Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
РОБОЧА ПРОГРАМА,
методичні вказівки та індивідуальні завдання
до вивчення дисципліни "Інформаційний менеджмент"
для студентів напряму
6.020100 - документознавство та інформаційна діяльність
Дніпропетровськ НМетау 2011
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
РОБОЧА ПРОГРАМА,
методичні вказівки та індивідуальні завдання
до вивчення дисципліни "Інформаційний менеджмент"
для студентів напряму
6.020100 - документознавство та інформаційна діяльність
Затверджено
на засіданні Вченої ради
академії
Протокол № від
Дніпропетровськ НМетау 2011
УДК 338.246
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Інформаційний менеджмент" для студентів напряму 6.020100 - документознавство та інформаційна діяльність / Укл. Т.М. Краплина. - Дніпропетровськ: НМетАУ, 2011. – 54 с.
Представлені мета й завдання вивчення дисципліни "Інформаційний менеджмент", короткий зміст дисципліни, література, що рекомендується для вивчення, методичні вказівки та індивідуальні завдання до виконання контрольної роботи.
Призначені для студентів напряму 6.020100 – документознавство та інформаційна діяльність заочної форми навчання.
Укладач Т.М. Краплина, ст. викладач
Відповідальний за випуск Л. М. Савчук, канд. екон. наук, проф.
Рецензент О. Г. Шатохін, канд. екон. наук, доц. (НМетАУ)
Підписано до друку .11. Формат 60х84 1/16. Папір друк. Друк плоский.
Облік.-вид.арк. . Умов.друк.арк. . Тираж пр. Замовлення №
Національна металургійна академія України
49600, Дніпропетровськ-5, пр. Гагаріна, 4
Редакційно-видавничий відділ НМетАУ
Метою викладання дисципліни "Інформаційний менеджмент" є формування базових знань та придбання навичок необхідних для управління інформаційними ресурсами.
Завданням вивчення дисципліни "Інформаційний менеджмент" є надання знань з питань:
Вивчення дисципліни "Інформаційний менеджмент" базується на загальних знаннях дисциплін "Основи менеджменту", "Організація та управління діяльністю інформаційних установ", "Інформатика та комп’ютерна техніка", "Прикладне програмне забезпечення", "Системи керування базами даних", "Комп’ютерні мережі та комунікації" і є основою для подальшого засвоєння професіонально-орієнтованих дисциплін.
Вивчення дисципліни "Інформаційний менеджмент" містить оглядові лекції по найбільш важливим розділам дисципліни, самостійну роботу з підручниками та навчальними посібниками, виконання контрольної роботи та складання заліку і екзамену.
|
Всього |
СЕМЕСТР |
||
|
VII |
VIII |
||
|
Всього годин за навчальним планом |
180 |
84 |
96 |
|
у тому числі |
|||
|
Аудиторні заняття |
28 |
12 |
16 |
|
З них: |
|||
|
20 |
8 |
12 |
|
|||
|
8 |
4 |
4 |
|
|||
|
Самостійна робота |
152 |
72 |
80 |
|
Кількість і семестр видачі контрольних робіт |
2 |
1 |
1 |
|
Підсумковий контроль |
Залік |
Екз. |
Лекційний курс – 20 годин
|
№№ тем |
Назва теми та її зміст |
Кіль-кість годин |
|
1 |
Цілі та задачі курсу "Інформаційний менеджмент" Загальна концепція менеджменту. Визначення, сутність та особливості інформаційного менеджменту, його теоретичні й методологічні основи, зв'язок із спеціальними дисциплінами. Визначення процесу управління та його інформаційної сутності, етапи і схема управлінського процесу. Сучасний стан інформатизації в Україні. Література [1, 4 с. 3-15] |
2 |
|
2 |
Інформаційні системи і технології та їх еволюція Сутність і види інформаційних систем. Поняття системи, характеристики та властивості системи. Інформаційна система (ІС) – визначення, місія, цілі і задачі, компоненти ІС. Загальнонаукові основи теорії систем і системного підходу. Сутність системного підходу, основні принципи та характерні ознаки. Інформаційні технології – визначення, етапи розвитку та класифікація по різних ознаках. Література [5 с. 23-36, 6 с.80-133] |
2 |
|
3 |
Інформаційне управління Основні положення концепції інформаційного управління. Структура діяльності в області інформаційного менеджменту. Інформаційне забезпечення діяльності підприємства; управління процесами обробки інформації; використання інформації для цілеспрямованого формування зовнішньої й внутрішньої комунікативної політики організації. Характеристика інформаційно-управлінської діяльності. Інформаційні ресурси – визначення та специфічні особливості. Поняття інформаційного середовища. Література [7. с. 112-145.] |
2 |
|
4 |
Комунікативні відносини в організаціях Визначення поняття інформаційного потоку. Характеристики інформаційного потоку - джерело виникнення; напрямок; періодичність; ступень сталості; структура, обсяг і щільністю; вид носія інформації; інформаційна ємність окремих повідомлень; ступень використання. Вимоги до якості інформації з боку внутрішніх й зовнішніх користувачів - відповідність і своєчасність інформації; вірогідність, порівнянність, доступність і зрозумілість, конфіденційність інформації. Структура інформаційно-технологічного простору системи інформаційного забезпечення організації. Характеристика внутрішніх та зовнішніх джерел інформації. Види інформаційних потоків в організації і їх зміст. Література [4. с. 12-42] |
2 |
|
5 |
Форми й засоби обробки інформації в організаціях. Інформаційні системи й технології в управлінні Системний підхід до рішення ділових проблем. Основні вимоги системного підходу - системне охоплення, системне подання, системна організація досліджень - та їх зміст. Поняття об’єкту та суб’єкту управління, прямих та зворотних зв’язків. Загальні обмеження при прийнятті управлінського рішення: інформація, допущення, знання й час. Основні визначення й особливості інформаційних систем менеджменту (ІСМ). Три стадії процесу прийняття рішення: інформаційна, проектна, стадія вибору. Характеристика діяльності на кожній стадії. Поняття життєвого циклу (ЖЦ) для ІСМ. Моделі ЖЦ – каскадна, поетапна, спіральна. Основні етапи ЖЦ – аналіз вимог; проектування; програмування/впровадження; тестування й налагодження; експлуатація й супровід. Задачі кожного етапу і їх характеристика. Література [5 с. 36-56] |
2 |
|
6 |
Інформаційне забезпечення управління Поняття інформаційного забезпечення як організації цілеспрямованих масивів інформації й інформаційних потоків. Класи управлінських задач організації по ступені інтелектуальності й складності. Класифікація працівників організації, відповідно до виконуваних задач. Категорії управлінської інформації - інформація стратегічного планування, контрольна управлінська інформація; оперативна інформація. Критерії відбору. Аналітична діяльність, типи аналітичних досліджень – моніторингові, ініційовані й кумулятивні, їх визначення та зміст. Оглядово-аналітична діяльність, її цілі. Види оглядів, їх класифікація та характеристика. Література [4. с. 42-68.] |
2 |
|
7 |
Основи технології експертних систем Визначення системи штучного інтелекту (СШІ). Основні структурні елементи СШІ Правила і факти, правило-продукція та його складові. Поняття бази знань та бази фактів. Механізм висновків та його та його зміст. Експертна система (ЕС) як реальне практичне застосування можливостей штучного інтелекту. Ресурси ЕС – апаратні, програмні, людські. Структура ЕС, властивості ЕС, сфери застосування та використання. Література [4. с. 68-74 5 с. 174-192] |
2 |
|
8 |
Інформаційні ресурси установи Інформаційна модель організації як схема потоків інформації, що використовується в процесі управління. Стандарти розробки інформаційних моделей організації. Поняття інформаційних ресурсів організації - базової складової інформаційного менеджменту. Життєвий цикл інформаційного ресурсу. Функції менеджменту на різних етапах життєвого циклу інформаційного ресурсу. Література [4 с. 15-29, 7 с. 85-110] |
2 |
|
9 |
Інформаційний менеджмент у стратегічному розвитку установи Стратегічне планування і роль ІСМ. Системи підтримки прийняття рішень (СППР), їх характеристика та особливості. Основні компоненти СППР, еволюція СППР. Характеристики основних компонент СППР першого и другого покоління. Література [5 с. 6-23] |
2 |
|
10 |
Використання Інтернет-технологій Електроні публікації, Їх види та зміст, етапи розробки. Основні операції й компоненти розробки Web-сайту. Типи сайтів, їх призначення, зміст і етапи розробки. Інформаційний консалтинг як від інформаційної діяльності, його призначення. Інформаційні експертизи та комунікативний аудит як різновиди консалтингової діяльності. Методи та засоби захисту інформації. Література [4. с. 86-110.] |
2 |
Практичні заняття – 8 годин
|
№ теми |
Назва теми та її зміст |
Кількість годин |
|
1 |
Інформаційні потоки установи Поняття бізнес-процесу. Схема бізнес-процесу. Аналіз інформаційних потоків, що генеруються. Розробка і аналіз схеми інформаційних потоків підрозділу. Література [7. с. 44-80.] |
4 |
|
3 |
Проектування WEB-сторінки Структура документу HTML. Гіперпосилання. Прийоми форматування. Використання списків, таблиць. Додавання рисунків та інших зображень. Розробка дизайну WEB-сторінки Література [8. с. 530-559] |
4 |
Термін "менеджмент" означає "управління, керівництво" і використовується для визначення декількох понять: як науки про ефективне управління об'єктом; як процесу управління об'єктом; як управлінського персоналу.
Об'єктом управління, у загальному значенні, може бути будь-яка сутність, який можна управляти. Кожний об'єкт може складатися з ряду інших і, відповідно, менеджмент має ієрархічну структуру, тобто різні рівні управління.
Менеджмент, як процес, здійснює управління реальним об'єктом з метою одержання максимальних результатів. На першому етапі процесу управління (рисунок 1.1) здійснюється збір і нагромадження інформації про стан об'єкта управління й зовнішнього середовища, на другому - її обробка для прийняття управлінських рішень. При цьому використовуються задані критерії цілі. Третій етап процесу управління передбачає видачу й доведення до об'єкта управління розпоряджень (команд).
Інформація – сукупність відомостей (даних), які приймаються із зовнішнього середовища (вхідна інформація) і видаються в зовнішнє середовище (вихідна інформація) або зберігаються усередині певної системи.
Інформаційний менеджмент - це процес надання потрібної інформації в потрібному виді й у потрібний час; інформації, що виділяється з даних, що генеруються численними автоматизованими системами - бухгалтерськими, обліковими, складськими й ін.
Розуміння інформаційного менеджменту можна обмежити двома значеннями:
Сучасний стан інформатизації в Україні характеризується тим, що сформована й реалізується державна інформаційна політика, активно створюється нормативно-правова й нормативно-технічна база сфери інформатизації й інформаційної діяльності. Зокрема, прийняті Закони України "Про інформацію", "Про Національну програму інформатизації", "Про Концепцію Національної програми інформатизації", ряд інших нормативних актів Кабінету Міністрів України й Указів Президента України.
У Державному стандарті "Інформація й документація. Базові поняття. Терміни й визначення" так визначена інформаційна діяльність: "Інформаційна діяльність - постійне й систематичне збирання й обробка записаної інформації з метою її збереження, пошуку, використання або пересилання, виконуване якою-небудь особою або організацією".
Сучасні методи управління інформаційною діяльністю на підприємствах і в організаціях базуються на концепціях інформаційного менеджменту, його основних методах і засобах.
Сутність і види інформаційних систем. Загальнонаукові основи теорії систем і системного підходу. Етапи розвитку й класифікація інформаційних технологій
У загальному виді поняття "система" охоплює комплекс взаємозалежних елементів, які діють як єдине ціле в інтересах досягнення поставлених цілей.
Кожна система характеризується: структурою - безліччю елементів системи й взаємозв'язків між ними (організаційна й виробнича структура фірми); функціями кожного елемента системи й системи в цілому (управлінські функції - прийняття рішень певним структурним підрозділом фірми); входом і виходом кожного елемента й системи в цілому (матеріальні або інформаційні потоки, які надходять у систему або виводяться нею); цілями й обмеженнями системи і її окремих елементів (досягнення максимального прибутку; фінансові обмеження).
Властивості системи. Кожна система має властивості подільності й цілісності. Властивість подільності означає, що систему можна представити такою, що складається із самостійних частин, кожна з яких може розглядатися як самостійна підсистема. Процес виділення підсистем зветься декомпозицією і є досить складним завданням. У той же час декомпозиція спрощує аналіз системи, її розробку, впровадження й експлуатацію. Властивість цілісності вказує на узгодженість цілей функціонування підсистем і елементів системи із цілями всієї системи.
Відповідно до визначення, що представлене у Державному Стандарті України (ДСТУ) інформаційна система - це система, що організує нагромадження й маніпулювання інформацією яка відноситься до проблемної сфери.
Місія інформаційної системи. Місія інформаційної системи складається в підготовці й наданні інформації, необхідної для забезпечення ефективного управління всіма ресурсами підприємства або організації, створення інформаційного й технічного середовища для управління організацією.
Основні задачі інформаційної системи. До основних задач ІС відносять:збір інформації з різних джерел; реєстрацію, обробку й видачу інформації, що характеризує стан виробництва й управління; розподіл інформації між керівниками, підрозділами й виконавцями відповідно їх участі в управлінні.
Компоненти ІС. Структурно ІС складається з таких компонентів (рисунок 2.1): вхідна інформація;система обробки інформації;вихідна інформація. Основні функції інформаційних систем
Перелік основних функцій інформаційних систем та їх зміст наведені в таблиці 2.1.
Інформаційні системи допомагають менеджерам різних рівнів вирішувати такі завдання: приєднуватися до єдиного інформаційного простору; ширше використовувати математичні методи в економіці; погоджувати економічні процедури з міжнародними вимогами. Етапи розвитку інформаційних систем представлені в таблиці 2.2.
Таблиця 2.1 – Основні функції інформаційних систем та їх зміст
|
1 |
Функція |
Зміст |
|
2 |
обчислювальна |
своєчасна і якісна обробка інформації у всіх аспектах, які цікавлять систему управління |
|
3 |
відстеження |
відстеження й формування необхідної для управління зовнішньої й внутрішньої інформації |
|
4 |
запам'ятовування |
забезпечення постійного нагромадження, систематизації, збереження й відновлення всієї необхідної інформації |
|
5 |
комунікаційна |
забезпечення передачі необхідної інформації в задані пункти |
|
6 |
інформаційна |
реалізація швидкого доступу, пошуку й видачі необхідної інформації |
|
7 |
регулювальна |
здійснення інформаційно-управлінського впливу на об'єкт управління і його рівні, у випадку відхилень фактичних значень від заданих |
|
8 |
оптимізаційна |
забезпечення оптимальних розрахунків у міру зміни цілей, критеріїв і умов функціонування об'єкта управління |
|
9 |
прогнозування |
визначення основних тенденцій, закономірностей і показників розвитку об'єкта управління |
|
10 |
аналітична |
визначення основних техніко-економічних показників діяльності об'єкта управління або його рівня |
|
11 |
документаційна |
забезпечення одержання всіх обліково-звітних, планових і інших форм документів |
Таблиця 2.2 - Характеристика етапів створення й розвитку автоматизованих систем управління
|
Номер етапу |
Період, роки |
Назва етапу в нашій країні |
Назва етапу в іноземній літературі |
Схема рішення завдання |
|
Перший |
1963-1972 |
Створення АСУ (позадачний підхід) |
Системи обробки даних |
Дані |
|
Рішення задач у пакетному режимі |
||||
|
Другий |
1972-1985 |
Створення й розвиток АСУ відповідно до концепції баз даних |
Управлінські інформаційні системи |
Дані + бази даних (БД) |
|
Рішення задач у режимі реального часу Багатоваріантні розрахунки Елементарне моделювання |
||||
|
Третій |
початок 1985 триває дотепер |
Створення інтегрованих АСУ, обчислювальних систем і мереж |
Системи підтримки прийняття рішень |
БД |
|
Рішення задач у режимі реального часу Моделювання техніко-економічних процесів Підтримка управлінських рішень |
Системний підхід - це сукупність методологічних принципів і положень, які дають можливість всебічно розглядати систему як єдине ціле з узгодженим функціонуванням всіх її елементів.
Складові елементи системи, наприклад, об'єкта управління називаються іноді підсистемами. Ці підсистеми в ряді випадків відіграють роль самостійних систем нижчого рівня. Такий підхід дозволяє: вивчати кожний елемент підсистеми в його взаємозв'язки й взаємодії з іншими елементами підсистеми; спостерігати зміни, які відбуваються в системі як результат зміни основних елементів його підсистем; проявляти специфічні системні властивості, робити обґрунтовані припущення щодо закономірностей розвитку системи й визначати оптимальний режим її функціонування.
Системному підходу властиві такі основні принципи: кінцевої мети - абсолютний пріоритет кінцевої (глобальної) мети; єдності - розгляд системи, як цілого, так і сукупності елементів; зв'язності - розгляд будь-якої частини разом з її зв'язками з оточенням; модульної побудови - корисно виділяти модулі в системі й розглядати її як сукупність модулів; ієрархії - корисно вводити ієрархію елементів і (або) їх ранжирування; функціональності - загальний розгляд структури й функцій із пріоритетом функцій над структурою; розвитку - облік змін системи, її здатність до розвитку; децентралізації - об'єднання прийнятих рішень, і управління централізацією й децентралізацією; невизначеності - облік невизначеностей і випадків у системі.
Характерними ознаками системного підходу є:одночасна розробка великої кількості завдань; максимальна типізація й стандартизація прийнятих рішень; багатоаспектне подання про структуру інформаційної системи як про систему, що складається з декількох груп компонентів, і відносна автономна їх розробка; ключова роль баз даних; локальне впровадження й збільшення функціональних завдань.
2.3 Етапи розвитку й класифікація інформаційних технологій.
Інформаційна технологія (ІТ) – це сукупність процедур, що реалізують функції збору, нагромадження, зберігання, обробки й передачі даних з використанням технічних засобів. Таким чином, сучасні інформаційні технології є комп'ютерними інформаційними технологіями. Комп'ютерні інформаційні технології пройшли у своєму розвитку наступні етапи (таблиця 2.2).
Класифікація інформаційних технологій
Інформаційні технології можуть бути згруповані за різними ознаками (табл. 2.3).
Таблиця 2.2 Етапи розвитку інформаційних технологій і їх характеристики
|
№ п/п |
Найменування етапу |
Характеристика етапу |
Завдання етапу |
|
1 |
Машинних ресурсів (50-60 р.р. XX століття) |
Висока вартість і обмежені функціональні можливості ЕОМ. Програмування в машинних кодах і на алгоритмічних мовах Алгол, Фортран. |
Економія машинних ресурсів. Рішенню цієї проблеми сприяли операційні системи, орієнтовані на пакетний режим обробки даних, оптимізаційні транслятори |
|
2 |
Програмування (середина 60-х – початок 80-х р.р. XX століття) |
Успіхи в розвитку електроніки привели до зниження вартості машинних ресурсів. У той же час різко зросли витрати на розробку й супровід програм. |
Економія людських ресурсів |
|
3 |
Нових інформаційних технологій – НІТ (початок 80-х років XX століття) |
Технічною базою цього етапу був масовий випуск персональних комп'ютерів. Основу цього етапу становили ідеї:
|
Створення типової технології автоматизації персональних знань з метою економії праці користувачів. Елементом НІТ стало АРМ фахівця певного профілю. |
|
4 |
Високих інформаційних технологій |
В основі цієї концепції лежить ідея вдосконалювання засобів спілкування між людьми з глобалізацією інформаційного простору до масштабів планети |
|
Таблиця 2.3 - Класифікація інформаційних технологій
|
№ п/п |
Ознака класифікації |
Технологія |
|
1 |
За способом використання обчислювальної техніки під час обробки інформації |
ІТ у централізованих автоматизованих інформаційних системах (АІС); ІТ у децентралізованих системах обробки даних. |
|
2 |
За способом реалізації в АІС |
традиційні ІТ; нові ІТ; високі ІТ. |
|
3 |
За ступенем охоплення задач управління |
ІТ електронної обробки даних; ІТ автоматизації функцій управління; ІТ підтримки прийняття рішень; ІТ електронного офісу; ІТ експертної підтримки |
|
4 |
За типом інтерфейсу користувача |
пакетні ІТ; діалогові ІТ; мережні ІТ. |
|
5 |
За способом побудови мережі |
локальні ІТ; багаторівневі ІТ; розподілені ІТ. |
|
6 |
За моделями обчис лювального процесу |
хост орієнтовані технології (головна машина - ПК); технології, що реалізують модель процесу з розділеними ресурсами; технології " клієнт-сервер". |
|
7 |
За видом інформації, що оброблюється |
дані – СУБД, табличні процесори, алгоритмічні мови; текст – текстові процесори; графіка – графічні процесори; знання – експертні системи; об'єкти реального миру – мультімедіа |
|
8 |
За предметною сферою (областю) |
ІТ бухгалтерського обліку; ІТ банківської справи; ІТ фінансової діяльності й т.д. |
Класифікація автоматизованих інформаційних систем
У таблиці 2.4 наведена класифікація автоматизованих інформаційних систем по різних ознаках.
Таблиця 2.4 – Класифікація автоматизованих інформаційних систем
|
№ п/п |
Ознака класифікації |
Тип автоматизованої інформаційної системи |
|
1 |
За рівнем у системі державного управління |
Загальнодержавні АІС Територіальні АІС Галузеві АІС Міжгалузеві АІС АІС підприємств і організацій |
|
2 |
За рівнем інтелектуалізації |
Інформаційно-довідкові АІС Інформаційно-пошукові АІС АІС підтримки менеджменту АІС підтримки вищого керівництва АІС підтримки прийняття управлінських рішень АІС із використанням баз знань |
|
3 |
За ступенем централізації обробки інформації |
Централізовані АІС Децентралізовані АІС АІС колективного використання |
|
4 |
За принципом інтеграції |
Багаторівневі АІС із інтеграцією по рівнях управління Багаторівневі АІС із інтеграцією по функціях управління Однорівневі АІС |
|
5 |
За видами процесів (дослідження, проектування, управління, навчання) |
АІС для наукових досліджень АІС для автоматизованого проектування АІС організаційного управління АІС управління організаційно-технічними проце сами АІС управління виробничими процесами АІС управління технологічними процесами Навчальні АІС |
|
6 |
За сферою діяльності |
Культурологічні АІС АІС для владних структур Науково-технічні АІС Соціальні АІС Фінансово-економічні АІС АІС міжнародних організацій |
|
7 |
За режимом обробки інформації |
АІС у режимі реального часу АІС в автономному режимі |
Основні положення концепції інформаційного управління. Інформаційно-управлінська діяльність і її особливості Інформація, як ресурс розвитку суспільства.
Обов'язковим атрибутом управління є циркуляція інформації, тобто наявність інформаційних потоків між компонентами системи, а також між системою й навколишнім середовищем. Управління інформаційними потоками забезпечується методами інформаційного менеджменту.
Структура діяльності в області інформаційного менеджменту включає: інформаційне забезпечення діяльності підприємства; управління процесами обробки інформації; використання інформації для цілеспрямованого формування зовнішньої й внутрішньої комунікативної політики організації.
Інформаційний менеджмент - це інноваційна діяльність, орієнтована на постійний пошук нових, способів організації інформаційної діяльності, на створення матеріальних і соціальних передумов для ефективного доступу до інформації й забезпечення інформаційно-комунікаційних процесів, на активізацію й розвиток наявних інформаційних ресурсів і форм їх раціонального використання.
Основною властивістю, що характеризує користувача інформації в системі управління, є його інформаційна потреба, що, насамперед, визначається його професійною діяльністю. Завдання й ціль інформаційного менеджера складаються в створенні комфортних умов для творчої діяльності людини.
У колективах, як об'єктах інформаційного забезпечення, часто виникає проблема співвідношення й значення організаційно оформленої ("формальної") комунікації й не має організаційного оформлення ("неформальної").
Одне із завдань діяльності інформаційного менеджера - зробити формальні й неформальні комунікації взаємодоповнюючими, а не конкуруючими елементами системи інформаційного забезпечення.
Психолого-професійні особливості діяльності інформаційного менеджера наведені в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1. - Психолого-професійні особливості діяльності інформаційного менеджера
|
Елемент структури діяльності |
Зміст |
|
Об'єкт діяльності |
Інформація, документ, різні соціальні групи й колективи з відповідними інформаційними проблемами. |
|
Ціль діяльності |
Задоволення інформаційних потреб соціальних груп і колективів, окремих користувачів. Забезпечення "комфортних" умов для створення й використання інформації |
|
Знаряддя діяльності |
Інформаційні технології, як засіб створення, інформаційні системи, як засіб функціонування інформаційно-комунікативного середовища |
|
Умови діяльності |
Новизна (инноваційність) діяльності |
Американські дослідники вважають, що успіх у управлінні потребує від менеджерів як мінімум трьох основних умінь:
Ресурси – це засоби, що є в наявності, які при необхідності можуть бути використані. Перші спроби дати визначення інформаційним ресурсам (ІР) були зроблені в 90-і роки XX століття, коли оформився так званий "ресурсний підхід" до вивчення інформації.
У Законі України "Про інформацію" дається наступне визначення: "До інформаційних ресурсів України входить вся належна їй інформація, незалежно від змісту, форми, часу й місця створення".
Інформаційні ресурси мають ряд специфічних особливостей: невитратність, невичерпність, що забезпечують можливість багаторазового й багатоцільового їх використання, невідчуження ІР при обміні або продажі; постійний ріст обсягу потоку; мінливість складу інформаційних ресурсів; складність вичленовування активної й пасивної частини ресурсів через різні темпи старіння інформації; відсутність прямої залежності між часом створення інформації, і її корисністю (цінністю); нерозривна єдність елементів, що становлять сукупні інформаційні ресурси суспільства.
Інформаційне середовище (кіберпростір, инфосфера), – це сукупність технічних і програмних засобів зберігання, обробки й передачі інформації, а також політичних, економічних й культурних умов реалізації процесів інформатизації.
Визначення поняття інформаційного потоку. Класифікація інформаційних потоків. Структура інформаційно-технологічного простору системи інформаційного забезпечення організації.
Інформаційні потоки - це сукупність повідомлень, які циркулюють у системі і є необхідними для здійснення процесів управління. Інформаційний потік характеризується джерелом виникнення; напрямком; періодичністю; ступенем сталості; структурою, обсягом і щільністю; видом носія інформації; інформаційною ємністю окремих повідомлень; ступенем використання.
Важливою основою для класифікації є джерело інформації. Джерелом може виступати як об'єкт, відображенням якого є інформація, так і суб'єкт, що створює й поширює її.
Інформаційні потоки можуть також розрізнятися залежно від: напрямку руху; якісного змісту; якісних характеристик.
Корисність інформації визначається внутрішніми й зовнішніми користувачами, які пред'являють до її якості такі вимоги: відповідність і своєчасність інформації; вірогідність інформації; порівнянність інформації, що досягається використанням стандартів термінів, одиниць виміру, методики обробки даних; доступність і зрозумілість інформації; конфіденційність інформації.
Серед найважливіших видів джерел інформації для підприємства можна виділити: джерела усередині самої організації; інші організації; опубліковані джерела; інформаційна індустрія.
Організаційний інформаційно-технологічний простір організації - це система, що складається з декількох контурів (рисунок 4.1).
На вході забезпечується: захист від несанкціонованого доступу до внутрішньої інформації системи; сумісність із зовнішнім середовищем; вибірка інформації; розподіл інформації внутрішніми каналами.
На виході забезпечується: блокування несанкціонованого виходу інформації із системи; сумісність із зовнішнім середовищем; можливість передачі інформації заданими каналами.
У загальному виді структура інформаційних процесів на підприємстві складається з таких підсистем: первинне інформаційне середовище (інформаційне поле); вхідний інформаційний фільтр;подання інформації усередині системи;формування вторинного інформаційного середовища. аналіз реакції користувача. Реакція користувача - це критерій якості інформаційної діяльності.
Управління всіма видами інформаційних ресурсів, використовуваних у діяльності організації, вимагає рішення таких задач: управління обробкою й рухом інформації; управління використанням інформації. Розрізняють чотири види інформаційних потоків в організації (таблиця 4.1).
Таблиця 4.1 - Види інформаційних потоків в організації і їх зміст
|
№ п/п |
Вид інформаційного потоку |
Зміст |
|
1 |
Обмін між організацією й зовнішнім середовищем |
маркетинг, реклама, зв'язки із громадськістю |
|
2 |
Міжрівневий обмін інфор мацією в організації |
|
|
3 |
Горизонтальний обмін інфор мацією |
|
|
4 |
Неформальний обмін інфор мацією |
|
Системний підхід до рішення ділових проблем. Основні визначення й особливості інформаційних систем менеджменту (ІСМ). Цикл розробки інформаційних систем менеджменту
Головні вимоги системного підходу – це системне охоплення, системне подання, системна організація досліджень.
Між об'єктами, які утворюють систему, існують зв'язки – матеріальні й інформаційні. Управління – це цілеспрямований вплив на керовані параметри системи, у якій завжди можна розрізнити ту частину, який керують (об'єкт управління) і ту частину, що керує (суб'єкт управління). Між керуючими й керованою системами повинні існувати канали зв'язку. Прямий зв'язок – передача керуючих сигналів від суб'єкта управління до керованого об'єкта. Зворотний зв'язок – передача сигналів про функціонування й стан об'єкта управління. Надійність систем, які мають тільки прямий зв'язок, обмежена.
Контроль – це головна функція контрольного елемента системи, що перевіряє й оцінює сигнали зворотного зв'язку для визначення того, як система рухається в напрямки до мети. Іноді поняття зворотного зв'язка й контролю поєднують.
На практиці системний підхід до рішення ділових проблем вимагає, насамперед, з'ясування існуючих обмежень. Є чотири загальні обмеження рішення: інформація, допущення, знання й час.
Метою ІСМ є ефективне прийняття рішень менеджерами щодо розвитку керованого об'єкта. Процес прийняття рішень має три стадії: інформаційну, проектну, а також стадію вибору.
На інформаційній стадії досліджується середовище, визначаються події й умови, які вимагають прийняття рішень. На проектній стадії розробляються й оцінюються можливі напрямки діяльності (альтернативи). На стадії вибору обґрунтовують і відбирають певну альтернативу, організують спостереження (моніторинг) за її реалізацією. Окремі стадії процесу можуть багаторазово повторюватися, якщо менеджер не буде задоволений зібраною інформацією або результатами її обробки.
В основі створення, використання й удосконалення автоматизованих інформаційних систем управління підприємствами (АІСУП) лежить поняття життєвого циклу (ЖЦ). Традиційно виділяють такі основні етапи ЖЦ АІСУП: аналіз вимог; проектування; програмування/впровадження; тестування й налагодження; експлуатація й супровід.
Кожний етап ЖЦ породжує певний набір документів і технічних рішень, при цьому для кожного етапу початковими є документи й рішення, отримані на попередньому етапі. Кожний етап завершується верифікацією (перевіркою, контролем) відповідності цих документів і рішень початковим. Існуючі моделі ЖЦ визначають порядок виконання етапів у ході розробки, а також критерії переходу від етапу до етапу. Відповідно до цього найбільше поширення одержали такі три моделі ЖЦ:
Рис. 5.2. Спіральна модель життєвого циклу АІСУП
Розглянемо детальніше основні етапи ЖЦ.
1) Аналіз вимог. Метою аналізу є перетворення загальних, нечітких знань про вимоги до майбутньої системи в точні (по можливості) визначення. Результатом етапу повинна бути модель вимог до системи (іншими словами - системний проект).
Модель вимог повинна включати: повну функціональну модель вимог до майбутньої системи із глибиною відпрацьовування до рівня кожної операції кожної посадової особи; специфікації операцій нижнього рівня; пакет звітів і документів по функціональній моделі; концептуальну інформаційну модель вимог; пакет звітів і документів по інформаційній моделі; архітектуру системи із прив'язкою до концептуальної інформаційної моделі; пропозиції щодо організації структури для підтримки системи.
2) Розробка технічного завдання. На основі моделі вимог розробляється технічне завдання на створення системи, що містить: вимоги до автоматизованих робочих місць, їх складу й структури, а також до способів і схем інформаційної взаємодії між ними; розробку вимог до технічних засобів; визначення вимог до програмних засобів; розробку топології, складу й структурі локальної обчислювальної мережі; вимоги до етапів і строків виконання робіт.
3) Проектування. Проектування є етапом ЖЦ, на якому визначається, як необхідно реалізовувати вимоги до АІСУП, розроблені й зафіксовані на етапі аналізу. У результаті повинна бути побудована модель реалізації. Цей етап звичайно розділяють на два: проектування архітектури системи и детальне проектування
4) Реалізація (програмування/адаптація). На етапі реалізації здійснюється створення системи, як комплексу програмно-апаратних засобів, починаючи від проектування й створення телекомунікаційної інфраструктури й завершуючи розробкою й інсталяцією додатків.
5) Тестування й налагодження. Тестування - це набір процедур і дій, призначених для демонстрації коректної роботи АІСУП у заданих режимах і зовнішніх умовах. Ціль тестування виявити наявність помилок або переконливо продемонструвати їх відсутність. Налагодження - це набір процедур і дій, які починаються з виявлення самого факту наявності помилки й закінчуються встановленням точного місця, характеру цієї помилки й способів її усунення.
6) Експлуатація й супровід. Основними завданнями етапу експлуатації й супроводу є: адміністрування – забезпечення стабільності роботи системи й збереження інформації; технічна підтримка – своєчасна модернізація й ремонт окремих елементів; розвиток системи – адаптація можливостей експлуатованої системи, до поточних потреб бізнесу підприємства.
Поняття інформаційного забезпечення. Класифікація управлінських задач організації й класифікація працівників організації, відповідно до виконуваних задач. Інформаційна діяльність і її характеристики. Категорії управлінської інформації. Критерії відбору. Аналітична діяльність, типи аналітичних досліджень. Оглядово-аналітична інформація і її класифікація
Інформаційне забезпечення управління - це організація цілеспрямованих масивів інформації й інформаційних потоків, що включають збір, зберігання, обробку й передачу інформації (у тому числі й з використанням комп'ютерних інформаційних систем) з метою аналізу отриманих результатів для підготовки, обґрунтування й прийняття управлінських рішень органами управління.
Суб'єкт управління виробляє управлінські рішення, передає їх об'єкту управління й вимагає зворотного зв'язку - надходження інформації про результати. Ефективність управління залежить від того, наскільки продумано, систематично й професійно відбувається інформаційна взаємодія між суб'єктом і об'єктом управління.
Аналіз видів управлінської діяльності дозволяє визначити задачі, що розв'язуються в організації, і виконавців цих задач. Класифікація задач по ступені інтелектуальності й складності наведена в таблиці 6.1. Класифікація працівників відповідно до виконуваних задач наведена в таблиці 6.2.
Основний клас завдань, властивих офісу, - документальне забезпечення управління. Рішення будь-яких завдань управління передбачає проведення великого обсягу типових офісних робіт, які включають: обробку вхідної й вихідної інформації; збір і наступний аналіз даних з урахуванням різних критеріїв відбору; зберігання інформації, що надійшла,, забезпечення швидкого доступу до неї, пошук і вибірка інформації, необхідної в цей момент.
Таблиця 6.1 - Класифікація управлінських задач організації по ступені інтелектуальності й складності
|
Клас задачи |
Тип |
Характеристики |
Методи рішення |
|
1 |
Задачі прийняття рішень в умовах повної визначеності. |
Випадкові й невизначені фактори відсутні. Найбільш прості завдання, що складаються з повністю формалізованих процедур, виконання яких, крім витрат часу, не становить ніякої складності для виконавців. |
Завдання стандартизуються й програмуються. До них відносяться контроль і облік, оформлення документів, їх тиражування, розсилання й ін. Такі завдання вирішуються практично всіма автоматизованими інформаційними системами |
|
2 |
Задачі прийняття рішень в умовах ризику. |
Більше складні завдання. Вони включають випадкові фактори, для яких відомі закони їхнього впливу. |
Постановка й рішення таких задач можливі на основі методів теорії ймовірностей, аналітичного й імітаційного моделювання. |
|
3 |
Слабко структуровані задачі. |
Містять невідомі або не вимірювані компоненти (кількісно не оцінювані) |
Постановка задач базується на прийнятті рішень в умовах неповної інформації. У ряді випадків вдається побудувати формальні схеми рішення на основі застосування теорії нечітких множин. |
|
4 |
Задачі прийняття рішень в умовах протидії або конфлікту (наприклад, необхідно враховувати наявність активно діючих конкурентів). |
Можуть бути присутні випадкові фактори, закони впливу яких невідомі. |
Постановка й рішення таких задач можливі (але не завжди) методами теорії ймовірностей, нечітких множин і теорії ігор |
|
5 |
Задачі прийняття рішень, що характеризуються відсутністю можливості формалізації через високий ступінь невизначеності |
Найбільш складні задачі прийняття рішень. До таких задач відносяться більшість проблем прогнозування, перспективного планування. |
Спеціальні математичні методи прогнозування поводження складних систем, методи управління в умовах ризику й невизначеності (стохастичне програмування) і т.п. |
Таблиця 6.2 - Класифікація працівників організації відповідно до виконуваних завдань
|
Групи працівників |
Клас задач |
Характеристика діяльності |
Розподіл робочого часу |
|
Керівники – генеральні директори, головні адміністратори, виконавчі директори, начальники відділів |
4, 5 |
Творчий елемент роботи максимальний, а рутинний зміст мінімальний. Ці працівники несуть найбільшу відповідальність за прийняття рішень і є основними користувачами всіх інформаційних ресурсів організації. Основна форма діяльності – ділове спілкування. |
Ділові контакти - 47%, робота з документами - 29%, телефонні переговори - 9%, відрядження (поїздки) - 6%, аналіз проблем і прийняття рішень - 4%, інше - 5%. |
|
Фахівці |
2, 3 |
Частка рутинної роботи різна й, при раціональній технології, повинна бути незначної. Формують інтелектуальний базис установи, забезпечують для керівника практично всю інформаційну підготовку прийняття рішення. Є основними виконавцями документів, визначають їх якість. |
Ділові контакти - 23%, робота з документами - 42%, телефонні переговори - 17%, аналітична робота - 12%, інше - 6%. |
|
Технічні працівники |
1 |
Виконують всю рутинну роботу. Робота цих працівників регламентована, але не має потреби в розумінні змісту інформації, що оброблюється. Основний критерій продуктивності їх роботи - оперативність і своєчасність обробки без збоїв і помилок. |
Робота з документами - 69%. телефонні переговори - 20%. ведення обліку - 6%. інше - 5%. |
Діяльність в області інформаційного менеджменту пов'язана із проведенням таких видів робіт: визначення кола управлінських задач, які вирішуються, як на рівні всієї організації, так і в кожному з її підрозділів; визначення найбільш важливих напрямків діяльності організації на певних етапах її розвитку; уточнення складу й структури інформаційних матеріалів, необхідних для забезпечення управлінських рішень.
Управлінську інформацію можна умовно розділити на три категорії (таблиця 6.3):
Таблиця 6.3 Категорії управлінської інформації і її призначення
|
№ п/п |
Категорія |
Призначення |
|
1 |
Інформація стратегічного планування |
Дозволяє вищому керівництву ухвалювати рішення щодо встановлення довгострокових цілей, нагромадженню ресурсів для досягнення цих цілей і формулювати політику їх досягнення (може містити перспективні оцінки середовища, економічні прогнози й демографічні тенденції) |
|
2 |
Контрольна управлінська інформація |
Використовується менеджерами середнього рівня для координації різних підконтрольних їм дій, приведення ресурсів у відповідність завданням, розробки оперативних планів |
|
3 |
Оперативна інформація |
Допомагає виконувати звичайні повсякденні операції, розрахунок заробітної плати, фінансові розрахунки й ін. |
Відбір інформації - це процес виділення з інформаційного потоку найцінніших документів, їх окремих частин або фактичних відомостей відповідно до прийнятих критеріїв.
Критерій відбору інформації - ознака або набір ознак, на основі яких приймається рішення про включення документа або його складових в інформаційну систему.
До аналітичної діяльності відносять ті процедури й процеси інтелектуальної діяльності, які мають ознаки творчості, породжують нову інформацію, дозволяють виявляти нові проблеми або їх аспекти, пропонувати нетрадиційні способи їхнього рішення.
Розрізняють моніторингові, ініційовані й кумулятивні аналітичні дослідження (таблиця 6.4)
Таблиця 6.4 – Типи аналітичних досліджень та їх характеристика
|
№ п/п |
Тип досліджень |
Призначення |
Методи дослідження |
Ціль |
|
1 |
Моніторингові |
призначені для довго строкового аналітич ного спостереження за розвитком певної ситуації |
методи моделювання, екс пертного оцінювання, діаг ностики й прогнозування |
забезпечення можливості вироблення управлінських рішень, що мають про філактичний або поперед жувальний характер. |
|
2 |
Ініційовані |
проводяться по неза планованим раніше до рученням керівництва або в результаті виявлення, при прове денні моніторингових досліджень, нових проблемних ситуацій |
аналіз і оцінка альтерна тивних характеристик ситу ації з урахуванням їх суб'єктивно-інтуїтивних оці нок експертами-аналітиками |
одержання кінцевого аналі тичного результату зі струк туризацією проблеми, або ініціювання нового моні торингового аналітичного процесу, або проведення кумулятивного аналітич ного дослідження |
|
3 |
Кумулятивні |
проводяться на основі ситуативної обробки інформації групами ке рівників і/або експерт тів-аналітиків |
широко застосовується ме тодологія групових експерт них процедур |
отримання узагальненої експертної оцінки з пробле ми, що досліджується |
Оглядово-аналітична діяльність – один з найважливіших напрямків інформаційного забезпечення користувача. Основні її цілі: підготовка інформації для прийняття рішень; оцінка рівня досліджень, що здійснюються; забезпечення фахівців області необхідною інформацією, у тому числі фактографічної; ознайомлення фахівців і керівників з досягненнями в певних областях господарства, науки й техніки; інформаційне забезпечення планів соціально-економічного й науково-технічного розвитку держави, області, організації, фірми й т.п..
Основні засоби для досягнення цих цілей: підготовка оглядових документів, аналітичних довідок, доповідей і т.п.
Огляд - науково-технічний документ, що містить отриману на основі аналізу, систематизації й узагальнення відомостей з першоджерел концентровану інформацію про попередній і сучасний стан або тенденцію розвитку проблеми.
Огляди можуть бути розділені по трьох взаємозалежних ознаках:
1. Глибині аналізу змісту першоджерел.
2. Цільовому призначенню огляду.
3. Формі подання огляду, що відбиває оперативність інформації.
По першій ознаці виділяють: бібліографічний огляд, реферативний огляд аналітичний огляд. Всі види бібліографічного й реферативного оглядів є вторинними документами, а аналітичного – первинними, оскільки містять аргументовану авторську оцінку стану й тенденцій розвитку теоретичних, експериментальних аспектів проблеми, предмета й, при необхідності обґрунтовані рекомендації їхнього практичного використання.
Для подальшого розподілу цих типів оглядів використовується друга ознака розподілу - їхнє цільове призначення.
1. Бібліографічні огляди діляться на такі види: огляд нових надходжень, огляд рекомендаційної літератури, огляд джерел інформації, огляд інформаційних видань.
2. Реферативні огляди діляться на такі види: науково-технічний реферативний огляд, виробничо-технологічний реферативний огляд, техніко-економічний реферативний огляд; комплексний реферативний огляд.
3. Аналітичні огляди діляться на такі види: науково-технічний аналітичний огляд; виробничо-технологічний аналітичний огляд; техніко-економічний аналітичний огляд; комплексний аналітичний огляд; порівняльний огляд; прогностичний огляд; науково-популярний огляд.
За формою подання, що відображає оперативність оглядової інформації, огляди діляться на такі види: оглядова довідка - огляд поточних матеріалів по вузькоспеціальному питанню; щорічний огляд - огляд за рік, при висновку якого можуть бути використані оглядові довідки; оглядова стаття - огляд, що охоплює матеріал за певний період ( 3-10 років), при його складанні можуть бути використані щорічні огляди, може бути опублікований у журналах і тематичних збірниках; огляд монографічного типу - огляд, що розглядає різні аспекти проблеми, охоплює матеріал строком понад 5-10 років; при його складанні можуть бути використані оглядові статті; публікується у вигляді брошури, книги.
Визначення й структура системи штучного інтелекту (СШІ). Визначення, властивості й застосування експертних систем
СШІ – це програмна система, що імітує на комп'ютері мислення людини. Перед її створенням структурується сукупність знань: вивчається процес мислення людини, яка вирішує певні задачі або приймає рішення в конкретній професійній області; виділяються основні кроки цього процесу; розробляються програмні засоби, що відтворюють вивчений процес на комп'ютері.
Структура СШІ
Основними структурними елементами СШІ є правила (у них виражені знання) і факти (їх оцінюють за допомогою правил).
Правило має наступну структуру:
ЯКЩО <умова> ТО <висновок>
Обидві частини правила виражені символами. У теорії баз знань ця конструкція зветься правило-продукція. Приклад правила-продукції:
ЯКЩО коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів перевищує одиницю при низької оборотності, ТО фінансова автономність і стійкість критична
Найчастіше в управлінській практиці правила бувають виведені із сукупності фактів емпірично (на основі досвіду), а не шляхом математичного аналізу або алгоритмічного рішення. Такі правила називають евристиками (від грецького "знаходжу"). Це прийоми дослідження й навчання, згідно яким виявлення істини повинне відбуватися за допомогою відповідних навідних запитань.
Знання про предметну область називають базою знань. Загальні знання, використані в конкретної СШІ для знаходження рішень, називають механізмом висновків, маючи на увазі вивід логічних висновків.
База фактів сукупність фактів, що оцінюються за допомогою знань. У базу необхідних фактів менеджер може частину даних витягти за допомогою запитів з якоїсь бази даних, а частину сформувати самостійно.
Таким чином, в узагальненій концептуальній структурі СШІ можна виділити три головних елементи: базу фактів, базу знань і механізм висновків. Для розміщення логічного висновку на екрані виділяють ще один елемент: вікно виводу.
Визначення експертних систем
ЕС – це реальне практичне застосування можливостей штучного інтелекту. ЕС - це заснована на знаннях певної комплексної предметної області інформаційна система, що виконує роль експерта-консультанта для кінцевих користувачів. Ресурсними компонентами ЕС є апаратні, програмні й людські ресурси.
Апаратні ресурси складаються з автономних комп'ютерних систем, а також комп'ютерних робочих станцій і терміналів, що приєднані до комп'ютерів-серверів за допомогою телекомунікаційних мереж.
Програмні ресурси – це механізм висновків, а також інші програми для роботи зі знаннями й для зв'язку з кінцевими користувачами.
Людські ресурси.
Експерт або предметний експерт – людина, що є визнаним фахівцем у конкретній предметній області й яка уміє легко пояснити свої методи, прийоми й стратегії рішення проблем. В ЕС, як правило, моделюються знання одного або декількох експертів, а також використовуються додаткові доступні знання.
Інженер по знаннях (інженер знань) повинен бути глибоким фахівцем в області ЕС і, зокрема, володіти повною інформацією про конкретну ЕС. Він здійснює перенос знань експерта в ЕС при її побудові й настроюванні на конкретну предметну область.
Кінцевий користувач – використовує ЕС для одержання відповідей на свої питання з області компетентності даної ЕС. Він спілкується з ЕС через підсистему спілкування мовою максимально наближеною до професійної мови в конкретній області експертизи.
По сферах використання ЕС їх можна розділити на виробничі й управлінські. Виробничі ЕС дають експертний висновок по керуванню виробничими процесами, управлінські - допомагають менеджерам приймати рішення.
Властивості експертних систем
ЕС повинна мати набір наступних властивостей: компетентність, символьні міркування, глибина, самосвідомість.
Компетентність означає, що ЕС повинна досягати експертного рівня рішень – бути вмілої, тобто міркувати, виходячи з фундаментальних принципів для знаходження правильного рішення навіть у випадку деяких некоректних даних.
Символьні міркування. Ця вимога означає, що результат експертизи завжди повинен бути виражений звичайними реченнями в термінології професійної області знання.
Вимога глибини означає, що ЕС повинна працювати в предметній області, що містить важкі завдання, а також використовувати складні правила.
Наявність самосвідомості означає, що ЕС повинна бути здатна пояснити свої висновки й дії. Способи застосування експертних систем наведені в таблиці 7.1.
Таблиця 7.1 - Сфери застосування й використання експертних систем
|
№ п/п |
Сфера застосування |
Призначення |
|
1 |
Інтерпретація |
Опис ситуації за інформацією, що надходить від датчиків |
|
2 |
Прогноз |
Визначення ймовірних наслідків ситуацій. Наприклад, прогноз поводження виробничого агрегату, прогноз попиту на паливо, прогноз товарообігу, прогноз цін на товари й т.п. Системи прогнозування іноді використовують імітаційне моделювання – програми, що відбивають причинно-наслідкові зв'язки, на основі яких за значеннями даних, що вводяться, генеруються різні ситуації |
|
3 |
Діагностика |
Виявлення причин неправильного функціонування системи за результатами спостережень |
|
4 |
Проектування |
Побудова конфігурації об'єктів при заданих обмеженнях |
|
5 |
Планування |
Визначення послідовності дій |
|
6 |
Спостереження |
Порівняння результатів спостережень із очікуваними результатами |
|
7 |
Налагодження |
Складання рецептів виправлення неправильного функціонування системи |
|
8 |
Ремонт |
Виконання послідовності запропонованих виправлень |
|
9 |
Навчання |
Діагностика, налагодження й виправлення поводження того, якого навчають, |
|
10 |
Управління |
Управління поводженням системи як цілого |
Інформаційна модель організації. Життєвий цикл інформаційного ресурсу. Функції менеджменту на різних етапах життєвого циклу інформаційного ресурсу
Моделювання – це метод опосередкованого, практичного або теоретичного оперування об'єктом, при якому використовується не сам об'єкт, а його модель. Модель – це представлена подумки або реалізована матеріально система, що, відображаючи або відтворюючи об'єкт дослідження, здатна заміняти його так, що її вивчення дає нам нову інформацію про цей об'єкт.
Існує два основних способи опису моделей – статичний і динамічний. Статичний опис розглядає структуру моделі, тобто такі її аспекти, які не залежать від часу. Динамічний опис розглядає потік подій, тобто зміну у часі процесів, що моделюються.
Інформаційна модель організації є схемою потоків інформації, що використовується в процесі управління. Вона відображає різні процедури виконання функцій управління організацією й представляє зв'язок вхідних і вихідних документів і показників по кожному завданню.
Для побудови моделей інформаційної діяльності підприємства, що відображають взаємозв'язки між інформаційними потоками, широко використовують методи інформаційної логистики. Інформаційна логістика - це:
1. Система управління інформаційними потоками, які забезпечують виробничо-господарські процеси на підприємстві;
2. Комплекс заходів з метою управління виробництвом інформації, її рухом і одержанням з мінімальними витратами.
Впровадження комп'ютерних технологій дозволяє застосовувати менеджмент ділових процесів (Workflow Management - автоматизація діловодства; автоматизація документообігу). Цей метод являє собою управління інформаційною логістикою на базі комп'ютерної технології й має на меті забезпечення діяльності по виконанню господарських завдань необхідною інформацією відповідного виду, обсягу, якості, у відповідний термін і у відповідному місці з мінімальними витратами.
Діяльність будь-якого підприємства можна представити як безперервну зміну стану фізичних і інтелектуальних об'єктів підприємства. Кожна зміна того чи іншого об'єкту повинна мати своє документальне відображення. Їх сукупність утворює інформаційну сферу підприємства. Рух і зміна інформації утворюють інформаційні потоки (наприклад, документообіг).
Моделювання інформаційних взаємозв'язків здійснюється між: реальними об'єктами; фізичними й абстрактними залежностями, що існують між реальними об'єктами; інформацією, що відноситься до реальних об'єктів; структурою даних, що застосовується для створення, нагромадження, використання й управління інформацією.
При побудові інформаційної моделі проектувальник завжди оперує двома основними глобальними областями, кожної з яких відповідає безліч характерних об'єктів. Першою із цих областей є реальний мир або ж сукупність фізичних і інтелектуальних об'єктів, таких як люди, речі, ідеї й ін., а також всі властивості цих об'єктів і залежності між ними. Другою є інформаційна область. Вона містить у собі існуючі інформаційні відображення об'єктів першої області і їх властивостей.
Інформаційне відображення не є об'єктом реального миру, однак зміна його, як правило, є наслідком певної зміни відповідного об'єкта реального миру.
Інформаційний ресурс – це організована сукупність документованої інформації, що включає бази даних і знань, інші масиви інформації в ІС.
Інформаційний ресурс (ІР) – базова складова інформаційного менеджменту. Формування й використання ІР – одна з ключових проблем створення єдиного інформаційного простору, як на рівні організації, так і на загальнодержавному рівні.
Інформаційні ресурси створюються в процесі функціонування автоматизованих інформаційних систем (АІС) різних рівнів і різних предметних областей (сфер діяльності). Формування ІР і їх грамотне системне використання набуває все більше значення, створюючи систему керування інформаційними ресурсами й потоками. Планування й розробка таких систем ґрунтуються на етапах життєвого циклу інформаційного ресурсу, модель якого представлена на рисунку 8.1
Життєвий цикл інформаційного ресурсу визначає цикл взаємодії фахівця й системи й складається з наступних етапів:
Типовими задачами є виконання основних функцій менеджменту, таких як планування, організація, координація, контроль.
Розглянемо, які функції менеджменту виконуються на кожному з етапів життєвого циклу інформаційного ресурсу (таблиця 8.1).
Таблиця 8.1 - Функції менеджменту на етапах життєвого циклу інформаційного ресурсу
|
Етапи життєвого циклу інформаційного ресурсу |
Функції менеджменту |
Зміст |
|
Визначення цілей |
Планування |
|
|
Організація |
|
|
|
Контроль |
|
|
|
Створення, збірі, зберігання, пошук, передача повідомлень і даних |
Планування |
|
|
Організація |
|
|
|
Контроль |
|
Продовження таблиці 8.1
|
Етапи життєвого циклу інформаційного ресурсу |
Функції менеджменту |
Зміст |
|
Використання інформаційних ресурсів |
Планування |
|
|
Організація |
|
|
|
Контроль |
|
Використання систем підтримки прийняття рішення (СППР) в стратегічному плануванні діяльності установи. Еволюція систем підтримки прийняття рішень
З початку 70-х років минулого століття в США почали інтенсивно розвиватися роботи із проблеми автоматизованої підтримки прийняття управлінських рішень, що сприяло створенню інформаційних систем третього покоління СППР - систем підтримки прийняття рішень (Decision Support Systems – DSS). Термін СППР був запропонований в 1971 р. Скоттом Мортоном для систем прийняття управлінських рішень, а також Геррити - для назви людино-машинних систем прийняття рішень.
Головні компоненти СППР
В 1980 р. Сnрейг запропонував узагальнену архітектуру СППР, що складається із трьох основних компонентів: дані, діалог і моделювання. З урахуванням сучасної термінології головними компонентами СППР є: база даних (БД) і підсистема управління базою даних (СУБД); інтерфейс користувача; база моделей (БМ) і система управління базою моделей (СУБМ).
Головною особливістю СППР є орієнтація не на процес, а на набір можливостей, які обираються менеджером в інтерактивному спілкуванні. Розробка складних СППР для рішення комплексних завдань підприємства, наприклад, для стратегічного планування має дві особливості: акцент робиться на комплексних вимогах менеджера (підтримка всіх стадій рішення); використовується метод розробки прототипу, що зв'язано зі складністю визначення вимог користувача заздалегідь.
Використання прототипу - це ефективний сучасний метод швидкої розробки прообразу інформаційних систем, починаючи з їх працездатних спрощених моделей. У цьому процесі активну участь приймає кінцевий користувач, що працює разом із системним аналітиком (або програмістом) безпосередньо у комп'ютера. Метод прототипування щонайкраще відповідає сутності системного підходу, практично реалізуючи динамічність, саморозвиток, адаптивність, нескінченність інформаційних систем.
Аналіз еволюції систем підтримки прийняття рішень дає можливість виділити два покоління СППР. Перше розроблялося з 1970 до 1980 р., друге - з початку 1980-го дотепер. Характеристики основних компонент СППР першого и другого покоління наведено в таблиці 9.1.
Таблиця 9.1 – Характеристики основних компонент СППР першого и другого покоління.
|
№ п/п |
Компоненти СППР |
Покоління СППР |
|
|
Перше |
Друге |
||
|
1 |
Управління даними |
велика кількість інформації, внутрішні й зовнішні банки даних, обробка й оцінка даних |
необхідна й достатня кількість інформації про факти відповідно сприйняттю особи, що приймає рішення (ОПР), що охоплює відповідні припущення, інтереси, і якісні оцінки |
|
2 |
Управління обчисленням (моделювання) |
моделі, розроблені фахівцями в сфері інформатики для предметних областей |
гнучкі моделі, які сприймають спосіб мислення ОПР у процесі прийняття рішень |
|
3 |
Інтерфейс користувача (мова спілкування) |
мови програмування, розроб лені для великих ЕОМ, які використовуються тільки програмістами |
програмні засоби, "дружні" користувачеві, звичайна мова, безпосередня, робота користу вача з системою. |
Електронні публікації. Інформаційний консалтинг. Захист інформації
Під створенням електронних видань (electronic publishing) розуміють створення інформаційних структур, які поширюються електронними засобами між конкретними користувачами. Переважна більшість електронних публікацій передбачає інтерактивну взаємодію з користувачем і наявність засобів навігації з використанням гіпертексту. Як правило, видання мережних документів ґрунтується на мові HTML. Види електронних публікацій організації наведені в таблиці 10.1.
Таблиця 10.1 Види електронних публікацій і їх характеристика
|
№ п/п |
Вид електронної публікації |
Характеристика |
|
1 |
Статична публікація |
Публікація змісту, що залишається незмінним, поки автор не змінить його вручну |
|
2 |
Динамічна публікація |
Публікація змісту, що автоматично змінюється, але виглядає однаково для будь-якої аудиторії |
|
3 |
"Вибіркова" публікація |
Публікація змісту, побудованого із заздалегідь визначених компонентів, які аудиторія підбирає самостійно, виходячи зі своїх специфічних потреб |
|
4 |
Адаптивна, публікація |
Публікація змісту, що складається із заздалегідь визначених компонентів, які може настроювати як аудиторія, так і автор |
|
5 |
Публікація, орієнтована на відносини |
Залучення аудиторії до процесу публікації за рахунок створення середовища, у яке користувачі вносять свій внесок, даючи відгуки й пропозиції |
Розробка електронної публікації містить такі головні компоненти: створення змісту (content); управління змістом; доставка змісту.
Розробка Web-Сайту складається з таких основних операцій і має потребу в урахуванні таких основних компонентів сайту (таблиця 10.2).
Таблиця 10.2 Основні операції й компоненти розробки Web-Сайту
|
Операції |
Компоненти |
|
|
Можна виділити наступні стандартні види сайтів (таблиця 10.3).
Таблиця 10.3 - Типи сайтів, їхнє призначення, зміст і етапи розробки
|
№ п/п |
Тип |
Призначення |
Розділи |
Етапи розробки |
|
1 |
Візитна картка |
Рекомендується невеликим компаніям і окремим особам, які бажають бути представленими в Інтернет. Використовується для довідкової підтримки клієнтів, анонсування інформації щодо пропонованих товарів і послуг |
|
|
|
2 |
Інтернет-Представниц тво |
Створюється для компаній, які планують використовувати Інтернет з маркетинговою метою, для підтримки клієнта й просування бізнесу До складу такого сайту може входити електронний каталог товарів, реалізований на основі технології баз даних, захищена паролем система адміністрування динаміч ного наповнення сайту. Сайт, побудований на основі такого типового рішення, є системою, що розвивається, і надалі може бути доповнений новими інформацій ними розділами й програмними модулями. |
|
|
Продовження таблиці 10.3
|
№ п/п |
Тип |
Призначення |
Розділи |
Етапи розробки |
|
3 |
Корпоратив ний сайт |
Створюється для компаній, які планують використовувати Інтер нет як основний засіб продажу й залучення широкої аудиторії. У рамках такого проекту може бути здійснена розробка розділів підтримки регіонів, механізмів взаємодії з партнерами, засобів автоматичної реєстрації партнерів і клієнтів компанії. Сайт може містити системи торгівлі через Інтернет. |
|
|
Інформаційний консалтинг - вид консультаційної діяльності, що здійснюється на основі збору й аналізу ділової й науково-технічної інформації й пов'язана з аналізом документальних потоків, прогнозуванням ринку, пошуком нових можливостей розвитку бізнесу й ринків збуту.
До сфери інформаційного консалтингу відноситься також проведення інформаційних експертиз, які включають пошук і оцінювання ідей, гіпотез, рішень, формування систем критеріїв оцінок, збір і аналіз даних про партнерів і конкурентів, аналіз й прогнозування "лідерів" у комерції; аналіз соціально-політичного рейтингу й ін., а також комунікативний аудит.
Інформаційний консалтинг є особливим видом консультаційної діяльності й характеризується певними професійними рисами роботи консультантів: загальна ерудиція й компетентність; незалежність і неупередженість; рекомендаційний характер пропозицій; спеціальна кваліфікована експертиза; конфіденційність.
Потенційними користувачами консалтингових послуг виступають будь-які організації, які зіштовхуються з управлінськими проблемами. До них у першу чергу можна віднести приватні компанії, банки, державні установи, професійні асоціації, інвестиційні фонди й ін.
Інформаційний посередник (або брокер) - це особа або організація, що здійснює зв'язок між виробниками інформаційних продуктів і послуг і їх користувачами, володіє знаннями про ринки збуту, продукти і способи їх отримання.
Інформація як об'єкт захисту
Службову таємницю організації становлять відомості про фінанси й бюджетну політику, відомості про організацію внутрівиробничої й управлінської діяльності, забезпечення захисту цих відомостей відповідно до норм чинного законодавства.
Комерційну таємницю становлять економічні інтереси й інформація про різні сфери виробничо-господарської, управлінської, науково-технічної, фінансової діяльності організації, охорона яких обумовлена інтересами конкуренції й можливою загрозою економічній безпеці підприємства.
Персональна таємниця - це інформація, що містить відомості про фізичну особу й дозволяє цю фізичну особу ідентифікувати.
Методи захисту інформації
При обранні засобів захисту інформації необхідно враховувати: об'єкти злочинних зазіхань; перелік погроз; можливих суб'єктів, що здійснюють злочинні зазіхання; можливі типи структурних зазіхань в інформаційній системі підприємства; форми здійснення злочинних зазіхань; групу ризику санкціонованих користувачів; групу ризику несанкціонованих користувачів; мотиви злочинних зазіхань; можливі місця здійснення злочинних зазіхань.
Загальні вимоги
Контрольні роботи з дисципліни "Інформаційний менеджмент" виконуються протягом 2-х семестрів після настановних занять - по одній роботі в кожному семестрі. Контрольні роботи подаються особисто або надсилаються в деканат для реєстрації. Потім робота передається на кафедру для перевірки викладачем дисципліни. Якщо робота виконана не в повному обсязі й/або із грубими помилками й відхиленнями від вимог методичних вказівок, то вона повертається студентові на доробку. Захист контрольної роботи здійснюється до початку сесії на кафедрі.
Контрольна робота виконується на аркушах А4 комп'ютерним способом згідно з вимогами ДСТУ 3008-95. Загальний обсяг контрольної роботи до 15 сторінок. Наприкінці роботи повинен бути наведений список використаної літератури.
КОНТРОЛЬНА РОБОТА 1. АНАЛІЗ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТОКІВ
Завдання. У відповідності до методичних вказівок дослідити структуру й зміст інформаційних потоків, що надходять в установу й циркулюють усередині (на прикладі підприємства або підрозділу, де працює студент). Скласти й описати структурну схему підрозділу. Побудувати й описати схему бізнес-процесу, привести схему інформаційних потоків. Проаналізувати раціональність інформаційних потоків, розробити, якщо необхідно, заходи щодо їх поліпшення. Зробити висновки.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ РОБОТИ
У процесі аналізу інформаційних потоків підприємства вивчаються процеси виникнення, руху й обробки інформації, а також спрямованість і інтенсивність документообігу.
Ціль аналізу інформаційних потоків — виявлення точок дублювання, надлишку й браку інформації, причин збоїв і затримок.
Найпоширеніший метод аналізу, що найбільш часто використовуються на практиці – це складання графіків інформаційних потоків. Для побудови графіків інформаційних потоків існують певні правила складання й умовні позначки окремих елементів.
Кожний інформаційний потік - одиничне переміщення інформації - має наступні ознаки: документ (на чому фізично міститься інформація); проблематику (до якої сфери діяльності підприємства відноситься інформація: до закупівель, до збуту продукції, до планування тощо); виконавця (людини, що цю інформації передає); періодичність (частота передачі: щомісяця, щокварталу, щодня).
Алгоритм аналізу інформаційних потоків:
На рисунку 4.1 наведений приклад структурної схеми бухгалтерії підприємства.
Приклад опису посадових функцій головного бухгалтера
Обов'язки головного бухгалтера.
Фрагмент графіка бізнес-процесу матеріально-технічного постачання на підприємстві представлений на рисунку 4.2. Бізнес-процес - це послідовність робіт, спрямованих на рішення однієї із задач підприємства, наприклад, матеріально-технічного постачання, планування. Реінжиніринг бізнес-процесів займається аналізом і оптимізацією бізнес-процесів для досягнення цілей підприємства.
Приклад опису інформаційних потоків наведений у таблиці 4.1. Приклад схеми інформаційних потоків наведений на рисунку 4.3.
Таблиця 4.1. - Опис інформаційних зв'язків підприємства
|
№ і вид документа |
Періодич ність (раз на місяць) |
Виконавець |
Одержувач |
|
Закупівля й витрата матеріалів |
|||
|
1. Товарно-транспортні накладні |
200 |
ВМТП(відділ матеріально-технічного постачання), транспортно-пакувальний цех |
1-й бухгалтер по матеріалах |
|
2.Рахунки-фактури |
150 |
Постачальники |
1-й бухгалтер по матеріалах |
|
3. Прибуткові ордери на запчастині |
30 |
Склад № 1 |
2-й бухгалтер по матеріалах |
|
4. Накладні по запчастинах |
40 |
Склад № 2 |
2-й бухгалтер по матеріалах |
|
5. Лімітно-забірні карти |
30 |
Склад допоміжних матеріалів |
2-й бухгалтер по матеріалах |
|
6. Журнал-ордер № 6, журнал-ордер № 10 |
1 |
1, 2-й бухгалтер по матеріалах |
Заступник головного бухгалтера |
|
Закупівля й витрата ПММ (паливно-мастильних матеріалів) |
|||
|
7. Вимоги на ПММ |
100 |
Склад № 1 |
2-й бухгалтер по матеріалах |
|
Покупка ОЗ (основних засобів) |
|||
|
8. Прибуткові ордери на ОЗ |
5 |
Склади № 1,2 |
Бухгалтер по ОЗ |
|
9. Акт про ліквідацію ОЗ |
5 |
Цехи заводу |
Бухгалтер по ОЗ |
|
Нарахування заробітної плати |
|||
|
10. Табелі |
180 |
Цехи заводу |
1-й розраховувач |
|
220 |
2-й розраховувач |
||
|
Реалізація продукції |
|||
|
11. Рахунки на передоплату |
40 |
Великі споживачі |
1-й бухгалтер по матеріалах |
|
12. Прибуткові ордери |
120 |
Дрібні споживачі |
Касир |
|
13. Прибуткові ордери |
120 |
Касир |
Заступник головного бухгалтера |
|
14. Акт про взаємозалік |
10 |
Економіст по взаємозаліках (фін. відділ) |
Заступник головного бухгалтера |
|
Робота з підзвітними особами й матеріально-відповідальними особами |
|||
|
15. Договори з матеріально-відповідальними особами |
30 |
Матеріально-відповідальні особи |
2-й бухгалтер по матеріалах |
|
16. Видаткові ордери, авансові звіти |
30 |
Підзвітні особи |
Касир |
|
Визначення витрат і закриття місяця |
|||
|
17. Матеріальні відомості |
1 |
1, 2-й бухгалтери по матеріалах |
Бухгалтер по обліку витрат |
|
18. Амортизаційна відомість |
1 |
Бухгалтер по ОЗ |
Бухгалтер по обліку витрат |
|
19. Зводи по зарплаті |
1 |
1-й розраховувач |
Бухгалтер по обліку витрат |
|
20. Відомість по витратах |
1 |
Бухгалтер з обліку витрат |
Заступник головного бухгалтера |
|
21. Відомість балансу й визначення фінансового результату |
1 |
Заступник головного бухгалтера |
Головний бухгалтер |
КОНТРОЛЬНА РОБОТА 2. СТВОРЕННЯ WEB-ДОКУМЕНТІВ
Завдання. Розробити й реалізувати "сценарій" WEB-сторінки. Проект оформити у вигляді звіту, у якому сформульована задача, описані призначення сторінки, характеристика, користувачів, обґрунтовано вибір, спосіб рішення задачі, описана структура даних, сценарій діалогу, характер інформації й аналіз результатів.
Для виконання завдання №2 рекомендується виконати роботи, описані нижче, з тим, щоб використовувати ці прийоми для створення своєї сторінки.
1. Створення найпростішої web-сторінки
<HTML>
<HEAD>
<TITLE> Web-сторінка "Інформаційний менеджмент"</TITLE>
</HEAD>
<BODY>
Створення
Web документа
</BODY>
</HTML>
Перед збереженням переконайтеся, що скинуто прапорець Не показывать расширения для зареєстрованих типів файлів (Пуск\Панель управления\Свойства папки\Вид). У противному разі редактор Блокнот може автоматично додати в кінець імені розширення .txt.
2. Створення гіперпосилань
3. Прийоми форматування HTML- документів
Форматування містить у собі:поділ тексту на абзаци – тег <P>; переведення рядку – тег <BR>; структурування тексту горизонтальними лініями – тег <HR>; шрифти; списки тощо.
<H1>Базові програмні засоби інформаційних технологій</ H1>
<H2> Класифікація програмного забезпечення </H2>
<P> У залежності від функцій, що виконуються програмним забезпеченням, його можна розділити на дві групи:
<P>базове програмне забезпечення;
<P>прикладне програмне забезпечення.
<P> Під базовим програмним забезпеченням інформаційних систем розуміється сукупність програмних і документальних програмних засобів створення й експлуатації системи обробки даних.
<P>Прикладне програмне забезпечення призначене для рішення конкретних задач користувача й організації обчислювального процесу.
Виконайте форматування документу, для чого:
1. Відкрийте документ paragraph.htm у програмі Блокнот і збережіть його з ім'ям format.htm (Файл\Сохранить как).
2. Задайте форматування тексту, використовуючи наступні теги й атрибути.
Після тегу <BODY> уведіть тег <BASEFONT SIZE="5" COLOR="BROWN">. Він задає виведення тексту шрифтом, більшим, ніж за замовчуванням, і коричневим кольором.
3. Перший абзац тексту залиште без змін, він буде виводитися шрифтом, заданим за замовчуванням.
5. У наступному абзаці, після тегу <Р> уведіть тег <FONT SIZE="-2" FACE="ARIAL" COLOR="GREEN">.
6. Завершіть абзац тегом </FONT>.
7. У наступному абзаці використовуйте за своїм розсудом парні теги: <B> (напівжирний шрифт), <I> (курсив), <U> (підкреслення}, <S> (викреслювання), <SUB> (нижній індекс), <SUP> (верхній індекс).
8. У наступному абзаці використайте за своїм розсудом парні теги: <EM> (виділення), <STRONG> (сильне виділення).
9. Збережіть змінений документ format.htm.
10. Запустіть Internet Explorer (Пуск\Программы\Internet Explorer). Дайте команду Файл\Открыть. Клацніть на кнопці Обзор і відкрийте файл format.htm. Вивчіть використані елементи HTML, що впливають на спосіб відображення тексту.
4. Списки
HTML дозволяє використовувати наступні три типи списків: упорядкований список (елемент OL), неупорядкований список (елемент UL), список визначень (елемент DL).
<H1>Приклад упорядкованого списку</H1>
Метод-орієнтовані пакети прикладних програм включають наступні ППП.
математичного програмування;
мережного планування і управління;
теорії масового обслуговування;
математичної статистики.
<H1>Приклад неупорядкованого списку</H1>
Базова конфігурація комп'ютера включає чотири пристрої:
системний блок;
монітор;
клавіатуру;
мишу.
<H1>Приклад списку визначень</H1>
Деякі визначення мови HTML
Браузер - програма перегляду Web-сторінок
Теги – керуючої конструкції мови HTML
Контейнер – парний тег зі своїм умістом
5. Створення зображення і використання його на Web-сторінці
6. Створення таблиць
Інформація про витрати на рекламу й обсяги продаж фірми
|
Квартал |
Витрати на рекламу, грн |
Обсяг продажів |
|
|
Кількість проданої продукції, шт. |
Сума, грн |
||
|
1 |
6650 |
18175 |
50560 |
|
2 |
19139 |
6936 |
14850 |
|
3 |
22456 |
1946 |
4650 |
|
4 |
70680 |
8459 |
2260 |
|
Разом |
35516 |
72320 |
<TABLE BORDER=10 WIDTH= "60%">
<CAPTION ALIGN=ТОР>Інформація про витрати на рекламу й обсяг продаж фірми<CAPTION>
1-й рядок:
<TR BGCOLOR="YELLOW" ALIGN="CENTER">
<TH ROWSPAN=2>Квартал
<TH ROWSPAN=2>Витрати на рекламу, грн
<TH COLSPAN=2>Обсяг продажів
2-й рядок:
<TR BGCOLOR=YELLOW ALIGN=CENTER>
<TH>Кількість проданої продукції, шт.
<TH>Сума, грн.
<TR><TD>1<TD>6650<TD>18175<TD>50560
7. Створення опису фреймів
1. Запустіть текстовий редактор Блокнот (Пуск\Программы\ Стандартне\ Блокнот).
2. Уведіть наступний документ:
<HTML>
<HEAD>
<TITLE>Опис фреймів</TITLE>
</HEAD>
<FRAMESET ROWS="20%, 50,*">
<FRAME SRC="picture.htm">
<FRAME SRC="link.htm">
<FRAMESET COLS="200, 100">
<FRAME SRC="table.htm">
<FRAME SRC="list.htm">
</FRAMESET>
</HTML>
3. Збережіть цей документ під ім'ям frames.htm.
4. Запустіть браузер Internet Explorer (Пуск\Программы\Internet Explorer).
5. Дайте команду Файл\ Открыть. Клацніть на кнопці Обзор і відкрийте файл frames.htm.
6. Вивчіть представлення декількох створених раніш документів в окремих фреймах. Подивіться, що відбувається при зміні ширини вікна браузера. Перевірте, чи можна змінити положення границь фреймів методом перетаскування за допомогою миші. Клацніть на посиланні, що міститься в одному з фреймів, і подивіться, як буде відображений новий документ.
ЗМІСТ
|
[1] ВСТУП
[2] [3] 2 ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ [4] 3 САМОСТІЙНЕ ВИВЧЕННЯ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ ДИСЦИПЛІНИ [5] Тема 1. Цілі й задачі курсу "Інформаційний менеджмент" [6] Тема 2. Інформаційні системи й технології і їх еволюція [7] Тема 3. Інформаційне управління [8] Тема 4. Комунікативні відносини в організаціях [9] Тема 5. Форми й засоби обробки інформації в організаціях. Інформаційні системи й технології в управлінні [10] Тема 6. Інформаційне забезпечення управління [11] Тема 7. Основи технології експертних систем [12] Тема 8. Інформаційні ресурси установи [13] Тема 9. Інформаційний менеджмент у стратегічному розвитку установи [14] Тема 10. Використання Інтернет-технологій [15] 4 КОНТРОЛЬ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ [16] 5. ТЕСТОВІ ЗАПИТАННЯ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
[17] |
53