Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
22
ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ ДЕРЖКОМСТАТУ УКРАЇНИ
УДК: 336.764.1
ОБЛІК, ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ І АУДИТ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ
08.06.04 –Бухгалтерський облік, аналіз та аудит
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано на кафедрі обліку та аудиту в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент
Коблянська Олена Іванівна,
Київський національний університет
імені Тараса Шевченка,
доцент кафедри обліку та аудиту
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Кузьмінський Юрій Анатолійович,
Київський національний економічний університет
імені Вадима Гетьмана,
завідувач кафедри бухгалтерського обліку
кандидат економічних наук, доцент
Береза Світлана Леонідівна,
Житомирський державний технологічний університет,
доцент кафедри бухгалтерського обліку і контролю
Провідна установа: Тернопільський державний економічний університет
Міністерства освіти і науки України,
кафедра бухгалтерського обліку і контролінгу в промисловості, м. Тернопіль
Захист відбудеться “6” червня 2006 р. о 16-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.870.01 у Державній академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України за адресою: 04107, м. Київ, вул. Підгірна, 1, ауд. 23.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України за адресою: 04107, м. Київ, вул. Підгірна, 1, ауд. 36.
Автореферат розісланий “_05_”_травня_2006 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук Л.О. Свистун-Золотаренко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Економічні перетворення, які здійснюються в Україні, потребують удосконалення управління оборотними активами.
Ефективність управління оборотними активами підприємства істотно впливає на результати господарської діяльності й обумовлюється зовнішніми та внутрішніми факторами.
Для нормального функціонування підприємств потрібно, щоб їх власники, приймаючи рішення, мали правдиву й об’єктивну інформацію про майно, фінансовий стан і результати роботи. Таку інформацію надає лише система бухгалтерського обліку.
Особливої актуальності набуває проблема подальшого вдосконалення методики бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту оборотних активів, які є наймобільнішим складником ресурсів підприємства. Від ступеня ефективності використання оборотних активів залежить стан суб’єкта господарювання.
Як свідчать теоретичні та практичні дослідження, питанням організації обліку, аналізу і аудиту оборотних активів приділялась недостатня увага, внаслідок чого ускладнюється дотримання основних методичних принципів ведення обліку, спотворюється інформація про фінансовий стан підприємства, стан розрахунків, знижується ефективність прийняття управлінських рішень.
У розробку питань теорії й методології обліку, аналізу і аудиту оборотних активів вагомий внесок зробили вітчизняні та зарубіжні вчені: Б.І. Адамов, Н.А. Басіна, С.Л. Береза, Ф.Ф. Бутинець, М.І. Бучнєв, Д.В. Василичев, Глен Велш, Даніел Шорт, Л.А. Демчук, Н.І. Дорош, В.М.Іваненко, А.М.Карбовник, М.М.Коваленко, О.І. Коблянська, Ю.А.Кузьмінський, Л.П.Нарижний, Б. Нідлз, В.Ф. Палій, І.І. Пилипенко, В.А.Познаховський, М.С. Пушкар, Ж. Рішар, І.І.Сахарцева, Г.В.Савицька, Л.К. Сук, Д. Стоун, Н.В. Тарасенко, А.Д.Шеремет, В.Г. Швець, Б.С. Юровський та інші.
Питання обліку, аналізу і аудиту оборотних активів на промислових підприємствах мають дискусійний характер, про що свідчить наявність проблем, пов’язаних з невідповідністю понять їх економічному змісту, що використовуються в обліку й аналізі оборотних активів; не систематизовано нормативну базу з питань обліку оборотних активів; класифікація оборотних активів за сукупністю ознак потребує вдосконалення для посилення контрольних функцій обліку; вимагають вдосконалення форми регістрів обліку та аналітичних таблиць оборотних активів за умов використання комп’ютерних засобів; існує необхідність удосконалення методики аналізу для підвищення ефективності використання оборотних активів та їх складових; не використовуються контрольні можливості аудиту, неопрацьовано методики аудиторської перевірки оборотних активів.
Недостатня розробка теоретичних і методологічних питань обліку, аналізу і аудиту оборотних активів на промислових підприємствах, а також науково-теоретична і практична значимість вказаних проблем зумовили вибір теми дисертації та визначили основні напрями дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри обліку та аудиту Київського національного університету імені Тараса Шевченка за темою „Розробка методологічних засад стандартизації та гармонізації національного рахівництва в умовах реформування економіки України”, державний реєстраційний номер 01 БФ 040-01. У межах наукової програми автором виконано дослідження, пов’язане з удосконаленням методики обліку, аналізу і аудиту оборотних активів на промислових підприємствах.
Мета та завдання дослідження. Метою дисертації є вдосконалення теоретико-методичних аспектів та розробка практичних рекомендацій щодо обліку, аналізу і аудиту оборотних активів на промислових підприємствах для забезпечення їх ефективного функціонування.
Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:
Об’єктом дослідження є сукупність фінансово-господарських операцій, пов’язаних з формуванням і використанням оборотних активів на промислових підприємствах.
Предметом дослідження є методика обліку, аналізу і аудиту оборотних активів на промислових підприємствах.
Методи дослідження. Основою дисертаційної роботи є наукові методи, що ґрунтуються на діалектичному пізнанні та об’єктивних законах економіки. Теоретичні аспекти досліджувались із застосуванням методів індукції і дедукції, за допомогою яких визначено місце оборотних активів у системі обліку, а також уточнено ключові терміни, пов’язані з обліком цих об’єктів.
Історичний та логічний методи, а також порівняння застосовувались при уточненні й дослідженні рахунків з обліку оборотних активів, аналізу і синтезу, елімінування – для дослідження впливу факторів на оборотні активи. Методи причинно-наслідкового зв’язку та абстрактно-логічний застосовувались для удосконалення класифікації оборотних активів для потреб бухгалтерського обліку та аналізу; метод спостереження - для визначення стану оборотних активів на промислових підприємствах.
У дослідженні застосовувалися прийоми статистичних порівнянь, а також методи аналізу, узагальнення та графічного зображення даних для проведення аналізу формування і використання оборотних активів.
Теоретичною й методологічною основою дисертації є праці вітчизняних та зарубіжних учених з проблем бухгалтерського обліку; законодавчі й нормативні акти з питань бухгалтерського обліку та економічної політики; матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, періодичні видання, статистична інформація.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретико-методичному обґрунтуванні й удосконаленні обліку, аналізу і аудиту оборотних активів. У процесі дослідження отримано наступні наукові результати, яким характерна наукова новизна:
уперше:
- розроблено методичний підхід до оцінки поточної дебіторської заборгованості шляхом коригування її первісної вартості, з урахуванням поточної процентної ставки, що дозволить мінімізувати відхилення розрахункової вартості від реалізаційної суми заборгованості;
удосконалено:
- класифікацію оборотних активів, яка відповідає специфіці промислових підприємств, за ознаками: ступеня ліквідності, ризику вкладення оборотних активів, характеру фінансових джерел, що створює умови для ефективного функціонування системи бухгалтерського обліку і аналізу;
набуло подальшого розвитку:
Практичне значення одержаних результатів. Застосування на практиці запропонованих автором рекомендацій дозволить забезпечити адекватне відображення операцій з обліку оборотних активів за ринкових умов господарювання, своєчасне одержання та аналіз необхідної інформації керівництвом. Результати дослідження спрямовані на підвищення достовірності, оперативності й аналітичності обліку оборотних активів, можуть впроваджуватися в практику роботи промислових підприємств України, а також використовуватися при розробці нормативних документів з бухгалтерського обліку.
Результати роботи впроваджено в практику промислових підприємств м. Кам’янець-Подільського (ВАТ „Модуль”, довідка №1393 від 12 грудня 2005 р., ВАТ „К-П ЕМЗ”, довідка № 1473/12 від 13 грудня 2005 р.). Окремі результати знайшли застосування в навчальному процесі кафедри економіки підприємства Кам’янець-Подільського державного університету при викладанні дисциплін „Фінансовий облік” та „Аудит” (довідка від 06 грудня 2005 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Усі розробки та пропозиції з удосконалення обліку, аналізу і аудиту оборотних активів на промислових підприємствах, що містяться в роботі, виконані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, що викладені у дисертації, пройшли апробацію шляхом обговорення і отримали позитивну оцінку науковців на конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції „Розвиток соціально-економічних відносин в умовах трансформації економіки України” м.Хмельницький, Технологічний університет Поділля, 17-18 квітня 2003 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми обліку, аудиту та економічного аналізу за умов стабілізації економіки України” (м. Хмельницький, Технологічний університет Поділля, 27-28 листопада 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 85-річчю Подільської аграрно-технічної академії „АПК в умовах активізації інтеграційних процесів: стан, проблеми, перспективи” (м. Кам’янець-Подільський, Подільська державна аграрно-технічна академія, 20-21 травня 2004 р.); звітній науковій конференції Кам’янець-Подільського державного університету м.Кам’янець-Подільський, Кам’янець-Подільський державний університет, 7-8 квітня 2004 р.); VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Наука і освіта ‘2005” (м. Дніпропетровськ, 7-21 лютого 2005 р.); науково-теоретичній конференції професорсько-викладацького, аспірантського складу Подільської державної аграрно-технічної академії (м. Кам’янець-Подільський, Подільська державна аграрно-технічна академія, 9-11 березня 2005 р.).
Публікації. Основні положення дисертації висвітлено у 11 наукових працях, загальним обсягом 4,51 друк. арк., з них 9 статей у наукових фахових виданнях обсягом 3,74 друк. арк., 1 теза доповіді на конференції, 1 стаття в інших виданнях.
Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 199 сторінках комп’ютерного тексту і складається із вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, бібліографічного списку, має 54 додатки на 59 сторінках, 27 таблиць на 10 сторінках, 39 рисунків на 7 сторінках. Список використаної літератури включає 260 найменувань, що займають 19 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, мету і завдання дослідження, наукову новизну, практичне значення одержаних результатів у діяльності промислових підприємств.
У першому розділі „Теоретико-методичні засади обліку, аналізу і аудиту оборотних активів” розглянуто сутність оборотних активів як об’єкта обліку, аналізу і аудиту; удосконалено класифікацію оборотних активів; досліджено й запропоновано проведення оцінки дебіторської заборгованості на основі коригування її первісної вартості з урахуванням поточної процентної ставки.
Наукову громадськість дедалі більше хвилюють питання економічної сутності оборотних активів. У сучасній практиці існує багато суміжних з ними понять, таких як „оборотний капітал”, „оборотні кошти”, „поточні активи”, „оборотні фонди”, стосовно сутності яких економісти ведуть тривалу полеміку.
В економічній літературі немає єдиного підходу щодо визначення економічної сутності оборотних активів. Найчастіше їх трактують, як механічне поєднання різних за роллю в процесі кругообороту економічних категорій, або як активів, які протягом одного виробничого циклу можуть бути перетворені на гроші.
Встановлено неправомірність використання терміну „оборотний капітал”, оскільки він характеризує джерела засобів, а не засоби, які придбано за них.
Аналіз економічної літератури показав, що існує загальна ознака, згідно з якою здійснюється виділення оборотних активів і поточних активів із майна підприємства. Такою ознакою є час, протягом якого реалізовуються чи споживаються оборотні активи в операційній діяльності підприємства.
На основі проведеного дослідження запропоновано визначення терміну „оборотні активи” як сукупності майнових цінностей, грошових коштів та їх еквівалентів, які обслуговують операційну діяльність підприємства, або призначені для реалізації чи споживання протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу, що сприятиме однозначному трактуванню економічної категорії „оборотні активи”.
Для системи обліку, аналізу і аудиту оборотних активів важливе методологічне значення має їх науково обгрунтована класифікація. На основі комплексного аналізу і систематизації найбільш суттєвих облікових аспектів розроблено класифікацію оборотних активів на основі поєднання наступних ознак: форми функціонування в операційному циклі, функціонального призначення у процесі виробництва, принципу організації, ступеню ліквідності, ризику вкладених оборотних активів, характеру фінансових джерел.
У дисертації запропоновано класифікацію оборотних активів промислових підприємств (див. табл.1).
Важливе значення в організації облікового і контрольного процесу належить оцінці оборотних активів на підприємстві. Від використаної методики оцінки залежать якість і достовірність звітних показників, що характеризують майновий і фінансовий стан суб’єкта економіки.
Таблиця 1
Класифікація оборотних активів промислових підприємств
|
Ознаки класифікації |
Види оборотних активів |
|
1. За формами |
- матеріальні оборотні активи; - фінансові оборотні активи. |
|
2. За характером участі в операційному процесі |
- оборотні активи сфери виробництва; - оборотні активи сфери обігу. |
|
3. За ступенем нормування |
- нормовані оборотні активи; - ненормовані оборотні активи. |
|
4. За видами |
- запаси сировини, матеріалів, напівфабрикатів; - поточна дебіторська заборгованість; - поточні фінансові інвестиції; - грошові активи. |
|
5. За характером фінансових джерел |
- чисті оборотні активи; - власні оборотні активи. |
|
6. За ступенем ліквідності |
- швидколіквідні; - середньоліквідні; -малоліквідні. |
|
7. За ризиком вкладених оборотних активів |
- оборотні активи з високим ризиком вкладення; - оборотні активи з середнім ризиком вкладення; - оборотні активи з мінімальним ризиком вкладення. |
Ефективність використання конкретного методу оцінки запасів залежить від сформованих на підприємстві договірних зв’язків із постачальниками, своєчасності й ритмічності забезпечення виробництва необхідними матеріалами та інших факторів, які впливають на показники діяльності суб’єкта господарювання.
При визначенні собівартості оборотних активів, а саме реалізованої валюти запропоновано, використовувати такі методи списання: ФІФО, середньозваженої собівартості, що сприятиме достовірності визначення фінансових результатів від реалізації валюти.
Специфіка дебіторської заборгованості як оборотного активу зумовлює наявність кількох видів її оцінки, що систематизовані наступним чином: оцінка на базі історичної собівартості, оцінка вартості реалізації - факторингова, форфейтингова оцінка, оцінка при дисконті векселя, оцінка на базі поточної вартості. Для проведення аналізу стану розрахунків із дебіторами на поточний момент розроблено методичний підхід, який враховує вплив на зміну вартості одночасно минулих і умовно можливих часових процесів, забезпечує мінімізацію відхилень розрахункової вартості від реалізаційної суми заборгованості. Запропоновано вид оцінки дебіторської заборгованості, що базується на коригуванні первісної вартості дебіторської заборгованості, з урахуванням поточної процентної ставки, який дозволяє оцінити заборгованість при зростанні вартості в часі та зміні загальної купівельної спроможності грошових коштів.
У другому розділі „Сучасний стан організації та методики бухгалтерського обліку оборотних активів” здійснено критичний огляд достатності нормативного забезпечення бухгалтерського обліку, організації та методики бухгалтерського обліку оборотних активів на промислових підприємствах; надаються пропозиції щодо удосконалення чинної методики обліку оборотних активів.
Факти господарського життя, в тому числі і по оборотним активам, що становлять предмет бухгалтерського обліку, містять дві невіддільні сторони - економічну та юридичну, забезпечення відповідності яких є завданням системи нормативно-правового регулювання. Разом з тим, незважаючи на пріоритет економічної природи над юридичним наповненням, доведено, що таке твердження є незаперечним.
У роботі відмічено, що в умовах ринкової економіки склалася ситуація, за якої методологія обліку не узгоджується з податковим законодавством, вступає з ним у протиріччя. Доведено, що цей факт впливає на якість фінансової звітності, здійснення контролю за виконанням операцій з оборотними активами підприємств.
Виходом з цього є надання більшої самостійності підприємствам у розробці власної облікової політики. Законодавчими і нормативними документами не передбачено єдиної методології формування облікової політики. Підприємствам надано право самостійно розробляти її положення.
Суб’єкт господарювання самостійно обирає структуру і склад власної облікової політики. Проте існує ряд положень, наявність яких обов’язкова при затвердженні облікової політики для бухгалтерського обліку, а саме:
Доведено, що питання формування облікової політики є одним з визначальних стратегічних питань, яке повинно вирішуватися керівником і головним бухгалтером, є обов’язковим внутрішнім документом регулювання господарської діяльності підприємства.
Вирішення проблеми економного і раціонального використання оборотних активів залежить від організації бухгалтерського обліку операцій з оборотними активами і повинно здійснюватися за двома напрямами: раціональна організація документообороту і комп’ютеризація облікових робіт. Рекомендовано документи актів на списання та переоцінку товарно-матеріальних цінностей, накладної на внутрішнє переміщення та відомості надходження товарно-матеріальних цінностей, в умовах використання комп’ютерних технологій для ведення обліку, які сприятимуть підвищенню ефективності здійснюваних облікових і контрольних функцій.
При виявленні нестачі оборотних активів, а саме запасів, згідно з чинним законодавством необхідно розраховувати суму збитків, що підлягають стягненню з вини матеріально відповідальної особи. Розроблено пропозиції щодо визначення і відображення в обліку збитків від нестачі оборотних активів (проблемних ситуацій, пов’язаних із застосуванням коефіцієнта загального рівня інфляції).
Результати дослідження свідчать, що методика обліку дебіторської заборгованості з метою забезпечення оперативного складання фінансової звітності розроблена недостатньо. Запропоновано удосконалену форму бухгалтерського обліку оборотних активів (дебіторської заборгованості) (рис. 1).
Запропоновано удосконалення обліку безнадійної заборгованості шляхом зміни назви рахунка 38 „Резерв сумнівних боргів” на „Поправка на сумнівні борги”. Запропоновано резерв сумнівних боргів визначати на підставі платоспроможності окремих дебіторів, що дозволятиме відновлювати заборгованість з коригуванням цього резерву.
Враховуючи те, що сума податку на прибуток до сплати за результатами звітного періоду формується на підставі даних податкового обліку, а фінансові результати діяльності підприємства визначаються за даними бухгалтерського обліку, для забезпечення можливості складання податкової звітності на підставі даних бухгалтерського обліку запропоновано методику накопичення інформації за валовими витратами для цілей оподаткування від операцій з оборотними активами, а саме запасами. Застосування зазначеної методики передбачає відповідну організацію аналітичного обліку витрат на окремих субрахунках, відкритих до рахунків обліку витрат, вартості запасів, використання яких не пов’язане з господарською діяльністю підприємства.
cf
ca
c6 3 ’ff
c7
f0 ’ff
c3