Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Стр. 174 Тема 8 Навчання креативності
8.3. Формування українського творчого суспільства
Образно кажучи, руками людина заробляє на хліб, розумом — на масло, а ідеями — на ікру. Багато дослідників, концепції креативності яких ми вже розглядали, вважають, що аргіогі кожна людина є креати вною, і треба намагатися розкрити цей потенціал. Річард Флоріда — один із дослідників творчості та творчого суспільства у книзі «Злет креативного класу» [2] висловлює думку: якщо у суспільстві кожен зможе його розвивати, то вдасться вибудувати творче суспільство, яке буде постійно розвивати таланти та генерувати креативні ідеї. Така система, як магніт, притягує розумних людей ззовні. Саме генеруван ням і залученням талановитих працівників пояснюється великий еко номічний та технологічний успіх таких країн, як Японія, Швеція, Фін ляндія — вони і є прикладами творчого суспільства.
Р. Флоріда створив модель «трьох Т»: технології, талант і толеран тність. Він визначає, що технології потрібні для розвитку суспільства. Що стосується таланту, то ідеї не падають з неба, і немає технологій, які б генерували ідеї самостійно, отже, талановитих людей треба на вчати, готувати. Третій фактор формування творчого суспільства — толерантність. За цими параметрами учений провів дослідження рівня креативності багатьох країн. Ранжування проведено на основі розра хунку окремих коефіцієнтів для кожного з трьох факторів (рис. 8.9):
Інтегральна величина — глобальний індекс креативності країни — обчислювався на основі зазначених трьох коефіцієнтів. У результаті Україна посіла 27-ме місце (за фактором «талант»— 19-те місце), а перші три — Швеція, Японія та Фінляндія. Це непоганий результат, зважаючи, що основним експортним сектором економіки України є важка промисловість. Такий високий показник одержано переважно за раху нок великої частки населення з вищою освітою.
/. /. Свидрук. Креативний менеджмент 175
Рис. 8.9. Складові формування творчого суспільства
Що стосується індексу технологій, тут Україна посідає 28-ме місце. Це свідчить про те, що рівень нових розробок у нашій країні є значно нижчим, ніж кількість людей, які потенційно можуть ці розробки здій снювати.
Найнижчий показник— рівень толерантності. Україна в цьому списку посідає 33-тє місце, а за рівнем самовираження — 44-те із 45 країн. Змалечку нам кажуть: «я» — остання буква в алфавіті; не пе ребивай, коли говорять старші і т.д. Для нашого суспільства характер ним є бажання спрямувати поведінку кожного у певне русло стандар тів, у той час коли творчому суспільству властиві зовсім інші риси. В Україні в плані толерантності є ще одна проблема — дистанція вла ди. Власне особливості української моделі менеджменту в контексті національного менталітету [18] зумовлюють риси великої владної дис танції. Критикувати викладача у присутності інших, перечити йому не прийнято, спілкування ініціюється виключно викладачем, а інтелекту-
Стр. 176 Навчання креативності
альна дискусія між ним і студенте може сприйматися як неповага. У нашій країні переважає колективізм, а отже, метою суспільства є не самореалізація кожного, а досягнення консенсусу. Рівень ієрархічності обернено пропорційний рівню творчості суспільств, а ієрархічність відчувається повсякчасно. У вітчизняній організації важливіше значення у стосунках відіграють моральні цінності (поша на, толерантне ставлення до керівника), аніж формування авторитету за рахунок фаховості. Тому типовою проблемою для вітчизняних ви кладачів є розморожування аудиторії: студенти соромляться вислов лювати власну думку, навіть якщо їм ставлять Пряме запитання. Ці фактори належать до національно-культурних і психологічних, складають наші ціннісні орієнтації та переконання. Саме тому змінити показник толерантності надзвичайно складно.
На практиці найважливішими проблемами формування креатив ного суспільства можна вважати труднощі з освоєнням нової паради гми мислення (управління) — через незнання нелінійних принципів управління. Наприклад, дотепер абсолютна більшість науковців ко ристується поняттям «дерево цілей», хоча в термінології систем но-креативного менеджменту використовується поняття «павутина» (мережа) — «дерево» передбачає статичність та ієрархічність цілей, а «павутина» — динамічність і мережеве узгодження. Брак навчаль но-методичних матеріалів і програмного забезпечення з креативного менеджменту гальмує розвиток даного напрямку освіти, а відсут ність прямої мотивації є додатковим негативним чинником. Розробку та впровадження інновацій необхідно організовувати, а для цього потрібні люди, які вміють ці інновації створювати. Сьогодні успіх компанії визначається здатністю залучити таланти, мобілізувати й утримати їх.
Між країнами — світовими лідерами точиться конкурентна боро тьба за таланти. В теорії інноватики з кінця минулого століття сфор мувалася теорія прискорення [11, 16]. Передумовою виникнення цієї теорії слугував, зокрема, бурхливий розвиток цифрових та нанотехно-логій. Можна стверджувати, що на початку 80-х років XX ст. розпоча лася «ера інформаційних технологій». Це зумовило як стрімке зрос-
Свидрук. Креативний менеджмент стр. 177
тання пов'язаних бізнесів, так і виникнення низки проблем, зокрема, швидке зменшення сировинних ресурсів, екологічне забруднення, пригнічення здатності середовища до саморегуляції. Багато ще до недавна перспективних галузей досягли стадії зрілості або взагалі зникли.
Фази винаходів і нововведень мають тенденцію до прискорення. Приміром, між винаходом і впровадженням у виробництво пристроїв для фотографічної зйомки минуло 112 років, телефону знадобилося 56 років для завоювання популярності, а пейджер протримався на ри нку комунікацій всього чотири роки до свого повного зникнення за вдяки поширенню систем стільникового зв'язку. Чим ближче до на шого часу, тим більше скорочується життєвий цикл нововведення.
Біль шість економістів дійшли висновку, що вихід із кризи буде пов'язаний з виникненням нової хвилі нововведень, яка дасть тривалий стимул наступному періоду зростання, що нині виявляється у:
глобалізації світової економіки;
бурхливому розвитку науки, що започатковує нові технології;
зникненні або радикальній перебудові традиційних галузей гос подарства;
перетворенні сільського господарства на науко- і капіталомістку агропромислову галузь;
розвитку сфери послуг: фінансових, страхових, консультацій них, науково-пошукових, споживчих тощо;
індустріалізації країн, що розвиваються;
тенденції до децентралізації та уніфікації у всіх сферах життєді яльності;
незворотних змінах навколишнього середовища і необхідності його захисту;
> виникненні нових концепцій організаційного розвитку.
Однією із концепцій теорії прискорення є новаторський ризиковий
підхід (синдром Силіконової долини — Silikon Vallex Syndrom), запо чаткований сучасними американськими науковцями. Розвиток підпри-
стр. 178 Навчання креативності
ємництва базується на піонерному типі інноваційного процесу, що означає політику на досягнення світового лідерства в інноваціях. На сукупні витрати, науково-дослідні роботи та розробки у США витра чається набагато більше, ніж в інших високорозвинутих країнах. За вдяки цьому швидко оновлюються старі галузі і з'являються нові: ви робництво комп'ютерів, офісної техніки, розроблення програмного забезпечення, культорологічна продукція (кіноіндустрія, комп'ютерні ігри тощо). Останнім часом виробництво офісної техніки, програмного забезпечення зростає швидкими темпами.
З огляду на такі тенденції США спростили процедуру отримання віз для залучення у країну талановитих іноземців, попри адміністрати вні заходи щодо тероризму. Франція ввела наукові візи, Німеччина полегшила процедуру отримання візи для програмістів і науковців, Канада надає податкові пільги тим, хто повертається із США.
Одним із найцікавіших прикладів творчого суспільства є Сінга пур — країна, яка у 1965 році отримала незалежність і вважалася ни-зькорозвиненою. Однак там були налагоджені дипломатичні та бізнес-відносини із «недружніми» Малайзією та Індонезією, проведені еко номічні реформи, і нині за рівнем та динамікою ВВП країна входить до першої десятки. Для насичення талантами та провадиться політика переманювання китайських, малайських та індійських студентів з най-престижніших світових навчальних закладів. Таким чином, на проти вагу щорічному 10-відсотковому відтоку талантів, Сінгапур має що річний 20-відсотковий притік.
Нині за збереження талантів вже змагається Китай: тим, хто повер тається, уряд надає більші квартири, пропонує кращі школи для дітей, службові автомобілі з водіями та привабливі посади. І є результат: як що у 90-х роках щороку в середньому поверталося близько 5 тис. ви пускників, то у 2000-них — у п'ять разів більше.
Отже, боротьба за талановитих людей триває у багатьох країнах, натомість українські вчені, менеджери та митці виїздять до Європи, США, а віднедавна — й до Азії.
Таким чином, для гальмування негативних тенденцій Україні слід більше уваги приділяти технологічним галузям, адже саме технології є одним із факторів економічного зростання. Також необхідно зберег ти толерантність у державі.