Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ГЕПАТИТ А
Визначення: кишковий антропоноз вірусної етіології з переважним ураженням печінки.
Етіологія: РНК- вірус , геном якого со ¬ варто з однонитчатим РНК і не має серцевини і оболоч ¬ ки , з сімейства Picornaviridae роду Hepatovirus . Відносно стійкий у зовнішньому середовищі. У воді зберігається від 3 до 10 міс. Це обумовлює тривалість збереження збудника в воді , харчових продуктах , стічних водах та інших об'єктах зовнішнього середовища. При температурі 100 ° С інактивується протягом 5 хв .
Епідеміологія: Щорічно , за даними ВООЗ , у світі регистри ¬ ється приблизно 1,4 млн. випадків гепатиту А. Для гепатиту А характерно глобальне поширення з нерівномірним розподілом по території. Найбільш високі показники захворюваності гепатитом А реєструють в регіонах , де в якості джерел водоснаб ¬ вання використовують в основному відкриті водойми. Гепатит А - це переважно дитяча інфекція : дошкільнята 3-6 років (при гіперендемічних типі захворюваності ¬ сти ) , школярі , особи віком 15-30 років ( при ендемічному типі захворюваності) , особи старше 30 років ( гіпоендемічний тип захворюваності ¬ сти ) . Сімейні вогнища реєструють рідко. Захворюваність серед сільського і міського населення практично однакова.
епідемічний процес
Джерело інфекції: хвора жовтушною , безжелтушной і субклінічній форма ¬ ми гепатиту А. Періоди заразливості : останні 7-10 днів інкубації , продромальний , 2-3 дні жовтяниці , рідко - 2-3 тижнів . Хронічного носійства не встановлено . Тривалість інкубаційного періоду від 7 до 50 днів (в середньому 15-30 ) .
Механізм передачі: фекально -оральний.
Шляхи передачі : водний , харчової , контактно -побутовий.
Сприйнятливість : загальна (висока) .
Формування несприйнятливості : постінфекційний імунітет ( на терри ¬ торіях з низькими і середніми показниками захворюваності більшість жителів набувають імунітету внаслідок пе ¬ ренесенного гепатиту до 20-30 років життя. На відміну від цього в районах з високою захворюваністю постінфекці ¬ ційний імунітет формується до 4-6 рокам життя ) , поствакцинальний імунітет.
Особливості епідемічного процесу :
нерівномірність розповсюдження по території (тип забо ¬ леваемості ) : низький ( гіпоендемічний ) , проміжний ( ендемічний ) , високий ( гіперендемічних ) .
циклічність : підйоми через 3-10 років на обмеженій території , через 15-20 років - підйом в країні.
сезонність : літо , осінь .
вік хворих: дошкільнята ( при гіперендемічних типі захворюваності ¬ сти ) , школярі , особи віком 15-30 років ( при ендемічному типі захворюваності) , особи старше 30 років ( гіпоендемічний тип захворюваності ¬ сти ) .
Робота в епідемічному осередку
Спрямованість і зміст протиепідемічних заходів:
→ Джерело інфекції → Хворий
- Екстрене повідомлення в ЦГСЕН
- госпіталізація
→ Механізм передачі → Дезінфекція : - поточна
- заключна
→ Особи , які спілкувалися з джерелом інфекції
- Медичне спостереження протягом 35 днів
( термометрія 2 рази на день огляд шкіри , слизових оболонок очей , рота , контроль за кольором
калу , сечі пальпація печінки , селезінки)
- Лабораторне обстеження
( аланинаминотрансфераза , антитіла до вірусу гепатиту lgM -класу)
- Екстрена профілактика
( вакцинопрофілактика (можна з 3 років) , імуноглобулінопрофілактики (за рішенням лікаря- епідеміолога ))
Профілактичні та протиепідемічні заходи.
Профілактичні заходи спрямовані в основному на другу ланку епідемічного процесу - механізм передачі возбу ¬ дителя .
Зміст заходів :
забезпечення населення доброякісною питною водою
приведення джерел водопостачання у відповідність з санітар ¬ вими нормами
посилення контролю за очищенням і знезараженням стічних вод : ре ¬ гулярно проведення очищення та дезінфекції помийних ям ( контей ¬ нерів ) , надвірних вбиралень , ліквідація неорганізованих звалищ
створення умов , що гарантують виконання санітарних норм і правил , що пред'являються до заготівлі , зберігання, транспортування , приготування та реалізації продуктів харчування
виконання правил особистої гігієни в місцях громадського пи ¬ танія
Гепатит Е ( синонім хвороби : вірусний гепатит ні А ні В з фекально -оральним інфікуванням ) - гостра інфекційна хвороба , за клінічними проявами подібна гепатиту А , зазвичай має доброякісний перебіг , однак у вагітних та породіль характеризується важким перебігом з частим розвитком печінкової енцефалопатії і високою летальністю.
Історичні дані гепатиту Е
Відкриття і вивчення специфічних імунологічних маркерів гепатиту А і В створило умови для диференціації етіологічно різних видів вірусного гепатиту. Виявилося , що є види вірусного гепатиту , етіологічно не пов'язані з уже відомими . Постало питання про «новий » вірусний гепатит , який , на відміну від уже вивчених , отримав назву « гепатит ні А ні В». Значний внесок у вивчення гепатиту ні А ні В зробили J. Mosley ( 1975 ) , М. С. Балаян з співавт. ( 1982 ) , М. О. Фаворов з співавт. ( 1985-1986 ) . Вивчення епідеміологічних особливостей «нової» хвороби і експерименти на добровольцях показують , що є дві самостійні форми вірусного гепатиту ні А ні В : з фекально -оральним (гепатит Е ) і з парентеральним (гепатит С) інфікуванням.
Етіологія остаточно не з'ясована. Вивчення етіології вірусного гепатиту Е триває.
Епідеміологія гепатиту Е
Доведено , що джерело інфекції у разі гепатиту Е - це хворі , переважно на початку хвороби . Збудник виділяється з фекаліями . В експерименті , проведеному М. С. Балаяном з співавторами ( 1983 ) , екстракт фекалій хворого на гепатит Е , введений добровольцю ентерально , спричинив захворювання через 36 днів. Хвороба поширюється так само , як гепатит А. Важливе значення має водний фактор передачі; в країнах з жарким кліматом часто реєструються водні спалахи хвороби . Сезонність весняно-літня , в країнах Азії збігається з сезоном дощів (забруднення відкритих водойм) . Вікова структура захворюваності вивчена недостатньо. Імунітет стійкий, довічний , перехресного імунітету від інших видів вірусного гепатиту немає.
Сприйнятливість до хвороби висока . Гепатит Е значно поширений в світі , реєструється переважно в регіонах з жарким кліматом.
Патогенез і патоморфологія вивчені недостатньо , проте вважається , що патогенез гепатиту Е близький до патогенезу гепатиту А.
Патоморфологічні зміни також подібні.
Клініка гепатиту Е
Клінічний перебіг нагадує прояви гепатиту А. Інкубаційний період триває З - 40 днів. У більшості випадків хвороба починається гостро. Початковий ( дожовтянічній ) період , як і при гепатиті А , найчастіше характеризується диспепсичними проявами , іноді спостерігаються астеновегетативні ознаки . У період жовтяниці інтоксикація помірна . Перебіг хвороби сприятливий , проте під час вагітності (особливо III - IV триместру ) важкий. У вагітних , крім симптомів , характерних гепатиту , спостерігаються геморагічний синдром , недостатність нирок , болі в животі , суглобах , кістках. Захворювання часто супроводжується передчасними пологами , викиднями , після яких ( через 1-3 доби) на тлі посилення інтоксикації і гемолізу розвивається гостра недостатність печінки (печінкова енцефалопатія). Летальність серед хворих гепатитом Е на тлі вагітності висока , може досягати ЗО- 40 % , а на 40 -му тижні вагітності - 70 %. Такий хід має хворобу і в перші дні після пологів.
Прогноз гепатиту Е
За винятком випадків хвороби у вагітних та породіль , гепатит Е має хороший прогноз . Залишкових явищ , звичайно , не спостерігається , перехід в хронічну форму не відбувається.
Діагноз встановлюється шляхом виключення вірусного гепатиту А і В , тобто у хворих немає в крові HBsAg , анти- НВс IgM , анти- HAV IgM . Крім того , слід виключити цитомегаловірусну хворобу і патологію , спричиненої вірусом Епстайна - Барра . Всі дослідження треба проводити із застосуванням високочутливих методів ( РІА або ІФА). Враховуються також дані епідеміологічного анамнезу.
Лікування проводиться так само , як при інших видах вірусного гепатиту з урахуванням тяжкості перебігу хвороби.
Профілактика гепатиту Е
Хворі підлягають ізоляції ( госпіталізації ) . Спостереження за вогнищем триває 40 днів . Специфічна профілактика не розроблена. Вирішальне значення мають санітарно- гігієнічні заходи , спрямовані на запобігання розповсюдження кишкових інфекцій.