Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
24
Львівський національний університет імені Івана Франка
Жовтанецький
Олег Мстиславович
УДК 330.101.541 (477)
фіскальна політика
в перехідній економіці України
Спеціальність 08.01.01 –економічна теорія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Львів - 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі економічної теорії Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Грабинський Ігор Михайлович,
Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Павлишенко Михайло Миколайович,
Львівський державний аграрний університет,
завідувач кафедри економічної теорії;
кандидат економічних наук, доцент
Кульчицький Ярослав Володимирович,
Український державний лісотехнічний університет, доцент кафедри економічної теорії.
Провідна установа – Інститут економіки НАН України,
відділ методології і теорії економічних досліджень, м.Київ.
Захист дисертації відбудеться "7" червня 2002 р. о 13.30 год. на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 35.051.01 у Львівському національному університеті імені Івана Франка, м.Львів, пр. Свободи, 18, ауд. 115.
З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.
Автореферат розісланий “”квітня 2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої Вченої ради ____________________ Панчишин С.М.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. В умовах державної незалежності Україна переходить від командної до ринкової економіки. У процесі цього переходу відбуваються глибокі зміни в усіх сферах економічного життя, формуються нові механізми господарювання, змінюється характер втручання держави в економіку, яка проводить цілеспрямовану стабілізаційну політику для досягнення тих чи інших цілей. Одним із напрямів стабілізаційної політики є фіскальна, за допомогою якої можна змінювати структуру національної економіки, забезпечувати пріоритетний розвиток прогресивних галузей, впорядковувати державні фінанси, стимулювати інвестиційний процес, заощадження тощо. Проте застосування фіскальних знарядь в Україні є непослідовним і суперечливим, повільно розвиваються нові фіскальні інструменти, податкова система є складною і громіздкою, механізми фіскальної політики слабо ув’язуються із монетарним інструментарієм макроекономічного регулювання. Усе це актуалізує дослідження використання фіскальних інструментів для досягнення фінансової стабілізації та виконання інших макроекономічних завдань у перехідній економіці України. Додаткову актуальність цій проблемі надає те, що питання податкових ставок і видів податків, напрямів видатків з державного бюджету і державного боргу є предметом гострої полеміки серед основних політичних сил України.
Проблеми державного регулювання економіки за допомогою фіскальних знарядь не є новими для економічної науки. У вітчизняній та зарубіжній літературі їм присвячено чимало грунтовних праць, орієнтованих на вивчення як фіскальних інструментів, напрямів і глибини їх застосування та наслідків для окремих суспільних груп, так і для національної економіки в цілому. Вагомий внесок у теорію державного регулювання та його фіскальних інструментів зроблено А.Смітом, Дж. С. Мілем, Д.Рікардо, М. Туган-Барановським, Дж.Кларком, Дж. М. Кейнсом, Е.Гансеном, Р.Гародом, Дж.Гіксом, П.Семюелсоном та ін.
Наприкінці ХХ –початку ХХІ ст. економічна наука приділяє значну увагу механізмам фіскальної політики та її наслідкам у перехідних економіках. Серед вітчизняних дослідників цієї проблеми слід назвати Л.Безчастного, С.Будаговську, О.Василика, С.Дзюбика, М.Крупку, О.Кілієвича, І.Кучерявенка, І.Лукінова, А.Мельник, І.Михасюка, І.Радіонову, М.Павлишенка, С.Панчишина, А.Соколовську, О.Соскіна, В.Суслова, Ф.Суторміну С.Юргелевича та ін.
Аналізу використання фіскальних інструментів політики в умовах ринкової трансформації присвячені праці зарубіжних дослідників Дж.Аткенсона, А.Бризґаліна, Є.Ґайдара, Д.Джанґірова, М.Домбровскі, А.Зіденберґа, Я.Корнаї, Дж.Сакса, Д.Стіґліца, Л.Гофмана, П.Гейне та ін.
Впливи фіскальної політики на макроекономічне середовище в Україні проаналізовано у низці дисертаційних досліджень, зокрема в дисертаціях А.Стасишина, Т.Моряк, Ю.Тимошенко, В.Білоцерківець та ін.
У вітчизняній економічній літературі питання, пов’язані із фіскальною політикою та використання її знарядь для макроекономічного регулювання найчастіше, висвітлюються й полемізуються на сторінках вітчизняних та зарубіжних наукових видань. Водночас не всі аспекти цієї складної і багатогранної проблеми з’ясовані та отримали належне обґрунтування, зокрема в умовах перехідної економіки. Багато положень є суперечливими та дискусійними.
На сучасному етапі ринкової трансформації економіки України є потреба подальшого дослідження макроекономічних наслідків фіскальної політики. На перший план у цьому разі виходять проблеми використання фіскальних інструментів для недопущення прискореного зростання цін, впливу заходів фіскальної політики на різні сектори перехідної економіки, розроблення пропозицій та рекомендацій щодо підвищення ефективності застосування фіскальних інструментів. Макроекономічні наслідки фіскальної політики та проблеми використання фіскального інструментарію у вітчизняній науці досліджені, на наш погляд, ще недостатньо. Передовсім слабко досліджено вплив фіскальної політики на реальні економічні змінні у перехідній економіці, детально не проаналізовано місце фіскальних інструментів у макроекономічному регулюванні. Відчувається нестача узагальнення досвіду використання фіскальних інструментів для досягнення макроекономічної стабілізації у країнах з перехідною економікою. Залишаються також недостатньо вивченими деякі теоретичні аспекти цієї проблеми.
Усе це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження, обґрунтування її мети, цілей, завдань, визначення об’єкта і предмету дослідження, логіку викладення матеріалу.
Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дисертаційної роботи є аналіз теоретичних основ фіскальної політики і її впливу на розвиток економіки України в умовах переходу до ринку.
Для досягнення зазначеної мети у дисертації поставлено такі завдання:
Об’єкт дисертаційного дослідження –реальний сектор національної економіки України. Предмет дисертаційного дослідження ─ особливості реалізації інструментів фіскальної політики в перехідній економіці України.
Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є система економічних законів та принципів, розроблених економічною теорією стосовно макроекономічного регулювання, зокрема стосовно фіскальної політики; інформаційною –дослідження українських та зарубіжних економістів, національні законодавчі та нормативні акти, офіційні українські та іноземні статистичні матеріали, дані міжнародних організацій тощо.
У дисертаційній роботі використано наукові методи дослідження –метод наукової абстракції, порівняльний аналіз, методи зіставлень та групування, статистичний метод, історичний метод, метод системного підходу, економіко-математичного моделювання.
Наукова новизна одержаних результатів. До головних наукових результатів, які становлять особистий здобуток дисертанта і винесені на захист, належать такі:
Теоретичне значення роботи полягає у поглибленні наукового аналізу фіскальної політики у перехідній економіці України, визначенні оптимального рівня застосування фіскальних інструментів –податків та урядових видатків; практичне значення –у розробленні рекомендацій щодо вдосконалення бюджетної системи, податкового законодавства, поліпшення системи макроекономічного регулювання, зокрема у провадженні фіскальної політики.
Наукові результати дослідження, а також нові методичні підходи доцільно використовувати у процесі викладання економічних дисциплін у вищих закладах освіти, для підготовки навчальних та методичних посібників, спецкурсів з економічної теорії, фінансів тощо.
Апробація результатів дисертації. Головні положення дисертації прозвучали у доповідях та отримали схвальні відгуки на щорічних звітних наукових конференціях викладачів та аспірантів економічного факультету і факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка упродовж 1999–рр., на Всеукраїнській науковій студентсько-аспірантській конференції “Економіка України: сучасні проблеми та перспективи розвитку”, присвяченій 30-річчю економічного факультету Львівського університету імені Івана Франка (квітень–травень 1997 р.), на Міжнародній науковій студентсько-аспірантській конференції “Європа на порозі третього тисячоліття”(Львів, 4–травня 1999 р.), на Міжнародній науковій студентсько-аспірантській конференції “Економічна система України: європейський вибір”(Львів, 3–травня 2000 р.), на Міжнародній науковій студентсько-аспірантській конференції “Україна в ХХІ ст.: формування економічної системи”(Львів, 3–травня 2000 р.), на міжнародному літньому економічному семестрі “Інтереко-95”(Трускавець, липень–серпень 1995 р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано дев'ять статей. З них шість –у фахових наукових виданнях, три –у збірниках матеріалів наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій –,8 друкованих аркуша.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури. Робота містить 20 таблиць, 10 рисунків, 1 діаграму, 3 додатки. Головний зміст роботи викладено на 199 сторінках машинописного тексту. Список опрацьованої літератури налічує 178 позицій.
Дисертація має таку структуру:
Вступ
Розділ 1. Теоретико–методологічні основи аналізу фіскальної політики
1.1. Суть та інструментарій фіскальної політики
1.2. Економічні школи про вплив фіскальної політики на реальні економічні змінні
.3. Досвід використання знарядь фіскальної політики для досягнення макроекономічної стабілізації в перехідних економіках
.4. Висновки до 1-го розділу
Розділ 2. Проблеми та макроекономічні наслідки фіскальної політики в умовах ринкової трансформації економіки України
2.1. Особливості та макроекономічні наслідки податкової політики в Україні
2.2. Місце і роль державних видатків у досягненні фінансової стабілізації
.3 Моделювання впливу заходів фіскальної політики на реальні змінні в перехідній економіці України
.4. Висновки до 2-го розділу
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Основні положення дисертаційної роботи
У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційного дослідження, визначено його мету, основні завдання, теоретичне та практичне значення.
У першому розділі дисертаційного дослідження –"Фіскальна політика в перехідній економіці України" –з’ясовано суть, види і функції фіскальної політики, проаналізовано форми та інструменти її проведення; погляди різних наукових економічних шкіл та напрямів на роль та можливості провадження фіскальної політики. Також фіскальну політику розглянуто у контексті досвіду її проведення в перехідних економіках.
Перший параграф цього розділу висвітлює погляди провідних економістів на суть фіскальної політики. Полеміка тут точиться переважно навколо ототожнення понять "фіскальна політика" та "бюджетна", "податкова" чи "фінансова". Унаслідок такого ототожнення, що його роблять деякі дослідники, виникає різне трактування суті та функцій фіскальної політики. На нашу думку, положення про ідентичність цих понять не є правильним, тому обгрунтовано потребу використання терміна "фіскальна політика", а не "бюджетно-податкова".
Крім того, тут проаналізовано інструменти фіскальної політики: податки і бюджетні видатки; наведено детальний огляд та класифікацію податків; розглянуто можливості проведення ефективної фіскальної політики відповідно до макроекономічної ситуації. З огляду на це, детально класифіковано бюджетні видатки. Залежно від економічної кон’юнктури та необхідності досягнення певних макроекономічних цілей уряд може застосовувати окремо податкову політику, зміни у видатках або їхнє поєднання. Фіскальну політику залежно від використання тих чи інших компонентів або їхньої комбінації розподілено на дискреційну фіскальну політику і фіскальну політику вмонтованих чи автоматичних стабілізаторів.
У другому параграфі проаналізовано погляди різних економічних шкіл на суть та механізми державного регулювання національної економіки, зокрема за допомогою його фіскальних інструментів. Одними з перших у XVIII–XIX ст. суть та механізми державного регулювання національної економіки почали досліджувати представники класичної школи. Головним серед постулатів цієї школи було твердження про те, що ринковий механізм спроможний самостійно, забезпечити макроекономічну рівновагу. Звідси й теза представників класичного напряму про шкідливість урядового втручання в економічні процеси.
Постулати класичної політекономії знайшли продовження у дослідженнях наступного покоління економістів, яких нині зачислюють до неокласичної школи.
Принципово новий підхід до вирішення проблеми економічної стабільності викладений Дж.М.Кейнсом. Учений першим обґрунтував державне втручання в економіку за допомогою макроекономічного інструментарію: фіскальної та монетарної політики. На відміну від представників класичної політекономії, дослідник припустив, що ринкова економіка не здатна до саморегулювання, тому державне втручання є необхідним для встановлення макроекономічної рівноваги. Дж.М.Кейнс стверджував, що недостатній попит на товарних ринках повинен стимулювати уряд шляхом дефіцитного бюджетного фінансування державних позик. Це, відповідно, стало поштовхом до використання ринку позичкових капіталів для досягнення ефективного попиту, а дефіцит державного бюджету перетворився в одне із знарядь регулювання економіки.
Далі в дисертації зазначено, що “Загальна теорія зайнятості, процента і грошей”Дж. Кейнса сформувала погляди на роль державного регулювання економіки багатьох визначних економістів того часу, зокрема Е.Гансена, Р.Гаррода, А.Лернера, Р.Линдгольма, С.Леланда та інших, що й зумовило появу нових теоретичних течій, які сприймали ідеї Дж.Кейнса менш ортодоксально, аніж його послідовники.
Однією із таких течій, яка у наукових колах здобула чимало прихильників, була доктрина кейнсіансько-неокласичного синтезу, основна думка якої сформувалась у тезу про те, що “Загальна теорія зайнятості, процента і грошей”Дж.Кейнса є фактично окремим випадком класичної економічної теорії. Спроби кейнсіансько-неокласичного синтезу втілились у працях Дж.Гікса, Е.Гансена, Ф.Модільяні, П.Семюелсона, Д.Патінкіна та ін.
Наприкінці 1950-х –початку 1960-х років теорія кейнсіансько–неокласичного синтезу була розширена завдяки розробленій П.Кейгеном концепції адаптивних сподівань, а також моделі Мандела–Флемінга, яка відображає залежність фіскальної та монетарної політики від прийнятого режиму валютного курсу.
Дещо по–іншому розглянуто застосування фіскальних інструментів макроекономічної політики у працях Г.Габерлера, Ф.Гайєка, А.Пігу, Д.Робертсон, Дж. Вінера та ін. Твердження Дж.Кейнса про необхідність стимулювати попит за допомогою фіскальних засобів його критики проголосили як непотрібне і навіть шкідливе для економіки. На їхню думку, збільшення податків або розміщення на ринку облігації державної позики переміщує ресурси із приватного сектора у державний, і відповідно, нетто-ефект у вигляді приросту загальної суми видатків незначний.
Завершено параграф аналізом сучасних теоретичних поглядів на роль фіскальної політики у макроекономічному регулюванні. Ці концепції ґрунтуються на кейнсіанській ідеології розбалансованості ринкової економіки. Під впливом праць представників монетарного посткейнсіанства, теорії неокласичного синтезу з певними елементами сучасного інституціоналізму виникли теоретичні моделі Дж.Тейлора, Дж.Стіґліца, Дж.Акерлофа та ін. Сучасні кейнсіанці обережніше, ніж їхні попередники сприймають можливість застосування фіскальної політики.
У третьому параграфі першого розділу проаналізовано особливості застосування фіскальної політики у країнах з перехідною економікою. Розглянуто еволюцію поглядів економістів на роль макроекономічного регулювання, зокрема, його фіскальних інструментів у країнах з перехідною економікою.
Зазначимо, що наукова думка країн, які розвиваються, передусім, зосереджена на розгляді екстернального фактора функціонування економіки. Поширеною є й думка, що обґрунтовує автократичний режим для умов, які спричинили б економічне зростання. Яскравий приклад такої системи –економіка країн Азії. Бажання увібрати все ліпше з ринкової та командної системи в країнах Південної та Латинської Америки спричинило появу квазісистеми, що в економічній літературі отримала назву “третього шляху”.
Концепції, обєднані у понятті “третього шляху”, переважно сформовані під впливом кейнсіанської теорії. Саме на державну політику покладають весь тягар відповідальності за функціонування економічної системи в умовах трансформації.
У дисертаційному дослідженні розглянуто також еволюцію поглядів економістів Центральної та Східної Європи, теоретичні розробки більшості з яких хоча й стосувалися планової економіки, з певними елементами макроекономічного аналізу, однак стали поштовхом до розробки системи соціалістичної економіки ринкового типу.
Період трансформації економіки країн Центральної та Східної Європи зумовив появу нетипових для адміністративно–командної системи проблем, зокрема й у сфері макроекономічного регулювання.
Наголошено, що застосування фіскальної політики у країнах Центральної та Східної Європи, у тому числі й Україні мало свої особливості, а саме:
по-перше, це обмежена дія фіскальної політики з причин майже повної державної монополії на власність;
по-друге, це збільшення на першій стадії ринкової трансформації бюджетного дефіциту;
по-третє, це послаблення бюджетних механізмів та виникнення “постприватизаційного ефекту”(певної мікроекономічної ситуації, яка створює деякі обмеження для проведення фіскальної політики ринкового зразка).
У другому розділі дисертації –"Фіскальна політика в перехідній економіці України" –проаналізовано проблеми проведення та макроекономічні наслідки фіскальної політики в умовах ринкової трансформації економіки України.
Розглянуто полеміку з приводу найефективнішої економічної системи для України і темпів трансформації суспільного ладу, бо саме економічна система є визначальною у виборі урядової стратегії економічної політики, темпів та ступеня її проведення.
ЕС >УЕП ti , (1)
де УЕП –урядова стратегія економічної політики; ЕС –тип економічної системи ; t –темпи проведення економічної політики уряду; i–ступінь проведення економічної політики уряду.
Оскільки у цій дисертаційній роботі досліджено фіскальну політику, то автор припускає, що урядова економічна політика УЕП є фіскальною політикою ФП. Отже, вираз (1) набуде такого вигляду
ЕС > ФП ti , (2)
Відповідно, фіскальна політика складається з певних елементів: податків, видатків та бюджетного дефіциту:
ФП = f(T, E, BD), (3)
де Т –податки; Е –урядові видатки; BD –бюджетний дефіцит.
Підставимо вираз 3 у 2:
ЕС > ФП ti = f(T, E, BD) (4)
На нашу думку, такий підхід дає змогу формалізовано підійти до можливостей трансформаційних економічних реформ. Стратегія проведення фіскальної політики прямо залежить від вибору економічної системи.
За взірець для України пропонуємо обрати економічну систему узгодженого вільного підприємництва Європейського Союзу, що, як уважаємо, дасть змогу провадити стабільну політику у сфері економіки. Формалізовано переваги від цього вибору можна зобразити так:
ЕСЄС = ЕСУ, (5)
де ЕСЄС –тип економічної системи узгодженого вільного підприємництва Європейського Союзу; ЕСУ –тип економічної системи України.
Отже вираз 4, матиме такий вигляд:
ЕСУ > ФП ti = f *(T, E, BD); (6)
що означатиме застосування визначених європейським законодавством фіскальних інструментів f *.
Зазначено, що, незважаючи на технічні недоліки стягнення непрямих податків в Україні, введення ПДВ та акцизів наблизило вітчизняну податкову систему до відповідних умов оподаткування ЄС, де є неформальна уніфікація національного законодавства з питань непрямих податків.
Щодо прямих податків, то загальні ставки податку на прибуток підприємсв та особисті доходи громадян в Україні відповідають кількісному рівню країн членів ЄС, проте з метою пожвавлення економічного середовища в Україні, запропоновано тимчасово знизити ставку податку на прибуток підприємств та провести реформу податку на доходи громадян за такими напрямами:
–градаційна схема прибуткового податку повинна складатись не більше, ніж із двох ставок;
–ухвалити основну ставку на доходи громадян у межах від 20 до 30% (розрахунки повинні враховувати здатність громадян платити податок та потреби держави у податкових надходженнях);
–максимальна податкова ставка не повинна відрізнятися від загальної більше, ніж на 10% (щоб уникнути маніпуляції із доходами перехідної групи);
–з метою стимулювання інвестицій доцільно запровадити систему зменшення оподаткованого доходу на розмір інвестиційних видатків;
–для стимулювання природного приросту населення (ця потреба для України є досить гострою) запровадити коефіцієнти коригування оподаткованого доходу на сімейний стан та кількість дітей у сімї.
З огляду на прискорення світової глобалізації та науково-технічного прогресу ми переконані у потребі розширення низки пільг в оподаткуванні, зокрема, на інвестиційні видатки.
Ще однією пільгою, яка, на нашу думку, повинна бути в економічній системі України, є визначення нижчої ставки податку на прибуток для малого підприємництва.
Ця пільга досить поширена у світовій практиці, зокрема, у більшості європейських країн. Тому у подальшому розвитку податкової системи України її необхідно передбачити; ця пільга, є швидше соціальною, ніж економічною, оскільки в умовах відсутності макроекономічної рівноваги функції держави зводяться до стимулювання економіки та подолання безробіття. Однак треба виважено підійти до визначення механізму надання такої пільги.
Далі проаналізована можливість збільшити надходження коштів до державного бюджету шляхом запровадження нових податків, зокрема податку на нерухомість. Ми не поділяємо думки тих економістів, які пропонують запровадити цей податок в Україні, оскільки уважаємо, що субєкти цього податку переважно не платитимуть його. Якщо обєктом оподаткування визначено винятково завершене будівництво, тоді більшість новозбудованих житлових обєктів будуть “незавершеними”невизначений термін. Якщо ж до обєкта оподаткування зачислено незавершене будівництво, то це стане гальмом інвестування. Окрім того, як свідчить світовий досвід, податок на майно може стати причиною фіскальної кризи у роки економічного спаду.
Завершується параграф аналізом процесу ухвалення податкового кодексу України. Затягування з прийняттям такого уніфікованого документа не сприяє чіткому визначенню економічної системи України і, відповідно, звужує можливості застосування фіскальної політики.
У наступному параграфі проаналізовано місце і роль державних видатків у досягненні фінансової стабілізації вітчизняної економіки. На нашу думку, перерозподіл національного доходу повинен відповідати визначеним критеріям, а саме: всезагальності (тобто стосуватися усіх мешканців країни незалежно від громадянства); адресності (уряд повинен до визначених видатків підходити із позицій економічної ефективності); справедливості (суспільство у цілому не повинно потерпати від урядових рішень стосовно видатків); мобільності (тобто можливості у короткий термін внести зміни у механізм фінансування видатків з метою поліпшення їхньої структури).
Ці критерії є визначальними чинниками виконання аналізу системи видатків у національній економіці. Під час розгляду еволюції урядових видатків в Україні, також треба враховувати певні чинники перехідного періоду (притаманні більшості пострадянських країн) та інституційні чинники (притаманні головно Україні).
До перших головних чинників належать інфляційний, податковий, нераціональна система пільг, унаслідок дії яких в Україні є деформована система урядових видатків.
Стосовно других, то головними з них ми назвемо: вікову структуру населення, політичний популізм, галузеве лобіювання із певними притаманними тільки Україні ознаками. Очевидно, що існування інституційних чинників не поліпшує системи урядових видатків.
Бюджетні видатки власне стали каменем спотикання урядової політики у більшості посткомуністичних країнах у період ринкової трансформації. Необхідність скорочувати видатки була зумовлена неспроможністю держави у повному обсязі їх утримувати.
В Україні діє неефективна система видатків уряду, зокрема соціальних. Про це свідчить той факт, що функції різних соціальних статей дубльовано. Наприклад, скажімо, за статтями на соціальний захист населення передбачено зокрема, видатки на медицину, житлові субсидії, допомоги сімям з дітьми, що дублює деякі статті, передбачені у виплатах на соціальне страхування, як-от виплати в разі народження дитини, на оздоровлення та лікування тощо.
Таке неефективне управління можна подолати, тільки завдяки регламентації функцій тих установ, що безпосередньо провадять менеджмент соціальних видатків. Крім того, необхідно розділити певні статті видатків і закріпити їх за конкретними установами. У цьому контексті потрібно вирішити проблеми, повязані із розподілом повноважень між регіонами та центром. Більшість дослідників схиляються до думки, що регіони ефективніше управляють видатками на певні соціальні потреби.
Необхідно також врахувати реальний стан фінансування цієї сфери. З 1995 р. частка фінансування видатків на освіту та охорону здоровя знижувалась і вже з 1997 р. не перевищує показників більшості країн ЄС. Тому можна стверджувати, що в подальшому видатки на ці потреби знижуватись не будуть. Натомість повинен відбутися процес реформування цих сфер.
Уважаємо, що найважливішими цілями реформи системи соціального страхування є такі:
–проведення реформи охорони здоровя (створення дворівневої системи медичного страхування. У державний медичний фонд необхідно обєднати фінансові потоки бюджетного фінансування, а також кошти фонду Чорнобиля та фонду соціального страхування);
–зниження нарахування на фонд заробітної платні (однак тут треба враховувати можливі наслідки зменшення надходжень коштів, а це напередодні реформи, зокрема пенсійної, зовсім не бажано);
–проведення активістської політики у сфері подолання безробіття (фінансування громадських робіт тощо); накладення у законодавчому порядку заборони на оподаткування трансфертних платежів.
В останньому параграфі другого розділу дисертації змодельовано вплив заходів фіскальної політики на реальні змінні в перехідній економіці України.
Оскільки монетаристська теорія відкидає можливість застосування фіскальних інструментів, то ми зосередилися на аналізі неокейнсіанської доктрини та теорії кейнсіансько-неокласичного синтезу. Власне, йдеться про бюджетний дефіцит.
Згідно з твердженням неокейнсіанців, зі збільшенням обсягу урядових видатків через мультиплікатор відбувається збільшення обсягу інвестицій, а, отже, й економічне зростання. Відповідно до поглядів представників неокласичного синтезу дефіцит витісняє інвестиції, що може спричинити економічний спад.
Одночасне існування протягом 1992–рр. значного бюджетного дефіциту та зниження обсягів ВВП може наштовхнути на думку, що дефіцит бюджету є однією з причин економічного занепаду в Україні. Щоб це перевірити, треба зясувати, як фіскальна політика впливає на реальний ВВП. З цією метою проаналізовано її елементи: податки та урядові видатки. Протягом усього періоду спостереження як податки, так і бюджетні видатки були досить нестабільними. Ціла низка інших неврахованих чинників: політичних, структурних тощо, що впливали на реальний ВВП, може дещо спотворити оцінки регресійного рівняння.
З огляду на це прийнято низку таких гіпотез, перевірка яких є необхідною умовою:
На підставі щоквартальних показників дефіциту бюджету України за період від 1992 до 2001 рр. та обсяг реального ВВП за відповідний період, побудовано регресійну модель аналізу залежності економічного зростання від дефіцитності ВВП.
Оскільки заходи фіскальної політики позначаються на реальному виробництві не одразу, то у рівняння регресії введено лагові змінні показників. Дало змогу проаналізувати спочатку ступінь і швидкість впливу дефіцитності бюджету на реальний ВВП.
У таблиці наведено результати регресійного аналізу й оцінки параметрів bi рівняння:
R_GDPt = b+ bDef_GDPt + b Def_GDPt–1 + b Def_GDPt–+ b Def_GDPt–+ bDef_GDPt–,
де R_GDPt –реальний ВВП у період t;Def_GDPt–j – рівень дефіцитності бюджету у період t–j (j = глибина лагу; j =0,4);bi –коефіцієнт чутливості реального ВВП до рівня дефіцитності бюджету (і = 0,5)
|
Результати дії дефіцитності бюджету на реальний ВВП з урахуванням лагових змінних показників |
|
Підсумок регресійного аналізу для залежної змінної: ВВП_Р R = 0,45112179 R= 0,20351087 Скоригований R = 0,06128067 F(5,28)=1,4309 p<0,24398 Станд. похибка оцінки: 12,045 |
|
Змінна |
Коеф. |
Станд. похибка коеф. |
Коеф. b |
Станд. Похибка коеф. b |
t(28) |
p-level |
|
Intercpt |
39,39308 |
3,704629 |
,63347 |
,000000 |
||
|
Дефіцит/ ВВП |
–,037035 |
,219856 |
–,09366 |
0,555974 |
–,16845 |
,867438 |
|
Дефіцит/ ВВП _1 |
0,344670 |
,214598 |
0,80572 |
0,501658 |
,60612 |
,119469 |
|
Дефіцит/ ВВП _2 |
0,167699 |
,224734 |
0,40525 |
0,543081 |
,74621 |
,461761 |
|
Дефіцит/ ВВП _3 |
0,052172 |
,211143 |
0,12831 |
0,519294 |
,24709 |
,806638 |
|
Дефіцит/ ВВП _4 |
–,015412 |
,200001 |
–,03939 |
0,511146 |
–,07706 |
,939126 |
На підставі аналізу зясувано, що вплив дефіциту на ВВП найбільше виявляється через один квартал, проте ступінь кореляції є недостатньо високим. Оскільки дефіцит майже не впливає на економічне зростання, то можна стверджувати, що теорія Дж. Кейнса про стимулювання попиту для перехідної економіки України не справджується.
Результати регресійного аналізу спростували гіпотезу про існування впливу на економічне зростання з боку бюджетного дефіциту. Крім того, підтверджено, що елементи фіскальної політики впливають на реальний ВВП. Проте їхній вплив є неоднозначним: значний негативний вплив податку на доходи громадян та загальний незначний позитивний вплив урядових видатків.
висновки та пропозиції
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми –фіскальна політика в перехідній економіці України, що виявляється у викладенні впливів знарядь фіскальної політики на реальні економічні змінні та використання цих знарядь для досягнення макроекономічної стабільності у вітчизняній економіці.
Проведене дослідження дало змогу зробити такі висновки.
1. На усіх етапах розвитку суспільства держава відігравала першорядну роль у формуванні економічних і соціальних процесів та відносин, хоча методи її впливу на них у різні епохи та у різних країнах суттєво відрізнялись. Потреба фіскального втручання в господарку упродовж століть ґрунтувалась на філософській та теологічній доктринах. Із формуванням підприємницько-товарного укладу в економіці та розвитком економічної науки у XVIII ст. погляди на роль держави у господарському житті неодноразово змінювались. Нині більшість економістів обгрунтовує необхідність державного регулювання економіки на тій підставі, що ринковий механізм не забезпечує повної зайнятості ресурсів та високий рівень ефективності функціонування національної економіки.
. Фіскальна політика –це цілеспрямоване регулювання державних видатків та податкових надходжень задля забезпечення макроекономічної стабільності й економічного зростання. Стимулювальний ефект фіскальної політики залежить від способу фінансування дефіциту державного бюджету. Фінансування цього дефіциту через продаж державних цінних паперів може підвищити рівноважну процентну ставку і спричинити витіснення частини приватних видатків на інвестиції та чутливі до процента споживчі видатки. Емісія грошей –більш стимулювальний спосіб фінансування дефіциту держави порівняно з отриманням позик через продаж урядом цінних паперів, але вона індукує сильні імпульси до розвитку інфляції попиту. Стримувальний вплив фіскальної політики залежить від способу використання бюджетного надлишку.
. Фіскальні інструменти слабко впливають на реальні економічні змінні на ранніх етапах ринкової трансформації економіки унаслідок таких двох обставин: по-перше, повної державної монополії на власність в усіх секторах національної економіки. По-друге, зростання дефіциту та послаблення бюджетних механізмів впливу на фізичну економіку. В Україні проведення активістської фіскальної політики стримувалось додатковими несприятливими чинниками, зокрема розвитком гіперінфляції в 1992–рр., безпрецедентним падінням реального ВВП і зростанням фактичного безробіття, зниженням ділової активності фірм та зменшенням споживчих видатків домогосподарств унаслідок різкого зниження їхніх реальних доходів.
. Формування в Україні податкової системи відбувається вкрай повільно і суперечливо. Експерименти із змінами видів податків підривають її стабільність. Не вирішеним є питання пільг в оподаткуванні особливо щодо іноваційної діяльності та амортизації. Списання бюджетної заборгованості та взаємозалік неплатежів між діловими одиницями призвело до недоотримання значної частини бюджетом доходів та зростання внутрішнього боргу. Постійне відкладання ухвалення Податкового кодексу стримує зростання вітчизняної економіки.
. Оптимальна система оподаткування у вітчизняній економіці, на нашу думку, має відповідати таким критеріям. По-перше, загальні ставки прямих податків на доходи та прибуток повинні коливатися у межах від 20 до 30%. По-друге, непрямі податки повинні накладатися на обмежене коло товарів і послуг та спрямовуватись на недопущення діяльності монополіста, що їх виробляє та надає. По-третє, застосування пільг у прямому оподаткуванні можливе тільки задля стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності і повинне поширюватись на усіх без винятку економічних суб’єктів. По-четверте, стимулювання через оподаткування інвестиційної діяльності фізичних осіб, незалежно від того, займаються вони підприємництвом чи ні. По-п’яте, податкова система України повинне наближатися до систем оподаткування країн-членів ЄС.
. У перші роки незалежності уряд проводив стимулювальну фіскальну політику що головно спричинювалась політичними чинниками. Намагання зберегти рівень видатків на тлі катастрофічного падіння ВВП призвело до запаморочливого зростання цін. Додаткове навантаження на видаткову частину бюджету зросло у 1998 р. в зв’язку із азійською та російською фінансовою кризами. Значні бюджетні обмеження в останні два-три роки спричинили глибокі зміни у видаткові частині бюджету, що дало змогу помітно знизити рівень дефіцитності бюджету.
. Результати регресійного аналізу спростовують гіпотезу щодо наявності кореляції у перехідній економіці України між дефіцитністю бюджету та економічним зростанням. Водночас простежуються позитивний вплив на ВВП видатків на соціально-культурні заходи та від’ємна кореляція рівня ВВП з прибутковим податком з громадян. Для усталення економічного зростання уряд повинен здійснити глибоку податкову реформу, створити сприятливе макроекономічне середовище.
Список опублікованих праць
за темою дисертаціЇ
1. Жовтанецький О.М. Причини фіскальної кризи в перехідній економіці України // Вісник Львів. ун-ту. Сер. екон.–.–Вип. 29.–С.167-169.
2. Жовтанецький О.М. Фіскальна криза як причина політики автаркії в Україні // Формування ринкової економіки в Україні: Наук. зб. Львів. ун-ту / За ред. З. Г. Ватаманюка.–Львів: Інтереко, 1999.–Вип.4. –С.174-180.
. Жовтанецький О.М. Фіскальні інструменти макроекономічної політики в теорії кейнсіанської школи // Формування ринкової економіки в Україні: Наук. зб. Львів. ун-ту / За ред. З.Г.Ватаманюка.–Львів: Інтереко, 1999.–Вип.5. –С.103-109.
4. Жовтанецький О. М. Причини фіскальної кризи в Україні: соціально-психологічний аспект // Формування ринкової економіки в Україні: Наук. зб. Львів. ун-ту / За ред. З. Г. Ватаманюка.–Львів: Інтереко, 2000.–Вип.6. –С.167-172.
. Жовтанецький О.М., Чуба Н.В. Термінологічні та методологічні проблеми у дослідженні фіскальних інструментів макроекономічного регулювання // Формування ринкової економіки в Україні: Наук. зб. Львів. ун-ту / За ред. З.Г.Ватаманюка.–Львів: Інтереко, 2001. –Вип.8.–С.176-181.
6. Жовтанецький О.М. Історичні школи про роль фіскальної політики в системі державного регулювання ринкової економіки // Вісник Львів. ун-ту. Сер. екон.–.–Вип. 30.–С.138-142.
. Жовтанецький О.М. Фіскальна політика в системі макроекономічних досліджень // Формування нової парадигми економічної освіти в Україні (до 150-ти річчя від дня народження С.Подолинського).–Львів, 2000.–С.133-135.
. Жовтанецький О.М. Фіскальна політика як необхідний елемент економічного зростання країн Центральної та Східної Європи // Економічна система України: європейський вибір: Матеріали міжнар. студентсько-аспірантської конф.–Львів, 2000.–С.38-39.
. Жовтанецький О.М. Особливість проведення фіскальної політики в перехідних економічних системах // Україна в ХХІ ст.: Формування економічної системи: Матеріали міжнар. студентсько-аспірантської конф.–Львів, 2001.–С.115-117.
анотація
Жовтанецький О. М. Фіскальна політика в перехідній економіці України. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 –економічна теорія –Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2002.
Дисертація присвячена проблемам фіскальної політики в Україні. У дослідженні з'ясовано суть та механізми втілення фіскальної політики. Значну увагу приділено аналізу впливу фіскального інструментарію на розвиток національної економіки Україні. Критично проаналізовано еволюцію поглядів провідних економічних шкіл та напрямів на можливість державного втручання в економічні процеси та, з огляду на це, перспективи провадження фіскальної політики.
У дослідженні виявлено головні причини фіскальної кризи в перехідних економічних системах. З'ясовано причини неефективної фіскальної політики у перехідній економіці України. Особливу увагу приділено можливості ефективнішого провадження фіскальної політики.
Проаналізовано також інструментарій фіскальної політики в умовах перехідної економіки України, запропоновано та обгрунтовано шляхи підвищення ефективності його застосування. На підставі статистичних даних виконано регресійний аналіз впливу інструментарію фіскальної політики на реальний ВВП.
Ключові слова: фіскальна політика, державне регулювання економіки, перехідна економіка, інструментарій фіскальної політики, податки, урядові видатки.
АННОТАЦИЯ
Жовтанецкий О. М. Фискальная политика в переходной экономике Украины. –Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 –экономическая теория –Львовский национальный университет имени Ивана Франка, Львов, 2002.
Диссертация посвящена проблемам фискальной политики в Украине.
В исследовании рассмотрено суть и механизмы осуществления фискальной политики. Значительное внимание уделено анализу влияния фискального инструментария на развитие национальной экономики Украины. Критически проанализировано эволюцию взглядов ведущих экономических школ и направлений на возможность государственного вмешательства в экономические процессы и, в связи с этим, перспективы осуществления фискальной политики.
В исследовании установлено, что фискальные инструменты слабо влияют на реальные экономические переменные на ранних этапах рыночной трансформации экономики вследствие таких двух обстоятельств: во-первых, полной государственной монополии на собственность во всех секторах национальной экономики. Во-вторых, возрастание дефицита и послабления бюджетных механизмов влияния на физическую экономику.
Особое внимание уделено причинам неэффективной фискальной политики в переходной экономике Украины, где проведение активистской фискальной политики сдерживалось дополнительными неблагоприятными факторами, в частности развитием гиперинфляции в 1992–гг., безпрецедентным падением реального ВВП и возрастанием фактической безработицы, снижением деловой активности фирм и уменьшением потребительских расходов домохозяйств вследствие резкого падения их реальных доходов.
Также проанализирован инструментарий фискальной политики в условиях переходной экономики Украины, предложено и обосновано способы повышения эффективности его применения. На основании статистических данных осуществлен регресионный анализ влияния инструментария фискальной политики на реальный ВВП, результаты которого опровергают гипотезу относительно наличия корреляции в переходной экономике Украины между дефецитностю бюджета и экономическим ростом. Также наблюдается положительное влияние на ВВП расходов на социально-культурные мероприятия и отрицательная корреляция уровня ВВП с подоходным налогом с граждан. Для установления экономического роста правительство должно осуществить глубокую налоговую реформу, создать благоприятную макроэкономическую среду.
Ключевые слова: фискальная политика, государственное регулирование экономикой, переходная экономика, инструментарий фискальной политики, налоги, правительственные расходы.
ANNOTATION
Zhovtanetsky О. М. Fiscal policy in transitional economy of Ukraine. –Manuscript.
Thesis for a candidate of economic sciences degree in speciality 08.01.01 –economic theory –The Ivan Franko National University of Lviv, Lviv, 2002.
The dissertation is devoted to problems of fiscal policy in Ukraine. In research turns out a nature and realization mechanisms of fiscal policy. Considerable attention in work is spared to influence analysis of fiscal tools on development of national economy of Ukraine. Critically analyzed the evolution of looks of leading economic schools and directions on possibility of state interference economic processes and, in tie from this, perspectives of fiscal policy realization.
In research brought out basic causes of fiscal crisis in transitional economic systems. Cleared up the causes of ineffective fiscal policy in transitional Ukraine economy. Under this special attention accented on possibility of more effective fiscal policy conduction.
Seen out also an analysis of fiscal policy in conditions of transitional economy of Ukraine, offered and grounded the effectiveness rise ways of its application. On the base of statistic data effectuated regression analysis of fiscal policy influence on real GDP.
Key words: fiscal policy, state regulation of economy, transitional economy, fiscal policy tools, taxes, governmental expenditures.
Підп. до друку 24.04.2002. Формат 60х84/16. Папір друк. Друк. офсет.
Умовн. друк. арк. 1.25. Тираж 100 прим. Зам. № 179
Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка.
м. Львів, вул. Дорошенка, 41.
Маємо на увазі ринкові економічні системи, оскільки неринкові є поза увагою дисертаційного аналізу.
Стовпець з назвою “Змінна”містить перелік чинників, які ми вибираємо для аналізу, а стовпець “Коеф. b”–оцінку коефіцієнтів чутливості реального ВВП до дії відповідних чинників (інструментів фіскальної політики).
25