Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА
СОРОЧАН Ольга Олександрівна
УДК 577.12+581.142+633.15
ВІЛЬНІ АМІНОКИСЛОТИ ЗЛАКІВ НА ПЕРШИХ ФАЗАХ ПРОРОЩУВАННЯ ПІД ВПЛИВОМ ДЕЯКИХ ФАКТОРІВ
03.00.04 –біохімія
Автореферат на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук
Чернівці 2001
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Дніпропетровському національному університеті, Міністерство освіти і науки України
Науковий керівник:
доктор біологічних наук
Штеменко Наталія Іванівна
Дніпропетровський
національний університет,
зав. каф. біофізики і біохімії
Офіційні опоненти:
Доктор біологічних наук, професор, Мусатенко Людмила Іванівна, Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ, завідувач відділом фітогормонології
Кандидат біологічних наук, Шелифіст Антоніна Євгенівна, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, асистент кафедри біохімії і експериментальної екології
Провідна установа: Львівський Національний університет імені Івана Франка, кафедра фізіології і екології рослин, Міністерство освіти і науки України, м.Львів
Захист відбудеться “20” червня 2001 р. о 12 годині на засідані
спеціалізованої вченої ради Д 76.051.05 при Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Коцюбинського, 2.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (58012, м. Чернівці, вул. Л. Українки, 23)
Автореферат розісланий “15” травня 2001 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.П.Копильчук
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Відомо, що жива клітина містить певну кількість амінокислот у вільному стані. Незважаючи на те, що роль амінокислотного пулу вважається мультифункціональною [Колупаєв, 1995, Ізмайлов, 1986], вона вивчена недостатньо. Особливо маловідомим аспектом є вибіркове накопичення окремих амінокислот в умовах екзогенного впливу, яке описане тільки для проліну [Бритиков, 1975], ГАМК [Землянухин, 1974, 1979], аспарагіну і глутаміну [Штеменко, 1993]. До питань, які потребують більш детального дослідження, відносяться також: формування амінокислотного пулу в умовах стимуляції ростових процесів із застосуванням перспективних стимуляторів росту, що розглядається як важливий механізм управління потенціалом рослинництва [Бахтенко, 1995, Пономаренко, 1995, Шамрай, 1998, Безвенюк, 1995, Троян, 1993, Бобейкэ, 1995, Савінський, 1995, Сакало, 1995]; амінокислотний склад кореневих виділень рослин, що останнім часом привертають увагу в зв’язку з появою серії робіт, присвячених алелопатичним взаємодіям [Mackova, 2000, Jones, 1998, Hawes, 1998], і процесу фіторемедіації [Salt, 1998, Seidel, 2000, Schmoger, 2000, Pence, 2000, McCully, 1999], що є особливо актуальним в умовах екзогенного забруднення навколишнього середовища.
Серед кластерних сполук ренію з амінокислотами знайдені антиканцерогенні, антигемолітичні, цитостабілізуючі препарати [Shtemenko, 2000]. Отже, актуальним напрямком є з’ясування можливості отримання аналогів таких сполук, використовуючи як ліганди вільні амінокислоти з рослинної сировини.
Перші фази розвитку злаків характеризуються значною кількістю і незвичайним складом вільних амінокислот [Штеменко, 1993], що робить їх зручним об’єктом для дослідження вищезгаданих проблем і сприятиме вирішенню низки важливих питань біохімії рослин.
Мета роботи і задачі дослідження. Метою даної роботи було встановити склад вільних амінокислот кукурудзи і диких злаків на перших фазах пророщування під впливом стимуляторів росту, важких металів, а також отримати кластерні сполуки ренію (ІІІ) з природними амінокислотами.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі задачі:
Наукова новизна одержаних результатів. Знайдено значну кількість ароматичних амінокислот (фенілаланіну, тирозину) і серину у вільному стані в зернівці та первинних листках диких злаків, які вивчали. Амінокислотний склад кореневих виділень злаків на перших фазах пророщування є генотипово обумовленим і кількісно значно зростає при стимуляції росту. Показано, що під впливом деяких факторів зовнішнього середовища відбуваються якісні перебудови пулу вільних амінокислот, які найчастіше стосуються дикарбонових амінокислот та їх амідів у кукурудзи, та ароматичних амінокислот у диких видів злаків. Обговорено можливі біосинтетичні шляхи, що відповідають за вибіркове накопичення вільних амінокислот. Застосування хроматографічних і спектрофотометричних методів дозволило вивчити процес комплексоутворення ренію (ІІІ) з амінокислотами із рослинної сировини і визначити їх кількісний і якісний склад.
Практичне значення одержаних результатів. Робота вносить певний вклад у розуміння ролі вільних амінокислот в процесах життєдіяльності рослинної клітини і механізмів адаптації рослин до факторів зовнішнього середовища.
Результати роботи показують доцільність використання стимулятора росту FeSuc –комплекса заліза з сукцинатними залишками етилендиаміндиянтарної кислоти –при передпосівній обробці насіння злаків, у тому числі, і в умовах моделі фіторемедіації.
Розроблено метод отримання кластерних сполук ренію (ІІІ) з амінокислотами рослинної сировини, як ліганди.
Результати роботи використовуються на кафедрі біофізики і біохімії Дніпропетровського національного університету при викладанні спецкурсів “Біохімічна адаптація” та “Вибрані глави біохімії рослин”, в роботі науково-дослідних лабораторій і при виконанні курсових і дипломних робіт студентів кафедри.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертаційна робота виконувалась в рамках бюджетних тем відділу молекулярної біології НДІ біології і кафедри біофізики і біохімії Дніпропетровського національного університету –“Дослідити механізм стійкості рослин до антропогенних впливів, які приводять до мутаційного стресу” (01.90.0039931), “Дослідження адаптивних фізіолого-біохімічних закономірностей стійкості рослин до комплексної дії антропогенного забруднення” (0194U028108) та лабораторії біохімії НДІ біології ДНУ –“Розробка біотехнології одержання речовин ліпідної природи з рослинної сировини для практичного використання” (0196U000259), “Дослідження процесів формування ліпідного та білкового комплексів рослин” (0199U001291), “Дослідження біологічної активності кластерних сполук ренію з органічними лігандами” (0100U005660).
Особистий внесок здобувача. Особистий внесок здобувача у виконанні поданої роботи полягав у підготовці і проведенні експериментальних досліджень, інтерпретації одержаних результатів. Всі експериментальні матеріали, використані в дисертації, отримані при безпосередній участі автора.
Апробація результатів дисертації. Матеріали, викладені в дисертаційній роботі, були представлені на міжнародній конференції “Устойчивое развитие: загрязнение окружающей среды и экологическая безопасность” (Дніпропетровськ, 1995), на 23 зборах Європейського біохімічного суспільства (Швейцарія, 1995), на міжнародній конференції з Біоремедіації “ISEB’” (Німеччина, 1997), на VII Українському біохімічному з’їзді (Київ, 1997), на 8 симпозиумі “Handling of Environmental and Biological Samples in Chromatography” (Іспанія, 1997), на 5 міжнародній конференції “France et Ukraine, Experience Scientifique et Pratique Dans le Contexte du Dialogue des Cultures Nationales” (Дніпропетровськ, 1998), на міжнародній конференції “Питання біоіндикації і екології” (Запоріжжя, 1998), на I міжнародній конференції “Наука і Освіта’98” (Дніпропетровськ, 1998), на міжнародній конференції “SECO TOX’” (Туреччина, 1998), на 6 міжнародному конгресі з амінокислот “Amino Acids” (Німеччина, 1999), на 7 міжнародній конференції “Contaminated Soil 2000” (Німеччина 2000).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15 робіт, серед яких 5 статей надрукованих, у провідних фахових виданнях і за кордоном.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, результатів роботи та їх обговорення, узагальнення результатів дослідження, висновків, списку літератури (160 робіт, в т.ч. 84 іноземними мовами). Дисертація викладена на 126 сторінках, має у своєму складі 25 рисунків та 33 таблиці.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обгрунтована актуальність теми і сформульована мета дослідження.
У першому розділі, який складається з п΄яти підрозділів, розглядаються відомі на цей час дані про склад амінокислот зерна, вегетативних органів, кореневих виділень кукурудзи, а також обговорюється можлива функціональна роль вільних амінокислот в процесах адаптації рослин до факторів зовнішнього середовища та висвітлено перспективність використання амінокислот як ліганди в кластерних сполуках ренію (ІІІ), що відкриває нові перспективи в галузі біонеорганічної біохімії.
У другому розділі наведені експериментальні методики екстракції та визначення вільних амінокислот рослин, а також метод отримання комплексних сполук ренію (ІІІ).
У третьому розділі наведені результати експериментальних досліджень та їх обговорення.
У четвертому розділі наведено узагальнення результатів дослідження.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Матеріали досліджень. Матеріалом досліджень було зерно, первинні листки та кореневі виділення інбредних ліній кукурудзи (Zea mayz L.): високолізинових ліній А 204 о2/о2, ДЛ 203 ВЛ, ДЛ 205 ВЛ, ДЛ 293 ВЛ, ліній А 204 +/+, F2, гібриду Піонер 3978, отриманих в Інституті зернового господарства УААН, і диких видів злаків (Festuca rubra L., Lolium perenne L.).
Екстракцію вільних амінокислот із зерна злакових проводили за [Плешков, 1968], з вегетативних органів рослин –за [Вінниченко, 1975].
Амінокислотний аналіз вільних амінокислот проводили: методом іонообмінної хроматографії на автоматичному амінокислотному аналізаторі Biotronik LC-5001 (Німеччина) у режимі фізіологічних рідин; методом газо-рідинної хроматографії на газовому хроматографі Chrom 5 (Чехія) за [Хроматография, 1986]; методом тонкошарової хроматографії за [Филиппович, 1975]. Визначення амінокислот на виявленій хроматограмі проводили за допомогою денситометру ДО-1М (Україна). Вимір проводили із використанням світлофільтра з пропусканням в області 510 - 640 нм; загальний вміст амінокислот визначали за допомогою нінгідринового тесту за [Sung, 1983].
Аналіз білкових амінокислот проводили на амінокислотному аналізаторі ААА 339 (Чехія) у режимі гідролізатів.
Кореневі виділення збирали в стерильних умовах. Іонообмінна смола (катіоніт марки Q-2-8C) була підготовлена за [Плешков, 1968].
Моделювання процесу фіторемедіації проводили за [Кораблева, 1997]. Дослідження процесу накопичення амінокислот рослинами, вплив стимулятора росту FeSuc (розробленого Інститутом Неорганічної Хімії ім. В.І.Вернадського НАНУ під керівництвом проф. Мазуренко Є.А. і люб’язно наданого нам) –комплексу заліза з етилендиаміндиянтарною кислотою– на цей процес проводили при кімнатній температурі в умовах грунтових культур з використанням чорнозему (рН=7,55, вміст гумусу 1,95).
Процес комплексоутворення фізіологічно активних природних речовин –вільних амінокислот проростків та зерна кукурудзи з похідним ренію (октагалогенідом диренію) проводили за [Коттон, 1985]. Вимірювання оптичних густин та електронного спектру поглинання здійснювали на приладі Specord М-40 (Німеччина).
Аналіз вмісту металів проводили на атомно-абсорбційному cпектрофотометрі AAS-30 (Німеччина), підготовку проб –за [Хавцов, 1983].
Статистичну обробку результатів проводили за [Лакин, 1980].
РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
1. Вільні амінокислоти насіння злаків. У вільному стані в насінні пажитниці багаторічної і костриці червоної знаходиться невелика кількість амінокислот (12 – 18 мг %) порівняно з кількістю вільних амінокислот зернівки кукурудзи (400 –мг %). Найбільш цікавою відмінністю амінокислотного пулу зерна диких злаків є велика кількість вільних тирозину і фенілаланіну, які в амінокислотному складі зерна кукурудзи не перевищують, звичайно, 0,5 –%, а іноді й взагалі відсутні.
Індекси невключення (відношення кількості амінокислоти у вільному стані до кількості цієї ж амінокислоти в зв’язаному стані) (табл.1) для всіх амінокислот диких злаків приблизно на порядок (для деяких амінокислот на два порядки) нижче, ніж такі для кукурудзи.
Порівняння індексів невключення амінокислот у середені кожного виду показало, що найбільші їх величини належать ароматичним амінокислотам для диких злаків. Причому цей показник перевищує величини для транспортних форм амінокислот (Асп+Асн, Глу+Глн), які переважають у культурних форм.
Таблиця 1
Індекси невключення (%) деяких вільних амінокислот зерна кукурудзи і диких злаків,
n = 4, P≤0,05
|
Вид Poaceae |
Індекси невключення вільних амінокислот |
|
Асп |
Глу |
Про |
Ала |
Фен |
Тир |
|
|
Zea mays L. Піонер 3978
А 204 +/+
А 204 о2/о2 |
,50+ ,57 |
,20+ ,01 |
,50+ ,07 |
,00+ ,30 |
,23+ ,01 |
,27+ ,01 |
|
,50+ ,67 |
,50+ ,57 |
,00+ ,05 |
,50+ ,57 |
,19+ ,10 |
,05+ ,25 |
|
|
,00+ ,90 |
,00+ ,95 |
,50+ ,87 |
,50+ ,42 |
,50+ ,22 |
,29+ ,51 |
|
|
Festuca rubra L |
,59+ 0,02 |
,03+ ,001 |
,06+ ,001 |
,35+ ,01 |
,35+ ,01 |
,79+ ,03 |
|
Lolium perenne L. |
,17+ ,01 |
,01+ ,001 |
,07+ ,001 |
,15+ ,01 |
,24+ ,01 |
,45+ ,02 |
2. Вільні амінокислоти первинних листків злаків. Первинні листки диких злаків за амінокислотним складом білків практично не відрізняються від таких для відомих рослин: переважаючими амінокислотами в них є аспарагінова, глутамінова, аланін і лейцин.
Дикі види злаків характеризуються значно меншою загальною кількістю вільних амінокислот порівняно з культурними, особливо з гібридом Піонер 3978 (в середньому майже вдвічі) [Штеменко 1993].
В первинних листках диких злаків знайдено значну кількість вільних фенілаланіну і тирозину (74,38 –,65 мг %). За індексом невключення (табл.2) вони перевищують всі останні.
Таблиця 2
Індекси невключення (%) деяких вільних амінокислот первинних листків кукурудзи і диких злаків, n = 4, P≤0,05
|
Вид Poaceae |
Індекси невключення вільних амінокислот |
|
Асп |
Глу |
Про |
Ала |
Фен |
Тир |
Сер |
|
|
Zea mays L. Піонер 3978 А 204 +/+
А 204 о2/о2 |
,98+ ,04 |
,54+ ,02 |
,13+ ,01 |
,70+ ,03 |
,14+ ,01 |
,26+ ,01 |
,49+ ,47 |
|
,02+ ,05 |
,12+ ,01 |
,18+ 0,11 |
,67+ ,33 |
,40+ ,07 |
,67+ ,23 |
,23+ ,16 |
|
|
,49+ ,02 |
,14+ ,05 |
,49+ 0,17 |
,70+ ,43 |
,90+ ,09 |
,84+ ,19 |
,02+ ,15 |
|
|
Festuca rubra L |
,01+ ,15 |
,94+ ,14 |
,63+ ,13 |
,07+ ,40 |
,17+ 0,90 |
,43 + 0,72 |
,01+ ,55 |
|
Lolium perenne L. |
,69+ ,08 |
,60+ ,03 |
,88+ ,09 |
,29+ ,21 |
,14+ 0,85 |
,78 + 0,88 |
,69+ ,78 |
Отже, можна говорити про знайдене нами вибіркове накопичення ароматичних амінокислот у первинних листках диких злаків. Фенілаланін і тирозин в рослинах утворюються внаслідок послідовних реакцій фосфорилювання шикімової кислоти, елімінування фосфошикімової та ортофосфата з утворенням ароматичного кільця, декарбоксилювання і дегідратації [Гудвин, 1986].
Нашими дослідженнями виявлено, що для амінокислотного пулу первинних листків диких злаків характерна висока кількість серину. Подібних даних в доступній нам літературі не знайдено. Серин відноситься до групи амінокислот, які в рослинах утворюються за циклом Кальвіна, і займає центральне місце серед них. Відомо три шляхи утворення серину, однак для проростків найбільш характерний шлях фосфорилювання [Гудвин, 1986].
Оскільки в білках первинних листків всіх форм злаків вільні фенілаланін, тирозин і серин знаходяться в звичайних кількостях, підвищена їх кількість у вільному стані, на нашу думку, може бути пов’язана з більш інтенсивною роботою вищезгаданих біосинтетичних шляхів у диких злаків порівняно з культурними.
3. Вільні амінокислоти у складі кореневих виділень злаків. Виділення амінокислот в зовнішнє середовище починається з моменту замочування насіння і може бути зафіксовано вже з перших годин набрякання зернини [Берестецкий, 1981]. Отже, термін “кореневі виділення”, який ми вживаємо для загальної суми амінокислот, які виділяються за 15 діб пророщування, є досить умовним, оскільки не враховує відсутність диференціації тканин зернівки на початку пророщування. Найбільша сумарна кількість вільних амінокислот в перерахунку на вагу однієї зернини (рис.1, в), виявлена для диких злаків. Оскільки вони мають набагато меншу вагу насіння, цей перерахунок показує їх більш суттєву видільну активність.
e0
ec%
1 2 3 4 5 6 7 8
Рис. 1. Сумарна кількість вільних амінокислот в кореневих виділеннях різних видів
Poaceae (Zea mays L.: 1 –Піонер 3978, 2 –ДЛ 203 ВЛ, 3 –ДЛ 205 ВЛ, 4 –ДЛ 293 ВЛ,
–А 204 +/+, 6 –А 204 о2/о2; 7 –Festuca rubra L., 8 –Lolium perenne L.) , в мг% (а),
в мг% на одне зерно (б) і в мг% на вагу 1 зернини (в)
Для всіх форм характерна значна кількість лізину, фенілаланіну, триптофану. Проте, можна чітко визначити відмінності між кукурудзою і дикими формами злаків. Для всіх форм кукурудзи на відміну від диких форм характерне переважання у кореневих виділеннях тирозину, проліну, аланіну, лізину, фенілаланіну, триптофану. Для диких видів характерна значна кількість цистеїну, глутамінової і аспарагінової кислот, серину, основних амінокислот. Таким чином, показано генотипову обумовленість процесу виділення амінокислот. Взагалі, для кореневих виділень всіх злаків притаманний досить рівноцінний вміст всіх амінокислот, тобто нами не знайдено вибіркове накопичення певних амінокислот в пулі кореневих виділень, як це виявлено для вільних амінокислот рослинних тканин.
Амінокислоти здатні до утворення комплексів з іонами металів, оскільки вони є амполідентатними сполуками, тобто сполуками, що містять різні за природою функціональні групи, здатні до утворення координаційних сполук. Так, наявність a-амінокарбоксилатного фрагменту робить можливим утворення п’ятичленного гетероциклу іону металу з будь-якою амінокислотою. Проте, амінокислоти, що мають ще
одну іоногенну, або полярну групу, тобто більш дентатні, можуть бути більш активними у процесі утворення хелатів. Якщо прийняти за одиницю дентатність однієї іоногенної або полярної групи амінокислоти, то сумарна дентатність кореневих виділень складає для Festuca rubra L. – 272,30, Lolium perenne L. – 274,80, Піонер 3978 –,09, ДЛ 203 ВЛ –,42, ДЛ 205 ВЛ –,71, ДЛ 293 ВЛ –,82. Тобто, амінокислоти, що містяться у кореневих виділеннях диких злаків, мають більшу сумарну дентатність, ніж для кукурудзи і, відповідно, більшу здатність до комплексоутворення.
Звичайна і високолізинова лінії кукурудзи А 204 +/+, А 204 о2/о2 характеризуються значними величинами індексів невключення фенілаланіну і тирозину в зернівці в процесі пророщування.
Існує певна якісна єдність між пулом амінокислот зернівки, яка проростає, і складом кореневих виділень, а саме –наявність фенілаланіну. Ця амінокислота присутня в значній кількості в кореневих виділеннях. На 15-у добу проростання в зернівці звичайної лінії знаходиться майже вчетверо більше фенілаланіну, ніж в опейковій, а в кореневих виділеннях навпаки, знаходиться в 1,5 рази менше цієї амінокислоти. Такі ж закономірності виявлені і для лізину.
Отже, склад вільних амінокислот проростаючої зернівки за кількісним співвідношенням не відповідає вмісту пулу вільних амінокислот кореневих виділень, що свідчить про більш складний механізм виділення амінокислот, ніж просто дифузія через поверхневі тканини.
4. Підбір ефективної концентрації комплексу заліза із сукцинатом (FeSuc) для стимуляції ростових процесів. Застосування препарату FeSuc, для передпосівної обробки кукурудзи, призводить до стимуляції ростових процесів в середньому на 36 %. Особливо ефект стимуляції проявляється на лініях кукурудзи, де він досягає 46 %. Концентрація 4,5 % діючої речовини FeSuc є достатньо ефективною, подальше збільшення є не доцільним.
Дія стимулятору росту FeSuc генотипово обумовлена і виявляє вплив на ростові процеси близький до гетероауксину. Однак, слід відмітити, що стимуляція FeSuc є значнішою, ніж природного стимулятора росту. Вважається, що, оскільки FeSuc є комплексом заліза з двома сукцинатними залишками етилендиаміндиянтарної кислоти, одним із ймовірних механізмів його стимулюючої дії є інтенсифікація циклу трикарбонових кислот.
5. Вплив стимуляторів росту FeSuc і гетероауксину на склад вільних амінокислот злаків. Встановлено, що пул вільних амінокислот первинних листків злаків під дією стимуляторів росту підвищується в середньому у 1,5 рази (табл.3).
Таблиця 3
Вміст вільних амінокислот у первинних листках злаків в умовах стимуляції росту,
в % до контролю, n = 4, P≤0,05
|
Вид Poaceae |
ГА |
FeSuc |
|
Zea mays L. Піонер 3978 А 204 +/+ F |
,8+6,1 |
131,4+6,6 |
|
,2+5,2 |
152,4+7,6 |
|
|
,8+6,5 |
134,6+6,7 |
|
|
Festuca rubra L. |
108,3+5,4 |
,0+5,5 |
|
Lolium perenne L |
112,4+5,6 |
,0+5,6 |
Найсуттєвіша зміна пулу вільних амінокислот під дією стимуляторів росту відбувається в листках кукурудзи, в листках диких злаків цей показник кількісно практично не змінюється.
Найбільш суттєвим напрямком зміни пулу амінокислот первинних листків кукурудзи, попередньо обробленої FeSuc і вирощуваної в контрольних умовах є поява значної кількості глутаміну і глутамінової кислоти (рис.2).
Висока інтенсивність ростових процесів супроводжується накопиченням основної транспортної форми азотвмісних сполук – глутаміну. Якщо для первинних листків кукурудзи в звичайних умовах вирощування властиве переважання аспарагінової кислоти і аспарагіну (до 43 % амінокислотного пулу), то за дії FeSuc відбувається збільшення кількості глутамінової кислоти і глутаміну. Особливо яскраво це явище спостерігається для лінії А 204 +/+. Така перебудова амінокислотного пулу характерна для кукурудзи і не спостерігається у диких злаків, що підтверджує раніше описаний висновок про генотипову обумовленість перебудови пулу вільних амінокислот первинних листків за дії різноманітних факторів. Значна кількість вільних глутамінової кислоти та глутаміну в тканинах первинних листків кукурудзи, що з’являється як
c3+
c3
c3+
c3
e1