності підприємства: сутність та характеристика етапів його розробки в умовах трансформації національної економіки.
    3.  Вибір моделі стратегічного розвитку підприємства на основі відомих світових розробок. Перспективи запровадження їх в Україні.

Тестовий контроль для перевірки знань

  1.  Стратегія економічного розвитку підприємства – це:

а)  план розвитку підприємства на 1 рік;

б)  узагальнюючу модель дій, які необхідні для досягнення визначених цілей шляхом координації і розподілу ресурсів підприємства;

в) всі відповіді вірні.

2. Стратегічне планування являє собою:

а) ефективний інструмент довгострокового аналізу, визначення цілей та заходів їх досягнення та контролю;

б) базою, яка використовує в якості результатів аналіз зовнішнього середовища й внутрішню інформацію підприємства;

в) універсальну описову модель майбутнього розвитку підприємства;

г) всі відповіді вірні.

3. Який з етапів не включається в послідовність розробки стратегії економічного розвитку підприємства:

а) визначення місії підприємства;

б) створення і підтримка іміджу фірми;

в) формування системи довгострокових цілей підприємства та строку розробки стратегії;

г) оцінка сильних та слабких сторін діяльності підприємства, його конкурентоспроможності;

д) розробка стратегічних альтернатив та їх оцінка (вибір);

е) оцінка вибраної стратегії та моніторинг за ходом її реалізації, при необхідності її корегування.

4. На стадії життєвого циклу „дитинство-юність” при високому рівні конкуренції в галузі, яку доцільніше використовувати стратегічну модель малому підприємству:

а) прискореного зростання;

б) граничного (обмеженого) зростання;

в) виживання (збереження позицій);

г) скорочення, або останнього засобу.

5. Який тип економічної поведінки (політики) доцільно використовувати малому підприємству, яке впроваджує періодично інноваційні продукти:

а) агресивну (наступальну);

б) пасивну (збереження позицій, виживання);

в) змішану.

6. Який тип економічної поведінки (політики) доцільно використовувати великому підприємству, в умовах високого рівня конкуренції:

а) агресивну (наступальну);

б) пасивну (збереження позицій, виживання);

в) змішану.

7.Генеральна стратегія включає такі вид стратегій по основним  напрямкам  діяльності підприємства:

а) продуктову (товарну) та розвитку персоналу;

б) маркетингову  та інноваційно- інвестиційну;

в) виробничу та фінансову;

г) правильні відповіді б) і в);

д) всі відповіді вірні.

Література: основна:1,2,4,37,40,44,52,61,71,72,73,75,87

  додаткова:26,30,38,47,48,51,67,74,80.

Лекційне заняття №5

Тема: Планування обсягу виробництва продукції

  1.  Поняття продукції та її види.
  2.  Виробнича програма підприємства та  вихідні передумови її розробки.
  3.  Методи планування обсягу виробництва продукції
  4.  Аналіз обсягу виробництва продукції

І

Продукція – це результат переробки сировини і матеріалів з використанням засобів праці та праці персоналу.

Планування обсягу виробництва продукції відбувається  за натуральними та вартісними показниками

Основними характеристиками продукції в натуральному вираженні є номенклатура і асортимент.

Номенклатура – збільшений перелік товарів чи послуг (основні послуги готелю, молочні вироби тощо)

Асортимент – конкретний склад по окремим видам, типам, розмірам, фасонам та іншим ознакам.

Вартісні показники:

Товарна продукція (ТП) – вартість всіх видів готової продукції, призначених для реалізації на сторону. Ця продукція повністю готова, відповідає стандартам і технічним умовам та задана на склад готової продукції. Розраховується в діючих цінах.

Валова продукція (ВП) – характеризує загальний обсяг виробленої продукції. Включає товарну продукцію та приріст або спад незавершеного виробництва (НВ), а також вартість сировини і матеріалів  замовника (МЗ), інструментів, вироблених для власних потреб Ів).

ВП = ТП + ∆НП+ МЗ+Ів

Чиста продукція – обсяг товарної продукції зменшений на суму використовуваних сировини і матеріалів, а також амортизаційних відрахувань. За своїм економічним змістом обсяг чистої продукції характеризує знову створену вартість на підприємстві за рахунок використання праці персоналу.

ІІ

Виробнича програма – це основа планування на підприємстві. Це сукупність планових завдань по обсягу виробництва продукції визначеної номенклатури та асортименту на конкретний календарний період. Головна мета формування виробничої програми – це встановлення асортименту в такому обсязі, таких якостей і вартості, які б забезпечили її збут і отримання виробником запланованого прибутку.

Виробнича програма відображає основні напрямки і завдання розвитку підприємства в плановому періоді, виробничо-господарські зв’язки з іншими підприємствами, профіль, ступінь спеціалізації і комбінування виробництва.

Поняття формування виробничої програми враховує спектр таких проблем:

- забезпечення підприємства виробничими фондами (приміщенням, обладнанням тощо);

- матеріально-технічне забезпечення виробництва (необхідними сировиною та матеріалами тощо);

- кадрове забезпечення (працівників необхідної чисельності та кваліфікації);

- планування технологічного процесу;

- планування асортименту та маркетингової програми як необх. елемент  ефективної діяльності (маркетингова підтримка). Для підприємств ресторанного бізнесу, в тому числі тих, що є складовою готельного комплексу, характерним є застосування цільового маркетингу (орієнтація на відповідну категорію відвідувачів відповідно до категорії закладу)

Основні завдання підприємства перед розробкою виробничої програми:

  1.  Пов’язання темпів розвитку виробництва з розвитком від повідних сегментів ринку, на яких підприємство здійснює свою діяльність, а також зміни його кон’юнктури.
  2.  Планування обсягу виробництва продукції, що забезпечує отримання підприємством необхідного прибутку (комерційний розрахунок).
  3.  Забезпечення в процесі планування обсягу виробництва продукції ефективного використання наявної виробничої потужності.
  4.  Забезпечення планування номенклатури і асортименту продукції, що  в найбільшій мірі відповідає попиту можливих споживачів.
  5.  Планування обсягу продукції повинне відповідати наявним на підприємстві ресурсам та можливістю доступу до ресурсів, необхідних для виробництва, з зовнішнього середовища.

З урахуванням перерахованих завдань основними вихідними передумовами розробки виробничої програми є:

  1.  Результат  вивчення обсягу і структури попиту на продукцію підприємства на локальному, регіональному та інших ринках
  2.  Результат вивчення ринкової кон’юнктури та її прогнозування на майбутній період.
  3.  Оцінка існуючої виробничої потужності – максимально можливого випуску продукції заданої номенклатури і асортименту при найбільш повному використанні обладнання і виробничих площ з урахуванням застосуванням прогресивних методів організації та управління виробництвом.
  4.  Портфель замовлень на продукцію, оформлений договорами зі споживачами або державами (емблеми для готельного посуду, уніформа тощо).
  5.  Передбачуваний обсяг споживання частини продукції для власних потреб.

ІІІ

Існує три методи планування обсягу виробництва:

  1.  На основі можливого обсягу її реалізації (після проведених маркетингових досліджень). Потрібно при цьому враховувати кон’юнктуру  ринку, комерційну активність підприємства  та обсяг незадоволеного попиту на продукцію. В цьому випадку вихідним обсягом планування є товарна продукція.

ТП = ТПф + ∆ТПр + ∆ТПс, де

ТПф  - товарна продукція фактична в аналогічному плановому періоді;

∆ТПр – можливий приріст товарної продукції в зв’язку з розвитком ринку

∆ТПс – можливий приріст товарної продукції за рахунок повного задоволення попиту обслуговуваних споживачів.

Якщо до цього обсягу додати обсяг незавершеного виробництва та обсяг споживання для власних потреб, то можна отримати обсяг валової продукції

  1.  На сонові можливого обсягу її випуску виходячи з наявних виробничих потужностей (кількість обладнання та їх продуктивність, пропускна спроможність готелю чи торгівельного залу ресторану тощо).. цей метод дозволяєв повній мірі реалізувати виробничий потенціал підприємства та врахоховувати приріст його основних фондів:

ВП = ЧМ ЧО ПФВ Квп, де

ВП – валовий продукт

ЧМ – часова технічна (паспортна) потужність одиниці обладнання, виражена в кількості виробленої продукції

ЧО – число наявного обладнання по випуску продукції даного виду

ПФВ – плановий фонд часу роботи обладнання в годинах

Квп – коефіцієнт використання потужності обладнання

  1.  На основі цільового прибутку.

Питання для самостійного опрацювання

  1.  Якість продукції: основні та додаткові показники, методи оцінки.
  2.  Сутність ритмічності виробництва, основні фактори, що на  неї впливають.

Контрольні запитання

  1.  Виробнича програма підприємства та передумови її розвитку.
  2.  Характеристика виробничої діяльності підприємства на основі номенклатури і асортименту продукції, що виготовляє підприємство.
  3.  Методи планування обсягів виробництва продукції.

Теми рефератів

  1.  Виробнича потужність підприємств готельного господарства і туризму.
  2.  Елементи формування програми підприємства: ринковий попит, державні замовники, , замовлення інших підприємств, власні потреби.
  3.  необхідність вивчення инку товарів (послуг) для визначення оптиваьного асортименту та обсягу виробництва.

Тестовий контроль для перевірки знань

1. Для обчислення обсягу валової продукції не треба знати:

а) обсяг товарної продукції;

б) зміну залишків готової продукції на складі;

в) зміну обсягів незавершеного виробництва;

г) зміну обсягів випуску продукції внутрізаводського споживання (інструмент, оснащення, запчастини).

2. Натуральними показниками обсягу виробництва продукції є:

а) номенклатура і асортимент;

б) метри, літри, штуки, одиниці,

в) немає вірної відповіді.

3. Товарна продукція – це:

а) готова продукція на складі;

б) незавершене виробництво;

в) продукція власного виробництва;

г) готова для реалізації продукція.

  1.  Виробнича програма підприємства – це:

а) стратегічний план економічного розвитку підприємства;

б) система планових завдань із виробництва й доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі і асортименті, відповідної якості та у встановлені строки згідно з договорами поставок;

в) обчислення планового обсягу випуску продукції, що поставляється на зовнішній ринок;

г) план ресурсного забезпечення підприємства.

5. Яке твердження є правильним:

а) обсяг товарної і реалізованої продукції однакові;

б) обсяг товарної продукції менший, ніж реалізованої;

в) обсяг товарної продукції більший, ніж реалізованої;

г) обсяг товарної продукції може бути менший, більший або рівний реалізованій.

6. Чиста продукція – це:

а) новостворена підприємством вартість;

б) продукція, що виготовлена тільки з матеріалів і напівфабрикатів цього підприємства;

в) продукція, що виготовлена без виробничої кооперації з іншими підприємствами;

г) продукція, що виготовлена понад державне замовлення.

7. Методами планування обсягу виробництва продукції є:

а) балансовий;

б) на основі цільового прибутку;

в) нормативний.

8. До вартісних показників виробничої програми належать:

а) товарна продукція; чиста продукція

б) незавершене виробництво, валова продукція

в) номенклатура та асортимент

9. Реалізована продукція не включає:

а) товарну продукцію;

б) зміну обсягу незавершеного виробництва;

в) зміну залишків готової продукції на складі;

г) зміну обсягу відвантаженої неоплаченої продукції.

  1.  Вартість готової продукції, призначеної для реалізації на сторону – 200 тис. грн.; вартість напівфабрикатів, вироблених для власних потреб, - 10 тис.грн.; вартість послуг, зроблених стороннім організаціям – 20 тис. грн. вартість товарної продукції складатиме (тис. грн.);

а) 210;    б) 220;    в) 230.

  1.  Вартість готової продукції для реалізації на сторону – 150 тис. грн., матеріальні витрати на виробництво складають 35% до вартості готової продукції, амортизаційні відрахування – 5 тис. грн. Чиста продукція складає (тис.грн.):

а) 86;    б) 92,5   в) 75

12.  Вартість послуг, вироблених підприємством стороннім організаціям – 80 тис. грн., вартість напівфабрикатів, вироблених для власних потреб, - 10 тис. грн.; вартість готової продукції, призначеної до реалізації, - 200 тис. грн.; залишки незавершеного виробництва: на початок року – 20 тис. грн., на кінець року – 30 тис. грн. Вартість валової продукції складатиме (тис. грн.):

а) 280;   б) 290;    в) 300.

13. Вартість послуг, вироблених підприємством стороннім організаціям – 25 тис. грн., вартість готової продукції, призначеної до реалізації, - 117 тис. грн.; залишки готової нереалізованої продукції: на початок року – 20 тис. грн., на кінець року – 10 тис. грн. Вартість реалізованої продукції складатиме (тис. грн.):

а) 132;   б) 165;    в) 152.

Практичні завдання

Задача 1.

Розрахувати план випуску товарної, валової та чистої продукції ресторану, що входить до складу готельного комплексу, використовуючи данні:

  1.  Підприємство випустило продукції на суму 325,6 млн. грн..
  2.  Роботи промислового характеру – 41,15 млн. грн.
  3.  Вартість напівфабрикатів власного виробництва – 23,7  млн. грн..

З них використано 80 % у власному виробництві.

  1.  Розмір незавершеного виробництва збільшився на кінець року на 5 млн. грн..
  2.  Вартість матеріальних витрат – 40 % від товарної продукції.

Розв’язок

  1.  Товарна продукція: ТП = 325,5 + 41,15 + 23,7 0,2 = 371.39 тис. грн.
  2.  Валова продукція: ВП = 371.39 + 5 = 376.39 тис. грн.
  3.  Чиста продукція: ЧП = 371.39 0,6 = 222.834 тис. грн.

Задача№2

Виробнича програма підприємства ресторанного господарства характеризується такими даними:

  1.  Готова продукція – 30570 тис. грн.
  2.  Товари культурно-побутового та господарського споживання – 294 тис. грн.
  3.  Послуги, виконані на сторону, - 380 тис.грн.
  4.  Незавершене виробництво:

   На кінець року – 122 тис. грн.

   На початок – 115 тис.грн.

  1.  Вартість напівфабрикатів, вироблених на сторону – 182 тис.грн.
  2.  Продукція на складі: 

    На кінець року – 80 тис. грн.

   На початок року – 66 тис.грн.

Визначити об’єм товарної, валової та реалізованої продукції.

Розв’язок

  1.  Товарна продукція: ТП = 30570 + 294 + 182 + 380 = 31426 тис.грн.
  2.  Валова продукція: ВП = 31426 (122-115)=31433тис.грн.

3.   Реалізована продукція: РП=31426+(80-66)=31440тис.грн.

Задача 3

Обчислити обсяг валової, товарної та реалізованої продукції кафе-кондитерської на розрахунковий період на основі даних, наведених  в таблиці:

№

з/п

показник

Одиниці

виміру

Розрахунковий період

1

Випуск продукції:

Кондитерські вироби

М’ясні вироби

тис. грн.

700

720

2

Обсяг напівфабрикатів власного виробництва на сторону

тис. грн.

20

3

Виробничі послуги на сторону

тис. грн.

25

4

Залишки нереалізованої продукції

На початок року

На кінець року

тис. грн.

12

10

5

Залишки незавершеного виробництва

На початок року

На кінець року

тис. грн.

15

18

Розв’язок

Розрахуємо необхідні показники, дані занесемо в таблицю:

№

з/п

показник

Одиниці

виміру

Розрахунковий період

1

Випуск продукції:

Кондитерські вироби

М’ясні вироби

тис. грн.

700

720

2

Обсяг напівфабрикатів власного виробництва на сторону

тис. грн.

20

3

Виробничі послуги на сторону

тис. грн.

25

4

4.1

4.2

Залишки нереалізованої продукції

На початок року

На кінець року

тис. грн.

12

10

5

5.1

5.2..

Залишки незавершеного виробництва

На початок року

На кінець року

тис. грн.

15

18

6

Товарна продукція (∑п.1 + п.2 + п.3)

тис.грн.

1465

7

Валова продукція (п.6 + (п.5.2. – п.5.1.))

тис.грн.

1468

8

Реалізована продукція (п.6 + (4.2 – 4.1))

тис.грн.

1466

Задача №4

Обчислити обсяг валової, товарної та реалізованої продукції на основі таких даних:

  1.  Підсобне господарство готелю (по виготовленню соків) виготовило 100000 л
  2.  Відпускна ціна (без ПДВ) 9,80 грн.
  3.  Надано послуг іншим підприємствам на суму 80 тис.грн.
  4.  Залишки нереалізованої продукції:

на початок року – 30 тис.грн.

на кінець року – 50 тис.грн.

  1.  Вартість сировини та матеріалів замовника – 20 тис.грн.

Розв’язок

  1.  Розрахуємо вартість замовлення готелем холодильників з урахуванням ПДВ:

9,80 ∙ 100 000 ∙ 1,2 = 1176000 грн. або 1176 тис.грн.

  1.  Знайдемо товарну продукцію: ТП =  Готова продукція + Послуги стороннім підприємствам = 1176 + 80  = 1256 тис.грн.
  2.  Валова продукція:  ВП = ТП + Матеріали замовника = 1256 + 20 = 1276 тис.грн.
  3.  Реалізована продукція:  ТП + (Залишки нереалізованої продукції на початок - Залишки нереалізованої продукції на кінець) = 1256 + (30-50) = 1236 тис.грн.

Задача№5

Визначити процент виконання плану по об’єму і асортименту надання додаткових послуг в готелі, використовуючи дані таблиці.

Найменування послуг

Випуск, млн.грн.

По плану

фактично

Перукарня

81,45

80,23

Прання білизни

92,73

93,5

Оренда автомобіля

44,8

44,8

Басейн

-

20,32

Міні-бар

26,85

47,34

Інші послуги

31,6

-

Розв’язок

  1.  Визначаємо фактичне виконання в межах плану (для розрахунку виконання плану по асортименту):

В пл ф = 80,23 + 92,73 + 44,8 + 26,85 = 244,61

  1.  По плану: Впл = 81,45 + 92,73 + 44,8 + 31,6 + 26,85 = 277,43
  2.  Фактичне виконання: Вф  = 80,23 = 93,5 + 44,8 + 20,32 + 47,34 = 286,19
  3.  Процент виконання плану по об’єму: 286,19 : 277,43 = 1,032 або 103,2 %
  4.  Процент виконання плану по асортименту: 244,61 : 277,43 = 0,882 або 88,2 %

Задача№4

Визначити обсяг виробництва продукції холодного цеху ресторану готельного комплексу, виражену в нормативній вартості обробітку, якщо відомо, що середньогодинна плата виробниого персоналу складає  2,2 грн., додаткова – 10% від основної, відрахування на соцпотреби – 37,5%, цехові витрати – 135%, загально виробничі – 80% основної заробітної плати. Трудомісткість виготовлення одного виробу – 2,3 нормо-години. Річний обсяг випуску  виробів – 180 тис. одиниць.

Розв’язок

  1.  Нормативна вартість обробітку = (Зарплата виробничих робітників на одиницю виробу+Цехові витрати на одиницю виробу+Загальнозаводські витрати на одиницю виробу)×Кількість виробів
    1.  Заробітна плата виробничих робітників: (2,2+2,2×0,1)×1,375 = 3,3275  грн.
    2.  Цехові витрати: 2,2×1,35=2,97 грн.
    3.  Загальнозаводські витрати: 2,2×0,8=1,76 грн.
    4.  Нормативна вартість обробітку одного виробу: (3,3275+2,97+1,76)×2,3=18,532
    5.  Обсяг нормативної вартості обробки продукції: 18,532×180000=333576 грн.

Задача 5

Обчислити обсяг незавершеного виробництва за такими даними:

  1.  Обсяг виробництва – 5000 шт.
  2.  Собівартість одного виробу – 1 000 грн.
  3.  Тривалість виробничого циклу – 12 днів;
  4.  Коефіцієнт наростання витрат – 0,62
  5.  Кількість робочих днів у році – 230.

Розв’язок

1. Незавершене виробництво = (Кількість виробів×Собівартість одного виробу×Тривалість циклу виготовлення одного виробу×Коефіцієнт наростання витрат) / Кількість робочих днів у році =  (5000×1000×12×0,62) / 230 = 161,74

Завдання для самостійного розв’язання

Задача 1.

Обґрунтувати виробничу програму підприємства з виробництва напівфабрикатів рестораном з точки зору забезпеченості сировиною (м’ясом), якщо на плановий період підприємством укладено договори з фермерськими господарствами на поставку мяса обсягом 8 тон, а середня вага виробу 0,85 кг. Коефіцієнт використання сировини 0,72. також 30% відходів мяса можуть повторно використовуватись у виробництві. На плановий період підприємство має доставити споживачам 7500 шт. виробів.

Задача 2.

Валова продукція за звітний рік – 58420 тис.грн., а за планом передбачається збільшення на 8%. Залишки незавершеного виробництва на початок планового року – 230 тис.грн., а на кінець року – 244 тис.грн. внутрішньозаводський оборот передбачається за планом у розмірі 125 тис. грн.. визначити товарну продукцію і валовий оборот за планом.

Задача 3.

По ресторану, що входить до складу готельного комплексу,  на квартал плануються такі показники, подані в таблиці:

цех

Випуск продукції, тис.грн.

У тому числі

реалізується на сторону

передається в інші цехи

Гарячий

120

100

20

Холодний

160

150

10

Овочевий

320

110

210

Кондитерський

450

450

-

Напівфабрикати складуть 610 тис.грн., у тому числ напівфабрикати, призначені для власного виробництва, складуть 140 тис.грн.. визначити товарну і валову продукцію

Література: основна:2,4,20,29,37,45,46,53,58,62,82,87

  додаткова: 30,38,47,63,64,73,84,88.

Лекційне заняття №6

Тема: планування обсягу реалізації продукції (послуг) та

матеріально технічного забеспечення (МТЗ) діяльності підприємства

  1.  Поняття реалізації продукції. Фактори, що визначають об´єм.
  2.  Методи планування обсягу реалізації продукції (послуг).
  3.  Поняття МТЗ та його організаційні форми.
  4.  Методи планування МТЗ діяльності підприємства.

І

Поняття реалізації продукції. Фактори, що визначають об´єм

Продаж – це процес передачі продукції споживачеві за відповідну плату.

Реалізація – це процес продажу продукції, яка фактично відвантажена і оплачена споживачем.

Збут – це реалізація продукції, її транспортування, складування та просування продукції на ринку.

Обсяг реалізації продукції визначається в натуральних показниках (штуки, кілограми) та вартісних показниках (у гривнях).

Фактори, що впливають на обсяг реалізації:

1 група – це фактори пов´язані з маркетинговою діяльністю:

  •  Стратегія маркетингу
  •  Місткість ринків збуту
  •  Стратегія та методи основних конкурентів
  •  Цінова політика
  •  Методи розповсюдження товарів
  •  Рекламна діяльність

2 група – це група виробничих факторів:

  •  Рівень виконання плану виробництва товарної продуції
  •  Якість продукції та її асортимент

3 група – це фактори пов´язані зі збутом:

  •  Величина портфеля замовлень
  •  Забеспеченність тарою та упакуванням
  •  Наявність договорів на поставку та виконання цих договорів

4 група – це фактори повязані із транспортуванням.

5 група - це фактори повязані із роботою фінансових та інших підрозділів:

  •  Форми розрахунків
  •  Своєчасність та якість оформлення санкцій за порушення зобов´язань зі сплати боргів
  •  Вивчення можливих форм співпраці зі споживачами

6 група – інші фактори:

  •  Терміни документообороту
  •  Якість опрацювання документів в установах банку
  •  Наявність рекламацій
  •  Зміна законодавства

ІІ

Методи планування обсягу реалізації продукції (послуг)

Основним методом планування обсягу реалізації є балансовий метод. Він дозволяє збалансувати показники обсягу реалізації з обсягом випуску продукції.

ЗП+ТП = Зк+Р

Р = Зп+ТП-Зк

де ТП – товарна продукція, Р – обсяг реалізації, Зп, Зк – запаси на початок і кінець періоду.

ІІІ

Поняття МТЗ та його організаційні форми

Виробнича програма підприємства повинна забезпечуватись матеріальними ресурсами.

Матеріально технічне забезпечення – це процес постачання сировини і матеріалів, які витрачаються в процесі виробництва продукції.

Потреба в різних видах матеріально-технічних ресурсах задовольняється в різних формах. Основними джерелами постачання їх на підприємство є:

  1.  підприємство-виробник відповідної продукції;
    1.  оптові посередники чи продавці;
    2.  товарно-сировинні біржі;
    3.  власне виробництво.

Залежно від типу виробництва на підприємстві застосовуються різні форми МТЗ.

Форма матеріально технічного забеспечення:

  •  Централізоване МТЗ – постачання відбувається складом по раніше складеному графіку.
  •  Децентралізоване МТЗ – постачання здійснюється виробничим підрозділом самостійно по мірі необхідності.
  •  Зимішане МТЗ

IV

Методи планування МТЗ діяльності підприємства

  1.  Статистичний – на основі даних попередніх періодів.
  2.  Прямих техніко економічних розрахунків. Розрахунок проводиться на основі виробничої потужності підприємства та норм витрат сировини на одиницю продукції. Потреба у певних видах сировини і матеріальних ресурсах розраховується по формулі: 

Псм = Ов∙Н+Зк-Зн ±НВ,

де Псм – потреба в сировині і матеріалах;

Ов – обсяг випучку в натуральному вираженні;

Н – норма витрат сировини;

НВ – витрати сировини, пов’язані зі зміною залишків незавершеного виробництва.

Потреба в додаткових технічних засобах праці:

Птзп = ЗП – НП –Вф-Вм,

де ЗП – загальна потреба в технічних засобах праці для виробництва продукції;

НП – наявність даних технічних засобів на початок періоду;

Вф, Вм – передбачене вибуття технічних засобів у зв’язку з відповідно фізичним і моральним зносом.

Питання для самостійного опрацювання

  1.  Методи стимулювання збуту продукції
  2.  Конкурентоспроможність продукції та методи її визначення.

Контрольні запитання

  1.  Охарактеризуйте основні поняття: продаж, реалізація та збут..
  2.  За якими натуральними та вартісними показниками доцільно проводити планування обсягу реалізації продукції?
  3.  Методи планування обсягів реалізації продукції.
  4.  Розкрийте сутність матеріально-технічного забезпечення та охарактеризуйте його форми.

Теми рефератів

  1.  Застосування методів стимулювання збуту в сфері туризму та готельного господарства
  2.  Конкурентоспроможність вітчизняних туристичних та готельних послуг на світовому ринку
  3.  Роль показника обсягу реалізації продукції в господарській діяльності підприємства.
  4.  Сутність конкуренції, її основні показники та вплив на планування обсягу реалізації продукції.

Тестовий контроль для перевірки знань

1. Які фактори не здійснюють істотного впливу на зміст збуту, иробництва і закупівель:

а) форма власності на майно підприємства;

б) характер продукції, що виготовляється;

в) розмір виробничої діяльності;

г) усі перераховані фактори.

2. З позиції сприйняття продукції споживачем, ї поділяють на:

а) стандартизовану та диференційовану;

б) доступну по ціні та недоступну по ціні;

в) масову та індивідуальну.

3. Вартісними показниками обсягу реалізації продукції (послуг) є:

а) обсяг продажу, виражений в грошових одиницях;

б) обсяг доходу від реалізації продукції;

в) товарна продукція.

4. Натуральними показниками обсягу реалізації продукції є:

а) номенклатура і асортимент;

б) метри, літри, штуки, одиниці,

в) немає вірної відповіді.

5. Методами планування обсягу реалізації продукції є:

а) балансовий;

б) на основі цільового прибутку;

в) нормативний.

6. Конкурентноздатність продукції та переваги над товаром-конкурентів визначають за:

а) якісними характеристиками;

б) мірою задоволення потреб;

в) рівнем надійності;

г) рівнем реклами у засобах масової інформації;

д) ціною.

7. Формою матеріально-технічного забезпечення є:

а) пряме;

б) децентралізоване;

в) всі відповіді правильні.

Практичні завдання

Задача№1

Розрахувати плановий об’єм реалізації  продукції кондитерським цехом ресторану, що входить до складу готельного комплексу, якщо запаси готової продукції, яка підлягає реалізації на початок планового періоду (З р.н.) – 295 тис.грн.. Запланований обсяг виробництва товарної продукції – 30 000 тис.грн. Запаси готової продукції, що підлягає реалізації на кінець планового періоду (З р.к.)  – 95 тис.грн.

Розв’язок

  1.  Розрахуємо плановий обсяг реалізації, використовуючи формулу товарного балансу: З р.н. + ТП = Р + З р.к.

Р = З р.н. + ТП  - З р.к. = 30 000+ 295 – 95 = 30 200 тис.грн.

Задача №2

Розрахувати потребу кондитерського цеху ресторану, що є частиною готельного комплексу, в сировині і матеріальних ресурсах за такими даними:

  1.  Об’єм випуску продукції – 200 000 шт.
  2.  Норма витрат сировини -2 грн./ одиницю продукції.
  3.  Запаси сировини та матеріалів на кінець періоду – 295 тис.грн.; на кінець періоду – 95 тис.грн.

Розв’язок

  1.  Потреба в сировині і матеріальних ресурсах становить:

Пс.м. = 200 000 2 = 295 – 95 = 40 200 тис.грн.

Задача №3

Розрахувати потребу в додаткових технічних технічних засобах праці для прибирання приміщень в готелі, якщо загальна потреба в технічних засобах праці складає 200 одиниць о. На початок періоду на підприємстві є 143 одиниці. У зв’язку з фізичним зносом планується вибуття 53 одиниць обладнання.

Розв’язок

  1.  Потреба в додаткових технічних засобах праці: Пдтз = ЗП – Н – Вф – Вм,

де ЗП – загальна потреба;

Н – наявна кількість обладнання;

Вф, Вм – відповідно вибуття обладнання у зв’язку з фізичним і моральним зносом.

Пдтз = 200 – (143 – 53) = 110 одиниць обладнання.

Задача 4

Визначити забезпеченість ресторану сировиною, якщо на плановий період підприємством укладено договори на поставку сировини обсягом 8 тонн, а середня  вага виробу – 0,85 кг. Коефіцієнт використання сировини 0,72. також 30% відходів сировини можуть повторно повторюватись у виробництві. На плановий період  підприємство має доставити споживачам 7500 шт. виробів.

Розв’язок

  1.  Обсяг виробництва в натуральних одиницях = Загальна величина матеріальних ресурсів в плановому році / Норма витрат ресурсів на одиницю продукції = 8000 / (0,85/0,72) = 6779 шт.
  2.  Слід врахувати можливість повторного використання сировини: 8000×(1-0,72)×0,3 = 672 кг.

Загальна кількість виробів, що можуть бути вироблені з даної кількості сировини: 6779+569 = 7348 шт.

  1.  Таким чином, 8 тонн металу не вистачить для виконання виробничої програми в обсязі 7500 шт. для виконання цього завдання підприємству потрібно додатково придбати 179,36 кг: ((7500-7348)×1,18) сировини.

Задача 5.

Необхідно розрахувати кількість палива для опалення готелю та водопостачання. Об’єм  будівлі – 6000 мі. Для цієї місцевості норма витрат умовного палива на опалювальний сезон будівель об’ємом 5001-10000 мі складає 4,02 кг на 1 мі. Коефіцієнт переведення для вугілля складає 0,84. для водопостачання норма на 1 послугу складає 2,1 кг. Річна програма – 28 000 л/д.

Розв’язок

  1.  Потреба = Сумарна норма витрат палива ∙ Обсяг виконаних послуг = 6000∙4,02 = 24,12 т.
    1.  При опаленні вугіллям знадобиться: 24,12 ∙ 0,84 = 28,7 т.
      1.  Для водопостачання: 28 000 ∙ 2,1 = 58,8 т.

При опаленні вугіллям: 58,8 ∙ 0,84 = 70 т.

  1.  Таким чином, для всіх потреб необхідно: 24,12 + 58,8 = 82,92 т умовного палива, або 28,7+70 = 98,7 т вугілля.

Задача 6.

Готель на 300 місць має 250 номерів, з яких 240 оснащені ванними . план відпуску послуг – 150 000 ліжко-діб. У відповідності з діючими нормами витрати води на 1 послугу, прийнявши в середньому витрати води в кількості 220 л, або 0,22 мі, скільки будуть складати загальні витрати води на плановий період.

Розв’язок

  1.  Загальні витрати води: 15 000∙0,22 = 33 000 мі.

Задача 7.

Для освітлення приміщень готелю використовується 250 ламп, в тому числі 70 – по 75 Вт, 110 – по 100Вт і 70 – по 60 Вт. В середньому за добу число годин горіння складає:: 45 ламп по 75 Вт – 10 год, 25 ламп по 75 Вт – 12 год, 50 ламп по 100 Вт – 14 год, 60 ламп по 100 Вт – 16 год, 70 ламп по 60 Вт – 17 год.

Розв’язок

За добу ці лампи споживають:  (45∙0,075∙10)+(25∙0,075∙12)+(50∙0,1∙14)+(60∙0,1∙16)+(70∙0,06∙17) = 293,65  кВ∙год.

Задача 8.

Визначити потребу готелю в комплектах гостинності на рік. В готелі 50 номерів (40 – одномісних та 10 двомісних). Плановий коефіцієнт завантаження – 0,8. Фактичний залишок на 1-ше число місяця – 35 шт. Очікуване надходження до початку планового періоду – 90 шт.

Розв’язок

  1.  Кількість ліжко-діб = 60 місць ∙ 365 діб = 21900 л/д.
  2.  Експлуатаційна програма = 21900 ∙0,8 = 17520 л/д
  3.  Так як планова завантаженість складає 17520 л/д, потреба в комплектах предметів гостинності – 17520 шт.
  4.  Розрахуємо розміри поточних, страхових і підготовчих запасів методом техніко-економічних розрахунків: Запас поточний = ½ Потреби на 1 місяць = ½ 17520 / 12 = 730 шт.
  5.  Запас страховий = 0,5 ∙ Запас поточний = 0,5 ∙ 730 = 365 шт.
  6.  Запас підготовчий приймають в розмірі 0,5 – 1 дня, необхідних для прийому і розпаковки. На 1 день: 17520 / 365 = 48 шт.
  7.  Загальна потреба: 730+365++48 =  1143 шт.
  8.  Величина завозу = Потреба в комплектах + Запаси нормовані – Очікувані витрати (Фактичний залишок на 1-ше число місяця)-Очікуване надходження до початку планового періоду: 17520+1143-35-90                                             = 18538 шт.

Задачі для самостійного вирішення

Задача 1.

Розрахувати плановий об’єм реалізації  основної продукції ресторану, що входить до складу готельного комплексу, якщо запаси готової продукції, яка підлягає реалізації на початок планового періоду (З р.н.) – 58 тис.грн.. Запланований обсяг виробництва товарної продукції – 63 000 тис.грн. Запаси готової продукції, що підлягає реалізації на кінець планового періоду (З р.к.)  – 92 тис.грн.

Задача №2

Розрахувати потребу готелю в миючих засобах та прибиральних матеріалах, необхідних для прибирання номерів, за такими даними:

Найменування засобів

Одиниця виміру

Норми витрат на 1 поверх за рік

Ціна за одиницю, грн.

Білизна

бут.

72

5,0

Пральний порошок

кг

84

9,5

Паста для чистки

бан.

216

12,7

Мило господарське

шт.

72

2,0

Мило туалетне

шт.

5400

3,5

Віники

шт.

48

7,5

Поліроль

бан.

60

15,0

Папір туалетний

рул.

2220

2,0

Засіб для миття посуду

бан.

48

5,75

Серветки паперові

шт.

240

6,5

Задача 2

Визначити забезпеченість ресторану сировиною, якщо на плановий період підприємством укладено договори на поставку сировини обсягом 7 тон, а середня  вага виробу – 0,150 кг. Коефіцієнт використання сировини 0,8. На плановий період  підприємство виготовляє 9800 шт. виробів.

Література: основна:2,4,20,29,37,45,46,53,58,62,82,87

  додаткова: 30,38,47,63,64,73,84,88.

Лекційне заняття №7

Тема: планування  експлуатаційної діяльності підприємств готельного типу

1.Напрямки господарської діяльності підприємств готельного типу.

2.Характеристика показників експлуатаційної програми готелю, їх взаємозв’язок і взаємозалежність.

3.Порядок і методика проведення економічного аналізу, обсягів експлуатаційної діяльності готелю та визначення впливу основних факторів на їхню динаміку.

4.Методи планування обсягів експлуатаційної  діяльності та оптимізація експлуатаційної програми готелю.

І

Основною метою підприємств готельного господарства є надання послуг проживання, які включають необхідний для певної категорії перелік основних і додаткових послуг. Таким чином, основним завданням є ефективна експлуатація номерного фонду. Крім того, поряд з основними та додатковими послугами готельні підприємства також займаються організацією ліцензійної торгівлі (сувенірна продукція, газетні кіоски тощо).

1. Підприємства готельного господарства в Україні поділяються на:

- підприємства готельного типу (готельні підприємства та гуртожитки)

- підприємства не готельного типу ( заклади оздоровлення і відпочинку)

ІІ

Експлуатаційна програма готелю  складається з двох розділів:

   1) план доходів від основних послуг

   2) план доходів від додаткових послуг.

На практиці експлуатаційною програмою називають кількість відпущених ліжко-діб.

Основними показниками у натуральному виражені є кількість ліжко-діб в експлуатації і в господарстві.

Кількість ліжко-діб в господарстві – це загальне число інвентарних місць.

Кількість ліжко-діб в експлуатації-це кількість ліжко-діб в господарстві, зменшена на планове число простою.

Експлуатаційна програма містить чотири групи показників:

1)виробнича потужність (кількість корпусів,кількість номерів,кількість місць)

2)показники якості послуг (метрів квадратних на одного гостя,доходів на одного чоловіка)

3)вартісні показники обсягів надання послуг (доходи від основних та додаткових послуг)

4)показники ефективності використання пропускної спроможності

Показники експлуатаційної діяльності готелю

Показник

Умовне позначення

Розрахунок

Виробнича потужність та пропускна спроможність підприємства

1. Кількість готелів, од.

КГ

-

2. Кількість корпусів, од.

КК

-

3. Загальна площа, м. кв.

S

-

 В т.ч. здана в оренду

Sо

-

4. Житлова площа, м. кв.

Sж

-

5. Кількість місць в готелі, од.

М

-

6. Кількість номерів, од.

Н

-

7. Можлива пропускна спроможність готелю, н-діб

ПСм

ПСм = Н*365

8. Те ж, м-діб

ПСг

ПСг = М-365

9. Плановий час перебування номерів у ремонті, простої, ін. причин, н-діб

ПЧП

ПЧП = Н*Дні простою план

10. Планова пропускна спроможність

ППС

ППС = ПСм - ПЧП

11. Фактичні простої у зв’язку з ремонтом, ін. причин,    н-діб

ФЧП

ФЧП = Н*Дні простою факт

12. Те ж, м-дні

ФЧПМ

ФЧПМ = М*Дні простою факт

13. Загальний час експлуатації номерів (опер. облік), н-діб

ЗЧЕН

ЗЧЕН = Н*Дні експлуатації

14. Загальний час перебування гостей (Ф.1-готель), людино-діб

ЗЧГ

ЗЧГ = Г* Дні експлуатації

15. Обслуговано гостей, осіб

Г

Ф.1-готель

16. в т.ч. іноземців, осіб

І

Ф.1-готель

Показники якості надання послуг

17. Середня площа номеру, м.кв.

Sн

Sн = Sж : Н

18. Житлова площа в розрахунку на одне місце, м.кв.

Sжм

Sжм = Sж : М

19. Середня місткість номеру, місць

Мс

Мс = М : Н

Вартісні показники обсягів надання послуг

20. Доходи від експлуатації номерного фонду, тис. грн.

Де

Ф.1-готель

21. в т. ч. від обслуговування іноземців, тис. грн.

Деі

Ф.1-готель

22. Доходи від надання додаткових послуг, тис. грн.

Дд

Ф.1-готель

23. Інші операційні доходи,  тис. грн.

Діо

Ф.1-готель

24. Інші доходи, тис. грн.

Ді

Ф.1-готель

Показники використання пропускної спроможності

25. Середній коефіцієнт завантаження готелю

Кз

Кз = ЗЧГ : ПСг

26. Якісний коефіцієнт завантаження номерів

Кя

Кя = ЗЧГ / (ЗЧЕН * Мс)

27. Середній час перебування 1 гостя (термін оборотності 1 місця), діб

ЧГс

ЧГс = ЗЧГ : Г

28. Середня ціна номеру за добу \, грн.

Цс

29. Обсяг доходів від експлуатації на 1 м.кв. загальної площі, тис.  грн.

Дs

Дs = Де : S

30. Обсяг доходів від експлуатації на 1 м.кв. житлової площі, тис .грн.

Дsж

Дsж = Де : Sж

31. Обсяг доходів від експлуатації на 1 номер, тис. грн.

Дsн

Дsн = Де : Н

32.  Обсяг доходів від додаткових послуг на 1 гостя, тис. грн.

Ддг

Ддг = Дд : Г

IV

Методика розробки експлуатаційної програми

І етап  Враховуючи зміни,що відбулися в структурі матеріально-технічної бази в результаті реконструкції та капітального ремонту розраховують показник середнього числа місць в господарстві.

ІІ етап Визначають максимальну пропускну спроможність готелю.

ІІІ етап Розраховують кількість ліжко-діб в експлуатації та можливий коефіцієнт завантаження готелю.

ІV етап Розраховують експлуатаційну програму готелю в натуральному виражені.

ІІІ

Аналіз будь-якого показника проходить за єдиною схемою:

    1) Аналіз виконання плану і динаміки цього показника;

    2) Факторний аналіз виявлення відхилень.

Всю сукупність факторів,що впливають на динаміку,обсяги експлуатаційної програми необхідно поділити на 2 групи:

І гр. Зовнішні фактори (платоспроможний попит гостей, його особливості,еластичність попиту, асортимент додаткових послуг, сезонність, конкуренція)

ІІ гр. Внутрішні фактори (якісні характеристики,матеріальна база готелю, якість обслуговування, цінова політика, ефективність маркетингу, асортимент послуг та його відповідність до попиту.

IV

Оптимізація експлуатаційної програми враховує:

а)оптимальну структуру номерного фонду

б)правильне планування ремонтних робіт з урахуванням сезонних робіт

в)максимальне задоволення попитом на основні та додаткові послуги

г)оптимальна цінова політика

Питання для самостійного опрацювання

  1.  Статистичні дані щодо кількості, типів, форм підприємств готельного господарства в Україні..
  2.  Виробнича потужність підприємств готельного господарства і туризму.
  3.  Елементи формування програми підприємства: ринковий попит, державні замовники, , замовлення інших підприємств, власні потреби.
  4.  Необхідність вивчення ринку товарів (послуг) для визначення оптиваьного асортименту та обсягу виробництва.

Контрольні запитання

  1.  Напрямки господарської діяльності підприємств готельного типу.
  2.  Класифікація засобів розміщення в Україні: недоліки та перспективи уніфікації відносно міжнародних стандартів.
  3.  Чинники, що впливають на розробку експлуатаційної програми.

Теми рефератів

  1.  Зовнішнє оточення підприємств готельного господарства.
    1.  Тенденції розвитку готельного бізнесу в Україні.
    2.  Структура .готельного господарства України (м. Києва) за формами власності та розмірами, категорійністю.
    3.  Перспективи розвитку малого бізнесу в сфері готельного господарства в Україні.
    4.  Вибір типу готелю відносно рекреаційних ресурсів місцевості.

Тестовий контроль для перевірки знань

  1.  Основне призначення підприємств готельного господарства – це:

а) надання послуг харчування та інших додаткових послуг;

б) надання послуг проживання та супутних послуг;

в) всі відповіді вірні.

  1.  Підприємства готельного господарства включають:

а) тільки готельні підприємства;

б) готелі та ресторани;

в) готельні підприємства та засоби відпочинку і оздоровлення.

  1.  На практиці експлуатаційна програма – це:

а) календарний план з проведення ремонтних робіт номерного фонду;

б) план з експлуатації номерного фонду; 

в) кількість відпущених ліжко-діб.

  1.  Основними поточними планами, що складаються на сьогоднішній день в готелі є:

а) експлуатаційна програма;

б) план доходів від основних і додаткових послуг;

в) фінансовий план;

г) вірні відповіді а) і в);

д) вірні відповіді б) і в).

  1.  До зовнішніх факторів, що чинять безпосередній вплив на обсяг реалізації послуг готелями є:

а) політична ситуація в країні;

б) сезонність;

в) конкуренція;

г) асортимент обов’язкових додаткових послуг, що визначають рівень комфорту готелю;

д) вірні відповіді а), б) і в);

е) всі відповіді правильні.

  1.  До внутрішніх факторів відносять:

а) якісні характеристики матеріально-технічної бази;

б) конкуренція;

в) асортимент обов’язкових додаткових послуг, що визначають рівень комфорту готелю.

  1.  Конкурентами в сфері готельного бізнесу можна вважати:

а) всі готельні підприємства;

б) 4* і 5* готелі; 2* і 3*; 1* і без категорії;

в) готелі з однаковим рівнем комфорту.

8. Потенційну виробничу потужність засобів розміщення в готельному господарстві характеризує показник:

а) кількість місць в господарстві;

б) кількість місць в експлуатації;

в) загальна площа підприємства.

Практичне завдання

Задача 1.

На початок планового року у готелі було 460 місць,в результаті реконструкції з 1.04 планового року планується введення додаткових 10 номерів,напівлюксів на 20 місць з врахуванням заходів з простоїв номерного фонду,кількість цих простоїв скоротиться на 45 діб в порівнянні 65 добами в минулому році.Середній коефіцієнт завантаження готелю планується підвищити з 45-50 %. Визначити експлуатаційну програму готелю на плановий рік (у натуральному вираженні)

  1.  Середнє число місць в господарстві

                    460+3+480*9 = 475

                            12            

2)Максимальна пропускна спроможність

                    475*365=173375 ліжко діб

3)Кількість ліжко-діб в експлуатації

                    475*(365-45)=152000 ліжко діб

4)Потенційний коефіцієнт завантаження готелю

                    152000 = 0,87

                    173375

Експлуатаційна програма:

173375*0,5=86 687,5  ліжко діб

Задачі для самостійного вирішення

Задача 1.

Готель категорії 4 зірки, місткістю 300 місць. Середній час перебування гостя в готелі за рік 6 днів; середній час підготовки номера до розміщення гостей – 1,5 год. Визначити коефіцієнт завантаження готелю.

Задача  2.

Готель категорії 4 зірки, місткістю 200 місць. Середній час перебування гостя в готелі за рік 5 днів; середній час підготовки номера до розміщення гостей – 1,5 год. Плановий ремонт проводиться один раз в 5 років на протязі 10 днів. Визначити коефіцієнт завантаження готелю.

Задача  3.

Готель категорії 4 зірки, місткістю 250 місць. Середній час перебування гостя в готелі за рік 6 днів; середній час підготовки номера до розміщення гостей – 1,5 год. Плановий ремонт проводиться один раз в 5 років на протязі 10 днів. Визначити коефіцієнт завантаження готелю.

Література: додаткова: 26,73.

Лекційне заняття №8

Тема: Сутність та склад  економічних ресурсів (ЕР) та ресурсного потенціалу (РП) підприємства

1. Поняття ЕР та РП підприємства.

  1.  Характеристика РП підприємства як економічної системи
    1.  Оцінка ефективності використання РП підприємства

І

Економічні ресурси підприємства – це виробничі сили, що залучаються в господарську діяльність підприємства з метою створення продукції (послуг) та є його власністю. Тобто ресурси представляють майно підприємства та прирівняні до нього виробничі можливості. Економічні ресурси підприємства виступають джерелом створення продукції (послуг) підприємства.

Види економічних ресурсів:

  1.  Матеріальні ресурси – засоби та предмети праці, що становлять матеріально-технічну базу підприємста.
  2.  Нематеріальні ресурси – інтелектуальна власність підприємства, різного роду права та привілеї.
  3.  Фінансові ресурси – грошові кошти, що є в наявності і плануються до залучення в плановому періоді, а також фінансові інструменти (цінні папери, форвардні і ф’ючерсні контракти).
  4.  Трудові ресурси – на підприємстві представлені його персоналом.

Матеріальні, нематеріальні та фінансові ресурси представляють собою активи підприємства.

Ресурсний потенціал -  збалансована система взаємопов’язаних і взаємозамінних ресурсів, що використовуються для досягнення певних цілей розвитку підприємства.

Складовими потенціалу є економічні ресурси і здібності підприємства мобілізувати ресурси у ході здійснення комплексу дій (бізнес-процесів). З урахуванням того, що сукупність таких здібностей прийнято називати компетенція ми, то потенціал підприємства можна визначити як можливості системи ресурсів і компетенцій підприємства створювати результат для зацікавлених осіб за допомогою реалізації бізнес-процесів.

ІІ

Потенціал підприємства як економічну систему можна розглядати як сукупність економічних ресурсів та зв’язків між ними. Потенціал підприємства характеризується такими властивостями:

  •  цілісність – взаємозв’язок і взаємодія економічних ресурсів в процесі досягнення поставленої підприємством мети;
    •  складність – наявність різноманіття ресурсів та зв’язків між ними. Характеризується обсягом інформації, необхідної для її формування та розвитку, складністю опису та управління;
    •  комунікативність – взаємодія та взаємозалежність потенціалу та зовнішнього середовища;
    •  ієрархічність – кожен ресурс може розглядатися як окрема система (здібності окремого можуть розглядатися як підсистема системи більш високого рівня – кадрового потенціалу відділу, підприємства, галузі тощо);
    •  здатність до розвитку;
    •  потужність – оцінка ступеня реалізації досягнутого потенціалу або перспективного.

Основна мета ефективного використання ресурсного потенціалу – це його оптимізація – вибір найефективнішого варіанту використання ресурсів.

Основні умови оптимізації:

  1.  Застосування прогресивних методів і технологій виробництва продукції і обслуговування споживачів.
  2.  Використання прогресивних форм оплати праці і матеріального стимулювання робітників.
  3.  Використання ефективних методів управління підприємством .

ІІІ

Загальна формула ефективності: Результат / Витрати

Показники ефективності використання ресурсів:

Показник

Формула

Умовне позначення

Ресурсоємність

РЄ=

РЄ- ресурсоємність

 А- сума активів

VВир. - обсяг виробництва

 

Ресурсовіддача

РВ=

РВ- ресурсовіддача

VВир. - обсяг виробництва

Вар.Р- варість ресурсів

 А- сума активів

Рівень рентабельності

РР=*100%

РР- рівень рентабельності

ПР-прибуток від реалізації

 А- сума активів

Ресурсовіддача – показує обсяг виробництва, що припадає на 1 грн. витрат ресурсів.

Ресурсоємність – обернений до ресурсовіддача показник, характеризує обсяг ресурсів на 1 грн. товарообороту (обсягу виробництву.

Рівень рентабельності ресурсів – показує прибутковість використання ресурсного потенціалу підприємства.

Питання для самостійного опрацювання

  1.  Ресурсний потенціал підприємств готельного господарства.
  2.  Характеристика ресурсозабезпечення діяльності підприємств.
  3.  Назвіть основні передумови формування та розвитку потенціалу підприємства

Контрольні запитання

  1.  Поняття ЕР та РП підприємства.
  2.  Характеристика РП підприємства як економічної системи
  3.  Класифікація економічних ресурсів підприємства.
  4.  Оцінювання ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства.

Теми рефератів

  1.  Перспективи збільшення ресурсного потенціалу в умовах розвитку ринкових відносин в Україні.
  2.  Особливості матеріально-технічної бази підприємств готельного господарства і туризму.

Тестовий контроль для перевірки знань

1. Економічні ресурси – це:

а) джерела створення продукції (послуг) підприємства, які прямо або непрямо беруть участь у виробничому процесі;

б) запаси готової продукції на складах підприємства;

в) власність підприємства, що є основою створення продукції (послуг);

г) всі відповіді неправильні.

2. Потенціал підприємства – це:

а) сукупність ресурсів підприємства, що забезпечують досягнення певних результатів підприємства;

б) сукупність ресурсів і компетенцій, які створюють певний ефект для зацікавлених сторін;

в) здатність управління забезпечувати досягнення цілей діяльності підприємства за рахунок використання матеріальних ресурсів;

г) можливості системи ресурсів і компетенцій підприємства створювати результат для зацікавлених сторін за допомогою реалізації бізнес-процесів.

3. Потенціал підприємства як економічна система включає:

а) ресурси і зв’язки між ними;

б) сукупність відділів і виробничих підрозділів;

в) зовнішнє оточення і внутрішні процеси, а також їхню взаємодію;

г) внутрішні граничні можливості підприємства при використанні всіх наявних ресурсів.

4. До складу матеріальних ресурсів підприємства відносять:

а) основні фонди;

б) цінні папери;

в) оборотні фонди;

г) правильні відповіді а) і б),

д) правильні відповіді а) і в),

5. Ресурсний потенціал представляє собою:

а) комплекс ресурсів, які є на підприємстві;

б) економічну систему, яка дозволяє забезпечити виробництво і реалізацію продукції (послуг).

6. Матеріально-технічна база підприємства – це:

а) сукупність основних та оборотних фондів підприємства;

б) сукупність економічних взаємовідносин підприємства з іншими

в) всі відповіді неправильні.

7. Ресурсовіддача (РВ) розраховується за формулою:

а) РВ=Обсяг виробництва: Сума активів;

б) РВ = Сума активів : Валовий дохід;

в) РВ = Прибуток від реалізації : Сума активів

8. Визначити відношення того чи іншого ресурсу до певного виду:

а) персонал підприємства;

б) торгові приміщення (основні фонди),

в) облігації державної внутрішньої позики (цінні папери),

г) інтелектуальна власність.

9. Персонал підприємства - це:

а) матеріальні ресурси;

б) нематеріальні ресурси,

в) фінансові ресурси,

г) немає вірної відповіді.

10. Визначити відношення того чи іншого ресурсу до певного виду:

а) гроші на рахунку і в касі,

б) амортизаційні кошти,

в) акції та інші цінні папери,

г) торгова марка,

д) телекомунікаційна мережа,

е) керівництво підприємства.

10. Рівень рентабельності  ресурсів (РР) розраховується за формулою:

а) РВ=Обсяг виробництва: Сума активів;

б) РВ = Сума активів : Валовий дохід;

в) РВ = Прибуток від реалізації : Сума активів.

Практичне завдання

За даними таблиці розрахувати ефективність використання ресурсів на підприємстві. Порівняти показники за минулий і звітній роки.

Показник

Минулий рік

Звітний рік

Виручка від реалізації, тис.грн.

250,0

400,0

Прибуток від реалізації, тисгрн.

45,0

65,0

Сума активів, тис.грн.

570,0

680,0

Розв’язок

Показник

Минулий рік

Звітний рік

Зміна

1.Виручка від реалізації, тис.грн.

250,0

400,0

+100,0

2.Прибуток від реалізації, тисгрн.

45,0

65,0

+20,0

3. Сума активів, тис.грн.

570,0

680,0

+110,0

4. Ресурсовіддача, грн.. (п.1/п.3)

0,44

0,59

+0,15

5. Ресурсоємність, грн..(п.3 / п.1)

2,28

1,70

-0,58

6.Рівень рентабельності ресурсів, %. (п.2/п.3*100%)

7,89

9,55

+1,66

Ресурсовіддача зросла на 0,15 грн., що позитивно характеризує діяльність підприємства. Зросла прибутковість активів на 1,66%, що забезпечує позитивне зростання економічної діяльності підприємства.

Задачі для самостійного вирішення

Задача 1.

За даними таблиці розрахувати ефективність використання ресурсів на підприємстві. Порівняти показники за минулий і звітній роки.

Показник

Минулий рік

Звітний рік

Виручка від реалізації, тис.грн.

2500,0

2400,0

Прибуток від реалізації, тисгрн.

78,0

115,0

Сума активів за даними балансу, тис.грн.

570,0

680,0

Література:основна:  1,2,6,15,23,27,30,36,37,45,46,63,77,87

                     додаткова: 83.

Лекційне заняття №9

Тема: Формування основних виробничих фондів (ОФ) підприємства

  1.  Поняття ОВФ підприємства та їх класифікація
  2.  Оцінювання стану діючих ОФ підприємства
  3.  Відтворення ОФ.
  4.  Оцінка ефективності використання ОВФ підприємства
  5.  Управління підвищенням ефективності використання ОВФ.
  6.  Форми відтворення ОВФ та оцінка його інтенсивності
  7.  Планування відтворення ОВФ.

І

Основні фонди – це засоби праці, які функціонують протягом тривалого часу, не змінюють своєї натурально-речової форми в процесі виробництва, частково переносять свою вартість на вартість виробленої продукції  в процесі експлуатації.

Ознаки:

Використовуються більше 1 року.

Вартість понад 1.000 грн.


Класифікація ОФ.

Рис.1. Класифікація основних фондів


В наш час використовують наступну класифікацію:

1. Залежно від характеру участі в процесі розширеного відтворення (виробничо-експлуатаційному процесі):

  •  виробничі (номерний фонд, торговий зал ресторану);
  •  невиробничі (ліфт, лінії зв’язку).

2. За видами і призначенням:

  •  будівлі і споруди1;
  •  машини і обладнання;
  •  передавальні пристрої (лінії зв’язку, трубопровід);
  •  меблі та інвентар терміном служби понад 1 рік та вартістю понад 1.000 грн.;
  •  транспортні засоби.

3. За приналежністю до власників майна:

  •  власні;
  •  орендовані (оренда – лізинг).

Розрізняють фінансовий та оперативний лізинг.

Фінансовий лізинг – передача права власності після повного викупу.

Оперативний лізинг – передбачає обов’язкове повернення ОФ після передбаченого строку їх використання.

4. По особливостям амортизації:

  •  будівлі, споруди і передавальні пристрої (амортизація складає 2%);
  •  транспортні засоби, меблі, побутові електротехнічні пристрої (норма амортизації 10%);
  •  інформаційні системи (норма амортизації 15%);
  •  інші ОФ (норма амортизації – 6%).

5. За ступенем участі у виробничому процесі:

  •  активні (мобільні ОФ);
  •  пасивні.

ІІ

Оцінка основних фондів – це грошовий вираз їхньої вартості.

Натуральна оцінка встановлює кількість видів ОФ, їх продуктивність, потужність, розмір виробничих площ тощо.

Вартісна оцінка необхідна для визначення ступеню зносу і амортизаційних відрахувань, визначення собівартості продукції тощо.

  •  первісна (початкова) – вартість придбання або нового будівництва з урахуванням витрат на доставку і встановлення;
  •  балансова вартість – включає вартість ОФ на початок звітного року, витрати на придбання нових ОФ, вартість капремонту, реконструкції за мінусом вартості виведених з експлуатації ОФ та суми амортизаційних відрахувань, нарахованих у році, що передував звітному.
  •  відновлювана вартість представляє собою відтворення ОФ в певний момент їх експлуатації в діючих сучасних цінах. Переоцінка ОФ проводиться періодично 1 раз в 3-5 років шляхом індексації їх вартості;
  •  залишкова вартість – різниця між початковою або відновлюваною вартість та сумою їх зносу;
  •  ліквідаційна – сума коштів, яку можна отримати від реалізації ОФ в наслідок фізичного чи морального зносу;
  •  амортизована – вартість спрацювання основних фондів. Розраховується як різниця між первісною вартістю основних фондів та їх ліквідаційною вартістю.
  •  середньорічна – вартість ОФ на початок року + Вартість нових введених в дію ∙ кількість місяців до кінця року / 12 – Вартість вибулих ОФ ∙ кількість місяців до кінця року / 12 місяців;
  •  балансова – вартість основних фондів на балансі підприємства.

Амортизація – це грошове відшкодування ОФ шляхом включення частини їх вартості в витрати на виробництво продукції. Грошовим виразом розміру амортизації є амортизаційні відрахування.

ІІІ

Відтворення основних фондів має дві форми: просте та розширене.

Просте відтворення – досягається збереження споживчих вартостей ОФ (заміна і ремонт ОФ: поточний, капітальний, відновний).

Розширене відтворення – зростає споживча вартість ОФ (нове будівництво, реконструкція, модернізація, придбання).

Інтенсивність відновлення ОФ характеризується такими показниками:

  1.  Коефіцієнт оновлення = Вартість введених в дію ОФ / Вартість ОФ на кінець періоду. Показує ступінь оновлення ОФ.
  2.  Коефіцієнт вибуття = Вартість вибулих ОФ / Вартість ОФ на початок періоду. Показує ступінь втрати ОФ.
  3.  Швидкість оновлення = 1 / Коефіцієнт оновлення. – це період повного оновлення всіх ОФ.


IV

Ефективність використання ОФ характеризується рядом показників, які поділяються на загальні та часткові.

Загальні показники ефективності використання ОФ:

Фондовіддача  характеризує обсяг продукції на одиницю вартості ОФ.

, тобто

Фондоємність характеризує середню суму ОФ на одиницю продукції.

Рівень рентабельності

,  тобто

Інтегральний показник зміни ефективності використання ОФ (Кеф):

Кеф = √Ір ∙ Іфв,

де Ір – індекс зміни рентабельності  основних фондів за аналітичний період;

Іов = індекс зміни фондовіддачі ОФ за аналітичний період.

Натуральні (часткові) показники

Коефіцієнт екстенсивності характеризує ефективність використання в часі.

, тобто

Коефіцієнт інтенсивності

Інтегральній коефіцієнт = Ке * Кі (загальний показник).

Питання для самостійного опрацювання

  1.  Сутність амортизації основних виробничих фондів та методи її нарахування.
  2.  Фізичний і моральний знос ОФ.
  3.  Показники руху ОФ
  4.  Шляхи підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства.

Контрольні запитання

  1.  Поняття основних виробничих і невиробничих фондів
  2.  Розкрийте класифікацію основних фондів
  3.  Назвіть форми обліку основних фондів
  4.  Висвітліть оцінку основних фондів в залежності від моменту оцінювання
  5.  Дайте визначення фізичному і моральному зношуванні основних фондів
  6.  Що таке норма амортизації і хто її визначає в Україні
  7.  Яка ціль ремонту основних фондів
  8.  Назвіть види ремонту і дайте їм характеристику
  9.  Яким чином розраховуються показники ефективності використання основних фондів
  10.  Що включається до нематеріальних активів
  11.  Висвітліть яким чином підприємство враховує нематеріальні активи і включає в собівартість продукції (послуг)

Теми рефератів

  1.  Норми амортизації ОФ і їх класифікація.
  2.  Нарахування прискореної амортизації.
  3.  Форми обліку основних фондів.

Тестовий контроль для перевірки знань

1.   Основні виробничі фонди:

а) використовуються у незмінній натуральній формі;

б) повністю переносять свою вартість на один виробничий період;

в) активно не використовуються;

г) частково переносять свою вартість на вартість продукції протягом служби.

2.  Ознаками основних фондів є:

  1.  використовуються у виробничому процесі більше одного року
  2.  переносять свою вартість на продукцію (послуги) за один виробничий цикл
  3.  у процесі експлуатації не змінюють свою форму і розміри
  4.  піддаються амортизації
  5.  втрачають вартість

3. До споруд можна віднести:

  1.  адміністративний корпус підприємства
  2.  зовнішні електричні передавальні системи
  3.  водонапірна башта
  4.  критий перехід між виробничими підрозділами
  5.  під’їзні  шляхи

4. Вартість основних фондів у діючих сучасних цінах показує:

а) залишкова вартість;

б) первісна вартість;

г) відновна вартість

5. На фізичне зношування основних фондів впливають таки чинники:

  1.  досконалість конструкції  основних фондів
  2.  повсякденний нагляд і зношування основних фондів
  3.  чітке виконання планово-попереджувального ремонту
  4.  рік побудови приміщення, де установлені основні фонди
  5.  якість матеріалів і комплектуючих з яких виготовлені основні фонди
  6.  режим роботи і їх завантаженість
  7.  навколишнє середовище де експлуатуються основні фонди
  8.  підприємство (постачальник) основних фондів

6. Витрати на поточний ремонт основних фондів відшкодовується за рахунок:

  1.  собівартісті продукції (послуг)
  2.  фонду соціально-культурних заходів
  3.  резервного фонду підприємств
  4.  державного резервного фонду
  5.  фонду розвитку підприємства

7.Який з перерахованих показників характеризує інтенсивність скорочення розмірів основних фондів підприємства:

а) коефіцієнт вибуття

б) норма амортизації

в) коефіцієнт придатності

г) коефіцієнт зносу.

8. Фізичні властивості основних фондів, спосіб їх експлуатації , масштаб та інтенсивність впливу природних факторів – фактори, що впливають на:

а) фізичний знос основних фондів;

б) моральний знос основних фондів;

в) суму амортизації основних фондів.

9.Залишкова вартість основних фондів формується за рахунок:

а) ціни основних фондів;

б) початкової та відновної вартості;

в) витрат на демонтаж;

г) амортизаційних відрахувань.

10. Основні фонди під час зарахування на баланс підприємства в результаті придбання, будівництва оцінюються за:

а) відновною вартістю;

б) первісною вартістю;

в) залишковою вартістю;:

11. До складу основних виробничих фондів входять:

а) будівлі, споруди, передавальні пристрої, устаткування, незавершене виробництво, інструменти і прилади, транспортні засоби;

б) будівлі, споруди, передавальні пристрої, транспортні засоби;

в) будівлі, споруди, передавальні пристрої, устаткування, незавершене виробництво, інструменти і прилади, запаси сировини і матеріалів.

12. Витрати на капітальний ремонт ОФ відшкодовуються за рахунок:

а) собівартості продукції (послуг);

б) фонду соціально-культурних заходів;

в) довгострокових витрат;

г) немає вірної відповіді.

13. Витрати на розширене відтворення ОФ відшкодовуються за рахунок:

а) собівартості продукції (послуг);

б) фонду соціально-культурних заходів;

в) резервного фонду підприємства;

г) фонду розвитку підприємства.

14. Облік ОФ ведеться в таких формах:

а) натуральній і вартісній;

б) віковій і вартісній;

г) порівняній і трудовій.

15. Фондовіддача ОФ (ФВ) розраховується за такою формулою:

а) ФВ = Середньорічна вартість основних фондів / Виручка від реалізації;

б) ФВ = Виручка від реалізації / Середньорічна вартість основних фондів;

в) ФВ = Прибуток від реалізації*100/Середньорічна вартість основних фондів

16. Готель придбав обладнання для ресторану на суму 12 тис.грн., витрати на доставку – 500 грн. та монтаж - 700 тис.грн. Індекс інфляції за рік 12%. Норма амортизації – 15%.

1. Первісна вартість складає:

а) 12000; б) 12700; в) 13 200.

2. Відновна вартість:

а) 14784; б) 14224; в) 15180.

3. Наприкінці першого року експлуатації вартість основних фондів складе:

а) 12566; б) 13596; в) 14784.


Практичне завдання

Первісна балансова вартість об'єкту основних фондів.

Ц - ціна обладнання; 3   збори, мита, непрямі податки; С - витрати на страхування ризиків; М - витрати на установку, монтаж і доведення до необхідності стану основних фондів.

Вп=Ц+3+СМ,грн.

Відновна вартість основних фондів.

Пп - середньорічний процент приросту продуктивності праці в країні за час використання основних фондів; І - кількість років експлуатації основних фондів до моменту визначення відповідної вартості.

Вв=Вп/ (1+Пп/100)4, грн.

 

Залишкова   вартість   ОФ є

різницею   між   первісною   або відносною   вартістю,   вартістю зносу.

Сз - вартість зносу; Сперв. - первісна вартість.

Сзаг=Сперв-Сзн

Середньорічна вартість фондів  на підприємствах, де фонди протягом року рухаються інтенсивно.

Спр - вартість основних фондів на початку року; Сн, Св - вартість фондів, що відповідно надійшли та вибули протягом

розрахункового року. №ір, №пр - кількість місяців, коли фонди протягом року відповідно працювали.

Сср=Спр+СнНпр-Св1\Гн пр./12

Середньорічна             вартість

орендних ОФ.

Со - сумарна балансована вартість ОФ, що орендувалися; N0 - кількість місяців оренди.

Ср=Со1\Іо/12

Коефіцієнт  оновлення

характеризує інтенсивність уведення у дію нових виробничих потужностей.

Сввед    вартість введення ОФ; Спервк.р. - первісна вартість всіх ОФ на кінець року.

Конов-Свведе/Сперв. к.р.

Коефіцієнт                     вибуття

характеризує інтенсивність вибуття  ОФ  упродовж розрахункового періоду.

Свиб - вартість ОФ,

що вибули; Сперв п.р. - первісна вартість ОФ на початок року.

К виб=Свиб/Сперв.п.р.

Коефіцієнт зносу характеризує ступінь зносу ОФ.

Сзн - вартість зносу; Сперв к.р. - первісна вартість ОФ на кінець року;

Кнз^Сзн/Сперв.к.р.

Коефіцієнт придатності

характеризує ступінь придатності ОФ до експлуатації.

Сзал-

недоамортизована вартість ОФ.

К прид.=Сзал/Сперв. к.р.^Сперв.п.р.-Сзн/Сперв.к.р.Кзн+ Кприд=1

Фондооснащеність      показує, яка частина загальної вартості ОФ припадає на    одиницю основного устаткування.

Сер - середньорічна вартість основних фондів підприємства; Аобл - облікова кількість устаткування на підприємстві, що має найбільшу питому вагу.

Фосн=Сср/Аоб л.

 

Фондоозброєність

характеризує ступінь озброєності фондами одного працівника і показує, яка частка загальної вартості ОФ підприємства припадає на одного середньовікового працівника.

Чп - середньооблікова

чисельність

працівників.

Фозб=Сср/Чп

Фондовіддача показує, яка частка Вд припадає на 1 грн. вартості ОФ.

ВД - валовий дохід протягом розрахункового періоду.

ФВ=ВД/Сср

Фондомісткість характеризує, яка частка вартості ОФ припадає на 1 грн. ВД підприємства.

ФМ=Сср/ВД

Рентабельність ОФ.

Пб - балансовий

прибуток;

Сер - середньорічна

вартість фондів.

Ео.в.ф.=Пб/Ср

Коефіцієнт морального зносу.

Со, С1 - повна вартість застосованих і нових ОФ; По, ПІ -

продуктивність тих самих засобів праці чи витрати на їх експлуатаційне обслуговування.

Км=1-С1/СоПо/П1     •

Норма амортизації.

Вл - ліквідаційна

вартість ОФ;

Тсл - термін служби

ОФ;

Вп - початкова

первісна вартість.

На=Вп-Вл/ВпТсл-100%

Сума амортизації   визначається як добуток первісної балансової вартості об'єкта ОФ та норми амортизації.

На - норма амортизації; Вп - первісна балансова вартість.

А=ВпНа/100, грн.

Амортизація звітного періоду.

Бп (і-1) - балансова вартість групи ОФ на початок періоду, що передував звітному; П (і-1) - сума витрат на придбання ОФ їх кап.ремонт, реконструкцію та ін.; В (і-1)-сума виведених з експлуатації ОФ протягом періоду, що передував звітному періоду, А (і-1)-сума амортизаційних відрахувань.

А=Бпі-На/100

Бпі=Бп(і-1)+П(і-1)-В (І-І)-А (і-1)

Загальна   вартість   ремонтів

певного виду обладнання за рік.

Взам.елем. - вартість замінюваних елементів на проведення ремонтів; Взарплат - витрати на зарплату при проведенні ремонтів.

Врем=Взамелем+Взарп лат

Витрати    на    зарплату    нри

проведенні ремонтів.

Трем - витрати часу на один ремонт; Сгодрем. -середньогодинна тарифна ставка робітника-ремонтника; ПСЗ - процент відрахувань на соціальні заходи.

Взарплат=іремСгод; РемКрем(1+ПСЗ/100)

Коефіцієнт оновлення.

8к   вартість основних фондів на кінець року.

Конов=8вв/8к

Коефіцієнт вибуття.

Квиб=8вив/8поч


Задача 1.

Початкова вартість будівлі готелю складає 300 тис.грн. При щорічному зносі 2,5% та відрахуваннях на капремонт 0,5% через 10 років експлуатації яка буде його залишкова вартість з урахуванням зносу, якщо вартість будівлі знизиться до 250 тис.грн.

Розв’язок

  1.     Залишкова вартість:

   300-(2,5-0,5)10

 =240тис.грн. 

100

  1.  Сума зносу:300-240=60тис.грн.
  2.  Коефіцієнт зносу:60:300=0,2
  3.  Якщо через 10 років вартість будівлі готелю знизиться до 250 тис.грн., то це буде його відновлювальна вартість.
  4.  З урахуванням зносу залишкова вартість складає:

ЗВз=250-[(250(2,5-0,5)10):100]=200тис.грн.

Задача 2.

Дати оцінку ефективності використання основних фондів ресторану за такими даними:

  1.  Вартість основних фондів ресторану – 300 тис.грн.
  2.  Обсяг реалізації – 100 тис. грн.
  3.  Прибуток від реалізації – 11 тис.грн.

Розв’язок

  1.  Фондовіддача: - обсяг реалізації / середньорічну вартість основних фондів = 100/300 = 0,33 на 1 грн. основних фондів.
  2.  Фондоємність: - 1 / фондовіддача = 300/100 = 3 грн. на одиницю продукції.
  3.  Рівень рентабельності = Прибуток / середньорічна вартість основних фондів = 11 / 300 = 0,036 або 3,6%

Задача 3.

Визначити загальний коефіцієнт зносу машини для обробки сировини овочевого цеху ресторану, введеного в дію у 2000 році, якщо його початкова вартість становить 3 тис. грн., вартість чергового капремонту – 1,2 тис.грн., середньорічний приріст продуктивності праці – 4%.

Розв’язок

  1.  Визначаємо коефіцієнт фізичного зносу машини: 1,2 : 3 = 0,4
  2.  Коефіцієнт морального зносу машини: (початкова вартість – вартість відновлення) : початкова вартість.
  3.  Вартість відновлення: початкова вартість : (1 + приріст продуктивності праці / 100)4  = 3 000 : (1 + 4 / 100) 4 = 2564,4127 грн.

Коефіцієнт морального зносу = (3000 – 2564,4127) / 3000 = 0,145 грн..

  1.  Загальний коефіцієнт зносу машини: 1 – (1 – коефіцієнт фізичного зносу)(1 – коефіцієнт морального зносу) = 1 – (1 – 0,4)(1 – 0,145) = 0,487

Задача 4.

Визначити середню норму амортизації основних фондів готелю, якщо річна сума амортизаційних відрахувань становить 42 тис.грн. Вартість основних фондів на початок року обчислювалась у 380 тис. грн. У листопаді буде введено основних фондів на суму 20 тис. грн., у ІІ кварталі готель купив обладнання для ресторану на 38 тис.грн. Передбачено вивести основних фондів у травні на 19 тис.грн., у ІУ кварталі – на 21 тис.грн., у грудні -  на 100 тис.грн. Визначити коефіцієнт відновлення основних фондів готелю.

Розв’язок

Середньорічна вартість основних фондів: 380+2/12*20+3/4*38-8/12*19-1/4*21-1/12*100 = 360,43 тис.грн.

  1.  Норма амортизації: (річна сума амортизаційних відрахувань * 100) : середньорічна вартість основних фондів = (42 * 100) / 360,43 = 11,65 %
  2.  Коефіцієнт відновлення: вартість основних фондів введених в дію : середньорічна вартість основних фондів = (20+38)/360,43 = 0,16.

Задача 5.

Ресторан А випустив за рік товарної продукції на суму 2 млн.грн., за середньорічної вартості основних фондів 500 тис.грн. Ресторан Б за середньорічної вартості основних фондів 800 тис.грн. випустив товарної продукції на 2400 тис.грн. Визначити, яке підприємство більш ефективно використовує основні фонди.

Розв’язок

  1.  Фондовіддача (підприємство А) = 2000000 : 500000 = 4 грн./ грн.
  2.  Фондовіддача (підприємство Б) = 2400000 : 800000 = 3 грн./ грн.

Таким чином, ресторан А більш ефективно використовує основні фонди.

Задачі для самостійного вирішення

Задача 1.

Визначити суму амортизаційних відрахувань підприємства в 2007 році на  обладнання готелю при їх вартості 34 тис.грн. та нормі амортизації відповідно до Закону України 12% за квартал.

Задача 2.

Визначити середньорічну вартість основних фондів готелю, якщо їхня вартість на початок року становила 1 380 тис.грн. В січні планується додаткове введення в дію основних фондів на суму 35 тис.грн.. В липні готель планує придбати нове обладнання для ресторану на суму 35 тис.грн. в ІІІ кварталі готель планує введення в дію сауни та басейну, вартість яких за кошторисом становить 5,3 млн. грн..В І кварталі планується виведення з експлуатації основних фондів на суму 290 тис.грн., в грудні планується списання обладнання ресторану на суму 15 тис.грн. внаслідок морального та фізичного зносу.

Задача 3.

Визначити середньорічну вартість ОФ, якщо вартість ОФ на початок року становила 5,3 млн. грн… З березня було введено ОФ на 0,2 млн.грн., а з 1 липня – 0,4 млн.грн. 31 жовтня планується виведення ОФ на 0,8 млн. грн.., а з 15 листопада – на 0,2 млн.грн.

Задача 4.

Визначити фондовіддачу, фондомісткість та матеріаломісткість виготовленої товарної продукції по оптовим цінам в сумі 9500 тис.грн. , середньорічній вартості основних фондів  - 500 тис.грн., матеріальних витратах на випуск продукції – 4700 тис.грн.

Задача 5

Визначити фондовіддачу, фондомісткість, матеріаломісткість виготовленої товарної продукції по оптовим цінам в сумі 10000 тис. грн., середньорічній вартості основних фондів – 8000 тис. грн., матеріальних витратах на випуск продукції – 4800 тис. грн.

Література:

  1.  основна:  1,2,6,15,23,27,30,36,37,45,46,63,77,87
  2.  додаткова: 31,38,44,47,57,52,66,83,43

Лекційне заняття №10

Тема: Формування оборотних фондів (ОбФ) підприємства 

  1.  Поняття ОбФ та обігових активів, їх класифікація
  2.  Показники оцінки ефективності використання ОбФ підприємства
  3.  Управління підвищенням ефективності використання ОбФ
  4.  Нормування та планування ОбФ..

I

До матеріально-технічної бази підприємства, крім основних фондів, відносяться також господарський інвентар, сировина і матеріали, МШП, які складають оборотні фонди (в готельних та інших підприємствах сфери послуг – 10%).

Оборотні фонди – матеріально-речові предмети праці, які приймають участь у виробничому процесі в своїй натуральній формі і повністю споживаються в процесі 1 виробничо-комерційного циклу, та повністю і відразу переносять свою вартість на вартість продукції

В практиці планування та участі в господарській діяльності оборотні фонди поділяють на:

- виробничі запаси – необхідні для забезпечення процесу виробництва сировиною і матеріалами (сировина, матеріали, паливо, запчастини, миючі засоби, інвентар, куповані напівфабрикати);

- незавершене виробництво і напівфабрикати власного виробництва;

- витрати майбутніх періодів – нематеріальні елементи, які включають витрати на підготовку та освоєння нової продукції, передплата періодичних видань, які здійснюються в поточному році, але на собівартість продукції будуть віднесені в наступному році.

Оборотні кошти більш широке поняття – вони включають ОбФ та фонди обігу:

Фонди обігу (обігові активи) – це сукупність матеріальних та грошових цінностей, що знаходяться в постійному кругообороті, змінюють свою матеріальну форму протягом 1 операційного циклу та в повному обсязі переносять свою вартість на товари та послуги.

Фонди обігу ключають:

  •  грошові колти: в касі, в дорозі, на р/р, на спец.рахунках, на валют.рахунку, в короткострокових вкладеннях;
  •  дебіторська заборгованість: пов’язана з закупівлею і реалізацією товарно-матеріальних активів, з розрахунками з бюджетом та позабюджетними фондами та робітниками;
  •  товарно-матеріальні активи та витрати: товарні запаси, запаси готової продукції, МШП, витрати на залишок запасів (% за кредит, витрати на транспортування, зберігання та передпродажну підготовку товарів).

ІІ

Ефективне використання ОбФ – це таке їх функціонування, під час якого забезпечується стійкий стан фінансових ресурсів та досягаються найвищі результати діяльності при найменших витратах ресурсів.

Найважливішим показником ефективності використання оборотних фондів (коштів) є оборотність – тривалість повного кругообігу запасів з моменту придбання обротних фондів (покупки сировини, матеріалів тощо) до виходу та реалізації готової продукції.

Економічне значення оборотності полягає в тому, що від неї залежить величина необхідних підприємству коштів для здійснення процесу виробництва та реалізації продукції

Показники оборотності:

1) Коефіцієнт оборотності – показує скільки оборотів можуть зробити оборотні кошти за  певний розрахунковий період часу

КО = Обсяг виробництва / Середньорічний залишок оборотних фондів

2) Коефіцієнт завантаження – скільки ОбФ приходиться на 1 грн. реалізованої продукції

Кз = 1/ КО

3) Тривалість 1 обороту – період обороту в днях

Т = Дні (30, 90, 360) / КО

4) абсолютний і відносний розмір економії ОбФ

ІІІ

Планування оборотних фондів здійснюється за допомогою їх нормування.

Нормування ОбФ – визначення потреби в оборотних фондах, яка необхідна для забезпечення безперервного і нормального функціонування виробництва.

Метою нормування є визначення рац.розміру ОбФ, що відволікаються на певний строк у сферу виробництва та сферу обігу.

Визначення потреби підприємства в сировині і матеріалах здійснюється за певними нормами їхніх витрат,, що розробляються самим підприємством або на його замовлення галузевими науково-дослідними організаціями.

При плануванні необхідного розміру оборотних фондів визначають потребу підприємства в оборотних фондах: Товарооборот (Валовий дохід) * Тривалість кругообороті / Тривалість періоду

Методи нормування:

  •  прямого розрахунку – ґрунтується на розрахунках нормативів за кожним нормованим елементом  ОбФ: виробничими запасами, незавершеним виробництвом, витратами майбут.періодів, залишками готової продукції на складах. Найбільш точний метод.
  •  Аналітичний метод – норматив визначається виходячи зі співвідношення між темпами росту обсягу виробництва та розміром нормованих ОбФ в минул.періодів.
  •  Коефіцієнтний метод – корегування нормативів попереднього періодуна умови виробництва, постачання, реалізації, розрахунків.

Норма запасу ОбФ – мінімально необхідна кількість днів, на яку треба визначати запас для нормального функціонування підприємства. Складається;

  •  Норматив ОбФ у виробничих запасах: поточний, технологічний, страховий, транспортний;
  •  Норматив ОбФ у незавершеному виробництві:
  •  Норматив ОбФ у залишках готової продукції;
  •  Норматив ОбФ у витратах майбутніх періодів

IV

Економічне значення економії ОбФ полягає в тому, що від неї залежить величина необхідних підприємству коштів для здійснення процесу виробництва та реалізації продукції.

Схема впливу економії на результати господарювання підприємства: зниження витрат ОбФ –зниження собівартості – підвищення фін.результатів діяльності – зростання суми прибутку – власні кошти для модернізації тощо. Забезпечується наступними заходами:

  1.  використання НТП, що забезпечує зниження обсягу споживання ОбФ (ресурсозберігаючі);
  2.  дотримання норм і нормативів витрат ОбФ;
  3.  прискорення обороту ОбФ;
  4.  зниження розмірів страхових запасів;
  5.  забезпечення ритмічності поставки:
  6.  організація ефективного матеріального стимулювання економії окремих видів ОбФ (система преміювання).

Питання для самостійного опрацювання

  1.  Нормування оборотних фондів підприємства готельного господарства.
    1.  Фактори, що слід враховувати при здійсненні нормування оборотних коштів підприємства.
    2.  Джерела утворення оборотних засобів підприємства.
    3.  Показники ефективності використання матеріальних ресурсів.
    4.  Вплив оборотності оборотних коштів на кінцеві результати роботи підприємств

Контрольні запитання

  1.  Дайте визначення терміну оборотні кошти підприємства
  2.  Дайте характеристику оборотних виробничих фондів та фондів обігу (сфера обігу)
  3.  Назвіть ознаки, за якими класифікуються оборотні кошти підприємства
  4.  Які фактори слід враховувати при здійсненні нормування оборотних коштів
  5.  Які ви знаєте власні джерела формування оборотних коштів
  6.  Охарактеризуйте роль банківських кредитів при формовані з їх допомогою оборотних коштів підприємства
  7.  Які ви знаєте показники використання оборотних коштів
  8.  До яких наслідків призводить прискорення обертання оборотних коштів
  9.  Які напрямки розміщення оборотних коштів можна віднести до високоліквідних активів
  10.  Які напрямки розміщення оборотних коштів можна віднести до середньо ліквідних активів
  11.  Які напрямки розміщення оборотних коштів можна віднести до низько ліквідних активів
  12.  Назвіть шляхи економії оборотних фондів

Теми рефератів

  1.  Оборотні фонди та фонди обігу на підприємствах готельного господарства і туризму.
    1.  Шляхи підвищення ефективності використання оборотних фондів на підприємствах готельного господарства і туризму.
    2.  Напрямки розміщення оборотних коштів високо- та середньо ліквідних активів.
    3.  Сучасні джерела формування оборотних коштів на підприємствах України.
    4.  Роль банківських кредитів при формуванні оборотних коштів підприємства.

Тестовий контроль для перевірки знань

1. Оборотні фонди підприємства - це:

а) сукупність матеріально-речових цінностей, що одноразово беруть участь у процесі виробництва і цілком переносять свою вартість на вартість продукції (послуг);

б) частина виробничих фондів підприємства, що проходить три стадії кругообігу (грошову, виробничу і товарну) у кожному технологічному циклі виготовлення продукції;

в) предмети та засоби праці, термін експлуатації яких не перевищує 1 рік;

г)усі відповіді правильні.

2. Оборотні кошти підприємства – це:

  1.  гроші в касі підприємства, на розрахункових і валютних рахунках, у розрахунках
  2.  кошти, авансовані у виробничі оборотні фонди та фонди обігу
  3.  оборотні активи
  4.  предмети праці

3. Оборотні виробничі фонди – це:

  1.  оборотні кошти у виробництві
  2.  оборотні кошти у виробництві та готовій продукції
  3.  оборотні кошти у запасах
  4.  оборотні кошти у виробничих запасах та у виробництві   

4. До оборотних фондів відносяться:

а) продукція, що не пройшла всі стадії обробки;

б) запаси готової продукції на складах підприємства;

в) кошти на валютному рахунку;

г) усі відповіді правильні.

5. Оборотні кошти підприємства – це:

а) гроші в касі підприємства, на розрахункових і валютних рахунках;

б) оборотні активи;

в) кошти, авансовані у виробничі оборотні фонди та фонди обігу.

6. Яка частина оборотних коштів обслуговує сферу обігу:

а) готова продукція на складі;

б) готова продукція, грошові кошти й кошти в розрахунках;

в) кошти на рахунках у банках і касі, у розрахунках, дебіторська заборгованість.

7. Які з перерахованих елементів слід включати  до нормованих оборотних засобів:

а) витрати майбутніх періодів;

б) запаси тари і палива;

в) товари на складі;

г) відвантажена неоплачена продукція та засоби у розрахунках;

д) незавершене виробництво;

е) грошові засоби.

8. Які елементи входять до фондів обігу:

а) товари на складі

б) запаси сировини і матеріалів

в) засоби у розрахунках

г) витрати майбутніх періодів

д) відвантажена неоплачена продукція

е) грошові засоби.

9. Швидкість обороту оборотних фондів підприємства характеризує показник:

а) коефіцієнт оборотності;

б) коефіцієнт завантаження;

в) тривалість одного обороту;

г) рентабельність оборотних фондів.

10. Основними показниками використання матеріальних ресурсів є:

а) коефіцієнт використання матеріалів

б) загальна матеріаломісткість

в) коефіцієнт оборотності

г)питома матеріаломісткість

д) період обороту

е) відносна матеріаломісткість

11. Ефективність використання оборотних коштів знаходить своє відображення в:

а)) збільшенні розміру їх споживання;

б) підтримці стабільності їх оборотності;

в) прискоренні їх оборотності;

г) уповільненні їх оборотності;

д) немає вірної відповіді.

12. Ознаками оборотних фондів є:

  1.  використовуються у виробничому процесі більше одного року,
  2.  переносять свою вартість на продукцію (послуги) за один виробничий цикл,
  3.  у процесі експлуатації не змінюють свою форму і розміри,
  4.  коштують понад 3 тис. грн.

Практичне завдання

Норматив власних оборотних коштів у виробничих запасах

визначається шляхом множення денної потреби у певному виді матеріальних ресурсів на норму запасу, в днях.

Д - денна потреба в

певному виді

матеріальних

ресурсів;

Здн -норма запасу в

днях.

Нвир.зап.=Д-Здн.

Денна потреба.

Мзаг - загальнорічна потреба в даному виді ресурсів.

Д=Мзаг/360

Поточний  запас для

забезпечення безперебійного процесу виробництва матеріальними  ресурсами  між двома черговими поставками.

Тпост - період поставки даного матеріального ресурсу.

Зноточн.=ДТпост

Середній поточний запас.

Зсер.поточн.= Д-Тпост/2

Страховий  запас це

мінімальний запас на випадок непередбачених     перебоїв у постачанні.

Тривпост - період зриву поставки, в

днях.

Зстр.=Д-Тзрив.пост

Норматив оборотних коштів в запасах   готової   продукції   як добуток одноденний випуск за виробничою    собівартості    на норму запасу готової продукції на складі в днях.

Вд - одноденний

випуск продукції за

виробничою

собівартості;

Здн - норма запасу

готової продукції на

складі.

Нгп=Вд-Здн

Коефіцієнт  оборотності

показує   кількість   оборотів   за рік і визначається відношенням реалізованої до середньорічного залишку нормованих оборотних коштів.

РІІ    реалізована за рік продукція; Знок - середньорічний залишок нормованих оборотних коштів.

Коб=РП/ Знок, оборотів/рік

Середньорічний          залишок

нормованих оборотних коштів.

З1,З2...З12-середньомісячні залишки нормованих оборотних коштів.

8ноз=З1+З2...З12/12

Середньомісячний залишок

нормованих оборотних засобів.

8п, 8к - відповідно залишок нормованих оборотних коштів на початок і кінець місяця.

8ноз.міс.=8п+8к/2

Тривалість обороту показує тривалість     одного     обороту оборотних коштів у днях.

Коб - коефіцієнт оборотності.

Тоб=360/Коб

 

Суму вивільнених  у

результаті прискорення оборотності оборотних засобів.

РПзв - обсяг реалізації у звітному році;

Тоббаз, Тобзв -середня тривалість одного обороту оборотних засобів відповідно у базисному і звітному роках.

8ноз=РПзв/360(Тоб. баз.-Тоб.зв.)

Вплив використання оборотних засобів на рівень рентабельності.

Р - зміна рівня загальної рентабельності за рахунок заміни середніх залишків нормованих ОЗ; Пбал.зв. - балансовий прибуток у звітному році; Зсер.зв. -середньорічна вартість основних виробничих фондів у звітному році; Рзв - загальна рентабельність виробництва у звітному році.

Р=Пбал.зв.100%/

8сер.зв.+8зв-8ноз-

Рзв,%

Задача 1.

Чиста вага напівфабрикату, виготовленого з м’яса – 100 г, норма витрати сировини – 115 г. Випускається  5000 000 виробів у рік. Постачання м’яса здійснюється 1 раз у квартал. Транспортний запас – три дні.

Визначити розмір виробничого запасу і коефіцієнт використання сировини.

Розв’язок

  1.  Загальний норматив оборотних коштів у виробничих запасах складається з поточного (Зп), страхового (Зстар) та транспортного (Зтр) запасу: низ = Зп + Зстар + Зтр.
  2.  Поточний запас визначається за формулою : Денна потреба Період постачання (в днях).

Денна потреба в сировині (Д) складає: (115 5000000) : 360 = 1597 000 г. або 1597 кг. = 1,597 т.

Величина поточного запасу: 1,597 90 = 143,73 т.

  1.  Розмір страхового запасу визначимо як 50% поточного запасу: Зстр = 0,5 143,73 = 71,865 т.
  2.  Норматив оборотних коштів у транспортному запасі: Зтр = Д Норма перебування запасів у вигляді транспортного запасу = 1,597 3 = 4,791 т.
  3.  Тоді загальний норматив оборотних коштів у виробничих запасах: Низ = 143,73 + 71,865 + 4,791 = 220,386 т.
  4.  Коефіцієнт використання сировини: Кв. = 100 : 115 = 0,87.

Задача 2.

Визначити розмір вивільнення (або залучення) оборотних коштів на основі даних, наведених ут таблиці:

Показник 

План 

Факт 

Обсяг господарської діяльності готелю, тис.грн.

2500

2530

Середньорічні залишки оборотних коштів, тис.грн.

750

890

Розв’язок

  1.  Обсяг вивільнених або додатково залучених оборотних коштів розраховується за такою формулою: Обсяг діяльності в звітному році/ Кількість днів у році  (середня тривалість одного обороту оборотних коштів у базовому році – звітній рік) / Кількість днів у році.
  2.  Визначимо оборотність оборотних коштів  у днях шляхом ділення розміру середньорічних залишків оборотних коштів на одноденний обсяг реалізації продукції:
  3.  за планом: 750 : (2500 : 365) = 109,5 днів

фактично: 890 : (2530 : 365)  = 128,4 днів

  1.  Обсяг додатково залучених коштів, тис.грн. 2530/ 365  (109,5 – 128,4)  = 132,825.

Задача 3

Визначити ефективність використання оборотних коштів, якщо відомо, що залишки оборотних коштів в ресторані склали на:

  1.  – 200 тис.грн.;
    1.  – 250 тис.грн.
    2.  – 230 тис.грн.;

1.10. – 160 тис.грн.;

31.12. – 180 тисгрн.

Обсяг реалізації за звітній період 1900 тис.грн.

Розв’язок

  1.  Середня сума оборотних коштів розраховується за середньою хронологічною:

Зс = ( ½ ∙ 200+250+230+160+½∙ 180) / (5-1) = 207,5 тис.грн.

  1.  Коефіцієнт оборотності = 1900 / 207,5 = 9,16 (об.)
    1.  Період обороту = 360 / 9,16 = 39,3 (дні)

Задача 4

У І кварталі підприємство реалізувало продукції на 40 млн.грн., середньо квартальні залишки оборотних коштів склали 4,8 млн.грн.. у ІІ кварталі обсяг реалізації продукції зріс на 15%, а період одного обороту скоротився на 2 дні. Визначити:

а) коефіцієнт оборотності оборотних коштів і період одного обороту в днях у І кв.;

б) коефіцієнт оборотності оборотних коштів і їхню абсолютну величину в ІІ кв.;

в) вивільнення оборотних коштів в результаті скорочення тривалості одного обороту оборотних коштів.

Розв’язок

  1.  Коефіцієнт оборотності оборотних коштів у І кварталі (КО1): 40/4,8 = 8,33 обороти

Період обороту в Ікварталі: 90 / 8,33 = 10,8 днів

  1.  Коефіцієнт оборотності оборотних коштів у ІІ кварталі (КО1): 90 / (10,8-2) = 10,23 (об.)
  2.  Обсяг реалізації у ІІ кварталі: РП2 = 40∙1,15 = 46 млн.грн.
  3.  Потреба в оборотних коштах у ІІ кварталі виходячи з формули розрахунку коефіцієнта оборотності: Ос = 46/10,23 = 4,497 млн.грн.
  4.  Вивільнення оборотних коштів в результаті скорочення періоду одного обороту: ∆Ос = 44,97 – 46 / 8,33 = -0,725 млн.грн.

Задача 5.

Визначити норматив оборотних коштів, вкладених у виробничі запаси, на основі даних, наведених в таблиці.

Види виробничих запасів

Запаси (в днях)

Витрати сировини та матеріалів в  І кв., тис.грн.

Поточний

підготовчий

транспортний

страховий

Основні матеріали

20

1

4

10

900

Допоміжні матеріали

40

-

4

20

400

Паливо

30

-

5

15

700

Розв’язок

  1.  Норма оборотних коштів у днях за кожним видом виробничих запасів:

ОМ = 20+1+4+10 = 35 днів

ДМ = 40+4+20 = 64 дні

П = 30+5+15 = 50 днів

2. Середня норма запасів:

Зс = ((900∙35) + (400∙64)+(700∙50)) / (900+400+700) = 46 дн.

3. Денна потреба в матеріальних ресурсах:

Д = (900+400+700) / 90 = 22,2 тис.грн.

4. Норматив оборотних коштів у виробничих запасах:

Нв = Зс ∙Д = 46∙22,2 = 1021,2 тис.грн..

Задачі для самостійного вирішення

Задача 1.

У І кварталі підприємство реалізувало продукції на 500 млн.грн., середньоквартальні залишки оборотних коштів склали 59 млн.грн.. у ІІ кварталі обсяг реалізації продукції зріс на 12%, а період одного обороту збільшився на 3 дні. Визначити: а) коефіцієнт оборотності оборотних коштів і період одного обороту в днях у І кв.;

б) коефіцієнт оборотності оборотних коштів і їхню абсолютну величину в ІІ кв.;

в) вивільнення оборотних коштів в результаті скорочення тривалості одного обороту оборотних коштів.

Задача 2.

Визначити норматив оборотних коштів, вкладених у виробничі запаси, на основі даних, наведених в таблиці.

Види виробничих запасів

Запаси (в днях)

Витрати сировини та матеріалів в  І кварталі, тис.грн.

Поточ-

ний

Підго-

товчий

Транспортний

Страхо-

вий

Сировина

35

17

10

17

900

Допоміжні матеріали

30

-

5

15

400

Тара

30

-

5

15

700

Задача 3

Вирахувати рентабельності використання капіталу при середньорічній вартості основних фондів – 6500 тис. грн., а оборотних фондів і фондів обігу – 400 тис. грн. За рік отримано прибутку – 300 тис. грн.

Задача 4.

У звітному році сума оборотних фондів на підприємстві склала 100 тис.грн. Тривалість одного обороту оборотних фондів – 35 днів. У наступному році обсяг продукції, що реалізується збільшиться на 5%.

Визначити на скільки днів скоротиться час одного обороту за тією ж величиною оборотних фондів.

Задача 5

Визначити норматив оборотних засобів на запаси готової продукції, виходячи з наступних даних: середні мінімальні залишки готової продукції 4 тис. грн.., фактично реалізовано продукції за звітний рік – 395 тис. грн., обсяг реалізації продукції по плану – 408 тис. грн..

Задача 6

Визначити норматив оборотних засобів за розрахунками з заготівельниками, виходячи з наступних даних: Виручка від реалізації – 29000 грн. Плановий об’єм від реалізації – 32000 грн. Періодичність перерахунків – 5 днів.

Задача 7

Розрахувати показники ефективності використання обігових коштів. Зробити висновки. Вихідні дані: Виручка від реалізації продукції, робіт, послуг 7000 грн. Середні залишки нормованих обігових коштів – 2900 грн. Прибуток від реалізації продукції – 2000 грн.

Література:

  1.  основна:  1,2,9,10,20,28,33,34,37,46,47,50,55,80,85
  2.  додаткова: 38,47,48,51,59,65,83,89

Лекційне заняття №11

Тема: формування трудових ресурсів (ТР) підприємства та організація стимулювання праці персоналу

1.Поняття ТР та класифікація персоналу підприємства

  1.  Принципи управління персоналом підприємства
  2.  Проектування трудових процесів на підприємстві
  3.  Методи планування чисельності та складу працівників.
  4.  Поняття продуктивності праці та показники її оцінки
  5.  Управління продуктивністю праці на підприємстві.
  6.  Організація стимулювання праці персоналу.
  7.  Методи планування засобів на оплату праці.

I

1.Трудові ресурси характерезують частину працездатного населення зайнятого на даному підприємстві.Чисельність та склад робітників підприємства формують його персонал.

Класифікація персоналу:

1.Весь персонал можна поділити на дві групи:

         › Адміністративний персонал 

         › Виробничий (обслуговуючий персонал)

2.За характером функцій, що виконуються:

           › Керівники

           › Службовці

           › Спеціалісти

           › Виробничий персонал

3.За рівнем кваліфікацій (сукупність спеціальних знань і практичних навичок, які визначають ступінь підготовки до виконання професійних функцій):

          › Спеціалісти найвищої категорії (вчений ступінь, кандидат наук)

          › Спеціалісти вищої категорії (вища освіта, та значний досвід роботи)

          › Спеціалісти середньої категорії (середньо-спеціальна або вища освіта)

          › Спеціалісти практики (нема освіти, але працює у сфері,                              значний досвід роботи)

4.Виробничий персонал:

  •  Технічні робітники
    •  Допоміжний
  •  Обслуговуючий персонал

ІІ

Управління персоналом − це сукупність принципів, методів,засобів і форм впливу на інтереси, поведінку і діяльність робітників з метою максимального використання їхніх фізичних і інтелектуальних здібностей при використанні трудових функцій.

Розробка і проведення кадрової політики

Оплата і стимулювання праці

Групове управління організаційна культура

Соціально- економічні аспекти управління

Визначення

потреби  в персоналі і планування його діяльності

Форми оплати

праці

Залучення персоналу в управління на нижчому рівні

Мотивація праці і творча ініціатива

Умови найму,

відбору і звільненя персоналу

Шляхи підвищення продуктивності праці

Формування формальних

і не формальних груп їх

функцій

Організаційна

культура

Навчання і підвищення кваліфікації

Заохочувальна система оплати праці

Взаємовідносини в колективі

Вплив управління персоналом на діяльність

Оцінка персоналу

Взаємовідносини з профспілками

ІІІ

Планування чисельності та складу персоналу проводиться  за результатами аналізу. Інформаційною базою є матеріали статичної звітності, форма № 2 п-в,що називається ‘‘Звіт про працю, штатний розклад,фактична  уконливаність кадрами‘‘ (форма 6 п-в), колективні угоди підприємста,положення про оплату праці,типові форми угод підряду,рішення про додаткове стимулювання, його форми і розміри.

Метою планування чисельності і складу є забезпечення нормального функцінування підприємства.

Планування здійснюється за такими показниками:

Кадровий склад чи персонал підприємства і його зміни мають визначені кількісні, якісні і структурні характеристики, що можуть бути з меншим чи більшим ступенем вірогідності обмірювані і відбиті наступними абсолютними і відносними показниками:

  •  облікова і явочна чисельність працівників підприємства і (чи) його внутрішніх підрозділів, окремих категорій і груп на визначену дату;
  •  середньосписочна чисельність працівників підприємства і (чи) його внутрішніх підрозділів за визначений період;
  •  питома вага працівників окремих підрозділів (груп, категорій) у загальній чисельності працівників підприємства;
  •  темпи росту (приросту) чисельності працівників підприємства за визначений період;
  •  середній розряд робочих підприємства;
  •  питома вага службовців, що мають вищу чи середню фахову освіту в загальній чисельності службовців і (чи) працівників підприємства;
  •  середній стаж роботи зі спеціальності керівників і фахівців підприємства;
  •  плинності кадрів по прийому і звільненню працівників;
  •  фондоозброєнність праці працівників і (чи) робітників на підприємстві й інші.

Структура кадрів підприємства, цеху, ділянки характеризується співвідношенням різних категорій працівників у їхній загальній чисельності. З метою аналізу структури кадрів визначається і порівнюється питома вага кожної категорії працівників dPі з загальної середньосписочною чисельністю персоналу підприємства P.

dPі = Pі/ P чи dPі - (Pі*100)/P.

де, Pі середньсписочна чисельність працівників і категорії, чол.

Кількісна характеристика трудових ресурсів (персоналу) підприємства в першу чергу виміряється такими показниками, як облікова і середньосписочна чисельність працівників.

Облікова чисельність працівників підприємства це чисельність працівників облікового складу на визначене число чи дату з обліком прийнятих і вибулих у цей день працівників.

Явочна чисельність - це кількість працівників облікового складу, що з'явилися на роботу. Різниця між явочним і обліковим складом характеризує кількість добових простоїв (відпустки, хвороби, відрядження і т.д.)

Середньосписочна чисельність працівників за місяць визначається шляхом підсумовування чисельності працівників облікового складу за кожний календарний день місяця, включаючи святкові і вихідні дні, і розподілу отриманої суми на кількість календарних днів місяця. Середнесписочна чисельності працівників за квартал (рік) визначається шляхом підсумовування середнесписочної чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства в кварталі (року) і розподілу отриманої суми на 3.

Фр.т. = Чс.п. * Тр.в.

Якісна характеристика трудових ресурсів персоналу підприємства визначається ступенем професійної і кваліфікаційної придатності його працівників для виконання цілей підприємства .

Структурна характеристика трудових ресурсів (персоналу) підприємства визначається складом і кількісним співвідношенням окремих категорій і груп працівників підприємства.

Для досягнення максимальної ефективності роботи підприємства чисельність працюючих на ньому має бути оптимальною. При плануванні кількості працівників, що необхідна для забезпечення планового обсягу виробництва продукції можна скористатися наступним алгоритмом:

Чвир = ∑ ti * mi / Tpп * K вн

де Чвир – необхідна кількість працівників, зайнятих у виробництві продукції;

ti – планова трудомісткість одиниці і-го виробу, нормо-годин;

mi – кількість виробів і-го виробу, одиниць;

Трп – розрахунковий ефективний фонд часу одного працівника, годин

Квн – очікуваний коефіцієнт виконання норм.

Для того, щоб розрахувати наведену вище формулу необхідно скласти баланс робочого часу на одного працівника.

Планування чисельності керівників, спеціалістів і службовців визначається на основі затвердженого на підприємстві штатного розкладу, в якому встановлюється кількість працівників по кожній з вказаних груп згідно діючих нормативів чисельності.

Важливим фактором визначення чисельності таких працівників є розрахунок витрат робочого часу на основі проектного балансу робочого часу.

Планування чисельності працівників окремих категорій проводиться на основі застосування певних методів (рисунок 1).

Планування чисельності виробничого персоналу, праця яких піддається та не піддається нормуванню, а також допоміжних працівників відбувається за допомогою методів, показаних на рисунку 3.

IV

Під продуктивністю праці розуміють  відношення між результатами діяльності підприємства або окремих робітників та витратами живої праці.

П П = Pn\Bn

До результатів праці відносять виробництва реалізації продукції,кількість

 наданих послуг, обсяг окремих видів виконаних операцій.

Витрати живої праці виражаються середньо-списковою чисельністю або робітників окремих професій,числом відпрацьованих людиною днів.

V

Основною метою управління продуктивністю праці є пошук та реалізація резервів її зростання при забезпеченні високої якості продукції (послуг).

Зростання продуктивності праці досягається за наступних умов:

П П = Pn\Bn

 1. Pn↑ Bn=const

 2. Pn - const Bn ↓

 3. Темпи росту результату повинні перевищувати темпи росту витрат.

 4. Темпи зниження результату праці повинні бути меншими темпів зниження витрат.

 5. Pn↑ Bn↑        

На продуктивність праці також впливають суб′єктивні групи факторів:

  › Організаційні – удосконалене структурне управління,впровадження прогресивних форм організації праці, удосконалення режиму і фонду робочого часу.

  › Технічні автоматизацїї праці

  › Технологічне впровадження нових технологій

  › Економічні – стимулювання робітників преміями, доплатами і надбавками.

  › Соціальні – трудова дисципліна, умови  праці і організаційна культура.

VI

Основною метою управління стимулювання праці є забезпечення росту доходу персоналу і диференціація їхніх витрат у відповідальності з трудовим вкладом кожного робітника.

                                            Етапи:

1.Вибір форм і систем (почасова і відрядна, преміальна, проста безтарифна)


За погодинної форми заробітної плати мірою праці виступає відпрацьований час, а заробіток працівникові нараховується згідно з його тарифною ставкою (ТС), чи посадовим окладом за фактично відпрацьований час (РЧ).

ЗПпг = ТС х РЧ.

За відрядної форми заробітної плати мірою праці є вироблена працівником продукція (або виконаний обсяг робіт) (ВП). А розмір заробітку прямо пропорційно залежить від її кількості та якості  виходячи з установленої відрядної розцінки (ВР)

ЗПв = ВР х ВП.

Системи заробітної плати характеризують взаємозв’язок елементів заробітної плати: тарифної частини, доплати, надбавок, премій.

Системи погодинної форми оплати праці

1. Проста погодинна (Зпг.). Заробіток (Зпг) залежить від тарифної ставки (ТС), що відповідає присвоєному працівникові розряду, та відпрацьованого ним робочого часу (РЧ)

Зпг = ТС х РЧ.

2. Погодинно-преміальна (Зппр). Згідно з цією системою працівник понад оплату, відповідно до відпрацьованого часу і тарифних ставок, отримує премію (П) за забезпечення певних кількісних і якісних показників. Показники, за які передбачено преміювання, повинні чітко враховуватись і відображати особливості роботи працівників. Наприклад, працівники, які безпосередньо обслуговують клієнтів та забезпечують основну діяльність підприємства, можуть бути премійовані за забезпечення ритмічної роботи підприємства, покращення коефіцієнта використання виробничої потужності, завантаженості готелю тощо, скорочення витрат часу на обслуговування гостей і т.д..

Зппр = ТС х РЧ + П.

3. Оплата праці за місячними посадовими  окладами застосовується щодо працівників, робота яких має стабільний характер, і щодо керівників і спеціалістів. Може бути простою (заробіток дорівнює встановленому окладу) та преміальною (крім окладу, заробіток містить премію).

Системи відрядної форми оплати праці

За відрядної форми оплата праці проводиться за нормами і розцінками, встановленими виходячи з розряду виконуваних робіт. Є такі системи відрядної форми оплати праці:

1) пряма індивідуальна;

2) непряма відрядна;

3) відрядно-преміальна;

4) відрядно-прогресивна;

5) акордна;

6) акордно-преміальна.

1. За прямої індивідуальної системи оплати праці заробіток працівника (Зпі) нараховується відповідно до кількості виробленої продукції (ВП) і постійних відрядних розцінок за одиницю цієї продукції (ВР).

3пі =ВП х ВР.

Розцінка за одиницю продукції (ВР) може визначатися двома способами:

1) як відношення почасової тарифної ставки до норми виробітку за цей же час (Нвир):

2) множенням почасової тарифної ставки на норму часу на виготовлення одиниці продукції (Нч):

ВР =ТС х Нч.

2. За непрямої відрядної системи заробіток працівника (Знв) залежить не від його особистого виробітку, а від результатів праці працівників, що ним обслуговуються. Вона застосовується для оплати праці допоміжних робітників, від яких значною мірою залежать темп і виробіток основних працівників. Оплата праці таких працівників може здійснюватися трьома способами.

а) Заробітна плата визначається за формулою:

Знв = Тч х Чр х Нв

де Т ч - годинна тарифна ставка допоміжних працівників;

Чр - кількість працівників, що обслуговують;

НВ - норма виробітку для працівників, що обслуговують.

б) Загальний заробіток допоміжного робітника обчислюється множенням його тарифного заробітку за відпрацьований час на коефіцієнт виконання норм виробітку в середньому по всіх об'єктах, що обслуговуються цим працівником.

в) Загальний заробіток допоміжного працівника визначається множенням коефіцієнта, який характеризує співвідношення тарифних ставок допоміжних працівників і тарифних ставок працівників, ще ними обслуговуються, на фактичний відрядний заробіток працівників, що обслуговуються.

3. За відрядно-преміальної системи заробіток працівника (Звп) містить відрядний заробіток (Зпі) і премію за досягнення встановлених індивідуальних або колективних (кількісних або якісних) показників (П).

Звп = Зпі + П.

Преміювати працівників можуть за: підвищення продуктивності праці; покращення якості продукції; освоєння нової техніки і технології; економію матеріальних затрат і т. ін.

4. За відрядно-прогресивної системи (Зпрог) виробіток, виконаний у межах установленої норми (НО), оплачується за звичайними розцінками (Цо), а робота, виконана понад норму (Нп),- за прогресивно зростаючими розцінками (ЦП).

3прог ==НО х Цо +Нп х Цп

5. За акордної системи оплати праці розмір заробітку встановлюється за виконання всього комплексу робіт із визначенням терміну виконання. Акордна оплата вводиться для окремих груп працівників для підвищення продуктивності їхньої праці та скорочення термінів виконання роботи. Акорд - це підвищення встановленої розцінки на 25-50%. Він вводиться в тому випадку, коли певний обсяг робіт виконується в зазначений термін і за умови належної якості. Повний розрахунок з працівниками здійснюється після виконання всіх робіт. Якщо виконання акордного завдання потребує тривалого часу, то працівникам виплачується аванс за поточний місяць з урахуванням виконаного обсягу робіт. Ця система є бригадною формою оплати праці. Заробіток (3акор) при цьому розраховується за формулою:

3акор == Sінд Х tпл + Sпід (tпл - tф),

де Sінд - індивідуальна погодинна тарифна ставка;

tпл - плановий час виконання робіт;

Sпід - підвищена тарифна ставка;

tф - фактичний час виконання робіт.

6. Акордно-преміальна система оплати праці передбачає, крім акордного заробітку, ще й премії за якісне і дострокове виконання робіт.

2. Побудова тарифної системи заробітньої плати - сукупності нормативів, за допомогою яких регулюється рівень заробітної плати працівників по галузях і регіонах, а також в залежності від видів виробництва, кваліфікаційних ознак, характеру і умов праці різних категорій працівників. Тарифна система складається з наступних елементів: тарифної сітки, тарифних ставок, надбавок і доплат до тарифних ставок, схем посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних довідників.

Тарифна система виступає основою формування та диференціації заробітної плати.

Тарифна сітка - шкала, яка визначає співвідношення в оплаті різних груп працівників залежно від їхньої кваліфікації. Вона складається з певної кількості тарифних розрядів і відповідних тарифних коефіцієнтів. Тарифні розряди відображають ступінь складності й відповідальності виконуваної роботи.

Як показує практика, підприємства можуть використовувати диференціацію тарифних ставок першого розряду за трьома основними ознаками:

1) за формами оплати праці (тарифні ставки для почасовиків і для відрядників);

2) за окремими професійними групами (для верстатників, працівників, що працюють на конвеєрі, та ін.).

3) за умовами праці (тарифні ставки для робіт із нормальними умовами, з тяжкими і шкідливими, з особливо тяжкими і шкідливими).

Тарифна ставка - норма, яка визначає розмір оплати праці робітника за одиницю часу (годину, день, місяць).

Схеми посадових окладів використовуються для оплати керівників і спеціалістів. Розміри посадових окладів залежать від їхніх посад, кваліфікації, умов праці, масштабів і складності виробництва.

Штатний розпис - внутрішній нормативний. документ, де вказано перелік посад, що є на цьому підприємстві, чисельність працівників за кожною з них і розміри їхніх місячних посадових окладів. Є різновидом схеми посадових окладів, що застосовується на підприємстві

Тарифний коефіцієнт - показник, який характеризує співвідношення між різними розрядами і показує, у скільки разів рівень складності та оплата праці даної кваліфікації перевищує рівень складності й відповідальності та оплату роботи, віднесеної до першого розряду тарифної сітки.

Тарифно-кваліфікаціЙні довідники робіт і професій робітників, об'єднані в єдиний тарифна-кваліфікаційний довідник (ЄТКД), - збірники нормативних документів, які вміщують кваліфікаційні характеристики робіт і професій, згруповані в розділи за виробництвами і видами робіт. За їх допомоги встановлюються розряди робіт, присвоюються кваліфікаційні розряди працівникам.

Нині застосування тарифної системи не є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання, воно, скоріше, має рекомендаційний характер, але слід відзначити, що використання тарифної системи залишається бажаним, оскільки вона найбільш об'єктивно забезпечує реалізацію принципу однакової оплати за однакову роботу, диференціацію заробітної плати залежно від складності, якості праці та рівня кваліфікації працівників.

3. Побудова системи додаткового стимулювання у формі доплат і надбавок

КЛАСИФІКАЦІЯ  ДОПЛАТ  ДО  ЗАРОБІТНОЇ  ПЛАТИ,

ЩО  ІСНУЮТЬ  У  ПЕВНИХ  СФЕРАХ  ДІЯЛЬНОСТІ

Група доплат

Перелік можливих доплат

- Перша: доплати, що мають водночас стимулюючий і компенсуючий характер

- За суміщення професій (посад)

- За розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт

- На період освоєння нових норм трудових витрат

- Бригадирам з робітників, яких не звільнено від основної роботи

- За ведення діловодства та бухгалтерському обліку

- За обслуговування обчислювальної техніки

- Друга: доплати компенсаційного характеру за умови праці, що відхиляються від нормальних

- За роботу у важких, шкідливих та особливо важких і шкідливих умовах

- За інтенсивність праці

- За роботу в нічний час

- За перевезення небезпечних вантажів

- Третя: доплати, зв’язані з особливим характером виконуваних робіт (сезонністю, віддаленістю, невизначеністю об’єкта праці тощо)

- За роботу у вихідні дні, що є робочими за графіком

- За багатозмінний режим роботи

- Водіям, які працюють на автомобілях, за ненормований робочий день і роз’їзний характер праці

- За дні відпочинку (відгулу), що надаються за роботу понад нормальну тривалість робочого часу в разі вахтового методу організації робіт

- За роботу понад нормальну тривалість робочого часу в період масового приймання й закладання на зберігання сільськогосподарської продукції

4. Побудова систем преміювання охоплює: виокремлення індивідуальних і колективних систем стимулювання, вибір показників преміювання за видмами виробництва, диференціацію розмірів премій за показниками та умовами заохочення, розподіл премії на підставі КТУ тощо.

5. Індивідуалізація умов матеріального стимулювання (контрактна форма).

VII

7.Планування коштів на оплату праці здійснюється з двох джерел:

    1.За рахунок витрат виробництва та обігу (собівартості), встановлені тарифом.Включає виплату надбавок і доплат.

2.За рахунок прибутку (премія за поточний результат діяльності , одноразові заохочення по результатам роботи за рік).    

Склад витрат на оплату праці, що включаються до складу собівартості

Зарплата за виконану роботу і відпрацьований час

Компенсуючі витрати

Заохочувальні виплати

Оплата за невідпрацьований час

Заробітна плата по тарифним ставкам, окладам, підрядним розцінкам

Доплати за роботу в тяжких і шкідливих умовах, нічний час

Надбавки до тарифних ставок за професіоналізм, майстерність, стаж роботи, вислугу років

Оплата основних і додаткових відпусток

Доплати за сумісництво професій, розширення зони обслуговування, виконання зобов’язань відсутнього робітника, за керівництво бригадою

Доплати за роботу у вихідні, свята і понаднормовий час

Грошові компенсації за невикористану відпуску

Оплата за час змушеного прогулу

Заробітна плата осіб, що не входять до складу штату підприємства, та осіб, прийнятих за сумісництвом

Оплата робітникам відгулів, наданих їм у зв’язку з роботою понаднормовою та інших випадках

Оплата навчальних відпусток, наданих робітникам

Заробітна плата студентів вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, що проходять навчальну практику і зараховані на робочі місця

Заробітна плата робітників за час навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів

Суми перерахування заробітної плати в зв’язку з інфляцією

Оплата простоїв не за виною робітника


Рис.3. Планування чисельності виробничого персоналу


Питання для самостійного опрацювання

  1.  Кодекс законів про працю України, його складові частини
  2.  Персонал підприємства його склад і структура
  3.  Кадрова політика підприємства і управління персоналом
  4.  Показники руху робочої сили на підприємстві
  5.  Норми праці, їх розрахунок та методи встановлення
  6.  Баланс робочого часу середньоспискового працівника
  7.  Розрахунок чисельності працюючих на підприємстві
  8.  Продуктивність праці, показники та методи її вимірювання
  9.  Забезпечення умов працівникам для високопродуктивної праці
  10.  Участь держави в підготовці висококваліфікованих робітників, спеціалістів
  11.  Перекваліфікація працівників в зв’язку з вимогами ринку
  12.  Організація навчання на підприємстві осіб бажаючих набути робітничу професію
  13.  Поняття та види заробітної плати.
  14.  Планування фонду оплати праці.
  15.  План з праці.

Контрольні запитання

  1.  Якими об’єктивними чинниками викликані зростання вимог до якості працівників
  2.  Яка роль системи освіти в інфраструктурі працівників підприємства
  3.  Розкрийте економічне значення на зменшення плинності кадрів
  4.  Висвітліть різницю між середньообліковою і списковою чисельністю працівників
  5.  Перелічіть відомі вам види трудомісткості
  6.  Висвітліть інформаційні джерела, що використовуються при розрахунку балансу робочого часу працівника
  7.  Висвітліть методику розрахунку чисельності працівників підприємства по категоріям
  8.  Державна звітність про ефективність використання робочого часу працівниками підприємства
  9.  Дайте визначення поняття „продуктивність”
  10.  Дайте визначення категорії „продуктивність праці”
  11.  Що розуміють під „управлінням продуктивністю праці”
  12.  Методи вимірювання продуктивності праці
  13.  Вкажіть переваги і недоліки кожного методу вимірювання продуктивності праці
  14.  Фактори росту продуктивності праці та їх класифікація
  15.  Дайте визначення резервів продуктивності праці
  16.  Що є невичерпним джерелом підвищення продуктивності праці

Теми рефератів

  1.  Класифікація і структура кадрів підприємств готельного господарства.
  2.  Чинники підвищення продуктивності праці.
  3.  Системи надбавок, доплат та премій працівникам підприємства.
  4.  Особливості формування структури персоналу підприємств сфери гостинності.
  5.  Зарубіжний досвід формування та та ефективного використання трудового потенціалу.
  6.  Резерви підвищення ефективності праці персоналу в сучасних умовах.
  7.  Формування внутрішньої політики оплати праці.
  8.  Зарубіжний і вітчизняний досвід матеріального та морального стимулювання праці персоналу.

Тестовий контроль для перевірки знань

Кадровий потенціал – це:

а) сукупність взаємодіючих між собою працівників;

б) сукупність постійних працівників, що мають необхідну професійну       

   підготовку та певний досвід практичної діяльності;

в) сукупність постійних, тимчасових і сезонних працівників, які      

   забезпечують досягнення стратегічних цілей діяльності підприємства;

г) сукупність здібностей і можливостей кадрів забезпечувати ефективне

   функціонування підприємства.

До характеристик кадрового потенціалу підприємства відносять:

  а) чисельність працівників;

  б) організаторські здібності;

  в) професійно-кваліфікаційний склад кадрів;

  г) усе перераховане.

3. Особистісно-кваліфікаційний потенціал працівника визначається:

  а) професійними характеристиками;

  б) віком та життєвим досвідом;

  в) чисельністю персоналу;

  г) укомплектованістю підприємства персоналом.

4. Показник ступеня відповідності здібностей працівника умовам наймання робочої сили на ринку праці, - це:

  а) заробітна плата працівника;

  б) конкурентоспроможність працівника;

  в) продуктивність праці;

  г) ефективність праці.

5. Зміна величини кадрового потенціалу відбувається за рахунок:

  а) виникнення конфліктних ситуацій в колективі;

  б) ротації працівників;

  в) підвищення кваліфікації працівників;

  г) усі відповіді правильні.

6. Особливістю кадрового потенціалу як об’єкта оцінки є:

 а) можливисть відчуження для використання і реалізації окремо від

    конкретних осіб;

 б) відсутність правового захисту;

 в) неможливість кількісної оцінки;

 г) можливість визначення вартості на основі підсумку прямих витрат на  

     наймання працівників.

7. Основним об’єктом оцінки кадрового потенціалу виступає:

 а) індивідуальні професійно-кваліфікаційні характеристики працівника;

 б) група працівників певної професії і кваліфікації;

 в) загальна сума професійно-особистісних якостей працівників;

 г) сукупний працівник.

8. Кадровий потенціал оцінюється за допомогою:

 а) кількісних показників;

 б) якісних характеристик;

 в) вартісних оцінок;

 г) усього перерахованого.

9. Елементами вартості оцінки кадрового потенціалу:

 а) витрати на вивільнення зайвого персоналу;

 б) витрати на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації      

     кадрів;

 в) витрати на маркетинг на ринку праці;

 г) усе перераховане.

10. Точність вартісних оцінок кадрового потенціалу залежить від якості моніторингу:

 а) соціальної інфіраструктури в місці розташування підприємства;

 б) споживчого ринку;

 в) стану зовнішнього середовища;

 г) ринку засобів виробництва.

11. Хто з перелічених працівників не належить до керівників?

  1.  головний бухгалтер
  2.  начальник відділу маркетингу
  3.  адміністратор готелю
  4.  метрдотель
  5.  секретар директора

12. Норма часу – це:

  1.  кількість продукції, що має бути виготовлена за одиницю часу
  2.  кількість обладнання, закріпленого за робітником
  3.  чисельність працівників, що обслуговують певне робоче місце
  4.  максимально допустимі витрати часу на одиницю продукції

13. Продуктивність живої праці – це:

  1.  ефективність затраченої енергії
  2.  здатність працівника випускати певну кількість продукції  за одиницю часу
  3.  затрати живої праці
  4.  економічне використання товароматеріальних цінностей
  5.  своєчасний прихід працівника на робоче місце та своєчасне закінчення роботи

14. Продуктивність праці впливає на:

  1.  собівартість продукції (послуг)
  2.  зменшення матеріальних витрат на одиницю продукції
  3.  зменшення витрат часу
  4.  якість випуску продукції (надання послуг)
  5.  збільшення доходу підприємства

15. З метою професійно-особистісних характеристик кадрового потенціалу виділяють такі групи працівників:

 а) керівники, спеціалісти, службовці, робітники;

 б) постійні за основним місцем роботи, сумісники, тимчасові працівники;

 в) внутрішньофірмова еліта, генератори ідей, особи, які мають зв’язки в  

     інстанціях, конфліктуючі особи, кадровий баласт;

 г) спеціалісти вищої і середньої кваліфікації, спеціалісти-практики,  

     висококваліфіковані, малокваліфіковані і некваліфіковані робітники.

16. Найбільш поширеним методом оцінки впливу кадрового потенціалу на вартість підприємства є:

 а) індексний метод;

 б) кореляційний метод;

 в) інтегральний метод;

 г) метод експертних оцінок.     

17. Продуктивність праці характеризується:

а) обсягом випущеної продукції,

б) обсягом випущеної продукції в розрахунку на одного працюючого;

в) обсягом реалізованої продукції в розрахунку на одного працюючого;

г) жодна відповідь неправильна;

д) кількістю продукції, що має бути випущена за одиницю часу.

18. Назвіть джерело відшкодування основної заробітної плати працівників:

а) чистий прибуток;

б) собівартість продукції (послуг);

в) частково балансовий прибуток і собівартість продукції (послуг).

19. Планування чисельності яких працівників готельного господарства доцільно здійснювати з використанням норм обслуговування:

а) покоївки;

б) портьє;

в) адміністративний персонал.

20. Мінімальна заробітна плата – це:

  1.  сума яку отримує працівник за виконану роботу
  2.  законодавчо зафіксовані тарифні розцінки і тарифні ставки
  3.  законодавчо встановлений мінімум заробітної плати за просту некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата при умові виконання завдань
  4.  мінімальний розмір зарплати, що  має місце на підприємстві
  5.  мінімальні блага в грошовій формі що можуть бути придбані за зарплату

21. Вкажіть основні форми оплати праці:

  1.  погодинні
  2.  погодинно преміальні
  3.  відрядно – прогресивна
  4.  відрядно-преміальна
  5.  відрядні
  6.  непряма відрядна
  7.  акордна

22. Тарифна сітка визначає:

  1.  розряд робіт
  2.  умови праці
  3.  умови преміювання
  4.  тарифні коефіцієнти
  5.  вимоги до кожного розряду
  6.  годині тарифні ставки

23. Які доплати  можуть виплачуватись працівникам

  1.  за суміщення професій (посад)
  2.  за розширення  зон обслуговування
  3.  за роботу у важких і шкідливих умовах праці
  4.  за роботу у святкові і вихідні дні
  5.  за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника
  6.  за знання і застосування іноземних мов.

24. Надбавки, що виплачуються працівникам:

  1.  за високу професійну майстерність
  2.  за вченні ступені
  3.  за високі досягнення в праці
  4.  за рівень класу водіїв автотранспорту
  5.  за виконання особливо важливої роботи

25. Вкажіть від чого залежить заробіток робітника погодинника та робітника відрядника:

  1.  годинної тарифної ставки
  2.  якості продукції
  3.  розцінки
  4.  кількості виробленої продукції
  5.  відпрацьованого часу
  6.  тарифних коефіцієнтів

Практичні завдання

Задача 1.

Сезонне підприємство (ресторан) почало працювати з 17 травня. Облікова чисельність робітників складала (чоловік): 17 травня – 15; 18 травня – 18; 19 травня – 20; 20 травня – 21; з 21 по 31 травня – 23; з 1 червня по 31 жовтня – 25. Визначити середньо облікову чисельність робітників у травні та за рік.

Розв’язок

  1.  Середньооблікова чисельність у травні: Чтр = (15 + 18 + 20 + 21 + 11 23) : 31 = 11 чол.
  2.  за рік: (327 + 25153) / 365 = 11 чол.

Задача 2.

В готелі 200 номерів, режим роботи – 2-змінний; норма обслуговування – 20 номерів на 1 покоївку. Визначити чисельність покоївок.

Розв’язок

  1.  Чисельність робітників = (кількість номерів число змін число днів роботи підприємства за рік / число днів у році) / норму обслуговування = (200 2 1) / 20 = 20 чол.

Задача 3.

Місячний оклад економіста в готелі - 1530 грн., за тривалості робочого дня 8,2 год. За графіком ним має бути відпрацьовано 22 дні, один з яких святковий, що не співпадає з вихідним, а фактично йому був наданий листок непрацездатності на 4 дні, один з яких передсвятковий. З фонду матеріального заохочення економісту нарахована премія в розмірі 20 % фактичного заробітку. Обчислити місячну заробітну плату економіста.

Розв’язок

  1.  Обчислимо кількість годин, яку мав відпрацювати економіст протягом місяця за умови, що тривалість передсвяткового робочого дня – 7,2.

208,2 + 7,2 = 171,2 год.

  1.  Кількість годин, які економіст не відпрацював у зв’язку з хворобою складає: 3 8,2 + 7,2 = 31,8 год.
  2.  Тоді фактично відпрацьована кількість годин становить: 171,2 – 31,8 = 139,4 год.
  3.  Годинна ставка економіста дорівнює: 1530 / 171,2 = 8,94
  4.  Тарифний заробіток : 8,94 139,4 = 1245,8 грн.
  5.  Розмір преміальних доплат: 1245,8 0,2 = 249,2
  6.  Місячна заробітна плата: 1245,8 + 249,2 = 1495 грн.

Задача 4

Виробництво сувенірів турфірми в базовому році склало 20 000 шт., в розрахунковому планується 22 000 шт. Визначити абсолютну величину виробітку на одного працюючого та темпи приросту в розрахунковому році. Кількість працюючих у базовому році склала 20 осіб, у звітному – 21 особа.

Розв’язок

  1.  Для розрахунку необхідних показників складемо розрахункову таблицю:

показник

Базовий рік

Плановий рік

Темп приросту

1

2

3

4 = ((3-2) / 2) *100%

1.Обсяг виробництва, шт.

20000

22000

+10,0 %

2.Чисельність працюючих, осіб

20

21

+5,0 %
  1.  3. Виробіток на 1 працівника, шт.

(п.1/ п.2)

1000

1047

+4,7

Таким чином, зростання обсягу виробництва на 2 тис.шт, або 10% та чисельності працівників на одну особу (або 5%) призвело до зростання виробітку на 47 шт., тобто темп приросту склав 4,7%.

Задача 5

Вирахувати норму виробітку за зміну, розцінку та відрядну заробітну плату робітника за місяць при нормі часу за одиницю продукції 20 хв., годинній тарифній ставці 4 грн. 50 коп., 22 робочих днях в місяць і виконання норми виробітку на 105%.

Розв’язок

  1.  Відрядна розцінка за виготовлення одного виробу: (20: 60) ∙ 4,5 = 1,5 грн.
  2.  Норма виробітку за годину: 4,5 / 1,5 = 3 од.

Вихідна база складає 105% до плану або 3 ∙ 1,05 = 3,15 од.

Відповідно за зміну: при 8 год. робочому дні: 3,15 ∙ 8 = 25,2 од.

  1.  Відрядна заробітна плата: 1,5 ∙ 25,2 ∙ 22 = 831,6 грн.

Задача 6

Визначити розмір премій спеціалістів і службовців підприємства, для яких основними показниками заохочення визнано:

а) виконання плану поставки продукції за укладеними договорами;

б) підвищення продуктивності праці;

в) зниження валових витрат на виробництво й реалізацію (собівартість) товарної продукції. За даними попередньої експертної оцінки співвідношення трудових зусиль, необхідних для досягнення зазначених показників, становить 0,5:0,3:0,2. На поточне преміювання цих трьох показників виділяється сума, що становить 30% від фонду оплати праці зазначених категорій персоналу, який дорівнює 12 000 гривень.Протягом розрахункового періоду передбачено підвищити продуктивність праці на 5% і знизити собівартість товарної продукції на 0,8%.

Розв’язок

  1.  загальна абсолютна сума на поточне преміювання –

  1.  абсолютна сума премії за досягнення основних показників преміювання:

а) виконання плану поставки продукції –

б) підвищення продуктивності праці –

в) зниження собівартості продукції –

  1.  відносний розмір премії (відсоток до посадового окладу) за:

а) виконання плану поставки продукції на 100% -

б) один відсоток підвищення продуктивності праці –

в) одну десяту відсотка зниження собівартості товарної продукції –

Задачі для самостійного вирішення

Задача 1

Визначити заробіток технічного робітника, що працює в готелі,  4 розряду працюючого на основі погодинно – преміальної системи оплати праці, якщо відомо, що годинна часова тарифна ставка 1 розряду – 2,5 грн., тарифний коефіцієнт 4 розряду – 1,5. Робітник відпрацював за місяць 20 днів при нормальних умовах праці. Премія при виконанні завдання згідно положення про преміювання робітників установлена 50% тарифного заробітку.

Задача 2

Вирахувати суму заробітної плати директора з маркетингу турфірми, якщо його місячний оклад – 3500 грн., розмір премії за виконання встановлених показників – 30%, розмір надбавки за високі досягнення в праці – 50% посадового окладу, доплата за вчену ступінь кандидата наук – 15%.

Задача 3

Визначити відрядну  розцінку на кожну операцію та відрядну заробітну плату робітника за місяць при виконанні за місяць 26000 сувенірних виробів і 3350 операцій складання. Робочих годин в місяці 166,8

Операції

Норма виробітку за годину. шт.

Тарифна ставка 1 розряду за місяць, грн.

Тарифні коефіцієнти

Розряд робітника

Виробництво сувенірів

100

420

1,35

3

Складання виробів

20

420

1,5

4

Задача 4

Визначити спискову чисельність покоївок для готелю на 300 місць.

Згідно з діючим штатним нормативам для обслуговування 50 місць в одну зміну потрібен один черговий поверху. Календарний фонд часу одного обслуговуючого працівника складає 365 днів на рік, робочий (ефективний) 230 днів.

Задача 5

Визначити необхідну кількість робітників по виробництву сувенірів для готелю на розрахунковий рік, використовуючи наступні дані:

Сувенір

Кількість, шт

Трудомісткість одиниці нормо - годин

А

10000

0.35

Б

7500

0,15

В

9000

0,20

Ефективний фонд робочого часу одного робітника на рік буде становити 1899 годин. Передбачено виконання норми (завдань) в розрахунковій період 112%.

Задача 6

На підставі наведених по готелю показників розрахувати:

  •  продуктивність праці у вартісній оцінці
  •  продуктивність праці в натуральному вираженні
  •  комплексний показник динаміки ефективності праці

Показники

Одиниці виміру

Звітний рік

Розрахунковий рік

Обсяг наданих послуг (без ПДВ)

тис. грн.

2700

3000

Надано ліжко-діб

ліжко-діб

30000

30500

Середньо облікова чисельність працівників

чол.

102

104

Задача 7.

Обчислити приріст обсягу виробництва продукції (послуг) за рахунок підвищення продуктивності праці і чисельності персоналу на підставі показників, наведених у таблиці:

Показники

Одиниці виміру

За планом

Фактично

Темп росту %

Обсяг продукції (послуг без ПДВ)

Тис. грн.

6000

6300

Чисельність персоналу

Чол.

142

142

Література:

  1.  основна:  1,2,9,10,20,33,34,37,46,47,50,55,77,80,85
  2.  додаткова: 38,47,48,51,59,65,83,89

Лекційне заняття №13

Тема: Формування нематеріальних та фінансових ресурсів підприємства

  1.  Поняття нематеріальних ресурсів, їх класифікація.
  2.  Управління формуванням нематеріальних ресурсів.
  3.  Показники ефективності використання нематеріальних ресурсів, оцінка їх ринкової вартості.
  4.  Поняття фінансових ресурсів, їх класифікація.
  5.  Управління формуванням фінансових ресурсів.

І

В даний час у майновому потенціалі підприємств неухильно зростає роль нематеріальних (неосяжних) активів. Це обумовлено хвилею поглинання одних підприємств іншими, швидкістю та масштабами технологічних змін, поширенням інформаційних технологій, ускладненням та інтеграцією вітчизняного фінансового ринку.

Відповідно до визначення, що міститься в Міжнародних стандартах оцінки МСО 2003, нематеріальні ресурси – це майнові цінності, різного роду права та привілеї, що не мають матеріально-речової форми і використовуються протягом багатьох виробничо-комерційних циклах. Нематеріальними об’єктами є навички менеджменту і маркетингу, кредитний рейтинг, гудвіл та різноманітні юридичні права або інструменти (товарні знаки, авторські права, франшизу, патенти, контракти).

Класифікація нематеріальних ресурсів

  1.  за складом:
  •  інтелектуальна власність – виключне право фізичної або юридичної особи на результати інтелектуальної діяльності (патенти на винаходи, промислові зразки авторське право, програмні продукти, права на „ноу-хау”, секрети виробництва) та прирівняні до них засоби індивідуалізації особи, продукції тощо (фірмове найменування, товарний знак, знак обслуговування і т.ін);
  •  майнові права - права на використання природних ресурсів (на основі ліцензій, орендних прав);
  •  відкладені, або відстрочені, витрати – організаційні, пов’язані з утворенням юридичної особи;
  •  гудвіл – вартість ділової репутації підприємства, його ділових зв’язків, популярності найменування, товарного знаку.
  1.  за строком корисного використання:
  •  працюючі – приносять дохід ;
  •  непрацюючі – об’єкти що тимчасово не використовуються
  1.  за оборотністю (строком використання): поточні (до 1 року), довгострокові (більше 1 року; амортизуються частинами).
  2.  за ступенем відчуження: відчужувані(можна здавати в оренду, передаватися) і невідчужувані
  3.  за ступенем правової захищеності: захищені охоронними документами (патентами, авторським правом) і незахищені.
  4.  за ступенем вкладу індивідуальної праці: власні (розроблені працівниками підприємства або його засновниками), пайові (разом з іншими на пайових умовах) придбані ( отримані від інших осіб).

ІІ

Основною метою управління формуванням нематеріальних активів є забезпечення підприємства необхідними нематеріальними активами, що дозволяють забезпечити розширення виробництва продукції (послуг), поліпшення її якості.

Процес управління формуванням нематеріальних активів охоплює наступні напрямки:

  1.  Формування загальної потреби в нематеріальних ресурсах в плановому періоді у відповідності з обраною інноваційною (науково-виробничою) стратегією.
  2.  Вибір і оцінка вартості окремих об’єктів нематеріальних ресурсів.
  3.  Планування потреби в фінансових коштах по окремим етапам здійснення інноваційної діяльності.
  4.  Визначення ефективності купованих нематеріальних активів.

ІІІ

Показниками ефективності використання нематеріальних ресурсів є:

  1.  Фондовіддача нематеріальних активів: обсяг виробництва (реалізації) / вартість нематеріальних активів
  2.  Фондоємність  нематеріальних активів: 1 / фондовіддачу;
  3.  рівень рентабельності: прибуток від реалізації продукції / вартість нематеріальних активів

Вартість нематеріальних активів визначається  методами: дохідний, витратний,  ринкових порівнянь.

Дохідний метод ґрунтується на виділенні грошових потоків приведених до дати оцінки за допомогою ставки дисконту або коефіцієнта капіталізації.  Вартість нематеріальних активів (Вна):

  Вна = Д / к кап    

Д – економічний ефект від використання нематеріального активу, що оцінюється за найбільш характерний період;

Ді - ефект від використання нематеріального активу, що оцінюється за і-тий період;

r – ставка дисконту; к кап  –  коефіцієнт капіталізації.

Реальним економічним ефектом (Д) може бути: надлишковий прибуток, що створюється завдяки використанню нематеріальних активів, реальні ліцензійні платежі (за торгову марку, товарний знак), перевага в ціні або в обсязі реалізації продукції, виграш в собівартості.

IV

Під фінансовими ресурсами розуміють суму грошових коштів, що є на початок планового періоду і можлива до залучення в плановому періоді для забезпечення передбачених обсягів виробництва продукції та послуг та інвестиційної діяльності.

Фінансові ресурси підприємства класифікуються за джерелами їх формування:

  •  власні :
  •  внутрішні (чистий прибуток, амортизаційні відрахування, відрахування до ремонтного фонду, за рахунок ліквідаційної вартості основних фондів),
  •  зовнішні (додаткові внески засновників, емісія акцій, безоплатна допомога);
  •  позикові (залучені):
  •  внутрішні (стійкі пасиви: заробітна плата, податкові платежі),
  •  зовнішні (кредити – обладнання, товари, грошові кошти, інвестиції).

Табл..1. Порівняння джерел фінансових коштів

Ознаки

Джерела коштів

внутрішні

зовнішні

1. Обсяги залучення

Мають певну межу і залежить від фінансових можливостей засновників та ефективності діяльності підприємства.

Розмір залучення залежить від вимог до забезпеченості позики, що отримується.

2. Важкість та швидкість залучення.

Передача та отримання коштів здійснюється просто і швидко.

Отримання коштів потребує спеціального оформлення, на яке необхідний певний час

3. Вплив на ефективність діяльності підприємства в цілому

Весь чистий прибуток залишається в розпорядженні підприємства

Частина доходу витрачається на виплату позикового процента, проте підприємство має можливість збільшити обсяги своєї діяльності.

4. Збереження управління та контролю над підприємствами

Забезпечується повне управління та контроль з боку первинних засновників

Можлива часткова або повна втрата управління та контролю.

5. Забезпечення зовнішнього контролю та ефективності діяльності

Зовнішній  контроль відсутній

Є важелі, що забезпечують зовнішній контроль за діяльністю підприємства

V

Управління формуванням фінансових ресурсів представляє собою процес їх залучення з різних джерел у відповідності з потребами розвитку підприємства.

Це управління здійснюється за наступними етапами:

І – Визначення потреби в фінансових ресурсах, необхідних для розвитку підприємства.

ІІ – Забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел.

ІІІ – Забезпечення необхідного обсягу залучення власних фінансових ресурсів з зовнішніх джерел за рахунок додаткової емісії акцій чи додаткових внесків засновників.

IV - Забезпечення необхідного обсягу залучених фінансових ресурсів: „Загальна потреба–Власні фінансові ресурси”.

V – Визначення форм залучення позикових коштів.

VІ - Формування ефективних умов залучення кредиту: строк надання, ставка проценту, умови виплати суми проценту, умови виплати основної суми боргу.

VІІ – Забезпечення своєчасних розрахунків за отримані кредити (формується спеціальний фонд повернення).

Питання для самостійного опрацювання

  1.  Нематеріальні ресурси та активи підприємства.
  2.  Класифікація фінансових ресурсів підприємства, вибір найбільш ефективних їх форм.

Контрольні запитання

  1.  Що включається до нематеріальних активів
  2.  Висвітліть яким чином підприємство враховує нематеріальні активи і включає в собівартість продукції (послуг).
  3.  Управління формуванням нематеріальних ресурсів.
  4.  Показники ефективності використання нематеріальних ресурсів, оцінка їх ринкової вартості.
  5.  Поняття фінансових ресурсів, їх класифікація.
  6.  Управління формуванням фінансових ресурсів.

Теми рефератів

  1.  Сутність франчайзингу та його застосування в готельному бізнесі.
  2.  Характеристика видів цінних паперів та їх дохідності.

  1.  Тестове завдання : вкажіть вірну відповідь у клітинці

Нематеріальні ресурси

Ліцензія

Фінансові ресурси

Винахід

Патент

Фондовіддача нематеріальних активів

Промисловий зразок

Ліцензійна угода

Фондоємність нематеріальних активів

Раціоналізаторська пропозиція

Авторське свідоцтво

Рентабельність нематеріальн. активів

Товарний знак

Пашуальна виплата

Коефіцієнт оборотності фін. активів

Гудвіл

Роялті

Період обороту фінансових активів

Авторське право

Ноу-хау

Грошовий потік

  1.  Угода, відповідно до якої власник нематеріального активу передає іншій стороні право на використання в певних межах своїх прав.
  2.  Принципово нове технічне вирішення існуючої виробничої проблеми, що дає позитивний ефект.
  3.  Майнові цінності, різного роду права та привілеї, що не мають матеріально-речової форми і використовуються протягом багатьох виробничо-комерційних циклах.
  4.  Документ, яким держава (державний орган) надає особі або підприємству виключне право на використання винаходу тощо.
  5.  Сума грошових коштів, що є на початок планового періоду і можлива до залучення в плановому періоді для забезпечення передбачених обсягів виробництва продукції та послуг та інвестиційної діяльності.
  6.  Обсяг виробництва, що припадає на 1 грн. вартості нематеріальних активів.
  7.  Розроблена автором чи авторським колективом модель виробу, що буде вироблятися підприємством.
  8.  Тривалість одного обороту фінансових активів в днях.
  9.  Вартість ділової репутації підприємства, його ділових зв’язків, популярності найменування, товарного знаку.
  10.  Кількість оборотів за певний період
  11.  Система правових норм, що визначають виключне право авторів на використання плодів своєї праці.
  12.  Оригінальні символи, якими товар відрізняється від інших.
  13.  Дозвіл на використання нематеріальних активів.
  14.  Вартість нематеріальних активів, що припадає на 1 грн. виробництва продукції.
  15.  Разова винагорода за період користування нематеріальним активом.
  16.  Прибутковість нематеріальних активів.
  17.  Сукупність технічних, технологічних, комерційних знань, оформлених у вигляді технічної документації, описаних навичок або виробничого досвіду, необхідних для організації діяльності, але незапатентовані.
  18.  Встановлені відсоткові ставки до обсягу чистого продажу, до собівартості виробництва, до вартості ліцензійної продукції.
  19.  Корисна рекомендація , що стосується техніки чи технології, які використовуються на даному підприємстві.
  20.  Посвідчує пріоритет і авторство на винаходи.
  21.  Грошові надходження у вигляді чистого прибутку та амортизаційних відрахувань.

Тестовий контроль для перевірки знань

1. До нематеріальних активів належать право на:

  1.  “ноу-хау”
  2.  володіння патентами і свідоцтвами
  3.  володіння раціоналізаторською пропозицією
  4.  володіння основними виробничими фондами
  5.  володіння акціями інших акціонерних товариств
  6.  винаходи.

2. За природою свого походження нематеріальні ресурси виникають завдяки:

а) зносу основних виробничих фондів;

б) рідкісності ресурсів;

в) зменшенню індивідуальних витрат на виробництво;

г) новим, унікальним знанням у будь-якій формі;

д) наближенню споживачів до виробників продукції;

е) правильні відповіді „б” і „г”.

3. Управління формування фінансових ресурсів представляє собою:

а) процес безперервного обліку та контролю над використанням фінансових ресурсів підприємства;

б) процес їх залучення з різних джерел у відповідності з потребами розвитку підприємств;

в) процес планування, організації та контролю надходження та використання фінансових ресурсів.

4. Власними внутрішніми фінансовими джерелами формування ресурсів підприємства є:

а) прибуток підприємства;

б) амортизаційні відрахування;

в) кошти на валютному рахунку;

г) всі відповіді правильні.

  1.  Сформований імідж фірми, складовими якого є досвід, ділові зв’язки, стала клієнтура, доброзичливість та прихильність споживачів тощо – це:

а) товарний знак;

б) гудвіл;

в) „ноу-хау”;

г) фірмове найменування.

6. Власними зовнішніми фінансовими джерелами формування ресурсів підприємства є:

а) додаткова емісія акцій;

б) амортизаційні відрахування;

в) кошти на валютному рахунку;

г) безоплатна допомога.

7. Методами оцінки вартості нематеріальних активів є:

а) початкових витрат;

б) метод капіталізації прибутку;

в) нормативний;

г) відповіді а) і б)

д) всі відповіді правильні.

8. Назвіть види нематеріальних ресурсів підприємства:

а) акція

б) інтелектуальна власність

в) вексель

г) „ноу-хау”

д) промислова вартість

е) товарні знаки

9. Товарні знаки і товарні марки – це:

а) оригінальні позначення для відрізнення на ринку товарів і послуг одних виробників від однорідних товарів і послуг інших виробників;

б) знаки, що характеризують репутацію та становище підприємства в цілому;

в) знаки, що вказують на відповідність товару (послуги) встановленим стандартам;

г) знаки, що вказують на приналежність товару певній товарній групі.

10. Залученими зовнішніми фінансовими джерелами формування ресурсів підприємства є:

а) додаткова емісія акцій;

б) кредити;

в) інвестиції;

г) безоплатна допомога.

11. Дозвіл на використання зазначеного винаходу чи раціоналізаторської пропозиції – це:

а) ліцензія;

б) патент.

12. Умови залучення кредиту:

а) строк надання;

б) процентна ставка;

в) умови виплати суми проценту;

г) умови виплати основної суми боргу;

д) всі відповіді вірні.

13. Власний капітал складається:

а) з капіталу від продажу звичайних акцій;

б) капіталу від продажу привілейованих акцій;

в) капіталу від продажу облігацій;

г) нерозподіленого прибутку;

д) капіталу, одержаного під видані векселі.

14. Кошти підприємства використовуються і розміщуються, якщо підприємство:

а) купує активи;

б) нараховує амортизацію;

в) має збитки за звітний період;

г) зменшує заборгованість порівняно з попереднім періодом;

д) сплачує дивіденди акціями.

15. Джерелом фінансування підприємства можуть бути:

а) власний капітал підприємства;

б) довгострокові банківські кредити;

в) заборгованість перед кредиторами за товари (послуги);

г) заборгованість по платежах до бюджету;

д) короткострокові банківські позики.

16. Для розрахунку показників оборотності активів достатньо використати дані:

а) балансу підприємства;

б) балансу підприємства і звіту про рух грошових коштів підприємства;

в) балансу підприємства і звіту про фінансові результати;

г) звіту про фінансові результати.

17. Фінансовий план підприємства складається у формі балансу доходів і витрат; у дохідну частину цього плану можна включити:

а) прибуток від реалізації продукції (послуг) та майна підприємства;

б) амортизаційні відрахування;

в) прибутку від володіння корпоративними правами;

г) податок на додану вартість;

д) внески до статутного фондів інших підприємств.

18. Наявність у підприємства власних обігових коштів можна розрахувати за даними балансу в такий спосіб:

а) до підсумку першого розділу пасиву додати підсумок четвертого розділу пасиву і від одержаної суми відняти підсумок першого розділу активу балансу;

б) до підсумку першого розділу пасиву додати підсумок другого розділу пасиву і від одержаної суми відняти підсумок першого розділу активу балансу;

в) від підсумку другого розділу активу відняти підсумок четвертого розділу пасиву балансу;

г) до підсумку першого розділу активу додати підсумок другого розділу активу і від одержаної суми відняти підсумок першого розділу пасиву балансу.

19. Джерелами фінансування власних обігових коштів підприємства можуть бути:

а) приріст кредиторської заборгованості;

б) прибуток;

в) приріст стійких пасивів;

г) амортизаційні відрахування;

д) короткострокові банківські кредити.

20. Для того щоб зменшити середньозважену вартість капіталу фірми, можна застосувати такі прийоми:

а) збільшити виплати дивідендів;

б) зменшити виплати дивідендів;

в) збільшити кредиторську заборгованість;

г) збільшити залучення довгострокових банківських кредитів.

21. Джерела фінансових ресурсів підприємства збільшуються, якщо підприємство:

а) продає активи;

б) сплачує дивіденди грошима;

в) збільшує заборгованість порівняно з попереднім періодом;

г) отримує чистий прибуток за звітний період;

д) викуповує власні акції;

е) продає власні акції.

Практичне завдання

Задача 1.

Визначити зміни суми чистого робочого капіталу підприємства по даним балансу.

/тис.грн./

Показники

На кінець

І кв.

ІІ кв.
  1.  Загальна сума активів –разом:

в тому числі:

  •  Основні засоби за залишковою вартістю
  •  Інші позаоборотні активи
  •  Запаси товарів по закупній вартості
  •  Запаси матеріалів, малоцінних та швидко зношуваних предметів
  •  Дебіторська заборгованість
  •  Грошові засоби

230

80

30

80

10

20

10

240

90

30

75

10

25

10
  1.  Загальна сума капіталу – разом:

в тому числі:

  •  Власний капітал
    •  Довгострокові кредити банків
    •  Короткострокові кредити банків
    •  Кредиторська заборгованість за товари
    •  Кредиторська заборгованість інших видів

230

120

30

50

25

5

240

130

25

50

30

5

Розв’язок

  1.  Визначимо суму чистого робочого капіталу за перший та другий квартали:

Чистий робочий капітал (ЧРК) = Запаси товарів по закупній вартості + Запаси матеріалів і МШП + Дебіторська заборгованість + Грошові засоби - Короткострокові кредити банків - Кредиторська заборгованість за товари - Кредиторська заборгованість інших видів

або ЧРК = Власний капітал + Довгострокові кредити банків - Основні засоби за залишковою вартістю - Інші позаоборотні активи

І кв.: ЧРК = 80+10+20+10-50-25-5 = 120+30-80-30 = 40

ІІ кв.: ЧРК = 75+10+25+10-50-30-5 = 130+25-90-30 = 35

Сума чистого робочого капіталу порівняно з першим кварталом знизилась на 5 тис.грн. (35-40) або на 12,5% (-5/40*100%).

Задача 2.

Провести аналіз зміни показників рентабельності активів і власного капіталу, використовуючи наступну інформацію про діяльність підприємства.

Показники

І кв.

ІІ кв.

Зміна

1. Сума валового доходу

105

125

+20

2. Сума ПДВ

21

25

+4

3. Сума поточних витрат

60

67

+7

4.Ставка податку на прибуток

30

30

-

5. Середньо квартальна вартість поза обігових активів

95

105

+10

6. Середньо квартальна вартість обігових активів

145

165

+20

7. Середня сума використовуваного заємного капіталу

155

165

+10

8. Загальна вартість капіталу (рядок 5 + рядок 6)

300

330

+30

9. Чистий прибуток

(р.1-р.2-р.3-((р.1-р.2-р.3)*0,3)

16,8

23,1

+6,3

10. Рентабельність активів

((рядок 9/ рядок 8)*100%)

5,6

7,0

+1,4

12. Власний капітал (рядок 8- рядок 7)

145

165

+20

Таким чином, власний капітал збільшився на 20 тис. грн. Рентабельність активів теж зросла на 1,4 відсоткових пункти.

Задача 3.

Розрахувати необхідний обсяг позикового капіталу для фінансування готелю  та визначити коефіцієнт його самофінансування в плановому періоді, виходячи з наступних даних:


показники

Од. виміру

Кількісне значення

1. Загальний обсяг фінансування реального інвестиційного проекту

в тому числі в плановому періоді

тис.грн.

-ІІ-

560

390

2. Середня вартість основних засобів в плановому періоді

-ІІ-

900

3. Середня норма амортизації основних засобів в плановому періоді

%

12

4. Планова частина використання амортизаційних відрахувань на капремонт

%

40

5. Планова сума балансового прибутку

тис.грн.

500

6. Плановий розподіл прибутку:

-ІІ-

-

а) оплата податкових платежів

-ІІ-

225

б) поповнення резервного фонду

-ІІ-

20

в) виплата дивідендів

-ІІ-

60

г) матеріальне стимулювання та соціальні виплати персоналу

-ІІ-

30

д) поповнення обігових активів

-ІІ-

35

Розв’язок

  1.  Обсяг позикового капіталу = Загальний обсяг – Власний капітал
  2.  Власний капітал в плановому році = Чистий прибуток + Амортизаційні відрахування = (500 – 225 – 20 – 60 – 30 – 35) + (900*0,12 – 900*0,12*0,4) = 130 + 64,8 = 194,8 тис.грн.
  3.  Залучений капітал в плановому році = 390 - 194,8 = 195,2
  4.  Коефіцієнт самофінансування в плановому році складе:

Кс = Власний капітал / Загальний обсяг в плановому році = 194,8 / 390 = 0,49

Задача 4.

Оцінити вартість об’єкта оцінки. За результатами фінансового аналізу діяльності підприємства отримані такі значення мультиплікаторів:

  •  ціна/чистий прибуток – 10, ступінь довіри – 0,5;
  •  ціна/балансова вартість активів – 17, ступінь довіри – 0,3.

Діяльність підприємства об’єкта оцінки характеризується такими даними:

  •  прибуток до оподаткування – 30 тис.грн.;
  •  амортизація – 5 тис.грн.;
  •  балансова вартість активів – 100 тис.грн.

Розв’язок

  1.  Чистий прибуток підприємства, що оцінюється: Прибуток до оподаткування – Амортизаційні відрахування – Податок на прибуток = 30 – 5 – (30-5)∙0,25 = 18,75
  2.    Вартість об’єкта оцінки: 18,75∙10∙0,5 + 100∙17∙0,3 = 603,75 тис.грн.

Задача 5.

Ринкова вартість усіх активів підприємства оцінюється в 400 тис.грн., а зобов’язань – 300 тис.грн. фактичний прибуток до оподаткування – 23 тис.грн., ставка податку на прибуток – 25%. Середньогалузева рентабельність власного капіталу (Р) – 15%. Ставка капіталізації (Ккап) – 18%. Оцінити вартість гудволу (Г).

Розв’язання

Розрахуємо вартість гудволу методом надлишкових прибутків

Г = (П – Р*А) / Ккап

1. Фактичний чистий прибуток (П) = 23*(1-0,75) = 17,3 тис.грн.

2. Вартість власного капіталу (А) = 400-300 = 100 тис.грн.

3. Вартість гудволу: Г = (23 – 100*0,15) / 0,18 = 12,8 тис.грн.

Практичне завдання для самостійного рішення

Задача 1

Обчислити суму нематеріальних активів  при умові, що по балансу підприємства нараховується навчально-комп’ютерних програм на 100 тис. грн., товарний знак 10 тис. грн., витрачено 120 тис. грн. на покупку ліцензії використання “ноу-хау“,  нараховується  на 200 тис. грн. запатентованої технології і креслень, збудовано на 50 тис. грн. приміщення  для зберігання  програм і технологій.

Література:

  1.  основна:  1,2,6,15,23,27,30,36,37,45,46,63,77,87
  2.  додаткова: 31,38,44,47,57,52,66,83,43

Лекційне заняття №13

Тема: формування, використання та ефективність інвестицій (І).

  1.  Сутність та характеристика І.
  2.  Різновиди та структура інвестицій. Джерела їх формування.
  3.  Оцінка ефективності використання І. на підприємстві.
  4.  Вплив І. на розвиток інноваційних процесів на підприємстві.

І

Під інвестиціями відповідно до Закону України „Про інвестиційну діяльність” розуміють усі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об’єкти підприємницької діяльності, внаслідок чого створюється прибуток або досягається соціальний ефект.

Виділимо основні ознаки інвестицій:

  1.  Витрати на відтворення основного капіталу та модернізацію процесу виробництва.
  2.  Певні види майнових і інтелектуальних цінностей.
  3.  База для створення нового об’єкту  діяльності (нового бізнесу, нового продукту, нової цінності).
  4.  Має споживчу вартість – вартість інвестиції.
  5.  Має приносити прибуток (дохід) інвестору та споживачу інвестицій, або впливати на його зростання, збільшення вартості підприємства.
  6.  Соціальний ефект для населення, робітників підприємства, створення сприятливого іміджу підприємства – тобто нематеріальний ефект від інвестування.
  7.  Ресурс майбутнього.
  8.  Носій фактору ризику.
  9.  Носій фактору ліквідності підприємства.
  10.  Якісно нова ознака: інвестування все ширше охоплює розвиток людського капіталу – основи створення матеріальних та нематеріальних цінностей.

Ознакою розподілу інвестицій за об’єктами інвестування вважається визначення видів майнових чи інтелектуальних цінностей (грошові кошти, цільові банківські внески, цінні папери, рухоме і нерухоме майно, інтелектуальні цінності). Ці цінності та майнові права складають об’єкти інвестиційної діяльності, основним джерелом якої є національний дохід, за рахунок якого утворюється фонд нагромадження, що в свою чергу умовно поділяється на фонд відшкодування і фонд відновлення. За рахунок цих фондів формуються валові, чисті (в їх складі) та реноваційні інвестиційні ресурси.

Валові інвестиції на рівні підприємства характеризують загальний обсяг капіталу, інвестованого у відтворення основних засобів і нематеріальних активів в певний період.

Реноваційні інвестиції визначають обсяг капіталу, інвестованого в просте відтворення основних фондів і нематеріальні активи, що амортизуються. Таким чином, в кількісному вираженні їх можна прирівняти до суми амортизаційних відрахувань в певному періоді.

Джерелом чистих інвестиційних ресурсів є фонд відновлення, за рахунок якого формуються нові виробничі фонди. Вони менші валових на величину амортизаційних відрахувань.

Класифікація інвестицій

І - За напрямками вкладення капіталу розрізняють такі форми (напрямки) здійснення інвестиційної діяльності:

  1.  Реальні (або капіталоутворюючі) інвестиції характеризують вкладення капіталу у відтворення основних засобів, в інноваційні матеріальні і нематеріальні активи (інноваційні інвестиції), в приріст запасів товарно-матеріальних цінностей та інші об’єкти інвестування, пов’язані зі здійсненням операційної діяльності підприємства або з розвитком персоналу підприємства, поліпшенням умов праці. Результатом таких інвестицій є збільшення обсягу або поліпшення якості основних фондів підприємств та його матеріальних обігових активів. Основними формами здійснення реальних інвестицій є:

- Нове будівництво. Воно являє собою будівництво нового об’єкта із закінченим технологічним циклом на спеціально виділеній території за спеціально розробленим або типовим проектом. Інвестування в нове будівництво здійснюється з метою диверсифікації діяльності, а також – досягнення максимуму виробничої потужності наявних основних фондів (пропускної спроможності та коефіцієнту завантаження готелю тощо) та потенційних можливостей подальшого нарощування обсягів діяльності підприємства.

  •  Реконструкція. Вона являє собою суттєве перетворення технологічних процесів обслуговування в підприємствах готельного господарства на основі досягнень науково-технічного прогресу. Метою її проведення є збільшення виробничих потужностей на базі наявних основних фондів, підвищення якості обслуговування, економії поточних витрат тощо.
    •  Придбання матеріальних активів (елементів активної частини основних фондів підприємства). Воно здійснюється шляхом укладення договорів куплі-продажу або лізингу обладнання, транспортних засобів та інших елементів активної частини основних фондів.
      •  Модернізація. Вона здійснюється з метою удосконалення елементів активної частини основних фондів для приведення їх в стан, відповідний сучасним вимогам.
      •  Придбання цілісних майнових комплексів. Ця форма реального інвестування припускає вкладення інвестиційних ресурсі в суб’єкт підприємницької діяльності – підприємство з його майново-фінансовим потенціалом, конкурентними перевагами, іміджем, господарськими зв’язками та інше. Метою такого інвестування може стати товарна та регіональна диверсифікація діяльності, усунення або поглинання конкурента, вихід на нові ринки та сфери діяльності.
  1.  Фінансові інвестиції характеризують вкладення капіталу в різні фінансові інструменти інвестування в формі:
    •  придбання цінних паперів, емітентом яких виступає держава (ОВДП тощо);
      •  придбання цінних паперів інших підприємств (акцій, облігацій, векселів тощо);
      •  здійснення депозитних вкладень в комерційні банки;
      •  участь у формуванні статутних фондів інших підприємств – суб’єктів підприємницької діяльності (зокрема акціонерних товариств);
      •  участь у фінансуванні спільної діяльності (без створення юридичної особи).

ІІ - За характером участі в інвестиційному процесі інвесторів:

1. Прямі інвестиції передбачають пряму участь інвестора у виборі об’єкта інвестування і вкладення капіталу без фінансових посередників. Іноді метою такого інвестування є заволодіння контрольним пакетом акцій (паїв).

2. Непрямі інвестиції здійснює пасивний інвестор. Тобто інвестиційний процес організовується за допомогою фінансових та інвестиційних посередників.

ІІІ - В залежності від доходів підприємства:

1. Похідні інвестиції прямо корелюють з динамікою обсягу чистого доходу (прибутку) через механізм його розподілу на споживання та заощадження.

2. Автономні інвестиції характеризують вкладення капіталу, ініційоване дією факторів, не пов’язаних з формуванням і розподілом чистого доходу (прибутку) – технологічним прогресом, екологічними заходами тощо.

IV – За характером інвестиційного потоку :

1. Внутрішні характеризують вкладення капіталу в розвиток операційних активів самого підприємства-інвестора.

2. Зовнішні інвестиції представляють собою вкладення коштів в реальні активи інших підприємств або в фінансові інструменти інвестування. Емітовані іншими суб’єктами господарської діяльності.

V – За формою власності:

1. Приватні інвестиції вкладаються фізичними особами, а також юридичними особами недержавних форм власності.

2. Державні інвестиції здійснюються державними підприємствами, а також за рахунок державного бюджету різних рівнів і державних позабюджетних фондів.

3. Змішані інвестиції передбачають вкладення капіталу як з приватного, так і державного капіталу в об’єкти інвестування підприємства.

VІ -  За періодом здійснення інвестицій:

  •  Короткострокові інвестиції (до 1 року)
  •  Середньострокові (від 1 до 3 років).
  •  Довгострокові (до 6 років)

Здійснення інвестиційної діяльності пов’язане з отриманям взиску. Параметрами, що характеризують ефективність інвестицій є рівень дохідності, ліквідності та рівень інвестиційного ризику.

VІІ -  За рівнем дохідності:

Високодохідні інвестиції вкладаються в інвестиційні проекти або фінансові інструменти, очікуваний рівень чистого інвестиційного прибутку за якими перевищує середню норму цього прибутку на інвестиційному ринку. Якщо рівень інвестиційного прибутку приблизно відповідає середній нормі інвестиційного прибутку, що склався на інвестиційному ринку, то такі інвестиції є середньодохідними. Відповідно низьколіквідні інвестиції мають рівень прибутковості значно нижчий за середню норму цього прибутку на ринку. Бездохідні інвестиції не пов’язані з отриманням прибутку і здійснюються, як правило, з метою отримання соціального, екологічного чи інших видів позаекономічного ефекту.

VІІІ - За рівнем ліквідності:

Високоліквідні -  відносять такі об’єкти (інструменти) інвестування підприємства, які можуть швидко, без втрат можуть бути конверсовані в грошову форму. В основному в цю групу входять короткострокові фінансові вкладення.

Середньоліквідні включають групу об’єктів (інструментів) інвестування підприємства, які можуть бути конверсовані в грошову форму без значних втрат своєї поточної ринкової вартості в строк від одного до шести місяців.

Низьколіквідні інвестиції, на відміну від попередніх, можуть бути конверсовані в грошову форму без значних втрат на період понад півроку.  До цієї групи відносять незавершені інвестиційні проекти з застарілою технологією; акції маловідомих підприємств, що не котуються на фондовому ринку.

Неліквідні інвестиції характеризують види інвестицій підприємства, які не можуть бути реалізовані самостійно, а лише в складі цілісного майнового комплексу.

ІХ - За рівнем ризику:

Безризикові інвестиції вкладаються в такі об’єкти інвестування, по яким відсутній реальний ризик втрати капіталу або очікуваного доходу і практично гарантовано отримання чистого інвестиційного прибутку. Рівень ризику по низькоризикованим інвестиціям приблизно відповідає середньо ринковим показникам. Високоризиковані інвестиції характеризують вкладення капіталу в об’єкти, що визначаються ризикованістю, що перевищує середньо ринковий. Такі інвестиції характеризуються високим рівнем доходу. Особливу увагу потрібно приділяти спекулятивним, венчурним інвестиціям, вкладеним в найбільш ризиковані проекти.

Х – За галузевою та регіональною спрямованістю інвестицій:

Галузева ознака передбачає розподіл інвестиційного потоку за галузями народного господарства, що дає можливість визначати рейтинг інвестиційно привабливих підприємств та галузей. Така класифікація пов’язана з державним регулюванням інвестиційного процесу в масштабах країни.

ХІ – За  регіональною спрямованістю розрізняють інвестиції на внутрішньому та зовнішньому ринках. Потрібно зазначити, що обсяги вітчизняного капіталу (прямі інвестиції) з України на 31.12.03 року становили 142 231, 4 тис. дол. США, в тому числі 33,4 тис. дол. США в сферу готельного та ресторанного господарства.  З міста Києва відповідно 17450.00 тис. дол. США, в тому числі 13,00 тис. дол. США в сферу готельного та ресторанного господарства. В той же час інвестиційний потік в столицю становив 2012465,30 тис. дол. США, в тому числі 111880,41 тис. дол. США в сферу готельного та ресторанного господарства.

ХІ – Облік та аналіз обсягу інвестування підприємств потребує поділу інвестицій за джерелами залучення – вітчизняні та іноземні.

ІІ

Інвестиційна політика являє собою сукупність заходів управління інвестиційною діяльністю підприємства, спрямованих на оптимізацію форм інвестицій, підвищення обґрунтованості інвестиційних рішень, що приймаються, зростання ефективності інвестиційної діяльності, зниження інвестиційних ризиків та забезпечення ліквідності балансу підприємства.

Розробка інвестиційної політики будується на таких принципах :

  1.  Відповідність стратегічній меті розвитку підприємства – має створювати умови (матеріальні та фінансові) для реалізації цілей та завдань стратегічного розвитку.
  2.  Перспективність.
  3.  Самофінансування інвестиційної діяльності підприємства.
  4.  Обґрунтованість інвестиційних рішень щодо забезпечення самоокупності та рентабельності.
  5.  Концентрація інвестицій на найбільш важливих об’єктах інвестування.
  6.  Мінімізація інвестиційного ризику
  7.  Забезпечення постійної платоспроможності підприємства.

Послідовність розробки інвестиційної політики:

І етап – виявлення цілей та завдань інвестування коштів (на основі стратегії розвитку).

ІІ етап – вибір конкретної форми та напрямку інвест. діяльності (реальні, фінансові).

ІІІ етап – обґрунтування інвест. проектів-альтернатив з розробкою бізнес-плану проекту.

ІV – оцінка ефективності інвест. проектів, що розглядаються (строк окупності, чиста дійсна вартість грошового потоку, внутрішня норма рентабельності, індекс прибутковості проекту).

V – порівняння розрахованих показників з даною системою критеріїв доцільності проекту.

VІ етап – формування портфеля інвестицій.

VІІ – реалізація проекту (укладання договорів з підрядчиками, відкриття рахунків, укладання договорів з брокерськими конторами на купівлю акцій, своєчасне проведення розрахунків тощо).

VІІІ етап – проведення моніторингу ходу реалізації інвест. проектів для своєчасного прийняття заходів з коригування інвест. портфеля у зв’язку зі змінами внутрішнього та зовнішнього середовища).

При значних відхиленнях від первісно розробленого бізнес-плану може прийматись рішення про достроковий вихід з проекту або його продаж.

ІІІ

Під портфелем інвестицій розуміють сукупність інвестиційних проектів (реальних, фінансових), що реалізуються на даний момент.

Управління портфелем інвестицій передбачає цілеспрямовану діяльність з аналізу, формування та регулювання складу портфеля для досягнення поставленої мети інвестування.

Основні цілі формування портфеля інвестицій:

  1.  Отримання необхідної норми та обсягу прибутку від інвестування.
  2.  Збереження (інфляційний захист) капіталу підприємства (тимчасово вільних коштів).
  3.  Забезпечення необхідних темпів приросту капіталу.
  4.  Зниження інвестиційного ризику.
  5.  Забезпечення потрібного рівня ліквідності портфеля, можливості вивільнення інвест. ресурсів.

Типи інвестиційних портфелів:

  1.  агресивний – високоризикові проекти з високою нормою дохідності;
  2.  поміркований – включає проекти з низьким ризиком;
  3.  змішаний.

Управління формуванням портфеля інвестицій передбачає:

І етап – постановка цільової функції, критеріїв та обмежень формування портфеля.

ІІ етап – добір проектів для включення до портфеля.

ІІІ етап –аналіз ходу та ефективності реалізації окремих проектів та портфеля в цілому.

ІV етап – коригування складу портфеля.

IV

Показниками ефективності використання інвестицій є:

  1.  Чистий приведений дохід  (ЧПД):

ЧПД = ЧГП – ІС,

Де ЧГП – сума чистого грошового потоку;

     ІС – сума інвестованих коштів для реалізації проекту

  1.  Індекс (коефіцієнт) дохідності (ІД):

ІД = ЧГП / ІС

  1.  Внутрішня норма дохідності (ВНД):

n

ВНД = √ (ГП / ІС) - 1

  1.  Cтрок окупності (CО)

СО = ІС / ЧГП n

СО = (ЧП + А) / ІВ,

де ЧГП n  - середня сума грошового потоку в теперішній вартості в періоді (за короткострокових вкладень цей період – 1 місяць, довгострокових – 1 рік);

ЧП – чистий прибуток,

А – амортизаційні відрахування,

ІВ – інвестиційні витрати.

Питання для самостійного опрацювання

  1.  Інвестиції, інвестиційна діяльність підприємства
  2.  Види інвестицій
  3.  Визначення потреби в інвестиціях
  4.  Оцінка економічної ефективності інвестицій
  5.  Ризик в інвестиційній діяльності підприємства
  6.  Роль держави в інвестиційній діяльності

Контрольні запитання

  1.  Дайте характеристику реальним інвестиціям
  2.  Структура інвестицій
  3.  Назвіть капітальні вкладення в залежності від форм власності
  4.  Формування оптимального інвестиційного портфеля.
  5.  Вплив І. на розвиток інноваційних процесів на підприємстві.
  6.  Висвітліть методику оцінки економічної ефективності інвестицій
  7.  Які методи застосовуються для оцінки ступеня ризику

Теми рефератів

  1.  Характеристика і структура інвестицій.
  2.  Сутність інвестиційного клімату та його вплив на приток іноземних інвестицій в Україну.
  3.  Недоліки національної економічної політики і її вплив на формування інвестиційного клімату в Україні.

Тестовий контроль для перевірки знань

1. Інвестиції – це:

  1.  пошук інвесторів та вивчення можливості одержання інвестицій
  2.  довгострокові вкладення капіталу з метою одержання прибутку
  3.  короткострокові вкладення капіталу з метою отримання прибутку

2. Фінансові інвестиції – це:

  1.  вкладення коштів на відтворення основних фондів
  2.  відшкодування витрат виробництва
  3.  придбання цінних паперів

3. Реальні інвестиції – це вкладення капіталу

  1.  в обладнання
  2.  передавальні пристрої
  3.  науково-технічну документацію
  4.  народну творчість
  5.  патенти
  6.  придбання художніх діячів

4. До складу капітальних вкладень підприємства включаються:

  1.  вартість будівельно монтажних робіт
  2.  вартість придбаних матеріалів
  3.  вартість технологічного обладнання
  4.  вартість транспорту
  5.  витрати на проектні – початкові роботи
  6.  витрати на підготовку експлуатаційних кадрів

5. До фінансових інвестицій відносяться:

а) акції;

б) кошти на депозитах в банках;

в) товарний кредит.

6. Під вкладанням коштів у різноманітні фінансові інструменти (активи), серед яких найбільш значну частку займають вкладання коштів у цінні папери розуміють:

а) реальні інвестиції;

б) прямі інвестиції;

в) фінансові інвестиції;

г) державні інвестиції;

7. Під можливістю виникнення непередбачених фінансових втрат у ситуації непевності умов інвестиційної діяльності розуміється:

а) ліквідність інвестицій;

б) інвестиційний ризик;

в) інфляція;

г) форс-мажорні обставини.

8. Потенційна спроможність інвестицій у короткий час і без істотних фінансових утрат трансформуватися в кошти називається:

а) ліквідністю інвестицій;

б) процесом дисконтуванням;

в) ануїтетом;

г) немає правильної відповіді.

9. Цілеспрямовано сформована сукупність об'єктів реального і фінансового інвестування, призначених для здійснення інвестиційної діяльності в середньостроковому періоді відповідно до розробленої інвестиційної стратегії компанії являє собою:

а) інвестиційний ринок;

б) інвестиційний сертифікат;

в) календарний план інвестиційного проекту;

г) інвестиційний портфель

10. Оперативний фінансовий план короткострокового періоду, що відбиває витрати і надходження засобів, пов'язаних з реалізацією інвестиційного проекту називається:

а) календарний план реалізації інвестиційного проекту;

б) бюджет реалізації інвестиційного проекту;

в) моніторинг реалізації інвестиційних програм;

г) бізнес-план.

Практичне завдання

Задача 1.

Розроблено три варіанти винаходу на технологію виробництва кондитерського виробу в ресторані, що входить до готельного комплексу. За даними таблиці розрахувати найбільш ефективний варіант. Кн = 1.

показник

варіанти

1

2

3

Інвестиції, тис.грн.

22500

27600

19700

Витрати виробництва на 1 виріб, тис.грн.

13600

14700

13700

Річний обсяг виробництва, тис.од.

700

1100

2500

Розв’язок

  1.  Відносна (порівняльна ефективність) реальних інвестицій визначається за допомогою показника зведених витрат (ЗВ):

ЗВ = Поточні витрати за і-тим проектом + Нормативний коефіцієнт економічної ефективності *     капіталовкладення      min

Варіант 1.: ЗВ1 = (13600700) +  0,122500 = 11770 тис.грн.

Варіант 2.: ЗВ2 = (147001100)  + 0,127600 = 18930 тис.грн.

Варіант 3.: ЗВ3 = (137002500)  + 0,119700 = 36220 тис.грн.

Найбільш ефективним є 1 варіант, оскільки проект з найменшими зведеними витратами.

Задача 2.

Встановити доцільність інвестицій в будівництво нового готелю за показниками абсолютної ефективності за даними таблиці. Нормативний коефіцієнт Ен = 0,15

показник

значення

Обсяг надання послуг проживання в натуральних одиницях,  тис. ліжко-діб

100

Середня ціна за місце за добу, грн.

200

Собівартість послуги проживання, грн.

160

Обсяг капітальних вкладень, млн.грн.

14

Розв’язок

Абсолютна ефективність інвестицій: Ен = загальна сума прибутку для новостворювальних об’єктів / сума капітальних вкладень (вартість проекту).

Ен = (200 – 160) * 100000 / 14000000 = 0,28

Розрахований коефіцієнт перевищує нормативний, тому будівництво доцільно.

Задача 3.

Програма заходів з автоматизації процесу  бронювання гостей в готелі розрахована на 4 роки і розроблена у 2-х варіантах. Вибрати економічний варіант програми за даними таблиці, якщо норматив приведення капіталовкладень за фактором часу Е = 0,1.

Показник / варіант

1

2

Капітальні вкладення, тис.грн., у тому числі по роках

1,6

1,6

1-й

0,4

0,4

2-й

0,4

0,2

3-й

0,4

0,3

4-й

0,4

0,7

Розв’язок

Обчислити капіталовкладення, приведені до початку здійснення заходів з автоматизації:

Рс = майбутня сума вкладень, яку обумовлено під час інвестування / (1 + дисконтна ставка, виражена дробом)n

За 1 варіантом: Рс  = 0,4+[(0,4 / (1 + 0,1) 2-1] + [(0,4 / (1 + 0,1) 3-1] + [(0,4 / (1 + 0,1) 4-1] = 1,396 тис.грн

За 2 варіантом: Рс = 0,4+[(0,2 / (1 + 0,1) 2-1] + [(0,3 / (1 + 0,1) 3-1] + [(0,7 / (1 + 0,1) 4-1] = 1,356 тис.грн

Економічно доцільним є 2-й варіант, оскільки сума капітальних витрат, приведених до моменту початку їх освоєння, є меншою.

Задача 4.

1. Обчислити майбутню вартість вкладу через 16 місяців за складними процентами, якщо початкова вартість вкладу 2000 гри., відсоткова ставка -14% у чотири місяці.

Розв’язок:

1. Sc = P × (1+i)n 

де Sc – майбутня вартість вкладу при його нарощування по складним процентам;

Р – початкова вартість вкладу;

і– ставка відсоткова;

п – кількість інтервалів, по яким здійснюється кожний відсотковий платіж;

Так як виплати здійснюються з періодичністю 1 раз у 4 місяці протягом 16 місяців, то кількість інтервалів буде складати 16 : 4 = 4

Sc = 2000 × (1+0,14)4 = 3377,92032 грн.

Задача 5.

Обчислити теперішню вартість ануїтету за 5 років, якщо сума ануїтетного платежу 400 гри., річна відсоткова ставка – 22%.

Розв’язок:

  1.  Розрахуємо теперішню вартість ануїтету  за простим процентом:

P = S – D = S×(1 / (1+ni)

де Р – теперішня вартість вкладу;

S – сума ануїтетного платежу;

D– сума дисконту, розрахована за простим процентом, за певний період часу;

п – кількість інтервалів, по яким здійснюється розрахунок відсоткових платежів;

і– дисконтна ставка.

P = 400×(1 / (1+ 5×0,22) = 190,47 грн.

Задача 6.

Обчислити теперішню вартість вкладу за складними відсотками, якщо кінцева вартість вкладу через 8 років 10000 грн., річна відсоткова ставка - 25%, темп інфляції - 16%. Знайти реальну відсоткову ставку та інфляційну премію.

Розв’язок:

  1.  Розрахуємо теперішню вартість вкладу з врахуванням фактору інфляції:

P р = Sн / ((1+Ір) × (1+ТИ) n  

де Рр– реальна теперішня сума вкладу, що враховує фактор інфляції;

S – очікувана номінальна майбутня вартість вкладу;

Ір – реальна процентна ставка, що використовується в процесі дисконтування вартості;

ТИ – прогнозований темп інфляції

п – кількість інтервалів, по яким здійснюється розрахунок відсоткових платежів;

2.  Реальна процентна ставка:

Ір = (І – ТИ) / (1+ТИ) = (0,25-0,16) / (1+0,16) = 0,077 або 7,7%

Отже, P р = 10000 / ((1+0,077) ×(1+0,16))8 = 2105,15 грн.

  1.  Інфляційна премія складає:

Пи = Р × ТИ = 2105,15 × 0,16 = 336,824 грн.

Задача 7.

Обчислити майбутню вартість ануїтету через 6 років, якщо сума ануїтетного платежу 250 грн., річна відсоткова ставка - 18%, темп інфляції - 8%.

Розв’язок:

  1.  Розрахуємо майбутню вартість вкладу з врахуванням фактору інфляції:

Sн = P × (1+Ір)×(1+ТИ)n

де Sc – майбутня вартість вкладу при його нарощування по складним процентам;

Р – початкова вартість вкладу;

Ір – реальна процентна ставка, що використовується в процесі дисконтування вартості;

ТИ – прогнозований темп інфляції

п – кількість інтервалів, по яким здійснюється кожний відсотковий платіж.

Ір = (0,18 – 0,08) / (1+ 0,08) = 0,092

Sc = 250 × (1+0,092) × (1+0,08)6 = 672,695 грн.

Задача 8.

Що Ви обираєте: 7000 грн. готівкою чи виплати по 1200 грн. на протязі 9-ти років, річна відсоткова ставка - 15% з періодичністю виплат 3 рази на рік (обчислити для цього варіанту ефективну відсоткову ставку).

Розв’язок:

  1.  Для прийняття рішення розрахуємо майбутню вартість вкладу для варіанту 2 (наступних платежів – постнумерандо) (виплати по 1200 грн.)::

SApost = R × ((1+i)n – 1) / i

де SApost – майбутня вартість ануїтету, що здійснюється на умовах наступних платежів (постнумерандо);

R – член ануїтету, що характеризує розмір окремого платежу;

і  - ставка відсотка;

п – кількість інтервалів, по яким здійснюється кожний відсотковий платіж.

SApost = 1200 × ((1+0,157)9 – 1) / 0,157 = 25212,7 грн.

  1.  Ефективна ставка процента складає: (1 + 0,15 / 3)3 – 1 = 0,157 тобто 15,7, що приблизно відповідає річній відсотковій ставці

Тому обираємо варіант 2, який при виплаті 1200 грн. Щорічно дає можливість отримати значно більшу суму коштів.

Задача 9.

Чи варто вкладати гроші в інвестиційний проект, який розрахований на 5 років і передбачає такі грошові потоки: с(0)=-2000 грн., с(1)=1000 грн., с(2)=300 грн., с(3)=200 грн,. с (4)=800 грн., с(5)=600 грн., альтернативна відсоткова ставка -12% річних.

Розв’язок:

Показник

Інвестиційний проект

Капітальні вкладення, тис.грн.

2000

1-й

1000

2-й

300

3-й

200

4-й

800

5-й

600

Рс = майбутня сума вкладень, яку обумовлено під час інвестування / (1 + дисконтна ставка, виражена дробом)n

Рс  = 1000+[(300 / (1 + 0,12) 2-1] + [(200 / (1 + 0,12) 3-1] + [(800 / (1 + 0,12) 4-1] + [(600 / (1+0,12) 5-1] = 1922,36 грн

Індекс дохідності складає: 1922,36/2000 = 0,96118

Індекс дохідності менший одиниці ( 0,96118), тому він не може бути прийнятий до реалізації.

7. Оцінити значення внутрішньої норми дохідності інвестиції об'ємом 9000грн., що генерує грошові потоки по 1700 грн. на протязі 6-ти років.

Розв’язок:

  1.  Для визначення внутрішньої норми дохідності  необхідно знайти розмір дисконтної ставки, по якій теперішня вартість грошового потоку за 6 років буде приведена до суми інвестованих коштів  (9000 грн.)

n

ВНД = √ (ГП / ІС) -1

 

де ГП  - сума грошового потоку в теперішній вартості в періоді ;

ІС – інвестиційні витрати.

      6

ВНД = √ (1700*6 / 9000) = 0,015

Задача 10.

Інвестиційний портфель складається з акцій двох компаній, із сподіваними нормами доходності т(1)=60%, т(2)=85% і середньоквадратичними відхиленнями (ступенем ризику) сг(1)=4%, а(2)=6%. Обчислити сподівана норму дохідності та ступінь ризику портфеля, якщо частки акцій компаній у портфелі х(1)=30%, х(2}=70% відповідно.

Розв’язок:

  1.  Очікувана норма дохідності по інвестиційному портфелю: Е (rp) = ∑Е(ri)Wi = 60*0,30+85*0,70 = 77,5%
  2.  Ступінь ризику портфеля:ơ р= ∑ ơ (ri)Wi = 4*0,3 + 6*0,7 = 5,4%

Запропонувати до впровадження три інвестиційні проекти (таблиця). Визначити найбільш рентабельний.

варіант

Інвестиції, тис.грн.

Дохід, тис.грн.

1

446,5

640,2

2

750,6

997,5

3

1250,0

1475,5

Розв’язок

Визначимо індекс дохідності:

За першим варіантом: ІД = 640,2/446,5 = 1,4338 або 143,38%

За другим: ІД = 977,5/750,6 = 1,3023 або 130,23%

За третім: ІД = 1475,5/1250 = 1,1804 або 118,04%.

Найбільш рентабельним є перший проект.

Задача 11.

Перед інвестором стоїть завдання розмістити 100 у.о. на депозитний вклад строком на 1 рік та вибрати один з чотирьох варіантів пропозицій. Так, банк №1 пропонує інвестору виплачувати дохід по складним процентам в розмірі 23% / квартал, банк №2 – 30% / 4 місяці, №3 – 45% / 2 рази в рік, №4 – 100% / в рік.

Розв’язок

Побудуємо таблицю по 4 варіантам пропозицій:

Банк

Теперішня вартість вкладу

Ставка проценту

Майбутня вартість вкладу

І період

ІІперіод

ІІІ період

IV період

1

100

23

123

151

186

229

2

100

30

130

169

220

-

3

100

45

145

210

-

-

4

100

100

200

-

-

-

S = P+I = P×(1+i)n

Порівняння показало: кращийй варіант - №1

Задача 12.

Вибрати кращий варіант капіталовкладень на удосконалення технології виробництва 100 тис. шт. напівфабрикатів в ресторані  та обґрунтувати  необхідність його проведення за даними таблиці, якщо коефіцієнт економічної ефективності складає 0,15, а нормативний термін окупності інвестицій – 6,7 років.

Показник

Діючий варіант

Варіанти

І

ІІ

Собівартість напівфабрикату, грн. / шт.

15

18

12

Інвестиції, млн..грн.

3,0

2,5

3,5

Розв’язок

  1.  Визначимо приведені витрати для двох варіантів інвестування, грн. / шт.:

П’t = C+Eн×Кі’

П’1 = 18 + 0,15 × 2500000 / 10000 = 21,75 (грн. / шт.)

П’2 = 12 + 0,15 × 3500000 / 10000 = 17,25 (грн. / шт.)

Отже, кращим є ІІ варіант

  1.  Визначимо річний економічний ефект від удосконалення технологій виробництва. Спочатку знайдемо приведені витрати по базовому варіанту:

П’б = 15 + 0,15 × 3000000 / 10000 = 19,50 (грн. / шт.)

Таким чином, економічний ефект складає:

Еріч = (П’б -  П’н )× N = (19.50 – 17.25)×10000 = 225000

  1.  Термін окупності додаткових інвестицій:

Ток = (Ін. – Іб) / Еріч = (3500000 – 3000000) / 225000 = 2,22 роки > 6,7 роки

Задача 13.

Розглядаються 2 проекти А і В щодо інвестування. Відомі оцінки прогнозованих значень доходу від кожного з цих проектів та відповідні значення ймовірностей. Потрібно оцінити міру ризику кожного з цих проектів і обрати один з них для інвестування.

Табл..1

Оцінка можливих результатів

Прогнозований прибуток

Значення ймовірностей

А

В

А

В

Песимістичні

150

100

0,3

0, 98

Оптимістичні

200

151

0,7

0,2

Рівень ризику по проектам можна визначити за допомогою розрахунків середньоквадратичного (стандартного) відхилення:

 n           __   2 

σ = √∑ (Rі – R) * Рі

              і =1

де σ – середньоквадратичне відхилення;

Rі – конкретне значення можливих варіантів очікуваного прибутку;

_

R – середній прогнозний розмір прибутку;

Рі – можлива частота (ймовірність) отримання окремих варіантів прогнозованого прибутку;

n – число спостережень.

Визначимо складові формули та заповнимо таблицю 2.

Табл..2.

Розрахунок середньоквадратичного відхилення по двом проектам.

Варіанти проекту

Оцінка можливих результатів

Rі

_

R

     _

(Rі – R)

     _  2

(Rі – R)

Рі

       _  2

(Rі – R) * Рі

            _  2

√(Rі – R) * Рі

Проект А

песимістична

500

395

+105

11025

0,3

3305,7

-

оптимістична

285,7

395

-109,3

11946,5

0,7

8362,5

-

В цілому

-

395

-

-

1,0

11668,2

108

Проект В

песимістична

102

430

-328

107584

0, 98

105432,3

-

оптимістична

755

430

+325

105625

0,2

21125

-

В цілому

-

125

-

-

1,0

126557,3

355,7

Rі   розраховується діленням відповідного значення очікуваного прибутку на відповідне значення ймовірності.

Результати розрахунку показують, що середньоквадратичне відхилення по інвестиційному проекту „А” складає 108, в той час як по інвестиційному проекту „В” – 355,7, що свідчить про високий ступінь ризику.

Задачі для самостійного вирішення

Задача 1.

Для прийняття рішення про придбання акцій необхідно розрахувати рівень премії за ризик за даними таблиці

Варіанти акцій

Середня норма дохідності на фондовому ринку,% НДс

Без ризикова норма дохідності на фондовому ринку,% БНД

Бета коефіцієнт по акціям

К

Рівень премії за ризик

(НДс – БНД)*К

1

12,0

5,0

0,8

2

12,0

5,0

1,0

3

12,0

5,0

1,2

Результати розрахунків показують, що рівень премії за ризик зростає пропорційно зростанню бета-коефіцієнту, тобто рівня систематичного ризику.


Задача 2.

Для прийняття рішення про придбання акцій необхідно розрахувати рівень премії за ризик за даними таблиці

Варіанти акцій

Ціна акцій, що котуються на фондовому ринку, ум.гр.од. Ц

Рівень премії за ризик

РП

Сума премії за ризик

Ц*РП

1

100

0,056

2

70

0,070

3

90

0,084

Задача 3

Вибрати кращій варіант інвестування за індексами дохідності  та періодами окупності капіталовкладення. Для здійснення процесу дисконтування  прийнята ставка 10%. Для цього пропонуються слідуючи дані.

Показники

Період 1

Період 2

Сума інвестицій, тис. грн.

17580

18880

Період реалізації інвестицій, роки

4

4

Щорічні грошові потоки, тис. грн.

1 рік

7050

4790

2-й рік

6380

6590

3-й рік

5120

8950

4-й рік

5050

7230

Всього:

23600

27560

Задача 4.

Визначити суму простого та складного проценту за рік, а також майбутню вартість вкладу, якщо початкова сума вкладу (Р) – 1000 у.о. ставка проценту, що виплачується щоквартально- 20%.

Задача 5.

Визначити суму дисконту (Д) по простому проценту за весь період інвестування, якщо кінцева вартість вкладу (S) – 1000 у.о., процентан ставка 20% за квартал, загальний період інвестування (n) -1 рік.

Література:

  1.  основна:  1,2,9,10,20,28,33,34,46,47,50,55,77,80,88
  2.  додаткова: 38,43,48,51,59,65,83,89

Лекційне заняття №14

Тема: управління поточними витратами підприємства.

1. Поняття собівартості (СВ) продукції (послуг).

  1.  Класифікація поточних витрат, що відносяться на СВ продукції (послуг)..
  2.  Фактори, які впливають на формування СВ продукції (послуг).
  3.  Планування СВ продукції (послуг).
  4.  Методи складання планової (нормативної) калькуляції.

I

По своєму характеру витрати поділяють на 2 основних види:

- поточні;

- довготривалі;

Поточні   витрати   підприємства пов'язані   з   вирішуваними   в процесі господарської  діяльності     технічними,   виробничими   завданнями: закупівлею сировини і матеріалів, їх транспортуванням, зберіганням і обробкою, збутом  готової  продукції,  обслуговуванням основних  фондів,  утриманням персоналу.

Довготривалі витрати - пов'язані з вирішуваними стратегічними інвестиційними задачами (будівництво, реконструкція, модернізація основних фондів, придбання нових видів машин і механізмів, придбання різних нематеріальних активів.

Поточні витрати підприємства представляються в основному його витратами виробництва (обігу), які формують собівартість виробництва. Під собівартістю продукції розуміють виражені в грошовій формі витрати підприємства на його виробництво і збут. Витрати на виробництво продукції утворюють виробничу (заводську) собівартість, на виробництво і збут - повну собівартість.

II

Поточні       витрати,       що відносять      на       собівартість       продукції класифікуються по багатьом ознакам:

1. По економічним елементам:

а) матеріальні витрати. До них відносяться витрати пов'язані з підготовкою і освоєнням виробництва продукції; з придбанням сировини, матеріалів, енергії,   інструментів  і  ін.   предметів  праці  з   проведенням  поточного ремонту    і обслуговування основних фондів; із забезпеченням працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям, обмундируванням, фірмовим одягом,      спеціальним      живленням,      у      випадках      передбачених законодавством.

б) витрати на оплату праці - основною заробітною платою і додатковою.

в) відрахування на соціальні заходи - відрахування на державне (обов'язкове) соціальне страхування, включаючи відрахування на обов'язкове медичне    страхування;    відрахування    до    фонду    сприяння    зайнятості населення.

г) амортизація основних фондів і нематеріальних активів. До них відносяться витрати на повне відновлення основних фондів і капітальний ремонт у вигляді амортизаційних відрахувань від вартості основних виробничих
фондів. Виражаються вони за їх балансовою вартістю відповідно до встановлених норм.

д) інші витрати - це витрати, пов'язані з управлінням виробництва (службові відрядження, оплата послуг за консультацію і інформацію, оплата   за  використання   і   обслуговування   технічних   засобів,   оплата
придбаних   ліцензій,   витрати   на   оплату   відсотка   по   грошових кредитах і послуг комерційних банків, витрати на транспорт, що привозить працівників   до   місця  роботи,   витрати   на  рекламу   і   передсвяткову підготовку товарів до їх продажу).

2. По місцю виникнення витрат на виробництво:

- по цехах;

- ділянкам;

- іншим окремим відособленим структурним підрозділам.

Залежно від характеру і призначення виконуваних процесів виробництво ділиться на:

1. Основне   -   до   нього   відносяться   цехи   і   ділянки,    що беруть безпосередню участь у виготовленні продукції.

2. Допоміжні - призначено для обслуговування цехів основного виробництва (виконання робот по ремонту основних фондів, забезпечення інструментом, запасними частинами для ремонту устаткування, різними видами енергії, транспортними і іншими послугами). До нього відносяться ремонтні цехи, експериментальні, транспортні, інші підрозділи.

До невиробничого господарства або до невиробничої інфраструктури підприємства відносяться: невиробничий транспорт; житлово-комунальне господарство; інші підрозділи, які не беруть участі у виробництві товарної
продукції.

3. За способами перенесення вартості на продукцію, витрати підрозділяються на :

- непрямі - до них відносяться витрати, пов'язані з виробництвом декількох видів  продукції  (витрати  на зміст  і  експлуатацію     устаткування, загальновиробничі,      загальногосподарські      витрати,      що включаються      в собівартість шляхом спеціальних розрахунків).

- прямі – до них відносяться витрати,   пов’язані з виробництвом окремих видів   продукції   (на   сировину,   основні   матеріали,   купувальні   вироби   і напівфабрикати),     які     можуть    бити     безпосередньо     включені     в собівартість.

4. По ступеню впливу об’єму виробництва на рівень витрат, діляться:

- умовно-змінні - відносяться до них витрати, абсолютна величина яких залежить від зміни об'єму виробництва продукції (витрати на сировину і матеріали,   що купувальні   комплектують,   технічне   паливо,   оплата  праці працівників).

- умовно-постійні - витрати, абсолютна величина яких із зміною об'єму     випуску     продукції,     істотно     не     зменшиться     (оренда, амортизаційні відрахування, витрати на управління виробництвом).

5. По калькуляційних статтях: сировина і матеріали, енергія технологічна, основна і додаткова заробітна плата працівників, зміст і експлуатація машин і механізмів, загальновиробничі витрати, підготовка і освоєння виробництва, позавиробничі витрати.

ІІІ

Чинники, що впливають на витрати.

Процес управління поточними витратами на підприємстві пов'язаний з вивченням чинників, що впливають на формування собівартості продукції. Їх прийнято підрозділяти на 2 групи:

1. Залежні від діяльності підприємства (внутрішні).

2. Незалежні від діяльності підприємства (зовнішні).

1. Внутрішні - в системі чинників залежних від діяльності підприємства виділяють:

- зміни   об'єму   виробництва   продукції   -   цей   чинник   викликає відносна зміна величини умовно-постійних витрат на одиницю продукції із зростанням об'єму виробництва продукції, рівень її собівартості знижується (т.к. сума умовно-постійних витрат при цьому не збільшується) і навпаки - зниження об'єму виробництва продукції викликає зростання рівня її собівартості;

- зміна складу (номенклатури і асортименту продукції). Під зміну складу продукції розуміється зміна питомої ваги, її видів в загальному об'ємі виробництва, пов'язаного з освоєнням нових і припиненням виробництва застарілих виробів;

зміна відносних розмірів амортизаційних відмінностей, пов'язаних із зміною величини,     використовуваних основних фондів і нематеріальних активів;

зміна технічного рівня виробництва;

зміна організації виробництва і умов праці.

Дані цього обліку використовуються для виявлення резервів зниження собівартості продукції.

Попередільний метод - передбачає облік витрат, по окремих технологічних циклах виробництва продукції. Кожен виробничий процес розглядається при цьому як окремий самостійний "переділ"

(фаза, стадія) виробництва.

Позаказний метод - передбачає облік витрат в розрізі окремих виробничих замовлень, що відкриваються на одне або декілька однорідних виробів (масових), які передбачено випустити в перебігу місяця або на кожен виріб, виготовлений в процесі індивідуального (разового) замовлення.

При цьому на кожен раз відкривається карта аналітичного обліку витрат, в якій указується найменування, тип і якість виробу, замовник, термін виконання замовлення, ціна - виконання і шифру замовлення.

Фактична собівартість одиниці виробів або роботи визначається після виконання замовлення, шляхом ділення суми витрат на кількість виготовленої по цьому замовленню продукції.

IV

Планування собівартості продукції.

Витрати на виробництво продукції у вартісному виразі формує її собівартість.

Планова собівартість визначається методом техніко-економічних розрахунків величини поточних витрат (витрат) на виробництво всієї товарної продукції і кожного виду виробів.

Розробки плану за собівартістю на підприємстві передує всесторонній аналіз його виробничо-господарської діяльності за попередній період, в процесі якого виявляються внутрішньовиробничі резерви і розробляються заходи щодо підвищення економічної ефективності виробництва.

В процесі планування собівартості вирішуються наступні завдання:

- розраховується вартість ресурсів, необхідних для виробництва продукції

і знаходяться можливості для виконання виробничої програми з найменшими витратами.

- визначається загальна величина витрат на виробництво (витрати).

- обчислюється собівартість виробництва кожного виду продукції.

Початковими даними для планування собівартості є:

а) планові об'єми виробництва продукції   в натуральному і вартісному виразі;

б) норми витрат матеріальних ресурсів;

в) договір на постачання матеріальних ресурсів і продукції, що випускається, обслуговуванні виробництва і інші зобов'язання сторін, умови сплати, які вказані в цих договорах;

г) норми    амортизаційних    відрахувань;    відрахувань    на    соціальні заходи; ставки податків, зборів і інших обов'язкових платежів;

д) плани    організаційно-технічних    заходів,    направлені    на усунення невиробничих витрат і втрат;

Залежно від мети планування, тривалості планового періоду, етапів розробки планів, повноти початкової інформації і інших умов, планова собівартість визначається шляхом укрупнення розрахунків зміни базового рівня витрат (витрат) на кошторисний-нормативних розрахунків, величини необхідних витрат.

Укрупнені розрахунки базового рівня витрат проводяться на стадії складання проекту річних планів з метою визначення і вивчення динаміки витрат, ефективності виробництва, перевірки узгодженості натурального і вартісних показників плану.

Основним методом, використовуваними в цьому випадку є розрахунок зміни рівня витрат по окремих чинниках.

Кошторисний-нормативні розрахунки необхідних витрат проводяться для повнішого обліку конкретних умов діяльності підприємства і точнішого визначення величини необхідних витрат на виробництво для раціональної організації внутрішньовиробничих економічних відносин і контролю за витратами.

Ці розрахунки ведуться по їх складових елементах, статтями витрат на підставі норм витрат праці і споживання ресурсів для кожного виробничого процесу по конкретній номенклатурі продукції, що виготовляється.

Результат планових розрахунків виражаються показниками величини відносного рівня і динаміки витрат обчислених для одиниці і загального об'єму випуску певного виду валової і товарної продукції.

План собівартості продукції розробляється в такій послідовності:

Складається кошторис витрат і калькулюється   собівартість продукції і послуг допоміжних цехів.

Складається баланс розподілу продукції і послуг допоміжного виробництва   по  калькуляційних      напрямах   і   внутрізаводськими підрозділами.

Складаються  кошториси     витрат,   пов'язаних  з  підготовкою  і   освоєнням виробництва    продукції;    загальновиробничих    витрат    після    цехів основного виробництва і по підприємству в цілому; загальногосподарських і позавиробничих витрат.

Складається зведений кошторис витрат по підприємству; після закінчення розрахунку плану собівартості проводиться    його ув'язка з іншими видами планів підприємства.

V

Планова калькуляція - є розрахунком планової собівартості одиниці продукції, здійсненим по окремих статтях витрат (витрат).

Калькуляційна одиниця     продукції повинна відповідати  одиниці  вимірювання, в якій обчислюється продукція.

Калькуляція собівартості:

Стаття 1. Сировина і матеріали.

Витрати матеріалів на виробництво продукції:

Мп = TВi T Мзі +(-) Мнп

де  Ві  - об'єм випуску продукції і-того найменування в натуральному виразі;

Мзі - норма витрат матеріалу на одиницю і -того вироби;

Мнп  - витрати матеріалу на зміну залишків незавершеного виробництва.

Витрати на виробництво по цій статті:

Зсм = W Мп WЦ мі - WМотх W Цотх

де Ц мі - ціна придбання сировини і матеріалів і - того вигляду;

Мотх - витрати сировини і матеріалів і - того вигляду, які пішли у відходи;

Цотх - ціна реалізації відходів сировини і матеріалів і - того вигляду.

Стаття 2. Енергія технологічна. Витрати по цій статті обчислюються по нормах витрат і тарифах на енергію.

Стаття 3. Основна і додаткова заробітна плата виробничих працівників.

Стаття 4. Зміст і експлуатація машин і механізмів. Ця стаття комплексна. Вона включає амортизаційні відрахування на відтворення машин і устаткування, електроенергію, горючий для машин і устаткування; придбання технологічного інструмента, запасніх частин і агрегатів для устаткування; ремонт і технологічне обслуговування; зарплату обслуговуючого персоналу.

Стаття 5. Загальновиробничі (накладні) витрати. Витрати на управління, виробниче і господарське обслуговування в межах виробництва; зарплату з відрахуваннями на соціальні потреби працівників управління, фахівців; амортизаційні відрахування по зданіх і спорудах; охорону праці; техніку безпеки, охорону, протипожежну безпеку; досліди, дослідження, винаходи; відрядження; обов'язкові платежі (страхування майна, за забруднення навколишнього середовища; придбання патентів і ліцензій і т.д.

Стаття 6. Підготовка і освоєння виробництва (освоєння нових виробництв, підготовка і освоєння нової продукції і т.д.).

Стаття 7. Позавиробничі витрати (маркетингові дослідження, реклама продукції, заходи щодо стимулювання збуту).

Питання для самостійного опрацювання

  1.  Сутність і характеристика витрат на виробництво продукції (надання послуг)
  2.  Класифікація витрат
  3.  Управління витратами на підприємстві
  4.  Групування витрат по економічним елементам
  5.  Складання кошторису витрат
  6.  Показники собівартості продукції
  7.  Планування собівартості
  8.  Джерела і шляхи зниження собівартості
  9.  Калькулювання собівартості одиниці продукції (послуг)
  10.  Розрахунок основних статей калькуляції

Контрольні запитання

  1.  Назвіть частини поділу загальних витрат
  2.  Що являють собою операційні витрати
  3.  Дайте визначення вартісної ознаки витрат
  4.  Розкрити структуру витрат, що включаються в собівартість продукції
  5.  Які витрати є прямі і непрямі, постійні і змінні
  6.  Назвіть витрати по елементам витрат
  7.  Охарактеризувати витрати по статтям калькуляції
  8.  Висвітліть систему управління витратами
  9.  Назвіть види собівартості
  10.  Назвіть показники собівартості

Теми рефератів

  1.  Собівартість як комплексний економічний показник.
  2.  Сутність системи “директ-костінг” та її застосування в розрахунку собівартості туристичного та готельного продукту.

Тестовий контроль для перевірки знань

1. Структура витрат на виробництво продукції  (послуг) – це :

  1.  склад витрат за їхніми статтями
  2.  склад витрат по економічним елементам
  3.  витрати з урахуванням ПДВ
  4.  витрати без урахування на збут
  5.  частка кожного елемента витрат у їх загальному обсязі

2. Кошторис витрат складається:

  1.  у розрізі економічних елементів
  2.  за статтями витрат
  3.  на визначений період
  4.  на одиницю виробу
  5.  для запиту фінансування  будівельно-монтажних робіт

3. Які витрати відносяться до умовно-постійних :

  1.  електроенергія на технологічні потреби
  2.  електроенергія на освітлення
  3.  сировина і основні матеріали
  4.  амортизаційні відрахування
  5.  заробітної плати персоналу управління підприємством

4. Зниження собівартості продукції може бути досягнуте за таких джерел:

  1.  зниження витрат на матеріали
  2.  зниження витрат на збут продукції
  3.  зниження витрат живої праці
  4.  зменшення витрат на отримання основних фондів
  5.  підвищення рівня організації виробництва і праці

5. Який з факторів, що впливає на розмір собівартості продукції, частково залежить від підприємства?

а) темп інфляції на сировину і матеріали;

б) система оподаткування;

в) ціна закупівлі сировини і товарів.

6. За якою класифікаційною ознакою поточні витрати поділяються на умовно-постійні і умовно-змінні:

1. за періодом здійснення

2. за економічним змістом

3. за ступенем еластичності від обсягу виробництва

7. Собівартість продукції – це:

а) витрати праці на виробництво і реалізацію продукції;

б) витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції;

в) виражені в грошовій формі витрати на виробництво і реалізацію продукції;

г) витрати на виробництво і прибуток підприємства.

8. Загальні витрати підприємства (ОВ) розраховуються за формулою (ОП – обсяг реалізації, ЗВ – змінні витрати на одиницю продукції, ПВ – постійні витрати) :

а) ОВ = ОП*ЗВ + ПВ;

б) ОВ = (ПВ + ЗВ) * ОП;

в) ОВ = (ПВ + ЗВ)/ ОП.

9. Як змінюються умовно-постійні витрати при збільшенні обсягів виробництва та надання послуг:

а) залишаються незмінними;

б) зменшуються;

в) збільшуються.

10. За якими методами здійснюють калькуляцію собівартості продукції:

а) балансовий, нормативний, корегую чого коефіцієнта;

б) позаказний; нормативний, попередільний;

в) всі відповіді правильні.

Практичне завдання

Основні формули  для розв’язування задач

Показник

Формула

Умовні позначення

1

2

3

  Граничні   

   витрати                     

Вг =

- приріст загальних витрат

- приріст обсягу продукції на одиницю його натурального виміру

Критичний обсяг виробництва продукції

Ц – ціна реалізації одиниці продукції

Впост – постійні витрати

Взмін – змінні витрати

Визначення собівартості продукції:

- за методом підсумовування

Попередньо визначеної собівартості окремих виробів;

- за по факторним методом

С – загальна собівартість товарної продукції

n – кількість найменувань продукції

Сі – собівартість одиниці продукції

Qі – загальний обсяг виробництва продукції і-го виду

Сб – собівартість планового обсягу товарної продукції за рівнем витрат базового (минулого) періоду

m – кількість факторів, які впливають на собівартість продукції в плановому періоді

- зміна собівартості під впливом різноманітних факторів

Зміна собі вартості під впливом організаційно-технічних факторів

- витрати на одиницю продукції відповідно після і до впровадження заходів

- обсяг виробництва даної продукції після впровадження заходів у плановому році

Відносна зміна умовно-постійних витрат у плановому періоді

Спб – абсолютна сума абсолютно-постійних витрат у базовому періоді

Впост, В – зміна у плановому періоді відповідно обсягу виробництва і умовно-постійних витрат, %

Собівартість реалізованої продукції

Срп = С + (Ссп – Сск) +

+ (Свп – Свк)

Ссп, Сск – собівартість залишків товарної продукції на складі на початок і кінець розрахункового періоду

Свп, Свк – собівартість залишків відвантаженої продукції на початок і кінець розрахункового періоду, яка ще не перейшла у власність покупця

Кількість матеріалів певного виду, яку слід закупити

М = Мв + Мзп + Мзк

Мв – витрати матеріалів за розрахунковий період на виробництво продукції

Мзп, Мзк – перехідний запас матеріалів відповідно на початок і кінець розрахункового періоду

Витрати матеріалів на виробництво продукції

Мв =

- обсяг випуску продукції і-го найменування у натуральному виразі

Мні – норма витрат матеріалу на

одиницю і-го виробу

Мнв – витрати матеріалу на зміну залишків незавершеного виробництва

n – кількість найменувань виготовленої продукції  

Витрати виробництва за статтею:

- «Сировина і матеріали»

Вм =

Цмі – ціна придбання сировини і матеріалів і-го виду

Мвідх – витрати сировини і матеріалів і-го виду, що пішли у відходи

Мвідх – ціна реалізації відходів сировини і матеріалів і-го виду

n – кількість видів, сировини та матеріалів

- «Енергія технологічна»

Сені – норми витрат і-го виду енергії

Цті – ціна-тариф на застосування і-го виду товару

n – кількість видів енергії

- «Утримання та експлуатація машин і механізмів»

Метод простого підсумовування:

А – витрати на амортизаційні відрахування машин та устаткування

Ср – витрати на ремонт та технологічне обслуговування

Кошторисний метод:

Метод розподілу:

Сел – витрати на електроенергію, пальне, мастильні матеріали для машин та устаткування

Сінс – витрати на придбання технологічного інструменту, запасних частин та агрегатів для устаткування

Сзоб – витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу

Сзосн – витрати на основну заробітну плату виробничих робітників на одиницю продукції

Рекс – відношення витрат на утримання та експлуатацію машин і устаткування до основної заробітної плати виробничих робітників, %

Секс.год. – витрати статті 4 за годину на і-ту машину (устаткування)

ti – тривалість обробки виробу на і-й машині

n – кількість машин, на яких обробляється виріб

-«Загально- виробничі (накладні) витрати»

q – процент загально виробничих витрат у заробітній платі основних виробничих робітників

Абс – амортизаційні відрахування по будівлях і спорудах на їх повне оновлення

Коефіцієнт реагування витрат

- процент зміни витрат

- процент зміни обсягів виробництва

Скорочення витрат у разі зниження матеріальних витрат

Но, Ні – норма витрат сировини, матеріалів на одиницю продукції до та після здійснення певних заходів

Цо,Ці – ціна одиниці сировини, матеріалу

Кі – кількість одиниці продукції

Скорочення витрат у разі зниження трудомісткості одиниці продукції

То, Ті – трудомісткість виробу одиниці продукції у нормогод. До та після здійснення заходів

Го,Гі – годинна тарифна ставка

Зд – середній процент додаткової заробітної плати

Взп – процент відрахувань від зарплати  

Зниження собівартості продукції:

- за рахунок зростання продуктивності праці

Ізп – індекс зміни заробітної плати

Іпп -  індекс зміни продуктивності праці

Дзп – питома вага заробітної плати у структурі собівартості продукції

- за рахунок збільшення обсягу виробництва

Івп – індекс зміни постійних витрат

Ів -  індекс зміни обсягу виробництва продукції

Двп – питома вага постійних витрат  в структурі собівартості продукції

- за рахунок економії матеріалів та зниження цін на них

Ін – індекс зміни норм витрат матеріалів

Іц – індекс зміни цін на матеріали

Дмв – питома вага матеріальних витрат в структурі собівартості продукції

Задача 1.

  У звітному році собівартість товарної продукції ресторану склала 450,2 тис. грн., витрати на 1 грн. товарної продукції – 0,89грн. У плановому році витрати на 1 грн. товарної продукції встановлені в розмірі 0,85 грн. Обсяг виробництва продукції збільшився на 8%. Визначте собівартість товарної продукції планового року.

                                                    Розв’язання:

  1.  Витрати на 1 грн. товарної продукції розраховуються таким чином:

                                                    

Де С – собівартість товарної продукції;

     Q – обсяг виробництва продукції;

            Виходячи з цієї формули визначимо обсяг товарної продукції в звітному році:

            

  1.  Обсяг товарної продукції у плановому році становитиме:

                            

  1.  Собівартість товарної продукції в плановому році становитиме :

      

Задача 2.

   За звітними даними собівартість товарної продукції ресторану, що входить до складу готельного комплексу складала 74000 грн., питома вага основної заробітної плати виробничих робітників у ній 26%, матеріальних витрат – 48%. На плановий період передбачено досягти зростання продуктивності праці одного працюючого на 2%, середньої заробітної плати – на 1%, а зниження матеріальних витрат на – 4%. Визначте, як зміниться собівартість товарної продукції у плановому періоді.

                                                    Розв’язання:

     Для визначення зміни собівартості товарної продукції можна використовувати індексний метод.

  1.  Обчислимо вплив на зниження собівартості зростання продуктивності праці і середньої заробітної плати:

                     

  1.  Вплив зниження рівня матеріальних витрат можна обчислити:

                        

  1.  Загальне зниження собівартості товарної продукції в плановому році буде складати:

                       

   Планова собівартість дорівнює:

                        

                                                 Задача 3.

       У першому кварталі змінні витрати на 1 сувенір склали 95 грн., ціна одиниці продукції  - 125 грн., загальні постійні витрати 1000 тис. грн.. у другому кварталі ціни на матеріали зросли  на 10%, що привело до зростання змінних витрат також на 10%. Визначте, як зміна цін на матеріали вплине на критичний випуск продукції.

                                                Розв’язання:

       Зміну критичного обсягу продукції під впливом змінних витрат визначимо наступним чином:

                   

де   - змінні витрати на одиницю продукції в 1 та 2 кварталі відповідно;

      Ц – ціна одиниці реалізації продукції.

     Змінні витрати на одиницю продукції в 2 кварталі складають:

         

   Тоді, зміна критичного обсягу продукції під впливом змінних витрат:

          

    Таким чином, збільшення витрат на сировину на 10% призвело до збільшення критичного обсягу продукції на 15450 шт.

                                             Задача 4

    Визначте економію на умовно – постійних витратах у результаті збільшення обсягу реалізації путівок турагенством, якщо собівартість тур продуктів в цілому в базисному році 250 тис. грн.; питома вага умовно – постійних витрат 8%; темпи приросту обсягу реалізації в плановому році в порівнянні з базисним 15%, темпи приросту умовно – постійних витрат у зв’язку зі зростанням обсягу реалізації,2%.

                                            Розв’язання:

1. Розмір умовно – постійних витрат у базисному році:

  1.  Розрахунковий розмір умовно – постійних витрат на новий обсяг за  незмінної частки умовно – постійних витрат:

         

  1.  Плановий розмір приросту умовно – постійних витрат:

                         

  1.  Економія на умовно – постійних витратах:

          

Задачі для самостійного вирішення

Задача 1

Маючи вихідну інформацію, визначить:

  1.  Собівартість послуг проживання в готелі розрахункового року, виходячи з фактичного рівня витрат на одну гривню основної послуги у звітному році
  2.  Сумарну економію витрат на виробництво послуг під дією різних факторів
  3.  Витрати на одну гривню основної послуги в розрахунковому році і відсоток їхнього зниження порівняно зі звітним роком

Інформація:

  1.  Реалізація основних послуг готелю у розрахунковому році планується 50 000 тис. грн. (порівняльна оцінка);
  2.  Фактичні витрати на одну гривню послуги у звітному році складали 70 коп.
  3.  У розрахунковому році очікувана економія поточних витрат за діями факторів може становити: тис. грн.
    •  підвищення технічного рівня прибиральних робіт – 400
    •  підвищення організації виробництва і праці – 150
    •  економія миючих засобів – 700
  4.  На проведення цих заходів потрібно збільшити витрати на 600 тис. грн.

Задача  2

Скласти кошторис витрат на надання послуги рестораном по типу банкет-чай, по елементам витрат та визначити питому вагу кожного елементу в зазаначеному обсязі витрат, маючи такі дані:

Матеріальні витрати – 3,5 тис. грн. Витрати на заробітну плату – 50% від собівартості послуги. Витрати на соціальні потреби – згідно законодавству, інші витрати – 2 тис. грн.

Задача 3

Скласти калькуляцію на м’ясні напівфабрикати при умові, що сировини на одиницю продукції  підприємство повинно витратити 15 грн., основної заробітної плати – 50% від собівартості продукції., відрахування на соціальні потреби становлять 38%, загальногосподарські витрати – 120 %, витрати на управління – 130 %, прибуток планується – 15 %.. Планується виробити  35 тис.шт.

Задача 4

Визначити собівартість послуг готелю за даними таблиці та її зміну порівняно з попереднім роком

Показники

2006

2007

Відхилення

(+, - )

Тис. грн.

%

Тис.

грн.

%

Зарплата

4745,0

6097,0

Нарахування зарплати

1835,0

2288,0

Витрати на енергію (тепло- та електро)

475,3

616,9

Холодна вода

126,7

94,6

Поточний ремонт

1790,5

2037,0

Амортизаційні нарахування

1734,0

2103,0

Утримання помешкань

459,5

700,6

Пральня

538,7

662,7

Автотранспорт

79,3

56,8

Знос

2181,1

1424,4

Обслуговування по договорах

871,5

1344,5

Послуги зв'язку

507,1

910,1

Інші витрати

237,6

302,0

Податок на транспорт

0,6

0,8

Податок на воду

3,2

4,6

Дорожній збір

1,1

1,1

Комунальний податок

6,3

7,3

Податок на землю

253,5

285,6

Усього

100

100

Література:

  1.  основна:  2,26,30,39,45,46,61,64,71,77,80,87
  2.  додаткова: 37,38,43,48,66,71,85,89

Лекційне заняття №15

Тема: управління доходами підприємства

  1.  Поняття доходів підприємства, їх види.
  2.  Чинники, що визначають розмір доходів підприємства готельного господарства. Цінова політика підприємства готельного господарства та механізм її формування.
  3.  Управління доходами підприємства.
  4.  Методи планування доходів підприємства готельного господарства.

1. Одним з результатів господарської діяльності підприємства є дохід, який виступає фінансовою базою підприємства, що забезпечує вирішення наступних завдань:

1) основна частина доходів слугує джерелом покриття всіх його поточних витрат (витрат виробництва та обігу). Реалізація завдання полягає в самоокупності господарської діяльності.

2) частина доходів слугує джерелом виплати окремих видів податкових платежів (акцизного збору, ПДВ), що забезпечують формування коштів державних і місцевих бюджетів. Реалізація завдання полягає в виконанні фінансових зобов’язань перед державою.

3) певна частина доходів є джерелом формування його прибутку, за рахунок якого формуються фонди виробничого розвитку, додаткового матеріального стимулювання персоналу, соціальних виплат, виплат власникам майна, резервний фонд. Реалізація завдання полягає в самофінансуванні підприємства.

Дохід – ПДВ – Витрати = Прибуток до оподаткування - Податки

Підприємства формують свій дохід з різних джерел і по різним видам господарських операцій. Сума доходів складає валовий дохід підприємства.

Під доходом розуміють збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Згідно з прийнятою класифікацією валовий дохід підприємства включає 4 основні групи доходів:

  1.  Доходи від реалізації продукції (послуг), основної виробничої діяльності.
  2.  Доходи від допоміжної діяльності. Формуються за рахунок реалізації товарів, послуг допоміжних та обслуговуючих виробництв даного підприємства стороннім підприємствам, якщо ці виробництва не мають окремого балансу.
  3.  Доходи від реалізації майна - виручка від продажу окремих виді основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів тощо, які знаходяться на балансі підприємства.
  4.  Доходи від позареалізаційних операцій – формуються за рахунок надходжень коштів, не пов’язаних з реалізацією продукції та майна. Включають:
  •  доходи від пайової участі в діяльності інших спільних підприємств (у вигляді прибутку на суму його паїв від спільного підприємства),
  •  доходи від акцій, облігацій, інших цінних паперів,
  •  доходи по депозитним вкладам підприємства в банках,
  •  отримані штрафи, пені тощо,
  •  доходи від настання надзвичайних подій (стихійних лих, пожеж, аварій тощо), у вигляді страхових платежів.

ІІ

 Практична реалізація самостійності підприємств з питань встановлення цін на продукцію (послуги, роботи, товари), які реалізуються, передбачає розробку його цінової політики, яка являє собою систему рішень підприємства, пов’язаних з визначенням рівня цін (мал..1).

Розробка цінової політики підприємства покликана забезпечити умови досягнення його стратегічних цілей і завдань та окреслити принципи ціноутворення, методи визначення базового рівня цін, умови і розміри їх диференціації та корегування.

Підприємство, враховуючи специфіку свого положення на ринку, може реалізовувати різні цінові стратегії, які ґрунтуються на:

збуті, вони полягають в орієнтації на збільшення обсягів реалізації та максимізації своєї частки ринку у боротьбі з конкурентами;

прибутку, вони полягають в орієнтації на отримання підприємством цільової норми та суми прибутку з кожної основної та додаткової послуги, що надає готельне підприємство, або з одиниці продукції, що реалізується;

ринкової ситуації, яка склалася. Вони полягають у визначенні рівня ціни, виходячи з кон’юнктури ринку, що склалася.

 


Мал.1. Зміст цінової політики підприємства.

Стратегії ціноутворення – активна та пасивна.

Визначення стратегії – складне завдання, так як потрібно враховувати стадію та динаміку життєвого циклу продукції (послуги), можливості збільшення попиту (орієнтація на попит), наявність та активність конкурентів (орієнтація на стан ринку), повні та змінні витрати на виробництво та реалізацію продукції 9послуг) (орієнтація на витрати), які визначають мінімальний рівень ціни, забезпечуючи беззбитковість діяльності підприємства.

Вибір стратегії ціноутворення зумовлює і вибір методу ціноутворення.

Для розрахунку мінімального рівня ціни продукції використовуються об’єктивні методи, в основі яких лежить калькуляція ціни:

Ц = Собівартість + Прибуток виробника + Акцизний збір + Надбавки спеціальні + ПДВ

Крім калькуляційних використовуються і суб’єктивні методи, що утворюється на основі попиту споживачів, ціни конкурентів, встановлення ціни експертами тощо.

Диференціація та зміна ціни можуть здійснюватись за:

  •  місцем реалізації продукції (послуг);
  •  часом реалізації – сезонні ціни, денний, нічний тариф;
  •  характером споживачів (цілі подорожей споживачів послуг гостинності; діти, групи);
  •  умовами оплати (попередня, з відстрочкою; готівкова, безготівкова).

Розробка цінової політики підприємств базується на таких принципах:

  1.  Забезпечення  взаємозв’язку цінової політики підприємства з загальною стратегією управління та пріоритетними цілями розвитку товарообороту готельного підприємства.
    1.  Врахування стану кон’юнктури споживчого ринку та властивостей обраної ринкової ніші.
    2.  Врахування затратомісткості реалізації продукції (послуг) та її диференціації залежно від місця знаходження готельного підприємства *місця продажу товарів), рівня обслуговування та інших факторів.
    3.  Здійснення активної цінової політики на ринку. Активні форми визначаються такими факторами, як самостійність встановлення розміру цін та надбавок, диференціація підходів до їх формування на окремі види продукції (послуги). Це забезпечує чітко визначене цінове позиціювання  підприємства на ринку.
    4.  Забезпечення гнучкості та динамічності цінової політики за рахунок швидкості реагування на зміни внутрішніх умов розвитку підприємства та факторів зовнішнього середовища.

Обсяг доходів підприємства від реалізації продукції (послуг) залежить від кількості реалізованої продукції (послуг) (К),  та ціни (Ц):

ВД = К ∙ Ці

Відповідно основними резервами зростання доходів є:

  1.   Зниження собівартості продукції (послуг), або ціни закупівлі товарів.
  2.  Підвищення ціни реалізації.
  3.  Зростання обсягів реалізації продукції , товарів та / або послуг.

ІІІ

Управління доходами спрямоване на створення економічних умов, що забезпечують відшкодування постійних витрат, покриття змінних витрат, які залежать від обсягу реалізації продукції (послуг), повної і своєчасної сплати всіх видів податків, обов’язкових платежів та забезпечення отримання цільового прибутку.

Управління доходами підприємства передбачає:

  1.  Обґрунтування видів діяльності, послуг, що надає підприємство.
  2.  Встановлення критеріїв ефективності укладення договорів з партнерами, комерційних угод для закупівлі товарів, сировини тощо.
  3.  Формування гнучкої цінової політики.
  4.  Обґрунтування використання системи  цінових знижок, своєчасність їх впровадження.
  5.  Встановлення економічно обґрунтованих розмірів надбавок (знижок).

Управління доходами передбачає перш за все розробку політики в розрізі таких її видів: за видами діяльності  (готельні послуги, туристичні послуги, послуги харчування, транспортні послуги, виробництво продукції, торгівельна діяльність тощо); асортиментної політики (в готелі – асортимент основних та додаткових послуг); цінової та регіональної (готель в депресивній зоні чи в розвинутому регіоні, районі, центрі тощо).

Процес управління доходами передбачає також створення інформаційної бази для прийняття управлінських рішень, проведення аналізу обсягу та складу доходів, чинників, що визначають їх розмір та рівень та ступінь достатності доходів для самофінансування діяльності; формування політики отримання доходів та формування оптимального варіанту плану доходів підприємства.

IV

Основними методами планування доходів підприємства є витратний метод (на основі собівартості) та метод орієнтації на цільовий розмір прибутку.

Питання для самостійного опрацювання

  1.  Сутність та функції цін
  2.  Задачі цін в умовах ринку
  3.  Класифікація цін
  4.  Гуртові та роздрібні ціни на продукцію, їх формування
  5.  Методи ціноутворення в умовах ринку
  6.  Чинники, що впливають на рівень цін
  7.  Напрямки вдосконалення ціноутворення в Україні

Контрольні запитання

  1.  Поняття доходів підприємства, їх види.
  2.  Чинники, що визначають розмір доходів підприємства готельного господарства. Цінова політика підприємства готельного господарства та механізм її формування.
  3.  Управління доходами підприємства.
  4.  Методи планування доходів підприємства готельного господарства.
  5.  Назвати елементи ціни
  6.  Назвати та дати характеристику цін, які використовуються в сучасній економічній діяльності
  7.  Що являється нижньою межею ціни
  8.  Висвітлити вплив держави на ціноутворення
  9.  Дати характеристику цін: територіальні ціни, ціни зі знижками, ціни стимулювання покупок, пільгові ціни, ціни на нові товари

Теми рефератів

  1.  Види доходів підприємства та джерела їх формування.
    1.  Управління доходами підприємства в умовах економічної кризи України: шляхи удосконалення.

Тестовий контроль для перевірки знань

1. Ціна товару – це:

  1.  сукупність витрат на його виробництво і збут
  2.  норма обміну товару на гроші
  3.  встановлена державою норма обміну товару на гроші
  4.  грошове вираження суми витрат виробництва, прибутку, непрямих податків

2. Функція ціни:

  1.  планово-облікова
  2.  розподільча
  3.  регулююча
  4.  стимулююча
  5.  соціальна

3. З способом становлення ціни поділяються на:

  1.  державні
  2.  договірні
  3.  вільні
  4.  ввідні
  5.  ринкові

4. Відпускні ціни підприємства включають:

  1.  собівартість
  2.  прибуток
  3.  ПДВ
  4.  акцизи

5. Яким чином держава впливає на вільні ціни:

  1.  антимонопольною політикою
  2.  регулюванням умов оподаткування
  3.  перевіркою віднесення витрат
  4.  прокурорським наглядом
  5.  установленням розміру рентабельності

6. Назвіть чинники, які впливають на величину виручки від реалізації продукції:

а) обсяг виробництва;

б) стан основних фондів;

в) вартість майна підприємства;

г) якість продукції;

д) орендна плата.

7. Джерелами формування доходів підприємства є:

а) дохід від реалізації продукції;

б) кредити банків;

в) процент по депозитам в банках;

г) дебіторська заборгованість;

д) відповіді а), б), в);

е) відповіді а), в), г).

8. За якою структурою формується відпускна ціна на підакцизний товар в підприємствах ресторанного бізнесу:

а) С +П + Аз

б) С + П + ПДВ +Аз

в) С + П + ПДВ + Націнка +Аз

г) С + П + ПДВ + Аз + Націнка

9. Яке з джерел формування валового доходу є найбільш вагомим :

а) від реалізації продукції;

б) від операційної діяльності;

в) від реалізації майна

10. Назвіть фактор, який не впливає на суму доходів по депозитним операціям:

а) розмір депозитного вкладу;

б) обсяг реалізованих послуг;

в) розмір процентних ставок по депозиту.

Практичне завдання

Задача 1

       Готель надає сезонні знижки у розмірі 25% до основного тарифу з 1.05-31.10(180 днів).Розрахувати суму за рік з урахуванням знижок загальну і по категоріям номерів.

Місткість готелю

Кількість номерів

Кількість місць в номерах

Кількість днів в експлуатації

Кількість місце-днів за планом(відпущено)

Ціна за місце за добу у.о.

1-м.вищ.кат.

5

5

300

1500

40

1-м І кат.

20

20

360

7200

22

2-м І кат.

20

40

352

14080

15

1-м ІІ кат.

20

20

355

7100

10

2-м ІІ кат.

30

60

350

21000

7.5

Розв’язок

1.  Розрахуємо суму доходів за рік за основним тарифом по категорії номерів:

1-м вищ.категорія  40*50=60000

1-м. І кат.                22*7200=158,400

2-м. ІІ кат.               15*14080=211200

1-м. ІІ кат.               10*7100=7100

2-м. ІІ кат.               7,5*21000=157500

                               Загальна сума  60598100

2. Для визначення суми сезонних знижок розраховується коефіцієнт надання знижок по категорії номерів

1-м.вищ. кат.          180/300=0,60

1-м.І кат.                 180/360=0,5

2-м.І кат.                 180/352=0,51

1-м.ІІ кат.                180/355=0,51

2-м.ІІ кат.                180/350=0,51

3. Розмір сезонної знижки по категоріям.

1-м.вищ.кат.            60000*0,25*0,6=9000

1-м. І кат.              158400*0,25*0,5=19800

2-м. І кат.              211200*0,25*0,51=26928

1-м. ІІ кат.             7100*0,25*0,51=905,25

2-м. ІІ кат.             157500*0,25*0,51=20081,25

4. Сума доходів за рік з урахуванням знижки.

1-м.вища.кат.        60000-9000=51000

1-м. І кат.              158400-19800=138600

2-м. І кат.              211200-26928=184272

1-м ІІкат.               7100-905,25=6194,75

2-м. ІІ кат.             157500-20081,25=137418,75

   Разом: 517485,5

Задача 2.

Визначити валовий дохід готельного підприємства за джерелами його формування за даними таблиці

№

з/п

Показник

Значення показника

1

Обсяг реалізації послуг проживання,  тис. ліжко-діб

74 ,752

2

Середня ціна номера за добу, грн.

1350

3

Розмір цінових знижок, %

10

4

Очікувана продажна ціна матеріальних цінностей, тис. грн.

57

5

Ціна придбання матеріальних цінностей, тис.грн.

23

6

Нарахована сума амортизації за період експлуатації основних фондів, тис.грн.

17,5

7

Витрати, пов’язані зі здійсненням продажу основних фондів, тис.грн.

0,5

8

Очікуваний обсяг чистого прибутку, створений спільним підприємством, тис.грн.

17,9

9

Частина прибутку, яка належить  підприємству, 5 до загального обсягу прибутку

30

10

Чистий прибуток акціонерного товариства, акції якого має підприємство, тис.грн.

284,0

11

Частка чистого прибутку акціонерного товариства для формування фонду виплати дивідендів, % до загального обсягу

15

12

Номінальна вартість акцій, що належать підприємству, тис.грн.

589

13

Розмір статутного фонду акціонерного товариства, тис.грн.

8 000

14

Номінальна вартість облігацій та інших цінних паперів з гарантованим доходом, тис.грн.

57,8

15

Гарантований рівень доходності цінного паперу, у % до його номінальної вартості

18,7

16

Доходи підприємства від здачі майна, тис.грн.

540,3

Розв’язок

  1.  Проведемо розрахунки, дані внесемо в таблицю:

№

з/п

Показник

Значення показника

1

Обсяг реалізації послуг проживання,  тис. ліжко-діб

74 ,752

2

Середня ціна номера за добу, грн.

1350

3

Розмір цінових знижок, %

10

4

Дохід від реалізації послуг проживання (

90823,68

5

Очікувана продажна ціна матеріальних цінностей, тис. грн.

57

6

Ціна придбання матеріальних цінностей, тис.грн.

23

7

Нарахована сума амортизації за період експлуатації основних фондів, тис.грн.

17,5

8

Витрати, пов’язані зі здійсненням продажу основних фондів, тис.грн.

0,5

9

Дохід від продажу матеріальних цінностей (п.5 – п.п.6 – п.7 - п.8)

16

10

Очікуваний обсяг чистого прибутку, створений спільним підприємством, тис.грн.

17,9

11

Частина прибутку, яка належить  підприємству, % до загального обсягу прибутку

30

12

Дохід від пайової участі в спільних підприємствах (п. 10×п.11 : 100)

5,37

13

Чистий прибуток акціонерного товариства, акції якого має підприємство, тис.грн.

284,0

14

Частка чистого прибутку акціонерного товариства для формування фонду виплати дивідендів, % до загального обсягу

15

15

Номінальна вартість акцій, що належать підприємству, тис.грн.

589

16

Розмір статутного фонду акціонерного товариства, тис.грн.

8 000

17

Доход підприємства від цінних паперів ()

3,13

18

Номінальна вартість облігацій та інших цінних паперів з гарантованим доходом, тис.грн.

57,8

19

Гарантований рівень доходності цінного паперу, у % до його номінальної вартості

18,7

20

Дохід підприємства від облігацій, привілейованих акцій, сертифікатів тощо (

10,8

21

Доходи підприємства від здачі майна, тис.грн.

540,3

22

Валовий дохід готелю (п.4+п.9+п.12+п.17+п.20+п.21), тис.грн.

91399,28


Задача 3.

Фірма, що діє на ринку туристичних послуг, пропонує 12-денний тур до Італії.

Оренда автобусу (на 37 місць) – 5000 ум.од. (Кз – 0,8);

Оформлення італійської візи – 50 ум.од. на 1 особу.

Вартість страхування – 35 ум.од.

Сум ночівель у готелі *** - 15 ум.од.

Організаційні витрати (заробітна плата, оренда офісу) – 1700 ум.од.

Витрати на рекламу – 2200 ум.од. (щомісячно).

Планується за місяць відправити 2 туристичні групи з врахуванням середнього коефіцієнта заповнення автобусу.

Визначити мінімальну ціну однієї путівки.

Розв’язок

  1.  Розрахуємо розмір умовно-постійних витрат: 1700 + 2200 = 3900 ум.од.
  2.  Розрахуємо витрати на тур на 1 туриста: 5000/37   +  50 + 35  + 15*7 = 325,14 ум.од.
  3.  Ціна „нетто”  = 230,62 + 3900 / (2*37*0,8) = 296,49 ум.од.

Практичне завдання для самостійного вирішення

Задача 1.

Визначити оптову ціну виробу, якщо на нього планується затратити: на 50 грн. матеріалів, 25 грн. основної заробітної плати, нарахування на заробітну плату – згідно законодавства, накладні витрати – 500 %, прибуток планується (на розсуд виконавця).

Задача 2

Розрахувати відпускну ціну виробу маючи такі дані:

№

Показники

Сума, грн.
  1.  

Вартість матеріалів

50
  1.  

Куповані напівфабрикати

5
  1.  

Зарплата основних робітників

15
  1.  

Зарплата допоміжних робітників

2
  1.  

Відрахування на соціальні заходи (37,82 %)

  1.  

Загальновиробничі витрати (250 %)

  1.  

Адміністративні витрати (125 %)

  1.  

Інші виробничі витрати

2
  1.  

Всього виробнича собівартість

  1.  

Прибуток (15 %)

  1.  

Оптова (гуртова) ціна

Задача 3

Махровий халат, що виробляється на замовлення готелю,  має повну собівартість 100 грн. Рівень рентабельності 7 %. Надбавка за високу якість і відповідність міжнародним стандартам – 15 %. Ставка акцизного збору – 12%. Торговельна надбавка 10% до відпускної ціни з ПДВ. Розрахувати роздрібну ціну халату.

Література:

  1.  основна:  2,26,30,39,45,46,61,64,71,77,80,87
  2.  додаткова: 37,38,43,48,66,71,85,89

Лекційне заняття №16

Тема: Фінансово-економічні результати та інтегральна ефективність діяльності підприємства

1. Прибуток і дохід як основні показники фінансових результатів діяльності підприємства.

2. Групи показників для оцінки прибутковості, ліквідності, оборотності, стабільності та ділової активності: методика їх обчислення.

3. Методологічне та інформаційне забезпечення для оцінки фінансово-економічного стану підприємства

4. Показники ефективності виробництва та витрат.

5. Методи підвищення ефективності виробництва, господарської діяльності підприємства.

І

1. Прибуток як економічний показник являє собою різницю між ціною реалізації та собівартістю продукції (товарів, послуг), між обсягом отриманої виручки та сумою витрат на виробництво і реалізацію продукції.

Прибуток характеризує кінцевий результат діяльності підприємства. Його одержання є необхідною умовою розширеного відтворення на підприємстві, забезпечення його самофінансування і зміцнення конкурентоспроможності на ринку.

Прибуток виконує ряд функцій:

  1.  Оціночна. Прибуток використовується як оціночний показник, що характеризує ефект його господарської діяльності.
  2.  Розподільча. Прибуток використовується як інструмент розподілу чистого доходу суспільства на частину, що акумулюється в бюджетах різних рівнів та залишається в розпорядженні підприємства.
  3.  Стимулююча. Прибуток є джерелом формування різних фондів стимулювання (фонд заохочення, виробничого і соціального розвитку, виплати дивідендів, пайовий фонд тощо).

В процесі управління прибутком використовують таку класифікацію:

І. Залежно від виду діяльності:

- прибуток від реалізації продукції та послуг;

- прибуток від допоміжних виробництв, надання посередницьких послуг тощо;

- прибуток від реалізації майна;

- прибуток від проведення позареалізаційних операцій.

Обсяг прибутку за кожним видом діяльності розраховується як сальдо доходів та витрат на їх проведення.

ІІ. Залежно від порядку визначення:

- балансовий прибуток є сумою отриманих прибутків (збитків). Визначається за даними бухгалтерського обліку та відбивається на рахунку 80 „Прибутки та збитки”.

- прибуток до оподаткування (валовий дохід – валові витрати – амортизаційні відрахування). Визначений  таким чином прибуток, що оподатковується фіксується в Декларації про прибуток підприємства, яка подається в податкові органи та є підставою для визначення суми податкових зобов’язань підприємства.

  •  чистий  прибуток , який характеризує обсяг прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податку на прибуток та інших податків, обов’язкових  платежів та зборів, що сплачуються за рахунок прибутку.

ІІІ. Залежно від методики оцінки:

  •  номінальний. Характеризує фактично одержану величину прибутку.
  •  Реальний – це номінальний прибуток, перерахований з огляду на інфляцію.

IV. Залежно від мети визначення:

  •  бухгалтерський – відповідає обсягу балансового прибутку;
  •  економічний – різниця між виручкою від реалізації та всіма витратами, в т.ч. витратами втрачених можливостей (споживання якогось ресурсу нераціонально);

V. Залежно від розмірів: мінімальний, цільовий  та максимальний прибуток.

Сума мінімального прибутку = (обсяг інвестованого капіталу* мінімальний рівень рентабельності, %) / (100 – частка прибутку, що йде на оплату податкових платежів).

2. Кінцевий результат роботи підприємства оцінюється рівнем ефективності його господарської діяльності: загальним обсягом одержаного прибутку та в розрахунку на одиницю ресурсів. Абсолютна сума прибутку не характеризує рівень ефективності діяльності. Щоб зробити висновок про рівень ефективності господарювання, отриманий прибуток необхідно порівняти з понесеними витратами або активами, що забезпечують діяльність підприємства.

Рентабельність – це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках.

Р = П : В (А, К) x 100

де Р – рентабельність, %

     П – прибуток;

     В (А,К) – витрати (активи, ресурси, капітал).

Показник рентабельності показує, скільки копійок прибутку одержує підприємство при понесених витратах (вкладених активах, ресурсах) в його господарську діяльність у розмірі 1 гривні.

Прибуток для розрахунку рентабельності може визначатися за величиною:

а) чистого прибутку (Ф. 2 ряд 220 або 225);

б) створеного прибутку – прибуток без врахування витрат на виплату податків та процентів за кредит (Ф. 2 (ряд 170 або 175) + ряд 200 – ряд 205 + ряд 140);

в) прибутку за наслідками господарської (звичайної та надзвичайної) діяльності (ф. 2 ряд 170 або 175 + ряд 200 – ряд 205).

Показниками, що характеризують фінансовий стан є ліквідність та платоспроможність підприємства.

Ліквідність – це спроможність підприємства швидко і безперешкодно продати свої активи, одержати гроші і повернути борги у міру настання строку їх повернення. Вона полягає у можливості підприємства швидко розраховуватись за допомогою наявного на балансі майна (активів) по своїх зобов’язаннях (пасивах). Від рівня ліквідності активів залежить платоспроможність підприємства. Коефіцієнт ліквідності:

Кл = ∑ Активів : ∑ Поточних зобов’язань.

Платоспроможність – це можливість підприємства своєчасно задовольняти вимоги постачальників, повертати кредити і позики, видавати заробітну плату, вносити платежі до бюджету, тобто виконувати свої короткострокові зобов’язання. Коефіцієнт платоспроможності:

Кп = ∑ Поточних активів : ∑ Поточних зобов’язань.

показники

Формула для розрахунку

Оцінка показника

За нормативним значенням

За динамікою

1. коефіцієнт покриття (платоспроможності

Ф.1 (сума ряд 260-270): (ряд 260)

> 1

збільшення

2. коефіцієнт швидкої ліквідності

Ф.1 (сума ряд 150-250) : (ряд 620)

> 0,5

збільшення

3.  коефіцієнт незалежної (забезпеченої) ліквідності

Ф.1 (сума ряд 130-150+230, 240):(ряд 620)

> 0,5

збільшення

4. коефіцієнт абсолютної ліквідності

Ф.1 (сума ряд 220-240): (ряд 260)

> 0,2

збільшення

5. частка оборотних активів в загальній сумі активів

Ф.1 (ряд 260) : (ряд 28)

За планом

За планом

6. частка виробничих запасів в оборотних активах

Ф.1 (сума ряд 100-120) : (ряд 260)

> 0,5

збільшення

Фінансова стабільність підприємства є однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. Вона залежить від структури зобов’язань підприємства і характеризується співвідношенням власного і залученого капіталу.

Фінансова стійкість – це стан активів підприємства, що гарантує йому постійну платоспроможність.

Оцінку фінансової стійкості можна визначити за наступними типами фінансової стійкості:

  •  абсолютна фінансова стійкість (на практиці трапляється досить рідко) – коли власні оборотні активи повністю забезпечують запаси підприємства;
  •  нормально стійкий фінансовий стан – коли запаси забезпечуються сумою власних оборотних активів та довгостроковими зобов’язаннями.
  •  Нестійкий фінансовий стан - коли запаси забезпечуються сумою власних оборотних активів, довгострокових та короткострокових кредитів і позик,
  •  Кризовий фінансовий стан – коли запаси не забезпечуються вище названими джерелами їх формування і підприємство стає на межі банкрутства.

Показниками оцінки фінансового стану підприємства є:

  1.  Темп приросту реальних активів (А):

А = [(С1+З1+Д1) : (С0+З0+Д0) -1]x 100 %

С – основні засоби і вклади без врахування зносу, торгівельної надбавки по нереалізованим товарам, нематеріальних активів, використаного прибутку, грн.

З – запаси і витрати, грн.

Д – грошові кошти, розрахунки  та інші активи без врахування використаних залучених коштів, грн.

0 – попередній рік,

1 – поточний рік.

  1.  Коефіцієнт автономії, що характеризує залежність підприємства від позичкових джерел (Ка):

Ка = ВК:ДК

ВК – власні кошти, грн.

ДК – загальна сума джерел коштів, грн.

Мінімальне значення Ка в Україні – 0,6.

  1.  Коефіцієнт фінансової стійкості (Ку):

Ку = ВК : (ЗК+К)

ЗК – залучені кошти, грн.

К – кредиторська заборгованість та інші пасиви, грн.

Ділова активність знаходить своє відображення у досягнутих абсолютних показниках, які характеризуються розміром обсягів діяльності, доходу (виручки), фінансових результатів, податками. Аналізуючи ступінь ділової активності, необхідно оцінити співвідношення темпів зміни наступних показників:

ЧП > ЧД > А > 1,00

ЧП – чистий прибуток, ЧД – чистий дохід, А – активи.

Ця залежність означає:

а) активи підприємства зростають,

б) у порівнянні зі зростанням активів чистий дохід зростає більш високими темпами, тобто майнові ресурси підприємства використовуються більш ефективно.

в) найбільшими темпами зростає прибуток.

ІІІ

Фінансовий стан підприємства – це показник його фінансової конкурентоспроможності, тобто кредитоспроможності, платоспроможності, виконання зобов’язань перед державою та іншими підприємствами.

Інформаційною базою аналізу фінансового стану є бухгалтерська фінансова звітність, тобто система показників, що відображає майновий і фінансовий стан підприємства на конкретну дату. Аналіз здійснюється за такими напрямками: аналіз балансу; майна та джерел його утворення (аналіз активів та пасивів); аналіз ліквідності та платоспроможності; фінансової стабільності; оборотності оборотних коштів; аналіз руху коштів; дебіторської та кредиторської заборгованості; використання капіталу.

Джерелами інформації є:

а) П(С)БО № 2 „Баланс” Ф.1.

б) П(С)БО №3 „Звіт про фінансові результати” Ф.2.

в) П(С)БО №4 „Звіт про рух грошових коштів” Ф. 3.

г) П(С)БО №5 „Звіт про власний капітал” Ф. 4.

Основними методами аналізу є:

Горизонтальний аналіз – у процесі аналізу вивчаються абсолютні та відносні зміни величин різних статей балансу за звітній період;

Вертикальний аналіз – розрахунок питомої ваги окремих статей у загальній валюті балансу, тобто вивчення структури статей активу і пасиву на звітну дату;

Коефіцієнтний аналіз – з його допомогою вивчають рівень і динаміку відносних показників фінансового стану, які розраховуються як відношення величин балансових статей чи інших абсолютних показників, що їх можна одержати на основі звітності. Ці коефіцієнти порівнюються з базовими даними;

Факторний аналіз – застосовується для виявлення причин зміни абсолютних та відносних показників, а також для розрахунку впливу причин на зміну фінансового показника, що аналізується.

На основі даних поточного фінансового аналізу здійснюється розробка основних показників фінансового та виробничого плану, а вже на підставі цих даних розраховуються економічні орієнтири розвитку підприємства в перспективі.

Питання для самостійного опрацювання

  1.  Основні завдання фінансової діяльності підприємства
  2.  Організація фінансової діяльності підприємства
  3.  Баланс підприємства та його структура
  4.  Виручка від реалізації продукції і дохід підприємства
  5.  Економічна суть і види прибутку підприємства
  6.  Розподіл прибутку підприємства
  7.  Показники оцінки фінансового стану підприємства
  8.  Рентабельність виробництва та її розрахунки
  9.  Оцінка та шляхи забезпечення фінансової стійкості підприємства
  10.  Резерви і чинники підвищення ефективності діяльності підприємства

Контрольні запитання

  1.  В чому полягає суть фінансової діяльності підприємства
  2.  Назвати форми фінансування підприємства
  3.  На яких принципах заснований комерційний розрахунок
  4.  Дайте характеристику фінансового плану підприємства і розкрийте його структуру
  5.  Висвітлити розділи балансу
  6.  Розкрити загальну схему формування чистого прибутку підприємства і його використання
  7.  Висвітлити значення для підприємства показників: ліквідності, платоспроможності, прибутковості, ефективності використання активів та порядок їх розрахунку

Тестовий контроль для перевірки знань

  1.  Що розуміють під поняттям „чистий прибуток” підприємства:

а) балансовий прибуток без податкових та інших обов’язкових платежів, котрі сплачуються з прибутку

б) величина перевищення сукупного доходу підприємства над сукупними витратами

в) прибуток, що відповідає уявленням власника про мінімальний рівень рентабельності на вкладений капітал

2. Прибуток – це є:

  1.  дохід підприємства
  2.  чистий дохід
  3.  прибуток від діяльності підсобних господарств
  4.  частина чистого доходу, що залишається підприємству після відшкодування всіх витрат, пов’язаних з виробництвом і реалізацією продукції (послуг)
  5.  дохід від інвестицій

3. Чистий дохід – це:

  1.  дохід без матеріальних витрат
  2.  прибуток до оподаткування
  3.  дохід без акцизного збору
  4.  дохід без амортизаційних нарахувань
  5.  дохід за мінусом ПДВ і акцизного збору

4. Рентабельність – це:

  1.  абсолютний показник ефективності діяльності підприємства
  2.  відносний показник ефективності діяльності підприємства
  3.  чистий дохід підприємства
  4.  відношення прибутку до витрат на його одержання
  5.  чистий прибуток підприємства

5. Різновидність рентабельності – це:

  1.  рентабельність активів
  2.  рентабельність власного капіталу
  3.  рентабельність акцизного капіталу
  4.  рентабельність продукції
  5.  рентабельність одного виробу

6. Платоспроможність характеризується:

  1.  коефіцієнтом загальної ліквідності
  2.  коефіцієнтом термінової ліквідності
  3.  коефіцієнтом автономії
  4.  коефіцієнтом забезпеченості боргів

7. Який з видів прибутків відбиває загальний фінансовий результат господарської діяльності підприємства ?

а) економічний;

б) балансовий;

в) валовий;

г) прибуток від реалізації продукції.

8. Яке співвідношення між валовим доходом (ВД) і поточними витратами (ПВ) відповідає обсягу діяльності в точці беззбитковості:

а) ВД=ПВ

б) ВД >ПВ

в) ВД < ПВ

9. Який з напрямів фінансових витрат здійснюється не за рахунок чистого прибутку готелю:

а) на виплату премій за поточні результати господарської діяльності;

б) на соціальний розвиток колективу;

в) на виробничий розвиток підприємства.

10. Який з видів прибутку характеризує його купівельну спроможність:

а) номінальний

б) реальний

в) економічний

11. Фінансовий стан підприємства вважають стійким, якщо воно здатне покрити потребу у фінансових ресурсах власними оборотними коштами не менш як на:

а) 65%

б) 50%

в) 40%

12. Під необхідним прибутком підприємства розуміється:

а) розмір прибутку, що забезпечує мінімальний рівень рентабельності на вкладений капітал;

б) розмір прибутку, який перевищує отриманий підприємствами-конкурентами прибуток;

в) розмір прибутку, що відповідає потребам підприємства в засобах на виробничий і соціальний розвиток.

13. Показником абсолютної активності активів підприємства є:

а) відношення грошових коштів і цінних паперів до короткострокової заборгованості;

б) відношення активів балансу до короткострокової заборгованості;

в) відношення активів балансу до загальної суми заборгованості.

14. Який з видів прибутку готельного комплексу відображає його розмір з урахуванням темпів інфляції:

а) бухгалтерський;

б) економічний;

в) реальний

15. Як визначається показник рентабельності використання поточних витрат підприємства (Р):

а) Р =Балансовий прибуток*100/ загальні поточні витрати

б) Р= Загальні поточні витрити*100/ Балансовий прибуток

в) Р= Балансовий прибуток*100/ Середньорічна вартість основних засобів.

Практичне завдання

Задача 1

Розрахувати суму чистого прибутку, якщо сума доходу за рік склала 35 тис. грн, витрати на виробництво та реалізацію продукції – 3 тис.грн., сума податкових та інших платежів – 5 тис. грн.. Податок на прибуток – 25%. Яка сума прибутку залишиться у розпорядженні підприємства, якщо потрібно виплатити по зобов’язаннях суму 3 тис.грн.

Розв’язок

  1.  Валовий прибуток: 35 -3 = 32 тис.грн.
  2.  Прибуток до оподаткування: 32 – 5 = 27 тис.грн.
  3.  Чистий прибуток: 27 – 27*0,25 = 20,25 тис.грн.
  4.  Прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства, -:  20,25 – 3 = 17,25 тис.грн.

Задача 2

Визначити коефіцієнт платоспроможності, якщо сума поточних активів – 6000 тис. грн., сума поточнх зобовязань – 5000 тис.грн.

Розв’язок

1. Кп = 6000/5000 = 1,2 (збільшення за динамікою)

Задача 3

Визначити показник загальної ліквідності (Кл) та фінансової стійкості (Кфс), якщо сума активів складає 20000 грн., сума залученого капіталу – 10000 грн.

Розв’язок

  1.  Кл = 20000 / 10000 = 2 (за динамікою – збільшення)
  2.  Кфс = (20 000 – 10 000) / 10000 = 1 (нормальний показник)

Задача 4

Визначити долю власного капіталу в загальній сумі джерел капіталу, якщо сума власного капіталу – 5000 грн., сума залученого капіталу – 2000 грн.. Чи залежить фінансовий стан підприємств від залучених коштів?

Розв’язок

1. 5000 / (5000+2000) = 0,71 або 71% Підприємство не залежить від зовнішніх джерел.

Задача 5

Визначити коефіцієнт прибутковості активів підприємства, якщо сума чистого прибутку (ЧП) складає 45 тис.грн., сума власного капіталу (ВК) – 10 тис.грн., сума залучених активів (ЗА) – 20 тис.грн., вартість основних фондів (ОФ) – 25 тис.грн. Ставка проценту на залучений капітал – 25%. Охарактеризувати фінансовий стан підприємства.

Розв’язок

  1.  Рентабельність активів: Р = [ЧП / (ВК + ЗА + ЗА* 0,25 + ОФ )] * 100% = (45 / 60) * 100 = 75% . Підприємство не залежить від зовнішніх джерел. Рівень платоспроможності достатній.

Задача 6

Розрахувати прибуток на основі показника витрат на 1 грн. продукції за наступними показниками:

  •  обсяг реалізації продукції в оптових цінах у базовому періоді – 320 тис.грн.;
  •  повна собівартість продукції – 260 тис.грн.;
  •  планується зниження витрат на 1 грн. продукції, що буде реалізована, на 0,04 грн.;
  •  обсяг реалізації продукції в оптових цінах у плановому періоді – 365 тис.грн.

Розв’язок

  1.  витрати на 1 грн. реалізованої продукції в базовому періоді:

Вб = Сб / Рб = 260 / 320 = 0,8125 грн.

  1.  собівартість продукції в плановому році:

Спл = Рпл ∙ Впл = 365 ∙ (0,8125 – 0,04) = 281,9 тис.грн.

3. Прибуток = Обсяг реалізації – Собівартість = 365 – 281,9 = 83,1 тис.грн.

Задача 7.

Визначити суму податку на прибуток підприємств за такими даними:

  •  доходи від реалізації продукції – 250 тис.грн.;
  •  доходи від операції з цінними паперами – 30 тис.грн.;
  •  доходи від здійснення операцій лізингу – 14 тис.грн.;
  •  доходи, які за своїм змістом підлягають виключенню зі складу валових доходів з метою уникнення подвійного оподаткування – 25 тис.грн.;
  •  валові витрати – 170 тис.грн.;
  •  амортизаційні відрахування – 39 тис.грн.;
  •  ставка податку на прибуток – 25%.

Розв’язок

  1.  Визначимо суму прибутку від операційної діяльності  підприємства (По):

Доходи від реалізації продукції  - ПДВ – Валові витрати – Амортизаційні відрахування  - Доходи, які за своїм змістом підлягають виключенню зі складу валових доходів з метою уникнення подвійного оподаткування

Сума ПДВ = Валові витрати ∙ 0,2 = 170 ∙ 0,2 = 34

Отже, По =  250 – 34 – 170 – 39 – 25 = -18 тис.грн.

  1.  Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування:

По + Доходи від операції з цінними паперами + Доходи від здійснення операцій лізингу =

= -18 + 30 + 14 = 26 тис.грн.

  1.  Податок на прибуток: ПП = Поз ∙ 0,25 = 26 ∙ 0,25 = 6,5 тис.грн.

Задача 8

За даними фінансової звітності (табл. 1, 2) розрахувати фінансові коефіцієнти. Результати розрахунків знести в табл. 3. Порівняти їх з нормативними значеннями, наведеними в табл. 3. Проаналізувати фінансовий стан підприємства. Скласти аналітичну записку; запропонувати заходи щодо поліпшення фінансового стану підприємства.

Баланс

на поч. звіт. року

на кін. звіт. року

І. Необоротні активи

Нематеріальні активи:

залишкова вартість

330

350

первісна вартість

350

380

знос

20

30

Незавершене будівництво

1230

2230

Основні засоби:

залишкова вартість

530

2590

первісна вартість

1020

3200

знос

490

610

Довгострокові фінансові інвестиції:

які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств

115

100

інші фінансові інвестиції

25

10

Довгострокова дебіторська заборгованість

Відстрочені податкові активи

-

Інші необоротні активи

Разом за розділом І

2230

5280

ІІ. Оборотні активи

Запаси:

виробничі запаси

450

500

тварини на вирощуванні та відгодівлі

-

-

незавершене виробництво

20

70

готова продукція

30

89

товари

1350

1450

Векселі одержані

160

180

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:

чиста реалізаційна вартість

370

400

первісна вартість

430

460

резерв сумнівних боргів

60

60

Дебіторська заборгованість за розрахунками:

з бюджетом

10

-

за виданими авансами

37

15

з нарахованих доходів

із внутрішніх розрахунків

Інша поточна дебіторська заборгованість

25

5

Поточні фінансові інвестиції

55

20

Грошові кошти та їх еквіваленти:

у національній валюті

80

218

в іноземній валюті

160

10

Інші оборотні активи

17

-

Разом за розділом ІІ

2764

2957

ІІІ. Витрати майбутніх періодів

75

95

Баланс

5069

8332

БАЛАНС

Форма № 1

Пасив

на поч. звіт. року

на кін. звіт. року

І. Власний капітал

Статутний капітал

3502

3880

Пайовий капітал

Додатковий вкладений капітал

300

300

Інший додатковий капітал

2884

Резервний капітал

60

80

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

100

52

Неоплачений капітал

(50)

(20)

Вилучений капітал

(20)

(10)

Разом за розділом І

3892

7166

ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів

Забезпечення виплат персоналу

12

8

Інші забезпечення

4

-

Цільове фінансування

15

-

Разом за розділом ІІ

31

8

ІІІ. Довгострокові зобов’язання

Довгострокові кредити банків

220

300

Довгострокові фінансові зобов’язання

Відстрочені податкові зобов’язання

Інші довгострокові зобов’язання

30

40

Разом за розділом ІІІ

250

340

БАЛАНС

Форма № 1

Пасив

на поч. звіт. року

на кін. звіт. року

ІV. Поточні зобов’язання

Короткострокові кредити банків

220

152

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями

27

27

Векселі видані

70

50

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

344

285

Поточні зобов’язання за розрахунками:

з одержаних авансів

58

90

з бюджетом

12

25

з позабюджетних платежів

5

7

зі страхування

8

2

з оплати праці

29

11

з учасниками

43

49

із внутрішніх розрахунків

Інші поточні зобов’язання

20

Разом за розділом ІV

836

698

V. Доходи майбутніх періодів

60

120

Баланс

5069

8332

Вихідні дані (зі звіту про фінансові результати)

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Стаття

на поч. звіт. року

на кін. звіт. року

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

950

700

Податок на додану вартість

158

117

Акцизний збір

66

50

Інші вирахування з доходу

25

21

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

701

512

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

500

465

Валовий:

прибуток

201

47

збиток

Інші операційні доходи

12

2

Адміністративні витрати

61

45

Витрати на збут

12

16

Інші операційні витрати

9

8

Фінансові результати від операційної діяльності:

прибуток

131

-

збиток

20

Дохід від участі в капіталі

17

25

Інші фінансові доходи

9

9

Інші доходи

7

12

Фінансові витрати

12

14

Витрати від участі в капіталі

-

2

Інші витрати

6

13

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:

прибуток

146

збиток

-

3

Податок на прибуток від звичайної діяльності

44

Фінансові результати від звичайної діяльності:

прибуток

102

-

збиток

3

Надзвичайні:

доходи

10

80

витрати

12

Податки з надприбутку

25

Чистий:

прибуток

100

52

збиток

Таблиця 4 Вихідні дані для виконання завдання 2

Показник

Планова чиста виручка від реалізації продукції (робіт, послуг), тис. грн.

1000

Коефіцієнт прискорення оборотності обігових коштів < 1 (коефіцієнт уповільнення – > 1)

1,01

Таблиця 3 Розрахунок фінансових коефіцієнтів

Фінансовий показник (коефіцієнт)

Формула для розрахунку

Нормативне значення

Розрахункове значення фінансового показника

На початок року

На кінець року

Відхи-лення (+,-)

1

2

3

4

5

6

1. Коефіцієнт фінансової незалежності „автономії” (Кавт)

Джерела власних коштів

Підсумок балансу

≥ 0,5

0,76

0,86

+0,1

2. Коефіцієнт фінансової стабільності (Кф.с.)

Джерела власних коштів

Позикові кошти

> 1

3,58

6,9

+ 3,32

3. Фінансовий ліверидж (Фл)

Довгострокові зобов’язання

Джерела власних коштів

Незначне збільшення

0,064

0,047

- 0,017

4. Коефіцієнт забезпе-чення власними коштами (Кз.к.)

Джерела власних коштів – необоротні активи

Сума обігових коштів

> 0,1

0,60

0,64

+ 0,04

5. Коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності (Кл)

Обігові кошти

Короткотермінові зобов’язання

> 1

3,41

4,4

+ 0,99

6. Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кш.л.)

Обігові кошти – запаси

Короткотермінові зобов’язання

> 0,7

1,68

1,95

+ 0,27

7. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ка.л.)

Грошові кошти та поточні фінансові інвестиції

Короткотермінові зобов’язання

≥ 0,2

0,352

0,355

+ 0,003

8. Коефіцієнт оборотно-сті активів (Ко.а.)

Чиста виручка від реалізації продукції

Середня вартість активів

Збільшення

0,1046

0,076

-0,0298

9. Середня тривалість одного обороту активів (Чо.а.)

Кількість календарних днів звітного періоду

Коефіцієнт оборотності активів

Зменшення

3489

4802

1313

10. Коефіцієнт оборотності запасів (Ко.з.)

Собівартість реалізованої продукції

Середня вартість запасів

Збільшення

0,337

0,314

-0,023

11. Середня тривалість одного обороту запасів (Чо.з.)

Кількість календарних днів звітного періоду

Коефіцієнт оборотності запасів

Зменшення

1083

1162

+ 79

12. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (Ко.д.)

Чиста виручка від реалізації продукції

Середня сума дебітор-ської заборгованості за товари, роботи, послуги

Збільшення

0,63

0,46

-0,17

13. Середній період погашення дебіторської заборгованості (Чо.д.)

Кількість календарних днів звітного періоду

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

Зменшення

579

793

+214

14. Середній період погашення кредиторської заборгованості (Чо.кр.)

Кількість календарних днів звітного періоду × × Середня сума креди-торської заборговано-сті за товари, роботи, послуги

Чиста виручка від реалізації продукції

Зменшення або збільшення (залежить від поперед-нього по-казника)

399

373

-26

15. Рівень рентабельності продажу (реалізації) (Рр)

Чистий прибуток

Чиста виручка від реалізації продукції

Збільшення

0,142

14,2%

0,101

10,1%

-0,042

-4,2%

16. Рівень рентабельності активів (Ра)

Чистий прибуток

Середня вартість активів

Збільшення

0,015

1,5%

0,007

0,7%

-0,008

-0,8%

17. Рівень рентабельності власного капіталу (Рк)

Чистий прибуток

Середня вартість власного капіталу

Збільшення

0,018

1,8%

0,009

0,09%

-0,009

-0,09%

18. Рівень рентабельності продукції (Рп)

Прибуток від реалізації продукції

Собівартість продукції

Збільшення

0,402

40,2%

0,101

10,1%

-0,301

-30,1%

Наведені розрахункові показники свідчать про ефективну господарську діяльність підприємства та його ділову активність.

Розраховані фінансові коефіцієнти характеризують фінансовий стан підприємства таким чином:

  1.  коефіцієнт фінансової автономії на початок і кінець звітного року більший за нормативний. Фінансова незалежність збільшилась на 0,1 пунктів;
  2.  динаміка коефіцієнта фінансової стабільності свідчить про поліпшення фінансового стану, цей коефіцієнт в 6,9 разів перевищує його нормативне значення.
  3.  Коефіцієнт фінансового лі вереджу свідчить про незначну залежність підприємства від зовнішніх довгострокових кредиторів, який на кінець періоду знизився на 1,7 пункти і становить всього 4,7% власного капіталу.
  4.  Коефіцієнт абсолютної ліквідності на початок періоду становив 0,352 і протягом року збільшився до 0,355 або на 0,003 пункти. Цей показник свідчить, що на звітну дату 35,2% поточних зобов’язань підприємство може негайно погасити. Показник більший за норматив.
  5.  Коефіцієнт швидкої ліквідності зріс на 0,27 пунктів і є достатньо високим, більшим за норматив.
  6.  Загальний коефіцієнт ліквідності перевищує 1 і складав на кінець періоду 4,4, тобто ліквідаційна вартість оборотних активів була в 3 рази вища платіжних зобов’язань при збільшенні показника на 0,99 пункти.
  7.  Зменшення прибутку у звітному періоді, рентабельності господарської діяльності та значне збільшення активів свідчить про наявні резерви зростання ефективності господарювання підприємства, що аналізуються.

Заходи щодо поліпшення фінансового стану:

  1.  Прискорення оборотності активів та їх зменшення на 1 грн. чистого доходу.
  2.  Дотримання залишків запасів у відповідності до визначених нормативів.
  3.  Збільшення робочого капіталу за рахунок прибутковості господарювання.

Завдання 2

Розрахувати середню фактичну наявність власних обігових коштів підприємства у звітному році за даними табл. 1, 2. Визначити необхідний середній розмір власних обігових коштів на плановий рік виходячи з даних звітного року, а також даних про планову виручку від реалізації продукції та коефіцієнт прискорення (уповільнення) оборотності обігових коштів у плановому році (див. табл. 4).

2. Визначити, чи потрібне підприємству додаткове зовнішнє джерело фінансування у плановому році при збільшенні обсягів виробництва та реалізації продукції, або вистачить власного чистого прибутку для поповнення активів. Прийняти для розрахунку, що у прямій залежності від змін обсягів виробництва та реалізації перебуває 80 % активів та 60 % пасивів підприємства, а рівень рентабельності продажу (відношення чистого прибутку до чистої виручки від реалізації) планується такий, як у звітному році.

Методичні рекомендації до виконання п. 2 завдання 2. Скористайтесь формулою

=

де А – активи, що змінюються залежно від зміни чистої виручки;

В – чиста виручка звітного року;

ΔВ – запланована зміна чистої виручки у плановому році (ВПЛ-В);

П – пасиви, що змінюються залежно від зміни чистої виручки;

РР – рівень рентабельності продажу (реалізації);

ВПЛ – чиста виручка планового року.

Середня фактична наявність власних обігових коштів підприємства у звітному році за даними табл. 1, 2. складає: (за гр.. 1, 2)

Власний капітал (1 розділ пасиву балансу) + Довгострокові пасиви (2 розділ пасиву балансу) – Поза обігові активи (1 розділ активу балансу)×0,5

= (3892 + 7166) ×0,5 + (31+8)× 0,5 – (2230 + 5280) ×0,5 = 1793,5 тис.грн.

Необхідний середній розмір власних обігових коштів на плановий рік виходячи з даних звітного року, а також даних про планову виручку від реалізації продукції та коефіцієнт прискорення (уповільнення) оборотності обігових коштів у плановому році (див. табл. 4):

=

де А – активи, що змінюються залежно від зміни чистої виручки;

В – чиста виручка звітного року;

ΔВ – запланована зміна чистої виручки у плановому році (ВПЛ-В);

П – пасиви, що змінюються залежно від зміни чистої виручки;

РР – рівень рентабельності продажу (реалізації);

ВПЛ – чиста виручка планового року.

Таким чином, фінансування за рахунок власних джерел = Загальна потреба – Необхідне фінансування за рахунок зовнішніх джерел

Загальна потреба складає:

Планова чиста виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) * Коефіцієнт уповільнення обігових коштів = 1010 тис.грн

Зовнішні джерела: = 1979.5  * (701 + 512)/2) /1000 – 1479 * (701 + 512)/2) /1000 – 0,1215*1000 = 379 тис.грн.

Потреба у власних обігових активах складає: = 1010 – 379 = 631 тис.грн.

Задача 9

Розрахувати необхідний обсяг позикового капіталу для фінансування реального інвестиційного проекту та визначити коефіцієнт його самофінансування в плановому періоді, виходячи з наступних даних:

показники

Од. виміру

Кількісне значення

1. Загальний обсяг фінансування реального інвестиційного проекту

в тому числі в плановому періоді

тис.грн.

-ІІ-

560

390

2. Середня вартість основних засобів в плановому періоді

-ІІ-

900

3. Середня норма амортизації основних засобів в плановому періоді

%

12

4. Планова частина використання амортизаційних відрахувань на капремонт

%

40

5. Планова сума балансового прибутку

тис.грн.

500

6. Плановий розподіл прибутку:

-ІІ-

-

а) оплата податкових платежів

-ІІ-

225

б) поповнення резервного фонду

-ІІ-

20

в) виплата дивідендів

-ІІ-

60

г) матеріальне стимулювання та соціальні виплати персоналу

-ІІ-

30

д) поповнення обігових активів

-ІІ-

35

Розв’язок

  1.  Обсяг позикового капіталу = Загальний обсяг – Власний капітал
  2.  Власний капітал в плановому році = Чистий прибуток + Амортизаційні відрахування = (500 – 225 – 20 – 60 – 30 – 35) + (900*0,12 – 900*0,12*0,4) = 130 + 64,8 = 194,8 тис.грн.
  3.  Залучений капітал в плановому році = 390 - 194,8 = 195,2
  4.  Коефіцієнт самофінансування в плановому році складе:

Кс = Власний капітал / Загальний обсяг в плановому році = 194,8 / 390 = 0,49

Задачі для самостійного вирішення

Задача 1

Визначити прибуток підприємства маючи слідуючи дані:

Тис. грн.

Дохід від реалізації продукції (робіт, послуг)    150

Податок на додану вартість       25

Акцизний збір         12

Витрати на виробництво       75

Комерційні витрати        3,5

Задача 2

Визначити чистий прибуток підприємства при умові, що є такі дані:                                                                              Тис. грн.

Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг)   130

Прибуток від іншої реалізації       20

Проценти банку        7

Інші позареалізаційні доходи (+) витрати (-)    +12

Задача 3

За планом готелю обсяг реалізації має становити 240 тис грн., а валові витрати – 165 тис грн..  Обчислити процент приросту прибутку підприємства внаслідок збільшення обсягу реалізації на 15% за умови, що частка умовно – постійних витрат у собівартості складає – 33%

Задача 4

Визначити рентабельність діяльності готелю за рік який надав 20000 койко-діб по оптовій ціні 100 грн.  на добу. Повна собівартість однієї койко-доби склала 85 грн.

Задача 5

Визначити фінансовий стан підприємства за допомогою показників ліквідності та платоспроможності на основі даних балансу підприємства:

№

з/п

Показник

На кінець року

1

2

3

Оборотні активи (2 р. Активи балансу), в т.ч.:

- виробничі запаси

- грошові кошти та їх еквіваленти

- ліквідні цінні папери

Довгострокові зобов’язання  

Поточні короткострокові зобов’язання

Власний капітал

5000

2500

1000

100

1600

3000

3700

Література:

  1.  основна:  1,2.4,13,14,17,18,20,30,35.37.45,46,59,66,71,77,87
  2.  додаткова: 26,34,38,39,47,69,73,75,84,89

Лекційне заняття №17

Тема: бізнес-план (БП) у ринковій системі господарювання

  1.  Сутнісна характеристика БП та основні цілі його розробки.
  2.  Формування системи інформації для бізнес-планування. Підготовча стадія розробки.
  3.  Структура та оформлення БП.
  4.  Презентація БП: цілі та завдання, організація проведення.
  5.  Аспекти проектного аналізу.

1.

Бізнес-план – це письмовий документ, в якому викладено сутність підприємницької ідеї, шляхи та засоби її реалізації, охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним. Це комплексний документ, який розглядає широке коло проблем і способи їх вирішення.

У БП формулюються перспективи та поточні цілі реалізації ідеї, оцінюються сильні та слабкі сторони бізнесу, наводяться результати аналізу ринку та його особливостей, викладаються подробиці функціонування підприємства за цих умов, визначаються обсяги фінансових і матеріальних ресурсів для реалізації проекту.

БП у ринковій системі господарювання виконує дві найважливіші функції:

  1.  зовнішню – ознайомити різних представників ділового світу з сутністю та основними аспектами реалізації конкретної підприємницької ідеї. БП повинен переконати інвесторів та кредиторів у тому, що проект має чітко визначену стратегію і заслуговує на фінансову підтримку. Тому його треба ретельно підготувати.
  2.  внутрішню – важливу для діяльності самого підприємства – опрацювати механізм самоорганізації, тобто цілісну, комплексну систему управління реалізацією підприємницького проекту. Напрямки застосування:
  3.  Як інструмент стратегічного планування та оперативного управління діяльністю підприємства.
  4.  Як механізм аналізу, контролю і оцінки діяльності підприємства, тобто успішності проекту, виявляти відхилення від плану і своєчасно корегувати напрямки розвитку бізнесу.

БП класифікуються за певними ознаками:

  1.  за сферою бізнесу (виробництво, будівництво, оптова чи роздрібна торгівля, туризм, готельне господарства тощо);
  2.  за масштабами бізнесу (великий, середній, малий);
  3.  за характеристиками продукту бізнесу (традиційний, принципово новий, виробничо-технічного чи споживчого призначення);
  4.  залежно від типу інвестиційної ситуації: повний БП – для інвесторів чи партнерів результатів маркетингових досліджень, обґрунтування стратегії виходу на ринок, очікуваних фінансових результатів; БП фірми – виклад перспектив розвитку фірми для ради директорів або зборів акціонерів, де обґрунтовуються необхідні обсяги інвестицій чи інших ресурсів; БП структурного підрозділу – виклад для вищого керівництва компанії плану розвитку госп.діяльності підрозділу для обґрунтування обсягів ресурсів,  що централізовано виділяються підрозділу, або прибутку, що залишається в його розпорядженні; регіональний БП ; спеціальний БП – скорочений варіант для осіб, у контактах з якими зацікавлений підприємець.

Цілі розробки БП:

  1.  Залучити необхідний обсяг зовнішнього капіталу.
  2.  Основний інструмент комунікації між підприємцем і майбутніми постачальниками, продавцями та робітниками.
  3.  Спосіб моделювання системи управління майбутнім бізнесом (БП– це програма дій).
  4.  Спосіб попереднього визначення перешкод та запобігання виникненню проблем на шляху до успіху.
  5.  Спосіб розвитку особистих управлінських якостей підприємця шляхом прийняття управлінських рішень
  6.  Перевірка реалістичності підприємницької ідеї ще до практичної реалізації. Якщо БП є недоцільним – припинити.

2.

Процес розробки БП розпочинається з інформаційного поля, тобто зі збирання інформації щодо майбутнього бізнесу. Інформаційне поле – це сукупність документів чи даних правового, політичного, економічного, комерційного, науково-технічного, зовнішньоекономічного та соціального характеру, які забезпечують інформаційні потреби підприємця в процесі опрацювання БП. Маркетингова інформація: про потенційних споживачів, їхні запити і незадоволені потреби; технічні, експлуатаційні та споживчі якості аналогічних видів продукції та ціни на них; особливості просування даної групи продукції на споживчий ринок, інші відомості, що характеризують ринок майбутнього бізнесу. Крім цього, потрібно зосередитись на пошуку виробничої, фінансової та загальноекономічної інформації (рис. 1). Джерелами інформації при цьому є: власний досвід, безпосередні контакти з майбутніми споживачами, постачальниками, торговими агентами; відомості про конкурентів, які отримують збираючи всі наявні дані про них, контактуючи з їхніми працівниками; статистична інформація про стан і тенденції розвитку цієї галузі ; поточні аналітичні огляди ринкової та економічної ситуації; рекламні матеріали, інформаційно-комерційні матеріали виставок, ярмарків та науково-практичних конференцій; публікації з питань підприємництва тощо.

3.

Процес складання БП є специфічним у кожному конкретному випадку. Для нового бізнесу – повний БП, для існуючого – скорочений варіант, відпадає потреба в початковій стадії, або навіть обмежитись основною стадією. Розглянемо основні етапи :

  1.  Початкова стадія – розробка концепції: пошук ідеї, вибір сфери діяльності, форма організації бізнесу, спосіб започаткування.
  2.  Підготовча стадія – визначення конкурентних переваг: збір та аналіз маркетингової, виробничої, фінансової і загальноекономічної інформації  про бізнес; з’ясування сприятливих можливостей та загроз розвитку бізнесу в зовнішньому середовищі (фактори – економічні, галузеві, конкуренти),; оцінюються сильні та слабкі сторони фірми; визначається місія фірми – головне призначення, роль; формулювання конкретних цілей діяльності; аналіз стратегічних альтернатив та вибір стратегії:
  •  Контролю за витратами – зменшення собівартості продукції порівняно з конкурентами. Ціни нижчі за конкурентів. Способи побудови: збільшення обсягів виробництва, зменшення накладних витрат, застосування нового прогресивного обладнання, нових технологій тощо. Проте це можливо лише для товарів еластичних за ціною. Високий ступінь ризику втрати платоспроможності.
  •   Диференціації – спрямована на поставляння на ринок товарів, які за своїми властивостями є привабливішими для споживачів, ніж продукція конкурентів. Унікальні властивості продукції: висока якість, розгалужена мережа філій для післяпродажного обслуговування, високий рівень обслуговування, принципова новизна, імідж фірми тощо. Загроза великих витрат.
  •   Фокусування – побудована на сегментації ринку: вибір 1 чи кількох сегментів ринку (ринкових ніш) для фірми з цілеспрямованою орієнтацією (або на певну групу споживачів, або на обмежений асортимент товарів,  або на специфічний географічний ринок); ідентифікацією специфічних потреб, бажань та інтересів споживачів у визначеному  сегменті ринку; пошук ліпших за конкурентів способів задоволення запитів споживачів: способом контролювання витрат, або диференціації.
  1.  Основна стадія – безпосереднє опрацювання БП . Мета – довести економічну доцільність створення даного бізнесу, показати взиск інвестора. !

Структура БП

  1.  Титульний аркуш – повна назва фірми, адреса, телефон, прізвища (назви), титули, адреси телефони власників (засновників) фірми, відомості щодо характеру та сфери бізнесу фірми, відомості про загальні фінансові потреби (вартість проекту), вказівка про конфіденційність („Цей БП є конфіденційним. Він є власністю пойменованих у ньому осіб і призначений для використання лише тими особами, яким передається. Копіювання й використання іншими особами будь-яких елементів його змісту забороняється без попереднього погодження з фірмою”) , місяць та рік складання БП, прізвища авторів БП.
  2.  Зміст БП.
  3.  Резюме (1-2 сторінки тексту. Важливі висновки з усього БП: короткий опис концепції та суті започаткованого бізнесу, розкрити можливості бізнесу і стратегію їх реалізації, характеристика цільового ринку (основні споживачі, особливості їх обслуговування, очікувані обсяги продажу і частка ринку фірми); визначення найсуттєвіших конкурентних переваг; основні фінансові показники майбутньої діяльності (прибутковість, термін досягнення беззбитковості, окупність інвестицій тощо) спрогнозувати загальну потребу в коштах з виокремленням власного та позичкового капіталу.
  4.  Галузь, фірма та її продукція (послуги)
    1.  Поточна ситуація і тенденції розвитку галузі
    2.  Опис продукту (послуги) фірми
    3.  Патенти, товарні знаки, інші права власності
    4.  Стратегія зростання фірми.
  5.  Дослідження ринку:
    1.  Загальна характеристика ринку продукту.
    2.  Цільовий ринок бізнесу.
    3.  Місце знаходження фірми
    4.  Оцінка впливу зовнішніх чинників.
  6.  Маркетинг-план:
    1.  Стратегія маркетингу.
    2.  Передбачувані обсяги продажу.
  7.  Виробничий план:
    1.  Основні виробничі операції
    2.  Машини й устаткування
    3.  Сировина, матеріали та комплектуючі вироби.
    4.  Виробничі і невиробничі приміщення.
  8.  Організаційний план:
    1.  Форма організації бізнесу
    2.  Потреба в персоналі
    3.  Власники бізнесу й команда менеджерів
    4.  Організаційна схема управління
    5.  Кадрова політика та стратегія
  9.  Оцінка ризиків:
    1.  Типи можливих ризиків.
    2.  Способи реагування на загрози для бізнесу.
  10.  Фінансовий план:
    1.  Прибутки та збитки
    2.  План руху готівки
    3.  Плановий баланс
    4.  Фінансові коефіцієнти

11. Додатки: первинні матеріали аналізу ринку, специфікація продукції, рекламні матеріали, схема виробничих потоків, схема організаційної структури, коротка службова характеристика власників та топ-мененджерів, угоди оренди, гарантійні листи від основних клієнтів, постачальників, кредиторів; рекомендаційні листи, що підтверджують репутацію й надійність керівників фірми; юридичні документи (копії установчих документів, контрактів, угод, патентів, ліцензій тощо).

БП - це своєрідний рекламний документ, на підставі якого можна зробити висновки не лише про бізнес, але й про його власників. Тому важливий як зміст, так і зовнішній вигляд БП. Вимоги щодо стилю написання: 1) має бути стислим (20-25 стор.). Діловий стиль, використання загальновживаних термінів; 2) містити лише корисну інформацію; 3) ґрунтуватися лише на реалістичних припущеннях. Прогнози повинні бути підкріплені посиланнями на пропорції та тенденції розвитку галузі, на проведені дослідження, на досвід конкурентів тощо; 4) протипоказаний зайвий оптимізм. Орієнтація на найгірший результат – запас „міцності” бізнесу; 5) легкий для сприйняття, щоб швидко знайти потрібну інформацію – треба виділяти розділи і параграфи; 6) має забезпечувати охорону конфіденційності інформації про фірму та її діяльність.

4.

Презентація БП означає спеціальну форму (процес) публічного його представлення заінтересованим фізичним чи юридичним особам з певною метою. Презентація БП здійснюється з метою: ознайомлення заінтересованих фізичних чи юридичних осіб із започатковуваним бізнесом; демонстрації сутності підприємницької ідеї, ділових якостей підприємця і менеджерів фірми; встановлення взаємовигідних партнерських зв’язків з кредиторами та інвесторами.

Задля досягнення розумного компромісу між інтересами кредитора (спроможність повернення боргу, регулярно виплачувати проценти за позичку) та інвестора (прибутковість БП, величина прибутку на вкладений капітал, посилення бізнесових позицій на ринку, ступінь ризику фінансування). Тому  окремо представити треба такі показники: очікувані обсяги продажу в динаміці, необхідний обсяг інвестування а напрямки його використання; величина прибутковості вкладеного капіталу, спроможність повернення позички в обумовлений строк, можливі типи ризиків та способи їх усунення чи нейтралізації тощо.

Етапи презентації: 1. фірма та її продукція; 2. ринок, клієнти та конкуренти, 3. маркетингова стратегія; 4. необхідні обсяги  початков.  інвестицій; 5. команда, яка втілюватиме БП у життя; 6. умови повернення кредиторам та інвесторам вкладених коштів.

5. Аналіз БП: економічний (осн. показники), комерційний (обсяги збуту), фінансовий (коефіцієнти), екологічний, соціальний

Питання для самостійного опрацювання

  1.  Аспекти проектного аналізу.

Контрольні запитання

1.Сутнісна характеристика БП та основні цілі його розробки.

  1.  Формування системи інформації для бізнес-планування. Підготовча стадія розробки.
  2.  Структура та оформлення БП.
  3.  Презентація БП: цілі та завдання, організація проведення.

Тестові завдання

1. Бізнес-план-це:

а) план з організації бізнесу;

б) письмовий документ, в якому викладено сутність підприємницької ідеї, шляхи та засоби її реалізації, охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним;

в) комплексний документ, який розглядає широке коло проблем і способи їх вирішення;

д) всі відповіді вірні.

2. Бізнес план може бути:

а) повний;

б) неповний;

в) немає правильної відповіді.

3. Зовнішньою функцією бізнес –плану є:

а) ознайомлення зацікавлених ділових осіб із сутністю та ефективністю реалізації нової підприємницької ідеї;

б) відпрацювання системи управління реалізацією підприємницького проекту   

Практичне завдання

Задача 1.

В рамках диверсифікації виробництва турфірма планує надавати транспортні послуги. Вартість автобусу з урахуванням ПДВ, всіх податків та зборів складає 150 тис. грн. Місткість – 55 чол. Коефіцієнт випуску на лінію – 0,7. річні експлуатаційні витрати – 80 тис. грн. плановий дохід на 1 туриста на день – 50 грн. джерело інвестицій – банківський кредит під 40% річних – 80 тис.грн. визначити валовий прибуток, чситий прибуток та ефективність капіталовкладень на купівлю автобусу (термін окупності).

Розв’язок

  1.  Дохід за день: 55×50 = 2750 грн.
    1.  Доход річний: 2750×365×0,7 = 702 625 грн.
    2.  Валовий прибуток: 702625 – 80000 – (150000+80000)×0,4 = 440625 грн.
    3.  Чистий прибуток: 440625 – (440625×0,25) = 330168,75 грн.
    4.  Ефективність: чистий прибуток / Вартість автобусу = 330168,75 / 150000 = 2,2
    5.  Термін окупності: Т = 1 / Ефективність = 1 / 2,06 = 0,5 року.

Задача 2.

За останні роки в готелі „Прем'єр-Палац” проведено серйозну реконструкцію, і сьогодні підприємство повністю відповідає вимогам часу і світовим стандартам. Готель збирається відкрити новий ресторан.

На модернізацію та реконструкцію основних фондів будуть залучені інвестиційні ресурси у розмірі 14800 тис.грн. та 10000 тис.грн.

Виходячи з нижченаведених даних, провести розрахунок фінансової частини бізнес-плану за такою схемою:

визначити джерела фінансування проекту;

здійснити прогноз основних показників діяльності готелю;

розробити прогноз грошових потоків;

розрахувати показники ефективності та термін окупності проекту.

Зробити висновки щодо одержаних результатів.

Звіт про фінансові результати, тис. грн.

Стаття

Код рядка

2004

2005

2006

Дохід (виручка) від реалізації послуг

010

36559,1

39042,0

49786,6

ПДВ

015

4480,9

4267,1

5533,4

Інші відрахування з доходу

030

-

-

Чистий дохід (виручка) від реалізації послуг

035

28134,8

30471,8

44253,2

Собівартість реалізованих послуг

040

24142,2

27692,6

31447,2

Валовий прибуток

050

3992,6

2779,2

12806

Інші операційні доходи

060

577,1

308,5

90,3

Адміністративні витрати

070

1734,1

2072,9

2514,9

Витрати на збут

080

2448,2

1485,9

887,7

Інші операційні витрати

090

2936,1

3259,3

3759,4

Фінансовий результат від операційної діяльності

100

-3125,8

-3730,4

5734,3

Дохід від участі в капіталі

110

-

-

Інші фінансові доходи (отримані дивіденди)

120

50,5

14,7

230,8

Інші доходи

130

4869,9

2480,5

345,4

Фінансові витрати

140

14852,5

529,9

13046,8

Витрати від участі в капіталі

150

Інші витрати

160

341,9

2203,7

762,2

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування

170

13399,8

-3968,8

-7498,5

Податок на прибуток від звичайної діяльності

180

0,0

0,0

Фінансовий результат від звичайної діяльності після оподаткування

190

13399,8

-3968,8

-7498,5

Надзвичайні доходи

200

-

-

Надзвичайні витрати

205

-

--

Податки з надзвичайного прибутку

210

-

-

Чистий прибуток/збиток

225

13399,8    

-3968,8

-7498,5

Розв’язок

Визначення джерел фінансування проекту.

Є внутрішні та зовнішні джерела фінансування інвестиційних проектів. Зовнішні – кредити банків та інших кредитних установ, внутрішні – капіталізована частина чистого прибутку, кошти зекономлені за рахунок покращення управління оборотними активами , додатково отримані обігові кошти за рахунок продовження строку погашення кредиторської заборгованості.

Погашення витрат по інвестиціям готель здійснює за рахунок таких основних видів діяльності, як:

трансфер (зустріч клієнтів в аеропорту або на вокзалі і доставка в готель, а також при від'їзді клієнтів);

надання послуг розміщення;

надання сніданку;

послуги фітнес-центру;

послуги бізнес-центру;

послуги пральні та хімчистки;

послуги ресторанного сервісу;

цілодобові послуги служби "рум-сервіс";

банкетне обслуговування, проведення фуршетів;

організація конференцій

з наданням додаткових послуг.

Фінансова частина бізнес-плану є керівним документом, в якому  чітко визначається звідки, коли та як залучатиметься і витрачатиметься необхідний інвестиційний капітал.

Для обґрунтування використання інвестицій виконаємо:

розрахунок середньостатистичного приросту доходів та витрат готелю;

прогноз основних показників діяльності готелю;

розрахунок ефективності використання інвестицій на суму 24800 тис.грн..

Розрахунок середньостатистичного приросту доходів та витрат готелю (табл.1) проводиться за представленою нижче формулою, яка визначає  ланцюгові темпи росту на і-й рік (Трі):

 

,   (1)

де  Bі - обсяг доходів (витрат) в і -му році;

Bі-i - обсяг доходів (витрат) у попередньому році.

Із табл.1 видно що у 2005 році у порівнянні з минулим роком загальні доходи готелю збільшилися на 6,8%, а загальні витрати без урахування інвестицій - на 14,7%. В 2006 році у порівняння з 2005 роком показники підприємства, а саме: загальні доходи зросли на 27,5%, а загальні витрати без урахування інвестицій - на 13,6%. Середнє значення цих показників складатиме відповідно 17,1% та 14,1%. На наш погляд, ці темпи зростання показників можна використати для прогнозування діяльності готелю на 2007-2011 роки.

Таблиця 1

Розрахунок середньостатистичного приросту доходів та витрат готелю, тис. грн.

Показники

Статистичні дані показників

Приріст 

Середнє значення приросту, %

2004 рік

2005 рік

2006 рік

2004-2005 роки

2005-2006 роки

Загальні доходи

36559,1

39042,0

49786,6

6,8%

27,5%

17,1%

Загальні витрати без урахування інвестицій

24142,2

27692,6

31447,2

14,7%

13,6%

14,1%

Чистий прибуток/збиток

-13399,8

-3968,8

-7498,5

-

-

-

Приймаючи за базу прогнозу 2006 рік (1 рік) і враховуючи статистичні дані готелю за цей рік можна здійснити прогноз основних показників діяльності готелю „Прем’єр-Палац” (табл.2)

Таблиця 2

Прогноз основних показників діяльності готелю „Прем’єр-Палац”, млн.грн.

Показники

Роки

1

2

3

4

5

6

7

Загальні доходи

49,7

58,1

68,1

79,7

96,8

113,9

131,0

Загальні витрати

31,4

35,8

49,9

56,9

65,0

74,1

88,2

Чистий прибуток

-7,5

2,1

5,9

7,9

8,8

9,9

11,1

Прогноз доходів та витрат (П2) на 2 рік здійснюється за формулою:

П1=Пб*(Трс + 100),

де Пб – значення показника в базовому 2006 році;

Трс – середнє значення приросту показника.

Прогноз доходів та витрат (П3) на 3 рік здійснюється за формулою:

П3=П2*(Тр + 100).

Аналогічним чином розраховуються доходи та витрати на 4-7 роки. Чистий прибуток розраховується як різниця між чистими доходами від надання послуг та витратами готелю згідно форми звітності про фінансові результати.

Тепер проведемо розрахунки ефективності використання інвестиційних коштів готелем, починаючи з періоду їх вкладення  в обсязі 24800 тис.грн. Але спочатку визначимо сутність ефективності.

Економічна ефективність в загальному розумінні – це відношення результатів до витрат, а її зростання – досягнення найбільших результатів в готельному бізнесі з найменшими витратами, тобто:

   (2)

Безумовно, в нашому випадку необхідно розглядати:

вкладений капітал готелю (В) у вигляді інвестиційних коштів;

результати господарської діяльності готелю (P) з урахуванням чистого грошового потоку по завершенню терміну інвестування.

З фінансової та економічної точок зору, інвестування готелю може бути визначено як довгострокове вкладення інвестиційних ресурсів з метою створення та отримання чистого прибутку в майбутньому, який перевищує початковий розмір інвестиційних витрат.

Економічну ефективність використання інвестиційних ресурсів (табл.3) можна розрахувати таким чином:

розраховується чистий грошовий потік коштів (ГПі) як різниця між доходами від реалізації послуг (Ді) та загальними витратами (В) за формулою:

   (3)

обчислюється норма прибутку (Нрі) на вкладені інвестиції (Кі), тобто обчислюється ефективність їх вкладення за формулою:

   (4)

обчислюється середньорічна норма прибутку;

Таблиця 3

Розрахунок ефективності використання інвестиційних коштів, млн.грн.

Показник

Роки

Ефективність

1

2

3

4

5

6

7

Загальні доходи

49,7

58,1

68,1

79,7

96,8

113,9

131,0

 

 

Загальні витрати без урахування інвестицій

31,4

35,8

49,9

56,9

65,0

74,1

88,2

Інвестиційні кошти

24,8

 

 

 

 

 

 

Чистий прибуток

-7,5

2,1

5,9

7,9

8,8

9,9

11,1

Чистий грошовий потік

-32,3

2,1

5,9

7,9

8,8

9,9

11,1

Баланс погашення інвестицій (-) і накопичення прибутку (+)

-32,3

-30,2

-24,3

-16,4

-7,6

2,3

13,3

Термін окупності, років

5,5

формується баланс погашення інвестицій (-) і накопичення прибутку (+). Для цього в 1 році фіксується сума інвестиційних коштів (24,8 млн.грн) із знаком „мінус” (борг готелю). На кожний наступний рік від боргу готелю віднімається отриманий чистий прибуток за попередній рік, тобто здійснюється погашення інвестицій за рахунок отриманого чистого прибутку;  

обчислюється термін окупності як відношення одиниці до середньорічної норми прибутку. В нашому випадку термін окупності складає 5,5 років.

Із табл. 3 видно, що повне погашення інвестицій і отримання прибутку починається всередині 6 року, що забезпечує ефективність не тільки використання (при прогнозованому чистому прибутку готелю), а і гарантованість їх повернення.

Висновок. Можна вважати, що ефективність використання інвестиційних ресурсів в господарській діяльності готелю „Прем’єр-Палац” є достатня (термін окупності інвестицій становить 5,5 років), а захід - привабливим для будь-якого інвестора.

Задача 3

Розрахувати критичні обсяги діяльності ресторану, визначити запас його фінансової міцності на основі таких даних:

  1.  Товарооборот підприємства – 1020,0 тис. грн.
  2.  Витрати загальні у відсотках до товарообороту – 17,8%
  3.  Витрати постійні – 81,2 тис. грн..
  4.  Рівень доходу у підприємства без ПДВ (нетто) – 23,5%.
  5.  Капітал, що авансовано у підприємство – 230,0 тис. грн.
  6.  Ставка податку на прибуток – 25,0%.

Розв’язок

  1.  Точка беззбитковості  = Сума постійних витрат * 100 / (Рівень валового доходу у відсотках до товарообороту – Рівень змінних витрат у відсотках до товарообороту)
  2.  Знайдемо рівень змінних витрат у відсотках до товарообороту:

Загальні витрати = 1020,0*17,8 / 100 = 181,56 тис. грн..

Змінні витрати у відсотках до товарообороту = (181,56 – 81,2)*100% / 1020,0. = 9,8%

  1.  Точка беззбитковості = (81,2 * 100 / (23,5 – 8,9) = 556 одиниць
  2.  Мінімальний рівень рентабельності = (Витрати постійні + (Капітал авансований *Мінімальний рівень рентабельності капіталу) *100 / (100 – Ставка податку на прибуток)

Вважаючи, що на сьогодні на ринку мінімальна ставка на вкладений капітал складає 9%, точка мінімальної рентабельності складає:

Тмр = (81,2 + (230,0  * 9,0) / (100 – 25)) * 100 / (23,5 – 8,9) = 745,2

Задача 4

Обґрунтувати прогноз попиту на відпочинок в ЮБК на 7 днів на майбутній період за даними:

  1.  У звітному періоді путівок на ЮБК продано 140 одиниць; середньодушові доходи дорівнювали 3200 грн., а середня ціна путівки – 2800 грн.
  2.  У майбутньому періоді очікуються середньодушові доходи у розмірі 3820 грн., а середня ціна товару „В” досягне 3200 грн.
  3.  Коефіцієнт еластичності доходу дорівнює 1,5, по ціні – (-2,3).

Розв’язок

  1.  Коефіцієнт еластичності за доходом = Приріст середньодушового попиту / середньодушовий  попит  : Приріст середньодушового доходу / Середньодушовий розмір доходу  = 1,5

Це означає, що при збільшенні середньодушових доходів на 1% попит на продукцію зросте на 1,5%

  1.  Звідси,  Приріст середньодушового попиту / Середньодушовий попит = Коефіцієнт еластичності за доходом  * Приріст середньодушового доходу / Середньодушовий розмір доходу  = 1,5 * (3820-3200) / 3200 = 0,29
  2.  Обсяг попиту в майбутньому періоді зросте на:  0,29 * 1,5 = 0,435%
  3.  Коефіцієнт еластичності по ціні = Зміна обсягу попиту / Обсяг попиту базовий : Зміна ціни / Ціна базова

Приріст середньодушового попиту / Середньодушовий попит = Коефіцієнт еластичності за ціною  * Приріст ціни / Ціна базова  = -2,3 * (3200-2800) / 2800 =-  0,33

Отже, при збільшенні ціни на 1%  попит знизиться на 0,33 * 2,3 = 0,759%

Задача 5

Готель для диверсифікації діяльності планує відкрити магазин з реалізації побутової техніки, зокрема телевізорів. Визначити повний обсяг попиту населення  на телевізори, використовуючи показник забезпеченості товарами тривалого користування у майбутньому році за наступними даними:

  1.  Доходи населення в розрахунку на душу за три перед планових роки збільшилась на 15%. Забезпеченість населення телевізорами за цей же період зросла на 6%
  2.  На початок майбутнього року в населення нараховувалося 407,34 тис. кольорових телевізорів, тобто на кожне домогосподарство припадало 73 кольорових телевізорів.
  3.  у майбутньому році середньодушові доходи населення збільшаться на 5%.
  4.  Очікувана кількість домогосподарств у майбутньому році – 560,6 тис.
  5.  Повторний попит складе 38 тис. шт. кольорових телевізорів.

Розв’язок

  1.  Повний попит = Плановий обсяг попиту + Повторний попит
  2.  Плановий обсяг попиту = (Середньодушовий попит * (100 + Приріст середньодушового попиту ) * Чисельність домогосподарств) / 100
  3.  Приріст середньодушового попиту = Коефіцієнт еластичності * Темп приросту середньодушового доходу = 6*5 / 15 = 2%
  4.  Плановий попит = (100+2)*73) / 100 *560,6 = 417 тис.
  5.  Повний попит = 417 + 38 = 455 тис. телевізорів.

Завдання 6

Який валовий прибуток може бути у підприємства за наведеними даними? Визначте необхідну кількість продукції до продажу рестораном, яка забезпечить поліпшення фінансового результату на 400 тис. грн.


Обсяг реалізації товарної продукції, тис. грн..

Кількість реалізованої продукції, т

Собівартість 1 т реалізованої продукції, тис. грн..

У т.ч. змінна частина собівартості 1 т продукції, тис. грн..

Загальна сума постійних витрат підприємства, тис. грн..

Фактичний валовий прибуток (збиток), тис. грн..

1

2

3

4

5=2×(3-2)

6=1-2×3

1440

45

37

27

450

-225

Розв’язок

Рівень змінних витрат (% до обсягу доходів) = (27*45/1440)* 100% = 84,375

Можливий прибуток: (450+400) / (100% - 84,375) = 54,4 т.

Завдання для самостійного вирішення

Задача 1

Розрахуйте критичну точку обсягу виробництва продукції, за якого забезпечується беззбиткова робота підприємства

Загальна сума постійних витрат підприємства, тис. грн.

Ціна виробу, грн..

Собівартість одиниці продукції, грн..

Змінна частина собівартості продукції, грн..

Точка беззбитковості роботи підприємства, одиниць

Кількість виробленої продукції

1

2

3

4

5=(3-4)*1,2 / ((2-3) / 2)

6= 1/(3-4)

324

30

24

18

  1.  основна:  1,2,9,10,15,59
  2.  додаткова: 38,43,48,51,59,65,83,89

Лекційне заняття №18

Тема: банкрутство підприємства та його попередження.  

  1.  Сутність банкрутства та основні його види.
  2.  Значення банкрутства для економіки України.
  3.  Причини неспроможності підприємства. Характеристика глибини банкрутства.
  4.  Шляхи запобігання банкрутства.

І

Банкрутство як одна з юридичних підстав ліквідації підприємств регулюється Законом “Про підприємства в Україні” (ст.ст.24,34). Порядок і умови визнання будь-яких юридичних осіб — (суб’єктів підприємницької діяльності банкрутами з метою задоволення претензій кредиторів регулює спеціальний Закон України від 14 травня 1992 р. „Про банкрутство”

Банкрутство - це пов’язана з недостатністю активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності задовольнити в установлений для нього строк пред’явлені до нього кредиторами вимоги і виконати зобов’язання перед бюджетом. З наведеного визначення випливає, що банкрутство має економічний і правовий характер.

З економічної точки зору банкрутство є неспроможністю продовження суб’єктом своєї підприємницької діяльності внаслідок її економічної нерентабельності, безприбутковості. Суб’єкт підприємництва має стільки боргів перед кредиторами і зобов’язань перед бюджетом, що коли їх вимоги будуть пред’явлені у визначені для цього строки, то майна суб’єкта — активів у ліквідній формі — не вистачить для їх задоволення.

Юридичним аспект банкрутства полягає насамперед у тому, що в суб’єкта є кредитори, тобто особи, що мають документовані майнові вимоги до нього як до боржника. Це майнові правовідносини банкрутства, здійснення яких у встановленому законом порядку може призвести до ліквідації суб’єкта підприємництва. Внаслідок порушення справи про банкрутство виникає комплекс процесуальних правовідносин: провадження у справі, визнання боржника банкрутом, оголошення про банкрутство, задоволення претензій кредиторів, припинення справи про банкрутство тощо. Сукупність таких процесуальних правовідносин може розглядатися як ліквідаційний правовий процес щодо  суб’єкта  підприємництва.

Суб’єктами банкрутства закон визнає лише юридичних осіб, причому осіб однієї категорії — суб’єктів підприємництва, неспроможних своєчасно виконати свої зобов’язання перед кредиторами або перед бюджетом. З іншого боку, у відносинах банкрутства виступають кредитори. Це можуть бути як громадяни, так і юридичні особи, що мають підтверджені належними документами майнові вимоги до боржника. До кола кредиторів не входять ті суб’єкти, майнові вимоги яких повністю забезпечені заставою.

Якщо до одного боржника мають майнові вимоги два або більше кредиторів, останні повинні діяти у справах про банкрутство як збори кредиторів. Збори можуть створювати комітет кредиторів. Коли кредиторів більше десяти, створення такого комітету є обов’язковим.

Ознаки банкрутства: 1) спад прибутковості фірми нижче за вартість її капіталу (відсоток за кредит і дивіденди, що сплачуються фірмою, перестають відповідати ринковим умовам. Вартість акцій падає, падає ціна і зростає ризик неповернення коштів, виникають труднощі з готівкою); 2) зростання середньої вартості зобов’язань.

Види банкрутства: фіктивне, приховане, навмисне, дійсне

ІІ

Причини банкрутства можуть бути зовнішні та внутрішні. Зовнішні мають стратегічний характер і зумовлюють фінансову кризу, якщо менеджмент несвоєчасно реагує на зміни в зовнішньому середовищі: спад кон’юнктури в економіці; зменшення купівельної спроможності населення; значний рівень інфляції; нестабільність податкового законодавства; нестабільність фінансового та валютних ринків; посилення конкуренції в галузі; криза окремої галузі та їй  суміжних; сезонні коливання; посилення монополізму на ринку; дискримінація підприємства органами влади та управління; політична нестабільність у країні підприємства або постачальників чи споживачів; конфлікти між засновниками (власниками).

Внутрішні (залежать від підприємства): низька якість менеджменту, неправильне визначення місії фірми; дефіцити в організаційній структурі; низький рівень кваліфікації персоналу; недоліки у виробничій сфері; прорахунки у виробничій політиці; прорахунки в галузі постачання; низький рівень менеджменту та втрата ринків збуту продукції; брак інновацій та раціоналізаторства; дефіцити у фінансуванні; відсутність або незадовільна робота служб контролінгу (планування, аналіз, інформаційне забезпечення, контроль).

Наслідки банкрутства: втрата клієнтів і покупців, зменшення кількості замовлень і контрактів, неритмічність виробництва, неповне завантаження потужностей; зростання собівартості та різке зниження продуктивності праці; ріст розміру неліквідних оборотних засобів і наявність наднормативних запасів; виникнення конфліктів і плинність кадрів; зростання тиску на ціни; істотний спад обсягу реалізації, і, як наслідок, неодержання виручки від реалізації.

Глибина банкрутства показує глибину настання кризового стану на підприємстві: критичний стан (зменшення обсягів реалізації, спад попиту, зниження прибутковості); тотальна заборгованість (втрата клієнтів та покупців, збільшення обсягу неліквідних оборотних коштів, неритмічність виробництва); катастрофічне банкрутство (повна неспроможність).

ІІІ

Для успішного господарювання суттєво важливим є можливість оцінки ймовірності банкрутства підприємств. Найпростішим методом є двофакторна модель: Z = - 0,3877k + 0,579 q ,  де k – коефіцієнт загальної ліквідності; q – частка позикових коштів у загальній величині пасиву балансу. (Z <0 – мала ймовірність , Z>1 – велика ймовірність).

Проте найбільш ґрунтовною є модель Альтмана – п’ятифакторна модель: Z = 3,3К1 + 0,99К2 + 0,6К3 + 1,4К4 + 1,2К5, де

3,3; 0,99; 0,6; 1,4; 1,2 – коефіцієнти  регресії , що характеризують міру впливу на індекс „Z”;

К1 – прибутковість основного та оборотного капіталу = сума балансового прибутку : загальна вартість активів;

К2 – дохідність підприємства = чиста виручка від реалізації : загальна вартість активів;

К3 – структура капіталу = власний капітал (за ринковою вартістю) : позиковий капітал (коротко- та довгострокові пасиви);

К4 – рівень чистої прибутковості виробництва 9діяльності) = обсяг реінвестованого прибутку (суми резерву, фондів соц. призначення та цільового фінансування, нерозподіленого прибутку) : загальна вартість активів;

К5 – структура капіталу = власний оборотний капітал : загальна вартість активів.

Значення індексу „Z”

Можливість банкрутства

1,8 і нижче

Дуже висока

1,81 – 2,6

Висока

2,61 – 2,9

Достатньо ймовірна

2,91 – 3,0 і вище

Дуже низька

VI 

Процес запобігання банкрутству відбувається на макроекономічному та мікроекономічному  рівні. На макроекономічному держава здійснює моніторинг банкрутства – ведеться реєстр потенційних банкрутів в Україні, за діяльністю таких ведеться систематичний контроль з боку держави, а також санаційні заходи.

На мікроекономічному (підприємства) здійснюється антикризове управління.

Санація – задоволення вимог кредиторів і виконання вимог перед бюджетом та іншими державними цільовими фондами, у тому числі кредитором, що добровільно бере на себе задоволення зазначених вимог та виконання відповідних зобов’язань.

Санація – це система фінансово-економічних, виробничо-технічних (модернізація та оновлення основних фондів, зменшення простоїв, ріст ритмічності, поліпшення якості, зниження собівартості, вдосконалення асортименту, пошук резервів), організаційно-правових (вдосконалення організаційної структури, підвищення якості менеджменту, збереження юридичного статусу, зміна організаційно-правової форми)  і соціальних заходів (фінансова система перепідготовки звільнених кадрів, пропозиція нових робочих місць, надання допомоги по безробіттю, надання позик), спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості і конкурентоспроможності підприємства-боржника в довгостроковому періоді. Тобто, санація – заходи, здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення.

Реструктуризація – проведення організаційно-економічних, правових, виробничо-технічних заходів, спрямованих на зміну його структури, системи управління, форм власності, організаційно-правових форм, які здатні відновити прибутковість,  конкурентоспроможність та ефективність. Схоже до поняття „санації”, але останнє – ширше. Реструктуризація лише на початкових стадіях банкрутства. Проводиться самим підприємством – антикризова система запобігання банкрутству.

Проведення санації передбачає розробку плану санації консалтинговими чи аудиторськими фірмами на доручення власників чи керівників підприємства.  План включає детальну розробку економічної діяльності підприємства по всім напрямкам діяльності: Вступ (правова форма організації бізнесу, форма власності, організаційна структура, сфера діяльності, історична довідка).  Розділ 1. Аналіз вихідних даних (оцінка зовнішнього середовища, аналіз фінансово-господарського стану, аналіз причин кризової ситуації та слабких місць, стан ринків збуту, наявний потенціал, обґрунтування доцільності санації).  Розділ 2. Стратегія санації, оперативна програма. Розділ 3. План санаційних заходіа (план маркетингу та оцінка ринків збуту; план виробництва та капіталовкладень, організаційний та фінансовий план). Розділ 4. Ефективність санації та заходи щодо реалізації плану санації.

Провадження справи про банкрутство

Провадження  у  справах  про  банкрутство  складається  з процедур  встановлення  факту  неплатоспроможності   боржника   та безспірності вимог кредитора, що ініціює провадження (коли  справа порушується  за  заявою  кредитора),   виявлення   усіх   можливих кредиторів  і  санаторів,  санації  (коли  остання  можлива)   або визнання  боржника  банкрутом.  Останнім  етапом   провадження   є процедура  задоволення  вимог  кредиторів  за  рахунок  ліквідації майнових  активів  банкрута.  Усі  зазначені  процедури  складають цілісне і відокремлене від позовного  процесу  провадження,  метою якого є задоволення вимог кредиторів у випадку неплатоспроможності боржника. Згідно  зі  статтею  15  АПК   справи   про   банкрутство розглядаються Арбітражними судами Республіки Крим, областей,  міст Києва  та  Севастополя  за  місцем   знаходження   боржника,   яке визначається  місцезнаходженням  його  постійно   діючого   органу (стаття 30 Цивільного кодексу України, далі - ЦК). У  разі непідсудності   справи   про   банкрутство   даному Арбітражному  суду   останній надсилає матеріали прави за встановленою підсудністю відповідно до вимог статті 17 АПК.Згідно з пунктом 1 статті 5 Закону підставою для порушення Арбітражним судом справи про банкрутство є письмова заява будь-кого з кредиторів,  боржника,  органів  державної  податкової служби або державної контрольно-ревізійної служби.

Сторонами у справах  про  банкрутство  є  кредитори,  а  у випадках, передбачених статтею 11  Закону,  -  збори  або  комітет кредиторів  і  боржник  (після  винесення  постанови  в   порядку, передбаченому  статтею  13   Закону,   боржник   набуває   статусу банкрута).

Порушуючи  справу  про  банкрутство  за   заявою   кредитора, Арбітражний суд повинен виходити з такого. Кредиторами,  що  мають  право  порушити   справу   про банкрутство, можуть бути  будь-які  фізичні  або  юридичні  особи, котрі мають підтверджені належними документами майнові  вимоги  до боржника,  крім   кредиторів,   майнові   вимоги   яких   повністю забезпечені заставою. Зазначені документи повинні свідчити про те, що  боржник  неспроможний  задовольнити  протягом  одного   місяця визнані ним претензійні вимоги або сплатити  борг  за  виконавчими документами. Кредитор повинен  подати  як  доказ  неплатоспроможності боржника копію неоплаченого розрахункового документа про безспірне стягнення коштів з  банківського  або  кореспондентського  рахунку боржника  з  довідкою  банку,  який  здійснює  розрахунково-касове обслуговування боржника, про  те,  що  цей  документ  вміщений  до картотеки на окремий  позабалансовий  рахунок  9929  "Розрахункові документи обов'язкові  до  сплати"  (далі  -  картотека).  Довідка банківської установи повинна зазначати дату, з якої  розрахунковий документ вміщений до картотеки. Відповідно до  Інструкції  7  "Про безготівкові  розрахунки  в   господарському   обороті   України", затвердженої постановою Правління Національного банку України  від 02.08.96  N  204  та  Положення  про  міжбанківські  розрахунки  в Україні, затвердженого постановою  Правління  Національного  банку України від 21.03.96 N 65,  розрахункові  документи,  враховані  у картотеці, свідчать про наявність,  неоплатність  та  безспірність боргу, а  дата  вміщення  розрахункового  документа  до  картотеки визначає початок  перебігу  строку  неплатоспроможності  боржника.

Кредитор має право звернутись до Арбітражного суду  з  відповідною заявою  після  закінчення  одного  місяця  з  дня  вміщення   його розрахункового  документа  про  безспірне  стягнення   коштів   до картотеки.

Кредитор, чия вимога  забезпечена  заставою,  має  право звернутись з заявою про порушення справи про банкрутство в частині вимог, незабезпечених заставою, або якщо вартість предмета застави недостатня для повного задоволення його вимоги.

Після опублікування оголошення про порушення  справи про банкрутство в офіційному  друкованому  органі  заяви  з  майновими вимогами до боржника згідно  зі  статтею  10  Закону  мають  право подавати всі кредитори незалежно від  настання  терміну  виконання зобов'язань. Наприклад, банки можуть подавати заяви про повернення кредитних коштів, навіть якщо строк  їх  повернення  за  договором кредиту не настав.

Працівники  підприємства-боржника,  які   припинили   трудові відносини до порушення провадження у справі про банкрутство, також мають право звертатись з вимогами про погашення заборгованості, що випливає з трудових відносин, у порядку, передбаченому статтею  10 Закону. Аналогічні вимоги працівників  підприємства-боржника,  які не припинили трудових відносин, підлягають задоволенню на підставі пункту 2 статті 21 Закону.

Кредитор, за заявою якого порушено  справу  про  банкрутство, має право заявити додаткові майнові вимоги  до  боржника  у  межах місячного терміну, встановленого у статті 10 Закону,  навіть  якщо ці вимоги мають спірний характер.

Кредитор, майнові  вимоги  якого  забезпечені  заставою,  має право заявити згідно зі статтею 10 Закону вимоги  до  боржника  на суму, що не забезпечена заставою, або на суму різниці між розміром повної вимоги і фактичною виручкою від продажу предмета застави.

Кредитори,   що   мають   майнові   вимоги    за    борговими зобов'язаннями з  наростаючими  сумами  пені,  процентами,  можуть подавати заяви і після винесення Арбітражним судом  постанови  про визнання боржника банкрутом, оскільки згідно зі статтею 15  Закону саме з дати прийняття цієї постанови припиняється нарахування пені та  процентів  з  усіх   видів   заборгованості   банкрута.   Тому Арбітражний суд відповідно до  статті  53  АПК  має  підстави  для відновлення строку, встановленого статтею 10 Закону.

Відповідно до статті 10 Закону Арбітражний суд  розглядає документи всіх осіб, що заявили майнові вимоги до боржника,  і  за результатами розгляду ухвалою щодо кожного кредитора окремо визнає або відхиляє ці вимоги (повністю або частково).

Зупинення провадження у справі про банкрутство можливо у разі заміни кредитора  його  правонаступником  внаслідок  реорганізації підприємства, організації. В провадженні у справах про банкрутство неможливе процесуальне правонаступництво боржника,  крім  випадків реорганізації його юридичної особи у формі перетворення.

Арбітражний  суд  припиняє  провадження  у  справі   про банкрутство, якщо:

1. боржник не є юридичною особою або не включений до  Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності;

2. юридична особа  боржника  ліквідована  або  реорганізована (крім реорганізації у формі перетворення);

3. затверджені умови санації юридичної особи боржника (стаття 12 Закону);

4.  встановлена  відсутність  боргу,  або   боржник   виконав зобов'язання  перед   усіма   кредиторами,   або   відповідно   до законодавства з боржника  списана  заборгованість,  або  на  заяву боржника кредитори не висунули майнових вимог;

5. припинені  зобов'язання,  які  були  підставою  для  вимог кредиторів,  або  відповідно   до   законодавства   заборгованість боржника реструктуризована;

6. вимоги усіх кредиторів повністю забезпечені заставою;

7. затверджено ліквідаційний баланс (стаття 22 Закону).

Ліквідаційною масою є майнові  активи  банкрута,  на  які може бути звернено стягнення за  вимогами  кредиторів.  У  частині першій статті 18 Закону встановлено, що з  метою  погашення  боргу стягнення може бути звернено на все майно  банкрута,  що  належить йому на праві власності або повного господарського відання.

Визначення ліквідаційної  маси  має  на  меті  реалізацію майнових активів банкрута і в разі необхідності майна інших  осіб, які відповідають за його зобов'язаннями, для  розподілу  виручених коштів між кредиторами. Тому ліквідаційна  комісія  не  має  права вимагати від кредитора одержання будь-якого майна замість грошей.

Черговість задоволення претензій кредиторів із  виручених сум передбачена статтею 21 Закону, за змістом  якої  розподіл  цих сум між кредиторами повинен здійснюватись  лише  після  реалізації майнових активів, достатніх для задоволення повністю або  частково вимог усіх кредиторів відповідної за пріоритетом черги. Але передусім покриваються витрати, пов'язані з  провадженням справи  про   банкрутство   в   арбітражному   суді   та   роботою ліквідаційної комісії, функціонуванням розпорядника майна, а також задовольняються вимоги кредиторів, забезпечені заставою.

Згідно  з  частиною  першою  статті  21  Закону   вимоги кредиторів,  забезпечені  заставою,  відносяться  до  позачергових вимог, які задовольняються виключно за рахунок предмету застави.

Задоволенню  з  виручених  коштів   у   порядку   черговості, передбаченої  статтею  21  Закону,   підлягають   лише   претензії кредиторів, які визнані ухвалою  арбітражного  суду  за  правилами статті 10 зазначеного Закону.

У разі відмови кредитора від задоволення  у  подальшому  його визнаної арбітражним судом вимоги ухвала суду залишається в  силі, але ліквідаційна комісія при здійсненні  заходів,  спрямованих  на задоволення претензій кредиторів, не враховує суму майнових  вимог цього кредитора.

Після завершення реалізації майнових об'єктів, що входять до складу ліквідаційної маси і необхідні для  повного  задоволення усіх вимог кредиторів, та розподілу виручених сум між  кредиторами ліквідаційна комісія має скласти і подати арбітражному  суду  звіт про виконані дії у формі ліквідаційного балансу. У  ліквідаційному балансі мають бути відображені показники  виявленої  ліквідаційної маси (дані її інвентаризації), відомості про  реалізацію  об'єктів ліквідаційної   маси   з   посиланням   на    укладені    договори купівлі-продажу,  а  також  про  розподіл  виручених  коштів   між кредиторами.

Результати розгляду арбітражним судом ліквідаційного  балансу і  доданих  до   нього   документів   складають   заключний   етап ліквідаційної процедури.  

Питання для самостійного опрацювання

  1.  Економічна безпека в системі діяльності підприємства та основні напрямки її забезпечення
  2.  Необхідність і суть реструктуризації підприємства
  3.  Поняття процесу санації підприємства
  4.  Бізнес – план санації підприємства
  5.  Види санації підприємства
  6.  Техніко – економічне обґрунтування санації підприємства
  7.  Прогнозування банкрутства
  8.  Процедура порушення справи про банкрутство
  9.  Ліквідація збанкрутілих підприємств
  10.  Черговість задоволення претензій кредиторів

Контрольні запитання

  1.  Сутність банкрутства та основні його види.
    1.  Причини неспроможності підприємства. Характеристика глибини банкрутства.
    2.  Шляхи запобігання банкрутства.
    3.  Значення банкрутства для економіки України.  

Тестові завдання

1 .Основні функціональні цілі економічної безпеки підприємства – це :

  1.  забезпечення стійкості і незалежності підприємства
  2.  висока ефективність менеджменту
  3.  мінімізація виробничої діяльності на природне середовище
  4.  захист інформаційного поля, комерційної таємниці
  5.  забезпечення технологічної незалежності і високої конкурентноздатності
  6.  високий рівень кваліфікації персоналу
  7.  максимальна правова захищеність
  8.  забезпечення безпеки працівників підприємства, його капіталу і майна
  9.  мати своїх депутатів і Верховній Раді України

2. Основні види діяльності служби безпеки підприємства – це :

  1.  забезпечення фізичної і моральної безпеки працівників підприємства
  2.  охорона майна і капіталів підприємства
  3.  безпека інформаційного середовища підприємства
  4.  забезпечення гарного зовнішнього середовища підприємства
  5.  страхування майна і ризиків

3. Реструктуризація підприємства передбачає:

  1.  автоматизацію виробництва
  2.  вихід підприємства на нові ринки збуту
  3.  відновлення конкурентноздатності
  4.  підвищення заробітної плати

4. Санація підприємства націлена на :

  1.  проведення міроприємств по оголошенню підприємства банкрутом і його ліквідації
  2.  проведення заходів запобігання банкрутству підприємства фінансового оздоровлення, відновлення чи досягнення ним прибутковості та конкурентоспроможності
  3.  відновлення платоспроможності боржника і досягнення ефективної діяльності
  4.  реалізація частини майна підприємства з метою погашення боргів
  5.  об’єднання з другим підприємством і втрата своєї юридичної самостійності

5. Банкрутство підприємства – це :

  1.  встановлена судом неспроможність підприємства розраховуватись і виконувати свої зобов’язання перед кредитором
  2.  поділ майна між кредиторами
  3.  визнана кредиторами нездатність підприємства розрахуватись зі своїми боргами
  4.  визнана Державною адміністрацією неспроможність  підприємства вести виробничо-фінансову діяльність
  5.  примусова ліквідність підприємства і визнана ліквідаційною комісією черговість сплати боргів

6. Справа про банкрутство вважається закритою, якщо:

  1.  господарським судом винесена ухвала про ліквідацію юридичної особи
  2.  реалізоване майно банкрута задовольняє претензії кредиторів
  3.  призначено ліквідатора
  4.  затверджено ліквідаційний баланс
  5.  проголошено про банкрутство підприємства в процесі.
  6.  Санація проводиться:

а)  після порушення кредиторами справи про банкрутство

б) до порушення кредиторами справи про банкрутство

в) на основі рішення арбітражного суду про проведення санації

8. Реструктуризація підприємства означає:

а) реформу кадрової політики

б) переоформлення юридичних установчих документів

в) пошук можливих нових джерел отримання доходів

г) зміну бази оподаткування підприємства.

Практичні завдання

Задача 1

Використовуючи індекс Альтмана, обчислити ймовірність настання банкрутства підприємства за даними, наведеними в таблиці.

показник

Умовні позначення

Сума,

тис.грн.

Чиста виручка від реалізації продукції

ЧВ

2277,0

Балансовий прибуток від реалізації продукції

БП

108,7

Чистий прибуток

ЧП

76,1

Вартість власного оборотного капіталу

ОбК

577,2

Загальна вартість активів

А

1843,4

Обсяг позичкових коштів

ПК

4500,0

Обсяг власного капіталу

ВК

6700,0

Розв’язок

  1.  Z = 3,3 К1 + 0,99 К2 + 0,6 К3 + 1,4 К4 + 1,2 К5
  2.  К1 = БП / А = 108,7 / 1843,4 = 0,058
  3.  К2 = ЧВ / А = 2277,0  / 1843,4 = 1,24
  4.  К3 = ВК / ПК = 6700,0 / 4500,0 = 1,48
  5.  К4 = ЧП / А = 76,1 / 1843,4 = 0,038
  6.  К5 = ОбК / А = 577,2 / 1843,4 = 0,31
  7.  Z = 3,3 К1 + 0,99 К2 + 0,6 К3 + 1,4 К4 + 1,2 К5 = 3,3*0,058 + 0,99*1,24 + 0,6*1,48 + 1,4*0,038 + 1,2*0,31 = 0,1914 + 1,2276 + 0,888 + 0,0532 + 0,372 = 2,7322

Можливість банкрутства достатньо ймовірна

Задачі для самостійного вирішення

Використовуючи індекс Альтмана, обчислити ймовірність настання банкрутства підприємства за даними, наведеними в таблиці.

показник

Сума,

тис.грн.

Виручка від реалізації продукції

58988,6

Податок на додану вартість

7382,0

Валові витрати на виробництво і

реалізацію продукції

35395,4

Прибутковий податок

4863,4

Вартість власного оборотного капіталу

8012,5

Загальна вартість активів

38547,0

Обсяг позичкових коштів

5000,0

Обсяг власного капіталу

14483,2

Література:

  1.  основна:  1, 2, 5, 7, 8, 22, 23, 24, 25. 35, 37, 54, 66, 80, 93
  2.  додаткова: 34, 39, 48, 49, 62, 67, 71, 73, 90


4. ФОРМИ ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОТРОЛЮ

Поточний контроль знань студентів денної форми навчання здійснюється шляхом: експрес – опитування на семінарських і практичних заняттях, заслуховування доповідей, оцінки участі студентів в дискусіях, проведення письмових контрольний робіт. Протягом семестру може бути здійснений рубіжний контроль знань у вигляді письмової контрольної роботи з пройдених тем.

Підсумковий комплексний контроль знань здійснюється в формі іспиту. Умовами допуску студенту стаціонару до іспиту є :

  •  відвідування студентом аудитором занять (при наявності пропусків занять студент опрацьовує матеріал самостійно, виконує та захищає індивідуальне завдання з пропущеної теми)
  •  виконання всіх домашніх письмових завдань
  •  активна робота студента на семінарських і практичних заняттях (підготовка  доповідей, участь в колективних дискусіях, виконання практичних завдань тощо)
  •  ведення термінологічного словника

Умовами допуску студенту заочної форми навчання до іспиту є :

  •  відвідування студентом аудиторних занять
  •  написання та захист контрольної роботи

Екзамен проходить за білетами в письмовій формі.


5. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

„Відмінно” – виставляється за умови, якщо студент виконав завдання у повному обсязі або не менш, ніж на 90%, при відповіді на питання виявив всебічні, систематизовані знання програмного матеріалу основної і додаткової літератури.

„Добре” – якщо при відповіді на питання студент виявив певні знання програмного матеріалу, виконав завдання не менш ніж на 75%, засвоїв основну і додаткову літературу, що передбачена програмою.

„Задовільно” – якщо при відповіді на питання студент виявив недостатні знання основного матеріалу, менш ніж на 60% здатність упоратись з виконанням завдань, передбачених програмою.

„Незадовільно” – якщо при відповіді на питання студент виявив недостатні знання основного матеріалу. Менш ніж на 60%, допустив принципові помилки при виконанні завдання.


6. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ІСПИТ (ЗАЛІК)

  1.  Сутність підприємства, його види відповідно до Господарського кодексу. Мета і завдання діяльності підприємства.
  2.  Сутність  економічного механізму управління діяльністю підприємств, характеристика його основних інструментів.
  3.  Ресурсний потенціал, види ресурсів та їх характеристика.
  4.  Прибуток та дохід як основні показники фінансових результатів діяльності підприємства, їх види та методика розрахунку. Аналіз доходу та прибутку підприємства: джерела інформації та методика аналізу.
  5.  Сутність стратегічного планування економічної діяльності підприємства, етапи розробки стратегічних планів, основні стратегічні цілі. Оцінка вибраної стратегії.
  6.  Показники оцінки платоспроможності та ділової активності підприємства: методика розрахунку та аналіз показників.
  7.  Характеристика і структура персоналу підприємства, планування чисельності і складу персоналу на підприємстві. Аналіз трудових ресурсів підприємства.
  8.  Сутність собівартості продукції (послуг). Класифікація витрат, що відносять на собівартість продукції. Методи складання планової (нормативної) собівартості продукції (послуг). Аналіз витрат підприємства.
  9.  Поняття та зміст виробничої та експлуатаційної програм готелю, методика проведення аналізу показників виробничої та експлуатаційної програм готелю.
  10.  Сутність планування економічної діяльності підприємства, його види. Методи планування  основних показників діяльності підприємства.
  11.  Виробнича програма підприємства та характеристика її показників. Аналіз обсягу виробництва продукції.
  12.  Натуральні та вартісні показники оцінки основних фондів, їх значення та розрахунок .Вплив індексації на вартість основних фондів. Аналіз ефективності використання основних фондів підприємства
  13.  Показники оцінки прибутковості та ліквідності підприємства, їх значення та розрахунок. Методика аналізу показників
  14.  Економічний, комерційний, екологічний та фінансовий аналіз бізнес-плану: визначення обсягу необхідних фінансових ресурсів та аналіз структури майбутніх податкових платежів. Розрахунок та характеристика фінансових коефіцієнтів. Види ризику та способи їх нейтралізації.
  15.  Методи планування коштів на оплату праці, визначення обґрунтування коштів на оплату праці по категоріям працюючих та в цілому. Аналіз праці та її оплати на підприємстві.
  16.  Сутність і джерела формування валового доходу підприємства. Аналіз джерел формування доходу підприємства.
  17.  Поняття прибутку і рентабельності підприємства, їх види. Аналіз показників.
  18.  Поняття життєвого циклу підприємства, його етапи та характеристика. Вибір стратегічної моделі розвитку підприємства на основі його життєвого циклу.
  19.  Сутність фінансових ресурсів підприємства, їх види. Управління формуванням фінансових ресурсів на  підприємстві. Аналіз ефективності використання фінансових ресурсів підприємства.
  20.  Сутність нематеріальних ресурсів підприємства та їх значення в економічній діяльності підприємства. Управління формуванням нематеріальних ресурсів на підприємстві та їх аналіз.
  21.  Принципи формування цінової політики підприємства. Формування системи сезонних та групових знижок і тарифів на підприємствах готельного господарства та туризму. Аналіз цінової політики підприємства.
  22.  Сутність оборотних фондів підприємства, їх класифікація. Значення економії оборотних фондів для господарської діяльності підприємства. Аналіз ефективності використання оборотних фондів підприємства.
  23.  Характеристика інвестиційних ресурсів підприємства та оцінювання ефективності їх використання. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства.
  24.  Сутність основних фондів підприємства готельного господарства. Показники ефективності використання основних фондів підприємства ,їх розрахунок та шляхи підвищення. Аналіз ефективності використання основних фондів підприємства.
  25.  Виробнича програма підприємства, передумови її розвитку та значення показника в діяльності підприємства. Аналіз обсягу виробництва продукції.
  26.  Сутність бізнес-плану, мета та інформація забезпечення його розробки. Необхідність та особливості бізнес-планування на підприємствах готельного господарства та туризму Показники оцінки доцільності реалізації бізнес-плану.
  27.  Сутність поняття реалізації продукції ( послуг ), фактори, що визначають її об’єм. Значення показника в господарській діяльності. Вартісні та натуральні показники обсягу реалізації продукції (послуг).
  28.  Сутність поняття банкрутства, види банкрутства та шляхи його запобігання. Основні симптоми банкрутства. Діагностика ймовірності банкрутства на підприємстві.
  29.  Матеріально-технічне забезпечення діяльності підприємства його планування.
  30.  Сутність матеріально-технічного забезпечення процесу виробництва, характеристика його видів та методи планування.

ТЕРМІНИ

  1.  активи;
  2.  акціонерне товариство;
  3.  антикризове управління.
  4.  антикризове управління;
  5.  асортимент;
  6.  балансова вартість основних фондів;
  7.  банкрутство;
  8.  банкрутство;
  9.  бізнес план;
  10.  бізнес-план;
  11.  валова продукція
  12.  валовий дохід.
  13.  валовий дохід;
  14.  валовий прибуток;
  15.  виробнича потужність;
  16.  витрати обігу;
  17.  відновна вартість основних фондів;
  18.  внутрішній механізм управління економічною діяльністю підприємства;
  19.  внутрішня норма дохідності проекту;
  20.  господарський ризик;
  21.  госпрозрахунок;
  22.  гудвіл
  23.  державне регулювання діяльності підприємства;
  24.  ділова активність підприємства.
  25.  дохід від позареалізаційних операцій.
  26.  економічний механізм управління діяльністю підприємства;
  27.  економічний прибуток;
  28.  економічні інструменти управління діяльністю підприємств;
  29.  експлуатаційна програма готелю.
  30.  еластичність попиту відносно ціни;
  31.  ефективність господарської діяльності.
  32.  життєвий цикл підприємства;
  33.  законодавчо-нормативне регулювання економічної діяльності підприємства.
  34.  залишкова вартість основних фондів;
  35.  зміна залишків готової продукції на складі;
  36.  зміна обсягів випуску продукції власного споживання.
  37.  зміна обсягів незавершеного виробництва;
  38.  зобов’язання підприємства;
  39.  інвестиції.
  40.  інвестиційна політика;
  41.  інвестиційний портфель;
  42.  інтегральна ефективність виробництва продукції (послуг);
  43.  інтенсивність використання обладнання;
  44.  інформаційне забезпечення процесу планування;
  45.  калькуляція витрат;
  46.  кваліфікація персоналу;
  47.  кількість ліжко-діб в господарстві;
  48.  кількість ліжко-діб в експлуатації;
  49.  коефіцієнт оборотності оборотних фондів;
  50.  комерційна функція підприємства;
  51.  кон’юнктура ринку;
  52.  конкурентоспроможність підприємства;
  53.  корпоративна організаційно-правова форма діяльності;
  54.  кредит;
  55.  кредитоспроможність підприємства;
  56.  ліквідність підприємства.
  57.  ліцензія;
  58.  матеріально-технічна база готелю;
  59.  матеріально-технічне забезпечення;
  60.  мотивація;
  61.  навмисне банкрутство.
  62.  незавершене виробництво
  63.  нематеріальні ресурси
  64.  номенклатура та асортимент
  65.  норма витрат.
  66.  нормування робочого часу;
  67.  оборотні кошти підприємства;
  68.  оборотні фонди підприємства;
  69.  оборотність оборотних фондів;
  70.  оперативне планування економічної діяльності підприємства;
  71.  організаційне забезпечення планування економічної діяльності підприємства;
  72.  основні фонди;
  73.  партнерська організаційно-правова форма діяльності;
  74.  патент;
  75.  період окупності інвестицій;
  76.  підприємництво;
  77.  підприємство;
  78.  план з праці;
  79.  планування економічної діяльності підприємства;
  80.  платоспроможність підприємства;
  81.  повний бізнес план;
  82.  поріг рентабельності.
  83.  поточне планування;
  84.  прибуток до оподаткування;
  85.  прогнозування економічної діяльності підприємства.
  86.  продуктивність праці.
  87.  продукція та послуга.
  88.  реалізована продукція
  89.  резерв;
  90.  рентабельність  підприємства;
  91.  ресурсний потенціал підприємства;
  92.  ресурсовіддача та ресурсоємність;
  93.  ризик.
  94.  ринкова вартість підприємства;
  95.  ринковий механізм управління діяльністю підприємств;
  96.  самоокупність;
  97.  санація підприємства;
  98.  середньоспискова чисельність персоналу;
  99.  собівартість продукції (послуг);
  100.  стандартизована та диференційована продукція;
  101.  статутний фонд.
  102.  стратегічне планування діяльності підприємства;
  103.  стратегія економічного розвитку підприємства;
  104.  теперішня вартість вкладу;
  105.  термін оборотності оборотних фондів підприємства;
  106.  товариство з додатковою відповідальністю;
  107.  товариство з обмеженою відповідальністю;
  108.  товарна продукція;
  109.  трудові ресурси.
  110.  умовно-змінні витрати;
  111.  умовно-постійні витрати;
  112.  установчий договір;
  113.  фіктивне банкрутство.
  114.  фінансова стійкість;
  115.  фінансові інвестиції;
  116.  фонд оплати праці;
  117.  фондовіддача основних фондів;
  118.  фондоємність основних фондів;
  119.  чистий дохід.
  120.  чистий прибуток;
  121.  чисті інвестиції;
  122.  юридична особа;
  123.  якість продукції (послуг)


7. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

7.1. НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

  1.  Конституція України. від 28.06.96 № 254/96 – ВР.
  2.  Господарський кодекс України – К. Паливода. 2005 – 180с. За станом на 1.07.2005 р.
  3.  Митний кодекс України від 11.07.2002 р. №92 – ІV.
  4.  Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16квітня 1991р. ВВР, 199 №16.
  5.  Закон України “Про банкрутство” // Нове законодавство України, Випуск 2. – К., 1992.
  6.  Закон України “Про господарські товариства” // Нове законодавство України. Випуск 3. – К., 1993.
  7.  Закон України “Про оплату праці” // Нове законодавство України. Випуск 3. – К., 1993.
  8.  Закон України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 р. № 1251-XII.
  9.  Про внесення змін до Закону України “Про туризм”: Закон України від 18.11.03. (№ 324/95-ВР)
  10.  Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18.09.1991 р. № 1560- ХІІ.
  11.  Закон України “Про акцизний збір” від 18.12.1991 р. № 1996-XII.
  12.  Закон України „Про деякі питання оподаткування підакцизних товарів” від 16.11.1995 р. № 432/95 – ВР.
  13.  Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/ 97- ВР.
  14.  Закон України “Про збір на обов’язкове соціальне страхування” від 26.06.97 № 402/97-ВР.
  15.  Закон України “Про лізинг” від 16.12.97 № 723 /97-ВР.
  16.  Закон України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05.10.2000 № 2017 – ІІІ.
  17.  Закон України „Про розмір  внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування” від 11.01.2002 № 2213 – ІІІ.
  18.  Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/97 ВР.
  19.  Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року.
  20.  Закон України „По обіг векселів в Україні” від 05.04.2001 р. № 2374 –ІІІ.
  21.  Закон України „Про податок на доходи з фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889 – ІV.
  22.  Постанова Кабінету міністрів України "Про затвердження Положення про порядок санації державних підприємств" // Зібрання постанов Уряду України, 1994. - №.5.
  23.  Про затвердження Методики оцінки вартості майна: Постанова Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891 // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. -2004. - №2. - С. 22-44.
  24.  Про затвердження Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю Наказ Фонду Державного Майна України від 3О липня 1999 року N 1477.
  25.  Агентство з питань запобігання банкрутству підприємств. Методика інтегральної інвестиційної привабливості підприємств та організацій // Українська інвестиційна газета, 1998. - № 3.

8.2. СПЕЦІАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА

  1.  Агафонова Л.Г., Агафонова Т.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання / Навч. посібник. – К.: Знання України, 2002.- 358 с.
  2.  Аллавердян В. Оценка стоимости «кадрового потенциала» предприятия. www.i-con.ru.
  3.  Бланк И.А. Основы инвестиционного менеджмента.  -.: Ольга-Р, Ника-Центр, 2001
  4.  Багиев Г.Л. и др. Маркетинг: Учебник для вузов. – М.: ОАО “Издательство “Экономика”, 1999.
  5.  Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Экономика туризма. Учебное пособие. – М: Финанси и статистика, 1999.
  6.  Берзин И.А. Экономика фирмы. – М.: Прогресс, 1997.
  7.  Бланк И.А. Концептуальные основы финансового менеджмента. - К.: Эльга, “Ника - Центр”, 2003. – 448с. – (“Енциклопедия финансового менеджера”; Вып. 1).
  8.  Бланк И.А. Словарь – справочник финансового менеджера. – К.: “Ника- Центр”, 1998. – 480с. – (Серия “Библиотека финансового менеджера”; Вып. 1).
  9.  Бланк И.А. Управление финансовой безопасностью предприятия. – К.: Эльга, “Ника - Центр”, 2004. – 784с. – (Серия “Библиотека финансового менеджера”; Вып. 10).
  10.  Богиня Д.П., Грішнова О.А. Основи економіки праці: Навч. Посібник. – К.: Знання-Прес, 2002.
  11.  Бойчик. І.М. Економіка підприємства. Навч. посіб. – К. Атіка, 2002 – 480с.
  12.  Борисов А.Б. Большой экономический словарь. - М.: Книжний мир, 2003.
  13.  Бухгалтерський облік в Україні. Навч. посібник за ред. Р.Л.Хом’яка. 3-є вид, доп. і перероб. – Львів: Національний університет “Львівська політехніка”(Інформаційно-видавничий центр “ІТЕЛЕКТ+” Інституту післядипломної освіти), “Інтелект-Захід”, 2004 – 912 с.
  14.  Виханский О.С. Стратегическое управление. - М.: «Гардарики», 2003. - 296 с.
  15.  Володькина М.В. Стратегический менеджмент: Учеб. пособие. – 2-е изд., испр. – К.: Знання, 2004. – 149 с.
  16.  Гарфинкель В.Я. и др. Экономика предприятия. Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ, 2000.
  17.  Герцикова И.Н. Финансовый менеджмент: Учебное пособие. – М.: Издательство АО “Консалтбанкир”, 1996. – 208с.
  18.  Гетьман О.О. Економіка підприємства: Навч.посібник/ О.О. Гетьман, В.М. Шаповал. -.: Центр навчальної літератури, 2006 – 488 с
  19.  Джаин Й.О. Оценка трудового потенциала: Монография. - Сумы: ИТД «Университетская книга», 2002.
  20.  Економіка виробничого підпрємництва: Навчальний посібник/За ред. Й.М.Петровича. – К.: “Знання”, 2001.
  21.  Економіка підприємства: Підручник / За загальною редакцією С.Ф.Покропивного. 2-ге вид., перероблене і доповнене. – К.: КНЕУ, 2000.
  22.  Економіка підприємства. Збірник практичних задач і конкретних ситуацій. : Навч. посібник (За ред. С.Ф. По кропивного) – К.: КНЕУ, 1999, 328с .
  23.  Економіка підприємства: Навч.посібник / за ред. А.В. Шегди. – К.: Знання, 2005 – 431 с
  24.  Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.1/ред. кол.: С.В.Мочерний (відп. ред) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000 – 864с. (т.2. 2001 – 848с.; т.3.2002 – 952с.).
  25.  Економічний тлумачний словник: власність, приватизація, ринок цінних паперів (українсько-англійсько-російсько)/Л.М.Олексіїнко, В.М. Олексіїнко. – Тернопіль: Астон, 2003 – 672с.
  26.  Елисеев В.М. Оценка стоимости гудвилла.- http: //www.appriser.ru \info/meet/10let/is/eliseev.htm.
  27.  Инновационный менеджмент: Учебник/Под. ред. С.Д. Ильенковой. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997.
  28.  Йеннер Т. Создание и реализация потенциала успеха как ключевая задача стратегического менеджмента // Проблемы теории и практики управления, 1999. - № 2. - С. 83-87.
  29.  Квартальнов В.А. Статегический менеджмент в туризме: современный метод управления. М: Финанси и статистика, 1999.
  30.  Козик В.В., Пайкова Л.А., Карп’як Я.С., Босак А.О. Зовнішньоекономічні операції і контракти: Навчальний посібник 2-ге видання. – К.: Центр навчальної літератури, 2004 – 608 с.  
  31.  Козирев А.Н.. Макаров В.Л. Оценка стоимости нематериальных активов и интеллектуальной собственности. - М -.«Интерреклама», 2003.
  32.  Колот А.М. Мотивація  стимулювання й оцінка персоналу. Навчальний посібник – К: КНЕУ, 1998.
  33.  Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування.  – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 224 с.
  34.  Круш П.В., Поліщук С.В. Оцінка бізнесу: Навчальний посібник. – Київ: центр навчальної літератури, 2004. – 264с.
  35.  Кяран Уолт. Ключові фінансові показники. Аналіз та управління розвитком підприємства: Пер. З англ.. – К.:Все увито; Наукова думка, 2001. – 367 с.
  36.  Лапин Е.В. Экономический потенциал предприятия: Монография. -Сумы: ИТД «Университетская книга» 2002.
  37.  Литвиненко Я.В. Сучасна політика ціноутворення: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2001.
  38.  Лифиц И.М. Теория и практика оценки конкурентоспособности товаров и услуг. – М.: Юрайт – М., 2001.
  39.  Мазаракі А.А. Економіка торгівельного підприємства. Підручник для вузів. / під ред. Проф.. Ушакової. – К. „Хрещатик”, 1999. – 800 с.
  40.  Масхма М.Б. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник. –Київ: “Атіка”, 2005.
  41.  Манів З.О., Луцький І.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. – К.: Знання, 2004 – 580с.
  42.  Менеджмент для магистров: Учебное пособие / Под ред. А.А. Епифанова, С.Н. Козьменко. - Суми: ИТД «Университетская книга», 2003.
  43.  Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінанасового стану підприємства.: Навч. посіб. – К.: Вища школа, 2003. – 278с.
  44.  Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економіки. Підручник/За ред. І.Р.Михасюка. – 2-ге вид., виправлене і доповнене. – К.: Атіка, Ельга-Н, 2000.
  45.  Огаджанян А. Общие принципы оценки физического износа машин и оборудования // Вісник оцінки. - 2002. - № 1.-С. 29-28.
  46.  Основы предпринимательской деятельности: Финансовый менеджмент: Учеб. пособие/Под. ред. В.М.Власовой. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 128с.
  47.  Пересада А.А. Інвестиційний процес в Україні. – К.: Лібра, 1998.
  48.  Петрович Й.М., Кіт А.Ф., Семенів О.М. та ін. Економіка підприємства: Підручник/за загальною редакцією Й.М.Петровича. – Львів: “Новий світ-2000”, 2004 – 680с.
  49.  Попов Е. Рыночный потенциал предприятия. - М.: ЗАО «Экономика», 2002.
  50.  Правове регулювання туристичної діяльності  Україні: Збірник нормативно – правових актів / Під заг. ред. проф. В.К. Федорченка; Київ. ун-т туризму, економіки і права. – К.: Юрінком  Інтер, 2002. – 640 с.
  51.  Рассказов С.В., Рассказова А.Н. Стоимостные методы оценки эффективности менеджмента компаний. - Финансовый менеджмент, № 3, 2002. - С. 12-20.
  52.  Редченко К.І. Стратегічний аналіз у бізнесі: Навч. посібник. - Львів: «Новий світ-2000», 2003.
  53.  Рясних Є.Г. Основи фінансового менеджменту. Навчальний посібник. – К.: Скарби, 2003. – 238с.
  54.  Сивицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. – К.: Знання, 2004 – 654с.
  55.  Системи управління якістю//Збірник нормативно-правових документів. Львів: Вид-цво ЛДЦСМС, 2001. – Випуск 2.
  56.  Стасюк Г.А. Фінанси підприємств: Навч. посібник. – Херсон: Олді-плюс, 2004. – 480с.
  57.  Тарасенко Н.В. Економічний аналіз: Навч. посіб. – Львів: “Новий Світ-2000”, 2004.
  58.  Томсон М.Л., Артур А., Стрикленд А.Д. Стратегический менеджмент: концепции и ситуации для анализа, 12-е издание: Пер. с англ. – М. Издательский дом “Вильямс”, 2002 – 928с.
  59.  Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление. - М.: ИНФРА-М, 2000.
  60.  Федонін О.С., Ракіна І.М., Олексюк О.І. Потенціал підприємства: формування та оцінка Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2003, - 316с.
  61.  Федорченко В.К., Мініч І.М. Готельне господарство: основні показники, оцінка якості послуг. – К.: КІТЕП, 1999. – 52 с.
  62.  Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Каравела, 2004. – 568с.
  63.  Шичков А.Н. Оценка внутренней стоимости основних фондов предприятий. - Вологда: ВоГТУ, 2003.
  64.  Экономика предприятия: Учебник/Под ред. С.Ф.Покропивного. – К.: КНЕУ, 2003.
  65.  Эменка С. Оценка состояния маркетинга на промышленных предприятиях в условиях рыночной экономики.
  66.  Экономика туризма (Под ред д.э.н. Г.А. Карповой) – М: Торговий дом «Герда», 1998.
  67.  Юданов А.Ю. Конкуренция: теория й практика: Учебно-практическое пособие.2-е изд. - М.:ООО»Гном-Пресс»,1998.

1 будівлі і споруди бувають основні і допоміжні (склади, білизняна)

,1998.




1. то родители отпустили ее
2. Аргентина
3. Судебник Ивана III 1497 год
4. практикум для студентов специальности Информационные системы и технологии всех форм обучения
5. реферату- Господарство укр
6.  Сметные расчеты составляются на основании- данных технического проекта на объем отдельных видов ра
7. Аттестация как метод оценки персонала на государственной и муниципальной службе
8. Туберкулёз
9. 84 Акбашев 9-20 ЖЭУ22 99.
10. ТЕМА 3- Культура Київської Русі План
11. а максимальне відхилення від стану рівноваги б тривалість одного повного коливання в кількість колива
12. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук.3
13. Формування в молодших школярів пізнавального інтересу засобами усної народної творчості на уроках курсу Я і Україна
14. Лекция 1. Вопрос 1.
15. Об особенностях организации идеологической и воспитательной работы в 20062007 уч
16. Реферат- Політичні технології
17. Эдуард Вениаминович Лимонов (Савенко) Статьи в газете «Известия»
18. Лекция вторая ИЗ КАКИХ ИДЕЙ РОДИЛАСЬ СОЦИОЛОГИЯ- ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫЕ ИСТОКИ НОВОЙ НАУКИ Содержание 1
19. тема о человеке который понял что не нужна его работа
20. а; в связи с отсутствием или нарушением произвольной подвижности четырех конечностей квадриплегия тетра

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе