Будь умным!

У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

і Ця практика має соціальнопсихологічну спрямованість і базується на матеріалі вивченому студентами на по

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 9.11.2024

ЗАВДАННЯ З ПСИХОЛОГІЇ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Мета практики. Основною метою психологічної практики на V курсі є дослідження психологічних особливостей міжособистісних стосунків у малій соціальній групі. Ця практика має соціально-психологічну спрямованість і базується на матеріалі, вивченому студентами на попередніх курсах.

Запропоновані завдання практики спрямовані на узагальнення знань з вікової, педагогічної, соціальної психології, вдосконалення дослідницьких та діагностичних умінь і навичок, зокрема у сфері вивчення малої соціальної групи. Особливу увагу слід звернути на інтерпретацію отриманих даних. При перевірці оцінюватимуться уміння поєднувати у висновках індивідуальні та групові результати.

Форма звіту студента

Матеріали практики оформлюються на стандартних аркушах паперу формат А-4 і зберігаються в окремій папці, підписаній за зразком:

Матеріали пЕДАГОГІЧНОЇ практики

(завдання з психології)

студента 54 групи

спеціальності «Математика та основи інформатики»

Житомирського державного університету імені Івана Франка

Вітюка Руслана Володимировича

Керівник практики: Майстренко Т.М.

  1.  4 соціограми (1соціограма – міжособистісні позитивні та негативні вибори у сфері навчальної діяльності; 2 соціограма – міжособистісні позитивні та негативні вибори у сфері дозвілля; 3 соціограма – міжособистісні позитивні та негативні вибори у сфері навчальної діяльності (ретест); 4 соціограма – міжособистісні позитивні та негативні вибори у сфері дозвілля (ретест).
  2.  4 соціоматриці (1соціоматриця – міжособистісні позитивні та негативні вибори у сфері навчальної діяльності; 2 соціоматриця – міжособистісні позитивні та негативні вибори у сфері дозвілля; 3 соціоматриця – міжособистісні позитивні та негативні вибори у сфері навчальної діяльності (ретест); 4 соціоматриця – міжособистісні позитивні та негативні вибори у сфері дозвілля (ретест).
  3.  4 індивідуальні соціограми, побудовані на одного і того ж досліджуваного (1 соціограма – місце досліджуваного у системі міжособистісних стосунків у сфері навчальної діяльності; 2 соціограма - місце досліджуваного у системі міжособистісних стосунків у сфері дозвілля; 3 соціограма – місце досліджуваного у системі міжособистісних стосунків у сфері навчальної діяльності (ретест); 4 соціограма – місце досліджуваного у системі міжособистісних стосунків у сфері дозвілля (ретест).
  4.  Соціометричні картки, заповнені досліджуваними.
  5.  Характеристика системи міжособистісних стосунків досліджуваної групи у сфері навчальної діяльності та дозвілля.
  6.  Характеристика положення досліджуваного у системі міжособистісних стосунків у групі.

Методичне забезпечення І етапу дослідження міжособистісних стосунків у групі

Соціометрія

Мета: 

  1.  Визначити структуру неформальних стосунків малої соціальної групи за критерієм симпатії-антипатії.
    1.  Встановити ступінь психологічної сумісності окремих членів групи.
      1.  Виявити внутрішньогрупові підсистеми (мікрогрупи) та їх неформальних лідерів.
        1.  Визначити напрямки подальшої групової психодіагностичної та корекційної роботи.

Форма проведення: групове дослідження.

Стимульний матеріал: індивідуальна соціометрична картка. Це засіб отримання інформації від досліджуваного. На картці фіксується основна інформація про досліджуваного, а також проводиться реєстрація його індивідуальних виборів. Для цього картка містить і відповідні критерії вибору, сформульовані у вигляді питань.

Щоб отримати повну інформацію про характер міжособистісних стосунків у групі, треба визначити ступінь взаємної симпатії – антипатії її членів. Зважаючи на це, критеріями вибору повинні бути питання і позитивні (спрямовані на виявлення симпатії між людьми), і негативні (спрямовані на виявлення антипатії).

Оскільки міжособистісні  стосунки завжди розгортаються у групі на двох рівнях – формальному та неформальному, то досліджуваний повинен здійснити вибір стосовно двох сфер – сфери спільної діяльності та сфери дозвілля.

Отже, індивідуальна соціометрична картка містить 4 питання і може мати такий вигляд:

Прізвище, ім’я досліджуваного

Дата дослідження

Клас (група)

Освітній заклад

№

Сфера

Питання

Вибори

у 1 чергу

у 2 чергу

у 3 чергу
  1.  

Навчання

З ким із Вашої групи Ви хотіли б навчатися в одному класі?

  1.  

З ким із Вашої групи Ви не хотіли б навчатися в одному класі?

  1.  

Дозвілля

Кого з Вашої групи Ви б запросили до себе на день народження?

  1.  

Кого з Вашої групи Ви б не запросили до себе на день народження?

Альтернативними критеріями вибору можуть бути такі питання:

Сфера діяльності

Сфера дозвілля

З ким із Вашої групи Ви хотіли ( не хотіли) б сидіти за однією партою?

Кого із Вашої групи Ви запросили (не запросили) б до себе відсвяткувати Новий рік?

Кого з Ваших однокласників Ви вибрали (не вибрали) б старостою класу?

З ким із Вашої групи Ви хотіли (не хотіли) б піти у похід?

Процедура проведення соціометричного дослідження

Інструктаж досліджуваних. Важливою умовою проведення соціометрії є налагодження контакту дослідника з досліджуваними. Ефективність дослідження покращується, якщо експериментатор тримається впевнено і поводиться доброзичливо. Інструкція дається у популярній формі. Досліджуваних не посвячують у всі  тонкощі проведення процедури та аналізу результатів. Можна дати приблизно таку інструкцію:

 «Пропонуємо Вам взяти участь у дослідженні, яке спрямоване на покращення психологічного клімату у Вашій групі. Вся інформація, отримана в ході дослідження, є конфіденційною. Вона не буде розголошена у групі, кожен з Вас зможе дізнатися про свої результати індивідуально. Для заповнення картки Вам необхідно:

  •  у відповідних рядках бланку вказати своє прізвище та ім’я, клас, школу та дату проведення дослідження;
    •  уважно прочитати перше запитання і відповідно до нього вибрати і записати прізвища та імена трьох членів Вашої групи;
    •  аналогічно дати відповідь на друге, третє та четверте питання.

Час заповнення картки – 10-15 хвилин».

  1.  Кількісна обробка даних. Після того, як експериментатор зібрав заповнені картки, починається обробка даних. Вона складається з трьох етапів:
    •  табличного;
    •  графічного;
    •  індексологічного.

Табличний етап обробки даних передбачає побудову соціоматриці – таблиці, за допомогою якої узагальнюються результати опитування. Оскільки міжособистісні стосунки у групі вивчалися у двох сферах (сфері спільної навчальної діяльності та сфері дозвілля), то необхідно побудувати 2 соціоматриці:

СОЦІОМАТРИЦЯ № 1. Міжособистісні стосунки в досліджуваній групі за критеріями симпатії – антипатії у сфері навчальної діяльності.

СОЦІОМАТРИЦЯ № 2. Міжособистісні стосунки в досліджуваній групі за критеріями симпатії – антипатії у сфері дозвілля.

Соціоматриця повинна містити такі основні відомості про групу:

  1.  список членів групи, які роблять вибори (Хто вибирає).Кожному досліджуваному у списку присвоюється відповідний порядковий номер. Для полегшення подальшої інтерпретації спочатку записують прізвища, імена юнаків, а потім дівчат;
  2.  список членів групи, кого вибирають (Кого вибирають). Для того, що не загромаджувати соціоматрицю великою кількістю інформації, замість прізвищ та імен досліджуваних записують лише їх порядкові номери;
  3.  на соціоматриці одночасно фіксуються позитивні «+» і негативні «–« вибори кожного досліджуваного;
  4.  для кожного з досліджуваних необхідно підрахувати загальну кількість:
  •  отриманих позитивних виборів;
  •  отриманих взаємних позитивних виборів;
  •  отриманих негативних виборів;
  •  отриманих взаємних негативних виборів.

5) для групи підрахувати загальну кількість:

  •   позитивних виборів;
  •   взаємних позитивних виборів;
  •   негативних виборів;
  •   взаємних негативних виборів.

Зразок заповнення соціоматриці

№

Хто вибирає

Кого вибирають

  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  

  1.  

Бондарчук І.

+

-

-

-

+

+

  1.  

Волинець О.

+

-

+

-

-

+

  1.  

Гончар С.

+

+

+

-

-

-

  1.  

Дмитренко В.

+

+

+

-

-

-

  1.  

Коваль М.

+

-

+

+

-

-

  1.  

Левчук Д.

+

-

+

+

-

-

  1.  

Лоза С.

+

+

+

+

-

-

-

  1.  

Макарчук В..

+

-

-

-

+

+

  1.  

Мороз О.

-

-

+

-

+

+

  1.  

Нестеренко А

+

-

-

-

+

+

  1.  

Олексієнко Н.

+

-

-

-

+

+

  1.  

Петренко К.

-

-

-

+

+

+

  1.  

Радкевич М.

+

-

-

-

+

+

  1.  

Терещук  Г.

-

-

+

-

+

+

  1.  

Ясинецька Л.

-

-

+

-

+

+

Кількість отриманих виборів

6

9

5

5

4

4

7

5

8

5

7

3

7

10

5

90

Кількість “+” виборів

4

8

0

2

3

2

2

3

0

2

1

2

3

9

4

45

Кількість взаємних  “+” виборів

1

2

0

1

2

2

2

2

0

1

0

1

2

3

3

22

Кількість “-“ виборів

2

1

5

3

1

2

5

2

8

3

6

1

4

1

1

45

Кількість взаємних  “-“ виборів

1

1

2

2

1

1

3

2

3

3

3

1

2

1

0

26

+

Позитивний вибір

-

Негативний вибір

+

Позитивний взаємний вибір

-

Негативний взаємний вибір

Графічний етап передбачає побудову соціограми на основі соціоматриці. Соціограма – це графічне зображення ставлення досліджуваних один до одного за відповідями на соціометричні питання. Соціограма дозволяє наочно проілюструвати і більш глибоко проаналізувати групові взаємозв’язки.

Соціограма складається з ІV концентричних кіл:

І коло – реєструє досліджуваних із груповим статусом «соціометрична зірка» (ті досліджувані, які отримали 6 і більше позитивних виборів);

ІІ коло – реєструє тих досліджуваних, яким у групі «надають перевагу» (отримали 3-5 позитивних виборів);

ІІІ коло – реєструє досліджуваних із груповим статусом «знехтувані» (отримали 1-2 позитивні вибори);

ІV коло – реєструє досліджуваних із груповим статусом «ізольовані» (не отримали жодного позитивного вибору).

По вертикалі соціограма поділяється на 2 рівні частини. В одній частині позначаються дівчата, в іншій – юнаки. Це дозволить краще простежити характер міжстатевих зв’язків у групі.

На соціограмі записуються порядкові номера досліджуваних. Якщо досліджуваний – дівчина, то її порядковий номер записується в колі. Якщо досліджуваний – юнак, то його порядковий номер записується у трикутнику.

Вибори, зроблені та отримані кожним з досліджуваних, на соціограмі позначаються стрілочками. Позитивні вибори – суцільні стрілочки, негативні вибори – пунктирні стрілочки.

Зразок заповненої соціограми

Міжособистісні позитивні та негативні вибори у сфері навчання

Індексологічний етап. Для виявлення кількісних характеристик відношень в групі використовують соціометричні індекси. Виділяють дві групи індексів – персональні соціометричні індекси та групові соціометричні індекси.

До персональних соціометричних індексів відносяться індекси позитивного і негативного соціометричного статусу досліджуваного, які характеризують його положення в групі, потенційну здатність до лідерства.

Індекс позитивного статусу визначається за формулою:

=    де  – індекс позитивного статусу;

– кількість позитивних виборів, отриманих досліджуваним ;

 – число членів групи.

Індекс негативного статусу визначається за формулою:

=

де  – індекс негативного статусу;

 – кількість негативних виборів, отриманих досліджуваним;

– число членів групи.

Чим вищий індекс позитивного соціометричного статусу, і чим нижчий індекс негативного соціометричного статусу має досліджуваний, тим більший конструктивний вплив він здійснює на членів своєї групи, тим комфортніше почуває себе у взаємостосунках з ними, потенційна здатність до лідерства у нього зростає. Високий індекс негативного статусу у поєднані з низьким індексом позитивного статусу буде свідчити про протилежні характеристики положення досліджуваного у групі.

Груповим соціометричним індексом є індекс групової згуртованості. Цей індекс визначається за формулою:

де  – коефіцієнт взаємності;

– кількість взаємних позитивних виборів;

 – загальна кількість позитивних виборів у групі.

Значення індексу групової згуртованості

Рівень групової згуртованості

0 – 0,49

Низький

0,5 – 0,59

Нижче середнього

0,6 – 0,69

Середній

0,7 – 0,85

Вище середнього

0, 85 – 1

Високий

ІІ Етап дослідження міжособистісних стосунків (ретест)

Ретест проводиться після первинного дослідження через 6-7 тижнів з тими ж досліджуваними. Ретест передбачає проведення соціометрії у сфері навчальної діяльності та дозвілля та аутосоціометрії. Він дозволяє перевірити первинну інформацію, а також прослідкувати динаміку міжособистісних стосунків у групі.

На основі даних тесту та ретесту будується характеристика групи та характеристика досліджуваного.

Схема написання соціально-психологічної характеристики міжособистісних стосунків у групі

Характеристика групи є основним показником ґрунтовності проведеної студентом-практикантом дослідницької роботи. Вона повинна максимально повно відображати результати, отримані на всіх етапах дослідження, розкривати найсуттєвіші зв’язки між членами групи, демонструвати динаміку внутрішньогрупових процесів у сфері міжособистісного спілкування. Оскільки соціометричний тест проводився у сфері спільної навчальної діяльності та дозвілля, то у характеристиці необхідно глибоко проаналізувати не лише характер взаємостосунків у кожній з них, а й з’ясувати, наскільки вони відповідають одна одній.

У характеристиці досліджуваної групи повинні міститися відповіді на такі питання:

  1.  Виявлення «соціометричних зірок» у групі:
  •  Чи співпадають «соціометричні зірки» у сфері навчальної діяльності у тесті та ретесті, хто вони?
  •  Чи співпадають «соціометричні зірки» у сфері дозвілля у тесті та ретесті, хто вони?
  •  Чи існує відповідність між «соціометричними зірками» у сфері навчальної діяльності та у сфері дозвілля?
  •  Чи зберігається відповідність між «зірками» у різних сферах у тесті та ретесті?
  •  Чи є у групі такі діти, які у всіх чотирьох дослідженнях отримали статус «соціометричної» зірки?
  •  Якщо у групі є діти, які були «соціометричною зіркою» за результатами 1-3 досліджень, то який  груповий статус вони отримали за результатом інших досліджень?
  •  Який груповий статус за результатами кожного з 4 досліджень отримав офіційний лідер групи?
  1.  Аналіз особливостей міжособистісних стосунків досліджуваних зі статусом «знехтуваний» та «ізольований»:
  •  Чи співпадають «знехтувані» та «ізольовані» у сфері навчальної діяльності у тесті та ретесті , хто вони?
  •  Чи співпадають «знехтувані» та «ізольовані» у сфері дозвілля у тесті та ретесті, хто вони?
  •  Чи існує відповідність між «знехтуваними» та «ізольованими» у сфері навчальної діяльності та у сфері дозвілля?
  •  Чи зберігається відповідність між «знехтуваними» та «ізольованими» у різних сферах у тесті та ретесті?
  •  Чи є у групі такі діти, які у всіх чотирьох дослідженнях отримали статус «знехтуваного» та «ізольованого»?
  •  Якщо у групі є діти, які отримали статус «знехтуваного» та «ізольованого» за результатами 1-3 досліджень, то який  груповий статус вони отримали за результатом інших досліджень? Чи покращилося їх положення у групі при ретесті? Якщо так, то в якій сфері?
  •  На представників яких статусних груп спрямовують свій позитивний вибір досліджувані зі статусом «знехтуваних» та «ізольованих»? Чи повторюються ці вибори у всіх серіях дослідження?
  •  На представників яких статусних груп спрямовують свій негативний вибір досліджувані зі статусом «знехтуваних» та «ізольованих»? Чи повторюються ці вибори у всіх серіях дослідження?
  •  Чи є діти, які відмовилися зробити позитивний чи негативний вибори? Яке положення вони займають у системі внутрішньо групових стосунків?
  1.  Аналіз рівня групової згуртованості:
  •  Скільки дітей у кожному з досліджень отримали лише позитивні; позитивні та негативні вибори; лише негативні вибори?
  •  Чи є діти, які у всіх чотирьох дослідженнях отримали лише позитивні вибори?
  •  Чи є діти, які в усіх чотирьох дослідженнях отримали лише негативні вибори?
  •  Чи є зв’язок між офіційним і неофіційним лідерами? Який цей зв’язок (позитивний – негативний; взаємний – односторонній).У яких сферах він простежується, у скількох дослідженнях повторюється?
  •  Чи є зв’язки між неофіційними лідерами? Які ці зв’язки?
  •  Чи є у групі мікрогрупи? Хто до них входить?
  •  Чи є зв’язки між членами мікрогруп та? Які ці зв’язки?
  •  У якій зі сфер (навчальної діяльності чи дозвілля) група отримала вищий показник групової згуртованості?
  •  Чи змінилися показники групової згуртованості у різних сферах при ретесті?
  •  Чи є у групі відсутність збігу позитивних та негативних виборів (коли один досліджуваний вибирає іншого позитивно, а отримує від нього негативний вибір)? Як багато таких випадків?
  •  Як у загальному можна оцінити рівень згуртованості групи?

Схема написання соціально-психологічної характеристики досліджуваної дитини

Характеристика положення досліджуваного у системі міжособистісних стосунків має базуватися на характеристиці міжособистісних стосунків в групі в цілому і містити відповіді на такі питання:

  1.  Аналіз положення досліджуваного у групі:
  •  Який груповий статус отримала досліджувана дитина у кожному із чотирьох досліджень?
  •  Які у неї індекси позитивного і негативного статусу за результатами кожного дослідження?
  •  У якій сфері (навчальної діяльності чи дозвілля) вона має вищий статус?
  •  Чи змінилося положення дитини у групі за результатами ретесту? Якщо є зміни, то у якій сфері і які?
  1.  Аналіз особливостей стосунків досліджуваного у групі:
  •  Чи співпадають позитивні і негативні вибори досліджуваної дитини  у сферах навчальної діяльності та дозвілля в тесті і ретесті?
  •  Чи є досліджувані, які у кількох дослідженнях продемонстрували до дитини симпатію?
  •  Чи є досліджувані, які у кількох дослідженнях продемонстрували до дитини антипатію?
  •  Чи є досліджувані, які у різних випадках демонстрували протилежне ставлення до дитини?
  •  Чи є досліджувані, які отримали від дитини позитивні вибори  у  кількох  дослідженнях (у сферах навчальної діяльності та дозвілля в тесті і ретесті)?
  •  Чи є досліджувані, які отримали від дитини негативні вибори  у кількох  дослідженнях (у сферах навчальної діяльності та дозвілля в тесті і ретесті)?
  •  Чи є досліджувані, по відношенню до яких дитина продемонструвала протилежне ставлення у різних випадках?
  •  Представники яких статусних груп спрямували на дитину позитивні вибори?
  •  Представники яких статусних груп спрямували на дитину негативні вибори?
  •  На представників яких статусних груп спрямувала дитина свої позитивні вибори?
  •  На представників яких статусних груп спрямувала дитина свої негативні вибори?
  •  З ким має дитина позитивні і негативні взаємні вибори? У яких сферах? Чи змінилися вони при ретесті?
  •  Чи має дитина зв’язок з офіційним лідером? Який цей зв’язок (позитивний - негативний; взаємний – односторонній; у яких сферах простежується; у скількох дослідженнях повторюється)?
  •  Чи має дитина зв’язки з неофіційним лідером? Які?
  •  Чи простежуються «напружені» зв’язки дитини з членами групи (вона робить позитивний вибір іншого досліджуваного, а отримує від нього негативний або навпаки, сама робить негативний вибір, а отримує позитивний)? Як багато таких випадків у кожному з досліджень? У якій сфері їх більше? Чи збільшилася кількість таких зв’язків при ретесті? (повторному дослідженні)
  •  Чи входить дитина до мікрогруп? Якщо так, то до яких?
  1.  Визначення напрямків подальшої дослідницької та корекційної роботи з дитиною:
  •  Можливі напрямки дослідження та корекції статусу досліджуваного у групі.
  •  Можливі напрямки дослідження та корекції системи міжособистісних стосунків досліджуваного у групі.

Література:

Горбатов Д.С. Практикум по психологическому исследованию: Учеб. пособие. – Самара: Издательский Дом «БАХ-РАХ-М», 2000. – 248 с.

Немов Р.С., Кирпичник А.Г. Путь к коллективу. Книга для учителей о психологии ученического коллектива. – М.: Педагогика, 1988. – 144 с.

Реан А.А., Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психология. – СПб.: ЗАО «Издательство «Питер», 1999. – 416 с.

PAGE  3


юнак

дівчина

позитивний односторонній вибір

озитивний взаємний вибір

негативний односторонній  вибір

негативний взаємний вибір

Умовні позначення

10

9

8

15

12

13

11

14

7

6

5

2

4

111

3




1. Понятие о педагогической деятельности
2. Театральная газета
3. Введение Современный период технического образования характеризуется существенным сокращением врем
4. Введение.9
5. і Вона використовувалася в державному апараті в галузі освіти в художній і науковотехнічній літературі в
6. Ensure the bility of the Erth to nurture life in ll its diversit
7. Курсовая работа- Основные тенденции развития современного российского федерализма
8. Нижегородский государственный университет им
9. Кримський гуманітарний університет м
10. Степан Осипович Макаров
11. Сущность использования оборотных средств предприятия
12. БЕЛАРУСКАЯ ДЗЯРЖАЎНАЯ СЕЛЬСКАГАСПАДАРЧАЯ АКАДЭМІЯ Кафедра гісторыі і культуралогіі
13. Психолого-педагогическая коррекция нарушений грамматического строя речи
14. С. Файзуллин Э. Ф.html
15. Конфекционирование материалов на плащ для женщины младшей возрастной группы
16. х начале 70х годов ХХ века
17. Договор поставки товаров для государственных и муниципальных нужд
18. КОМПЛИМЕНТ ИНГРЕДИЕНТЫ- 200 г креветок чищеных 200 г сыра 1 банка ананасов консервированных 3 яйца 1 л.html
19. звездное небо надо мной и моральный закон во мне.
20. Тема- Учет готовой продукции и ее реализации Понятие состав и оценка готовой продукции в промышленно

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе