Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до розрахункової роботи
«Розрахунок відсіку турбіни методом GV»
з курсу
«ЗМІННІ РЕЖИМИ ТУРБІН»
для студентів спеціальності
6.05060402 «Турбіни»
Затверджено
редакційно-видавницькою
радою університету,
протокол № от . .
Харків
НТУ «ХПІ»
2012
Методичні вказівки до розрахункової роботи «Розрахунок відсіку турбіни методом GV» з курсу «Змінні режими турбін» для студентів спеціальності 6.05060402 «Турбіни» / уклад.: Зайцев М. В., Гурінов О. О., Авдєєва О. П. Х.: НТУ «ХПІ», 2012. 25 с.
Укладачі: М. В. Зайцев
О. О. Гурінов
О. П. Авдєєва
Рецензент О. П. Усатий
Кафедра турбінобудування
ВСТУП
Для турбін, що працюють в енергосистемах, зміна попиту на електроенергію протягом доби визиває необхідність в постійному регулюванні їх потужності.
Тим більше це характерно для транспортних турбін та турбін, що обертають компресори, в звязку зі змінним числом обертів.
Як результат значно змінюються аеродинамічні процеси в проточній частині турбомашин та їх економічність.
Метою розрахунку відсіку турбіни методом GV є визначення втрат енергії, теплові перепади, швидкості пари та інші параметри, які характеризують перетворення енергії в кожному ступені, що дозволяє знайти внутрішній коефіцієнт корисної дії та потужність окремих ступенів і турбіни в цілому.
Розрахункова робота виконується для закріплення знань з курсу «Змінні режими турбін». Методичні вказівки складаються з чотирьох розділів.
У першому розділі необхідно визначити втрати за робочою решіткою, а також параметри стану пари в вихідному і горловому перетинах решітки при відповідному режиму течії.
У другому розділі розраховуються параметри пари в вихідному і горловому перетинах решітки соплових лопаток.
В третьому та четвертому розділі необхідно визначити параметри пару перед ступенем та інтегральні характеристики ступеня, відповідно.
Початкові дані до розрахункової роботи наведені у додатку.
До захисту подається розрахункова записка.
1. Визначення параметрів стану пара в вихідному і горловому перетинах решітки робочих лопаток
1.1. Параметри стану пара у вихідному перерізі робочого колеса
Розрахунок останнього ступеня турбіни необхідно розпочати з визначення втрат в ступені. Якщо точка (рис. 1) знаходиться в області вологого пару тоді визначаємо втрати від вологості , кДж/кг
, |
(1) |
де = 0,87, коефіцієнт, отриманий дослідним шляхом; середня ступінь вологості; тепловий перепад на ступень, розташованого нижче лінії насичення. В першому наближенні приймаємо кДж/кг. Відклавши в діаграмі від крапки знайдену втрату , фіксуємо на ізобарі положення крапки , що визначає дійсний стан пари за ступенем без урахування втрати від вологості (рис. 2).
Рис. 1 Наближений процесс розширення |
Рис. 2 Втрати за робочою лопаткою при до критичній течії |
Знаходимо втрату на тертя диска, кДж/кг
, |
(2) |
де G витрата робочого тіла через ступень, кг/с; середній діаметр робочої лопатки, м; окружна швидкість на середньому радіусі, м/с; питомий об'єм робочого тіла.
Відкладаємо на діаграмі (рис. 2) від крапки й знаходимо по ізобарі положення крапки , що визначає дійсний стан пари за лопатками ступеня без урахування втрат , .
Перш ніж приступити до розрахунків втрати з вихідною швидкістю, необхідно з'ясувати, який режим течії докритичний або надкритичний має місце в решітках робочих лопаток.
Теоретичну швидкість виходу пари із решіток робочих лопаток і місцеву швидкість звуку визначаємо по формулах, використовуючи параметри крапки :
, |
(3) |
, |
(4) |
де ; ψ швидкісний коефіцієнт робочої решітки; площа горлового перетину, м2.
Отримані результати заносимо в таблиці, які наведені у додатку Б.
1.2. Випадок докритичного режиму течії в решітках робочих лопаток
Приймаємо в першому наближенні втрати з вихідною швидкістю кДж/кг, відклавши їх на діаграмі від крапки (рис. 2), знаходимо на ізобарі положення крапки , що характеризує в першому наближенні дійсний стан пари у вихідному й одночасно горловому перетинах решіток робочих лопаток.
По рівнянню нерозривності для горлового перетину знаходимо швидкість , м/с
. |
(5) |
По швидкості й куту виходу будуємо вихідний трикутник швидкостей і знаходимо абсолютну швидкість виходу пари з лопаток і втрату з вихідною швидкістю :
, |
(6) |
. |
(7) |
Якщо отримане значення , відрізняється від прийнятого, то розрахунок необхідно повторити, приймаючи тепер у якості заданої знайдену втрату з вихідною швидкістю.
Після знаходження знаходимо: по діаграмі остаточні значення питомого об'єму пари за решітками робочих лопаток, швидкості й , кут
. |
(8) |
Потім по швидкості визначаємо втрату в решітках робочих лопаток
. |
(9) |
Відклавши на діаграмі (рис. 2) від крапки , одержимо на ізобарі крапку , що характеризує теоретичний стан пари у вихідному перетині решіток робочих лопаток.
Отримані результати заносимо в таблиці, які наведені у додатку Б.
1.3. Випадок надкритичного режиму течії в решітках робочих лопаток
У цьому випадку задаються в першому наближенні одночасно двома величинами кДж/кг й кДж/кг.
Відклавши в , діаграмі від крапки (рис. 3) величину знаходимо на ізобарі положення крапки . Визначаємо потім втрати в косому зрізі решіток робочих лопаток які є частиною втрат , по формулі
. |
(10) |
Відклавши на діаграмі від крапки , одержуємо крапку , що характеризує стан пари наприкінці ізоентропічного розширення в косому зрізі, тобто визначаємо положення ізоентропи на діаграмі.
Відклавши по ізоентропі, проведеної із крапки величину знаходимо крапку , параметри якої відповідають у першому наближенні стану пари в горлі міжлопаткових каналів робочого колеса, тобто й .
Рис. 3 Втрати за робочою лопаткою при надкритичній течії |
Для того щоб перевірити правильність цих параметрів, скористаємося тим, що при надкритичному режимі течії в міжлопаткових каналах швидкість робочої середи в горловому перетині завжди дорівнює місцевій швидкості звуку. Зі спільного рішення рівнянь й одержимо залежність:
, |
(11) |
де .
Якщо при підстановці в це рівняння параметрів пари в горлі міжлопаткових каналів робочого колеса права частина виявиться рівною лівій, то параметри в горловому перетині, визначені при заданій у першому наближенні втраті з вихідною швидкістю, правдоподібні. Якщо ж рівність відсутня, то необхідно, зберігаючи поки прийняте значення , задати в другому наближенні й розрахунок повторити, поки точність не досягне 10-3. Після цього необхідно перевірити правильність прийнятої раніше втрати з вихідною швидкістю .
Для цього знаходимо дійсне значення швидкостей у горлі й на виході із решіток робочих лопаток :
, |
(12) |
. |
(13) |
Оскільки має місце розширення пари на ділянці косого зрізу міжлопаткових каналів, то знаходимо фактичний кут виходу потоку:
. |
(14) |
Будуємо вихідний трикутник швидкостей і знаходимо абсолютну швидкість виходу пари з робочого колеса й втрату з вихідної швидкості .
Якщо отримане значення , відрізняється від прийнятого, то розрахунок необхідно повторити, приймаючи тепер у якості заданого параметру знайдену втрату з вихідною швидкістю.
Після знаходження знаходимо остаточні значення питомого обєму пари за решітками робочих лопаток, швидкостей й , кута
. |
(15) |
Потім по швидкості визначаємо втрату в решітках робочих лопаток
. |
(16) |
Відклавши на діаграмі (рис. 3) від крапки , одержимо на ізобарі крапку , що характеризує теоретичний стан пари у вихідному перетині решіток робочих лопаток.
Отримані результати заносимо в таблиці, які наведені у додатку Б.
2. ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ СТАНУ ПАРИ В ВИХІДНОМУ І ГОРЛОВОМУ ПЕРЕТИНАХ РЕШІТКИ СОПЛОВИХ ЛОПАТОК
2.1. Визначення характеру течії
Для визначення параметрів пари й швидкостей для решіток соплових лопаток необхідно вирішити методом послідовних наближень систему рівнянь, що описують течію пари в соплових решітках. При цьому основним є умова спільної роботи соплових і робочих решіток, що виконується тоді, коли швидкість виходу потоку із решітки робочих лопаток, знайдені по характеристиках соплових решіток і тепловому перепаду , буде рівний тієї ж швидкості яку ми визначили раніше з рішення зазначеної системи рівнянні для решіток робочих лопаток.
Приступаючи до розрахунку, насамперед необхідно з'ясувати характер розширення пари в міжлопаткових каналах соплових решіток. Для цього, вважаючи, що крапка характеризує також дійсний стан пари за сопловими решітками, знаходимо:
, |
(17) |
, |
(18) |
де .
Отримані результати заносимо в таблиці, які наведені у додатку Б.
2.2. Випадок до критичного режиму течії в решітках соплових лопаток
Знаючи теоретичний стан пари за робочими лопатками (крапка ) і положення ізоентропи розширення, які отримані в результаті розрахунку течії в міжлопаткових каналах робочого колеса, приймаємо в першому наближенні величину теплового перепаду кДж/кг й відклавши його по ізоентропі, знаходимо дійсний стан пари за сопловими решітками (рис. 4, крапка ).
Використовуючи рівняння нерозривності для горлового перетину, у якому параметри пари при до критичному режиму течії збігаються із крапкою , одержуємо:
. |
(19) |
Тепер можна побудувати трикутник швидкостей за сопловими решітками й визначити відносну швидкість входу пари в решітки робочих лопаток і кут . Тоді відносна швидкість виходу потоку з робочих решіток визначається по формулі:
, |
(20) |
де член враховує специфіку перетворення енергії в турбінному ступені при неоднакових середніх діаметрах на виході із решіток соплових і робочих лопаток.
Рис. 4 Втрати за сопловою решіткою при до критичній течії |
Вірогідність отриманого значення визначається тільки тим, наскільки правильно обрана величина теплового перепаду , від якого залежать параметри в горловому перетині соплових решіток (крапка ), а отже, і величина швидкості . Порівнюючи знайдену швидкість із отриманою раніше істинною її величиною можна оцінити, який перепад необхідно приймати в другому наближенні. Різниця швидкостей має бути не більше 10-3.
Таким чином, у результаті розрахунку одержуємо істинні параметри пари в горловому й вихідному перетинах соплових решіток, швидкості й , кут .
Тепер можна знайти втрати в соплах:
. |
(21) |
Відклавши на діаграмі , одержимо крапку (рис. 4), що характеризує теоретичний стан пари за сопловими решітками й положення ізоінтропи при розширенні пари в ній.
Отримані результати заносимо в таблиці, які наведені у додатку Б.
2.3 Випадок надкритичного режиму течії в решітках соплових лопаток
У цьому випадку задаються в першому наближенні одночасно двома величинами кДж/кг й кДж/кг.
Визначаємо втрати в косому зрізі решітки соплових лопаток по формулі
. |
(22) |
Рис. 5 Втрати за сопловою решіткою при надкритичній течії |
Відклавши на діаграмі від крапки , одержуємо крапку (рис. 5), що характеризує стан пари наприкінці ізоінтропного розширення в косому зрізі, тобто визначаємо положення ізоінтропи на діаграмі.
Відклавши на ізоінтропі, проведеної із крапки величину знаходимо крапку , параметри якої відповідають у першому наближенні стану пари в горлі соплових решіток.
Для того щоб перевірити правильність цих параметрів, скористаємося тим, що при надкритичному режимі течії в міжлопаткових каналах швидкість робочого середовища в горловому перетині завжди дорівнює місцевої швидкості звуку. Зі спільного рішення рівнянь й одержимо залежність:
, |
(23) |
де .
Якщо при підстановці в це рівняння параметрів пари в горлі соплової решітки права частина виявляться рівної лівої з точністю 10-3, то параметри в горловому перетині, визначені при заданому в першому наближенні перепаді, правдоподібні. Якщо ж рівність відсутня, то необхідно, зберігаючи поки прийняте значення , задати в другому наближенні й розрахунок повторити.
Після цього необхідно перевірити правильність прийнятого раніше перепаду .
Для цього знаходимо дійсне значення швидкостей у горлі й на виходу із решіток соплових лопаток :
, |
(24) |
. |
(25) |
Оскільки має місце розширення пари на ділянці косого зрізу міжлопаткових каналів, то знаходимо фактичний кут виходу потоку
. |
(26) |
Будуємо трикутник швидкостей і знаходимо абсолютну швидкість виходу пари із соплових лопаток .
Критерієм правильності вибраної величини теплового перепаду є рівність швидкостей
(27) |
і знайденої раніше з точністю 10-3.
Після знаходження знаходимо остаточні значення швидкостей й , кута .
Потім по швидкості визначаємо втрату в решітках соплових лопаток
. |
(28) |
Відклавши на діаграмі (рис. 5) від крапки , одержимо теоретичний стан пари за сопловими решітками й положення ізоентропи розширення пари в міжлопаткових каналах.
Отримані результати заносимо в таблиці, які наведені у додатку Б.
3. ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ ПАРИ ПЕРЕД СТУПЕНЕМ
По відомій величині швидкості пари на виході із соплових решіток можна легко визначити параметри загальмованого потоку й перед даним ступенем (крапку ).
Для цього необхідно знайти тепловий перепад
. |
(29) |
Відклавши його по ізоінтропі від крапки одержимо положення крапки (рис. 4 й 5). Знаходимо параметри пари перед z-им та (z-1)-им ступенем.
Отримані результати заносимо в таблиці, які наведені у додатку Б.
4. ВИЗНАЧЕННЯ ІНТЕГРАЛЬНИХ ХАРАКТЕРИСТИК СТУПЕНЯ
Визначення інтегральних характеристик останнього ступеня зводиться до обчислення по вже знайдених величинах наявного теплового перепаду, кДж/кг
. |
(30) |
Ступінь реактивності
. |
(31) |
Використаний тепловий перепад, кДж/кг
. |
(32) |
Внутрішній відносний коефіцієнт корисної дії:
. |
(33) |
Внутрішня потужність ступеня, кВт
. |
(34) |
Визначити інтегральні характеристики для z-ого та (z-1)-ого ступеня.
Отримані результати заносимо в таблиці, які наведені у додатку Б.
ДОДАТКИ
Додаток А Початкові дані до розрахунку ступенів парової турбіни з кінця методом «GV»
№ п/п |
n |
(Fгс)z |
(Fгл)z |
||||||
кг/с |
кг/с |
об/хв |
мм |
град |
град |
м2 |
м2 |
||
1 |
10,03 |
10,03 |
3000 |
1530 |
1530 |
21,83 |
36 |
0,58 |
0,969 |
2 |
10,6 |
10,6 |
3000 |
1465 |
1450 |
16 |
25 |
0,23 |
0,453 |
3 |
11,2 |
10,05 |
3000 |
1395 |
1375 |
14 |
22 |
0,128 |
0,234 |
4 |
11,9 |
11,9 |
3000 |
1325 |
1310 |
14 |
22 |
0,07 |
0,1335 |
5 |
10,8 |
10,8 |
3000 |
1268 |
1245 |
14 |
22 |
0,036 |
0,07 |
6 |
12,4 |
11,32 |
3000 |
1210 |
1182 |
14 |
22 |
0,03 |
0,05 |
7 |
11,81 |
11,81 |
3000 |
1147 |
1125 |
14 |
20 |
0,019 |
0,036 |
8 |
6,62 |
6,62 |
3000 |
1500 |
14 |
38 |
0,293 |
0,677 |
|
9 |
10 |
10 |
3000 |
1560 |
33 |
47 |
0,583 |
0,866 |
|
10 |
11,2 |
11,2 |
3000 |
1560 |
24 |
26 |
0,315 |
0,39 |
|
11 |
15,3 |
13,7 |
3000 |
1560 |
20 |
20 |
0,125 |
0,213 |
|
12 |
6 |
6 |
3000 |
1560 |
33 |
47 |
0,543 |
0,866 |
|
13 |
7,8 |
7,8 |
3000 |
1560 |
24 |
26 |
0,25 |
0,39 |
|
14 |
7.8 |
7,8 |
3000 |
1560 |
20 |
20 |
0,18 |
0,213 |
|
15 |
11 |
11 |
3000 |
1560 |
33 |
47 |
0,583 |
0,865 |
|
16 |
5,2 |
5,2 |
3000 |
1560 |
24 |
26 |
0,315 |
0,39 |
|
17 |
5,5 |
5,2 |
3000 |
1560 |
20 |
20 |
0,18 |
0,213 |
|
18 |
47 |
40 |
1500 |
2690 |
16 |
30 |
0,93 |
1,79 |
|
19 |
16,7 |
16,7 |
3000 |
1995 |
16 |
39 |
0,609 |
1,305 |
|
20 |
25 |
25 |
3000 |
1995 |
16 |
39 |
1,205 |
2,59 |
|
21 |
25 |
25 |
3000 |
1430 |
20 |
31 |
0,722 |
1,22 |
|
22 |
32 |
22 |
3000 |
1995 |
16 |
39 |
0,903 |
1,725 |
|
23 |
42,5 |
42,5 |
1500 |
2790 |
22 |
40 |
2,08 |
3,125 |
|
24 |
9,46 |
9,46 |
3000 |
1600 |
20 |
30 |
0,49 |
0,792 |
|
25 |
16 |
16 |
3000 |
1535 |
1350 |
28 |
40 |
0,97 |
1,45 |
26 |
9,75 |
9,75 |
3000 |
1535 |
1530 |
20 |
20 |
0,414 |
0,44 |
27 |
12,2 |
9,6 |
3000 |
1510 |
16 |
24 |
0,21 |
0,393 |
|
28 |
39,3 |
39,3 |
1500 |
2790 |
22 |
40 |
2,1 |
3,71 |
|
29 |
16,7 |
16,7 |
3000 |
1995 |
16 |
39 |
0,803 |
1,725 |
|
30 |
16,6 |
16,6 |
3000 |
1250 |
15 |
28 |
0,192 |
0,317 |
№ п/п |
(Fгс)z-1 |
(Fгл)z-1 |
||||||
мм |
град |
град |
м2 |
м2 |
бар |
кДж/кг |
||
1 |
1465 |
1450 |
16 |
25 |
0,2263 |
0,451 |
0,045 |
2332 |
2 |
1395 |
1375 |
14 |
22 |
0,115 |
0,224 |
0,123 |
2425 |
3 |
1325 |
1310 |
14 |
22 |
0,066 |
0,126 |
0,16 |
2450 |
4 |
1268 |
1245 |
14 |
22 |
0,04 |
0,076 |
0,6 |
2603 |
5 |
1210 |
1180 |
14 |
22 |
0,0235 |
0,049 |
1,19 |
2691 |
6 |
1147 |
1125 |
14 |
20 |
0,02 |
0,0334 |
2,11 |
2773 |
7 |
1035 |
1030 |
14 |
20 |
0,014 |
0,028 |
3,4 |
2349 |
8 |
1500 |
14 |
32 |
0,115 |
0,261 |
0,07 |
2399 |
|
9 |
1560 |
24 |
26 |
0,25 |
0,39 |
0,0434 |
2385 |
|
10 |
1560 |
20 |
20 |
0,18 |
0,213 |
0,136 |
2464 |
|
11 |
1560 |
22 |
22 |
0,117 |
0,154 |
0,297 |
2545 |
|
12 |
1560 |
24 |
26 |
0,245 |
0,39 |
0,034 |
2387 |
|
13 |
1560 |
20 |
20 |
0,18 |
0,213 |
0,078 |
2478 |
|
14 |
1560 |
22 |
22 |
0,116 |
0,154 |
0,169 |
2557 |
|
15 |
1560 |
24 |
26 |
0,315 |
0,39 |
0,08 |
2505 |
|
16 |
1560 |
20 |
20 |
0,18 |
0,213 |
0,08 |
2470 |
|
17 |
1560 |
22 |
22 |
0,115 |
0,154 |
0,113 |
2550 |
|
18 |
2590 |
14 |
28 |
0,583 |
1,018 |
0,145 |
2390 |
|
19 |
1950 |
11 |
29 |
0,189 |
0,486 |
0,05 |
2346 |
|
20 |
1950 |
11 |
29 |
0,474 |
0,962 |
0,04 |
2300 |
|
21 |
1335 |
16 |
28 |
0,387 |
0,788 |
0,095 |
2321 |
|
22 |
1950 |
11 |
29 |
0,249 |
0,641 |
0,05 |
2350 |
|
23 |
2640 |
18 |
32 |
1,08 |
2,15 |
0,04 |
2263 |
|
24 |
1510 |
16 |
24 |
0,195 |
0,395 |
0,045 |
2342 |
|
25 |
1436 |
1426 |
20 |
31 |
0,458 |
0,778 |
0,04 |
2245 |
26 |
1495 |
1465 |
20 |
19 |
0,279 |
0,339 |
0,11 |
2413 |
27 |
1430 |
14 |
22 |
0,128 |
0,233 |
0,123 |
2432 |
|
28 |
2640 |
18 |
32 |
1,082 |
2,085 |
0,04 |
2267 |
|
29 |
1955 |
11 |
29 |
0,25 |
0,64 |
0,04 |
2300 |
|
30 |
1180 |
15 |
28 |
0,1 |
0,19 |
0,17 |
2370 |
№ п/п |
||||
1 |
0,95 |
0,95 |
0,91 |
0,88 |
2 |
0,95 |
0,95 |
0,86 |
0,861 |
3 |
0,95 |
0,95 |
0,865 |
0,86 |
4 |
0,95 |
0,95 |
0,86 |
0,86 |
5 |
0,95 |
0,95 |
0,86 |
0,86 |
6 |
0,95 |
0,95 |
0,86 |
0,854 |
7 |
0,95 |
0,95 |
0,857 |
0,85 |
8 |
0,97 |
0,97 |
0,85 |
0,83 |
9 |
0,92 |
0,92 |
0,94 |
0,93 |
10 |
0,92 |
0,93 |
0,93 |
0,93 |
11 |
0,93 |
0,93 |
0,93 |
0,92 |
12 |
0,92 |
0,92 |
0,94 |
0,93 |
13 |
0,92 |
0,93 |
0,93 |
0,93 |
14 |
0,93 |
0,93 |
0,93 |
0,93 |
15 |
0,92 |
0,92 |
0,94 |
0,93 |
16 |
0,92 |
0,93 |
0,93 |
0,93 |
17 |
0,93 |
0,93 |
0,93 |
0,93 |
18 |
0,95 |
0,9 |
0,95 |
0,9 |
19 |
0,97 |
0,97 |
0,89 |
0,89 |
20 |
0,97 |
0,97 |
0,89 |
0,89 |
21 |
0,95 |
0,95 |
0,91 |
0,89 |
22 |
0,97 |
0,97 |
0,88 |
0,88 |
23 |
0,97 |
0,97 |
0,92 |
0,88 |
24 |
0,95 |
0,95 |
0,81 |
0,79 |
25 |
0,95 |
0,95 |
0,89 |
0,91 |
26 |
0,95 |
0,96 |
0,91 |
0,91 |
27 |
0,95 |
0,95 |
0,89 |
0,92 |
28 |
0,96 |
0,96 |
0,95 |
0,88 |
29 |
0,97 |
0,97 |
0,88 |
0,88 |
30 |
0,95 |
0,95 |
0,89 |
0,89 |
Додаток Б Результати розрахунку
Таблиця 1 Розрахунок втрат ступеня
Втрати від вологості |
Δhвол, кДж/кг |
|
Параметри в т. B |
iB, кДж /кг |
|
VB, м3/кг |
||
TB, oC |
||
XB |
||
Втрати на тертя диску |
Δhт, кДж/кг |
|
Параметри в т. C |
iC, кДж /кг |
|
VC, м3/кг |
||
TC, oC |
||
XC |
Таблиця 2 Визначення режиму течії в робочих лопатках
Теоретична швидкість виходу |
W2t, м/с |
|
Швидкість звуку по параметрах т. C |
a2, м/с |
|
kC |
Таблиця 3 Розрахунок параметрів стану пари у вихідному й горловому перетинах решітки робочих лопаток при докритичній течії
Течія в робочих решітках |
Докритична |
|
Втрати з вихідною швидкістю |
Δhвш, кДж/кг |
|
Параметри в т. D |
iD, кДж /кг |
|
VD, м3/кг |
||
TD, oC |
||
XD |
||
Швидкість на виході з робочих решіток |
W2, м/с |
|
Кут виходу потоку з робочих решіток |
β2, град |
|
Швидкість на виході з робочих решіток |
C2, м/с |
|
Кут виходу потоку з робочих решіток |
α2, град |
|
Втрати на робочих лопатках |
Δhл, кДж /кг |
|
Параметри в т. Е |
SЕ, кДж /кг |
|
iЕ, кДж /кг |
||
VЕ, м3/кг |
||
TЕ, oC |
||
XЕ |
Таблиця 4 Розрахунок параметрів стану пари у вихідному й горловому перетинах решітки робочих лопаток при надкритичній течії
Течія в робочих решітках |
Надкритична |
|
Втрати з вихідною швидкістю |
Δhвш, кДж/кг |
|
Параметри в т. D |
iD, кДж /кг |
|
VD, м3/кг |
||
TD, oC |
||
XD |
||
Перепад у косому зрізі |
hкзл, кДж /кг |
|
Втрати в косому зрізі |
Δhкзл, кДж /кг |
|
Параметри в т. Е′ |
SЕ′, кДж /кг |
|
iЕ′, кДж /кг |
||
VЕ′, м3/кг |
||
TЕ′, oC |
||
XЕ′ |
||
Параметри в т. b |
iгл, кДж /кг |
|
Ргл, МПа |
||
Vгл, м3/кг |
||
Tгл, oС |
||
Xгл |
||
Швидкість на виході з робочих решіток |
W2, м/с |
|
Кут виходу потоку з робочих решіток |
(β2+δл), град |
|
Швидкість на виході з робочих решіток |
C2, м/с |
|
Кут виходу потоку з робочих решіток |
α2, град |
|
Втрати на робочих лопатках |
Δhл, кДж /кг |
|
Параметри в т. Е |
SЕ, кДж /кг |
|
iЕ, кДж /кг |
||
VЕ, м3/кг |
||
TЕ, oC |
||
XЕ |
Таблиця 5 Визначення режиму течії в соплових лопатках
Теоретична швидкість виходу |
C1t, м/с |
|
Швидкість звуку по параметрах т. Е |
a1, м/с |
|
kE |
Таблиця 6 Розрахунок параметрів стану пари у вихідному й горловому перетинах решітки соплових лопаток при докритичній течії
Течія в соплових лопатках |
Докритична |
|
Перепад на робочих лопатках |
hл, кДж/кг |
|
Параметри в т. F |
PF, МПа |
|
iF, кДж /кг |
||
VF, м3/кг |
||
TF, oС |
||
XF |
||
Швидкість на виході з соплових решіток |
C1, м/с |
|
Швидкість на виході з соплових решіток |
W1, м/с |
|
Швидкість на виході з робочих решіток |
W2, м/с |
|
Втрати на напрямних лопатках |
Δhс, кДж/кг |
|
Параметри в т. K |
SK, кДж/кг |
|
iK, кДж/кг |
||
VK, м3/кг |
||
TK, oС |
||
XK |
Таблиця 7 Розрахунок параметрів стану пари у вихідному й горловому перетинах решітки соплових лопаток при надкритичній течії
Течія на соплових решітках |
Надкритична |
|
Перепад на робочих лопатках |
hл, кДж/кг |
|
Параметри в т. F |
PF, МПа |
|
iF, кДж/кг |
||
VF, м3/кг |
||
TF, oС |
||
XF |
||
Перепад у косому зрізі |
hкзc, кДж/кг |
|
Втрати в косому зрізі |
Δhкзc, кДж/кг |
|
Параметри в т. F′ |
SF′, кДж/кг |
|
PF′, МПа |
||
iF′, кДж/кг |
||
VF′, м3/кг |
||
TF′, oС |
||
XF′ |
||
Параметри в т. f |
iгс, кДж /кг |
|
Ргс, МПа |
||
Vгс, м3/кг |
||
Tгс, oС |
||
Xгс |
||
Швидкість на виході з соплових решіток |
C1, м/с |
|
Кут виходу потоку з соплових решіток |
(α1+δс), град |
|
Швидкість на виході з соплових решіток |
W1, м/с |
|
Швидкість на виході з робочих решіток |
W2, м/с |
|
Втрати на напрямних лопатках |
Δhс, кДж/кг |
|
Параметри в т. K |
SK, кДж/кг |
|
iK, кДж/кг |
||
VK, м3/кг |
||
TK, oС |
||
XK |
Таблиця 8 Розрахунок параметрів пари перед ступенем
Параметри |
z ступень |
z-1 ступень |
|
Перепад на соплових лопатках |
hc, кДж/кг |
||
Параметри в т. L |
P0, МПа |
||
i0, кДж/кг |
|||
V0, м3/кг |
|||
T0, oС |
|||
X0 |
Таблиця 9 Розрахунок інтегральних характеристик ступеня
Параметри |
z ступень |
z-1 ступень |
|
Тепловий перепад на ступень |
h0, кДж/кг |
||
Ступінь реактивності |
ρ |
||
Використаний тепловий перепад |
hi, кДж/кг |
||
Внутрішній відносний ККД |
ηoi |
||
Внутрішня потужність ступеня |
Ni, кВт |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Капинос В. М. Переменный режим работы паровых турбин/ В. М. Капинос, А. В. Гаркуша Х.: «Выща школа», 1989.
2. Самойлович Г. С. Переменные и переходные режимы в паровых турбинах/ Г. С. Самойлович, Б. М. Трояновский. М.: Энергоиздат, 1982.
ЗМІСТ
Навчальне видання
Методичні вказівки
до розрахункової роботи
«Розрахунок відсіку турбіни методом GV»
з курсу „Змінні режими турбін”
для студентів спеціальності
6.05060402 «Турбіни»
Укладачі: ЗАЙЦЕВ Михайло Васильович
ГУРІНОВ Олександр Олексійович
АВДЄЄВА Олена Петрівна
Відповідальний за випуск А. В. Бойко
Роботу до видання рекомендував
Редактор
План 201 р., поз. / -
Підписано до друку . .201 р. Формат 6084 1/16. Папір офісний. Друк ризографія. Гарнітура Times New Roman. Ум. друк. арк. . Наклад. 50 прим. Ціна договірна.
Видавничий центр НТУ „ХПІ”, 61002, Харків, вул. Фрунзе, 21 Свідоцтво про державну реєстрацію ДК №3657 від 24.12.2009 р. |
Друкарня НТУ „ХПІ”, 61002, Харків, вул. Фрунзе, 21