Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
До прокуратури м.Харків,
Заявник: ____________________________________________
заява
про вчинене кримінальне правопорушення
/в порядку ст.214 КПК України/.
Згідно із ч.3) ст.121 Конституції України, прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається , зокрема : нагляд за додержанням законів органами ,які проводять оперативно-розшукову діяльність , дізнання, досудове слідство .
Відповідно до положень ст.4 ЗУ «Про прокуратуру» , діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань, зокрема : гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина, тощо.
Відповідно до ч.2 ст. 19 ЗУ «Про прокуратуру», предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів, зокрема є : додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав.
Обставини справи.
** ***** 2014 р. , керуючи а/м «__________________» д/з __________ , що належить ______________, на підставі свідотства про реєстрацію , приблизно о ** год. ** хв., я перебував у центрі м. Донецька за власними справами. Заправивши автомобіль пальним на автозаправці в районі Центрального Універмагу, що в Ворошиловському районі м. Донецька , збираючись додому, на узбіччі дороги я побачив жінку похилого віку , яка махала рукою , намагаючись зупинити попутний авто. Я зупинився , жінка дуже просила підвезти її до лікарні ім. Калініна , я погодився , зважаючи на її прохання та тому що мій маршрут по особистих справах повністю збігався. На перехресті вул. **** та пр. ***** , приблизно о ** год. ** хв. , я був зупинений співробітником ДАІ , який представився ІДПС роти ДПС Донецького МУ ДАІ сержантом міліції *****( надалі інспектор ****) . Мою вимогу щодо пред’явлення ним свого службового посвідчення інспектор *** проігнорував. Причину зупинки інспектор **** мотивував начебто не пристебнутим паском безпеки , але будь-яких доказів з цього приводу – не надав. Після цього повідомив , що нібито наразі в Донецьку проводиться спецоперація «Таксі» і авто, яким я керую , дуже схоже на таксі , але на підставі яких саме ознак, не пояснив, документальних підтверджень проведення вказаної спецоперації також не надав. На підставі своїх суб’єктивних міркувань інспектор **** звинуватив мене в приналежності до автоперевізників (таксі) та пред’явив вимоги щодо пред’явлення ліцензійної картки на перевезення пасажирів.
Пояснивши інспектору *****те , що я та мій пасажир, під час руху, були пристебнуті пасками безпеки , але після зупинки я свій відстебнув з метою достати з нагрудної кишені документи , та окрім цього , абсолютно безкоштовно підвозив попутно пасажира , вважаю , що таким чином мною не порушено жодної вимоги законодавства , зокрема ПДР України , а вимоги збоку інспектора щодо мене не мають законних підстав.
Ігноруючи мої заперечення , вважаючи , що доказів достатньо інспектор ****зробив висновок про те, що я підлягаю притягненню до адміністративної відповідальності за порушення, на його думку, вимог п.2.3.«в» ПДР України та ст.16 ЗУ «Про дорожній рух» , за що на його думку , відповідальність передбачена ч.5 ст.121 та ч.1 ст.126 КУпАП , в результаті чого ним було складено протокол про адміністративне правопорушення ******** (надалі протокол, додаток 1).
Відразу після цього, інспектор *** викликав за допомогою свого мобільного телефону евакуатор та заявив мені , що затримує автомобіль, яким я керував, на штрафмайданчик . Це , незважаючи на мої заперечення та той факт, що даний автомобіль не створював перешкод дорожньому руху , міг рухатись своїм ходом , а я мав повне право користуватися ним, як своїм майном. Ігноруючи мої протести та доводи , інспектор *** , погрожуючи мені у разі незгоди затриманням до райвідділу міліції , де, з його слів , «зі мною швиденько розберуться за допомогою гумової палиці » , дав команду відправити даний автомобіль евакуатором на штрафмайданчик . На мою спробу захистити автомобіль від протиправних посягань з боку інспектора *** , останній , застосовуючи фізичну силу , намагався скрутити мені руку , потім грубо відштовхував мене , в наслідку чого я впав на землю, після чого він знов повторював погрози на мою адресу. Сперечатися з цього приводу з інспектором *** надалі я не став , оскільки його моральний тиск та погрози сприйняв з усією серйозністю та втратив впевненість у своїй безпеці.
Зазначеного у протоколі дня та часу , __ __2014 р., о 1__год. 3__хв. я прибув до ВДАІ за вказаною у протоколі адресою : м. Донецьк , пр. П. Комунарів ,75 для особистої участі у процедурі розгляду адміністративної справи щодо притягнення мене до адміністративної відповідальності. Я мав наміри ознайомитися з матеріалами справи , надати свої заперечення з цього приводу , заявити клопотання щодо забезпечення юридичним захистом , фіксувати процедуру розгляду справи за допомогою технічних засобів ,тощо.
Але, процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення у моєму відношенні , як така, була взагалі відсутня. Точніше , інспектор *** одноособово «здійснив розгляд справи » без моєї присутності , надавши мені в холі ВДАІ вже повністю заповнений бланк постанови у справі про адміністративне правопорушення ******* від ______2014 р. (далі – постанова , додаток2), в якому мені було запропоновано тільки розписатися за її отримання . Цю, так би мовити «процедуру розгляду адміністративної справи» було зафільмовано цифровою відеокамерою , відповідний відеофайл «*****» надається у якості додатку на DVD-диску (додаток 5).
Такі дії інспектора *** позбавили мене можливості забезпечення юридичним захистом та доступу до неупередженого та справедливого процесу розгляду адміністративної справи щодо мене. Згідно із цією постановою , інспектор *** заочно застосував у моєму відношенні адміністративне стягнення у вигляді штрафу п’ятсот гривень за правопорушення , яких я не вчиняв.
Мушу зазначити , що мої права та обов’язки , передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП , незважаючи на мої неодноразові вимоги , інспектор *** мені не роз’яснював ,ані під час складання зазначеного протоколу , ані в процесі здійснення «процедури розгляду» адміністративної справи, що була відсутня взагалі, як вже зазначено вище.
Протиправні дії зазначеного інспектора *** , що пов’язані із притягненням мене до адміністративної відповідальності та сам факт винесення в моєму відношенні вищевказаної постанови в справі про адміністративне правопорушення наразі оскаржуються мною в адміністративному суді (Ворошиловському районному м. Донецька) , але деякі з вищевказаних дій посадової особи органів МВС ,інспектора *** підпадають під ознаки кримінальних правопорушень , а саме : службового підроблення адміністративних матеріалів/офіційних документів, службової недбалості , перевищення влади та службових повноважень , незаконного заволодіння транспортним засобом , вимагання , тощо.
Ознаки кримінальних злочинів в діях інспектора *** .
1. Службове підроблення:
1.1. як вбачається з протоколу ******* про адміністративне правопорушення , даний протокол у графі «свідки чи потерпілі» містить суперечливу інформацію щодо наявності свідків вчинення даного правопорушення (напис : «свидетелей нет» , далі – дані свідка , нерозбірливо) . Це пояснюється тим , що наявність свідків інспектором *** було сфальсифіковано після того, як заявником була встановлена їх відсутність;
1.2. відповідно до п.2.8 Наказу МВС №77 та ч.1ст. 268 КУпАП , справи про адміністративні правопорушення розглядаються в присутності особи , яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках , якщо є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Інспектор *** , як вбачається , склав постанову серії ***** без моєї присутності , фактично сфальсифікувавши цей офіційний документ та позбавивши таким чином мене абсолютно усіх прав особи, що притягується до адміністративної відповідальності;
1.3. відповідно до п.2.9 Наказу МВС №77, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності , має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, тощо. Розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа , що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності , роз'яснює особам , які беруть участь у розгляді справи , їх права й обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення, заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора заслуховується його висновок.
Цих можливостей та законних прав мене було цілком позбавлено при здійсненні інспектором *** процедури притягнення до відповідальності. Ці порушення не є суто формальними, оскільки такий «розгляд справи» позбавив мене можливості реалізувати свої права, передбачені Наказом МВС №77 , ст.268 КпАП України, зокрема, дати пояснення, подати докази, заявити клопотання про допит свідків , та забезпечення юридичним захистом ,тощо ;
1.4. відповідно до п. 2.14. Наказу МВС № 77 та ст. 33 КУпАП , стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер учиненого правопорушення , особа порушника , ступінь його вини , майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність . Згідно із ч.5 ст.121 КУпАП, передбачається накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ч.1 ст.126 КУпАП , передбачено накладення штрафу від двадцяти п’яти до п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому, про суму у національній валюті у КУпАП не йдеться , а у постанові інспектора *** сума штрафу зазначена саме у національній валюті (гривнях). Захід адміністративного стягнення інспектором *** також обраний із порушенням вимог закону. Він не вказав жодного доводу, на підставі якого обирає адміністративне стягнення у вигляді штрафу саме п’ятсот гривень . Вказане свідчить про порушення відповідчем вимог ст.33 КпАП України, яка передбачає врахування особи порушника, його майнового стану, пом’якшуючих обставин тощо при обранні виду адміністративного стягнення. В тексті оскаржуваної постанови не видно, щоб усі ці аспекти досліджувалися та враховувалися. При цьому у матеріалах справи не міститься документів, які б підтверджували моє місце роботи, професію, характеристику особи, сімейний стан, тощо. Тому і у цій частині постанова є такою, що не відповідає матеріалам справи та відповідно, є сфальсифікованою .
Отже , вищевикладене у п.1 цієї заяви дає підстави стверджувати про наявність в діях інспектора *** складу кримінального правопорушення за ознаками ч.1 ст.366 КК України : складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів .
2. Службова недбалість :
2.1. протокол та постанова інспектора *** , які є офіційними документами , складені , нерозбірливим почерком , в наслідку чого , неможливо встановити дані свідка та , окрім цього мають суперечності , неточності та ознаки виправлень , а саме : по-перше , протоколом не встановлено точну юридичну адресу місця скоєння нібито правопорушення; по-друге , у протоколі зазначено час скоєння нібито правопорушення , **год. **хв. , а у постанові – **год. ** хв. ;
по-третє, у протоколі , в графі «повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться…» наявне виправлення дати «_____.» на «_____.» ;
по-четверте , бланк протоколу ****** передбачає фіксацію правопорушень виключно ПДР України і ніяких інших НПА, тому він (протокол) містить графу «чим порушив(ла) вимоги п.___ Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена___...» , у цій графі інспектором *** , окрім порушення вимог п.2.3 «в» ПДР, зазначено порушення іншого НПА України , а саме ст.16 ЗУ «Про дорожній рух» , при цьому, не вказано , якої саме частини цієї статті зазначеного закону , окрім цього, порушення відповідного пункту ПДР України інспектором *** у протоколі не зафіксовано;
по-пяте , протокол не містить підпису особи , що свідчить про роз’яснення їй прав та обов’язків, передбачених ст.63 Конституції України , ст.268 КУпАП;
по-шосте , у протоколі не зазначено жодних відомостей , згідно із вимогами п-пунктів 1) – 6) пункту 4 Постанови КМУ N 1102 від 17 грудня 2008 р. , якою затверджено Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках та стоянках при тому факті, що авто , яким керував заявник , було тимчасово затримано та доставлено на спеціальний штрафмайданчик;
2.2. відповідно до ч.1 п. 4.1 Наказу МВС №77, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху працівник Державтоінспекції МВС відповідно до статті 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення , копія якого під підпис вручається особі , яка притягається до адміністративної відповідальності , роз'яснює порушникові його права і обов'язки відповідно до статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП. Ініспектор *** допустив грубе порушення вищевказаних вимог не роз’яснивши мені моїх прав та обов’язків , а також порядку та строків оскарження постанови , згідно із ст.ст. 287-289 КУпАП ;
2.3. відповідно до ч.1 ст.36 КУпАП та п.2.7 Наказу МВС №77 , при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень , адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Як вбачається із протоколу та постанови , інспектор *** вніс відомості про два , як на його думку, правопорушення (які до того ж несумісні) у один бланк протоколу та постанови, що вважається грубим порушенням вимог ст. 36 КУпАП та посадового наказу №77 з його боку , до того ж , формою бланків протоколу та постанови не передбачено фіксацію більш ніж одного правопорушення одним документом .
Отже , вищевикладене у п.2 цієї заяви дає підстави вважати про наявність в діях інспектора *** складу кримінального правопорушення за ознаками ч.1 ст.367 КК України : службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.
3. Перевищення влади або службових повноважень :
3.1. згідно з положенням п. 3 ч. 2 ст. 222 КУпАП та п. 4.1 Наказу МВС № 77, працівники Державтоінспекції МВС, які мають спеціальні звання , виносять постанови в справах про адміністративні правопорушення , відповідно до своїх функціональних обов'язків ; згідно із п. 11.3. Інструкції затвердженої Наказом МВС України № 77, інспектори з адміністративної практики Державтоінспекції МВС або особи , які виконують їх обов'язки, складають картку обліку про адміністративне правопорушення, розглядають матеріали адміністративної справи згідно із статтями 258, 276, 278 КУпАП та виносять постанову в справі про адміністративне правопорушення ; згідно із п.15.6 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої Наказом №111, протоколи про адміністративні правопорушення після закінчення зміни здаються командирові підрозділу ДПС, чи особі, яка його замінює, або працівникові, на якого покладено ці обов'язки, для реєстрації та передачі до відділів (відділень) Державтоінспекції МВС з обслуговування адміністративних територій міст, районів, районів у містах протягом однієї доби. Отже, інспектор ДПС *** прямо зацікавлений у тому, щоб оштрафувати водія за любих обставин , в даному випадку перебрав на себе обов’язки (перевищив повноваження) інспектора з адміністративної практики та склав у моєму відношенні постанову в справі про адміністративні правопорушення , що не входить до його функціональних обов'язків та не передбачено вищевказаними нормами діючого законодавства України;
3.2. Підстави тимчасового затримання транспортного засобу визначені частиною першою статті 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Частина перша цієї статті передбачає, що у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено визначені Кодексом правопорушення, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Зазначена норма пов’язує тимчасове затримання транспортного засобу з низкою правопорушень, у вчиненні яких є підстави вважати водія винним. Це, зокрема, такі правопорушення як , керування транспортними засобами (ТЗ) водіями, які не мають при собі або не пред’явили для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційних та інших документів, що вимагаються Правилами дорожнього руху (стаття 126 Кодексу) . Слід зауважити, що для керування ТЗ , наявність ліцензійної картки вимогами ПДР України не встановлено. Крім цього,слід звернути увагу на те, що закон не надає працівнику Державтоінспекції права вибору щодо того, який саме захід застосувати при виявленні правопорушення – заблокувати транспортний засіб правопорушника чи доставити його за допомогою евакуатора для зберігання на спеціальний майданчик або стоянку. Законом встановлено, що тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, в тому числі за допомогою евакуатора, можливе лише в тому разі, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху (частина перша статті 265-2 Кодексу, стаття 52-1 Закону України «Про дорожній рух»).
У разі тимчасового затримання транспортного засобу працівник Державтоінспекції зобов’язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та своє місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації (частина друга статті 265-2 Кодексу).
При цьому, необхідно враховувати і те, що згідно з Порядком тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках та стоянках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008р. №1102, у разі можливості усунення адміністративного правопорушення на місці його виявлення, доставлення автомобіля на спеціальний майданчик чи стоянку не здійснюється.
Отже, уповноважений працівник Державтоінспекції як крайній захід має право тимчасово затримати транспортний засіб шляхом його доставлення для зберігання на спеціальний майданчик або стоянку за допомогою евакуатора лише в тому разі, коли водієм вчинено правопорушення, передбачене визначеними нормами Кодексу, яке неможливо усунути на місці його виявлення, і при цьому транспортний засіб суттєво перешкоджає дорожньому руху.
Необхідно також враховувати, що згідно з пунктом 8.1. Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2009р. №77 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2009р. за №374/16390), вважається, що транспортний засіб створює значні/суттєві перешкоди дорожньому руху, якщо він робить неможливим рух транспортних засобів проїзною частиною автомобільної дороги.
Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання. Після закінчення триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу особа має право звернутися за отриманням тимчасово затриманого транспортного засобу. Таке звернення особи є обов’язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення. За подання такого звернення та повернення особі тимчасово затриманого транспортного засобу не може стягуватися плата.
Як мною вже зазначено вище , автомобіль , яким я керував , не створював перешкод дорожньому руху (не робив неможливим рух транспортних засобів проїзною частиною автомобільної дороги) , міг рухатись своїм ходом , а я мав повне право користуватися (керувати) ним , як своїм майном , при цьому , виключних підстав для евакуації автомобіля не вбачалося. Цих законних прав мене цілком було позбавлено інспектором ДПС *** Більш того, за повернення транспортного засобу, ___.2014 р. з мене було стягнуто грошові кошти у сумі ____ (квитанції у додатках 3, 4 ).
При прийнятті рішення про тимчасове затримання транспортного засобу чи доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, працівник Державтоінспекції повинен виходити з того, що здійснення владних управлінських функцій передбачає не лише формальне, буквальне дотримання вимог законодавства, а і врахування принципу верховенства права, згідно із ст.8 Конституції України , зокрема, принципу пропорційності, як його складової.
Так, відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Згідно зі статтею 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Отже, втручання з боку посадових осіб держави у реалізацію конституційних прав власника має бути пропорційним ступеню суспільної загрози від вчиненого правопорушення.
В свою чергу, рішення, яке є неадекватним ступеню суспільної загрози від правопорушення, суперечить принципу верховенства права, а отже, і Конституції України.
Отже , факт винесення постанови в справі про притягнення мене до адміністративної відповідальності , а також факт незаконної заборони експлуатації автомобіля інспектором ДПС *** з наступним направленням його на штрафмайданчик (тимчасове затримання) - не обґрунтований відповідними вимогами законодавства , тобто є незаконним , при цьому , цей факт мав наслідками нанесення істотної шкоди правам та інтересам заявника . Це дає підстави стверджувати про перевищення інспектором *** влади або службових повноважень, яке супроводжувалося насильством , тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб , що класифікується за ч.2 ст.365 КК України.
4. Незаконне заволодіння транспортним засобом:
4.1. як вже зазначено мною вище у цій заяві, інспектор ДПС *** протиправно, всупереч моєї волі та без законних на те підстав , застосовуючи насильство , заволодів транспортним засобом (автомобілем) , яким я на законних підставах керував та передав його (автомобіль) невідомим мені третім особам , а саме : водію евакуатора , який ,в свою чергу - невстановленим особам , які орендують територію штрафмайданчику МВС.
Таким чином , інспектор *** скоїв у моєму відношенні кримінальний злочин , що класифікується за ч.2. ст.289 КК України : незаконне заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинені з проникненням у приміщення чи інше сховище, або якщо вони завдали значної матеріальної шкоди.
5. Вимагання:
5.1. Незважаючи на вимоги ст.265-2 КУпАП щодо безоплатного повернення транспортного засобу у термін не більше трьох діб, з мене за повернення автомобіля було стягнуто грошові кошти (квитанції – додаток 3, 4) , які я мусив сплатити на вимоги вимагателів зі штрафмайданчику . В іншому разі ці невстановлені особи погрожували мені кожнодобовим збільшенням суми викупу за автівку (сто п’ятдесят гривень за кожну добу їхніх нав’язаних послуг). Ці особи заявили мені, що вимоги законодавства України, зокрема ст. 265-2 КУпАП, на них особисто не поширюються. Таким чином, маю підстави вважати , що незаконне заволодіння автомобілем ,скоєне інспектором *** у моєму відношенні , мало кінцевою метою вимагання з мене грошових коштів саме за (безкоштовне за законом ) повернення транспортного засобу . А оскільки вказані протиправні діяння скоєні інспектором *** за допомогою групи невідомих мені осіб (напарник інспектора, водій евакуатора, охоронці та дирекція штрафмайданчика), то таке класифікується за ч.2 ст.189 КК України , як . вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому;
5.2. незважаючи на те, що безпосередньо сам інспектор ДПС ***з мене за повернення автомобіля грошей не вимагав , а це робили інші невстановлені досі особи (яким було передано автомобіль) , в наявності є факт протиправних дій у моєму відношенні з боку озброєного злочинного угрупування , в якому обов’язки строго розподілено між членами даного угрупування : інспектор ДПС (в даному випадку інспектор*** ) незаконно заволодіває транспортними засобами, передаючи їх третім особам, водій евакуатора доставляє незаконно відібрані транспортні засоби на штрафмайданчик , орендований якимись невстановленими особами , а останні здійснюють вимагання грошових коштів з власників/розпорядників за повернення транспортних засобів , при цьому , вартість нав’язаних, всупереч ст.21 ЗУ «Про захист прав споживача» послуг по зберіганню та доставленню транспортних засобів , визначена неналежним чином, з порушенням антимонопольного законодавства України. До речі , жертвами даного ОЗУ (озброєного злочинного угрупування) кожен день стає все більша кількість власників/розпорядників автомототранспорту України.
Отже , в наслідку вищезазначених протиправних дій (що мають ознаки кримінальних злочинів) інспектора ***та його спільників, було грубо порушено мої законні та конституційні права і свободи , зокрема , свобода пересування , згідно із ст. 33 Конституції України , право володіння та розпорядження приватною власністю , згідно із ст.41 Конституції України та ст.319 ГК України , а також права особи, що притягується до відповідальності ,у відповідності до ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, оскільки звинувачення у моєму відношенні ґрунтуються виключно на фальсифікаціях , припущеннях та суб’єктивних міркуваннях інспектора *** , процедуру розгляду адміністративної справи суттєво порушено, тобто наявні підстави вважати , що таким чином порушено вимоги ст.62 Конституції України.
Згідно із ст. 19 Конституції , правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст. 1, ст. 2 КК України , Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.214 КПК України , слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
З оглядом на вищевикладене , керуючись ст.4 , ч.2 ст. 19 ЗУ «Про прокуратуру» , ст.214 КПК України ,
Прошу :
1) Внести відповідні відомості про скоєння кримінальних злочинів за ознаками ч. 2 ст. 189 , ч.2 ст. 289, а також ст. ст. 365, 366, 367 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
2) Розпочати досудове розслідування вказаних кримінальних злочинів.
Додатки :
1. Копія протоколу про адміністративне правопорушення **** від ____.2014 р.;
2. Копія постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ***** від _____.2014 р.;
3. Квитанція 1____;
4. Квитанція 2 ____;
5. DVD+RW-диск «ARITA» 4,7GB серійний № ************** з відео файлами : ***
Дата : __.__.2014 р. Підпис : _______