Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
IV. Тест “Філософські категорії”
|
Задана філософська категорія |
Протилежна філософська категорія |
Визначення протилежної філософської категорії |
|
Матеріалізм |
Ідеалізм |
Напрям у філософії, за первинне бере ідеальне (дух, свідомість). |
|
Ідеалізм |
Матеріалізм |
Напрям у філософії, який за первинне бере матерію, природу. |
|
Монізм |
Дуалізм |
Напрям у філософії, який визнає одночасне існування двох першоначал - матерії і свідомості, які не залежать одне від одного. |
|
Дуалізм |
Монізм |
Напрям у філософії, який визнає за первинне тільки одне першоначало - матерію або свідомість (дух, ідею). |
|
Монотеїзм |
Політеїзм |
Учення, котре визнає існування багатьох богів. |
|
Політеїзм |
Монотеїзм |
Учення, що визнає існування тільки одного єдиного Бога. |
|
Сенсуалізм |
Раціоналізм |
Напрям в теорії пізнання, який за основу пізнання бере розум. |
|
Раціоналізм |
Сенсуалізм |
Напрям у філософії, який єдиним джерелом пізнання визнає відчуття. |
|
Об’єктивна діалектика |
Суб’єктивна діалектика |
Діалектика, яка є відображенням у свідомості людини діалектики об’єктивної. |
|
Суб’єктивна діалектика |
Об’єктивна діалектика |
Діалектика, яка існує об'єктивно в самих предметах і явищах, а суб’єктивна діалектика є лише відображенням у свідомості людей тих законів, які існують в самій дійсності. |
|
Молодогегельянство |
Старогегельянство |
Прихильники Гегеля, які трактували його філософію в дусі протестантської ортодоксії (Гьошель, Гінрігс, Габлер), розглядаючи його філософську систему як раціональну форму богослов’я. |
|
Старогегельянство |
Молодогегельянство |
Опозиційне ліве гегельянство, яке заперечувало релігійні мотиви вчення Гегеля і підкреслювало вирішальну роль суб’єктивного фактора в історії, протиставляючи його гегелівському світовому духові (Руге, Бауер та ін.). |
|
Якість |
Кількість |
Категорія, що виражає таку визначеність об’єкта, зміна якої у певних межах не веде до перетворення даного предмета в інший і характеризується величиною предметами темпами змін тощо, котрі виражаються числом. |
|
Кількість |
Якість |
Категорія, що виражає невіддільну від буття об’єкта його істотну визначеність, завдяки якій він є саме цим, а не іншим об’єктом. |
|
Матеріальне буття |
Ідеальне буття |
Буття людського духа в усіх його проявах, форми пізнання, психічне. |
|
Ідеальне буття |
Матеріальне буття |
Буття природи, суспільства, індивіда, яке існує об’єктивно. |
|
Одиничне |
Загальне |
Філософська категорія на позначення спільних й істотних рис в одиничному. |
|
Загальне |
Одиничне |
Філософська категорія на позначення неповторного, індивідуального в предметах і явищах. |
|
Діалектика |
Метафізика |
Спосіб мислення, протилежний до діалектики, який розглядає предмети ізольовано, без розвитку, без визнання їхньої суперечливої природи. |
|
Метафізика |
Діалектика |
Спосіб мислення і підходу до предметів, коли всі вони розглядаються у взаємозв’язках і розвитку як внутрішньо суперечливі, де протилежності переходять одна в одну. Найповніше розроблений Гегелем. У марксизмі - учення про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства і мисленя |
|
Сутність |
Явище |
Категорія, що виражає зовнішні прояви сутності, зовнішню форму існування сутності. |
|
Явище |
Сутність |
Категорія, що виражає внутрішні, глибинні зв’язки предмета, його основу. |
|
Необхідність |
Випадковість |
Категорія, що виражає одиничні неістотні, зовнішні зв’язки предметів і явищ; те, що може відбутися, а може і не відбутися. |
|
Випадковість |
Необхідність |
Категорія, що позначає спосіб перетворення в дійсність єдиної в даних умовах можливості; те, що неминуче має відбутися саме в такий спосіб, а не інший. |
|
Причина |
Наслідок |
Явище, яке з необхідністю породжується причиною. |
|
Наслідок |
Причина |
Явище, котре за певних умов щоразу з необхідністю породжує інше явище - наслідок. |
|
Форма |
Зміст |
Філософська категорія, що виражає внутрішню єдність усіх сторін, елементів і властивостей даного предмета. |
|
Зміст |
Форма |
Філософська категорія, що виражає спосіб існування певного змісту; внутрішня структура змісту, його організація. |
|
Можливість |
Дійсність |
Філософська категорія на позначення реально існуючого буття (природи, суспільства, свідомості); сукупність усіх реалізованих можливостей. |
|
Дійсність |
Можливість |
Філософська категорія, що виражає сукупність передумов, котрі за певних умов можуть стати дійсністю. |