Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
МЕТОДИ ОЦІНКИ РІВНЯ РОЗВИТКУ МОВИ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
Мова у дітей дошкільного і молодшого шкільного віків зазвичай розвивається паралельно з вдосконаленням мыш-ления, особливо словесно-логічного, тому, коли проводит-ся психодіагностика розвитку мислення, вона частково затра-гивает мова, і навпаки: коли вивчається мова дитяти, то в полу-чаемых показниках не може не відбитися рівень розвитку мислення. Проте в молодшому шкільному віці мову необхо-димо все ж виділяти і оцінювати окремо від мислення, при-чем її діагноста може бути двоякою: лінгвістичною і пси-хологической. У першому випадку виділяються і оцінюються ті ознаки мови, які відповідають її лінгвістичному ана-лизу, зокрема лексика, граматика, стилістика, фонетика і тому подібне У другому випадку вивченню підлягає в основному те, як ре-бенок користується мовою для управління своїми познавательны-ми процесами, для регуляції поведінки і спілкування з окружа-ющими людьми.
Повністю розділити лінгвістичний і психологічний види аналізу мови на практиці так само неможливо, як окремо провести психодіагностику мислення і мови. Справа тут в тому, що мова людини в її практичному вигляді містить в собі як мовне (лінгвістичне), так і людське (особове, психологічне) почала.
Через сказаний наступні далі методики психодиагнос-тики мови необхідно розглядувати як такі, які позво-ляют отримати комбіновану, психолінгвістичну информацію про відповідний пізнавальний процес, вклю-чая визначення понять (в даному випадку на відміну від иссле-дования мислення звертається увага на володіння словом при вираженні думці, а не на саму думку), пасивного і актив-ного словарного запасів дитяти.
Методика 21. Визначення понять
У цій методиці дитяті пропонують наступні набори слів:
Велосипед, цвях, газета, парасолька, хутро, герой, гойдатися, со-единять, кусати, гострий.
Літак, кнопка, книжка, плащ, пір'я, друг, рухатися, объ-единять, бити, тупий.
Автомобіль, шуруп, журнал, чоботи, луска, боягуз, бігти, зв'язувати, щипати, колючий.
Автобус, скріпка, лист, капелюх, пухнув, ябеда, крутитися, складати, штовхати, ріжучий.
Мотоцикл, прищіпка, афіша, черевики, шкура, ворог, спо-тыкаться, збирати, ударяти, шорсткий.
Перед початком діагностики дитяті пропонується следую-щая інструкція:
«Перед тобою декілька разных наборів слів. Уяви собі, що ти зустрівся з людиною, яка не знає значення жодного з цих слів. Ти повинен постаратися пояснити цьому че-ловеку, що означає кожне слово, наприклад слово "велосипед". Як би ти пояснив це?»
Далі дитяті пропонується дати визначення последователь-ности слів, вибраною наздогад з п'яти запропонованих наборів, наприклад, такий: автомобіль, цвях, газета, парасолька, луска, герой, зв'язувати, щипати, шорсткий, крутитися. За кожне правильно дане визначення слова дитя отримує по 1 балу. На те, щоб дати визначення кожного слова, відводиться по 30 сек. Якщо протягом цього часу дитя не змогло дати визначення пред-ложенного слова, то експериментатор залишає його і зачитыва-ет наступне по порядку слово.
Зауваження. 1. Діти можуть самі читати стимульные слова, якщо уміють це робити і якщо читання не викликає у них утруднень. У всіх останніх випадках экспери-ментатор сам читає дитяті слова.
Перш ніж дитя спробує дати определе-ние слову, необхідно переконатися в тому, що він пони-мает його. Це можна зробити за допомогою наступного питання: «Чи знаєш ти це слово?» або чи «Розумієш ти сенс цього слова?» Якщо отримана з боку дитяти ствердна відповідь, та після цього експериментатор пропонує дитяті самостійно дати визначення цього слова і засікає те, що відводиться на цей час.
Якщо запропоноване дитям визначення слова виявилося не цілком точним, то за дане визначення дитя отримує проміжну оцінку 0,5 балу. При абсолютно неточному визначенні 0 балів.
Оцінка результатів
Максимальна кількість балів, яка може дитя отримати за виконання цього завдання, дорівнює 10, мінімальне 0. У результаті проведення експерименту підраховується сума балів, отриманих дитям за визначення всіх 10 слів з выбранно-го набору. При повторному проведенні психодіагностики одно-го і того ж дитяти за допомогою даної методики рекоменду-ется користуватися різними наборами слів, оскільки раніше дан-ные визначення можуть запам'ятовуватися і потім відтворюватися по пам'яті.
Виводи про рівень розвитку
10 балів дуже високий.
8-9 балів високий.
4-7 балів середній.
2-3 балу низький.
0-1 бал дуже низький.
Методика 22. З'ясування пасивного словарного запасу
У цій методиці як стимульного матеріал дитяті пропонуються ті ж самі п'ять наборів слів по десять слів в кожному, які були використані в тільки що описаною ме-тодике. Процедура проведення даної методики полягає в сле-дующем. Дитяті зачитується перше слово з першого ряду «велосипед» і пропонується з наступних лав вибрати слова, відповідні до нього по сенсу, складові з даним словом єдину групу, визначувану одним поняттям. Кожен после-дующий набір слів повільно зачитується дитяті з интерва-лом між кожним вимовним словом в 1 сек. Під час про-слушивания ряду дитя повинне вказати те слово з цього ряду, яке по сенсу підходить до вже почутому. Наприклад, якщо він раніше почув слово «велосипед», то з другого ряду повинен буде вибрати слово «літак», що становить з першим поня-тие «види транспорту» або «засобу пересування». Далі по-следовательно з наступних наборів він повинен буде вибрати слова «автомобіль», «автобус» і «мотоцикл». Якщо з першого разу, тобто після першого прочитання чергового ряду дитя не зуміло відшукати потрібне слово, то дозволяється прочитати йому цей ряд ще раз, але в швидшому темпі. Якщо ж після першого про-слушивания дитя зробило свій вибір, але цей вибір виявився неправильним, експериментатор фіксує помилку і читає наступний ряд.
Як тільки для пошуку потрібних слів дитяті прочитані всі
чотири ряди, -исследователь переходить до другого слова першого
ряду і повторює цю процедуру до тих пір, поки дитя не пред
прикмет спроб відшукати всі слова з подальших лав, под-
що ходять до всіх слів з першого ряду. Зауваження. Перед
прочитанням другого і подальших рядів слів
експериментатор повинен нагадати дитяті знайдені
слова, щоб він не забував сенс шуканих слів. Наприклад
якщо на початок прочитання четвертого ряду у відповідь на слово-
стимул з першого ряду «велосипед» дитя вже зуміло
відшукати в другому і в третьому рядах слова «літак» і «автомобіль»
то перед початком читання йому четвертого ряду экспе-риментатор повинен сказати дитяті приблизно сле-дующее: «Отже, ми з тобою вже знайшли слова "вело-сипед", "літак" і "автомобіль", які мають об-щий сенс. Пам'ятай про нього, коли я читатиму тобі наступний ряд слів, і як тільки ти в нім почуєш таке ж по сенсу слово, відразу ж скажи про це».
Оцінка результатів
Якщо дитя правильно знайшло значення від 40 до 50 слів, то він у результаті отримує 10 балів.
Якщо дитяті удалося правильно відшукати значення від 30 до 40 слів, то йому нараховується 8-9 балів.
Якщо дитя змогло правильно знайти значення від 20 до 30 слів, то він отримує 6-7 балів.
Якщо в ході експерименту дитя правильно об'єднало в групи від 10 до 20 слів, то його підсумковий показник в балах дорівнюватиме 4-5.
Нарешті, якщо дитяті удалося об'єднати по сенсу менше ніж 10 слів, то його оцінка в балах складатиме не більше 3.
Виводи про рівень розвитку
10 балів дуже високий.
8-9 балів високий.
4-7 балів середній.
03 балу низький.
Методика 23. Визначення активного словарного запасу
Дитяті пропонується будь-яка картинка, на якої изобра-жены люди і різні предмети (наприклад, така, яка изо-бражена на мал. 55). Його просять протягом 5 хвилин як можна по-дробнее розповісти про те, що змальоване і що відбувається на цій картинці.
Мал. 55. Зразкова картинка до методики, призначеної для визначення активного словарного запасу дитяти молодшого шкільного віку.
Частка 1. Психологічна діагностика
Мова дитяти фіксується в спеціальному протоколі, форма якого приводиться в таблиці 7, і потім аналізується.
Таблиця 7 Форма протоколу до методики оцінки активного словарного запасу молодшого школяра
п/п |
Ознаки мови, що фіксуються |
Частота вживання цих ознак дитям |
1 |
Іменники |
|
2 |
Дієслова |
|
3 |
Дієприкметники |
|
4 |
Дієприслівники |
|
5 |
Прикметники в початковій формі |
|
6 |
Прикметники в порівняльному ступені |
|
7 |
Прикметники в чудовому ступені |
|
8 |
Союзи |
|
9 |
Приводи |
|
10 |
Частки |
|
11 |
Однорідні члени речення |
|
12 |
Складні пропозиції з союзами типа «и», «а», «але», «та», «або» і ін. |
|
13 |
Складні пропозиції, сполучені підрядними союзами типа: «який», «тому що», «оскільки» і ін. |
|
14 |
Ввідні конструкції, що починаються із слів «по-перше», «на мою думку», «я думаю», «мені здається» і тому подібне |
У цьому протоколі наголошується частота вжитку ребен-ком різних частин мови, складних пропозицій з союзами і ввідних конструкцій, що свідчить про рівень розвитку його мови. Під час проведення психодіагностичного экспери-мента всі ці ознаки, включені у форму протоколу, отме-чаются в його правій частці.
Оцінка результатів
10 балів дитя отримує в тому випадку, якщо в його мові (рас-сказе по картинці) зустрічаються не менше 10 з перерахованих в протоколі ознак.
У 8-9 балів його мова оцінюється тоді, коли в ній обнару-живается не менше 8-9 різних протокольних ознак.
6-7 балів за свою мову дитя заробляє за наявності 6-7 різних ознак.
Оцінка в 4-5 балів йому дається за присутність в мові 4-5 різних ознак.
2-3 балу в мові присутньо 2-3 ознаки.
0-1 бал розповіді немає або в нім є 1-2 слова, пред-ставляющие собою одну-единственную частина мови.
Виводи про рівень розвитку
10 балів дуже високий.
8-9 балів високий.
4-7 балів середній.
2-3 балу низький.
0-1 бал дуже низький.