Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ГАСТРИТИ. ВИРАЗКОВА ХВОРОБА. АПЕНДИЦИТ
Гастрит за перебігом може бути гострим і хронічним
Гострий гастрит це катаральне запалення слизової шлунка.
Розвивається внаслідок подразнення слизової оболонки аліментарними, токсичними, мікробними факторами
Залежно від особливостей морфологічних проявів катарального запалення виділяють такі форми гострого гастриту:
Ерозивний гастрит
Ерозивне ушкодження слизової оболонки шлунка при частому вживанні не стероїдних протизапальних препаратів
Ерозивний гастрит
Хронічний гастрит
Хронічний гастрит (gastritis chronica) – поліетіологічне запально-дистрофічне захворювання шлунка, яке проявляється порушенням фізіологічної регенерації епітелію, атрофією слизової, розладами секреторної, моторної та інкреторної функції
Порушення регенерації зводяться до сповільнення диференціації паріетальних клітин. З"являються незрілі клітини, які швидко гинуть ще до того моменту, коли завершиться їх диференціація. Таким чином, хронічний гастрит – це не запальний процес, а прояв порушення регенерації і дистрофії..
Клініко-морфологічні форми хронічного гастриту
Автоімунний гастрит (хронічний гастрит типу А) зустрічається значно рідше ніж хелікобактерний. Основним етіологічним фактором розвитку хронічного гастриту типу А є наявність антитіл проти паріетальних клітин та внутрішнього фактору Кастла – гастромукопротеїну.
Хронічний гастрит обумовлений хелікобактеріями відносять до хелікобактерного або бактеріального ( тип В). Він зустрічається майже у 80% всіх випадків хронічного гаститу.
Хронічний рефлюкс- гастрит ( хімічний хронічний гастрит типу С) розвивається за умов значного попадання жовчі в шлунок у хворих оперованих на антральному відділі шлунка а також при слабості жомів.
Особливі форми хронічного гастриту, наприклад, хвороба Менетріє, лімфоцитарний, еозинофільний, гранульоматозний.
Морфологічна класифікація хронічного гастриту
За топографією хронічний гастрит поділяється на фундальний, антральний і дифузний
Згідно Хьюстенської класифікаціїї виділяють
З типи хронічного гастриту:
неатрофічний, атрофічний та особливі форми.
Гастрит А
Аутоімунний гастрит. Зумовлений наявністю аутоантитіл до гастромукопротеїну парієтальних клітин (внутрішнього фактора Касла), блокуючи його зв’язок з вітаміном В 12.
Часто зустрічається з іншими аутоімунними захворюваннями (тириоідит, Аддісонова хвороба).
Локалізується у фундальному відділі.
Проявляється переважно у дітей і людей похилого віку.
Характеризується різким зниженням секреції НCl (ахлоргідрія), гіперплазією G-клітин та гастринемією.
Гастрит В (неімунний гастрит)
Зумовлений Helicobacter pylori, який виявляють у 100% хворих.
У розвитку відіграють роль різноманітні ендогенні та екзогенні фактори (інтоксикація, порушення харчування, зловживання алкоголем.
Локалізується, в основному, в антральному відділі та тілі, але може поширюватись на весь шлунок.
Гастрит С
(хімічний) рефлюкс-гастрит
Зумовлений рефлюкс-дуоденітом (закидом вмісту 12-палої кишки у шлунок).
Часто спостерігається у людей, які перенесли резекцію шлунка.
Локалізується в антральному відділі
Активність секреції HCl не змінена і кількість гастрину теж в межах норми.
Залежно від морфологічної картини виділяють поверхневий (неатрофічний) і атрофічний гастрит.
Поверхневий гастрит:
Лімфоплазмоцитарний інфільтрат розміщується в поверхневих відділах слизової оболонки шлунка на рівні валиків.
Прогноз сприятливий. У ряді випадків може переходити в атрофічний гастрит.
Атрофічний гастрит має такі морфологічні ознаки:
Слизова оболонка витончена, кількість залоз зменшена.
У власній пластинці спостерігається лімфоїдно-плазмоцитарний інфільтрат, виражений склероз.
Характерна структурна перебудова з появою фокусів кишкової і пілоричної метаплазії. Замість шлункових валиків з’являються кишкові ворсинки, вистелені кишковим епітелієм з чисельними келихоподібними клітинами
Часто виникають фокуси дисплазії. На фоні важкої дисплазії епітелію може розвинутись рак шлунка.
Хвороба Менетріє
Особливою формою хронічного гастриту є хвороба Менетріє при якій слизова оболонка дуже потовщена і має вигляд звивин головного мозку.
Виразкова хвороба
Виразкова хвороба, – самостійне (первинне) хронічне рецидивуюче захворювання, головним клінічним і морфологічним проявом якого є наявність пептичної виразки шлунка або дванадцятипалої кишки.
Патогенез виразкової хвороби
Гіпертонус блукаючого нерва з підвищенням активності кислотно-пептичного фактора.
Порушення моторики шлунка
та 12-палої кишки.
Підвищення рівня АКТГ та глюкокортикоїдів.
Значне переважання кислотно-пептичного фактора агресії над факторами захисту слизової оболонки.
Морфогенез хронічної виразки
Морфогенез хронічної рецидивуючої виразки шлунка або дванадцятипалої кишки включає такі стадії:
1-ерозія, 2-гостра виразка і 3-хроніча виразка.
Ерозія – це поверхневий дефект, який виникає в результаті некрозу слизової оболонки.
Гостра виразка - це більш глибокий дефект , який захоплює не тільки слизову оболонку, але й інші оболонки стінки шлунка. Має неправильну округло-овальну форму та м’які краї.
Морфологія хронічної виразки
У шлунку частіше локалізується на малій кривизні, в 12-типалій кишці - в цибулині на задній стінці.
Має вигляд глибокого дефекту овальної або округлої форми, захоплюючи слизову та м’язову оболонки.
Краї виразки щільні. Проксимальний край піднятий і слизова оболонка нависає над ним, дистальний – пологий або має вигляд тераси, ступені якої утворені різними шарами стінки шлунка.
Мікроскопічна картина
залежить від стадії виразкової хвороби
В стадії ремісії на дні виразки спостерігається рубцева тканина, яка витісняє м”язовий шар з поодинокими склерозованими та облітерованими судинами.
В стадії загострення на дні виразки чітко розрізняються 4 шари: 1) фібриноїдний некроз (на дні та по краях), 2) фібринозно-гнійний або гнійний ексудат, 3) грануляційна і фіброзна тканина, в якій спостерігаються тонкостінні судини та клітини запалення (багато еозинофілів) (відділяє зону некрозу), 4) грубоволокниста рубцева тканина.
Ускладення виразкової хвороби
І - Виразково-рубцеві:
Стеноз вхідного і вихідного отворів шлунка
Стеноз і деформація цибулини 12п.к.
ІI - Виразково-деструктивні:
перфорація виразки
пенетрація (в підшлункову залозу, стінку товстої кишки, печінку)
кровотеча
ІІІ - Малігнізація виразки шлунка
ІV - Запальні:
Гастрит, перигастрит
Дуоденіт, перидуоденіт
V - Комбіновані ускладнення
Кровотеча з виразки
Ускладення виразкової хвороби
І - Виразково-рубцеві:
Стеноз вхідного і вихідного отворів шлунка
Стеноз і деформація цибулини 12п.к.
ІI - Виразково-деструктивні:
перфорація виразки
пенетрація (в підшлункову залозу, стінку товстої кишки, печінку)
кровотеча
ІІІ - Малігнізація виразки шлунка
ІV - Запальні:
Гастрит, перигастрит
Дуоденіт, перидуоденіт
V - Комбіновані ускладнення
До захворювань з підвищеним ризиком виникнення раку шлунка відносять:
Аденому шлунка (аденоматозний поліп)
Хронічний атрофічний гастрит
Перніцеозну анемію
Хронічну виразку
Культю шлунка
До передракових процесів в шлунку на сьогоднішній день відносять лише важку дисплазію епітелію
Класифікація раку шлунка
В залежності від локалізації виділяють рак:
пілоричного відділу
малої кривизни з переходом на задню і передню стінки
кардіального відділу великої кривизни
дна шлунка
Макроскопічні форми раку
Рак з переважно екзофітним експансивним ростом:
Бляшковидний
Поліпозний
Грибовидний
З виразкуванням (первинно-виразковий, рак-виразка, виразка-рак).
Рак з переважно з ендофітним інфільтруючим ростом
Інфільтративно-виразковий
Дифузний
Рак із змішаним ростом
Макроскопічні форми раку
Рак с переважно ендофітним інфільтруючим ростом
Інфільтративно-виразковий
Дифузний
Рак із змішаним ростом
Клініко-анатомічні (макроскопічні ) форми раку шлунку
Гістологічні типи раку шлунка
Аденокарцинома (тубулярна, сосочкова, муцинозна)
Недиференційований рак
Плоскоклітинний рак
Залозисто-плоскоклітинний рак
Недиференційовані форми раку (скір) переважають при дифузному раку з ендофітним типом росту
Перстнеподібна аденокарцинома
Аденокарцинома, як більш диференційована форма раку частіше зустрічається при екзофітному рості пухлини
Метастазування раку шлунка
Лімфогенним. Гематогенним та імплантаційним шляхом
Перші метастази виникають в регіонарних лімфатичних шляхах на великій і малій кривизні шлунка
Метастатична карцинома (парааортальна)
Серед віддалених лімфогенних метастазів з діагностичної точки зору мають значення ретроградні метастази:
В обидва яєчники (рак Крукенберга)
В параректальну клітковину (рак Шніцлера)
В лівий надключичний лімфатичний вузол (рак Вірхова)
Імплантаційні метастази приводять до карциноматозу очеревини, плеври, перикарда, діафрагми.
Гематогенні метастази уражають печінку і легені
Механізм метастазування
Апендицит- запалення червоподібного паростка сліпої кишки
Причини гострого апендициту:
Обструкція апендикса зі зниженням резистентності слизової оболонки та інвазією мікроорганізмів в стінку відростка
Необструктивний апендицит може виникати вторинно при генералізованих інфекційних захворюваннях (вірусних).
Морфологічні форми апендициту
Простий (супроводжується розладами кровообігу, невеликими крововиливами, дрібним скопиченням лейкоцитів – первинний афект)
Поверхневий (характерне вогнище гнійного запалення в слизовій оболонці)
Деструктивний (з незворотними пошкодженнями стінки паростка)
Деструктивний апендицит
Флегмонозний
Флегмонозно-виразковий
Апостематозний
Гангренозний (1 - при тромбозі та тромбоемболії артерії – первинний гангренозний або
2 - при периапендициті та гнійному мезентеріоліті – вторинний гангренозний)
Ускладнення гострого апендициту:
Перфорація
З розвитком гнійного перитоніту
З розвитком периапендику-лярного абсцесу
Емпієма відростка
Пілефлебітичні абсцеси печінки
Хронічний апендицит
Розвивається після перенесеного гострого апендициту
Характеризується склеротичними та атрофічними процесами, лімфогістіоцитарною інфільтрацією
Іноді при облітерації розвивається водянка відростка або мукоцеле, у якому можуть формуватися міксоглобули (міксоглобульоз).