Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки
молоді та спорту України
29 березня 2012 р. № 384
Форма № -3.03
Міністерство освіти і науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ України
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішенням вченої ради ДонДУУ
від _____________ № ________
ПРОГРАМА
нормативної навчальної дисципліни
Історія держави і права України
галузь знань 0304
напрям підготовки 6.030401 «Правознавство»
ОКР «бакалавр»
Факультет права та соціального управління
форма навчання денна
Донецьк – 2012
Програма нормативної навчальної дисципліни «Історія держави і права України» для студентів галузі знань 0304 напрям підготовки 6.030401 освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», денної форми навчання. - Донецьк: ДонДУУ, 2012. – 12 с.
Розробник:
ст. викладач Є.О. Бутирін
Завідувач кафедри В.С. Шестак
Розглянуто та схвалено
на засіданні кафедри
теорії та історії держави і права Протокол № 1 від 28.08.2012 р.
Вступ
Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Історія держави і права України» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки ОКР «бакалвр» напряму 6.030401 «Правознавство».
Предметом вивчення навчальної дисципліни є історія виникнення, змін і розвитку типів та форм держави і права, а також конкретних державних органів і правових інститутів народів, що населяли і населяють територію України.
Міждисциплінарні зв’язки: теорія держави і права, історія держави і права зарубіжних країн, історія вчень про державу і право, політологія, соціологія, релігієзнавство.
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
1. Загальні положення та виникнення права та державності на території України
2. Державно-правові інститути на території України у період Середньовіччя.
3. Державно-правові інститути на території України в період другій половині XVII-на початку ХХ ст.
4. Держава і право України в період 1914-1930 рр.
5. Держава і право України в період 1930-1955 рр.
6. Держава і право України в період 1955-1996 рр.
1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Історія держави і права України» є здійснення ідеї громадянської злагоди, вірніше пошук її загально цивілізаційних засад як в контексті історії, так і в умовах нашого суперечливого і конфліктного сьогодення.
1.2.Основними завданнями дисципліни ««Історія держави і права України» є вивчення закономірностей історичного розвитку, виявлення головних причин і наслідків виникнення, розвитку і падіння державно-правових систем.
1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати:
вміти:
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 216 годин / 6 кредитів ECTS.
2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1. Загальні положення та виникнення права та державності на території України
Тема 1. Предмет історії держави і права України. Завдання вивчення історії права. Історична наступність в розвитку інститутів, галузей права, правових систем.
Предмет історії держави та права України. Завдання вивчення історії держави та права України. Розділи предмети історії держави та права України. Значення вивчення історії права України для підготовки висококваліфікованих юристів.
Основні наукові та навчальні джерела. Різноманітність наукових концепцій історії держави і права України
Тема 2. Виникнення права та державності на території України
Розпад первіснообщинного ладу у стародавніх слов’ян у першій половині І тис. до н.е. Переддержавницький щабель розвитку первісного ладу. Формування передумов виникнення державності та права у землеробських племен подніпров’я. Ранньокласовий рабовласницький устрій. Утворення союзів племен.
Скіфська держава (VII-III ст. до н.е.). Суспільно-політичний лад, право. Мала (Кримська) Скіфія (ІІІ ст. до н. е. - ІІІ ст.н.е.).
Античні міста-держави (поліси) Північного Причорномор’я (VII ст. до н.е. - ІІІ ст.н.е.); Боспорське царство ( 480-438 рр. до н.е.). Суспільно-політичний лад, право.
Утворення первинних форм державності у протослов’ян (антів) Становлення класового суспільного ладу, основаного на зачатках товарного виробництва та патріархальному рабстві.
Крим та Правобережжя Дніпра під владою Готської держави –«держави Германаріха» ( ІІ – ІІІ ст.н.е.). Гунська навала (кінець IV – V ст. н.е.).
Змістовий модуль 2. Державно-правові інститути на території України у період середньовіччя.
Тема 3. Державно-правові інститути на території України у період зародження та становлення феодалізму (VI—перша пол. ХІІ ст.).
Становлення державності у східних слов’ян. Союзи племен: дуліби (волиняни), поляни, сіверяни, уличі та ін. Формування київського та новгородського суперсоюзів. Землі східнослов’янських племен у складі Хозарського каганату (VII—X ст.).
Утворення східнослов’янської держави Київська Русь: причини, передумови, хід.
Теорії походження державності у східних слов’ян.
Суспільний лад: князі, дружинники, бояри, духовенство, «люди», смерди, челядь, холопи, міське населення. Їх правовий стан.
Державний лад: Ранньофеодальна монархія-імперія. Центральні органи влади та управління: великий князь, його дружина, князівська рада, віче. Місцеві органи влади та управління: намісники, посадники, десяткова система управління. Адміністративно-фінансова реформа 945 р. Збройні сили. Суд. Церква.
Право: Виникнення права у східних слов’ян. Джерела права: звичаєве право, угоди Русі з Візантією, «Руська Правда» (її походження, редакції, списки), княжі устави. Вплив Візантійського права. Джерела церковного права: Біблія, Номоканон.
Основні риси права. Право власності, зобов’язальне право, спадкове право, шлюбно-сімейне право, злочин і покарання. Судочинство.
Ідеї про право та державу у Київській Русі. Витоки, особливості формування і розвитку правової та політичної думки в Русі. Правові і державницькі уявлення в літописних джерелах, «Руській правді», «Слові про закон і благодать» Іларіона, «Молінні» Данила Заточника. Особливості державно-правового розвитку Галицько-Волинського князівства.
Тема 4. Державно-правові інститути на території України в період феодальної роздробленості (сер. ХІІ - сер. ХІV ст.).
Причини роздробленості. Її державно-правові наслідки. Південно-західні (українські) землі Русі.
Суспільний лад: Феодали. Відносини сюзеренітету-васалітету. Феодально-залежне населення (смерди, закупи, рядовичі, ізгої, челядь, холопи). Міське населення.
Державний лад: Князівства-уділи (Київська, Чернігівська, Галицька та інш. землі). Характер зв’язків між ними. Поява нових політичних центрів. Васально-сюзеренна монархія: великий князь, удільні князі, феодальні з’їзди - снеми. Палацово-вотчинна система управління, міністеріали. Збройні сили. Суд.
Право. Джерела права. Поширення монгольського права в землях Русі. Основні риси права. Вплив державної роздробленості Київської Русі на правову і державницьку думку в окремих землях.
Особливості суспільного і державного ладу Галицького князівства, Волинського князівства. Створення Галицько-Волинського князівства. Галицько-Волинське князівство – удільне князівство Київської Русі, політичний центр Південно-західних земель колишньої Київської Русі.
Право. Особливості розвитку права Галицько-Волинського князівства. Державно-правові погляди Ярослава Осмомисла та Данила Галицького.
Феодальні держави на території Криму. Феодора. Сурож. Італійські колонії. Державно-правовий лад.
Тема 5. Державно-правовий лад на українських землях в складі іноземних держав (серед. XIV - серед. XVII ст.)
Становище українських земель під владою Польщі, Литви та інших держав. Кревська унія 1385 р. Формування української етнічної спільності.
Люблінська унія 1569 р. Утворення Речі Посполитої. Становище України у складі литовсько-польської держави.
Державно-правові погляди на взаємовідносини України з Литвою і Польщею.
Суспільний лад. Іноземні та українські феодали; духовенство католицьке, православне та уніатське; міське населення; козацтво міське, запорізьке, реєстрове; селянство.
Державний лад. Територіальний поділ. Органи влади та управління в центрі та на місцях. Збройні сили (коронне військо, реєстрове). Судоустрій.
Утворення Запорізької Січі. Управління та суд. Взаємовідносини січового та реєстрового козацтва. Гетьман Сагайдачний. Його роль в будівництві української державності.
Право. Джерела права до 1569 р. та після 1569 р. Звичаєве право. Литовські статути. Магдебурзьке право. Джерела церковного права. Основні риси права: право власності, зобов’язальне право, спадкове ої Січі. Правнича думка. Гуманістичні та реформаційні ідеї в Україні XVI - початку XVIправо, шлюбно-сімейне право, злочин і покарання. Судочинство. Особливості права ЗапорізькI ст.
Кримське Ханство (сер. ХУ - сер. ХУІІІ ст.). Утворення (1449 р.). Перехід під протекторат Туреччини (1478 р.) . Суспільно-політичний лад. Суд. Основні риси права.
Змістовий модуль 3.Україна в епоху нової історії
Тема 6. Державно-правовий лад України в другій половині XVII-на початку ХVІІІ ст.
Збройна революційна боротьба українського народу за визволення з-під влади Речі Посполитої. Причини, завдання, та характер війни.
Суспільний лад. Основні стани українського суспільства - рушійні сили війни, їх внесок в перемогу. Зміни в суспільному ладі України внаслідок революційної боротьби.
Державний лад. Формування української національної держави в 1648-1657 рр. Причини її створення.
Державно-правові погляди Б.Хмельницького та його соратників.
Реалізація державницьких спрямувань. Зборівська та Білоцерківська угоди. Визнання Української держави іноземними країнами.
Територія вільної України, її адміністративно-територіальний поділ.
Органи публічної влади. Особливості створення органів влади і управління. Форма правління.
Центральні органи влади: загальновійськова рада, генеральний уряд - рада генеральної старшини і гетьман. Місцеві органи: полковий уряд - полкова рада і полковник, сотенний уряд - сотник. Управління в містах. Збройні сили. Судоустрій. Православна церква.
Право. Формування правової системи України. Джерела права: звичаї, постанови військової та старшинської рад, гетьманські універсали. Джерела литовсько-польської доби. Основні риси права. Судочинство.
Міжнародні зв’язки України в роки визвольної війни. Пошуки союзників.
Переяславська рада. Березневі статті 1654 р. Входження України під протекторат Московії.
Взаємовідносини України з Московією та Річчю Посполитою після 1654 р. Гадяцький трактат з Річчю Посполитою. Договори з Московією.
Перехід від протекторату до автономії. Малоросійський приказ.
Андрусівське перемир’я 1667 р. Договір про вічний мир 1686 р. Поділ українських земель.
Запорізька Січ. Територія, органи влади і управління, суд, право. Роль Січі в створенні Української незалежної держави. Їх взаємовідносини.
Гетьманство Мазепи.
Наукові оцінки процесу розбудови Української державно-правової системи у другій половині ХУІІ - на початку ХУІІІ ст.
Правова і державницька думка в Україні. Гетьман Іван Мазепа, його політико-правові погляди. Проект першої конституції України - «Виводу прав України» Пилипа Орлика. Природні права українців, конституційні принципи та механізм державної влади.
Право. Джерела українського права: звичаєве право, гетьманські статті-Конституції. Універсали (гетьманів та полковників). Рішення Рад (загальновійськових та генеральної старшини).
Джерела литовсько-польського права в Україні. Джерела церковного права.
Тема 7. Державно-правові інститути України у ХVІІІ – першій половині ХІХст.
Причини наступу Російського абсолютизму на права України і українського народу.
Основні віхи втрати Україною її автономного становища у складі Російської імперії. Зміни в адміністративно-територіальному поділі України. Приєднання Правобережжя. Повна ліквідація державності України у другій половині ХУІІІ ст. Соціально-економічні та політичні наслідки.
Наукові політико-правові оцінки українсько-російських взаємовідносин у ХVІІІ ст.
Суспільний лад: шляхта (дворянство), старшина, духовенство, купецтво, селяни, козаки, міське населення.
Державний лад. Адміністративно-територіальний поділ українських земель. Форма правління. Органи влади і управління: гетьман, обсяг його повноважень, ліквідація посади гетьмана. Рада генеральної старшини. Полкова рада і полковник. Магістрати і ратуші. Збройні сили. Суд.
Органи Росії для управління Україною: Сенат, резиденти при гетьманському уряді, малоросійські колегії. Збройні сили Росії в Україні.
Центральні органи влади і управління Російської імперії. Місцеві органи влади та управління на українських землях. Суд.
Суспільно-політичний лад Слобідської України.
Суспільно-політичний лад Запорізької Січі. Нова Січ її адміністративно-територіальний устрій. Ліквідація Нової Січі. Задунайська Січ, інші військово-адміністративні формування. Правова і державницька думка в Україні. Гетьман Іван Мазепа, його політико-правові погляди. Проект першої конституції України - «Виводу прав України» Пилипа Орлика. Природні права українців, конституційні принципи та механізм державної влади. Право. Джерела українського права: звичаєве право, гетьманські статті-Конституції. Універсали (гетьманів та полковників). Джерела литовсько-польського права в Україні.Джерела церковного права.Впровадження Російського законодавства.Кодифікаційний процес в Україні у ХУІІІ ст. «Права за якими судиться малоросійський народ» 1743 р. та інші нормативні збірки другої половини ХУІІІ ст.Кодифікація права Росії. «Полное собрание законов Российской Империи», «Свод законов Российской Империи». Кодифікація права України. «Свод местных законов западных губерний». Загальноімперське законодавство в Україні. Основні риси права. Право власності. Зобов’язальне право. Спадкове право. Шлюбно-сімейне право. Злочин та покарання. Судочинство.
Доля України в конституційно-правових поглядах українських та російських громадсько-державних діячів. Програми декабристів. Програмові документи Кирило-Мефодіївського братства: «Книга буття українського народу» М.Костомарова та інш.
Політика Росії щодо Кримського Ханства. Завоювання Криму Російською імперією (1784 р.). Ліквідація кримсько-татарської державності, правової системи.
Суспільно-політичний лад і право в західноукраїнських землях.
Тема 8. Державно-правові інститути України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
Суспільний лад. Дворянство. Буржуазія. Селянська реформа 1861 р. в Україні. Формування робітничого класу. Посилення національного гніту.
Державний лад. Центральні органи влади та управління Російської імперії. Реформи в галузі управління: земська реформа 1864 р., міська реформа 1864 р. , військова реформа 1874 р., поліцейська реформа. Судова реформа 1864 р. Особливості реформ на Україні. Контрреформи 80-90-х рр. Виключні положення 1881 та 1892 рр. Положення про земських дільничних начальників 1889 р. Право. Звичаєве право України. Джерела загальноросійського права. Судові Устави. Уложення про покарання 1885 р. Фабричне законодавство. Державно-правова думка України другої половини ХІХ ст.
Революційні події 1848-1849 рр. в Західній Україні. Суспільно-політичний лад і право у Східній Галичині, Північній Буковині та Закарпатті.
Суспільний лад. Зміни, що призвела революція в становищі класів. Маніфест 17 жовтня 1905 р. Створення політичних партій.
Державний лад. Зміни, що призвела революція у державному ладі Російської імперії.
Основні закони Російської імперії 23 квітня 1906 р. Державна Дума. Порядок формування, строк повноважень, компетенція. Депутати від України в Державній Думі, їхня діяльність. Перетворення Державної Ради на вищу палату над Державною Думою. Третєчервневий державний переворот.
Ради робітничих депутатів в революції 1905 р.
Право. Джерела права. Столипінське аграрне законодавство. Адміністративне законодавство. Кримінальне уложення 1903 р. Воєнно-польові суди. Державно-правові ідеї в Україні.
Суспільно-політичний лад і право Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття. Утворення політичних партій, рухів.
Змістовий модуль 4. Держава і право України в період 1914-1930 рр.
Тема 9. Відродження державності українського народу
(1914 – жовтень 1917 р.).
Мілітаризація державного апарату в українських землях у складі Російської імперії. Особливі наради. « Земгор». Воєнно-промислові комітети.
Зміни у суспільно-політичному устрої західноукраїнських земель у складі Австро-Угорщини. Головна Українська Рада. Створення Легіону Українських Січових Стрільців.
Основні зміни в праві за умов воєнного стану. Падіння самодержавства. Створення Тимчасового уряду. Органи влади і управління в Росії та Україні.
Ради робітничих, солдатських та селянських депутатів. Виникнення Центральної Ради. Ідея автономії України. Взаємовідносини Центральної Ради та Тимчасового уряду. І і ІІ Універсали Центральної Ради. Генеральний Секретаріат. Мала Рада. Місцеві органи Центральної Ради. Законодавство Тимчасового уряду.
Тема 10. Держава і право України в період революційно-визвольних змагань (листопад 1917 – березень 1921 р.)
Державний переворот у Петрограді 25.10.1917 р. Жовтневі події в Києві. Створення Української Народної Республіки. ІІІ Універсал Центральної Ради. Державний лад УНР. Боротьба більшовиків за владу Рад на Україні в жовтні-грудні 1917 р. IV Універсал Центральної Ради – проголошення незалежності УНР. Проголошення Радянської України. Державний лад. Будівництво радянських органів влади і управління. Збройні сили. Суд. Надзвичайні органи влади і управління. Українська Держава – гетьманат (29.4 – 14.12.1918 р.) Українська Народна Республіка періоду Директорії (11.1918 –1921 рр.).
Змістовий модуль 5. Держава і право України в період 1930-1955 рр.
Тема 11. Держава і право України в умовах нової економічної політики (березень 1921 - 1929 рр. )
Нова економічна політика - друга модель будівництва соціалізму. Суспільний лад: селяни, робітники, інтелігенція, підприємці. Україна і створення Союзу РСР. Конституція СРСР. Становище України у складі СРСР. Її органи влади і управління. Збройні сили. Прокуратура. Суд. Українізація державного апарату. Зміни в Конституції УСРР 1925 р. Конституція УСРР 1929 р. Право. Джерела права. Кодифікація 20-х років. Основні риси права цивільного, земельного, трудового, сімейного, кримінального, процесуального.
Західноукраїнські землі у складі іноземних держав. (Польщі, Чехословаччини, Румунії). Розвиток української державно-політичної думки за межами УРСР.
Тема 12. Держава і право України у період остаточного формування адміністративно-командної системи, тоталітарного режиму (30-ті середина 50-х рр.).
Відновлення позаринкової економіки, індустріалізація. Суцільна колективізація сільського господарства. Голодомор. Суспільний лад. Зміни в становищі селян, робітників, інтелігенції. Новий клас - номенклатура. Масові незаконні репресії.
Державний лад. Конституція УРСР 1937 р. Її призначення, характерні риси. Органи влади і управління за Конституцією. Суд. Репресивні органи. Утвердження командно-адмінистративної системи управління, її основні риси та наслідки. Право. Джерела права. Деформації в праві: цивільному, колгоспному, трудовому, кримінальному, процесуальному.
Тема 13. Держава і право України в роки другої світової війни.
Пакт про ненапад між СРСР і Німеччиною. Державний лад. Зміни в конституційних органах влади і управління. Надзвичайні органи влади і управління. Збройні сили. Суд. Військові трибунали. Право. Джерела права. Основні риси права періоду воєнного стану. Суспільний лад. Зміни в суспільній структурі. Посилення тиску на інтелігенцію. Продовження незаконних репресій.
Змістовий модуль 6. Держава і право України в період 1955-1996 р.
Тема 14. Держава і право України за часів десталінізації (середина 50-х середина 80-х років).
Суспільний лад. Курс на відновлення демократії та прав людини. Реабілітація жертв сталінізму. Шестидесятники. Поява дисидентів. Поширення руху за права людини і громадянина. Боротьба з дисидентством. Національно-державний лад. Приєднання Криму. Становище України в складі СРСР. Суперечливі тенденції змін у державному, цивільному, трудовому, колгоспному, кримінальному та інших галузях права. Конституція УРСР 1978 року, її призначення та зміст. Продовження кодифікаційних робіт. Основні риси права.
Тема 15. Становлення суверенної Української держави (сер. 80-х рр. - 1991 рр.).
Перебудова, її завдання, наслідки. Пошуки нових шляхів та методів господарювання. Реформи в економіці. Суспільний лад. Розширення прав і свобод громадян. Гласність. Активізація участі громадян у громадсько-політичному житті. Роль колишніх дисидентів. Народні рухи, партії, профспілки. Розвиток української державно-політичної думки. Державний лад. Реформи державного апарату. Зміни і доповнення до Конституції УРСР 1978 р. Визнання і реалізація принципу розподілу влади.
Право. Джерела права. Зміни в праві: цивільному, трудовому, колгоспному та інших галузях права. Декларація про державний суверенітет УРСР від 16 липня 1990 року.
Тема 16. Розбудова незалежної України (1991 - 1996 рр.).
Розпад СРСР. Проголошення незалежності України. Розбудова Української держави. Реформи державного апарату.
Формування системи взаємовідносин з іншими державами, досягнення та протиріччя.
Конституція України 1996 року. Процес створення. Зміст. Значення.
Право. Джерела права. Зміни в праві: цивільному, трудовому, фінансовому та інших галузях права.
4. Форма підсумкового контролю успішності навчання – І семестр – залік, ІІ семестр – екзамен.
При організації навчання за кредитно-модульною системою для визначення рівня знань студентів застосовується процедура формування підсумкової оцінки з навчальної дисципліни за двома складовими – результатами поточної навчальної діяльності та результатами діагностики якості знань при складанні заліку (переважно у письмовій формі). Поточна навчальна діяльність передбачає послідовне і систематичне накопичення балів за виконання всіх запланованих видів робіт, зазначених у робочих навчальних програмах навчальних дисциплін.
Система контролю успішності студента включає наступні різновиди: поточний, модульний, підсумковий модульний та семестровий (академічний) контроль.
Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських та практичних занять і має на меті перевірку і визначення рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форми проведення поточного контролю під час навчальних занять визначаються кафедрою і відображаються у робочій навчальній програмі навчальної дисципліни (у розділах «Розподіл дисципліни (навчального модуля) на змістові модулі, її обсяг і форми модульного контролю» та «Засоби контролю знань студентів з кожного залікового модуля»). Вони можуть бути різними: усне опитування, обговорення проблемних питань, розв’язання ситуаційних завдань, виконання тестів, виконання аудиторних та позааудиторних контрольних робіт тощо.
Модульний контроль за окремий заліковий модуль може здійснюватися як під час проведення останнього семінарського або практичного заняття в межах окремого залікового модуля, так і у вигляді проведення модульної контрольної роботи (МКР), якщо це окремо передбачено змістом робочої навчальної програми. Переважна форма проведення модульного контролю - виконання за встановленим кафедрою порядком тестових завдань, які повинні бути представлені в повному обсязі у робочій навчальній програмі або видані у вигляді окремих матеріалів.
Підсумковий модульний контроль є відображенням рівня опрацювання студентом теоретичного та практичного матеріалу, рівня засвоєння ним вказаного матеріалу. Підсумковий модульний контроль відображає результат накопичення студентом балів (від 1 до 100 балів) в процесі поточної навчальної діяльності.
Повний і остаточний підсумок вивчення студентами навчальної дисципліни здійснюється під час семестрового (академічного) контролю. При семестровому контролі враховуються результати всіх попередніх видів контролю вивчення навчальної дисципліни.
Загальна підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виводиться із суми балів за поточну успішність.
На семестровий (академічний) контроль графіком навчального процесу передбачено по одному тижню в кожному семестрі.
Перелік питань для семестрового контролю, що охоплює зміст навчальної дисципліни та виноситься на семестровий (академічний) контроль, наводиться в робочій навчальній програмі (розділ «Перелік питань до підсумкового контролю знань студентів»).
5. Засоби діагностики успішності навчання - З метою виявлення загального рівня підготовки та характеру мислення студентів на першому занятті проводиться вхідний контроль у формі тестів. Протягом семестру засвоєння студентами елементів навчального матеріалу контролюється для виявлення недоліків та проблем процесу засвоєння, пробілів у знаннях та подальшої роботи з їхнього усунення.
Формами поточного контролю знань є:
вхідний контроль (ВК) – для оцінки рівня знань студентів, який вони отримали на попередньому навчальному курсі;
відповідь на семінарському занятті та тестування (ВСЗ, Т) – для перевірки засвоєння загальнотеоретичних знань з певної теми навчальної дисципліни;
виконання індивідуальних завдань (ІЗД) – для оцінки вміння самостійно виконувати творчі завдання, що дозволяє визначити і повноту засвоєння матеріалу з певної теми дисципліни;
підготовка студентських наукових робіт (СНР) – для розвитку навичок дослідницької роботи, вміння порівнювати думки різних авторів, їх аналізувати, формулювати свою думку, що повинна мати обґрунтування, формулювати висновки, логічно і послідовно представляти матеріал із певної теми;
захист розв’язання завдань та проблемних ситуацій (РЗ) – для розвитку навичок використання теоретичних знань для рішення практичних задач, розвитку аналітичних навичок;
активність на заняттях (АЗ) – для розвитку комунікаційних навичок;
контрольні роботи за модулями (КР) – для проміжного контролю повноти, комплексності знань.
Зараховується заліковий модуль, за яким студент виконав і отримав позитивні оцінки з усіх видів завдань, передбачених індивідуальним планом студента і робочою навчальною програмою дисципліни. Визначення підсумкової оцінки за заліковий модуль здійснюється з урахуванням модульного контролю. В разі відсутності студента на контрольному заході без поважних причин йому виставляється оцінка «незадовільно». У випадку, коли студент отримує незадовільну оцінку, він має можливість повторно перескласти модуль, але не більше одного разу. У разі невдалого повторного складання залікового модулю, студенту виставляється незадовільна оцінка, яка враховується при визначенні підсумкової оцінки. Результати модульного контролю доводяться до відома студентів не пізніше трьох днів після його проведення. Повторне складання відбувається на аудиторних заняттях.
Семестровий (академічний) контроль у І семестрі передбачає проведення заліку під час якого студенту виставляється остаточна оцінка за навчальну дисципліну, яка виводиться із суми балів за результатами підсумкового модульного контролю.
Семестровий (академічний) контроль у ІІ семестрі передбачає проведення екзамену під час якого студенту виставляється остаточна оцінка за навчальну дисципліну, яка виводиться із суми балів за результатами підсумкового модульного контролю та складання екзамену за навчальну дисципліну, поділеної на два.
Загальна підсумкова оцінка з навчальної, дисципліни виводиться із суми балів за поточну успішність (результат засвоєння окремих залікових модулів) та за екзамен. Для виставлення загальної підсумкової оцінки за навчальну дисципліну до суми балів за поточну успішність додається сума балів за складання екзамену. Отримана загальна кількість балів поділяється на 2, що і становить підсумкову кількість балів за навчальну дисципліну.