Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Лабораторна робота №8
РЕЗОНАНС НАПРУГ В ЛІНІЙНОМУ ЕЛЕКТРИЧНОМУ КОЛІ
Мета роботи: дослідити електричний резонанс в нерозгалуженому колі з котушкою індуктивності та конденсатором.
Теоретичні положення
Під резонансним режимом роботи кола розуміють режим при якому, не дивлячись на наявність індуктивностей і ємностей, вхідний опір і вхідна провідність кола є чисто активними.
В резонансному режимі коло в цілому виявляє себе як активний опір, тому струм і напруга на вході кола збігаються за фазою. Реактивна потужність кола при цьому дорівнює нулю.
Розглянемо резонанс напруг в колі, яке складається з послідовно зєднаних елементів R, L, С (рис.8.1), і яке називають послідовним коливальним контуром.
Рисунок.8.1 Рисунок.8.2
Струм буде співпадати по фазі з прикладеною напругою, якщо комплексний вхідний опір кола
Z = R +j(ωL) (8.1)
буде чисто активним, тобто Z = R,
а реактивний опір ωL=0 . (8.2)
Ця рівність визначає умову виникнення резонансу в колі, з якої знаходять резонансну частоту:
. (8.3)
Із умови резонансу видно, що його можна досягти зміною параметрів кола L та C, а також частоти.
Струм в колі (рис.8.1)
Оскільки при резонансі напруг реактивний опір дорівнює нулю, то повний опір при резонансі досягає свого найменшого значення. Тому при незмінному значенні вхідної напруги струм в колі і активна потужність при резонансі мають найбільші значення:
.
Кут зсуву фаз між вхідними напругою та струмом при резонансі дорівнює нулю:
(8.5)
тому дорівнює нулю і реактивна потужність кола:
Реактивні потужності індуктивності та ємності відрізняються від нуля, рівні за значеннями, але протилежні за знаком:
. (8.6)
Відношення реактивної потужності QL0 або QC0 до потужності P0, яка втрачається в колі під час резонансу, називають добротністю контура і позначають літерою Q:
(8.7)
де характеристичний опір контура.
Величину, обернену добротності, називають затуханням контура і позначають літерою .
Напруги на індуктивності UL=IјL і ємності Uc=Iјc при резонансі однакові за значеннями і протилежні за напрямком. Тому вони компенсують одна одну,а напруга на вході кола дорівнює спаду напруги на активному опорі: U=IR. Векторна діаграма для цього випадку показана на рис.8.2.
Напруги на реактивних елементах при резонансі можуть значно перевищувати вхідну напругу. Тому резонанс в нерозгалуженому колі називають резонансом напруг.
При резонансі відношення напруги на індуктивності чи ємності до вхідної напруги є добротністю контура:
. (8.8)
Характеристичні опори контурів можуть мати значення від кількох десятків до сотен Ом, а опір втрат R кілька Ом, тому добротність коливальних контурів, які застосовують в радіотехніці, може досягати кількох сотен одиниць. У стільки ж разів напруги на реактивних елементах будуть перевищувати вхідну напругу.
При зміні частоти вхідної напруги змінюється реактивний опір кола , тобто, будуть змінюватись струм, напруги на елементах та кут зсуву фаз між вхідною напругою та струмом. Залежності струму, напруги на елементах і кута зсуву від частоти вхідної напруги при незмінній її амплітуді називають частотними характеристиками контура (рис. 8.3)
Рисунок 8.3
Коли резонанс в колі досягається зміною параметрів L або С (при фіксованій частоті джерела напруги), залежності струму в контурі і напруг на індуктивності і ємності від L або С називаються настроювальними характеристиками.
Настроювальні характеристики, як і частотні характеристики будуються при незмінному значенні вхідної напруги.
Якщо резонанс в колі досягається зміною ємності С, то при ємностях, менших резонансної, реактивний опір кола має ємнісний характер, тобто кут зсуву фаз в колі φ<0 (див.(8.5)).
Зменшуючись за модулем із збільшенням ємності, він стає рівним нулю при резонансі, а потім змінює знак і збільшується з подальшим збільшенням ємності, прагнучи до значення
.
На практиці резонанс напруг використовується головним чином в радіотехніці для збільшення напруг, а також в електричних фільтрах, коли бажано пропустити струм певної частоти.
Порядок виконання роботи
Рисунок 8.4
2. Встановити напругу на вході кола U1=25В. Реостат вивести на нуль(крайнє ліве положення повзунка реостата). Змінюючи ємність, встановити в колі резонанс напруг (за найбільшим показом амперметра). Результати вимірювань занести до табл.8.1.
3. Зясувати залежність добротності кола від опору. Для двох значень опору реостата середньому та крайньому правому положеннях повзунка реостата (при резонансному значенні ємності конденсатора) - зняти покази приладів і занести їх в табл.8.1.
4. Підтримуючи з допомогою ЛАТРа незмінною напругу на вході кола U1=25В, вивести реостат R на нуль і зняти покази приладів при зміні ємності від нуля до максимального значення (по 5-7 точок до і після резонансу), змінюючи ємність через 1-2мкФ, а біля резонансу через 0,25-0,5мкФ.
Результати вимірювань занести в табл.8.1.
Таблиця 8.1
№ п/п |
Вимірювання |
Обчислення |
|||||||||||
С |
U2 |
U3 |
I |
P |
z |
R |
xL |
xс |
UR |
UL |
cosφ |
φ |
|
мкФ |
В |
В |
А |
Вт |
Ом |
Ом |
Ом |
Ом |
В |
В |
- |
град |
|
1 |
0 |
||||||||||||
2 |
10 |
||||||||||||
3 |
12 |
||||||||||||
4 |
14 |
||||||||||||
5 |
15 |
||||||||||||
6 |
16 |
||||||||||||
7 |
16,5 |
||||||||||||
8 |
17 |
||||||||||||
9 |
17,5 |
||||||||||||
10 |
18 |
||||||||||||
11 |
18,5 |
||||||||||||
12 |
19 |
||||||||||||
13 |
24 |
||||||||||||
14 |
28 |
||||||||||||
15 |
30 |
||||||||||||
16 |
34 |
||||||||||||
17 |
|||||||||||||
18 |
Оброблення результатів досліду
1. За даними вимірювань обчислити величини згідно табл.8.1, вважаючи,що опір Rc=0.
2. За даними вимірювань та обчислень побудувати на одному рисунку такі залежності: I=f(С), Uкот=f(С), UL=f(С), Uc=f(С), φ=f(С), P=f(С).
3. Побудувати в масштабі три векторні діаграми струму та напруг: до резонансу(С<С0), в момент резонансу (С=С0) та після резонансу( С>С0).
4. Обчислити добротність контура при резонансі для всіх значень опору реостата, які використовувались в п.п.2 та 3.
5. Зробити висновки по роботі.
1. Який режим роботи кола називають резонансним?
2. Як дослідним шляхом досягти резонансу в колі з послідовно зєднаними котушкою індуктивності і конденсатором?
3. Від чого залежать добротність контура та резонансна частота контура?
4. Як аналітично записати умову резонансу в колі в загальному випадку?
5. Як знайти вираз ω0 для розгалуженого кола?
Література:
[ 1, c.120; 2, c.105; 3, c.116; 4, c.262; 5, c.147 ].
4
. (8.4)