Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE \* MERGEFORMAT 9
Лабораторна робота № 1.
Тема : Вивчення та визначення мінералів класу самородні, сульфіди, галоїди.
Мета : Навчитися визначати мінерали за фізичними ознаками.
Необхідні матеріали : стальна голка чи ніж, набір зразків ( колекція мінералів ), фарфорова пластина, аркуш формату А4.
Зміст роботи.
При виконанні лабораторної роботи необхідно охарактеризувати та вивчити мінерали класу самородних, сульфідів та галоїдних елементів.
Самородні елементи.
До мінералів самородні елементи відносять такі цінні мінерали, як золото, платина, срібло, алмази, мідь самородна, графіт. Самородні елементи можливо поділити на два підкласи: метали та металоїди. До металів відносять: золото, срібло, платина, мідь самородна. До металоїдів: сірка самородна, алмази, графіт. Метали із класу самородних елементів представлені атомними структурами з металевим типом зв'язку. Металевий тип зв'язку визначає усі фізичні властивості цих мінералів: сильний металевий блиск, ковкість, теплопровідність.
Серед мінералів підкласу металоїдів зустрічаються структури з ковалентним чи молекулярним зв'язком з характерним для цих типів фізичними властивостями. За своїм походженням самородні елементи дуже різноманітні.
Клас сульфіди.
До класу сульфіди відносяться сполуки сірки з різними металами. За хімічним складом сульфіди можливо розглядати як солі сірчано-водневої кислоти. У земної кори кількість сульфідів, за В.І.Вернадським, складають 0,15 % за вагою. Іонно – ковалентні та ковалентні зв'язки у сульфідах визначають характерні фізичні властивості. Багато із мінералів цього класу мають металевий блиск, велику удільну вагу, невелику твердість (біля 3-4), електро та теплопровідність, тільки пірит, марказит, арсенопірит мають твердість біля 5-6. Колір більшості сульфідів темний, у деяких яскравий та світлий (жовтий – у ауріпигмента, червоний – у кіноварі, реальгару. Більшість сульфідів на фарфорової пластинці лишають чорну, зеленувато-чорну, коричневу риску.
Умови утворення сульфідів різні.
Галоїдні елементи.
Мінерали цього класу представлені солями кислот. Найбільш розповсюджені складні хлориди, а також фторіди. Для галоїдів характерна іонний зв'язок, який визначає їх фізичні властивості: прозорість, скляний блиск, невелика удільна вага, низька твердість, легка розчинність у воді, низькі показники переломлення.
Хлориди утворюються в основному у екзогенних умовах, фторіди ( флюорит ) – в основному ендогенного походження.
Хід роботи.
1.Ознайомлення з технікою безпеки при роботі з кам'яним матеріалом.
|
Назва мінералу |
Твердість |
Хімічна формула |
Колір |
Блиск |
Спайність, злом |
Пит. вага |
Використання |
|
Самородні елементи |
|||||||
|
Графіт |
|||||||
|
Алмаз |
|||||||
|
Сірка |
|||||||
|
Золото |
|||||||
|
Платина |
|||||||
|
Сульфіди |
|||||||
|
Пірит |
|||||||
|
Халькопірит |
|||||||
|
Галеніт |
|||||||
|
Сфалерит |
|||||||
|
Кіновар |
|||||||
|
Галоїдні елементи |
|||||||
|
Галіт |
|||||||
|
Сільвин |
|||||||
|
Флюорит, |
Лабораторна робота № 2.
Тема : Вивчення та визначення мінералів класу окисли, карбонати, силікати.
Мета : Навчитися визначати мінерали за ознаками.
Необхідні матеріали : стальна голка чи ніж, набір зразків ( колекція мінералів ), фарфорова пластина, аркуш формату А4, лінійка, олівець, підручник «Общая геология» , П.М.Горбачев, М., Высшая школа, 1981.
Зміст роботи
При виконанні роботи необхідно охарактеризувати та вивчити мінерали класу карбонати, окисли, силікати.
Клас окислів.
Окисли представляють із себе сполуки металів з киснем. У будові кристалічних решіток приймають участь аніони О¯ чи гідроокиси ОН¹¯.
Мінерали класу окислів широко розповсюджені та складають 17% всієї земної кори. Більша частина окислів утворюється у верхніх частинах земної кори, в умовах присутності вільного кисню, при цьому має значення вільний кисень повітря; кисень, який знаходиться у водах та який потрапляє у земну оболонку.
Окисли утворюються у різних процесах. Фізичні властивості : твердість 2 – 8, щільна вага у багатьох велика, колір темний, за деякими виключеннями ( кварц, корунд ), непрозорі, крім кварцу, корунду.
До окислів відносять : корунд, кварц, гематит, магнетит, лімоніт, піролюзит, опал.
Клас карбонати.
Карбонати широко розповсюджені у природі, особливо сполуки типу СаСО3(кальцит ), MgCO3( магнезит ), які часто складають товщі опадових та метаморфічних пород. Хімічно карбонати представляють собою солі вугільної кислоти. Фізичні властивості мінералів цього класу такі: твердість 2,5 – 5; для більшості характерна звершена спайність, скляний блиск, крім карбонатів міді, заліза, урану, всі вони безкольорові або мають світлий колір. Характерною ознакою є виділення СО2 при дії на них соляної кислоти ( без нагріву реагують тільки кальцит, малахіт, азурит, інші закипають при нагріванні).
Походження карбонатів гідротермальне.
До карбонатів відносять: кальцит, доломіт, малахіт.
Клас силікати
Цей клас найбільш має поширення у земної корі. За підрахунками А.Е.Ферсмана він складає 75 % від усіх мінеральних видів та різновидів. Більшість з них являються породоутворюючими, але деякі являються рудами літію, берилію, цирконію, цезію та інші.
Силікати - це природні хімічні сполуки, які містять окисли кремнію ( SіО2, SiO4, Si2O7 , Si6O18, Si4O10 та інші. Колір силікатів різний, блиск в основному скляний, твердість від 1 до 8, удільна вага 2 – 4, рідко вище. У шліфах, тонкому порошку завжди прозорі. Для більшості силікатів характерна кислотостійкість та висока температурна плавкість.
Утворюються силікати у магматичних, метаморфічних, метасоматичних процесах, у пегматитах, рідко при гідротермальних та екзогенних процесах.
До силікатів відносять мінерали : тальк, каолініт, мусковіт, біотит, азбест, авгіт, рогова обманка, калієвий польовий шпат (мікроклін, ортоклаз), плагіоклаз, олівін.
Хід роботи.
Ознайомлення з технікою безпеки при роботі з кам'яним матеріалом.
На аркуші формату А4 скласти таблицю
|
Назва мінералу |
Твердість |
Хімічна формула |
Колір |
Блиск |
Спайність, злом |
Питомвага |
Використання |
|
Окісли |
|||||||
|
Кварц |
|||||||
|
Корунд |
|||||||
|
Магнетит |
|||||||
|
Гематит |
|||||||
|
Карбонати |
|||||||
|
Кальцит |
|||||||
|
Доломіт |
|||||||
|
Сидерит |
|||||||
|
Сульфат |
|||||||
|
Гіпс |
|||||||
|
Силікати |
|||||||
|
Олівін |
|||||||
|
Топаз |
|||||||
|
Авгіт |
|||||||
|
Рогова обманка |
|||||||
|
Тальк |
|||||||
|
Біотит |
|||||||
|
Мусковіт |
|||||||
|
Каолініт |
Лабораторна робота № 3.
Тема : Вивчення та визначення осадових гірських пород.
Мета : Вивчити особливості, властивості, умови, використання осадових гірських пород.
Необхідні матеріали : стальна голка чи ніж, набір зразків ( колекція мінералів ), фарфорова пластина, аркуш формату А4, лінійка, олівець, підручник «Общая геология», П.М.Горбачев, Москва, Высшая школа, 1981.
Зміст роботи.
При виконанні лабораторної роботи необхідно описати та вивчити осадові гірські породи.
Породоутворюючі складні частини осадових гірських пород – уламковий матеріал, органічні залишки, органічна речовина, хімічні опади.
Характерні особливості: присутність викопних органічних залишків ( раковин та панцирів безхребетних, кісток та зубів хребетних тварин, залишків рослин ), присутність на поверхні шарів знаків механічного та біогенного походження ( знаки рябі, шпарин висихання, відбитки кристалів солі, слідів повзання черв'яків, крапель дощу ), особливі фізичні властивості (смак у солі, реакція з соляною кислотою у карбонатів, розчинність в воді у солі, пластичність у глин, пасивність у каустобіолітів, запах у бітумів ).
Класифікація осадових гірських пород по походженню: уламкові, хемогенні, органогенні. Уламкові осадові породи класифікують за розмірами та формою уламків: грубоуламкові (брила, дресва, конгломерати, гравій, галечник, валуни ), пісковикові ( піски, пісчаники ), алевритові ( алеврити, алеврити ). Глинисті породи утворюються за рахунок відкладень хімічних опадів та уламків розміром менш 0,01 мм. Особливі фізичні властивості: пластичність, огнестійкість, водоупорність, розмокання, висока поглинаюча здібність, набухання в воді. Органогенні та хемогенні породи утворюються при накопиченні твердих залишків рослин, які вимерли ( вапняки, діатоміти, торф ) ; накопичення продуктів життєдіяльності мікроорганізмів ( залізні та марганцеві руди ; накопичення залишкових продуктів хімічного вивітрювання, випадіння кристалічних хімічних опадів із істинних розчинів ( солі, гіпси, ангідрити, вапняки ), випадіння колоїдних розчинів із-за коагуляції ( фосфорити, боксити, каоліни, залізні та марганцеві руди ).
Класифікація органогенних та хемогенних пород за хімічним складом.
Хід роботи.
1.Ознайомлення з технікою безпеки при роботі з кам'яним матеріалом.
2.На аркуші формату А4 скласти таблицю:
|
Колір, його зміни |
Текстура |
Структура |
Дія з соляною кислотою |
Органічні залишки |
Група |
Назва |