Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Підмодуль 2 Рослинні тканини
1. У мікропрепараті листка з поверхні серед базисних клітин епідерми виявлені попарно зближені ниркоподібні клітини з хлоропластами, відділені одна від одної щілиноподібним міжклітинником. Такі ознаки вказують, що в епідермі є ...
A. залозки
B. продихи
C. нектарники
D.гідатоди
E. вмістища
2. Встановлено, що в кореневищі і коренях Inula helenium є порожнини без чітких внутрішніх меж, заповнені ефірними оліями. Це:
A. смоляні ходи
B. лізигенні вмістища*
C. членисті молочники
D. нечленисті молочникb
E. схизогенні вмістища
Лізигенні вмістища утворюються при лізисі оболонок, частковому або повному руйнуванні секреторних клітин, унаслідок чого порожнини вмістищ не мають чітких контурів. Лізигенні вмістилища відносяться до екзогенних секреторних структур видільних тканин.
2. При мікроскопії осьового органу, між кільцями вторинної флоеми і ксилеми, виявлено вузьке кільце щільної живої тонкостінної тканини. Що це за тканина?
Камбій складається з одного шару тонкостінних витягнутих уздовж осі стебла клітин із загостреними кінцями. Цей шар, що виник з прокамбію, називають ініціальним камбієм. Кожна камбіальна клітина ділиться тангентально. Одна з двох дочірніх клітин залишається ініціальною, здібною до необмеженої кількості ділень, а інша після декількох ділень диференціюється в елемент вторинного лубу, якщо це відбувається з клітиною, що знаходиться ззовні від шару камбію, або вторинної деревини, якщо перетворенню піддається клітина, розташована усередину від камбіального кільця.
3. Анатомо-гістохімічний аналіз черешка показав, що під епідермою над пучком розташовані живі паренхімні клітини з целюлозними оболонками, потовщеними по кутах клітин. Це характерно для …
A. кутової коленхіми*
B. пухкої коленхіми
C. губчастої паренхіми
D. луб’яних волокон
E. пластинчастої коленхіми
Кутову коленхіму складають щільно замкнуті 4-6 кутні клітини, оболонки потовщені лише по кутах, відноситься до коленхіми (механічної тканини). Найчастіше цей вид коленхіми розвинутий у ребрах стебел, черешках і жилках.
4. У складі флоеми стебла виявлені групи щільнозімкнутих прозенхімних клітин із загостреними кінцями, рівномірнопотовщеними, шаруватими оболонками, що частково здерев’яніли, Це:
A. клітини коленхіми
B. волокнисті склереїди
C. луб’яні волокна*
D. дерев’янисті волокна
E. волокнисті трахеїди
Луб’яні (флоемні) волокна являють собою дуже довгі вузькі клітини з потовщеними смугасто-шаруватими частково здерев’янілими оболонками. Луб’яні волокна відносяться до механічних тканин, а саме, до склеренхімних волокон. Луб’яні волокна складають товстостінну флоему (твердий луб).
5. У складчастій паренхімі хвої знаходяться порожнини, що вистлані епітеліальними видільними клітинами, які утворюють бальзам. Як називається ця тканина, характерна для хвої?
A. канальці
B. смоляні ходи*
C. молочні ходи
D. вмістища виділень
E. секреторні клітини
Смоляні ходи – система розгалужених каналів в стеблах, коренях і рідше в листі рослин. порожнина яких зсередини вистлана клітинами залозистого епітелію. Містять різні смоли і ефірні олії. Смоляні ходи відносяться до видільних тканин (ендогенні секреторні структури).
6. На білій корі берези можна побачити чорні смуги тріщин. Це - спеціальні пристосування, що виконують функцію транспірації та газообміну. Як вони називаються ?
A. залозки
B. продихи
C. сочевички*
D. гідатоди
E. канальці
Газообмін і транспірація у корі проходять через сочевички, які приходять на зміну продихам, в процесі утворення перидерми. В порожнині клітин пробки відкладається біла речовинпа бетулін, завдяки, якому її стовбури мають білий колір.
7. З молодої гілки липи легко знята смужка шкірки - захисного шару. Як він називається?
A. перидерма
B. кора
C. екзодерма
D. кірка
Е. епідерма*
Епідерма зазвичай одношарова, рідше – багатошарова комплексна тканина, що виконує захисну і регуляторно-секреторну функції: захищає рослину від температурних коливань. механічних і інших пошкоджень. регулює транспірацію, газообмін і зовнішню секрецію.
8. При гарній сонячній погоді на поверхні листя евкаліпта виділяється ефірна олія. Це відбувається внаслідок розриву переповнених ним порожнин, що розташованих в паренхімі листка і вистелені декількома шарами видільних клітин . Як називаються ці порожнини?
A. секреторні клітина
B. схизогенні вмістища*
C. лізогенні вмістища
D. залозки
E. молочники
Схизогенні вмістища є міжклітинними порожнинами з чіткими контурами внутрішньої межі або трубчасті структури, що вистелені зсередини секреторними клітинами. Схизогенні вмістилища відносяться до ендогенних секреторних структур видільних тканин.
9. При мікроскопії поздовжнього зрізу стебла льону на периферії центрального циліндра виявлені групи щільностиснутих прозенхімних клітин із загостреними кінцями і сильно потовщеною, шаруватою, целюлозною оболонкою, пронизаною косими порами. Отже, це:
A. пористі трахеїди
B. луб’яні волокна*
C. волокнисті трахеїди
D. корові волокна
E. дерев’янисті волокна
Луб’яні волокна – склеренхіміи волокна, що утворюються в корі з флоемних елементів осьових органів рослини у вигляді тяжів або циліндра. Кожен тяж є групою окремих луб’яних клітин. які володіють високими механічними властивостями, що зумовлюють міцність корової частини стебла.
10. Вивчаючи стебло, покрите перидермою, дослідник переконався, що газообмін здійснюється через:
A. сочевички*
B. продихи
C. пори
D. пропускні клітини.
E. гідатоди.
У більшості рослин в процесі формування перидерми під продихами епідерми з фелогену утворюються сочевички – пухкі ділянки, тріщинки чи здуття для водо- і газообміну.
11. Мікроскопія епідерми листа конвалії травневої показала, що продихи мають чотири побочні клітини, з яких дві бічні, дві - полярні. У такому разі тип продихового апарату буде:
A. аномоцитний
B. тетрацитний*
C. парацитний
D. діацитний
E. анізоцитний
Тетрацитний тип –продихи з чотирма побічними клітинами, з яких дві, – бічні, дві – полярні( клас однодольні, рідко- дводольні). Аномоцитний – клітини навколо замикаючих клітин не відрізняються від базисних. Анізоцитний – побічних клітин три, одна з них менша за інші. Парацитний – побічних клітин дві чи чотири їх поздовжні осі паралельні продиховій щілині. Діацитні – побічних клітин дві, їх суміжні клітини перпендикулярні продиховій щілині.
12. Як називаються структури, за допомогою яких відбувається гутація (краплинне виділення води і розчинених в ній солей з внутрішніх тканин листка на його поверхню) у рослин, що зростають у вологих місцях
A. залозки
B. осмофори
C. продихи
D. гідатоди *
E. трихоми
Гідатоди або водяні продихи – пристосування для гутації – виділення у вигляді крапель слабких розчинів мінеральних, рідше органічних речовин. Розміщені гідатоди зазвичай групами на зубчиках листків. Відрізняються від продихів тим, що замикаючі клітини гідатод, не змінюють форму і щілина між ними має постійний розмір незалежно від освітлення.
13. У яких структурах листя м'яти перцевої, шавлії лікарської, материнки звичайної і інших ефіроолійних рослин родини Lamiасеае міститься ефірна олія?
A. членисті молочники
B. залозисті трихоми*
C. нечленисті молочники
D. схизогенні смоляні ходи
E. гідатоди - водяні продихи
Залозисті трихоми - (волоски, залозки, лусочки) належать до екзогенних секреторних утворень, захищають органи та виділяють секрети – ефірні олії, смоли, бальзами. Складаються з одно-або багатоклітинної живої, чи мертової ніжки різної довжини та живої, секретуючої одно- або багатоклітинної головки певної форми і розмірів.Ефіроолійни вили родини Губоцвітні мають в епідермі видільні структури з короткою ніжкою і великою кулястою головкою із 8 або 12 радіально розташованих секреторних клітин.
14. При мікроскопічному дослідженні стебла багаторічної рослини визначена покривна тканина вторинного походження, що утворилася в результаті діяльності
A. протодерми
B. фелогену*
C. прокамбію
D. камбію
E. перициклу
Фелоген або пробковий камбій твірна тканина її похідні –корок та фелодерма. Перидерма – вторинна комплексна покривна тканина. Включає твірну тканину фелоген або пробковий( корковий) камбій і похідні фелогену пробку, або корок і фелодерму.
15. На поверхневому мікропрепараті листка серед основних епідермальних клітин виявлені попарно розташовані бобовидні клітини з хлоропластами, утворюючі:
A. гідатоди
B. продихи*
C. залозки
D. вмістища
E. трихоми
Продихи або дихальця є головним компонентов продихового апарату або комплексу, який забезпечує газообмін і транспірацію. продиховий апарат включає 2, інколи 4 замикаючі клітини, вузький отвір між ними – продихову щілину, а також прилеглі до замикаючих клітин епідермальні клітини,. чи спеціалізовані біляпродихові або побічні клітини. Ці клітини парні; зазвичай півмісячні, бобовидні, ниркоподібні, орієнтовані вздовж продихової щілини містять фотосинтезуючі хлоропласти з крохмальними зернами та чисельні мітохондрії. Оболонки специфічно і нерівномірно потовщені, що сприяє відкриттю та закриванню продихів.
16. На попречном зрізі стебла гарбуза добре помітні відкриті провідні пучки, дві ділянки флоеми, що мають, – зовнішню і внутрішню. Такі пучки відносяться до…
A. радіальних
B. центроксилемних
C. колатеральних
D. центрофлоемних
E. біколатеральних*
Біколатеральні провідні пучки -.відкриті з двома ділянками флоеми – внутрішньої і зовнішньої, між якими розташована ксилема. Камбій знаходиться між зовнішньою флоемою і ксилемою. Характерні для родин гарбузових, пасльонових.
17. При мікроскопії стебла виявлена комплексна тканина, що складається з ситовидних трубок з клітинами супутницями, луб’яних волокон і луб’яної паренхіми. Це…
ксилема
Флоема (луб) –комплексна тканина судинних рослин, що забезпечує нисхідну (асиміляційну) течію органічних речовин. До її складу входять провідні елементи – ситовидні клітини або ситовидні трубки з клітинами-супутницями, запасаючі елементи – луб’яна і променева паренхіма, та механічні елементи – луб’яні волокна, іноді склереїди. За походженням – первинна і вторинна.
18. При мікроаналізі поперечних зрізів трирічного стебла, в його зовнішній частині виявлені ряди щільно зімкнутих мертвих клітин з потовщеними, коричневими оболонками, які містять суберин. Ця тканина:
A. лібриформ
B. камбій
C. пробка*
D. хлоренхіма
E. коленхіма
Пробка – зовнішній шар перидерми, вторинна покривна тканина рослини. Скорковіння ( опробковіння) вторинна хімічна зміна клітинної оболонки, просочування оболонок суберином, що призводить до відмирання живого вмісту клітин, перешкоджає водо і газообміну. Реактив на суберин – Судан III – рожево-жовтогаряче, розчин лугу – набрякання і пожовтіння.
19. Серцевина стебла з великими міжклітинниками, клітини паренхімні живі, з тонкою пористою оболонкою. Ця тканина…
A. механічна
B. провідна
C. основна*
D. твірна
E. покривна
Основна тканина, або паренхіма, називається виповнюючою, тому ,що заповнює простір між іншими тканинами. Підрозділяється на: асиміляційну паренхіму або хлоренхіму (стовпчаста або палісадна, губчаста або пухка, складчаста), запасаючу, повітро і водонакопичуючу.
20. Розростання осьових органів в товщину обумовлене твірною діяльністю…
A. ендодерми
B. верхівкових меристем
C. раневих меристем
D. вставних меристем
E. бічних меристем*
Твірні тканини або меристеми, дають початок усім постійним тканинам, забезпечують ріст органів. Апікальні або верхівкові – забезпечують ріст рослини у довжину. Бічні або латеральні – обумовлюють потовщення органів. Інтеркалярні або вставні – забезпечують ріст в висоту. Травматичні або раневі – виникають у місцях ушкодження тіла рослин.
21. Клітини мезофіла листка подовжені, щільно зімкнуті, з тонкими прямими стінками і великою кількістю хлоропластів, хлоренхіма відноситься:
A. стовпчаста*
B. запасаюча
C. пухка
D. складчаста
E. повітронакопичуюча
Палісадна або стовпчаста – асиміляційна паренхіма щільна, складається з видовжених, розташованих перпендикулярно до поверхні листа клітин з великою кількістю хлоропластів, що забезпечують фотосинез.
22. Низхідний тік органічних речовин від листя до всіх органів рослин забезпечують:
A. ситовидні трубки*
B. луб’яні волокна
C. судини
D. деревині волокна
E. трахеїди
Ситовидні трубки – утворюються з рядів вертикально розташованих клітин прокамбію або камбію. Вони витягуються, а поперечні оболонки перфорують, утворюючи ситовидні пластинки. Через отвори в них – ситоподібні поля за допомогою цитоплазматичних тяжів сполучаються трубчасті членики ситовидних трубок. Оболонки ситовидних трубок целюлозні, протопласт зберігається, але ядро і тонопласт руйнуються. Проте ситовидні трубки не відмирають, тому що поряд з ними знаходяться супроводжуючі клітини, або клітини-супутниці. Це живі клітини з ядром, густою цитоплазмою і тонкою целюлозною оболонкою. Вони виробляють ферменти, що поступають в ситовидні трубки і забезпечують їх життєдіяльність. Восени порові поля ситовидних трубок закупорюються полісахаридом – калозою. Забезпечують низхідний або асиміляційний тік.
23. Продихи епідерми листа виду родини ясноткові мають 2 побічних клітини, у яких сторони, що примикають одна до одної( суміжні), перпендикулярні до продихової щілини. Значить, тип продихового апарату.
A. парацитний
B. діацитний*
C. анізоцитний
D. аномоцитний
E. тетрацитний
Родина ясноткові – продихи діацитні. Діацитний (поперечно – комірковий тип): продих оточений двома навколопродиховими клітинами, спільна стінка яких розташована під прямим кутом до продихової щілини.
24. Дослідженнями встановлено, що висхідний транспорт води і розчинених мінеральних речовин забезпечують…
A. судини і трахеїди*
B. ситовидні трубки
C. деревинні волокна
D. кутова коленхіма
E. луб’яні волокна
Висхідна (транспіраційна) течія здійснюється по трахіальних елементах ксилеми – судинах і трахеїдах: висхідний рух води і мінеральних розчинів від кореня до надземних частин рослин.
25. У епідермі листа рослин родини капустяні продиховий апарат включає три побічні клітини, з яких одна менша, ніж дві інші, тобто за типом апарат…
A. парацитний
B. аномоцитний
C. актиноцитний
D. діацитний
E. анізоцитний*
Анізоцитний (різнокомірковий) тип: продих звичайно оточений 3 навколопродиховими клітинами, одна з яких помітно менше інших.
26. У кореневищі конвалії травневої виявлені провідні пучки, в центрі яких розташована флоема, а ксилема оточує.
Ці пучки:
Концентричні пучки закриті, бувають центрофлоемні (амфівазальні), якщо ксилема оточує флоему. Частіше формуються в односім’ядольних (конвалія).
27. Потовщення стебла здійснюється за рахунок функціонування…
A. інтеркалярних меристем
B. апікальних меристем
C. раневих меристем
D. латеральних меристем*
E. ендодерми
Латеральні, або бічні, меристеми розташовуються уздовж осі органів і зумовлюють їх потовщення. До латеральних первинних належить прокамбій та перицикл, до вторинних – камбій та фелоген (корковий камбій).
28. У клітинах тканини, що визначається, ядро велике, цитоплазма густа без вакуолей, мітохондрії і рибосоми численні, ендоплазматична мережа слабо розвинена, пластиди у стадії пропластид, ергастичні речовини відсутні. Ця тканина - …
A. пробка
B. меристема*
C. ендосперм
D. перисперм
E. епідерма
Твірні тканини або меристеми, дають початок усім постійним тканинам, забезпечують ріст органів. Клітини меристеми паренхімні, живі, тонкостінні, щільно замкнуті, з густою цитоплазмою, крупним ядром, пластиди у формі пропластид і лейкопластів, вакуолі відсутні чи дуже дрібні. Ті клітини меристеми, що знаходяться в стані постійного поділу називаються ініціальними, а ті що утворюються з них і диференціюються – похідні ініціалей, або основна меристема. За походженням: первинні і вторинні; за місцем розташування: апікальні або верхівкові, латеральні або бічні, інтеркалярні або вставні, травматичні, або раневі.
29. Розглянута покривна тканина стебла деревної рослини, що є сукупністю перидерм. Отже, стебло захищає …
A. епіблема
B. епідерма
c. кірка*
D. ризодерма (епіблема)
e. екзодерма
Кірка або ритидом вважається вторинною або третинною покривною тканиною, утворюється в результаті багаторазового закладання і діяльності фелогену. Кірка – сукупність декількох перидерм і розміщених між ними тканин кори.
30. Епідерма листа кропиви має крупні вирости, що складаються з багатоклітинної підставки і ампулоподібної живої клітини з невеликою мінералізованою головкою. У клітинному соці містяться речовини, які викликають подразнення шкіри. Ці вирости – …
A. залозисті лусочки
B. криючі волоски
C. чіпкі волоски
D. ефірноолійні залозки
E. пекучі емергенці*
Емергенці кропиви – жалкі волоски, мають високу багатоклітинну підставку, в яку занурена основа ампулоподібної живої клітини з маленькою головкою. До складу соку входить мурашина кислота, гістамін, ацетилхолін, токсини. Клітинна оболонка мінералізована вапном і кремнеземом. При дотику головка обламується, гострі краї втикаються в шкіру і клітинний сік з пекучими речовинами впорскується в неї.
#
31. Мікроскопія гілочки показала наявність камбію, розташованого…
між лубом і деревиною*
Камбій – вторинна твірна тканина. Розташований між деревинною і флоемною зонами по всій довжині стебла і кореня у вигляді тонкого циліндричного шару клітин.
32. При визначенні типу і особливостей провідних пучків осьових органів враховано взаємне розташування флоеми і ксилеми, наявність обкладки і …
A. перидерми
B. епідерми
C. камбію*
D. перициклу
E. фелогену
Камбій – вторинна твірна тканина. Розташований між деревинною і флоемною зонами по всій довжині стебла і кореня у вигляді тонкого циліндричного шару клітин. Утворюється камбій з прокамбію, а в коренях – з паренхімних клітин на межі протофлоеми і протоксилеми з подальшим нарощенням окремих прошарків в кільце.
33. У рослинному організмі опорну і скелетну функцію забезпечують тканини…
A. твірні
B. провідні
C. видільні
D. покривні
E. механічні*
Механічні або скелетні, арматурні, опорні, тканини забезпечують рослині міцність, твердість, пружність, гнучкість та розміщення в просторі, захищають органи від розриву, розламу, розтягнення, ушкоджень. Механічні тканини складають паренхімні чи прозенхімні клітини з потовщеними, целюлозно-пектиновими або здеревянілими оболонками, що за міцністю не поступаються сталі.
34. Потовщення кореневищ дводольних рослин відбувається завдяки розростанню запасаючої паренхіми і діяльності…
A. апексу
B. камбію і фелогену*
C. екзодерми
D. ендодерми
E. прокамбію
Камбій – вторинна твірна тканина. Розташований між деревинною і флоемною зонами по всій довжині стебла і кореня у вигляді тонкого циліндричного шару клітин. Утворюється камбій з прокамбію, а в коренях – з паренхімних клітин на межі протофлоеми і протоксилеми з подальшим нарощенням окремих прошарків в кільце. Фелоген – корковий камбій, вторинна твірна тканина рослин, клітини якої в результаті ділення утворюють клітини пробки, або фелеми, ззовні, що відкладаються, і клітини особливої паренхіми, або фелодерми, що відкладаються у внутрішній частині тканини.
35. На зрізі коренеплоду буряка виділяється декілька камбіальних кілець, що формують додаткові провідні пучки і запасаючу паренхіму. Це вказує, що будова…
A. перехідна, монокамбіальна
B. вторинна, монокамбіальна
C. первинна, безкамбіальна
D. первинна, монокамбіальна
E. вторинна, полі камбіальна*
У коренеплодах типу буряка (лободові) центральний циліндр спочатку має первинну діархну будову. Потім під ділянками флоеми з прокамбію розвивається пучковий камбій, а з нього вторинні ксилема і флоема. Так утворюються в центральному циліндрі два відкритих колатеральних пучки. Міжпучковий камбій продукує паренхіму серцевинних променів Згодом робота камбію з утворення вторинних тканин припиняється, а назовні від вторинної флоеми закладаються додаткові меристематичні кільця. З них розвивається головним чином паренхіма і проходять листові сліди. Полікамбіальність – утворення декількох камбіальних кілець ( одного за іншим до 19) наприклад, в корені буряка. Камбіальні кільця утворюються з клітин лубу і перициклу.
36. На поперечному зрізі стебла визначені відкриті біколатеральні провідні пучки, в яких флоема розташована…
A. тільки ззовні від ксилеми
B. ззовні і всередині від ксилеми*
C. тільки всередину від ксилеми
D. навколо ксилеми
E. між променями ксилеми
Біколатеральні пучки завжди відкриті, з двома ділянками флоеми – внутрішньою і зовнішньою, між якими розташована ксилема. Камбій знаходиться між зовнішньою флоемою і ксилемою. Біколатеральні судинно-волокнисті пучки характерні для представників род. гарбузові, пасльонові, кутрові.
37. При старінні коренеплід редиску робиться менш соковитим, ксилема стає пористою і твердне в результаті значого укрупнення і здерев’яніння…
A. паренхіми
B. судин*
C. лубяних волокон
D. ситовидних трубок
E. клітин-супутниць
Відмінною рисою потовщених коренів – коренеплодів редису – є значне розростання запасаючої паренхіми у деревині.
38.Дотик до листа викликав печіння і подразненення шкіри. Мікроскопічний аналіз показав,що на листку є довгі, живі, амулоподібні утвори з непошкодженою або обламаною мінералізованою головкою. Такі утвори характерні для кропиви дводомної – Urtica dioica і за типом це...
A. шипи єпідерми
B. залозисті трихоми
C. жалкі емергенці*
D. волоски-сосочки
E. секреторні залози
Емергенці кропиви – жалкі волоски мають високу багатоклітинну підставку, в яку занурена основа ампулоподібної живої клітини з маленькою голівкою. До складу клітинного соку входять мурашина кислота, гістамін, токсини, ферменти. Клітинна оболонка мінералізована вапном або кремнеземом.
39. При мікроскопічному аналізі поперечних зрізів листка евкаліпту кулястого – Eucalyptus globulus серед хлоренхіми мезофілу виявлені великі округлі порожнини, вистелені зсередини секреторними клітинами з краплями жовтуватої рідини.Це...
A. ефіроолійні залозки
B. членисті молочники
C. лізигенні вмістища
D. схизо-лізигенні смоляні канали
E. cхизогенні ефіроолійні вмістища*
Схизогенні вмістища являють собою великі міжклітинні порожнини, які з’являються внаслідок пділу і розходження секреторних клітин. Ходи і канали – трубчасті отвори з чіткими обрисами внутрішніх меж оскільки вистелені зсередини епітеліальними клітинами. Входять до складу видільних тканин.
40. Порівняння поперечних зрізів коренеплодів засвідчило, що у редиса краще, ніж у моркви, розвинута запасаюча паренхіма...
A. серцевини
B. лубу
C. деревини*
D. камбію
E. первинної кори
Відмінною рисою потовщених коренів – коренеплодів є значне запасання запасаючої паренхіми в деревині(Brassicaceae).
41. До первинних меристем відносяться прокамбій, дерматоген, перицикл, периблема, плеромa. З якої меристеми формується первинна кора?
A. периблема*
B. дерматоген
C. перицикл
D. прокамбій
E. плером
Згідно території Ганштейна дерматоген – одноклітинний зовнішній шар, клітини якого діляться перпендикулярно епідермі. Під дерматогеном розташована багатоклітинна епідерма – периблема. Її клітини діляться у всіх напрямках і продукують первинну кору.
42. В потовщеній оболонці судин провідної тканини залишаються не потовщені місця у вигляді поперечних смужок. Який це буде тип судин?
A. драбинчасті*
B. кільчасті
C. спіральні
D. пористі
E. сітчасті
Судини утворені із вертикально розташованих меристематичних клітин. На початку диференціації клітини витягуються, в їх поперечних оболонках утворюються наскрізні отвори-перфорації. Надалі поздовжні стінки потовщуються рівномірно, залишаючи не потовщені облямовані пори, або у вигляді драбини (поперечних смужок), дерев’яніють
43. Продихи зазвичай відкриті:
A. вдень, коли рослина потребує диоксид вуглецю*
B. вночі, коли рослина потребує кисню
C. коли у грунті є надмірна кількість води
D. все перелічене
E. нічого з переліченого
Продих, або дихальце є головним компонентом продихового апарату, або комплексу, який забезпечує газообмін і транспірацію між внутрішніми тканинами рослин і зовнішнім середовищем
44. В перидермі стебел багаторічних рослин розташовані сочевички, які утворюються завдяки діяльності:
A. фелогену*
B. фелодерми
C. кореня
D. корової паренхіми
E. епідерми
Фелоген (корковий камбій) – вторинна бічна меристема, що утворює перидерму. Виникає із клітин епідерми, субепідермальної перидерми, із перициклу.
Клітини фелогену діляться паралельно поверхні і відкладають ззовні багато численні шари пробки (фелеми), а всередину – один-два шари живої тканини (фелодерми).
45. Які клітини покритонасінних рослин є живими, але не містять ядра у зрілому стані?
A. ситовидні клітини*
B. клітини супутниці
C. клітини епідермісу
D. губчаста паренхіма
E. стовбчаста паренхіма
Ситовидні трубки утворюються з рядів вертикально розташованих меристиматичних клітин (прокамбію, перициклу, камбію). Клітини подовжуються, поперечні оболонки перфорують, утворюючи ситовидні пластинки. Через отвори в них ситоподібні поля за допомогою цитоплазматичних тяжів сполучаються трубчасті членики ситовидних трубок. Цитоплазма утворює тонкий периферійний шар, але ядро, рибосоми, апарат Гольджі, пластиди і тонопласт руйнується.
46. В мезофілі листка є зірчасті кам’янисті клітини. Це:..
A. астросклереїди*
B. остеосклереїди
C. макросклереїди
D. трихосклереїди
E. брахіосклереїди
Склереїди або кам’янисті клітини мають значно потовщені оболонки з щілиноподібними і галузистими порами. Атеросклереїди – зірчасті, гострокінцеві клітини (листки камелії, маслини).
47. Найбільша кількість продихів спостерігається в епідермі:
A. стебла
B. листа*
C. насіння
D. оплодня
E. віночка
У більшості випадків значна кількість продихів розташована на нижній (вентральній) стороні листової пластинки, тому продихи не піддані прямому впливу сонячних променів, епідерма менше нагрівається. На верхній (дорзальній) стороні листка продихи розташовані у трав’янистих рослин кам’янистих схилів, які сильно нагріваються та у водяних рослин з плаваючими листками.
48. Основними об’єктами гістологічного аналізу рослинної сировини:
A. клітини
B. тканини*
C. органоїди клітин
D. первинні метаболіти
E. вторинні метаболіти
Клітини рослинних органів утворюють достатньо однорідні комплекси тканини. Справжньою тканиною називають групу клітин, які мають спільне походження, подібну будову і функції.
49. При мікроскопії оплодня маку снодійного були виявлені трубчасті структури з білим латексом, які являються:
A. схизогенними канальцями
B. секреторними залозками
C. лізигенними вмістилищами
D. секреторними клітинами
E. молочниками*
Молочники – прозенхімні клітини або членисті трубчасті утворення, які містять білий чи забарвлений молочний сік – латекс, відносяться до ендогенних секреторних структур.
50. В перидермі стебла багаторічної рослини виявлені сочевички з пухкою виповнючою тканиною, яка утворюється весною при поділі…
A. фелодерми
B. фелогену*
C. камбію
D. корової паренхіми
E. прокамбію
Фелоген ( корковий камбій) – вторинна бічна меристема, що утворює перидерму. Виникає із клітин епідерми, субепідермальної паренхіми, із перициклу. У більшості рослин у процесі формування перидерми під продихами епідерми з фелогену утворюються сочевички.
51. При мікроскопії листка встановлено, що провідні пучки супроводжується:
A. коленхімою
B. епідермою
C. гіподермою
D. пробкою
E. кристалоносною обкладкою*
Зазвичай жилки оточені ендодермою – великими клітинми ( безбарвними, хлорофіло-, крахмале – чи кристалоносними), які називають обкладковими або облямовуючими. Іноді пучки мають одношарову чи подвійну склеренхімну обкладку, склеренхімну «шапку», досить часто укріплюються кутовою коленхімою.
52. У деяких рослин широкі судини в подальшому закупорюються паренхімними клітинами, які вростають в порожнину судини із сусідніх клітин деревинної паренхіми через пори судини. Це ….
A. тили*
B. друзи
C. кристалоносні клітини
D. каменисті клітини
E. цистоліти
Судини - елементи ксилеми, провідної тканини покритонасінних рослин. Судини функціонують короткий час, тому, що їх поступово закупорюють тили – вирости паренхіми через пори всередину судини.
53. Вихід рослин на сушу і поступове збільшення їх розмірів в процесі еволюції стали можливими завдяки появі:
A. ксилеми*
B. коленхіми
C. епідерми
D. перидерми
E. кори
Ксилема – комплексна тканина, що забезпечує висхідну течію речовин. Складається з провідних трахеальних елементів (судин, трахеїд), механічних (деревинні або ксилемні волокна) і запасаючих (деревинна або ксилемна паренхіма) тканин. За походженням може бути первинною (утворюється прокамбієм чи перициклом) і вторинною (утворюється камбієм).
54. До видільних тканин зовнішньої секреції належать гідатоди, нектарники, осмофори, головчасті і клейкі волоски. Які з них виділяють суміш терпенів та слизу?
A. клейкі волоски*
B. нектарники
C. осмофори
D. головчасті волоски
E. гідатоди
Клейкі волоски виділяють суміш терпенів та слизу.
55. Залежно від кількості, форми і розміщення побічних клітин розрізняють різні види продихових апаратів. Замикаючі клітини оточені трьома побічними, одна з яких менша або більша від двох інших, назвіть тип продихового апарату...
A.анізоцитний*
B.аномоцитний
C. парацитний
D. діацитний
E. тетрацитний
Анізоцитний (різно-комірковий) – побічних клітин три, одна з яких менша за інші.
56. Клітини ізодіаметричні, галузисті, накопичують бальзами, смоли, ефірні олії, таніни, камеді, кристали. Назвіть дану анатомічну структуру...
A. секреторні клітини*
B. секреторні вмістища
C. канальці
D. смоляні ходи
E. молочники
Секреторні клітини – різноманітні за формою, розмірами, забарвленням. Певні систематичні групи рослин накопичують в них бальзам, смоли, олії, таніни, камеді, кристали оксалату кальцію, каучук, слиз тощо, звідси походять назви секреторних клітин: ефірноолійні, смоляні, танідоносні, каучуконосні.
57. Волоски або трихоми, зустрічаються у різних рослин; вони виконують різні функції, використовуються людиною, їх структура є діагностичною ознакою для визначення видів рослин. З волосків якої рослини виготовляють марлю, бинт, вату.
A. волоски на насінинах бавовнику*
B. волоски індійської кропиви
C. волоски-емергенці шипшини
D. волоски коноплі
E. волоски насіння череди
Волоски насіння бавовнику складається лише з однієї клітини, бувають довгі (до 10 мм) – волокнинки та короткі – пушок; служать джерелом вати і сировиною для текстильної промисловості.
58. У спеціальних структурах і секреторних клітинах рослин накопичуються кінцеві продукти метаболізму. У видів рослин родини Магнолієві в секреторних клітинах накопичуються ефірні олії. Ці клітини відрізняються від інших порівняно великими розмірами. Такі клітини називаються:
A. ідіобластами*
B. схизогенними вмістищами
C. лізогенними вмістищами
D. ефірними канальцями
E. нектарниками
Секреторні клітини – ідіобласти різноманітні за формою, розмірами, забарвленням. Певні систематичні групи рослин накопичують в них бальзам, смоли, олії, таніни, камеді, кристали оксалату кальцію, каучук, слиз тощо, звідси походять назви секреторних клітин: ефірноолійні, смоляні, танідоносні, каучуконосні.
59. При мікроскопії стебла виявлена покривна тканина, що складається з фелогену, корку і фелодерми. Такий комплекс тканин утворює:
A. перидерму*
B. епідерму
C. ксилему
D. флоему
E. коленхіму
Перидерма – вторинна комплексна покривна тканина, утворюється під епідермою або корою у кінці першого року життя. Включає твірну тканину фелоген або пробковий (корковий камбій) і похідні фелогену – пробку або корок і фелодерму. Воду і газообмін забезпечують сочевички.
60. При мікроскопії листка були виявлені поверхневі структури, що складаються з довгої ніжки і секретуючої багатоклітинної головки, які є...
A. залозистими волосками*
B. покривними волосками
C. всмоктуючими волосками
D. гідатодами
Залозисті волоски, емергенці, залозочки, лусочки епідерми найчастіше виділяють секрет спочатку в простір між оболонкою і кутикулою видільних або епітеліальних клітин, а після розриву кутикули в атмосферу. Відносяться до екзогенних видільних структур.
61. При вивченні стебла деревної рослини виявлена покривна тканина, що є сукупністю перидерм, це:
A. кірка*
B. епідерма
C. епіблема
D. ризодерма
E. екзодерма
Кірка або ретидом – вторинна чи третинна покривна тканина, яка утворюється в результаті багаторазового закладання і діяльності фелогену. Кірка – сукупність декількох перидерм і розміщених між ними тканин кори. В залежності від закладання фелогену розрізняють:
лускату кірку – шари фелогену розташовані під кутом один до одного (виноград, евкаліпт, вишня, кипарис);
кільцювату кірку – шари фелогену розміщені кільцями (береза). Водо- і газообмін через кірку забезпечують тріщини.
62. При мікроскопії листка встановлена наявність кристалоносної обкладки, яка супроводжує...
A. центральну жилку*
B. стовбчастий мезофіл
C. губчастий мезофіл
D. край листкової пластинки
E. опорні ідіобласти
Мезофіл листка пронизаний мережею жилок, що складаються з одного або кількох щільно зв’язаних колатеральних провідних пучків у яких флоема звернена до нижньої частини листа, а ксилема до верхньої. Камбій функціонує тільки в центральній жилці в період росту листової пластинки. Кристалоносна обкладка супроводжує головну жилку.
63. На серії зрізів через зону проведення кореня кавуна простежена поява і диференціація над первинною ксилемою вторинної бічної меристеми - ...
A. прокамбію
B. перициклу
C. коркового камбію
D. міжпучкового камбію
E. пучкового камбію*
Камбій у вигляді дуговидних ділянок утворюється з перициклу над променями первинної ксилеми та із прокамбію або паренхімою під флоемою.
64. Глечики жовті та латаття біля – водні рослини, у яких листки плавають на поверхні води завдяки наявності…
A. товстої кутикули
B. стовпчастої паренхіми
C. продихів на верхній епідерми
D. продихів на нижній епідерми
E. аеренхіми*
Аеренхіма або вентилююча паренхіма – повітряноносна тканина з великими міжклітинниками. Особливо добре розвинене у гідро і гігрофітів. Система міжклітинників тягнеться від листків до коренів, забезпечує їх аерацію і плавучість.
65. У препарованих квітках виявлено секреторні структури:
A. сочевички
B. гідатоди
C. продихи
D. шипи
E. нектарники*
Біля основи тичинкових ниток у квітках родини Brassicaceae наявні нектарники. Нектарники (медова залозка) – секреторні структури зовнішньої секреції у комахозапилювальних рослин, що виділяють нектар.
66. У складі м’якоті плода груші звичайної Pyrus communis виявлено групу паренхімних клітин з товстими оболонками та щілиновидними порами. Це свідчить, що ці клітини відносяться до…
Склереїди (кам’янисті клітини) – мертві паренхімні клітини з товстими здерев'янілими оболонками. Зустрічаються групами в кірці хвойних та деяких листяних порід, у твердих оболонках насіння і плодів.
67. При мікроскопічному аналізі фрагменту сировини виявлено прозенхімні клітини, оболонки яких мали облямовані пори. Для яких тканин властиві такі клітини?
A. провідних
B. механічних
C. запасаючих
D. покривних
E. твірних
Для провідних тканин характерні прозенхімні клітини, оболонки яких мають облямовані пори. До провідних клітин відносяться флоема і ксилема.
68. Мікроскопічне дослідження хвоїнки голонасінних показало, що під епідермою розташований шар товстостінних клітин, який виконує захисну і механічну функцію, це так звана ...
A. гіподерма
B. кристалоносна обкладка
C. ендодерма
D. коленхіма
E. склеренхіма
Гіподерма – це шар товстостінних клітин, який виконує захисну і механічну функції.
69. В складчастій паренхімі хвоїнки ялини виявлені порожнисті утворення, які заповнені живицею і вистелені з середини живими тонкостінними секреторними клітинами. Ці структури –…
A. смоляні ходи
B. молочники
C. гідатоди
D. залозки
E. нектарники
Смоляні ходи – це порожнисті утворення, які заповненні живицею і вистелені з середини живими тонкостінними секреторними клітинами. Відносяться до видільних тканин, внутрішньої секреції.
70. При мікроскопії квіткового стебла рослини у флоемі виявлена вся сукупність гістологічних елементів флоеми, а саме, ситовидні трубки ...
A. з клітинами супутницями, луб'яні волокна
B. без клітин-супутниць, дерев’яні волокна
C. з альбуміновими клітинами, дерев’яні волокна
D. з клітинами супутницями, дерев’яні волокна
E. без альбумінових клітин, дерев’яні волокна
Гістологічні елементи флоеми – ситовидні трубки з клітинами-супутницями, луб’яні волокна. Забезпечує низхідний тік.
71. В насінні, оплодні, у корі та серцевині стебла й підземних органів розвинена основна тканина, яка містить крохмальні або алейронові зерна, крапельки жирної олії. Ця паренхіма …
A. запасаюча
B. водонакопичуюча
C. повітроносна
D. асиміляційна стовпчаста
E. асиміляційна губчаста
Запасаюча паренхіма - основна тканина, розвинена в насінні, оплодні, у корі та серцевині стебла й підземних органів, містить крохмальні або алейронові зерна, крапельки жирної олії.
72. Ці клітини живі, вузькі, видовжені, з первинною тонкою оболонкою, щільно зімкнені й зв’язані з члениками ситовидної трубки плазмодесмами, оскільки утворюються зі спільних материнських клітин. Таке притаманне …
A. клітнам-супутницям
B. молочникам
C. судинам
D. трахеїдам
E. склереїдам
Клітини-супутниці живі, вузькі, видовжені, з первинною тонкою оболонкою, щільно зімкнені й зв’язані з члениками ситовидної трубки плазмодесмами, оскільки утворюються зі спільних материнських клітин.
73. Кора дуба, як лікарська сировина, складається із лубу та покривної тканини – …
Перидерма – вторинна комплексна покривна тканина. Вона захищає стебла деревних рослин, більшість підземних органів. Перидерма входить до складу таких видів лікарської рослинної сировини як кора, пагони, корені та кореневища. Включає твірну тканину фелоген, або пробковий камбій, і похідні фелогену – пробку, або корок, і фелодерму.
74. При мікроскопії кінчика кореня кукурудзи добре видно зовнішній шар клітин видозмінених в продовгуваті волоски, які виконують всмоктуючу та захисну функції. Як називається ця тканина ?
Епіблема, або ризодерма – первина покривна тканина коренів у зоні всмоктування. Має кореневі волоски, які всмоктують воду і мінеральні речовини з субстрату.
75. При мікроскопії хвої сосни була виявлена основна тканина пухка, з внутрішніми петлевидними виростами оболонки, вздовж яких розташовані хлоропласти, цією тканиною являється …
Складчаста паренхіма складає мезофіл голкоподібних, вузьколанцетних листків деяких видів хвойних і квіткових рослин. Оболонки клітин мають внутрішні складки, уздовж яких розміщенні хлоропласти.
76. В яких структурах плодів кропу пахучого та інших ефіроолійних рослин родини Apiaceae міститься ефірна олія ?
Схизогенні вмістилища являють собою великі міжклітинні порожнини, які з’являються внаслідок поділу і розходження секреторних клітин. Ходи і канали – трубчасті утвори з чіткими обрисами внутрішніх меж, оскільки вистелені зсередини секреторними, або епітеліальними клітинами.
77. У м’якуші листя (чай, бегонія, плющ) зустрічаються склереїди у формі гантелей або трубчастих кісток. Це …
Остеосклереїди – мають форму гантелей або трубчастих кісток, зміцнюють м’якуш листків, шкірку насінин, оплодні.
78. Наявність в клітинах алейронових або крохмальних зерен, чи крапельок жирної олії характерна для паренхіми …
Запасаюча паренхіма – містить алейронові або крохмальні зерна, крапельки жирної олії. Вона знаходиться в корі, деревині, серцевині вегетативних органів.
79. Мікроскопія епідерми листка дводольної рослини показала, що клітини не відрізняються від базисних. Отже тип продихового апарату …
80. При мікроскопічному аналізі фрагменту сировини виявлено прозенхімні клітини, оболонки яких мали облямовані пори. Для яких тканин властиві такі клітини?
Для провідних тканин характерні прозенхімні клітини, оболонки яких мають облямовані пори. До провідних клітин відносяться флоема і ксилема.
81. Анатомічні ознаки – продихи діацитного типу, характерні ефірно-олійні залозки: видільні структури з короткою ніжкою і великою кулястою головкою із 8 або 12 радіально розташованих секреторних клітин – характерні для представників родини –
A. Lamiaceae.
B. Fabaceae.
C. Apiaceae.
D. Polygonaceae.
E. Asteraceae.
Lamiaceae (родина Губоцвітні). Анатомічні ознаки – продихи діацитного типу, характерні ефірно-олійні залозки: видільні структури з короткою ніжкою і великою кулястою головкою із 8 або 12 радіально розташованих секреторних клітин.
82. Анатомічні ознаки – характерні ефірно-олійні залозки, що мають парну кількість клітин, розташованих двома рядами в 3-4 яруси. Це дозволяє припустити, що рослина належить до родини…
A. Asteraceae.
B. Fabaceae.
C. Apiaceae
D. Polygonaceae.
E. Lamiaceae
Asteraceae (родина Айстрові). Анатомічні ознаки – характерні ефірно-олійні залозки, що мають парну кількість клітин, розташованих двома рядами в 3-4 яруси.
83. Встановлено, що в листях Eucalyptus globulus маються порожнини з чіткими внутрішніми кордонами, заповненні ефірними оліями. Це:
A. Схизогенні вмістилища.
B. Нечленисті молочники.
C. Смоляні ходи.
D. Членисті молочники.
E Лізигенні вмістилища.
Схизогенні вмістилища, які відносяться до видільних тканин мають порожнини з чіткими внутрішніми кордонами.
84. Діагностичною ознакою певної кількості видів родини Papaveraceae є наявність внутрішніх трубчастих секреторних структур з …
Молочний сік –латекс білого чи забарвленого кольору містить прозенхімні клітини, або трубчасті членисті утвори молочники.
85. При мікроскопічному аналізі сировини виявленні ефіроолійні залозки і Т-подібні волоски. Для якого із видів перерахованих видів сировини вказані ознаки можуть бути підтвердженням
Листки полину гіркого вегетативні пагони вкорочені з прикореневою матковою розеткою, генеративні, здовженні, – закінчуються волоттю кошиків.
86. Для одержання евкаліптової олії листя евкаліпту подрібнили, щоб повніше вилучити олію з ...
A. ендогенних вмістищ
B. екзогенних залозок
C. покривних волосків
D. ситовидних трубок
E. судин ксилеми
87. Мікроскопічний аналіз листків Мепthа ріреritа підтвердив наявність в епідермі характерних ...
A. вмістищ
B. шипів
C. ефіроолійних залозок
D. молочників
88. Доведено, що синтез і накопичення в органах чистотілу звичайного - Сhelidoпіит таjus оранжевого латексу забезпечують спеціалізовані секреторні структури ...
A. канальці
B. гідатоди
C. молочники
D. трихоми
E. вмістища
89. Дослідженням поперечного зрізу кореневища встановлена наявність провідних пучків, в яких між вторинною флоемою і вторинною ксилемою є меристематична тканина - ...
A. прокамбій
B. камбій
C. фелоген
D. перицикл
E. дерматоген
90. Анатомо-гістохімічними дослідженнями підтверджено: терпентинна олія Ріпиs silvеstris, що має антимікробну, антивірусну і подразнюючу дію, накопичується в...
A. схизогенних ходах
B. лізигенних ходах
C. членистих молочниках
D. нечленистих молочниках
E. ефіроолійних канальцях
91. На поздовжньому зрізі корової частини кореня кульбаби добре помітні трубчасті видільні структури із густим вмістом. Вони з'єднані між собою бічними виростами. Такі ознаки мають ...
A. членисті молочники з анастомозами
B. нечленисті, негалузисті молочники
C. членисті молочники без анастомозів
D. нечленисті, галузисті молочники
92. На поздовжньому зрізі стебла Quercus robur у складі флоеми виявлені тяжі щільно зімкнених прозенхімних клітин із загостреними кінцями і рівномірно потовщеними, частково здерев'янілими оболонками. Отже, це...
A. деревинні волокна
B. луб'яні волокна
C. трахеїди
D. кутова коленхіма
E. пластинчаста коленхіма
93. Секрети залозок духмяних листків набули оранжевого забарвлення пі/і впливом реактиву Судан III. Це свідчить, що залозки містять ...
A. ефірні олії
B. жирні олії
C. пектини
D. дубильні речовини
E. мінеральні речовини
94. По краю листка, на зубчиках виявлені секреторні структури, що виділяють слабкий розчин солі у вигляді крапель. Отож, цими структурами є ...
A. залозки
B. нектарники
C. продихи
D. гідатоди
E. осмофори
95. При мікроскопічному аналізі поперечних зрізів листка евкаліпту кулястого – Еисalyptus globulus серед хлоренхіми мезофілу виявлені великі округлі порожнини, вистелені зсередини секреторними клітинами з краплями жовтуватої рідини. Це ...
A. ефіроолійні залозки
B. членисті молочники
C. лізигенні слизові вмістища
D. схизо-лізигенні смоляні канали
E. схизогенні ефіроолійні вмістища
96. За морфологічними ознаками трав'яниста рослина визначена як кропива дводомна, що підтверджується наявністю на епідермі жалких емергенців та в мезофілі - клітин-ідіобластів з ...
A. друзами
B. цистолітом
C. кристалічним піском
D. стилоїдом
E. рафідами
97. У зоні всмоктування кореня виявлено один провідний пучок, у якому ділянки ксилеми і флоеми чергуються по радіусах. Можна зробити висновок, що за типом пучок...
A. колатеральний
B. біколатеральний
C. радіальний
D. центроксилемний
E. центрофлоемний
98. Па поперечному зрізі стебла під епідермою виявлено кілька шарів живих паренхімних клітин, що мають хлоропласти і целюлозні оболонки, потовщені по кутах. Ця тканина -...
A. хлорофілоносна паренхіма
B. запасаюча паренхіма
C. пластинчаста коленхіма
D. пухка коленхіма
E. кутова коленхіма.
99. Визначена інтенсивно-зелена тканина, що складається з живих, тонкостінних, стовпчастих, щільно зімкнених клітин, розташованих перпендикулярно поверхні листка. Цією тканиною є ...
A. пухка паренхіма
B. складчаста паренхіма
C. палісадна паренхіма
D. запасаюча паренхіма
E. аеренхіма
100. При мікроскопії листка розпізнана поверхнева комплексна тканина, що включає прозорі живі клітини з потовщеними кутинізованими зовнішніми оболонками, а також продихи і трихоми. Ця тканина:
A. веламен
B. ризодерма
C. кірка
D. перидерма
E. епідерма
101. Покривна тканина коренів складається з клітин з тонкими целюлозними оболонками і виростами - кореневими волосками. Ця тканина ...
A. фелодерма
B. ризодерма (епіблема)
C. плерома
D. периблема
E. перидерма
102. Мікроскопічним дослідженням стебла багаторічної рослини виявлено покривну тканину вторинного походження, яка утворилася в результаті поділу клітин ...
A. фелогену
B. прокамбію
C. камбію
D. протодерми
E. перициклу
103. При мікроскопії околоплідника маку снодійного були виявлені трубчасті структури з білим латексом, отже це ...
A. лізигенні вмістища
B. схізогенні канальці
C. секреторні клітини
D. секреторні залозки
E. молочні судини
104. Фелоген утворюється з перициклу або основної тканини, що набуває меристематичної активності. Назвіть до якого типу тканин відноситься фелоген.
A. механічна
B. покривна
C. видільна
D. твірна
E. провідна
105. Клітини рихлої паренхімної тканини серцевини стебла живі, з тонкою пористою оболонкою. Ця тканина - ...
A. механічна
B. основна
C. провідна
D. твірна
E. покривна
106. Співставлення епідерми представників губоцвітих довело, що у значної більшості продихи з двома побічними клітинами, суміжні стінки яких перпендикулярні до продихової щілини. Такий продиховий апарат...
A. аномоцитний
B. діацитний
C. анізоцитний
D. тетрацитний
E. парацитний
107. Продихи в епідермі листків видів родини капустяні мають три побічні клітини, з яких одна менша за інші, тож тип продихового апарату...
A. діацитний
B. аномоцитний
C. анізоцитний
D. парацитний
E. тетрацитний
108. У кореневищі конвалії звичайної виявлені концентричні провідні пучки з флоемою в центрі. Тож пучки...
A. радіальні
B. центроксилемні
C. центрофлоемні
D. біколатеральні
E. колатеральні
109. Досліджено, що поділ клітин перициклу кореня забезпечує формування додаткових бруньок та ...
A. трихом
B. додаткових коренів
C. ризодерми
D. бічних коренів
E. кореневих волосків
110. Серед елементів ксилеми досліджуваного провідного пучка переважали трубчасті членисті структури зі спіральними потовщеннями оболонки, тобто -
A. ситовидні трубки
B. судини
C. ксилемні волокна
D. трахеїди
E. молочні трубки
111. При мікроскопічному аналізі поперечних зрізів листової пластинки камелії японської серед клітин мезофілу виділяються величезні клітини-ідіобласти із сильно й рівномірно потовщеними, пористими, здерев'янілими оболонками. Ці клітини - ...
A. трахеїди
B. трихоми
C. молочники
D. склереїди
E. волокна
112. На поперечному зрізі трав'янистого стебла під епідермою виявлено кілька шарів живих паренхімних клітин з целюлозними оболонками. При цьому тангентальні стінки клітин значно потовщені, що характерно для...
A. кутової коленхіми
B. пухкої коленхіми
C. пластинчастої коленхіми
D. запасаючої паренхіми
E. асимілюючої паренхіми
113. Анатомо-гістохімічний аналіз черешка показав, що кутова коленхіма розташована ділянками...
A. в пучках
B. над жилками
C. навколо жилок
D. в мезофілі
114. Живі клітини часто відсутні у тканях:
A. покривні
B. механічні
C. видільні
D.основні
E. меристеми
115. Як називаються багатоклітинні, морфологічно різноманітні структури, які виробляють цукристі речовини, що привалюють запилювачів:
A. гідатоди
B. залозисті волоски
C. секреторні вмістилища
D. молочники
E. нектарники