Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Тема- Управління капіталом підприємства Виконала студентка групи- 6

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 8.12.2024

Міністерство освіти і науки України

Київський національно-економічний університет

Вінницький торговельно-економічний інститут

Кафедра економіки підприємства та міжнародної економіки

РЕФЕРАТ

з дисципліни:

«Економіка торговельного підприємства»

Тема:

«Управління капіталом підприємства»

Виконала студентка  групи:

6.030601.01-Д-10 МО-41

Ковальська Я.С

Вінниця 2013

ПЛАН

  1.  Економічна сутність та класифікація капіталу підприємства
  2.  Мета формування та характеристика складових власного капіталу підприємства
  3.  Політика управління власним капіталом підприємства
  4.  Політика управління позиковим капіталом підприємства
  5.  Ефект фінансового левериджу

  1.  
    Економічна сутність та класифікація капіталу підприємства

Капітал представляє собою накопичений шляхом заощаджень запас економічних благ у формі грошових коштів та реальних капітальних товарів, які залучаються його власниками в економічний процес як інвестиційний ресурс та фактор виробництва з метою отримання доходу. Його функціонування в економічній системі базується на ринкових принципах і пов’язане з факторами часу, ризику та ліквідності. Капітал підприємства класифікується за такими основними ознаками (табл. 1):

Таблиця 1

Класифікація капіталу підприємства

Ознака класифікації

Класифікаційні групи

І. За джерелами залучення

1. Згідно власності капіталу, що сформований

  •  Власний
  •  Позичковий

2. За групами джерел залучення капіталу по відношенню до підприємства

  •  Залучений з власних джерел
    •  Залучений із зовнішніх джерел

3. За національною належністю власників капіталу, що надають його у господарське використання

  •  Національний (вітчизняний)
    •  іноземний

4. За формами власності

  •  Приватний
    •  Державний 

ІІ. За формами залучення

1. За організаційно-правовими формами

  •  Акціонерний
    •  Пайовий
      •  Індивідуальний 

2. За натурально-речовою формою

  •  В грошовій формі
    •  У фінансовій формі
      •  В матеріальній формі
      •  В нематеріальній формі

3. За часом періоду залучення капіталу

  •  Довготерміновий (перманентний)
    •  Короткотерміновий 

ІІІ. За характером використання

1. За мірою залучення в економічний процес

  •  Капітал, що використовується в економічному процесі
    •  Капітал, що не використовується в економічному процесі

2. За сферами використання в економіці

  •  Капітал, що використовується в реальному секторі економіки
    •  Капітал, що використовується у фінансовому секторі економіки

3. За напрямами використання в господарській діяльності

  •  Як інвестиційний ресурс
    •  Як виробничий ресурс
      •  Як кредитний ресурс

4. За особливостями використання в інвестиційному процесі

  •  Початково інвестований
    •  Реінвестований
      •  Дезінвестований 

5. За особливостями використання у виробничому процесі

  •  Основний
    •  Оборотний 

6. За мірою участі у виробничому процесі

  •  Працюючий
    •  Непрацюючий 

7. За рівнем ризику використання

  •  Безризиковий
    •  Низькоризиковий
      •  Середньоризиковий
      •  Високоризиковий 

8. За відповідністю правовим нормам використання

  •  Легальний
    •  «Тіньовий»

  1.  Характеристика складових власного капіталу підприємства

Мета формування власного капіталу підприємства:

а) формування за рахунок власного капіталу необхідного обсягу необоротних активів (основні засоби, нематеріальні активи, незавершене будівництво, довгострокові фінансові інвестиції та ін.).

Сума власного основного капіталу розраховується за формулою:

ВКос = НАДПКна,


де ВКоссума власного основного капіталу, сформованого підприємством,

НАзагальна сума необоротних активів,

ДКПнасума довгострокового позичкового капіталу, що використовується для фінансування необоротних активів підприємства;

б) формування за рахунок власного капіталу обсягу оборотних активів.

Суму власного оборотного капіталу розраховують за формулою 6

ВКоб = ОАДПКоКПК,

де ВКобсума власного оборотного капіталу, сформованого підприємством,

ОАзагальна сума оборотних активів підприємства,

ДПКосума довгострокового позичкового капіталу, що використовується для фінансування оборотних активів підприємства,

КПКсума короткострокового позичкового капіталу, що залучається підприємством.

Сформований підприємством власний капітал є фінансовою основою діяльності підприємства. На діючому підприємстві власний капітал представлений наступними основними формами (рис. 1):


Рис. 1. Форми власного капіталу.

Основним елементом власного капіталу є статутний капіталце сума коштів, що внесені в майно підприємства власниками (учасниками, засновниками). Розмір СК визначається за домовленістю між засновниками, фіксується в установчих документах. СК вважається досить умовною одиницею, так як з часом кошти, внесені до СК, можуть бути приморожені, втрачені повністю або частково. Тому об’єктивною оцінкою будь-якого підприємства є не розмір СК, а кошти чистих активів.

Пайовий капіталце сукупність коштів фізичних та юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності. Складається з сум пайових внесків.

Додатковий капітал складається з емісійного доходу, тобто доходу, одержаного від розміщення акцій власної емісії за цінами, які перевищують номінальну вартість; іншого вкладеного капіталу; дооцінки активів; безоплатного одержання необоротних активів; іншого додаткового капіталу.

Вилучений капіталце фактична собівартість акцій власної емісії, вилучених товариством у своїх акціонерів. Від повинен бути або перепроданий або анульований.

Резервний капітал представляє собою суму резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

  1.  Політика управління власним капіталом підприємства

Політика управління власним капіталом підприємства полягає в управління формуванням власних фінансових ресурсів Головною задачею управління є забезпечення необхідного рівня самофінансування розвитку господарської діяльності підприємства в наступному періоді. Основні етапи управління здійснюються по таких основних етапах:

  1.  Аналіз формування власних фінансових ресурсів підприємства в наступному періоді;
  2.  Визначення загальної потреби у власних фінансових ресурсах;
  3.  Оцінка вартості залучення власного капіталу з різних джерел;
  4.  Забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел;
  5.  Забезпечення необхідного обсягу залучення власних фінансових ресурсів із зовнішніх джерел;
  6.  Оптимізація співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів.

Потреба у власних фінансових ресурсах визначається за формулою:

Пк х Увк

Пвфр = ───── - ВКпоч + Пр ,

100

де Пвфрзагальна потреба у власних фінансових ресурсах підприємства в запланованому періоді,

Пкзагальна потреба в капіталі на кінець планового періоду,

Увкзапланована питома вага власного капіталу в його загальній сумі,

ВКпочсума власного капіталу на початок планового року,

Прсума прибутку, спрямованого на споживання в плановому періоді.

Потреба в залученні власних фінансових ресурсів за рахунок зовнішніх джерел розраховується за такою формулою:

ВФРзовн = Пвфр -ВФРвнут,

де ∆ВФРзовнпотреба в залученні власних фінансових ресурсів за рахунок зовнішніх джерел,

Пвфрзагальна потреба у власних фінансових ресурсах підприємства у плановому періоді,

ВФРвнутсума власних фінансових ресурсів, які плануються до залучення за рахунок внутрішніх джерел.

Ефективність розробленої політики формування власних фінансових ресурсів оцінюється за допомогою коефіцієнта самофінансування підприємства в наступному періоді. Його рівень повинен відповідати поставленій меті.

ВФР

Ксф = ───── ,

А + Свфр

де Ксфкоефіцієнт самофінансування розвитку підприємства в майбутньому періоді,

ВФРзапланований обсяг формування власних фінансових ресурсів,

Азапланований приріст активів підприємства,

Свфрзапланований обсяг витрачання власних фінансових ресурсів підприємства на цілі споживання.

Успішна реалізація розробленої політики формування власних фінансових ресурсів пов’язана з вирішенням наступних основних задач:

  •  забезпечення максимізації формування прибутку підприємства з урахуванням допустимого рівня фінансового ризику;
  •  формування ефективної політики розподілу прибутку (дивідендної політики) підприємства,
  •  здійснення додаткової емісії акцій або залучення додаткового пайового капіталу.

Головною метою розробки дивідендної політики є встановлення необхідної пропорційності між поточним споживанням прибутку власниками та майбутнім її зростанням, яке максимізує ринкову вартість підприємства та забезпечить його стратегічний розвиток.

Отже, дивідендна політикаце складова частина загальної політики управління прибутком, яка полягає в оптимізації пропорцій між частинами прибутку, що споживається та капіталізується з метою максимізації ринкової вартості підприємства.

Механізм розподілу прибутку підприємства у відповідності з обраним типом дивідендної політики передбачає таку послідовність дій:

Івід суми чистого прибутку віднімаються обов’язкові відрахування в резервний та інші обов’язкові фонди спеціального призначення, які формуються за рахунок прибутку.

ІІчастина прибутку, що залишилась, розподіляється на частини, одна з яких капіталізується, а іншаспоживається.

ІІІсформований за рахунок прибутку фонд споживання розподіляється на фонд дивідендних виплат та фонд споживання персоналу корпорації.

Визначення рівня дивідендних виплат на одну просту акцію здійснюється за формулою:


ФДВ - ВП

РДВпа = ───────── ,

Кпа

де РДВпарівень дивідендних виплат на одну акцію,

ФДВфонд дивідендних виплат, сформований у відповідності з обраним типом дивідендної політики;

ВПфонд виплати дивідендів власникам привілейованих акцій;

Кпакількість простих акцій, емітованих корпорацією.

Для оцінки ефективності дивідендної політики використовують такі показники:

а) коефіцієнт дивідендних виплат

ФДВ    Да

Кдв = ───── або Кдв = ──── ,

ЧП       ЧПа

де Кдвкоефіцієнт дивідендних виплат;

ФДВфонд дивідендних виплат;

ЧПсума чистого прибутку корпорації;

Дасума дивідендів, що виплачується на одну акцію;

ЧПасума чистого прибутку, яка доводиться на одну акцію.

б) коефіцієнт співвідношення ціни та доходу по акції:

РЦа

Кц/д = ─── ,

  Да

де Кц/дкоефіцієнт співвідношення ціни і доходу по акції;

РЦаринкова вартість однієї акції;

Дасума дивідендів, виплачених на одну акцію.

Процес управління емісією акцій будується на наступних етапах (рис. 2.): 

Рис.2. Основні етапи формування емісійної політики підприємства при залученні акціонерного капіталу.

  1.  Політика управління позиковим капіталом підприємства

Позиковий капітал в процесі фінансового управління оцінюється за такими основними елементами: 1) вартість фінансового кредиту (банківського та лізингового); 2) вартість капіталу, залученого за рахунок емісії облігацій; 3) вартість товарного (комерційного) кредиту (у вигляді коротко- та довготермінової відстрочки платежу); 4) вартість поточних зобов’язань по розрахунках.

. Вартість банківського кредиту визначається на основі ставки відсотку за кредит, яка формує основні витрати по його обслуговуванню. В процесі оцінки ця ставка повинна бути збільшена на розмір інших витрат підприємства, пов’язаних з умовами кредитної угоди (наприклад, страхування кредиту за рахунок позичальника) та зменшена на ставку податку на прибуток з метою відображення реальних витрат підприємства.

ВКб х (1 - Спп)

ВПК = ────────────── ,

1 - ВПб

де ВПКвартість позичкового капіталу, залученого у формі банківського кредиту, %;

ВКбставка відсотку за банківський кредит, %;

Сппставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;

ВПбрівень витрат по залученню банківського кредиту до його суми, виражений десятковим дробом.

Використання банківських кредитів підприємством є показником нормальної фінансової діяльності, бо вкладення власних фінансових ресурсів у активи повинно відбуватися лише у межах постійної потреби, яка не знає коливань у бік зменшення.

Якщо підприємство протягом року неодноразово отримує кредити банку в оборотні кошти і має досить сталу заборгованість за короткостроковими кредитами, швидкість їх оборотності визначається за формулою:

  КР х Д

Окр = ─────── ,

    Пкр

де Окроборотність короткострокового кредиту в днях;

КРсередній залишок заборгованості за банківськими позиками, включаючи прострочені, у звітному періоді, тис. грн.;

Дтривалість звітного періоду, дні;

Пкрповернення короткострокової заборгованості за позиками у звітному періоді, тис. грн.

Оцінка вартості позикового капіталу, залученого за рахунок емісії облігації, якщо облігація продається на інших умовах і базою оцінки виступає загальна сума дисконту по ній, яка виплачується при погашенні, здійснюється за формулою:

Дг х (1 - Спп) х 100

ВОПк = ───────────────── ,

(НоДг) х (1ЕВо)

де Дгсередньорічна ставка дисконту по облігації;

Нономінал облігації, яка підлягає погашенню.

Вартість товарного (комерційного) кредиту оцінюється : по кредиту у формі короткотермінової відстрочки платежу; по кредиту у формі довготермінової відстрочки платежу, оформленої векселем.

Розрахунок вартості товарного кредиту, наданого у формі короткотермінової відстрочки платежу здійснюється за формулою:

(ЦЗ х 360) х (1Спп)

ВТКк = ────────────────── ,

ПВ

де ВТКквартість товарного (комерційного) кредиту, наданого на умовах короткотермінової відстрочки платежу, %;

ЦЗрозмір цінової знижки при здійсненні готівкового платежу за продукцію, %;

Сппставка податку на прибуток, в дес. дробу;

ПВперіод надання відстрочки платежу за продукцію, в днях.

Вартість товарного кредиту у формі довготермінової відстрочки платежу, оформленої векселем, розраховується за формулою:

ВКв х (1Спп)

ВТКк = ────────────── ,

1 - ЦЗ

де ВТКк - вартість товарного кредиту у формі довготермінової відстрочки платежу, оформленої векселем, %;

ВКвставка відсотку за вексельний кредит, %.

Середньозважена вартість позичкового капіталу розраховується за формулою:

n

СВК = ∑ Вi х Уi

i =1

де СВКсередньозважена вартість капіталу підприємства;

Вiвартість конкретного елементу капіталу;

Уiпитома вага конкретного елементу капіталу в загальній сумі.

  1.  Ефект фінансового левериджу

Одним з механізмів оптимізації структури капіталу підприємства є фінансовий леверидж. Фінансовий леверидж характеризує використання підприємством позичкових коштів, яке впливає на зміну коефіцієнту рентабельності власного капіталу.

Показник, який відображає рівень додатково генерованого прибутку на власний капітал при різній частці використання позикових коштів, називається ефектом фінансового левериджу. Він розраховується за наступною формулою:

ПК

ЕФЛ = (1 - Спп ) х (КВРаВК) х ──── ,

ВК

де ЕФЛефект фінансового левериджу, який полягає в зростанні коефіцієнту рентабельності власного капіталу, %;

Сппставка податку на прибуток, виражена в десятковому дробі;

КВРакоефіцієнт валової рентабельності активів (відношення валового прибутку до середньої вартості активів), %;

ВКсередній розмір відсотків за кредит, які підприємство виплачує за використання позикового капіталу, %;

ПКсередня сума використовуваного підприємством позикового капіталу;

ВКсередня сума власного капіталу підприємства.

Значення механізму впливу фінансового левериджу на рівень прибутковості власного капіталу та рівень фінансового ризику дозволяє цілеспрямовано управляти як вартістю, так і структурою капіталу підприємства.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

  1.  И.А. Бланк. Финансовый менеджмент. К.: Ника-Центр..С.272-286.
  2.  Г.Г. Кірейцев. Фінансовий менеджмент. К. 2004.- С.276-278.
  3.  І.А. Юргутіс, І.І. Кравчук. Основи  менеджменту. Навчальний посібник.К.: Освіта.8.С.121-123.
  4.  Финансовый менеджмент. Под ред.. Н.Ф. Самсонова.М.: Финансы..С. 335-341.
  5.  О.П.Крайник, З.В. Клепкова. Фінансовий менеджмент. Навч. посібник.К.: Дакор..С.146-154.



1. Мцыри Лермонтов МЮ
2. Доклад- Ариосто
3. Консолидация в воврмммя отруктура оргаяиэованкой прлатупиоота Наблюдаеная широкая консолидация и с
4. Теоретический анализ военного искусства Древнерусского государства в IX-XI веках
5. Про оренду землі
6. 2013. Охрана труда Микроклиматические условия в рабочей зоне производственных помещений
7. Тайное искусство ночных демонов
8. Факторы эффективности внешности специалиста по связям с общественностью на телеэкране
9. Из науки о человеческом духе где он развивает дальше свои глубокие размышления о душе человека чтобы пока
10. Маркетинговая деятельность предприятия
11. Пермский государственный педагогический университет Кафедра экономики Ф
12. Выбор3 4. Вопросы типа Упорядочение Ошибка Закладка не определена
13. дипломная работа студентки 5 курса исторического факультета Чекулаевой Ольги Валерьевны
14. информация достаточно широко используется в обычной жизни современного человека поэтому каждый имеет инт
15. Тема4. Первая помощь при открытых повреждениях
16. Нормативность общества в праве
17. Лекция 29 ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА
18. Задание В1 1 Разговорное слово ОХАЛЬНИЧАЮТ из приведённого ниже предложения замените стилистически нейт
19.  Знакомство с клиентом и начало беседы Длительность данного этапа 510 мин при средней продолжительности од
20. Археология русской философии