Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема 6. Статистика праці та заробітної плати.
Предметом цього розділу статистики праці є чисельність і склад працівників залізничного транспорту, розподіл за категоріями персоналу, кваліфікаційним та віковим складом, професіями, посадами, виробничим групам, стажу роботи та іншими ознаками.
Працівники враховуються всі - постійні, сезонні і тимчасові, незалежно від виконуваної роботи і займаної посади. Склад працівників залізничного транспорту досить різноманітний. У нього включаються працівники, зайняті на перевезеннях, у будівництві, промисловості, лікувальних і навчальних установах, проектно-вишукувальних, наукових та інших організаціях.
Первинними документами обліку чисельності працівників є накази (розпорядження) про прийом, звільнення або переведення на іншу роботу, про надання відпусток, особисті картки, трудові книжки, табелі про використання робочого часу та інші документи відповідно до чинного законодавства. Особисті картки працівників комплектують по структурних підрозділах підприємства в алфавітному списку, утворюючи картотеку особового складу.
Основним статистичним показником чисельності працівників є списковий склад, що включає всіх працівників, прийнятих на постійну, сезонну або тимчасову роботу від одного дня і більше. У обліковий склад працівник включається з дня зарахування його на роботу.
Зміни чисельності можуть відбуватися щодня в результаті прийому і звільнення працівників. Цей облік ведеться щоденно. Маючи інформацію про обліковому складі підприємства, не можна сказати про те, якими трудовими ресурсами підприємство мало за той чи інший період часу. Тому на основі облікового складу визначають найважливіші показники статистики праці - спискова чисельність на дату і середньооблікова чисельність за період.
У середньооблікової чисельності працівники враховуються за кожний календарний день, включаючи неробочі дні тижня, як цілі одиниці. Працівники, які працюють неповний робочий день, враховуються в середньооблікової чисельності пропорційно відпрацьованому часу. Середньооблікова чисельність ~ N rb визначається діленням облікового складу, що підлягає включенню в середньооблікова чисельність, за всі дні звітного періоду N rb - i на кількість днів у даному періоді t.
N rb = N rb - i / t.
При визначенні середньооблікової чисельності за квартал, півріччя, дев'ять місяців або рік підсумовують середньооблікову чисельність за кількість вхідних в шуканий період місяців і ділять на кількість місяців у періоді (відповідно на 3, 6, 9 і 12 місяців).
Крім облікового складу на підприємствах можуть працювати й інші працівники. Це особи, які працюють за сумісництвом з інших організацій, за договорами цивільно-правового характеру, залучені для роботи за спеціальними договорами з державними організаціями та на інших умовах. Вони не входять до облікової чисельності і є несписковим складом підприємства.
Таким чином, крім середньооблікової чисельності на підприємствах залізничного транспорту, як і у всіх галузях економіки, визначається і показник середньої чисельності працівників за якийсь період. До його складу включаються:
- Середньооблікова чисельність працівників;
- Середня кількість зовнішніх сумісників;
- Середня чисельність працівників, які виконували роботи за договорами цивільно-правового характеру.
При цьому слід зазначити, що середньооблікова чисельність становить майже 96% від середньої чисельності.
Відмінні особливості залізничного транспорту викликають необхідність враховувати крім вищеназваних ще й явочну чисельність працівників локомотивних і поїзних бригад і провідників пасажирських вагонів.
Основними показниками руху і плинності робочої сили є наступні.
Відсоток обороту робочої сили визначається окремо за прийнятими і вибулим працівникам як відношення загального числа прийнятих або вибулих протягом звітного періоду до середньооблікової чисельності працівників за цей же період.
До об = Ч пр * 100 / Ч ср.сп. До об = Ч виб * 100 / Ч ср.сп.
Відсоток плинності кадрів визначається відношенням загальної чисельності звільнених за порушення трудової дисципліни і за власним бажанням за звітний період до середньооблікової чисельності працівників за цей же період.
До тек = Ч ув * 100 / Ч ср.сп
Коефіцієнт заповнення працівників, звільнених з різних причин знову прийнятими, визначається ставленням чисельності прийнятих працівників за звітний період до звільнилися з різних причин за той же період.
До восп = Ч пр * 100 / Ч ув
Коефіцієнт сталості кадрів визначається відношенням чисельності працівників, які перебувають в обліковому складі весь звітний рік до середньооблікової чисельності працівників за цей же рік.
Для аналізу використання робочої сили, зайнятої у виробничому процесі, необхідно мати дані про використання робочого часу.
Одиницями вимірювання витрат робочого часу є людино-годину, людино-день, людино-місяць. Відпрацьований час, протягом якого працівник брав участь у виробничому процесі, за певний період (рік, квартал, місяць) називають фондом робочого часу і обчислюють в днях і годинах.
Для більшості працівників встановлено 40-годинний робочий тиждень. На залізничному транспорті у зв'язку з його цілодобовою роботою для ряду категорій працівників встановлюється змінний графік. Тривалість зміни не повинна перевищувати 12 годин. Робота понад встановлену норму вважається понаднормової. Її облік ведеться поденно або помісячно. При поденно облік надурочний час визначається як різниця між фактичним часом роботи за кожен день і нормою. При помісячному обліку - як різниця між загальним числом фактично відпрацьованих годин і нормою за даний місяць.
Відпрацьовані людино-дні при помісячному обліку визначають розподілом загальної кількості відпрацьованого часу за період на встановлену тривалість робочого дня.
У статистиці розрізняють тривалість робочого дня:
- Нормальну t N - Встановлену Трудовим Кодексом та іншими нормативними документами;
- Фактичну урочну t u - Тривалість роботи одного працівника без понаднормових;
- Фактичну загальну t rb - Те ж з урахуванням понаднормових.
Показники фактичної тривалості робочого дня визначають відношенням відпрацьованих людино-годин Nt 0 до відпрацьованих людино-днях Nd 0.
t rb = Nt 0 / Nd 0
Середня тривалість робочого місяця (року) d в днях визначається діленням відпрацьованих людино-днів на середньооблікова чисельність працівників за той же період:
d rb = Nd 0 / ~ N rb
Оцінка ступеня раціонального використання робочого часу в людино-днях характеризується на основі балансу календарного фонду часу звітного періоду, складовими частинами якого є:
- Календарний фонд часу;
- Відпрацьований час;
- Невідпрацьований час, що включає в себе відпустки чергові, по вагітності та пологах, неявки, дозволені законом та адміністрацією, святкові та вихідні, прогули і т.д.
Максимально можливий фонд часу дорівнює табельному без святкових і вихідних днів.
Табельний фонд часу - це календарний фонд часу без днів відпустки.
Одним з найважливіших показників ефективності будь-якого виробничого процесу є продуктивність праці - кількість продукції, виробленої в одиницю часу, в натуральному, умовно-натуральному або вартісному вираженні.
На залізничному транспорті в основній діяльності (перевезення) продуктивність праці працівників мережі, залізниць, відділень вимірюється кількістю приведених тонно-кілометрів, що припадають на одного працівника, зайнятого на перевезеннях. Наведений вантажообіг визначається підсумовуванням тарифного вантажообігу і подвоєного пасажирообороту. Коефіцієнт подвоєння пасажирообороту був прийнятий за співвідношенням трудомісткості вантажних і пасажирських перевезень:
П мережі, ж.д. = (pl) gp / ¯ N rb = ( p g l + 2 * p p l) / ¯ N rb
де (pl) gp - Приведена продукція, наведені т-км;
p g l - тарифний вантажообіг, т-км;
p p l - пасажирооборот, пасажиро-кілометри;
¯ N rb - Середньооблікова чисельність працівників, зайнятих на перевезеннях, чол.
Для відділень залізниць продуктивність визначається:
П отд.ж.д. = (pl) gp / ¯ N rb = [( (pl) н + 2 * p p l)] / ¯ N rb
де (pl) н - Експлуатаційний вантажообіг відділення залізниці, т-км;
Для продуктивності праці працівників, зайнятих в основних господарствах залізниць застосовуються показники:
- Локомотивне та колійне господарства - вантажообіг брутто на одного працівника;
- Господарство електропостачання - вантажообіг брутто, виконаний електричною тягою на електрифікованих лініях або кількість переробленої електроенергії на одного працівника;
- Вагонне господарство - пробіг вагонів або кількість випущених із ремонту вагонів в наведених одиницях на одного працівника;
- Господарство перевезень - наведений вантажообіг на одного працівника;
- Комерційної роботи в сфері вантажних перевезень - тарифний вантажообіг на одного працівника;
- Пасажирське-пасажирооборот на одного працівника;
- Сигналізації, централізації і автоблокування та зв'язку та обчислювальної техніки - кількість технічних одиниць на одного працівника.
Поряд з цим продуктивність праці визначається по структурних підрозділах і за окремими професіями - машиністи локомотивів, кондукторських бригади.
Зростання продуктивності праці на залізничному транспорті можливий за рахунок наступних чинників:
- Збільшення обсягу, дальності і зміни структури перевезень;
- Впровадження нової техніки (збільшення вантажопідйомності і потужності рухомого складу, автоматизація виробничих процесів, механізація трудомістких робіт і т.д.);
- Удосконалення управління та організації перевезень, підвищення ступеня концентрації та спеціалізації виробництва, впровадження передових методів і технологій експлуатації;
- Суміщення професій, впровадження передових методів праці, раціональне використання і усунення втрат робочого часу і т.д.
Статистика заробітної плати
На залізничному транспорті в собівартості продукції близько 40% витрат припадає на заробітну плату. Цей показник має важливе значення не тільки для оцінки рівня життя залізничників, а й для аналізу співвідношення росту продуктивності праці та заробітної плати.
^ Фонд заробітної плати, один з основних показників статистики праці. У фонд заробітної плати включаються нараховані суми оплати праці в грошовій і негрошовій формах за відпрацьованою і невідпрацьований час, компенсаційні виплати, пов'язані з умовами праці і режимом роботи, доплати і надбавки, одноразові заохочувальні виплати, а також оплата харчування, житла та палива, що мають систематичний характер.
Оплата за відпрацьований час являє собою суму, нараховану працівникам за виконання виробничих функцій у звітному періоді, включаючи різні доплати, премії, компенсації та вихідні допомоги.
Оплата за невідпрацьований час включає суми, нараховані за щорічні та додаткові відпустки, оплата праці при скороченій тривалості роботи працівників віком до вісімнадцяти років, інвалідів I і II груп і т.д.
^ Суми, нараховані за щорічні та додаткові відпустки, включаються до фонду заробітної плати звітного місяця тільки в сумі, що припадає на дні відпустки у звітному місяці. Суми, що належать за дні відпустки в наступному місяці, включаються до фонду заробітної плати наступного місяця.
^ До одноразовим заохочувальних та інших виплатах відносяться одноразові премії, винагороди за вислугу років, за підсумками року компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога до відпустки та ін
Оплата праці осіб, які працюють в організації на умовах зовнішнього сумісництва, а також за договорами цивільно-правового характеру та неспісочного складу показуються у статистичній звітності окремо і до складу заробітної плати спискового складу не включаються.
У фонд заробітної плати не включаються виплати соціального характеру, до яких відносяться: вихідна допомога при розірванні трудового договору, суми, нараховані при звільненні працівникам у зв'язку з ліквідацією підприємства, страхові платежі, що сплачуються за договорами добровільного медичного страхування працівників, оплата путівок на лікування, відпочинок , екскурсії, суми на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням, матеріальна допомога працівникам за сімейними обставинами, на поховання і т.д.
Фонд заробітної плати розрізняють:
- Вартовий і денний (тільки для робітників);
- Місячний, квартальний та річний (для всіх категорій працівників).
Середньогодинна заробітна плата:
¯ e t z = E t z / Nt 0,
де: E t z - годинний фонд заробітної плати, руб.;
Nt 0 - відпрацьований час, людино-години.
Середньоденна заробітна плата:
¯ e d z = E d z / Nd 0,
де: E d z - денний фонд заробітної плати, руб.;
Nd 0 - відпрацьований час, людино-дні.
Середньомісячна заробітна плата:
¯ e m z = E m z / ¯ N rb,
де: E m z - місячний фонд заробітної плати, руб.;
¯ N rb - Середньооблікова чисельність працівників, осіб.
Найбільш поширеним є показник «середньомісячна заробітна плата», який визначається для аналітичних цілей як для всіх працівників, так і за категоріями, виробничим групам, окремим господарствам, професіями та за різні періоди: місяць, квартал і т.д.
Аналіз виконання плану по праці дозволяє розкрити недоліки в організації праці, перевірити правильність витрачання фонду заробітної плати та оцінити ефективність його використання на основі зіставлення темпів зростання продуктивності праці та середньомісячної заробітної плати.
Виплати соціального характеру з економічної точки зору є дохід працівника від підприємства. До них відносяться: компенсації та пільги на лікування, відпочинок, проїзд, працевлаштування та інші цілі.
Не включаються до фонду заробітної плати і виплати соціального характеру - єдиний соціальний податок, допомоги та виплати за рахунок державних соціальних позабюджетних фондів, виплати непрацюючим пенсіонерам витрати на відрядження, вартість житла, переданого у власність працівникам та ін
Тема 7. Фінансова статистика залізничного транспорту.
Предметом вивчення фінансової статистики є масові процеси та закономірності, що відбуваються в області фінансів залізниць.
Головні завдання фінансової статистики полягають в контролі виконання плану доходів і витрат, виявленні фінансових результатів діяльності залізниць, визначенні об'ємних і якісних показників, що характеризують їх фінансовий стан. Показники фінансової статистики
Доходом Укрзалізниці називається сума грошових коштів, отриманих від перевізної та інших видів діяльності. Більшу частину доходів УЗ отримує від перевезення вантажів і пасажирів, багажу і пошти.
За джерелами надходження доходи групуються наступним чином:
- Тарифна плата та додаткова плата за перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти;
- Орендна плата за рухомий склад;
- Збори за обслуговування під'їзних шляхів, користування телеграфно-телефонної зв'язком;
- Місцеві доходи станцій у вигляді зборів за послуги носильників багажу, камер схову ручного багажу, кімнат відпочинку, попереднього продажу пасажирських квитків, довідково-інформаційної та рекламної роботи та ін;
- Місцеві доходи залізниць і відділень, що складаються з зборів і штрафів, що стягуються з вантажовідправників та вантажоодержувачів за порушення правил та умов перевезень, регламентованих Статутом залізниць Російської Федерації;
- Виручка від продажу готової продукції і виконаних робіт на промислових підприємствах (заводах, депо та ін);
- Виручка від послуг непромислових підприємств - вантажно-розвантажувальних, транспортно-експедиційних контор, дирекцій по обслуговуванню пасажирів та ін;
- Доходи від виконання будівельно-монтажних робіт і капітального ремонту;
- Доходи житлово-комунальних підприємств за послуги лазень, пралень, перукарень і т.д.
Першоджерелами для обліку виручки є касові документи. Вона враховується по моменту надходження грошей або грошових документів у касу. Отримані суми передаються до Укрзалізниці. Департамент бухгалтерського та податкового обліку щомісяця визначає фінансовий результат діяльності всіх філій Укрзалізниці .
Крім того, розрізняють інші (операційні і позареалізаційні) та надзвичайні доходи.
До інших відносяться:
- Надходження, пов'язані з продажем та інших списанням основних засобів та інших активів, відмінних від грошових коштів;
- Сировина, матеріали, запчастини, брухт, одержані в результаті демонтажу та ліквідації основних засобів;
- Відхилення у вартості реалізованих матеріалів;
- Надходження основних засобів, нематеріальних активів, матеріалів, товарів, готівкових грошових коштів, отриманих в результаті проведення інвентаризації;
- Надходження від операцій з тарою;
- Штрафи, пені, неустойки за порушення умов договорів, отримані або визнані до отримання;
- Надходження, пов'язані з безоплатним отриманням активів;
- Списання коштів цільового фінансування;
- Надходження бюджетних коштів, наданих на фінансування витрат, понесених у попередньому звітному періоді;
- Прибуток минулих років, виявлена у звітному році;
- Суми кредиторської заборгованості, за якими минув термін позовної давності;
- Курсові різниці:
- Прибуток, отриманий організацією за договором простого товариства;
- Надходження від участі в статутних капіталах інших організацій, відсотки та інші доходи за цінними паперами;
- Відсотки, отримані за надання в користування коштів організації, а також відсотки за використання кредитної організацією грошових коштів, що знаходяться на рахунку організації в цій кредитній організації та ін
До надзвичайних доходів відносяться:
- Матеріали, отримані від розбирання майна, зіпсованого або втраченого в результаті надзвичайних обставин;
- Суми, що надійшли у зв'язку з надзвичайними обставинами, в тому числі суми страхового відшкодування.
Об'ємні показники доходів характеризують розмір доходів в цілому, за видами перевезень та повідомленнями з руховими, початкової та кінцевої операціями.
Доходи від перевезень D складаються з доходів від:
- Перевезень вантажів D g, в тому числі від переміщення вантажів D g pl, від початкової операції D g gr і від кінцевої операції D g r;
- Перевезень вантажів у вагонах неробочого парку D g nrb;
- Перевезень пасажирів D p, в тому числі від переміщення пасажирів D p pl, від початкової операції з пасажирських перевезень D p gr;
- Перевезень багажу D b.
Якісні показники - прибуткові ставки (d) - характеризують прибутковість перевезень і вимірюються величиною доходу, отриманого з одиниці переміщення вантажів (10 ткм) або пасажирів (10 пасажиро-км), від виконання початкової та кінцевої операцій з однією тонною зануреного або розвантаженого вантажу.
Середня дохідна ставка розраховується діленням суми провізної плати (коп.), окремо по вантажних і багажним перевезень, на відповідний вантажообіг, а по пасажирським - суми провізної плати та доплат (коп.) на пасажирооборот.
Доходи групуються по ряду ознак: увазі повідомлення, роду вантажу і виду тарифу. Об'ємні та якісні показники доходів залізниць пов'язані один з одним, а також з об'ємними і якісними показниками перевезень вантажів і пасажирів.
У цілому з перевезень середня дохідна ставка розраховується на 10 приведених ткм:
d = ( D / (pl) pg) * 10
Вона залежить від багатьох чинників: структури вантажообігу, дальності перевезень, зміни діючої системи тарифів і т.д.
Вплив того чи іншого чинника визначається за умови незмінності інших факторів. Рід вантажу впливає на величину дохідної ставки через встановлені тарифи.
Дальність перевезення і дохідна ставка перебувають у зворотній залежності. Але ця залежність вельми складна, тому що із збільшенням відстані перевезення провізна плата за 1 км зменшується, але до певної межі, після якого вона знову збільшується, щоб скоротити зайво далекі нераціональні перевезення. Вплив середньої дальності на дохідну ставку можливо визначити за наявності розподілу перевезень по поясах дальності.
Вплив зміни тарифів на величину дохідної ставки теж проявляється дуже складно. На транспорті діє велика кількість тарифів, які змінюються за напрямами і по вантажах. Вплив змін в тарифах на дохідну ставку визначається за тарифним індексом, який розраховується за формулою: