Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Модуль 4
ДОКУМЕНТИ З ГОСПОДАРСЬКО-ДОГОВІРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОБЛІКОВО-ФІНАНСОВІ ДОКУМЕНТИ
План
282
Дидактична мета:
засвоєння особливостей складання господарсько-до говірних та обліково-фінансових документів;
оволодіння уміннями і навичками оформлення доку ментів з господарсько-договірної діяльності та обліко во-фінансової документації;
удосконалення орфографічних та пунктуаційних на вичок, необхідних для правильного укладання цієї до кументації.
Учні повинні знати:
типи договорів та їх реквізити;
призначення трудової угоди;
різницю між трудовим договором і контрактом;
ознаки та призначення таблиці, списку, переліку, роз писки, накладної, доручення;
типи актів та вимоги до їх складання;
зв'язок числівників з іменниками;
правопис складних слів, службових частин мови;
розділові знаки у складних реченнях.
Учні повинні вміти:
укладати й редагувати договір, трудову угоду, конт ракт;
складати й редагувати списки, переліки, розписку, до ручення, накладну;
оформляти акт;
правильно узгоджувати числівники з іменниками;
правильно записувати складні слова та службові час тини мови;
розставляти розділові знаки в складних реченнях.
283
Список рекомендованої літератури
284
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
/ 4.1. Договір. Типи договорів
Договір — це письмова угода двох або більше сторін, спрямована на встановленняГз^ішу або припинення госпо дарських взаємовідносин. Договір може бути укладений між приватними особами й організацією та між організаціями. Цивільний кодекс передбачає різні типи договори.
Договір постачання — це договір, за яким організація-постачальник зобов'язується в певні терміни передати орга-нізації-покупцеві у власність певну продукцію, а організація-покупець зобов'язується оплатити продукцію за встановле ними цінами.
Договір підряду — це договір, за яким підприємець-під-рядник зобов'язується виконати певний обсяг робіт підпри-ємству-замовнику.
Договір про матеріальну відповідальність—це договір, за яким одна сторона береі на себеГповну матеріальну відпові дальність за прийняті матеріальні цінності й зобов'язується дотримуватися встановлених договором правил зберігання, обліку, відвантаження, а інша сторона зобов'язується ство рити нормальні умови праці матеріально відповідальним особам.
Договір про спільну діяльність — це договір, що укла дається між двома й більше організаціями для проведення спільних досліджень, будівництва, експлуатації підпри ємств. Укладаючи цей договір, сторони визначають розмір і характер внесків: грошові; майнові, трудова участь.
Договори щодо створення нових форм господарюван ня — це договори, які спрямовані на організацію асоціацій,
285
малих підприємств, комерційних банків, орендних підпри ємств. Для створення асоціацій необхідно укласти установ чий договір.
Установчий договір — це договір, що закріплює взаємні права та обов'язки всіх учасників створення асоціації.
Звичайно ж, назвати всі договори з господарської діяль ності неможливо, оскільки їх багато: це і договір про одер жання позики, договори про посередницькі послуги, догово ри оренди, договір на здійснення кредитно-розрахункового обслуговування тощо.
Крім договорів з господарської діяльності, виділяють ще трудові договори.
Трудовий договір—це угода між особою, що наймається на роботу, та керівником установи, організації або уповно важеним ним органом. За цим договором працівник зобов'я зується виконувати певну роботу, а керівник — виплачувати йому заробітну плату та забезпечувати належні умови праці.
Відповідно до нормативних актів договори повинні мати такі реквізити:
1 .Назва документа.
Вступна частина (точні й повні назви сторін, їх пред ставників (прізвище, ім'я, по батькові), повноваження, на підставі яких вони діють).
Вказівки на майнову відповідальність за повне або часткове невиконання договору.
286
16. Печатки установи або обох сторін, які укладають до говір. Договір вважають укладеним тоді, коди сторони ді йшли згоди з усіх пунктів і відповідно оформили його пись мово.
Зразки договорів:
ДОГОВІР № про надання рекламних послуг
м. Київ 11 квітня 2003 р.
ТОВ «Джерела М» в особі директора Капранова В. В., що діє на підставі Статуту і надалі називається «ЗАМОВНИК», з однієї сторони, та ТОВ «Газета "Експрес"» в особі Починка І. П., що діє на підставі Статуту і надалі називається «ВИКОНАВЕЦЬ», з іншої сторони,
уклали цей Договір про наступне:
1. Предмет договору
1.1, ВИКОНАВЕЦЬ надає, а ЗАМОВНИК закуповує площу в газеті «Експрес» в обсязі 40 блоків (1200 см2) для по дальшого розміщення рекламно-інформаційних матеріалів (інформаційні, авторські, редакційні матеріали, блочна рек лама).
2. Порядок розміщення
287
виходу, розмірів рекламно-інформаційних матеріалів, сто рінки розміщення можлива лише за умови погодження із ЗАМОВНИКОМ.
3. Порядок розрахунків
3.1. ВИКОНАВЕЦЬ здійснює розміщення рекламно-інфор
маційних матеріалів в обсязі 40 блоків (1200 см2) вартістю
7774 грн (сім тисяч сімсот сімдесят чотири грн), крім того ПДВ
20 % — 1554,80 грн 80 к. та податок на рекламу 0,5 % —
38 грн 87 к.
Знижка за цим договором становить 35 %, за умови, що інформація подається у вигляді статей.
Загальна вартість розміщення реклами становить 9367 грн 67 к. (дев'ять тисяч триста шістдесят сім гривень шістдесят сім копійок). ВИКОНАВЕЦЬ має право здійснити перерахунок вартості рекламних послуг в односторонньому порядку, якщо кошти за даним договором не надійшли у вказаний в договорі термін.
3.2. Оплата здійснюється у формі безготівкового пере
рахування коштів на рахунок ВИКОНАВЦЯ.
4. Обов'язки ВИКОНАВЦЯ
4.1. ВИКОНАВЕЦЬ зобов'язується:
5. Обов'язки ЗАМОВНИКА
5.1. ЗАМОВНИК зобов'язується:
288
6. Форс-мажор
7. Відповідальність сторін
8. Розгляд суперечок
8.1. Усі суперечки за Цим Договором вирішуються шляхом проведення переговорів, а у разі неможливості врегулювання конфлікту усі спори між сторонами, щодо яких не було досяг нуто згоди, вирішуються відповідно до чинного законодавства України.
ю Ділове мовл. (модульн. к.) 289
9. Загальні положення
9.1. Всі зміни та доповнення до Цього Договору можуть здійснюватися лише у письмовій формі у вигляді додатків і набувають чинності лише після підписання обома Сторо нами.
10. Термін дії Договору
11. Юридичні адреси та реквізити Сторін
ВИКОНАВЕЦЬ: ЗАМОВНИК:
ТОВ «Джерела М» ТОВ «Газета "Експрес"»
м. Київ, м. Львів,
вул. Сім'ї Хохлових, 15 вул. В. Великого, 5а
Свідоцтво про реєстрацію Свідоцтво про реєстрацію
платника ПДВ №38968953 платника ПДВ № 17960022
Інд. податковий номер юр. Інд. податковий номер юр.
особи 253886726148 особи 306495713059
р/р 2600000625 р/р 26000276441001
в АБ «Синтез» МФО 325321
м. Київ МФО 322711 код ЗКПО 30649575
код ЗКПО 25388672 тел.(0322) 97-18-76
тел.(044) 463-7951 |
Директор В. В. Капранов Директор І. П. Починок
ДОГОВІР
м. Київ, шістнадцятою лютого
тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ятого року
Ми, Бойко Галина Петрівна, що проживає в м. Києві по вул.
Обсерваторній, 12, кв. З, далі йменована «Продавець», та
Охріменко Вячеслав Григорович, що проживає в м. Києві по
вул. Б. Грінченка, 5, кв. 32, далі йменований «Покупець»,
уклали цей договір про таке:
290
4. Витрати у здійсненні цього договору сторони випла
чують порівну.
5. У користування Покупця переходять житловий будинок,
сарай, гараж, погріб, колодязь і земельна ділянка.
Договір складено у двох примірниках: один зберігається у державній конторі, а другий видано Покупцеві.
(підпис) Г. П. Бойко
(підпис) В. Г. Охріменко
4.2. Контракт
Контракт — це особлива форма трудового договору, в якому термін його дії, права й обов'язки та відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального за-безпечення та організації праці працівника, умови розірван ня договору встановлюються угодою сторін. Сторонами в контракті є підприємство (роботодавець) в особі керівника та працівник.
Положення про порядок укладання контрактів під час прийняття (наймання) на роботу працівників, затверджене Кабінетом Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 170, визначає порядок укладання контрактів з працівниками не залежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності підприємства, установи.
ю* 291
Реквізити контракту такі:
Порядок укладання контракту
Контракт може укладатися як з ініціативи керівника під приємства, установи, так і особи, яка наймається на роботу.
Відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю Укра їни контракт укладається у письмовій формі й підписується роботодавцем та працівником, якого наймають на роботу за контрактом.
Усі умови контракту обов'язково мають погоджуватися сторонами.
Оформляється він у двох примірниках, що мають однако ву юридичну силу, і зберігаються у кожної із сторін конт ракту.
Контракт набуває чинності з моменту його підписання або з дати, обумовленої сторонами у контракті.
Контракт може бути змінений тільки за угодою сторін, складеною у письмовій формі.
Контракт є підставою для видання наказу про прийняття працівника на роботу.
Структура тексту контракту
♦ основні характеристики роботи, яку виконуватиме працівник, та вимоги до рівня й терміну її виконання, дотримання правил охорони праці;
292
♦ зобов'язання підприємства щодо організації вироб
ничого процесу, обладнання робочого місця, орга
нізації підвищення рівня кваліфікації працівника.
Окремим пунктом може бути передбачено додаткові
пільги, компенсації, якщо умови роботи шкідливі.
посадовий оклад (тарифна ставка) за певний період;
надбавка та інші виплати;
компенсація у разі використання працівником влас ного автомобіля для службових поїздок;
щорічна оплачувана відпустка (кількість робочих днів): основна та додаткова. Може вказуватися мате ріальна допомога до щорічної відпустки;
додаткові пільги, гарантії, компенсації.
5. Відповідальність сторін, вирішення суперечок, де за
значається:
яку відповідальність несуть сторони у разі невико нання чи неналежного виконання обов'язків;
порядок вирішення суперечок відповідно до чинного законодавства.
6. Зміни, припинення та розірвання контракту, де зазна
чається:
як можуть вноситися зміни та доповнення до конт ракту;
дострокове розірвання контракту;
припинення дії контракту.
7. Термін дії та інші умови контракту. Контракт може бути
укладено на термін до 5 років, але не менше ніж на 1 рік.
293
Різниця між трудовим договором і контрактом
Фахівці з проблем ділового мовлення1 визначають таку різницю між контрактом і трудовим договором:
Контракт укладають тільки на певний термін, а трудовий договір — як на період виконання певної роботи, так і на невизначений термін.
У контракті, на відміну від трудового договору, можуть визначатися додаткові підстави припинення та розірвання контракту, не передбачені чинним законодавством.
За контрактом порядок надання працівникові відпустки та зарплати може визначатися на розсуд керівника, тоді як трудовий договір передбачає централізоване регулювання відпустки (за встановленим графіком).
У контракті, на відміну від трудового договору, можуть застерігатися наслідки (додаткові гарантії та компенсації моральної та матеріальної шкоди) дострокового припинення контракту з незалежних від працівника причин.
111 Зразок контракту:
ТИПОВА ФОРМА контракту з працівником2
(Затверджено наказом Мінпраці України від 15 квітня 1994 р. № 23)
МІСТО « » р.
_______________________________________________________________
(повна назва підприємства, установи, організації або прізвище, ім'я, по батькові громадянина-підприемця)
в особі власника або уповноваженого ним органу
(посада)
___________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові)
іменованого далі роботодавець, з однієї сторони, і громадя
нин ,
(прізвище, ім'я, по батькові)
Діденко А. Н. Сучасне діловодство: Навч. посібник. — К.: Либідь, 1998. — С. 78.
Ця Типова форма контракту з працівником не поширюється на ке рівників підприємств державної форми власності.
294
іменований далі працівник, з іншої сторони, уклали конт ракт про таке:
Працівник_____________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові)
приймається (наймається) на роботу
(назва структурного підрозділу підприємства, установи, організації: цех, відділ, лабораторія тощо)
за просресією (посадою)1
(повна назва професії, посади)
кваліфікацією
(розряд, кваліфікація, категорія) Працівнику встановлюється (не встановлюється) строк випробування (непотрібне викреслити)
(тривалість строку випробування)
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН
1 Запис робиться відповідно до Класифікатора професій і посад, та рифно-кваліфікаційних довідників професій, кваліфікаційних довідників посад.
295
РОБОЧИЙ ЧАС
(вказати необхідне)
ОПЛАТА ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКА
9. За виконання обов'язків, передбачених контрактом,
працівнику встановлюється:
посадовий оклад (тарифна ставка, відрядна розцінка) у
розмірі на місяць або у розмірі за 1 годину роботи;
надбавка (доплата та інші виплати)
(вказати вид доплати, надбавок тощо)
у розмірі (у % до тарифної ставки, поса
дового окладу).
10. У разі використання працівником власного автомобіля
для службових поїздок йому встановлюється компенса
ція _________________________________________
___________________________________________
(вказати вид, розмір) 296
11. Працівнику надається щорічна оплачувана відпустка
тривалістю:
основна днів
додаткова днів
До щорічної відпустки виплачується матеріальна допо
мога у розмірі
12. Додаткові пільги, гарантії, компенсації:
(за необхідності вказати, які з них надаються)
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН, ВИРІШЕННЯ СПОРІВ 13.У разі невиконання чи неналежного виконання обо в'язків, передбачених цим контрактом, сторони несуть від повідальність відповідно до чинного законодавства та цього контракту.
(за необхідності вказати інші умови, передбачені Положенням про порядок
укладання контрактів під час прийняття (наймання) на роботу працівників,
затвердженим постановою Кабінету Міністрів України
від 19 березня 1994 р. № 170)
ЗМІНИ, ПРИПИНЕННЯ ТА РОЗІРВАННЯ КОНТРАКТУ
а) після закінчення строку дії контракту;
б) за згодою сторін;
в) з ініціативи роботодавця до закінчення строку дії конт
ракту у випадках, передбачених законодавством (статтями
40, 41 КЗпП України) та цим контрактом;
г) з ініціативи працівника до закінчення строку дії конт
ракту у випадках, передбачених законодавством (статтею 39
КЗпП України)1 та цим контрактом;
д) з інших підстав, передбачених законодавством.
1 Із змінами, затвердженими наказом Мінпраці України від 12.04.95 р. №20.
297
18 Додаткові підстави припинення та розірвання конт ракту не передбачені чинним законодавством:
1.
2. . ; __
При розірванні контракту на підставах, не передбачених чинним законодавством, звільнення працівника провадиться за пунктом 8 статті 36 КЗпП України.
ТЕРМІН ДІЇ ТА ІНШІ УМОВИ КОНТРАКТУ
22. Строк дії контракту з до
Контракт набуває чинності з моменту його підписання сто
ронами або
23.
(вказати випадки конфіденційності умов цього контракту або окремих його частин) Конфіденційність контракту не поширюється на умови, врегульовані чинним законодавством, та щодо органів, які здійснюють контроль за їх додержанням.
Додатки до контракту:
(вказується перелік додатків, якщо вони є) 298
26. Інші умови, пов'язані зі специфікою праці:
АДРЕСИ СТОРІН
27. Відомості про роботодавця:
Повна назва підприємства, установи, організації або прі
звище, ім'я, по батькові громадянина-підприємця
Адреса
Розрахунковий рахунок №
(№ свідоцтва про реєстрацію громадянина-підприємця)
в
28. Відомості про працівника:
Домашня адреса
Домашній телефон Службовий телефон
Паспорт: серія № виданий « » р.
(назвати орган, що видав паспорт) Підстава для пільг з оподаткування та інших пільг
(вказати відомості про кількість дітей, утриманців, інші підстави)
РОБОТОДАВЕЦЬ ПРАЦІВНИК
(посада, прізвище, ім'я, (посада, прізвище, ім'я,
по батькові) по батькові)
(підпис) (підпис)
« » р. « » р.
4.3. Трудова угода
Трудова угода укладається між організацією й людиною, яка не працює в цій організації. Коли в організації чи уста нові бракує фахівців з певної галузі, вона залучає для вико нання деяких видів робіт працівників з інших установ.
299
Трудова угода містить такі реквізити:
Трудова угода складається у кількох примірниках, один— виконавцеві, інші зберігаються у справах організації-замов-ника.
Зразок трудової угоди:
Інститут ядерних досліджень НАН України
ТРУДОВА УГОДА
м. Київ 16 травня 2003 р.
Інститут ядерних досліджень НАН України в особі заступ ника директора інституту Лавриненка Василя Олександро вича, що далі йменуеться «Замовник», з однієї сторони, і Черненко Ольгою Володимирівною, що далі йменуеться «Ви конавець», з іншої сторони, уклали угоду про таке:
1. Предмет угоди
1.1. Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобо
в'язання згідно із завданням № 1 Угоди № 56351 між Брюк-
хевенською національною лабораторією «Аптон», штат Нью-
Йорк 11973, США і Інститутом ядерних досліджень НАН
України:
розробити тематичну програму курсу «Ділова українська мова»;
підготувати навчальний посібник для слухачів у елект ронному вигляді;
прочитати 40-годинний курс «Ділова українська мова»;
прийняти екзамен у слухачів.
1.2. Замовник зобов'язується своєчасно прийняти й опла
тити роботу.
300
2. Розмір і порядок оплати
3. Відповідальність сторін
3.1. Сторони несуть матеріальну відповідальність за не виконання або неналежне виконання покладених на них зо бов'язань згідно з чинним законодавством.
4. Дострокове розірвання угоди 4.1. У разі порушення однією із сторін зобов'язань за уго дою інша сторона має право розірвати її в односторонньому порядку.
5. Розв'язання суперечок 5.1. У разі виникнення суперечок за цією угодою вони роз в'язуватимуться судовими органами того району, де прожи ває Виконавець.
6. Юридичні адреси сторін
Замовник: Київ-28 Виконавець: Київ-53,
б-р Лесі Українки, 40 вул. О. Гончара, 2, кв. 18
В. О. Лавриненко О. В. Черненко
(підпис) (підпис)
4.4. Таблиця, список, перелік
Таблиця — це перелік, зведення статистичних даних або інших відомостей, розташованих у певному порядку й за графами.
Матеріал у таблиці систематизований, на першому плані виступають цифри. У таблицях не використовуються дієслів ні форми, прислівники. Найчастіше вживаються слова разом, усього, у тому числі.
Таблиця складається з таких реквізитів:
Заголовна частина, яка розміщується вгорі (розділові знаки в кінці заголовків і підзаголовків не ставляться).
301
Таблиця має бути компактною і наочною.
Зразок таблиці:
Таблиця № 5 Затверджено вченою радою факультету (вузу)
Протокол № від « _» 1995 р.
План підготовки кандидатів наук на 1995—2000 роки
факультету
|
№ |
Прізвище, ім'я, по батькові особи, яка працює над канди- датською дисерта- цією |
Галузь науки шифр спеціаль- ності. назва теми дисертації |
Термін виконання (роки початку та закінчення роботи) |
Термін виконан- ня на час складан- ня плану |
Форма підготовки |
||
|
навчан- ня в аспіран- турі |
творча від- пустка |
стажу- вання |
|||||
|
н/п |
|||||||
Список — це реєстрація предметів, осіб, документів. Він складається в певному порядку. Найпоширенішим є алфа вітний список, що являє собою перелік кого-небудь або чого-небудь за алфавітом. Якщо це список осіб, то ім'я та по батькові пишуться після прізвища.
Перелік — це перерахування предметів, осіб і об'єктів, на які поширюються певні норми й вимоги.
Отже, список і перелік — дуже близькі документи, які різняться за призначенням.
Список і перелік містять такі реквізити:
302
Зразок списку й переліку:
Список № 4 студентів IV курсу філологічного факультету
Ніжинського державного педагогічного
університету імені М. Гоголя, які працюють
у школах м Ніжина на місці вчителя
|
№ п/п |
Прізвище, ім'я та по батькові |
№ школи |
Адреса школи |
|
1 |
Андрущак Ганна Миколаївна |
Середня школа № 2 |
вул. Грінченка, 43 |
|
2 |
Бойко Степан Іванович |
Середня школа № 20 |
вул. Малишка, 1а |
|
3 |
Кожина Ірина Леонідівна |
Школа-інтернат № 5 |
вул. Шевченка, 12 |
Перелік документів, на які ставиться гербова печатка
Акти (приймання закінчених будівельних об'єктів, об ладнання, виконання робіт; списання; експертизи тощо).
Аркуші погодження нормативно-правових актів.
Висновки й відгуки установ на дисертації й автореферати, що направляються до Вищої атестаційної комісії України.
Довідки (лімітні; про виплату страхових сум; використан ня бюджетних асигнувань на заробітну плату; про нарахо вану й належну зарплату тощо).
Доручення на одержання товарно-матеріальних цін ностей, бюджетні, банківські, пенсійні, платіжні доручення.
Договори (про матеріальну відповідальність, науково-технічне співробітництво, підряди, оренду приміщень; про здійснення робіт тощо).
Завдання (на проектування об'єктів, капітальне будівниц тво тощо).
Заяви (про акредитив, про відмову від акцепту тощо).
Заявки (на обладнання, винаходи тощо).
Зразки відбитків печаток і підписів працівників, які ма ють право здійснювати фінансово-господарські операції.
303
Кошторис витрат.
Листи гарантійні (на виконання робіт, послуг)
Подання і клопотання.
Посвідчення про відрядження.
Протоколи (погодження планів постачань).
Реєстри (чеків, бюджетних доручень).
Специфікації (виробів, продукції тощо).
Статути державних установ.
Титульні списки.
Штатні розписи.
4.5. Накладна
Накладна — це обліковий документ, який дає право на отримання, відправлення вантажів чи матеріальних цін ностей. У накладній повинні бути такі реквізити:
а) назва предметів;
б) сорт;
в) розмір;
г) одиниця виміру;
ґ) номенклатурний номер;
д) кількість (за вимогою, видано),
є) вартість;
є) сума вартості.
10. Печатка або штамп установи,
304
Зразок накладної:
НАКЛАДНА №
Підстава 200_ р.
Кому Від кого
|
№ п/п |
Вид опера ції |
Сорт |
Розмір |
Оди ниця ви міру |
Номен кла турний номер |
Кількість |
Вар тість |
Сума |
|
|
за вимо гою |
вида но |
Одержувач Відправник
Директор (підпис)
Головний бухгалтер (підпис)
Дата
4,6. Акт
Акт — це офіційний документ, який підтверджує факти, події, вчинки, пов'язані з діяльністю установ, підприємств, організацій та окремих осіб. Його складають у разі при-ймання-здавання справ, після переобліку, під час проведення випробувань нової техніки, при нещасних випадках, коли здають об'єкти.
Акти — це документація постійних експертних комісій, спеціально уповноважених осіб або представників організа цій. Вони оформляються комісією, що її створює керівник установи, організації чи підприємства.
Текст акта мусить мати дві частини: вступну і констату ючу.
У вступній частині вказують підстави для складання акта, перелічують осіб, що склали акт, а також тих, хто був присутній під час його складання.
Після слова «Підстава» вказується документ чи усне роз порядження службової особи,
Після слова «Складений» перелічують осіб, які складали акт або були присутні при його складанні, з обов'язковим
305
зазначенням їхніх посад, прізвищ та ініціалів. Якщо акт го тувався комісією, то першим друкується прізвище голови, прізвища інших членів комісії розташовуються в алфавіт ному порядку. Якщо були присутні, то перелічуються їхні прізвища, ініціали та посади.
У констатуючій частині викладають мету й завдання акта, характер проведеної роботи, перелічують встановлені факти, а також висновки.
У кінці акта (перед підписами) повідомляється кількість примірників акта й вказується місце їх зберігання.
Акт підписують усі особи, які брали участь у його скла данні.
Отже, до формуляра акта входять такі реквізити:
10. Підписи членів комісії і присутніх.
Акти прийому-передання, обстеження чи ревізії набува ють юридичної сили лише після затвердження вищою інс танцією або відповідальним керівником установи чи орга нізації.
Ш Зразок акта:
Професійно-технічне училище № 38
АКТ
03.09.2002 № 12
м. Київ
Передання матеріальних цінностей однією матеріально відповідальною особою іншій
306
Підстава: наказ по училищу № 10 від ЗО серпня 2003 р.
Складений комісією:
Голова комісії учитель-методист Матвійчук К. Л.
Члени комісії: викладачі Михно Т. М., Ненько С. Л., Со рока М. П.
Комісія 3 вересня 2003 року перевірила наявність мате ріальних цінностей у майстерні й вирішила передати Михно Т. М. такі матеріальні цінності:
1-й примірник — бухгалтерії; 2-й примірник — майстерні; 3-й примірник — Михно Т. М.
Голова комісії К. Л. Матвійчук
Члени комісії: (підписи) Т. М. Михно
С. Л. Ненько М. П. Сорока
4.7. Доручення
Доручення — це письмове повідомлення, за яким орга нізація чи окрема особа надає право іншій особі від її імені здійснювати певні юридичні чинності або отримувати мате ріальні цінності.
Доручення видаються на розпорядження майном, отри мання грошових і матеріальних цінностей. Вони поділя ються на особисті та офіційні*
Особисті доручення видаються окремими особами, які передають свої права іншим особам (право на отримання заробітної плати, поштового переказу та ін.). Обов'язковою умовою правомірності особистого доручення є наявність підпису службової особи й печатка установи, підприємства, що засвідчує підпис довірителя (доручення, які видаються студентам, можуть засвідчуватись навчальним закладом).
В офіційному дорученні обов'язково зазначаються: 1. Назва організації, яка видає доручення.
307
9. Підписи службових осіб, які видали доручення.
10. Печатка організації, що видала доручення.
Офіційні доручення можуть бути разовими, спеціальни
ми й загальними.
Разові видаються на виконання одноразової дії (отриман ня товарно-матеріальних цінностей, одержання заробітної платні, пенсії, стипендії, поштового переказу).
Спеціальні — на здійснення приватною чи службовою особою однотипних дій (представництво в органах суду, ви конання банківських операцій у межах певного терміну).
Загальні — на виконання широких повноважень (отри мання документів, ведення справи в усіх судових, арбіт ражних і адміністративних установах з усіма правами, що надані законом позивачеві, відповідачеві; укладання угод, одержання майна тощо).
Для багатьох доручень є друковані бланки, куди від руки вписують прізвище, ім'я та по батькові того, кому доруча ється, що саме, де треба одержати, та завіряють підписом і круглою печаткою. Завіряється також підпис особи, на ім'я якої написано доручення.
Завірені нотаріально доручення можна передавати теле грамою. Телеграма-доручення складається з тексту доручен ня, який може бути відповідно скорочений, та посвідчуваль-ного напису з підписом нотаріуса й печаткою нотаріальної контори. Підпис нотаріуса засвідчується органом зв'язку, че рез який передається телеграма-доручення. Таке доручення має силу оригіналу.
308
Зразки доручень:
ДОРУЧЕННЯ
Я, Король Петро Пилипович, доручаю Слободянюк Оксані Володимирівні отримати належну студентам 12-ї групи музично-педагогічного факультету стипендію за вересень 2003 р.
Доручення дійсне до 12 жовтня 2003 р.
20 вересня 2003 р. (підпис) П. П. Король
Підпис студента Короля П. П. Засвідчую:
Декан музично-педагогічного
факультету (підпис) О І. Бондаренко
20 вересня 2003 р.
ДОРУЧЕННЯ
Місто Київ, першого квітня тисяча дев'ятсот дев'яносто шостого року.
Я, ПіддубнийТарас Антонович, що проживає в м. Києві по вул. П. Сагайдачного, 3, кв. 18, цим дорученням уповноважую Петренко Марію Василівну, яка проживає за тією ж адресою, розпоряджатися належним мені грошовим вкладом у Печерському відділенні Ощадного банку № 4135 м. Києва на рахунку № А-1810.
Доручення видане без права передоручення і дійсне стро ком на три роки, тобто по перше квітня тисяча дев'ятсот дев'яносто восьмого року.
(підпис)
01 квітня 1996 року це доручення засвідчене мною, Дорошенко К. К., секретарем держадміністрації Печорського району м. Києва.
Доручення підписане Піддубним Тарасом Антоновичем у моїй присутності, особа його встановлена, дієздатність перевірена.
Гербова печатка Зареєстровано в реєстрі
№ 789/14
Сплачено державного збору,,,
Секретар (підпис) К. К. Дорошенко
309
4.8. Розписка
Розписка — це письмове підтвердження певної дії, яка мала місце, — передання й отримання документів, товарів, грошей, матеріальних цінностей.
За походженням розписки бувають особисті й службові.
Особисту розписку складають тоді, коли одна особа отримує якісь матеріальні цінності від іншої, службову — коли представник установи одержує документи чи товарно-матеріальні цінності від іншої організації.
До розписки входять такі реквізити:
Якщо передаються суми грошей, у розписці вказують адресу, номер і серію паспорта того, хто їх отримує. Грошові суми пишуться словами, а в дужках—цифрами: в сумі п 'ять тисяч шістсот двадцять (5 620) гривень. Підпис особи, що дає розписку, засвідчується нотаріальною конторою.
Розписка пишеться лише в одному примірнику. Ніякі ви правлення в ній неприпустимі.
В Зразки розписок:
РОЗПИСКА Я, старший викладач кафедри географії Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова Мой-сієнко К. А., отримав від завідувача складу Бережного Т. Ф. у тимчасове користування для членів археологічної експедиції: 1) двадцять (20) рюкзаків; 2) шість (6) наметів; 3) двадцять три (23) лопати; 4) п'ять (5) емальованих відер. Увесь за значений інвентар раніше був у вжитку.
310
Підстава: наказ ректора університету № 325 від 12.07.2003 р.
16.07.2003 (підпис)
РОЗПИСКА Мною, учнем 10-А класу Київської загальноосвітньої середньої школи № 20 Я. В. Мотузко, отримано від завіду вача бібліотеки Л. С. Тименко у тимчасове користування на час канікул 2 (два) підручники з історії України, 1 (один) «Український правопис». Зобов'язуюсь повернути 17 січня 2003 року.
28 грудня 2002 р. (підпис)
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
Вправа 1. Розмістіть правильно реквізити трудового до говору.
Вправа 2. Напишіть договір (зразок додається) про повну матеріальну відповідальність.
Договір
«___» 200 р.
(місце укладання договору)
З метою забезпечення збереження матеріальних ціннос
тей, які належать ,
(назва організації)
312
в особі директора ,
(прізвище, ім'я, по батькові, посада)
що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, і
названого у подальшому «Працівник»,
(прізвище, ім'я, по батькові)
з іншої сторони, уклали цей договір про таке:
1. Працівник бере на себе
і зобов'язується:
— бережно ставитися до переданих йому для зберігання
>
— своєчасно повідомляти про всі
обставини, що загрожують збереженню ;
вести облік, складати і подавати у встановленому по рядку товарно-грошові звіти про ;
брати участь в інвентаризації довірених йому
2. Директор зобов'язується:
— створювати Працівникові умови, необхідні для
»
— ознайомити Працівника з чинним законодавством
про і правилами зберігання
3. У випадку незабезпечення з провини Працівника збе
реження визначення розміру шкоди,
заподіяної , її відшкодування
здійснюється відповідно до .
4. Дія цього договору поширюється на весь термін роботи
Працівника з .
5. Цей договір складено .
Юридичні адреси сторін договору та підписи.
Директор: Працівник:
Вправа 3. Розмістіть правильно реквізити контракту.
313
Вправа 4. Напишіть трудову угоду про те, що виконавець бере на себе відповідальність оформити вітрини фірми (за поданим зразком).
Трудова угода
«__» 200_р
Торговельна фірма
в особі ,
який діє на підставі ,
названа в подальшому , з однієї сторони,
і громадянина паспорт серії № виданий
, який проживає за адресою;
названий у подальшому
, з іншої сторони, уклали цей договір про таке:
1. Предмет угоди
1.1.
1.2.
1.3.
2. Розмір і порядок оплати
2.1.
2.2. ^
3. Відповідальність сторін
3.1.
4. Дострокове розірвання угоди
4.1.
5. Розв'язання суперечок
5.1.
6. Юридичні адреси сторін 314
Вправа 5. Відредагуйте поданий нижче зразок контракту та виправте помилки. Правильний варіант запишіть. Визнач те, який це документ за: а) призначенням; б) місцем виник нення; в) походженням.
Контракт
по виконанню обов'язків юридичного консультанта
м. Київ 13 травня 2003 р.
Акціонерне товариство «Меркурій» в лиці голови това риства Клименко Василя Григоровича, який діє на основі Статуту товариства, названого далі «Роботодавець», з одного боку, і юридичний консультант Охріменко Олексій Макси мович, названий далі «Працівник» склали цей контракт про таке:
Вправа 6. Прочитайте. З'ясуйте, який це документ за: а) найменуванням; б) призначенням; в) походженням; г) фор мою. Сформулюйте заголовок до поданого документа.
|
№ |
Прізвище, ім'я, |
Шифр |
Дисципліна, з якої не |
|
|
п/п |
по батькові |
групи |
атестовано |
|
|
1 |
Боберенко Марія Степанівна |
11 ш |
Радіоелектроніка |
|
|
2 |
Дмитрук Василь Іванович |
13 к |
Технологія харчування |
|
|
3 |
Смілик Григорій Михайлович |
22 п |
Ділова українська мова |
Вправа 7. Напишіть список викладачів, що читають у вашій фу пі, в алфавітному порядку. Вкажіть також предмет, який читає кожен з викладачів, та кількість годин, відведених на його вивчення.
Вправа 8. Складіть таблицю успішності учнів вашої групи з такими графами: 1) № по пор.; 2) кількість учнів у групі; 3) вчаться на «5»; 4) вчаться на «4» і «5»; 5) вчаться на «З»; 6) мають «2»; 7) успішність, %.
Вправа 9. Розкрийте дужки; запишіть числа словами, об ґрунтуйте зв'язок числівників з іменниками,
25 (замовлення), записалося 43 (учень), закупили 2 (тон на), замовили 18 (двері), відремонтували 9 (трактор), засіяли 2 1/2 (гектар), здали 1,5 (мільйон гривня), їхали 1 (година), вступило до вищих навчальних закладів 254 (випускник).
Вправа 10. Перепишіть, поставте наголоси у поданих словах.
Одинадцять, шістдесят, шістдесяти, чотирнадцять, вісім десят, вісімдесятьох, сімнадцять, сорок, сорока.
Вправа 11. Складіть примірний перелік документів, що підлягають затвердженню.
Вправа 12. Заповніть формуляр-зразок накладної на одержання підручників для учнів.
Накладна № від « » 200 р.
Від кого
Кому
|
п/п |
Найменування |
Одиниця виміру |
Кіль кість |
Ціна без ПДВ |
Сума, грн |
|
Всього: |
|||||
|
Загальна сума з ПДВ |
|||||
|
Загальна сума прописом |
Керівник Гол. бухгалтер
Відпустив Прийняв
316
Вправа 13. Заповніть формуляр-зразок акта інвентари зації товарно-матеріальних цінностей майстерні з виготов лення меблів (пошиття одягу). Визначте, який це документ за: а) призначенням; б) походженням; в) формою.
Назва міністерства, ЗАТВЕРДЖУЮ
відомства, організації
АКТ№
(дата)
(місце видання)
Про
"~*~ (заголовок до тексту)
Підстава: '
від №
Комісія у складі:
Голова __
(посада, прізвище та ініціали)
Члени комісії: 1.
(посада, прізвище та ініціали)
2.
(посада, прізвище та ініціали)
3.
(посада, прізвище та ініціали)
В період з по комісія провела
перевірку роботи .
В результаті перевірки встановлено
(текст)
Складено у 2 примірниках
1-й примірник — 2-й примірник —
Голова комісії Ініціали, прізвище
(підпис)
Члени комісії Ініціали, прізвище
(підпис)
Ініціали, прізвище
(підпис)
317
У справу 01-24
Ініціали, прізвище
(підпис)
«__» 200_ р.
Вправа 14. Напишіть акт про: а) приймання до експлу атації після ремонту споруди, механізмів; б) проведення ви пробувань нової техніки чи обладнання.
Вправа 15. Відредагуйте подані речення, запишіть пра вильно.
Вправа 16= Розмістіть правильно реквізити особистого доручення.
318
Вправа 17. Оформіть особисте доручення, за яким ви доручаєте своєму товаришеві одержати стипендію.
Вправа 18. Заповніть формуляр-зразок офіційного дору чення.
Доручення
м. Київ
(дата цифрами та літерами)
Видане
(зазначити прізвище, ім'я та по батькові, адресу й посаду) у тому, що йеійу доручається представництво інтересів
(назва організації)
в усіх державних, кооперативних і громадських установах
з усіх питань, пов'язаних з
(зазначити питання, з якого здійснюється представництво)
Для виконання представницьких функцій надаються такі права: отримувати документи, подавати заяви, вести справи в усіх судових, арбітражних і адміністративних установах з усіма правами, що надані законом позивачеві, відповідачеві й третім особам; укладати всі встановлені законом угоди, одер жувати майно, розписуватися й здійснювати всі інші законні дії, пов'язані з виконанням цього доручення.
Повноваження, що надані цим дорученням, не можуть бути передані іншим особам.
Доручення видане терміном на
Доручення зареєстроване за №
Начальник Печатка Головний бухгалтер
| Вправа 19. Напишіть доручення (за вибором):
319
Вправа 20. Виправте помилки та відредагуйте подані до кументи. Правильні варіанти запишіть.
І. Доручення
Я, Василенко Татьяна Міхайловна, вчителька хімії школи № 3 доручаю Степанюк Івану Сідоровичу получить на складі хімічні реактиви для лабораторії.
Доручення являється дійсним до 30 березня цього року.
підпис Василенко Т. М.
Підпис Василенко Т. М. завіряю
Начальник
відділом кадрів: підпис Денисюк К. К.
2.2.03
П. Доручення
м. Київ
Я, Семенюк Григорій Ільіч, мешкаю в м. Києві, вул. Гон-чара, 3, кв. 8, даним дорученням уполномочую Шевчук Ігора Васильовича, який мешкає в м. Києві, вул. Східна, 17, кв. 34, розпоряджатися всім моїм імуществом, а в зв'язку з ним заключати всі дозволені законом угоди, тобто купляти, про давати імущество, міняти будівлі на інше імущество, про водити розрахунки по заключених угодах; вести від мого імені діла в усіх державних установах, кооперативних, гро мадських часних організаціях.
Полномочія за даним дорученням не можуть бути пере дані іншим особам.
Вправа 21. Прочитайте текст, визначте, який це документ за: а) найменуванням; б) походженням; в) терміном виконан ня; г) призначенням.
Я, Скляренко Оксана Петрівна, викладач кафедри інфор маційних систем та технологій, одержала від завідувача складу 10 (десять) персональних комп'ютерів ІВМ РС/АТ 488 для комп'ютерного класу.
(підпис) О. П. Скляренко
Вправа 22= Прочитайте документи, відредагуйте тексти, допишіть відсутні реквізити.
320
Розписка
I. Я, учень профтехучилища № 8, одержав від інспектора
відділу кадрів атестат про закінчення 11 класів.
II. Я, учень 10-Б класу Київської загальноосвітньої школи
№ 10, одержав від учителя біології Ващук Катерини Мико
лаївни 5 (п'ять) підручників з біології, Зобов'язуюсь повер
нути їх 15 січня 2003 року.
підпис
Вправа 23. Напишіть розписку про одержання: 1) устат-куванн^для майстерні; 2) деревини для виготовлення меблів; 3) хімікатів для перукарні.
Вправа 24. Перепишіть речення, розставляючи розділові знаки. Замість крапок, де треба, вставте потрібні букви, по ясніть правопис цих слів.
1. Представництво це такі правовідносини в яких одна особа діє в межах надан...их їй повноважен... в інтересах іншої особи від її ім..,ні. 2. Повноваження це право представника ...дійс.нювати з третіми особами угоди та інші юридичні дії від ім...ні пр...ставлюван...ого і цим створювати для остан...ого правові наслідки, 3. Особа яка видала доручення може в буд..,-який час ...касувати його а особа якій доручення видано відмовитис... від н...ого. 4. Чин...іс...т... доручення пр...пиняєт...ся внаслідок закін ченая термін... його дії смерті громадянина який видав дору чення визнаная громадянина неді...здатим обмежен„.о ді...затним скасування доруч...ня особою яка його видала (з посібн.). 5. С.стема фінансово-ро...рахункової докумен тації покликай...а забезпечити точне виконаная фінансових банківських оп...рацій запобігання фінансовим пору шенням і зловживай ,ям можливих..т... документал...ного обґрунтування відповідалинос.ті службових осіб (з під-
11 Ділове мозл. (модульн. к.) 321
БЛОК ІНДИВІДУАЛЬНИХ
ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ
Вправа 1. Продовжіть речення.
Вправа 2. Прочитайте, визначте, який це документ, офор-міть за поданим початком.
Ми, що нижче підписалися, Зайчук Анатолій Васильович, проживає за адресою: м. Біла Церква, вул. Зарічна, 27, кв. 10, названий далі «Продавець», і Мороз Семен Семенович, проживає за адресою: м. Біла Церква, вул. Гончара, 15, кв. 20, названий далі «Покупець», уклали цей договір про наступне:
1. Продавець продав, а Покупець купив квартиру
Квартира складається з
4.
5.
Вправа 3. Продовжіть речення.
У контракті, на відміну від трудового договору, мо жуть...
322
Вправа 4. Оформіть трудову угоду на виконання таких робіт: а) оформлення вітрини за виготовленими й затвердже ними ескізами; б) виготовлення меблів; в) ремонт автомо білів.
Вправа 5. Запишіть подані слова разом або через дефіс. Поясніть їх правопис.
Тепло/ізоляція, напів/фабрикати, текстильно/галантерей ний, радіо/механік, секретар/друкарка, контрольно/вимірю-вальйий, лісо/заготівельний, парогазо/турбінний, слюсар/ електрик, товаро/знавство, розфасувально/пакувальний, електро/радіо/монтажник, авто/мото/транспортний, кресляр/ конструктор, лицювальник/мозаїст, лічильно/обчислюваль ний, електро/монтажник/налагоджувальник, тракторист/ма шиніст.
Вправа 6. Зіставте подані слова, запишіть та поясніть їх правопис.
Промислово/транспортний — промислово/розвинений; матеріально/технічний — матеріально/відповідальний; ма шинно/тракторний — машинописний; соціально/корис ний — соціально/економічний — соціально/активний; су спільно/трудовий — суспільно/необхідний — суспільно/ко рисний; товарно/сировинний—товаро/виробник; емоційно/ оцінний — емоційно/піднесений; військово/будівельний — військовослужбовець; плодово/овочевий—плодо/овочевий.
Вправа 7. Від поданих словосполучень утворіть складні слова. Поясніть їх правопис.
Ремонт вагонів, санітарний і технічний, людина високої кваліфікації, різати метал, зовнішня торгівля, продукти із м'яса, верстати для оброблення дерева, висока якість, відо мий на весь світ, очистити нафту, плодовий і ягідний, захи щати ліс, кислий і солодкий, приватна власність.
Вправа 8. Продовжіть речення.
п* 323
Вправа 9. За поданим зразком складіть таблицю. Назвіть її реквізити.
Таблиця 2. Виготовлення меблів
|
№ п/п |
Назва виробу |
Виготовлено 1 учнем |
Всього |
|
1 2 3 4 5 |
Стільці |
4 |
16 |
Вправа 10. Складіть перелік продукції та послуг, що мо жуть надаватися професійно-технічними закладами юридич ним та фізичним особам.
Вправа 11. Складіть алфавітний список учнів класу шко ли, де ви навчалися, на одержання атестатів про середню освіту за 2002—2003 навчальний рік, використовуючи графи «№ по пор.», «Прізвище, ім'я, по батькові», «Рік народжен ня», «Вид атестата».
Вправа 12. Провідміняйте подані числівники, поясніть особливості відмінювання та правопису.
40, 50, 128, 1/2, 14, 93.
Вправа 13. Запишіть прислівники й прислівникові сполу чення разом, окремо, через дефіс. Поясніть їх правопис.
I. На/виворіт, по/одинці, в/голос, що/тижня, в/цілому, на/
совість, с/початку, у/двох, коли/не/коли, до/побачення, по/
всяк/час, аби/хто, де/коли.
II. На/світанку, на/добраніч, по/суті, будь/що/будь, раз/у/
раз, по/перше, десь/інколи, де/не/де, по/товариськи, на/по
каз, напів/свідомо, кінець/кінцем, на/зустріч, до/речі, любо/
дорого.
324
Вправа 14. Складіть або доберіть з літератури речення з поданими прислівниками і співзвучними з ними словами.
Напам'ять — на пам'ять, по нашому — по-нашому, по-перше — по перше, востаннє — в останнє.
Вправа 15. Продовжіть речення.
Вправа 16. Визначте вид документа за поданими рек візитами.
Автор документа (найменування установи), дата, номер і місце складання, гриф затвердження, заголовок, підстава, склад комісії, присутні, текст, відомості про кількість при мірників документа, їх місцезнаходження, перелік додатків, підписи членів комісії і присутніх.
Вправа 17. Заповніть формуляр-зразок акта.
Найменування установи ЗАТВЕРДЖУЮ
АКТ Найменування посади
керівника установи
№ Підпис, ініціали, прізвище
Дата
(місце складання)
Про виділення для знищення документів, що не підлягають зберіганню
На підставі ___
(назва і вихідні дані переліку документів із зазначенням строків їх зберігання)
325
відібрані до знищення як такі, що не мають науково-істо
ричної цінності та втратили практичне значення, докумен
ти фонду №
(найменування фонду)
|
Заголовок справи або груповий заголовок справ |
Дата справи або крайні дати справ |
Номери описів (номен клатур) за рік (роки) |
Індекс справи (тому, частини) за номен клатурою або номер справи за описом |
Кількість справ (томів, частин) |
Строк зберіган ня справи (тому, частини) і номер |
При мітки |
|
|
№ п/п |
|||||||
Разом справ за роки
(цифрами і літерами)
Описи справ постійного зберігання за роки
затверджені, а з особового складу погоджені з ЕПК
(найменування архівної установи)
(протокол від № )
Найменування посади особи, яка проводила експертизу
цінності документів
Підпис Ініціали, прізвище
Дата
СХВАЛЕНО Протокол ЕК
від №
Документи у кількості справ
(цифрами і літерами)
вагою кг здано в
(найменування установи)
на переробку за приймально-
здавальною накладною від №
Найменування посади особи, яка здала документи
Підпис Ініціали, прізвище
Дата
326
Вправа 18. Відредагуйте поданий акт, напишіть його за всіма правилами складання актів.
Затверджую Спеціалізована школа № 155
Директор школи м. Києва
підпис Костильов Г. Л.
18 вересня 2003 р. Акт №15
Обстеження матеріально-побутових умов
1В.09.2003 року комісія обстежила матеріально-побутові умови учня 7-А класу Ткаченка Ю. В. і встановила, що сім'я учня складається з п'яти осіб: матері й чотирьох дітей шкіль ного віку. Заробітна плата матері складає 100 (сто) гривень.
На основі обстеження комісія вважає за необхідне офор мити Ткаченка Ю. В. на безкоштовне харчування у шкільній їдальні на 2003/2004 навчальний рік.
Складений комісією: члени комісії: голова батьківського комітету 7-А класу Демчик К. П., класний керівник Го-ліяд Л. Г.
Голова комісії: голова батьківського комітету спеціалізо ваної школи № 155 Зубченко О. К.
Підстава: наказ № 86 директора школи від 3 вересня 2003 р.
Складений у трьох примірниках:
1-й направлено в РУО;
2-й — шкільну їдальню;
3-й — директору школи.
Члени комісії Голіяд Л. Г.
Демчик К. П.
Голова комісії Зубченко О. К.
18.09.2003 м. Київ
Вправа 19. Запишіть подані сполучники разом чи окремо. Поясніть їх правопис.
За/те, наче/б/то, хоча/б, замість/того/щоб, коли/б, не/ зважаючи/на/те/що, ніби/то, як/що, але/ж, після/того/як, ані/ ж, адже/ж, задля/того/щоб.
32/
Вправа 20. Продовжіть речення.
Вправа 21. Виправте помилки в оформленні доручення.
Доручення
Я доручаю одержати у касира школи належну мені
стипендію.
08.09.2003.
Засвідчую підпис
Директор школи (підпис) Опанасенко 3.0.
Вправа 22. Напишіть слова разом, окремо, через дефіс; поясніть їх правопис.
Аби/тільки, де/на/чому, будь/що, куди/небудь, таки/ви вчив, де/в/кого, як/таки, все/ж/таки, як/най/серйозніше, тому/ то, будь/як, що/правда, аби/коли, хтозна/скільки, як/то, написав/би, хто/б/то, тому/таки, будь/які, який/небудь, хіба/ що, нехай/розповість.
Вправа 23. Продовжіть речення.
Вправа 24. Напишіть розписку на одержання з книгозбірні підручників; самостійно визначте: 1) назви книжок; 2) їх кіль кість.
328
Вправа 25. Виправте помилки та відредагуйте поданий документ.
Розписка 20 червня 2003 року я в присутності Кравчук Дмитра узяв у долг гроші в сумі 300 (триста) гривень, які обов'язково віддам Шевченко Анатолію не пізніше 10.Х.2003 р.
підпис
вправа 26. Напишіть не із словами разом чи окремо й поясніть їх правопис.
Не/істотно, не/з'ясоване й досі питання, не/активний, не/ зважаючи на, не/дорого, а дешево, ніде не/знаний, не/за чіпати, не/гайний, не/вміння, не/шість, не/з'ясувавши, не/ завтра, не/довиконати, не/наші, не/привітний, не/краще, не/ врожай, не/істотно, не/спростований ніким факт, не/вико нана вправа, не/доречно, не/працювати.
БЛОК ЗАПИТАНЬ І ЗАВДАНЬ
ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
Що таке доручення?
Які ви знаєте види доручень?
Які основні реквізити містить доручення?
Які види офіційних доручень ви знаєте?
Що таке телеграма-доручення?
Напишіть особисте доручення на отримання пошто вого переказу.
Що таке розписка?
Які дії підтверджує розписка?
Які основні реквізити містить розписка?
Запишіть текст під диктовку, звірте написане з надру кованим, виправте помилки. Поясніть орфограми та пункто грами в тексті.
Обов'язковою умовою здійснення фінансово-розрахунко вих операцій є їх документування. Жодна фінансова операція не може бути проведена без підтвердження її відповідними документами.
Система фінансово-розрахункової документації поклика на забезпечити: повну схоронність грошових коштів, точне виконання фінансових, банківських та інших операцій, запо-бдання фінансовим порушенням і зловживанням, складання бухгалтерської та іншої звітності.
Щоб виконувались наведені завдання, до документування обліку пред'являються такі вимоги: швидкість, точність, повнота, одноманітність, доступність, достовірність.
Застосування уніфікованих документів у обліково-фінан сових операціях, без сумніву, скорочує витрати часу і праці на їх заповнення і оформлення, зменшує кількість помилок, полегшує візуальне сприйняття документів (з посібн.).
330
БЛОК ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ
1. Контракт укладається:
а) тільки на певний період;
б) на невизначений термін;
в) на період виконання певної роботи.
і 2. Список — це:
а) перерахування предметів, осіб і об'єктів, на які по
ширюються певні норми й вимоги;
б) перелік, зведення статистичних відомостей, розта
шованих у певному порядку й за графами;
в) реєстрація предметів, осіб, документів.
3. За походженням розписки поділяються на:
а) внутрішні й зовнішні;
б) особисті й службові;
в) організаційні й розпорядчі.
4. Трудовий договір — це:
а) угода між особою, що наймається на роботу, та ке
рівником установи;
б) договір, за яким підрядник зобов'язується виконати
певний обсяг робіт;
в) договір, за яким установа зобов'язується в певні
терміни передати іншій установі у власність свою
продукцію.
5. Якщо передаються суми грошей, то у розписці вка
зують:
а) адресу й місце роботи того, хто їх отримує;
б) адресу, номер і серію паспорта того, хто їх отримує;
в) номер і серію паспорта, освіту того, хто їх отримує.
6. Офіційні доручення можуть бути:
а) разовими, загальними й постійними;
б) разовими, спеціальними й загальними;
в) спеціальними, загальними й тимчасовими.
331
7. Акт — це:
а) офіційний документ, що підтверджує факти, події,
вчинки, пов'язані з діяльністю, установ, підпри
ємств та окремих осіб;
б) офіційний документ, що підтверджує певні дії, які
мали місце, — передавання й отримання докумен
тів, грошей, матеріальних цінностей;
в) письмове повідомлення, за яким організація чи
окрема особа надає право іншій особі від її імені
здійснювати певні юридичні чинності.
8. Контракт може бути змінений:
а) керівником установи;
б) тільки за угодою сторін;
в) особою, що наймається на роботу.
9. Текст акта має дві частини:
а) вступну й основну;
б) вступну й закінчення;
в) вступну й констатуючу.
10. Доручення — це:
а) офіційний документ, що підтверджує факти, події,
вчинки, пов'язані з діяльністю установ, підпри
ємств та окремих осіб;
б) офіційний документ, що підтверджує певні дії, які
мали місце, — передавання й отримання доку
ментів, грошей, матеріальних цінностей;
в) письмове повідомлення, за яким організація чи
окрема особа надає право іншій особі від її імені
здійснювати певні юридичні чинності.
11. Договір про спільну діяльність — це:
а) договір, що спрямований на організацію асоціацій,
малих підприємств, комерційних банків;
б) договір, що закріплює взаємні права та обов'язки
всіх учасників його;
в) договір, що укладається між двома й більше орга
нізаціями для проведення спільних робіт.
332
12. Таблиця — це:
а) перелік, зведення статистичних відомостей, розта
шованих у певному порядку й за графами;
б) реєстрація предметів, осіб, документів;
в) угода, що укладається між організаціями.
13. У вступній частині акта вказують:
а) підставу для складання акта, мету й завдання його;
б) підставу для складання акта, перелічують осіб, що
V склали акт, а також тих, хто був присутній;
в) підставу для складання акта, характер проведеної
роботи, перелічують встановлені факти.
14. Трудова угода — це:
а) угода між організацією й особою, що наймається на
роботу;
б) угода між організацією й особою, яка не працює в
цій організації;
в) угода між приватними особами.
15. Найпоширенішими серед списків є:
а) хронологічний список;
б)зворотний; в) алфавітний.
16. Контракт набуває чинності
а) з моменту його укладання;
б) з моменту його підписання обома сторонами або з
дати, обумовленої сторонами у контракті;
в) з дати підписання його керівником.
17. Розписка й доручення за призначенням належать до:
а) обліково-фінансових документів;
б) інформаційних документів;
в) договірних документів.
18. Установчий договір — це:
а) договір, що спрямований на організацію асоціацій,
малих підприємств, комерційних банків;
б) договір, що закріплює взаємні права та обов'язки
всіх учасників його;
ЗііЗ
в) договір, що укладається між двома організаціями для проведення спільних досліджень.
19. У констатуючій частині акта вказують:
а) документ чи усне розпорядження особи, що стали
підставою для його складання;
б) мету й завдання акта та перелічують осіб, які його
склали;
в) мету й завдання акта, характер проведеної роботи,
перелічують встановлені факти.
20. За походженням доручення поділяються на:
а) особисті й офіційні;
б) особисті й загальні;
в) особисті й службові.
21. Перелік — це:
а) перелік, зведення статистичних відомостей, розта
шованих у певному порядку;
б) перерахування предметів, осіб і об'єктів, на які по
ширюються певні норми й вимоги;
в) реєстрація осіб, предметів, документів у алфавіт
ному порядку.
22. Реквізити особистого доручення:
а) штамп; номер; дата; назва виду документа; текст;
зразок підпису особи, якій видано доручення; під
пис керівника установи; печатка;
б) назва документа; текст; дата; підпис особи, яка
склала доручення; завірення підпису;
в) назва документа; тематичний заголовок; основна
частина.
23. Накладна — це:
а) документ, за яким організація чи окрема особа на
дає право інший особі від її імені здійснювати певні
юридичні чинності;
б) письмове підтвердження певної дії, яка мала місце;
в) документ, що дає право на отримання, відправлен
ня вантажів чи матеріальних цінностей.
334
24. Обов'язковою умовою правомірності особистого до
ручення є:
а) наявність підпису службової особи й печатка уста
нови, що засвідчує підпис довірителя;
б) наявність підпису службової особи й печатка уста
нови, що засвідчує підпис особи, яка отримуватиме
певні цінності;
і в) наявність підпису керівника установи.
25. Контракт — це:
а) письмова угода двох або більше сторін, спрямована
на встановлення, зміну або припинення господар
ських взаємовідносин;
б) форма трудового договору, в якому термін його дії,
права й обов'язки та відповідальність сторін вста
новлюються угодою сторін.
в) договір, що закріплює взаємні права та обов'язки
всіх учасників створення асоціації.
26. Акти прийому-передавання, обстеження чи ревізії на
бувають юридичної чинності лише після того, як:
а) підпис особи, що склала цей документ, завірив ке
рівник установи печаткою;
б) документ затвердила вища інстанція або відпові
дальний керівник установи;
в) документ підписали присутні.
27. На здійснення приватною чи службовою особою од
нотипних дій видаються:
а) разові доручення;
б) загальні доручення;
в) спеціальні доручення.
28. Розписка оформляється:
а) машинописним способом в одному примірнику;
б) від руки в одному примірнику;
в) від руки в двох примірниках.
335
29. Документ, що оформляється експертною комісією чи
уповноваженими особами, яких призначає керівник уста
нови, називається:
а) актом;
б) накладною;
в) відомістю.
30. Договір вважають укладеним тоді, коли:
а) сторони дійшли згоди з усіх пунктів і оформили
його письмово;
б) сторони дійшли згоди усно з усіх пунктів;
в) його затвердила вища інстанція.
КОНТРОЛЬНИЙ БЛОК
Варіант 1
1. Дотримуючись правил оформлення, складіть алфавіт
ний список учнів, що навчаються на «відмінно» та на «від
мінно» і «добре». Дайте визначення цього документа.
2. Відредагуйте текст документа, правильний варіант
запишіть. Визначте, який це документ за: а) найменуванням;
б) походженням; в) призначенням.
Професіонально-технічне училище № 3, що далєє назване Орендар, в лиці Фещенко Леоніда Петровича, який дєйствує на основі Статуту, з однієї сторони і Товариство з ограниченною відповідальністю «Берест», що далєє назване Орендодавець в лиці Кравчук Василія Івановича, який дєйствує на основі решенія загального собранія, з другої сторони, домовилися про слідуюче:
Орендодавець обязан передати Орендареві в тимчасове пользованіє помещение на 1 етажі.
3. Запишіть слова, знявши риску.
Як/би, аби/що, не/зважаючи, кінець/кінцем, пліч/о/пліч, будь/яаска, з/поміж, все/таки, по/товариськи, у/ві/сні, в/
336
цілому, коли/небудь, що/най/краще, з/ранку, що/суботи, на/ сьогодні.
Варіант 2
Поставщик обязан виготовити та поставити у 2003 році, а Заказчик прийняти та сплатити за оборудування у терміни згідно графіка, що прикладається.
Поставщик за согласованістю із Заказчиком має право достроково відгрузити вироби.
Тара й упаковка в ціну виробів, що поставляються, не входить та сплачується Заказчиком у відповідності з прей скурантом.
3. Запишіть слова разом, окремо, через дефіс. З підкрес
леними словами складіть складні речення, характерні для
офіційно-ділового стилю.
Наче/б/то, повсяк/час, де/коли, до/сих/пір, з/поміж, по/ правді, по/перше, всього/на/всього, по/нашому, день/за/днем, матеріально/відповідальний, обліково/фінансовий, госпо дарсько/договірний.
Варіант 3
Прожиточний мінімум, укласти договір про слідуюче, у відповідності з діючим законодавством, договір поставки, щорічний отпуск, обсяг робіт, приймати участь у створенні підприємства, у розписці вказують адрес, доручення дійсне
337
на протязі двох років, в сумі дев'яносто гривен, відношення між працівником і установою.
3. Запишіть слова разом, окремо, через дефіс. З підкрес леними словами складіть речення, характерні для офіційно-ділового стилю.
Паровозо/будівний, науково/технічний, садово/городній, молочно/консервний, промислово/розвинений, дерево/об робний, суспільно/необхідний, фінансово/промисловий, лісо/захисний, судово/медичний, морально/стійкий.
Варіант 4
Доручення Я Шманчук Василь Степанович що живе за адресом м. Київ вул. П. Сагайдачного, 9, кв. 17 довіряю Петренко Петру Івановичу получити на почті почтовий перевод на мою фамілію.
Підпис
3. Подані слова запишіть разом, окремо, через дефіс. З
виділеними словами складіть складні речення, характерні
для офіційно-ділового стилю.
Електро/прилад, купівля/продаж, напів/автомат, важко/ хворий, ролико/підшипник, автомобільно/тракторний, фа неро/стругальний, військово/зобов'язаний, паралельно/спо лучений, алфавітно/цифровий, документально/точний.
Варіант 5
1. Напишіть розписку, розмістивши подані реквізити від повідно до правил оформлення. Дайте визначення цього до кумента.
338
21 вересня 2003 року. Підстава: наказ директора проф техучилища № 5 від 17.09.2003. Підпис. Я, викладач історії Климчук Олександр Семенович, отримав від завідувача май стерні Савченка Віктора Олексійовича у тимчасове користу вання для експедиції 5 (п'ять) наметів, 10 (десять) спальних мішків, 3 (три) лопати. Розписка.
2. Відредагуйте поданий текст документа відповідно до
літературних норм. Правильний варіант запишіть, розстав
ляючи потрібні розділові знаки.
Розписка 8 серпня 2003 року я Василь Іванович Зощенко узяв у борг гроші у сумі 200 грн. в Василенко Тараса Пилиповича які обов'язково оддал до 8 грудня 2003 року.
Підпис
3. Подані слова запишіть разом, окремо, через дефіс. З ви
діленими словами складіть складні речення, характерні для
офіційно-ділового стилю.
Фото/лабораторія, хлібо/булочний, навчально/виховний, всього/на/всього, врешті/решт, по/своєму, в/основному, хлібо/булочний, тим/часом, по/перше, рік/у/рік, до/сьогодні, будь/коли, відповідно/до. на/прощання, на/передодні, про мислово/розвинений, автомобільно/тракторний.
Варіант 6
1. Прочитайте уривок з тексту документа, допишіть, до тримуючись правил оформлення. Вставте пропущені розді лові знаки.
Професійно-технічне училище № 43
Трудова угода Професійно-технічне училище №43 в особі директора Кравченко В. О., що далі іменується «Замовник» з одного боку і викладач української мови Національного педагогіч ного університету імені М. Драгоманова Харчук С. Д. що далі іменується «Виконавець» з другого боку уклали угоду про таке:
339
1. Предмет угоди
1.1.
1.2.
2. Розмір і порядок оплати 2.1.
2.2.
2. Відредагуйте подані словосполучення відповідно до
літературних норм, з виділеними словами складіть речення.
Заключати договір, благополуччя народу, погодитися без коливань, економити кошти, у відповідності до угоди, згідно чинного законодавства, сплачувати виконану роботу, робота по сумісництву, самий перший проект, акціонерне общество, слідуючий робочий день.
3. З поданими числівниками та іменниками утворіть сло
восполучення, де це можливо. Поясніть зв'язок числівників
2, 3, 4 з іменниками.
Три (метр, гроші, гривня, турбота, показник, місяць); два (відсоток, доходи, числа, касети, відходи, учень); чотири (комп'ютер, рік, століття, вантаж, кошти, підручник).
Варіант 7
У відповідності з діючим законодавством, тяжке мате ріальне положення, якісні покажчики роботи, підприємство в лиці керівника, рахунок зберкнижки, роботодатель зобов'я заний, щорічний отпуск, по закінченню школи, продажа цін них паперів, люба спеціальність, теплові сіті, ведучий інженер.
3. Подані слова запишіть разом, окремо, через дефіс.
Біо/синтез, метало/обробний, художньо/оформлюваль-
ний, напів/фабрикати, текстильно/галантерейний, радіо/ електронний, контрольно/вимірювальний, електро/устатку-
340
вання, слюсар/інструментальник, контролер/касир, шліфу вально/полірувальний, плодо/овочевий, шести/сот/річчя, хтозна/скільки, на/відміну, по/господарському.
Варіант 8
1. За поданим зразком заповніть накладну на отримання матеріальних цінностей для училища (школи). Дайте визна чення цього документа.
Накладна №
« » 200_ р.
|
Від ког Кому Підстаї |
0 |
« » |
£.КЛ) р. |
||
|
т |
|||||
|
№п/п |
Назва товарів |
Кількість |
Ціна |
Сума |
|
|
1 |
|||||
|
2 |
|||||
|
3 |
Одержувач Відправник
Директор (підпис)
Головний бухгалтер (підпис)
2. Відредагуйте подані речення.
1. Непередбачена несподіванка порушила графік вико нання строїтельно-монтажних робіт. 2. Офісні меблі можуть бути виготовлені й по кресленнях заказчика. 3. Появилася нова багаторівнева система навчання, яка передбачає три ступені підготовки: бакалавр, спеціаліст, магістр. 4. Відпо відно з графіком учбового процесу направити учнів на ви робничу практику на слідуючі підприємства. 5. Фірма «Берест» предлагає вагонні поставки будівельних матеріалів.
3. Подані слова запишіть разом, окремо, через дефіс; з
виділеними складіть речення.
Авто/дорожній, автомат/пакувальник, арматурно/зварю вальний, бджоло/знавство, безпосередньо/залежний, без-
341
центрово/токарний, буряко/збиральний, вагоно/складаль-ний, вантажо/одержувач, вертикально/розташований, верти кально/фрезерний, взаемо/вигідно. спец/технологія, не/без підставний, на/диво.
Варіант 9
1. Розмістіть реквізити контракту в правильній послідов
ності. Дайте визначення цього документа та з'ясуйте, чим
відрізняється контракт від трудового договору.
2. Відредагуйте речення відповідно до літературних
норм.
1. Заняття в училищі проводяться згідно розкладу. 2. Про симо Вас надіслати саму повну інформацію про себе за адре сом. 3. Предлагаю зачислити Мельничук Петра Миколайо вича на посаду слюсаря. 4. Директор середньої загально освітньої школи заключне угоду з Національним педагогіч ним університетом імені М. Драгоманова. 5. Інспектор по техніці безпеки перевірив електросчотчики.
3. Подані слова запишіть разом, окремо, через дефіс; з
виділеними складіть речення.
Електро/акустичний, перукар/модельєр, плодо/овочів-ник, радіо/механік, санітарно/технічний, не/приємно, не/ зважаючи, не/безпідставний, навчально/тренувальний, на/ впростець, на/виріст, музично/драматичний, машинно/трак торний, машино/приладо/будування, льоно/волокно, ксеро/ копіювання, кувально/штампувальний.
Варіант 10
1. Конф...денційніс...т... контракт... не поширюєт...ся на умови врегул...овані чин...им законодавством та щодо орга нів які здійснюют... контрол... за їх додержанням. 2. Конт-
342
ракт укладают... тіл...ки на певний термін а трудовий дого вір... як на період виконай...я певної роботи так і на визначен...ий термін. 3. Договір це пис.мова угода двох або к біл...ше сторін спрямован...а на встановленая зміну або пр...пинен...я господарських взаємовідносин.
3. Подані слова запишіть разом, окремо, через дефіс; з виділеними складіть речення.
Ювелір/ монтувальник, слюсар/механік, товаро/знавець, трубо/провід, не/механізований, не/під/силу, організаційно/ технічний, паровозо/вагоно/ремонтний, парниково/теплич ний, повітро/очищувальний, будь/хто, рано/вранці, рівно мірно/розподілений, рідино/подібний.
Ключ до тесту модуля 4
1. а); 2. в); 3. б); 4. а); 5. б); 6. б); 7. а); 8. б); 9. в); 10. в); 11. в); 12. а); 13. б); 14. б); 15. в); 16. б); 17. а); 18. б); 19. в); 20. а); 21. б); 22.6); 23. в); 24. а); 25. б); 26. б); 27. в); 28. б); 29. а); 30. а).
343
Модуль 5
УСНЕ ДІЛОВЕ СПІЛКУВАННЯ
План
344
Дидактична мета:
засвоєння особливостей усного ділового мовлення;
вироблення умінь і навичок взаємодії між співроз мовниками за допомогою вербальних (словесних) і невербальних засобів;
засвоєння етичних норм і правил спілкування, вихо вання ввічливості, поваги, толерантності.
Учні повинні знати:
>• особливості усного ділового спілкування, його види;
особливості ведення телефонної розмови, бесіди, при йому відвідувачів;
як підготуватися до виступу;
правила складання та оформлення візитних карток;
стійкі мовні звороти, вживані в усному спілкуванні.
Учні повинні вміти:
вести телефонну розмову, бесіду, нараду;
виголошувати доповідь;
вміло користуватися мімікою й жестами як допоміж ними засобами усного спілкування;
правильно послуговуватися стійкими формулами спілкування.
Список рекомендованої літератури
345
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
5.1. Культура усного ділового спілкування
Основою людських взаємин є спілкування.
Спілкування — це один із виявів соціальної взаємодії, в основі якого лежить обмін думками, почуттями, волевияв леннями з метою інформування'.
Щоб досягти успіху в спілкуванні, потрібно оволодіти «технікою» спілкування й застосовувати її у щоденній прак тиці. Під «технікою» спілкування розуміємо сукупність стандартів культурної поведінки, етичних і естетичних норм у використанні вербальних і невербальних засобів комуніка тивної взаємодії. Поєднання цих елементів під час комуніка ції і становить мистецтво спілкування.
Центральною ділянкою мистецтва спілкування є мовний етикет — «національний кодекс словесної добропристой ності»2, що охоплює засоби ввічливості, зорієнтовані на ви раження поваги до співрозмовника та дотримання власної гідності.
Мовний етикет — це правила мовленнєвої поведінки, прийняті національним колективом мовців. Він охоплює стійкі формули спілкування (слова, словосполучення, мовні звороти — кліше) в ситуаціях установлення контакту із спів бесідником, підтримки спілкування в доброзичливій тональ ності.
Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування. — Львів: Спотом, 2001. — С. 3.
Стельмахович М. Українсько-мовленнєвий егикет // Народознавст во. — 1997. — № 38. — С. 3.
346
Серед виражальних засобів української мови — типові формули звертання, вітання, прощання, побажання, поздо ровлення, подяки, прохання, вибачення, співчуття тощо. Мовний етикет визначається загальною культурою спілку вання, а також соціальним статусом мовців, рівнем їхньої освіти й виховання, віком, статтю. Він відповідає національ но-культурним традиціям суспільства або окремого соціуму. Мовний етикет моделює поведінку людини — спонукає її у певній ситуації поводитися у відповідний спосіб.
Рівень дотримання мовного етикету, культури спілкуван ня часом впливає на поведінку співрозмовників більшою мірою, ніж предметний зміст мовлення.
Існує чимало типових комунікативних ситуацій (етикет них), для яких характерна впорядкована система мовних зна ків (формул).
Українська мова багата на такі формули.
Вітання та побажання
Доброго ранку!
Добрий день (добридень, здрастуйте, здорові будьте)! Добрий вечір (добривечір)!
Доброго здоров 'я!
Вітаю (тебе; Вас)!
Радий (тебе; Вас) вітати!
Моє шанування!
Дозвольте Вас привітати!
Слава Україні!
Хай живе...
З приїздом Вас!
Поздоровляю Вас!
Здоровлю з...
Зичу радості, успіхів!
Віншую Вас з ... Зі святом Вас!
Вітаю з днем народження!
Бажаю (зичу) щасливого Нового року!
Хай щастить у Новому році!
З Різдвом Христовим!
347
Бажаю (зичу) Вам здоров 'я, щастя, успіхів!
Щасливих Вам свят!
Дозвольте вітати Вас від імені ...
Наше щире вітання...
Прийміть мої співчуття!
Хай збудуться всі Ваші мрії!
Звернення до незнайомої людини
Стандартна послідовність фраз у розмові з незнайомою людиною може мати таку послідовність:
Знайомлення
Будьмо знайомі!
Я хочу (хотів би) з Вами познайомитися! Мені конче треба з Вами познайомитися! Ви не проти, щоб ми познайомилися? Чому б нам не познайомитися? Дозвольте відрекомендуватися!
Після цих формул ідуть фрази самоназивання:
Моє ім'я ...;
Моє прізвище...,
Мене звати...;
Я—....
Знайомлення через посередника:
Дозвольте представити (відрекомендувати) Вам ...;
Дозвольте познайомити Вас із ...;
348
Познайомтеся, це...; Познайомтеся, будь ласка, це...; Знайомтеся, будь ласка. Це мій ....
Особа, якій відрекомендовують, може висловити свої по чуття такими фразами: Я вже чув про Вас; Дуже приємно!
Мені (надзвичайно) приємно з Вами познайомитися! Я радий знайомству з Вами!
Порада, пропозиція
Я дуже раджу Вам ..., Я пропоную Вам...; Я би радив Вам ...; Дозвольте порадити Вам ...; Чи не спробувати Вам ...; Може б, Вам...; Вам слід (варто) ....
Згода
Добре!
Будь ласка!
Згоден!
Погоджуюся!
Мушу погодитися!
Доведеться погодитися!
Звичайно;
Ви маєте рацію;
Безперечно;
Поза всяким сумнівом;
І я такої ж думки;
Очевидно, це саме так;
Так воно і є
Відмова
Ні! Звичайно, ні!
349
Ні, я не погоджуюсь (не згоден);
Ні, ніяк не можу погодитися!
Я б дуже хотів (Мені дуже хотілося б), але ...;
Мені шкода (жаль), однак...;
Даруйте, але я змушений тобі (Вам) відмовити;
Шкода, але про це не може бути й мови!
Мені требі подумати;
Мушу порадитись;
Я маю спочатку це обміркувати.
Розрада
Не переживай(те)!
Не хвилюйся(теся)!
Заспокойся(тесь)!
Не журись(іться)!
Візьми(іть) себе в руки!
Не бери(іть) собі це так близько до серця!
Викинь(те) це з голови!
Не думай(те) про це!
Не звертай(те) на це уваги!
Сподівайся(тесь) на краще!
Не варто про це думати!
Це все дрібниці!
Це не твоя (Ваша) вина.
Все буде добре (гаразд).
Співчуття
Я приношу тобі (Вам) своє глибоке співчуття;
Прийми(іть) моє глибоке співчуття;
Дозволь(те) висловити тобі (Вам) моє щире співчуття;
Прийми(іть) моє глибоке співчуття;
Я розумію твоє (Ваше) горе;
Я поділяю твій (Ваш) смуток.
Схвалення
Ти (Ви) правильно вчинив(ли) (сказав, виступив); Дуже правильний (розумний, доречний) вчинок;
350
Ти (Ви) прийняв(ли) надзвичайно вдале (розумне, проду мане) рішення;
Я в захопленні від твого (Вашого) вчинку (виступу).
За нормами доброго тону особа, вчинок якої схвалено, має належно відреагувати. З цією метою можна скористатися такими формулами:
Дякую!
Це тобі (Вам) тільки здається;
Мені приємно, що ти (Ви) так оцінив(ли) мій вчинок;
Я не вартий такої оцінки (таких слів);
Те ж саме я можу сказати і про тебе (Вас).
Зауваження, докір
Я змушений зробити тобі (Вам) зауваження; Ти (Ви) не зовсім добре вчинив(ли) (зробив, сказав); Ти (Ви), напевно, недостатньо це обміркував(ли) (про думавши) як слід);
Тобі (Вам) так робити (говорити) неличить;
На мою думку, цей вчинок не робить тобі (Вам) честі;
Твій вчинок виходить за межі етичних норм;
Це було недобре.
Залежно від предмета розмови і змісту зауваження адре сат може висловити:
а) вибачення:
Вибач(те), я помилився;
Я не хотів (немає наміру) чинити тобі (Вам) прикрощі;
Я це зробив не навмисно;
Мені дуже неприємно! Вибач(те)!
б) заперечення:
Даруй(те), ти (Ви) мене неправильно зрозумів(ли); На мою думку, твоє (Ваше) зауваження не цілком обґрун товане (цілком безпідставне, необгрунтоване); Вибачте, але ти (Ви) тут не маєш (те) рації.
в) з'ясування:
Не бачу причини для зауваження (докору);
Не розумію, в чому ти (Ви) бачиш(те) мою помилку;
351
Не розумію, за що ти (Ви) на мене образився(лися); Перепрошую, а в чому, власне, річ?
Висловлення сумніву
Так?
Хіба?
Невже?
Та невже?
Правда?
Ти (ви) справді так вважаєш(єте)?
Цю інформацію ти (Ви) отримавши) з надійного дже рела?
Іявце маю повірити? Вельми сумніваюся, що...; Вам краще видно, але ...; Воно ніби переконливо, проте ...; Мені хотілося б вірити, однак ...; Мені важко сказати, чи....
Висловлення власного погляду
На мій погляд; На мою думку; На моє переконання; Я переконаний, що...; Я думаю, що ...; Мені здається, що ...; Наскільки я розумію...; Я хочу (хотів би) підкреслити, що ...; Що стосується мене, то ...; Мушу зауважити, що ...; Я думаю (вважаю) так:...;
На завершення (розмови, дискусії) вважаю за доцільне (потрібне) ще раз сказати ...; Така моя думка.
Комплімент
У тебе (Вас) такий чудовий вигляд! Ти (Ви) так чудово виглядаєш(єте)! 352
Ти (Ви) така красуня!
У тебе (Вас) такі красиві очі!
Ти (Ви) така чарівна!
Ти (Ви) маєш(єте) тонке почуття гумору (витончений смак, прекрасні манери);
З тобою (Вами) так приємно спілкуватися;
Тобі (Вам) винятково пасує цей капелюшок (костюм, пальто).
Твої (Ваші) діти прекрасно виховані!
Ти (Ви) неперевершена господиня!
За правилами етикетної поведінки комплімент потребує словесної відповіді адресата: Дякую!
О, дякую за комплімент! Ви так люб'язні! Ви мені лестите! На жаль, це лише комплімент.
Прощання
До побачення!
Будь(те) здоров(і)!
БуваЩте) здоров(і)!
Бувай(те)!
До зустрічі!
Дозвольте попрощатися!
Добраніч (На добраніч)!
До завтра!
На все добре!
Усього (тобі, Вам) найкращого!
Хай (тобі, Вам) щастить!
Прощавайте!
Прощальним фразам можуть передувати такі фрази:
Уже пізно;
Мені пора;
Будемо прощатися;
Шкода (жаль), але я мушу йти;
Ми прекрасно провели час;
12 Ділове мовл. (модульн. к.) 353
Дякую (тобі, Вам) за зустріч! Вдячний за все!
Даруй(те), що так довго тебе (Вас) затримав. Не буду більше зловживати твоїм (Вашим) часом (тер пінням, твоєю (Вашою) гостинністю); Не смію (тебе, Вас) довше затримувати.
Отже, типові етикетні ситуації мають багатий арсенал словесних формул, семантико-стилістичні властивості яких дають можливість мовцеві зробити правильний вибір, вра хувавши структуру комунікативної ситуації, взаємини із співрозмовником, його вік, стать, соціальне становище.
Примітка. Щоб не повторюватися, ми не подавали висловлення подяки, вибачення, прохання, запрошення, оскільки ці словесні формули представлені під час розгляду службового листування (с. 166—170,183— 187, 191—194).
Культура мовлення — це не тільки загальноприйнятий мовний етикет, а й дотримання загальноприйнятих літера турних норм у користуванні лексичними, фонетичними, мор фологічними, стилістичними і синтаксичними засобами мови. Мовлення має бути не тільки правильним, а й лексично багатим, синтаксично різноманітним.
Неабияке значення має й тон розмови, вміння вислухати іншого, вчасно й доречно підтримати тему. Уважність, чем ність і ввічливість — основні вимоги культури усного спіл кування.
5.2. Бесіда
Бесіда — це розмова двох або більше осіб з метою отри мання певної інформації, вирішення важливих проблем.
Бесіда—чи не найскладніший з усіх жанрів усного діло вого спілкування, оскільки значною мірою це експромт, а для експромтів требі мати значний життєвий досвід, величезний запас теоретичних знань, а також досконало володіти мов ним етикетом.
Щоб досягти успіху під час бесіди, треба ретельно готу ватися до неї, бути уважним, тактовним до співрозмовника,
354
постійно стимулювати в нього зацікавленість розмовою, вра ховувати точку зору співбесідника, висловлювати свої думки точно, логічно, переконливо.
Зазвичай бесіда складається з таких етанів;
Під час бесіди треба триматися скромно й одночасно впевнено. Не слід розмовляти уривчасто, ви маєте бути спо кійним, чемним, щоб створити психологічно сприятливу атмосферу довіри, доброзичливості.
Десять кроків, що дозволять провести бесіду успішно
1. Ретельна підготовка.
Перед початком бесіди складіть її план, проаналізуйте ситуацію.
2. Пам'ятайте, до чого Ви прагнете.
Чітко сформулюйте мету бесіди.
3. Намагайтесь створити атмосферу довіри.
Співбесідник намагатиметься для Вас зробити щось хо роше, якщо Ви справите приємне враження на нього.
4. Не підозрюйте співбесідника в ненадійності
Взаємна довіра завжди необхідна, аби досягти постав леної мети.
5. З'ясуйте перед бесідою, чи має ваш співбесідник від
повідні повноваження.
12* 355
Поважайте думки співрозмовника, як свої власні. Дотри муючись цього правила, Ви матимете більше шансів обми нути гострі кути й узгодити рішення.
8. Слухайте уважно співбесідника й ставте коректні
запитання.
Вміння слухати співрозмовника спонукає його до вислов лювання власних думок, почуттів, переконань. Тоді виникає мить щирості, істинності, взаєморозуміння, поваги.
9. Працюйте на перспективу, а не на проміжні резуль
тати.
10. Підсумуйте результати бесіди.
Важливі рішення бажано зафіксувати на папері.
5.3. Телефонна розмова
У наш час телефон — не лише один із найефективніших засобів зв'язку, а й спосіб налагодження офіційних ділових контактів між установами, спосіб підтримання приватних стосунків між людьми. По телефону здійснюються перего вори, домовляються про важливі ділові зустрічі, вирішують численні оперативні питання, що виникають у ході управлін ської діяльності, надають консультації, звертаються із про ханнями, запрошеннями, висловлюють подяки, вибачення. Телефонна розмова — один із різновидів усного мов лення, що характеризується специфічними ознаками, зумов леними екстрамовними причинами:
♦ співрозмовники не бачать один одного й не можуть ско ристатися невербальними засобами спілкування, тобто передати інформацію за допомогою міміки, жестів, від повідного виразу обличчя, сигналів очима тощо (від сутність візуального контакту між співрозмовниками);
356
обмеженість у часі (телефонна бесіда не може бути надто тривалою);
наявність технічних перешкод (втручання сторонніх абонентів, погана чутність).
Отже, якщо ви людина ділова й цілеспрямована, перед бачлива, якщо ви турбуєтеся про власний авторитет, а також престиж своєї установи і звикли враховувати все до наймен ших дрібниць, то вироблення певних принципів поведінки у телефонному спілкуванні є просто необхідним і незамінним,
Фахівці з проблем усного ділового спілкування пропону ють дотримуватися таких правил ведення телефонної роз мови.
Якщо телефонуєте ви:
насамперед привітайтеся, назвіть організацію, яку ви представляєте, а також своє прізвище, ім'я та по бать кові. Зазвичай перші слова телефонної розмови сприй маються погано, а тому називайте своє прізвище та ім'я останнім — принаймні це буде почуто;
якщо телефонуєте в установу чи незнайомій людині, слід запитати прізвище, ім'я та по батькові свого спів розмовника. Можете також повідомити, з ким саме ви хотіли б поговорити;
якщо телефонуєте у важливій справі, запитайте спо чатку, чи є у вашого співрозмовника достатньо часу для бесіди;
попередньо напишіть перелік питань, котрі необхідно з'ясувати, і тримайте цей перелік перед очима упродовж усієї бесіди:
завжди закінчує розмову той, хто телефонує. Завершу ючи розмову, неодмінно попрощайтеся, нетактовно класти слухавку, не дочекавшись останніх слів вашого співрозмовника;
у разі досягнення важливих домовленостей згодом на дішліть підтвердження листом або факсовим повідом ленням.
357
Якщо телефонують вам:
спробуйте якомога швидше зняти трубку й назвіть орга нізацію, яку ви представляєте;
у разі потреби занотуйте ім'я, прізвище та контактний телефон співрозмовника;
розмовляйте тактовно, ввічливо: демонструйте розу міння сутності проблем того, хто телефонує;
не кладіть несподівано трубку, навіть якщо розмова є нецікавою, нудною та надто тривалою для вас;
якщо ви даєте обіцянку, намагайтесь дотримати слова й виконати її якомога швидше. У разі виникнення склад них питань запропонуйте співрозмовникові зустріч для детального обговорення суті проблеми;
завжди стисло підсумовуйте бесіду, перелічіть ще раз домовленості, що їх ви досягай.
Незалежно від того, хто телефонує:
будьте доброзичливим, у жодному разі не виказуйте свого невдоволення чимось;
ставте запитання та уважно вислуховуйте відповіді на них;
намагайтесь залишатися тактовним і стриманим, навіть якщо розмова стає вельми неприємною для вас;
симпатія до вас зросте, якщо ви кілька разів упродовж бесіди назвете співрозмовника на ім'я та по батькові;
особливо наголошуйте на найсуттєвішому. Якщо під час бесіди ви називаєте якісь числа, їх варто повторити кілька разів, аби уникнути прикрих непорозумінь;
пам'ятайте, що по телефону звучання голосу значною мірою спотворюється, тому ваша артикуляція неодмін но повинна бути чіткою, а темп мовлення — рівним, тон — спокійним, витриманим;
намагайтеся якомога ширше використовувати лексичні можливості літературної мови (насамперед багату си ноніміку), але при цьому завжди висловлюйтеся стисло й точно, правильно побудованими реченнями. Стежте за логікою викладу своїх думок, послідовністю;
розмовляйте середнім за силою голосом.
358
Службова розмова складається з таких етапів:
Добрий день (ранок, вечір)! Доброго дня (ранку, вечора)! Якщо телефонуєте у справі, то потрібно назвати не лише прізвище, ім'я та по батькові, а й посаду, що її ви обіймаєте. Якщо той, хто телефонує, забув назвати себе, співрозмовник має право запитати: Вибачте, з ким я розмовляю? У відповідь ви не повинні обурюватися чи одразу класти слухавку — згідно із правилами етикету вам слід відрекомендуватися; на анонімний дзвінок можна не відповідати й одразу покласти слухавку. Якщо до телефону підійшов не той, хто вам по трібен, ви повинні перепросити і звернутися з проханням покликати потрібну вам людину: Добрий день. Перепрошую за турботу, чи не могли б ви запросити до телефону Івана Петровича (пана Петренка); Дуже прошу, попросіть до телефону Ольгу Власівну (пані Ольгу, пані Романчук); Будь ласка, покличте до телефону... Зазвичай відповідають так: Добрий день. Зачекайте, будь ласка, хвилиночку, я зараз пере дам їй слухавку; ...Прошу зачекати; ...Будьласка, зачекайте; ...На жаль (шкода, вибачте), Іван Петрович вийшов, повер неться о 14-й годині. Можливо, ви хотіли б йому щось пере дати. Є його заступник, можливо, він зміг би допомогти вам. Коли до телефону підійде потрібна вам людина, неод мінно слід знову привітатися і назвати себе.
Нетактовно давати абонентові неправильну інформацію, розмовляти грубо, якщо він помилився номером телефону. Буде люб'язно з вашого боку, коли допоможете абонентові з'ясувати причину невдачі. У свою чергу, якщо ви зателе фонували не за потрібним вам номером, маєте обов'язково перепросити за завдані турботи. Намагайтеся завжди бути ввічливим, адже ваша тактовність — це насамперед повага до самого себе. Ввічливість має стати духовною потребою кожної людини.
359
Після встановлення зв'язку намагайтеся викладати ін формацію чітко, стисло та по суті. Саме така розмова харак теризуватиме вас як досвідчену, ділову людину, що не зло вживає чужим часом і увагою, як людину, котра досконало володіє етикетом телефонної бесіди. Ще однією надзвичайно важливою умовою ведення розмови є логічність та послі довність висловлення думок. Неприпустимо, щоб ваша роз мова була хаотичною, адже так мета вашого дзвінка може залишитися незрозумілою для співрозмовника. Не забувайте про дотримання пауз — у такий спосіб ви надасте спів розмовникові можливість висловити своє ставлення до проб леми. У розмові уникайте категоричності, докладайте зу силь, аби тон вашої розмови був якомога доброзичливішим. Якщо ви поважаєте себе і свого співрозмовника, намагайтеся уникати категорично-наказових висловлювань.
Ініціатива закінчення розмови належить зазвичай тому, хто телефонував. Іноді викликаний до телефону може ввіч ливо сказати, що з тієї чи іншої причини поспішає, хоче закінчити розмову. Завершуючи розмову, обов'язково треба попрощатися.
Не варто телефонувати в особистих справах зі службово го телефону, а в службових справах недоречно телефонувати додому тій особі, котра має їх виконати (розв'язати). У разі, якщо вам телефонують на роботу в особистих справах, від повідайте, що ви неодмінно зателефонуєте після роботи.
І насамкінець, не зловживайте займенником я, адже ваша розмова — діалог, а не монолог.
5.4. Мистецтво публічного виступу. Доповідь
Доповідь — одна з найпоширеніших форм публічних виступів. Вона порушує нові проблеми, що ще потребують вирішення, має характер гострої злободенності. Доповідь є дуже важливим елементом системи зв'язків із громадськістю (приміром, повідомлення своєї точки зору на проблему, на-ЗбО
укової та громадянської позиції тощо). Розрізняються полі тичні, звітні, ділові та наукові доповіді.
1. Представлення доповідача
Представлення доповідача передбачає надання стислої інформації про нього: його прізвище, ім'я та посада. Не потрібно викладати зміст його повідомлення, адже це його власне завдання, але голова зібрання може пояснити, чому саме цю людину запрошено виступити. Якщо вже з моменіу представлення доповідач прагне справити враження, він має дати якомога більше інформації про себе тому, хто його пред ставлятиме.
2. Попередня інформація для доповідача
Доповідач повинен знати заздалегідь:
3. Доповідь
Проголошення доповіді вимагає серйозної підготовки. Перший крок у підготовці — накреслити мету та завдання виступу, визначити коло питань, що їх він має охопити. На самперед, заздалегідь слід сформулювати предмет та тему останнього (можливо, все це вже було визначено організато рами зібрання). Другий крок — добір допоміжної інформа ції. Вона може бути отримана з двох джерел 1) теоретичні джерела — це можуть бути статті в періодичних виданнях, книги та окремі публікації, що стосуються теми, енциклопе дичні, термінологічні та галузеві словники; 2) усні розмови з обізнаними з проблемою людьми. Висвітлювані питання мають грунтуватися на найновіших дослідженнях та науко вих публікаціях (якщо це науковий виступ), на останніх виступах у пресі, на радіо та телебаченні як прихильників, так і опонентів (якщо це політичний виступ), на аналізі та посиланнях на протоколи попередніх засідань (якщо це гро-
361
мадські збори). Добираючи інформацію, необхідно пам'ята ти; що повідомлення буде теоретично обґрунтованим та ак туальним лише за умови наявності промовистих прикладів.
Завершивши підготовку, слід організувати інформацію в певні категорії, надати їй чіткості, визначити та сформулю вати власне бачення проблеми. Доповідь слід будувати, до тримуючись таких вимог: теоретична обгрунтованість, опора на фактичний матеріал, наведення переконливих прикладів, власне бачення проблеми.
Наступний крок — написання плану доповіді, що містить:
вступ;
основний текст (серцевина доповіді);
висновки.
Вступ
Початок доповіді є визначальним і повинен чітко й пе реконливо відбивати причину та мету виступу, розкривати суть конкретної справи, містити докази. Першочерговим зав данням доповідача на цьому етапі є привернути й утримати увагу аудиторії. Для того, аби не дозволити думкам слухачів розпорошитися, вже після перших речень доповіді необхідно висловлюватися чітко, логічно та змістовно, уникаючи зай вого. Відповідно, речення мають бути короткими й стосу ватися виключно суті питання, варто інтонаційно виділяти найважливіші місця висловлювання і виражати своє ставлен ня до предмета мовлення.
Практичні поради доповідачеві:
362
Основний текст
В основній частині викладається суть проблеми, наво дяться докази, пояснення, міркування, дотримуючись попе редньо визначеної структури доповіді. Слід пояснювати ко жен аспект проблеми, добираючи переконливі цифри, факти, цитати (проте кількість подібних прикладів не має бути над то великою — нагромадження ілюстративного матеріалу не повинно поглинати змісту доповіді). Варто подбати про зв'язки між частинами, поєднавши їх в єдину струнку си стему викладу; усі питання мають висвітлюватися збалан совано (при цьому не обов'язково кожному з них приділяти однакову кількість часу). Постійно й уважно потрібно сте жити за відповідністю між словом і тим, що воно позначає.
Надзвичайно важливо продумати, в яких місцях тексту потрібні своєрідні «ліричні» відступи, адже суцільний текст погано сприймається. Приміром, у політичних доповідях до цільно розповісти анекдот чи якусь кумедну історію. Анек дот — випробуваний і перевірений спосіб утримати увагу. Останній дає можливість дещо розрядити напруження, а слу хачам —перепочити. При цьому не слід забувати, що подібні відступи обов'язково мають бути короткими і, певна річ, мають ілюструвати повідомлення. Одного анекдоту цілком достатньо, розповідаючи більше, промовець ризикує зроби ти зміст доповіді фрагментарним.
Висновки
Підсумуйте все сказане.
Висновки певним чином мають узгоджуватися із вступом і не випадати з загального стилю викладу.
У тому разі, якщо, готуючись до виступу, доповідач вирі шить записати доповідь на папері, йому слід врахувати, що розмовна мова значною мірою відрізняється від писемної. Тому не варто говорити так, як пишемо, навпаки, потрібно писати так, як говоримо, адже розмовна мова менш форма лізована, менш структурована, вільніша, сприймається лег ше (для порівняння зверніть увагу на мову оглядача новин на ТБ). При цьому не можна нехтувати дотриманням загаль ноприйнятих літературних норм у користуванні лексичними,
363
фонетичними, морфологічними й стилістичними засобами мови, адже важливою умовою успіху є бездоганна грамот ність. Мовлення має бути не тільки правильним, а й лексично багатим, синтаксично різноманітним.
Варто записати промову на касету й прослухати, оціню ючи її критично. Виступаючи, можна користуватися нотат ками. Зважаючи на це, було б доречно записати найважли віші речення, щоб під час виступу відтворити їх дослівно. Останнє може бути особливо корисним у процесі виголо шення завершальної частини доповіді.
4. Страх перед аудиторією
Страх перед аудиторією—явище досить поширене серед промовців. Він дається взнаки по-різному: може тремтіти голос, мов під час першого освідчення у коханні, може вкри ватися червоними плямами обличчя, ніби доповідач щойно вчинив щось ганебне, може супроводжуватися повільним блокуванням будь-яких проявів волі. Ці ознаки — справжня напасть для доповідача. Найгірше ж те, що вони лише по силюють страх і доповідач зазвичай думає вже не про логіч ний виклад думок, а про якомога швидше завершення цієї екзекуції. Він усвідомлює, що прояви страху є очевидними для слухачів і, як наслідок, поспішає, ще більше плутається, що часом призводить до завчасного завершення виступу.
Страх перед аудиторією відрізняється від емоційного на пруження, що може виникати під час публічних виступів; останнє є навіть необхідним — ненатягнутий лук не може випустити стрілу. Емоційно врівноважений доповідач значно «небезпечніший» у своїй нудній промові, аніж той, у чиєму настрої присутня здорова доза нервового збудження.
Хоча боротьба зі страхом і є досить складною, все ж можна дати кілька порад.
По-перше, потрібно гарно підготуватися; найкраще запи сати усю доповідь на папері, виклавши її розмовною мовою, а потім прочитати уголос. З часом текст виступу можна про читати ще раз — перед дзеркалом (варто зробити це двічі або тричі).
364
По-друге, слід уявити себе на місці слухача, оцінити свій виступ критично. Чи хотілося б вам спостерігати за тим, як доповідач не може уникнути поразки? Ви — звичайна лю дина, як і решта, котрі прийшли на зустріч, щоб почути щось нове, цікаве, а не для того, щоб марнувати час.
По-третє, переконайтеся, що в разі потреби ви зможете швидко зорієнтуватися, зазирнувши у записи. Нотатки варто зручно розмістити, щоб ними одразу можна було скориста тися.
По-четверте, варто шукати підтримки в аудиторії. Завжди є люди, котрі усміхнуться, кивнуть чи якось інакше схвально відреагують на ваш виступ.
Отже, щоб позбутися нерішучості, несміливості, вико ристовуйте кожну нагоду, щоб потренуватися в мовленні.
5. Зв'язок з аудиторією
Подумки варто постійно спілкуватися з аудиторією. До брозичливість, відвертість, продемонстровані доповідачем, спрацьовують найефективніше лише в тому разі, якщо вони ґрунтуються на щирому непідробному інтересі, Доповідач випромінюватиме довіру, якщо сам віритиме в себе, не при меншуватиме своїх можливостей, але й не перебільшуватиме їх, залишатиметься діловитим, не ображаючи при цьому ін ших. У жодному разі не можна зверхньо ставитись до слу хачів та співдоповідачів, адже подібна поведінка викликає антипатію та неповагу
Процес спілкування не вичерпується усним повідомлен ням, важливу роль при цьому відіграють невербальні засоби інформування. Важливе значення для утримання уваги ауди торії має зоровий контакт. Варто дивитися безпосередньо в очі слухачам, використовуючи питання типу: «Ви розумі єте..», «Ви також помітили, що,..», «Як Ви знаєте,..». Це подобається людям, оскільки свідчить про те, що промовець бачить їх.
Дійовими є також жести, які являють собою вияв люд ських думок, емоцій У поєднанні зі словами вони стають
365
надзвичайно промовистими: жести посилюють емоційне звучання сказаного. Щоб оволодіти бодай азами жестику лювання, потрібне тривале тренування, розуміння ролі кож ного жесту. Частота жестикуляції залежить передусім від культури поведінки людини.
Практичні поради;
жести мають відповідати своєму призначенню.
7. Використання голосу
Невербальна комунікація супроводжується словами з певною інтонацією, тоном. Голос, тон, виклад, уся сукуп ність виразових засобів і прийомів повинні свідчити про істинність думки й почуття промовця. Темп мовлення також має практичне значення.
Практичні поради:
1 Постійно тренуйте свій голос; найзручніший спосіб для цього — читання вголос; контролюйте правильність ви мови.
366
6. Голос понижуйте тоді, коли хочете когось переконати або відповісти на запитання.
Отже, щоб не виникало, непорозумінь під час спілкуван ня, слід узгоджувати несловесні засоби із словесними, адже дослідження свідчать, що невербальні сигнали справляють вплив утричі більший, ніж слова.
КОРИСНІ ПОРАДИ
Як бути приємним співрозмовником
Коли ви перебуваєте в оточенні малознайомих людей, пам'ятайте:
Найбільша цінність оратора — не тільки сказати те, що потрібно, але й не казати того, чого не треба (Цицерон).
Найкращий оратор є той, хто своїм словом і повчає слу хачів, і дає насолоду, і справляє на них сильне враження.
Вчити—обов’язок оратора, давати насолоду—честь, яка надається слухачеві, справляти ж сильне враження — необ хідно Цицерон).
Оратором є лише той, хто в змозі говорити з кожного пи тання гарно, вишукано і переконливо, відповідно до важли вості предметів, на користь часові і для задоволення слухачів (Тацит).
367
Усе, про що маєш намір ти сказати, розглянь перше в умі своєму, бо у багатьох язик випереджує й саму думку (/. Сократ).
Невзяття до уваги характеру слухачів зробить безплід ними зусилля навіть великого таланту (А. Бен).
Як зацікавити людей
Щоб стати цікавим співрозмовником, необхідно:
мати всебічні знання та інтереси, які постійно слід роз вивати і поглиблювати;
говорити про те, що цікавить слухачів;
запам'ятовувати й записувати все цікаве, що ви бачите, чуєте чи прочитаєте.
Щоб ваша розповідь була цікавою, потрібно: підібрати тему розмови цікаву й нову; початок розмови має привернути увагу слухачів; розповідь повинна бути стислою, невимушеною й зро зумілою;
думки мають бути логічно впорядкованими; наводити захоплюючі факти; залучати слухачів до дискусії.
Оратором, достойним уваги, є той, хто користується сло вом для думок, а думкою для істини й доброчесності (Ф. Фе-нелон).
Говорити багато й добре є дар гострого розуму, говорити мало й добре є властивість мудрого, говорити багато й погано означає дурня, говорити мало й погано є ознакою безумного (Ф, Ларошфуко),
Добре говорити — означає просто добре думати вголос (Е. Ренан).
Істинне красномовство — це вміння сказати все, що тре ба, і не більше, ніж треба (Ф. Ларошфуко).
Відомо, що, проголошуючи промову, я повинен передусім потурбуватися про те, щоб переконати своїх слухачів... Най-сильніше ж переконання — обіцянка сказати нові й дуже важливі речі, щоб привернути увагу аудиторії (А'. Дайте).
368
Як критикувати, не ображаючи
Якщо ви бажаєте навчитися критикувати так, щоб не образити людину, то:
вказуйте на помилки лише віч-на-віч;
уникайте прямої критики;
робіть це по-дружньому;
похваліть те, що ваш знайомий виконує як слід;
покажіть чи розкажіть, як правильно було б виконати те чи інше завдання, здійснити певний вчинок;
переконайте знайомого в тому, що він зможе повестися як слід за певних обставин, зуміє впоратися з дорученою спра вою;
попросіть вибачення за зроблене зауваження, особливо тоді, коли людина старша від вас за віком або незнайома.
Людина, яка засуджує і висміює помилкові думки й погані вчинки інших людей, повинна мати особливу силу переко нання, а для цього, крім гострого ока, необхідно володіти і не менш цінним мистецтвом ясно викладати думки (М. Ларра).
Одного неточного, невдало сказаного або хоча б погано вимовленого слова іноді досить, щоб зіпсувати усе враження (А. Міцкевич).
Немає нічого сильнішого за слово {Менандр).
КУЛЬТУРА СЛОВОВЖИВАННЯ
Правильно Неправильно
автобіографія моя автобіографія
адреса адреса місця проживання
завідувач відділу завідувач відділом
ставлення до справи відношення до справи
виступати з доповіддю виступати з докладом
на замовлення по заказу
купівля-продаж валюти купля-продажа валюти
написати оголошення написати об'яву
грошовий переказ грошовий перевод
листування з учнями переписка з учнями
369
подання документів подача документів
порядок денний повістка дня
наказ про звільнення приказ про звільнення
висловити прохання висловити просьбу
тези виступу тезиси виступу
численні документи багаточисленні документи
позаштатна посада внештатна посада
роздрібна ціна рознічна ціна
навчальний процес учбовий процес
стосунки між учнями відносини між учнями
вимикати струм виключати струм
висловлювати думки виражати думки
подати на затвердження внести на затвердження
обіймати посаду займати посаду
укладати договір заключати договір
здобути освіту отримати освіту
засвоїти правила освоїти правила
надійшла заява поступила заява
вступив до інституту поступив до інституту
брати участь приймати участь
вжити заходів щодо прийняти міри щодо
виявляти інтерес проявляти інтерес
я вважаю я рахую
завдяки підтримці дякуючи підтримці
я довідався, дізнався я узнав
підсумкове заняття заключне заняття
оголошено конкурс об'явлено конкурс
супровідний лист супроводжуючий лист
незважаючи на не дивлячись на
наступного дня після на другий день після
понад п'ятдесят більше п'ятдесяти
дякую Вам дякую Вас
юридична особа юридичне лице
постачальник поставщик
оцінки з предметів оцінки по предметах
370
працювати за обраними працювати по обраних
спеціальностями спеціальностях
торговельні організації торгуючі організації
пані Ольго пані Ольго Василівно
чинне законодавство діюче законодавство
складати екзамени здавати екзамени
мито, збір пошліна
теперішні ціни існуючі ціни
зрештою, врешті-решт, в кінці кінців
кінець кінцем
виконаймо вправу давайте виконаємо вправу
насамперед (передусім, в першу чергу
щонайперше)
залежно від в залежності від
відповідно до вимог у відповідності до вимог
згідно з згідно
набути великого поширення отримати широке
розповсюдження
поширювати досвід розповсюджувати досвід
факти свідчать факти говорять
на підтвердження цього на підтвердження цьому
наглядова рада спостережна рада
5.5. Візитна картка та її використання
Візитна картка — це картка для вручення під час зна йомства чи візиту.
Візитна картка друкується не на дуже цупкому картоні розміром 5 х 10 см, при цьому жінки (як дружини, а не як офіційні особи) повинні мати візитки розміром 4x8 см. Вищі посадові особи інколи мають візитні картки розміром 5 х 10 см.
Візитна картка здебільшого містить такі реквізити:
371
На візитній картці офіційної особи, дипломатичного пра цівника друкуються лише ім'я, прізвище та посада її влас ника.
Світова практика мас досвід використання різних видів візитних карток, що різняться функціональним призначен ням. Найбільш поширені такі з них:
1. Візитна картка фірми, установи чи організації. Міс тить повну назву організації, адресу, телефон, факс. Вико ристовується із представницькою метою і для привітання від імені фірми.
Ш Зразок:
|
ДЕРЖАВНА ТЕЛЕРАДІОМОВНА КОМПАНІЯ |
|
вул. Хрещатик, 26, Київ, 01010 тел./факс (044) 228-33-33 |
2. Стандартна картка. Зазвичай використовується під час знайомства, що передбачає подальші стосунки. Вона міс тить назву установи, прізвище, ім'я, по батькові (друкуються великими літерами), посаду, службову адресу, телефон (ін коли й домашній).
Ш Зразок:
|
Продюсерська агенція ЗЕЛЕНИЙ ПЕС |
БУЧКО Мирослав Богданович Україна, м. Київ, вул. Нижній Вал, 23 Тел./факс (044) 463-79-51 |
3. Картка, що використовується із спеціальною та представницькою метою. Картка містить прізвище, ім'я, по батькові; посаду, назву організації, але немає адреси й теле фону. Таку візитну картку вручають тоді, коли хочуть уник нути майбутніх контактів. її можна використовувати й під час надсилання сувеніру добре знайомій людині, яка знає ваші координати.
Якщо вам вручають таку картку, пам'ятайте: треба дотри муватися правил ґречності й не просити написати номер телефону.
Ш Зразок:
|
Державне спеціалізоване видавництво «ВИЩА ШКОЛА» |
|
КОНДРАТЮК Галина Павлівна Завідувач редакції літератури з філології |
4. Картка для неофіційних намірів містить лише прізви ще, ім'я, по батькові та місце проживання. Таку картку зазви чай вручають дамам.
И Зразок:
|
ГОРОДЕНКО Валерій Никифорович |
|
|
м. Київ |
5. Сімейна (спільна) візитна картка, що містить прізви ще, ім'я, по батькові кожного з членів подружжя. Ці картки можуть містити номер телефону, а також бути без нього.
373
І Зразок:
|
ЛИТВИНЕНКО |
|
|
Володимир Іванович |
Лариса Борисівна |
|
Тел. 244-18-24 |
Візитними картками обмінюються зразу після того, як особи були представлені одна одній. Вручається візитна картка так, щоб новий знайомий міг прочитати текст.
Використання візитних карток
Візитними картками не тільки обмінюються, але й надси лають їх після ділового візиту або як супровід до подарунків, книг тощо. Розрізняють такі способи їх використання:
1. Для привітання. З цією метою в лівому нижньому
кутку необхідно зробити напис чорнилом або простим олів
цем:
Р. Р. (роиг &іег — щоб поздоровити);
Р. Р. N. А. (роиг ґеїег 1е ЇЯоиуеІ Ап — новорічні вітання).
Якщо ви отримали таке вітання, обов'язково треба наді слати привітання у відповідь. На візитній картці пишуть:
Р. К.. Р. N. А. (роиг гетегсіег еІ роиг Геіег 1е ^иуеі Ап — дякую за вітання з Новим роком).
2. Для висловлення співчуття на візитній картці ро
биться напис:
Р. С. (роиг сопсіоіеауаез — для співчуття).
"і. Для висловлення вдячності На знак вдячності за певні послуги упродовж 24 годин надсилається візитна картка з написом:
Р. К. (роиг гетегсіег — щоб подякувати).
4. Для запрошення на прийом. З цією метою вгорі на візитній картці пишеться ім'я і прізвище того, кого запро шують, а внизу вказується вид прийому (сніданок, вечеря
374
тощо), місце, дата і час його. Можна скористатися також запрошенням, до якого прикріпити свою візитну картку.
5. Для повідомлення про від'їзд із країни на візитній
картці робиться напис:
Р. Р. С. (роиг ргепаге сопйе — щоб попрощатися).
6. Для повідомлення про зміну адреси. Разом із старою
візитною карткою надсилається нова, що містить нові рек
візити.
Візитні картки ніколи не підписуються і на них не ста виться дата.
Якщо візитна картка надсилається поштою або з кур'є ром, то її вкладають у конверт, на якому друкують або пи шуть ім'я, прізвище та посаду адресата.
Правий верхній кут візитної картки, яку завозять адресату особисто, загинають, що засвідчує особливу повагу до осо би. Таку картку у жодному разі не можна передавати кур'є ром або надсилати поштою—це грубе порушення етикету.
Упродовж 24 годин треба відповісти на отримані чи за везені візитні картки. Після знайомства першим залишає свою візитну картку той, чия посада нижча, за рівних умов— за віком молодший.
375
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
Вправа 1. Прочитайте. З'ясуйте, до яких етикетних си туацій належать подані мовні формули та якими з них можна скористатися за офіційних обставин.
Вправа 2. Змоделюйте стандартну ситуацію звернення до незнайомої особи (виконують 2 учні). Розташуйте у правиль ній послідовності потрібні фрази у розмові.
376
Вправа 3. Ви на вулиці зустрілися зі своїм викладачем. Якими словесними формулами ви скористаєтесь під час вітання? Запишіть ці формули.
Вправа 4. Ви з однокласниками зустріли свого товариша. Познайомте учнів з ним (змоделюйте діалог).
Вправа 5. Ви прийшли на наукову конференцію і хочете познайомитися з незнайомим Вам доповідачем. Як це Ви зробите, якими етикетними формулами скористаєтеся?
Вправа 6. Вам треба порадити своєму товаришеві почати готуватися до виступу з науковою доповіддю. Як це Ви зробите?
Вправа 7. Учитель пропонує Вам написати реферат «Українська мова серед інших мов світу». Висловіть свою: а) згоду; б) відмову.
Вправа 8. Запишіть стереотипні висловлювання, що вико ристовуються для розради людини, її заспокоєння, втішання.
Вправа 9. Змоделюйте ситуацію: Ви незадоволені вчин ком свого товариша, зробіть йому зауваження, а він Вам повинен дати відповідь.
Вправа 10. Вам треба подякувати вчителеві за послугу. Як це краще зробити (усно змоделюйте ситуацію).
Вправа 11. Ваш однокласник повідомляє інформацію, яка, на вашу думку, є неправдивою. Запишіть етикетні фор мули висловлення сумніву.
Вправа 12. Висловіть власну думку про те, чи потрібно знати стандартні етикетні формули.
Вправа 13. Ви зустріли однокурсницю, яку давно не ба чили. Зробіть їй приємність — скажіть комплімент (змоде люйте усно цю ситуацію).
Вправа 14. Використовуючи етикетні формули, усно змо делюйте бесіду (на вибір): а) між особою, що влаштовується
377
на роботу, та умовним роботодавцем; б) між директором навчального закладу і учнем, який без поважних причин не з'явився на уроки.
Вправа 15. Самостійно сформулюйте мету бесіди, скла діть її план.
Вправа 16. Змоделюйте типову ситуацію ділової теле фонної розмови: а) телефонуєте Ви; б) телефонують Вам.
Вправа 17. Представте доповідача наукової доповіді. За пишіть Ваше представлення.
Вправа 18. Підготуйте та виголосіть доповіді на такі теми:
Вправа 19. Розгляньте запропоновані зразки візитних кар ток, визначте їх вид за функціональним призначенням і з якою метою вони використовуються.
|
Консультативний центр Ізраїльської клініки ЬЕШМ Безпалько Валентина Дмитрівна консультант |
|
вул. Саксаганського, Тел. (044) 220-86-69 74-Б, кв.7, Київ, 01055 ЬНр://\у\у\у.с1осІотопа.пеІ. |
|
МОЗАЇКА |
|
Фірмовий знак акціонерне товариство |
|
Сердего |
|
|
Віктор Павлович |
Ірина Анатоліївна |
|
пр. Оболонський, 40, кв. 249, Київ, 254214 |
тел.:411-03-77 |
Вправа 20. Під час ділової зустрічі Вам вручили подану нижче візитну картку. Що означає її вручення?
|
Фірмовий знак ТОВ «Олеся» |
|
|
вул. Київ |
О. Гончара, 5 тел. (044) 244-20-41 , Україна, 05315 244-50-82 |
Вправа 21. Підготуйте до друку свою стандартну візитну картку.
БЛОК ІНДИВІДУАЛЬНИХ
ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ
Вправа 1. Змоделюйте діалог між Вами і незнайомою людиною, до якої Ви звернулися із запитанням.
Вправа 2. Запишіть етикетні формули вітання. Якими з них можна скористатися під час зустрічі із старшою за віком людиною?
Вправа 3. Змоделюйте діалог знайомлення без посеред ника.
379
Вправа 4. До поданих дієслів додайте займенники, утво рені словосполучення запишіть.
Вибачте, пробачте, простіть.
|
міцного |
здоров'я |
вітаю тебе (Вас)
з днем
народження
і бажаю
Вправа 5. За поданим зразком допишіть стандартні слова і звороти, що поширюють дієслівне ядро із змістом приві тання.
|
Щиро |
Вправа 6. Змоделюйте діалог між особами, одна з яких висловлює пропозицію, інша — відмову.
Вправа 7. Запишіть етикетні словесні формули зауважен ня й відповіді на них.
|
Я би |
радив |
Вам |
вивчити
українську
мову
Вправа 8. За поданим зразком допишіть стандартні слова і звороти, що поширюють дієслівне ядро із змістом поради.
|
і Ви зможете працювати в агенції |
Вправа 9. Запишіть прощальні формули, враховуючи вік, стать, соціальне становище співрозмовника.
Товаришеві: ... Вчителю:... Бабусі:... Директорові установи: ...
380
Вправа 10. Продовжіть речення. В якій етикетній ситуації ними можна скористатися?
Вправа 11. За поданим зразком допишіть звороти, що по ширюють дієслівне ядро висловлення подяки і розкриваютьїї
Висловлюємо Вам щиру вдячність
причину.
|
за фінансову підтримку |
Вправа 12. Запишіть телефонний діалог між діловими партнерами.
Вправа 13. Відредагуйте телефонну розмову, правильний варіант запишіть.
Алло! Це хто!
Москалюк. А хто вам треба?
Директор школи. Я не знаю, як його прізвище.
А хто це дзвонить.
Віталій Прядко.
А хто ви такий?
Я вчитель математики. Хотів би працювати у школі.
Директору ніколи з вами говорити.
Вправа 14. Оформіть: а) сімейну візитну картку; б) картку для неофіційних намірів; в) візитну картку установи.
381
БЛОК ЗАПИТАНЬ І ЗАВДАНЬ
ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
Яких правил треба дотримуватися під час телефонної розмови?
382
БЛОК ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ __
1. Мовний етикет — це:
а) сукупність речень, об'єднаних у тематичну й струк
турну цілісність за правилами певної мовної си
стеми;
б) правила мовленнєвої поведінки, прийняті націо
нальним колективом мовців;
в) модель побудови однотипних документів.
2. Стандартна послідовність фраз у зверненні до незна
йомої людини може мати таку послідовність:
а) Щиро вдячний за ...; Добрий день!; Чи не могли б
Ви сказати ...;
б) Вибачте, що затримую Вас; Скажіть, будь ласка,...;
Добрий день!
в) Добрий день!; Будьте ласкаві, скажіть ...; Щиро
дякую Вам.
3. Пораду можна висловити так:
а) Чи не спробувати Вам вступити до університету?
б) Доведеться Вам вступити до університету;
в) Не варто про це думати.
4. Висловити власний погляд можна, скориставшись та
кою фразою:
а) Я рахую, що цю книжку варто придбати;
б) Я вважаю, що цю книжку варто придбати;
в) Я пропоную Вам придбати цю книжку.
5. Заспокоїти, втішити людину можна за допомогою та
кої словесної формули:
а) Ти(Ви) не зовсім добре вчинив(ли);
б) Це все дрібниці! Не варто про це думати;
в) Ви маєте рацію!
6. Відповідь адресата на зауваження може являти собою:
а) вибачення, подяку, співчуття;
б) заперечення, розраду, згоду;
в) вибачення, заперечення, з'ясування.
383
7. Спілкування — це:
а) один із виявів соціальної взаємодії, в основі якого
лежить обмін думками, почуттями, волевиявлен
нями з метою інформування;
б) не тільки все те, що створене руками й розумом
людини, а й вироблений століттями спосіб суспіль
ного поводження, що виражається в народних зви
чаях, віруваннях, у ставленні один до одного;
в) найважливіший, універсальний засіб організації та
координації всіх видів суспільної діяльності.
8. Щоб досягти успіху під час бесіди, треба:
а) ретельно готуватися до неї, основну увагу зосере
джувати на власному «я», говорити швидко;
б) ретельно готуватися до неї, бути уважним, тактов
ним, враховувати точку зору співбесідника;
в) ретельно готуватися до неї, висловлювати думки
точно, логічно, постійно перебивати співрозмов
ника, щоб встигнути все сказати.
9. Бесіда — це:
а) розмова двох або більше осіб з метою отримання
певної інформації, вирішення важливих проблем;
б) одна з найістотніших ознак нації;
в) сукупність загальноприйнятих правил реалізації
мовної системи, які закріплюються в процесі су
спільної комунікації.
10. Будь-яку телефонну розмову починаємо коротким ви
явом ввічливості:
а) Я Вас вітаю;
б) Добрий день (ранок, вечір)!
в) Вельмишановний добродію!
11. Візитна картка — це:
а) картка для поздоровлення з нагоди певної події;
б) картка для вручення під час знайомства чи візиту;
в) картка з фотографією.
12. Вступ доповіді повинен містити:
а) причину й мету виступу, розкривати суть конкрет ної справи, щоб привернути увагу аудиторії;
384
б) переконливі цифри, факти, цитати, переконливі
міркування;
в) підсумок виступу.
13. Якщо телефонуєте ви, то:
а) насамперед запитайте, чи є у вашого співрозмов
ника достатньо часу для бесіди;
б) насамперед запитайте прізвище, ім'я, по батькові
свого співрозмовника;
в) насамперед привітайтеся, назвіть організацію, яку
ви представляєте, також своє прізвище, ім'я та по
батькові.
14. Телефонна розмова — це:
а) розмова двох і більше осіб з метою отримання пев
ної інформації, вирішення важливих проблем;
б) один із різновидів усного мовлення, що характери
зується специфічними ознаками, зумовленими
екстрамовними причинами;
в) одна з найпоширеніших форм публічного виступу.
15. Найпоширенішими прощальними фразами є:
а) До побачення!; Будьте здорові!; Даруйте, але Ви тут
не маєте рації;
б) Бувай(те) здорові!; Добраніч!; На все добре!
в) Прощавайте!; Хай Вам щастить!; Дякую за добре
слово.
16. Якщо телефонують Вам, то:
а) запитайте прізвище, ім'я, по батькові свого співроз
мовника;
б) привітайтеся, назвіть своє прізвище, ім'я, по бать
кові;
в) зніміть трубку й назвіть організацію, яку Ви пред
ставляєте.
17. Доповідь слід будувати, дотримуючись таких вимог:
а) суцільний текст, без ліричних відступів, висновки
узгоджені зі вступом;
б) висвітленню кожного питання приділяти однакову
кількість часу:
13 Ділове мовл. (модульн. к.) 385
в) теоретична обгрунтованість, опора на фактичний матеріал, наведення переконливих прикладів.
18. Щоб познайомитися безпосередньо, тобто без 3-ї осо
би, можна скористатися такими словесними формулами:
а) Познайомтесь, будь ласка!; Чому б нам не позна
йомитися!; Моє ім'я ...;
б) Дозвольте познайомити вас!; Будьмо знайомі; Я...;
в) Будьмо знайомі!; Ви не проти, щоб ми познайо
милися?; Моє прізвище ....
19. Під технікою спілкування розуміємо:
а) сукупність стандартів культурної поведінки, етич
них і естетичних норм у використанні вербальних і
невербальних засобів комунікативної взаємодії;
б) сукупність мовних засобів, зумовлених змістом і
метою висловлювання;
в) сукупність загальноприйнятих правил реалізації
мовної системи, які закріплюються у процесі су
спільної комунікації.
20. Телефонна розмова складається з таких етапів:
а) вступ, основна частина, закінчення;
б) момент налагодження контакту, викладення суті
справи, закінчення розмови;
в) момент налагодження контакту, прощання.
21. Щоб стати цікавим співрозмовником, необхідно:
а) усміхатися, говорити тільки про себе;
б) говорити про те, що цікавить слухачів, мати все
бічні знання;
в) повчати слухачів, вживати якомога більше слів, які
підкреслюють шанобливе ставлення до людей.
22. Щоб Ваша розповідь була цікавою, потрібно:
а) підібрати цікаву тему розмови, розповідь має бути
стислою й зрозумілою, залучити слухачів до дис
кусії;
б) підібрати цікаву тему розмови, цікавитись людьми,
які присутні, посміхатися;
386
в) залучити слухачів до дискусії, наводити захоплю ючі факти, вітатися першим.
23. Якщо ви бажаєте навчитися критикувати так, щоб не
образити людину, то:
а) вказуйте на її помилки в присутності інших, робіть
це по-дружньому;
б) критикуйте прямо, в присутності інших, похваліть
те, що ваш знайомий робить як слід;
в) вказуйте на помилки лише віч-на-віч, попросіть
вибачення за зроблене зауваження.
24. Щоб бути приємним співрозмовником, треба:
а) якомога більше говорити, дотримуватися правил
спілкування, бути тактовним;
б) вітатися першим, виявляти дружнє ставлення до
людей, дотримуватись правил спілкування;
в) вітатися першим, намагатися всіх переговорити,
бути тактовним.
25. Найкраща цінність оратора —
а) не тільки сказати те, що потрібно, але й не казати
того, чого не треба;
б) не тільки сказати те, що потрібно, але й сказати те,
чого не треба;
в) говорити багато
26. Щоб утримувати увагу слухачів, потрібно:
а) говорити надто голосно;
б) говорити тихо;
в) пристосовувати свій голос до тієї обстановки, де
відбувається спілкування.
27. Незалежно від того, хто телефонує, треба:
а) бути доброзичливим, уважно вислуховувати спів
бесідника, бути стриманим;
б) бути тактовним і стриманим, покласти трубку, коли
розмова стала вельми неприємною;
в) бути доброзичливим, тактовним, розмовляти дуже
голосно.
«* 387
28. Якщо до телефону підійшов не той, хто вам потрібен,
ви повинні:
а) покласти слухавку й ще раз зателефонувати;
б) з'ясувати причину своєї невдачі;
в) перепросити і звернутися з проханням покликати
потрібну вам людину.
29. Ініціатива закінчення розмови зазвичай належить
тому:
а) хто телефонує;
б) кому телефонують;
в) будь-кому.
30. Під час виголошення доповіді голос треба підвищу
вати тоді:
а) коли хочете когось переконати;
б) коли хочете відповісти на запитання;
в) коли ставите запитання, виявляєте здивування чи
радість.
КОНТРОЛЬНИЙ БЛОК
Учнів групи треба поділити по двоє й дати завдання підготувати діалог на такі теми:
388
Вправа. Написати доповідь на одну з поданих тем та виголосити її.
Ключ до тесту модуля 5
1. б); 2. в); 3. а); 4. б); 5. б); 6. в); 7. а); 8. б); 9. а); 10. б); 11. б); 12. а); 13. в); 14. б); 15. б); 16. в); 17. в); 18. в); 19. а); 20. б); 21. б); 22. а); 23. в); 24. б); 25. а); 26. в): 27. а); 28. в); 29. а); 30. в).
389
ДОВІДНИК
З ОРФОГРАФІЇ
ТА ПУНКТУАЦІЇ
ОРФОГРАФІЯ
Орфографія (гр. orthos — правильний і grapho — пишу) — система загальноприйнятих правил, що визначають способи пере дачі усного мовлення на письмі.
Орфограма (гр. orthos — правильний, gramma — буква) — написання, яке відповідає певному орфографічному правилу: орфограма апостроф, м'який знак і т. ін.
Орфографічне правило — коротка рекомендація для певного способу позначення на письмі як зразкового.
В українській орфографії функціонують такі орфографічні пра вила: вживання апострофа, м'якого знака, вживання великої букви, правила правопису слів іншомовного походження та ін.
М'ЯКИЙ ЗНАК
Буква ь (м'який знак) — єдина буква в українському алфавіті, яка самостійно не позначає звука, а лише передає м'якість поперед нього приголосного.
|
ь пишеться |
ь не пишеться |
|
1. Після букв д, т, з, с, ц, л, н |
1. Після букв, що позначають |
|
у кінці слова для позначення їх |
губні та шиплячі звуки (б, п, в, |
|
м'якості (молодь, юність, сидять, |
м, ф, ж, ч, ш): любов, голуб, |
|
десь, паморозь, швець, земель. |
сім, розкіш, ріж, річ, нічка, |
|
кінь) та всередині слів перед бук- |
турбуєшся. |
|
вами, що позначають тверді при голосні звуки (близько, восьмий, батько, донька). |
2. Після букви р у кінці складу і слова: бібліотекар, буквар, тепер, календар, чотирма, |
|
2. Усередині слів після букв на по- |
перевір. |
|
значення м'яких приголосних пе ред о: льон, сьомий, тьохкати, |
3. Між двома однаковими бук вами, що позначають м'які по- |
|
довжені приголосні: знання, |
|
|
3. У прикметникових суфіксах |
зілля, навчання, стаття. |
|
-ськ-, -цьк-, -зьк-: український, київський, козацький, фран цузький. |
4. Між двома буквами на по значення м'яких приголосних звуків — м'якість першого з |
391
|
впишеться |
ь не пишеться |
|
4. Після букви н у суфіксах -еньк-, |
них виникає як результат |
|
-оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, |
впливу наступного м'якого |
|
-юсіньк-: серденько, калинонька. |
приголосного: кузня, гор- |
|
тихесенький, ріднюсінький, |
дість, майбутнє, кінця. |
|
свіжісінький. |
5. У буквосполученнях лц, |
|
5. У буквосполученнях льц, ньц. |
нц, лч, нч, які походять із лк, |
|
ньч, льч, що походять із льк, ньк: |
нк: рибалці, рибалчин (із |
|
Гальці, Гальчин (із Галька), неньці, |
рибалка), матінці, матінчин |
|
неньчин (із ненька). |
(із матінка). |
|
6. Усередині слова після букви л |
6. Після букви н перед шипля- |
|
перед буквами, що позначають |
чими та суфіксами -ськ-, |
|
м'які приголосні звуки: сільський. |
-ста-: тонший, Уманщина, |
|
Ользі, ковальський, пальці, їдальня |
кінчик, громадянство |
Примітка. Якщо м'який знак уживається у формі називного від мінка іменника, то він зберігається й в усіх інших формах, а також у похідних словах незалежно від характеру наступного приголосного: різь ба —різьбяр, тьма — тьмяний.
АПОСТРОФ
Апостроф — це графічний знак, що вживається на письмі для роздільної вимови; звука не позначає.
|
Апостроф вживається |
|
|
Перед буквами я, ю, є, ї: |
|
|
1) після букв, що позначають губні тверді приголосні звуки [б], |
|
|
[п], [в], [м], [ф], якщо перед ними немає приголосного (крім р), |
|
|
який належав би до кореня:.п'ять, в'ялий, рум'яний, солов'їний, |
|
|
торф 'яний, розв 'язати; |
|
|
2) після р в кінці складу ([р] — завжди твердий): довір'я, між- |
|
|
гір 'я, матір 'ю; |
|
|
3) після букви к у словах: Лук'ян, Лук'яненко, Лук'янчук, |
|
|
Лук'янівка; |
|
|
4) після префіксів, що закінчуються буквою на позначення |
|
|
приголосного звука: з'їхати, з'явитися, об'єднати, роз'яснити, |
|
|
під "іжджати; |
|
|
5) на межі частин складних слів після букв, що позначають тверді |
|
|
приголосні звуки: пів 'яблука, дит 'ясла |
|
Апостроф не вживається |
|
Перед буквами я, ю, є, ї: 1) після букв б, п, в, м, ф, які позначають тверді губні приголосні, якщо перед ними стоїть інша (крім р) буква, що належить до кореня: святкувати, Святослав, духмяний, медвяний (але верб'я, черв'як, верф'ю); |
|
2) після букви р, що позначає м'який приголосний на початку слова чи всередині складу: буря, ряд, борються, порятунок |
ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ
|
Префікс з- |
Пишеться у словах, корінь яких починається го лосним звуком або сполученням приголосного (крім к, п, т, ф, х) і голосного: зекономити, зорієнту ватися, згаяти, зробити, зшити, зсунути |
|
|
Префікс с- |
Пишеться у словах, корінь яких починається зву- |
|
|
(варіант з-) |
ками [к], [п], [т], [ф], [х]: сказати, спалахнути, стиха, схвалити, сфотографувати, схил |
|
|
Префікс зі- |
1. Пишеться у словах, корінь яких починається дво- |
|
|
(варіант з-) |
ма чи трьома приголосними: зіпсувати, зізнатися, зітхнути. 2. У словах із коренем, перший склад якого стано вить сполучення губного та йотованого: зів'ялий, зім 'яти |
|
|
Префікс |
1. Вживається з єдиним значенням: виражає збіль- |
|
|
пре- |
шену міру ознаки, якості: премудрий, прегарний, препогано, предуже. 2. У словах старослов'янського походження: препо добний, преосвященний, престол |
|
|
Префікс |
Вживається із значеннями: |
|
|
при- |
1) наближення, приєднання: прилетіти, приклеїти; 2) частковості дії: причинити, притрусити; 3) результату дії: пригнати, прив 'язати; 4) просторової близькості: пришкільний, прибреж- |
|
|
Префікс |
Вживається тільки у словах: прізвище, прізвисько, |
|
|
прі- |
прірва |
|
Префікси |
Пишуться завжди з буквою з: розтрусити, безко- |
|
роз-, без-, |
рисливий, безкраїй, возвеличити, черезплічник |
|
воз-, через- |
|
|
Префікси |
Пишуться завжди з буквою є: переїхати, перейти, |
|
пере-, |
представити, передбачити |
|
пред-, |
|
|
перед- |
ОРФОГРАМА — ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ
|
Не змінюються на письмі |
Зміню-ються |
Розрізняються за значенням |
Запам'я-тати |
|
роз-, об-, без-, від-, через-, під-, воз-, над-, між-, перед-, пред- |
з- на с-перед к, п, т, ф,х |
пре-, при- |
прізвище, прізвисько, прірва |
ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ ЗБІГУ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ
ТИПИ ПОДВОЄННЯ БУКВ
|
Внаслідок збігу двох однако- |
Внаслідок фонетичного уподіб- |
|
вих приголосних звуків на |
нення за місцем і способом тво- |
|
межі значущих частин слова: |
рення давнього суфіксального [й] |
|
оббити, піддати, цінний, сон- |
до попереднього приголосного: |
|
ний, нісся |
колосся, зілля, піччю, ніччю |
ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЗБІГУ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ НА МЕЖІ ЗНАЧУЩИХ ЧАСТИН СЛОВА
|
Відбувається |
Приклади |
|
1. На межі префікса і кореня |
безземельний, віддаль, оббігти |
|
2. На межі кореня і суфікса |
хвилинний, денний, пронісся. |
|
безвинний, щоденник |
|
|
3. На межі двох суфіксів |
письменник |
|
4. На межі частин складноско- |
військкор, спеццех, юннат |
|
рочених слів |
А |
|
Відбувається |
Приклади |
|
Буквосполучення -нн- |
|
|
1. У наголошених прикметнико- |
несказанний, здоровенний, |
|
вих суфіксах -енн-, -анн- |
височенний, невблаганний |
|
(-ЯНН-), що вказують на вищий |
|
|
ступінь вияву ознаки або на |
|
|
можливість чи неможливість дії. |
|
|
2. У прикметниках на -енн- ста- |
блаженний, благословенний, |
|
рослов'янського походження. |
священний, огненний |
|
3. У словах: |
Ганна, лляний, ссати, овва, |
|
бовван (бовваніти) |
Примітки: 1. Слід розрізняти прикметники з наголошеними су фіксами -енн-, -інн- (-ЯНН-) і утворені від тих самих дієслівних основ слова з ненаголошеними суфіксами -єн-, -ан- (-ян-), які не вказують на можливість чи неможливість дії і пишуться з однією літерою н: нездо ланний (непереможений) — незддланий (якого не здолали).
2, Н не подвоюється в дієприкметниках: вихований, зроблений, ска заний, поораний.
ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОДОВЖЕНОЇ ВИМОВИ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ (тільки між двома голосними)
|
ІД], [ті, М,[с], [Д],[л], [н],[ж], [ч1,[ш] |
|
|
В яких випадках |
Приклади |
|
1. В іменниках середнього роду на |
читання, обличчя, Полісся, |
|
-а (граф, -я), в яких при відміню- |
весілля, вугілля, знання |
|
ванні не з'являються -ат- (-ят-), -єн |
|
|
2. В окремих іменниках чоловічого |
суддя, Ілля, рілля, стаття |
|
та жіночого роду на -а (граф, -я) |
(але статей) |
|
3. В орудному відмінку іменників |
молоддю, сіллю, тінню |
|
жіночого роду (III відміна) з чистою |
|
|
основою на приголосний у почат- |
|
|
ковій формі |
|
|
4. В особових формах дієслова |
ллю, ллєш, виллю, доллємо |
|
лити |
|
|
5. У прислівниках |
зрання, попідвіконню, спро- |
|
соння, навмання, |
|
|
попідтинню |
СПРОЩЕННЯ В ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ
При словотворенні та словозміні в українській мові часто ви никає збіг кількох приголосних звуків, що утруднює їх вимову. У процесі мовлення відбувається спрощення, тобто один із при голосних випадає. У переважній більшості слів спрощення при голосних засвідчується орфографією.
|
Групи |
приголосних, що спрощуються |
|
[ждн] — [жн] |
тиждень — тижневий |
|
[здн] — [зн] |
виїзд — виший |
|
[ста] — [сн] |
користь — корисний |
|
честь — чесний |
|
|
[стл] — [сл] |
щастя — щасливий |
|
стелити — слати |
|
|
[скн] — [сн] |
тріск — тріснути |
|
блиск — блиснути |
|
|
[зкн] — [зн] |
бризкати — бризнути |
|
[рдц] — [рц] |
сердечний — серце |
|
Спрощення не позначається на письмі |
|
|
1. В українських словах: шістнадцять, шістсот, зап'ястний. |
|
|
кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк, |
|
|
рискнути, випускний |
|
|
2. У прикметниках, |
утворених від іменників іншомовного похо- |
|
дження з кінцевим |
-ст, літера т у групі приголосних [ста] збе- |
|
рігається: баласт - |
- баластний, компост — компостний, конт- |
|
раст — контрастний, форпост — форпостний |
Примітка. У деяких словах спрощення можна виявити лише шляхом зіставлення Із російською мовою: [лнц] — [нц]: солнце — сонце; [сткл] — [скл]: стекло — скло.
ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
Значну частину словникового складу сучасної української літе ратурної мови становлять слова іншомовного походження. Пра1 вописні особливості їх визначаються орфографічними нормами української літературної мови.
396
ОСНОВНІ ОРФОГРАМИ У СЛОВАХ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
|
Букви и — і — ї, є —с |
Подвоєні букви |
Апостроф |
М'який знак |
|
директор, символ, тріумф, мозаїка, декан, феєрія |
брутто, нетто, тонна, вілла |
прем 'єра, кар 'єра, інтерв'ю |
віньєтка, альбом, стиль |
ОРФОГРАМИ и — і — ї
|
и |
|
1. У загальних назвах після букв д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р перед |
|
буквами, що позначають приголосні звуки: диплом, стимул, |
|
позиція, силует, цифра, режим, ширма, риф (правило дев'ятки). |
|
2. У власних назвах: |
|
а) у географічних назвах з кінцевими -ида, -ика: Флорида, |
|
Америка, Мексика; |
|
б) у географічних назвах після букв, що позначають шиплячі, і |
|
букви ц: Вашингтон, Алжир, Сан-Франциско, Лейпциг, Чикаго, |
|
Чилі; |
|
в) у географічних назвах із звукосполученням -ри-: Рим, Париж, |
|
Крит, Рига; |
|
г) в окремих словах згідно з традиційною вимовою: Ватикан, |
|
Бразилія, Сирія, Аргентина, Братислава. |
|
3. У деяких словах відповідно до вимови: лиман, спирт, химера, |
|
кипарис, миля |
|
і |
|
1. На початку слова у загальних і власних назвах: ідея, інститут, |
|
Іспанія, Індія. |
|
2. Усередині слів, після букв, що позначають приголосні звуки, |
|
перед буквами на позначення голосних та перед с, й: матеріал, |
|
аудієнція, фіалка (але: диякон, християнство). |
|
3. У кінці невідмінюваних слів після приголосних: таксі, мерсі, |
|
ПОНІ. 4. Після букв, що не входять до правила дев'ятки, перед буквами |
|
на позначення приголосних звуків: бізнес, академік, хімія, |
|
література. |
|
5. У власних назвах після букв на позначення приголосних звуків перед наступними буквами на позначення приголосних і в кінці слова: Лісабон, Міссісіпі, Капрі, Поті |
|
|
ї |
|
|
Після букв, що позначають голосні звуки: |
наївний, руїна, прозаїк |
ОРФОГРАМА є — є
|
є |
є |
|
1. Після букв, що позначають |
1. Після апострофа, м'якого |
|
тверді приголосні: легенда, теле- |
знака, букв є, і, й: п'єдестал. |
|
фон, декан. |
портьєра, феєрія, абітурієнт, |
|
2. На початку слова: етап, екза- |
Фейєрбах (але: діез). |
|
мен, енергія. |
2. На початку слова, коли ін- |
|
3. Після а, о, у всередині слів: си- |
шомовне є вимовляється в |
|
лует, проект, поет (але: траєк- |
українській мові як звукоспо- |
|
торія). |
лучення й + є: Європа, єгер, |
|
4. У префіксах де-, ре-: реконст- |
єнот, Євпаторія |
|
рукція, денаціоналізація |
ОРФОГРАМА — АПОСТРОФ
|
Пишеться |
|
Перед я, ю, є, ї |
|
1. Після букв, що позначають губні приголосні звуки [б], [п], [в], |
|
[м], [ф], шиплячі [ж], [ч], [ш], задньоязикові [г], [к], [х], та після |
|
р: інтерв'ю, прем'єра, миш'як, Х'юстон, бар'єр. |
|
2. Після префікса, що закінчується буквою на позначення |
|
приголосного звука: суб'єкт, ін'єкція, ад'ютант |
|
Не пишеться |
|
1. Після букв б, п, в, м, ф, шиплячих ж, ч, ш, задньоязикових г, к, х |
|
та після р, якщо я, ю, є позначають м'якість попереднього |
|
приголосного: бюро, бюджет, пюре, бязь. |
|
2, Перед йо: серйозний, курйоз |
ОРФОГРАМА — М'ЯКИЙ ЗНАК
|
Пишеться |
|
1. Після букв, що позначають м'які приголосні звуки [д'], [т'], [з'], [с'], [л'], [н'] перед я, ю, є, ї, йо: конферансьє, ательє, більярд, досьє, мільярд, бульйон, Віньї. |
|
2. Після л перед наступним приголосним (відповідно до вимови): але: залп 3. У кінці слів після букви л (відповідно до м'якої вимови при але: метал, бал |
|
Не пишеться |
|
Перед я, ю, якщо вони пом'якшують попередній приголосний і позначають звуки [а], [у]: маляр, малярія, нюанс. |
ПОДВОЄННЯ БУКВ
|
Подвоєні приголосні |
Неподвоєні приголосні |
|
1.В окремих загальних назвах: брутто, |
У загальних назвах: |
|
нетто, манна, ванна, вілла, бонна, пенні, |
група, клас, |
|
панна, тонна, білль. |
колектив, |
|
2. У власних назвах та їх похідних: Гол- |
граматика, |
|
ландія, Марокко, Шіллер, Діккенс, Руссо, |
інтермецо, сума. |
|
марокканець. |
грип, бароко |
|
3. При збігу однакових приголосних пре- |
|
|
фікса й кореня, коли в мові вживається |
|
|
непрефіксальне слово: ірреальний (є ре- |
|
|
альний), імміграція (є міграція), ірраціо- |
|
|
нальний (є раціональний) |
ПРАВОПИС ПРІЗВИЩ І ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
Написання прізвищ і географічних назв іншомовного похо дження в цілому підпорядковується принципам української орфографії, але є ряд специфічних правил.
РОСІЙСЬКИЙ, БОЛГАРСЬКИЙ, ЧЕСЬКИЙ ЗВУК є, ПОЛЬСЬКИЙ іе ПЕРЕДАЮТЬСЯ:
|
Літерою є |
Літерою є |
|
1, Після букв, що познача ють приголосні звуки: Лєр- |
1, На початку слова: Єршов, Сфимов, Єгоров; Єреван. |
|
монтов, Вєнгеров, Держа-він; Пенза, Онега, |
2, Усередині слова після букв, що позначають голосні, після апострофа |
|
2. У суфіхсі -ев після букв |
і м'якого знака: Достоєвський, Гу- |
|
ц, р та тих, що позначають |
ляєв, Аляб 'єв. Афанасьєв; Єгор 'євськ. |
|
шиплячі ([ж], [ч], [ш]): Муромцев, Писарев, Андре-єв, Нехорошев, Аракчеєв; Плещеєво |
3. Коли російському є в корені від повідає в українській мові звук і бук ва і: Пєшковський, Слєпцов, Сєченов; Бєлгород |
РОСІЙСЬКА ЛІТЕРА ё ПЕРЕДАЄТЬСЯ:
|
Сполученням літер йо |
Сполученням літер ьо |
Літерою є |
Літерою о |
|
Ї.На початку |
Усередині чи в |
У прізвищах, |
Під наголо- |
|
слова: Иолкін, 2. Після букв на |
кінці складу після букв на позначен- |
які утворені від спільних для |
сом після ч, ц: Лихачов, |
|
позначення го- |
ня м'яких приго- |
української і |
Грачов, |
|
лосних та на позначення губних звуків: Бугайов, Соловйов |
лосних звуків: Ве-рьовкін, Тьоркін, Корольов; мис Дежньова |
російської мов імен: Артемов, Семенов, Орел |
Хрущов; Рогачово |
РОСІЙСЬКА ЛІТЕРА и ПЕРЕДАЄТЬСЯ:
|
Літерою і |
|
1. На початку слова: Ігнатьєв, Ісаєв; Іжевськ. 2. Після букв, що позначають приголосні (крім шиплячих і ц): |
|
Літерою ї |
|
1. Після голосних: Ішаїлов, Воїнов; Кутаїсі. 2. Після апострофа та м'якого знака: Гур "ін, Ільїн; Ананьїно |
|
Літерою и |
|
1. Після ж, ч, ш, щ, ц перед буквою, що позначає приголосний: 2. В утворених від людських імен та загальних назв, спільних для 3. У префіксі при-: Пришвін, Привалов. 4. У суфіксах -ик, -ич, «иц, -ищ, -ович, -етнч: Новиков, Гнідич, |
БОЛГАРСЬКИЙ, СЕРБСЬКИЙ ЗВУК и (і) ПЕРЕДАЄТЬСЯ:
|
Літерою и |
Літерою ї |
Літерою і |
|
Між буквами, що по значають приголос ні: Христов, Родич, Ягич |
Після букв, що по значають голосні: Раїч, Стоїч |
На початку слова: Ілієв, Івич, Ільєску |
ПОЛЬСЬКИЙ, ЧЕСЬКИЙ, СЛОВАЦЬКИЙ ЗВУК и (і) ПЕРЕДАЄТЬСЯ:
|
Літерою і |
Літерою и |
|
На початку слова та після |
1. Після букв, що позначають шиплячі |
|
букв, що позначають при- |
приголосні звуки: Міклошич, Шимчак, |
|
голосні звуки: Івашкевич, |
Жижка, |
|
Міцкевич |
2. У суфіксах ~ик, -ицьк, -ич: Копер- |
|
ник, Конопницька, Сенкевич, Фучик |
ЗМІНИ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ ПРИ СЛОВОТВОРЕННІ
Процес творення нових слів часто супроводжується зміною звуків, які позначаються на письмі.
ЗМІНИ ПРИГОЛОСНИХ ПЕРЕД СУФІКСАМИ -ськ-; -ств-ПРИ ТВОРЕННІ ПРИКМЕТНИКІВ ТА ІМЕННИКІВ
|
Кінцеві звуки основи |
Змінюються |
|
|
М, [ж], [з] |
[з'к], [зтв] |
|
|
Онега |
Онезький |
|
|
Запоріжжя |
запорізький |
|
|
убогий |
убозтво |
|
|
боягуз |
боягузтво |
|
|
М, [ч], [ц] |
[ц'к], [цтв] |
|
|
Кременчук |
кременчуцький |
|
|
Гадяч |
гадяцький |
|
|
Козелець |
козелецькии |
|
|
жінка |
жіноцтво |
|
|
ткач |
ткацтво |
|
|
стрілець |
стрілецтво |
|
|
М. [ш], [с] |
[с'к], [ств] |
|
|
чех |
чеський |
|
|
Одеса |
одеський |
|
|
птах |
птаство |
|
|
товариш |
товариство |
|
|
Але: казах — казахський, ба |
ск — баскський |
|
Група приголосних |
Суфікс, що додається |
Зміни |
|
[с'к], [ск] одеський черкаський віск |
-ин- |
[шч] — щ Одещина Черкащина вощина |
|
[з'к] Кузько |
-енк- |
[жч] Кужченко |
|
[ск], [шк] віск дошка пісок (піску) |
-ан- |
[шч] — щ вощаний дощаний піщаний |
|
[зк] брязк |
-а- |
[жч] бряжчати |
|
[ст] пригостити простити |
-а- |
[шч] —щ пригощати прощати |
|
М, [ц] молоко рік пшениця |
-н- |
[ч] молочний річний пшеничний |
|
Але: торішній, соняшник, рушник, рушниця, сердешний (бідолашний), мірошник, дворушник |
ЗМІНИ ПРИГОЛОСНИХ ПРИ ТВОРЕННІ ВИЩОГО СТУПЕНЯ ПОРІВНЯННЯ ПРИКМЕТНИКІВ (ПРИСЛІВНИКІВ)
ЗМІНИ ГРУП ПРИГОЛОСНИХ
-цьк-, -ськ-; -зьк-, -ск-, -шк-; -зк-; -ст-; -к-; -ц-
|
Група приголосних |
Суфікс, що додається |
Зміни |
|
[Ц'к] турецький козацький Але: галицький |
-ин- |
[чч] Туреччина козаччина Галичина |
|
Кінцеві приголосні основи |
Суфікс, що додається |
Зміни |
|
М, [ж], [з] дорогий дужий вузький м високий красний (красивий) |
•ш- |
[жч] дорожчий дужчий вужчий [шч]—щ вищий кращий |
ВЕЛИКА ЛІТЕРА У ВЛАСНИХ НАЗВАХ
ВЛАСНІ ІМЕНА
|
3 великої літери пишуться |
^^Р; 3 малої літери пишуться |
|
1. Індивідуальні імена людей, по |
1, Імена та прізвища людей, які |
|
батькові, прізвища, прізвиська, |
втратили значення власних назв |
|
назви дійових осіб у казках, бай- |
і стали загальними: рентген |
|
ках, клички тварин, імена міфіч- |
(апарат), френч (одяг), меценат, |
|
них істот: Ярослав Мудрий, Леся |
донжуан. |
|
Українка, Мавка, Дід Мороз, |
2. Назви народів, племен, назви |
|
котик Мурчик, Аполлон. |
людей за національною ознакою |
|
2, Прізвища людей, вживані у |
та за місцем проживання: ки- |
|
загальному значенні, якщо вони |
янин, українці, африканці. |
|
не перетворилися в загальні |
3. Родові назви міфологічних |
|
назви, тобто не втратили свого |
істот: ангел, муза; назви порід |
|
індивідуального значення: Нові |
тварин: бульдог, пінчер, вівчар- |
|
з 'являються вчені з різних галу- |
ка; назви груп тварин, хоча вони |
|
зей науки й техніки — нові |
й походять від індивідуальних |
|
Мічуріни й Ціапковські (Тич.) |
кличок: лиски, каштанки |
ПРИКМЕТНИКИ, УТВОРЕНІ ВІД ІНДИВІДУАЛЬНИХ НАЗВ
|
3 великої літери пишуться: |
——————•—^—— 3 малої літери пишуться: |
|
І. Присвійні прикметники, |
1. Присвійні прикметники, утво- |
|
утворені від власних назв |
рені від власних особових імен за |
|
осіб, кличок тварин за допо- |
допомогою суфіксів -івськ- |
|
могою суфіксів -ів (-їв, -ин) |
(-ївськ), -евськ- (-свськ-), -инськ- |
|
-їн: Грінченків словник, |
(-інськ-), -їнськ-: франківські со- |
|
Маріїн зошит. |
нети, тургенєвські герої. |
|
2. Присвійні прикметники, |
2. Присвійні прикметники, що вхо- |
|
утворені від іменників — |
дять до складу стійких фразеоло- |
|
власних назв і входять до |
гічних сполук і наукових термінів: |
|
складу назв, що мають зна- |
гордіїв вузол, прокрустове ложе, |
|
чення «імені когось», |
базедова хвороба, гайморова |
|
«пам'яті когось»: Шевчен- |
порожнина. |
|
ківська премія, Франківська |
3. Прикметники, що означають міс- |
|
кімната |
цезнаходження об'єкта: київські |
|
парки, дніпровські кручі |
НАЗВИ ДЕРЖАВ, АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНІ НАЗВИ
|
1. Усі слова пишуться з великої літери у назвах держав та авто 2. У назвах груп, об'єднань або союзів держав з великої літери |
|
3. Лише перше слово пишеться з великої букви у назвах авто номних областей та округів, а також країв, областей, районів: Волинська область, Краснодарський край, Ненецький автоном ний округ, Чернігівська область, Сквирський район |
НАЗВИ УСТАНОВ, ОРГАНІЗАЦІЙ, ПІДПРИЄМСТВ, ПАРТІЙ, ТВОРЧИХ СПІЛОК І КОЛЕКТИВІВ
|
1. У назвах найвищих державних органів кожне слово пишеться з Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України. 2. Тільки перше слово і власні імена пишуться з великої літери у |
|
центральних установ та організацій, міністерств, їх головних управлінь: Національний банк України, Міністерство освіти України, Укра їнське товариство охорони пам'яток історії та культури; установ місцевого значення: Вінницький міськвиконком, Львівський обласний відділ охорони здоров 'я, Бородянський відділ освіти Київської області; |
|
академій, вищих навчальних закладів, науково-дослідних уста нов, музеїв, театрів, кінотеатрів, парків культури і відпочинку: Національна академія наук України, Національний педагогічний університет іменіМ. П. Драгоманова. Палац культури «Україна», Кінотеатр імені О. Довженка, Парк культури імені М. Риль ського; |
|
підприємств, установ, культурних та освітніх закладів: Книжкова палата, Київський військовий округ, Київський театр оперети (але: планово-економічний відділ Київської міськад-міністрації); |
|
партій, міжнародних і закордонних центральних професійних та |
|
громадських організацій: Демократична партія України, Всесвітній конгрес прихильників миру, Федерація незалежних профспілок України; назви пам'яток архітектури, замків, храмів: \ Андріївська церква, Печерська лавра, Софійський собор, Золоті |
|
ворота |
НАЗВИ ІСТОРИЧНИХ ЕПОХ І ПОДІЙ, ЗНАМЕННИХ ДАТ
|
Перше слово і всі власні імена пишуться з великої літери: у назвах історичних подій, епох, війн, повстань, знаменних дат: Велика Вітчизняна війна, епоха Відродження, Полтавська битва, |
|
День незалежності України; |
|
у назвах релігійних свят і постів: Великдень, Петра й Павла, Покрова, Різдво, Великий піст |
НАЗВИ ПОСАД, ЗВАНЬ, ТИТУЛІВ
|
3 великої літери пишуться: |
3 малої літери пишуться: |
|
Назви найвищих урядо вих посад: Президент України, Голова Верхов ної Ради України, Гене- |
І. Назви посад, звань, учених ступенів: декан, академік, народний артист України, доцент кафедри педагогіки, кандидат філологічних наук. |
|
ральний прокурор Укра- |
2. Назви титулів, рангів, чинів: імпе- |
|
їни |
ратор, князь, король, принц, шах. |
|
3. Назви найвищих державних посад у закордонних країнах: президент США, прем 'єр-міністр Великобританії |
НАЗВИ КОНФЕРЕНЦІЙ, КОНГРЕСІВ, НАЙВАЖЛИВІШИХ ДОКУМЕНТІВ, ПАМ'ЯТОК СТАРОВИНИ, ТВОРІВ МИСТЕЦТВА
|
Перше слово і власні імена пишуться з великої літери: у назвах конгресів, конференцій, договорів, найважливіших до кументів: Конгрес захисту миру, Конституція України, Версальський мир, Акт проголошення незалежності України; |
|
у назвах творів художніх, музичних, наукових праць, газет, жур налів, історичних пам'яток. Назва береться в лапки: Поема «Енеїда», роман «Собор», пісня «Стоїть гора високая», підручник «Історія української літератури», газета «Вісті з України», «Літопис Самовидця» |
ОСОБЛИВОСТІ ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ II ВІДМІНИ
До II відміни належать: а) іменники чоловічого роду з нульовим закінченням (брат, сом, день) та із закінченням -о (батько, Петро); б) іменники середнього роду із закінченнями -о, -є (небо, море, плече) та -а (орф. -я) (щастя, життя, зілля), крім тих, які при відмінюванні набувають суфіксів -ат-, -ят-, -єн-.
При відмінюванні іменників II відміни слід звернути увагу на деякі складні для вживання відмінкові форми.
ЗАКІНЧЕННЯ ІМЕННИКІВ І! ВІДМІНИ У РОДОВОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ
Залежно від лексичного значення іменники у родовому від мінку мають закінчення -а (-я), -у (-ю).
|
Закінчення -а (-я-) мають |
Закінчення -у (-ю) мають |
|
іменники, які означають: |
іменники, які означають: |
|
1) назви істот, уособлені пред- |
І) назви маси, речовини: піску, |
|
мети, явища: лікаря, лиса, Петра, Вітра, Мороза; |
чаю, свинцю (але: хліба, вівса); 2) збірні поняття: загону, колек- |
|
2) назви міст, населених пунк тів: Києва, Львова, Обухова, |
тиву; |
|
Закінчення -а (-я-) мають |
Закінчення -у (-ю) мають |
|
іменники, які означають: |
іменники, які означають: |
|
3) географічні назви з наголосом |
3) назви усДнов, організацій: |
|
на закінченні: Дністра, Дніпра, Ірпеня, Козельця; |
університету, музею, театру, загсу, |
|
4) назви мір довжини, ваги, мі 5) назви чітко окреслених кон |
4) назви будівель та їх частин: 5) назви явищ природи: граду, |
|
ця, зошита, плуга; |
6) назви абстрактних понять, |
|
6) наукові терміни: іменника, атома, відмінка (але: роду. |
процесів, станів: руху, мітингу, бігу, болю, жалю; |
|
виду); |
7) географічні назви, в яких на- |
|
7) іменники середнього роду: вікна, села, знання, плеча; |
голос не падає на закінчення: Кавказу, Сибіру, Єнісею, Ки- |
|
8) назви просторових понять (зменшені форми): садка, ліска, ярка (але: лісу, саду, лугу, яру) |
таю, Криму; 8) назви ігор, танців: футболу, хокею, вальсу, танцю (але: го пака, козачка); |
|
9) більшість префіксальних іменників: вибою, накипу, запи су, приходу; |
|
|
10) терміни іншомовного похо- |
|
|
дження: імпульсу, сюжету, |
|
|
журналу |
Примітка. Деякі іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини можуть мати паралельні закінчення -а (-я), -у (-ю). Це залежить від наголосу або від значення іменника: стола і сталу, двора і двору, мости і мосту, папера (документа) і паперу (матеріалу); каменя (одного) і каменю (матеріалу); листопада (місяця) і листопаду (падолист); блока (частина споруди) і блоку (об'єднання держав).
ОСНОВНІ ОРФОГРАМИ В ІМЕННИКАХ
|
Орфограми |
Правила |
|
Букви о, є, є в закін- |
Написання о, є, є в закінченнях І і II відмін |
|
ченнях непрямих |
чоловічого і жіночого роду залежить від |
|
відмінків однини |
групи іменника: |
|
іменників чоловічо- |
буква о пишеться в закінченнях іменників |
|
го і жіночого роду І і |
твердої групи: весною, краном; |
|
II відмін |
буква є пишеться в закінченнях іменників |
|
м'якої і мішаної груп: волею, кашею, то- |
|
|
варишеві; |
|
|
буква с пишеться в закінченнях іменників |
|
|
м'якої групи з основою на й: гаєм, героєві |
|
|
Букви а, я, у, ю в |
Див. с. 407--408 |
|
закінченнях родово- |
|
|
го відмінка однини |
|
|
іменників II відміни |
|
|
Подвоєні букви на |
В орудному відмінку іменників жіночого |
|
позначення подов- |
роду з чистою основою на приголосний (у |
|
ження приголосних |
початковій формі слова) відбувається по- |
|
звуків у орудному |
довження кінцевого приголосного (який |
|
відмінку іменників |
стоїть між голосними): молодь — молоддю, |
|
III відміни |
ніч — ніччю. |
|
Подовження в орудному відмінку не буває: |
|
|
а) якщо основа іменника закінчується дво- |
|
|
ма приголосними: радість — радістю, |
|
|
честь — честю; |
|
|
б) якщо основа закінчується буквами на по- |
|
|
значення губних приголосних звуків та р: |
|
|
любов — любов То, кіновар — кіновар 'ю |
|
|
Не з іменниками |
Див. с. 419-^20 |
ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ІМЕННИКІВ
Складні іменники пишуться разом або через дефіс.
|
Разом пишуться: |
Через дефіс пишуться: |
|
1. Іменники, утворені з двох |
а 1. Іменники, що означають про- |
|
основ із сполучним голосним о |
тилежні (антонімічні) чи близькі |
|
(після твердих приголосних), є |
за змістом поняття: купівля- |
|
(після м'яких приголосних), є |
продаж, хліб-сіль, щастя-доля. |
|
(після основ на й або на подов- |
2. Іменники, що означають про- |
|
жений м'який приголосний), |
фесію, спеціальність, учений |
|
якщо: |
ступінь, державну посаду, вій- |
|
а) одна з основ прикметниково- |
ськове звання: лікар-еколог, |
|
го чи дієслівного походження: |
член-кореспондент, генерал- |
|
чистотіл, чорнозем, землероб, |
полковник. |
|
дощомір; |
3. Іменники, в яких перше слово |
|
б) обидві основи іменникові: |
підкреслює певну прикмету чи |
|
верболіз, носоріг. |
особливість предмета, названо- |
|
2. Іменники, утворені з двох чи |
го другим словом: козир-дівка, |
|
кількох основ без сполучних |
блок-система. |
|
голосних, якщо: |
4. Іменники, що означають |
|
а) складаються з числівника у |
складні одиниці виміру: люди- |
|
формі родового відмінка та |
но-день, кіловат-година, тон- |
|
іменника: п'ятиденка, сімдеся- |
но-кілометр. |
|
тиріччя; |
5. Складні прізвища та геогра- |
|
б) перша основа — дієслово у |
фічні назви: Нечуй-Левицький, |
|
формі II особи однини наказо- |
Івано-Франківськ. |
|
вого способу та іменник: Непий- |
6. Складні сполучення, що на- |
|
вода, перекотиполе, горицвіт; |
зивають рослини: люби-мене, |
|
в) першою частиною виступа- |
мати-й-мачуха, розрив-трава. |
|
ють пів-, напів-, полу-: півго- |
7. Іншомовні та українські назви |
|
дини, півночі, напівімла, полу- |
проміжних сторін світу: норд- |
|
мисок. |
ост, південно-східний. |
|
3. Усі складноскорочені слова: |
8. Іменники, першою частиною |
|
держбанк, колгосп; слова з пер- |
яких є іншомовні компоненти: |
|
шими частинами авіа-, авто-, |
віце-, екс-, обер-, унтер-, лейб-, |
|
агро-, біо-, гео-, гідро- та ін.: |
штабе-: екс-чемпіон, обер-лей- |
|
автогурток, агрокомплекс, гід- |
тенант. |
|
родинаміка |
9. Скорочені іменники, в яких |
|
наводиться початок і кінець сло- |
|
|
ва: б-ка (бібліотека), т-во (то- |
|
|
вариство) |
ОСНОВНІ ОРФОГРАМИ В ПРИКМЕТНИКАХ
|
Орфограми |
Правила |
|
о, є, є в суфіксах |
1. Суфікс -ов- пишеться в прикметниках: |
|
прикметників -ов-, |
а) якщо твірна основа їх закінчується на твер- |
|
-ЄВ-, -СВ- |
дий приголосний: оксамитовий, ясеновий; |
|
б) якщо наголос падає на закінчення: кульо- |
|
|
вий, бойовий, грошовий. |
|
|
2. Суфікс -ев- пишеться в прикметниках, як- |
|
|
що твірна їх. основа закінчується на м'який чи |
|
|
шиплячий приголосний, а наголос падає на |
|
|
основу: яблуневий, липневий, січневий, деше- |
|
|
вий, овочевий, плюшевий. |
|
|
3. Суфікс -єв- пишеться в прикметниках, як- |
|
|
що твірна основа їх закінчується на й або |
|
|
подовжений м'який приголосний, а наголос |
|
|
падає на основу: алюмінієвий, життєвий, |
|
|
взуттєвий |
|
|
Не з прикметни- |
Див. с. 419—420 |
|
ками |
|
|
Н, нн у прикмет- |
1. Нн пишеться у прикметниках: |
|
никах |
а) якщо вони утворені за допомогою суфікса |
|
-н- і твірна основа закінчується на н (подво- |
|
|
єння на межі кореня і суфікса): денний, |
|
|
сонний; |
|
|
б) з наголошеними суфіксами -анн- (-янн-), |
|
|
-енн-, що вказують на збільшену ознаку або |
|
|
на неможливість дії: височенний, нездоланний, |
|
|
незрівнянний. |
|
|
2. Н пишеться у прикметниках: |
|
|
а) з ненаголошеними суфіксами -ан- (-ян-), |
|
|
-єн-: незлічений, несказаний, глиняний, незрів- |
|
|
няний; |
|
|
б) при відсутності збігу н: чаїний, зміїний, |
|
|
гречаний |
|
|
М'який знак у при- |
1. М'який знак пишеться перед закінченнями |
|
кметниках м'якої |
прикметників чоловічого і середнього роду, |
|
групи |
що стоять у формі родового, давального та |
|
місцевого відмінків: могутнього, братнього, |
|
|
могутньому, братньому. |
|
Орфограми |
Правила |
|
2. М'який знак пишеться перед закінченнями |
|
|
родового та орудного відмінків прикметників |
|
|
жіночого роду: могутньої, осінньої, могут- |
|
|
ньою, осінньою |
|
|
Написання разом і |
Див. с. 412—413 |
|
через дефіс склад- |
|
|
них прикметників |
|
|
Й, І, ї, 0, ЙО, ЬО, Є, Є |
Див. с. 399—401 |
|
в прізвищах та гео- |
|
|
графічних назвах |
|
|
іншомовного похо- |
|
|
дження |
ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ПРИКМЕТНИКІВ
Складні прикметники пишуться разом або через дефіс.
|
Разом пишуться: |
Через дефіс пишуться: |
|
1. Прикметники, утворені від |
1. Прикметники, утворені від |
|
складних іменників, що пи- |
складних іменників, які пишу- |
|
шуться разом: самохідний, ра- |
ться через дефіс: віце-прези- |
|
діофізичний. |
дентський, унтер-офіцерський. |
|
2. Прикметники, утворені від |
2. Прикметники, утворені з двох |
|
сполучення слів, залежних одне |
основ, що називають не підпо- |
|
від одного (підрядний зв'язок |
рядковані одне одному поняття |
|
між словами): |
(між ними можна вставити спо- |
|
а) від сполучення прикметника з |
лучник і): навчально-виховний, |
|
іменником: сільськогосподар- |
мовно-літературнии. |
|
ський, східнослов 'янський; |
3. Прикметники, що називають |
|
б) від сполучення числівника з |
поєднання двох кольорів чи сма- |
|
іменником: чотирирічний, двад- |
кових відчуттів: жовто-зеле- |
|
цятиповерховий; |
ний, сніжно-білий, кисло-солод- |
|
в) від сполучення дієслова з |
кий. |
|
іменником: деревообробний, ма шинобудівний; |
4. Прикметники, першою части- |
|
ною яких є слова воєнне-, |
|
|
військове- або перша частина |
|
|
закінчується на -ико (-іко): |
|
Разом пишуться: |
Через дефіс пишуться: |
|
г) від сполучення прислівника з |
воєнно-стратегічний, військо- |
|
прикметником чи дієприкмет- |
во-морськии, історико-культур- |
|
ником: важкохворий, вищена- |
нии. |
|
званий (але: суспільно корисний, |
5. Прикметники, утворені пов- |
|
чітко окреслений та ін.). |
торенням того самого слова: |
|
3. Прикметники-терміни: склад- |
великии-превеликии. |
|
носурядний, новогрецький, дріб- |
6. Назви проміжних сторін сві- |
|
нокаліберний |
ту: південно-східний, північ- |
|
но-західний |
ЗВ'ЯЗОК ЧИСЛІВНИКІВ З ІМЕННИКАМИ
Числівники керують певними формами іменників, з якими сполучаються або узгоджуються.
1. Числівник один узгоджується з іменниками у роді, числі й
відмінку: один зошит, одна книжка, одно (одне) село.
Числівник одні сполучається лише з іменниками, що мають тільки форму множини: одні вила, ножиці, канікули.
2. Після числівників два, обидва, три, чотири (а також після
складених числівників, останнім словом яких є два, три, чотири)
іменники вживаються у формі називного відмінка множини: два
хлопці, чотири ясени.
Числівники два, три, чотири не сполучаються з іменниками:
а) що не підлягають лічбі (гордість, турбота, людяність);
б) що вживаються лише в множині (гроші, кошти);
в) IV відміни (порося, теля, лоша).
413
Якщо до складу числа входять слова половина, чверть, то від мінкова форма іменника залежить від форми цілого числа: дві з половиною години (бо дві години), вісім з половиною метрів (бо вісім метрів).
ОСНОВНІ ОРФОГРАМИ В ЧИСЛІВНИКАХ
|
Написання числівників разом і окремо |
|
1. Разом пишуться складні числівники, які складаються з двох основ: шістсот, вісімнадцять, п 'ятдесят. |
|
2. Окремо пишуться складені і дробові числівники: двадцять два, двісті три, дві п 'ятих |
|
М'який знак у числівниках |
|
1. М'який знак пишеться в кінці таких числівників (5, б, 9-20, ЗО), що стоять у формі називного або знахідного відмінка: п'ять, дев'ять, двадцять, дванадцять. |
|
2. М'який знак пишеться всередині перед о у непрямих відмінках таких числівників (3—б, 9—20, ЗО, 50—60): трьох — трьома, шістьох, тридцятьом. |
|
3. Усередині складних числівників м'який знак не пишеться: шістдесят, дев 'ятнадцять |
ОСНОВНІ ОРФОГРАМИ У ЗАЙМЕННИКАХ
|
3. Якщо між займенником і будь-, казна-, хтозна- |
стоїть |
|
прийменник, то всі три слова пишуться окремо: казна в чому, будь |
|
|
у кого, хтозна в кого |
|
|
Ні- у заперечних займенниках |
|
|
1. Заперечні займенники з префіксами ні- пишуться разом: |
ніхто, |
|
ніщо, ніякий, нічий. |
|
|
2. Якщо ні- й займенник розділяє прийменник, тоді всі три слова |
|
|
пишуться окремо: ні в кого, ні з чим, ні в якому |
ПРАВОПИС ОСОБОВИХ ЗАКІНЧЕНЬ ДІЄСЛІВ
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
|
Особ а |
Однина |
Множина |
||
|
І дієвідміна |
II дієвідміна |
І дієвідміна |
II дієвідміна |
|
|
1-ша |
-У,-н> ід-у, сі-ю |
-у,-ю крич-у, сто-ю |
-емо (-ем), -смо (-см) ід-емо, сі-ємо |
-имо (-им), -їмо (-їм) крич-имо, сто-їмо |
|
2-га |
-еш, -сш ід-еш, сі-еш |
-иш, -їш крич-иш, сто-їш |
-ете, -єте ід-ете, сі-єте |
-ите, -їте крич-ите, сто-їте |
|
3-тя |
-е,-с ід-е, сі-є |
-ить, -їть крич-ить, сто-їть |
-уть, -ють ід-уть, сі-ють |
-ать, -ять крич-ать, сто-ять |
|
Написання разом, через дефіс та окремо неозначених займенників |
|
1. Разом пишуться неозначені займенники з префіксами де-, аби- і 2. Через дефіс пишуться в неозначених займенниках префікси |
Примітка. У дієсловах обох дієвідмін можуть відбуватися чергу вання кінцевих приголосних звуків дієслівних основ:
[г] — [ж]: могти — можу, [ст] — [щ] (шч): пестити — пещу,
[к] — [ч]: плакати — плачу, плачеш; [зд] — [ждж]: їздити — їжджу,
[х] — [ш]: дихати — дишу, [б] — [бл]: вабити — ваблю;
[д] — [дж]: водити — воджу, [в] — [вл]: ловити — ловлю;
[т] — [ч]: світити — свічу, [м] — [мл]: ломити — ломлю;
[з] — [ж]: латати —лажу, [п] — [пл]: топити — топлю;
[с] — [ш]: косити — кошу; [ф] — [фл]: графити — графлю
415
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ
|
Особа |
Доконаний вид |
Недоконаний вид |
||
|
Число |
||||
|
Проста форма |
Складна форма |
Складена форма |
||
|
Одни- |
1-ша |
знайду, |
шукатиму, |
буду шукати, |
|
на |
посолю |
солитиму |
солити |
|
|
2-га |
знайдеш, |
шукатимеш, |
будеш шукати. |
|
|
посолиш |
солитимеш |
солити |
||
|
3-тя |
знайде, |
шукатиме, |
буде шукати, |
|
|
посолить |
солитиме |
солити |
||
|
Мно- |
1-ша |
знайдемо, |
шукатимемо, |
будемо шукати, |
|
жина |
посолимо |
солитимемо |
солити |
|
|
2-га |
знайдете. |
шукатимете, |
будете шукати, |
|
|
посолите |
солитимете |
солити |
||
|
3-тя |
знайдуть, |
шукатимуть, |
будуть шукати, |
|
|
посолять |
солитимуть |
солити |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
|
Особа |
Однина |
|||
|
2-га |
говор >я |
сті >* |
ріж сип |
сяд |
|
стереж |
гра |
стан |
||
|
3-тя |
хай (нехай) |
хай (нехай) |
хай (нехай) |
хай (нехай) |
|
говорить, |
стоїть, грає |
ріже, сипе |
сяде, стане |
|
|
стереже |
||||
|
Множина |
||||
|
1-ша |
говор /їмо |
стій /мо |
ріж /МО |
сядь /МО |
|
стереж |
грай |
сип |
стань |
|
|
2-га |
говор /ІТЬ |
стій /ТЕ |
ріж /ТЕ |
сядь /ТЕ |
|
стереж: |
грай |
сип |
стань |
|
|
3-тя |
хай (нехай) |
хай (нехай) |
хай (нехай) |
хай (нехай) |
|
говорять, |
стоять, |
ріжуть, |
сядуть, |
|
|
стережуть |
грають |
сиплять |
стануть |
|
Разом пишуться |
|
1. Прислівники, утворені поєднанням прийменників з повно значними частинами мови: надвечір, вручну, вгорі, злегка, вдвічі, внічию. |
|
2. Прислівники, утворені складанням основ: повсякчас, праворуч, привселюдно, босоніж, мимохідь. |
|
3. Прислівники, утворені за допомогою часток аби-, ані-, де-, чи-., що-, як-: абикуди, аніскілечки, деколи, щодня, якнайкраще |
|
Окремо пишуться |
|
1. Прислівникові сполучення, утворені від іменника з приймен никами (без, в, до, з, на, під, по): без упину, без відома, без жалю, в міру, в разі, уві сні, до вподоби, до діла, до краю, з розгону, з переляку, на віку, на зло, під силу, по правді, по можливості. |
|
2. Прислівникові сполучення, утворені поєднанням іменника, числівника, займенника в називному відмінку з іменником, числівником, займенником в орудному відмінку: кінець кінцем, одним одна, сама самотою. |
|
3, Прислівникові сполучення, в яких повторюються основи, роз ділені прийменниками: рік у рік, разу раз, з боку на бік, день за днем, з року в рік |
|
Через дефіс пишуться |
|
1. Прислівники, утворені повторенням того самого слова або спо ріднених слів: давно-давно, далеко-далеко, зроду-віку. |
|
2. Прислівники, утворені поєднанням прийменника-префікса по-і прикметника чи займенника на -ому, -ему (-ему), -ки: по-родинному, по-батьківськи. |
|
3, Прислівники, утворені з допомогою часток будь-, небудь-, казна-, хтозна-, бозна-, -по, -то, -от, -таки: будь-коли, де-небудь, казна-де, тільки-но, якось-то, як-от. |
|
4. Прислівники, в яких повторювані основи розділені приймен никами та частками: всього-на-всього, де-не-де, коли-не-коли, будь-що-будь, пліч-о-пліч, |
|
5. Прислівники, утворені прийменником-префіксом по- та по рядковим числівником: по-перше, по-друге, по-третє |
ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ
ПРАВОПИС ЧАСТОК
|
Разом пишуться |
|
1. Складні прийменники, утворені з двох простих: поміж, 2. Похідні прийменники, утворені від прислівників та іменників: |
|
Окремо пишуться |
|
Складені прийменники: незалежно від, під час, незважаючи на, слідом за, поряд з, згідно з |
|
Через дефіс пишуться |
|
Складні прийменники, першою частиною яких є з, із: з-під, із-за, з-поміж, з-над |
ПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВ
|
Разом пишуться |
||
|
Складні сполучники, зате, начебто, отож нібито, тобто, неначе |
утворені від інших ніж, якщо, якби, |
частин мови: адже, мовбито, неначебто, |
|
Окремо пишуться |
||
|
Складені сполучники: незважаючи на те що |
так що, через те що, замість того щоб, дарма що, після того як, в міру того як |
Примітка. Сполучники проте, зате, притому, причому, тож, теж, щоб, якби, якщо, які пишуться разом, слід відрізняти від однозвучного поєднання повнозначного слова з часткою або прийменником: 1. Якби я турбувавсь завжди про себе, вже б онімів давно від самоти (Павл.). 2. Як би йому, Данилові, хотілося зараз із веслам у руці сісти у свій вербовий човен (Стельм.).
|
Разом пишуться |
|
1. Частки аби-, ані-, де-, чи-, що-, як-, -ся (-сь) у складі будь-якої частини мови: абиде, анітрохи, деколи, чимало, щодня, якщо, колись, будуватись (ся). |
|
2. Частки би (б), же (ж), то, що в складі сполучників: якби, нібито, немовбито, щодо |
|
Окремо пишуться |
|
1. Частки, якщо вони виконують підсилювально-видільну або формотворчу функцію (творять форми наказового (хай, нехай) і умовного (би, б) способів): прийшов же, нехай заспіває, спочив би, прийшла б. |
|
2. Частки у складі сполучних слів: хіба що, дарма що, тільки що, що ж до. |
|
3. Частка то в експресивних сполученнях: що то за, що то, чи то |
|
Через дефіс пишуться |
|
1. Частки бо, но, то, от, таки, коли вони підсилюють значення окремого слова: пиши-бо, неси-но, якось-то, як-от, дістав-таки. |
|
2, Частки будь-, небудь-, казна-, хтозна-, бозна-, які виступають префіксами або суфіксами у складі займенників і прислівників: будь-хто, який-небудь, казна-коли, хтозна-що, бозна-як |
Примітка. Якщо між часткою і займенником стоїть прийменник, то всі три слова пишуться окремо: казна в чому, будь із ким, аби з ким, ні з якими.
НАПИСАННЯ ЧАСТОК не, ні З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ
Написання не, ні разом чи окремо з різними частинами мови залежать від того, чим виступає не, ні — часткою при певній частині мови чи префіксом у слові. Якщо не с заперечною часткою, то вона з усіма частинами мови пишеться окремо, а якщо пре фіксом — то разом.
|
Написання ні |
|
|
Пишеться разом: |
Пишеться окремо: |
|
1) у заперечних займенниках і |
1) якщо вживається для запере- |
|
прислівниках: ніхто, ніякий, |
чення наявності предмета чи |
|
нічий, ніде, ніколи; |
Тймаки, а також у стійких спо- |
|
2) якщо слово без ні не вжива- |
лученнях слів: т краплини, ні |
|
ється: нікчемніш, нічліг, нікчема |
риба ні м'ясо, ні живий ні |
|
мертвий; |
|
|
2) якщо виступає у ролі повто- |
|
|
рюваного сполучника: Ні собі, ні |
|
|
вам я спокою не дам |
|
|
Написання не |
|
|
Пишеться разом: |
Пишеться окремо: |
|
1) з усіма частинами мови, якщо |
1) з дієсловами, дієприслівника- |
|
слово без не не вживається: не- |
ми, займенниками, числівника- |
|
года, ненависть, негайний, нево- |
ми, службовими частинами мо- |
|
лити, невтомно; |
ви: не співав, не писав; не ма- |
|
2) з іменниками, прикметника- |
люючи, не збираючи; не ти, не |
|
ми, прислівниками, займенника- |
мої; не п 'ять, не сорок; не завт- |
|
ми, дієприкметниками (без за- |
ра: не лише; |
|
лежного слова), якщо з не вони |
2) з іменниками, прикметника- |
|
набувають протилежного зна- |
ми, прислівниками, дієприкмет- |
|
чення (його часто можна замі- |
никами при наявності проти- |
|
нити синонімом): доля — недоля |
ставлення: не друг, а ворог; не |
|
(лихо), швидкий — нешвидкий |
глибокий, а мілкий; не далеко, а |
|
(повільний), добре — недобре |
близько; не позичений, а влас- |
|
(погано), абиякий — неабиякий, |
ний; |
|
підписаний — непідписаний до- |
3) з дієприкметниками, якщо во- |
|
кумент; |
ни мають при собі залежні слова |
|
3) у складі префікса недо-, який |
або коли виконують функцію |
|
означає неповноту ди, стану чи |
присудка: не спростований ні- |
|
ознаки: недобачати, недоїдок, |
ким факт; робота не виконана |
|
недоказаний, недоладно; |
|
|
4) з деякими службовими части- |
|
|
нами мови: неначе, немов, не- |
|
|
вже, нехай \ |
ПРАВОПИС ВИГУКІВ
І ЗВУКОНАСЛІДУВАЛЬНИХ СЛІВ
|
Спосіб написання |
Правило |
|
Через дефіс пишуться |
Вигуки й звуконаслідувальні слова, що повто рюються або вимовляються протяжно: Еге-ге! То ж то цілий ключ журавлиний (Коц.); В саду зо зуленька — куку-куку (нар. тв.). |
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ВИГУКАХ ТА ЗВУКОНАСЛІДУВАЛЬНИХ СЛОВАХ
|
Відокремлюються |
Не відокремлюються |
|
1. Вигуки від інших членів речення |
1. Вигуки, які стоять перед |
|
комою: 0, скільки у тобі краси, |
звертаннями: Ой лимане-ли- |
|
життя моє незгасне (Сос); Тут |
маночку, хвиле каламутна! |
|
чисто, ясно, весело, ох, як весело |
Де поділась наша воля, слава |
|
(Фр.). |
тая смутна (Укр.). |
|
2. Вигуки чи звуконаслідувальні |
2. Вигуки на початку речен- |
|
слова, що стоять на початку речення |
ня, якщо стоять перед осо- |
|
або всередині й вимовляються з ви- |
бовим займенником, після |
|
разною окличною інтонацією — |
якого йде звертання: Ой ти, |
|
знаком оклику: Агов! — чути |
дівчино, 3 горіха зерня. Чом |
|
здалеку Явтухів голос (Ян.); Скрізь |
твоє серденько — Колюче |
|
тільки й чути було: фінь-фінь, — |
терня (Фр.) |
|
коротка мовчанка, і а-ха-ха!.. |
|
|
Фінь-фінь, а-ха-ха! (Донч.) |
ПУНКТУАЦІЯ
Пунктуація (від лат. рипсіит — крапка)—це система правил, які регулюють вживання розділойи* знаків у письмовому тексті, а також самі розділові знаки.
До найуживаніших розділових знаків належать: крапка, знак питання, знак оклику, кома, крапка з комою, двокрапка, тире, дуж ки, лапки і три крапки.
Розділові знаки використовуються для позначення в писемному мовленні (в реченні і тексті) меж смислових відрізків.
Розділові знаки поділяються на:
Постановка тих чи інших розділових знаків мотивується син таксичними, смисловими й інтонаційними ознаками, але визна чальною є синтаксичне членування писемної мови.
Вживання розділових знаків регулюється пунктуаційними пра вилами, які вказують на умови вибору розділового знака.
Тире між підметом і присудком
В іменному складеному присудку дієслівна зв'язка є (тепе рішній час від дієслова бути) дуже часто випускається. її відсут ність у вимові позначається паузою, а на письмі — тире.
4?2
|
Тире ставиться між підметом і присудком, якщо: |
|
1. Підмет і присудок виражені іменником або кількісним чис- |
|
лівником у формі називного відмінка: Праця людини — окраса і |
|
слава, праця людини — безсмертя її (Сим.). П'ять на п 'ять — |
|
двадцять п 'ять. |
|
2. Обидва головні члени виражені неозначеною формою дієслова |
|
або один із них — іменник у називному відмінку: Боятися |
|
смерті — на світі не жить (нар. тв.). Найгірша помилка — |
|
вважати неминуче за доцільне (Підм.). |
|
3. Перед присудком, вираженим іменником чи неозначеною фор- |
|
мою дієслова, вживаються вказівні частки це, то, ось, значить: |
|
Війна — це тир, де цілий світ — мішені (Кост.). Україна — то |
|
народ, А народи не вмирають, А живуть із рада в род (Мов.) |
|
Тире не ставиться між підметом і присудком, якщо: |
|
1. Підмет або присудок виражається займенником, прикметником |
|
або порядковим числівником: Я атеїст, що знає тільки Бога... |
|
(Кул.). Ваші розрахунки помилкові (Н. Рибак). |
|
2. Присудок має порівняльне значення і до його складу входять |
|
частки як, ніби, мов, неначе: Хоч дівка як сова, аби з другого села |
|
(нар. тв.). |
|
3. Перед присудком стоїть заперечна частка не: Ні, ні! Прийдешнє |
|
не казарма. Не цементовий коридор (Рил.) |
Примітка. Для інтонаційного та стилістичного виділення присуцка перед ним у всіх названих випадках може ставитися тире: Люди — пре красні. Земля — мов казка. Кращого сонця ніде нема (Сим.). Це — мій народ (Олійн.). Маленьке — не смішне, Адже мале і зерно, Що силу велетням і геніям несе (Сим.).
Тире на місці пропущеного члена у неповному реченні
Неповним є речення, в якому пропущено один чи кілька необ хідних для граматичної структури речення членів, що легко вста новлюються з контексту: Пташка красна своїм пір 'ям, а людина — своїм знанням (нар. тв.).
423
|
Тире ставиться |
|
1. У неповному реченні на місці пропущеного присудка: Квітку метелик цілує, обрій—сонце ясне, вітер—берізку німую (Сос). 2 Якщо пропущено інший член і наявнд пауза: Вчення в щасті украшає, а в нещасті —утішає (нар. тв.) |
|
Тире не ставиться |
|
У неповному реченні на місці пропущеного члена, якщо немає потреби у спеціальному підкресленні і немає паузи: Встає хмара з-за лиману, а другая з поля (Шевч.) . . . : ___~__ |
Однорідні члени речення
Однорідними називаються члени речення, які відносяться до одного й того самого слова і виконують однакову синтаксичну функцію' Почуття людини не пробудиш без співчуття, співпе реживання, без уміння відчути серцем найтенші духовні порухи іншої людини (Сух).
Однорідними можуїь бути як головні, так і другорядні члени речення.
|
Види однорідних членів речення |
|
|
Головні: |
1) кілька підметів при одному присудку; 2) кілька присудків при одному підметі. |
|
Другорядні: |
кілька додатків, означень або обставин, які відносяться до одного й того самого члена речення. |
|
При однорідних членах речення можуть бути узагальнювальні слова, ._... ■ ——— |
Однорідні й неоднорідні означення
Кілька означень, виражених прикметниками або дієприкмет никами, можуть бути однорідними й неоднорідними.
^24
|
Однорідні означення |
|
1. Характеризують предмет з одного боку (за кольором, розміром, |
|
матеріалом тощо); Безлюдна, безводна, безліса земля розляга- |
|
ється навкруги, втомлює зір своїм одноманітним непривітним |
|
простором (Гонч). |
|
2. Виступають художніми означеннями (епітетами): Здалека луна- |
|
ло срібне, палке, тужливе щебетання соловейка (Укр.). |
|
3, Стоять після означуваного слова: День був погожий, сонячний |
|
(Н.-Лев.). |
|
4 Друге і наступне означення конкретизують, уточнюють попе- |
|
реднє: Василько мав сьогодні святковий, урочистий вигляд |
|
(Збан.) |
|
Неоднорідні означення |
|
1. Характеризують предмет з різних боків: На пагорбі стоїть |
|
струнка бічвкора берізка (Майс). |
|
2. Одне з означень утворює з означуваним словом словосполу- |
|
чення, а друге відноситься до цього словосполучення як до єдиної |
|
складної назви: Купили зручний письмовий стіл. |
|
3. Не можуть бути з'єднані сполучником і: Під ногами стелиться |
|
зелений трав'яний килим (Н.-Лев.) |
Примі і к а. Між однорідними означеннями ставиться кома, між не однорідними — не ставиться.
Розділові знаки при однорідних членах речення
|
Кома ставиться між однорідними членами: |
|
|
1) з'єднуваними лише інтонацією (без сполучників): Цвіте ма- |
|
|
лина, смородина, тютюн, квасоля (Довж.); |
|
|
2) з'єднуваними протиставними сполучниками (а, але, |
проте, |
|
зате): Ніч була темна, але тиха (Н.-Лев.); |
|
|
3) з'єднуваними повторюваними сполучниками: Більш, ніж меч, і |
|
|
огонь, і стріла, і коса, Небезпечне оружжя—жіноча краса |
(Фр.); |
|
4) між парами однорідних членів, з'єднаних сполучниками |
.Крик |
|
та гук, регіт та жарти стоять над річкою (Мири.); |
|
|
5) перед другою частиною парного сполучника (як... так, не тіль-. |
|
|
ки«. а й, хоч,., але (та), не так.,, як), що з'єднує однорідні |
члени: |
|
Людина мас бути не тільки здоровою, а й гарною (Сух.) |
|
Кома не ставиться при однорідних членах: |
|
1) перед одиничними єднальними і розділовими сполучниками: |
|
Всі блага і радощі життя створюються працею (Сух.). Він мав |
|
років десять чи дванадцять; |
|
2) перед першим повторюваним сполучником, коли з нього по- |
|
чинається перелік: Як не любить тойгкрай, що дав тобі і силу, і |
|
гострий зір очей, і розум молодий... (Сос); |
|
3) перед повторюваними єднальними сполучниками, що з'єд- |
|
нують однорідні члени попарно: Москва і Київ, Мінськ і Одеса, |
|
Брест і Керч — міста-герої; |
|
4) якщо вони утворюють суцільний вираз: ні те ні се, ні туди ні |
|
сюди, ні вдень ні вночі, ні пуху ні пера, ні живий ні мертвий |
|
Тире ставиться |
|
1. Якщо однорідні члени речення, не з'єднані сполучниками, різко |
|
протиставляються: Ми засіваємо житейське море і не на день |
|
минущий — на віки (Олійн.). |
|
2. Якщо наступний однорідний член речення (присудок) виражає |
|
швидку зміну подій, уточнення, наслідок, пояснення: Мотря |
|
миттю обернулася, глянула на Чіпку — та й отетеріла... Ви- |
|
котився з-за гаю місяць — став оглядати околицю (Мирн.) |
|
Крапка з комою ставиться |
|
Якщо однорідні члени поширені, коли в їх складі є свої розділові |
|
знаки: Біга Катря боса лісом, біга та голосить; то проклина |
|
свого Йвана, то плаче, то просить (Шевч.) |
Розділові знаки в реченні з узагальнювальними словами при однорідних членах
При однорідних членах речення можуть уживатися узагаль-нювальні слова, які виступають тими самими членами речення, що й однорідні члени, які вони узагальнюють.
Виражаються узагальнювальні слова означальними або запе речними займенниками (всякий, кожний, усе, ніхто, ніщо), при слівниками місця і часу (всюди, скрізь, навкруги, завжди, ніде), іменниками, прикметниками.
Вживання двокрапки і тире залежить від позиції узагальню вального слова стосовно однорідних членів речення.
|
Двокрапка ставиться |
|
1. Після узагальнювального слова перед однорідними членами: 2. Після слів як-от, а саме, наприклад, що стоять після уза |
|
Тире ставиться |
|
Перед узагальнювальним словом, що стоїть після однорідних чле нів речення: На річці, в лісі, на полі — всюди німо, тихо (Тич.). Вівса, пшениці, ячмені — все разом зіллялось в одну могутню хвилю (Коц.) |
Примітки: 1. Якщо перед однорідними членами речення стоїть узагальнювальне слово, а після них речення продовжується, то перед одно рідними членами ставиться двокрапка, а після них — тире: Скрізь: на вершечку стрілецької гори, на пагорбах і видолинках — панувала тиша (Н.-Лев.).
2. Іноді замість двокрапки після узагальнювального слова може ста витися тире. У таких випадках однорідні члени мають характер побіжного зауваження: Сьогодні усе для тебе — Озера, гаї, степи. —І жити спіши ти треба, кохати спішити треба —Гляди ж не проспи (Сим.).
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ВІДОКРЕМЛЕНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ
Відокремлення — це смислове та інтонаційне виділення дру горядних членів речення з метою посилення їх смислової значу щості, а також для пояснення чи уточнення якоїсь частини ви словлення. Відповідно до цього відокремлені члени поділяються на дві групи: власне відокремлені й уточнювальні.
Загальними умовами відокремлення є:
427
1. ВІДОКРЕМЛЕНІ ОЗНАЧЕННЯ
Відокремленими можуть бути узгоджені і неузгоджені озна чення.
|
Відокремлюються |
|
1. Означення, виражені прикметниковим чи дієприкметниковим |
|
зворотом, якщо стоять після означуваного слова: Плід червоний, соку повен, рвуть маленькі руки (Сос). Нероздільність дитини з |
|
рідною мовою починається з першого маминого слова, промов- |
|
леного до немовляти. |
|
2. Непоширені означення, якщо вони стоять після означуваного слова, перед яким є інше означення: Морозний сніг, блискучий та легкий, здається, падає на серце прямо... (Рил.). |
|
3. Означення у будь-якій позиції, якщо вони відносяться до осо- |
|
бового займенника: Довго, довго чув я, полонений сном, солов "ту |
|
пісню за моїм вікном (Сос). Палкої, поетичної вдачі, вона не |
|
могла вдовольнитися буденним життям (Коц.). |
|
4. Поширені й непоширені означення, що стоять перед означу ваним словом, якщо вони мають обставинне значення: Осяяні |
|
сонцем, гори блищать, їм кедри і сосни казки шелестять (Олесь). Знесилений, кінь зупинився, важко дишучи (Гонч.). |
|
5. Означення, відірване від означуваного слова іншими членами речення: Село ще спало, намокле, змерзле, ховалося під білу ковд ру квітучих садків (Карп). |
|
6. Поширені й непоширені означення, які відносяться до відсут нього в означено-особовому реченні займенника-підмета: Іду, чу- |
|
жий самотності й печалі, і сонце усміхається мені (Сос). |
|
7. Неузгоджені означення, виражені іменниками в непрямих від- |
|
мінках, якщо стоять після узгоджуваних: Невід 'ємною частиною обличчя Києва стали квартали новобудов, світлі, з широкими проспектами та бульварами (з газ.) |
|
Не відокремлюються |
|
1. Означення, які стосуються не лише підмета, а й присудка: |
|
Я прийшов утомлений, розбитий, мовчазний і ніби незкивий не |
|
молить, не плакать, не просити, я сказавлиш тихо обігрій (Рил.). |
|
2. Означення, що стосуються означальних, вказівних, присвійних 3. Означення, виражені прикметниковим чи дієприкметниковим |
Примітка. Відокремлені означення, як правило, виділяються кома-ми. Кілька відокремлених означень зрідка можуть виділятися за допомо гою тире: 3 моря здіймалась хмара — чорна, важка, з суворими обрисами, схожа на гірське пасмо (з газ.).
2. ВІДОКРЕМЛЕНІ ПРИКЛАДКИ
Прикладки як різновид означення можуть відокремлюватись і не відокремлюватись.
|
Відокремлюються |
|
1. Поширена прикладка, якщо стоїть після пояснюваного імен- |
|
ника: Коли слова для тебе — грище, звукосполучення нове, — тебе |
|
народ, суддя найвищий, марнописателем назве (Рил.). |
|
2. Поширена прикладка, що стоїть перед пояснюваним іменником |
|
і має обставинне значення: Сип бідного сільського титаря, |
|
Павло Грабовський в дитинстві пізнав не тільки злидні, щоденні |
|
важкі турботи про хліб насущний, а й поетичні образи, сумовиту |
|
красу української пісні (0. Дей). |
|
3. Поширена й непоширена прикладка, яка стосується особового |
|
займенника, незалежно від позиції щодо означуваного слова: |
|
А він, орел, шумить, клекоче, мов людям розказати хоче про |
|
поєдинок у яру (В. Шевчук). Заслужений митець, він з радістю |
|
передає свій багатий досвід молоді (з газ.). |
|
4. Поширена і непоширена прикладка, виражена загальним імен- |
|
ником, стосується власної назви і стоїть після неї: Дядько Максим, |
|
залізничник, теж: після війни живу Черкасах (з газ.). |
|
5. Прикладка, яка приєднується за допомогою слів родом, на ім'я, |
|
на ймення, так званий, тобто, або: Козак Бобренко, на ім'я |
|
Григорій, єдиний син достойної вдови (Кост.). |
|
6. Прикладка, що приєднується за допомогою слова як і має обставинний відтінок причини: Гордій Байда, як колишній офіцер, розумівся на військовій справі (Дг Панч) |
|
Не відокремлюються |
|
1. Прикладка, яка стоїть перед пояснюваним іменником і має 2. Прикладка, що приєднується за допомогою слова як і означає |
Примітка. Поширені прикладки, які мають значення уточнення або містять у своєму складі розділові знаки, відокремлюються за допомогою тире: Зречення рідної мови призводить до найбільшої кари — духовного каліцтва (з журн.) Взимку сміливий маляр-мороз малював на вікнах буйні вітражі — білі розложисті папороті, лілеї, химерне квіття тропіків (Гонч.).
3. ВІДОКРЕМЛЕНІ ОБСТАВИНИ
Обставини так само, як й інші другорядні члени, можуть від окремлюватись і не відокремлюватись.
|
Відокремлюються |
|
1. Обставини, виражені дієприслівниковим зворотом, незалежно |
|
від їх позиції у реченні: Шуміло море, виграючи на сонці, ваблячи |
|
зір заспокійливим синім простором (Гонч.). Вітру в обличчя |
|
жбурляючи піну, плив пароплав у далеку країну (Прип). |
|
2. Обставини, виражені одиничними дієприслівниками, якщо |
|
означають додаткову дію, час, причину, умову: Дівчата йдуть, |
|
співаючи, з ланів (Укр.). |
|
3. Обставини допусту, виражені іменником з прийменником не- |
|
зважаючи на: Освіта в Україні, незважаючи на деякі промахи |
|
та кризовий стан, наближена до світового рівня (Гонч.). |
|
4. Обставини, виражені іменниками з прийменниками всупереч, |
|
наперекір, попри, за браком, на випадок, на відміну, у зв'язку |
|
з, внаслідок, завдяки, згідно з, подібно до (за бажанням автора): |
|
Всупереч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла |
|
зберігати таємниці (Гонч.). |
|
5. Поширені й непоширені обставини (місця, часу тощо), вира- |
|
жені прислівниками чи іменниками, які уточнюють попередню |
|
обставину: На самій горі, понад шляхом, маячив білий стовп |
|
(Гонч.) |
|
Не відокремлюються |
|
1. Дієприслівникові звороти фразеологічного типу: Працювати не |
|
покладаючи рук. Говорити не переводячи духу. Бігти не чуючи ніг. |
|
Сидіти склавши руки. |
|
2. Обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, на початку |
|
якого стоїть підсилювальна частка і (й): Можна помилятися й |
|
маючи результати досліджень. |
|
3. Обставина, виражена одиничним дієприслівником, яка означає |
|
спосіб дії: Художник працював сидячи... (Гонч.). |
|
4. Обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, якщо вона |
|
поєднується з іншою однорідною невідокремленою обставиною |
|
неповторюваним єднальним сполучником: Солдати стояли |
|
струнко й не зводячи з командира очей. |
|
5. Дієприслівниковий зворот, утворений дієприслівником і спо- |
|
лучним словом який, у складі підрядного речення: Українська |
|
народна творчість — це світ, поринувши в який стаєш духовно |
|
багатшим (з підруч.) |
4. ВІДОКРЕМЛЕНІ ДОДАТКИ, ПІДМЕТИ, ПРИСУДКИ
|
Відокремлюються |
Приклади |
|
1. Додатки, якщо вони вжива- |
Микола, замість панського |
|
ються із словами крім, окрім, |
лану, вийшов на поле (Н.-Лев.). |
|
замість, включаючи, навіть, |
Всі дерева парку, за винятком |
|
особливо і мають значення |
кількох старих дубів, уже вкри- |
|
включення, виключення або |
лися зеленим листом (Гонч.). |
|
заміщення. |
|
|
2. Додатки, коли вони виступа- |
Я бажаю поетові дальшого |
|
ють у ролі уточнювального |
росту, тобто поширення і |
|
члена речення, при них можуть |
поглиблення тематики, нових |
|
стояти слова тобто, цебто, а |
досягнень у формі (Рил.). |
|
саме. |
|
■ Відокремлюються |
Приклади |
|
3. Додатки з приєднувальним значенням, при яких вжива- |
Студенти І курсу склали успіш но екзамени з усіх предметів, в |
|
ються слова в тому числі, на- |
тому числі з математики. |
|
приклад, пре чому. 4. Підмети з уточнювальним або приєднувальним значенням, при яких вживаються слова особ- |
На Поліссі трапляються «ви-жари», тобто болота, які ніколи не замерзають (з газ.). |
|
ливо, навіть, зокрема, тобто. 5. Присудки з уточнювальним значенням |
Раніше, бувало, не знає парубок дівчину, то зараз же скаже батькові та матері, а ті підуть на розглядини, роздивляться (Тют.) |
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ СЛОВАХ, ГРАМАТИЧНО НЕ ПОВ'ЯЗАНИХ З ЧЛЕНАМИ РЕЧЕННЯ
Просте речення може ускладнюватися не тільки однорідними та відокремленими членами, а й словами, які не є членами речення. До них належать звертання, вставні і вставлені конструкції, які ускладнюють речення додатковим повідомленням і використову ються для того, щоб привернути увагу до повідомлення або вира зити своє ставлення до нього.
Слова, граматично не пов'язані з членами речення, на письмі виділяються розділовими знаками (кома, тире, дужки), а в усному мовленні — відповідною інтонацією.
1. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ЗВЕРТАННІ
Звертання — це слово або сполучення слів, що називає особу або предмет, до яких звертаються: Ой сніги, мої сніги, срібні та пухнасті, наче все, що навкруги, потонуло в щасті (Сос).
Звертання найчастіше виражається іменником у кличному від мінку {земле, батьківщино) або іменником чи іншою частиною мови у формі називного відмінка: Червона калина, чого в лузі стоїш? Чи сухи боїшся, чи ягід жалкуєш? (нар. п.).
Звері акня може бути непоширеним (без залежних слів) і поши реним (з пояснювальними словами). Вживається звертання на по чатку, всередині або у кінці речення.
432
|
Кома ставиться |
|
1. Після звертання (поширеного і непоширеного), якщо воно сто- |
|
їть на початку речення: Україно, ти моя молитва. Ти моя розпука |
|
вікова... (Сим.). Народе мій, до тебе я ще верну, як в смерті обер- |
|
нуся до життя своїм стражденним і незлим обличчям (В. Стус). |
|
2.3 обох боків звертання, якщо воно стоїть всередині речення: Ах |
|
вернися, молодосте, Раз до мене в гості! Визирати тебе буду на |
|
кедровім мості (Вороб.). |
|
3. Перед звертанням, якщо воно стоїть у кінці речення: В світ |
|
широкий навпростець ти веди мене, надіє! (Майс). |
|
4. Між однорідними звертаннями: Україно моя мила, краю |
|
пам'ятливий. Там любив я дівчиноньку, Там я був щасливий |
|
(нар. п.) |
|
Знак оклику ставиться |
|
Після звертання, що стоїть на початку речення і вимовляється з |
|
окличною інтонацією. Після знака оклику наступне слово пи- |
|
шеться з великої літери: Україно! Україно! Оце твої діти. Твої |
|
квіти молодії. Чорнилом политі... (Шевч.). |
|
Якщо перед звертаннями стоять вигуки о, ой, то вони від звер- |
|
тання комами не відділяються: 0 краю мій, найкращий між: кра- |
|
ями. Зруйнований та знищений катами! (Граб.) |
2. ВСТАВНІ ТА ВСТАВЛЕНІ СЛОВА І РЕЧЕННЯ
Вставними називаються такі слова, словосполучення і речен ня, за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до змісту висловленого.
Вставленими називаються слова, словосполучення або речен ня, що вводяться в основне речення з метою пояснення, уточнення або побіжного доповнення його змісту. Такі конструкції збагачу ють, урізноманітнюють зміст основного висловлювання.
3. НАЙУЖИВАНІШІ ВСТАВНІ СЛОВА
І СПОЛУЧЕННЯ СЛІВ
|
Виражають |
Приклади |
|
Упевненість |
безсумнівно, безперечно, дійсно, безумовно, само собою зрозуміло, без сумніву, зрозуміло |
|
Виражають |
Приклади |
|
Невпевненість |
очевидно, напевно, здається, мабуть, слід гадати, сподіваюсь |
|
Почуття радості, жалю, здивування, обурення |
на щастя, нарадість, нажаль, на превеликий жаль, на сором, як на біду, як навмисне, чого доброго, дивна річ, нічого гріха таїти, грішним ділом |
|
Джерело повідомлення |
по-моєму, по-твоєму, кажуть, за словами.., на думку.., як відомо, за даними.., як мені думається, за визначенням... |
|
Порядок викладу думок |
по-перше, по-друге, по-третє, нарешті, отже, таким чином, одним словом, можна сказати, між: іншим, наприклад, проте, крім того, передусім |
|
Привернення уваги до повідом люваного |
розумієте, уявіть собі, зрозумійте, вірите, послухайте, погодьтеся, бачиш, дозвольте, даруйте, пробачте, прошу Вас, вибачте |
4. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ВСТАВНИХ І ВСТАВЛЕНИХ СЛОВАХ І РЕЧЕННЯХ
|
Розділові знаки, що виділяють |
|
|
речення, слова, граматично |
Приклади |
|
не пов язані з членами речення |
|
|
1. Кома ставиться після встав- |
Певно, буде злива. Тінню вкрита |
|
ного слова на початку речення |
нива (Тер.). Така вже його доля |
|
або перед ним в кінці речення. |
щербата, мовляв (Коц.). Я Ук- |
|
перед вставним словом і після |
раїни не знайшов на карті. Мо- |
|
нього всередині речення |
душі її я віднайду (Леп.) |
|
2. Комами виділяються невеликі |
/ золотої, й дорогої, мені, щоб |
|
за розміром вставні речення, пе- |
знали ви, не жаль моєї долі |
|
редусім коли вони приєдну- |
молодої (Шевч.) |
|
ються за допомогою сполучни- |
|
|
ків. |
|
Розділові знаки, що виділяють |
|
|
речення, слова, граматично |
Приклади |
|
не пов'язані з членами речення |
|
|
3. Дужками виділяються встав- |
Де взять часу? (Риторика гір- |
|
лені слова, словосполучення та |
ка) Щоб наздогнать вас, розду- |
|
речення, коли вони становлять |
ми хороші... (Крищ.). Відцвів во- |
|
принагідні авторські зауважен- |
ронець, облетіли на вітрах маки |
|
ня, пояснення окремих слів або |
польові (рано вони зацвітають |
|
уточнюють зміст основного ре- |
і швидко гаснуть), зате літо |
|
чення |
смагляве вже виглядає із-за ку- |
|
чугур (Гонч.) |
|
|
4. Тире ставиться з обох боків |
Там є чудове озеро — привілля |
|
при вставленому реченні, коли |
для рибалок — з піщаним пля- |
|
воно має характер важливого до- |
жем, станцією прокату човнів і |
|
даткового повідомлення і є по- |
палатковим містечком (з газ.) |
|
треба виділити його з основного |
Примітка. Не є вставними й, отже, не виділяються комами такі слова: ніби, нібито, мовби, мовбито, немовби, наче, неначе, все-таки, адже, от, навіть, між тим, у кінцевому результаті, буквально, при цьому, при тому, як-не-як, тим часом, до того ж та ін.
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В СКЛАДНИХ РЕЧЕННЯХ
Складним називається речення, що утворене з двох або кількох граматичних основ (простих речень), які становлять смислову, структурну та інтонаційну єдність.
Прості речення в складному поєднуються між собою сурядним та підрядним зв'язком. Засобами вираження синтаксичних відно шень між простими реченнями в складному є сполучники, спо лучні слова та інтонація або лише інтонація.
За наявністю сполучників і сполучних слів та синтаксичними відношеннями виділяються основні різновиди складних речень: складносурядні, складнопідрядні та безсполучникові.
1. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В СКЛАДНОСУРЯДНИХ РЕЧЕННЯХ
Складносурядним називається таке складне речення, в якому дві і більше граматичні основи є рівноправними і поєднуються в
435
одне граматичне і смислове ціле сурядними сполучниками: Над ставом місяць тихо став, І ліс задумався на чатах (Лев.-Хол.). То шумів зелений лист, то в вінку мінився злотом ряст весняний, то золотим дощем лились пісні (Укр.).
|
Кома ставиться |
|
Між частинами складносурядного речення, з'єднаними єдналь- |
|
ними (і (й), та, теж, також), протиставними (а, але, проте, зате, |
|
однак), розділовими (або, то, чи, хоч) сполучниками: На золоті |
|
крил з-під тучі бджола поспішає у світ, і вишні хустини пахучі на |
|
плечі розвішує цвіт (Стельм.). Все спить, однак вже я не сплю |
|
(Рил.). Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила (Укр.) |
|
Кома не ставиться |
|
1. Між частинами складносурядного речення, якщо вони мають |
|
спільний другорядний член або спільне вставне слово і поєдну- |
|
ються неповторюваними сполучниками і (й), та: Десь гори зелені |
|
та море патлате (Осьм.). Мабуть, батько ще дужче посивів і |
|
мати ще дужче зігнулася (Гол.). |
|
2. Між частинами складносурядного речення, якщо вони мають |
|
спільне підрядне речення: Коли він торкався смичком до струн, |
|
все на світі зникало і залишалася тільки музика (Соб.). |
|
3. Якщо обидві частини складносурядного речення однотипні |
|
(називні, безособові, окличні, питальні або спонукальні речення): |
|
Вітер і дощ. Ніч, якої ніхто не забуде (Довж.). Надіє! Надіє! 0 |
|
хто тебе ніжно на грудях не грів і хто за тобою орлом не летів? |
|
(Олесь). Плекайте мову і бережіть культуру народу |
|
Тире ставиться |
|
Якщо частини складносурядного речення виражають швидку чи |
|
несподівану зміну подій, думок або різко протиставляються: Де не |
|
візьмись вітрець — і задзвеніли раптом, заграли очерета сопіл- |
|
ками (В. Шевчук) |
|
Крапка з комою ставиться |
|
Якщо частини складносурядного речення дуже поширені або ма- |
|
ють уже всередині розділові знаки, або далекі за змістом, або |
|
автор хоче підкреслити їхню самостійність: На широкому острові |
|
між Старим і Новим Дніпром зеленіють сінокоси, цілі гаї вільхи |
|
та верб, розкидані кущі верболозу; а між зелом блищать проти |
|
сонця узенькі течії (Я.-Лев.) |
2. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕННЯХ
Складнопідрядними реченнями називаються такі сполучни кові речення, синтаксично нерівноправні частини (головна і під рядна) яких поєднуються за допомогою сполучників підрядності та сполучних слів: Ти криниця туги, що в безмежний простір До добра і краси Підіймає мій зір (Леп.). Коли прийшла пора і ти дозрів У муках днів, у боротьбі з собою, Як образ берегів в імлі, на морі, — В одній хвилині з 'явиться тобі Твоє призначення і зміст (Ю. Липа).
|
Кома ставиться |
|
1. На межі головної і підрядної частин: |
|
а) підрядна частина відділяється від головної незалежно від її |
|
позиції в реченні (на початку, всередині чи в кінці): Люблю я |
|
власну мрію, Що там у серденьку на дні Відмалечку лелію (Укр.). |
|
Ой не ходи, багачику, горою за мною, Бо ти багач, а я бідна — не |
|
пара з тобою (Нар. п.); |
|
б) неповні підрядні порівняльні речення, що приєднуються до |
|
головного сполучниками як, як і, мов, немов, ніби, відділяються |
|
від нього: Жили ми з тобою, як голубів пара, Тепер розійшлися, як |
|
чорная хмара (нар. п.). |
|
2. Якщо підрядна частина поєднується з головною складеними |
|
сполучниками тому що, через те що, завдяки тому що, в міру |
|
того як та ін., то кома ставиться або перед усім сполучником, або |
|
всередині його: Бузок розпустився, так що закрив вікно. Бузок |
|
розпустився так, що закрив вікно. |
|
3. Якщо в складнопідрядному реченні знаходяться поруч два під- |
|
рядні сполучники або сполучник сурядності й підрядності, то |
|
кома між ними ставиться тільки тоді, коли вони стосуються різних |
|
підрядних частин речення: Яз друзями прийшов у ті місця, де ще |
|
стоять глибокі озерця, що, як дівчата, заглядають в очі (Мал.). |
|
Кома не ставиться |
|
1. У складнопідрядному реченні між однорідними підрядними |
|
реченнями, якщо вони з'єднані неповторюваним сурядним спо- |
|
лучником: Всім відомо, куди він звик ходити і де він лиха на- |
|
бирався (Гл.). |
|
2. Якщо підрядна частина речення виражена одним відносним 3. Якщо після головної частини перед сполучним словом або |
|
Тире ставиться |
|
Між головною і підрядною частинами для інтонаційного та смис лового виділення, протиставлення підрядної частини: Ато спить, хто не спить — покорись темній силі (Укр.) |
|
Крапка з комою ставиться |
|
Між поширеними підрядними реченнями, не з'єднаними між собою сурядними сполучниками: Я люблю їхати на поле тоді, як нивизеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли обважнілі колоски черкаються об голову, об вуха... (Н.-Лев.) |
3. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В СКЛАДНОМУ БЕЗСПОЛУЧНИКОВОМУ РЕЧЕННІ
Безсполучникові складні речення — це такі речення, дві і більше частин яких поєднуються за змістом та інтонацією (без допомоги сполучників чи сполучних слів).
Залежно від змістових відношень, які встановлюються між час тинами, у безсполучникових складних реченнях ставляться такі розділові знаки: кома, крапка з комою, двокрапка, тире.
|
Кома ставиться |
|
Між однотипними частинами безсполучникового речення, які тісно пов'язані між собою за змістом і виражають одночасність, послідовність чи сумісність дій: Пахуче й густо поростають ночі. Горять вогнем незайманим уста, Душа, недавно дика і пуста, Знов жити і любити хоче (Прих.) |
|
Крапка з комою ставиться |
|
Між частинами складного безсполучникового речення, якщо вони |
|
зберігають певну самостійність у змістовому відношенні або |
|
значно поширені й мають у своєму складі розділові знаки: |
|
Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари: сонце |
|
спить; ніде не чуть людської мови (Шевч.), Тече вода в синє море, |
|
Та не витікає; Щука козак свою долю, А долі немає (Шевч.) |
|
Двокрапка ставиться |
|
У безсполучниковому реченні: |
|
а) якщо друга частина пояснює, розкриває, конкретизує зміст |
|
першої частини: У всякого своя доля І свій шлях широкий: той |
|
мурує, той руйнує... (Шевч.); |
|
б) якщо друга частина вказує на причину дії першої частини (між |
|
частинами можна вставити сполучник тому що): Говори, говори, |
|
моя мила: Твоя мова — співучий струмок (Тич.) |
|
Тире ставиться |
|
У безсполучниковому реченні: |
|
а) якщо зміст частин речення зіставляється або протиставляється: |
|
На годину спізнишся — за рік не доженеш (нар. тв.); |
|
б) якщо друга частина вказує на швидку зміну подій: Защебетав |
|
соловейко — пішла луна гаєм (Шевч.); |
|
в) якщо в першій частині вказується на час або умову, при якій |
|
відбувається дія в другій частині: У товаристві лад —усяк тому |
|
радіє (Гл.); |
|
г) якщо друга частина виражає наслідок чи висновок того, про що |
|
йде мова в першій частині: Грім гримить — земля тремтить |
|
(Мирн.); |
|
д) якщо друга частина містить порівняння: Подивилась ясно — |
|
заспівали скрипки (Тич.) |
СПОСОБИ ПЕРЕДАЧІ ЧУЖОГО МОВЛЕННЯ
У процесі спілкування часто виникає потреба передати слуха чам або читачам мовлення інших людей. Передається чуже мовлен ня різними способами: прямою мовою, діалогом, цитатою, непря мою мовою, невласне прямою мовою.
439
1. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ З ПРЯМОЮ МОВОЮ
Прямою мовою називається точно, без змін передане чуже мовлення. Пряма мова супроводжується словами автора, які вказу ють, кому належить пряма мова і в який спосіб вона була ви-
словлена-
ЇІряма мова може передаватися на письмі двома способами: в один рядок і так, що репліка кожної особи починаегься з нового рядка.
|
Правила |
Приклади |
|
ї. Якщо слова автора стоять перед пря- |
Ой співав я: «Буде жи- |
|
мої© мовою, то після них ставиться дво- |
ти Наше слово, буде» |
|
крапка, а пряма мова береться в лапки і |
(Кул.). Дивуюсь, радію, |
|
перше слово пишеться з великої літери |
у серця питаю: «Скажи, |
|
Знак питання, знак оклику або три крап- |
віще серце, чи скоро |
|
ки ставляться перед другими лапками, а |
світ буде?» (Кул.) |
|
крапка — після них: А: <Л (?)» |
|
|
2, Якщо пряма мова стоїть перед сло- |
«Піду ж я в сад та зга- |
|
вами автора, то вона береться в лапки. |
даю своє дівування, своє |
|
після неї ставиться кома (знак питання. |
залицяння», — думала |
|
знак оклику, три крапки) і тире, а слова |
Марина (Коц.). «Невже |
|
автора пишуться з малої літери: |
й справді вона яснови- |
|
«П» (?), — а. |
диця?» — міркував Бе- |
|
реговець (І. Цюпа) |
|
|
3. Якщо слова автора стоять всередині |
|
|
прямої мови, то лапки ставляться на по- |
|
|
чатку і в кінці прямої мови. Інші розділо- |
|
|
ві знаки ставляться так: |
|
|
а) якщо на місці розриву прямої мови не |
«Іди, доню, — каже ма- |
|
повинно стояти жодного розділового |
ти, — не вік дівувати» |
|
знака або повинна стояти кома, крапка з |
(Шевч). |
|
комою, двокрапка чи тире, то слова ав- |
|
|
тора виділяються з обох боків комою й |
|
|
тире, а після них перше слово пишеться |
|
|
з малої літери: «П, — а, — п»; |
|
Правила |
Приклади |
|
б) якщо на місці розриву повинна стояти |
«А мені це подоба- |
|
крапка, то перед словами автора ста- |
ється, —знизувала пле- |
|
виться кома й тире, а після них — крапка |
чима Галина. —А ти ні- |
|
й тире; друга частина прямої мови пи- |
чого не розумієш, мала |
|
шеться з великої літери: «П,—а.—П»; |
ще...» (Коп). |
|
в) якщо на місці розриву повинен стояти |
«Ет, хіба з вами серйоз- |
|
знак питання, знак оклику або три крап- |
но поговориш? — гніва- |
|
ки, то щ знаки зберігаються, а після них |
ються уста, очі й брови |
|
ставиться тире, після слів автора ста- |
доньки. — Відпочити |
|
виться крапка й тире, а друга частина |
вам треба, відпочити,. |
|
прямої мови починається з великої літе- |
хоч кілька днів»\ |
|
ри: «П (і?„.) — а_ — П», |
(Сгельм,). |
|
г) якщо одна частина слів автора сто- |
«Ще б ми стільки про-; |
|
сується першої частини прямої мови, а |
читали, як ти, — доки- |
|
друга — другої, що стоїть після слів ав- |
нула Василина і поясни- |
|
тора, то перед другою частішою прямої |
ла подрузі: — Взимку |
|
мови ставиться двокрапка і тире, а пер- |
цілі ночі просиджує над |
|
ше слово прямої мови пишеться з вели- |
книжками» (Гснч,) |
|
кої літери: «П, — а: — П» |
2. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ЦИТАТАХ,
Цитата — це дослівний уривок з якогось тексту, твору або дослівно наведені чиїсь слова, що використовуються як автори тетне підтвердження чи заперечення власних суджень.
Цитата, як і пряма мова, на письмі звичайно виділяється лап ками.
|
Правила |
Приклади |
|
1. Якщо цитата супрово- |
Михайло Драгоманов писав: «Сама по |
|
джується словами автора, |
собі думка про національність не може |
|
то використовуються ті |
довести людей до волі й правди для всіх |
|
самі розділові знаки, що й |
і навіть не може дати ради для впо- |
|
при прямій мові |
рядкування навіть державних справ» |
|
2. Якщо штгата наво- |
Микола Хвильовий стверджував: |
|
диться не повністю, то на «Митцем взагалі може бути тільки |
|
|
місці пропущених сяіь\виюіючно яскрава індивідуальність...» |
|
|
ставляться три крапки |
|
Правила |
Приклади |
|
3. Якщо цитата виступає |
У серці Тараса Шевченка завжди жила |
|
частиною речення, то |
велика віра в те, що настане час — і |
|
вона починається з малої |
«заговорять і Дніпро, і гори! І потече |
|
букви |
сторіками кров у синє море...» |
|
4. Якщо після цитати |
«Вони (шестидесятники) повернули |
|
подається вказівка на |
втрачену вагомість словам і понят- |
|
автора або джерело, то |
тям, заставили людей знову повірити |
|
вона береться в дужки, а |
у реальність духовного світу. Це був |
|
крапка ставиться після |
справжній подвиг: в атмосфері |
|
дужок |
тотального зневір 'я у щось повірити. |
|
І запалити вірою інших» (В. Мороз) |
|
|
5. Якщо вказівка на авто- |
«Україно, ти моя молитва, |
|
ра або джерело цитати |
Ти моя розпука вікова... |
|
стоїть не безпосередньо |
Громотить над світом люта битва |
|
за нею, а на рядок нижче, |
За твоє життя, твої права». |
|
то крапка ставиться після |
В. Симоненко |
|
цитати |
|
|
6. Цитата, яка є віршова- |
Посвята І. Драча «Василеві Симонен- |
|
ним текстом, не береться |
ку» закінчується так: |
|
в лапки тоді, коли вона і |
Пахне сонцем наше грішне небо, |
|
слова автора знаходяться |
В сонці — твоє полум 'я руде. |
|
на окремих рядках |
Всі ми прийдем на той світ до тебе. |
|
Тільки Україна хай не йде! |
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
Вороб. — С. Воробкевич Мов. — Ю. Мова
Гл. — Глібов нар. тв. — Народна творчість
Гол. — Я. Головацький нар. п. — Народна пісня
Гонч. — О. Гончар Н.-Лев. — І. Нечуй-Левицький
Граб. — П. Грабовський Олесь — О. Олесь
Довж. — О. Довженко Олійн. — М. Олійник
Донч. — О. Донченко Осьм. — Т. Осьмачка
Збан. — Ю. Збанацький Павл. — Д. Павличко
з газ. — з газети Підм. — В. Підмогильний
з журн. — з журналу Приг. — М. Пригара
з підруч. — з підручника Прих. — М. Приходько
з посіб. — з посібника Рил. — М. Рильський
Карп. — М. Карплюк Сим. — В. Симоненко
Коп. — О. Копиленко Соб. — В. Собко
Кост. — Л. Костенко Сос. — В. Сосюра
Коц. — М. Коцюбинський Стельм. — М. Стельмах
Крищ. — В. Крищенко Сух. — В. Сухомлинський
Кул. — П. Куліш Тер. — М. Терещенко
Лев.-Хол. — Н. Левицька- Тич. — П. Тичина
Холодна Тют. — Григір Тютюнник
Леп. — Б. Лепкий Укр. — Леся Українка
Майс. — Г. Майстренко Фр. — І. Франко
Мал. —- А. Малишко Шевч. — Т. Шевченко
Мигої — 1 і. Мирний Ян. — Ю. Яновський
443
ЗМІСТ
Модуль 1. ВСТУП. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО СКЛАДАННЯ
ТА ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ 5
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК 8
1.10. Оформлення сторінки 37
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК 40
Блок індивідуальних домашніх завдань 49
Блок запитань і завдань для самоконтролю 54
Блок тестових завдань 55
Контрольний блок 64
Модуль 2. ДОКУМЕНТАЦІЯ ЩОДО ОСОБОВОГО СКЛАДУ 78
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК 81
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК 116
Блок індивідуальних домашніх завдань . , 122
Блок запитань і завдань для самоконтролю 126
444
Блок тестових завдань 127
Контрольний блок 133
Модуль 3. ДОВІДКОВО-ІНФОРМАДІЙНІ ДОКУМЕНТИ . 140
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК 143
3.1. Службові листи . . .143
3.10. Звіт, план 233
3.11. Оголошення, повідомлення про захід ....... 236
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК 239
Блок індивідуальних домашніх завдань ........ 258
Блок запитань і завдань для самоконтролю 268
Блок тестових завдань 270
Контрольний блок 275
Модуль 4. ДОКУМЕНТИ З ГОСПОДАРСЬКО-ДОГОВІРНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ. ОБЛІКОВО-ФІНАНСОВІ ДОКУМЕНТИ . . 282
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК 285
445
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК 312
Блок індивідуальних домашніх завдань 322
Блок запитань і завдань для самоконтролю 329
Блок тестових завдань 331
Контрольний блок 336
Модуль 5. УСНЕ ДІЛОВЕ СПІЛКУВАННЯ 344
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК 346
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК 376
Блок індивідуальних домашніх завдань 379
Блок запитань і завдань для самоконтролю 382
Блок тестових завдань 382
Контрольний блок 388
ДОВІДНИК З ОРФОГРАФІЇ ТА ПУНКТУАЦІЇ 390
446
Навчальне видання ШЕВЧУК Світлана Володимирівна
ДІЛОВЕ МОВЛЕННЯ МОДУЛЬНИЙ КУРС
Підручник
для професійно-технічних
закладів освіти
Відповідальна за випуск С. В. Хрустальова Відповідальна за верстку Л. Ф. Усаненко
Підписано до друку 16.07.2003 р. Формат 84x108/32.
Гарнітура Тип Тайме. Папір офсетний. Друк високий.
Ум. друк. арк. 23,5. Обл.-вид. арк. 24,1-
Зам. 3-529.
Видавництво «Літера ЛТД».
03057, Київ, вул. Нестерова, 3, к. 408.
Телефон для довідок 456-40-21.
Свідоцтво про реєстрацію № 923 від 22.05.2002 р.
Віддруковано на ВАТ «Поліграфкнига». 03057, Київ, вул. Довженка, 3.