Методичні рекомендації та завдання до самостійної роботи з дисципліни Цивільне право

Работа добавлена на сайт samzan.net:

МВС  України

Харківський національний університет внутрішніх справ

Кафедра цивільного права та процесу

Методичні рекомендації та завдання

до самостійної роботи

з дисципліни   “Цивільне право”

для заочної форми навчання

Харків   2011

 

Харківський національний університет внутрішніх справ

Кафедра цивільного права та процесу

 

Кафедра мовної підготовки

Методичні рекомендації та завдання
до самостійної роботи

з дисципліни:	“Цивільне право”
	(повне найменування дисципліни)
Напрямок підготовки	0601 Право
	(шифр і найменування)
Спеціальності	Усі спеціальності
	(шифр і найменування)
Спеціалізація	Всі спеціалізації
	(найменування)
Форма навчання	заочна форма навчання
	(денна, заочна)

Харків 2011

Рекомендов 

Завдання та методичні рекомендації до написання контрольних робіт.

У відповідності з навчальними планами студенти, що навчаються за слідчо-криміналістичною спеціалізацією, виконують контрольну роботу лише з частини першої курсу “Цивільне право України”, тобто така робота виконується ними тільки один раз. До навчальної роботи студентів господарчо-правової спеціалізації ставляться більш високі вимоги, а тому контрольна робота виконується цими студентами двічі: з частини першої та частини другої даного курсу. Отже, перш ніж визначити варіант написання контрольної роботи, слід розібрати, яку саме роботу належить виконувати за навчальним планом (див. частина 2 цього посібника “Навчальні плани”).

До частини першої курсу “Цивільне право України” відносяться номери варіантів контрольних робіт з 1 по 8, а до другої – з 9 по 16.

Студенти, прізвища яких починаються на букви:

 “А”, “Б”, “В”, “Г” –– виконують контрольну роботу

по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №1,

а по другій – за варіантом №9; 

на букви “Д”, “Е”, “Є”, “Ж” –– виконують контрольну роботу

по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №2,

а по другій – за варіантом №10; 

на букви “З”, “И”, “І”, “Ї” –– виконують контрольну роботу

по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №3,

а по другій – за варіантом №11; 

на букви “Й”, “К”, “Л”, “М” –– виконують контрольну роботу

по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №4,

а по другій – за варіантом №12; 

на букви “Н”, “О”, П”, “Р” “––виконують контрольну роботу

по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №5,

а по другій – за варіантом №13; 

на букви “С”, “Т”, “У”, “Ф” –– виконують контрольну роботу

по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №6,

а по другій – за варіантом №14;

на букви “Х”, “Ц”, “Ч”, “Ш” –– виконують контрольну роботу

по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №7,

а по другій – за варіантом №15;

на букви “Щ”, “Ю”, “Я” –– виконують контрольну роботу

по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №8,

а по другій – за варіантом №16;

Роботи, виконані з недотриманням зазначеного вище порядку, на рецензію прийматися не будуть.

Контрольна робота складається з одного теоретичного питання і двох практичних завдань, взятих із практики рішень судів та пристосованих до потреб навчального процесу.

Теоретичне питання дається у вільному викладі і підтверджується положеннями законодавства, думками юристів-вчених і практиків. Освітлення цього питання особливо виграє, якщо студент висловить і свою власну обгрунтовану думку по даному питанню. Освітлення теоретичного питання повинно зайняти до п’яти сторінок і чітко випливати із змісту заданого питання. Орієнтований обсяг усієї роботи – приблизно 12 сторінок.

Переписувати умови завдань у зошит не треба, як не варто ускладнювати їх додатковими умовами. Достатньо зазначити номер варіанту і номер завдань. Також необхідно обов’язково пронумерувати самі сторінки і залишити поля для зауважень рецензента. Наприкінці роботи слід зазначити використані при виконанні роботи нормативні матеріали і літературу, із посиланням на конкретні джерела запозичення, а також вказати дату завершення роботи і підписати її.

Перед тим, як вирішувати завдання, необхідно уважно ознайомитися з його умовою, оцінити загальну орієнтацію, засвоїти теоретичний матеріал, виявити весь нормативний масив і вивчити його, і тільки після цього приступити до виконання завдань. При цьому слід мати на увазі, що умови практичного завдання не можуть бути складені тільки за розділами знань, які відносяться виключно до першої частини учбового курсу. Це принципово неможливо. А тому доведеться знайомитись наперед з інститутами, що входять вже до другої частини курсу цивільного права. У випадку виникнення труднощів або сумнівів слід звернутися за консультацією, а також ознайомитися з практикою вирішення даної категорії справ судовими органами.

Роботу практичного завдання необхідно виконувати за такою логічною схемою:

1.  Визначити теми курсу та питання, що мають бути розглянуті. Рішення завдання можна почати такою фазою: “Дане завдання розраховане на знання тем курсу “…” і питань про “…””.
2.  Провести юридичний аналіз викладених у завданні юридичних фактів.
3.  Вказати, якими нормами права урегульовані дані правовідносини з розкриттям їх змісту. При цьому варто звернути увагу на співвідношення загального і спеціального законодавства.
4.  Навести легальне доктринальне тлумачення цих норм.
5.  На підставі викладеного зробити висновки за даними обставинами.

Оскільки Конституція України є актом прямої дії, то при виконанні завдання варто виходити з загальних положень її норм. Рішення повинно бути розгорнутим, містити достатньо аргументований і глибокий аналіз обставин, зазначених в умовах. Роботу необхідно оформляти достатньо чітким і розбірливим почерком, письмовою літературною мовою, уникати скорочень, неявних позначень. Приклад рішення практичного завдання наводиться нижче.

Виконана і належним чином оформлена робота повинна бути подана на рецензію у встановлені навчальним планом терміни. При масовому наданні робіт напередодні, тим більше під час сесії, кафедра не гарантує своєчасного (до дати складання іспитів або заліків) їх рецензування.

В цілому контрольна робота не може бути зарахована за таких обставин:

1.  Відсутність ознак самостійності її виконання (наприклад, теоретичний матеріал дослівно переписано з підручника або інших джерел).
2.  Виявлення ідентичних за змістом робіт. При цьому не зараховуються всі тотожні контрольні роботи.
3.  Виконання роботи не за своїм варіантом.
4.  Неправильне рішення практичного завдання.
5.  Застосування застарілих норм права або тільки загальних норм права без підтвердження їх спеціальними.
6.  При відсутності посилань на норми права, а також рекомендованих вказівок вищих судових органів.
7.  Суперечливості та логічні неузгодженості аргументації і висновків.

При наявності недоліків, викладених у п.п. 4, 5, 6, 7, робота повертається на доробку, яку з урахуванням зроблених у рецензії зауважень, необхідно провести в тому ж зошиті і після її завершення разом із рецензією повернути на кафедру. На рецензування робота пред’являється тільки через деканат.

Приклад рішення практичного завдання:

Умова: Никитенко в березні 2004 року продав Кошелеву за нотаріально-посвідченим договором житловий будинок, власником якого він був. Ще в січні місяці Микитенко письмово повідомив про намір продати будинок свою дочку, яка була власницею 1/4 частини будинку. Дочка (Киктєєва) у червні 2004 року подала в суд позов про визнання договору купівлі-продажу недійсним і визнання за нею права власності на 1/4 частину житлового будинку, успадкованого нею в 2000 р. після смерті матері шляхом фактичного вступу в володіння спадщиною. Крім того, позивачка також стверджувала, що при укладенні договору купівлі-продажу було порушено її переважне право купівлі частки в спільній власності.

Районний суд визнав за Киктєєвою право власності на 1/4 частину житлового будинку, а договір купівлі-продажу визнав недійсним в цілому. Суд також зазначив, що позивачка має право переважної купівлі частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок, але може його здійснити тільки після реєстрації за нею 1/4 частини будинку.

Чи правильне рішення виніс суд?

Рішення: Аналіз умов завдання дає підстави визнати, що для його вирішення необхідно вивчити теми "Правочини", "Право спільної власності", "Спадкове право" і, насамперед, розглянути питання про право привілейованої купівлі частки в спільній власності (ст. 362 ЦК України).

Як витікає з умов завдання, спірний житловий будинок був спільною власністю подружжя Никитенко. Після смерті матері в 2000 році Киктєєва набула права власності на 1/4 частину житлового будинку, тому її батько міг продати тільки 3/4 частини дому, що належала йому.

Оскільки батько продав весь будинок, то договір купівлі-продажу щодо 1/4 його частини, яка належить позивачці, є недійсним, тому що порушує її право власності. Висновок суду відносно того, що Киктєєва не вправі здійснити своє переважне право купівлі частки у праві спільної власності тому, що не зареєструвала право власності на 1/4 частину дому, безпідставний. Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК прийнята спадщина признається належною спадкоємцю з часу відкриття спадщини. Отже, Киктєєва, прийнявши спадщину, стала власницею 1/4 будинку 2000 році, тому на момент укладення договору купівлі-продажу перед відповідачами вона, як співвласниця, мала переважне право купівлі частки у праві спільної власності.

Проте, знаючи про продаж будинку ще в січні 2004 року, Киктєєва протягом більш як півроку, поки справа розглядалася судом, позову про перехід на неї прав і обов'язків покупця не пред'явила і не внесла на депозитний рахунок обумовлену суму. З огляду на вищевикладені обставини і керуючись ст.215, 216, 217, 362, 1268 ЦК України, варто визнати, що угода купівлі-продажу підлягає визнанню недійсної тільки на 1/4 частину житлового будинку, що належить на праві власності Киктєєвій, оскільки 3/4 частини будинку Никитенко міг продати Кошелеву, який і став власником цієї частини.

Варіанти завдань контрольних робіт, що виконуються з першої частини курсу “Цивільне право України”

Варіант №1

Теоретичне питання: Що є предметом регулювання цивільного права України?

Практичне завдання 1. Після звільнення з місць позбавлення волі, де він відбував покарання за вчинення шахрайства, Шагаров звернувся з заявою до адміністрації району про реєстрацію приватного підприємства і в органи міліції про видачу дозволу на придбання мисливської нарізної зброї. Приватне підприємство було зареєстровано, але за заявою прокурора реєстрація в наступному була скасована. В ході перевірки матеріалів на видачу дозволу на придбання зброї було вияснено також, що за рік до свого засудження Шагаров був обмежений у дієздатності, незабаром після чого перемінив місце проживання і місце роботи, де і вчинив злочин. На цій підставі йому було відмовлено у видачі дозволу на придбання мисливської зброї. Вважаючи ці дії незаконними, Шагаров звернувся в суд з позовом про оскарження неправомірних відмов державних органів. У своїй заяві він зазначив, що протягом останніх трьох років спиртні напої взагалі не споживає, і тому рішення суду утратило свою силу, а Конституція України надає йому право за своїм розсудом обирати рід і вид трудової діяльності.

Яке рішення і чому повинен винести суд?

Практичне завдання 2. Під час перебування хворої матері в лікарні, душевнохворий Танін, визнаний таким, що не потребує ізоляції в психіатричному закладі, забрався в сарай до сусіда, де улаштував пожежу, від якої згорів сам сарай та інше майно. Сусіди звернулися з позовом до матері Таніна про відшкодування заподіяного підпалом збитку. Заперечуючи проти позову, Таніна зазначила, що в момент події вона знаходилася в лікарні, куди потрапила цілком раптово і перебувала там після отриманої травми в безпомічному стані. Крім цього, вона, як інвалід, потребує лікування, а якого-небудь майна, за винятком будинку і домашнього посуду, у неї немає.

Як необхідно розв'язати справу?

Варіант №2

Теоретичне питання. Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків.

Практичне завдання 1. Лиховіт звернулася до суду із заявою про оголошення її колишнього чоловіка померлим і зазначила, що при розірванні з ним шлюбу на утримання їхньої дитини були призначені аліменти, які відповідач не сплачує впродовж 5 років. По даній справі вона порушила кримінальну справу, але оскільки місце знаходження відповідача їй не відомо, то міліцією було оголошено його розшук. Суд на підставі заяви Лиховіт і довідки з житлової контори за останнім місцем проживання відповідача виніс рішення про визнання Лиховіта безвісно відсутнім. Роз'яснюючи рішення суду, суддя зазначив, що через 3 роки після вступу даного рішення в силу, позивачка зможе порушити справу про оголошення свого чоловіка померлим. Крім цього істотних розходжень між наслідками визнання фізичної особи безвісно відсутньою і оголошення її померлою немає.

Чи правильне рішення виніс суд? Чи правий суддя при роз'ясненні наслідків судового рішення?

Практичне завдання 2. Чубенко видала довіреності Шумко і Киричко на отримання грошових вкладів у відділеннях ощадного банку міста Харкова. Незабаром вона померла. Її сестри вчинили позов про визнання довіреностей недійсними і стягнення одержаних Шумко і Киричко сум, вказавши, що Чубенко в момент оформлення довіреностей внаслідок хворобливого стану не могла розуміти значення своїх дій і керувати ними. Суд позов не задовольнив, тому що, як встановила судово-психіатрична експертиза, Чубенко розуміла значення своїх дій і могла керувати ними.

Як буде вирішена справа в касаційній інстанції? Чи може суд визнати довіреності недійсними?

Варіант №3

Теоретичне питання. Поняття та ознаки юридичної особи.

Практичне завдання 1. Єжов був засуджений до 5 років позбавлення волі за систематичні побої своєї дружини. Дізнавшись, що кримінальна справа була порушена за клопотанням дружини, він написав із місць позбавлення волі лист, в якому обіцяв дружині "розрахуватися" з нею. Єжова продала у м. Харкові квартиру, що належала їй, та виїхала до м. Полтави. Через рік вона дізналася, що її чоловік помер у місцях позбавлення волі. Тоді вона звернулася в м. Харкові до суду із позовом про визнання угоди купівлі-продажу квартири недійсною, як таку, що укладена під впливом погрози.

Розберіть доводи позивачки. Яке рішення повинен винести суд?

Практичне завдання 2. Орсик позичив у Клишнікова значну суму грошей із зобов'язанням повернути борг через місяць, тобто не пізніше 15 вересня 2003 року. У зазначений термін гроші повернуті не були. Замість грошей Орсик видав Клишнікову нову розписку, за якою зобов'язався виплатити Клишнікову суму, збільшену на 25%, не пізніше 1 січня 2004 року. У грудні Орсик був призваний на дійсну військову службу. Після звільнення у грудні 2004 року Орсик додому не повернувся, оселившись у Дніпропетровську, де влаштувався на роботу. Дізнавшись від родичів Орсика його адресу, Клишніков звернувся в суд із позовом про стягнення з Орсика суми боргу. Орсик позову не визнав, пославшись на пропуск Клишніковим строку позовної давності. Клишніков у суді зазначив, що строк позовної давності не минув, тому що, на його думку, час служби Орсика в армії не повинен зараховуватися в строк позовної давності.

Хто правий у цьому спорі? Змінилося б рішення суду, якщо Орсик відповів на лист Клишнікова і пообіцяв би повернути борг до якогось нового терміну?

Варіант №4

Теоретичне питання. Поняття правочину. Умови дійсності правочинів.

Практичне завдання 1. В господарському суд Харківської області звернулися кредитори товариства з додатковою відповідальністю "Спектр" із позовом про ліквідацію товариства в зв'язку з його неспроможністю (банкрутством). До складу майна, що підлягає розподілу між кредиторами, позивачі просили включити й активи дочірнього підприємства ТДВ "Спектр", а також майно, закріплене за представництвами і філіями ТДВ в інших містах. Заперечуючи проти запропонованих вимог, представник відповідача заявив, що дочірнє підприємство є самостійною юридичною особою і по боргах підприємства-засновника не відповідає. Іногородні філії, згідно з положенням про філії, також є юридичними особами і не повинні ліквідуватися. Крім того, ліквідація товариства в зв'язку з його банкрутством можлива тільки після застосування санації, тому що не виключається можливість його фінансового оздоровлення.

Оцініть викладені доводи. У чому полягає особливість правового положення товариств із додатковою відповідальністю? Охарактеризуйте правове положення філій, представництв юридичної особи та дочірніх підприємств.

Практичне завдання 2. Остапчук, збираючись їхати в довгострокове службове відрядження до однієї з країн Центральної Африки, 20 вересня 2004 року за пів ціни продав всі свої зимові речі Сокольскому. Але через складні політичні умови в тій країні, куди мав поїхати Остапчук, відрядження було відмінено 4 листопада 2004 року.

Зважаючи на те, що поновити свій гардероб усіма необхідними зимовими речами до початку зими Остапчук матеріально неспроможний, він звернувся в суд з позовом про визнання правочину купівлі-продажу речей між ним і Сокольским недійсною, як укладеної внаслідок помилки.

Сокольский заперечував проти позову, пояснивши, що такі обставини не можуть впливати на дійсність правочину. А крім того, як пояснив Сокольский, частину речей він вже подарував своєму батькові. 

Яке рішення має прийняти суд? Розберіть доводи сторін.

Варіант №5

Теоретичне питання. Індивідуалізація фізичної особи.

Практичне завдання 1. П. Дніпров, будучи власником приватного підприємства, значну частину свого прибутку використовував на представницькі затрати, організацію забезпечення розважальних заходів для своїх контрагентів і для себе (пікніки на свіжому повітрі, відвідування ресторанів, казино, інших подібних закладів). Переживаючи за справу і майбутнє фінансове та матеріальне становище компанії, компаньйони і дружина Дніпрова подали заяви про визнання Дніпрова обмежено дієздатним (марнотратником).

Проаналізуйте викладені обставини і визначте, чи є підстави для задоволення заяви. Яка різниця між підставами і наслідками визнання обмежено дієздатним

Практичне завдання 2. Між Перебійнісом та Статівкою, які працювали в одній державній установі, склалися неприязні стосунки. Перебійніс став розповідати службовцям, що начебто Статівка є хронічним алкоголіком та займає колегам кошти під великий процент, постійно раніше від інших йде з роботи, б'є дома дружину. Статівка подав позов у суд про захист честі та гідності.

Яке рішення повинен прийняти суд? У чому різниця між наклепом, образою та цивільно-правовим захистом честі та гідності?

Варіант №6

Теоретичне питання: Форми захисту цивільних прав та інтересів. Способи захисту цивільних прав та інтересів.

 Практичне завдання 1. Житель міста Баку п. Павличко вирішив придбати п. Вовка житловий будинок, розташований в місті Харкові. Нотаріус відмовив у реєстрації договору купівлі-продажу, оскільки п. Павличко не є громадянином України і у нотаріуса відсутня можливість встановити дійсний об’єм дієздатності Павличко.

Чи правильно зробив нотаріус? Яка правоздатність і дієздатність іноземних громадян?

Практичне завдання 2. При виході із власного будинку на тренування, В., професійний футболіст, послизнувся на східцях та зламав ногу. Внаслідок цього він тривалий час перебував на лікуванні, пропустив футбольний сезон і за контрактом втратив свій гонорар.

Який характер носять відносини, що виникли? Що б Ви порадили В. якби:

а) східці спеціально були вимащені слизькою рідиною малолітніми “жартівниками”, що проживають у тому ж будинку;

б) східці не були очищені двірником від льоду;

в) східці ненароком були вимащені сметаною яка витекла із розірваного пакету О. коли вона пішла за ганчіркою щоб прибрати розлите і сталася пригода.

Варіант №7

Теоретичне питання: Поняття та зміст права власності за законодавством України.

Практиче завдання 1. П. Горик вирішив особисто створити Товариство з обмеженою відповідальністю, написав його статут, оплатив реєстраційний збір й звернувся до райвиконкому з проханням про реєстрацію.

Виконуючий обов’язки юриста виконкому відмовив йому у прийнятті документів через наступне:

1.  Одна особа не може бути засновником ТОВ, має бути якнайменш дві особи, одна з яких є юридичною.
2.  Крім статуту має бути подано засновницький договір.
3.  Немає документу з банку про формування статутного фонду.
4.  Немає заяви з проханням про держреєстрацію ТОВ.

Чи вірною є відмова у прийнятті документів за переліченими пунктами? Проаналізуйте ситуацію згідно із законом.

Практиче завдання 2. Макіївське комерційне підприємство «Вимпел» протягом восьми місяців не могло оплатити своїм кредиторам рахунки за поставлену продукцію. Його керівництво посилалося на те, що кошти не надійшли від його боржника, який виявився фіктивною фірмою, і керівництво якого виїхало за межі України. Відповідна кримінальна справа знаходиться в процесі розслідування. Донецький господарський суд за заявами кредиторів «Вимпела» дав оголошення щодо порушення справи про визнання його банкрутом. Керівництво «Вимпела», оскаржуючи публікацію, вказало, що при скрутному фінансовому становищі підприємство працює і випускає продукцію, а публікація підірвала його репутацію. Окрім цього, всім кредиторам направлені гарантійні листи про розрахунок з ними в близькому майбутньому із врахуванням інфляції, а з двома із них уже проведені розрахунки за рахунок коштів від застави основних фондів.

Які підстави і порядок визнання юридичних осіб банкрутами? Яке рішення повинен прийняти господарський суд?

Варіант №8

Теоретичне питання: Об’єкти цивільних прав за законодавством України.

Практиче завдання 1. Попов за домовленістю з родичем Єгоровим передав останньому в управління за довіреністю автомобіль «Skoda-Superb» строком на один рік. Через рік Попов оформив на ім’я Єгорова нову довіреність, а потім продовжив її ще на три роки. Таким чином, автомобіль знаходився в Єгорова протягом п'яти років. Через п'ять років Попов пред'явив у суді позов до Єгорова про повернення автомобіля, вказуючи, що повернути його в добровільному порядку відповідач відмовляється. Єгоров позову не визнав і пояснив, що автомобіль «Skoda-Superb» фактично належить йому, а не Попову. За словами відповідача, вони домовилися про його купівлю-продаж і так як коштів на переоформлення автомобіля у Єгорова не вистачало, вирішили, що Єгоров до накопичення необхідної суми буде користуватися автомобілем за довіреністю, а Попов не буде пред’являти ніяких претензій з цього приводу. Також Єгоров стверджував, що він передав Попову в якості оплати за авто 37300 грн. У підтвердження того, що він сплатив Попову 37300 грн. Єгоров представив у суд розписку, у якій стверджувалось, що Єгоров повернув Попову позичені 37300 грн. Єгоров просив визнати за ним право власності на автомобіль.

Чи можна визнати Єгорова власником автомобіля або автомобіль підлягає поверненню Попову? З якого моменту виникає право власності у набувача за договором? Яка із сторін несе ризик випадкової загибелі речі? Яке рішення повинен винести суд?

Практиче завдання 2. П. Щукіна звернулася в нотаріальну контору з проханням завірити від імені її 12-річної доньки договір купівлі-продажу будинку, одержаного нею в спадщину. Крім цього вона продала й інші речі успадковані донькою (телевізор, два килими, меблі). Щодо прохання неповнолітньої Щукіної дільничний інспектор попередив матір про недопустимість без згоди доньки продавати її речі. Остання відповіла, що це не входить в компетенцію органів внутрішніх справ, і вона, як мати, має право розпоряджатися майном своєї дитини, а виручені від продажу гроші вона витратила на покупку умеблювання квартири, де вони з донькою мешкають. За повідомленням інспектора, відділ освіти подав позов про визнання укладених правочинів недійсними.

Чи мала право неповнолітня Щукіна одержати у спадщину майно? Чи могла мати продавати майно своєї дочки? Як треба вирішити справу?

Варіанти завдань контрольних робіт, що виконуються з другої частини курсу “Цивільне право України”

Варіант №9

Теоретичне питання. Поняття зобов’язального права України та його система.

Практиче завдання 1. Уніговський помістив у телепрограмі оголошення про продаж автомобіля ЕАЗ-2109 за 9 тис. грв. Ввечері, в день виходу реклами, до нього зателефонував Кісельов і висловив бажання купити автомобіль. Уніговський погодився і вони домовилися, що через два дні укладуть договір купівлі-продажу та переоформлять автомобіль на Кісельова в підрозділі ДАІ. Коли Кісельов прийшов до Уніговського, то з'ясувалося, що той продав автомобіль Гриценко. Кісельов звернувся в суд із позовом про визнання за ним права власності на автомобіль і витребування його від Гриценко. У судовому засіданні Уніговський не заперечував факту домовленості з Кісельовим і пояснив, що оскільки Гриценко запропонував більшу ціну, то він і продав автомобіль йому, а усна домовленість не має ніякої юридичної сили.

Який порядок укладення договору? Яке рішення повинен винести суд?

Практичне завдання 2. ООО “Дормашсервіс” уклало з АО “Регіональні телефонні мережі” договір найму землерийної машини терміном на один рік. Через 5 місяців машина вийшла з ладу і виникла необхідність у капітальному ремонті.

АО зробило ремонт, а крім того обладнало машину новим пристроєм. Протягом останніх 4-х місяців АО не платило плати за користування машиною, вважаючи, що витрати на ремонт і вартість нового технологічного пристрою мають бути зараховані в таку плату.

ООО з цим не погодилось, пояснивши, що АО ремонт і поліпшення машини провело без його згоди.

Як вирішити спір?

Варіант №10

Теоретичне питання: Поняття зобов’язання. Принципи виконання зобов’язань.

Практичне завдання 1. Маресов звернувся до Київського районного суду міста Харкова про стягнення неустойки в сумі 373 грв. і збитків у розмірі 546 грв. з будівельно-ремонтної фірми "Спецремонтстрой". У позовній заяві він зазначив, що 14 січня 2004 року він уклав із відповідачем договір підряду на ремонт квартири, згідно з яким термін закінчення робіт був визначений 01 червня 2004 р. Але до зазначеного терміну ремонт не був закінчений, а частина робіт взагалі була зроблена не якісно. Суд задовольнив позов частково і стягнув з відповідача тільки неустойку. У стягненні збитків позивачу було відмовлено на тій підставі, що це не було передбачено умовами договору. Маресов не погодився з таким рішенням суду й оскаржив його в апеляйіному порядку. На його думку, суд повинен був стягнути з відповідача як неустойку, так і збитки.

Яке рішення повинен прийняти суд апеляційної інстанції? Які види неустойки передбачені чинним законодавством ?

Практичне завдання 2. Горський взяв напрокат піаніно строком на один рік, уклавши відповідну угоду з ательє прокату. У зв’язку з виїздом у 3-місячне відрядження Горський передав піаніно в тимчасове користування своєму сусідові Хмельову з умовою, що він платитиме вартість прокату за той час, поки піаніно буде знаходитися в його квартирі. Хмельов поставив піаніно біля батареї центрального опалення і незабаром в інструменті з’явились дві тріщини. Після закінчення строку угоди Горський повернув піаніно в ательє прокату. Проте після огляду інструмента ательє прийняти його відмовилось і запропонувало Горському відремонтувати інструмент за свій рахунок. Горський відмовився виконати цю вимогу, пославшись на те, що винуватцем псування піаніно є Хмельов.

Чи мав право Горський передати піаніно Хмельову? Чи можливо, щоб Хмельов платив вартість прокату піаніно замість Горського і яким чином? За чий рахунок треба відремонтувати піаніно? Чи має право Горський потім вимагати компенсації збитків від Хмельова?

Варіант №11

Теоретичне питання: Поняття договору. Способи та порядок укладення договорів.

Практичне завдання 1. Акціонерне товариство «Яна» орендувало у заводу «Нік» комп’ютери й автомобілі ГАЗ-53, ЗІЛ-130. За умовою договору орендар повинен був 27 січня 2004 року доставити передані йому комп’ютери і автомобілі орендодавцю. Орендар на відправлювані йому нагадування з 28.03.2004 р. цей обов’язок не виконав. Орендодавець направив у відрядження за місцем знаходження орендаря (за 100 км) з 10.04.2004 р. робітників і транспорт для прийому майна, яке знаходиться в орендаря, та доставки його орендодавцю. Зразу після отримання майна завод подав позов до АТ «Яна» про стягнення 20 тис. грв., включивши в суму позову вартість капітального ремонту автомобілів і ремонту комп’ютерів, вартість мастильних матеріалів і пального, вартість комп’ютерних програм, кошти, витрачені на відрядження і заробітну плату, виплачену шоферам заводу і вантажникам, орендну платню за весь час, коли майно знаходилось у АТ «Яна» після закінчення строку договору.

Відповідач позову не визнав. Крім того, було пояснено, що завод не узгодив з АТ «Яна» своє рішення про те, щоб забрати здане в найм майно, і тому сам повинен нести витрати за свої односторонні дії. Що стосується поломок комп’ютерів і машин, то за це АТ «Яна» платити не повинно, бо капітальний ремонт повинен виконувати за свій рахунок орендодавець.

Чи обгрунтовані позовні вимоги орендодавця по витребуванню від орендаря:

1) вартості капітального ремонту машин;

2) вартості ремонту комп’ютерів;

3) вартості зламаних автомобілів;

4) вартості зіпсованих комп’ютерних програм;

5) вартості ПММ, витрачених на перегонку автомобілів і перевезення комп’ютерів;

6) витрати на відрядження та заробітну плату;

7) орендної плати за час, коли знаходилось майно в АТ після закінчення строку угоди?

Яке рішення повинен винести господарський суд?

Практичне завдання 2. Харківська кондитерська фабрика за договором поставки повинна була відвантажити в третьому кварталі поточного року на адресу гастроному "Центральний" продукцію на суму 20 тис. грв. у передбаченому асортименті. Фактично ж було відвантажено продукції на 15 тис. грв. Гастроном "Центральний" стягнув із ХКФ неустойку за недопоставку продукції і зажадав допоставки недогруженої продукції в передбаченому специфікацією четвертому кварталі. Фабрика відхилила вимогу магазину на тій підставі, що за допущену нею недопоставку вона вже оплатила неустойку.

Чи обгрунтовані заперечення фабрики?

Варіант №12

Теоретичне питання: Поняття та загальна характеристика недоговірних зобов’язань.

Практичне завдання 1. 3 жовтня військова частина закупила у сільськогосподарського підприємства 50 т. картоплі. Половину картоплі (25 т.) було вивезено відразу, а решта залишилася у сільськогосподарського підприємства на зберіганні до 18 травня.

Внаслідок пожежі у сільськогосподарському підприємстві, що сталася 5 листопада з випадкових причин, частина картоплі (приблизно 15 т.), стала не придатна для використання в їжу. 15 листопада військова частина звернулася до сільськогосподарського підприємства з претензією про передачу їй 25 т. картоплі в натурі. 10 т. картоплі сільськогосподарське підприємство повернуло без заперечень, а щодо різниці в 15т. відмовило в задоволенні претензійних вимог, спираючись на те, що ризик випадкової загибелі картоплі несе військова частина.

Військова частина подала позовну заяву до господарського суду про витребування від сільськогосподарського підприємства 15 т. картоплі в натурі.

Яке рішення має прийняти суд?

Практичне завдання 2. Федоренко звернувся в АКБ "Базис" за кредитом і одержав його під заставу належного йому на правах приватної власності житлового будинку. Між сторонами були укладені два договори - кредитний договір і договір про заставу. Проте, через день Федоренко було запропоновано замінити договір про заставу договором купівлі-продажу будинку. Доцільність такої заміни представник банку пояснив тим, що застава будинку потребує особливої реєстрації, а у випадку не повернення кредиту потребується одержання рішення суду на його продаж. Все це пов'язано з великим клопотом і додатковими витратами. Інтереси Федоренко будуть гарантовані тим, що в договір буде включена умова, за якою банк приймає на себе зобов'язання учинити зворотний продаж будинку Федоренко, якщо він своєчасно сплатить борг перед банком. Федоренко звернувся за консультацією в юридичну фірму "Процес".

Яку відповідь йому повинні дати в юридичній фірмі?

Варіант №13

Теоретичне питання: Відповідальність за порушення зобов’язання.

Практичне завдання 1. Працівник міліції Дьомін під час виконання службових обов’язків незаконно затримав громадянина Левченка, при цьому заподіяв йому тілесні ушкодження. Левченко звернувся у суд з позовом до райвідділу міліції з вимогою відшкодувати заподіяну матеріальну та моральну шкоду. Суд у позові до райвідділу міліції відмовив, притягнувши як відповідача Дьоміна та зобов’язав його відшкодувати заподіяну шкоду.

Чи правильне рішення суду ? Як потрібно вирішити справу ?

Практичне завдання 2. Виконком районної Ради пред’явив позов до подружжя Костенко про їх виселення без надання іншого житла.

Позивач вказував, що відповідачі поселились в однокімнатну квартиру у 2002 р. для догляду за наймачем Пуріч. Вони були зареєстровані за місцем проживання, про що зроблені відмітки в їх паспортах.

В січні 2004 р. Пуріч померла, але відповідачі, квартиру звільнити відмовились.

Костенки пред’явили зустрічний позов про визнання за ними права на спірне житло, посилаючись на те, що проживали з Пуріч однією сім’єю, вели спільне господарство, здійснювали за нею догляд.

Як повинен вирішити цю справу суд?

Варіант №14

Теоретичне питання: Підстави та види припинення зобов’язань.

Практичне завдання 1. Марченко та Супрунов домовились про те, що Марченко за договором позики передасть Супрунову суму в розмірі 17 000 грн. 1 липня 2004 р. вони уклали договір позики письмово та посвідчили його нотаріально. За цим договором Марченко повинен був передати означену суму не пізніше 1 вересня 2004 р. В призначений термін Марченко відмовився передати вказану суму через те, що між ним та Супруновим виникла сварка.

Супрунов посилаючись на те, що договір не може бути в односторонньому порядку розірвано, звернувся до суду. В позові він просив зобов’язати Марченко виконати умови договору позики.

Як необхідно вирішити справу?

Практичне завдання 2. Вісімнадцятирічний Іваненко домовився з Єльченко, що віддасть йому свій автомобіль “ВMW-730" за договором довічного утримання, а останній буде довічно надавати йому харчування, забезпечувати одягом. Погодившись з умовами майбутнього договору сторони звернулися до нотаріуса.

Нотаріус відмовив у посвідченні вказаного договору з-за наступних підстав:

•  відчужувачем за договором довічного утримання може бути лише непрацездатна за віком чи станом здоров’я особа, а Іваненко не є таким;
•  за договором довічного утримання може відчужуватись лише нерухоме майно;
•  за викладених обставин слід укласти договір купівлі-продажу чи ренти.

Проаналізуйте ситуацію. Чи правий нотаріус?

Варіант №15

Теоретичне питання: Послуги: загальне положення. Види та особливості послуг за законодавством України.

Практичне завдання 1. Знаходячись у відрядженні, Яковлєв прочитав у місцевій газеті про продаж Чередою комплекту крил для автомобіля “ДЕУ Леганза”. Оглянувши крила та інші запасні частини, він погодився їх купити, але оскільки в нього не вистачало грошей, він попросив почекати його повернення через 7 днів та дав завдаток. Повернувшись із відрядження, Яковлєв захворів, про що сповістив Череду і попросив його почекати.

Череда, якому терміново потрібні були гроші, продав крила Докучаєву, а одержаний завдаток надіслав Яковлєву з повідомленням, про свою відмову від укладення угоди. Не одержавши переказ та повідомлення, Яковлєв приїхав за покупкою.

Чи виникло зобов’язання між Яковлєвим і Чередою? Який порядок і особливості укладення договорів? Вирішіть справу по суті.

Практичне завдання 2. Подружжя Титових предявили позов до Борисенка про стягнення завданих збитків. Позовні вимоги мотивували тим, що Марченко, керуючи належною йому машиною “Жигулі”, в якій знаходились його дружина і двоє дітей, допустив порушення правил руху, що призвело до зіткнення з автомашиною "Москвич", належною позивачам. Внаслідок автоаварії подружжя загинуло, а їх дітям та позивачам у справі заподіяно тілесні ушкодження. Після смерті Марченків залишилось спадкове майно, спадкоємцями якого є неповнолітні діти. Опікуном призначена Бабкіна - відповідачка в справі. Винними діями водія “Жигулів” позивачам завдано збитків, які складаються з вартості ремонту машини "Москвич" і втраченого заробітку у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Рішенням суду позов задоволено частково. Стягнуто на користь Титових 1313 грн. в рівних частинах кожному. Стягнення звернуто на частку в майні, належному Марченко, яке перебуває в управлінні опікуна Бабкіної, а також на одержані нею зарплату і премію, на нараховану Марченко, але не витребувану з місця роботи грошову компенсацію за невикористану відпустку і на страхові виплати, стягнувши половину вказаних сум, як таких, що є спільною сумісною власністю подружжя.

Чи правильне рішення прийняв суд? Хто повинен відшкодовувати шкоду і в якому обсязі, якщо заподіювач шкоди помер?

Варіант №16

Теоретичне питання: Відшкодування майнової шкоди за законодавством України. 

Практичне завдання 1. Приватне підприємство “Фрегат” уклало з будівельною фірмою “Стелла” договір підряду на ремонтно-будівельні роботи, яким зокрема, передбачалося відремонтувати приміщення, в якому буде знаходитись офіс замовника.

В договорі передбачалася неустойка за прострочення виконання робіт підрядником. Роботи виконувалися з матеріалу підрядника.

У фірмі “Стелла” не було спеціалістів-паркетників, тому для облаштування паркету в приміщенні було укладено договір субпідряду із приватним підприємцем Бузикіним. Останній зірвав строки виконання робіт через хворобу. Фірма “Стелла” відмовилася сплачувати неустойку на користь ПП “Фрегат” за прострочення виконання робіт, оскільки зрив строків стався не з її вини.

ПП “Фрегат” звернулося з претензією до фірми “Стела” про розірвання договору підряду та компенсацію збитків через те, що угода з Бузикіним була укладена підрядником без узгодження із замовником.

В якому випадку підрядник може залучати субпідрядника? Хто у вказаних відносинах є генеральним підрядником, а хто – субпідрядником?

Розв’яжіть виниклу ситуацію. Чи є підстави для розірвання договору підряду та стягнення збитків та неустойки?

Практичне завдання 2. Михайлов, Іванова і Сизова звернулись до суду з позовом до Захарова про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, яке було видане відповідно до заповіту Сіренка на ім’я відповідача. Одночасно позивачі прохали визнати за кожним з них право власності в порядку спадкоємства на 1/3 частину дому. Позивачі посилались на те, що по-перше, в заповіті спадкодавець розпорядився на випадок смерті тільки відносно грошового вкладу, але нотаріальна контора помилково видала Захарову свідоцтво про право спадкоємства на все майно, в тому числі і на дім; а по-друге, вони сплатили гроші заповідачу за відчуження дому, шляхом укладення заповіту, який він зобов’язувався не відміняти і не змінювати, про що є окремий письмовий документ, написаний власноручно заповідачем. В судовому засіданні нотаріус Айматова пояснила, що вона протягом часу складала текст двох заповітів: згідно з першим спадкодавець залишив будинок, який належав йому, в рівних частинах Захарову, Івановій та Сизові. Через 1 день на прохання спадкодавця був складений ще один заповіт в якому вказувалась, що заповідач не позбавляє права спадкувати інших спадкоємців, але Захарову повинно відійти грошовий внесок та майно, що збережеться в натурі на момент смерті заповідача.

Як треба вирішити справу ? Яким чином відбувається скасування та зміна заповіту? Чи можна оспорювати заповіт показаннями свідків?

6	Методичні рекомендації та завдання до написання курсових робіт.

Як і контрольна робота, курсова робота виконується студентами слідчо-криміналістичної спеціалізації лише один раз, а студентами господарчо-правової – двічі (див. частину 2 даного посібника “Навчальні плани”). Але на відміну від вимог щодо написання контрольних робіт, студенти слідчо-криміналістичної спеціалізації курсову роботу виконують вже з другої частини курсу “Цивільне право України”, студенти господарчо-правової направленості навчання мають виконати одну роботу з першої частину курсу, а другу – відповідно з другої частини курсу “Цивільне право України”.

Отже, виходячи з вищеназваних вимог про написання курсової роботи з тієї чи іншої частини учбової дисципліни, слід визначити відповідний варіант виконання такої роботи. До першої частини відносяться номери варіантів курсових робіт з 1 по 12, а до другої – з 1 по 10. Принцип розподілення варіантів той же, що й при написанні контрольних робіт:

Студенти, прізвища яких починаються на букви:

 “А”, “Б” –– виконують курсову роботу

по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №1,

а по другій – за варіантом №1 

на букви “В”, “Г” –– виконують курсову роботу

по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №11

а по другій – за варіантом №1 або за варіантом №5

на букви “Д”, “Е” –– виконують курсову роботу

по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №2,

а по другій – за варіантом №2 

на букви “Є”, “Ж”, “З”–– виконують курсову роботу

по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №3,

а по другій – за варіантом №3 

на букви “И”, “І”, “Ї”, “Й”, “К” –– виконують курсову роботу

по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №4,

а по другій – за варіантом №4 

на букви “Л”, “М” ––виконують курсову роботу

по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №5,

а по другій – за варіантом №5 

на букви “Н”, “О” –– виконують курсову роботу

по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №11 

а по другій – за варіантом №6 або за варіантом №10

на букви “П”, “Р” –– виконують курсову роботу

по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №6,

а по другій – за варіантом №6

на букви “С”, “Т”, “У” –– виконують курсову роботу

по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №7,

а по другій – за варіантом №7

на букви “Ф”, “Х”, “Ц” –– виконують курсову роботу

по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №8,

а по другій – за варіантом №8

на букви “Ч”, “Ш”, “Щ” –– виконують курсову роботу

по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №9

а по другій – за варіантом №9

на букви “Ю”, “Я” –– виконують курсову роботу

по першій частині курсу “Цивільне право України” за варіантом №10,

а по другій – за варіантом №10

Роботи, виконані з недотриманням зазначеного вище порядку, на рецензію прийматися не будуть.

Підготовка і написання курсової роботи дає можливість поглибленого вивчення окремих питань курсу, виявлення їх особливостей, логічних і історичних коренів, взаємозв’язку з іншими темами. Методологічною основою підготовки курсової роботи є формальна (елементарна) і діалектична логіка, що виявляється при дослідженні зв’язку нормативного матеріалу, юридичної науки і практики та виявленні причинно-наслідкового зв’язку між системою економічних, історичних, політичних і правових елементів. Нормативною базою курсової роботи є чинне законодавство, підзаконні акти України і інших держав, опублікована судова практика. Теоретичною базою – наукові праці з цивільного права і загальної теорії права, науково-практичні і практичні коментарі.

Вимоги до курсової роботи:

Робота повинна носити самостійний характер. Використання інших опублікованих робіт припускається лише в межах, обумовлених характером даної роботи, із посиланнями на джерела запозичення. Робота повинна опиратися на глибокий аналіз цивільного законодавства, висловлені у науковій, науково-практичній, навчальній літературі точки зору по досліджуваній проблемі (питанню), власне їхнє розуміння, приклади з судової та господарської практики. Останнє бажано запозичати з практики розгляду відповідної категорії справ найближчого за місцем проживання або роботи суду (господарського суду) із вказівкою номеру справи й архіву, у якому воно зберігається. Припустиме і запозичення їх з опублікованих джерел.

Рекомендується така послідовність виконання курсової роботи: вивчення теми в межах навчального посібника; розширення пізнання теми через ознайомлення з науковою літературою; доскональне вивчення нормативних актів, що регулюють досліджувані питання теми; самоперевірка придбаних знань шляхом усних відповідей на поставлені питання; привнесення у підготовлену відповідь прикладів з практики; письмове оформлення роботи; упорядкування списку використаних при її написанні нормативних актів і літератури. При цьому слід мати на увазі, що загальний обсяг роботи повинен знаходитися в межах 26-35 сторінок, виконаних розбірливим почерком. Особливо слід звернути увагу на правильне написання і трактування юридичних термінів.

Підготовлена і належним чином оформлена робота повинна бути подана через відповідний деканат (відділення) не пізніше місячного терміну до початку сесії. Подані на рецензію роботи з порушенням цього терміну, а тим більше під час сесії, приймаються на рецензію лише при наявності допуску начальника (декана) факультету або його заступника. При цьому, кафедра не гарантує рецензування роботи у встановлений термін.

Подана на рецензію курсова робота може бути не допущена до захисту з таких підстав: відсутність ознак самостійності її виконання (наприклад, матеріал дослівно переписано з навчальної, наукової й іншої літератури); виявлення ідентичних за змістом робіт у двох і більше студентів, у випадку виявлення таких робіт вони повертаються і підлягають виконанню заново; наявність істотних помилок, у тому числі застосування застарілих (вже не діючих) нормативних актів, неправильне написання і трактування юридичних понять; відсутність у роботі прикладів із практики, посилань на використану літературу; не розкриття або досить примітивне розкриття питань теми.

Крім того, робота може бути повернута на доробку при наявності помилок, які не впливають на загальну оцінку роботи, але потребуючих уточнення; наявності описок, що призводять до порушення логічної послідовності або взаємозв’язку; відсутності списку літератури. Використані в роботі нормативні акти, опубліковані роботи повинні бути зазначені з точним приведенням їхнього найменування, джерела запозичення, статті, сторінки й ін. Допущена до захисту курсова робота підлягає усному підтвердженню в процесі її захисту, в ході якого обов’язково повинні бути викладені питання, що зазначені в рецензії або задавалися викладачем. За результатами захисту роботи виставляється відповідна оцінка.

Варіанти тем курсових робіт, що виконуються по першій частині курсу “Цивільне право України”.

Тема 1: Принципи цивільного права України.

План

Вступ

1.  Характеристика загальноправових принципів.
2.  Поняття та значення принципів у цивільному праві.
3.  Правова характеристика окремих принципів цивільного права України.

Висновки

У вступній частині варто викласти актуальність та ступень розробки проблематики принципів в юридичній літературі.

Викладаючи перше питання, рекомендується дати характеристику таким загальноправовим принципам, як принцип демократизму, гуманізму та законності.

При аналізі другого питання слід визначити поняття, перелік та вказати значення принципів в цивільному праві як основних засад цивільно-правового регулювання суспільних відносин. Насамперед, принципи цивільного права застосовуються у випадках, якщо є прогалини в цивільному законодавстві і виникає необхідність в застосуванні аналогії права. При цьому слід акцентувати увагу на тому, що для регулювання суспільних відносин, не врегульованих конкретною нормою цивільного права, застосовуються основні засади цивільного законодавства, тобто, принципи цивільного права.

Викладаючи третє питання, доцільно дати характеристику свободи договору як принципу цивільного права України. Слід зазначити, що цей принцип передбачає свободу суб’єктів цивільного права як у виборі партнерів за договором, так і в виборі виду договору і умов, за якими він буде укладений.

Нормативні акти і література:

1.  Конституція (Основний Закон) України від 28.06.96 р. // ВВР України №39, 1996, ст.141.
2.  Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV// Голос України № 45-46 від 12.03.2003; 47-48 від 13.03.2003.
3.  Цивільне право України. Ч.1 / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. — К.: Юрінком Інтер, 1999. - 864 с.
4.  Гражданское право Украины / под ред. Пушкина А.А. – Х. – Основа. 1996.
5.  Емельянов В.И. Разумность, добросовестность, незлоупотребление гражданскими правами/ Емельянов В.И.-М.: Лекс-Книга,2002.
6.  Свердлик Г.Д. Принципы советского гражданского права. Красноярск. 1985.
7.  Шевченко Я.М. Загальні принципи і структура Цивільного кодексу України // Концептуальні питання створення нового Цивільного кодексу України – К., 1992. – С. 24-26.

Тема 2: Цивільно-правове становище неповнолітніх за цивільним законодавством України.

План

Вступ

1.  Поняття неповнолітньої особи в цивільному праві.
2.  Цивільна правоздатність неповнолітніх осіб.
3.  Цивільна дієздатність неповнолітніх осіб та її види за цивільним законодавством України.
4.  Цивільно-правова відповідальність неповнолітніх осіб за законодавством України.

Висновки

 

У вступі необхідно обґрунтувати актуальність даної теми у світлі прийняття нового Цивільного Кодексу України. Також варто вказати необхідність регулювання правового становища неповнолітніх за цивільним законодавством України та ступень розробки даної проблематики в юридичній літературі.

При розгляді першого питання рекомендується проаналізувати поняття фізичної особи і, відповідно до встановлених нормами Цивільного Кодексу України вікових меж, дати визначення неповнолітньої особи.

Викладаючи друге питання, слід визначити поняття цивільної правоздатності, її обсяг, види, момент її виникнення та припинення, особливості цивільної правоздатності неповнолітніх осіб.

В третьому питанні слухачам доцільно проаналізувати поняття та складові елементи цивільної дієздатності фізичної особи. Також необхідно вказати, що цивільна дієздатність неповнолітніх носитиме неповний характер, та проаналізувати її зміст, звернувши увагу на правочиноздатність та деліктоздатність.

В четвертому питанні слід дати характеристику цивільної відповідальності неповнолітньої особи за шкоду, завдану нею іншій особі, та за порушення договору, укладеного нею самостійно або за згодою її законних представників.

Нормативні акти і література:

1.  Конституція (Основний Закон) України від 28.06.96 р. ВВР України №39, 1996, ст.141.
2.  Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV// Голос України № 45-46 від 12.03.2003; 47-48 від 13.03.2003.
3.  Цивільне право України. Ч.1 / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. — К.: Юрінком Інтер, 1999. - 864 с.
4.  Правове положення неповнолітніх в Україні: Зб. норм. актів/ Уклад. В.А. Кройтор.-Х.: Еспада,2002.
5.  Михеева Л.Ю. Опека и попечительство: Правовое регулирование: Учеб.-практ. пособие/ Л.Ю. Михеева; Под ред. Р.П. Мананковой.-М.: Палеотип,2002
6.  Андросюк І. До питання про кредитну дієздатність неповнолітніх // Підприємництво, господарство і право – № 7 – 2002.

Тема 3: Підприємницькі товариства як юридичні особи.

План

Вступ

1.  Поняття, ознаки та види підприємницьких товариств як юридичних осіб.
2.  Цивільна право- та дієздатність підприємницьких товариств:
   1.  Обсяг цивільної право- та дієздатності підприємницьких товариств,
   2.  Порядок реєстрації підприємницьких товариств,
   3.  Припинення підприємницьких товариств.
3.  Здійснення суб’єктивних цивільних прав підприємницькими товариствами.
4.  Відповідальність підприємницьких товариств.

Висновки

 

У вступній частині необхідно обґрунтувати актуальність даної теми, вказати нормативно-правові акти, які регулюють відносини з приводу діяльності підприємницьких товариств та ступень розробки даної проблематики в юридичній літературі.

При розкритті першого питання слухачу необхідно зупинитися на понятті підприємницьких товариств як юридичних осіб, вказавши що вони є найактивнішими суб’єктами підприємницької діяльності, зупинитися на їх ознаках (організаційна єдність, наявність відокремленого майна, виступ у цивільному обороті від свого імені, самостійність майнової відповідальності, реєстрація у встановленому законом порядку). Далі слухачу рекомендується дати характеристику видам підприємницьких товариств, розділивши їх на господарські товариства та виробничі кооперативи. При цьому треба дати поняття всіх цих товариств, а також показати їхню відмінність і специфічність.

Освітлюючи друге питання, слухачу рекомендується дати поняття цивільної право- та дієздатності, проаналізувати їх складові елементи, обсяг, момент виникнення та припинення цивільної право- та дієздатності підприємницьких товариств як юридичних осіб. Далі слухачу доцільно розглянути порядок створення підприємницьких товариств, вказавши, хто може бути їх учасниками та засновниками, які їхні права та обов’язки, і перейти до способів припинення підприємницьких товариств (ліквідація та реорганізація).

Викладення третього питання вимагає аналізу суб’єктивних цивільних прав, якими наділяється підприємницьке товариство і які носять майновий та немайновий характер (право власності на майно підприємницького товариства, право на комерційне найменування, право на недоторканість ділової репутації, право на інформацію, право на таємницю кореспонденції). Далі потрібно вказати специфіку здійснення цих прав підприємницькими товариствами.

При розкритті останнього питання слід дати поняття та характеристику цивільної відповідальності як різновиду юридичної відповідальності. Також потрібно вказати, що за загальним правилом учасники підприємницького товариства несуть відповідальність в межах майна цього підприємницького товариства. Однак, слід проаналізувати випадки, коли дана відповідальність носитиме додатковий (субсидіарний) характер.

Нормативні акти і література:

1.  Конституція (Основний Закон) України від 28.06.96 р. ВВР України №39, 1996, ст.141.
2.  Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV// Голос України № 45-46 від 12.03.2003; 47-48 від 13.03.2003.
3.  Закон України „Про господарські товариства” // ВВР України. – 1991. – № 49. – Ст.682.
4.  Закон України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” // ВВР України. – 2003. – №31-32. – Ст.263.
5.  Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” // ВВР України. – 1999. – № 42-43. – Ст.378.
6.  Ефименко А. Регулирование прекращения (реорганизации) и ликвидации юридических лиц по проекту Гражданского кодекса Украины // Право Украины – 10 – 2002.
7.  Захаров В.А. Создание юридических лиц: правовые вопросы/ Захаров В.А.-М.: НОРМА, 2002.
8.  Марков Г.Н. Создание, реорганизация, ликвидация юридического лица/ Г.Н. Марков.-СПб: Альфа,1999

Тема 4: Держава як суб’єкт цивільного права.

План

Вступ

1.  Поняття та види суб’єктів цивільних прав за законодавством України.
2.  Правові форми участі держави в цивільних відносинах.
3.  Органи та представники, через яких діє держава у цивільних відносинах.
4.  Цивільно-правова відповідальність держави за цивільними зобов’язаннями.

Висновки

 

У вступній частині необхідно обґрунтувати актуальність теми у світлі прийняття нового Цивільного Кодексу України. Також доцільно вказати необхідність регулювання правового становища держави Україна як суб’єкта цивільного права та ступень розробки даної проблематики в юридичній літературі.

При розгляді першого питання варто проаналізувати, відповідно до положень цивільного законодавства України, коло суб’єктів цивільного права, в число яких входить держава. Слухачу також слід виділити ознаки, які відрізняють державу від інших суб’єктів цивільного права, звертаючи увагу на державу як носій влади та особу.

Викладаючи друге питання, слухачу доцільно розкрити як безпосередню участь держави в цивільному обороті, так опосередковану участь держави в цивільному обороті через створені нею юридичні особи. При цьому слід зазначити, що це можуть бути як юридичні особи приватного права, так юридичні особи публічного права.

Для розкриття третього питання слід дати характеристику органам та представникам, через які держава діє у цивільних відносинах, проаналізувати їх компетенцію.

При розгляді четвертого питання доцільно розглянути державу як суб’єкта цивільної відповідальності, проаналізувати випадки відшкодування шкоди державою, відповідно до положень цивільного законодавства України.

Нормативні акти і література:

1.  Конституція (Основний Закон) України від 28.06.96 р. ВВР України №39, 1996, ст.141.
2.  Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV// Голос України № 45-46 від 12.03.2003; 47-48 від 13.03.2003.
3.  Цивільне право України. Ч.1 / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. — К.: Юрінком Інтер, 1999. - 864 с.
4.  Брагинский М.И. Участие советского государства в гражданских правоотношениях. – М. – 1981.
5.  Субъекты гражданского права / под ред. Братуся С.Н. – М. – 1984.
6.  Тихомиров Ю.А. Публичное право. – М. – 1995.

Тема 5: Цінні папери як об’єкти цивільного права України.

План

Вступ

1.  Поняття та види об’єктів цивільних прав.
2.  Поняття та правова природа цінних паперів.
3.  Види цінних паперів за законодавством України.
4.  Передача прав на цінні папери.

Висновки

 

У вступній частині доцільно обґрунтувати актуальність теми у світлі прийняття нового Цивільного Кодексу України, вказати ступень розробки даної проблематики в юридичній літературі.

Викладаючи перше питання варто дати визначення об’єкта цивільних прав, дати характеристику видам об’єктів цивільних прав, згідно з положеннями Цивільного Кодексу України.

При розгляді другого питання доцільно проаналізувати поняття цінного паперу, відповідно до положень Цивільного Кодексу України та Закону України “Про цінні папери та фондову біржу”, правову природу цінного паперу як майнового права.

Для розкриття третього питання рекомендується розглянути групи цінних паперів та дати характеристику кожному виду цінних паперів, відповідно до положень Цивільного Кодексу України та Закону України “Про цінні папери та фондову біржу”.

При аналізі четвертого питання варто розглянути правила передання прав за цінними паперами на пред’явника, за іменними цінними паперами та за ордерними цінними паперами.

Нормативні акти і література:

1.  Конституція (Основний Закон) України від 28.06.96 р. ВВР України №39, 1996, ст.141.
2.  Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV// Голос України № 45-46 від 12.03.2003; 47-48 від 13.03.2003.
3.  Закон України „Про цінні папери та фондову біржу” // ВВР України. – 1991. – № 38. – Ст.508.
4.  Закон України „Про обіг векселів в Україні” // ВВР України. – 2001. – №24. – Ст.128.
5.  Цивільне право України. Ч.1 / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. — К.: Юрінком Інтер, 1999. - 864 с.
6.  Мирославський С. Щодо питання про визначення поняття „цінні папери” // Підприємництво, господарство і право – 12 – 2002
7.  Мозговая О. Еще раз о юридической природе ценных бумаг // Підприємництво, господарство і право – 9 – 2002
8.  Старинський М. Щодо питання про поняття „вексель” // Підприємництво, господарство і право – 12 – 2002

Тема 6: Честь, гідність та ділова репутація як об’єкти цивільного права України.

План

Вступ

1.  Поняття і класифікація нематеріальних благ як об’єктів цивільного права.
2.  Юридична характеристика особистих нематеріальних благ фізичної особи.
3.  Юридична характеристика особистих нематеріальних благ юридичної особи.
4.  Захист честі, гідності та ділової репутації юридичних та фізичних осіб за законодавством України.

Висновки

У вступній частині необхідно обґрунтувати актуальність даної теми, вказати нормативно-правові акти, які регулюють відносини з приводу реалізації прав осіб на нематеріальні блага, та ступень розробки проблем нематеріальних благ в юридичній літературі. При розгляді першого питання слухачу рекомендується визначити поняття і види об’єктів цивільних прав, зосередивши увагу на нематеріальних благах та їх видах.

Викладаючи друге питання, слухачу потрібно дати визначення особистих немайнових прав, вказати їх ознаки. Слід врахувати, що особисті немайнові права фізичної особи не містять економічного змісту та не можуть бути відокремлені від особистості їх носіїв. Далі слухачу варто проаналізувати окремі види особистих немайнових прав фізичної особи.

При розкритті третього питання слід звернути увагу на особисті немайнові блага, суб’єктами яких є юридичні особи. Слухачу доцільно дати характеристику праву юридичної особи на недоторканість її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, інформацію, результати інтелектуальної, творчої діяльності. Освітлюючи четверте питання, необхідно визначити поняття честі, гідності та ділової репутації, а також юридичну природу прав на вказані нематеріальні блага. Далі слід проаналізувати відомості, що порочать честь, гідність та ділову репутацію, а також їх поширення. Слухачу рекомендується вказати способи захисту прав на честь, гідність та ділову репутацію, приділивши увагу відшкодуванню (компенсації) шкоди та спростуванню відомостей, що порочать честь, гідність та ділову репутацію.

Нормативні акти і література:

1.  Конституція (Основний Закон) України від 28.06.96 р. ВВР України №39, 1996, ст.141.
2.  Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV// Голос України № 45-46 від 12.03.2003; 47-48 від 13.03.2003.
3.  Цивільне право України. Ч.1 / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. — К.: Юрінком Інтер, 1999. - 864 с.
4.  Анисимов А.Л. Честь, достоинство, деловая репутация: гражданско-правовая защита/ А.Л. Анисимов.-М.: Юристъ,1994.
5.  Гурська Т. Право на здоров’я в системі особистих немайнових прав // Підприємництво, господарство і право – 6 – 2002
6.  Малеина М.Н. Личные неимущественные права граждан: понятие, осуществление, защита/ Малеина М.Н.-М.: МЗ Пресс,2000
7.  Марогулова И.Л. Защита чести и достоинства личности.-М.: Правовое просвещение,1998
8.  Споры о защите чести, достоинства и деловой репутации: Сб. док./ Под общ. ред. М.Ю.Тихомирова.-М.: Юринформцентр,2000.-48 с.-(Судебная и судебно-арбитражная практика)

Тема 7: Правочин як юридичний факт.

План

Вступ

1.  Поняття та види правочинів.
2.  Умови чинності правочинів.
3.  Недійсні правочини.
4.  Правові наслідки визнання правочинів недійсними.

Висновки

У вступі необхідно обґрунтувати актуальність теми в світлі прийняття нового Цивільного Кодексу України та його відповідності принципам приватного права. Також необхідно вказати значимість інституту правочину при регулюванні цивільного обороту та ступінь розробленості цієї тематики в науці цивільного права.

Для розкриття першого питання слухачам рекомендується дати легальне визначення правочину, відповідно до нового ЦК України, вказати ознаки правочину, проаналізувати співвідношення понять „воля” і „волевиявлення”, а також дати характеристику поняттям „мета” і „підстава” правочину. Далі слід звернути увагу на класифікацію правочинів, вказати її необхідність та розглянути окремі види правочинів за відповідними критеріями поділу, спираючись на норми цивільного законодавства та положення, що склалися в науці цивільного права.

При розгляді другого питання рекомендується проаналізувати загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, відповідно до положень нового ЦК України, розкрити сутність презумпції правомірності правочину. Далі слухачам слід звернути увагу на питання, пов’язані з державною реєстрацією правочинів і місцем вчинення правочину.

В третьому питанні слухачам доцільно дати загальну характеристику недійсним правочинам, яка повинна включати поняття та юридичну характеристику недійсних правочинів, їх класифікацію, момент недійсності правочинів. Далі рекомендується вказати види недійсних правочинів відповідно до нового ЦК України, дати визначення нікчемного та оспорюваного правочину, дати характеристику окремим складам нікчемних та оспорюваних правочинів, розглянути фіктивні та удавані правочини. Окреме місце слід виділити підставам визнання нікчемних правочинів дійсними судом.

Викладаючи четверте питання, слухачу варто проаналізувати правові наслідки недійсності правочину, розглядаючи двосторонню реституцію як основний правовий наслідок та відшкодування збитків і моральної шкоди як додаткові правові наслідки.

Нормативні акти і література:

1.  Конституція (Основний Закон) України від 28.06.96 р. ВВР України №39, 1996, ст.141.
2.  Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV// Голос України № 45-46 від 12.03.2003; 47-48 від 13.03.2003.
3.  Постанова Пленуму Верховного Суду „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” №3 від 28.04.78 із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України №13 від 25.12.92, №15 від 25.05.98.
4.  Абрамов В.А. Сделки & договоры: Комментарии. Разъяснения -М.: Ось-89,2001
5.  Кучер В. Поняття протиправності нікчемних правочинів за проектом Цивільного Кодексу України // Підприємництво, господарство і право – 10 – 2002
6.  Кучер В. Поняття реституції в контексті нового цивільного законодавства України // Підприємництво, господарство і право – 1 – 2004
7.  Матвеев И.В. Правовая природа недействительных сделок. М.: ООО Издательство «Юрлитинформ». 2002.
8.  Хейфец Ф.С. Недействительность сделок по российскому гражданскому праву –М. Юрайт, 2000.

Тема 8. Представництво та його види за законодавством України.

План.

Вступ.

1.  Поняття та значення представництва в цивільному праві.
2.  Підстави виникнення представництва.
3.  Законне представництво.
4.  Добровільне представництво.

Висновки.

В першому питанні студент повинен дати визначення поняттю “представництва” за новим Цивільним кодексом України та звернути особливу увагу на значення інституту представництва в цивільному праві. Вказати, якщо через фізичну або юридичну неможливість учасники цивільних правовідносин не можуть самостійно набувати для себе цивільні права і виконувати обов’язки, то вони їх здійснюють через представника. Інститут представництва широко використовується на практиці. В цьому ж питанні рекомендується вказати на ті відносини, в яких інститут представництва не допускається. Слід назвати мету представництва.

При розгляді питання підстави представництва, необхідно дати цивільно-правову характеристику представництву на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи. Варто навести приклади кожного з підстав представництва.

В наступному питанні слід вказати в яких випадках має місце законне представництво і які особливості притаманні йому. Рекомендується охарактеризувати не тільки Цивільний кодекс України з цього питання, а й інші нормативні акти, зокрема Сімейний кодекс України.

В останньому питанні курсової роботи необхідно зупинитися на добровільному представництві. Варто розглянути таку особливість даного виду представництва як добровільність особи, яку представляють. В світі прийнятого нового Цивільного кодексу України, доцільно розглянути такий вид представництва як комерційне представництво, встановлене ст. 243 ЦК. Охарактеризувати договір, що укладається при даному виді представництва.

Нормативні акти і література:

1. Цивільний кодекс України // Голос України, № 45 – 46 від 12.03.2003 р.; № 47 – 48 від 13.03.2003 р.

2. Роз’яснення Вищого Арбітражного суду україни “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними” від 12 березня 1999 року № 02-5/111.

3. Ковтун Л. Представництво в цивільному процесі: окремі питання // Право України. – 2004. - №1. – С. 139-143.

4. Крупко П. Договір доручення як форма надання повноважень при добровільному представництві // Право України. – 2002. - №8. – С. 104-109.

5. Крупко П. Наслідки неналежного здійснення добровільного представництва // Право України. - №10. – 2002 – С. 108-115.

6. Майданик Р. Представницька діяльність довірчих товариств (цивільно-правова характеристика) // Право України. – 2002. - №4. – С. 36-40.

7. Михеева Л.Ю. Опека и попечительство: Правовое регулирование: Учебно-практическое пособие. – Москва: Палеотип, 2002 г. – 248 с.

1.  Селіванов А. Представник і представництво у конституційному та загальному судочинстві // Право України. – 2004. - №3. – С. 3-8.
2.  Сіленіна К. Користь та шкода генерального доручення // Право України. – 2001. - №3. – С. 103-104.
3.  Тихомиров М.Ю. Доверенности (Образцы правовых документов). – Москва, 2000. – 29 с.

Тема 9. Право приватної власності за законодавством України.

План.

Вступ.

1.  Поняття власності та права власності.
2.  Підстави виникнення та припинення права власності.
3.  Здійснення фізичними особами права приватної власності.
4.  Здійснення юридичними особами права приватної власності.
5.  Захист права приватної власності.

Висновки.

В першому питанні перш за все слід описати поняття “власність” як економічну категорію та “право власності” як юридичну категорію. Власність – це економічна категорія, яка містить у слбі спроби та форми привласнення в залежності від певної форми організації суспільства. Право власності – це юридичне поняття, яке виражає суспільне ставлення окремої особи до речей, тобто до об’єктів права власності як до своїх. Варто також дати поняття права приватної власності в об’єктивному та суб’єктивному змісті, вказавши роль та значення права приватної власності в період побудови в Україні ринкової економіки, етапи становлення даного інституту.

В наступному питанні необхідно дати характеристику первісним та похідним підставам виникнення права власності. Потребує детального висвітлення припинення права приватної власності.

В третьому та четвертому питаннях курсової роботи варто дати характеристику фізичним та юридичним особам як суб’єктам права приватної власності. Особливо слід звернути увагу, що Цивільний кодекс України називає юридичну особу суб’єктом права приватної власності (ст. 325 ЦК). Розкриваючиз дійснення права власності вказаними суб’єктами, студент повинен докладно зупинитися на повноваженнях власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном а також зазначити межі здійснення права приватної власності.

В останньому питанні курсової роботи потрібно перш за все за все дати поняття захисту права приватної власності та зупинитися на його класифікації на юрисдикційну та неюрисдикційну. При розгляді даного питання слід детально розглянути такі засоби судового захисту права приватної власності, як віндікаційний позов та негаторний позов.

Нормативні акти і література:

1.  Цивільний кодекс України // Голос України, № 45 – 46 від 12.03.2003 р.; № 47 – 48 від 13.03.2003 р.
   1.  Закон України “Про власність” від 7 лютого 1991 оку / Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №20. – Ст. 249 (з наступними змінами та доповненнями).
      1.  Постанова Верховної Ради України “Про право власності на окремі види майна” від 17 червня 1991 року (з наступними змінами та доповненнями) // Відомості Верховної ради України. – 1992. - №35. – Ст. 517.
         1.  Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства, що регламентує право власності громадян на жилий будинок” від 4 жовтня 1991 року № 7 із змінами, внесеними постановою Пленуму від 25 грудня 1992 року №13 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. –1995. - №1.
         2.  Гафурова О. Право власності членів сільськогосподарських виробничих кооперативів на землю // Право України. – 2003. - №1. – С. 68-71.
         3.  Заіка Ю.О. Право власності. спадкове право: Навчальний посібник / Ю.О. Заіка, В.М. співак. – Київ: Наукова думка, 2000 р. – 152 с.
         4.  Левик А., Яворська О. Межі здійснення права приватної власності на житло: проблеми і перспективи // Право України. – 2001. - №9. – С. 69-70.
         5.  Музика Л. Власність в економічному та правовому вимірі // Право України. – 2001. - №12. – С. 47-51.
2.  Пейчев К. Обмеження права власності на земельні ділянки: окремі питання // Право України. – 2002. - №8. – С. 47-50.
3.  Право власності в Україні: навчальний посібник / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Київ: Юрінком Інтер, 2000 р. – 814 с.
4.  Приватна власність в Україні: Зб. норм. актів. – Київ: Юрінком Інтер, 2002 р. – 416 с.
5.  Скловский К.И. Собственность в гражданском праве. – Москва: Дело, 2002 г. – 511 с.
6.  Соловьёв Алексей. Наиболее общее понятие права собственности //Підприємництво, господарство і право. – 2001. - №9. – С. 52-56.
7.   Яворська Олена. Проблема виникнення права приватної власності за давності володіння (набувальна давність) // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - №1. – С. 33-36.

Тема 10. Захист права власності.

План.

Вступ.

1.  Поняття цивільно-правового захисту права власності.
2.  Речово-правовий захист права власності.
3.  Зобов’язально-правовий захист права власності.
4.  Інші засоби захисту права власності за цивільним законодавством України.

Висновки.

 

Розглядаючи перше питання, студент повинен дати поняття цивільно-правовому захисту права власності та форми захисту права власності. Варто охарактеризувати форми захисту права власності – юрисдикційну та неюрисдикційну. Підлягає також освітленню питання системи засобів судового захисту права власності та їх види.

В наступному питанні перш за все слід дати загальну характеристику речово-правовому захисту права власності. Далі слід дати класифікацію речово-правових позовів захисту права власності. Особливу увагу слід приділити негаторному та віндикаційному позовам. Розкриваючи їх юридичну природу, студент повинен вказати підстави, предмет та умови цих позовів.

При розгляді третього питання щодо зобов’язально-правового захисту права власності необхідно охарактеризувати даний вид системи засобів судового захисту. Після цього треба вказати, які саме позови об’єднуються у групу зобов’язально-правових засобів захисту права власності.

В заключному питанні рекомендується висвітлити питання захисту майнових прав власника, визнаного у встановленому законом порядку безвісно відсутнім або оголошення його померлим у випадку його появи, захисту майнових прав сторін у випадку визнання правочину недійсним. Окремо бажано зупинитися на захисті інтересів власника при припиненні права власності на підставах, передбачених законом. До таких підстав можна віднести, зокрема, націоналізацію.  Окремо в даному питанні слід описати позов про виключення майна з опису.

Нормативні акти і література:

1.  Конституція України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30, ст. 141
   1.  Цивільний кодекс України // Голос України, № 45 – 46 від 12.03.2003 р.; № 47 – 48 від 13.03.2003 р.
      1.  Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного Суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з судовим захистом права державної власності” від 2 квітня 1994 року // Інформаційний вісник Вищого Арбітражного суду України. – Київ, 1994 р. - №2.
         1.  Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про виключення майна з опису” від 27 серпня 1976 року (з наступними змінами) / Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних та цивільних справах – Київ, 1995. - №1.
         2.  Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності” від 22 грудня 1995 року.
         3.  Скловский К.И. Собственность в гражданском праве. – Москва: Дело, 2002 г. – 511 с.
         4.  Скворцов О.Ю. Вещные иски в судебно-арбитражной практике. – Москва: ЗАО «Бизнес-школа «Интел – Синтез», 1998 г. – 362 с.
         5.  Фурса С., Фурса Є. Щодо охорони права спільної власності в нотаріальному процесі // Право України. – 1999. - №3. – С. 80-85.
         6.   Чабан Соломія. Арешт майна боржника // Підприємництво, господарство і право. – 2001. - №11. – С. 28-31.

Тема 11. Речові права на чуже майно за законодавством України.

План.

Вступ.

1.  Загальна характеристика речових прав на чуже майно.
2.  Володіння.
3.  Сервітут.
4.  Емфітевзис.
5.  Суперфіцій.
6.  Захист прав на чуже майно.

Висновки.

Викладаючи перше питання плану курсової роботи, насамперед необхідно дати визначення речових прав та охарактеризувати їх ознаки, а далі перерахувати суб’єкти та об’єкти речових прав на чуже майно та назвати види цих прав.

В другому питанні рекомендується перш за все висвітлити поняття володіння та назвати його види. Далі варто назвати та описати підстави виникнення та припинення володіння чужим майном. Студент повинен показати відмінність володіння як речового права від володіння як одного з повноважень права власності.

Викладення наступного питання рекомендується почати з характеристики сервітуту та вказати підстави його встановлення. Окремо бажано розкрити значення сервітуту та зміст сервітутних прав. Далі варто зупинитися на видах сервітуту та його змісті. Розглядаючи особистий сервітут, рекомендується розлянути його види – узус та узуфрукт. Після цього слід назвати та описати підстави припинення сервітуту.

В четвертому питанні необхідно вказати підстави виникнення права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб та розкрити такі його особливості як можливість відчуження та передачи у спадщину. Окремо варто зупинитися на правах та обов’язках власника земельної ділянки, наданої у користування для сільськогосподарських потреб та землекористувача. Висвітлення даного питання рекомендується закінчити припиненням права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Питання курсової роботи щодо право користування чужою земельною ділянкою для забудови бажано розпочати з підстав виникнення цього права та його особливостей. Далі рекомендується зупинитися на правах та обов’язках власника земельної ділянки, наданої для забудови та землекористувача. Підлягають також з’ясуванню у курсовій роботі підстави припинення права користування земельною ділянкою для забудови та правові наслідки припинення права користування земельною ділянкою.

Розглядаючи останнє питання курсової роботи, варто сказати про загальний порядок захисту права власності, але разом з тим потрібно вказати особливості застосування цього порядку щодо захисту прав на чуже майно.

Нормативні акти і література:

1. Цивільний кодекс України // Голос України, № 45 – 46 від 12.03.2003 р.; № 47 – 48 від 13.03.2003 р.

2. Земельний кодекс України.

3. Закон України “Про власність” від 7 лютого 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №20. – Ст. 249 (з наступними змінами та доповненнями).

4. Коновалов А.В. Владение и владельческая защита в гражданском праве. – СПб: Юридический центр Пресс, 2002 г. – 337 с.

5. Мельник М. Володіння за новим ЦК України // Право України. – 2004. - №1. – С. 91-95.

6. Михайленко О. Інститут володіння: постановка проблеми // Право України. – 2002. - №9. – С. 124-129.

7. Підопригора О. Речові права на чуже майно за новим ЦК України // Вісник Академії правових наук України. – 2003. - №4 (35). – С. 149-157.

8. Підопригора О.А. Захист володіння за римським правом // Право України. – 1999. - №8.

Варіанти тем курсових робіт, що виконуються по другій частині курсу “Цивільне право України”.

Тема 1. Договір купівлі-продажу житла.

План.

Вступ.

1.  Поняття договору купівлі-продажу житла.
2.  Предмет та сторони в договорі купівлі-продажу житла.
3.  Зміст, порядок укладання та форма договору купівлі-продажу житла.
4.  Відповідальність сторін за договором купівлі-продажу житла.

Висновки.

У першому пункті автор повинен дати загальну характеристику договору купівлі-продажу у цивільному праві та його місце в системі договірних зобов’язань та його види. Автор повинен дати поняття договору купівлі-продажу взагалі, та договору купівлі-продажу житла зокрема. Треба розкрити правову ціль даного договору та основні його ознаки.

У другому пункті плану автор повинен дати поняття житла як предмета договору купівлі-продажу житла, розкрити його основні характеристики як об’єкта цивільного права. Далі слід зупинитись на класифікації житла за законодавством України (жило, що знаходиться в державній власності та житло, що знаходиться у приватній власності). Переходячи до характеристики правового положення сторін у договорі купівлі-продажу житла, треба виділити сторону продавця та сторону покупця. Потрібно чітко сформулювати поняття та особливості правового положення продавця та покупця житла. Слід проаналізувати випадки коли продавцем та покупцем є юридична або фізична особа. Розкрити в чому проявляється їх загальна та спеціальна правосуб’єктність.

При написанні третього пункту плану слід чітко визначить зміст, порядок укладання та форму договору купівлі-продажу житла. При чому під змістом слід розуміти юридичний зміст правовідносин, що виникають за договором купівлі-продажу житла (права та обов’язки сторін). Окремо слід запинитись на договорах купівлі-продажу житла з обов’язком його передачі в майбутньому. Важливе значення при укладанні договору купівлі-продажу житла мають засоби забезпечення виконання зобов’язань, тому студент повинен розробити та запропонувати найбільш ефективний засіб забезпечення виконання зобов’язань та обґрунтувати свій вибір. Щодо порядку укладення договорів купівлі-прадажу житла потрібно зупинитись на самому процесі укладання цивільно-правового договору купівлі-продажу житла, показати момент аферта та акцептування. Щодо форми договору купівлі-продажу житла слід пом’ятати, що закон встановлює обов’язковість нотаріального посвідчення цих угод.

При висвітленні останнього пункту плану слід детально проаналізувати цивільно-правову відповідальність сторін за договором купівлі-продажу житла та її правові наслідки. Окремо слід зупинитися на формах договірної та позадоговірної відповідальності сторін. Автор повинен розкрити підстави цивільно-правової відповідальності за договором купівлі-продажу житла. Необхідно висвітлити умови недійсності договору купівлі-продажу житла.

Нормативні акти і література:

1.  Цивільний кодекс України // Голос України, № 45 – 46 від 12.03.2003 р.; № 47 – 48 від 13.03.2003 р.
2.  Дудорова Е. Нотариальная форма договора купли-продажи жилого дома (квартиры) и его государственная регистрация. // Підпрємництво, господарство і право. - 2003.-№2.-С.10-13.
3.  Аврамова О. Жилье: товар с особым характером. // Предпринимательство, хозяйство и право.-2000.-№7.-С.29-30.
4.  Толчеев Н. Преимущественное право покупки доли жилого дома (квартиры). // Российская юстиция.-2000.-№7.-С.19-21.
5.  Галянтич М. Виникнення та зміст права приватної власності на житло відповідно до новітнього цивільного законодавтсва України. // Юридична Україна.-2003.-№7.-С.12-23.
6.  Галянтич М. Конституційні засади забезпечення житлових прав громадян. // Юридичний вісник України.-2003.-№38.-С.12.
7.  Левик А. Межі здійсненя приватної власності на житло: проблеми і перспективи. // Право України.-2001.-№9.-С.69-70.
8.  Бандурка І. Правові наслідки приватизації житла в Україні. // Слобожанщина.-1998.-7.-С.201-204.
9.  Бондар В. Правове регулювання договору найму житла у державному та комунальному фонді соціального використання. // Підпрємництво, господарство і право .-2001.-№5.-С.45-48.
10.  Бандурка І.В. Цивільно-правові основи приватизації житла в Україні: Автореф. ... канд.юрид.наук: (12.00.03)/ МВС України; Ун-т внутр. справ.-Х.,1998.-24 с.
11.  Житлове законодавство України/ Упоряд.: Мельник М.І., Хавронюк М.І.-К.: "А.С.К.",1998.-496 с.
12.  Новошицький О. Щодо відшкодування збитків, заподіяних порушенням договору купівлі-продажу //Правничий часопис Донецького університету. - 2001. - №1.-С.41-45.
13.  Демченко Н. Особливі умови договору купівлі-продажу об`єктів приватизації. // Право України.-1999.-№11.-с.49-51.
14.  Герасименко О.О. Забезпечення виконання договору купівлі-продажу на стадії його складання. // Пробл. правознавства та правоохоронної діяльності: Збірник наукових статей.-2001.-№1.-с.242-248.

Тема 2. Договір лізингу.

План.

Вступ.

1.  Поняття та ознаки договору лізингу.
2.  Істотні умови за договором лізингу.
3.  Права та обов’язки сторін за договором лізингу.
4.  Цивільно-правова відповідальність сторін за договором лізингу.

Висновки

У першому пункті автор повинен дати загальну характеристику договору лізингу у цивільному праві та його місце в системі договірних зобов’язань та його види. Слід пом’ятати, що договір лізингу є різновидом орендних правовідносин. Автор повинен проаналізувати схожість та відмінність договору лізингу від близьких договорів. Треба розкрити правову ціль даного договору, основні його ознаки. Крім цього в цьому пункті слід дати класифікацію видам договору лізингу за законодавством України. Слід мати на увазі, що поряд з нормами Цивільного кодексу діють норми спеціального Закону України “Про фінансовий лізинг”.

У другому пункті плану автор повинен охарактеризувати істотні умови за договором лізингу. Так під істотними умовами при написанні курсової роботи слід вважати предмет, строк та ціну (лізингові платежі). Окрему увагу автор повинен приділити характеристики такій істотній умові договору лізингу як предмет. Автор повинен пом’ятати, що предметом договору лізингу є не споживана річ віднесена до основних фондів. Щодо строків у договорі лізингу, то тут студент повинен визначити момент початку строку та його закінчення, виділити різновиди договору лізингу у зв’язку з строком дії договірних відносин. При висвітленні питання про лізингові платежі автор повинен проаналізувати види платежів за договором лізингу, порядок їх сплати та особливості.

У третьому пункті плану треба зупинитись на характеристиці прав та обов’язків сторін за договором лізингу як змісту правовідношення. Необхідно визначити права та обов’язки третіх осіб у лізингових зобов’язаннях. У цьому ж пункті слід розглянути правові гарантії реальності прав та обов’язків сторін.

При висвітленні останнього пункту плану слід детально проаналізувати цивільно-правову відповідальність сторін та третіх осіб за договором лізингу. Окремо слід зупинитися на формах договірної та позадоговірної відповідальності сторін. Автор повинен розкрити підстави цивільно-правової відповідальності за договором поставки. Необхідно висвітлити умови недійсності договору поставки та її правові наслідки.

Нормативні акти і література:

1. Барабаш А. Підстави виникнення та зміст лізингових зобов'язань//Право України 2002.-№12.-с.65-70.

2. Барабаш А. Про підстави виникнення та зміст лізингових зобов'язань. // Підпрємництво, господарство і право .-2002.-№10.-с.34-37.

3. Трофімова О. Поняття, цілі та засоби державного регулювання лізингової діяльності//Матеріали ІХ регіональної науково-практичної конференції "Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні", 13-14 лют. 2003 р.,Львів. нац. ун-т ім. І.Франка, Юрид. фак.-Львів,2003.-С.310-312.

4. Кузьмінський В. Формування інвестиційних ресурсів фінансово-промислових груп на засадах фінансового лізингу. // Банківська справа.-2003.-№3.-С.72-77.

5. Трофімова О.В. Основні підходи до визначення поняття лізингу та їх закриіплення в законодавстві України//Проблеми кодифікації законодавства України: Тези доп. і наук. повідомлень наук.-практ. конф. (Київ, 14 трав. 2003 р.).-К.,2003.-С.123-126.

6. Барабаш А. Особливості правового регулювання лізингових відносин у сфері господарювання//Право України.-2003.-№5.-С. 57-61.

7. Якубовський І. Співвідношення договору фінансового лізингу і кредитного договору//Підпрємництво, господарство і право .-2001.-№8.-С. 41-42.

8. Барабаш А. Лізинг як об'єкт оподаткування, особливості правового регулювання//Підпрємництво, господарство і право .-2001.-№7.-С. 18-20.

9. Рябко Л. Правова природа договору лізингу//Право України.-2000.-1.-С.70-72.

10. Кисіль С. Лізинг як специфічний вид цивільно-правових зобов'язань//Предпринимательство, хозяйство и право.-2000.-4.-С.21-27.

11. Барабаш А. Правове регулювання лізингу в банківській діяльності (проблемні питання)//Підпрємництво, господарство і право .-2001.-№5.-С.25-27.

12. Кисіль С. Типовий договір лізингу//Предпринимательство, хозяйство и право.-2000.-№11.-С.21-30.

13. Барабаш А. Лізинг: поняття та особливості законодавчого визначення кола його суб'єктів//Право України.-2001.-№2.-С.76-79.

14. Косик С. Договір фінансового лізингу/ Косик С.//Вісник законодавства України.-2002.-№20.-с.39-41.

15. Кисіль С. Лізинг в Україні: проблемні аспекти становлення та розвитку/ Кисіль С.//Юридичний вісник України.-2001.-№28.-с.21-24.-(Інформаційно-правовий банк).-(інформ.-правов. банк).

16. Кисіль С. Лізинг як специфічний вид цивільно-правових зобов`язень. // Предпринимательство, хозяйство и право.-2000.-№6.-с.12-16.

17. Слав`янська Н. Впровадження лізингових відносин в Україні. // Банківська справа.-1999.-№4.-с.19-21.

Тема 3. Правова характеристика договору будівельного підряду.

План.

Вступ

1.  Поняття та значення договору будівельного підряду та його види.
2.  Істотні умови договору будівельного підряду.
3.  Зміст договору будівельного підряду.
4.  Цивільно-правова відповідальність сторін за порушення умов договору будівельного підряду.

Висновки.

У першому пункті автор повинен дати загальну характеристику договору будівельного підряду у цивільному праві та його місце в системі договірних зобов’язань, зокрема в системі підрядних договорів. Автор повинен дати класифікацію договорів будівельного підряду. Слід пом’ятати, що договір будівельного підряду є різновидом договорів на виконання робіт. Автор повинен проаналізувати схожість та відмінність договору будівельного підряду від близьких договорів. Треба розкрити правову ціль даного договору, основні його ознаки та суттєві умови. Слід мати на увазі, що поряд з нормами Цивільного кодексу вагома роль надається договірному регулюванню цих правовідносин.

У другому пункті плану автор повинен охарактеризувати істотні умови договору будівельного підряду. Так під істотними умовами при написанні курсової роботи слід вважати предмет та строк виконання робіт за будівельним підрядом. Окрему увагу автор повинен приділити характеристики такій істотній умові договору будівельного підряду як предмет. Щодо строків у договорі будівельного підряду, то тут студент повинен визначити момент початку строку та його закінчення.

У третьому пункті плану треба зупинитись на аналізі системи прав та обов’язків сторін у договорі будівельного підряду. Для зручності викладення матеріалу курсової роботи потрібно охарактеризувати спочатку права та обов’язки однієї сторони, а потім висвітлити кореспондовані права та обов’язки іншої сторони. Так як за договором будівельного підряду на практиці можуть залучатися багато субпідрядників, то слід проаналізувати і їх права та обов’язкі, а також зібрати у єдину систему усі правовідносини, що виникають у правовідносинах, що випливають з договору будівельного підряду. Крім того, необхідно детально вивчити можливості ефективного застосування системи засобів забезпечення виконання зобов’язань.

При висвітленні четвертого пункту плану слід детально проаналізувати цивільно-правову відповідальність сторін та третіх осіб за договором будівельного підряду. Важливе висвітлити відповідальність між субпідрядником та генеральним підрядником, а також між замовником та субпідрядником. Окремо слід зупинитися на формах та підставах цивільно-правової відповідальності за договором будівельного підряду. Необхідно висвітлити умови недійсності договору будівельного підряду та її правові наслідки.

Нормативні акти і література:

1. Стасюк Р. Майнова відповідальність за порушення умов договору підряду на капітальному будівництві. // Юридичний вісник України.-2003.-№1.-с.13.-(Інформаційно-правовий банк).

2. Домбругова А. Договір підряду: правові наслідки неналежного виконання//Юридичний вісник України.-2003.-№37.-С.14.

3. Косик С. Оформлення відносин працівника і підприємства: трудовий договір чи договір підряду. //Вісник законодавства України.-2002.-№17.-с.43-44.

4. Теньков С. Правове регулювання договорів підряду. // Юридичний вісник України.-2000.-№5.-с.4.-(Інформаційно-правовий банк).

5. Ильяшенко С. Что нужно знать при заключении договора подряда. // Все о бухгалтерском учете.-2002.-№95.-с. 42-43.

6. Щуковская О.М. О соотношении обязательств по оказанию услуг и обязательств по выполнению работ (подряда). // Известия высших учебных заведений. Правоведение.-2002.-№2.-с.204-208.

7. Эрделевский А. Подряд: общие положения//Закон и право.-2001.-№7.-С.16-18.

8. Андриенко С. Договор подряда // Все о бухгалтерском учете.-2002.- №27.-с.16-21.

9. Потяркин Д.Е. Застройщик - сторона договора инвестирования при строительстве многоквартирного жилого дома. // Юрист.-2002.-№12.-с.49-50.

10. Герасименко А. Ответственность в строительстве: некоторые осбенности договорных отношений/ Герасименко А.//Все о бухгалтерском учете.-2003.- №19.-с.41-43.

11. Матвиец А. Договор на долевое участие в строительстве. // Баланс.-2000.-№24.-с.58-61.

12. Товкун И.Н. Правовые проблемы хозяйственного способа капитального строительства в СССР: Автореф. ...канд.юрид.наук: (12.00.03)/ Юрид.акад.им. Ф.Э.Дзержинского.-Х.,1991.-20 с.

Тема 4. Правова характеристика договору перевезення вантажу залізничним транспортом.

План.

Вступ.

1.  Поняття договору перевезення вантажу залізничним транспортом.
2.  Сторони договору перевезення вантажу залізничним транспортом.
3.  Істотні умови договору перевезення вантажу залізничним транспортом.
4.  Зміст договору перевезення вантажу залізничним транспортом.
5.  Цивільно-правова відповідальність залізниці за порушення умов договору перевезення вантажу залізничним транспортом.

Висновки.

У першому пункті автор повинен дати загальну характеристику договору перевезення вантажу залізничним транспортом та визначити його місце в системі договірних зобов’язань, зокрема в системі договорів про надання послуг. Слід пом’ятати, що договір перевезення вантажу залізничним транспортом є різновидом договорів на надання послуг. Треба показати правову ціль даного договору, основні його ознаки та суттєві умови. Необхідно показати відмінність договору перевезення від договору транспортного експедування. Слід мати на увазі, що поряд з нормами Цивільного кодексу правовідносини по договору перевезення залізничним транспортом регулюються Статутом залізниці України. У цьому ж пункті плану автор повинен охарактеризувати істотні умови договору перевезення вантажу залізничним транспортом, зокрема предмет та строк. Щодо строків у договорі перевезення вантажу залізничним транспортом, то тут студент повинен визначити момент початку строку та його закінчення.

У другому пункті плану треба зупинитись на правовому регулюванні становища сторін за договором перевезення вантажу залізничним транспортом. Слід охарактеризувати цивільну право- та дієздатність як перевізника так і замовника. Треба проаналізувати особливості правового становища приватних та державних перевізників.

У третьому пункті плану автор повинен охарактеризувати істотні умови договору перевезення вантажу залізничним транспортом. Так під істотними умовами при написанні курсової роботи слід вважати предмет та строк виконання послуг за договором. Окрему увагу автор повинен приділити характеристики такій істотній умові договору будівельного підряду як предмет. Щодо строків у договорі перевезення вантажу залізничним транспортом, то тут студент повинен визначити момент початку строку та його закінчення.

У четвертому пункті плану треба зупинитись на аналізі системи прав та обов’язків сторін у договорі перевезення вантажу залізничним транспортом. Для зручності викладення матеріалу курсової роботи потрібно охарактеризувати спочатку права та обов’язки однієї сторони перевізника, а потім висвітлити кореспондовані права та обов’язки замовника. Слід детально зупинитись на аналізі місця, строку виконання зобов’язань, що випливають з договору перевезення, можливості заміни осіб, можливості виконання договору перевезення частинами. Важливе значення в договорі перевезення вантажу залізничним транспортом мають засоби забезпечення виконання зобов’язань, тому студент повинен проаналізувати та запропонувати найбільш ефективний засіб забезпечення виконання зобов’язань та обґрунтувати свій вибір. Важливе значення для договірних правовідносин має спосіб укладання договору (договір приєднання, типовий договір і т.інше).

При висвітлені п’ятого пункту плану слід детально проаналізувати цивільно-правову відповідальність сторін за договором перевезення. Слід пом’ятати, що у розв’язанні спірних ситуацій має бути дотриманий претензійний порядок. Окремо слід зупинитися на формах та підставах цивільно-правової відповідальності за договором перевезення вантажу залізничним транспортом. Необхідно висвітлити умови недійсності договору перевезення та її правові наслідки. Слід проаналізувати ризиковість даних правовідносин та вплив ризику знищення та пошкодження вантажу на об’єм відповідальності.

Нормативні акти і література:

1. Онышко Д. Перевозка грузов по Украине: документальное оформление и учет//Все о бухгалтерском учете.-2001.- № 7.-С.4-7.

2. Буга С. Понятие и виды смешанных перевозок грузов//Підпрємництво, господарство і право .-2001.-№9.-С.27-31.

3. Шевцов С. Договор перевозки//Все о бухгалтерском учете.-2002.- №27.-с.25-30.

4. Літвінова О.В. Забезпечення збереження вантажу при транспортуванні та відшкодування збитків, заподіяних його втратою чи пошкодженням/ Літвінова О.В.//Вісник Національного університету внутрішніх справ.-2002.- № 18.-с.390-394.

5. Сурженко О. Юридическая природа договора на транспортно-экспедиционное обслуживание. // Підпрємництво, господарство і право .-2002.-№7.-с.34-36.

6. Дозорець О. Договір перевезення вантажу різними видами транспорту: правова характеристика//Підпрємництво, господарство і право .-2001.-№7.-С.21-23.

7. Законодательство Украины о транспорте.-К.: ООО "Юрид.компания БЕСТ и Ко",2001.-144 с.- (Право и практика).

Тема 5. Правова характеристика договору соціального найму житла.

План.

Вступ.

1.  Поняття договору соціального найму житла.
2.  Сторони в договорі соціального найма житла.
3.  Істотні умови договору соціального найму житла.
4.  Зміст договору соціального найму житла.
5.  Цивільно-правова відповідальність за порушення умов договору соціального найму житла.

Висновки.

У першому пункті автор повинен дати поняття та загальну характеристику договору соціального найму житла та визначити його місце в системі орендних зобов’язань. Треба показати правову ціль даного договору, основні його ознаки та суттєві умови. Необхідно показати відмінність договору соціального найму житла від комерційного найму. Слід мати на увазі, що поряд з нормами Цивільного кодексу правовідносини по кредитному договору регулюються Житловим кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Під істотними умовами договору соціального найму житла слід виділяти предмет та строк. Щодо плати за користування житлом, то як правило специфікою даних правовідносин є те, що плата (тарифи) встановлюються на за погодженням, нормативно-правовими актами органів влади.

Переходячи до другого питання плану слід проаналізувати правове положення сторін у договорі соціального найма житла. Специфікою договору соціального найму житла є те, що орендодавцем виступає держава в особі уповноважених органів. Потрібно чітко сформулювати поняття та особливості правового положення орендодавця та орендаря. Розкрити в чому проявляється їх загальна та спеціальна правосуб’єктність.

У третьому пункті плану автор повинен охарактеризувати істотні умови договору соціального найму житла. Під істотними умовами при написанні курсової роботи слід вважати предмет та строк виконання зобов’язання по найму житла за договором. Окрему увагу автор повинен приділити характеристики такій істотній умові договору як предмет. Щодо строків, то тут студент повинен визначити момент початку строку та його закінчення, умови переривання та ін.

У четвертому пункті плану треба зупинитись на аналізі системи прав та обов’язків сторін у договорі соціального найму житла. Для зручності викладення матеріалу курсової роботи потрібно охарактеризувати спочатку права та обов’язки однієї сторони орендаря, а потім висвітлити кореспондовані права та обов’язки орендодавця.

При висвітленні п’ятого пункту плану слід детально проаналізувати цивільно-правову відповідальність сторін та третіх осіб за договором соціального найму житла. Окремо слід зупинитися на формах та підставах цивільно-правової відповідальності за цим договором. Необхідно висвітлити умови недійсності кредитного договору та її правові наслідки. Актуальним є висвітлення проблемних ситуацій, які виникають у випадку несплати плати за користуванням житлом та комунальними послугами.

Нормативні акти і література:

1. Аренда жилых и нежилых помещений: Сб. норматив. док.: С изм. и доп. по состоянию на 1 нояб. 2002 г./ Сост. Голобородько К.Н.-Х.: Конус,2002.-176 с.

2. Иванчук М.В. Право на служебное жилое помещение: Автореф. ... канд. юрид. наук: (12.00.05)/ Юрид. ин-т им. Ф.Э.Дзержинского.-Х.,1982.-17 с.

3. Домбругова А. Істотні умови договору найму за новим ЦК України//Юридичний вісник України.-2003.-№42.-С.14.

4. Потяркин Д.Е. Застройщик - сторона договора инвестирования при строительстве многоквартирного жилого дома. // Юрист.-2002.-№12.-с.49-50.

5. Дорогавцева Е.Е. Здание, сооружение и нежилое помещение как объекты аренды недвижимости (проблематика соотношения и разграничения понятий). // Государство и право.-2002.-№7.-с.105-107.

6. Фогель В.А. Осуществление права общей долевой собственности на жилое помещение. // Юрист.-2003.-№1.-с.33-39.

7. Аврамова О. Соотношение частного и публичного права в жилищном праве//Підпрємництво, господарство і право .-2001.-№7.-С. 48-49.

8. Аврамова О. Жилье: товар с особым характером//Предпринимательство, хозяйство и право.-2000.-№7.-С.29-30.

9. Ерш А.В. Особенности правового регулирования арендной платы в договоре аренды зданий и иных сооружений. // Юрист.-2002.-№9.-с.47-52.

10. Корнеев Е. Аренда имущества: особенности заключения договоров. // Бухгалтерия и банки.-2002.-№51.-с.74-75.

11. Теньков С. Типичные ошибки при заключении договоров аренды и как их избежать (по материалам судебной практики). // Все о бухгалтерском учете.-2003.- № 22.-с.43-44.

12. Дорогавцева Е.Е. Здание, сооружение и нежилое помещение как объекты аренды недвижимости (проблематика соотношения и разграничения понятий). // Государство и право.-2002.-№7.-с.105-107.

13. Красноперова О.А. Арендные отношения: гражданско-правовой аспект//Гражданин и право:журнал.-2003.-№4.-С.61-67.

14. Саниахметова Н. Договор аренды и его разновидности (сравнительный анализ имущественного найма, аренды государственного и коммунального имущества, аренды земли и лизинга)//Бизнес. Бухгалтерия.-2000.-8.-С.94-98.

15. Кандыба С. Договоры аренды//Финансовая консультация.-2001.-№3.-С.4-6.

Тема 6. Кредитний договір в цивільному праві України.

План.

Вступ.

1.  Поняття кредитного договору та його види.
2.  Сторони та істотні умови кредитного договору.
3.  Порядок укладання та форма кредитного договору.
4.  Засоби забезпечення виконання кредитного договору.
5.  Цивільно-правова відповідальність за порушення умов кредитного договору.

Висновки.

У першому пункті автор повинен дати поняття та загальну характеристику кредитному договору та визначити його місце в системі договірних зобов’язань. Слід пом’ятати, що кредитний договір насамперед є цивільно-правовим договором, а з іншої сторони це є механізмом реалізації фінансових послуг. Треба показати правову ціль даного договору, основні його ознаки та суттєві умови. Необхідно показати відмінність кредитного договору від договору оренди, суди, займу та інш. Слід мати на увазі, що поряд з нормами Цивільного кодексу правовідносини по кредитному договору регулюються і іншими нормативно-правовими актами. Слід класифікувати кредитні договори та дати видову характеристику кожної групи (побутовий кредит, кредит під настройку житла, купівлю автомобілю, кредитування підприємницької діяльності та інше).

Переходячи до другого питання плану слід проаналізувати правове положення сторін у кредитному договорі. Специфікою кредитного договору є те, що кредитодавцем є не кожна особа, а тільки особа у якої є право займатися кредитуванням (банки, кредитні спілки, каси взаємодопомоги та інші фінансово-кредитні установи). Потрібно чітко сформулювати поняття та особливості правового положення кредитодавця та позичальника. Розкрити в чому проявляється їх загальна та спеціальна правосуб’єктність. У цьому ж пункті плану автор повинен охарактеризувати істотні умови кредитного договору, зокрема предмет, строк та плата за користуванням кредиту. Важливе значення в кредитному договорі мають засоби забезпечення виконання зобов’язань, тому студент повинен проаналізувати та запропонувати найбільш ефективний засіб забезпечення виконання зобов’язань та обґрунтувати свій вибір.

У третьому пункті плану треба зупинитись на правовому регулюванні укладання, виконання та формі кредитного договору. Слід детально зупинитись на аналізі місця, строку виконання зобов’язань, що випливають з кредитного договору, можливості заміни осіб, можливості виконання договору перевезення частинами. Важливе значення для договірних правовідносин має спосіб укладання договору (договір приєднання, типовий договір і т.інше). Окреме значення має попередня документація, що потрібна для отримання кредиту (розрахунок економічної необхідності кредиту, бізнес-план і т.інше).

Важливе значення при укладанні кредитного договору мають засоби забезпечення виконання зобов’язань. Тому в четвертому пункті плану студент повинен розробити та запропонувати найбільш ефективний засіб забезпечення виконання зобов’язань та обґрунтувати свій вибір, описати інші можливі та єфективні засоби виконання зобов’язань щодо кредитних правовідносин..

При висвітленні п’ятого пункту плану слід детально проаналізувати цивільно-правову відповідальність сторін та третіх осіб за кредитним договором. Окремо слід зупинитися на формах та підставах цивільно-правової відповідальності за кредитним договором. Необхідно висвітлити умови недійсності кредитного договору та її правові наслідки. Слід проаналізувати ризиковість даних правовідносин та вплив ризику неповернення кредиту на об’єм відповідальності.

Нормативні акти і література:

1. Рябко Л.Г. Правовое регулирование кредитных отношений по законодательству Украины: Дис. ...канд. юрид. наук: (12.00.03)/ Одес. нац. юрид. акад.-Одесса,2001.-218 с.

2. Оплачко Л. Способи забезпечення кредитного договору. // Право України.-2002.-№11.-с.49-53.

3. Шишута Ю. Правове становище кредитних кооперативів у Російській імперії наприкінці XIX - на початку XX ст. // Право України.-2002.-№12.-с.136-141.

4. Воробець Л. Поняття банківського кредиту та кредитних операцій банку. // Право України.-2002.-№12.-с.62-65.

5. Завгородняя В. Способы обеспечения выполнения обязательств сельхозпредприятий. Проблемы взаимоотношений кредитных учереждений и предприятий АПК Украины//Юридическая практика.-2003.-№26.-С.10.

6. Лепех С. Кредитодавець як сторона кредитного договору//Матеріали ІХ регіональної науково-практичної конференції "Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні", 13-14 лют. 2003 р.,Львів. нац. ун-т ім. І.Франка, Юрид. фак.-Львів,2003.-С.283-285.

7. Духневич А. Кредитні спілки в Україні: історія і сучасність//Матеріали ІХ регіональної науково-практичної конференції "Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні", 13-14 лют. 2003 р.,Львів. нац. ун-т ім. І.Франка, Юрид. фак.-Львів,2003.-С.336-337.

8. Фурса С. Вопросы законодательной техники и ипотечного кредитования//Юридическая практика.-2003.-№47.-С.26.

9. Кот О. Перехід прав кредитора до третіх осіб: За новим цивільним кодексом України. // Юридичний вісник України.-2003.-№18.-с.12.-(Інформаційно-правовий банк).

10. Ципривуз К.А. К вопросу о потребительском кредитовании. // Юрист.-2003.-№2.-с.23-24.

11. Василинчук В. Правове регулювання банківського кредитування суб'єктів підприємницької діяльності//Право України.-2001.-№7.-С.36-39.

12. Гуцал М. Кредитні спілки - альтернатива банківському кредитуванню//Вісник законодавства України.-2002.- № 5.-с.38-41.

13. Олійник В. Позика ... за гроші: Проблемні питання кредитування під заставу коштів. // Закон і бізнес.- 2000.- №47.-с.4.

14. Старцев О. Кредитні спіки в Україні. // Юридичний вісник України.-1998.-№39.-с.5.-(Інформаційно-правовий банк).

15. Матвієнко П. Застава як засіб забезпечення банківських кредитів//Банківська справа.-2000.-№5.-С.45-47.

16. Потапенко В. Долгожданный кредит: Парламент принял в третьем чтении законопроект о кредитных союзах//Юридическая практика.-2002.-№3.-С.3.

17. Майданик Р. Фідуціарні позики і кредити (цивільно-правова характеристика)//Підпрємництво, господарство і право .-2001.-№9.-С.35-38.

18. Сергееев М. Как получить кредит на покупку квартиры в Харькове//Все о бухгалтерском учете.-2003.-№55.-С.25-26. Павлова И.В.

19. Основные элементы системы ипотечного жилищного кредитования//Деньги и кредит.-2003.-№3.-С.57-62.

20. Якубовський І. Співвідношення договору фінансового лізингу і кредитного договору//Підпрємництво, господарство і право .-2001.-№8.-С. 41-42.

Тема 7. Відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

План.

Вступ.

1. Поняття моральної (немайнової) шкоди в цивільному праві.

2. Види моральної (немайнової) шкоди та способи її компенсації.

3. Визначення розміру компенсації моральної (немайнової) шкоди.

Висновки.

У вступі необхідно обгрунтувати актуальність обраної студентом теми в світлі прийняття нового Цивільного кодексу України. Також необхідно вказати про значимість інституту відшкодування моральної шкоди.

В першому питанні курсової роботи студенту варто дати визначення моральної (немайнової) шкоди та вказати її особливості порівняно з загальним правилами відшкодування шкоди в цивільному праві. В цьому ж розділі слід вказати, в чому саме полягає моральна шкода. і дати характеристику цим способам заподіяння шкоди.

Розглядаючи друге питання роботи, рекомендується відзначити, що моральна (немайнова) шкода може бути спричинена особі злочином, адміністративним проступком, робітнику при виконанні ним трудових обов’язків, поширенням відомостей, які не відповідають дійсності і порочать честь, гідність та ділову репутацію а також споживачу при порушенні законодавства про захист прав споживачів. Крім того, моральна шкода може бути спричинена фізичній особі незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.

Моральна шкода відшкодовується за рішенням суду грішми, іншим майном або в інший спосіб.

В третьому питанні курсової роботи необхідно підкреслити, що закон не встановлює максимального або мінімального розміру моральної шкоди. Розмір визначається безпосередньо в позовній заяві, в якій крім інших вимог, встановлених ст. 137 ЦПК України, має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно особі, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджено.

Нормативні акти і література:

1.  Конституція України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30, ст. 141
2.  Цивільний кодекс України // Голос України, № 45 – 46 від 12.03.2003 р.; № 47 – 48 від 13.03.2003 р.
3.  Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” № 4 від 31.03.1995 р.
4.  Барабаш О., Сиротенко О. Щодо протиправності дій при заподіянні моральної шкоди // Право України. – 2000. - №9. – С. 43-45.
5.  Рабінович П. Моральна шкода та право на її компенсацію: загальнотеоретичний підхід // Право України. – 2002. - №4. – С.100-103
6.  Чернадчук В. До питання про поняття моральної шкоди // Право України. – 2001. - №2. – С. 105-108.
7.  Чернадчук В. Право на відшкодування моральної шкоди: деякі аспекти // Право України. – 2000. - №3. – С. 106-109.
8.  Эрделевский А.М. Моральный вред и компенсация за страдания. – Москва: Изд-во БЕК, 1998г. – 174 с.

Тема 8. Відповідальність за шкоду, заподіяну громадянину незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

План.

Вступ.

1. Загальні умови (підстави) відповідальності за заподіяння шкоди.

2. Підстави відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

3. Порядок відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

Висновки.

 

В першому питанні насамперед слід дати визначення деліктних зобов’язань, а далі перерахувати загальні підстави відповідальності за заподіяння шкоди та дати їм цивільно-правову характеристику. Необхідно підкреслити про відсутність в даному виді відшкодування зобов’язальних відносин між потерпілим і заподіювачем. Дати визначення поняттю “деліктне зобов’язання”.

Розлядаючи друге питання курсової роботи студент повинен відмітити особливість даного виду відшкодування і вказати підстави такого відшкодування – шкода, заподіяна незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду; незаконні дії та причинний зв’язок між незаконними діями та шкодою. Наявність вини не вимагається відповідно до ст. 1176 ЦК України. Слід охарактеризувати кожну підставу. Крім того, рекомендується зазначити, хто саме має право на відшкодування шкоди і в якому обсязі, у яких випадках шкода не відшкодовується.

У слідуючому пункті плану необхідно визначити порядок відшкодування майнової або немайнової (моральної) шкоди. Зазначити, в яких органах і в які терміни громадянин може вимагати захисту своїх порушених прав.

Нормативні акти і література:

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30, ст. 141

1.  Цивільний кодекс України // Голос України, № 45 – 46 від 12.03.2003 р.; № 47 – 48 від 13.03.2003 р.
2.  Закон України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду” від 1 грудня 1994 року // Голос України. – 1995. – 17 січня. - №9.
3.  Кінаш Я. Відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконним притягенням до адміністративної відповідальності // Право України. – 2002. - №5. –С. 34-37.
4.  Ніжинська Ірина. Причини виникнення відносин з відшкодування громадянину майнової шкоди, заподіяної посадовими особами органів дізнання і досудового слідства в системі органів внутрішніх справ України // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - №1. – С. 55-58.
5.  Прокудина Л.А. Возмещение ущерба, причинённого незаконными действиями правоохранительных органов: научно-практический комментарий / Л.А. Прокудина. – Москва: Городец. – 131 с.
6.  Рогатюк І. Вішкодування шкоди, заподіяної внаслідок необгрунтованої реалізації функції обвинувачення // Право України. – 2003. - №5. – С. 89-94.
7.  Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / Д.В. Боброва, О.В. Дзера, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Киів: Юрінком Інтер, 2000. – 784 с. – 633-641.

Тема 9. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

План.

Вступ.

1. Поняття правовідношення з факту спричинення шкоди джерелом підвищеної небезпеки.

1.  Поняття джерела підвищеної небезпеки.
2.  Суб’єкти відповідальності за шкоду, спричинену джерелом підвищеної небезпеки.

4. Підстави зменшення та звільнення від відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.

Висновки.

У вступній частині варто стисло викласти актуальність даної проблематики в практичному і теоретичному плані, дати характеристику і систему норм, які регулюють досліджувані правовідносини, стан розробки даного питання в юридичній літературі.

Розглядаючи перше питання курсової роботи, слід описати правовідношення з факту спричинення шкоди джерелом підвищеної небезпеки. Воно є охоронним, оскільки направлено на реалізацію заходів відповідальності та захисту суб’єктивних прав, зобов’язальним та майновим.

Питання друге рекомендується присвятити розкриттю поняття джерела підвищеної небезпеки, з’ясуванню дискусій у науці цивільного права з цього питання, а також необхідно висловити своє бачення даної проблеми. При класифікації джерел підвищеної небезпеки доцільно звернути увагу на особливість прояву їх згубних властивостей.

При розгляді питання щодо суб’єктів даних зобов’язань, варто звернути увагу на визначення потерпілої і зобов’язаної особи, власника джерела підвищеної неьезпеки, особливості взаємовідносин при наявності провини третіх осіб. Підлягає також з’ясуванню особливість суб’єктного складу аналізованих зобов’язань при правомірному вибутті джерела підвищеної небезпеки з володіння власника.

Заключне питання не рекомендується обмежувати тільки освітленням обставин, передбачених у чинному законодавстві, а по можливості слід зупинитися і на загальних підставах звільнення від відповідальності таких як форсмажорні обставини, казус.

 

Нормативні акти і література:

1. Цивільний кодекс України // Голос України, № 45 – 46 від 12.03.2003 р.; № 47 – 48 від 13.03.2003 р.

2. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди” від 27 березня 1992 р.

3. Болдинов В.М. Ответственность за причинение вреда источником повышенной опасности. – СПб: Юрид. центр Пресс, 2002 г. – 370 с.

4. Лазаренко Я. Особливості джерел підвищеної небезпеки в екологічній сфері: питання теорії і практики // Право України. – 2002. - №4. – С. 121-124.

5. Русу С. Підстави звільнення від відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки // Право України. – 2002. - №4. – С. 128-131.

6. Терещенко Н. Поняття джерела підвищеної небезпеки // Право України. – 2000. - №11. – С. 115-118.

7. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / Д.В. Боброва, О.В. Дзера, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Киів: Юрінком Інтер, 2000. – 784 с. – С.641-653.

Тема 10. Спадкування за заповітом.

План.

Вступ.

1.  Поняття та умови спадкування за заповітом. Види заповітів за законодавством України.
2.  Поняття та юридична характеристика заповіту.
3.  Форма і зміст заповіту.
4.  Заповідальне розпорядження.
5.  Обов’язкова частка та її зміст в національному законодавстві.

Висновки.

Розглядаючи перше питання, студент повинен дати визначення спадкуванню взагалі та спадкуванню за заповітом зокрема; пояснити, в яких випадках має місце спадкування за цією підставою. В цьому ж питанні визначається, якими саме цивільно-правовими актами регулюється спадкування. Необхідно пояснити, який вид правонаступництва характерен для спадкування за заповітом. Після цього, слід зупинитися на видах заповітів за новим ЦК України.

У другому питанні варто дати визначення заповіту та провести його детальний правовий аналіз як одностороннього правочину.

Наступне питання слід почати з вимог, що пред’являються законом до форми заповіту. Навести перелік випадків, в яких посвідчення заповіту прирівнюється до нотаріального. Рекомендується описати наслідки недодержання встановленої форми заповіту. Розглядаючи зміст заповіту, доцільно більш детально зупинитися на категорії “спадкова субституція”.

В питанні курсової роботи заповідальне розпорядження студент розкриває, які саме розпорядження містяться в заповіту; в чому полягає свобода заповіту. Слід навести приклади заповідальних розпоряджень.

В заключному питанні роботи слід назвати категорії спадкоємців, що мають право на обов’язкову частку у спадщині, умови набуття права на обов’язкову частку та її розмір. Слід розглянути зміни у розмірі обов’язкової частки у новому Цивільному кодексі України порівняно з ЦК УРСР, що втратив чинність 01.01.2004 р. Крім того, студент повинен визначитись, з якою метою закон встановлює обов’язкову частку.

Нормативні акти і література:

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України, 1996, № 30, ст. 141.

2. Цивільний кодекс України // Голос України, № 45 – 46 від 12.03.2003р.; № 47 – 48 від 13.03.2003р.

3. Закон України “Про власність” // Відомості Верховної Ради України, 1991, № 20, ст. 249 із змінами та доповненнями.

4. Закон України “Про нотаріат” // Відомості Верховної Ради України, 1993, № 39, ст. 383 із змінами та доповненнями.

5. Постанова Верховного Суду України “Про практику розгляду судами України справ про спадкування” № 4 від 24.06.1993р. із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25.12.1992р., № 15 від 25.05.1998р.

6. Інструкція “Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”, затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.1994р. із змінами від 31.03.1997р.

7. Інструкція “Про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів”, затверджена Наказом Міністерства юстиції України № 22/5від 25.08.1994р.

8. Дроников В.К. Наследование по завещанию в Советском праве. – Киев, 1957г.

9. Заіка Ю.О. Право власності. Спадкове право: навчальний посібник – Київ: Наукова думка, 2000р.

10. Заіка Ю. Посвідчення “секретного” заповіту // Підприємництво, господарство і право – 2002 - № 1 – С. 43 – 45.

11. Куприна Е. Вопросы наследования (обзор законодательства) // Закон – 2001 - № 4 – С. 64 – 71.

12. Серебровский В.И. Очерки советского наследственного права. – Москва: издательство Академии наук СССР, 1952г.

13. Фурса Є. Новий погляд на термінологію спадкових правовідносин // Право України – 2002 - № 9 – с. 115-120.

14. Фурса С.Я., Фурса Є.І. Спадкове право. Теорія та практика. Навчальний посібник. – Київ: Атіка, 2002р. – 496 с.

15. Ярощенко К. Наследование по завещанию // Закон – 2001 - № 4 – С. 20 – 24.

1. тематики Владыкина Анатолия Владимировича Научный руководитель- Казаринов А
2. 13 Жанр- Fluff-Humor-Romnce Размер- Мини Статус- Закончен События- Седьмой курс Раскаявш.html
3. 1 POP3 англ Post Office Protocol Version 3 протокол почтового отделения версия 3 стандартный Интернетпротокол при
4. Лабораторная работа 5 Методы тестирования программ Цель работы- приобрести практические навыки прое
5. Тема проекта
6. иносказательных пейзаже
7. Российский государственный педагогический университет им
8.  Форма государства 2
9. Реферат- Архиепископ Афанасий Холмогорский
10. Будь что будетА toutprix фр
11. А СБОРНИК НОРМ ОСНОВНЫХ РАСХОДОВ НА ГЕОЛОГОРАЗВЕДОЧНЫЕ РАБОТЫ СНОР
12. Демографическая ситуация в Харьковской области
13. Тюменский государственный нефтегазовый университет очная форма 2012 году в Федеральном государст
14. He lwys struggled with the guys nd none could bet him down
15. Тематика контрольных работ по курсу Русский язык и культура речи
16. Культура античного Рима- ее заимствования и достижения
17. на тему- Бюджетний дефіцит класифікація на 20 рік Дисципліна- Спеці.
18. Кировский педагогический колледж Костоварова Валерия Николаевна специальность 050303 Иностранный яз
19. Основные этапы и направления развития экономической мысли
20. 071998 N 117ФЗ от 30

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе