У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

і Ця практика має соціальнопсихологічну спрямованість і базується на матеріалі вивченому студентами на по

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2015-07-10

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 9.6.2025

ЗАВДАННЯ З ПСИХОЛОГІЇ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Мета практики. Основною метою психологічної практики на V курсі є дослідження психологічних особливостей міжособистісних стосунків у малій соціальній групі. Ця практика має соціально-психологічну спрямованість і базується на матеріалі, вивченому студентами на попередніх курсах.

Запропоновані завдання практики спрямовані на узагальнення знань з вікової, педагогічної, соціальної психології, вдосконалення дослідницьких та діагностичних умінь і навичок, зокрема у сфері вивчення малої соціальної групи. Особливу увагу слід звернути на інтерпретацію отриманих даних. При перевірці оцінюватимуться уміння поєднувати у висновках індивідуальні та групові результати.

Форма звіту студента

Матеріали практики оформлюються на стандартних аркушах паперу формат А-4 і зберігаються в окремій папці, підписаній за зразком:

Матеріали пЕДАГОГІЧНОЇ практики

(завдання з психології)

студента 54 групи

спеціальності «Математика та основи інформатики»

Житомирського державного університету імені Івана Франка

Вітюка Руслана Володимировича

Керівник практики: Майстренко Т.М.

  1.  4 соціограми (1соціограма – міжособистісні позитивні та негативні вибори у сфері навчальної діяльності; 2 соціограма – міжособистісні позитивні та негативні вибори у сфері дозвілля; 3 соціограма – міжособистісні позитивні та негативні вибори у сфері навчальної діяльності (ретест); 4 соціограма – міжособистісні позитивні та негативні вибори у сфері дозвілля (ретест).
  2.  4 соціоматриці (1соціоматриця – міжособистісні позитивні та негативні вибори у сфері навчальної діяльності; 2 соціоматриця – міжособистісні позитивні та негативні вибори у сфері дозвілля; 3 соціоматриця – міжособистісні позитивні та негативні вибори у сфері навчальної діяльності (ретест); 4 соціоматриця – міжособистісні позитивні та негативні вибори у сфері дозвілля (ретест).
  3.  4 індивідуальні соціограми, побудовані на одного і того ж досліджуваного (1 соціограма – місце досліджуваного у системі міжособистісних стосунків у сфері навчальної діяльності; 2 соціограма - місце досліджуваного у системі міжособистісних стосунків у сфері дозвілля; 3 соціограма – місце досліджуваного у системі міжособистісних стосунків у сфері навчальної діяльності (ретест); 4 соціограма – місце досліджуваного у системі міжособистісних стосунків у сфері дозвілля (ретест).
  4.  Соціометричні картки, заповнені досліджуваними.
  5.  Характеристика системи міжособистісних стосунків досліджуваної групи у сфері навчальної діяльності та дозвілля.
  6.  Характеристика положення досліджуваного у системі міжособистісних стосунків у групі.

Методичне забезпечення І етапу дослідження міжособистісних стосунків у групі

Соціометрія

Мета: 

  1.  Визначити структуру неформальних стосунків малої соціальної групи за критерієм симпатії-антипатії.
    1.  Встановити ступінь психологічної сумісності окремих членів групи.
      1.  Виявити внутрішньогрупові підсистеми (мікрогрупи) та їх неформальних лідерів.
        1.  Визначити напрямки подальшої групової психодіагностичної та корекційної роботи.

Форма проведення: групове дослідження.

Стимульний матеріал: індивідуальна соціометрична картка. Це засіб отримання інформації від досліджуваного. На картці фіксується основна інформація про досліджуваного, а також проводиться реєстрація його індивідуальних виборів. Для цього картка містить і відповідні критерії вибору, сформульовані у вигляді питань.

Щоб отримати повну інформацію про характер міжособистісних стосунків у групі, треба визначити ступінь взаємної симпатії – антипатії її членів. Зважаючи на це, критеріями вибору повинні бути питання і позитивні (спрямовані на виявлення симпатії між людьми), і негативні (спрямовані на виявлення антипатії).

Оскільки міжособистісні  стосунки завжди розгортаються у групі на двох рівнях – формальному та неформальному, то досліджуваний повинен здійснити вибір стосовно двох сфер – сфери спільної діяльності та сфери дозвілля.

Отже, індивідуальна соціометрична картка містить 4 питання і може мати такий вигляд:

Прізвище, ім’я досліджуваного

Дата дослідження

Клас (група)

Освітній заклад

№

Сфера

Питання

Вибори

у 1 чергу

у 2 чергу

у 3 чергу
  1.  

Навчання

З ким із Вашої групи Ви хотіли б навчатися в одному класі?

  1.  

З ким із Вашої групи Ви не хотіли б навчатися в одному класі?

  1.  

Дозвілля

Кого з Вашої групи Ви б запросили до себе на день народження?

  1.  

Кого з Вашої групи Ви б не запросили до себе на день народження?

Альтернативними критеріями вибору можуть бути такі питання:

Сфера діяльності

Сфера дозвілля

З ким із Вашої групи Ви хотіли ( не хотіли) б сидіти за однією партою?

Кого із Вашої групи Ви запросили (не запросили) б до себе відсвяткувати Новий рік?

Кого з Ваших однокласників Ви вибрали (не вибрали) б старостою класу?

З ким із Вашої групи Ви хотіли (не хотіли) б піти у похід?

Процедура проведення соціометричного дослідження

Інструктаж досліджуваних. Важливою умовою проведення соціометрії є налагодження контакту дослідника з досліджуваними. Ефективність дослідження покращується, якщо експериментатор тримається впевнено і поводиться доброзичливо. Інструкція дається у популярній формі. Досліджуваних не посвячують у всі  тонкощі проведення процедури та аналізу результатів. Можна дати приблизно таку інструкцію:

 «Пропонуємо Вам взяти участь у дослідженні, яке спрямоване на покращення психологічного клімату у Вашій групі. Вся інформація, отримана в ході дослідження, є конфіденційною. Вона не буде розголошена у групі, кожен з Вас зможе дізнатися про свої результати індивідуально. Для заповнення картки Вам необхідно:

  •  у відповідних рядках бланку вказати своє прізвище та ім’я, клас, школу та дату проведення дослідження;
    •  уважно прочитати перше запитання і відповідно до нього вибрати і записати прізвища та імена трьох членів Вашої групи;
    •  аналогічно дати відповідь на друге, третє та четверте питання.

Час заповнення картки – 10-15 хвилин».

  1.  Кількісна обробка даних. Після того, як експериментатор зібрав заповнені картки, починається обробка даних. Вона складається з трьох етапів:
    •  табличного;
    •  графічного;
    •  індексологічного.

Табличний етап обробки даних передбачає побудову соціоматриці – таблиці, за допомогою якої узагальнюються результати опитування. Оскільки міжособистісні стосунки у групі вивчалися у двох сферах (сфері спільної навчальної діяльності та сфері дозвілля), то необхідно побудувати 2 соціоматриці:

СОЦІОМАТРИЦЯ № 1. Міжособистісні стосунки в досліджуваній групі за критеріями симпатії – антипатії у сфері навчальної діяльності.

СОЦІОМАТРИЦЯ № 2. Міжособистісні стосунки в досліджуваній групі за критеріями симпатії – антипатії у сфері дозвілля.

Соціоматриця повинна містити такі основні відомості про групу:

  1.  список членів групи, які роблять вибори (Хто вибирає).Кожному досліджуваному у списку присвоюється відповідний порядковий номер. Для полегшення подальшої інтерпретації спочатку записують прізвища, імена юнаків, а потім дівчат;
  2.  список членів групи, кого вибирають (Кого вибирають). Для того, що не загромаджувати соціоматрицю великою кількістю інформації, замість прізвищ та імен досліджуваних записують лише їх порядкові номери;
  3.  на соціоматриці одночасно фіксуються позитивні «+» і негативні «–« вибори кожного досліджуваного;
  4.  для кожного з досліджуваних необхідно підрахувати загальну кількість:
  •  отриманих позитивних виборів;
  •  отриманих взаємних позитивних виборів;
  •  отриманих негативних виборів;
  •  отриманих взаємних негативних виборів.

5) для групи підрахувати загальну кількість:

  •   позитивних виборів;
  •   взаємних позитивних виборів;
  •   негативних виборів;
  •   взаємних негативних виборів.

Зразок заповнення соціоматриці

№

Хто вибирає

Кого вибирають

  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  
  1.  

  1.  

Бондарчук І.

+

-

-

-

+

+

  1.  

Волинець О.

+

-

+

-

-

+

  1.  

Гончар С.

+

+

+

-

-

-

  1.  

Дмитренко В.

+

+

+

-

-

-

  1.  

Коваль М.

+

-

+

+

-

-

  1.  

Левчук Д.

+

-

+

+

-

-

  1.  

Лоза С.

+

+

+

+

-

-

-

  1.  

Макарчук В..

+

-

-

-

+

+

  1.  

Мороз О.

-

-

+

-

+

+

  1.  

Нестеренко А

+

-

-

-

+

+

  1.  

Олексієнко Н.

+

-

-

-

+

+

  1.  

Петренко К.

-

-

-

+

+

+

  1.  

Радкевич М.

+

-

-

-

+

+

  1.  

Терещук  Г.

-

-

+

-

+

+

  1.  

Ясинецька Л.

-

-

+

-

+

+

Кількість отриманих виборів

6

9

5

5

4

4

7

5

8

5

7

3

7

10

5

90

Кількість “+” виборів

4

8

0

2

3

2

2

3

0

2

1

2

3

9

4

45

Кількість взаємних  “+” виборів

1

2

0

1

2

2

2

2

0

1

0

1

2

3

3

22

Кількість “-“ виборів

2

1

5

3

1

2

5

2

8

3

6

1

4

1

1

45

Кількість взаємних  “-“ виборів

1

1

2

2

1

1

3

2

3

3

3

1

2

1

0

26

+

Позитивний вибір

-

Негативний вибір

+

Позитивний взаємний вибір

-

Негативний взаємний вибір

Графічний етап передбачає побудову соціограми на основі соціоматриці. Соціограма – це графічне зображення ставлення досліджуваних один до одного за відповідями на соціометричні питання. Соціограма дозволяє наочно проілюструвати і більш глибоко проаналізувати групові взаємозв’язки.

Соціограма складається з ІV концентричних кіл:

І коло – реєструє досліджуваних із груповим статусом «соціометрична зірка» (ті досліджувані, які отримали 6 і більше позитивних виборів);

ІІ коло – реєструє тих досліджуваних, яким у групі «надають перевагу» (отримали 3-5 позитивних виборів);

ІІІ коло – реєструє досліджуваних із груповим статусом «знехтувані» (отримали 1-2 позитивні вибори);

ІV коло – реєструє досліджуваних із груповим статусом «ізольовані» (не отримали жодного позитивного вибору).

По вертикалі соціограма поділяється на 2 рівні частини. В одній частині позначаються дівчата, в іншій – юнаки. Це дозволить краще простежити характер міжстатевих зв’язків у групі.

На соціограмі записуються порядкові номера досліджуваних. Якщо досліджуваний – дівчина, то її порядковий номер записується в колі. Якщо досліджуваний – юнак, то його порядковий номер записується у трикутнику.

Вибори, зроблені та отримані кожним з досліджуваних, на соціограмі позначаються стрілочками. Позитивні вибори – суцільні стрілочки, негативні вибори – пунктирні стрілочки.

Зразок заповненої соціограми

Міжособистісні позитивні та негативні вибори у сфері навчання

Індексологічний етап. Для виявлення кількісних характеристик відношень в групі використовують соціометричні індекси. Виділяють дві групи індексів – персональні соціометричні індекси та групові соціометричні індекси.

До персональних соціометричних індексів відносяться індекси позитивного і негативного соціометричного статусу досліджуваного, які характеризують його положення в групі, потенційну здатність до лідерства.

Індекс позитивного статусу визначається за формулою:

=    де  – індекс позитивного статусу;

– кількість позитивних виборів, отриманих досліджуваним ;

 – число членів групи.

Індекс негативного статусу визначається за формулою:

=

де  – індекс негативного статусу;

 – кількість негативних виборів, отриманих досліджуваним;

– число членів групи.

Чим вищий індекс позитивного соціометричного статусу, і чим нижчий індекс негативного соціометричного статусу має досліджуваний, тим більший конструктивний вплив він здійснює на членів своєї групи, тим комфортніше почуває себе у взаємостосунках з ними, потенційна здатність до лідерства у нього зростає. Високий індекс негативного статусу у поєднані з низьким індексом позитивного статусу буде свідчити про протилежні характеристики положення досліджуваного у групі.

Груповим соціометричним індексом є індекс групової згуртованості. Цей індекс визначається за формулою:

де  – коефіцієнт взаємності;

– кількість взаємних позитивних виборів;

 – загальна кількість позитивних виборів у групі.

Значення індексу групової згуртованості

Рівень групової згуртованості

0 – 0,49

Низький

0,5 – 0,59

Нижче середнього

0,6 – 0,69

Середній

0,7 – 0,85

Вище середнього

0, 85 – 1

Високий

ІІ Етап дослідження міжособистісних стосунків (ретест)

Ретест проводиться після первинного дослідження через 6-7 тижнів з тими ж досліджуваними. Ретест передбачає проведення соціометрії у сфері навчальної діяльності та дозвілля та аутосоціометрії. Він дозволяє перевірити первинну інформацію, а також прослідкувати динаміку міжособистісних стосунків у групі.

На основі даних тесту та ретесту будується характеристика групи та характеристика досліджуваного.

Схема написання соціально-психологічної характеристики міжособистісних стосунків у групі

Характеристика групи є основним показником ґрунтовності проведеної студентом-практикантом дослідницької роботи. Вона повинна максимально повно відображати результати, отримані на всіх етапах дослідження, розкривати найсуттєвіші зв’язки між членами групи, демонструвати динаміку внутрішньогрупових процесів у сфері міжособистісного спілкування. Оскільки соціометричний тест проводився у сфері спільної навчальної діяльності та дозвілля, то у характеристиці необхідно глибоко проаналізувати не лише характер взаємостосунків у кожній з них, а й з’ясувати, наскільки вони відповідають одна одній.

У характеристиці досліджуваної групи повинні міститися відповіді на такі питання:

  1.  Виявлення «соціометричних зірок» у групі:
  •  Чи співпадають «соціометричні зірки» у сфері навчальної діяльності у тесті та ретесті, хто вони?
  •  Чи співпадають «соціометричні зірки» у сфері дозвілля у тесті та ретесті, хто вони?
  •  Чи існує відповідність між «соціометричними зірками» у сфері навчальної діяльності та у сфері дозвілля?
  •  Чи зберігається відповідність між «зірками» у різних сферах у тесті та ретесті?
  •  Чи є у групі такі діти, які у всіх чотирьох дослідженнях отримали статус «соціометричної» зірки?
  •  Якщо у групі є діти, які були «соціометричною зіркою» за результатами 1-3 досліджень, то який  груповий статус вони отримали за результатом інших досліджень?
  •  Який груповий статус за результатами кожного з 4 досліджень отримав офіційний лідер групи?
  1.  Аналіз особливостей міжособистісних стосунків досліджуваних зі статусом «знехтуваний» та «ізольований»:
  •  Чи співпадають «знехтувані» та «ізольовані» у сфері навчальної діяльності у тесті та ретесті , хто вони?
  •  Чи співпадають «знехтувані» та «ізольовані» у сфері дозвілля у тесті та ретесті, хто вони?
  •  Чи існує відповідність між «знехтуваними» та «ізольованими» у сфері навчальної діяльності та у сфері дозвілля?
  •  Чи зберігається відповідність між «знехтуваними» та «ізольованими» у різних сферах у тесті та ретесті?
  •  Чи є у групі такі діти, які у всіх чотирьох дослідженнях отримали статус «знехтуваного» та «ізольованого»?
  •  Якщо у групі є діти, які отримали статус «знехтуваного» та «ізольованого» за результатами 1-3 досліджень, то який  груповий статус вони отримали за результатом інших досліджень? Чи покращилося їх положення у групі при ретесті? Якщо так, то в якій сфері?
  •  На представників яких статусних груп спрямовують свій позитивний вибір досліджувані зі статусом «знехтуваних» та «ізольованих»? Чи повторюються ці вибори у всіх серіях дослідження?
  •  На представників яких статусних груп спрямовують свій негативний вибір досліджувані зі статусом «знехтуваних» та «ізольованих»? Чи повторюються ці вибори у всіх серіях дослідження?
  •  Чи є діти, які відмовилися зробити позитивний чи негативний вибори? Яке положення вони займають у системі внутрішньо групових стосунків?
  1.  Аналіз рівня групової згуртованості:
  •  Скільки дітей у кожному з досліджень отримали лише позитивні; позитивні та негативні вибори; лише негативні вибори?
  •  Чи є діти, які у всіх чотирьох дослідженнях отримали лише позитивні вибори?
  •  Чи є діти, які в усіх чотирьох дослідженнях отримали лише негативні вибори?
  •  Чи є зв’язок між офіційним і неофіційним лідерами? Який цей зв’язок (позитивний – негативний; взаємний – односторонній).У яких сферах він простежується, у скількох дослідженнях повторюється?
  •  Чи є зв’язки між неофіційними лідерами? Які ці зв’язки?
  •  Чи є у групі мікрогрупи? Хто до них входить?
  •  Чи є зв’язки між членами мікрогруп та? Які ці зв’язки?
  •  У якій зі сфер (навчальної діяльності чи дозвілля) група отримала вищий показник групової згуртованості?
  •  Чи змінилися показники групової згуртованості у різних сферах при ретесті?
  •  Чи є у групі відсутність збігу позитивних та негативних виборів (коли один досліджуваний вибирає іншого позитивно, а отримує від нього негативний вибір)? Як багато таких випадків?
  •  Як у загальному можна оцінити рівень згуртованості групи?

Схема написання соціально-психологічної характеристики досліджуваної дитини

Характеристика положення досліджуваного у системі міжособистісних стосунків має базуватися на характеристиці міжособистісних стосунків в групі в цілому і містити відповіді на такі питання:

  1.  Аналіз положення досліджуваного у групі:
  •  Який груповий статус отримала досліджувана дитина у кожному із чотирьох досліджень?
  •  Які у неї індекси позитивного і негативного статусу за результатами кожного дослідження?
  •  У якій сфері (навчальної діяльності чи дозвілля) вона має вищий статус?
  •  Чи змінилося положення дитини у групі за результатами ретесту? Якщо є зміни, то у якій сфері і які?
  1.  Аналіз особливостей стосунків досліджуваного у групі:
  •  Чи співпадають позитивні і негативні вибори досліджуваної дитини  у сферах навчальної діяльності та дозвілля в тесті і ретесті?
  •  Чи є досліджувані, які у кількох дослідженнях продемонстрували до дитини симпатію?
  •  Чи є досліджувані, які у кількох дослідженнях продемонстрували до дитини антипатію?
  •  Чи є досліджувані, які у різних випадках демонстрували протилежне ставлення до дитини?
  •  Чи є досліджувані, які отримали від дитини позитивні вибори  у  кількох  дослідженнях (у сферах навчальної діяльності та дозвілля в тесті і ретесті)?
  •  Чи є досліджувані, які отримали від дитини негативні вибори  у кількох  дослідженнях (у сферах навчальної діяльності та дозвілля в тесті і ретесті)?
  •  Чи є досліджувані, по відношенню до яких дитина продемонструвала протилежне ставлення у різних випадках?
  •  Представники яких статусних груп спрямували на дитину позитивні вибори?
  •  Представники яких статусних груп спрямували на дитину негативні вибори?
  •  На представників яких статусних груп спрямувала дитина свої позитивні вибори?
  •  На представників яких статусних груп спрямувала дитина свої негативні вибори?
  •  З ким має дитина позитивні і негативні взаємні вибори? У яких сферах? Чи змінилися вони при ретесті?
  •  Чи має дитина зв’язок з офіційним лідером? Який цей зв’язок (позитивний - негативний; взаємний – односторонній; у яких сферах простежується; у скількох дослідженнях повторюється)?
  •  Чи має дитина зв’язки з неофіційним лідером? Які?
  •  Чи простежуються «напружені» зв’язки дитини з членами групи (вона робить позитивний вибір іншого досліджуваного, а отримує від нього негативний або навпаки, сама робить негативний вибір, а отримує позитивний)? Як багато таких випадків у кожному з досліджень? У якій сфері їх більше? Чи збільшилася кількість таких зв’язків при ретесті? (повторному дослідженні)
  •  Чи входить дитина до мікрогруп? Якщо так, то до яких?
  1.  Визначення напрямків подальшої дослідницької та корекційної роботи з дитиною:
  •  Можливі напрямки дослідження та корекції статусу досліджуваного у групі.
  •  Можливі напрямки дослідження та корекції системи міжособистісних стосунків досліджуваного у групі.

Література:

Горбатов Д.С. Практикум по психологическому исследованию: Учеб. пособие. – Самара: Издательский Дом «БАХ-РАХ-М», 2000. – 248 с.

Немов Р.С., Кирпичник А.Г. Путь к коллективу. Книга для учителей о психологии ученического коллектива. – М.: Педагогика, 1988. – 144 с.

Реан А.А., Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психология. – СПб.: ЗАО «Издательство «Питер», 1999. – 416 с.

PAGE  3


юнак

дівчина

позитивний односторонній вибір

озитивний взаємний вибір

негативний односторонній  вибір

негативний взаємний вибір

Умовні позначення

10

9

8

15

12

13

11

14

7

6

5

2

4

111

3




1. Рассчитать какой должна быть величина простого по депозитному вкладу 200000 руб
2. Международные экономические организации
3. 14 ЗАЛ ФИТНЕСА Время ПН
4. Разработка концепции развития технической службы территориального гарнизона пожарной охраны Республики Коми
5. темах управления опред обширный перечень работ направленных на повышение эфти функционирования действующи
6. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Одеса ~5
7. Совершенствование системы мотивации персонала предприятия (на примере ОАО Доломит)
8.  Механічний рух Мета уроку- ознайомити учнів з основними поняттями що характеризують механічний рух; увес
9. Черёмушки г Москва ул
10. Отчет по практике- Анализ использования бюджетных средств в муниципальном учреждении.html

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе