У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Тема 8. Управління інвестиціями 1.html

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 29.12.2024

PAGE  1


IRR

NPV

NPV

ден. ед.

%

L

S

Тема 8. Управління інвестиціями

1. Економічна сутність інвестицій та їх класифікація

2. Управління реальними інвестиціями

3. Види інвестиційних проектів, класифікація та методи оцінювання їх економічної ефективності

4. Управління джерелами фінансування реальних інвестицій

Мета: формування теоретичних та практичних знань щодо економічної сутності, класифікації інвестиційних проектів та методи розрахунку їх ефективності

Література:

1. Поддєрьогін А.М. Фінансовий менеджмент: Підручник / Кер. кол. авт. і наук. ред. проф. /А. М. Поддєрьогін. – К.:КНЕУ, 2005. – с. 275-321.

2. Коваленко Л.О., Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. / Л.О. Коваленко, Л.М.Ремньова – К.: Знання, 2008. – с. 314-338


1. Економічна сутність інвестицій та їх класифікація

Інвестиції можуть бути визначені як всі види майнових, фінансових і інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об'єкти підприємницької діяльності, у результаті чого створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Загальноприйнятим підходом при класифікації інвестицій є виділення фінансових і реальних інвестицій.

По характері об'єктів реальні інвестиції можуть бути вкладені:

  •  в основні кошти (придбання землі, будівництво будинків і споруджень, закупівля встаткування, створення промислової інфраструктури, заміщення основного капіталу, модернізація й т.д.);
  •  у нематеріальні активи, наприклад, інтелектуальну власність - патенти, авторські права, а також у торговельні марки.

По функціональній спрямованості реальні інвестиції звичайно діляться на:

  •  інвестиції у відновлення основного виробництва (заміщення вибуття основних фондів);
  •  інвестиції, пов'язані з можливим зниженням поточних витрат, удосконалюванням технологічного процесу й самої продукції;
  •  інвестиції в розширення виробництва в рамках діючих виробничих площ;
  •  інвестиції в нове будівництво;
  •  інвестиції в нові товари й ринки;
  •  інвестиції в інновації й так званий венчурний бізнес;
  •  обов'язкові інвестиції, пов'язані із задоволенням різних стандартів і нормативів (екологічні стандарти, нормативи безпеки й т.д.);
  •  довгострокові контракти з окремими партнерами.

Сама назва “змушені інвестиції” говорить про їхній обов'язковий характер. У випадку їхньої відсутності підприємство може бути ліквідовано не тільки у зв'язку з банкрутством, а по приписанню санітарних, екологічних і інших служб, що контролюють охорону праці, навколишнього середовища й т.д. Тому у випадку наближення в нижній границі стандартів їхнє проведення необхідно для всіх організацій незалежно від фінансового стану. Інвестиції в заміщення вибуття основних фондів можна також розглядати як змушені інвестиції, якщо збереження цих фондів визначається стратегією організації.

Інвестиції, пов'язані з можливим зниженням поточних витрат, удосконалюванням технологічного процесу й самої продукції, як правило, найбільше ймовірно забезпечують швидкий ефект і не вимагають великомасштабних витрат. У деяких випадках цим умовам задовольняють і інвестиції в розширення виробництва в рамках діючих виробничих площ. Однак до цих видів інвестицій треба підходить дуже обережно, ретельно “прораховувати” проект, тому що збільшення виробництва не завжди супроводжується поліпшенням фінансових ресурсів.

Інвестиції в нове будівництво, у нові товари й ринки характерні для стійких підприємств. Однак при неправильній оцінці проекту або несприятливих зовнішніх умов цей вид інвестицій може привести до кризи. Аналогічно можна характеризувати й інвестиції в інновації. Положення цього виду інвестицій у російській практиці збільшується ще й тим, що для них дуже складно знайти зовнішні джерела фінансування через їх високий рисковости. Довгострокові контракти з окремими партнерами можна віднести до зв'язаних інвестицій. Їхня доцільність і рисковость багато в чому залежать від умов контракту, маркетингової оцінки ринку, а ефективність визначається на основі грошових потоків з даним видом контракту й без нього.

2. Керування реальними інвестиціями

Вивчення напрямків використання капіталу або прийняття інвестиційних рішень повинне будуватися на оцінці кожного можливого проекту: технічного, юридичного, екологічного, організаційного (інституціонального), економічного, фінансового.

Вибору проекту передує оцінка обсягу й структури потреб ринку, тобто маркетинговий аналіз. Він містить у собі аналіз конкурентної обстановки, споживчого попиту, наявності товарів-замінників, розташування фірми щодо ринків збуту, рівня контролю з боку державних органів, а також безлічі інших факторів.

Технічна оцінка проекту являє собою визначення життєздатності проекту з технологічної й інженерної точок зору, виявляє, чи відповідає проект кращим світовим зразкам, чи є він на даний момент найкращим для досягнення поставлених цілей, чи забезпечує відповідність установленим нормативам, Дст і т.д. Технічна оцінка проекту звичайно включає й оцінку розвитку технічної інфраструктури (служби сервісу, ремонту), наявності резервів на випадок розширення виробництва.

Юридична оцінка проекту звичайно являє собою аналіз відповідності планованого виду діяльності правовим нормам держави й міжнародних норм права. У ході цієї оцінки перевіряють, чи не ставиться даний вид діяльності до монополії держави, чи не встановлено державою яких-небудь обмежень. Прикладом важливості юридичної оцінки проекту може служити ситуація з житловим будівництвом і наступним продажем квартир у будинках на земельних ділянках, що перебувають у власності держави й лише переданих в оренду на певну кількість років. У деяких випадках комплексної юридичної оцінки таких проектів не проводилося, тому права споживачів послуг можуть бути порушені після закінчення строку оренди. У юридичну оцінку проекту можна включити й оцінку контрактів на закупівлю товарів, що готовлять до випуску відповідно до проекту.

Екологічна оцінка проекту припускає експертизу проекту з погляду охорони навколишні кошти: викиди в атмосферу, водойми не повинні перевищувати гранично припустимих розмірів.

Організаційна (інституціональна) оцінка являє собою оцінку (або самооцінку) можливостей компанії виконати проект. Вона містить у собі розгляд організаційної структури фірми, професійної підготовленості персоналу, особистих якостей відповідальних виконавців, минулого виробничого й комерційного досвіду фірми, структуру власності.

Під економічною оцінкою проекту в західній практиці прийнято розуміти соціально-економічну значимість проекту, тобто оцінку економічної вигоди, що проект принесе суспільству, конкретній групі населення, конкретному регіону й т.д. Фінансова оцінка проекту являє собою безпосередню оцінку прибутковості й прибутковості проекту для підприємця.

Таким чином, оцінка ефективності проектів при прийнятті інвестиційних рішень - це комплексна, багатогранна проблема, що включає різноманітні аспекти оцінки проектів. Однак у наше завдання входить у першу чергу вивчення підходів до фінансової оцінки проектів.

3. Інвестиційні проекти, їхні види й оцінка їхньої економічної ефективності

Найважливішим елементом прийняття інвестиційних рішень служить оцінка доцільності того або іншого напрямку використання коштів. Сума коштів завжди обмежена, тому до головних питань, на які повинен дати відповіді інвестиційний аналіз, ставляться наступні: скільки ми заробимо, якщо будемо реалізувати розглянутий інвестиційний проект; скільки ми втратимо, не вклавши гроші альтернативний проект; яка буде упущена вигода?

Для коректного порівняння проект прийнятий ураховувати фактор часу: цінність грошей або ресурсів міняється із часом - вартість сьогоднішніх грошей більше, ніж вартість цієї ж суми в майбутньому. Дуже часто це явище намагаються зв'язати тільки з інфляцією, однак у країнах зі стійкою економікою інфляцію на відносно короткому тимчасовому відрізку (півроку, рік) можна не помітити, а фактор часу однаково враховується. Це пояснюється в першу чергу альтернативними можливостями виробничого використання й невиробничого споживання грошей, ризиком неотримання передбачуваного доходу, а також психологічними факторами.

Інструментарієм, що дозволяє враховувати фактор часу, служить нарахування складного відсотка й дисконтирование.

Коли ми розраховуємо складні відсотки, нам відомі три показники: сума коштів на справжній момент (Р), ставка відсотка, виражена в десяткових дробах (r), тривалість аналізованого періоду (n). При цьому ми хочемо визначити майбутню вартість наявної зараз суми грошей (F):

При нарахуванні складного відсотка розраховують, у що перетвориться в майбутньому відома на даний момент сума грошей при позитивних темпах її приросту.

Для обчислення майбутньої вартості грошей можливе використання фінансових таблиць, складених для різних процентних ставок і різних періодів.

Дисконтирование є процес, зворотний процесу нарахування складного відсотка. шляхом дисконтирования визначається, скільки зараз коштує відома в майбутньому сума грошей. Використовуючи уведені вище позначення, можна записати, що поточна вартість (Р) дорівнює

Величина 1/(1+r)n називається коефіцієнтом дисконтирования, розраховані для різних процентних ставок і різних періодів. Наприклад, коефіцієнт дисконтирования на умовах 10% і трьох років, рівний 0,751, означає, що долар, що може бути отриманий через три роки, еквівалентний 0,751 дол., вкладеному сьогодні під 10% річних, тобто 0,751 - це сучасна вартість долара, що буде отриманий через 3 роки.

Розглянемо найбільш простий приклад, що пояснює економічний зміст дисконтирования.

Приклад. Студент 3-го курси припускає продовжити навчання по програмі МВА в Гарварді через 5 років, де повний курс навчання коштує 70 тис. дол. Яку суму необхідно зараз покласти в банк, щоб через 5 років мати 70 тис. дол.? Банк пропонує 7% річних.

Для розрахунку скористаємося формулою:

Р = 70000/(1+0,07)5 = 49903 дол.,

тобто зараз варто покласти в банк приблизно 50 тис. дол.

У проектному аналізі використовуються наступні міркування. Припустимо, ви можете вкласти сьогодні 10 дол. під 10% і через рік 1 дол. доходу. Яка ціна цього долара сьогодні? Вона дорівнює: 1/1,1 = 0,909. Це сьогоднішня (сучасна) вартість 1 дол., що ви одержите через рік, тому що, якби ви сьогодні мали 0,909 дол. і вклали б його під 10%, ви одержали б через рік 1 дол.

Дисконтирование - це дуже корисний і зручний інструмент для вираження всіх майбутніх проектних витрат і доходів у єдиної поточній (сучасної) вартості (Р). Дисконтирование дозволяє більш коректно порівнювати проекти з різночасними витратами й доходами, більш точно визначити вигоди від реалізації проекту.

При визначенні сучасної вартості дуже важливо правильно визначити всі змінні, що впливають на кінцевий результат. Величини F і n звичайно визначається по техніко-економічному обґрунтуванню проекту. Найбільшу складність має визначення норми дисконтирования r. Найчастіше вона являє собою вартість капталу або мінімально необхідний дохід на вкладений капітал. У деяких випадках проекти можуть дисконтуватися по альтернативній вартості капіталу (альтернативній ціні інвестицій – Opportunity Cost, ОС), тобто по величині, що характеризує середньозважену інших ринкових можливостей. Це корисно при порівнянні проектів вкладення коштів у конкретну фірму із пропозиціями, наприклад, фінансового ринку або при вивченні доцільності диверсифікованості.

У Методичних рекомендаціях з оцінки ефективності інвестиційних проектів, фундаментальних підручниках по фінансовому менеджменті сформульовані наступні базові принципи оцінки ефективності:

  •  розгляд проекту протягом усього його життєвого циклу - від проведення проектних досліджень до припинення проекту;
  •  моделювання грошових потоків, що включають всі пов'язані зі здійсненням проекту грошові надходження й видатки за розрахунковий період з урахуванням можливості використання різних валют;
  •  порівнянність умов реалізації різних проектів;
  •  облік тільки майбутніх витрат і надходжень: раніше створені ресурси, використовувані в проекті, оцінюються не витратами на їхнє створення, а альтернативною вартістю, що відображає максимальне значення упущеної вигоди, пов'язаної з їх найкращим можливим альтернативним використанням;
  •  облік фактору часу - у першу чергу нерівноцінність різночасних витрат і результатів, перевага більше ранніх результатів і більше пізніх витрат, динамічність (зміна в часі) параметрів проекту і його економічного оточення;
  •  порівняння “із проектом” і “без проекту”, що не еквівалентно ситуації “до проекту” і “після проекту”, тому що порівняння положень до проекту й після проекту не враховує змін, які відбулися б без проекту, веде до неточного підрахунку витрат і вигід проекту;
  •  аналіз всіх істотних наслідків проекту - як економічних, так і зовнішньоекономічних;
  •  облік наявності різних учасників проекту, розбіжності їхніх інтересів і різних оцінок вартості капіталу (норми дисконту);
  •  багатоетапність оцінки, тобто на різних стадіях розробки й здійснення проекту (обґрунтування проекту, вибір схеми фінансування, моніторинг здійснення проекту) ефективність визначається заново;
  •  облік впливу потреби в оборотному капіталі на ефективність інвестиційного проекту;
  •  облік впливу інфляції (і інших причин зміни цін) на різні види продукції й ресурси й можливості використання декількох валют. Облік інфляції особливо важливий для проектів (а) із тривалим інвестиційним циклом, (б) потребуючих значних позикових коштів, (в) видів, що використовують для фінансування трохи, валют;
  •  аналіз впливу невизначеності ризику, що супроводжують реалізацію проекту;
  •  облік надходження коштів від амортизації протягом строку життя проекту;
  •  облік змін загальвиробничих, адміністративних, комерційних видатків;
  •  облік альтернативної вартості, що можуть мати недовантажені потужності.
  •  викладені принципи, крім самих очевидних, будуть докладно прокоментовані при подальшому розгляді матеріалу.

Як основні показники, використовуваних для розрахунків ефективності інвестиційних проектів, міжнародними й вітчизняними методиками рекомендуються:

1) чистий дохід (Net Value - NV);

2) чистий дисконтированный дохід (Net Present Value - NPV);

3) внутрішня норма прибутковості (Internal Rate of Return - IRR);

4) індекси прибутковості витрат і інвестицій (Benefit / Cost Ratio -B/C (BCR), Profitability Index – PI);

5) строк окупності (Payback Period – PB);

6) потреба в додатковому фінансуванні;

7) група показників, що характеризують фінансовий стан організації - учасника проекту.

Розглянемо основні риси цих показників, їхнього достоїнства й недоліки, особливості застосування.

Чистий дохід являє собою накопичений ефект, сальдо грошового потоку за весь розрахунковий період. Приклад розрахунку чистого доходу наведений у таблиці.

Таблиця 1

Умовний приклад розрахунку чистого доходу

Рік життя проекту

Витрати по проекті

Виторг від проекту

Чистий дохід від проекту

1

2000

0

-2000

2

2000

0

-2000

3

700

2000

1300

4

700

2000

1300

5

700

2000

1300

6

700

2000

1300

7

700

2000

1300

Разом

7500

10000

2500

До достоїнств цього показника ставляться легкість і простота застосування, можливість проведення швидких розрахунків і приблизної оцінки ефективності проекту. Однак він не враховує нерівноцінності витрат і результатів, що ставляться до різних періодів, що може привести до завищення очікуваних фінансових результатів від проектів. Наприклад, елементарний розрахунок прибутковості проекту, за даними таблиці, показує, що вона становить 33% (2500/7500 = 0,333). Більше коректні розрахунки, наведені, наприклад, у таблиці 2, показують, що прибутковість становить усього 10%.

Тому, хоча використання даного показника допускається більшістю відомих методик оцінки проектів, його застосування має істотні обмеження. Так, на наш погляд, для довгострокових проектів він незастосовний. А в російських умовах - в умовах щодо високої інфляції, нестабільності макроэкономичеких показників - цей критерій може приводити до некоректних висновків навіть для відносно короткострокових проектів.

Чистий дисконтированный дохід (NPV) - найпоширеніший показник при оцінці ефективності проектів. Звичайно його величина интерпритируется як можливий приріст капіталу інвестора в результаті реалізації проекту. Формула розрахунку NPV має вигляд

NPV = ( Bt-Ct)/(1+r) t-C0,

де Bt – доходи; Ct – витрати; 1/(1+r)t – коефіцієнт дисконтирования; r – необхідна (мінімальна) норма прибутковості або ціна капіталу.

Уважається, що якщо NPV ( 0, те розглянуті інвестиції вигідні при обраній нормі дисконтирования (якщо NPV = 0, то реалізація проекту дозволяє розрахуватися з усіма інвесторами). У тих проектах, де немає доходів (або проект не робить впливу на доходи - змушені проекти), NPV оцінюється на основі мінімізації витрат. Умовний приклад розрахунку NPV наведений у таблиці 2.


Таблиця 2

Приклад розрахунку чистого дисконтированного доходу від проекту

Рік життя проекту

Витрати по проекті

Виторг від проекту

Коэффи-Циент дисконти-рования при 12% річних

Дисконти-Рованные витрати

Дисконти-Рованная виторг

Чистий дохід від проекту

1

2000

0

0,893

1786

0

-1786

2

2000

0

0,797

1594

0

-1594

3

700

2000

0,712

498

1424

926

4

700

2000

0,636

445

1272

827

5

700

2000

0,567

397

1134

737

6

700

2000

0,507

355

1014

659

7

700

2000

0,452

316

904

588

Разом

5748

Таким чином, NPV розглянутого умовного проекту дорівнює 357 у.е.

Аналіз NPV проектів звичайно дозволяє зробити наступні висновки:

  •  дохід власників у результаті реалізації проекту зростає на величину NPV;
  •  якщо розглядаються альтернативні проекти, то переважніше той, у якого NPV більше;
  •  якщо фірма приймає проект із нульовим NPV, то дохід її власників не зміниться - фірма стане крупніше на величину інвестицій.

Достоїнством показника NPV, що виділяє його серед інших критеріїв, є головним чином те, що він характеризує абсолютну величину потенційного доходу, тобто вживає рішення про доцільність реалізації проекту на основі ясного критерію чи влаштовує його можлива величина чистого доходу через n чи періодів ні. Перевагою даного показника є також те, що він ураховує весь строк життя проекту, тимчасову вартість грошей, дозволяє виявити найбільш вигідний проект. Однак використання показника NPV для відбору проектів має ряд обмежень і припускає, на наш погляд, облік наступних моментів:

  •  необхідність вибирати норму дисконту до розрахунків. Величина NPV залежить від її в значній мірі. При використанні заниженої норми дисконту NPV проекту може бути необґрунтовано завищений, і навпаки, при використанні завищеної норми дисконту NPV знижується, проект може бути помилково визнаний неефективним;
  •  показник NPV у явному виді не дає подання про те, якими інвестиційними зусиллями досягнуть результат: наприклад, два проекти з однаковими NPV можу мати зовсім різні інвестиційні потреби. Тому вибір проекту по одному розглянутому показнику може привести до того, що для відібраного проекту немає відповідних коштів;
  •  показник NPV не дозволяє оцінити період повернення коштів.

Перераховані причини викликають необхідність використання показника NPV у комплексі з іншими показниками оцінки ефективності проектів.

Індекс Прибутковості (Benefit / Cost Ratio -B/C ratio) характеризує рівень валових доходів (грошових надходжень) на одиницю витрат, тобто ефективність вкладень: чим більше значення цього показника, тим вище віддача кожного рубля, вкладеного в проект. Проект уважається прийнятним, якщо значення B/C > 1 при обраній нормі дисконту.

Продолжая розгляд умовного приклада, розрахуємо значення B/C за даними таблиці 2. Воно складе: 5748/5391 = 1,1.

Використання показника B/C має ряд особливостей:

  •  величина показника B/C, як і NPV, у значній мірі залежить від норми дисконту, тому недоліки NPV, пов'язані з нормою дисконту, характерні й для B/C;
  •  якщо розглядаються альтернативні проекти, то переважніше той, у якого B/C і NPV більше;
  •  критерій B/C дуже зручний при виборі одного проекту з ряду альтернативних, що мають приблизно однакові значення NPV: при близьких значеннях NPV, схожому розподілі грошових потоків у часі, але різних обсягах необхідних інвестицій вигідніше той проект, у якого вище відношення B/C;
  •  при порівнянні разномасштабных проектів, проектів з різною швидкістю надходження коштів ранжирування за критеріями B/C NPV може дати суперечливі результати. Розглянемо цю ситуацію на прикладі.

Приклад. Нехай проект А має наступні вихідні дані : інвестиції 6 млн. дол. і віддача 7 млн. дол. після першого року, тоді

Проект Б: інвестиції становлять 200000 дол. і віддача - 260000 дол., тоді

Таким чином, прибутковість може бути вище в маломасштабного проекту, а по абсолютній величині (показнику NPV) найбільший інтерес буде представляти великомасштабний проект. Як правило, інвестиційне рішення приймається в такий спосіб: якщо дозволяють інвестиційні можливості, то вибирається кращий по NPV проект, якщо фінансові ресурси строго обмежені, те пріоритетним критеріям стає індекс прибутковості.

Близьким за змістом до показника B/C є показник Profitability Index (PI), що розраховується як відношення чистого дисконтированного доходу (NPV) до дисконтированным витрат. Рішення про реалізацію проекту може бути прийнято, якщо PI>01.

Показники PI і B/C практично взаємозамінними, достатнє використання одного з них. Близькість цих показників привела до того, що в багатьох джерелах не робиться чіткого розмежування між показниками B/C і PI: показник, що розраховується й интерпретируемый як B/C, називається PI. Хоча такий підхід і не впливає на відбір проектів при дотриманні всіх інших необхідних умов, термінологічна плутанина може привести до непогодженості дій і оцінок экспертов. на наш погляд, назву Profitability Index (PI) варто зберегти за показником, що розраховується по NPV або, інакше кажучи, прибутку (profit).

Внутрішня норма прибутковості (IRR) характеризує ставку відсотка, при якій NPV = 0, коефіцієнт B/C = 1. Економічний зміст IRR укладається в тім, що він показує, при якій процентній ставці (номері дисконту) проект стає невигідним. IRR характеризує момент рівноваги або переломний момент. Якщо IRR проекту перевищує нормальну ставку прибутковості (наприклад, ціну капталу), то проект прийнятний, і навпаки, якщо необхідна ставка прибутковості більше IRR, проект невигідний. Якщо IRR проекту нижче інших ринкових можливостей, то від проекту варто відмовитися.

Дану ситуацію можна проілюструвати на графіку (малюнок 1).

Малюнок 1. Зміна NPV проекту залежно від норми дисконту

Нижче перераховані методи знаходження IRR.

1. Математичні процедури. NPV прирівнюється до нуля, перебуває ставка дисконту при NPV = 0, тобто використовується формула:

( Bt-Сt)/(1+r)t – З0 = 0

Використання цього методу технічно складно, особливо для багаторічного проекту, вимагає залучення серйозного математичного  апарата.

2. Метод проб і помилок (trial and errors). Цей метод не забезпечує такої точності, як перший, однак він частіше використовується на практиці, особливо невеликими компаніями для приблизної оцінки крапки перелому. Продовжуючи аналіз умовного проекту, розглянемо, як знайти для нього IRR методом проб і помилок.

Відомо, що при 12% річних розглянутий проект вигідний, тому що NPV > 0 (дорівнює 357 у.е.).Розрахуємо, чи залишиться NPV позитивним, наприклад, при 15% річних (таблиця 3). Тому що при 15% річних NPVмал - становить 44 у.е. (графа 4 таблиці), розрахуємо, чи залишиться він позитивним при 16% річних. У нашім випадку NPV стає негативним (-47 у.е.). Таким чином, IRR розглянутого проекту перебуває між 15 і 16%. Звичайно така точність достатня в інвестиційному аналізі, тому що інші параметри, використовувані в цьому випадку (чистий дохід, альтернативна вартість грошей, ціна капіталу), також визначаються прогнозними величинами.

Таблиця 3

Приклад знаходження IRR

Рік життя проек-та

Чистий дохід по роках

Коефіцієнт дисконтиро-вания при 15% річних

Дисконтирован-Ный дохід

Коефіцієнт дисконтиро-вания при 15% річних

Дисконтирован-Ный дохід

1

-2000

0,870

-1740

0,862

-1724

2

-2000

0,756

-1512

0,743

-1486

3

1300

0,658

855

0,641

833,3

4

1300

0,572

744

0,552

717,6

5

1300

0,497

646

0,476

618,8

6

1300

0,432

562

0,410

533,0

7

1300

0,376

489

0,354

460,2

Разом

Іноді для більше точного аналізу використовується формула

де значок (() означає показники, що відповідають позитивному NPV, а значок ((() - негативному.

Підводячи деякі підсумки, можна сказати, що внутрішня норма прибутковості (IRR) використовується:

  •  для оцінки ступеня стабільності проекту. різниця між IRR і нормою представляє граничну можливість збільшення ціни капіталу, тому чим більше IRR перевершує норму дисконту, тим стійкіше проект. Наприклад, за інших рівних умов, якщо IRR проекту А становить 15%, проекту Б - 20% при нормі дисконтирования (ціні капіталу) для обох проектів 12%, проект Б за інших рівних умов є більше кращим;
  •  для фінансово-економічної оцінки проектних рішень, якщо відомі прийнятні в ринкових умовах значення IRR (розрахункові для проекту значення IRR рівняються з відповідними значеннями для галузі, для аналогічних проектів, із ціною капіталу й т.д.);
  •  для визначення максимальної ставки плати за приваблювані джерела фінансування. Проект із більшим IRR може розглядатися як кращий, оскільки допускає більшу гнучкість у варіюванні джерелами інвестицій.

Таким чином, призначення IRR - відітнути неефективні або малоефективні проекти з тої або іншої точки зору, ранжировать проекти по ступені їхньої стабільності.

Особливості використання цього показника, відзначені в літературі:

а) IRR не дозволяє виявити найбільш дохідні проекти (як, наприклад, показник NPV), IRR дозволяє виявити лише найбільш стійкі проекти;

б) при неординарних грошових потоках, наприклад виникненні великих витрат на завершальній стадії проекту, може виникнути трохи IRR. ілюструючи таку можливість, Ю. Бригхэм показує, що при грошових потоках в t0 = -1,6 млн. дол., t1 = 10 млн. дол., t3 = -10 млн. дол. утвориться два IRR – 25% і 400% і NPV буде позитивним в інтервалі [25, 400];

в) при значних розходженнях вартості проектів, інтенсивності й часу надходження грошових потоків може виникнути протиріччя між критеріями IRR і NPV: одні проекти краще за критерієм NPV, інші - по IRR. Наприклад, у довгострокового проекту NPV може бути вище, ніж у короткострокового, однак IRR буде вище в короткострокового проекту. Подібну ситуацію ілюструє малюнок 1

Малюнок 2. Зміна величини NPV довгострокового й короткострокового проектів залежно від норми дисконту

Криві NPV обох проектів знижуються зі збільшенням вартості капіталу, але одні проект (L) володіє більше високим NPV при низької вартості капіталу. Крива L має більше крутий нахил, вона більше чутлива до змін вартості капіталу. Розходження обумовлені тим, що в короткострокових проектів грошові потоки надходять у перші роки, їх NPV не буде знижуватися занадто сильно з ростом вартості капіталу, але проекти, чиї грошові потоки приходять пізніше, будуть у невигідному положенні. Тому довгостроковому проекту сильно шкодить, якщо вартість капіталу велика, на короткостроковий проект це впливає менше. Нахили кривих на малюнку 2 відображають цю ситуацію (зараз у Росії всі вибирають короткострокові проекти);

г) критерій IRR у неявному виді має на увазі, що грошові надходження під час функціонування проекту можуть бути реінвестовані по ставці, рівної IRR, у той час як використання інших критеріїв припускає, що проміжні грошові надходження реинвестируются по ставці, рівній необхідній нормі прибутковості або витратам на залучення капіталу.

Строк окупності (Payback Period – PBР) дозволяє оцінити привабливість інвестицій за часом повернення вкладених коштів і змінюється числом років (місяців). Він показує, як довго проектний капітал буде піддаватися ризику втрати.

Найпоширенішийо розрахунок строку окупності проекту по формулі

РВР = ДО/ДПсреднегод,

де До інвестиції в проект; ДПсреднегод – середньорічна величина чистих грошових надходжень від проекту.

Таблиця 5

Вихідні дані для розрахунку середнього строку окупності

(Проект А)

Рік

Річний чистий грошовий потік

вкладення, Що Не Окупилися

0

(80000)

80000

1-й

22000

58000

2-й

20000

38000

3-й

18000

20000

4-й

16000

4000

5-й

14000

Середній період окупності дорівнює:

року.

Іноді розраховується так званий дійсний строк окупності - час, необхідне для повернення капітальних витрат з урахуванням запланованих надходжень по окремих роках. Використовуючи дані графи 3 таблиці 5, одержуємо, що в нашім випадку він становить 4 роки + (4000/14000) = 4,28 роки. Приклад показує, що більше точну оцінку дає дійсний строк окупності, тому що він ураховує розподіл у часі чистого грошового доходу. Якби в нашім прикладі чистий грошовий потік не знижувався по роках, а навпаки збільшувався (у перший рік 14000, у другий - 16000 і т.д.), то дійсний строк окупності доцільно розраховувати для короткострокових проектів, де має значення щомісяця.

Деякі фірми застосовують дисконтированный період окупності - кількість років, необхідних для покриття капіталовкладень із дисконтированных потоків коштів (таблиця 6).

Таблиця 6

Вихідні дані для розрахунку строку окупності проекту А на основі дисконтированных грошових надходжень

Рік

Річний чистий грошовий потік

Дисконтированный грошовий потік (ставка 12%)

вкладення, Що Не Окупилися

0

(80000)

80000

1-й

22000

19642

60358

2-й

20000

15942

44416

3-й

18000

12810

31607

4-й

16000

10167

21437

5-й

14000

7944

13493

6-й

14000

7092

6401

7-й

14000

6332

69

8-й

14000

Період окупності, розрахований з дисконтом, складе: 7 років + (69/14000) = 7,01 року, тобто проект буде окупатися значно довше, ніж при розрахунках без дисконту. Встає питання, який спосіб розрахунку використовувати?

У сучасних російських умовах досить часто обмежуються розрахунками без дисконту. Це пов'язане з тим, що економічна ситуація в країні орієнтує поки переважно на короткострокові вкладення й більшість фірм воліє вибирати проекти зі строком окупності не більше 1-2 років. Тому, якщо строк окупності, розрахований без дисконту, становить більше двох років, багато фірм відкинуть такий проект: його строк окупності з дисконтом буде ще вище. Якщо ж строк окупності становить 1-1,5 року, то проведення розрахунків з дисконтом значно вплинути на рішення про вибір або відхилення проекту не може. Можливість у деяких випадках прийняття рішень на основі показників, розрахованих без дисконту, допускається Методичними рекомендаціями з оцінки ефективності інвестиційних проектів. Однак у стабільно, що розвивається економіці, з перевагою середньо- і довгострокових інвестиційних проектів, у галузях, де переважають довгострокові проекти, безумовно, коректніше проводить розрахунки строку окупності з дисконтом.

Слід зазначити, що при порівнянні двох проектів по показнику РВР, розрахованому з дисконтом і без нього, можна одержати суперечливі результати. Розглянемо проект Б и зрівняємо строки його окупності з відповідними показниками проекту А (таблиця 7).

Таблиця 7

Вихідні дані для розрахунку середнього строку окупності

(Проект Б)

Рік

Річний чистий грошовий потік

вкладення, Що Не Окупилися

0

(100000)

(100000)

1-й

20000

80000

2-й

20000

60000

3-й

20000

40000

4-й

40000

-

Середній строк окупності дорівнює:

100000/((20000*3+40000)/4)=4 роки.

Таким чином, при розрахунках без дисконту проект Б окупається швидше, ніж проект А.

Розрахуємо цього ж проекту з урахуванням дисконту (таблиця 8).

Таблиця 8

Вихідні дані для розрахунку середнього строку окупності проекту Б на основі дисконтированных грошових надходжень

Рік

Річний чистий грошовий потік

Дисконтированный грошовий потік (ставка 12%)

вкладення, Що Не Окупилися

0

(100000)

1-й

20000

17856

82144

2-й

20000

15942

66202

3-й

20000

14234

51968

4-й

40000

25420

26548

5-й

10000

5674

20874

6-й

10000

5066

15808

7-й

10000

4527

11285

8-й

10000

4038

7247

9-й

10000

3606

3641

10-й

10000

3219

422

11-й

10000

2874

Таким чином, при розрахунках з дисконтом проект Б окупається довше, ніж проект А, а при розрахунках без дисконту - навпаки.

Особливості використання показника РВР:

  •  поряд із критерієм IRR PBP часто використовується як допоміжний, застосовується лише для первинного ранжирування проектів на очевидно неприйнятні й ті, які треба аналізувати більш детально;
  •  звичайно розрахунковий строк окупності рівняється з якимось нормативом (галузевим, середнім, строком надання кредитів і т.д.), і на основі такого порівняння приймається рішення про подальшу поглиблену оцінку проекту;
  •  строк окупності не показує прибутковість проекту за весь строк його життя, у зв'язку із чим він не може використовуватися як єдиний критерій, хоча такий підхід найчастіше зустрічається в російській практиці.

Таким чином, нами розглянуті основні критерії оцінки інвестиційних проектів, що рекомендуються міжнародними про вітчизняними методиками.

Таблиця 9

Порівняльна характеристика методів

Показники/характеристики

Методи

NV

NPV

B/C

IRR

PBP

Облік зміни вартості грошей у часі

-

+

+

+

-(+)

Розгляд усього стоку життя проекту

+

+

+

+

-

Знаходження самого вигідного проекту

+

+

+

-

-

Простота розрахунків, швидкість приблизної оцінки

+

-

-

-

+

Характеристика зміни доходу акціонерів

+

+

-

-

-

Період повернення вкладених коштів

-

-

-

-

+

Прибутковість проекту

-

-

+

+

-

Норма дисконту, при якій проект беззбитковий (збитковий)

-

-

-

+

-

Аналіз існуючих критеріїв оцінки проектів показує, що яким-небудь одним показником користуватися некоректно, кожний з них характеризують ту або іншу сторону проекту. Наприклад, строк окупності потрібний для грубої, приблизної оцінки прийнятності проекту, IRR - для визначення припустимої ставки дисконту (ціни капіталу), NPV - для обчислення доходу від проекту.

Наявні в теорії й критерії, що застосовуються на практиці, можуть давати неоднозначні оцінки. Вибір “потрібного” критерію може за певних умов “допомогти обґрунтувати” те або інше рішення. Проте в країнах, де дана методика знаходить широке практичне застосування, основним критерієм є NPV, тому що саме він показує, як зросте вартість компанії після реалізації проекту. Якщо кошти необмежені, то виконуються всі проекти з позитивним NPV. У той же час при обмеженому бюджеті капіталовкладень віддача від проекту може бути вирішальним фактором при відборі, у цьому випадку критерій B/C виступає на перше місце.

Як правило, в інвестиційному аналізі допускається ряд типових помилок:

  •  проект розглядається й затверджується поза зв'язком з альтернативними проектами, тобто часто в компаніях не регламентована процедура відбору проектів на конкурентній основі при обмежених фінансових ресурсах;
  •  критерії ефективності найчастіше не розглядаються в комплексі, не передбачають багато варіантних розрахунків для визначення чутливості проекту до змін, не дають однозначної оцінки порівняльної ефективності проектів;
  •  основна увага ініціаторами проекту, як правило, приділяється технологічній, технічній стороні проекту, а його фінансова ефективність обґрунтовується в багатьох випадках формально, без серйозного пророблення, “підганяється” під бажаний результат. Це положення яскраво ілюструють міні-ситуації, представлені наприкінці частини 5 підручника.

Дослідження показують, що в цей час переважна більшість закордонних фірм використовують методи аналізу проектів, засновані на дисконтированных грошових потоках. Так, в 2000 р. всі фірми, що входять у список Fortune 500, використовували розглянуті методи, у той час як в 1955 р. - лише 4%. Метод РВР використовують у цей час 54% фірм, але не якості основного, у той час як в 1995 р. він був основним.


Питання для самоперевірки

  1.  Як визначаються інвестиції в Законі України «Про інвестиційну діяльність»?
  2.  Назвіть мету інвестиції.
  3.  Дайте визначення інвестиційної діяльності відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
  4.  Назвіть форми інвестицій за П(С)БО, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Законом України «Про інвестиційну діяльність».
  5.  За яких умов досягається ефективність розробленої інвестиційної стратегії?
  6.  Назвіть напрями інвестиційних потреб підприємства.
  7.  Назвіть класифікаційні ознаки інвестицій та їх класифікацію.
  8.  Яким вимогам має відповідати інвестиційна політика підприємства?
  9.  Назвіть суб'єктів інвестиційної діяльності.
  10.  Охарактеризуйте рівні управління реальними інвестиціями.
  11.  Назвіть основні етапи процесу управління реальними інвестиціями.
  12.  Дайте визначення інвестиційного проекту та вкажіть їх види.
  13.  За якими ознаками класифікують інвестиційні проекти?
  14.  Назвіть види інвестиційних проектів за вказаними Вами ознаками їх класифікації.
  15.  Назвіть два основні показники оцінки ефективності інвестиційних проектів.




1. Структура языка SQL (Structured Query Lnguge)
2. на тему- Затрати виробництва ціна і прибуток Студент- JONY Чернівці 19
3. слово и моление 12 век Даниил Заточник 5слово о полку Игореве
4. . 14 ~ 9 УДК 378. 001
5. Багатоповерховий каркасний будинок
6.  Овладеть системой методов психологопедагогической диагностики учащегося и ученического коллектива
7. Стратегия поведения в конфликтной ситуации
8. Возбудителем туберкулеза являются- а кокки; б вирусы; в микобактерии; г патогенные грибы
9. Методика развития силовых способностей у начинающих спортсменов в пауэрлифтинге
10. освященная федеральным налоговым законодательством аксиома до и послекризисного периода движения экономи
11. 1] 1 Сущность организационная структура управления [1
12. . Продукция предприятия её качество 1
13. 3 Класифікація національних систем бухгалтерського обліку Оскільки неможливим є розгляд НСБО
14. Избирательная система РФ
15. Биоактивные производные хитозана
16. Тема- Техническая документация и оценка качества программного продукта в среде Microsoft Visul Bsic Баба
17. Война на Тихом океане
18. Тема 16 Стратегический план и его структура 3 Тема 16
19. Взяточничество в уголовном праве
20.  Июнь 18 Ленинг Людмила Июль