Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Мета і завдання курсу.
Ринкова економіка породжує нові інститути, притаманні ринковим умовам господарювання, та змінює старі, що існували під час державної монополії. Змінюються принципи, на яких будуються взаємовідносини держави та її органів із суб’єктами господарської діяльності, забезпечується поступове впорядкування державного регулювання господарської діяльності. Одним із впливових напрямів формування ринкових відносин є фінансові та банківські інститути, без яких не може бути сформована інфраструктура ринкової економіки. Розвиток кредитно-фінансових інститутів впливає як на внутрішні економічні відносини( зокрема, на розвиток та інвестування виробничої сфери, ринок цінних паперів, приватизаційні процесі тощо), так і на зовнішні, бо саме через такі кредитно-фінансові інститути здійснюється інтегрування правових і економічних структур у світову економічну систему.
Визнання суспільством та державою важливості розвитку банківської системи спричинило формування банківського права на перетині фінансового та цивільного права як системи нормативно-правових актів, що регулюють відносини щодо організації та безпосереднього здійснення банківської діяльності.
Вивчення правових основ банківської діяльності сприяє підготовці висококваліфікованих фахівців у галузі права, економіки, управління тощо, забезпечує оволодіння знаннями про особливості правового регулювання відносин у сфері банківської справи та основними навичками щодо застосування норма банківського законодавства на практиці.
Метою курсу є ознайомлення студентів з питаннями правового регулювання організації та здійснення банківської діяльності в Україні.
Завдання курсу:
Банківське право тісно пов’язане із цивільним, фінансовим, господарським, конституційним та адміністративним правом. При вивченні дисципліни слід зауважити, що банківське право належить до найбільш динамічних підгалузей права, тому цю обставину необхідно враховувати при роботі з підручниками, монографіями та публікаціями в періодичній пресі.
ІІ. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ
|
№ п/п/ |
Курс _____ Семестр ___________ Всього годин у семестрі __________ ТЕМИ |
Кількість годин |
||||
|
Лекції |
Семінар. |
Сам.роб. |
Форма контролю |
Примітка |
||
|
1. |
Банківське право як комплексний фінансово-правовий інститут |
2 |
2 |
2 |
УО, ПК, ПВЗ, АРП |
|
|
2. |
Поняття і склад банківської системи України |
2 |
1 |
2 |
УО, ПК, ПК, ПВЗ АРП, |
|
|
3. |
Поняття та особливості банківської діяльності. Правове регулювання банківської таємниці. |
6 |
УО, ПК,ПВЗ АРП, РТЗ |
|||
|
4. |
Національний банк України та його правовий статус |
2 |
1 |
2 |
УО, ПК,ПВЗ АРП, |
|
|
5. |
Комерційні банки: поняття, правовий статус і види |
5 |
УО, ПК,ПВЗ АРП |
|||
|
6. |
Правове регулювання готівкових і безготівкових розрахунків |
5 |
УО, ПК,ПВЗ АРП |
|||
|
7. |
Правові засади міжбанківських розрахунків. Правові засади фінансового моніторингу. |
12 |
УО, ПК,ПВЗ АРП РТЗ |
|||
|
8. |
Правове регулювання депозитних операцій банків |
5 |
УО, ПК,ПВЗ АРП |
|||
|
9. |
Правові засади здійснення валютних операцій |
5 |
УО, ПК,ПВЗ АРП |
|||
|
Всього годин |
6 |
4 |
44 |
Форми контролю: УО – усне опитування
ПК – перевірка конспектів
ПВЗ – перевірка виконання завдань
РТЗ – розв’язання тестових завдань
РКр – розв’язання кросвордів
АРП – аналіз реферативних повідомлен
ЗМІСТ ПРОГРАМИ ЗА ТЕМАМИ
Зміст курсу лекцій
Тема № 1
«Банківське право як комплексний фінансово-правовий інститут»
План:
Література: 1, 2-7, 8-14, 15-33, 34-61, 62, 65-67, 71-73, 76, 78, 79-83, 85-87,
89, 91.
Тема № 2
«Поняття і склад банківської системи України»
План:
Література: 1, 5, 8, 9-14, 15-17, 19, 23, 26-29, 33, 62, 65-67, 69, 71-73, 74-75,
76, 79-82, 83, 85-89.
Тема № 4
«Національний банк України та його правовий статус»
План:
Література: 1, 9, 14-16, 23, 26, 27-31, 32, 33, 34-61, 62, 65-69, 71-73, 76, 77,
79-83, 85-89.
СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ
Головною метою семінарських занять є більш глибоке засвоєння студентами лекційного матеріалу по темах курсу. Семінарські заняття мають за мету закріпити лекційний матеріал, передбачають самостійне знайомство студентів з широким колом літератури, нормативною базою, у якій розкриваються різні підходи до визначення сутності закономірностей функціонування і розвитку держави і права, формування системи знань про походження і ознаки держави, а також різні прояви права, систему державних органів їх структуру і механізм.
Найпоширенішою формою проведення семінару є дискусія. При її впровадженні досягається максимальна активність студентів в обговоренні питань. Крім підготовки відповідей на питання семінару, кожний студент готує ще додаткові питання для виступаючих. Додаткові питання готуються як заздалегідь, так і в ході семінарського заняття.
Таку методику можна впроваджувати і при підготовці окремими студентами докладів і рефератів.
Змістовне питання може сформулювати лише той студент, який глибоко засвоїв дану тему. А тому вдалі додаткові питання оцінюються на семінарі по п’ятибальній системі.
Додаткові питання додаються кожному доповідачеві після затвердження його основного виступу.
Якщо доповідач не може дати змістовну відповідь на задане питання, то на нього відповідають інші студенти групи. У разі, коли ніхто із студентів не знає відповіді на поставлене питання – відповідає викладач. Такий хід семінару включає студентів у діалог, привчає уважно слухати доповідача, фіксувати його помилки, суперечливі думки, оцінювати глибину відповіді. Враховуючи це, студент під час підготовки до семінару опрацьовують не тільки рекомендовану літературу, але й користуються різними словниками, довідниками, енциклопедіями.
Зміст курсу семінарських занять
Тема № 1
«Банківське право як комплексний фінансово-правовий інститут»
План:
Література: 1, 2-7, 8-14, 15-33, 34-61, 62, 65-67, 71-73, 76, 78, 79-83, 85-87,
89, 91.
Тема № 2
«Поняття і склад банківської системи України»
План:
Література: 1, 5, 8, 9-14, 15-17, 19, 23, 26-29, 33, 62, 65-67, 69, 71-73, 74-75,
76, 79-82, 83, 85-89.
Тема № 4
«Національний банк України та його правовий статус»
План:
Література: 1, 9, 14-16, 23, 26, 27-31, 32, 33, 34-61, 62, 65-69, 71-73, 76, 77,
79-83, 85-89.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Самостійна робота є важливою складовою роботи студента, які направлена на вивчення дисципліни і поглиблення знань із неї на основі самостійного опрацювання матеріалу за рекомендаціями викладача та за допомогою власного творчого підходу до вивчення окремих питань і тем дисципліни.
Зважаючи на це студентам необхідно враховувати необхідність самостійного опрацювання навчальної літератури, нормативних джерел та наукових і науково-методичних праць, які стосуються вивчаємої дисципліни. При цьому, студенти мають застосовувати певні алгоритми роботи з інформацією, що дасть змогу найбільш ефективно та з найменшими затратами часу вивчати окремі питання і теми дисципліни та сформувати загальне уявлення поняття і систему дисципліни, предмет її вивчення, метод правового регулювання, а також про правове регулювання окремих відносин і груп відносин, що належать до сфери даної дисципліни.
1. Робота з книгою
У самостійні роботі з вивчення дисципліни студентам доводиться використовувати різноманітну літературу, переважно юридичну, та велику кількість законів і підзаконних нормативно-правових актів. Для того щоб глибоко зрозуміти зміст підручника, чи вникнути в сутність, сферу регулювання та взаємодію між статтями нормативно-правового акту потрібно вміти раціонально їх читати. Попередній перегляд книг чи нормативно-правових актів дозволить вирішити питання, чи варто їх читати (попередній перегляд включає ознайомлення з титульним листом книги чи нормативно-правового акту, анотацією, передмовою, змістом). При ознайомленні зі змістом необхідно виділити глави, розділи, параграфи та статті, що представляють для вас інтерес, швидко їх переглянути, знайти місця, що стосуються обраної теми (абзаци, сторінки, параграфи, статті чи пункти статей), і познайомитися з ними загалом.
Наступний етап роботи з книгою чи нормативно-правовим актом – читання виділених місць у швидкому темпі. Ціль швидкого читання – визначити до якого питання доповіді або реферату має відношення інформація і що з нею робити, як застосувати, чим доповнити.
Сформулюємо наступні рекомендації швидкого читання:
- ясно усвідомити і чітко зафіксувати мету читання: з якого саме питання потрібна інформація, для чого вона потрібна, її характер і т.д.;
- оперативно змінювати швидкість читання, сповільнюючи темп на інформації, що представляє інтерес, збільшувати швидкість читання інших частин. Описовий текст читається швидше, ніж текст складних умовиводів, доказів;
- зосереджено працювати над текстом, без відволікання. Це забезпечить глибоке розуміння тексту;
уміти визначати структуру тексту - співпідпорядкованість його частин (глав, параграфів, рубрик), взаємозв'язок тексту з малюнками, таблицями, графіками, виносками, примітками і додатками;
розуміти зміст прочитаного при швидкому ознайомленні з текстом (виробити здатність при прочитанні цілого речення відразу розуміти його зміст і значення).
Швидкість правильного читання повинна бути в 3-4 рази вище швидкості мови.
Багато наукових книг і статей мають у своєму апараті списки літератури і нормативно-правових джерел, що підвищують інформаційну цінність видання і дають читачам можливість підібрати додаткову літературу і законодавчі акти з даної тематики.
Якщо видання включає велике число матеріалів, орієнтуватися в них допомагають спеціальні покажчики.
Науково-довідковий апарат, при вмілому його використанні, сприяє більш глибокому засвоєнню змісту книги.
Окремий етап вивчення книги чи нормативно-правового акту - це ведення запису прочитаного. Існує кілька форм ведення записів - план (простий та розгорнутий), виписки, тези, анотація, резюме, конспект.
План являє собою перелік питань, розглянутих у книзі, статті або нормативно-правовому акті. Планом, особливо розгорнутим, зручно користуватися при підготовці тексту власного виступу або статті на яку-небудь тему. Кожен пункт плану розкриває одну зі сторін обраної теми, а всі пункти в сукупності охоплюють її цілком. Більш складною формою записів є тези - стислий виклад основних положень тексту у формі твердження або заперечення. Тези складаються після попереднього знайомства з текстом, при повторному прочитанні. Вони служать для збереження інформації в пам'яті і є основою для дискусії.
Анотація - короткий виклад змісту - дає загальне уявлення про книгу, брошуру, статтю чи нормативно-правовий акт. Резюме коротко характеризує висновки, головні підсумки добутку.
Найбільш розповсюдженою формою записів є конспект. Бажано починати конспектування після того, як все джерело прочитане і складено його план. Основну тканину конспекту складають тези, доповнені міркуваннями і доказами. Конспект може бути текстуальним, вільним або тематичним. Текстуальний конспект створюється і уривків оригіналу - цитат, зі збереженням логіки і структури тексту. Вільний конспект ґрунтується на викладі матеріалу в зручному для читача порядку (наприклад, думки, розкидані по всій книзі, зводяться воєдино). У тематичному конспекті за основу береться тема або проблема, він може бути складений по декількох джерелах.
Економію часу при конспектуванні дає використання різного роду скорочень, абревіатури і т.п.
2. Реферування літератури
Для всебічного знайомства з літературою і нормативно-правовими актами з обраної теми істотне значення має підготовка реферату. Реферат, що розуміється як виклад у письмовій формі змісту книги, статті, наукової праці, нормативно-правового акту чи коментарю до нього створить можливість комплексно використовувати набуті навички роботи з книгою чи нормативно-правовим актом, розвиває самостійність мислення, уміння аналізувати явища дійсності. Рефератом називають також доповіді або письмові дослідження на визначену тему, що включають критичний огляд джерел. На відміну від конспекту реферат вимагає незрівнянно більшої творчої активності, самостійності в узагальненні вивченої літератури.
У залежності від способу реферативного викладу можна виділити три типи рефератів: 1) реферат-екстракт, складений з оригінальних речень первинного документа; 2) перефразований реферат, отриманий на основі перефразовування первинного тексту; 3) інтерпретований реферат, отриманий на основі інтерпретації першоджерела. При інтерпретуванні текст першоджерела залишається незмінним, оскільки референт оперує не самим текстом, а його змістом.
Академічна структура реферату така:
Зміст.
План.
Вступ.
Розділ 1. § 1, § 2.
Розділ 2. § 1, § 2.
Висновок.
Список використаної літератури.
Назви роботи, глав і параграфів не повинні збігатися, назва роботи не повинно бути громіздкою (по можливості - від 3 до 5 слів).
Важливий етап роботи над рефератом - добір літератури і нормативно-правових актів. Потім складається конкретний план, що погоджується з викладачем. Завершальний етап - написання реферату на основі вивчення та попередньої систематизації всіх джерел, повторного вивчення зібраного матеріалу.
Схема підготовки реферату така: читання вихідного тексту - його аналіз – вибір інформативних фрагментів, їхнє узагальнення - створення нового тексту (реферату). На останньому етапі виробляється синтезування виділеної інформації та завершується оформлення тексту реферату. Виклад повинен бути цільним і логічним. Розгляд кожного пункту плану доцільно завершувати узагальненням та висновками.
Вимоги до форми представлення інформації в рефераті
1. У рефераті варто роз'яснити незвичні терміни і символи при першому згадуванні в тексті. Терміни, окремі слова та словосполучення припускається заміняти абревіатурами та прийнятими текстовими скороченнями тільки в тих випадках, коли їхній зміст ясний з контексту або після попередньої розшифровки.
Ілюстрації та таблиці використовуються в рефераті тільки в тих випадках, коли вони допомагають розкрити зміст джерела й скорочують обсяг реферату.
При написанні реферату варто уникати довгих, заплутаних речень, загальних фраз, повторень, зайвих слів і словосполучень, що ускладнюють читання і сприйняття тексту.
Необхідно уникати штампів, канцеляризмів, архаїчних виражень і елементів розмовного стилю.
Особливу увагу варто звернути на оформлення наукового апарата – усі факти, що приводяться, або цитати повинні мати посилання на джерело.
У висновку реферату робляться загальні висновки. Пишеться висновок без посилань. Наведемо як приклад стандартний початок: "Пророблена робота дозволяє сформулювати наступні висновки: 1...2... 3...".
Наприкінці роботи приводиться список використаної літератури. Є кілька способів складання списку літератури: за алфавітом, по рубриках, що відповідають главам реферату, за часом видання, по ходу появи посилань у тексті.
При оцінці рефератів враховується:
- послідовність і повнота викладу:
- правильність обґрунтування тих або інших положень на основі узагальнення фактичного матеріалу;
- ступінь самостійності студентів у процесі роботи над рефератом тощо. По темі реферату студенти виступають на семінарських заняттях і теоретичних конференціях. Автори кращих рефератів беруть участь у конкурсах студентських робіт з гуманітарних наук.
3. Бібліографічне оформлення самостійних робіт
Бібліографічний опис являє собою сукупність бібліографічних відомостей про документ, приведених за встановленими правилами і призначених для ідентифікації та загальної характеристики документа. Опис може бути складений на книгу (однотомне або багатотомне видання), серійне видання, окремий том, випуск, номер багатотомного або серійного видання, а також статтю, розділ, главу з книги або серійного видання. Для бібліографічного оформлення студентських робіт досить короткого опису, що включає наступні обов'язкові елементи:
заголовок;
вихідні дані;
відомості про видання;
Бібліографія оформлюється за таким стандартом:
Монографії, 1-3 автори:
Крайнєв П.П. Інтелектуальна економіка: управління промисловою власністю: Монографія. – К.: Ін Юре, 2004. – 448 с.
Монографії, 4 автори:
Цивільне право України: Підручник: у 2-х кн. \ О. В. Дзера, Д. В. Боброва, А. С. Довгерт, Н. В. Кузнецова / За ред. О. В. Дзери, Н. В. Кузнецової. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – Кн. 1 – 720 с
Монографії, 5 та більше авторів:
Зобов’язальне право: теорія і практика. Навч. посібник для студентів юрид. вузів і факультетів університетів / О. В. Дзера, Н. С. Кузнєцова, В. В. Луць та ін./ За ред. О. В. Дзери. – К., 2002. – 912 с.
Колективний автор:
Составление библиографического описания: Краткие правила /Междувед. каталогизац. комис. при Гос. б-ке СССР им. В.И-Ленина. - 2-е изд., доп. - М.: Изд-во "Кн. палата", 1991. – 224 с.
Багатотомні видання:
Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред. Шевченко Я.М. – К.: Ін Юре, 2004. – Ч. 2. – 896 с.
Женевський договір про міжнародну реєстрацію наукових відкриттів // Зібрання чинних міжнародних договорів України: Офіційне видання – Том 1: 1990-1991 рр. – К.: Ін Юре, 2001. – 867 с.
Перекладні видання:
Джонсон В.А. Паризька конвенція про охорону промислової власності (від 20 березня 1883 року): Науковий коментар. Пер з англ. – К.: Ін Юре, 2001. – 867 с.
Збірки наукових праць:
Правовая охрана интеллектуальной собственности в современных технологиях. Вторая всероссийская конференция: Тезисы докладов. – М.: МИЭТ, 2002. – 106 с.
Інтелектуальна власність в Україні: проблеми теорії та практики: Зб. наук. статей // За ред. Шемшученка Ю.С., Большицького Ю.Л. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. – 359 с.
Складові частини книги:
Іваненко Л.М. Поняття структура та джерела підприємницького права // Підприємницьке право: Підручник / За ред. Старцева О.В. Вид. 2-ге перероб. і допов. – К.: Істина, 2005. – 600 с.
Складові частини збірника:
Носов В. А. Понятие и проблема классификации обязательств / Проблемы понятийного аппарата наук гражданского и гражданского процессуаль-ного права: Сб. науч. трудов/ Под. ред. В. А. Носова. – Ярославль, 1997. – 148 с
Складові частини журналу:
Запорожець І. Патентування винаходів, як адміністративна процедура // Право України. – 2005. – № 1. – с. 70-72.
Берестова І. Суб’єктивне ставлення контрагентів у зобов’язаннях з безпідставного збагачення // Підприємництво Господарство і Право. – 2002. - №12. – с. 17-20.
Тези доповідей:
Андрощук Г.А. Институт служебного изобретения в патентном праве США // Правовая охрана интеллектуальной собственности в современных технологиях. Вторая всероссийская конференция: Тезисы докладов. – М.: МИЭТ, 2002. – с. 21-29.
Веб-сайт в Internet:
Правила домену. UA // http://a.iname.com.ua/ua_rules.phtml
Enlargement. Candidate countries // http://www.europa.eu.int/enlargement/ candidate.htm.
Стаття в Internet:
Shulman Seth. Owning the Future // http: // http://www. ustr.gov.(March 20, 2005).
Бібліографічні списки розрізняються за повнотою охоплення матеріалу. "Бібліографією" можна називати лише такий список, що гарантує максимальне охоплення видань. Найчастіше складаються "Списки використаної літератури".
Посилання найкраще розміщати в затекстовому списку. Варто акуратно складати бібліографічні списки і не забувати посилатися на джерело.
Бібліографічне посилання може бути приведене цілком або частково в тексті або в примітках. Внутрішньотекстовий спосіб оформлення посилання (у дужках усередині речення) досить незручний. Частіше використовується підрядкове розміщення посилань. Якщо посилання на те ж саме джерело повторюються, використовується форма „Там же”.
4. Алгоритми пошуку інформації
У самостійній роботі студентам приходиться використовувати джерела різних видів. Кожен студент повинний приділити якийсь час вивченню способів, як знаходити необхідну інформацію. Для пошуку літератури і нормативних джерел, безумовно, необхідне використання каталогів і картотек. Система каталогів цілком відбиває все, чим розташовує бібліотека, тому варто ознайомитися з їхнім змістом, перш ніж звертатися до книжкових полиць відкритого доступу.
Алфавітний каталог, що містить опис добутків печатки за абеткою прізвищ авторів, заголовків і найменувань колективних авторів (установ і організацій), дає можливість підібрати добутку визначеного автора, установити наявність у бібліотеці потрібного видання.
Систематичний каталог, у якому опису книг розташовуються по галузях знання і темам у логічній послідовності, допомагає в підборі літератури за темою. У великих наукових бібліотеках ведуться також предметні каталоги, де описи книг розташовані за змістом, конкретним предметам, об'єктам вивчення, але не в логічній послідовності, як у систематичному каталозі, а за абеткою предметних рубрик. Цей каталог зручний для підбора літератури з окремих питань.
Для пошуку журнальних і газетних публікацій використовуються наявні в бібліотеці систематичні картотеки статей. Матеріали в картотеці розташовуються по галузях знання і темам, картки останніх публікацій ставляться на перше місце, що дозволяє знаходити найбільш актуальні матеріали.
Отже, алгоритми пошуку інформації, на перший погляд, можуть показатися складними, але, опанувавши ними, можна позбутися від значної витрати часу і багатьох турбот.
Самостійна робота з вивчення гуманітарних дисциплін усе більш набуває характер дослідної діяльності. Зрозуміло, індивідуальна робота з літературою не відділена від лекцій, семінарів, консультацій. Однак вдумливе читання, складання тез, конспекту, підготовка реферату і т.п. сприяють набагато більш глибокому розумінню досліджуваної проблеми. До того ж організація самостійної роботи студентів ставить задачу не тільки рішення вже сформульованих викладачем проблем, але і формування у студентів проблемного бачення. А для цього, насамперед, необхідні глибокі знання, уміння самостійно орієнтуватися в стрімкому потоці інформації.
Зміст самостійної роботи студентів
Тема № 1
«Банківське право як комплексний фінансово-правовий інститут»
План:
Література: 1, 2-7, 8-14, 15-33, 34-61, 62, 65-67, 71-73, 76, 78, 79-83, 85-87,
89, 91.
Тема № 2
«Поняття і склад банківської системи України»
План:
Література: 1, 5, 8, 9-14, 15-17, 19, 23, 26-29, 33, 62, 65-67, 69, 71-73, 74-75,
76, 79-82, 83, 85-89.
Тема № 3
«Поняття та особливості банківської діяльності. Правове регулювання банківської таємниці»
План:
Література: 1, 2-7, 8, 10-11, 15-17, 18, 19, 20-23, 24-33, 44-45, 58, 59, 60, 62-
68, 72-73, 76, 79-82, 85-87.
Тема № 4
«Національний банк України та його правовий статус»
План:
Література: 1, 9, 14-16, 23, 26, 27-31, 32, 33, 34-61, 62, 65-69, 71-73, 76, 77,
79-83, 85-89.
Тема № 5
«Комерційні банки: поняття, правовий статус і види»
План:
Література: 1, 8, 10-11, 15-16, 19, 20-22, 23-33, 34-61, 62, 67, 68, 70-73, 74, 76,
79-83, 85-87.
Тема № 6
«Правове регулювання готівкових і безготівкових розрахунків»
План:
Література: 1, 2-7, 8-14, 15-16, 17, 23, 24, 26, 28-30, 31-32, 33, 34-38, 42-46,
48, 50-52, 55, 59, 60, 62, 67, 68, 70-73, 74, 76, 79-83, 85-87.
Тема № 7
«Правові засади міжбанківських розрахунків. Правові засади фінансового моніторингу»
План:
Література: 1, 2-7, 8-14, 15-16, 17, 23, 26, 27-29, 33, 40-41, 47, 50, 52-57, 60,
62, 67, 68, 70-73, 74, 76, 79-83, 85-87.
Тема № 8
«Правове регулювання депозитних операцій банків»
План:
Література: 1, 8, 10, 15-16, 23, 25, 30, 32, 34, 36, 37-39, 40, 42, 46, 60, 62, 67,
68, 70-73, 74, 76, 79-83, 85-87.
Тема № 9
«Правові засади здійснення валютних операцій»
План:
Література: 1, 5, 8, 10-11, 12-13, 15-16, 23, 26, 29, 32, 33, 37, 38, 40, 44, 46,
48-52, 54, 56, 58-61, 62, 67, 68, 70-73, 74, 76, 79-83, 85-87, 90.
Перелік тем реферативних повідомлень
Перелік тем наукових досліджень
ВИДИ І ФОРМИ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
Поточний контроль знань є засобом виявлення ступеня сприйняття і засвоєння навчального матеріалу. Головне завдання поточного контролю - допомогти студентам організувати свою роботу, навчитись самостійно і відповідально вивчати дисципліну, працювати з нормативними документами.
Контроль на лекції - вибіркове усне опитування студентів за раніше викладеним матеріалом (проводиться у кінці першої або на початку другої години лекції)
Контроль на семінарських заняттях:
вибіркове усне опитування на початку занять;
фронтальна перевірка виконання домашніх завдань;
виклик до дошки окремих студентів для відповіді на окремі запитання;
оцінка активності студента у процесі занять, внесених пропозицій, оригінальних рішень, уточнень і визначень, доповнень попередніх відповідей.
3. Контроль у позанавчальний час:
перевірка виконання домашніх завдань;
перевірка конспектів лекцій;
перевірка рефератів;
індивідуальні співбесіди на консультаціях;
Підсумковий контроль проводиться у формі тесту та заліку на денній формі навчання, а на заочній формі у вигляді заліку з метою оцінки знань і умінь набутих студентами в процесі опанування навчальної дисципліни.
Питання до заліку з дисципліни
«Банківське право»
КРИТЕРІЇ
оцінювання знань, умінь та професійних навичок студентів
(за підсумками вивченням курсу дисципліни)
|
Оцінка |
Знання |
Уміння |
|
1 |
2 |
3 |
|
„5” (відмінно) |
Має всебічні глибокі знання навчального матеріалу за програмою дисципліни. Досконально знає основну літературу і нормативно-правові акти, а також окремі ключові вказівки, положення тощо з основ дисципліни. Ознайомився з додатковою літературою, рекомендованою програмою. |
Вміє вільно виконувати практичні завдання, передбачені програмою. Вміє використовувати довідники, довідкову літературу, грамотно викладати програмний матеріал. Вміє самостійно вирішувати завдання високого ступеня складності за допомогою нормативно-правових актів та користуватися науково-практичним і довідковими джерелами. Дає вичерпні, повні, грамотні відповіді на програмні запитання. Демонструє навички творчого мислення, наукового прийняття рішень у процесі розв’язання практичних завдань. |
|
„4” (добре) |
Показав повні знання навчального матеріалу з програмою курсу, здатний до їх поповнення і оновлення в процесі подальшого навчання і професійної діяльності. Опрацював основну літературу, рекомендовану програмою, а також вказівки, рекомендації, положення та інші програмні матеріали. |
Успішно виконав передбачені програмою практичні роботи без істотних зауважень. Вміє самостійно вирішувати завдання середнього ступеня складності, за допомогою нормативно-правових актів та спираючись на науково-практичні джерела |
|
„3” (задо-вільно) |
Має знання тільки основного навчального матеріалу в обсязі, необхідному для подальшого навчання і наступної роботи за спеціальністю. Ознайомлений з основною літературою, рекомендованою програмою. Допускає помилки у відповідях на теоретичні запитання дисципліни і при виконанні практичних завдань, але володіє необхідними знаннями для виправлення помилок під керівництвом викладача. |
Виконує практичні завдання в межах програмних вимог. Допускає неточності і помилки при розв’язанні практичних завдань. Не володіє навичками системного обґрунтування запропонованих рішень у сфері юридичної діяльності. Виявляє труднощі при застосуванні знань у практичній діяльності. |
|
„2” (неза-довільно) |
Не володіє системою знань навчального матеріалу дисципліни. Допускає грубі помилки у відповідях. Має недостатні знання для самостійного оволодіння програмним матеріалом без додаткової підготовки. |
Не вміє вирішувати передбачені програмою практичні завдання або допускає принципові помилки у їх виконанні. Демонструє невміння орієнтуватися в основній літературі і нормативних матеріалах. |
ОСНОВНІ НОРМАТИВНІ ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА З НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ
Нормативно-правові акти
Література з навчального курсу
Основна
Додаткова