Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія
О. Л. Шквир, Г. І. Дудчак
ОПОРНО-ІНСТРУКТИВНІ МАТЕРІАЛИ ДО НАПИСАННЯ ТА ЗАХИСТУ КУРСОВИХ І ДИПЛОМНИХ РОБІТ
В УМОВАХ СТУПЕНЕВОЇ ОСВІТИ
Хмельницький – 2013
УДК 378.2:06.066 (076)
ББК 74.026.65 я 73
Ш 66
Рекомендовано до друку рішенням вченої ради Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (протокол № 12 від 27.11.2012 р.).
Рецензенти:
Галус О.М., доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.
Крищук Б.С., кандидат педагогічних наук, начальник наукового відділу Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.
Шквир О. Л.
Ш 66 Опорно-інструктивні матеріали до написання та захисту курсових і дипломних робіт в умовах ступеневої освіти / О. Л. Шквир, Г. І. Дудчак – Хмельницький : ХГПА, 2013. – 40 с.
У праці розкрито специфіку написання та захисту курсових і дипломних робіт в системі ступеневої підготовки майбутніх учителів початкових класів за освітньо-кваліфікаційними рівнями "молодший спеціаліст", "бакалавр", "магістр".
Опорно-інструктивні матеріали адресовані студентам, слухачам магістратури, викладачам вищих педагогічних навчальних закладів І-IV рівня акредитації.
© Шквир О.Л., Дудчак Г.І., 2013
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА САМОСТІЙНОЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ 6
1.1. Сутність, мета, завдання, типи науково-дослідної діяльності 6
1.2. Загальні принципи наукової праці дослідника 7
1.3. Вимоги до раціональної організації праці науковця 8
1.4. Особистісні та ділові якості дослідника 9
1.5. Обов’язки студента-дослідника 10
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ КУРСОВИХ ТА ДИПЛОМНИХ РОБІТ В УМОВАХ СТУПЕНЕВОЇ ОСВІТИ 10
РОЗДІЛ 3. ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ ТА ЗАХИСТ НАУКОВОЇ
РОБОТИ 20
3.1. Вимоги до доповіді під час захисту наукової роботи 20
3.2. Процедура захисту наукової роботи 21
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 22
ДОДАТКИ 24
ВСТУП
Інтенсивне розширення інформаційного простору на початку ХХІ століття щороку вносить низку змін у різні галузі науки та виробництва, що вимагає швидкого пристосування до них суспільства. Сьогодні суттєвих трансформаційних процесів зазнає сфера освіти, оскільки стрімкий розвиток економіки, виробництва та зміни у галузі політики значною мірою впливають на оновлення її змісту.
Адекватно реагувати на зміни може особистість із високим рівнем розвитку самостійності та творчості, адже саме ці якості сприяють швидкому освоєнню нового інформаційного поля, дають можливість приймати нестандартні рішення, діяти творчо. Тому, важливим завданням сучасного вищого навчального закладу є формування у майбутніх фахівців вище визначених якостей.
У процесі професійної підготовки майбутніх педагогів розвиток самостійності та творчості значною мірою відбувається шляхом залучення їх до самостійної науково-дослідної роботи.
Окрім того, науково-дослідна робота у вищих педагогічних закладах України покликана забезпечувати розвиток в майбутніх фахівців нахилу до пошукової, дослідницької діяльності, до творчого вирішення навчально-виховних завдань у школі, а також у формуванні вмінь і навичок застосування дослідницьких методів для розв’язання практичних завдань навчання та виховання підростаючого покоління. Завдяки участі в науковій роботі студент оволодіває навичками роботи з різноманітними інформаційними джерелами з метою розширення науково-педагогічного та методичного кругозору.
Основними видами науково-дослідної роботи студентів є написання курсових та дипломних робіт.
Курсова робота є самостійним навчально-науковим дослідженням студента, виконаним з певної дисципліни професійного спрямування. Її мета – закріплення, поглиблення й узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання, та їх застосування у комплексному вирішенні конкретного фахового завдання.
Дипломна робота є завершальним етапом освіти випускника вищого навчального закладу, і як одна зі спеціальних форм наукової роботи вона має свої кваліфікаційні ознаки. Виконання такої роботи є не стільки вирішенням наукової проблеми, скільки свідченням того, що її автор навчився самостійно вести науковий пошук, бачити професійні проблеми і знати найбільш загальні методи та прийоми їх розв’язування.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 р. № 65 "Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) в Україні впроваджена багатоступенева система вищої та післявузівської професійної освіти. Відповідно до цієї Постанови в Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії діє ступенева підготовка майбутніх фахівців за освітньо-кваліфікаційними (ОКР) "молодший спеціаліст" – "бакалавр" – "спеціаліст" – "магістр".
Курсові роботи виконуються в процесі навчання на ОКР "молодший спеціаліст" та "бакалавр", дипломні роботи – на ОКР "бакалавр" і "магістр".
Структура, зміст та оформлення цих видів наукових робіт має багато спільного, однак є і суттєві відмінності та особливості, які слід враховувати при написанні та захисті курсових і дипломних робіт.
З метою допомоги студентам достатньо швидко розібратися у специфіці написання цих видів робіт на кожному ОКР розроблені ці опорно-інструктивні матеріали. Зміст праці представлений у вигляді опорних схем, таблиць, тез, що значно полегшує процес самостійного пошуку та засвоєння матеріалу.
Сподіваємось, що запропоновані опорно-інструктивні матеріали будуть корисними для студентів, слухачів магістратури та викладачів.
РОЗДІЛ 1
ХАРАКТЕРИСТИКА САМОСТІЙНОЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ
Науково-дослідна діяльність – це інтелектуальна праця, спрямована на придбання знань, умінь і навичок.
Основними видами науково-дослідної діяльності, що виконуються студентами вищих навчальних закладів є курсові та дипломні роботи.
Курсові роботи виконуються студентами при здобутті освітньо-кваліфікаційних рівнів "молодший спеціаліст" та "бакалавр", дипломні роботи – на освітньо-кваліфікаційних рівнях "бакалавр" та "магістр".
Курсова робота молодшого спеціаліста – це підсумкова робота студента, за рівнем виконання і результатами захисту якої робиться висновок про можливість присвоєння випускникові відповідної кваліфікації.
Курсова робота бакалавра – це своєрідна підсумкова робота, яка є результатом вивчення певної дисципліни і має на меті поглиблення навичок наукової роботи студента.
Дипломна робота бакалавра – це кваліфікаційне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі навчання у вищому навчальному закладі.
Дипломна робота магістра – це самостійна науково-дослідна робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту і отримання академічного ступеня магістра.
Найбільш поширеними видами курсових та дипломних робіт є теоретичні та прикладні дослідження.
Теоретичні дослідження – присвячені висвітленню педагогічної спадщини та дослідженню теоретичних аспектів актуальних педагогічних проблем.
Прикладні дослідження – спрямовані на здобуття знань у галузі дидактики та теорії виховання. Вони характеризуються наявністю експериментальної частини. В них розглядаються проблеми вдосконалення педагогічних основ організації навчально-виховного процесу. Завдання робіт такого виду полягає в уточненні, поглибленні, систематизації, узагальненні принципів, методів, засобів, форм навчання і виховання, а також у внесенні елементів новизни в теорію і практику педагогіки.
1.2 Загальні принципи наукової праці дослідника
Кожний дослідник повинен знати специфіку наукової творчості в цілому і конкретної галузі зокрема. У творчому процесі важливою є копітка й добре організована праця. Біографії видатних учених свідчать про те, що всі вони були великими трудівниками, що їхні досягнення є результатом значної праці, величезного терпіння та посидючості, надзвичайної завзятості та наполегливості.
Чим вищий рівень організації праці науковця, тим більших результатів він може досягти за короткий термін. І навпаки, при незадовільній організації наукової праці подовжується термін виконання дослідження і знижується його якість, зменшується ефективність.
Існують загальні принципи наукової праці – керівні положення, дотримання яких зумовлює ефективність праці науковця.
|
Назва принципу |
Характеристика принципу |
|
Творчий підхід |
На всіх етапах дослідження науковець повинен прагнути до пояснення фактів, предметів, явищ, намагатися сказати щось нове в науці. Тому для наукової творчості характерною є постійна копітка розумова праця. У цьому зв’язку доцільно згадати давнє китайське прислів’я, яке стверджує: "Ти можеш стати розумним трьома шляхами: шляхом власного досвіду – це найгіркіший шлях; шляхом наслідування – найлегший шлях; шляхом мислення – це найблагородніший". |
|
Мислення |
Мислення, обмірковування – це один із основних елементів наукової праці. Різні люди здійснюють це по-різному. Значних результатів досягають ті, хто привчив себе думати постійно, концентрувати свою увагу на предметі дослідження. Виробити в собі такі риси необхідно кожному досліднику. Серед правил наукової праці особливе значення має постійна робота мозку над сутністю і специфікою об’єкта та предмета дослідження. Дослідник повинен постійно розмірковувати над предметом свого дослідження. |
|
Плановість |
Плановість допомагає запобігти невиправданим витратам часу і засобів, вирішувати наукові завдання у визначений термін. Плановість у науковій творчості втілюється в різних перспективних і робочих планах та програмах, календарних планах, у графіках роботи дослідника, в його індивідуальному плані та ін. За планами перевіряється (по можливості щоденно) хід роботи. За весь період роботи над курсовою, дипломною або магістерською роботою може бути кілька планів. Спочатку складають плани досить укрупнені, потім їх деталізують, коригують, переробляють. |
|
Назва принципу |
Характеристика принципу |
|
Динамічність |
Необхідно постійно контролювати виконання основних етапів роботи та її результати. Слід коригувати як загальний план, так і окремі його частини. Важливо сформулювати не лише завдання даного етапу дослідження, а й заходи щодо досягнення загальної мети. Тобто весь цей процес є динамічним. |
|
Самоорганізація |
Велике значення, якщо не головне, має принцип самоорганізації праці дослідника, оскільки наукова творчість піддається регламентації в граничних межах. Отже, кожний дослідник самостійно визначає комплекс заходів щодо забезпечення свого успіху. До елементів самоорганізації належать: організація робочого місця із забезпеченням оптимальних умов для високопродуктивної праці; додержання дисципліни праці; послідовність у накопиченні знань протягом творчого життя; систематичність у дотриманні єдиної методики і технології при виконанні одноразової роботи. У самоорганізації велику роль відіграють самообмеження, дисципліна, самоуправління, самооблік, самоконтроль та інші "само...", в тому числі самостійність, тобто здатність самому виявляти причини виникнення труднощів і усувати їх. Сюди належить також дотримання трудового режиму і графіка роботи, дисципліни мислення, здатність зосереджуватися, не порушувати логічний розвиток ідеї. |
|
Економічність (самообмеження) |
Цим принципом кожний науковець повинен керуватися на всіх етапах наукового дослідження. Принцип самообмеження виявляється, по-перше, в тому, що у будь-якому дослідженні слід обмежувати себе як за широтою охоплення теми, так і за глибиною її розробки. По-друге, дослідник, уводячи дослідження в певні часові рамки, тим самим уже обмежує себе. Самообмеження особливо важливе на стадії збору матеріалу, тобто слід вибрати те, що необхідно для вирішення даного завдання. |
|
Критичність і самокритичність |
Сама природа науки як сфери людської діяльності, спрямованої на вироблення знань, зумовлює те, що рушійною її силою є конфлікт – боротьба наукових шкіл, світоглядів, суперечність між теорією і практикою, розвиток критики і самокритики, несприйняття догматизму і сліпої віри в авторитети. Звідси кожному науковцю, особливо початківцю, слід виховувати в собі критичне ставлення до результатів своєї праці, до сприйняття чужих ідей і думок. Особливо велике значення має власна творчість. Доцільно передусім спробувати віднайти власні шляхи розв’язання проблеми, свій шлях наукового пошуку. |
|
Робота над собою |
Робота над собою передбачає цілеспрямовану діяльність на розвиток задатків і здібностей, пам’яті, уваги, спостережливості, формування навичок розумової праці тощо. |
1.3 Вимоги до раціональної організації праці науковця
Раціональна організація наукової праці передбачає отримання максимальних результатів при мінімальній затраті часу та сил.
1.4 Особистісні та ділові якості дослідника
Успішність наукової діяльності дослідника значною мірою зумовлена наявністю у нього сукупності особистісних та ділових якостей.
1.5 Обов’язки студента-дослідника
Досягнення високих успіхів у науково-дослідній діяльності студента є можливим за умови виконання ним низки обов’язків.
РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ КУРСОВИХ ТА ДИПЛОМНИХ РОБІТ В УМОВАХ СТУПЕНЕВОЇ ОСВІТИ
2.1 Вибір теми дослідження та вимоги до неї
Першочерговим завданням студента-дослідника є вибір теми наукової роботи.
Тема дослідження – визначення явища, яке вивчається і яке охоплює певну галузь наукового знання.
Тематика курсових робіт повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов’язуватися з практичними потребами конкретного фаху.
Тематика дипломних робіт повинна відповідати спеціальності, на якій навчається студент, та науковим напрямам роботи кафедри.
Приклади формулювання тем курсових робіт: "Використання словесних методів навчання у початковій школі" ("молодший спеціаліст"); "Використання технології колективного творчого виховання в початковій школі" ("бакалавр").
Приклади формулювання тем дипломних робіт: "Гуманізація навчального процесу в початковій школі" ("бакалавр"); "Формування основ інформаційної культури майбутнього вчителя початкової школи" ("магістр").
2.2 Визначення наукового апарату дослідницької роботи
Невід’ємною частиною вступу у дослідницькій роботі є науковий апарат.
Складові наукового апарату залежать від виду роботи (курсова чи дипломна) та освітньо-кваліфікаційного рівня ("молодший спеціаліст", "бакалавр", "магістр").
Курсові роботи
|
№ |
Освітньо-кваліфікаційний рівень |
Складові наукового апарату |
|
1. |
"молодший спеціаліст" |
мета, завдання, методи дослідження, структура роботи |
|
2. |
"бакалавр" |
об’єкт, предмет, мета, завдання, методи дослідження, апробація дослідження, структура роботи |
Дипломні роботи
|
№ |
Освітньо-кваліфікаційний рівень |
Складові наукового апарату |
|
1. |
"бакалавр" |
об’єкт, предмет, мета, завдання, гіпотеза (якщо є), методи дослідження, база проведення дослідно-експериментальної роботи, апробація дослідження, структура роботи |
|
2. |
"магістр" |
об’єкт, предмет, мета, завдання, гіпотеза (якщо є), методи дослідження, методологічна основа дослідження, база проведення дослідно-експериментальної роботи, апробація дослідження, структура роботи |
Об’єкт дослідження – це процес або явище педагогічної та психічної дійсності, які обрані для вивчення.
Предмет дослідження – це частина об’єкта, що безпосередньо та ґрунтовно вивчається з певною метою.
Мета дослідження – це ідеальне, мислене передбачення кінцевого результату науково-дослідної роботи.
Завдання дослідження – це те, що необхідно виконати для того, щоб досягнути мети (завдання конкретизують мету). Найчастіше виділяють 3-4 завдання дослідження.
Гіпотеза – це теоретично обґрунтоване припущення стосовно результату вирішення означеної проблеми (визначається в прикладних дипломних дослідженнях).
Методи наукового дослідження – це способи розв’язання завдань наукового дослідження.
Методологічна основа дослідження – це загальні вихідні положення, якими керується дослідник протягом дослідження будь-якої педагогічної проблеми.
База проведення дослідно-експериментальної роботи – це навчальний заклад, у якому проводилась експериментальна робота.
Апробація дослідження – це участь у наукових конференціях, круглих столах, семінарах, нарадах, методичних засіданнях педагогічних працівників; це публікація статей у друкованих виданнях вищого педагогічного навчального закладу.
Структура роботи – це перелік основних структурних елементів роботи із зазначенням загальної кількості сторінок, кількості сторінок основної частини тексту, кількості найменувань у списку використаних джерел та додатків.
Приклади формулювання наукового апарату курсових та дипломних робіт наведені у додатках А, Б, В, Д.
2.3 Вибір методів дослідження
2.4 Вимоги до структури роботи
Основні структурні елементи роботи:
Зразок оформлення титульної сторінки та змісту роботи наведено в додатках Е, Ж.
Рекомендований обсяг основного тексту роботи
|
№ |
Освітньо-кваліфікаційний рівень |
Вид наукової роботи |
Обсяг основної частини роботи |
|
1. |
"молодший спеціаліст" |
курсова |
30-35 |
|
2. |
"бакалавр" |
курсова |
35-45 |
|
3. |
"бакалавр" |
дипломна |
60-80 |
|
4. |
"магістр" |
дипломна |
80-100 |
2.5 Вимоги до написання вступу
Вступ – це розділ, що передує основній частині дослідницької роботи та створює в цілому уявлення про її зміст. Орієнтований обсяг вступу для курсових робіт – 3-4 сторінки, для дипломних робіт – 5–7 сторінок .
Складові вступу:
1. Актуальність проблеми
2. Ступінь дослідженості проблеми
3. Науковий апарат, елементи якого були зазначені вище
Актуальність дослідження доводиться шляхом
- вивчення державних документів;
- виявлення недоліків, які існують в сучасній педагогічної практиці;
- визначення суперечностей в освітньому процесі (додаток З).
Ступінь дослідженості проблеми визначається на основі переліку прізвищ вчених (в алфавітному порядку), які причетні до розробки досліджуваної проблеми. У дипломних роботах бажано не тільки називати прізвища вчених, але й визначати ті аспекти проблеми, які ними достатньо досліджені (додаток И).
2.6 Рекомендації до написання першого розділу наукової роботи
Перший розділ основної частини наукової роботи передбачає теоретичний аналіз досліджуваної проблеми. Він може складатися з 2-3 підрозділів, які містять:
Під час історичного аналізу особливостей розвитку педагогічної ідеї необхідно:
У процесі дослідження теоретичних засад необхідно виділяти основні ключові поняття проблеми та розкривати їх сутність у логічній послідовності. Доцільно зазначати прізвища вчених, думки котрих подаються, та прагнути до аналізу, порівняння або узагальнення цих думок.
Під час аналізу стану досліджуваної проблеми на сучасному етапі можна вивчити нормативно-правові документи (закони, стандарти тощо), навчально-методичну літературу (програми, підручники, посібники тощо), педагогічну пресу та провести констатувальний етап експерименту в навчальному закладі (в якому ви перебуваєте на педагогічній практиці), з метою визначення позитивних аспектів та труднощів і недоліків у вирішенні досліджуваної проблеми.
2.7 Рекомендації до написання другого розділу наукової роботи
У другому розділі основної частини наукової роботи детально описується науковий пошук дослідника відповідно до предмета і мети дослідження. У розділі має бути чітко визначений та теоретично обґрунтований основний інструментарій досягнення мети дослідження (шляхи, умови, методи, форми, засоби тощо), а також описаний педагогічний досвід використання цього інструментарію в педагогічній практиці.
Якщо робота носить прикладний характер, то зміст другого розділу можна розділити на дві частини. У першій частині визначаються та теоретично обґрунтовуються аспекти наукового пошуку, зазначені в предметі дослідження. У другій частині описується дослідно-експериментальна перевірка визначених та теоретично обґрунтованих положень наукового дослідження.
2.8 Рекомендації до написання третього розділу наукової роботи
У прикладних дипломних дослідженнях може бути і 3 розділи. Третій розділ присвячується експериментальній перевірці ефективності визначених теоретичних положень і передбачає опис програми експериментальної роботи, використання емпіричних та математичних методів дослідження, результатів дослідження у вигляді діаграм, гістограм, графіків тощо.
2.9 Вимоги до формулювання висновків
Висновки – це судження, які логічно випливають із засновків. Висновки є заключною частиною наукового дослідження, це ті положення, які виносяться дослідником на прилюдний захист.
Рекомендований обсяг висновків для курсових робіт – 1-2 сторінки, для дипломних робіт – 2-3 сторінки.
У висновках необхідно наголосити на тому, що мету дослідження досягнуто, а всі поставлені завдання вирішено.
2.10 Вимоги до оформлення посилань
Посилання на джерела в тексті подаються за таким зразком: [4].
Посилання на декілька джерел одночасно подаються таким чином: [3; 5; 16].
Кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело, де вказуються сторінки: [3, с.67], де 3 – номер джерела за списком використаних джерел, 67 – сторінка.
2.11 Вимоги до оформлення таблиць та рисунків
Таблиці розміщують після першого згадування про них в тексті. У тексті повинна бути вказівка на таблицю. Наприклад: "…статистичні дані наведені в табл. 2.3" Далі у правому верхньому куті розміщується слово "Таблиця" із зазначенням її номера (який складається з номеру розділу і порядкового номеру таблиці в межах розділу – наприклад, Таблиця 2.3 (третя таблиця другого розділу). Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і виділяють напівжирним шрифтом. У разі перенесення таблиці на іншу сторінку над подальшими частинами пишеться "Продовження табл. 2.3". Приклад оформлення таблиці подається у додатку К.
Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) позначаються словом "Рис." і подаються у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше. У тексті повинна бути вказівка на рисунок. Наприклад: "Система роботи класного керівника початкової школи має свої особливості (рис. 1.2)". Номер ілюстрації складається з номеру розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після її номера. Номер ілюстрації та її назва розміщують послідовно під ілюстрацією та виділяють курсивом. Приклад оформлення ілюстрації наводиться у додатку Л.
2.12 Вимоги до оформлення списку використаних джерел
Ця структурна частина наукової роботи свідчить про предметне поле дослідження, відбиває самостійну роботу дослідника. Кількість джерел залежить від обсягу наукової роботи, її характеру та ступеня розробленості. Прийнято, що на одну сторінку тексту основної частини роботи має бути одне джерело.
Недостатня кількість джерел може свідчити про поверховість дослідження, а надмірність джерел – про компілятивний характер роботи.
Способи розміщення джерел у списку:
Варто звернути увагу на такі моменти:
Винятки: К. (Київ), М. (Москва), Л. або СПб. (Ленінград або Санкт-Петербург), N.Y. (Нью-Йорк), L. (Лондон), P. (Париж).
Приклади бібліографічного опису наводяться у додатку М.
2.13 Вимоги до оформлення додатків
Додатки не є обов’язковою складовою наукової роботи. Однак, вони підвищують рівень довіри до результатів досліджень, свідчать про їхню достовірність. Додатки слід робити тоді, коли теоретичний або емпіричний матеріал надто великий.
У додатки можуть бути включені:
Приклад оформлення додатка наведений у додатку Н.
2.14 Загальні вимоги до оформлення тексту роботи
Роботу друкують на комп’ютері з однієї сторони аркуша білого паперу формату А 4 (210х297 мм), дотримуючись таких вимог:
Шрифт Times New Roman
Розмір 14
Відстань між рядками 1,5 інтервали
Верхнє, нижнє, ліве поле 20-25 мм
Праве поле 10-15 мм
Розташування книжне
Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами без знака № у правому верхньому куті. Крапка після номеру сторінки не ставиться. У нумерації враховуються всі аркуші, включаючи список використаних джерел та додатки. На титульній сторінці номер не ставиться, але вона враховується в загальну кількість сторінок, і таким чином нумерація починається зі змісту, який позначається 2 і так далі.
2.15 Орієнтовні графіки виконання курсових та дипломних робіт
Графік
виконання курсових робіт студентами 4 – 5 курсів
(денна форма навчання)
|
№ з/п |
Заходи |
Термін виконання |
|
1. |
Вибір та затвердження теми роботи |
до 15.09. |
|
2. |
Затвердження завдань на виконання курсової роботи. Складання змісту та розробка наукового апарату курсової роботи, підбір літературних джерел |
до 10.10. |
|
3. |
Підготовка чорнового варіанту роботи |
до 15.01. |
|
4. |
Врахування рекомендацій наукового керівника, збагачення роботи додатковими дослідженнями, що проводилися під час практики |
до 25.03. |
|
5. |
Підготовка роботи до рецензування; отримання рецензії |
до 10.04. |
|
6. |
Чистове оформлення роботи; подання роботи і рецензії науковому керівникові на підготовку відгуку |
до 20.04. |
|
7. |
Написання відгуку науковим керівником |
до 01.05. |
|
8. |
Захист курсової роботи |
травень |
Графік
виконання курсових робіт студентами 3 – 5 курсів
(заочна форма навчання)
|
№ з/п |
Заходи |
Термін виконання |
|
|
5 курс (база „молодший спеціаліст”) |
3-4 курси (база 11 класів) |
||
|
1. |
Вибір та затвердження теми роботи |
до 15.09. |
до 01.11. |
|
2. |
Затвердження завдань на виконання курсової роботи. Складання змісту та розробка наукового апарату курсової роботи, підбір літературних джерел |
до 10.10. |
до 10.12. |
|
3. |
Підготовка чорнового варіанту роботи |
до 15.01. |
до 15.04. |
|
4. |
Врахування рекомендацій наукового керівника, збагачення роботи додатковими дослідженнями, що проводилися під час практики |
до 25.02. |
до 01.05. |
|
5. |
Підготовка роботи до рецензування; отримання рецензії |
до 10.03. |
до 20.05. |
|
6. |
Чистове оформлення роботи; подання роботи і рецензії науковому керівникові на підготовку відгуку |
до 20.03. |
до 10.06. |
|
7. |
Написання відгуку науковим керівником |
до 25.03. |
до 25.06. |
|
8. |
Захист курсової роботи |
бер.-квіт. |
вересень |
Графік
виконання дипломних робіт студентами 5 – 6 курсів
(денна форма навчання)
|
№ з/п |
Заходи |
Термін виконання |
|
1-й рік |
||
|
1. |
Вибір та затвердження теми дипломної роботи |
до 01.10. |
|
2. |
Затвердження завдань дипломного дослідження |
до 15.10. |
|
3. |
Складання змісту та розробка наукового апарату, підбір літературних джерел |
до 15.11. |
|
4. |
Написання вступу |
до 15.12. |
|
5. |
Написання І розділу дипломної роботи |
до 15.04. |
|
6. |
Звіт про виконану роботу |
квітень |
|
2-й рік |
||
|
7. |
Написання 2 розділу дипломної роботи |
до 15.12. |
|
8. |
Формулювання висновків |
до 01.02. |
|
9. |
Оформлення списку використаних джерел та додатків |
до 01.03. |
|
10, |
Попередній захист та корекція дипломної роботи |
березень |
|
11. |
Оформлення супровідних документів |
квітень |
|
12. |
Захист дипломного дослідження |
червень |
Графік
виконання дипломних робіт студентами 4 – 6 курсів
(заочна форма навчання)
|
№ з/п |
Заходи |
Термін виконання |
|
|
5-6 курс (база „молодший спеціаліст”) |
4-5 курс (база 11 класів) |
||
|
1-й рік |
|||
|
1. |
Вибір та затвердження теми дипломної роботи |
до 01.10. |
- |
|
2. |
Затвердження завдань дипломного дослідження |
до 15.10. |
- |
|
3. |
Складання змісту та розробка наукового апарату, підбір літературних джерел |
до 15.11. |
- |
|
4. |
Написання вступу |
до 15.12. |
- |
|
5. |
Написання І розділу дипломної роботи |
до 15.04. |
до 15.03. |
|
6. |
Звіт про виконану роботу |
квітень |
- |
|
2-й рік |
|||
|
7. |
Написання 2 розділу дипломної роботи |
до 15.12. |
до 05.10. |
|
8. |
Формулювання висновків |
до 01.02. |
до 30.10. |
|
9. |
Оформлення списку використаних джерел та додатків |
до 01.03. |
до 15.11. |
|
10, |
Попередній захист та корекція дипломної роботи |
березень |
до 25.11. |
|
11. |
Оформлення супровідних документів |
квітень |
до 30.12. |
|
12. |
Захист дипломного дослідження |
червень |
січень |
Графік
виконання дипломних робіт студентами 7 курсів
(ОКР „магістр”)
|
№ з/п |
Заходи |
Термін виконання |
|
1-й рік |
||
|
1. |
Вибір та затвердження теми дипломної роботи |
до 15.09. |
|
2. |
Затвердження завдань дипломного дослідження |
до 01.10. |
|
3. |
Складання змісту та розробка наукового апарату, підбір літературних джерел |
до 15.10. |
|
4. |
Написання вступу |
до 01.11. |
|
5. |
Написання І розділу дипломної роботи |
до 15.12. |
|
6. |
Написання 2 розділу дипломної роботи |
до 01.03. |
|
7. |
Формулювання висновків |
до 15.03. |
|
8. |
Оформлення списку використаних джерел та додатків |
до 01.04. |
|
9, |
Попередній захист та корекція дипломної роботи |
квітень |
|
10. |
Оформлення супровідних документів |
травень |
|
11. |
Захист дипломного дослідження |
червень |
РОЗДІЛ 3
ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ ТА ЗАХИСТ НАУКОВОЇ РОБОТИ
Тривалість доповіді залежить від виду наукової роботи та освітньо-кваліфікаційного рівня.
Рекомендована тривалість доповіді під час захисту наукової роботи
|
№ з/п |
Освітньо-кваліфікаційний рівень |
Вид наукової роботи |
Тривалість доповіді |
|
1. |
"молодший спеціаліст" |
курсова |
7-10 хв. |
|
2. |
"бакалавр" |
курсова |
7-10 хв. |
|
3. |
"бакалавр" |
дипломна |
10-12 хв. |
|
4. |
"магістр" |
дипломна |
10-12 хв. |
Приклад доповіді наведено у додатку П.
3.2 Процедура захисту наукової роботи
Захист курсової та дипломної роботи має на меті перевірку самостійності виконання роботи, тобто, наскільки глибоко студент розуміє матеріал теми, чи правильно обґрунтовує рекомендації та висновки, подані в роботі.
Захист курсових робіт відбувається за встановленим графіком та проводиться перед студентами академічної групи й за участю керівника курсової роботи (на захист можуть бути запрошені викладачі кафедри та студенти інших груп).
Захист дипломної роботи проводиться на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії та регламентується "Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах" і "Положенням про порядок створення та організацію роботи Державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії у Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії". Керівник роботи може не входити до складу комісії, проте його присутність на захисті є бажаною.
При захисті курсової роботи рецензентами є студенти-одногрупники, які готують дві рецензії: на захист і написання роботи. Приклад рецензій наведено у додатку Р.
При захисті дипломної роботи готується лише рецензія на написання роботи. На ОКР „бакалавр” рецензентом є вчителі або керівництво школи, яка була базою дослідження. На ОКР „магістр” рецензентом може бути лише кандидат чи доктор наук.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
Додаток А
Приклад формулювання наукового апарату курсової роботи за освітньо-кваліфікаційним рівнем "молодший спеціаліст"
Тема: Використання словесних методів навчання у початковій школі.
Мета: розкрити сутність і особливості використання словесних методів навчання у початкових класах.
Завдання дослідження:
Методи дослідження: метод вивчення наукової літератури, аналіз, синтез, узагальнення, спостереження, бесіда, вивчення передового педагогічного досвіду.
Структура роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (30 найменувань), 3 додатків. Основний зміст курсової роботи викладено на 32 сторінках.
Додаток Б
Приклад формулювання наукового апарату курсової роботи за освітньо-кваліфікаційним рівнем "бакалавр"
Тема: "Використання технології колективного творчого виховання в початковій школі".
Об’єкт дослідження: процес виховання у початковій школі.
Предмет дослідження: технологія колективного творчого виховання у роботі з молодшими школярами.
Мета: теоретично дослідити специфіку використання технології колективного творчого виховання у початкових класах.
Завдання дослідження:
Методи дослідження:
Апробація дослідження. Основні результати дослідження обговорено на 2 міжвузівських науково-практичних конференціях: "Нові технології виховання в початковій школі: досвід, проблеми, перспективи" (Хмельницький, 2011), "Василь Олександрович Сухомлинський і сучасна школа" (Хмельницький, 2012).
Структура роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (41 найменування), 5 додатків. Основний зміст курсової роботи викладено на 43 сторінках.
Додаток В
Приклад формулювання наукового апарату дипломної роботи за освітньо-кваліфікаційним рівнем "бакалавр"
Тема: "Розвиток пізнавальної активності в молодших школярів при вивченні курсу "Я і суспільство".
Об’єкт дослідження – пізнавальна активність молодших школярів.
Предмет дослідження – засоби активізації пізнавальної діяльності молодших школярів при вивченні курсу "Я і суспільство".
Мета: визначити та теоретично обґрунтувати засоби активізації пізнавальної діяльності молодших школярів при вивченні курсу "Я і суспільство".
Завдання дослідження:
1. Здійснити історико-педагогічний аналіз проблеми розвитку пізнавальної активності в молодших школярів.
2. Розкрити психолого-педагогічні засади розвитку пізнавальної активності в учнів початкової школи.
3. Визначити засоби активізації пізнавальної діяльності молодших школярів при вивченні курсу "Я і суспільство".
4. Обґрунтувати специфіку реалізації засобів активізації пізнавальної діяльності молодших школярів при вивченні курсу "Я і суспільство".
Методи дослідження:
- теоретичні: аналіз, синтез, узагальнення, класифікація і систематизація теоретичних даних;
- емпіричні – педагогічне спостереження, бесіда, анкетування.
База проведення дослідно-експериментальної роботи. Дослідницьку роботу було проведено у Вінницькій ЗОШ І-ІІІ ступенів №32 та у Хмельницькій СЗОШ І-ІІІ ступенів №18.
Апробація дослідження. Основні результати дослідження було обговорено на засіданні круглого столу "Актуальні проблеми виховної роботи з молодшими школярами у позаурочний час" (Хмельницький, 2011).
Структура роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (83 найменування), 2 додатків на 5 сторінках. Ілюстративний матеріал подано в 1 таблиці та на 2 рисунках. Основний зміст роботи викладено на 76 сторінках.
Додаток Д
Приклад формулювання наукового апарату дипломної роботи за освітньо-кваліфікаційним рівнем "магістр"
Тема: "Організація самоосвітньої діяльності майбутніх учителів у процесі вивчення предметів педагогічного циклу".
Об’єкт дослідження: процес організації самоосвітньої діяльності майбутніх учителів.
Предмет дослідження: методи здійснення самоосвітньої діяльності майбутніх учителів у процесі вивчення предметів педагогічного циклу.
Мета: теоретично дослідити методи самоосвітньої діяльності майбутніх учителів у процесі вивчення предметів педагогічного циклу.
Завдання дослідження:
1. Вивчити стан проблеми в науково-педагогічній літературі.
2. Розкрити теоретичні засади самоосвітньої діяльності.
3. Проаналізувати стан проблеми у сучасній практиці вищого педагогічного навчального закладу.
4. Визначити методи самоосвітньої навчальної діяльності та обґрунтувати специфіку їх використання у процесі вивчення предметів педагогічного циклу.
Методи дослідження:
- теоретичні: аналіз, синтез, узагальнення, класифікація і систематизація теоретичних даних;
- емпіричні: педагогічне спостереження, бесіда, анкетування;
- методи обробки результатів дослідження: кількісний та якісний аналіз.
Експериментальна база дослідження. Дослідницьку роботу було проведено на факультеті початкової освіти та філології у Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії.
Апробація результатів дослідження. Основні положення магістерської роботи обговорювались на всеакадемічній студентській науковій конференції "Студентська молодь у педагогічній науці" (Хмельницький, 2011). Основні результати дослідження висвітлено у 2 публікаціях, з яких усі одноосібні.
Структура роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (119 найменувань), 6 додатків на 26 сторінках. Ілюстративний матеріал подано в 5 таблицях та на 11 рисунках. Основний зміст роботи викладено на 100 сторінках.
Додаток Е
Зразок титульної сторінки до курсової роботи
Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія
Кафедра педагогіки та психології
КУРСОВА РОБОТА
з технології виховного процесу в початковій школі
на тему: Технологія колективного творчого виховання за І.П.Івановим
Студентки 5 курсу, групи ПО-51
напряму підготовки 0101 „Педагогічна освіта”,
спеціальності 6.010102 „Початкова освіта”
Грицюк О.П.
Керівник: доцент кафедри, доцент, кандидат педагогічних наук Шквир О.Л.
Національна шкала_______________
Кількість балів:________ Оцінка: ECTS_____
Члени комісії: ______ Руснак І.С.
(підпис)
_______ Крищук Б.С.
(підпис)
_______ Федух Г.Я.
(підпис)
м.Хмельницький – 2013 рік
Зразок титульної сторінки до дипломної роботи
Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія
Факультет початкової освіти та філології
Кафедра педагогіки та психології
Пояснювальна записка
до дипломної роботи
ІV освітньо-кваліфікаційний рівень „магістр”
на тему: Організація самоосвітньої діяльності майбутніх учителів у процесі вивчення предметів педагогічного циклу
Виконав: студент 7 курсу, групи МПО-71
напряму підготовки 0101 „Педагогічна освіта”,
спеціальності 8.01010201 „Початкова освіта”
Дудчак Г.І.
Керівник: Шквир О.Л.,
кандидат педагогічних наук, доцент
Рецензент: Галус О.М.,
доктор педагогічних наук, професор
Хмельницький – 2013 року
Додаток Ж
Приклад оформлення змісту наукової роботи
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЯК ВАЖЛИВА ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА 7
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ САМОСТІЙНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПРЕДМЕТІВ ПЕДАГОГІЧНОГО ЦИКЛУ 51
2.1. Мотивація самостійної навчальної діяльності 51
2.2. Розвиток самостійної навчальної діяльності 65
2.3. Контроль та самоконтроль самостійної навчальної діяльності 88
ВИСНОВКИ 92
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 96
ДОДАТКИ 100
Додаток З
Приклад доведення актуальності дослідження
Тема: "Організація самоосвітньої діяльності майбутніх учителів у процесі вивчення предметів педагогічного циклу".
Актуальність дослідження. Проблема організації самоосвітньої діяльності майбутніх учителів набуває актуальності за нових соціокультурних умов. Утворення незалежної української держави зумовило необхідність реформування системи освіти. Основні шляхи оновлення освіти у новому тисячолітті визначені положеннями Закону України "Про освіту", Концепції педагогічної освіти, цільової комплексної програми "Вчитель" і передбачають відтворення інтелектуального потенціалу народу; забезпечення можливості до саморозвитку людини; підготовку молоді до інтеграції в суспільство; професійну адаптацію фахівця в умовах трансформації суспільного устрою та формування його професійної мобільності та конкурентоспроможності.
У всіх ланках освіти, і особливо у вищій педагогічній школі, треба здійснювати рішучі кроки, спрямовані на залучення кожної особистості до самостійної діяльності з оволодіння знаннями. Це – головне питання з погляду перспективи розвитку українського суспільства. "В Україні, – наголошується в Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, – повинні створюватися умови для розвитку, самоствердження і самореалізації особистості", крім цього, цей державний документ орієнтує вчительство на "формування навичок самоосвіти особистості" [67]. Державна національна програма "Освіта" (Україна ХХІ століття) орієнтує вчителів на збагачення "можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації" [36]. Успішне виконання цих завдань передбачає здобуття вчителем освіти протягом усього життя на основі саморозвитку, самовдосконалення.
Вивчення стану організації самоосвіти студентів у вищому навчальному педагогічному закладі свідчить про те, що у здійсненні самоосвітньої діяльності майбутніми учителями є багато суттєвих недоліків, серед яких – невміння раціонально розподіляти свій робочий час, користуватися каталогом літератури та працювати з книгою; обмеження студентів лише репродуктивним видом самоосвітньої діяльності, який не передбачає творчого осмислення опрацьованого матеріалу, висловлення власної думки, розв’язування педагогічних задач; труднощі в конспектуванні матеріалу під час лекцій. Значна частина студентів не зацікавлена у здійсненні самоосвіти, оскільки не розуміє її значущості у майбутній професійній діяльності.
Такий стан речей пояснюється недосконалою організацією та керівництвом самоосвітньою діяльністю майбутніх учителів і браком педагогічної літератури. Про це свідчать результати опитування студентів та викладачів, аналіз навчальних підручників та посібників з педагогіки.
Окрім того, актуальність нашого дослідження визначається і суперечністю між соціальною потребою в глибокому оволодінні самоосвітніми знаннями, уміннями та навичками випускників педагогічних навчальних закладів і наявним рівнем їх підготовки.
Додаток И
Приклад формулювання ступеня дослідженості проблеми
Тема: "Організація самоосвітньої діяльності майбутніх учителів у процесі вивчення предметів педагогічного циклу".
Ступінь дослідженості проблеми. Проблема самоосвіти майбутніх педагогів розкривається в багатьох дослідженнях науковців. Зокрема, психологічні основи самоосвіти (мотиви, готовність) досліджені О. Аретом, В. Башкіровим, Н. Івановим, Л. Рувінським, Г. Сухобською, А. Усовою, Н. Хміль та ін.
Організація самоосвітньої діяльності майбутніх педагогів як дидактична проблема обґрунтована в працях Т. Гусак, В. Козакова, В. Ляпунова, А. Петрової, П. Підкасистого, Л. Ригалова, І. Шимко та ін.
Методи самоосвітньої діяльності розглядаються в працях А. Алексюка, Ю. Бабанського, О. Дубасенюк, А. Іванченка, Н. Мойсеюк, Н. Сидорчук та ін.
Обґрунтуванню загальнодидактичних основ самоосвіти присвячені праці С. Архангельського, Н. Кузьміної, В. Сластьоніна, Г. Щукіної та ін.
Сутність, структура та зміст самоосвіти розкриті в працях А. Громцевої, О. Кочетової, П. Пшебильського, Є. Тонконогої, Я. Турбовського та ін.
Питання професійної самоосвіти, серед яких застосування психолого-педагогічних знань у самоосвітній діяльності вчителя, самоосвіта молодого вчителя як умова вдосконалення його професійної діяльності та неперервності його освіти розкриті В. Андреєвим, Б. Зікріновою, Д. Казихановою, І. Науменко та ін.
Форми організації самоосвіти у сучасній педагогічній практиці висвітлені в працях О. Демченко, Л. Глушко, М. Мізюк, Є.Нейко та ін.
Особливості підготовки майбутніх учителів до самостійної творчої діяльності досліджені в працях О. Бугрій, О. Кривильової та ін.
Спроба розробити систему організації та керівництва самоосвітньою діяльністю майбутніх учителів здійснена в працях Е. Богданова, А. Замятіна, А. Кочетова та ін.
Проте аналіз науково-педагогічних джерел дає нам підстави стверджувати, що проблема організації самоосвітньої діяльності майбутніх учителів досліджена недостатньо, майже відсутні дослідження, спрямовані на обґрунтування організації самоосвітньої діяльності майбутніх учителів у процесі вивчення предметів педагогічного циклу.
Додаток К
Приклад оформлення таблиці
На основі вивчення педагогічних концепцій нами були виділені основні підходи до виховання (табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Аналіз педагогічних концепцій
|
№ |
Концепції |
Автори |
Мета виховання |
Основні підходи до виховання |
|
|
Орієнтація |
Назва |
||||
|
1. |
Теоцентрична |
Концепція демократизації українського виховання |
О.Вишневський |
Забезпечення розвитку внутрішньої мотивації позитивної поведінки людини, що може ґрунтуватися лише на вірі в ідеали та їх божественну природу. Людина йде до свого призначення, здійснюючи свої природні обов’язки перед Богом, Батьківщиною, оточуючими її людьми, своєю сім’єю і, нарешті, перед собою. |
Діяльнісний Диференційова-ний Рольовий |
|
2. |
Антропо- |
Концепція особистісно зорієнтованого виховання |
І.Д.Бех |
Формування людини як особистості, творця самої себе і навколишніх умов, розвиток її духовних вартостей. |
Гуманістичний Діалогічний Діяльнісний Особистісно зорієнтований Технологічний |
|
3. |
Соціоцентрична |
Концепція національного виховання Концепція виховання дітей та молоді в національній системі освіти |
Авт.кол.під кер. П.М.Щербаня |
Передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності і на цій основі формування особистісних рис громадянина України, які включають у себе національну свідомість, розвинену духовність, моральну, художньо-естетичну, правову, трудову, фізичну, екологічну культуру, розвиток індивідуальних здібностей і талантів. |
Гуманістичний Комплексний Конкретно-історичний Технологічний |
|
Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності |
Авт.кол.під кер. О.В.Сухомлинської |
Формування свідомого громадянина, патріота, професіонала, тобто людини з притаманними особистісними якостями й рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, спрямованими на саморозвиток та розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні. |
Діяльнісний Конкретно-історичний Науковий Особистісно зорієнтований Полікультур-ний Системний |
Додаток Л
Приклад оформлення ілюстрації
Система роботи класного керівника початкової школи має свої особливості (рис. 1.2).
Рис.1.2 Система роботи класного керівника початкової школи
Додаток М
Приклади бібліографічного опису, який наводять у списку використаних джерел
|
Характе-ристика джерела |
Приклад оформлення |
|
Книги: Один автор |
1. Дарманський М. М. Соціально-педагогічні основи управління освітою в регіоні : [моногр.] / Микола Миколайович Дарманський. – Хмельницький : Поділля, 1997. – 384 с. 2. Заверуха С. І. Акомпанемент в курсі гармонії : навч. посіб. / Степан Іванович Заверуха. – Хмельницький : ХГПА, 2007. – 132 с. |
|
Два автори |
1. Коваль М. В. Володимир Затонський: нарис життя і діяльності (1888-1938 рр.) : [моногр.] / М. В. Коваль, Ю. В. Телячий. – Тернопіль : Збруч, 2008. – 271 с., іл. 2. Галус О. М. Порівняльна педагогіка : навч. посіб. / О. М. Галус, Л. М. Шапошнікова. – К. : Вища школа, 2006. – 215 с. |
|
Три автори |
1. Дарманський М. М. Дипломна робота в системі ступеневої підготовки педагогів / М. М. Дарманський, В. П. Калинюк, Ю. В. Телячий. – Хмельницький : Вид-во ХГПІ, 2001. – 141 с. |
|
Чотири автори |
1. Організація навчального процесу за кредитно-модульною системою на різних структурних рівнях в умовах Хмельницького гуманітарно-педагогічного інституту : метод. реком. / В. Є. Берека, О. М. Галус, Л. С. Пісоцька, І. М. Шоробура. – Хмельницький : ХГПІ, 2006. – 77 с. 2. В ім’я України. Петро Іванович Холодний (1876-1930 рр.) / [Даниленко В. М., Завальнюк О. М., Куриленко Г. О., Телячий Ю. В.]. – Хмельницький : Мельник А. А., 2006. – 206 с. |
|
П’ять і більше авторів |
Формування здорового способу життя молоді : навч.-метод. посіб. для працівників соц. служб для сім’ї, дітей та молоді / [Т. В. Бондар, О. Г. Карпенко, Д. М. Дикова-Фаворська та ін.]. – К. : Укр. ін-т соц. дослідж., |
|
Без автора |
Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія в особах / [упоряд. та авт. вступ. ст. В. Є. Берека, В. І. Плахтій, Ю. В. Телячий]. – Хмельницький : Мельник А. А., 2006. – 356 с. |
|
Багато-томний документ |
1. Реабілітовані історією. Житомирська область : [у 7 т.]. – Житомир : Полісся, 2006. – (Науково-документальна серія книг "Реабілітовані історією" : у 27 т. / голов. редкол. : Тронько П. Т. (голова) [та ін.]). – Кн. 1. / [обл.. редкол. : Синівська І. М. (голова) та ін.]. – 2006. – 721 с. 2. Бондаренко В. Г. Теорія ймовірностей і математична статистика. Ч. 1 / В. Г. Бондаренко, І. Ю. Канівська, С. М. Парамонова. – К. : НУТУ "КПІ", 2006. – 125 с. |
|
Матеріали конферен-цій, з’їздів, збірники наукових праць |
1. Виховний потенціал українського народного мистецтва, фольклору, обрядовості та звичаїв у роботі навчально-виховних закладів : матеріали всеукр. наук.-метод. семін. (Хмельницький, 12 берез. 2008 р.). – Хмельницький : ХГПА, 2008. – 290 с. 2. Професійна підготовка педагогічних кадрів в умовах інноваційної перебудови української національної освіти: сучасний стан, проблеми, перспективи розвитку : матеріали міжвуз. наук.-практ. конф. (Хмельницький, 11 жовт. 2007 р.). – Хмельницький : ХГПА, 2007. – 309 с. 3. Четверті педагогічні читання пам’яті М. М. Дарманського: професіоналізм педагога в контексті європейського вибору України : матеріали всеукр. наук.-практ. конф. (Хмельницький, 2 квіт. 2009 р.) / Хмельницька обласна рада, Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія. – Хмельницький : ХГПА, 2009. – 224 с. 4. Педагогічний дискурс : зб. наук. праць / [гол. ред. А. Й. Сиротенко]. – Хмельницький : ХГПА, 2009. – Вип. 5. – 253 с. |
|
Словники |
1. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с. 2. Орфографічний словник української мови / [укладачі С. І. Головащук, М. М. Пещак, В. М. Русанівський, О. О. Тараненко]. – К. : Довіра, |
|
Законодавчі та норматив-ні документи |
1. Державна національна програма "Освіта" ("Україна ХХІ століття") : затвердж. постановою Кабінету Міністрів України № 896 від 2. Закон України "Про освіту" : прийнятий 23.05.1991 р. ; №1060 ; зі змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 34. 3. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі" / Міністерство освіти і науки України, Акад. пед. наук України ; [наук. ред. та упоряд. О. Л. Кононко]. − К. : Світич, 2008. – 430 с. |
|
Стандарти |
Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання : ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. – [Чинний від 2007-07-01]. – К. : Держстандарт України, 2007. – (Національний стандарт України). |
|
Бібліогра-фічні покажчики |
В. О. Сухомлинський. Біобібліографія: 2001 – 2008 рр. / АПН України ; Українська асоціація Василя Сухомлинського ; Державна науково-педагогічна бібліотека України ім. В. О. Сухомлинського / упорядник Л. М. Заліток, наук. ред. П. І. Рогова, наук. консультант О. В. Сухомлинська, бібліогр. ред. Л. О. Пономаренко. – К., 2008. – 196 с. – (Сер. "Видатні педагоги світу" ; Вип. 3). |
|
Дисертації |
Пісоцька Л. С. Соціально-педагогічні умови управління розвитком дошкільної освіти в регіоні : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Пісоцька Леоніда Станіславівна. – К., 2004. – 268 с. – Бібліогр. : арк. 199-220. |
|
Авторефе-рати дисертацій |
Вовк В. П. Психологічна підготовка вчителя початкових класів до роботи із соціально занедбаними учнями : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 "Педагогічна та вікова психологія" / В. П. Вовк. – К., 2007. – 20 с. |
|
Частина книги, періодиного, продовжу-ваного видання |
1. Адамський В. Р. Заснування Кам’янець-Подільського державного українського університету: історико-правові процеси за доби 2. Галус О. М. Розвиток адаптивних здібностей студентів у контексті неперервної освіти / О. М. Галус // Педагогіка і психологія. – 2010. – № 1. – С. 54–63. 3. Ляхоцький В. "Усе життя своє він віддав мистецтву й Україні...": Петро Холодний у спогадах Софії Русової / В. Ляхоцький, Ю. Телячий // Шлях освіти. – 2009. – № 1. – С. 33–37. |
|
Електронні ресурси |
1. Галус О. М. Сутність адаптації особистості за умов навчання у ВНЗ / О. М. Галус // Педагогічний дискурс. – 2010. – Вип. 7 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до журналу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/peddysk/2010_7/halus.pdf. |
Додаток Н
Приклад оформлення додатка
Анкета для вчителів-вихователів початкової школи
Місце роботи ____________________________________________
Анкетування анонімне, тому відповідайте, будь ласка, відверто й об’єктивно. Тільки тоді анкетування буде повноцінним і корисним.
Дякуємо за співробітництво.
Додаток П
Приклад доповіді під час захисту наукової роботи
Шановні голово, члени комісії та усі присутні!
Вашій увазі пропонуються результати дипломного дослідження за темою "Організація самоосвітньої діяльності майбутніх учителів у процесі вивчення предметів педагогічного циклу".
Проблема організації самоосвітньої діяльності майбутніх учителів набуває актуальності за нових соціокультурних умов. Утворення незалежної української держави зумовило необхідність реформування системи освіти. Основні шляхи оновлення освіти у новому тисячолітті визначені положеннями Закону України "Про освіту", Концепції педагогічної освіти, цільової комплексної програми "Вчитель" і передбачають відтворення інтелектуального потенціалу народу; забезпечення можливості до саморозвитку людини; підготовку молоді до інтеграції в суспільство; професійну адаптацію фахівця в умовах трансформації суспільного устрою та формування його професійної мобільності та конкурентоспроможності.
У всіх ланках освіти, і особливо у вищій педагогічній школі, треба здійснювати рішучі кроки, спрямовані на залучення кожної особистості до самостійної діяльності з оволодіння знаннями. Це – головне питання з погляду перспективи розвитку українського суспільства.
Аналіз науково-педагогічних джерел дає нам підстави стверджувати, що проблема організації самоосвітньої діяльності майбутніх учителів досліджена недостатньо, майже відсутні дослідження, спрямовані на обґрунтування організації самоосвітньої діяльності майбутніх учителів у процесі вивчення предметів педагогічного циклу.
Вивчення стану організації самоосвіти студентів у вищому навчальному педагогічному закладі свідчить про те, що у здійсненні самоосвітньої діяльності майбутніми учителями є багато суттєвих недоліків, серед яких – невміння раціонально розподіляти свій робочий час, користуватися каталогом літератури та працювати з книгою; обмеження студентів лише репродуктивним видом самоосвітньої діяльності, який не передбачає творчого осмислення опрацьованого матеріалу, висловлення власної думки, розв’язування педагогічних задач; труднощі в конспектуванні матеріалу під час лекцій. Значна частина студентів не зацікавлена у здійсненні самоосвіти, оскільки не розуміє її значущості у майбутній професійній діяльності.
Такий стан речей пояснюється недосконалою організацією та керівництвом самоосвітньою діяльністю майбутніх учителів і браком педагогічної літератури. Про це свідчать результати опитування студентів та викладачів, аналіз навчальних підручників та посібників з педагогіки.
Таким чином, актуальність проблеми та недостатній рівень її наукової розробки зумовили вибір теми нашого дослідження – "Організація самоосвітньої діяльності майбутніх учителів у процесі вивчення предметів педагогічного циклу".
Об’єкт дослідження: процес організації самоосвітньої діяльності майбутніх учителів.
Предмет дослідження: методи здійснення самоосвітньої діяльності майбутніх учителів у процесі вивчення предметів педагогічного циклу.
Мета: визначити та теоретично обґрунтувати методи самоосвітньої діяльності майбутніх учителів у процесі вивчення предметів педагогічного циклу.
Відповідно до об’єкта, предмета і мети дослідження визначені такі завдання:
1. Вивчити стан проблеми в науково-педагогічній літературі.
2. Розкрити теоретичні засади самоосвітньої діяльності.
3. Проаналізувати стан проблеми у сучасній практиці вищого педагогічного навчального закладу.
4. Визначити методи самоосвітньої навчальної діяльності та обґрунтувати специфіку їх використання у процесі вивчення предметів педагогічного циклу.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (119 найменувань), 6 додатків на 26 сторінках. Ілюстративний матеріал подано в 5 таблицях та на 11 рисунках. Основний зміст роботи викладено на 123 сторінках.
У першому розділі – "Організація самоосвітньої діяльності майбутніх учителів як важлива педагогічна проблема" – здійснено історико-педагогічний аналіз проблеми самоосвітньої діяльності майбутніх учителів, розкрито теоретичні засади самоосвітньої діяльності та проаналізовано стан організації самоосвітньої діяльності майбутніх учителів у процесі вивчення предметів педагогічного циклу.
У другому розділі – "Методи самостійної навчальної діяльності майбутніх учителів у процесі вивчення предметів педагогічного циклу" – на основі вивчення праць О. Дубасенюк, А. Іванченка, Ю. Бабанського, Н. Мойсеюк, М. Фіцули ми виділили три групи методів формування самостійної навчальної діяльності майбутніх учителів (методи мотивації самостійної навчальної діяльності методи розвитку самостійної навчальної діяльності та методи контролю та самоконтролю самостійної навчальної діяльності) та обґрунтували специфіку їх використання у процесі вивчення предметів педагогічного циклу.
Проведена нами дослідницька робота з проблеми організації самоосвітньої діяльності майбутніх учителів у процесі вивчення предметів педагогічного циклу допомогла дійти таких висновків:
1. В історії розвитку проблеми самоосвітньої діяльності чітко простежується три напрями, в межах яких вона розглядається: гуманістичний, дидактико-методичний та психолого-дидактичний. Ця проблема знайшла своє відображення у класичній педагогічній спадщині, зарубіжній науці та у вітчизняній науковій думці.
Велика кількість праць вчених присвячена обґрунтуванню загальнодидактичних основ самоосвіти, системному підходу до самостійної роботи, сутності структурного змісту самоосвіти, психологічним основам самоосвіти.
На основі аналізу процесу становлення та розвитку професійної самоосвітньої діяльності вчителя в системі вищої педагогічної освіти в Україні ми виділили 5 періодів розвитку професійної самоосвітньої діяльності, продовж яких проблема організації професійної самоосвітньої діяльності визначалася і розв’язувалася відповідно до конкретної історичної та соціокультурної ситуації у державі і пройшла шлях від зародження самоосвіти як суто соціального явища (1802-1917) до створення системи спеціальної підготовки вчителів до професійної самоосвітньої діяльності (1917-2000 рр.).
У ході дослідження встановлено, що в останні роки в організації самоосвітньої діяльності активно використовуються педагогічні технології.
2. Розкриваючи теоретичні засади самоосвітньої діяльності ми з’ясували, що останнім часом вона досліджується як складова професійної діяльності вчителя. Як педагогічна категорія самоосвіта розглядалася спочатку як додаток, підсистема, частковий прояв категорії освіти і застосовувалась для розв'язання конкретних освітніх завдань.
Аналіз педагогічної літератури показав, що поняття "самоосвіта" знаходиться у тісному взаємозв'язку з поняттями "освіта" та "самостійна робота", і є більш широким та містким, ніж "освіта" та "самостійна робота" (прошу звернути увагу на схему 1).
У ході дослідження ми встановили, що процес цілеутворення під час самоосвітньої діяльності відбувається на трьох рівнях: стратегічному, поетапному, оперативному, а рівень поетапного цілеутворення передбачає адаптивний етап, етап активного формування, етап трансформування.
Організація самоосвітньої діяльності обов’язково вимагає врахування принципів цілісності, діяльності, мобільності, самореалізації та самоорганізації.
В процесі дослідження нами було визначено основні компоненти самоосвітньої діяльності (самосвідомість, самовиховання, самонавчання) та її фактори (підготовка до засвоєння; діяльність по засвоєнню; зміни, що відбулися зі студентом після або в процесі засвоєння знань).
3. Аналіз стану організації самоосвітньої діяльності студентів у сучасній практиці вищого педагогічного навчального закладу показав, що цій проблемі притаманні позитивні та негативні тенденції. Позитивними тенденціями є те, що самоосвітня діяльність з предметів педагогічного циклу в більшості майбутніх учителів займає значну частину часу щодня, оскільки їм це подобається, вони вміють розподіляти свій робочий час, впевнено користуються каталогом літератури та працюють з книгами, їм подобається займатися творчою діяльністю. Серед негативних тенденцій є те, що деякі студенти не вміють організовувати та здійснювати свою самоосвітню діяльність, розподіляти робочий час, користуватись книгами та каталогом літератури, не всі є прихильниками творчої діяльності, оскільки багато із них надає перевагу репродуктивному виду самоосвітньої діяльності, і досить негативним є те, що окремій частині студентів не подобається займатися самоосвітою, що суперечить процесу підготовки майбутніх педагогів.
Таким чином, виявлені нами недоліки в самоосвітній діяльності майбутніх учителів свідчать про те, що потребує удосконалення її організація викладачами, яка має передбачати стимулювання, мотивацію, розвиток самоосвітньої діяльності студентів, її контроль та самоконтроль.
4. На основі врахування недоліків в організації самоосвітньої діяльності у вищих педагогічних закладах визначено методи самоосвітньої навчальної діяльності та обґрунтовано специфіку їх використання у процесі вивчення предметів педагогічного циклу (прошу звернути увагу на схему 2).
До групи методів мотивації самоосвітньої діяльності ми віднесли: методи формування інтересу до самостійної навчальної діяльності, методи стимулювання обов’язку та відповідальності у самостійній навчальній діяльності, методи самостимулювання та самовпливу.
Для розвитку мотивації самостійної діяльності студентів нами було запропоновано пізнавальні ігри, які потребують різного рівня інтелектуальної активності, зокрема: "Бійка ораторів", "Конкурс ситуацій", "Прес-конференція", "Презентація нових технологій" тощо.
До методів розвитку самоосвітньої діяльності, які ми розглянули в своїй роботі, ми віднесли ті, які застосовуються у процесі вивчення предметів педагогічного циклу, зокрема, методи читання літератури (методи формування культури читання та методи формування бібліотечно-бібліографічної культури); методи фіксації прочитаного (складання плану, складання опорних блок-схем, складання тез, складання конспектів, складання опорного конспекту, виписування цитат, написання анотацій); методи практичної самостійної навчальної діяльності (написання рефератів, вивчення передового педагогічного досвіду, написання курсових і дипломних робіт).
Ми визначили організаційні і санітарно-гігієнічні вимоги до роботи з книгою, та правила, яких необхідно при цьому дотримуватися. Для студентів-початківців ми запропонували пам’ятку роботи з книгою, яка допоможе їм економити час.
Нами було розроблено зразок групування карток в систематичному каталозі; схему роботи з систематичним каталогом; зразки описів книг, журнальних і газетних статей; зразок картки-вимоги на книгу.
Обґрунтовуючи методи фіксації прочитаного, ми запропонували схеми, які будуть доречними і зручними у самоосвітній діяльності майбутніх учителів при вивченні педагогіки, за навчальним посібником "Загальні основи педагогіки", який видали викладачі Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії О. Л. Шквир та І. М. Шоробура, які представлені у додатку Д.
Виходячи з того, що не всім студентам легко складати конспекти, нами були розроблені рекомендації для студентів щодо складання плану і конспекту лекції, прочитаної книги, а також вимоги щодо ведення конспектів лекцій, виписування цитат. Для того, щоб студентам швидше вдавалось складати конспект лекцій, ми подали орієнтовні скорочення окремих слів, термінів, якими вони можуть користуватися при оволодінні предметами педагогічного циклу.
На основі вивчення праць Н. Г. Сидорчук ми узагальнили і запропонували критерії оцінки якості складання реферату, якими, як свідчить наше дослідження, студенти не володіють.
На основі вивчення праць В. М. Галузяка, Ю. К. Бабанського, О. А. Дубасенюк та А. В. Іванченка, ми виділили та обґрунтували 3 підгрупи методів контролю та самоконтролю, які є доцільними при вивченні предметів педагогічного циклу. До них ми віднесли методи усного контролю, методи письмового контролю та методи самоконтролю.
Нами було розроблено поради та запропоновано вимоги для студентів щодо їх підготовки до іспитів та заліків; підготовлено тести з основ педагогічної майстерності за навчальним посібником "Основи педагогічної майстерності", який видали викладачі нашого закладу О. Л. Шквир та О. А. Пшенічнікова; розроблено кросворди з окремих тем курсу педагогіки за посібником "Педагогіка" Н. Мойсеюк, які представлені у додатку Ж.
Однак проведене нами дослідження не претендує на вичерпне розв’язання поставленої проблеми. Подальшого вивчення потребують такі аспекти:
- форми організації самоосвітньої діяльності в педагогічному навчальному закладі;
- умови організації та керівництва самоосвітньою діяльністю майбутніх учителів;
- психологічні основи самоосвіти (мотиви, готовність).
Їх вирішення буде сприяти поліпшенню організації і здійсненню самоосвітньої діяльності майбутніх учителів.
Дякую за увагу!
Додаток Р
Приклад рецензій на курсову роботу
РЕЦЕНЗІЯ НА НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
СТУДЕНТКОЮ ГРУПИ ОМ-41
ЛЄМЄШЕВОЮ ОЛЕНОЮ ІЛАРІОНІВНОЮ
Тема курсової роботи: Вплив кольору на психіку людини.
Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.
Оформлення курсової роботи відповідає нормативним вимогам до наукових робіт такого рівня. Текст викладений чітко, без граматичних, орфографічних та пунктуаційних помилок, з дотриманням усіх вимог наукового стилю.
У вступі обґрунтовано актуальність теми, проаналізовано останні дослідження вчених з даної проблеми. Перший розділ курсової роботи, який включає три питання, присвячений теоретичному аспекту проблеми психологічних особливостей сприймання кольору. Зокрема, досліджується питання відчуття та сприймання як елементарних способів відображення людиною навколишньої дійсності, розкриваються загальні характеристики кольору, його специфічність, проаналізовано особливості сприймання світу через колір. У другому розділі, який містить три питання, визначено і обґрунтовано особливості впливу кольору на психіку особистості: вплив кольору на розвиток психічних процесів особистості, вплив кольору на розвиток психічних властивостей особистості та зумовленість психічних станів особистості кольоровим сприйманням.
У висновках наведено результати дослідження з даної теми, проаналізовано виконання основних завдань курсової роботи. Висновки є самостійним, логічним, критичним узагальненням дослідника з даної теми.
Список використаних джерел містить достатню кількість науково-методичних, педагогічних, психологічних видань, опрацювання яких дало змогу всебічно розглянути та проаналізувати визначену проблему.
Додатки вдало підібрані та відповідають меті, завданням та змісту курсової роботи, підсилюють основні теоретичні положення, викладені автором у змісті.
Варто відзначити науковість, послідовність та логічність викладу матеріалу курсової роботи, його відповідність темі, меті та завданням дослідження. Автор уміло поєднує теоретичні знання з теми з практичними напрацюваннями.
Рекомендую оцінити роботу оцінкою "відмінно".
Рецензент Коломієць А.В.
РЕЦЕНЗІЯ НА ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ
СТУДЕНТКОЮ ГРУПИ ОМ-41
ФРОЛОВОЮ МАРІЄЮ ВОЛОДИМИРІВНОЮ
Тема курсової роботи: Емоції та почуття людини в мистецтві фотографії.
Фролова Марія чітко, послідовно, логічно побудувала свою доповідь. Виклад основних результатів дослідження був здійснений уміло, з опорою на смислові зв’язки між поняттями та окремими частинами дослідження.
Авторкою проаналізовано значну кількість джерел, що дало їй змогу орієнтуватись у змісті роботи, вільно володіти термінами і поняттями, оперувати ними, виділити основне, на що варто було звернути увагу у ході дослідження.
Під час захисту Фролова Марія вдало здійснювала опору на додатки, які підсилювали значимість одержаних нею результатів і слугували ілюстрацією зв’язку теми курсової роботи із практикою. Окрім того, використання авторкою мультимедійної презентації як засобу унаочнення дало змогу присутнім краще зрозуміти та зафіксувати основні результати дослідження.
Варто відзначити, що висновки, запропоновані Фроловою Марією, є конкретними, чіткими, аргументованими та обґрунтованими, логічно випливають із теми, мети та завдань дослідження.
У процесі захисту Фролова Марія проявила високий рівень мовної та стилістичної культури, інтелектуального розвитку. Відповідаючи на запитання присутніх, авторка показала володіння змістом курсової роботи, глибоку обізнаність із предметом свого дослідження.
Регламент часу, відведеного на захист курсової роботи, дотримано.
Пропоную оцінити захист Фролової М. В. оцінкою "відмінно".
Рецензент Коломієць А.В.
Мета написання курсових робіт:
поглиблення знань студентів з актуальних проблем певної галузі, оволодіння методами самостійного дослідження і послідовного викладу матеріалу, розвиток умінь аналізувати передовий досвід та узагальнювати власні спостереження.
Завдання курсових та дипломних робіт:
Мета дипломних робіт:
поглиблене вивчення шляхом аналізу першоджерел та літератури однієї із актуальних проблем навчальних дисциплін кафедри й створення на цій основі цілісного самостійного дослідження з елементами наукової новизни.
Планування роботи
Організація робочого місця
РАЦІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ НАУКОВЦЯ
На день
На тиждень
ЯКОСТІ ДОСЛІДНИКА
пунктуальність
організаторські здібності
відповідальність
комунікабельність
доброзичливість
допитливість
спостережливість
професійна компетентність
реативність
ініціативність
ОБОВ’ЯЗКИ СТУДЕНТА-ДОСЛІДНИКА
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ТЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ:
ВИБІР МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД:
Основний обсяг роботи
Загальний обсяг роботи
ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ВИСНОВКІВ:
нормативно-правові документи
праці провідних спеціалістів у даній галузі
публікації автора роботи
(якщо вони є)
публікації наукового керівника, які засвідчують його компетентність у даній проблемі
найсучасніші публікації у контексті теми дослідження (за останні
5 років)
До списку джерел входять:
ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ДОДАТКІВ:
ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ПІДГОТОВКИ ДОПОВІДІ
ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА ДОПОВІДІ
Оголошення теми дослідження, обґрунтування її актуальності та ступеня наукової розробки
Формулювання наукового апарату дослідження
Коротка характеристика
розділів роботи
Оголошення загальних висновків
ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ДОПОВІДАННЯ
ПРОЦЕДУРА ЗАХИСТУ НАУКОВОЇ РОБОТИ
Доповідь студента про зміст роботи
Запитання до автора
Відповіді студента на запитання
Оголошення відгуку наукового керівника або його виступ
Рішення комісії (керівника – для курсової роботи) про оцінку роботи
Оголошення відгуку рецензента або його виступ
Відповіді студента на зауваження та побажання членів комісії із захисту, керівника та рецензента
Загальна характеристика відповідності дипломної роботи вимогам, що висуваються до її змісту та оформлення (здійснюються головою ДЕК або провідним фахівцем
у даній галузі)
З питань організації
та виховання
учнівського колективу
З дитячими громадськими формуваннями
З різними категоріями дітей