Педагогічне проектування ~ це не тільки діяльність а і процес послідовної зміни станів що характеризуютьс
Работа добавлена на сайт samzan.net:
1.Педагогічне проектування – це не тільки діяльність, а і процес послідовної зміни станів, що характеризуються новими завданнями, видами діяльності, мірою впорядкованості інформації та ін. У науковій літературі з цього питання ми знаходимо багато цікавих ідей. Класичним вважається
положення Дж.К. Джонса про те, що процес проектування у своєму розвитку проходить три етапи: дивергенції (розширення меж проектної ситуації з метою забезпечення досить обширного простору для пошуку рішення), трансформації (створення принципів і концепцій), конвергенції (вибір оптимального варіанта вирішення з багатьох альтернативних). О. Новиков та
Д. Новиков виділяють чотири стадії проектування:
1) концептуальна, що складається з таких етапів: виявлення суперечностей, формулювання проблеми, визначення проблематики, визначення мети, відбір критеріїв;
2) моделювання, що включає такі етапи: побудова моделей, оптимізація моделей, відбір моделей;
3) конструювання, що складається з таких етапів: декомпозиція, агрегування, дослідження умов, побудова програми;
4) технологічної підготовки
3. Педагогічне проектування – це попередня розробка основних деталей очікуваної діяльності студентів, учнів і педагогів. Педагогічне проектування – це функція будь-якого педагога: організаційна, гностична або комунікативна.
У 1989 р. з’явилася перша праця з педагогічного проектування, в якій знаний учений В. Безпалько започаткував цю проблему.
Мета педагогічного проектування полягає в тому, щоб створити передбачені варіанти діяльності та відповідні її результати. При цьому об’єктами педагогічного проектування можуть бути: педагогічні системи, педагогічний процес, педагогічні ситуації.
Для педагога головним є педагогічний процес, який становить створення варіантів діяльності, котра передбачає прогнозування її результатів.
Будь-яка педагогічна діяльність починається з мети. Метою може бути ідея, погляд, переконання, відповідно до яких будуються педагогічні системи, процеси або ситуації. За наслідками цього педагог створює модель своєї діяльності зі студентами, учнями, з урахуванням власного досвіду педагога, здійснює вплив на студентів, учнів. Ця модель дозволяє прогнозувати педагогічний процес.
Наступний етап проектування – створення проекту. На цьому етапі відбувається робота із створеною моделлю, вона доводиться до рівня використання.
Третій етап проектування – це конструювання, що деталізує проект, конкретизуючи його та наближаючи до реальних умов дійсності. Конструювання навчальної та педагогічної діяльності – це методичне завдання.
Форми педагогічного проектування – це документи, в яких описується створення та дія педагогічних систем, процесів і ситуацій.
Концепція – одна з форм проектування, за допомогою якої здійснюється виклад основної точки зору, задум, теоретичні вихідні принципи побудови педагогічних систем або процесів.
Виокремимо принципи педагогічного проектування:
1. Головний принцип – принцип людських пріоритетів як принцип орієнтації на людину.
2. Принцип створення систем, які проектуються, процесів, ситуацій, що означає створення їх динамічними, гнучкими, здатними під час реалізації до змін, перебудови та ін.
Педагог має достатню кількість методів, засобів, форм, різноманітний зміст для вибору того, що потрібно його студентам, учням.
Дидактична творчість – це діяльність в освіті з винаходу різних способів відбору та структурування навчального матеріалу, методів його передачі та засвоєння. Дидактична творчість – найбільш поширена і доступна для педагога, студентів та учнів.
Технологічне проектування – це діяльність в педагогічній технології та проектуванні, в процесі якого здійснюється пошук і створення нових підсистем, педагогічних процесів, навчальних ситуацій, що сприятимуть результативності навчального процесу.
Організаційна творчість – це творчість в управлінні та організаційній діяльності зі створення нових способів планування, контролю, мобілізації ресурсів, зв’язку із середовищем, взаємодією в колективі.
Сукупність знань, способів і засобів здійснення навчально-виховного процесу називають «Технологією навчального процесу».
Процес розроблення конкретної педагогічної технології називають процесом педагогічного проектування. Послідовність його кроків така:
− вибір змісту навчання відповідно до навчального плану і навчальної програми;
− вибір пріоритетних цілей, на які має бути орієнтованим педагог;
− вибір технології, що орієнтована на сукупність цілей або пріоритетну мету;
− розробка технології навчання.
Проектування технології навчання передбачає проектування змісту дисципліни, форм організації навчального процесу, вибір методів і засобів навчання.
Зміст технології навчання передбачає зміст і структуру навчальної інформації, що забезпечує формування навчальних і професійних умінь та навичок.
Важливу роль відіграють форми організації навчальних занять, що спрямовані на оволодіння знаннями, вміннями та навичками, їх співвідношенням за обсягом, формою контролю.
Технологія навчання має такі складові:
− цілі навчання;
− зміст навчання;
− засоби педагогічної взаємодії, організація навчального процесу;
− студент, викладач;
− результат діяльності.
Отже, технологія навчання передбачає організацію, управління та контроль за навчальним процесом.
У цих випадках усі сторони процесу навчання взаємопов’язані і впливають одна на іншу, якщо в будь-якій ланці відбувається відхилення, воно відповідно відобразиться на інших. З метою успішного функціонування всієї системи потрібне реальне і продумане налагодження всіх її складових.
4. Етапи роботи над проектом:
− передпроект;
− етап планування роботи над проектом;
− аналітичний етап;
− етап узагальнення;
− презентація одержаних результатів.
Передпроект – це обмін знаннями з теми, інтересами, висловлювання побажань, питань; обговорення виниклих ідей; перерахування можливих тем проекту; формулювання теми проекту для групи студентів, учнів; формулювання тем для роботи підгруп.
Основна мета етапу планування – одержання загального уявлення про майбутній напрям дослідницької роботи.
Планування роботи над проектом: визначення часових рамок, що обмежують етапи роботи; обговорення варіантів оформлення звітності про виконану роботу; формулювання найбільш актуальних проблем, здатних вплинути на процес проектування.
Під час планування педагог лише зрідка вносить корективи в дискусію з планування проектної діяльності. Дуже важливо максимально надати ініціативу тим, хто вчиться, залишивши собі роль консультанта і помічника.
Саме на цьому етапі визначаються основні проблеми, що відносяться до проведення дослідження: Як працювати з книгами і журналами? Як правильно оформляти текст? Як находити, структурувати інформацію з Інтернет? Як створити електронну публікацію, презентацію?
Як проводити анкетування і тестування?
Аналітичний етап: дослідницька робота студентів, учнів і самостійне одержання нових знань; уточнення висунутої мети і завдання; пошук і збирання інформації через власні знання і досвід студентів, учнів; обмін інформацією з іншими особами (студентами, учнями, вчителями, викладачами, батьками, запрошеними консультантами і т. ін.); вивчення спеціальної літератури, залучення матеріалів засобів масової інформації, Інтернет.
Необхідно зазначити, що основним завданням аналітичного етапу є самостійне проведення студентами, учнями дослідження, вивчення і аналіз інформації. Педагог при цьому стежить за процесом дослідження, його відповідністю меті і завданням проекту, надає групам необхідну допомогу, не допускаючи пасивності окремих учасників. В його завдання також входять коригування діяльності груп і окремих учасників, допомога в узагальненні проміжних результатів для підведення підсумків наприкінці етапу.
Дуже важливими заходами аналітичного етапу є заняття, пов’язані з ознайомленням із спеціальними способами роботи, що вивчаються з алгоритмами, з інформацією, проведення анкетування, соціологічного опитування, пошук літератури і роботи з нею, пошук інформації в Інтернеті.
Необхідним є також проведення бібліотечного заняття. Основною його метою є знайомство студентів, учнів з каталогом бібліотеки, навчання вмінню користуватися системою пошуку літератури.
Одне із занять аналітичного етапу має бути присвячене навчанню вмінням конспектувати і реферувати текстову інформацію. Після закінчення заняття учасники проектної групи одержують завдання: написати складний план свого майбутнього проекту і скласти список використаної літератури та інших джерел інформації.
Ще одне заняття відводиться знайомству з деякими прийомами анкетування і соціологічного опитування.
Далі в процесі аналітичного етапу роботи проектної групи організуються консультаційні зустрічі з учасниками підгруп.
На етапі підведення підсумків виконаної роботи представники кожної з підгруп звітують про проведення соціологічних досліджень, розповідають про те, в якому стані находиться робота над текстом проекту. Іншим, не менш важливим завданням, що обговорюють учасники, є підготовка до презентації.
Етап узагальнення: систематизація, структурування одержаної інформації, інтеграція одержаних знань; побудова загальної логічної схеми для підведення підсумків (у вигляді рефератів, доповідей, конференцій, відеофільмів, спектаклів, стінгазет, журналів, презентацій в Інтернеті і т. ін.).
Завдання педагога на цьому етапі – надати студентам, учням максимальну самостійність і допомогти виявити творчу активність у виборі форм представлення результатів проекту; стимулювати такі форми роботи, що дають можливість розкритися кожному учню.
На підсумкове заняття етапу всі учасники приносять свої напрацювання. Після невеличкого короткого звіту про результати виконаної роботи приймається рішення закінчити роботу над проектом і приступити до написання виступу за матеріалами роботи кожної з підгруп. Метою є створення у письмовій формі короткого за змістом документу, що включає характеристику цілей проведеного дослідження, методів, які використовувалися в процесі одержання результатів, а також повідомлення про намір продовжити дослідження, якщо такий намір передбачався авторами.
Після закінчення роботи над проектом студенти (учні) підводять підсумки і відповідають на такі запитання: чи виконав я те, що задумав? Що було зроблено добре? Що було зроблено погано? Що було виконувати легко, в чому я зазнав труднощів? Хто міг би дякувати мені за цей проект? Відповіді на всі ці запитання допомагають підготуватися до презентації свого проекту під час проектного тижня і гідно виступити перед експертною радою.
Презентація одержаних результатів: осмислення одержаних даних і способів досягнення результату, обмін одержаної інформації, а також накопичення досвіду в класі або групі; обговорення і спільна презентація учасниками результатів роботи над проектом; спільна презентація результатів на різних конкурсах проектів, а також спільні публікації.
Особливість етапу полягає в тому, що саме здійснення презентації в тій формі, яку вибрали учасники, по суті є навчальним і орієнтоване на здобуття навичок представлення підсумків своєї діяльності.
Підготовка і узагальнення матеріалу для презентації, як правило, викликають нові запитання і спонукають студентів (учнів) до дискусій. Тут можна піддати критиці процес досліджень, самостійно виявлені помилки, які допущені під час роботи над проектом. Завдання педагога – пояснити учасникам проектної групи основні правила проведення дискусії та ділового спілкування; прагнути виробити навички конструктивного становлення до критики своїх суджень іншими і до наявності в групі багатьох точок зору на вирішення проблеми.
Таким чином, метод проектів ґрунтується на принципі «навчання за допомогою діяльності», розглядаючи її як вид творчої роботи, в якій студент (учень) виступає активним учасником. В основі його лежить не інформаційний підхід, орієнтований на розвиток пам’яті, а діяльнісний, націлений на формування комплексу розумових здібностей (розуміння, рефлексії, конструкторської уяви, здатності до цілеспрямованості), необхідних для дослідницької діяльності.
Освітній потенціал проектної діяльності полягає в можливості: підвищення мотивації в одержанні додаткових знань; вивчення методів наукового пізнання (висунути і обґрунтувати задум, самостійно поставити і сформулювати завдання проекту, знайти метод аналізу ситуації); рефлексії і інтерпретації результатів.
Робота над проектом сприяє вихованню в студентів (учнів): значущих загальнолюдських цінностей (соціальне партнерство, толерантність, діалог); почуття відповідальності, самодисципліни; здібності до методичної роботи і самоорганізації.
Проектна діяльність розвиває: дослідницькі і творчі здібності особистості. Суть і цінність навчальних проектів полягає в тому, щоб навчити студентів (учнів) проектувати власну траєкторію руху з вирішення того або іншого виробничого, соціокультурного питання.
Послідовність виконання проекту здійснюється за такими етапами: задачі, діяльність учнів, діяльність вчителя.
Етапи:
I. Підготовчий.
1. Цілепокладання.
2. Планування. На цьому етапі здійснюється визначення теми, виявлення проблеми, вибір груп.
3. Аналіз проблеми, висування гіпотез та їх обґрунтування. Уточнення інформації. Обговорення. Виявлення проблеми.
4. Висування гіпотези. Формування завдань. Мотивація учнів. Пояснення цілей. Допомога та спостереження.
II. Організаційний.
1. Вибір методів перевірки прийнятих гіпотез.
2. Виконання, обговорення методів перевірки висунутих гіпотез, джерел інформації.
Пошук інформації, що підтверджує або спростовує гіпотезу. Виконання проекту. Обговорення і вибір оптимального варіанту. Визначення джерел інформації.
Робота з інформацією. Проведення дослідження. Оформлення проекту. Вчитель спостерігає, консультує, радить, спрямовує процес роботи.
III. Заключний.
1. Захист проекту, презентація результатів проектування.
Оцінка результатів, захист проекту, участь у колективній оцінці результатів діяльності, колективний аналіз та оцінка результатів проектування.
5. НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
Нині університет є закладом дослідницького типу, який проводить освітню, науково-дослідну, науково-інноваційну, навчально-виробничу та інформаційно-консультаційну діяльність, спрямовану на вивчення сучасних проблем наук про життя і навколишнє природне середовище, використання, відтворення та збалансований розвиток біоресурсів наземних і водних екосистем, запровадження новітніх природоохоронних агро- і біотехнологій, технологій відродження безпечності та родючості ґрунтів, енергозберігаючих агротехнологій, екологічного і правового менеджменту в сільській місцевості, здійснення моніторингу і контролю за дотриманням стандартів, якістю і безпекою сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та довкілля.
До структури базового закладу університету (м. Київ) належать 12 навчально-наукових інститутів (ННІ), які об’єднують 14 науково-дослідних інститутів, 39 навчально-наукових центрів, 21 факультет, 124 кафедри, Українська лабораторія якості і безпеки продукції АПК, яка є унікальною структурою міжнародного значення, Український НДІ сільськогосподарської радіології, Науково-дослідний та проектний інститут стандартизації і технологій екобезпечної та органічної продукції.
АР Крим). у Київській обл.); ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім. Є. Храпливого» (Тернопільська обл.); ВП НУБіП України «Бобровицький коледж економіки та менеджменту ім. О. Майнової» (Чернігівська обл.); ВП НУБіП України «Мукачівський аграрний коледж» (Закарпатська обл.); ВП НУБіП України «Прибрежненський аграрний коледж», ВП НУБіП України «Кримський агропромисловий коледж», ВП НУБіП України «Бахчисарайський будівельний технікум», ВП НУБіП України «Кримський технікум гідромеліорації та механізації сільського господарства» (останні чотири У складі університету функціонують: Південний філіал НУБіП України «Кримський агротехнологічний університет» (АР Крим); 12 регіональних вищих навчальних закладів І–ІІІ рівнів акредитації у різних регіонах України: відокремлений підрозділ (ВП) НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут» (Тернопільська обл.); ВП НУБіП України «Ніжинський агротехнічний інститут» (Чернігівська обл.); ВП НУБіП України «Ірпінський економічний коледж»; ВП НУБіП України «Немішаївський агротехнічний коледж»; ВП НУБіП України «Боярський коледж екології і природних ресурсів» (всі три
у Чернігівській і Тернопільській обл. та в АР Крим); спеціальні бази практичного навчання у регіональних ВНЗ НУБіП України І–ІІІ рівнів акредитації; навчально-науковий центр біології і екології субтропічних рослин та ландшафтознавства (АР Крим); ботанічний сад університету. у Київській обл., чотири в АР Крим); 7 навчально-дослідних господарств (три у Київській обл. і одна Національний університет біоресурсів і природокористування України у різних ґрунтово-кліматичних зонах України (Полісся, Лісостеп, Степ та субтропіки) має потужну базу для проведення практичного навчання студентів: 3 науково-дослідні станції (дві
Загальна площа земельних угідь, що закріплені за господарствами, становить понад 37 тис. га (у т.ч. близько 18 тис. га лісу). Тут знаходяться дослідні поля, навчально-виробничі теплиці, тваринницькі комплекси, птахофабрика, лісгоспи, рибгосп, функціонують машинно-тракторні парки, майстерні, полігони, цехи тощо. Зараз на базі цих господарств формується Український навчально-науково-інноваційний центр новітньої сільськогосподарської техніки і технологій.
Таким чином, сформована і розгалужена по Україні структура НУБіП України забезпечує безперервність ступеневої освіти від рівня молодшого спеціаліста (у технікумах і коледжах) до бакалавра → спеціаліста (в інститутах) → магістра → кандидата наук (доктор філософії) → доктора наук (у базовому закладі університету (м. Київ) та у Південному філіалі НУБіП України «Кримський агротехнологічний університет».
Здобути другу вищу освіту за ОКР «Спеціаліст» можна за 12 спеціальностями. Щорічно понад 3 тис. керівних працівників і фахівців АПК проходять перепідготовку і підвищують свою кваліфікацію в ННІ післядипломної освіти університету.
Загальна кількість студентів у Національному університеті біоресурсів і природокористування України становить понад 38926 осіб, у тому числі за умовами договору 16 535 (42,5 %).
У 2011 р. до університету прийнято на денну і заочну форми навчання 10386 студентів, у тому числі за державним замовленням 7019 студентів.
У майбутньому підготовку бакалаврів у Національному університеті біоресурсів і природокористування України планується здійснювати, переважно, у регіональних ВНЗ – інститутах і коледжах, які отримають певні квоти місць у магістратуру у базовому закладі університету (м. Київ) та Південному філіалі НУБіП України «Кримський агротехнологічний університет». Тут буде зосереджена підготовка магістрів, кандидатів і докторів наук, проводитися підвищення кваліфікації та перепідготовка фахівців для АПК.
Особлива увага в університеті приділяється магістерській підготовці. Підготовка магістрів здійснюється у базовому закладі університету (м. Київ) та у його Південному філіалі НУБіП України «Кримський агротехнологічний університет» за 43 спеціальностями. Зараз в університеті навчається понад 5000 студентів магістратури.
Підвищилась також результативність підготовки докторів та кандидатів наук. У Національному університеті біоресурсів і природокористування України функціонують 21 спеціалізована вчена рада (16 докторських і 5 кандидатських). За останні п’ять років захищено 717 докторських і кандидатських дисертацій.
Вчені університету не стоять осторонь від світових тенденцій аграрної науки. Вони почали працювати над крупними проектами з суттєвою фінансовою підтримкою, внаслідок чого рівень фінансування науково-дослідних робіт зростає із року в рік. У 2010 р. він досяг 28 млн грн (у 2005 р. – 12,6 млн грн).
Нині потужними інноваційними підрозділами всеукраїнського значення є:
- Українська лабораторія якості та безпеки продукції АПК, яка може виконувати понад 500 видів різноманітних досліджень, які дають змогу провести аналіз рослинної та тваринної продукції від початкових стадій її отримання до готового продукту, який потрапляє на стіл;
- Український навчально-науковий інститут інформаційного і телекомунікаційного забезпечення агропромислової та природоохоронної галузей економіки, напрямами наукової діяльності якого є впровадження геоінформаційних технологій, система аерокосмічного моніторингу природних ресурсів, система моніторингу фінансово-господарської діяльності підприємства АПК, система інформаційного забезпечення агропромислової та природоохоронної галузей економіки, система доступу до інформаційних аграрних ресурсів та електронне дорадництво.
2. Ответы на экзаменационные билеты по высшей математики
3. якої країни і її основним багатством
4. семафорами від класичних операцій
5. а Биографические сведения
6. Документооборот на предприятии ресторанно-гостиничного типа
7. статьях 7778 главы XIV ЗК РФ.html
8. Ключей- Большинство из общедоступных продуктов питания на планете я поделил на 7 групп
9. то легко только бы и наслаждаться морозной свежестью
10. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Донецьк2
11. В соответствии со ст
12. Сферофиза солонцовая
13. Что вы понимаете под предпринимательством Бизнес и предпринимательство одно и то же ~ или всетаки разные п
14. ПО ТЕМЕ- Генералпрокурор А.html
15. Да конечно. Но в какой форме проходит это общение Чаще всего это просто разговор обмен информацией
16. Дайте собаке плохое имя и вы увидите что из этого получится
17. Методология и методы социологического исследования Объект и предметная область социологии
18. Лабораторная работа 21
19. тематики в начальной школе Оригами в изучении математики Подготовила- учитель начал
20. Шпаргалка к экзамену по информатике Visual Basic 1 курс