Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

з курсу ЗМІННІ РЕЖИМИ ТУРБІН для студентів спеціальності 6

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 9.11.2024

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ 

до розрахункової роботи

«Розрахунок відсіку турбіни методом GV»

з курсу 

«ЗМІННІ РЕЖИМИ ТУРБІН» 

для студентів спеціальності

6.05060402 – «Турбіни»

       Затверджено

       редакційно-видавницькою

       радою університету,

       протокол №   от   .  .  

Харків

НТУ «ХПІ»

2012

Методичні вказівки до розрахункової роботи «Розрахунок відсіку турбіни методом GV» з курсу «Змінні режими турбін» для студентів спеціальності 6.05060402 «Турбіни» / уклад.: Зайцев М. В., Гурінов О. О., Авдєєва О. П.  – Х.: НТУ «ХПІ», 2012. – 25 с.

Укладачі: М. В. Зайцев

       О. О. Гурінов 

        О. П. Авдєєва

Рецензент  О. П. Усатий

Кафедра турбінобудування


ВСТУП

Для турбін, що працюють в енергосистемах, зміна попиту на електроенергію протягом доби визиває необхідність в постійному регулюванні їх потужності.

Тим більше це характерно для транспортних турбін та турбін, що обертають компресори, в зв’язку зі змінним числом обертів.

Як результат – значно змінюються аеродинамічні процеси в проточній частині турбомашин та їх економічність.

Метою розрахунку відсіку турбіни методом GV є визначення втрат енергії, теплові перепади, швидкості пари та інші параметри, які характеризують перетворення енергії в кожному ступені, що дозволяє знайти внутрішній коефіцієнт корисної дії та потужність окремих ступенів і турбіни в цілому.

Розрахункова робота виконується для закріплення знань з курсу «Змінні режими турбін». Методичні вказівки складаються з чотирьох розділів.

У першому розділі необхідно визначити втрати за робочою решіткою, а також параметри стану пари в вихідному і горловому перетинах решітки при відповідному режиму течії.

У другому розділі розраховуються параметри пари в вихідному і горловому перетинах решітки соплових лопаток.

В третьому та четвертому розділі необхідно визначити параметри пару перед ступенем та інтегральні характеристики ступеня, відповідно.

Початкові дані до розрахункової роботи наведені у додатку.

До захисту подається розрахункова записка.


1. Визначення параметрів стану пара в вихідному і горловому перетинах решітки робочих лопаток

1.1. Параметри стану пара у вихідному перерізі робочого колеса 

Розрахунок останнього ступеня турбіни необхідно розпочати з визначення втрат в ступені. Якщо точка (рис. 1) знаходиться в області вологого пару тоді визначаємо втрати від вологості , кДж/кг

,

(1)

де  = 0,87, коефіцієнт, отриманий дослідним шляхом; – середня ступінь вологості;  – тепловий перепад на ступень, розташованого нижче лінії насичення. В першому наближенні приймаємо  кДж/кг. Відклавши в  діаграмі від крапки  знайдену втрату , фіксуємо на ізобарі  положення крапки , що визначає дійсний стан пари за ступенем без урахування втрати від вологості (рис. 2).

Рис. 1 – Наближений процесс розширення

Рис. 2 – Втрати за робочою лопаткою при до критичній течії

Знаходимо втрату на тертя диска, кДж/кг

,

(2)

де G – витрата робочого тіла через ступень, кг/с;  – середній діаметр робочої лопатки, м;  – окружна швидкість на середньому радіусі, м/с;  – питомий об'єм робочого тіла.

Відкладаємо на  діаграмі  (рис. 2) від крапки  й знаходимо по ізобарі  положення крапки , що визначає дійсний стан пари за лопатками ступеня без урахування втрат , .

Перш ніж приступити до розрахунків втрати з вихідною швидкістю, необхідно з'ясувати, який режим течії – докритичний або надкритичний має місце в решітках робочих лопаток.

Теоретичну швидкість виходу пари із решіток робочих лопаток  і місцеву швидкість звуку  визначаємо по формулах, використовуючи параметри крапки :

,

(3)

,

(4)

де ; ψ – швидкісний коефіцієнт робочої решітки; – площа горлового перетину, м2.

Отримані результати заносимо в таблиці, які наведені у додатку Б.

1.2. Випадок докритичного режиму течії в решітках робочих лопаток

Приймаємо в першому наближенні втрати з вихідною швидкістю  кДж/кг, відклавши їх на  діаграмі від крапки  (рис. 2), знаходимо на ізобарі  положення крапки , що характеризує в першому наближенні дійсний стан пари у вихідному й одночасно горловому перетинах решіток робочих лопаток.

По рівнянню нерозривності для горлового перетину знаходимо швидкість , м/с

.

(5)

По швидкості  й куту виходу  будуємо вихідний трикутник швидкостей і знаходимо абсолютну швидкість виходу пари з лопаток  і втрату з вихідною швидкістю :

,

(6)

.

(7)

Якщо отримане значення , відрізняється від прийнятого, то розрахунок необхідно повторити, приймаючи тепер у якості заданої знайдену втрату з вихідною швидкістю.

Після знаходження  знаходимо: по  діаграмі остаточні значення питомого об'єму пари  за решітками робочих лопаток, швидкості  й , кут

.

(8)

Потім по швидкості  визначаємо втрату в решітках робочих лопаток

.

(9)

Відклавши  на  діаграмі (рис. 2) від крапки , одержимо на ізобарі  крапку , що характеризує теоретичний стан пари у вихідному перетині решіток робочих лопаток.

Отримані результати заносимо в таблиці, які наведені у додатку Б.

1.3. Випадок надкритичного режиму течії в решітках робочих лопаток

У цьому випадку задаються в першому наближенні одночасно двома величинами  кДж/кг й  кДж/кг.

Відклавши в , діаграмі від крапки  (рис. 3) величину  знаходимо на ізобарі  положення крапки . Визначаємо потім втрати в косому зрізі решіток робочих лопаток які є частиною втрат , по формулі

.

(10)

Відклавши  на  діаграмі від крапки , одержуємо крапку , що характеризує стан пари наприкінці ізоентропічного розширення в косому зрізі, тобто визначаємо положення ізоентропи  на  діаграмі.

Відклавши по ізоентропі, проведеної із крапки  величину  знаходимо крапку , параметри якої відповідають у першому наближенні стану пари в горлі міжлопаткових  каналів робочого колеса, тобто  й .

Рис. 3 Втрати за робочою лопаткою при надкритичній течії

Для того щоб перевірити правильність цих параметрів, скористаємося тим, що при надкритичному режимі течії в міжлопаткових  каналах швидкість робочої середи в горловому перетині завжди дорівнює місцевій швидкості звуку. Зі спільного рішення рівнянь  й  одержимо залежність:

,

(11)

де .

Якщо при підстановці в це рівняння параметрів пари в горлі міжлопаткових каналів робочого колеса права частина виявиться рівною лівій, то параметри в горловому перетині, визначені при заданій у першому наближенні втраті з вихідною швидкістю, правдоподібні. Якщо ж рівність відсутня, то необхідно, зберігаючи поки прийняте значення , задати в другому наближенні  й розрахунок повторити, поки точність не досягне 10-3. Після цього необхідно перевірити правильність прийнятої раніше втрати з вихідною швидкістю .

Для цього знаходимо дійсне значення швидкостей у горлі  й на виході із решіток робочих лопаток :

,

(12)

.

(13)

Оскільки має місце розширення пари на ділянці косого зрізу міжлопаткових каналів, то знаходимо фактичний кут виходу потоку:

.

(14)

Будуємо вихідний трикутник швидкостей і знаходимо абсолютну швидкість виходу пари з робочого колеса  й втрату з вихідної швидкості .

Якщо отримане значення , відрізняється від прийнятого, то розрахунок необхідно повторити, приймаючи тепер у якості заданого параметру знайдену втрату з вихідною швидкістю.

Після знаходження  знаходимо остаточні значення питомого об’єму пари  за решітками робочих лопаток, швидкостей  й , кута

.

(15)

Потім по швидкості  визначаємо втрату в решітках робочих лопаток

.

(16)

Відклавши  на  діаграмі (рис. 3) від крапки , одержимо на ізобарі  крапку , що характеризує теоретичний стан пари у вихідному перетині решіток робочих лопаток.

Отримані результати заносимо в таблиці, які наведені у додатку Б.

2. ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ СТАНУ ПАРИ В ВИХІДНОМУ І ГОРЛОВОМУ ПЕРЕТИНАХ РЕШІТКИ СОПЛОВИХ ЛОПАТОК

2.1. Визначення характеру течії 

Для визначення параметрів пари й швидкостей для решіток соплових лопаток необхідно вирішити методом послідовних наближень систему рівнянь, що описують течію пари в соплових решітках. При цьому основним є умова спільної роботи соплових і робочих решіток, що виконується тоді, коли швидкість виходу потоку  із решітки робочих лопаток, знайдені по характеристиках соплових решіток і тепловому перепаду , буде рівний тієї ж швидкості  яку ми визначили раніше з рішення зазначеної системи рівнянні для решіток робочих лопаток.

Приступаючи до розрахунку, насамперед необхідно з'ясувати характер розширення пари в міжлопаткових каналах соплових решіток. Для цього, вважаючи, що крапка  характеризує також дійсний стан пари за сопловими решітками, знаходимо:

,

(17)

,

(18)

де .

Отримані результати заносимо в таблиці, які наведені у додатку Б.

2.2. Випадок до критичного режиму течії в решітках соплових лопаток

Знаючи теоретичний стан пари за робочими лопатками (крапка ) і положення ізоентропи розширення, які отримані в результаті розрахунку течії в міжлопаткових каналах робочого колеса, приймаємо в першому наближенні величину теплового перепаду кДж/кг й відклавши його по ізоентропі, знаходимо дійсний стан пари за сопловими решітками (рис. 4, крапка ).

Використовуючи рівняння нерозривності для горлового перетину, у якому параметри пари при до критичному режиму течії збігаються із крапкою , одержуємо:

.

(19)

Тепер можна побудувати трикутник швидкостей за сопловими решітками й визначити відносну швидкість входу пари  в решітки робочих лопаток і кут . Тоді відносна швидкість  виходу потоку з робочих решіток визначається по формулі:

,

(20)

де член  враховує специфіку перетворення енергії в турбінному ступені при неоднакових середніх діаметрах на виході із решіток соплових і робочих лопаток.

Рис. 4 – Втрати за сопловою решіткою при до критичній течії

Вірогідність отриманого значення  визначається тільки тим, наскільки правильно обрана величина теплового перепаду , від якого залежать параметри в горловому перетині соплових решіток (крапка ), а отже, і величина швидкості . Порівнюючи знайдену швидкість  із отриманою раніше істинною її величиною можна оцінити, який перепад  необхідно приймати в другому наближенні. Різниця швидкостей  має бути не більше 10-3.

Таким чином, у результаті розрахунку одержуємо істинні параметри пари в горловому й вихідному перетинах соплових решіток, швидкості  й , кут .

Тепер можна знайти втрати в соплах:

.

(21)

Відклавши на  діаграмі , одержимо крапку  (рис. 4), що характеризує теоретичний стан пари за сопловими решітками й положення ізоінтропи при розширенні пари в ній.

Отримані результати заносимо в таблиці, які наведені у додатку Б.

2.3 Випадок надкритичного режиму течії в решітках соплових лопаток

У цьому випадку задаються в першому наближенні одночасно двома величинами  кДж/кг й  кДж/кг.

Визначаємо втрати в косому зрізі решітки соплових лопаток по формулі

.

(22)

Рис. 5 – Втрати за сопловою решіткою при надкритичній течії

Відклавши  на  діаграмі від крапки , одержуємо крапку  (рис. 5), що характеризує стан пари наприкінці ізоінтропного розширення в косому зрізі, тобто визначаємо положення ізоінтропи  на  діаграмі.

Відклавши на ізоінтропі, проведеної із крапки  величину  знаходимо крапку , параметри якої відповідають у першому наближенні стану пари в горлі соплових решіток.

Для того щоб перевірити правильність цих параметрів, скористаємося тим, що при надкритичному режимі течії в міжлопаткових каналах швидкість робочого середовища в горловому перетині завжди дорівнює місцевої швидкості звуку. Зі спільного рішення рівнянь  й  одержимо залежність:

,

(23)

де .

Якщо при підстановці в це рівняння параметрів пари в горлі соплової решітки права частина виявляться рівної лівої з точністю 10-3, то параметри в горловому перетині, визначені при заданому в першому наближенні перепаді, правдоподібні. Якщо ж рівність відсутня, то необхідно, зберігаючи поки прийняте значення , задати в другому наближенні  й розрахунок повторити.

Після цього необхідно перевірити правильність прийнятого раніше перепаду .

Для цього знаходимо дійсне значення швидкостей у горлі  й на виходу із решіток соплових лопаток :

,

(24)

.

(25)

Оскільки має місце розширення пари на ділянці косого зрізу міжлопаткових каналів, то знаходимо фактичний кут виходу потоку

.

(26)

Будуємо трикутник швидкостей і знаходимо абсолютну швидкість виходу пари із соплових лопаток .

Критерієм правильності вибраної величини теплового перепаду є рівність швидкостей

(27)

і  знайденої раніше з точністю 10-3.

Після знаходження  знаходимо остаточні значення швидкостей  й , кута .

Потім по швидкості  визначаємо втрату в решітках соплових лопаток

.

(28)

Відклавши  на  діаграмі (рис. 5) від крапки , одержимо теоретичний стан пари за сопловими решітками й положення ізоентропи розширення пари в міжлопаткових каналах.

Отримані результати заносимо в таблиці, які наведені у додатку Б.

3. ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ ПАРИ ПЕРЕД СТУПЕНЕМ

По відомій величині швидкості пари  на виході із соплових решіток можна легко визначити параметри загальмованого потоку  й  перед даним ступенем (крапку ).

Для цього необхідно знайти тепловий перепад

.

(29)

Відклавши його по ізоінтропі від крапки  одержимо положення крапки  (рис. 4 й 5). Знаходимо параметри пари перед z-им та (z-1)-им  ступенем.

Отримані результати заносимо в таблиці, які наведені у додатку Б.

4. ВИЗНАЧЕННЯ ІНТЕГРАЛЬНИХ ХАРАКТЕРИСТИК СТУПЕНЯ

Визначення інтегральних характеристик останнього ступеня зводиться до обчислення по вже знайдених величинах наявного теплового перепаду, кДж/кг

.

(30)

Ступінь реактивності

.

(31)

Використаний тепловий перепад, кДж/кг

.

(32)

Внутрішній відносний коефіцієнт корисної дії:

.

(33)

Внутрішня потужність ступеня, кВт

.

(34)

Визначити інтегральні характеристики для z-ого та (z-1)-ого  ступеня.

Отримані результати заносимо в таблиці, які наведені у додатку Б.


ДОДАТКИ

Додаток А Початкові дані до розрахунку ступенів парової турбіни з кінця методом «GV»

№ п/п

n

(Fгс)z

(Fгл)z

кг/с

кг/с

об/хв

мм

град

град

м2

м2

1

10,03

10,03

3000

1530

1530

21,83

36

0,58

0,969

2

10,6

10,6

3000

1465

1450

16

25

0,23

0,453

3

11,2

10,05

3000

1395

1375

14

22

0,128

0,234

4

11,9

11,9

3000

1325

1310

14

22

0,07

0,1335

5

10,8

10,8

3000

1268

1245

14

22

0,036

0,07

6

12,4

11,32

3000

1210

1182

14

22

0,03

0,05

7

11,81

11,81

3000

1147

1125

14

20

0,019

0,036

8

6,62

6,62

3000

1500

14

38

0,293

0,677

9

10

10

3000

1560

33

47

0,583

0,866

10

11,2

11,2

3000

1560

24

26

0,315

0,39

11

15,3

13,7

3000

1560

20

20

0,125

0,213

12

6

6

3000

1560

33

47

0,543

0,866

13

7,8

7,8

3000

1560

24

26

0,25

0,39

14

7.8

7,8

3000

1560

20

20

0,18

0,213

15

11

11

3000

1560

33

47

0,583

0,865

16

5,2

5,2

3000

1560

24

26

0,315

0,39

17

5,5

5,2

3000

1560

20

20

0,18

0,213

18

47

40

1500

2690

16

30

0,93

1,79

19

16,7

16,7

3000

1995

16

39

0,609

1,305

20

25

25

3000

1995

16

39

1,205

2,59

21

25

25

3000

1430

20

31

0,722

1,22

22

32

22

3000

1995

16

39

0,903

1,725

23

42,5

42,5

1500

2790

22

40

2,08

3,125

24

9,46

9,46

3000

1600

20

30

0,49

0,792

25

16

16

3000

1535

1350

28

40

0,97

1,45

26

9,75

9,75

3000

1535

1530

20

20

0,414

0,44

27

12,2

9,6

3000

1510

16

24

0,21

0,393

28

39,3

39,3

1500

2790

22

40

2,1

3,71

29

16,7

16,7

3000

1995

16

39

0,803

1,725

30

16,6

16,6

3000

1250

15

28

0,192

0,317

п/п

(Fгс)z-1

(Fгл)z-1

мм

град

град

м2

м2

бар

кДж/кг

1

1465

1450

16

25

0,2263

0,451

0,045

2332

2

1395

1375

14

22

0,115

0,224

0,123

2425

3

1325

1310

14

22

0,066

0,126

0,16

2450

4

1268

1245

14

22

0,04

0,076

0,6

2603

5

1210

1180

14

22

0,0235

0,049

1,19

2691

6

1147

1125

14

20

0,02

0,0334

2,11

2773

7

1035

1030

14

20

0,014

0,028

3,4

2349

8

1500

14

32

0,115

0,261

0,07

2399

9

1560

24

26

0,25

0,39

0,0434

2385

10

1560

20

20

0,18

0,213

0,136

2464

11

1560

22

22

0,117

0,154

0,297

2545

12

1560

24

26

0,245

0,39

0,034

2387

13

1560

20

20

0,18

0,213

0,078

2478

14

1560

22

22

0,116

0,154

0,169

2557

15

1560

24

26

0,315

0,39

0,08

2505

16

1560

20

20

0,18

0,213

0,08

2470

17

1560

22

22

0,115

0,154

0,113

2550

18

2590

14

28

0,583

1,018

0,145

2390

19

1950

11

29

0,189

0,486

0,05

2346

20

1950

11

29

0,474

0,962

0,04

2300

21

1335

16

28

0,387

0,788

0,095

2321

22

1950

11

29

0,249

0,641

0,05

2350

23

2640

18

32

1,08

2,15

0,04

2263

24

1510

16

24

0,195

0,395

0,045

2342

25

1436

1426

20

31

0,458

0,778

0,04

2245

26

1495

1465

20

19

0,279

0,339

0,11

2413

27

1430

14

22

0,128

0,233

0,123

2432

28

2640

18

32

1,082

2,085

0,04

2267

29

1955

11

29

0,25

0,64

0,04

2300

30

1180

15

28

0,1

0,19

0,17

2370

п/п

1

0,95

0,95

0,91

0,88

2

0,95

0,95

0,86

0,861

3

0,95

0,95

0,865

0,86

4

0,95

0,95

0,86

0,86

5

0,95

0,95

0,86

0,86

6

0,95

0,95

0,86

0,854

7

0,95

0,95

0,857

0,85

8

0,97

0,97

0,85

0,83

9

0,92

0,92

0,94

0,93

10

0,92

0,93

0,93

0,93

11

0,93

0,93

0,93

0,92

12

0,92

0,92

0,94

0,93

13

0,92

0,93

0,93

0,93

14

0,93

0,93

0,93

0,93

15

0,92

0,92

0,94

0,93

16

0,92

0,93

0,93

0,93

17

0,93

0,93

0,93

0,93

18

0,95

0,9

0,95

0,9

19

0,97

0,97

0,89

0,89

20

0,97

0,97

0,89

0,89

21

0,95

0,95

0,91

0,89

22

0,97

0,97

0,88

0,88

23

0,97

0,97

0,92

0,88

24

0,95

0,95

0,81

0,79

25

0,95

0,95

0,89

0,91

26

0,95

0,96

0,91

0,91

27

0,95

0,95

0,89

0,92

28

0,96

0,96

0,95

0,88

29

0,97

0,97

0,88

0,88

30

0,95

0,95

0,89

0,89


Додаток Б Результати розрахунку

Таблиця 1 – Розрахунок втрат ступеня

Втрати від вологості

Δhвол, кДж/кг

Параметри в т. B

iB, кДж /кг

VB, м3/кг

TB, oC

XB

Втрати на тертя диску

Δhт, кДж/кг

Параметри в т. C

iC, кДж /кг

VC, м3/кг

TC, oC

XC

Таблиця 2 – Визначення режиму течії в робочих лопатках

Теоретична швидкість виходу

W2t, м/с

Швидкість звуку по параметрах т. C

a2, м/с

kC


Таблиця
3 – Розрахунок параметрів стану пари у вихідному й горловому перетинах решітки робочих лопаток при докритичній течії

Течія в робочих решітках

Докритична

Втрати з вихідною швидкістю

Δhвш, кДж/кг

Параметри в т. D

iD, кДж /кг

VD, м3/кг

TD, oC

XD

Швидкість на виході з робочих решіток

W2, м/с

Кут виходу потоку з робочих решіток

β2, град

Швидкість на виході з робочих решіток

C2, м/с

Кут виходу потоку з робочих решіток

α2, град

Втрати на робочих лопатках

Δhл, кДж /кг

Параметри в т. Е

SЕ, кДж /кг

iЕ, кДж /кг

VЕ, м3/кг

TЕ, oC

XЕ


Таблиця
4 – Розрахунок параметрів стану пари у вихідному й горловому перетинах решітки робочих лопаток при надкритичній течії

Течія в робочих решітках

Надкритична

Втрати з вихідною швидкістю

Δhвш, кДж/кг

Параметри в т. D

iD, кДж /кг

VD, м3/кг

TD, oC

XD

Перепад у косому зрізі

hкзл, кДж /кг

Втрати в косому зрізі

Δhкзл, кДж /кг

Параметри в т. Е

SЕ′, кДж /кг

iЕ′, кДж /кг

VЕ′, м3/кг

TЕ′, oC

XЕ′

Параметри в т. b

iгл, кДж /кг

Ргл, МПа

Vгл, м3/кг

Tгл, oС

Xгл

Швидкість на виході з робочих решіток

W2, м/с

Кут виходу потоку з робочих решіток

(β2л), град

Швидкість на виході з робочих решіток

C2, м/с

Кут виходу потоку з робочих решіток

α2, град

Втрати на робочих лопатках

Δhл, кДж /кг

Параметри в т. Е

SЕ, кДж /кг

iЕ, кДж /кг

VЕ, м3/кг

TЕ, oC

XЕ


Таблиця
5 – Визначення режиму течії в соплових лопатках

Теоретична швидкість виходу

C1t, м/с

Швидкість звуку по параметрах т. Е

a1, м/с

kE

Таблиця 6 – Розрахунок параметрів стану пари у вихідному й горловому перетинах решітки соплових лопаток при докритичній течії

Течія в соплових лопатках

Докритична

Перепад на робочих лопатках

hл, кДж/кг

Параметри в т. F

PF, МПа

iF, кДж /кг

VF, м3/кг

TF, oС

XF

Швидкість на виході з соплових решіток

C1, м/с

Швидкість на виході з соплових решіток

W1, м/с

Швидкість на виході з робочих решіток

W2, м/с

Втрати на напрямних лопатках

Δhс, кДж/кг

Параметри в т. K

SK, кДж/кг

iK, кДж/кг

VK, м3/кг

TK, oС

XK


Таблиця
7 – Розрахунок параметрів стану пари у вихідному й горловому перетинах решітки соплових лопаток при надкритичній течії

Течія на соплових решітках

Надкритична

Перепад на робочих лопатках

hл, кДж/кг

Параметри в т. F

PF, МПа

iF, кДж/кг

VF, м3/кг

TF, oС

XF

Перепад у косому зрізі

hкзc, кДж/кг

Втрати в косому зрізі

Δhкзc, кДж/кг

Параметри в т. F′

SF′, кДж/кг

PF′, МПа

iF′, кДж/кг

VF′, м3/кг

TF′, oС

XF′

Параметри в т. f

iгс, кДж /кг

Ргс, МПа

Vгс, м3/кг

Tгс, oС

Xгс

Швидкість на виході з соплових решіток

C1, м/с

Кут виходу потоку з соплових решіток

1с), град

Швидкість на виході з соплових решіток

W1, м/с

Швидкість на виході з робочих решіток

W2, м/с

Втрати на напрямних лопатках

Δhс, кДж/кг

Параметри в т. K

SK, кДж/кг

iK, кДж/кг

VK, м3/кг

TK, oС

XK


Таблиця 8 – Розрахунок параметрів пари перед ступенем

Параметри

z ступень

z-1 ступень

Перепад на соплових лопатках

hc, кДж/кг

Параметри в т. L

P0, МПа

i0, кДж/кг

V0, м3/кг

T0, oС

X0

Таблиця 9 – Розрахунок інтегральних характеристик ступеня

Параметри

z ступень

z-1 ступень

Тепловий перепад на ступень

h0, кДж/кг

Ступінь реактивності

ρ

Використаний тепловий перепад

hi, кДж/кг

Внутрішній відносний ККД

ηoi

Внутрішня потужність ступеня

Ni, кВт


СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Капинос В. М. Переменный режим работы паровых турбин/ В. М. Капинос, А. В. Гаркуша – Х.: «Выща школа», 1989.

2. Самойлович Г. С. Переменные и переходные режимы в паровых турбинах/ Г. С. Самойлович, Б. М. Трояновский. М.: Энергоиздат, 1982.


ЗМІСТ


Навчальне видання

Методичні вказівки

до розрахункової роботи

«Розрахунок відсіку турбіни методом GV»

з курсу „Змінні режими турбін”

для студентів спеціальності

6.05060402 – «Турбіни»

Укладачі:   ЗАЙЦЕВ Михайло Васильович

  ГУРІНОВ Олександр Олексійович

 АВДЄЄВА Олена Петрівна

Відповідальний за випуск      А. В. Бойко

Роботу до видання рекомендував      

 

Редактор

План 201  р., поз.   /  -  

Підписано до друку  .  .201  р. Формат 6084  1/16. Папір офісний. Друк – ризографія. Гарнітура Times New Roman. Ум. друк. арк.   . Наклад. 50 прим.    Ціна договірна.

Видавничий центр НТУ „ХПІ”, 61002, Харків, вул. Фрунзе, 21

Свідоцтво про державну реєстрацію ДК №3657 від 24.12.2009 р.

Друкарня НТУ „ХПІ”, 61002, Харків, вул. Фрунзе, 21




1. Статья- Сегментирование рынка и позиционирование товара
2. Тема героизма в русской литературе Изображение подвига человека на войне является традиционным еще со вр.html
3. тема в худшем случае лишь совокупность собрание более или менее теоретически обосновываемых убеждений отр
4. 1Общая характеристика потребностей
5. ТЕМА- Паренхіматозні та порожнисті органи нутрощі
6. 1Методы теории государства и права- понятие виды характеристика
7. Активные процессы современного словопроизводства
8. тема показників фінансової статистики9 1
9. варианта Начальная буква фамилии студента Вариант
10. строителей. Продолжительность производственной практики составляет пять недель
11. Система государственной и ведомственной поверки средств измерений
12. Ивановский государственный университет Юридический факультет Кафедра гражданского права и
13. Мікролайф Україн
14. Ориоль Ги де Мопассан МонтОриоль ЧАСТЬ ПЕРВАЯ I Первые посетители водолечебницы ранние пташки
15. Доклад- Фишарт Иоганн
16. 1; ГФКумарина [введение раздел I гл
17. А не выпить ли нам по рюмашечке
18. РЕФЕРАТ Магистерская работа изложена на 46 страницах печатного текста и содержит введение 5 глав заклю
19.  Научнометодологические и организационные основы социальноэкономической статистики Объектом изучени
20. Я-пространство как компонент коммуникативного поведения и национальной семантики