Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Аваль — вексельне поручництво, гарантія платежу.
Авізо — офіційне повідомлення про здійснення операції зарахування, списання коштів, переказу грошей.
Акредитив — розрахунковий або грошовий банківський документ, який містить доручення однієї установи іншій здійснити виплату за рахунок спеціально заброньованих (депонованих) для цього грошових коштів.
Акцепт — згода на оплату або зобов’язання оплати платіжних документів у встановлений термін.
Акціонерний банк — банк, статутний капітал якого сформовано способом емісії та продажу певної кількості акцій.
Акція — цінний папір без визначення часу обігу, що засвідчує участь його власника у статутному фонді АТ та дає право на участь в управлінні та одержанні частини прибутку у вигляді дивіденду.
Баланс банку консолідований — бухгалтерський звіт, який включає операції не тільки банку як юридичної особи (зведений баланс), а й операції асоційованих дочірніх компаній та спільних підприємств банку.
Банк — особлива грошово-кредитна установа, яка діє на фінансовому ринку, акумулює тимчасово вільні грошові кошти і заощадження, надає кредити, здійснює грошові розрахунки, операції з векселями, іноземною валютою, випускає в обіг гроші та цінні папери, надає різні послуги фінансово-економічного характеру.
Банк-емітент — банк, який здійснює випуск в обіг грошових знаків, цп, платіжних карток.
Банківський лізинг — банк виступає в ролі лізингової компанії: купує необхідні машини, устаткування, інше майно на замовлення лізингоодер жувача і здає їх йому за достовірною угодою в оренду.
Банківські інвестиції — вкладання коштів у рухоме і нерухоме майно, інтелектуальні цінності та цінні папери, що здійснюються комерційними універсальними та спеціалізованими банками з метою одержання прибутку.
Банківські резерви — складова частина банківського капіталу, призначена для компенсації кредитів, повернення яких є сумнівним, та збитків від інших активних операцій банку, а також для страхування вкладів фізичних осіб.
Бенефіціар — вигодонабувач, особа, на користь якої укладається платіж, відкривається акредитив.
Бухгалтерський баланс - це звіт про фінансовий стан банку, який відображає його активи, пасиви та власний капітал у грошовому виразі на певну дату.
Бухгалтерський облік у банках — це процес спостереження, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передання інформації про господарську діяльність банку зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Валютна позиція — співвідношення між сумою вимог у певній іноземній валюті та сумою зобов’язань банку в цій самій валюті.
Валютна позиція відкрита — сума активів та позабалансових вимог у певній іноземній валюті, що не збігається із сумою балансових і позабалансових зобов’язань у цій самій валюті. Відкрита валютна позиція збільшує ризик у разі зміни валютного курсу.
Валютна позиція відкрита довга — сума активів та позабалансових вимог перевищує суму балансових і позабалансових зобов’язань у кожній іноземній валюті. Банк із такою позицією може зазнати додаткових витрат у разі підвищення курсу національної валюти щодо іноземної.
Валютна позиція відкрита коротка — сума балансових та позабалансових зобов’язань, що перевищує суму активів і позабалансових вимог у кожній іноземній валюті. Банк із такою позицією може зазнати додаткових витрат у разі підвищення курсу іноземної валюти щодо національної валюти.
Валютна позиція закрита — сума активів та позабалансових вимог збігається із сумою балансових та позабалансових зобов’язань у кожній іноземній валюті.
Виписка з банківського рахунка — документ, який видається банком його клієнту та відображає стан рахунка клієнта.
Витрати банку — сукупність витрат, пов’язаних з усіма видами діяльності банківської установи. До них належать: операційні витрати, в тому числі проценти сплачені і витрати за операціями в іноземній валюті; витрати за операціями з цінними паперами; витрати на забезпечення діяльності.
Вклад — див. депозит.
Власний капітал — власні кошти банку, сукупність різних коштів, фондів, призначених для забезпечення комерційної і господарської діяль ності банку та його фінансової стабільності.
Господарська операція — це така подія, яка спричинюється до зміни в активах, зобов’язаннях і капіталі, відображення якої застосовують систему рахунків.
Готівка — грошові кошти у вигляді встановлених у законодавчому порядку грошових знаків, що перебувають в обігу на території конкрет ної країни та використовуються для здійснення розрахунків юридичних і фізичних осіб між собою за товари, роботи, послуги.
Гудвіл — нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю, як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання ліпших управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо. Вартість гудвілу не підлягає амортизації і не враховується у визначенні валових витрат платника податку
Дата валютування — 1) дата поставки строкового депозиту цінного папера, валюти в конверсійній операції; 2) дата, з якої кошти надходять у розпорядження бенефіціара.
Депозитарій цінних паперів — банк чи інша юридична особа, яка здійснює діяльність на ринку цінних паперів, пов’язаних з веденням реєстрів акціонерів, наданням послуг щодо зберігання цінних паперів, реєстрації операції з ними.
Депозити — грошові суми чи цінні папери, передані фізичним чи юри дичним особам, банківським установам для зберігання на певних умовах.
Депонування коштів — внесення грошових сум, цінних паперів та інших цінностей на збереження в кредитні та інші установи.
Дисконт — процент знижки, що стягується банком за облік цінних паперів.
Документообіг — система створення, перевірки та обробки первинних документів за внутрішньобанківськими операціями в бухгалтерському обліку від моменту їх створення до передання в архів
Дохід банку — сукупний дохід від усієї активної діяльності банківської установи. Включає доходи: від операційної діяльності; операцій з цінними паперами; від неопераційної діяльності; інші доходи.
Еквайринг — діяльність банку, яка включає в себе проведення розрахунків з підприємствами торгівлі (послуг) за операціями, здійсненими власниками платіжних карток, та виконання операцій з видачі їм готівки.
Емісійний дохід — дохід, отриманий емітентом від випуску в обіг грошових знаків та цінних паперів.
Емітент — будь-який орган чи організація, банк, компанія, які відповідно до чинного законодавства здійснюють емісію, випускають в обіг гроші, цінні папери (акції, облігації), платіжно-розрахункові документи, а також пластикові картки.
Застава — у цивільному праві один з видів забезпечення виконання боргових зобов’язань. На підставі застави кредитор (утримувач застави) має переважне право перед іншими кредиторами в разі невикористання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов’язання одер жати задоволення з вартості заставного майна.
Інкасація — збір і транспортування спеціалізованими державними і недержавними структурами грошової готівки і цінностей, доставляння їх від кас підприємств, організацій, установ до кас банків та кас інших організацій, і навпаки.
Іпотечний кредит — довгострокові позики під заставу нерухомого майна, яке є власністю позичальника.
Капітал — сума грошей, коштів; сукупність ресурсів, які використо вуються в підприємстві; початкова сума коштів для підприємницької діяльності; нагромаджені матеріальні ресурси та інші цінності, результат минулої і засіб для майбутньої виробничої, комерційної діяльності.
Капіталізація прибутку — спрямування частини прибутку на збільшення капіталу підприємства, фірми, перетворення прибутку на капітал.
Кліринг — система безготівкових розрахунків між країнами, підприємствами, банками за товари, цінні папери та послуги, що базується на зарахуванні взаємних вимог і зобов’язань.
Комісійна винагорода — плата, яка стягується банком із клієнта за виконання певних банківських операцій за його дорученням.
Кореспондентський рахунок — рахунок, на якому відображаються розрахунки банком за дорученням та за рахунок іншого банку на основі укладеного кореспондентського договору. Кореспондентські рахунки поділяють на два види: рахунок ностро (наш рахунок у вас) та рахунок лоро (ваш рахунок у нас).
Кредитний портфель — сукупність усіх позик, наданих банком з метою одержання доходу.
Ліквідність банку — здатність банку вчасно і цілком виконувати свої поточні зобов’язання, задовольняти вимоги вкладників та попит позичальників.
Ліміт каси — граничний розмір залишку готівки в касі підприємств, організацій, установ та інших сгд.
Мультивалютність — принцип, за яким операції в іноземній валюті відображаються на тих самих рахунках, що й операції в національній валюті.
Непроцентні витрати банків — витрати, що не пов’язані зі сплатою процентів за залученими коштами банків. Складаються з витрат: комісійних, господарських; на утримання персоналу та основних засобів; пов’язаних з проведенням операцій чи наданням послуг та функціо нування банку, а також обов’язкових платежів, оплати телекомунікації; відрахувань у резерви.
Непроцентні доходи банків — надходження від проведення активних операцій, не пов’язаних з нарахуванням процентів, за надання послуг клієнтам та за здійснення операцій, безпосередньо не пов’язаних з банківською діяльністю.
Номінал — вартість, що її вказують на грошових знаках, акціях, облігаціях та інших цп.
Облігація — один з найпоширеніших видів цінних паперів, боргове зобов’язання емітента, за яким власники, кредитори отримують дохід у строки і в порядку, визначені умовами емісії.
Обліковий процент — плата, яка береться банками за надання в кредит грошей способом купівлі (обліку) векселів, цінних паперів, купонів, облігацій та інших боргових зобов’язань до настання термінів оплати за ними.
Обов’язкові резерви банків — кошти банків, які вони зобов’язані зберігати на своїх кореспондентських рахунках у центральному банку відповідно до встановлених законодавством нормативів як забезпечення певних видів діяльності.
Овердрафт — особлива форма короткострокового кредиту, який надається способом списання коштів з поточного рахунка клієнта понад суму кредитного залишку (перевищення кредиту), унаслідок чого на цьому рахунку утворюється дебетове сальдо.
Овернайт — 1) надані та отримані кредити і депозити строком не більше від одного операційного дня без урахування невиробничих днів банку; 2) угода на строк до наступного дня.
Операційний день банку (ОДБ) — складова інформаційної системи банку, що використовується для автоматизації банківської діяльності з метою підвищення ефективності процесу управління банком.
Операція репо — операція з цінними паперами, яка складається з двох частин і за якої укладається єдина генеральна угода між учасниками ринку про продаж (купівлю) державних цінних паперів на певний строк із зобов’язанням зворотного продажу (купівлі) у визначений строк або на вимогу однієї зі сторін за заздалегідь обумовленою ціною.
Опціон — контракт, що дає його власнику право (але не зобов’язання) купити або продати цінні папери, товари або кошти за домовленою ціною протягом певного періоду.
Основні засоби — це матеріальні активи, які банк утримує з метою використання їх у процесі своєї діяльності, надання послуг, здавання в лізинг (оренду) іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Підкріплення касове — поповнення залишків готівки в оборотних касах регіональних управлінь НБУ та операційних касах банків для забезпечення безперебійних видач готівки з кас банків.
План рахунків фінансових банківських установ — це систематизований перелік рахунків фінансового обліку, використовуваний для реєстрації господарських операцій. Він є складовою частиною національної системи бухгалтерського обліку, а отже, служить для відображення бухгалтерської інформації.
Платіжне доручення, доручення на оплату — письмове розпорядження платника, власника розрахункового чи іншого рахунка банкові, що його обслуговує, про списання з його рахунка зазначеної суми і перерахування її на рахунок одержувача коштів.
Подія — це обставина (сукупність обставин), що має певні наслідки для банку.
Позабалансові рахунки — рахунки б.о, на яких у банках обліковується: вимоги та зобов’язання банку, які можуть виникнути у майбутні періоди та за якими він несе ризики; документи і цінності, які не належать ні до активів, ні до пасивів банку; операції з приватизації.
Портфель цінних паперів (інвестиційний портфель) — набір, сукуп ність різних видів цінних паперів, якими володіє конкретний інвестор
Поточний рахунок — рахунок, який відкривається банками юридичним і фізичним особам для зберігання грошових коштів та здійснення розрахунків з іншими юридичними і фіз особами.
Прибуток банку — перевищення доходів банку над витратами (різниця між ними) до сплати податку на прибуток.
Пролонгація кредиту, боргу, векселя, позики — перенесення, подовження строку дії кредиту, повернення боргу, оплати векселя, погашення позики.
Процентна ставка — норма позичкового процента, яка відображає співвідношення між позичковим процентом і позичковим капіталом у процентах.
Рахунок — це систематизовані записи, які відбивають вплив операцій та інших подій на конкретний актив, зобов’язання чи акціонерний капітал.
Репо, угода про зворотне викуплення — фінансова операція продажу на ринку фінансових активів, цінних паперів з дальшим викупленням цих активів.
Рефінансування — погашення давнішої державної заборгованості новою способом заміни короткострокових зобов’язань довгостроковими за допомогою випуску нових позик (нових цп).
Система електронних платежів НБУ (СЕП) — загальнодержавна платіжна система, що забезпечує здійснення розрахунків між банківськими установами на території України із застосуванням електронних засобів, приймання, передавання, оброблення та захисту інформації як за дорученнями клієнтів банків, так і за зобов’язаннями банків один перед одним.
Собівартість банківського продукту — сукупність витрат банку, пов’язаних із проведенням операції чи наданням послуги. Витрати розраховуються на одиницю продукту, тобто на здійснення однієї операції чи надання послуги одному клієнтові за період часу, коли реалізувались певні банківські продукти.
Спот — біржова чи позабіржова угода про продаж товару або валюти, яка передбачає негайну оплату чи поставку.
Субординований борг — позика (забезпечена або незабезпечена), стосовно якої є погодження, в договірному порядку, що в разі ліквідації або банкрутства боржника сплату буде здійснено після задоволення вимог усіх інших кредиторів.
Сумнівна заборгованість — депозити та кредити, повернення яких є, з погляду керівництва банку, малоймовірним.
Управлінський облік — це сукупність правил і процедур, які забезпечують підготовку і надання інформації про діяльність банку для задоволення потреб керівництва банку та його менеджерів під час прийняття управлінських рішень згідно з вимогами внутрішніх нормативно-правових документів банку.
Статутний капітал, статутний фонд — початкова сума капіталу, сукупність матеріальних та грошових коштів, які надаються засновниками в постійне розпорядження створюваного підприємства, банку.
Факторинг — різновид торгово-фінансових операцій, пов’язаних з кредитуванням оборотного капіталу клієнта (постачальника), придбанням банками права вимоги щодо виплат за фінансовими зобов’язан нями, скупленими в різних суб’єктів господарювання.
Фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, що містить сукупність економічних показників, які повинні відбивати об’єктивну оцінку фінансового стану і фінансового результату, а також обсяги грошових потоків від діяльності комерційного банку та ступінь ризиковості його діяльності.
Фінансовий облік — це сукупність правил і процедур, які забезпечують підготовку і передання інформації про фінансовий стан, фінансові результати діяльності та потоки грошових коштів банку згідно з вимогами чинного законодавства для задоволення потреб зовнішніх та внутрішніх користувачів для прийняття ними економічних рішень.
Фондовий ринок, ринок цінних паперів — сфера торгівлі фінансови ми ресурсами, пов’язана з передаванням прав власності на майно (фонди).
Форвардний контракт — угода між двома учасниками ринку про продаж (купівлю) фінансових активів (цінних паперів, іноземної валюти) з поставкою в обумовлений час у майбутньому та на визначених умовах, з фіксацією цін такого продажу (купівлі) під час укладення фор вардного контракту.
Цінні папери — грошові документи, що засвідчують право володіння та визначають стосунки їх емітента і їхнього власника і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають із цих документів, іншим особам.
PAGE 4