Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема 5. Операційна система Мicrosoft Windows
(продовження)
(Продовження 1. Методи та засоби навігації. Мій комп’ютер. Провідник)
Стандартні додатки Windows 98
Арифметичні обчислення з використанням програми Калькулятор
Використання текстового редактора Блокнот
Використання текстового редактора WordPad
Графічний редактор Paint
Засіб перегляду буфера обміну Windows
Підвищення ефективності і комфортності роботи за допомогою настроювань робочого середовища
Засоби зміни робочого середовища
Додаткові позасистемні засоби
Настроювання звичайного Рабочего стола
Настроювання властивостей Панели задач
Настроювання параметрів екрана
Зміна оформлення Windows
Друк документа
Висновки
Windows 2000 — альтернатива Windows 98
Основні терміни та визначення
Стандартні додатки Windows 98
Типи додатків Windows 98
Операційна система Windows 98 порівняно з Windows 95 має розширений комплект стандартних додатків. Основне призначення стандартних засобів, що входять до її складу, — надання користувачеві мінімального набору зручних інструментів для повсякденної роботи. Питання «мінімальності» та «зручності» — це проблема балансу. В даній операційній системі цей баланс установлений на такому рівні, що засобами стандартних додатків можна підготувати і найпростішу записку накшталт «Пішла на базу» і мультимедійну енциклопедію на CD-ROM.
Стандартні додатки Windows 98 зосереджені в меню Стандартные Главного меню. Доступ до цієї групи відкривається через меню Программы: Пуск/Программы/Стандартные. До неї входять такі категорії:
Тип — список, що розкривається, вибору, типу файла.
Размер — список, що розкривається, і поле лічильника для зазначення умови добору (більше/менше) й уведення числового значення розміру файла.
Пункт Параметры рядка меню містить два значення, що виконують функцію прапорців. Пункт Различать строчные и прописные буквы дає змогу проводити пошук з урахуванням ре-
гістра. Пункт Сохранять результаты забезпечує збереження настроювання пошукової системи, щоб у майбутньому повторювати пошук з тими самими чи з близькими настроюваннями.
· Специальные возможности — засоби настроювання робочого середовища для осіб, які мають обмеження зору, слуху, а також обмежені можливості керування клавіатурою і мишею;
· Средства связи — стандартна підтримка апаратних засобів зв’язку;
· Мультимедиа — група підтримки засобів мультимедіа;
· Игры — найпростіші комп’ютерні ігри;
· Служебные программы — стандартні засоби обслуговування апаратних компонентів комп’ютера і програмних компонентів операційної системи. Зупинимося на прикладних програмах, що найактивніше використовуються в процесі створення та редагування документів.
Арифметичні обчислення з використанням програми Калькулятор
Калькулятор — програмна імітація настільного електронного калькулятора. Призначена для виконання найпростіших арифметичних, інженерних і статистичних розрахунків. Має один регістр пам’яті, дає змогу використовувати основні та зворотні алгебраїчні й тригонометричні функції, а також гіперболічні функції; проводити обчислення з числами, представленими у двійковій, вісімковій, десятковій і шістнадцятковій системах, а також виконувати деякі логічні операції. Має два режими роботи: Стандартный — для арифметичних розрахунків іИнженерный — для математичних, інженерних і статистичних обчислень.
Найпростіші арифметичні розрахунки виконуються в режимі Стандартный(рис. 5.27). Для переходу в цей режим у рядку меню вибираємо команду Вид, у меню, що відкривається, — пункт Стандартный. Дії в ньому виконуються в стандартній послідовності:
Рис. 5.27
1) ввести перше число, що бере участь в операції (перший операнд). Для введення можна скористатися мишею чи клавішами додаткової панелі клавіатури (якщо попередньо ввімкнуто режим NumLock). Неправильно введені знаки видаляються клацанням по кнопці Backspace. Неправильно введене число видаляємо, клацнувши по кнопці СЕ. Кнопка С скидає не тільки введене число, а й уведений знак операції;
2) закінчивши введення першого операнда, клацаємо по кнопці зі знаком арифметичної операції;
3) вводимо другий операнд;
4) клацаємо по кнопці зі знаком «дорівнює» — і на панелі індикації з’являється результат.
Отриманий результат можна використовувати в подальших обчисленнях як перший операнд наступної операції.
Програма Калькулятор підтримує перенесення даних між додатками Windows за допомогою буфера обміну.
1. Увести число чи відобразити на панелі індикації результат арифметичної операції.
2. В рядку меню клацнути по кнопці Правка. В меню, що відкриється, вибрати пункт Копировать — значення буде скопійовано в буфер обміну Windows.
3. У документі, відкритому в одному з додатків Windows, установити покажчик миші в точці вставки числа і клацнути правою кнопкою миші. В контекстному меню, що відкриється, вибрати пункт Вставить. Число буде вставлено в документ.
Аналогічно виконується і зворотна операція розміщення числа з буфера обміну на панелі індикації Калькулятора. Якщо в буфері обміну міститься число, потрібно клацнути в рядку меню програми Калькулятор на команді Правка й у меню, що відкриється, вибрати пункт Вставить. Число з буфера обміну буде введено на Панель индикации.
Калькулятор має один регістр пам’яті, що може бути використаний для збереження проміжних результатів обчислень. Про те, що пам’ять калькулятора зберігає число, свідчить індикатор у лівому верхньому куті кнопкової панелі — на ньому загоряється літера «М».
Для операцій з пам’яттю використовуються такі кнопки:
· МС — очищення пам’яті;
· MR — запит до пам’яті (виведення числа, що зберігається в пам’яті, на Панель індикації);
· MS — завантаження в пам’ять (збереження в пам’яті числа, що знаходиться на Панели индикации);
· М+ — нагромадження в пам’яті (число, що знаходиться на Панели индикации, додається до того числа, що міститься в пам’яті; результат вводиться в пам’ять).
Особливості інженерного режиму роботи
Калькулятор має спеціальний інженерний режим роботи для проведення інженерних, статистичних і математичних розрахунків (рис. 5.28).
Рис. 5.28
1. Інженерний режим роботи калькулятора включається командою: Вид/Инженерный.
2. У цьому режимі калькулятор має три додаткові панелі:
— панель статистичних функцій;
— панель математичних функцій;
— панель логічних операторів.
3. Режим статистичних розрахунків включаємо, клацнувши по кнопці Sta, після чого
— відкривається додаткове вікно Статистика;
— дані в цьому вікні обробляються масивами;
— окремі елементи засилаємо в масив, клацнувши по кнопці Dat;
— масив обробляється командами Ave (обчислення середнього арифметичного елементів масиву); Sum (сума значень елементів масиву); s(середньоквадратичне відхилення).
4. Дія математичних функцій змінюється на протилежну ввімкненням прапорця Inv.
5. Для тригонометричних функцій увімкнення прапорця Hyp спричинює виконання відповідних гіперболічних функцій.
6. Під час виконання тригонометричних розрахунків величина кута може задаватися в таких виглядах: Degrees (Градуси), Radians (Радіани), Gradients(Градієнти).
7. Під час виконання багатоступінчастих операцій порядок дій визначається прийнятим у математиці пріоритетом. Порядок дій можна змінити за допомогою дужок.
8. Розрахунки виконуються в чотирьох системах числення:
· шістнадцятковій (перемикач Hex);
· десятковій (перемикач Dec);
· вісімковій (перемикач Oct);
· двійковій (перемикач Bin).
9. Логічні операції є бітовими — вони належать до бітового представлення цілих чисел у двійковій системі, хоча застосовуються до чисел, представлених у будь-якій системі.
Використання текстового редактора Блокнот
Блокнот — це найпростіший текстовий редактор. Його запуск із Головного меню виконується в такий спосіб: Пуск/Програм-мы/Стандартные/Блокнот. Зовнішній вигляд вікна програми подано на рис. 5.12.
Спочатку Блокнот розглядався як робочий журнал для коротких заміток. Проте практичне застосування цієї програми виявилося ширшим. Нині вона служить переважно для швидкого перегляду та редагування документів, підготовлених у форматі простого неформатованого тексту .ТХТ. У вихідному стані система Windows 98 настроєна так, що подвійне клацання по файлах, що мають розширення .ТХТ, приводить до їх відкриття у вікні редактора Блокнот.
Якщо програма Блокнот використовується як журнал для нотаток, може виявитися корисним спосіб вставки в документ штампа із зазначенням поточного часу і дати — це виконується функціональною клавішею F5.
Зазначення дати і часу під час внесення доповнень у документ можна автоматизувати. Для цього в найпершому рядку документа треба помістити запис .LOG. При кожному відкритті файла в ньому проставлятимуться дата й час внесення чергового запису.
Блокнот призначений для створення та редагування текстових файлів, що не потребують форматування і не перевищують 64 Кбайти. Блокнот працює лише з файлами у форматі (простий текст). Якщо файл вимагає форматування чи текст перевищує 64 Кбайти, варто використовувати текстовий редактор WordPad.
Для запуску блокнота можна натиснути кнопку Пуск, вибрати командиПрограммы і Стандартные, а потім вибрати Блокнот.
Використання текстового редактора WordPad
Текстовий редактор WordPad призначений для роботи з невеликими документами. WordPad підтримує форматування документів з використанням різних шрифтів і стилів абзацу.
Рис. 5.29
На відміну від найпростішого текстового редактора Блокнот, програмаWordPad має функції текстового процесора, тобто служить не тільки для створення, редагування та перегляду документів, а й для їх форматування. Робоче вікно програми подане на рис. 5.29. Програма підтримує технологію впровадження і зв’язування об’єктів OLE, завдяки чому можна використовувати в тексті ілюстрації та мультимедійні кліпи, працює з усіма шрифтами, встановленими в системі Windows 98, у тому числі й зі шрифтами в кодуванні Unicode, і нерідко застосовується для перетворення формату файлів, що не читаються іншими додатками. Запуск текстового редактора WordPad виконується в такий спосіб:Пуск, вибрати команди Программы і Стандартные, а потім вибрати WordPad.
Опис основних операцій, виконуваних у текстовому редакторі WordPad, і використовувані елементи керування наведені в табл. 5.1. Варто мати на увазі, що більшість операцій має кілька способів виконання. У тих випадках, коли можна скористатися кнопкою панелі інструментів, а не командою рядка меню, зазначений перший спосіб.
Таблиця 5.1
Функції текстового редактора WordPad
Операція |
Елементи
|
Розміщення |
Примітка |
|
Операції з файлом документа |
||||
Створення нового документа |
Створити документи |
Панель інструментів |
Тип створюваного документа вибирається в списку |
|
Збереження нового документа |
Файл > Зберегти як |
Рядок меню |
Вибирається папка, тип файла, що зберігається, (Зберегти як) і |
|
Збереження після редагування |
Зберегти документ |
Панель інструментів |
|
|
Відкриття документа |
Відкрити |
Панель інструментів |
Вибирається папка, що містить документ інструментів (Look in). Якщо документ не відображається в папці, перевірити вибір типу файла |
|
Настроювання робочого вікна |
||||
Приховання чи відображення панелі Інструментів |
Вид > Панель інструментів |
Рядок меню |
|
|
Операція |
Елементи
|
Розміщення |
Примітка |
|
Приховання чи відображення панелі форматування |
Вид > Панель форматування |
Рядок меню |
|
|
Приховання чи відображення Допоміжної Лінійки |
Вид > Лінійка |
Рядок меню |
|
|
Операції з текстом |
||||
Скасування останньої дії |
Скасувати |
Панель інструментів |
|
|
Пошук фрагмента |
Знайти |
Панель інструментів |
Уводиться шуканий текст (Find What) інструментів, потім запускається пошук (Find Next) |
|
Заміна фрагмента |
Правка > Замінити |
Рядок меню |
Уводиться шуканий текст (Find What), уводиться текст, що заміняє (Replace with), після чого запускається пошук (Find Next) і виробляється покрокова заміна (Replace) чи повсюдна заміна (Replace all) |
|
Видалення виділеного фрагмента |
Вирізувати |
Панель інструментів |
Виділений фрагмент видаляється в буфер обміну Windows. Клавіша ВИДАЛИТИ видаляє виділений фрагмент, минаючи буфер обміну |
|
Вставка дати/часу |
Дата/час |
Панель інструментів |
Формат відображення дати і часу вибирається заздалегідь |
|
Форматування тексту |
||||
Зміна шрифту |
Шрифт |
Панель форматування |
Шрифт вибирається зі списку, що розкривається |
|
Зміна розміру шрифту |
Розмір |
Панель форматування |
Розмір шрифту вибирається зі списку, що розкривається |
|
Зміна накреслення шрифту |
Напівжирний; Похилий (курсив); Підкреслений |
Панель форматування |
Скасування зміни накреслення виконується повтором команди |
|
Зміна кольору шрифту |
Колір |
Панель форматування |
Колір вибирається з палітри, що розкривається |
|
|
|
|
|
|
|
Зміна вирівнювання |
По лівому краю; По центру; По правому краю |
Панель форматування |
|
|
Зміна режиму перенесення тексту |
Вид > Параметри > Текст |
Рядок меню |
Вибирається один із трьох режимів перенесення за словами Не робиться; У межах вікна; У межах полів |
|
Форматування абзацу |
Формат > Абзац |
Рядок меню |
Задаються відступи: Лівий, Правий і Перший рядок |
|
Розміщення позицій табуляції |
Формат > Табуляція |
Рядок меню |
Координати позицій табуляції задаються введенням значення в поле Tab stop position (Позиції табуляції). Інший спосіб — розміщення маркерів табуляції на лінійці |
|
|
Друк документа |
||||
Попередній перегляд перед друком |
Попередній перегляд |
Панель інструментів |
|
|
Завдання параметрів друкованої сторінки |
Файл > Макет сторінки |
Рядок меню |
Розміри полів вводяться в групі елементів керування (Поля) |
|
Зміна принтера і його настроювань |
Файл > Макет сторінки |
Рядок меню |
Вибираються принтер, параметри паперу, орієнтація сторінки, розміри полів |
|
|
Робота з об’єктами |
||||
Упровадження об’єкта |
Вставка > >Об’єкт > Створити з файла |
Рядок меню |
Переконайтеся в тому, що прапорець (Зв’язок) знятий |
|
Зв’язок з об’єктом |
Вставка > >Об’єкт > Створити з файла |
Рядок меню |
Установити прапорець (Зв’язок) |
|
Відображення об’єкта як значка |
Вставка > Об’єкт |
Рядок меню |
Установити прапорець (у вигляді значка) |
|
|
Інше |
||||
|
Виклик довідкової системи |
Довідка > Виклик довідки |
Рядок меню |
|
|
|
|
|
|
|
|
Графічний редактор Paint
Як і в системі Windows 95, у новій операційній системі Windows 98 графічний редактор Paint залишається базовим графічним додатком. Поняття «базовий додаток» означає, що, хоча сам по собі цей редактор має вельми скромні (за сучасними мірками) можливості для роботи з графікою, проте він часто-густо використовується разом з більшістю інших додатків компанії Microsoft (як системних, так і позасистемних) для найпростіших операцій із графічними об’єктами.
Зокрема, в багатьох додатках за необхідності незначного виправлення графічних чи об’єктів зміни колірної палітри «вбудованого» малюнка завантажуються програмні компоненти графічного редактора Paint. При цьому в документі використовується стандартна технологія компанії Microsoft для зв’язування й упровадження об’єктів (OLE). Компактність і простота графічного редактора Paint відіграють у даному разі позитивну роль, що дає змогу вносити необхідні зміни легко й швидко. У зв’язку з цим даний редактор має обов’язково бути встановлений в операційній системі, незважаючи на його начебто надмірну простоту й обмеженість можливостей.
Ми вже не вперше переконуємося, що вдавані простота та обмеженість деяких стандартних програм у системі Windows часто є не слабкістю, а силою. Не варто нехтувати цими стандартними програмами (Notepad, Paint, WordPad), розраховуючи на те, що існують «могутніші» та «ефективніші» засоби. Кожен користувач нерідко має справу з дрібними проблемами, що миттєво налагоджуються за допомогою редактора Paint, тоді як «наймогутніший» графічний редактор тільки завантажується. Загальна орієнтованість системи Windows 98 на Інтернет знайшла відображення в додатку Paint. Тепер він працює з файлами популярних «мережних» форматів .GIF і .3PG.
Запуск графічного редактора Paint зі структури Головного меню виконується в такий спосіб:
Рис. 5.30
Пуск/Программы/Стандартные/ Paint. Вікно редактора представлене на рис. 5.30.
Робоче вікно графічного редактора Paint відрізняється тим, що до складу його елементів керування, крім рядка меню, входить панель інструментів і колірна палітра. Кнопки панелі інструментів служать для виклику креслярсько-графічних інструментів. Елементи колірної палітри служать для вибору основного кольору (клацанням лівої кнопки миші) й фонового кольору (клацанням правої кнопки миші). Опис основних операцій, виконуваних у редакторі, й використовувані для цього елементи керування наведені в табл. 5.2.
Таблиця 5.2
Елементи керування програмою Paint
|
Операція |
Елемент |
Розміщення |
Примітка |
|
Креслярсько-графічні операції |
|||
|
Креслення прямої лінії |
Лінія |
Панель інструментів |
Виконується протяганням миші при натиснутій лівій кнопці |
|
Креслення довільної лінії |
Олівець |
Панель інструментів |
Виконується протяганням миші. Товщина лінії визначається заздалегідь |
|
Креслення кривої лінії |
Крива |
Панель інструментів |
Виконується в три прийоми. Спочатку протяганням миші викреслюється пряма, потім двома клацаннями миші задаються радіуси кривизни. Товщина лінії призначається заздалегідь |
|
Креслення еліпса |
Еліпс |
Панель інструментів |
Протягання миші. У нижній частині панелі інструментів вибирається колір заповнення |
|
Креслення кола |
Еліпс |
Панель інструментів |
Протягання миші при натиснутій клавіші SHIFT. Колір заповнення визначається заздалегідь |
|
Креслення прямокутника |
Прямокутник |
Панель інструментів |
Протягання миші. Колір визначається заздалегідь |
|
Креслення квадрата |
Прямокутник |
Панель інструментів |
Протягання миші при натиснутій клавіші SHIFT. Колір заповнення визначається заздалегідь |
|
Операція |
Елемент |
Розміщення |
Примітка |
|
Креслення багатокутника |
Багатокутник |
Панель інструментів |
Протягання миші, клацнувши лівою кнопкою в кожній вершині. В останній точці клацаємо двічі — фігура замикається автоматично. Колір заповнення визначається заздалегідь |
|
Малювання пензлем |
Пензель |
Панель інструментів |
Форма пензля вибирається в нижній частині панелі інструментів. Малювання виконується протяганням миші чи методом набивання клацанням миші |
|
Ефект розпилювача |
Розпилювач |
Панель інструментів |
Щільність плями вибирається в нижній частині панелі інструментів. Малювання виконується протяганням миші |
|
Заливання замкнутої ділянки |
Заливання |
Панель інструментів |
Як колір заливання використовується основний колір. Заливання виконуємо, клацнувши мишею всередині замкнутої ділянки. Якщо вона має розриви, фарба заливання «випливає» за межі ділянки. Скористайтеся командою Отменить |
|
Стирання малого фрагмента |
Ластик |
Панель інструментів |
У нижній частині панелі інструментів вибирається розмір інструмента. Стирання фрагмента виконуєтьсяпри натиснутій лівій кнопці миші. Ділянка вилученого зображення набуває фонового кольору |
|
Стирання великого фрагмента |
Виправлення > > Очистити виділення |
Рядок меню |
Попередньо слід виділити ділянку, що підлягає очищенню |
|
Очищення всієї робочої ділянки |
Малюнок > Очистити |
Рядок меню |
Робоча ділянка зафарбовується у фоновий колір |
|
Скасування операції |
Виправлення > > Відмінити |
Рядок меню |
Можна скасувати до трьох останніх дій |
|
Операції з текстом |
|||
|
Уведення тексту |
Напис |
Панель інструментів |
Клацнувши мишею, задаємо місце введення, відкривається ділянка введення. Розмір ділянки введення змінюється перетягуванням маркерів зміни розміру. Введення і редагування тексту виконуються клавішами клавіатури |
|
Форматування тексту |
Вид > Панель атрибутів тексту |
Рядок меню |
Вибирається шрифт, розмір, накреслення символів |
|
Операції з кольором |
|||
|
Вибір основного кольору |
— |
Колірна палітра |
Клацаємо лівою кнопкою на потрібному кольорі |
|
Вибір фонового кольору |
— |
14-колірна палітра |
Клацаємо правою кнопкою на потрібному кольорі |
|
Створення додаткової фарби |
Палітра > Змінити палітру > >Визначити колір |
Рядок меню |
Потрібний колірний відтінок вибирається в матриці кольорів і засилається в палітру додаткових кольорів натисканням кнопки (Додати в набір) |
|
Перемикання в чорно-білий режим |
Малюнок > Атрибути > Чорно-біла |
Рядок меню |
|
|
Перемикання в режим роботи з кольором |
Малюнок > Атрибути > Кольорова |
Рядок меню |
|
|
Негативне перетворення малюнка |
Малюнок > > Обернути кольори |
Рядок меню |
Під час перетворення кожен колір заміняється додатковим (кольором) |
|
Визначення кольору пікселя |
Вибір кольорів |
Панель інструментів |
Інструмент «визначає» колір заданої крапки за клацанням миші. При клацанні лівої кнопки даний колір стає основним кольором, при клацанні правою кнопкою — фоновим |
|
Операції з об’єктами |
|||
|
Виділення прямокутної ділянки |
Виділення |
Панель інструментів |
Прямокутна ділянка задається діагональним протяганням миші |
|
Виділення довільної ділянки |
Виділення довільної ділянки |
Панель інструментів |
Довільна ділянка задається протяганням миші по контуру |
|
Копіювання виділеного об’єкта в буфер обміну |
Правка > Копіювати |
Рядок меню |
|
|
Вставка об’єкта з буфера обміну |
Правка > Вставити |
Рядок меню |
Існують два режими вставки — «непрозорий» і «прозорий». Вибір режиму виконується в нижній частині панелі інструментів |
|
Операції з малюнком у цілому |
|||
|
Зміна розміру малюнка |
Малюнок > Атрибути > Ширина/Висота |
Рядок меню |
Розмір малюнка по горизонталі і вертикалі задається введенням числового значення у відповідні поля |
|
Масштабування |
Вид > Масштаб > Звичайний/ Крупний/Вибрати |
Рядок меню |
Уведення тексту може виконуватися тільки в масштабі Normal Size (Звичайний) |
|
Перегляд робочої ділянки |
Вигляд > Переглянути малюнок |
Рядок меню |
Тільки перегляд. Редагування неможливе |
|
Друк малюнка |
Файл > Друк |
Рядок меню |
Настроювання принтера виконується командою Файл > > Параметри сторінки |
|
Операції з файлом |
|||
|
Завантаження файла |
Файл > Відкрити |
Рядок меню |
Формати, що завантажуються: .BMP, JPG, .GIF |
|
Збереження |
Файл > Зберегти/Зберегти як |
Рядок меню |
Формати, що зберігаються: .BMP, JPG, .GIF |
|
Перетворення формату |
— |
Рядок меню |
Послідовно: спочатку завантаження в одному форматі, потім збереження в іншому форматі |
|
Стирання малого фрагмента |
Ластик |
Панель інструментів |
У нижній частині панелі інструментів вибирається розмір інструмента. Стирання фрагмента виконується при натиснутій лівій кнопці миші. Ділянка вилученого зображення набуває фонового кольору, попередньо треба виділити ділянку, що підлягає очищенню |
|
Стирання великого фрагмента |
Правка > Обчистити виділення |
Рядок меню |
— |
|
Очищення всієї робочої області |
Малюнок > Очистити |
Рядок меню |
Робоча ділянка зафарбовується у фоновий колір |
|
Скасування операції |
Правка > Скасувати |
Рядок меню |
Можна скасувати до трьох останніх дій |
|
Форматування тексту |
Вигляд > Панель атрибутів тексту |
Рядок меню |
Вибирається шрифт, розмір, накреслення символів |
Засіб перегляду буфера обміну Windows
Ефективна робота з додатками Windows передбачає широке використання системного буфера обміну. Через буфер обміну між додатками можуть переноситися майже будь-які об’єкти Windows: окремі символи, фрагменти тексту і текстові документи, графічні об’єкти, Web-документи, мультимедійні об’єкти (аудіо- та відеокліпи) і навіть комплексні документи — такі, як бази даних, аркуші і книги електронних таблиць, і багато чого іншого. Буфер обміну універсальний, не всякий додаток має засоби для визначення поточного вмісту буфера. Цю прогалину заповнює наявний в операційній системі стандартний додаток Просмотр буфера обмена.
Стандартний додаток Просмотр буфера обмена запускається командоюПуск/Программы/Стандартные/Служебные программы/Просмотр буфера обмена. У вікні додатка під час запуску автоматично відображається об’єкт, що перебуває в даний момент у буфері. Опис елементів керування програмою подано в табл. 5.3.
Таблиця 5.3
Елементи керування програмою Clipboard Viewer
|
Операція |
Елемент |
Розміще-ння |
Примітка |
|
Очищення буфера обміну |
Правка > Видалити |
Рядок меню |
|
|
Збереження вмісту буфера |
Файл > Зберегти як |
Рядок меню |
Ім’я файла вводиться в поле Файл. Ім’я папки вибирається в списку Папки; файл зберігається у форматі .CLP |
|
Завантаження буфера обміну із зовнішнього файла |
Файл > Відкрити |
Рядок меню |
|
|
Зміна формату перегляду |
Вигляд |
Рядок меню |
Список пропонованих форматів залежить від властивостей об’єкта, що знаходиться в буфері |
Підвищення ефективності і комфортності роботи за допомогою настроювань робочого середовища
Здобуваючи і встановлюючи нову операційну систему, ми розраховуємо одержати робоче середовище, яким, можливо, користуватимемося не один рік. Багато чого з того, що ми робимо на комп’ютері, залежить від властивостей цього середовища. Нам напевно небайдуже, наскільки просто здійснюється керування мишею, наскільки привабливий графічний інтерфейс системи, наскільки зручно організоване перемикання розкладки клавіатури з української мови на англійську і навпаки.
Очевидно, найбільше впливають на продуктивність праці властивості екрана. Якщо встановити занадто низьку роздільну здатність, то робоча площа екрана буде невелика. На екрані розміститься не дуже багато вікон, і доведеться часто змінювати їх розміри (розгортати і згортати), витрачати час на використання смуг прокручування, згадувати, де що знаходиться. При високій роздільній здатності екрана простіше уникнути появи смуг прокручування, вікна папок відразу виявляються місткішими, працювати стає простіше, але підвищується навантаження на очі через необхідність розглядати дрібні значки та шрифти.
Головна вимога до системи — надати можливість зміни робочого середовища з урахуванням специфічних запитів користувача і розв’язуваних ним задач. Система Windows 98, як ніяка інша операційна система у світі, дає можливість маніпулювати параметрами робочого середовища.
На ефективність роботи впливають усі настроювання робочого середовища. Висока роздільна здатність екрана дає можливість розмістити на одній і тій самій площі більше вікон папок і додатків. Висока колірна роздільна здатність виключає необхідність зайвих перемикань для відновлення екранної палітри. Оптимальне настроювання відеоадаптера знижує стомлюваність очей. Правильне встановлення властивостей миші та клавіатури підвищує швидкість виконання операцій і знижує ймовірність помилок.
Комфортні умови праці забезпечуються настроюванням графічного і звукового оформлення робочого середовища, а також автоматизацією рутинних операцій. Якщо робота з комп’ютером створює відчуття комфорту й упевненості в собі, вона приносить радість, а до того ще й гроші.
Зрозуміло, що в різних людей різні уявлення про комфортну роботу, які часто-густо залежать від звички. Одна з особливостей Windows 98 полягає в орієнтації на дві категорії користувачів: на тих, хто звик працювати з автономним комп’ютером, і на тих, хто переважно збирає та аналізує інформацію з Інтернету. Залежно від своїх смаків і намірів можна вибрати придатний стиль керування: класичний (звичайний) чи стиль Web. В останньому випадку Робочий стіл і вікна папок можуть відображатися на екрані у вигляді Web-сторінки, навігація за файловою структурою здійснюється, як навігація в Інтернеті, — один раз клацнувши мишею на посиланні. Для виділення об’єкта досить навести на нього покажчик.
Засоби зміни робочого середовища
Windows 98 має досить системних засобів для керування параметрами робочого середовища. Чимала їх частина зосереджена на Панели управления, хоча в системі є й інші можливості. Панель управления — це ніби «віртуальна папка» в тому сенсі, що на твердому диску фізично немає такої папки, але в системі є
вікно Панель управления, у якому сконцентровані основні засоби для управління робочим середовищем. Самі засоби можуть бути розташовані де завгодно на твердих дисках комп’ютера й у різних папках. Головне призначення вікна Панели управления — централізація доступу до основних засобів настроювання.
Панель управления
Якщо на Рабочем столе чи на Панели быстрого запуска значок папкиПанели управления відсутній, то доступ до неї відкривається або через Главное меню, або через значок Мой компьютер. Основними засобами Панели управления, використовуваними для настроювання робочого середовища Windows, є:
· Специльные возможности — для забезпечення роботи особи, яка має недоліки зору і слуху, а також з обмеженою рухливістю;
· Дата/время — для настроювання системного годинника і системного календаря;
· Тематические композиции — для комплексного оформлення робочого середовища за заданою темою;
· Экран — для настроювання параметрів екрана;
· Игровые устройства — для настроювання джойстиків, геймпадів, ігрових консолей та інших засобів керування комп’ютером;
· Инфракрасные устройства — для настроювання дистанційних засобів керування;
· Интернет — для настроювання властивостей оглядача Internet Explorer 4.0;
· Клавиатура — для настроювання параметрів клавіатури;
· Мышь — для настроювання чутливості й інших параметрів миші;
· Язык и стандарты — для настроювання мовної підтримки і національних форматів відображення дати/часу та символів позначень грошових одиниць;
· Звук — для звукового оформлення системних подій;
· Tweak UI — могутній позасистемний засіб для оформлення Користувацького інтерфейсу (додається до системи);
· Пользователи — для створення окремих конфігурацій користувачів, щоб кожен міг працювати з персональними настроюваннями робочого середовища.
Клацнувши правою кнопкою миші десь на вільній від значків поверхніРабочего стола — відкриваємо контекстне меню, в якому є пункт Свойства. Вибір цього пункту приводить до відкриття діалогового вікна Свойства: Экран (рис. 5.31), за допомогою якого здійснюється настроювання властивостей екрана. Цей прийом аналогічний вибору значка Экран у вікні Панель управления, та оскільки він виконується простіше, користуватися ним зручніше.
Рис. 5.31
Додаткові позасистемні засоби
На дистрибутивному компакт-диску Windows 98 є комплект додаткових службових засобів, за допомогою яких можна керувати настроюваннями робочого середовища.
Папка\Tools\Res kit, у якій зберігається комплект службових програм, призначених як для досвідчених системних адміністраторів, так і для звичайних користувачів. Пакет програм Windows 98 Resource Kit має файл, що її встановлює, Setup.exe. Установлення пакета виконується звичайно через значок Установка і видалення програм вікна Панель управления. З погляду можливості зміни робочого оточення найбільший інтерес являє комплект програм, що входить у папку \Powertoys, і особливо програма Tweak User Interface (Tweak UI). В процесі її установлення у вікні Панель управления створюється додатковий значок. Запуск цього засобу виконується подвійним клацанням. Діалогове вікно Tweak UI має тринадцять укладок. За допомогою Tweak UI можна проводити такі спеціальні настройки операційної системи:
· настройка чутливості органів керування комп’ютером;
· настройка оформлення Windows;
· настройка відображення яликів;
· керування Главным меню;
· вибір «реквизитных» значків;
· відображення дисків;
· відображення елементів Панели управления;
· автоматизація входу в мережу;
· створення нових документів;
· вилучення відомостей про установку програм;
· керування початковим завантаженням;
· відновлення попсованих настройок;
· ліквідовування наслідків роботи.
Детальний опис роботи програми Tweak UI знаходиться за межами нашої роботи, тому тим, хто бажає детальніше ознайомитися з роботою програми Tweak UI, слід звернутися до спеціальної літератури.
Настроювання звичайного Рабочего стола
Для часто використовуваних додатків має сенс перенести їх значки наРабочий стол, щоб додаток завжди був напохваті.
1. У структурі меню Программы клацнути по ньому лівою кнопкою миші. Кнопку не відпускати.
2. Перетягнути покажчик миші на Рабочий стол і відпустити кнопку.
3. Додаток буде вилучено зі структури меню Программы, а його значок утвориться на Рабочем столе.
Для створення значка додатка на Рабочем столе та збереження його в структурі меню Программы на Рабочем столе можна створити ярлик додатка.
1. Зовні ярлик схожий на значок, але в його лівому нижньому куті присутня стрілка. Різниця в тому, що значок об’єкта являє собою сам об’єкт, а ярлик — лише вказує на нього. Якщо зробити для одного об’єкта копіюванням кілька значків, то це рівнозначно його розмноженню. Кожна копія має той самий розмір, що і вихідний об’єкт (при цьому нераціонально витрачається місце на диску). Натомість ярлик об’єкта займає дуже мало дискового простору, однак, як і значок, забезпечує доступ до об’єкта. Запуск додатка клацанням по ярлику здійснюється настільки ж надійно, як і клацанням по значку. Створення ярлика здійснюється в такий спосіб.
2. Вибрати вільне місце і відкрите контекстне меню, у якому вибрати пунктСоздать/Ярлык. З’являється вікно Создание ярлыка. Натисніть на кнопку Обзор,вона відкриває нове вікно Обзор у якому необхідно виділити потрібний файл та натиснути на кнопку Открыть. Після цього повертаємося у вікно з назвоюСоздание ярлыка і обираємо кнопку Далее. На наступному кроці у вікні Выбор названия программы необхідно вказати нове ім’я ярлика.
3. Якщо не влаштовує ім’я ярлика, треба клацнути по ньому правою кнопкою миші й у контекстному меню, що відкривається, вибрати пункт Переименовать, після чого ввести потрібне ім’я.
Настроювання властивостей Панели задач
Загальновживаний метод настроювання об’єктів Windows полягає у зміні їх властивостей, а найзручніший доступ до властивостей об’єктів надає контекстне меню. Для настроювання Панели задач потрібно вибрати на ній місце, вільне від кнопок і значків, і клацнути по ньому правою кнопкою миші. В контекстному меню, що відкривається, вибрати пункт Свойства — з’явиться діалогове вікно Свойства: Панель задач. Нині нас цікавить лише ліва вкладка цього діалогового вікна —Параметры Панели задач (рис. 5.32).
Рис. 5.32
Необхідно встановити прапорець Расположить поверх всех окон, щоб вікна папок і додатків не закривали Панель задач. Вона завжди має бути доступна.
Якщо на поверхні Рабочего стола бракує місця (багато хто зустрічаються з цією проблемою незалежно від роздільної здатності екрана та діагоналі монітора), то можна встановити прапорець Автоматически убирать с экрана. У цьому разіПанель задач ховається за краєм екрана, але автоматично виринає з появою покажчика миші поблизу цього краю.
Якщо Головне меню перевантажене і не вміщається в межах екрана по вертикалі, варто встановити прапорець Мелкие значки в Главном меню. Головне меню стане займати менше місця (це настроювання особливо корисне тим, хто працює зі скромною роздільною здатністю екрана 640 ´ 480 пікселів).
Останній прапорець Отображать часы виводить на Панель задач показ системного годинника — на правому краї Панели задач у ділянці, що називаєтьсяПанель индикации.
Настроювання змісту Панели задач
У системі Windows 98 на Панели задач є спеціальна ділянка, яку називаютьПанели быстрого запуска. Вона розташована на лівому краї Панели задач поруч із кнопкою Пуск. Ця ділянка дає змогу розвантажити Рабочий стол і винести сюди значки найчастіше використовуваних додатків. Незалежно від того, в якому режимі працює Рабочий стол (класичному чи Active Desktop), запустити додатки з Панели быстрого запуска завжди можна, клацнувши один раз мишею. Перевага цієї панелі й у тому, що вона завжди напохваті, і не доводиться шукати, де «сховався» потрібний значок. Розміщення значків додатків на Панели быстрого запускавиконується звичайним перетягуванням їх з Рабочего стола. Перетягувати сюди значки можна також з відкритих вікон папок і, найголовніше, з Проводника. Не треба забувати користуватися правою кнопкою миші при перетягуванні значків додатків, якщо необхідно, щоб джерело залишилося в недоторканності — у цьому разі не можна плутати копіювання та переміщення.
За бажання завдяки Панели быстрого запуска можна «розчистити» Рабочий стол, що на ньому залишаться тільки деякі «реквізитні» значки, що є його постійними атрибутами, не видаляються в Корзину і не переміщуються на Панель быстрого запуска. (Втім, позасистемними засобами можна позбутися й цих значків.)
Панель быстрого запуска обмежена праворуч вертикальним «рубчиком» (маркером зміни розміру). Якщо необхідні значки не вміщаються, перетягнути цей маркер праворуч для створення достатнього запасу вільного місця.
Загальний розмір Панели задач можна збільшити. Для цього потрібно встановити покажчик миші на внутрішню крайку Панели задач і, коли він змінить форму, натиснути ліву кнопку миші та розтягти Панель задач до центру екрана. Панель завдань може зайняти до 50 % площі екрана, хоча корисність такого рішення не очевидна.
Зміна розташування Панели задач
У вихідному стані (після встановлення Windows 98) Панель задачрозташована вздовж нижнього краю екрана, що можна згодом змінити, розмістивши її вздовж кожного з чотирьох країв, наприклад, збоку. Таке положення має свою перевагу. При горизонтальному розташуванні Панели задач зміна її висоти відбувається «кроками», що дорівнюють висоті стандартної кнопки. При вертикальному розташуванні Панели задач регулюється не висота, а ширина з точністю до одного пікселя. На вертикальній Панели задач вміщується набагато більше кнопок, а ширину Панели задач можна установити так, щоб усі написи на кнопках добре читалися. Якщо при цьому Панель задач займає занадто багато місця на екрані, їй задається режим автоматичного заховування.
Для зміни положення Панели задач її слід «підхопити» покажчиком миші натиском лівої кнопки і перетягнути до будь-якого краю. Кнопка миші відпускається, коли на краю екрана утвориться прямокутна рамка. На відміну від вікон переміщення вміст Панели задач при її перетягуванні ніяк візуально не відображається.
Настроювання параметрів екрана
Настроювання параметрів екрана виконується або з Панели управления, або клацанням правою кнопкою миші по Рабочему столу. У першому випадку необхідно відкрити вікно Панель управления і клацнути по значку Экран, у другому випадку вибрати в контекстному меню пункт Свойства. Обидва способи приведуть до відкриття діалогового вікна Свойства: Экран.
Діалогове вікно Свойства: Экран має шість вкладок. Короткий опис призначення кожної вкладки подано нижче.
Вкладка Фон служить для зміни фонового малюнка чи фонового візерунка.
Вкладка Заставка служить для вибору екранної заставки і настроювання режиму її роботи.
На вкладці Оформление зосереджені засоби керування оформленням робочого середовища Windows 98. Тут можна не лише змінити оформлення окремих елементів Рабочего стола, а й застосувати готову схему оформлення.
Настроювання, виконувані на вкладці Web, призначені для оформлення робочого столу Active Desktop. Тут можна підключити чи відключити активні компоненти, оформити підписку на нові компоненти, видалити компоненти, що стали непотрібними, і переглянути попередню розкладку підключених активних компонентів на поверхні Рабочего стола.
Вкладка Эффекты служить для вибору значків Рабочего стола і параметрів відображення.
Вкладка Настройка дає можливість виконувати такі настроювання:
· роздільної здатності екрана («разрешения»);
· колірної роздільної здатності екрана (одночасна кількість відображуваних кольорів);
· виведення значка для швидкої зміни екранних настроювань на панель індикації панелі завдань;
· частоти оновлення екрана;
· установлення і заміна драйвера відеоадаптера;
· настроювання властивостей відеоадаптера, ввімкнення/вимкнення апаратного прискорення операцій із графічними елементами;
· установлення та заміна драйвера монітора;
· вибір параметрів колірного калібрування екрана для точної відповідності колірного настроювання в системі сканер—екран—принтер.
Після встановлення системи Windows 98 одне з перших завдань користувача — перевірити і змінити настроювання властивостей екрана та відеоадаптера.
Настроювання роздільної здатності екрана
Доступні режими роздільної здатності екрана залежать від властивостей відеокарти й монітора. Мінімальна вимога системи Windows 98 — режим 640 ´ 480 пікселів. У цьому режимі по горизонталі екран має 640 елементарних точок, а по вертикалі — 480. Для звичайного використання комп’ютера як побутового пристрою цей режим достатній, але для комфортної роботи в Інтернеті нині бажано мати режим 800 ´ 600 пікселів, у противному разі на більшості Web-вузлів ви зіштовхнетеся з тим, що інформація не вкладається в тісні рамки екрана, і виникає необхідність у постійному використанні горизонтальних смуг прокручування. Для професійного застосування режим роздільної здатності екрана вибирається відповідно до розмірів екрана монітора і припустимого навантаження на очі. У табл. 5.4 наведені дані, що рекомендуються.
Таблиця 5.4
Режими роздільної здатності екрана, що рекомендуються
|
Розмір |
Роздільна |
Додаткові умови |
|
14" |
640 ´ 480 |
Мінімальні вимоги |
|
14" |
800 ´ 600 |
Лише при якісному моніторі |
|
15" |
800 ´ 600 |
Комфортні умови роботи |
|
15" |
1024 ´ 768 |
Короткочасна робота |
|
17" |
1024 ´ 768 |
Комфортні умови роботи |
|
17" |
1152 ´ 864 |
Тривала робота при якісному моніторі |
|
17" |
1280 ´ 1024 |
Короткочасна робота |
Настроювання роздільної здатності екрана виконується переміщенням двигунця на вкладці Настройка. Треба встановити двигунець у потрібне положення і клацнути по кнопці Применить. Нову установку можна застосувати без перезавантаження. Після зміни роздільної здатності екрана протягом 15 секунд на ньому відображатиметься пропозиція прийняти нове настроювання чи відмовитися від нього. Якщо встановлений режим приводить до істотного спотворення екранного зображення, то система не одержить очікуваного підтвердження і по 15-ти секундах автоматично повернеться до колишніх настроювань.
Зміна частоти оновлення екрана
Частота оновлення зображення на екрані залежить від властивостей відеокарти і монітора та прямо зв’язана з установленою графічною роздільною здатністю екрана. Чим вищою є роздільна здатність, тим менш доступна частота оновлення екрана. Змінивши роздільну здатність екрана, обов’язково потрібно перевірити частоту оновлення.
Якщо після зміни графічної роздільної здатності екрана з’явилися явні геометричні спотворення пропорцій і форми зображення, це також може бути пов’язане з неоптимальною частотою оновлення екрана. Не слід поспішати вдаватися до ручного регулювання монітора — спочатку необхідно перевірити частоту оновлення екрана.
Регулювання частоти оновлення екрана виконується в діалоговому вікні властивостей відеоадаптера: у діалоговому вікні Свойства: Экран відкрити вкладкуПараметры і клацнути по кнопці Дополнительно — відкриється діалогове вікно властивостей відеокарти (рис. 5.33). Після цього відкрити вкладку Адаптер і клацнути по кнопці списку, що розкривається, Частота обновления.
Рис. 5.33
Залежно від типу відеокарти в цьому списку можуть бути присутніми кілька можливих частот, а також режими Оптимальный і Частота обновления устанавливается видеоадаптером. Якщо відомі припустимі параметри монітора, можна вибрати максимально можливу частоту, що він підтримує. Якщо властивості монітора не відомі, не треба ризикувати — бажано установити режим автоматичного вибору частоти оновлення, вибравши варіант Оптимальный чиЧастота обновления устанавливается видеоадаптером. Після перезавантаження комп’ютера слід обов’язково перевірити, що змінилося.
Існують практичні рекомендації для вибору частоти оновлення екрана:
· частота оновлення, нижча від 60 Гц, вважається неприпустимою для нормальної роботи. Тремтіння зображення помітно навіч, призведе до стомлюваності та погіршення самопочуття;
· частота оновлення 72 Гц є мінімальною для тривалої роботи з комп’ютером;
· частота оновлення 85 Гц є нормативною для тривалої роботи і дає можливість уникнути перевантажень органів зору;
· частота 100 Гц і вище є комфортною і досяжна на відносно дорогих моделях моніторів і відеоадаптерів;
· усі режими «з чергуванням рядків», у яких працюють деякі відеоадаптери, мовби подвоюючи частоту оновлення екрана та обробляючи зображення через рядок, неприпустимі. Якість зображення при цьому значно знижується.
Зміна колірної роздільної здатності екрана
Колірна роздільна здатність екрана визначає, скільки різних колірних відтінків може відтворюватися одночасно. Мінімальна вимога Windows 98 — 256 кольорів. При цьому на завдання кольору кожного піксела витрачається один байт відеопам’яті.
У режимі High Color на кожен піксел виділяються 2 байти(16 бітів) — у цьому режимі відтворюється понад 65 тис. кольорів одночасно. У режимі True Color на кожен піксел витрачається 3 байти (24 біти), й у цьому режимі одночасно відображається до 16,7 млн кольорів. Сучасні відеокарти підтримують також режимSuper True Color (32 байти на піксел), хоча на око помітити відмінність від режимуTrue Color можуть лише фахівці.
Під час роботи в Інтернеті рекомендується використовувати режим відображення 256 кольорів (нині цього поки що досить). В усіх інших випадках у системі Windows 98 рекомендується колірна роздільна здатність, не нижча High Color, хоча працювати в режимі 256 кольорів усе-таки можна.
Чим вищою є колірна і графічна роздільна здатність екрана, тим більшою — потреба у відеопам’яті, тому доступний режим колірної роздільної здатності залежить від установленої графічної роздільної здатності та обсягу пам’яті відеоадаптера. Ця залежність відображена в табл. 5.5.
Таблиця 5.5
Графічна роздільна здатність і обсяг відеопам’яті
Графічна
|
Колірна |
Обсяг відеопам’яті,
|
|
640 ´ 480 |
256 кольорів |
0,5 |
|
800 ´ 600 |
High Color |
1,0 |
|
800 ´ 600 |
True Color |
2,0 |
|
1024 ´ 768 |
High Color |
2,0 |
Зміна колірної роздільної здатності, як і графічної, здійснюється на вкладціПараметры. Для цього потрібно відкрити список, що розкривається, Цветовая палитра вибрати потрібне настроювання, після чого клацнути по кнопціПрименить чи ОК.
Зміна фонового малюнка і фонового візерунка
Для оформлення Рабочего стола можна застосувати фоновий малюнок, фоновий візерунок чи обидва засоби разом (якщо фоновий малюнок покриває не всю площу Рабочего стола).
Зміна фонового малюнка чи фонового візерунка здійснюється на вкладці Фондіалогового вікна Свойства: Экран (рис. 5.29). Для зміни фонового малюнка і фонового візерунка: вибрати бажаний малюнок зі списку, що розкривається, і клацнути по кнопці Применить чи ОК.
Фоновий малюнок (.BMP) може по-різному розташовуватися на Рабочем столе. У системі Windows 98 реалізовані три способи розміщення: По центру,Рядом і Растянуть. Для вибору способу розташування фонового малюнка служить список, що розкривається, Вывести.
У процесі виведення способом Рядом малюнка повторюється до повного заповнення Рабочего стола (кратність залежить від прийнятої роздільної здатності екрана та фізичних розмірів малюнка). В режимі Растянуть малюнок перемасштабовується і заповнює весь екран. При цьому неминучим буває перекручування змісту малюнка. Ступінь спотворення залежить від вихідних розмірів малюнка і коефіцієнта масштабування. При викладанні способом По центру навколо малюнка може залишатися порожнє поле, якщо його розмір менший від розміру Рабочего стола для прийнятої роздільної здатності екрана. В цьому разі вільне поле можна заповнити фоновим візерунком. Застосовують фоновий візерунок і в тому випадку, коли фоновий малюнок узагалі не використовується.
Якщо кнопка Узор активна, то клацнувши по ній, відкриємо список вибору візерунка. Додатково надається можливість самостійного редагування візерунка — кнопка Изменить.
Фонові малюнки, встановлені разом з операційною системою, зберігаються в папці Windows. Якщо помістити туди малюнок, зроблений власноручно, то він також відображатиметься в списку фонових малюнків вкладки Фон діалогового вікна Свойства: Экран, і можна буде прикрасити ним Рабочий стол. Якщо ж він зберігається деінде, то кнопка Обзор дасть можливість розшукати потрібний малюнок чи документ HTML і використовувати їх як фонове зображення.
Зміна екранної заставки
Екранні заставки перестали відігравати роль засобу попередження вигоряння люмінофора екранів відтоді, як технологія виготовлення моніторів піднялася на вищий рівень. Нині про збереження моніторів уже ніхто не думає, але екранні заставки, як і раніше, застосовуються вельми широко. Для програмістів-початківців створення власної заставки стало чимось на кшталт дипломної роботи, а для користувачів колекціонування й випробування нових заставок приємно урізноманітнює роботу з комп’ютером.
Крім того, що заставки урізноманітнюють роботу і нерідко дарують суто естетичне задоволення, вони виконують також функцію захисту інформації на екрані від стороннього ока. Це, звичайно, не означає, що за допомогою заставки можна захиститися, скажімо, від промислового шпигунства, але розчарувати зацікавленого колегу чи випадкового відвідувача все-таки можна.
Колекція заставок, установлюваних разом із системою Windows 98, налічує кілька десятків примірників. До неї входять також ті заставки, що встановлюються разом з тематичними композиціями Рабочего стола. Вибір, підімкнення та настроювання заставок виконуються на вкладці Заставка діалогового вікнаСвойства: Экран (рис. 5.31). Основні елементи керування вкладки Заставка:
· список, що розкривається, Заставка служить для вибору заставки;
· діалогове вікно Параметры служить для настроювання параметрів заставки (різні заставки мають власні набори регульованих параметрів);
· кнопка Просмотр служить для відображення зменшеної копії заставки в ділянці попереднього перегляду;
· прапорець Пароль дає змогу встановити режим захисту екранної заставки паролем (у цьому разі вимкнути заставку і побачити зображення на екрані може тільки особа, яка знає пароль);
· кнопка Сменить служить для зміни пароля (змінити пароль може лише особа, яка знає чинний пароль);
· поле лічильника Интервал служить для завдання інтервалу часу, по закінченні якого відбувається автоматичне ввімкнення заставки, якщо протягом цього періоду не було активних дій із клавіатурою, мишею й іншими органами керування. На цій же вкладці виконується настроювання енергозберігаючих функцій монітора:
— клацнувши по кнопці Параметры, відкриємо діалогове вікно Свойства: Управление питанием;
— встановлюється в списках, що розкриваються, Отключение монитора іОтключение жесткого диска величина інтервалу часу, після якого вмикається режим енергозбереження.
Зміна оформлення Windows
Зміною оформлення Windows доводиться займатися не так часто, як зміною роздільної здатності екрана чи колірної р/здатності, але часом така необхідність усе-таки виникає. Настроювання виконуються на вкладці Оформление діалогового вікна Свойства: Экран (рис. 5.34).
Рис. 5.34
Засоби керування, подані на цій вкладці, мають відношення насамперед до елементів оформлення вікон і Рабочего стола. Тут можна зробити вибір і настроювання кольорів і шрифтів майже для двох десятків елементів оформлення.
Порядок настроювання оформлення вікон і Рабочего стола є таким.
1. У списку, що розкривається, Элемент вибирається елемент оформлення, що вас цікавить. Його також можна вибрати, клацнувши по елементу в ділянці попереднього перегляду.
2. У палітрах, що розкриваються, Цвет і Цвет2 вибирається колір елемента оформлення. Якщо другий колір для елемента не передбачений, палітра Цвет2 не активізується.
3. Розмір елемента можна змінити в полі лічильника Размер.
4. Якщо елемент має шрифтовий зміст, у списку, що розкривається, Шрифтможна вибрати гарнітуру шрифту.
5. Можна змінити розмір шрифту, його колір і накреслення. Доступні два види накреслення: напівжирне (Ж) і похиле (К).
6. Проведені настроювання можна застосувати до всього екрана, клацнувши по кнопці Применить, і зберегти — клацнувши по кнопці ОК. Якщо обрані настроювання не влаштовують, від них можна відмовитися, клацнувши по кнопціОтмена.
Настроювання оформлення Windows вимагає не лише копіткої роботи, а й певних дизайнерських навичок. Добре рішення з оформлювання досягається далеко не відразу, тому в системі є колекція заготовок, що називаються схемами оформлення. Кожна схема являє собою закінчений комплекс настроювань різних елементів оформлення. Тому можна застосувати одну з заготовлених схем чи створити власну схему і зберегти її на диску під новим ім’ям.
Вибір готової схеми оформлення здійснюється за допомогою кнопки списку, що розкривається, Схема. Можна вибрати будь-яку схему з трьох десятків заготовок і оцінити її в ділянці попереднього перегляду. Схема застосовується натисканням кнопок Применить чи ОК. Часто власноручну зміну оформлення окремих елементів зручніше починати не «з нуля», а редагуючи готову схему. Якщо вдалося створити нове рішення з оформлення, його можна зберегти як готову схему, клацнувши по кнопці Со-
хранить как. У поле Сохранение цветовой схемы ввести назву схеми та клацнути по кнопці ОК. Надалі ця схема відображатиметься в списку Схемы, що розкривається, і стане доступна для вибору.
Додаткові елементи оформлення Windows
Деякі додаткові елементи оформлення Windows 98 подані на вкладціЭффекты. Група Значки Рабочего стола дає можливість змінити зовнішній вигляд деяких «реквізитних» значків — таких, як Корзина, Мой компьютер та ін. КнопкаСменить значок дає змогу вибрати інше оформлення значка. Стандартный значокслужить для скасування вибору і повернення до стандартного оформлення. Якщо потрібно, щоб у режимі перегляду Рабочего стола як Web-сторінки він не захаращувався значками, то слід встановити прапорець Убирать значки.
Група прапорців Эффекты служить для персональної зміни оформлення Windows.
Прапорець Применить крупные значки забезпечує найпростіший спосіб дворазового збільшення розміру значків на Рабочем столе. Може використовуватися для швидкої зміни оформлення екрана, якщо з комп’ютером працює дитина.
Прапорець Улучшенные значки застосовується для поліпшеного представлення значків. При цьому зовнішній вигляд значків справді поліпшується, хоча це певною мірою позначається на продуктивності комп’ютера. Якщо процесор системи має частоту, меншу 100 МГц, цей режим краще відімкнути.
Прапорець Анимация меню окон и списков установлює режим анімації, що надає неповторного колориту Windows 98. Якщо цей прапорець скинути, установлюється такий самий стиль відкриття вікон, меню та списків, які розкриваються, котрий раніше використовувався у Windows 95. Під час установлення цього прапорця також бажано взяти до уваги продуктивність процесора.
Прапорець Сглаживать неровности экранных шрифтов служить для ввімкнення режиму згладжування шрифтів. Необхідність «згладжування» викликана тим, що при контрастній колірній схемі добре проглядаються окремі піксели, з яких побудовані шаблони символів. У результаті екранні шрифти можуть на вигляд бути «зазубреними», що особливо помітно за низької роздільної здатності екрана. Суть «згладжування» полягає в тому, що між окремими темними та світлими пікселами вбудовуються додаткові піксели проміжної яскравості. У результаті зображення символів на екрані виходить рівнішим.
Прапорець Отображать содержимое окна при перетаскивании дає можливість переміщувати і розтягувати вікна на екрані разом з їх умістом, що не тільки значно поліпшує оформлення робочого середовища, а й, як не дивно, сприяє зростанню продуктивності (на комп’ютерах із процесором Pentium 100 чи вище).
Друк документа
Ця операція в Windows виконується дуже просто. Якщо даний документ відкритий, у меню Файл вибираємо команду Печать. Якщо документ не відкритий, його потрібно знайти в папці Мой компьютер у вікні провідника Windows і скопіювати у відповідний принтер у папці Принтеры. Для цього слід відкрити папкуПринтеры, що знаходиться в папці Мой компьютер, і, захопивши мишкою файл документа, відпустити його над значком принтера. На час друкування документа в нижньому правому куті панелі завдань з’явиться значок принтера. Його зникнення означає, що друкування документа завершено. Щоб спростити доступ до принтера, можна створити для нього ярлик на Рабочем столе. Якщо необхідно надрукувати графічний об’єкт, то в меню Пуск вибираємо команду Настройка, потім Принтеры. Клацаємо правою кнопкою значок потрібного принтера і вибираємо команду Свойства, потім вкладку Графика (рис. 5.35).
Рис. 5.35
Набір доступних параметрів істотно залежить від типу використовуваного принтера.
Якщо є потреба друкувати кілька об’єктів, то необхідно створити чергу друку, скопіювавши їх усі на значок принтера. Зміна порядку документів у черзі друку здійснюється так:
1. Натиснути кнопку Пуск, вибрати команду Настройка, а потім Принтеры.
2. Двічі клацнути по значку використовуваного принтера.
3. Вибрати документ і перетягнути його в інше місце в черзі.
4. Перемістити документ можна лише до початку його виведення на друк.
Висновки
Історія MS DOS демонструє паралельність розвитку апаратних і програмних засобів: поява нових пристроїв неминуче «знаходить відгук» у зміні операційної системи. Водночас, історія Windows є прикладом того, як операційне середовище випереджає поточні потреби користувачів і визначає розвиток електронно-обчислювальної техніки на багато років уперед. Залишаючись поза увагою протягом 1985—1990 р., середовище Windows змінило обличчя комп’ютерного світу в наступне п’ятиліття.
Очевидно, кілька років ще буде залишатися бездіяльним такий засіб Windows 98, як WebTV for Windows, але в XXI столітті архітектура широкого мовлення, основи якого закладені в цій програмі, вплине на життя кожної людини, незалежно від того, чи користується вона комп’ютером.
Сьогодні відеотелефонія вже є реальною для користувачів Windows 98 за допомогою програм Microsoft NetMeeting. Щоправда, нині відеотелефонія доступна лише для деякого, але мине лише кілька років, і відеоконференції на підприємствах стануть звичайною справою, а відеоконтроль за діяльністю певних торгових точок потрібний уже тепер, навіть у малому бізнесі. Телефонна лінія, недорога відеокамера, персональний комп’ютер і операційна система Windows — ось і все, що для цього потрібно.
Пересічні користувачі, які ніколи не вивчали програмування, давно мріють про самореалізацію за допомогою персонального комп’ютера платформи IBM PC. Десяток років тому найпростіший восьмирозрядний побутовий комп’ютер будь-якої системи давав можливість увімкнути його в мережу і починати творчі експерименти без необхідності що-небудь завантажувати і вивчати щось складніше від Бейсика. З операційною системою Windows 98 до мільйонів простих людей повертається можливість творчості і самореалізації. Не виходячи за межі Windows 98, можна своїми руками створити мультимедійну енциклопедію! Тут усе передбачено: редактор Frontpage Express для створення мультимедійних документів, оглядач Internet Explorer 4.0 для перегляду їх, засоби мультимедіа для управління звуковим і музичним супроводом, графічні й текстові редактори для роботи з графікою та текстами.
Засоби сертифікації видавців і програмного забезпечення, як і засоби керування електронним банківським рахунком, включені в Internet Explorer 4.0, теж раніше чи пізніше дадуть реальну віддачу. Вони вже нині застосовуються тими, хто, працюючи вдома, випускають комп’ютерні програми і, не залишаючи робочого крісла, сертифікують їх у світових центрах, виставляють на продаж в електронних магазинах Інтернету і керують своїми банківськими рахунками засобами Windows 98.
Windows 2000 — альтернатива Windows 98
У процесі розвитку операційних систем можна зауважити орієнтацію на збільшення обсягу взаємодії з Інтернетом та зручності, а також появу нових можливостей у цьому напрямку. Нова система Windows 2000 також підтримує цю тенденцію.
2000 року побачили світ три продукти компанії Microsoft — Windows 2000 Professional, Windows 2000 Server і Windows 2000 Advanced.
Windows 2000 Professional побудована на ядрі Windows NT, що до того ж удосконалювалося протягом трьох років (з моменту виходу Windows NT 4). Це зручна та надійна операційна система, що поєднує кращі якості Windows NT 4 Workstation і Windows 98 (наскільки це виявилося можливим).
Зупинимося на особливостях нової операційної системи.
Windows 2000 Professional не розглядається як заміна Windows 98, вона не позиціонується як споживацька операційна система. У цьому амплуа виступила Windows Millennium.
Windows 2000 Professional — насамперед мережна операційна система, і найбільший ефект від її використання може спостерігатися саме в мережному довкіллі (під керуванням, природно, одного з серверних варіантів Windows 2000), однак у багатьох випадках її можна використовувати і як заміну Windows 98 на настільних і навіть мобільних комп’ютерах. Головним чином це забезпечується реалізацією в Windows 2000 Professional підтримки Plug-and-Play (пристроїв, що самоналаштовуються) і ACPI.
Нова операційна система «знає» величезну кількість устаткування і працює з ним не гірше, а іноді навіть краще від Windows 98. Особливо добре вона вміє працювати з мережними адаптерами та мережними картами.
Для індивідуальних користувачів важлива підтримка сучасного мультимедійного устаткування, і тут ситуація значно поліпшилася, хоча наразі вона все ще далека від ідеалу. Наприклад, Windows 2000 Professional має у своєму розпорядженні драйвери для багатьох 3D-акселераторів (пристроїв для поліпшення якості графіки). Крім того, в неї вбудована повна версія Direct 7, а підтримка OpenGL є присутньою ще з колишніх версій (можна без проблем грати в сучасні 3D-ігри, хоча швидкість зміни кадрів є майже в півтора раза нижчою, ніж у Windows 98, і причиною тому не нова операційна система — надійність Windows 2000 Professional навряд чи змогла б ужитися з повними помилок драйверами, що їх розроблювачі роками не можуть довести до ладу. Безумовно, потрібно розуміти, що нині Microsoft розглядає Windows 2000 Professional винятково як корпоративну платформу, а отже, практично не приділяє увагу розважальним аспектам).
У багатьох випадках Windows 2000 Professional є набагато простішою і зручнішою не тільки лише від Windows NT 4, а й навіть від Windows 98 — так, зміни численних настроювань, включаючи параметри ТСР/ТР, не вимагають перезавантаження комп’ютера. Інший приклад — система вилученого доступу: для кожного з’єднання можна скласти список телефонних номерів, що не тільки будуть перебиратися під час додзвонювання, а й автоматично сортуватися за приступністю; можна також виключити необхідність підтвердження різних дій і т. ін. З’явилася можливість початкового завантаження в командний рядок, про яку давно мріяли адміністратори. У Windows 2000 Professional RC3 включені повна й остаточна версія Direct 7; Internet Explorer 5.01, що містять новітні виправлення і заплатки; Outlook Express, у якій нарешті з’явилася можливість роботи з повідомленнями про доставку/прочитання повідомлень; остання версія NetMeeting 3.01; аналоги кращих системних аплетів з Windows 98, у тому числі програма дефрагментації твердих дисків; підтримка FAT32, яку має сенс вибирати індивідуальним користувачам.
Проте з погляду індивідуального чи домашнього користувача, ситуація з новою системою небездоганна. По-перше, відсутня цілковита сумісність: DOS-орієнтовані ігри та деякі серйозні додатки не запускаються, те саме можна сказати й про 16-розряднй і меншою мірою 32-розрядний додаток для Windows 9x; підтримка сучасних мультимедійних пристроїв не завжди здійснюється в повному обсязі.
По-друге, відносно висока ресурсоємність і, відповідно, проблеми з продуктивністю. Офіційні системні вимоги досить невисокі (Pentium 166, 32 MB RAM, близько 600 MB на твердому диску), і Microsoft стверджує, що машина з 64 MB RAM Windows 2000 Professional повинна обганяти Windows 98, однак навіть без усяких тестів відчувається, що деякі стандартні операції — завантаження, відновлення бази даних драйверів — виконуються занадто довго. Зате чимало тестерів позитивно відгукувалися про продуктивність нової ОС у системах із 128 MB RAM; щодо процесора, то, на загальну думку, цілком достатньо рівня Pentium ІІ 300 MHz.
У Windows 2000 Professional є весь необхідний інструментарій (насамперед керування живленням) і для роботи на мобільних ПК.
Можна сказати, що Windows 2000 — «найпростіша» Windows. Певні зміни в користувальницькому інтерфейсі з’являлися практично в кожній збірці. Нові піктограми, вдаліші системні шрифти, широкий вибір схем оформлення робочого столу, зміна назв певних системних піктограм і аплетів (наприклад, Network Neighborhood перейменована в My Network Places) — усе це причепурювання. Є, одначе, й істотніші зміни:
· нові вікна Open/Save, працювати з якими справді зручно;
· нові системні папки My Pictures і My Faxes зі специфічним інтерфейсом;
· змінений рядок меню і підменю.
У лівій частині вікна відкриття/збереження з’явився список найчастіше використовуваних папок. З його допомогою можна одним клацанням миші перейти в папки History (вона доповнює підменю Документы головного меню Windows),Мои документы, Избранное чи на Рабочий стол. Також вікно містить кнопку «Назад». Крім того, воно намальоване дуже красиво і в ньому є в півтора раза більше об’єктів, ніж було раніше.
Вдосконалення торкнулися й буфера обміну. Тепер у нього можна вирізувати чи копіювати до дванадцяти об’єктів, а потім вставляти їх поодинці чи всі разом командою Paste All.
Відразу після запуску Windows меню вже містять команди, використовувані протягом 95 % робочого часу, а рідко викликувані команди в них не відображені. Розташована в нижній частині кожного меню кнопка розширення виводить на екран повний набір варіантів, так що можна одержати доступ до всіх команд. Крім того, меню автоматично розширюється відповідно до правил технології IntelliSenese (наприклад, по закінченні певного відтинку часу, за затримки покажчика миші і т. ін.). Коли вибирається якась команда — вона переміщується ближче до початку меню. За бажанням ця функція легко може бути налаштована чи виключена.
Настроювані панелі інструментів працюють багато в чому так само, як і настроюване меню. У Windows 2000 вони виводяться з накладенням, в один рядок. До всіх команд можна одержати доступ, клацнувши мишею по трикутному символу (шеврону), що є на кожній панелі. Вибрані значки переміщуються у видиму частину панелі, а ті, що давно не застосовувалися, віддаляються за роздільник і стають невидимими. Щоб вивести на екран більше значків, потрібно пересунути бігунок. З часом конфігурація панелей інструментів підлаштовується під потреби користувача — в результаті вдається уникнути захаращення екрана і при цьому полегшити доступ до найчастіше застосовуваних функцій.
Крім того, спростилося настроювання панелей. Досить клацнути на кнопціToolbar Options, що є на всіх панелях, навести курсор по кнопку Add or Remove Button, і на екрані з’явиться список усіх доступних для даної панелі кнопок. У ньому можна позначити прапорцем кнопки, що повинні бути видимі на екрані, а також забрати прапорці з непотрібних. Істотно змінився й пакет Microsoft Office.
Легше стало переходити від вікна до вікна. Звичайно в будь-якому додатку з багатодокументним інтерфейсом переключення між файлами, що редагуються, здійснюється через меню Вікно (Window). Проте розробники Office змогли ще більше спростити і цей, сам по собі нескладний, процес. Тепер якщо відкрити дві таблиці Excel, вони відобразяться на панелі завдань за допомогою двох (а не однієї, як було раніше) кнопок. Переходити від вікна до вікна в такий спосіб дуже зручно.
В Office 2000 помічник став на вигляд зовсім іншим. По-перше, він набагато привабливіший. По-друге, він сам вибирає для себе оптимальне розташування, щоб не заважати працювати.
Але й це ще не все. Тепер помічник мовби живе власним життям. Так, як, наприклад, маленьке, грайливе кошеня, що замінило паперову кішку, Office 97 може крутити хвостом, умиватися, спати в кількох позах, ганяти метелика і багато чого іншого. А коли в нього виникне бажання щось підказати, він не пропустить цієї знаменної події — йому аж свербить вистрибнути з екрана!
Насправді вдосконалення торкнулися практично кожного модуля й аспекту системи, програми організовані логічніше, вибір параметрів за замовчуванням виправданіший і т. ін. З’явилася безліч нових дрібних корисностей, наприклад спеціальна піктограма, що оповіщає про обрив з’єднання не тільки під час роботи через вилучений доступ, а й у локальній мережі. Персоналізовано меню Start (Пуск), користувач може легко налаштувати його на власний смак, у тому числі виключити «персонализацію», розгорнути аплети панелі керування, список принтерів і т. ін.
Словом, Microsoft майже виконала всі обіцянки, незважаючи на чергову відстрочку в реалізації своєї глобальної ідеї — переведення ОС усіх рівнів на єдине ядро. По суті, за бортом частково залишилися тільки «геймери» та користувачі «раритетного» ПО, а також власники застарілого устаткування, які змушені будуть задовольнятися Windows 98 (а деякі і більш ранніми версіями). Але тут важливо зрозуміти одне: зрештою, нова операційна система — не самоціль, а лише більш-менш ефективна платформа для розв’язування конкретних задач.
Основні терміни та визначення
Microsoft Windows — інтегрована графічна операційна система для роботи з локальним або мережним комп’ютером.
Plug & Play — технологія спрощеного відкритого підімкнення нових пристроїв до комп’ютера («Підімкнув — Працюй!»).
Вікна — основні об’єкти, в яких проводиться робота з інформацією.
Меню — список команд, які можна виконати для даного об’єкта.
Операційна система (ОС) — сукупність програм, призначених для управління всіма апаратурними та програмними ресурсами комп’ютера.
Панель завдань — засіб швидкого запуску програмних додатків і перемикання між ними.
Папка — об’єкт, що є вмістилищем для файлів та інших папок.
Системне програмне забезпечення — сукупність програмних засобів, що забезпечують користувачеві за наявного обладнання експлуатацію комп’ютера й усіх його компонентів.
Ярлик — графічний елемент, що використовується для прискореного доступу до об’єктів.