Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Т Е М А 7.
“ІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ. ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕЯКИХ ЗБУДЖУВАЧІВ. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НАСЕЛЕННЯ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ІЗОЛЯЦІЙНО-ОБМЕЖУВАЛЬНИХ ЗАХОДІВ. ДЕЗИНФІКУЮЧІ РЕЧОВИНИ ТА РОЗЧИНИ. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ДЕЗИНФЕКЦІЇ.”
ПЕРЕДМОВА
За останні десятиліття по світу прокотилася хвиля різних інфекційних захворювань, які охоплювали континенти, держави, міліони людей та нанесли непоправну шкоду і велику смерт-ність. Тільки у 2000 року грип в Україні заставив у великих міс-тах припинити заняття у школах на тривалий час (у місті Києві на два тижні), привів до часткового порушення виробничої та іншої діяльності.
Інфекційні захворювання людей діляться на: окремі випадки екзотичних та особливо небезпечних інфекційних хвороб; інфек-ційне захворювання людей хворобами невиявленої етілогії; епідемічний спалах небезпечних інфекційних хвороб; групові випадки небезпечних інфекційних хвороб; епідемії та пандемії.
Для характеристик масових інфекційних захворювань серед населення прийнято використовуються наступні терміни і виз-начення.
Біологічно-соціальна надзвичайна ситуація – стан, при якому в результаті виникнення джерела біологічно-соціальної надзвичайної ситуації на визначеній території порушуються нормальні умови життя і здоров’я людей, існування сільсько-господарських тварин і рослин, виникає загроза життю і здоро-в’ю людей, широкого розповсюдження інфекційних захворю-вань, втрати сільськогосподарських тварин і рослин.
Джерело біологічно-соціальної надзвичайної ситуації – особливо небезпечна або широко розповсюджена інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин і рослин, в результаті яких на визначеній території виникла або може виникнути біологічно-соціальна надзвичайна ситуація.
Біологічна безпека – стан захисту людей, сільськогоспо-дарських тварин і рослин, навколишнього природного середо-вища від небезпеки, що викликана або буде викликана джере-лом біологічно-соціальної надзвичайної ситуації.
Особливо небезпечна інфекція – стан зараження організму людей або тварин, що проявляється в виді інфекційних захво-рювань, прогресуючий за часом і в просторі, що викликає тяжкі наслідки для здоров’я людей і сільськогосподарських тварин або їх загибель.
Збудник інфекційного захворювання – патогенний мікро-організм, що має еволюційне пристосування до паразитування в організмі людини або тварини і потенційно здатний викликати захворювання інфекційною хворобою.
Джерело збудника інфекційної хвороби – організм зараже-ної людини або тварини, в якому іде природний процес збері-гання, розмноження і виділення в зовнішнє середовище збудни-ка інфекційної хвороби.
Епідемія – масове, прогресуюче за часом і в просторі в ме-жах визначеного реґіону розповсюдження інфекційної хвороби людей, яке значно перевищує звичайно зареєстрований на даній території рівень захворюваності.
Епідемічний осередок – місце зараження і перебування людей, що захворіли інфекційною хворобою або територія, в межах якої за певний відрізок часу можливо зараження людей і сільськогосподарських тварин збудниками інфекційної хвороби.
“ІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ ДЕЯКИХ ЗБУДНИКІВ
ХВОРОБ”
Інфекційні хвороби людей – це захворюваність хворобо-творними мікроорганізмами (бактеріями, вірусами, рикетсіями, грибками) та виробленими ними токсинами і яка передається від хворої людини або тварини здоровій людині. Інфекційні хворо-би проявляються в виді епідемічних осередків. Характерними інфекційними захворюваннями є: чума, туляремія, бруцельоз, сибір-ська виразка, холера, ботулізм, натуральна віспа, сап, орнітоз, висипний тиф, енцифаломіоліт, жовта лихоманка, кишкові та ряд інших захворювань, у тому числі грип.
Бактерії можна розглядати під мікроскопом. Вони розмно-жуються простим поділом. У сприятливих умовах через кожні 30 хвилин виникають з однієї клітини 2 самостійні. Під дією прямих променів сонця дезинфікуючих речовин і температури більш ніж 60 градусів бактерії гинуть. До низьких температур малочутливі. Деякі види бактерій (збудники сибірки газової гангрени, правця) можуть утворювати поза організмом людини чи тварини спори які дуже стійкі і зберігаються десятки років. Бактерії виділяють токсини, а деякі з них у невеликих кількостях можуть спричинити загибель людини чи тварини.
Грибки – це одне, або багатоклітинні організми, які відріз-няються від бактерій складнішою будовою. Розмножуються прос-тим поділом, спороутворенням, брунькуванням і статевим шля-хом. Спори грибків стійкі до висушування, дії променів сонця і дезинфікуючих засобів. Захворювання, які виникають внаслідок дії грибків, характеризуються ураженням внутрішніх органів, важким і затяжним протіканням. Це такі важкі інфекційні захво-рювання людей, як: кокцидіодемікоз, гістоплазмоз та інші мікози.
Рикетсії є однією із груп бактеріоподібних організмів, що па-разитують в клітинах живої тварини. Розмножуються попе-речним бінарним діленням. Не утворюють спор, достатньо стій-кі до висушування, заморожування і дії “відносно високих тем-ператур” до 50 градусів. Рикетсії є причиною захворювання лю-дей висипним тифом, Ку-гарячки та інших.
Віруси - це велика група біологічних агентів, які не мають клітинної структури. Розвиваються і розмножуються тільки у живих клітинах, використовуючи для цього їх біосинтетичний апарат. Вони легко переносять низькі температури та тем-ператури до 60 градусів, але погано – висушення, ультрафіоле-тове випромінювання та дію дезинфікуючих засобів: формаліну, хлораміну та інших.
Патогенні віруси є причиною багатьох важких і небезпечних захворювань людей, тварин та рослин. До них відносяться віспа, ящур, тропічні пропасниці та інші.
Інфекційні хвороби людей – це захворюваність хвороботвор-ними мікроорганізмами і яка передається від хворої людини або тварини здоровій людині. Інфекційні хвороби проявляються в виді епідемічних осередків.
Епідемічним процесом називають процес виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань серед людей і який представляє собою неперервну ланцюгову послідовність виник-нення однорідних інфекційних захворювань людей. Він виявляє-ться в формі епідемічної і екзотичної захворюваності.
Епідемічна захворюваність або ендемія – це постійна реєст-рація на визначеній території захворюваності, яка властива да-ній місцевості. Екзотична захворюваність відмічається при завозі збудників на територію, яка вільна від даної інфекційної хвороби.
Спорадична захворюваність – це звичайний рівень захворю-ваності, який властивий відповідній хворобі в даній місцевості.
Епідемічним вибухом називають обмежений за часом і на визначеній території різкий підйом захворюваності, яка пов’я-зана з одночасним зараженням людей.
Захворюваність визначається відношенням числа захворю-вань за певний відрізок часу до числа жителів даного району, міста в той самий період.
Смертність – це число смертей від даного захворювання, яке визначено коефіцієнтом на 100 тисяч, 10 тисяч і 1000 чоловік, що охоплені епідемічним спостереженням.
Шляхи передачі збудника – це визначені елементи навко-лишнього середовища або їх комбінації, які забезпечують пере-нос збудника від джерела до оточуючих людей в конкретних епідемічних умовах.
|
Найменування захворювання |
Способи і путі розповсюдження збудників |
Стійкість в навколишньому середовищі |
Інкубаційний період |
Небезпека хворого |
Карантин діб |
Строки обсервації, діб |
|||
|
В звичайних природних умовах |
При аварії |
Мінімальний |
Середній |
Максимальний |
|||||
|
Чума |
Перенесення блохами, зараження крапельним способом через слизисті і пошкоджену шкіру. |
У виді аерозолі в крапельній рідкій і пильній фазі. |
Паличка чуми зберігає життєдіяльність в воді до 30 діб, на поверхні хліба і овочів – декілька тижнів, в молоці до 3 місяців, на землі до 2 місяців. |
Декілька годин |
1-2 діб |
6 діб |
Надзвичайно висока |
6 |
- |
|
Туляремія |
Через пошкодження шкіри або слизисту оболонку очей, при вдихувані зараженої пилі, при уживанні зараженої води або харчів, при укусах комахами або кліщів. |
У виді аерозолі та зараження повітря, води і харчових продуктів. |
В воді зберігається до 90 діб, в зволоженому ґрунті більше 30 діб, на харчових продуктах до 10 діб. Добре переносить низку температуру. |
Декілька годин |
2-3 діб |
21 доба |
Не небезпечний |
Не встановлюється |
- - |
|
Орнітоз |
При диханні зараженим повітрям. |
При заражені повітря аерозолем. |
У висушеному стані вірус може зберігатися до 9 місяців. |
5 діб |
8-15 діб |
25 діб |
Небезпечний |
Встановлюється |
- 25 |
|
Найменування захворювання |
Способи і путі розповсюдження збудників |
Стійкість в навколишньому середовищі |
Інкубаційний період |
Небезпека хворого |
Карантин діб |
Строки обсервації, діб |
|||
|
В звичайних природних умовах |
При аварії |
Мінімальний |
Середній |
Максимальний |
|||||
|
Бруцельоз |
Через рот при вживанні заражених м’ясних і молочних продуктів, ріже через пошкоджену шкіру і слизисті оболонки очей. |
У виді аерозолі та зараження повітря, джерел води і харчових продуктів, фуражу і об’єктів довкілля. |
Збудник зберігає життєдіяльність в пилі, на ґрунті і предметах до 3 місяців, під снігом до 3 місяців і більше. |
7 діб |
2-3 тижні |
4 тижні |
Не небезпечний |
Не встановлюється |
21 |
|
Сибірська виразка |
При вдихувані зараженого повітря, через рот і пошкоджену шкіру, при спілкуванні з хворими тваринами. |
У виді аерозолі та зараження повітря, джерел води і харчових продуктів, фуражу і об’єктів довкілля. |
Створює спори, які зберігають життєдіяльність в довкіллі протягом декілька років. |
1 доба |
1-3 доби |
8 діб |
Небезпечний |
Встановлюється |
8 |
|
Холера |
При вживанні зараженої води і харчових продуктів. |
У виді аерозолі та зараженні джерел води і продовольства. |
Холерний мікроб зберігається в водоймах до місяця, на харчових продуктах до 20 діб і більше. Добре переносить низькі температури. |
Декілька годин |
1-3 діб |
5 діб |
Дуже небезпечний |
6 |
- - |
|
Найменування захворювання |
Способи і путі розповсюдження збудників |
Стійкість в навколишньому середовищі |
Інкубаційний період |
Небезпека хворого |
Карантин діб |
Строки обсервації, діб |
|||
|
В звичайних природних умовах |
При аварії |
Мінімальний |
Середній |
Максимальний |
|||||
|
Ботулізм |
Через рот при вживанні заражених харчових продуктів і води. |
У виді аерозолі. |
Бактерії ботулізму у довкіллі створюють спори, які мають великий ступінь стійкості. Токсин, що переведений в порошок зберігається тривалий час. |
2 години |
1 доба |
10 діб |
Не небезпечний |
Не встановлюється |
2 |
|
Натуральна віспа |
Через дихальні путі, пошкоджену шкіру, слизисті оболонки очей, рот, носоглотку, стравохід. |
У виді аерозолі. |
Вірус малостійкий до дії високої температури, сонячного світу і дезінфекційним засобам. Добре переносить низькі температури (від –10 до -15 С). Стійкий до висихання і в такому стані може зберігатися роками. |
5 діб |
10 діб |
Від 14-15 до 21 доби |
Надзвичайно небезпечний |
На термін проведення ревакцинації |
21 |
|
Найменування захворювання |
Способи і путі розповсюдження збудників |
Стійкість в навколишньому середовищі |
Інкубаційний період |
Небезпека хворого |
Карантин діб |
Строки обсервації, діб |
|||
|
В звичайних природних умовах |
При аварії |
Мінімальний |
Середній |
Максимальний |
|||||
|
Сап |
При спілкуванні з джерелом інфекції, через ушкоджену шкіру, можливо і через слизисті оболонки носа і очей. |
У виді аерозолі. |
Збудник не має високої стійкості у довкіллі. Стійкість підвищується при накопиченні збудника в білковій субстанції. |
2 доби |
2-3 доби |
14 діб |
Небезпечний |
Встановлюється при масових захворюваннях |
15 |
|
Мелнидоз |
Через дихальні путі, при вживанні харчів, заражених фекаліями гризунів; через укуси заражених щуриних бліх. |
У виді аерозолі. |
При відсутності дії прямих сонячних променів збудник зберігається до місяця. В сухих фекаліях більше 15 діб. |
2 доби |
2-3 доби |
14 діб |
Небезпечний |
Встановлюється |
14 |
|
Висипний тиф |
Через укуси заражених комах (бліх). |
В виді аерозолі. |
Збудник добре переносить висихання і в такому стані зберігається до 3-4 тижнів. |
5 діб |
10-14 діб |
23 доби |
Небезпечний |
Встановлюється |
- |
|
Найменування захворювання |
Способи і путі розповсюдження збудників |
Стійкість в навколишньому середовищі |
Інкубаційний період |
Небезпека хворого |
Карантин діб |
Строки обсервації, діб |
|||
|
В звичайних природних умовах |
При аварії |
Мінімальний |
Середній |
Максимальний |
|||||
|
Ку-лихоманка |
При вживанні зараженого молока і молочних продуктів; при торканні з зараженою шерстю, шкірою, м’ясом; через укуси кліщів. |
В виді аерозолі. |
Збудник володіє високою стійкістю до висихання і зберігається в такому стані до 1,5 років. В маслі при температурі + 15С зберігається до 40 діб. |
3 доби |
10-14 діб |
26 діб |
Небезпечний |
Встановлюється |
- |
|
Плямиста лихоманка скельних гір |
Через укус зараженого кліща – переносника, можливо і через слизисті оболонки і шкіру. |
Шляхом зараження повітря рикетсіями. |
Стійкість збудника довкіллі низька. При висиханні погибає через декілька годин. В кліщах зберігається протягом їх життя і передається нащадкам. |
6 діб |
10-12 діб |
18 діб |
Не небезпечний |
Не встановлюється |
18 |
|
Лихоманка Цуцугамуши |
Через укуси заражених личинок червонотілкових кліщів. |
- |
У довкіллі нестійкий. В кліщах зберігається протягом їх життя і передається нащадкам. |
6 діб |
10-12 діб |
18 діб |
Не небезпечний |
Не встановлюється |
18 |
|
Найменування захворювання |
Способи і путі розповсюдження збудників |
Стійкість в навколишньому середовищі |
Інкубаційний період |
Небезпека хворого |
Карантин діб |
Строки обсервації, діб |
|||
|
В звичайних природних умовах |
При аварії |
Мінімальний |
Середній |
Максимальний |
|||||
|
Кокцідіоідомікоз |
При вдиханні зараженого повітря, можливо і через пошкоджену шкіру і рот. |
В виді аерозолі. |
Збудник-грибок, добре переносить висихання і довгий час зберігається у довкіллі. |
7 діб |
10-14 діб |
40 діб |
Не небезпечний |
Не встановлюється |
15 |
|
Гістоплазмоз |
При вдиханні зараженого повітря, можливо і через пошкоджену шкіру. |
В виді аерозолі. |
Точних даних не має. |
10-16 діб |
Точних даних не має |
- |
Не небезпечний |
Не встановлюється |
15 |
|
Американський західний конячий енцефаломіеліт |
Через комарів, і через кліщів та при спілкуванні з джерелом інфекції. |
У виді аерозолі. |
Вірус стійкий у довкіллі, довгий час зберігається при кімнатній температурі. |
5 діб |
5-10 діб |
21 доба |
Не небезпечний |
Не встановлюється |
15 |
|
Найменування захворювання |
Способи і путі розповсюдження збудників |
Стійкість в навколишньому середовищі |
Інкубаційний період |
Небезпека хворого |
Карантин діб |
Строки обсервації, діб |
|||
|
В звичайних природних умовах |
При аварії |
Мінімальний |
Середній |
Максимальний |
|||||
|
Нокардіоз |
При вдиханні зараженого повітря, через пошкоджену шкіру |
В виді аерозолі. |
Точних даних не має. |
Точних даних не має |
Точних даних не має |
Точних даних не має |
Не небезпечний |
Не встановлюється |
15 |
|
Жовта лихоманка |
Через комарів-переносників. |
У виді аерозолі. |
Вірус зберігає життєздатність у гліцерині на льоду до 100 діб, при висиханні в вакуумі до 2 років, відносно стій-кий до дії факторів навколишнього середовища і дезінфікуючих речовин. |
2 доби |
3-6 діб |
12 діб |
Не небезпечний |
Не встановлюється |
12 |
П р и м і т к а:
Розміри осередків зараження залежать від виду збудників інфекцій-них захворювань людей, масштабів і способів їх розповсюдження, ме-теорологічних умов і швидкості прийняття заходів з ліквідації джерел зараження. Існує ще цілий ряд збудників інфекційних захворювань.
Основні шляхи передачі збудників інфекційних небезпечних захворювань людей і сільськогосподарських тварин: повітряно-капельний, харчовий, водяний, трансмісійний, контактний.
Всі інфекційні захворювання людей розділяються на 4 групи: кишкові інфекції, інфекції дихальних шляхів, кров’яні інфекції, інфекції зовнішніх покровів.
Особливістю біологічних небезпечних засобів ураження лю-дей, сільськогосподарських тварин і рослин є: можливість виз-вати масові інфекційні захворювання, епідемічне їх розповсюд-ження, наявність інкубаційного (скритого) терміну захворювань, важкість індикації бактеріальних небезпечних засобів і довге зберігання в навколишньому природному середовищі, можли-вість ураження великої кількості людей і тварин, а також тери-торії, велика важкість діагностики цих захворювань, які можуть бути при комбінованій дії, психічна дія на людину.
Керівник ставить декілька запитань щодо перевірки стану засвоєння матеріалу і при необхідності робить додаткові роз’яс-нення.
“ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НАСЕЛЕННЯ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ІЗОЛЯЦІЙНО-ОБМЕЖУВАЛЬНИХ ЗАХОДІВ”.
Поки існує загроза застосування хімічної і бактеріологічної зброї та природні осередки інфекційних захворювань, необхідно чітко знати способи і методи захисту населення.
Підготовка населення до здійснення задач цивільної оборони складається із цілого комплексу заходів. Найбільш важливими з них, спрямованими безпосередньо на захист населення, є нав-чання населення заходам безпеки і надання само- і взаємодо-помоги, проведення рятувальних і невідкладних аварійно-від-новлювальних робіт в осередках ураження, у тому числі, діям населення в осередках інфекційних захворювань.
Осередком інфекційних захворювань називається тери-торія, заражена хвороботворними збудниками і яка є джерелом розповсюдження інфекційних захворювань: іноді її просто нази-вають осередком епідемічного зараження.
Особливістю інфекційних хвороб є перш за все їх заразність, тобто можливість передачі хвороби від хворої людини або тва-рини до здорової.
Захворювання настає не одразу, а після прихованого (інкуба-ційного) періоду, який може тривати протягом декількох днів, тижнів, а іноді і місяців, в залежності від збудника інфекційних захворювань. Збудника інфекційних захворювань можна визна-чити лише за допомогою спеціальних лабораторних методів дослідження і за допомогою аналізу відібраних проб, що, зро-зуміло, ускладнює своєчасне вжиття заходів. Але, якщо підтвер-дився факт появи інфекційного збудника, то негайно оголошує-ться карантин.
Карантин - система тимчасових організаційних, режимних, обмежувальних, адміністративних, господарських, санітарних, епідемічних, гігієнічних, лікувальних, і профілактичних заходів, які спрямовані на попередження розповсюдження інфекційної хвороби і забезпечення локалізації епідемічного, епізоотичного або епіфітотичних осередків і наступну їх ліквідацію.
Мета карантину - повна ізоляція осередку ураження і лік-відація в ньому інфекційних захворювань, що виникли. Каран-тин може оголошуватися з метою попередження інфекційних захворювань, коли збудник не встановлений, але маються харак-терні ознаки захворювання.
При оголошенні карантину проводяться наступні заходи:
1. На зовнішніх межах зони карантину встановлюється охо-рона, організується комендантська служба і патрулювання.
2. В населених пунктах і на об'єктах організується місцева (внутрішня) комендантська служба, здійснюється охорона інфек-ційних ізоляторів і лікарень, контрольно-передавальних пунктів тощо.
3. Із районів карантину вихід людей, вивіз тварин та майна забороняється. Виїзд на заражену територію дозволяється нача-льниками цивільної оборони лише спеціальним формуван-ням і видам транспорту.
4. Транзитний проїзд транспорту через осередки ураження забороняється (винятком може бути лише залізничний транс-порт).
5. Об'єкти господарської діяльності, що продовжують свою діяльність, переходять на особливий режим роботи, із суворим дотриманням протиепідемічних вимог. Робітники зміни розпо-діляються на окремі групи (якомога меншими за складом), кон-такт між ними скорочується до мінімуму. Харчування і відпо-чинок робітників і службовців організується за групами у спеціально відведених для цього приміщеннях. Припиняється робота всіх навчальних .закладів, видовищних закладів, ринків і базарів.
6. Населення в зоні карантину розподіляється на дрібні групи (так звана дрібна карантинізація); йому не дозволяється без крайньої потреби виходити із своїх будинків або квартир. Продукти харчування, вода і предмети першої необхідності дос-тавляються спеціальними командами. При необхідності вико-нання термінових робіт поза будівлею люди повинні бути обов'язково у засобах індивідуального захисту.
7. Робота магазинів, майстерень, побутових установ може бути відновлена лише після встановлення виду застосованих збудників, виявлення епідеміологічної ситуації у тому випадку, коли не потребується строгих режимних заходів одразу ж після закінчення дезинфекції зовнішнього середовища і санітарної обробки населення.
В осередку інфекційних захворювань всі робітники і служ-бовці підприємств і установ повинні вживати наступних заходів особистої безпеки: носити захисні маски; додержуватись еле-ментарних правил особистої гігієни на роботі і вдома; не вжи-вати неперевірені або заражені продукти харчування і воду; не палити на зараженій території; при появі нездужання або кволості негайно звертатися до начальника цеху, санпосту або прикріпленої санітарної дружини.
Населення в осередку інфекційного захворювання провадить дезинфекцію своїх квартир, обеззараження води і продуктів хар-чування, миється в домашніх умовах, змінює одяг, стежить за своїм самопочуттям і при найменшому нездужанні (темпера-тура, остуда, понос) негайно викликає до себе лікаря по теле-фону, через прикріплену санітарну дружину або санітарного уповноваженого по будинку.
Населення суворо додержується рекомендацій СЕС щодо ви-конання режиму проведення усіх санітарно-гігієнічних і епіде-мічних заходів.
За умов карантину обов'язково передбачається проведення екстреної профілактики, посиленого епідеміологічного нагляду за населенням (подвірні обходи, ранні виявлення, ізоляція і гос-піталізація інфекційних хворих, посилений медичний контроль за виконанням санітарно-гігієнічних заходів, санітарної обробки і дезинфекції, а також профілактичних щеплень). Таке лікування організує медичний персонал, прикріплений до об'єктів, діль-ничні медичні працівники, а також особовий склад медичних формувань. За кожною санітарною дружиною закріплюється частина вулиці, квартал, будинок чи цех, які сандружинниці об-ходять 2-3 рази на добу; населенню, робітникам і службовцям видають лікувальні препарати. Для профілактики застосо-вуються антибіотики широкого спектру дії та інші препарати, що забезпечують профілактичний та лікувальний ефект. Насе-лення, що має аптечки АІ-2 (або її аналоги), профілактику здійс-нює самостійно, використовуючи препарати з аптечки.
Карантин в осередку інфекційних захворювань після дезин-фекції зовнішнього середовища замінюють обсервацією.
Обсервація – режимні і обмежувальні заходи, які передба-чають разом з посиленням медичного і ветеринарного нагляду і проведення протиепідемічних, лікувальних, профілактичних, ветеринарних і санітарних заходів, обмеження пересування і переміщення людей або сільськогосподарських тварин в усіх прилеглих з зоною карантину адміністративно-територіальних утвореннях, які створюють зону обсервації. поширення інфек-ційних захворювань.
Мета її - попередження розповсюдження інфекційних захво-рювань. Для цього здійснюються, власне, ті ж лікувально-профі-лактичні заходи, що і при карантині, але за умов обсервації ізоляційно-обмежувальні заходи є менш суворими. Зокрема, вихід населення із зараженої зони не забороняється, а обмежує-ться і допускаються за умови обов'язкового проведення профі-лактичних заходів. У меншій мірі обмежується спілкування населення всередині осередку.
Встановлених в осередку інфекційного захворювання режи-му і правил поведінки, а також вимог медичної служби мають додержуватися усі громадяни беззастережно. Ніхто не має пра-ва ухилятися від запобіжних щеплень і приймання лікарських препаратів.
Для відвернення масового поширення інфекційних захво-рювань населення зобов'язане ретельно додержуватись правил особистої гігієни, тримати у чистоті житла, двори, місця зага-льного користування. У житлових будинках необхідно оброб-ляти дезинфікуючими розчинами поручні сходів, дверні ручки, унітази засипати хлорним вапном, все прибирання у примі-щеннях проводити лише вологим способом, не допускати розве-дення мух та інших комах.
В осередку інфекційних захворювань воду дозволяється бра-ти лише із водопроводу або із незаражених, перевірених медич-ною службою вододжерел. Всі продукти слід зберігати у щільно закритій тарі і обробляти перед вживанням: воду і молоко про-кип'ятити, сирі овочі і фрукти старанно мити і кип'ятити, для приймання їжі користуватися індивідуальним посудом.
Перед виходом із приміщення надягати індивідуальні засоби захисту органів дихання і шкіри; перед входом з вулиці у житлове приміщення взуття і плащі необхідно залишати зовні до обробки їх дезинфікуючими розчинами. Особливу увагу слід приділити догляду за хворими.
Необхідно додержуватися усіх заходів протиепідемічного нагляду, якщо хворий залишений удома, то його краще розміс-тити в окремій кімнаті, або, якщо немає можливості, - відокре-мити ширмою або простирадлами.
У приміщенні провести дезинфекцію, знезараження предме-тів, до яких хворий доторкався. Знезараження здійснюється прос-тішими способами: миттям із милом, кип'ятінням окремих пред-метів тощо. Вести догляд має (бажано) одна людина. При дог-ляді треба додержуватись заходів безпеки і правил особистої гігіє-ни, слід користуватися простішими засобами індивідуального захисту. Всі відходи від хворого повинні знезаражуватись (за-сипатися хлорним вапном або дезинфікуючими препаратами) і лише після цього викидатися в каналізацію, загальну убиральню.
Після переведення в лікарню або одужання хворого має про-водитися заключна дезинфекція.
Для дезинфекції приміщень частіше за все використовується освітлений (відстояний) 0,1-0,5 процентний розчин хлорного вапна. Для виготовлення 5-процентного розчину потрібно у 10 л води розвести 0,5 кг хлорного вапна і дати можливість розчину відстоятися.
Карантин або обсервація може оголошуватись і у мирний час у випадках небезпечних захворювань у районі, регіоні. Однак він носить дещо послаблений режим у залежності від захво-рювань (не залучаються воєнізовані формування ЦО). Можливо оголошення карантину місцевого значення (школи, дитячого садку тощо) без обмеження і ізоляції території, без залучення озброєної охорони, комендантської служби і т. ін., силами медичних закладів міста, району.
Керівник ставить декілька запитань щодо перевірки ста-ну засвоєння матеріалу і при необхідності робить додат-кові роз’яснення.
ТРЕТЄ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:
“ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ДЕЗИНФЕКЦІЇ, ДЕЗИНФІКУЮЧІ РЕЧОВИНИ ТА РОЗЧИНИ”.
Санітарною обробкою називається віддалення радіоактив-них речовин, знешкодження або віддалення отруйних речовин, хвороботворних мікробів і токсинів з шкірних покровів людей, а також з надітих індивідуальних засобів захисту, одягу та взуття. Вона може бути повною або частковою.
Часткова санітарна обробка при зараженні радіоактивними речовинами проводиться при можливості на протязі першого часу після зараження, за випадом радіоактивних речовин безпо-середньо в зоні радіоактивного зараження і повторюється після виходу з неї.
При зараженні крапельно-рідкими отруйними речовинами та їх аерозолями санітарна обробка поводиться негайно.
При одночасному зараженні радіоактивними, отруйними ре-човинами і бактеріальними засобами в першу чергу знешкод-жуються отруйні речовини, а після проводяться дії, які перед-бачені для оброблення при зараженні радіоактивними речови-нами і бактеріальними засобами.
Особовий склад сил ЦО і населення використовує для прове-дення часткової санітарної обробки індивідуальні протихімічні пакети (ІПП-8 та його аналоги), а також різні підручні засоби. Правила користування пакетом ІПП-8 у вигляді інструкції прикладаються до нього.
Повна санітарна обробка заключається в обмиванні тіла теп-лою водою з милом. При зараженні радіоактивними речовинами повна санітарна обробка проводиться в тому випадку, якщо піс-ля проведення часткової санітарної обробки зараження шкірних покровів та одягу за-лишається більше допустимих величин. Повна санітарна обробка повинна проводитися при можливості не пізніше 3-5 годин з моменту зараження: проведення її після 10-12 годин практично не ефективно. Одяг замінюється, якщо після його оброблення зараження остається вище допустимих норм. Повна санітарна обробка при зараженні крапельнорід-кими ОР і їх аерозолями може проводитися після проведення часткової обробки з гігієнічними цілями.
При зараженні бактеріальними засобами повній санітарній обробці підлягають всі люди, що знаходяться в районі дії бакте-ріальних засобів, незалежно від того, використовувалися засоби захисту і чи проводилася часткова санітарна обробка. Зараже-ний одяг підлягає дезинфекції або заміні.
Для проведення повної санітарної обробки використовую-ться: санітарні пункти обмивання на базі стаціонарних бань, ду-шових павільйонів і санпропускників; комплекти санітарної об-робки КСО; інфекційно-душеві установки ДДА-53А, ДДА-66, ДДП.
Комплект санітарної обробки КСО призначається для повної санітарної обробки особового складу сил ЦО в теплий час року і часткової обробки в холодний час року. Комплект працює від автомобілів ГАЗ, ЗІЛ і Урал-375.
Пропускна здібність за 10-12 чол. за годину, продуктивність за гарячою водою (38-42 °C) при роботі від автомобіля ГАЗ 3-4 л/хв., від автомобіля ЗІЛ 5-6 л/хв., час розгортання (згортання) комплекту 8-10 хв., маса комплекту з ящиком для упакування – 40 кг.
Дезінфекційна душова установка ДДА-53А (ДДА-66 і ДДП) призначенні для миття людей і дезинфекції (дезінсекції) одягу, взуття і індивідуальних засобів захисту в польових умовах. Основні технічні характеристики ДДА-53А (ДДА-66): кількість дезінфекційних камер – 2 (1), об’єм одної камери – 1,8 м3 (2,5 м3), витрати дизельного палива – 21-29 кг/г, дров – 60-85 кг/г, ємність котла і водонагрівачу – 277 л, продуктивність за паром при роботі на рідкому паливі – 315 кг/ч, при роботі на сухих дровах – 205 кг/ч, робочий тиск в котлі – 4 кгс/см2, час роз-гортання установки: літом – 35-40 хв., зимою – 50-60 хв., час згортання установки - 13-15 хв., розрахунок – 4 (3) чол.
Пропускна здібність установки за годину (при роботі котла на рідкому паливі): миття людей з одночасною дезинсекцією одягу літом - 96 (56) чол., зимою – 48 (32) чол.; миття людей з од-ночасною дезинфекцією одягу, зараженого вегетативними фор-мами мікробів, літом -72 (40) чол., зимою – 48 (28) чол.; миття людей з одночасною дезинсекцією одягу літом - 96 (56) чол., зимою – 48 (32) чол.; миття людей без обробки одягу літом - 96 (56) чол., зимою – 64 (56) чол.; дезинфекція суконнопаперового одягу, зараженого вегетативними формами мікробів (без миття людей), літнього – 128 (80) комплектів, зимного – 72 (44) комп.; дезинсекція суконнопаперового одягу (без миття людей), літ-нього – 154 (120), зимного – 90 (66) компл.
Основні технічні характеристики ДДП: кількість дезінфек-ційних камер – 1, об’єм одної камери – 1,4 м3, витрати дизель-ного палива – 15 кг/г, дров – 40 кг/г, ємність котла – 130 л, про-дуктивність за паром при роботі на рідкому паливі – 150 кг/ч, при роботі на сухих дровах – 100 кг/ч, робочий тиск в котлі – 4 кгс/см2, витрати води при роботі установки – 3000 л/г, роз-рахунок – 2 чол.
Пропускна здібність установки за годину: миття людей без обробки одягу літом - 48 чол., зимою – 36 чол.; миття людей з одночасною дезинфекцією одягу літом -36 чол., зимою – 30 чол.; миття людей з одночасною дезинсекцією одягу, зараже-ного вегетативними формами мікробів, літом – 24 чол., зимою – 16 чол.
Санітарний обмивочний пункт СОП розгортається в містах і сільській місцевості на базі бань, душових павільйонів, сан-пропускників та інших приміщень, які здатні для проведення санітарної обробки.
Пропускна здібність СОП, що має 10 душових сіток, 1600 чол. за добу при роботі 20 годин в добу. На одного чоловіка витрачається 30 г мила і 30-35 л води, що нагріта до темпе-ратури 38-40 °C.
При частковій дезинфекції з використанням дегазаційних комплектів насамперед оброблюються ті частини і поверхні техніки і транспорту, з якими необхідний контакт при виконанні роботи (поставленої задачі).
Повна дезинфекція виконується тими же способами, що і дегазація, але тільки з використанням активних розчинів для дегазації і дезинфекції. Якщо можливо, то доцільно провадити відразу повну, а не часткову дезактивацію, дегазацію і дезин-фекцію техніки і транспорту.
Засоби обеззаражування техніки і транспорту: авторозливаль-на станція АРС-12У (АРС-14), комплекти ДК-4, ІДК-1, ДК-3; комунальна, сільськогосподарська, дорожня і будівельна техні-ка, що здібна для використання при виконанні робіт з обеззара-жування.
Авторозливальна станція призначена для дезактивації, дега-зації і дезинфекції техніки і транспорту, дегазації і дезинфекції території рід-кими розчинами, транспортування і тимчасового зберігання рідин, спорядження рідинами оболонок, а також для перекачування рідин з одної тари в іншу.
АРС-12У представляє собою автомобіль ЗІЛ-157, на якому змонтовано спеціальне обладнання, а станція АРС-14 змонтова-на на шасі автомобіля ЗІЛ-131. Основні тактико-технічні дані АРС-12У (АРС-14): маса неспорядженої машини 6135 (6970) кг; маса рідин, що перевозяться – 2500 кг; повна ємність цистерни 2600 (2700) л, робоча ємність цистерни 2500 л; час спорядження цистерни механічним насосом 8-12 хв., ручним насосом – до 45 хв.; потужність механічного насосу 300-400 л/хв.; час розгор-тання (на 4 робочі місця) 6-8 хв.; час згортання 9 - 15 хв.; число одночасно місць, що обслуговуються: при дезактивації струме-нем води до 5, при дезактивації, дегазації і дезинфекції за допо-могою брандспойтів до 8; розрахунок 2-3 чол.
Автомобільний комплект спеціальної обробки ДК-4 призна-чається для дезактивації, дегазації і дезинфекції автомобільної техніки і включає: газорідинний прибор, комплект для дегазації озброєння і обмундирування (ИДС-С), чотири індивідуальні протихімічні пакети, порошок для дезактивації СФ-2 (СФ-2У), ЗІП і деталі кріплення, ящик для укладки і транспортування комплекту.
Основні тактико-технічні дані: маса комплекту 32,3 кг, час розгортання (згортання) 3-4 хв., витрати розчину на обробку автомобілів типу ЗІЛ - 50-60 л, типу ГАЗ - 30-40 л, час на оброб-ку відповідно 40-50 і 30-40 хв., витрати 0,075 % водяного роз-чину порошку СФ-2У 1,5 л/хв., максимальне розрідження в лінії ежектора 5000 мм вод. ст., температура струменю на виході 55-65 °C.
Індивідуальний комплект для спеціальної обробки автотрак-торної техніки ІДК-1 призначається для дезактивації, дегазації і дезинфекції автотракторної техніки з використанням стисненого повітря від компресору автомобіля. Всі частини комплекту вкла-даються в сумку з хлопкочатопаперової ткані. Комплект пере-возиться за спинкою або під сидінням екіпажу машини.
Основні технічні дані ІДК-1: робочий тиск при роботі з ежек-торною насадкою 3-4 кгс/см2, при роботі з ручним насосом – 1-1,2 кгс/см2, витрати розчинів при дезактивації (ковпачок з отвором 2 мм без сердечника) 2 л/хв., при дегазації або дезин-фекції (ковпачок з отвором 1,5 мм без сердечника) при створені тиску ручним насосом 0,4-0,6 л/хв., а при створені тиску за допомогою пневмосистеми автомобіля – 0,5-1,5 л/хв., час роз-гортання 3-4 хв., маса (без бідону і насоса) 5 кг.
Комплект пристосувань до автомобільних водо-, мастило- і паливозаправників ДКЗ призначається для дезактивації, дега-зації і дезинфекції автотракторної техніки з використанням ав-топаливозаправника АТЗ-3-157, механізованої автоцистерни АЦМ-4-150 або водомастилозаправника ВМЗ-ЗІЛ-157 (комплект до ВМЗ може бути використаний також для миття особового складу). Обробка автотракторної техніки за допомогою комп-лекту ДКЗ може виконуватися бензином, гасом, дизельним па-ливом, водою або розчином для дезактивації. Маса комплекту ДКЗ 26 кг, час розгортання 5-10 хв., кількість одночасно об’єк-тів, що обробляються, 1-2.
Поливальна мийна машина ПМ-130 може використовуватися для дезактивації, дегазації і дезинфекції території, споруд і техніки. В обладнанні ПМ-130 для цього є три насадки, два пожежних рукава з брандспойтами і обладнання для очищення від снігу.
Основні тактико-технічні дані ПМ-130: тип базового шасі ЗІЛ-130, ємність цистерни 6000 л, ширина полоси миття до 8 м, ширина полоси поливки до 18 м, ширина смуги підмітання 2,3 м, витрати води при митті 1 л, при поливці – 0,25 л, робоча швидкість при митті (поливі) 20 км/г.
Пункт спеціальної обробки ПуСО призначається для прове-дення повної санітарної обробки особового складу і населення, повної дезактивації, дегазації і дезинфекції озброєння, техніки, дезактивації і дезинфекції обмундирування, одягу, взуття і засо-бів захисту. Розгортається на незараженій місцевості близько або безпосередньо в районі дій сил ЦО, що підлягають спе-ціальній обробці.
Дезинфекція місцевості здійснюється хімічним і механічним способами. Дегазація місцевості може здійснюватися також шляхом дії на отруйні речовини струменю гарячих газів реак-тивних двигунів теплових машин.
Дезинфекція хімічним способом здійснюється поливкою міс-цевості розчинами (суспензією) для дегазації або розсипанням сухих речовин для дегазації.
Механічний спосіб дезинфекції заключається в віддалені за-раженого шару грунту або снігу. Зрізання верхнього шару грунту здійснюється на глибину 3-4 см, шару рихлого снігу – до 20 см, щіль-ного снігу – до 6 см.
Дезинфекція одягу, взуття і індивідуальних засобів захисту здійснюється обробкою пароповітряною або пароформаліовою сумішкою, кип’ятінням, замочуванням в розчинах для дезин-фекції (або протиранням ними), стиркою.
Обробка пароповітряною сумішкою використовується для дезинфекції всіх видів одягу і індивідуальних засобів захисту, крім шубно-хутрових, шкіряних і валяних виробів, які підля-гають обробці пароформаліновою сумішкою в відповідності з інструкціями експлуатації дезінфекційно-душових автомобілів (ДДА) і дезінфекційно-душових причепів (ДДП).
Обробка кип’ятінням використовується для дезинфекції виро-бів з хлопчатопаперових тканин і індивідуальних засобів захис-ту, виготовлених з резини і прогумованих тканин. Дезинфекція кип’ятінням проводиться в бучильній установці БУ-4М, дезін-фекційних бучильниках і в різних підручних засобах (баках, котлах, бочках і т. д.).
Дезинфекція замочуванням в розчинах для дезинфекції під-вергаються вироби з хлопчатопаперових тканин і індивідуальні засоби захисту. Дезинфекція одягу і індивідуальних засобів за-хисту, заражених вегетативними формами мікробів, проводи-ться замочуванням в 5%-му водяному розчині фенолу, лізолу або нафталізолу (при зараженні вірусом натуральної віспи кон-центрація збільшується до 8%), 3%-му розчині монохлораміну або в 2,5 %-му розчині формальдегіду протягом 1 год. При зараженні споровими формами мікробів замочування прово-диться в10 %-му розчині формальдегіду протягом 2 год.
Дезинфекція одягу і індивідуальних засобів захисту методом стирки проводиться за спеціальними технологіями.
Для дегазації і дезинфекції хлопчатопаперового одягу, інди-відуальних засобів захисту і брезентів, а також предметів до-машнього побуту призначена бучильна установка БУ-4М.
Основні тактико-технічні характеристики БУ-4М: ємність бучильного чану 450 л, об’єм ємності для води 2570 л (бак для води на 570 л і резервуар з тканини на 2000 л), вантажопід-йомність підйомного пристосування 300 кг, продуктивність на-сосу БКФ-4 60 л/хв., час розгортання (згортання) без вста-новлення сушила 28-32 хв., середня продуктивність по дегазації (дезинфекції) хлопчатопаперового одягу за 10 год. роботи літом 320 компл., зимою – 240 компл., розрахунок – 4 чол.
Станція обеззаражування одягу СОО створюються на базі ме-ханічних пралень, пралень самообслуговування, фабрик і ательє хімчисток, дезінфекційних відділень бань і санітарних пропус-кників. Призначаються для обеззаражування одягу і індиві-дуальних засобів захисту. Заражених радіоактивними, отруй-ними речовинами і бактеріальними засобами.
Водяні кашки ДТС ГК і хлорного вапна використовуються для дегазації і дезинфекції грубих металевих, гумових і дере-в’яних виробів. Кашки готуються шляхом ретельного перемішу-вання двох об’ємів ДТС ГК або хлорного вапна з одним об’ємом води.
Для дезинфекції техніки використовуються розчини форма-льдегіду, фенолу і його похідні (крезол, лізол і нафтазол); роз-чини для дегазації № 1, № 2-ащ, № 2-бщ; суспензії і кашки ДТС ГК і хлорного вапна; водяні розчини порошку СФ-2У (СФ-2).
Водні розчини миючих засобів в відношенні до хворобо-творних мікробів володіють слабкою дією і використовуються тільки для пониження засівання мікробами поверхонь і нейт-ралізації токсинів.
Для дезинфекції техніки, що заражена вегетативними форма-ми мікробів, використовується 3-5 %-й розчин формальдегіду, 1 %-а суспензія ДТС ГК, 2 %-й розчин монохлораміну.
Для дезинфекції, що заражена споровими формами мікробів, найбільш ефективним є 17-20 %-ий водяний розчин формаль-дегіду (формаліну), що тримає 10 % за масою монохлораміну Б. З початку готується 20 %-ий водяний розчин монохлораміну (20 кг монохлораміну на 80 л води); суміш ретельно перемішується до повного розчинення монохлораміну. Потім перемішуються рівні об’є-ми отриманого розчину і формаліну.
Формальдегід –безкольоровий задушливий газ, що розчиняє-ться в воді. На забезпечені знаходиться 35-40 %-й водяний роз-чин формальдегіду, який називається формаліном. Зберігається і перевозиться в залізних бочках або в спеціальних бутилах, які вставляються в плетені корзини.
Фенол – тверда речовина рожево - коричневого кольору, доб-ре розчинюється в воді. В практиці частіше використовується покрашена в рожевий колір рідка карболова кислота, що скла-дається з 90 % фенолу і 10 % води.
Крезол- масляниста темно-бура рідина, слабко розчиняється в воді, добре розчиняється в кислотах і лугах; використовується в виді 3-5 %-их гарячих мильних крезолових розчинах.
Лізол- розчин крезолів в рідкому (калійному) милі і являє собою червону-буру маслянисту рідину, що добре розчинюється в воді; для дезинфекції озброєння і техніки використовується у виді 3-5 %-их водяних розчинів.
Нафтазол – суміш 65 % нафтенового милу і 35 % крезолу, що володіє дією при дезинфекції і митті, в виді 5-10 %-их водяних розчинів використовується для тих же цілей що і лізол.
За погодженням з місцевими санепідемстанціями з метою дезинфекції об’єктів навколишнього середовища можливо вико-ристання відходів промисловості типу метасилікату, препаратів побутової хімії, що мають властивості для дезинфекції (під-білювання, миття, чищення).
Керівник ставить декілька запитань щодо перевірки стану засвоєння матеріалу і при необхідності робить додаткові роз’яс-нення, після підводить короткі підсумки і ставить завдання на додаткову підготовку до наступного заняття.
PAGE 5