Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Словотвірна мотивація і способи словотвору
План
Поняття мотивації. Похідна і твірна основи. Словотвірний формант.
Мотивація (словотвірна) – 1) це тип синтагматичних (послідовних) відношень, що встановлюються між двома спільнокореневими словами, одне з яких є формально і семантично первинним, мотивуючим, вихідним, а друге – вторинним, мотивованим, таким, що виводиться з первинного; 2) семантична і структурна зумовленість одного зі спільнокореневих слів іншим.
Відношення словотвірної мотивації поєднують мотивуюче слово і мотивоване слово.
Слово, яке в структурно-семантичному плані зумовлює друге спільнокореневе слово, називається мотивуючим.
Слово, яке в структурно-семантичному плані зумовлене іншим спільнокореневим словом, називається мотивованим.
слово → словник → словниковий;
рахувати → перерахувати → перерахунок → → перерахунковий.
Похідна і непохідна основи розрізняються за наявністю/відсутністю мотивації. Похідна основа – це лексична основа мотивованого слова, а непохідна – це лексична основа слова, що не може бути мотивованим іншим словом.
ділити → поділити
поділити → поділ
поділити → розподілити
розподілити → розподіл
Твірна основа – це лексична основа мотивуючого слова. Твірна основа є базовим складником похідної основи.
Між твірною і похідною основами встановлюються закономірні структурно-семантичні відношення. У семантичному плані похідна основа зажди складніша за твірну:
школ-а → школ-яр → школ-яр-ськ-ий
→ шкіль-н-ий
→ при-шкіль-н-ий
У структурному плані :
1) похідна основа може бути складнішою за твірну (типовий, найбільш поширений варіант відношень);
2) похідна основа може бути такою ж, як твірна: зу-пин-и-ти → зу-пин-к-а, золот-о → золот-ий;
3) похідна основа може бути простішою за твірну: по-діл-и-ти → по-діл.
Словотвірний формант – це той матеріальний засіб, яким відрізняється структура похідної основи від твірної.
Формантами можуть бути
(1) афікси,
(2) порядок розташування твірних основ у складі похідної,
(3) єдність основного словесного наголосу.
ремонт, вагон → вагоноремонтний.
Словотвірні форманти можуть бути простими і комбінованими.
Одиниці, за якими відтворюються синтагматичні відношення (словотвірна пара, словотвірний ланцюг).
увага → уважний
уважний → уважність
Словотвірна пара – це два спільнокореневі слова, між якими встановлюються відношення безпосередньої дериваційної мотивації.
Словотвірна пара складається з твірного і похідного слів.
південно-західний → південний
південно-західний → західний
кораблебудівний → корабель
кораблебудівний → будувати
Складне слово, утворене способом складання, може входити до складу двох словотвірних пар як похідне слово.
Однак, пор.:
лінгводидактика → лінгводидактичний
Шукати → пошукати → пошук → пошуковий → пошуково-розвідковий
Словотвірний ланцюг – (1) лінійна послідовність спільнокореневих слів, об’єднаних відношеннями похідності; (2) Ряд споріднених слів, що перебувають у відношеннях послідовної похідності.
Основними способами творення нових слів в українській мові є морфологічні:
Суфіксальний: книга -» книжка; вишня -» вишняк; читати -» читач; фабрика -» фабричний; добрий -» доброта; клас -» класовий; писати -» писання; учнівський -» учнівство; світ -» світанок;
Префіксальний: будова пере будова; ходити -» від ходити -» заходити -» приходити; казати -» переказати. За допомогою префіксів творяться здебільшого дієслова;
Префіксально-суфіксальний: безкомпромісний, позаплановий, аморальний, перепідготовка, заспокоєння, застереження, відбиток, знеосібнення.
Безафіксний спосіб полягає в тому, що від твірного дієслова або прикметника відкидаються афікси (суфікси і закінчення) мотивуючого слова, залишається так звана усічена основа: підписувати — підпис, розшукувати — розшук, приходити — прихід, синій — синь, закидати —закид, розпускати —розпуск.
Основоскладання — один з поширених в українській мові спосіб словотворення, при якому нове слово виникає в результаті складання двох основ: листопад, пароплав, стінгазета, вельмишановний, атомохід, криголам, радіомовлення, телебачення, плодоносити.
Базою для творення (тобто словотворчими засобами) таких слів є існуючі в мові сполучення з незалежним (сурядним) зв'язком: ліс і степ -» лісостеп, залізо і бетон -» залізобетон, науковий і технічний -» науково-технічний, м'ясо і молоко -» м'ясо-молочний. Сполучення слів із залежним (підрядним) зв'язком: сільське господарство -» сільськогосподарський, Чорне море -» чорноморський, нова будова -» новобудова, широкий лист -» широколистий, обробляти дерево -» деревообробний, всюди ходити -» всюдихід, далеко бити -» далекобійний.
Слова, утворені способом складання, називаються складними. Частини складних слів можуть поєднуватися між собою сполучними голосними о, е, є (водограй, чорнобровий, народногосподарський, тепловоз, хвилеріз, землемір, життєдайний) або без них (Киівгаз, стінгазета).
Складні слова можуть стати твірною основою наступного суфіксального словотворення, наприклад: машинобудівн(ий) + ик: = машинобудівник, вогнегасн(ий) + ик = вогнегасник.
Абревіація — це також складання, але не цілих слів, основ чи коренів, а тільки початкових частин. У результаті виникає нове складноскорочене слово — абревіатура, наприклад: хімпром (хімічна промисловість), агропром (агрономічна промисловість), юннат (юний натураліст).
За будовою абревіатури бувають кількох видів, бо можуть утворюватися:
від початкових частин кожного твірного слова: міськвиконком (міський виконавчий комітет), облвиконком (обласний виконавчий комітет), фізорг (фізкультурний організатор); Укррічфлот (Український річковий флот );
від частини твірної основи й цілого слова: редколегія (редакційна колегія), профспілка (професійна спілка); промкооперація (промислова кооперація); мікрометр (мікро + метр);
від назв букв, що означають початкові звуки твірних основ: ГЕС, ООН, ЛАЗ (Львівський автобусний завод), НАН України (Національна Академія наук України), СНД (Співдружність Незалежних Держав), МВФ (Міжнародний валютний фонд), АПН України (Академія педагогічних наук України), ВМС України (Військово-Морські Сили України), УСС (Українська Студентська Спілка ), НРУ (Народний Рух України);
від початкових звуків твірних основ: ЗАГС, НЕП, ВО (виробниче об'єднання), АТ (акціонерне товариство).
Серед неморфологічних способів творення нових слів розрізняють морфолого-синтаксичний, лексико-синтаксичний і лексико-семантичний.
Морфолого-синтаксичним називається такий спосіб, при якому слово набуває нового значення, переходить з однієї частини мови в іншу, змінюючи свої синтаксичні функції і морфологічні ознаки. Наприклад, прикметники і дієприкметники переходять в іменники: передова, трудящі, майбутнє, минуле, операційна, пальне, колискова, ланкова, учительська, вчений, безробітний, черговий, варенична, завідувач, керуючий, булочна, добові, або іменники переходять в прислівники: стали стіною, дивиться вовком, прибуду весною, вивчити напам'ять, кругом вода.
Одна з форм прикметника учительський від частого вживання у словосполученні учительська кімнатазакріпилась з іменниковим значенням і стала вживатись як іменник: зайшов в учительську, в нашій школі простора учительська, в учительській вже нікого немає і т. д. Тому вважаємо, що іменник учительськаутворився морфолого-синтаксичним способом, тобто шляхом переходу з однієї частини мови в іншу.
Лексико-синтаксичним називається спосіб, при якому нове лексичне слово утворюється в результаті зрощення слів словосполучення в одне слово: перекотиполе, горицвіт, держиморда, натщесерце, попідтинню, донесхочу, пройдисвіт, впівголоса, сьогодні.
Лексико-семантичним способом називається переосмислення уже існуючих у мові слів. При переосмисленні виникають омоніми, наприклад: швець, чинбар, кожум'яка, гончар, коваль, стельмах (назви осіб за фахом) і Швець, Чинбар, Кожум'яка, Гончар, Коваль, Стельмах (прізвища); захід, схід (сторони світу) і Захід (Західна Європа), Схід (Східна Європа).