Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
ім. П.Л. ШУПИКА
Васюк Світлана Олександрівна
УДК 547.441/447+547.57/:615.07
ЗАСТОСУВАННЯ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ МЕТОДІВ ДЛЯ АНАЛІЗУ ЯКОСТІ ФЕНОЛВМІЩУЮЧИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ
15.00.02 –фармацевтична хімія та фармакогнозія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора фармацевтичних наук
Київ –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі аналітичної хімії Запорізького державного медичного університету Міністерства охорони здоров’я України.
Науковий консультант: доктор фармацевтичних наук, професор
Петренко Володимир Васильович, Запорізький державний медичний університет, завідувач кафедри аналітичної хімії
Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор
Ветютнева Наталія Олександрівна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, завідувачка кафедри фармацевтичної хімії і фармакогнозії
доктор фармацевтичних наук, доцент
Лесик Роман Богданович, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, професор кафедри фармацевтичної, органічної та біоорганічної хімії
доктор хімічних наук, професор
Ткач Володимир Іванович, Український державний хіміко-технологічний університет, завідувач кафедри аналітичної хімії
Провідна установа: Національний фармацевтичний університет Міністерства охорони здоров’я України, кафедра аналітичної хімії, м. Харків
Захист відбудеться “_31__”березня_ 2006 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.04 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9)
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9)
Автореферат розісланий “_27__”_лютого__ 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Пилипчук Л.Б.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. У теперішній час спостерігається збільшення асортименту лікарських засобів, які використовуються практичною медициною для профілактики та лікування різноманітних захворювань. Для ефективного та безпечного застосування препаратів необхідно підвищувати вимоги до якості лікарських засобів шляхом розробки нових, а також удосконалення та уніфікації існуючих методів фармацевтичного аналізу.
Більшість наукових досліджень у цьому напрямку базуються на розробці сучасних методик аналізу лікарських речовин, а також на пошуку нових шляхів при використанні вже відомих способів ідентифікації та кількісного визначення.
В останній час у фармацевтичному аналізі домінують фізико-хімічні методи, найбільш доступними та надійними з яких є методи хроматографічного та спектрофотометричного аналізу. Хроматографічні методи дозволяють провести якісне та кількісне визначення речовин в багатокомпонентних лікарських формах та біологічних рідинах без попереднього розділення компонентів. Однак, для деяких лікарських речовин, що містять фенольний гідроксил, не розроблено методик їх хроматографічного визначення. Серед методів спектрофотометричного аналізу високою вибірковістю, доступністю та простотою виконання характеризується спектрофотометрія у видимій області спектра. Загальною проблемою розвитку цього аналізу є пошук доступних, достатньо селективних, високочутливих реагентів, оскільки існуючий асортимент кольорореагентів не завжди може використовуватись у кількісному спектрофотометричному аналізі лікарських засобів. Більшість сполук, що містять фенольний гідроксил утворюють забарвлені продукти в реакціях з солями діазолю, а саме діазолем червоним 2Ж, діазолем червоним ЖЛ, діазолем рожевим О, діазолем яскраво-червоним К, діазолем яскраво-червоним 2Ж, діазолем синім С. Отже розробка простих у виконанні способів якісного та кількісного визначення лікарських речовин спектрофотометричними та хроматографічними методами є актуальною проблемою фармацевтичної науки і практики.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом наукових досліджень Запорізького державного медичного університету Міністерства охорони здоров’я України і є фрагментом комплексної теми “Застосування фізико-хімічних методів для аналізу якості лікарських засобів, похідних фенолу, пурину та ароматичних амінів” (№ державної реєстрації 0101U003299).
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є наукове обґрунтування та розробка високочутливих, простих у виконанні спектрофотометричних та хроматографічних методик якісного та кількісного аналізу лікарських речовин, які містять у своїй структурі фенольний гідроксил, в тому числі на основі їх реакції з солями діазолю.
Для реалізації поставленої мети вирішувались такі задачі:
- розрахувати квантово-механічні показники (частковий заряд, довжину зв’язків тощо) реагентів та лікарських речовин, які містять у своїй структурі фенольний гідроксил;
- визначити основні оптичні характеристики електронних спектрів поглинання (молярний показник поглинання, напівширина смуги поглинання, інтегральна інтенсивність, осциляторна сила переходу та матричний елемент переходу) досліджуваних лікарських речовин з метою встановлення нових аналітичних констант для лікарських речовин та продуктів реакції цих речовин з солями діазолю;
- встановити оптимальні умови кількісного утворення продуктів реакції солей діазолю з лікарськими речовинами, які містять фенольний гідроксил, та розрахувати аналітичні показники чутливості реакцій;
- виявити основні закономірності між будовою реагентів, їх фізико-хімічними, квантово-механічними показниками та аналітичними характеристиками реакцій;
- встановити коефіцієнти стехіометричних співвідношень “реагент – лікарська речовина”, на основі квантово-механічних розрахунків визначити напрямок реакцій та встановити будову сполук, які утворюються в реакціях;
- обґрунтувати можливість застосування солей діазолю, як проявних реактивів, в тонкошаровій хроматографії для лікарських речовин, що містять фенольний гідроксил;
- встановити оптимальні умови проведення високоефективної рідинної хроматографії лікарських речовин, які містять фенольний гідроксил, для проведення порівняльної характеристики зі спектрофотометричними методиками.
Об’єкт дослідження. Лікарські речовини, які містять у своїй структурі фенольний гідроксил.
Предмет дослідження. Спектрофотометричні та хроматографічні методи якісного та кількісного аналізу лікарських речовин, які містять у своїй структурі фенольний гідроксил.
Методи дослідження. Для розробки нових методик якісного та кількісного аналізу лікарських речовин, які містять у своїй структурі фенольний гідроксил, застосовано спектрофотометрію в ультрафіолетовій та видимій областях спектру, тонкошарову хроматографію (ТШХ), високоефективну рідинну хроматографію (ВЕРХ). Встановлення складу продуктів реакції проводили спектрофотометричними методами: насичення, ізомолярних серій, відносного виходу. Чистоту виділених продуктів реакції визначали методом ТШХ, а будову - УФ- та ІЧ-спектрофотометрією, хромато-мас-спектрометрією. Для обробки мас-спектрів використовувалося програмне забезпечення “LabSolution v.2.02”, “LCMS PostRun”. Для розрахунків часткового заряду, довжини зв’язків та інших квантово-механічних показників використовували програмний пакет „CS ChemOffice v.8.0”. Побудову графіків та розрахунок параметрів лінійної залежності проводили з використанням програми „Sigma Plot v.8.0”. Обробку хроматограм, одержаних за методом ВЕРХ, проводили за допомогою програмного забезпечення „Millenium 2.15”.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше науково обґрунтована та експериментально доказана можливість застосування деяких солей діазолю - діазолю червоного ЖЛ, діазолю яскраво-червоного К, діазолю яскраво-червоного 2Ж, діазолю червонного 2Ж, діазолю рожевого О, діазолю синього С - у фармацевтичному аналізі для якісного і кількісного визначення лікарських речовин, які містять фенольний гідроксил. Встановлені оптимальні умови перебігу реакції зазначених солей діазолю з лікарськими речовинами, розраховані аналітичні показники чутливості реакцій.
Виявлені основні закономірності між будовою реагентів, їх квантово-механічними, фізико-хімічними показниками та аналітичними характеристиками реакцій.
Визначені основні оптичні характеристики електронних спектрів поглинання лікарських речовин, що містять у своїй структурі фенольний гідроксил, в амфіпротних, протогенних та протофільних розчинниках, які можуть бути застосовані для ідентифікації досліджуваних речовин, а також для встановлення будови продуктів реакції з солями діазолю.
Визначені коефіцієнти стехіометричних співвідношень “реагент –лікарська речовина”, на основі квантово-механічних розрахунків визначено направленість реакцій досліджуваних лікарських речовин з солями діазолю та встановлена будова продуктів реакцій.
Обґрунтоване застосування солей діазолю як проявних реактивів в тонкошаровій хроматографії для лікарських речовин, що містять фенольний гідроксил. Вперше запропоновано діазоль рожевий О, як чутливий та доступний проявний реагент до зазначених вище лікарських речовин із застосуванням методу ТШХ.
Встановлені оптимальні умови проведення високоефективної рідинної хроматографії для етамзилату, кальцію добезилату та піридоксину гідрохлориду.
У результаті виконаних досліджень запропоновано 36 нових, високочутливих, простих у виконанні методик кількісного спектрофотометричного та хроматографічного визначення для 26 лікарських речовин, 86 лікарських засобів промислового виробництва (для кальцію добезилату вперше розроблені методики визначення із застосуванням спектрофотометрії у видимій області та високоефективної рідинної хроматографії) та 25 лікарських засобів екстемпорального виготовлення, що має важливе науково-практичне значення.
Наукова новизна одержаних результатів захищена 9 деклараційними патентами України.
Практичне значення одержаних результатів. Розширено асортимент аналітичних реагентів для кількісного спектрофотометричного аналізу і розроблено 36 спектрофотометричних та хроматографічних методик кількісного аналізу 27 лікарських субстанцій та 111 лікарських засобів промислового виробництва і екстемпорального виготовлення. За результатами досліджень Міністерством охорони здоров’я України для Державних інспекцій з контролю якості лікарських засобів видано інформаційні листи “Методика количественного определения тимола в “Пертуссине””(вип. 3, № 41-98), „Кількісне визначення мезатону в екстемпоральних лікарських формах” (вип. 1, № 19-2001). Методики наведені в них, впроваджені в практику роботи лабораторій Державних інспекцій з контролю якості лікарських засобів Запорізької (акт впровадження від 08.10.2002), Кіровоградської (акт впровадження від 08.02.2002), Дніпропетровської (акт впровадження від 17.10.2002), Житомирської (акт впровадження від 11.11.2003), Миколаївської (акт впровадження від 25.11.2003), Одеської (акт впровадження від 01.03.2004), Чернігівської (акт впровадження від 11.05.2005), Рівненської (акт впровадження від 20.06.2005) областей та м. Києва (акт впровадження від 2.09.2005).
Розроблені методики визначення тимолу в „Пертусині”, парацетамолу в таблетках парацетамолу по 0,2 г, суми флавоноїдів в перерахунку на рутин в настоянці кропиви собачої впроваджено на АТ „Галичфарм”, методика визначення мезатону в 1% розчині для ін’єкцій на - ДП „Дослідний завод ДП ДНЦЛЗ”, методики визначення суми флавоноїдів в перерахунку на рутин або кверцетин в настоянках календули, софори японської, кропиви собачої, траві звіробою, екстракті водяного перцю та тимолу у „Пертусині” та екстракті чебрецю - на ЗАТ Фармацевтична фабрика „Віола”, методики визначення суми флавоноїдів у перерахунку на рутин у настоянці календули та перерахунку на кверцетин у настоянці кропиви собачої - на ДКП „Фармацевтична фабрика” Чернігівської обласної державної адміністрації, методики кількісного визначення тимолу у „Пертусині” та суми флавоноїдів у настоянці календули - на ЗАТ „Ліки Кіровоградщини”, методики визначення суми флавоноїдів у настоянці календули та у настоянці кропиви собачої - на ДКП „Фармацевтична фабрика” Житомирської обласної державної адміністрації, методики визначення суми флавоноїдів у настоянці календули, настоянці пустирника та настоянці глоду - на фармацевтичній фабриці ОКП „Фармація” Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
В роботу Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Запорізькій області впроваджено методики виявлення морфіну і канабіноідів методом ТШХ із застосуванням діазолю рожевого О як проявного реактиву та спектрофотометричного кількісного визначення морфіну у соломі маку та опії, які використовуються при проведенні судово-хімічних експертиз наркотичних засобів.
Результати досліджень знайшли застосування в навчальному процесі при викладанні курсу фармацевтичної хімії на кафедрах фармацевтичних факультетів Запорізького державного медичного університету, Національного фармацевтичного університету (м. Харків), Одеського державного медичного університету, Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, Івано-Франківського державного медичного університету, Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського.
„Спосіб кількісного визначення піридоксину гідрохлориду” включено до галузевого реєстру нововведень МОЗ України за 2004 р. (реєстр. № 150/21/04), „Спосіб кількісного визначення кверцетину” (реєстр. № 39/21/05) та „Спосіб кількісного визначення кальцію добезилату” (реєстр. № 38/21/05) включені до галузевого реєстру нововведень МОЗ України за 2005 р.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною завершеною науковою працею. Здобувачем самостійно вивчені, проаналізовані та узагальнені дані літератури з питань, що стосуються теми дисертації, визначені мета і задачі дослідження, виконана експериментальна частина дисертаційної роботи, проведена графічна, статистична обробка та узагальнення одержаних результатів, написані розділи дисертаційної роботи, сформульовані висновки та запропоновані практичні рекомендації. Усі відображені в дисертації висновки та положення наукової новизни одержані автором самостійно.
Дисертантом вивчені основні напрямки розвитку сучасного фармацевтичного аналізу. На цій основі встановлені оптимальні умови визначення лікарських речовин спектрофотометричними та хроматографічними методами. Встановлено взаємозв’язок між хімічною будовою лікарських речовин та реагентів і чутливістю реакцій.
У дисертації не були використані ідеї або розробки, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані наукові праці.
Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідались та обговорювались на XVIII Українській конференції з органічної хімії (м. Дніпропетровськ, 1998), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Вчені України –вітчизняній фармації” (Харків, 2000), V Міжнародному конгресі студентів та молодих учених (Тернопіль, 2001), міжобласній науково-практичній конференції „Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики” (м. Запоріжжя, 2003), I Міжнародному форумі „Аналитика и аналитики” (Воронеж, 2003), Міжнародній науковій конференції „Історія та перспективи розвитку фармацевтичної науки і освіти” (м. Запоріжжя, 2004), науково-практичній конференції молодих учених „Сучасні аспекти медицини і фармації - 2004 ” (м. Запоріжжя 2004), науково-практичній конференції з міжнародною участю „Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок” (Тернопіль, 2004), науково-практичному семінарі „Перспективи створення в Україні лікарських препаратів різної спрямованості дії” (Харків, 2004), VI Національному з’їзді фармацевтів України (Харків, 2005).
Публікації. За результатами дисертаційних досліджень опубліковано 52 наукових роботи, у тому числі 24 статті, з яких 22 статті у наукових фахових виданнях (з них 8 одноосібних), 14 тез доповідей, отримано 9 деклараційних патентів на винаходи, видано 2 інформаційних листи, 3 нововведення внесено до реєстру галузевих нововведень за 2004 та 2005 рр.
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, огляду літератури (розділ 1), методологічних підходів і методів дослідження (розділ 2), експериментальної частини (розділи 3-5), загальних висновків, списку використаної літератури та додатків. Дисертація викладена на 430 сторінках друкованого тексту (обсяг основного тексту 273 сторінки), вміщує 55 таблиць, ілюстрована 138 рисунками та містить 18 додатків (48 стор.). Список використаної літератури включає 491 джерело, з яких 366 іноземні.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Розділ 1. Методи аналізу лікарських речовин, які містять фенольний гідроксил (огляд літератури). Узагальнено літературні дані по використанню органічних аналітичних реагентів, в тому числі солей діазонію, в органічному та фармацевтичному аналізі, розглянуто спектрофотометричні (в УФ- та видимій областях спектру), хроматографічні (ТШХ та ВЕРХ) та офіцінальні методи визначення досліджуваних лікарських речовин, які містять у своїй структурі фенольний гідроксил. Показано, що подальший пошук нових реагентів представляє як теоретичний, так і практичний інтерес і сприяє розвитку фармацевтичного аналізу.
Розділ 2. Уведення в експеримент. Об’єкти дослідження, реагенти, реактиви та загальні методи аналізу. Обґрунтовано вибір об’єктів, предмету та методів дослідження для реалізації поставлених задач. Проведено аналіз можливостей обраних методів та визначено доцільність їх застосування для виконання окремих етапів дисертаційної роботи.
Розділ 3. Застосування солей діазолю для розробки способів кількісного визначення лікарських речовин, які містять в своїй структурі фенольний гідроксил. Для підвищення специфічності УФ-спектрофотометрії були визначені основні оптичні характеристики електронних спектрів поглинання (величини напівширини Δ/2, інтегральної інтенсивності , осциляторної сили переходу f, матричного елемента переходу Мik) лікарських речовин, які містять у своїй структурі фенольний гідроксил, в амфіпротних, протогенних та протофільних розчинниках, які можуть бути застосовані для ідентифікації досліджуваних речовин, а також встановлення будови продуктів реакції з солями діазолю.
Попередніми дослідженнями було встановлено, що комплексні солі арилдіазонію (солі діазолю) взаємодіють з лікарськими речовинами, які містять у своїй структурі фенольний гідроксил, з утворенням забарвлених в жовтий, оранжевий, червоний чи малиновий колір продуктів реакції. Для встановлення оптимальних умов утворення забарвлених сполук вивчали вплив природи розчинника, кількості реагенту, рН реакційної суміші та стійкість продукту реакції у часі.
Експериментально встановлено, що оптимальними умовами проведення реакції солей діазолю, а саме п-нітрофенілдіазонію борфториду (діазоль червоний 2Ж), 2-метокси-4-нітрофенілдіазонію нафталін-1,5-дисуль-фокислоти натрієвої солі (діазоль рожевий О), 2-метокси-5-нітрофенілдіазонію хлориду хлорцинкової солі (діазоль яскраво-червоний К), 2,5-дихлорфенілдіазонію хлориду хлорцинкової солі (діазоль яскраво-червоний 2Ж), 2-нітро-4-метилфенілдіазонію нафталін-1,5-дисульфокислоти натрієвої солі (діазоль червоний ЖЛ), 3,3ґ-диметокси-4,4ґ-дифенілдіазонію хлориду хлорцинкової солі (діазоль синій С), з лікарськими речовинами, які містять у своїй будові фенольний гідроксил, є водне або водно-етанольне середовище з рН 9-11, яке створюється додаванням 1% або 10% розчину натрію карбонату, температура 18-25оС.
Розраховані аналітичні показники чутливості реакцій для 27 лікарських речовин за реакціями з діазолем червоним 2Ж, діазолем червоним ЖЛ, діазолем рожевим О, діазолем яскраво-червоним К, діазолем яскраво-червоним 2Ж та діазолем синім С, які показують, що досліджувані реакції є високочутливими. В табл. 1 наведено межі виявлення лікарських речовин за реакціями з солями діазолю.
Таблиця 1
Межі виявлення лікарських речовин за реакціями з солями діазолю
|
Реагент |
Сmin, мкг/мл |
, мкг/мл |
|
Діазоль червоний 2Ж |
0,136-3,68 |
0,722 |
|
Діазоль рожевий О |
0,075-2,52 |
1,01 |
|
Діазоль яскраво-червоний 2Ж |
0,487-6,92 |
1,72 |
|
Діазоль яскраво-червоний К |
0,139-4,73 |
1,75 |
|
Діазоль червоний ЖЛ |
0,361-3,96 |
1,95 |
|
Діазоль синій С |
0,139-3,06 |
1,41 |
Порівнюючи чутливість реакцій солей діазолю (табл. 1), видно, що діазоль яскраво-червоний 2Ж, який містить в якості замісників два атоми хлору, менш чутливий, ніж діазоль рожевий О та діазоль червоний 2Ж, які містять нітрогрупу, що є сильним електроноакцептором. п-Положення нітрогрупи в молекулах діазолю рожевого О та діазолю червоного 2Ж в порівнянні з м-положенням цього замісника в молекулі діазолю яскраво-червоного К та о-положенням в молекулі діазолю червоного ЖЛ також підвищує чутливість реакції. Меншу чутливість діазолю червоного ЖЛ, ніж інших солей діазолю з нітрогрупою, можна пояснити о-положенням діазо- і нітрогруп. При цьому відбувається поляризація семіполярного зв’язку у нітрогрупі і він стабілізує позитивний заряд діазогрупи на першому атомі азоту, в діазогрупі. Найбільш чутливим є діазоль червоний 2Ж, який в порівнянні з діазолем рожевим О та діазолем яскраво-червоним К не містить електронодонорну метоксигрупу. Діазоль синій С, який містить дві діазогрупи, є досить чутливим, але продукти реакцій часто дуже мало розчинні і випадають в осад.
Для встановлення залежності між чутливістю реакцій та квантово-механічними показниками реагентів були розраховані значення часткового заряду (±д) –розширений метод Хюккеля, довжина зв’язків () та торсіонне напруження (Torsion) у режимі ”Minimize Energy”.
Оскільки хромофором є діазогрупа, вона зумовлює поглинання за рахунок електронних переходів між нею та бензольним кільцем, а замісники сприяють або ускладнюють їх завдяки мезомерним та індуктивним ефектам. Ефекти замісників зберігаються також після фотометричної реакції, тому довжина зв’язку між діазогрупою та бензольним кільцем сумарно може характеризувати цей процес –чим довше зв’язок тим важче проходить перехід електронів, нижча його ймовірність при певній енергії кванту та навпаки. Підтвердження цьому знаходиться у кореляції чутливості фотометричної реакції та розрахованої довжини C–N зв’язку, табл. 2. Зокрема електронні переходи в діазогрупі (К) та між нею і ядром арилдіазонію (К),
призводять до змін довжини зв’язків в системі С↔N↔N що відображається в вигляді смуги поглинання в інфрачервоному спектрі при 2280-2240 см-1 (4,39-4,46 мкм), за рахунок цих валентних коливань. Отже, простежується залежність між інтенсивністю (Iпіку), довжиною С–N зв’язку і межею виявлення реакції, табл. 2.
Таблиця 2
Залежність межі виявлення реакції азосполучення від довжини С–N зв’язку і інтенсивності характеристичного ІЧ-піку
|
Показник |
Діазоль: |
|
Червоний 2Ж |
Яскраво-червоний 2Ж |
Рожевий О |
Яскраво-червоний К |
Червоний ЖЛ |
|
|
0,722 |
,73 |
,01 |
,75 |
,95 |
|
|
lC-N |
1,591* –,604 |
1,603 |
,606 |
,609 |
,616 |
|
Iпіку (∆%) 2280 –см-1 |
35 |
,8 |
–одержано у режимі Molecular Dynamics.
Ця кореляція відбувається завдяки CN переходам (К), а інтенсивність NN переходів (К) відповідає за реакційні, електрофільні властивості діазогрупи. В ряду зменшення реакційної спроможності відбувається зріст різниці часткових потенціалів між атомами азоту у діазогрупі (), зріст сумарного потенціалу СNN ланцюга (∑±д), та зменшення відносної густини сумарного заряду вздовж СNN ланцюга (lCNN), що видно з табл. 3. Ці зміни пояснюються мезомерними та індуктивними впливами замісників.
Таблиця 3
Розподіл електронної густини вздовж С–N–N ланцюгу та ефекти замісників
і вплив їх на електрону густину у першому положенні (С)
|
Показник |
Діазоль: |
|
Червоний 2Ж |
Рожевий О |
Червоний ЖЛ |
Яскраво-червоний К |
Яскраво-червоний 2Ж |
|
|
1 |
2 |
||||
|
0,9641 |
,9736 |
0,9019 |
,8940 |
,8802 |
|
|
∑±д |
0,9757 |
,8959 |
,9720 |
,8815 |
,3386 |
|
Продовження табл. 3 |
|||||
|
1 |
2 |
||||
|
[∑±д/lCNN]-1 |
2,73 |
,98 |
,76 |
,03 |
,88 |
|
Ефекти замісників і вплив їх на електрону густину у першому положенні |
|
- М |
+ (↓) |
+ (↓) |
+ (↓) |
+ (↑) |
- |
|
+ М |
- |
+ (↑) |
+ (↑) |
+ (↑) |
+ (↑↑) |
|
∑(-М, +М) |
↓ |
↓↑ |
↓↑ |
↑↑ |
↑↑ |
Однак, запропоновані показники не враховують стерео-потенційні впливи замісників. Це пояснює випад в ряду діазолю червоного ЖЛ –завдяки близькому розташуванню діазо- і нітрогруп. При цьому відбувається поляризація семіполярного зв’язку у нітрогрупі і він стабілізує позитивний заряд діазогрупи на першому атомі азоту, в діазогрупі:
Це підтверджують розрахунки в режимі Molecular Dynamics наведені в табл. 4.
Таблиця 4
Діазоль червоний ЖЛ і деякі його мезомерні форми
|
Показник |
Діазоль червоний ЖЛ |
|
ДдN1,N2 |
0,9019 |
,065 |
,305 |
|
∑±д |
0,9720 |
,9174 |
,8457 |
|
[∑±д/lCNN]-1 |
2,76 |
,695 |
,850 |
Цікавим є те, що неспівпадання мезомерних ефектів замісників на перше положення (С) призводить до розширення або й до подвоєння характеристичного піку поглинання діазогрупи в ІЧ-спектрі (4,39-4,46 мкм) –діазоль червоний ЖЛ, та діазоль рожевий О.
Спектрофотометричними методами дослідження складу продуктів реакції (ізомолярних серій, насичення, відносного виходу) на прикладах реакцій діазолю червоного 2Ж з етамзилатом, діазолю рожевого О з мезатоном, діазолю яскраво-червоного К з парацетамолом, діазолю червоного ЖЛ з амоксициліном, діазолю яскраво-червоного 2Ж з кверцетином було встановлене еквімолярне співвідношення 1:1 реагуючих речовин.
Цими ж методами на прикладі реакції з тимолом доведено, що діазоль синій С реагує з лікарськими речовинами в співвідношенні 1:2, що пояснюється наявністю двох діазогруп.
Згідно встановленого співвідношення компонентів реакції „лікарська речовина –соль діазолю” та оптимальних умов, встановлених для субстанцій лікарських речовин, нами було проведено препаративний синтез, виділені та ідентифіковані забарвлені продукти реакцій. Для цих цілей реакцію азосполучення проводили поміж етамзилатом та діазолем червоним 2Ж, мезатоном та діазолем рожевим О, парацетамолом та діазолем яскраво-червоним К, метилсаліцилатом та діазолем червоним ЖЛ, рутином та діазолем яскраво-червоним 2Ж, натрію саліцилатом та діазолем синім С.
Індивідуальність отриманих сполук була підтверджена методом ТШХ.
З метою вивчення хімічної будови виділених продуктів були виміряні їх спектри поглинання в ультрафіолетовій, видимій та інфрачервоній областях спектру.
В УФ-спектрах продукту реакції діазоль червоний 2Ж –етамзилат спостерігаються 3 смуги поглинання (табл. 5). Зіставляючи зі спектрами етамзилату та діазолю червоного 2Ж, можна відзначити, що поглинання в усіх розчинниках при 206-218 нм зумовлено π→р* переходом бензольного кільця. Друга смуга при 272-288 нм досить інтенсивна і зумовлена n→р супряженням фенольного гідроксилу. Перетворення фенолу у відповідний фенолят-іон у протофільних розчинниках (ДМФА, 0,1 М розчин натрію
гідроксиду) призводить до батохромного зсуву. Третю смугу при 352-392 нм зумовлюють n→р* переходи у нітрогрупі та, можливо, π→р* переходи азобензолу.
Таблиця 5
Максимуми смуг поглинання виділених продуктів реакцій лікарських речовин із солями діазолю
|
Продукт |
Розчинник |
Максимуми поглинання |
|
Этамзилат-діазоль червоний 2Ж |
ДМФА вода етанол 0,1 М розчин NaOH гексан діоксан |
- - |
, 288 - , 276 |
-392 - - -354 |
- - -500 - - |
|
Мезатон-діазоль рожевий О |
ДМФА вода етанол ,1 М розчин NaOH гексан діоксан |
- - - |
- - |
- |
-
- - |
|
Парацетамол-діазоль яскраво-червоний К |
ДМФА вода етанол ,1 М розчин NaOH гексан діоксан |
- - - - |
- -232 -286 |
- |
- - |
|
Метилсаліци-лат-діазоль червоний ЖЛ |
ДМФА вода етанол ,1 М розчин NaOH гексан діоксан |
- - , 228 - |
-
|
- - |
- - -455 - - |
|
Натрію саліцилат- діазоль синій С |
ДМФА вода етанол ,1 М розчин NaOH гексан діоксан |
- - |
, 268 - |
- - - - |
- - - |
|
Рутин-діазоль яскраво-червоний 2Ж |
ДМФА етанол діоксан |
- - |
264 -284 262 |
- - 364 |
- - - |
УФ-спектр продукту реакції діазоль рожевий О –мезатон характеризується наявністю аналогічних смуг поглинання. Слід відзначити, що смуга поглинання 364-376 дуже інтенсивна. Це можна пояснити тим, що наявність метоксигрупи в м-положенні відносно нітрогрупи призводить до переносу заряду від донора на акцептор. В УФ-спектрах поглинання продукту реакції діазоль яскраво-червоний К –парацетамол третя смуга поглинання, при 306-314 нм, зсунута у порівнянні з попередніми речовинами у короткохвильову область, що пояснюється м-положенням нітрогрупи відносно азогрупи. В УФ-спектрах продукту реакції діазоль червоний ЖЛ –метилсаліцилат для третьої смуги поглинання (350-356 нм) у порівнянні з продуктами реакції діазоль червоний 2Ж –етамзилат та діазоль рожевий О –мезатон також спостерігається гіпсохромний зсув, що пояснюється о-положенням нітрогрупи відносно азогрупи. Для УФ-спектрів продукту реакції діазоль синій С –натрію саліцилат слід відмітити дуже інтенсивну смугу при 204-224 нм, яка зумовлена n→р* переходами карбонільної групи. Зі збільшенням полярності розчинника максимум смуги поглинання зміщується в короткохвильову область. Такий зсув викликаний зниженням енергії основного стану і підвищенням енергій збудженого. Так як продукт реакції діазоль яскраво-червоний 2Ж –рутин майже не розчинний, ми змогли одержати УФ-спектри його насичених розчинів в ДМФА, етанолі та діоксані. Зіставляючи зі спектрами рутину та діазолю яскраво-червоного 2Ж, можна відзначити, що перша смуга поглинання в етанолі при 216 нм зумовлена π→р* переходом бензольного кільця. Інтенсивність цієї смуги може бути зумовлена накладанням на π→р* перехід карбонільної групи, супряженої з кратним зв’язком. Друга смуга при 262-284 нм зумовлена n→р спряженням фенольного гідроксилу. Третя малоінтенсивна смуга в діоксані при 364 нм характерна для π→р* переходу азобензолу.
Для ідентифікації отриманих продуктів реакції нами додатково була використана ІЧ-спектроскопія. В ІЧ-спектрах усіх продуктів реакції спостерігаються смуги, характерні для ароматичних сполук: інтенсивна смуга валентних коливань С-С циклу(1586-1598 см-1 ), яка з’являється лише тоді, коли бензольне кільце супряжене з ненасиченою групою або угрупуванням, яке має вільну пару електронів, смуги валентних коливань ароматичного С-Н(3000-3085 см-1), неплоскі деформаційні коливання С-С кільця(635-699 см-1) та неплоскі деформаційні коливання С-Н(825-856 см-1). Всі виділені продукти реакцій містять фенольний гідроксил, який проявляється О-Н 3386-3475 см-1 (широка смуга, яка зумовлена участю ОН-групи в утворенні водневого зв’язку), С-О (1234-1272 см-1), д О-Н (1163-1205 см-1). На ІЧ-спектрах всіх продуктів реакції спостерігається смуга поглинання при 1451-1496 см-1,яка характерна для несиметрично заміщених
азобензолів. ІЧ-спектри продуктів реакції діазоль червоний 2Ж –етамзилат, діазоль рожевий О –мезатон, діазоль яскраво-червоний К –парацетамол, діазоль червоний ЖЛ –метилсаліцилат мають по дві сильні смуги поглинання при 1518-1525 см-1 та 1343-1349 см-1 відповідні asNOта sNO. За інтенсивною смугою при 1349 см-1 можна ідентифікувати первинні ароматичні нітросполуки. Смуги δСNO (746-760 см-1) таСN(825-858 см-1) також підтверджують наявність нітрогрупи. В ІЧ-спектрі продукту реакції діазоль червоний 2Ж –етамзилат спостерігаються смуги, характерні для сульфогрупи: asSO (1163 см-1), sSO (1041 см-1), S-O (630-696 см-1). В спектрах продуктів діазоль рожевий О –мезатон, діазоль яскраво-червоний К –парацетамол, діазоль червоний ЖЛ –метилсаліцилат, діазоль синій С –натрію саліцилат видні смуги поглинання asСН3 (2938-2960 см-1),sСН3 у групі –ОСН (2830-2880 см-1), що підтверджує наявність метокси-групи. При вивченні ІЧ-спектру продукту реакції діазоль рожевий О –мезатон нами відмічені смуги дN-Н (ножичні) при 1586 см-1, С-Nпри 1281 см-1 вторинного аміну та С-О при 1081-1099 см-1 спирту. В ІЧ-спектрі продукту реакції діазоль яскраво-червоний К –парацетамол спостерігаються при 1668 см-1 С=О (сильна “I амідна смуга”), при 1590 см-1 дN-Н (“II амідна смуга”). Смугу середньої інтенсивності при 635 см-1, можливо, зумовлюють неплоскі віяльні коливання “III амідної смуги”. ІЧ-спектр продукту реакції діазоль червоний ЖЛ – метилсаліцилат має смугу при 1700 см-1 С=О складних естерів, а також дві смуги С-О: при 1288 см-1 смуга С-С(=О)-О та при 1135 см-1 смуга –О-С-С. В ІЧ-спектрі продукту реакції діазоль синій С –натрію саліцилат карбоксилат-аніон дає сильну смугу асиметричних валентних коливань при 1570 см-1 та більш слабку смугу симетричних валентних коливань при 1393 см-1. В ІЧ-спектрі продукту реакціїдіазоль яскраво-червоний 2Ж –рутин можна відмітити смугу С=О при 1654 см-1, дуже інтенсивну смугу при 668 см-1 характеристичну для з’вязку C-Cl, сильну смугу С-О при 997 см-1.
Мас-хроматограма продукту реакції діазоль червоний 2Ж –етамзилат
містить одиничний пік з часом утримання 7,060 хв. Маса протонованого молекулярного іону МН+ складає 339.
У зв’язку з тим, що у молекулі етамзилату спостерігається неузгоджена орієнтація замісників I та II роду, нами за допомогою програми CS ChemOffice 8.0 були розраховані за методом Хюкеля часткові заряди на атомах вуглецю в молекулі етамзилату та теплоти утворення продуктів азосполучення, які наведені в табл. 6.
Таблиця 6
Квантово-хімічні розрахунки величин зарядів етамзилату та теплот утворення продуктів його азосполучення
|
Номер атома вуглецю |
Частковий заряд |
Теплота утворення продукту азосполучення, ккал/моль |
|
С |
-0,026 |
-129,943 |
|
С |
-0,043 |
-152,028 |
|
С |
-0,012 |
-103,710 |
Виходячи з отриманих даних можна припустити наступну будову продукту реакції:
Мас-хроматограма продукту реакції діазоль рожевий О - мезатон характеризується наявністю двох піків з часом утримування 5,127 та 6,855 хв (рис. 1).
Рис. 1. Хроматограма продукту реакції діазоль рожевий О-мезатон
Позитивні іони обох речовин мають масу 317, а негативні - 315, що можна пояснити відривом NHCH. Отримані дані свідчать, що при реакції діазолю рожевого О з мезатоном утворюються структурні ізомери. Це добре узгоджується з результатами ТШХ виділених продуктів реакції: в усіх системах розчинників на хроматограмах продукту реакції діазолю рожевий О - мезатон спостерігається дві плями. Для пояснення цього за допомогою програми CS ChemOffice 8.0 були розраховані часткові заряди на
атомах вуглецю в молекулі мезатону,
які розподілені наступним чином (Метод Хюкеля):
С - -0,142, С - -0,172, С - -0,018, С - -0,181.
Як видно із розрахунків, найбільша концентрація електронної густини знаходиться на шостому атомі вуглецю, а трохи менша на четвертому. На другому атомі вуглецю концентрація електронної густини менша, крім того реакція електрофільного заміщення в цьому положенні буде утруднена через стеричні перешкоди. В п’ятому положенні заміщення не проходить внаслідок низької концентрації електронної густини. Розраховані теплоти утворення продуктів азосполучення діазолю рожевого з мезатоном складають: за п-положенням мезатону -26,284 ккал/моль, за о-положенням -21,434 ккал/моль. Результати розрахунків показали, що суттєвої різниці між енергетичними параметрами обох продуктів не спостерігається. Таким чином, можна припустити, що заміщення проходить по четвертому та шостому положеннях, внаслідок чого утворюються такі продукти реакції:
Мас-хроматограми продуктів реакції діазоль яскраво-червоний К –парацетамол, діазоль червоний ЖЛ –метилсаліцилат та діазоль синій С –натрію саліцилату характеризуються наявністю одиничних піків. Маса молекулярних іонів цих продуктів співпадає з нашими розрахунками. Тобто, можна стверджувати, що азосполучення перебігає за о-положенням парацетамолу, п-положеннями метилсаліцилату та натрію саліцилату.
Таблиця 7
Квантово-механічні розрахунки величин зарядів рутину та теплот утворення продуктів його азосполучення
|
Номер атома вуглецю |
Частковий заряд |
Теплота утворення продукту азосполучення, ккал/моль |
|
С |
-0,207 |
-344,783 |
|
С |
-0,207 |
-224,244 |
|
С |
-0,401 |
-297,116 |
|
С |
-0,664 |
-538,304 |
|
С |
-0,053 |
-439,677 |
Як видно з табл. 7, найбільша електронна густина знаходиться на С атомі вуглецю, азосполучення по цьому положенні також найбільш енергетично вигідно. Виходячи з цього продукт азосполучення діазолю яскраво-червоного 2Ж з рутином має наступну будову:
Розділ 4. Розробка способів кількісного визначення лікарських засобів із використанням солей діазолю. Отримані результати були покладені в основу розробки спектрофотометричних методик кількісного визначення досліджуваних лікарських речовин, які містять фенольний гідроксил, як в субстанції, так і в лікарських формах.
Попередньо були знайдені межі концентрацій лікарських речовин, в яких спостерігається підпорядкованість світлопоглинання закону Бера та розраховані величини питомих показників поглинання.
З метою виключення систематичної помилки, що може бути зумовлена умовами виконання досліду, та отримання більш точних результатів аналізу, кількісне визначення проводили методом стандарту. Розчини порівняння готовили із лікарських речовин, які відповідали вимогам діючої АНД.
Сутність розроблених методик кількісного визначення полягала в обробці досліджуваної проби кольорорегентом в присутності натрію карбонату при кімнатній температурі з наступним вимірюванням оптичної густини одержаних забарвлених розчинів.
Для всіх розроблених методик визначали валідаційні характеристики, що вимагаються ДФУ для методик кількісного визначення. Розроблені методики кількісного визначення специфічні, бо в умовах експерименту утворюють забарвлені сполуки лише ті речовини, що містять фенольний гідроксил. Крім того, згідно вимог ДФУ порівнювали результати аналізів, одержаних з використанням методики, що валідується, і методик, наведених в АНД. Результати, одержані за розробленими методиками, відповідають результатам за методиками АНД, що свідчить про специфічність та правильність розроблених методик. Наприклад, за розробленою методикою середній результат визначення тимолу складає 99,77%, а за методикою АНД (броматометричне титрування) - 99,79%, етамзилату 99,82% та 99,78% відповідно.
Для оцінки лінійності розроблених методик будували графіки залежності оптичної густини від наважок досліджуваних субстанцій. В усіх випадках одержана залежність описувалась рівнянням A = k · C + b, для якого розраховувались значення k, b, а також коефіцієнту кореляції та стандартного відхилення. У табл. 8 наведені параметри, які характеризують лінійну залежність.
Таблиця 8
Параметри лінійності методик кількісного визначення
лікарських речовин
|
Лікарська речовина |
Параметри лінійності |
|
k |
b |
коефіцієнт кореляції |
стандартне відхилення |
|
|
1 |
2 |
4 |
||
|
За реакцією з діазолем рожевим О |
||||
|
Мезатон |
27,35 |
-0,003042 |
,99969 |
,007478 |
|
Тимол |
14,44 |
-0,001198 |
,99997 |
,006255 |
|
Серотоніну адипінат |
28,22 |
-0,001578 |
,99991 |
,01038 |
|
Хініофон |
6,808 |
-0,003737 |
,99930 |
,01565 |
|
Ізадрин |
36,94 |
-0,01519 |
,99989 |
,002183 |
|
За реакцією з діазолем червоним 2Ж |
||||
|
Піридоксину г/хл |
18,44 |
,001395 |
,99984 |
,01187 |
|
Дифезил |
31,62 |
,002287 |
0,99965 |
,009055 |
|
Етамзилат |
34,33 |
,005151 |
,99920 |
,009115 |
|
Парацетамол |
17,45 |
,005623 |
,99992 |
,005442 |
|
Дофамін |
40,21 |
,0009280 |
,99976 |
,008608 |
|
Адреналіну г/т |
32,82 |
,008754 |
,99938 |
,008609 |
|
Норадреналіну г/т |
66,76 |
-0,01020 |
,99927 |
0,005565 |
|
Метилсаліцилат |
23,66 |
-0,002673 |
,99978 |
,006527 |
|
Троксерутин |
21,50 |
,008061 |
,99981 |
,004900 |
|
Сальбутамол |
37,43 |
,003381 |
,99993 |
,005681 |
|
Амоксициліну тригідрат |
26,37 |
,007078 |
,99986 |
,007336 |
|
Кальцію добезилат |
33,23 |
,0001717 |
,99940 |
,006936 |
|
Фенол |
45,70 |
,002761 |
,99998 |
,003111 |
|
Синестрол |
38,00 |
,006900 |
,99981 |
,007305 |
|
Морфіну г/хл |
34,05 |
,008118 |
,99991 |
,005301 |
|
L-тироксин |
2,121 |
-0,001365 |
,99994 |
,006717 |
|
Ліводопа |
47,47 |
,01263 |
,99982 |
,003206 |
|
За реакцією з діазолем яскраво-червоним 2Ж |
||||
|
Рутин |
30,95 |
-0,001708 |
,99983 |
,006793 |
|
Продовження табл. 8 |
||||
|
1 |
||||
|
Кверцетин |
34,35 |
,003368 |
,99972 |
,009006 |
|
За реакцією з діазолем яскраво-червоним К |
||||
|
Парацетамол |
31,00 |
-0,002524 |
,99958 |
,009422 |
|
Ліводопа |
26,65 |
-0,001642 |
,99991 |
,006901 |
|
Піридоксину гідрохлорид |
18,28 |
,002844 |
,99993 |
,002882 |
|
За реакцією з діазолем червоним ЖЛ |
||||
|
Хінозол |
22,35 |
-0,005600 |
,99950 |
,01324 |
|
Сальбутамол |
17,48 |
-0,001550 |
,99999 |
,003197 |
|
Троксерутин |
6,910 |
,0003461 |
,99992 |
,007097 |
|
Мезатон |
21,68 |
-0,003658 |
,99970 |
,004869 |
|
Амоксициліну тригідрат |
30,51 |
-0,002450 |
,99991 |
,007016 |
|
За реакцією з діазолем синім С |
||||
|
Резорцин |
28,13 |
,008678 |
,99990 |
,006664 |
Відомо, що вільний член рівняння b вносить систематичну погрішність у результати спектрофотометричного аналізу. Тому, для одержання коректних результатів при застосуванні методу стандарту повинна задовільнятись наступна вимога: b<0,030. Як видно з наведених результатів (табл. 8), b становить від 0,0001717 до 0,01519, що свідчить про коректність отриманих результатів.
Згідно вимогам загальної статті ДФУ „Валідація”, мінімальним допустимим діапазоном застосування методики для кількісного визначення лікарських субстанцій або лікарських форм є 80-120% від номінального вмісту. При вивчені лінійності доведено, що ця вимога завжди виконується.
При кількісному визначенні лікарських субстанцій правильність визначають одним з наступних способів: застосуванням аналітичної методики до зразка з відомим ступенем чистоти, наприклад, до стандартного зразка; порівнянням результатів аналізу, одержаних із використанням методики, що валідується, і методики, наведеної в АНД, або висновок про правильність можна зробити після того, як установлені точність, лінійність і специфічність. Нами кількісне визначення проводилось методом стандарту, при цьому розчини порівняння готовили із лікарських речовин, які відповідали вимогам АНД. Одержані при цьому результати свідчать про правильність розроблених методик.
Для оцінки збіжності, що характеризує точність методики, із трьох наважок готували три розчини, з якими проводили по три паралельні виміри (всього 9). Одержані результати наведені у табл. 9.
Таблиця 9
Визначення збіжності результатів кількісного визначення досліджуваних лікарських речовин в субстанції
(п = 9, р = 0,95)
|
Лікарська речовина |
Метрологічні характеристики |
|
S |
Sr |
|||
|
1 |
2 |
|||
|
За реакцією з діазолем рожевим О |
||||
|
Мезатон |
99,91 |
,1312 |
,001313 |
,1008 |
|
Тимол |
99,91 |
,1556 |
,001557 |
,1196 |
|
Серотоніну адипінат |
100,0 |
,2210 |
,002210 |
,1699 |
|
Хініофон |
99,77 |
,4345 |
,004355 |
,3340 |
|
Ізадрин |
100,1 |
0,2390 |
,002388 |
,1837 |
|
За реакцією з діазолем червоним 2Ж |
||||
|
Піридоксину гідрохлорид |
100,2 |
,2131 |
,002127 |
,1638 |
|
Дифезил |
100,0 |
,3392 |
,003392 |
,2607 |
|
Етамзилат |
99,79 |
,2447 |
,002452 |
,1881 |
|
Парацетамол |
100,2 |
,3613 |
,003606 |
,2777 |
|
Дофамін |
99,87 |
,2141 |
,002144 |
,1646 |
|
Адреналіну гідротартрат |
100,0 |
,3650 |
,003650 |
,2806 |
|
Норадреналіну г/т |
100,1 |
,4476 |
,004472 |
,3440 |
|
Метилсаліцилат |
100,0 |
,2789 |
,002789 |
,2144 |
|
Троксерутин |
99,74 |
,3902 |
0,003912 |
,2999 |
|
Сальбутамол |
99,75 |
,1949 |
,001954 |
,1498 |
|
Амоксициліну тригідрат |
100,1 |
,3294 |
,003291 |
,2532 |
|
Кальцію добезилат |
99,79 |
,3396 |
,003403 |
,2610 |
|
Фенол |
99,99 |
,1568 |
,001568 |
,1205 |
|
Синестрол |
100,1 |
,2079 |
,002077 |
,1598 |
|
L-Тироксин |
99,86 |
,3002 |
,003006 |
,2308 |
|
Ліводопа |
99,94 |
,3759 |
,003761 |
0,2889 |
|
Морфіну гідрохлорид |
100,2 |
,3589 |
,003582 |
,2759 |
|
За реакцією з діазолем яскраво-червоним 2Ж |
||||
|
Рутин |
99,76 |
,3238 |
,003246 |
,2489 |
|
Кверцетин |
99,70 |
,3285 |
0,003295 |
,2525 |
|
За реакцією з діазолем яскраво-червоним К |
||||
|
Парацетамол |
99,93 |
,3569 |
0,003572 |
,2743 |
|
Ліводопа |
100,0 |
,2701 |
,002701 |
,2076 |
|
Піридоксину гідрохлорид |
99,90 |
,1533 |
,001534 |
,1178 |
|
Продовження табл. 9 |
|
1 |
2 |
|||
|
За реакцією з діазолем червоним ЖЛ |
||||
|
Хінозол |
99,76 |
,3504 |
,003512 |
,2693 |
|
Сальбутамол |
100,2 |
0,3420 |
,003413 |
,2629 |
|
Троксерутин |
99,60 |
,2244 |
,002253 |
,1725 |
|
Мезатон |
99,98 |
,2623 |
,002624 |
,2016 |
|
Амоксициліну тригідрат |
99,97 |
,2678 |
,002679 |
,2058 |
|
За реакцією з діазолем синім С |
||||
|
Резорцин |
100,0 |
,5009 |
,005009 |
0,3850 |
Як видно з табл. 9, розроблені методики дозволяють одержувати результати зі збіжністю, достатньою для надійного визначення досліджуваних речовин.
Для оцінки робасності розроблених методик були перевірені фактори, які впливають на величину оптичної густини, а саме стійкість аналізованого розчину у часі, кількість доданих реагентів. Досліджувані забарвлені розчини стійкі не менше 30 хв. Коливання кількості доданих реагентів (розчину солі діазолю та розчину натрію карбонату) в межах ±10% від оптимальних не впливає на величину оптичної густини.
Для порівняння розроблених методик та методик наведених в АНД за відтворюваністю нами були розраховані значення критерію Фішера, для порівняння на правильність (на наявність статистично значущої систематичної похибки) –значення критерію Стьюдента. Аналіз отриманих даних свідчить про наступне:
- результати кількісного визначення запропонованими методиками та методиками АНД є правильними, не обтяжені систематичною похибкою - обчислені значення критерію Стьюдента не перевищують табличного значення 2,57;
- обчислені значення критерію Фішера (Fобч) менші за табличне значення (Fтабл), що свідчить про однорідність дисперсій, відтворення результатів в обох методах при кращому відтворенні у запропонованих методиках.
Таким чином, встановлені валідаційні характеристики показують, що розроблені методики придатні для визначення досліджуваних лікарських речовин.
Розроблені методики були застосовані для визначення цих речовин в 104 лікарських засобах промислового виробництва, у тому числі препаратах із лікарської рослинної сировини, наприклад, „Пертусині”, „Легеновому еліксирі”, настоянках софори, календули, глоду та ін. та екстемпорального виготовлення.
Для всіх опрацьованих методик були визначені валідаційні характеристики, що вимагаються ДФУ для методик кількісного визначення.
Результати кількісного визначення досліджуваних лікарських речовин в готових лікарських засобах, одержані за розробленими методиками, відповідають результатам визначення за методиками АНД, наведеним в сертифікатах якості виробників, що свідчить про специфічність та правильність розроблених методик (табл. 10).
Таблиця 10
Результати кількісного визначення лікарських речовин в лікарських засобах промислового виробництва, одержані за розробленими методиками та методиками АНД
|
Лікарська форма |
Результати кількісного визначення () |
|
|
за розробленими методиками |
за методиками АНД |
|
|
1 |
||
|
Розчин піридоксину г/хл 5% - 1 мл для ін’єкцій (Серія 260700) |
0,0500 |
0,0498 |
|
Таблетки піридоксину г/хл 0,01 г (Серія 431296) |
0,00927 |
0,00932 |
|
Таблетки “Неурубекс” Піридоксину г/хл 0,01 (Серія 563404) |
0,0103 |
0,00990 |
|
Таблетки „Нимесин плюс” Парацетамолу 0,5 г (Серія N 03) |
0,497 |
0,506 |
|
Капсули парацетамолу 0,325 г (Серія 162001) |
0,323 |
0,321 |
|
Розчин адреналіну г/т 0,18% - 1мл для ін’єкцій (Серія 211001) |
0,00187 |
0,00180 |
|
Гель „Троксерутин” 2% (Серія 60802) |
0,0202 |
0,0206 |
|
Гель „Індовазин” Троксерутину 0,02 г (Серія 620702) |
0,0205 |
0,0204 |
|
Капсули троксевазину 0,3 г (Серія 630802) |
0,292 |
0,298 |
|
Таблетки „Бросал” Сальбутамолу 0,002 г (Серія P.No.2888) |
0,00215 |
0,00209 |
|
Таблетки кальцію добезилату 0,25 г (Серія 2032002) |
0,251 |
0,251 |
|
Продовження табл. 10 |
|
1 |
||
|
Розчин мезатону 1% - 1 мл для ін’єкцій (Серія 110797) |
0,00988 |
0,00975 |
|
Таблетки парацетамолу 0,2 г (Серія 0130296) |
0,203 |
0,201 |
|
Таблетки „Триган-Д” Парацетамолу 0,5 г (Серія В.NО.Е 8018) |
0,504 |
0,502 |
|
Таблетки „Цитропак-Дарниця” Парацетамолу 0,18 г (Серія 191198) |
0,181 |
0,177 |
|
Таблетки „Цитрамон-Дарниця” Парацетамолу 0,18 г (Серія 20199) |
0,185 |
0,181 |
|
„Пертусин” Фарм. фабрика “Віола” (серія 291005) |
0,00818 |
,0082 |
|
Трава звіробою Фарм. фабрика “Віола” (серія 010105) |
3,30 |
3,29 |
|
Настоянка софори японської Фарм. фабрика “Віола” (серія 40804) |
2,58 |
,48 |
|
Настоянка календули Фарм. фабрика “Віола” (серія 240904) |
0,104 |
,098 |
|
Настоянка кропиви собачої Фарм. фабрика “Віола” (серія 250904) |
0,0234 |
,026 |
|
Екстракт водяного перцю Фарм. фабрика “Віола” (серія 140904) |
0,225 |
,22 |
Встановлено, що кількісному визначенню лікарських речовин за реакцією з солями діазолю у розроблених умовах не заважають допоміжні та лікарські речовини, які не містять фенольний гідроксил та не є сильними відновниками.
Запропоновані методики дозволили провести визначення адреналіну гідротартрату, кількість якого в екстемпоральних лікарських формах складала 0,0009-0,0018 г, що неможливо зробити титриметричними методами аналізу через недостатню їх чутливість.
Розроблені методики є доступними і не потребують дорогої апаратури.
Проведені дослідження мають як практичне значення, так і дають змогу прогнозувати подібні реакції та розробляти на цій основі способи аналізу інших лікарських речовин з подібними функціональними групами і застосовувати нові реагенти близької будови.
Розділ 5. Застосування хроматографії для аналізу лікарських речовин, що містять фенольний гідроксил. Для проведення тонкошарової хроматографії лікарських речовин, що містять в своїй структурі фенольний гідроксил, запропоновано 10 систем розчинників.
Для проявлення плям були використані солі діазолю, які утворюють з лікарськими речовинами, що містять фенольний гідроксил, забарвлені сполуки. Встановлено, що найбільш доцільно використовувати свіжовиготовлений 0,2% розчин діазолю рожевого О, що містить 0,2 % натрію карбонату. Використання як проявного реактиву діазолю рожевого О у поєднанні з тонкошаровою хроматографією може бути успішно застосоване для визначення ідентичності та напівкількісного аналізу досліджуваних речовин.
Експериментально були встановлені межі виявлення 25 лікарських речовин, які становлять 0,0275 - 1,60 мкг та залежать від складу систем розчинників. Визначенню не заважають інші лікарські та допоміжні речовини складних лікарських форм.
При проведенні визначення досліджуваних лікарських речовин методом ВЕРХ попередньо були встановлені умови, які впливають на результати, а саме, розміри хроматографічної колонки, тип нерухомої фази, розмір часток нерухомої фази, температура колонки, склад рухомої фази і швидкість з якою вона подається, хвиля детектування.
При визначенні етамзилату, кальцію добезилату та піридоксину гідрохлориду застосовувалась колонка розміром 3,9×150 мм, заповнена сорбентом Nova Pak C з розміром часток 4 мкм. Рухому фазу подавали зі швидкістю 0,75 мл/хв. Температура термостату колонок становила 25ºС.
Оптимальними умовами хроматографування етамзилату та кальцію добезилату були: рухома фаза - буферний розчин з рН 6,0, детекція при довжині хвилі 310 нм; піридоксину гідрохлориду - рухома фаза - ацетонітрил –фосфатний буфер з рН 2,4 (3:97), детекція при довжині хвилі 300 нм.
В обраних оптимальних умовах була проведена перевірка придатності хроматографічної системи згідно ДФУ. Ефективність хроматографічної колонки, розрахована за піками етамзилату та кальцію добезилату з хроматограм розчинів порівняння цих речовин складає 1870-1950 теоретичних тарілок; відносне стандартне відхилення (у відсотках), розраховане для площі піку етамзилату та кальцію добезилату з хроматограм розчинів порівняння цих речовин, становить 0,817-1,66%; коефіцієнт симетрії піку етамзилату та кальцію добезилату дорівнює 1,15-1,21.
Ефективність хроматографічної колонки, розрахована за піком піридоксину гідрохлориду з хроматограм розчинів порівняння складає біля 2430 теоретичних тарілок, відносне стандартне відхилення (у відсотках), розраховане для площі піку піридоксину гідрохлориду з хроматограм розчину порівняння, становить 0,576; коефіцієнт симетрії піку піридоксину гідрохлориду дорівнює 1,18.
В експериментально підібраних оптимальних умовах хрома-тографування були апробовані методики визначення етамзилату, кальцію добезилату та піридоксину гідрохлориду в 7 лікарських засобах лікарських ре, у тому числі мультивітамінних.
Для оцінки специфічності та правильності розроблених методик нами було проведене порівняння результатів кількісного визначення досліджуваних лікарських речовин в готових лікарських засобах, одержаних за розробленими методиками з результатами визначення за методиками АНД, наведеними в сертифікатах якості виробників, яке свідчить про специфічність та правильність розроблених методик. Визначенню лікарських речовин методом ВЕРХ не заважають інші лікарські та допоміжні речовини складних лікарських форм.
ВИСНОВКИ
1. Вперше науково обґрунтована та експериментально показана можливість застосування в практиці фармацевтичного аналізу солей діазолю, як високочутливих аналітичних кольорореагентів для лікарських речовин з фенольним гідроксилом, виявлена закономірність між будовою реагентів та чутливістю досліджуваних реакцій, встановлена направленість перебігу реакцій та будова продуктів реакцій, на підставі чого були розроблені доступні, чутливі, валідні методики визначення досліджуваних лікарських речовин.
2. Визначені основні оптичні характеристики електронних спектрів поглинання лікарських речовин, які містять у своїй структурі фенольний гідроксил, в амфіпротних, протогенних та протофільних розчинниках, що можуть бути застосовані для ідентифікації досліджуваних речовин, а також встановлення будови продуктів реакції з солями діазолю.
3. Вивчено умови фотометричних реакцій солей діазолю з досліджуваними лікарськими речовинами. Встановлено, що оптимальними умовами є водне або водно-етанольне середовище з рН 9-11, яке створюється додаванням 1% або 10% розчину натрію карбонату, температура 18-25оС.
4. Розраховані аналітичні показники чутливості реакцій для 27 лікарських речовин за реакціями з діазолем червоним 2Ж, діазолем червоним ЖЛ, діазолем рожевим О, діазолем яскраво-червоним К, діазолем яскраво-червоним 2Ж та діазолем синім С. Реакції характеризуються високою чутливістю - межі виявлення становлять 0,13-3,68 мкг/мл за реакцією з діазолем червоним 2Ж, 0,36-3,96 мкг/мл за реакцією з діазолем червоним ЖЛ, 0,075-2,52 мкг/мл за реакцією з діазолем рожевим О, 0,14-4,73 мкг/мл за реакцією з діазолем яскраво-червоним К, 0,49-6,92 мкг/мл за реакцією з діазолем яскраво-червоним 2Ж та 0,14-3,06 мкг/мл за реакцією з діазолем синім С.
5. Виявлені закономірності між будовою реагентів, їх квантово-механічними, фізико-хімічними показниками та аналітичними характеристиками реакцій. Встановлена залежність між довжиною С–N зв’язку, різницею часткових потенціалів між атомами азоту у діазогрупі (), сумарним потенціалом СNN ланцюга (∑±д), відносною густиною сумарного заряду вздовж СNN ланцюга (lCNN), інтенсивністю смуги поглинання в інфрачервоному спектрі при 2280-2240 см-1 та межею виявлення.
6. Визначені коефіцієнти стехіометричних співвідношень “реагент –лікарська речовина” та хімічна будова продуктів реакцій. Показано, що солі діазолю, які містять одну діазогрупу реагують з лікарськими речовинами у співвідношенні 1:1, а солі діазолю з двома діазогрупами у співвідношенні 1:2. На основі квантово-механічних розрахунків визначено направленість реакцій досліджуваних лікарських речовин з солями діазолю. Доведено, що в деяких випадках реакція азосполучення може перебігати в п- і о-положення внаслідок чого утворюються структурні ізомери.
7. Розроблено методики кількісного спектрофотометричного визначення 26 лікарських субстанцій, що містять фенольний гідроксил, та 104 лікарських засобів промислового виробництва та екстемпорального виготовлення за реакціями з солями діазолю.
8. Обґрунтовано застосування солей діазолю як проявних реактивів у тонкошаровій хроматографії для лікарських речовин, що містять фенольний гідроксил. Вперше запропоновано діазоль рожевий О, як чутливий та доступний проявний реагент до зазначених вище лікарських речовин із застосуванням методу ТШХ. Експериментально встановлені умови детектування для 25 лікарських речовин, в яких межі виявлення становлять 0,0275-1,60 мкг.
9. Обґрунтовано оптимальні умови визначення етамзилату, кальцію добезилату та піридоксину гідрохлориду методом високоефективної рідинної хроматографії та розроблені методики кількісного визначення цих речовин у лікарських засобах промислового виробництва.
10. Доведено, що розроблені методики кількісного визначення досліджуваних лікарських речовин за такими характеристиками, як специфічність, лінійність, правильність, діапазон застосування, збіжність та робасність є валідними, відзначаються простотою виконання та доступністю і можуть застосовуватись в контролі якості лікарських засобів, у тому числі роботі Державних інспекцій з контролю якості лікарських засобів та ВТК хіміко-фармацевтичних заводів.
основний зміст дисертації викладено в публікаціях:
1. Применение солей диазоля для анализа некоторых лекарственных средств / С.А. Васюк, Б.А. Варинский, В.В. Петренко, Л.Н. Стрелец // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб. наук. статей. Вип. 2.- Т.1. - Запоріжжя, 1998. –С. 104-106. (Дисертант самостійно здійснив літературний пошук, виконав експеримент, обробку та інтерпретацію отриманих даних, підготував статтю до друку).
2. Варинський Б.О., Васюк С.О., Петренко В.В. Спосіб кількісного визначення піридоксину гідрохлориду // Фармац. журн. –. - № 6. –С.63 -66. (Дисертант приймав участь у експериментальних дослідженнях, статистично обробив та описав отримані дані, підготував статтю до друку).
3. Кількісне визначення мезатону в лікарських формах / С.О. Васюк, Б.О. Варинський, В.В. Петренко, Л.М. Стрілець // Вісник фармації.-1999.- № 1. –С. 42-44.(Дисертант самостійно здійснив літературний пошук, виконав експеримент, статистично обробив отримані дані, підготував статтю до друку).
4. Васюк С.А. Количественное определение тимола в “Пертуссине” и “Легочном эликсире” // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб. наук. статей. Вип. 4.- Запоріжжя, 1999. –С. 27-29.
5. Васюк С.А. Количественное определение парацетамола в лекарственных формах // Фізіологічно активні речовини. –. –№ 1 (29). –С. 67-69.
6. Компьютерное прогнозирование чувствительности реакций некоторых диазолей с лекарственными веществами / С.А. Васюк, В.В. Петренко, А.Ю. Воскобойник, И.И. Почелов // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб. наук. статей. Вип. 6. –Запоріжжя, 2000. –С. 14-17. (Дисертант самостійно виконав експериментальні дослідження, обробку та інтерпретацію отриманих даних, підготував статтю до друку).
7. Васюк С.О., Алтунін М.Л., Петренко В.В Спектрофотометричне визначення піридоксину гідрохлориду // Вісник фармації. –. - № 3 (27). - С.82. (Дисертант самостійно виконав експериментальні дослідження, обробку та інтерпретацію отриманих даних,підготував статтю до друку).
8. Способ количественного определения рутина / С.А. Васюк, А.Ю. Воскобойник, В.В. Петренко, Р.Ф. Еременко // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб. наук. статей. Вип. 7.- Запоріжжя, 2001 –С. 19-22. (Дисертант самостійно здійснив літературний пошук, виконав експериментальні дослідження, обробку та інтерпретацію отриманих даних, підготував статтю до друку).
9. Васюк С.О. Спосіб кількісного визначення етамзилату // Фармац. журн. –. - № 3. –С. 69-71.
10. Васюк С.О., Коржова А.С. Спектрофотометричне визначення амоксициліну в лікарських формах // Медична хімія. –. –Т. 5, № 3. –С. 121-125. (Дисертант особисто брав участь у здійсненні літературного огляду, самостійно виконав експеримент, обробку та інтерпретацію отриманих даних за реакцією з діазолем червоним 2Ж, підготував статтю до друку).
11. Васюк С.О. Спосіб кількісного спектрофотометричного визначення сальбутамолу // Фармац. журн. –. –№ 5. –С. 65-68.
12. Васюк С.О., Тарханова О.О., Петренко В.В. Спосіб кількісного визначення дофаміну // Вісник фармації. –. –№ 4 (36). –С. 37-39. (Дисертант самостійно здійснив літературний пошук, виконав експериментальні дослідження, обробку та інтерпретацію отриманих даних, підготував статтю до друку).
13. Васюк С.О., Алтунін М.Л., Петренко В.В. Спектрофотометричне визначення парацетамолу в лікарських формах // Медична хімія. –. –№ 1(6). –С. 77-80. (Дисертант самостійно здійснив літературний пошук, виконав експериментальні дослідження, обробку та інтерпретацію отриманих даних, підготував статтю до друку).
14. Васюк С.О., Тарханова О.О., Петренко В.В. Спектрофотометричне визначення адреналіну гідротартрату та норадреналіну гідротартрату // Фармац. журн. –. –№ 1. –С.17-21. (Дисертант самостійно здійснив літературний пошук, виконав експериментальні дослідження, обробку та інтерпретацію отриманих даних, підготував статтю до друку).
15. Васюк С.О. Діазоль червоний 2Ж –фотометричний реагент для визначення лікарських речовин, що містять фенольний гідроксил // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб. наук. статей. Вип. 12. –Т. 3. –Запоріжжя, 2004. –С. 19-24.
. Васюк С.О. Спектрофотометричне визначення троксерутину за реакцією з діазолем червоним 2Ж // Запорожский мед. журн. –. –№ 1(22), т. 2. –С. 81-82.
. Васюк С.О. Застосування високоефективної рідинної хроматографії для визначення піридоксину гідрохлориду у лікарських формах // Запорожский мед. журн. –. –№ 5(26). –С. 144-145.
18. Васюк С.О., Тарханова О.О., Петренко В.В. Спектрофотометричне визначення піридоксину гідрохлориду у деяких лікарських формах // Запорожский мед. журн. –. –№ 6 (27). –С. 129-131. (Дисертант самостійно здійснив літературний пошук, виконав експериментальні дослідження, обробку та інтерпретацію отриманих даних, підготував статтю до друку).
19. Васюк С.О. Стабілізовані солі діазонію –чутливі фотометричні реагенти для визначення лікарських речовин, що містять фенольний гідроксил // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб. наук. статей. Вип. 13. –Запоріжжя, 2004 –С. 200-205.
20. Васюк С.О., Тарханова О.О., Петренко В.В. Спектрофотомеричне визначення метилсаліцилату в лікарських формах // Медична хімія. –. –Т. 6, № 4. –С. 122-124. (Дисертант самостійно здійснив літературний пошук, виконав експериментальні дослідження, обробку та інтерпретацію отриманих даних, підготував статтю до друку).
21. Васюк С.О. Застосування діазолю рожевого О як проявного реактиву // Запорожский мед. журн. –. –№ 2 (29). –С. 132-134.
22. Васюк С.О., Рябоконь І.Ю., Петренко В.В. Кількісне визначення кверцетину та рутину в галенових препаратах // Запорожский мед. журн. –. –№ 3 (30). –С. 175-177. (Дисертант самостійно здійснив літературний пошук, виконав експериментальні дослідження, обробку та інтерпретацію отриманих даних, підготував статтю до друку).
23. Пат. 30340 А Україна, МКИG 01 N 21/78. Спосіб кількісного визначення тімолу: Пат. 30340 А Україна, МКИG 01 N 21/78 / С.О. Васюк, В.В. Петренко. – № 98031117; Заявл. 04.03.98; Опубл.15.11.2000. Бюл. № 6-ІІ. –с. (Дисертант самостійно здійснив патентний пошук, розробив методику кількісного визначення тимолу, підготував формулу винаходу, опис до патенту).
24. Пат. 53294 А Україна, МКИG 01 N 21/78. Спосіб кількісного визначення піридоксину гідрохлориду: Пат. 53294 А Україна, МКИG 01 N 21/78 / С.О. Васюк, В.В. Петренко, О.О. Тарханова. –№ 200243300; Заявл. 22.04.2002; Опубл. 15.01.2003. Бюл. № 1. –с. (Дисертант самостійно здійснив патентний пошук, розробив методику кількісного визначення піридоксину гідрохлориду, підготував формулу винаходу, опис до патенту).
25. Пат. 57497 А. Україна, МКИG 01 N 21/78. Спосіб кількісного виз-начення ізадрину: Пат. 57497 А. Україна, МКИG 01 N 21/78 / С.О. Васюк. –№ 2002108671; Заявл. 31.10.2002; Опубл. 16.06.2003. Бюл. № 6. –с.
. Пат. 67638 А. Україна, МКИG 01 N 21/78. Спосіб кількісного виз-начення хінозолу: Пат. 67638 А. Україна, МКИG 01 N 21/78 / С.О. Васюк. –№ 20031110803; Заявл. 28.11.2003; Опубл. 15.06.2004. Бюл. № 6. –с.
. Пат. 68297 А. Україна, МКИG 01 N 21/78. Спосіб кількісного виз-начення кверцетину: Пат. 68297 А. Україна, МКИG 01 N 21/78 / С.О. Васюк. – № 20031210876; Заявл. 01.12.2003; Опубл. 15.07.2004. Бюл. № 7. –с.
. Пат. 69764 А. Україна, МКИG 01 N 21/78. Спосіб кількісного визначення кальцію добезилату: Пат. 69764 А. Україна, МКИG 01 N 21/78 / С.О. Васюк. –№ 20031210865; Заявл. 01.12.2003; Опубл. 15.09.2004. Бюл. № 9. –с.
. Пат. на кор. модель 6201. Україна, МКИG 01 N 21/78. Спосіб кількісного визначення сальбутамолу: Пат. 6201. Україна, МКИG 01 N 21/78 / С.О. Васюк, К.В. Попова, В.В. Петренко. –№ 20041108874; Заявл. 01.11.2004; Опубл. 15.04.2005. Бюл. № 4.–с. (Дисертант самостійно здійснив патентний пошук, розробив методику кількісного визначення сальбутамолу, підготував формулу винаходу, опис до патенту).
30. Пат. на кор. модель 7452. Україна, МКИG 01 N 21/78. Спосіб кількісного визначення мезатону: Пат. 7452. Україна, МКИG 01 N 21/78 / С.О. Васюк, К.В. Попова, В.В. Петренко. –№ 20041210585; Заявл. 22.12.2004; Опубл. 15.06.2005. Бюл. № 6.–с. (Дисертант самостійно здійснив патентний пошук, розробив методику кількісного визначення мезатону, підготував формулу винаходу, опис до патенту).
31. Пат. на кор. модель 8056. Україна, МКИG 01 N 21/78. Спосіб кількісного визначення морфіну гідрохлориду: Пат. 8056. Україна, МКИG 01 N 21/78 / С.О. Васюк. –№ 200500184; Заявл. 10.01.2005; Опубл. 15.07.2005. Бюл. № 7. –с.
32. Разработка новых способов анализа лекарственных средств –актуальная проблема фармации / Б.А. Варинский, С.А. Васюк, В.В. Петренко, Л.Н. Стрелец, Д.И. Дочинец // Человек и его здоровье: Сб. науч.работ. –Вып. 1. –Курск, 1998. –С. 249-250. (Дисертант самостійно здійснив літературний пошук, виконав експериментальні дослідження, обробку та інтерпретацію отриманих даних, підготував статтю до друку).
33. Разработка способов количественного определения некоторых лекарственных средств по реакции с солями диазоля // Б.А. Варинский, С.А. Васюк, В.А. Шумейко, В.В. Петренко // Человек и его здоровье: Сб. науч. работ. –Вып. 2. –Курск, 1999. –С. 244-250. (Дисертант самостійно здійснив літературний пошук, виконав експериментальні дослідження, обробку та інтерпретацію отриманих даних, підготував статтю до друку).
. Застосування солей діазолю для кількісного визначення деяких лікарських засобів / С.О. Васюк, Б.О. Варинський, В.В. Петренко, М.О. Хілько // XVIII Українська конференція з органічної хімії: Тези доповідей, частина 2. –Дніпропетровськ, 1998. –С. 414. (Дисертант виконав дослідження, здійснив узагальнення отриманих даних, підготував доповідь).
35. Васюк С.А., Воскобойник А.Ю., Петренко В.В. Изучение реакционной способности солей диазоля // Вчені України - вітчизняній фармації: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Харків, 2000. –С.188-190. (Дисертант виконав дослідження, здійснив узагальнення отриманих даних, підготував доповідь).
36. Васюк С.А., Воскобойник А.Ю. Исследование катехоламинов методом тонкослойной хроматографии // Матеріали V Міжнародного конгресу студентів та молодих учених. –Тернопіль, 2001. –С. 196. (Дисертант приймав участь у дослідженнях, узагальненні отриманих результатів, підготовці доповіді).
37. Васюк С.О., Коржова А.С. Спектрофотометричне кількісне визначення норадреналіну гідротартрату // Матеріали VII міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освітаґ2004”. Т. 52. Хімія та хімічні технології. –Дніпропетровськ, 2004. –С. 59. (Дисертант самостійно виконав експериментальні дослідження, обробку та інтерпретацію отриманих даних за реакцією з діазолем червоним 2Ж).
38. Васюк С.А., Петренко В.В. Фотометрические реагенты для определения лекарственных препаратов, содержащих фенольный гидроксил // Материалы 1 международного форума “Аналитика и аналитики”. - Воронеж, 2003. –Каталог рефератов и статей. –Т. 2. - С. 347. (Дисертант виконав дослідження, здійснив узагальнення отриманих даних, підготував доповідь).
39. Васюк С.О. Застосування діазолю червоного 2Ж для спектрофотометричного аналізу лікарських засобів // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб. наук. статей. Вип. 10.- Запоріжжя, 2003 –С. 13-14.
. Васюк С.О. Спектрофотометричний спосіб визначення фенолу // Матеріали 3 Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень ×2004”. Т. 69. Хімія та хімічні технології. –Дніпропетровськ, 2004. – С. 15-17.
41. Васюк С.О. Використання високоефективної рідинної хромато-графії для визначення етамзилату та добезилату кальцію // Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. –Тернопіль, 2004. –С. 267-271.
42. Васюк С.О., Алтунін М.Л., Петренко В.В. Вивчення чутливості солей діазолю // Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. –Тернопіль, 2004. –С. 271-273. (Дисертант виконав дослідження, здійснив узагальнення отриманих даних, підготував доповідь).
43. Васюк С.О. Щодо можливості використання діазолю червоного ЖЛ, як фотометричного реагенту // Перспективи створення в Україні лікарських препаратів різної спрямованості дії: Матеріали науково-практичного семінару. –Харків, 2004. –С. 302-304.
44. Васюк С.О., Тарханова О.О., Петренко В.В. Спектрофотометричний спосіб визначення L-тироксину // Матеріали Першої Міжнародної науково-практичної конференції „Науковий потенціал світу ′2004” Том 75. Хімія та хімічні технології. –Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. –С. 43-44. (Дисертант виконав дослідження, здійснив узагальнення отриманих даних, підготував доповідь).
45. Васюк С.О., Попова К.В., Петренко В.В. Кількісне визначення троксерутину в лікарських формах // Матеріали 8 Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта×2005”. Т. 69. Хімія. –Дніпропетровськ, 2005. –С. 40-42. (Дисертант виконав дослідження, здійснив узагальнення отриманих даних, підготував доповідь).
46. Васюк С.О. Чутливі фотометричні реагенти для визначення лікарських речовин, що містять фенольний гідроксил // Матеріали 6 Національного з’їзду фармацевтів України „Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України”. –Харків. –. –С. 152-153.
. Васюк С.А., Петренко В.В. Методика количественного определения тимола в “Пертуссине” // Информ. письмо, вып. 3 по проблеме “Фармация”, протокол № 5 от 20.03.98 г. (Дисертант самостійно виконав експериментальні дослідження, статистично обробив та описав отримані дані, підготував матеріал до друку).
48. Васюк С.О., Петренко В.В. Кількісне визначення мезатону в екстемпоральних лікарських формах // Інформ. лист, вип. 1 з проблеми “Фармація”, протокол № 12 від 20.12.2000 р. (Дисертант самостійно виконав експериментальні дослідження, статистично обробив та описав отримані дані, підготував матеріал до друку).
49. Васюк С.О., Петренко В.В., Тарханова О.О. Спосіб кількісного визначення піридоксину гідрохлориду // Реєстр галузевих нововведень МОЗ України (Реєстр. № 150/21/04). –Київ. –. (Дисертант самостійно виконав експериментальні дослідження, статистично обробив та описав отримані дані, підготував матеріал до друку).
50. Васюк С.О. Спосіб кількісного визначення кверцетину // Реєстр галузевих нововведень МОЗ України (Реєстр. № 39/21/05). –Київ. –.
. Васюк С.О. Спосіб кількісного визначення кальцію добезилату // Реєстр галузевих нововведень МОЗ України (Реєстр. № 38/21/05). –Київ. –.
Васюк С.О. Застосування фізико-хімічних методів для аналізу якості фенолвміщуючих лікарських засобів. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02 –фармацевтична хімія та фармакогнозія. - Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Киів, 2006.
Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню та розробці високочутливих, простих у виконанні спектрофотометричних та хроматографічних методик якісного та кількісного аналізу лікарських речовин, які містять у своїй структурі фенольний гідроксил, в тому числі на основі їх реакції з солями діазолю. Встановлені оптимальні умови перебігу реакції солей діазолю з лікарськими речовинами, при яких розраховані аналітичні показники чутливості реакцій. Виявлені основні закономірності між будовою реагентів, їх квантово-механічними, фізико-хімічними показниками та аналітичними характеристиками реакцій.
Визначені коефіцієнти стехіометричних співвідношень “реагент –лікарська речовина”, на основі квантово-механічних розрахунків визначено направленість реакцій досліджуваних лікарських речовин з солями діазолю та встановлена будова продуктів реакцій.
Вивчена можливість застосування солей діазолю як проявних реактивів в ТШХ для досліджуваних лікарських речовин. Встановлені оптимальні умови проведення ВЕРХ для деяких лікарських речовин.
Ключові слова: аналіз, спектрофотометрія, солі діазолю, лікарські речовини з фенольним гідроксилом, тонкошарова хроматографія, високоефективна рідинна хроматографія.
Васюк С.А. Применение физико-химических методов для анализа качества фенолсодержащих лекарственных средств. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора фармацевтических наук по специальности 15.00.02 – фармацевтическая химия и фармакогнозия. - Киевская медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев, 2006.
Диссертация посвящена научному обоснованию и разработке простых в выполнении спектрофотометрических и хроматографических методик качественного и количественного анализа лекарственных веществ, содержащих фенольный гидроксил, в том числе на основе их реакций с солями диазоля. Впервые показана возможность использования в фармацевтическом анализе диазоля красного ЖЛ, диазоля алого К, диазоля алого 2Ж, диазоля синего С. Расширен ассортимент лекарственных веществ для определения которых применяют диазоль красный 2Ж и диазоль розовый О.
Установлены оптимальные условия количественного образования продуктов реакции солей диазоля с лекарственными веществами, при которых рассчитаны аналитические показатели чувствительности для 27 лекарственных веществ с диазолем красным 2Ж, диазолем красным ЖЛ, диазолем розовым О, диазолем алым К, диазолем алым 2Ж, диазолем синим С. Изучаемые реакции отличаются высокой чувствительностью –открываемый минимум составляет 0,075-6,92 мкг/мл.
Определены основные закономерности между строением реагентов, их квантово-механическими, физико-химическими показателями и аналитическими характеристиками реакций.
Определены основные оптические характеристики электронных спектров поглощения лекарственных веществ, содержащих фенольный гидроксил, в амфипротных, протогенных и протофильных растворителях, которые могут быть применены для идентификации исследуемых веществ, а также для установления строения продуктов реакции этих лекарственных веществ с солями диазоля.
Спектрофотометрическими методами установления состава (непрерывных изменений, изомолярных серий, относительного выхода) определены коэффициенты стехиометрических соотношений “реагент –лекарственное вещество”. Показано, что соли диазоля, содержащие одну диазогруппу реагируют с лекарственными веществами в соотношении 1:1, а соли диазоля с двумя диазогруппами в соотношении 1:2. На основе квантово-механических расчетов определено направление реакций и методами УФ-, ИК-, хромато-масс-спектрометрии установлено строение образующихся продуктов реакции солей диазоля с лекарственными веществами, содержащими фенольный гидроксил. Доказано, что в некоторых случаях реакция азосочетания может протекать в п- и о-положения, в результате чего образуются структурные изомеры.
Полученные результаты были положены в основу разработки спектрофотометрических методик количественного определения лекарственных веществ, содержащих фенольный гидроксил как в субстанции, так и лекарственных формах.
Предварительно были найдены границы концентраций лекарственных веществ, в которых соблюдалась подчиняемость светопоглощения закону Бера и рассчитаны величины удельных показателей поглощения. Для получения более точных результатов количественное определение проводили методом стандарта. Растворы сравнения готовили из лекарственных веществ, субстанции которых отвечали требованиям АНД.
Сущность разработанных методик количественного определения заключалась в обработке исследуемой пробы цветореагентом в присутствии натрия карбоната при комнатной температуре с последующим измерением оптической плотности полученных окрашенных растворов.
Для всех разработанных методик определены валидационные характеристики, устанавливаемые ГФУ для методик количественного определения. Показано, что по таким характеристикам, как специфичность, линейность, правильность, диапазон применения, сходимость и робасность, предлагаемые методики являются валидными.
Изучена возможность применения диазоля розового О как детектирующего реагента в тонкослойной хроматографии для лекарственных веществ, содержащих фенольный гидроксил, что может быть успешно использовано для установления подлинности и полуколичественного анализа исследуемых лекарственных веществ. Экспериментально установлены условия детектирования для 25 лекарственных веществ, при которых предел обнаружения лекарственных веществ составляет 0,0275-1,60 мкг и зависит от состава систем растворителей.
Установлены оптимальные условия проведения высокоэффективной жидкостной хроматографии для этамзилата, кальция добезилата и пиридоксина гидрохлорида в субстанции и лекарственных формах.
По результатам проведенного научного исследования предложено 36 новых, высокочувствительных, простых в выполнении методик количественного спектрофотометрического и хроматографического определения для 26 лекарственных субстанций и 111 лекарственных средств промышленного производства и экстемпорального изготовления.
Ключевые слова: анализ, спектрофотометрия, соли диазоля, лекарственные вещества с фенольным гидроксилом, тонкослойная хроматография, высокоэффективная жидкостная хроматография.
Dissertation for the Doctor’s academic degree in Pharmacy on the speciality 15.00.02 - Pharmaceutical Chemistry and Pharmacognosy. - Kyiv Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupik, Ministry of Public Health of Ukraine, Kyiv, 2006.
The dissertation deals with scientific grounds and working out of highly sensitive and simple in the performance spectrophotometric and chromatographic methods of qualitative and quantitative identification of medicinal substances which contain phenol hydroxyl in their structure, including those ones on basis of their reaction with diazole salts. Optimum conditions of reactions of diazole salts with medicinal substances were determined, analytical indices of reaction sensitivity were calculated. Main regularities of reagents structure, their quantum-mechanical, physicochemical indices and analytical characteristics of reactions were revealed.
Coefficients of stoichiometric relationships reagent –“medicinal substance” were determined, with the help of quantum-mechanical calculations directedness of reactions of investigated medicinal substances with diazole salts was fixed and structure of reaction products was defined.
Possibility of application of diazole salts as elution reagent in ТLC for investigated medicinal substances was studied. Optimal conditions of HPLC performance for some medicinal substances were defined.
Key words: analysis, spectrophotometry, diazole salts, medicinal substances with phenol hydroxyl, thin-layer chromatography, high-performance liquid chromatography.
Підписано до друку 21.02.2006. Гарнітура Times New Roman/
Папір друкарський. Формат 60х84 1/16. Умовн. друк. арк. 1,6
Наклад –прим. Зам. № 3106.
Надруковано з оригінал-макету в типографії
Запорізького державного медичного університету
м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26.