Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Кафедра економічного аналізу і фінансів КОНТРОЛЬНА РОБОТА на тему: Місцеві бюджети в бюджетній системі сучасної України Дніпропетровськ 2011 |
Зміст
Вступ………………………………………………………………………….3
1. Місцеві бюджети в складі бюджетної системи України……………….4
2. Міжбюджетні відносини та особливості їх організації……………......14
Висновок……………………………………………………………………..17
Список літератури…………………………………………………………..18
Вступ
Бюджет та бюджетна система загалом відноситься до тієї сфери суспільного життя, що безпосередньо стосується інтересів всіх і кожного. В бюджеті будь-якої країни відбиваються важливі економічні, соціальні, політичні проблеми життя суспільства і людини.
Бюджет — складна економічна категорія. Як категорія, державний бюджет являє собою систему економічних відносин, що складаються в суспільстві в процесі формування, розподілу, та використання централізованого грошового фонду країни, призначеного для задоволення суспільних потреб. Важливою є роль бюджету у розподілі сукупного суспільного продукту та національного доходу.
Згідно ст.5 п.1 бюджетного кодексу України бюджетна система складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань, місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.
Місцеві бюджети існують у всіх країнах світу. Розвиток їх функцій зумовлені рядом національних, політичних, економічних та інших факторів.
В умовах ринкових відносин і особливо в перехідний період до ринку бюджетна система є найважливішим економічним результатом. Від того, наскільки правильно побудовано бюджетну систему залежить ефективне функціонування всього народного господарства країни, зовнішніх відносин.
На дано му етапі економічного розвитку необхідно розробити систему регулювання міжбюджетних відносин з урахуванням динаміки економічних процесів.
1. Місцеві бюджети в складі бюджетної системи України
У перші роки після утво рення незалежної Української держави відносини в галузі бюджету регламентувалися Законом Української РСР “Про бюджетну систему Української РСР” від 5 грудня 1990р., який був прийнятий в умовах командної економіки, найбільш характерною рисою якої була значна централізація фінансових і в тому числі бюджетних ресурсів. Побудова бюджетної системи України, згідно з цим Законом, передбачала включен ня до її складу республіканського бюджету та місцевих бюджетів. До ос танніх було віднесено обласні, районні, міські, селищні та сільські бю джети.
У 1995 р. в Україні приймається нова редакція вищезазначеного За кону, в якому, хоча із значним запізненням, було внесено низку змін, яких вимагали нові реалії політичного й економічного життя українсь кого суспільства, а саме: утворення незалежної держави, створення ос нов ринкового господарювання, відновлення інституту місцевого самоврядування, формування власної фінансової, бюджетної і податкової систем.
Наступним етапом у розвитку вітчизняної бюджетної системи, а в її складі — системи місцевих бюджетів — стало ухвалення 28 червня 1996 р. Конституції України, а 21 травня 1997 р. в розвиток її положень — За кону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, що започатку вало новий підхід до тлумачення поняття місцевих бюджетів та визна чення їх складу. У ст. 1 Закону записано, що бюджет місцевого само врядування (місцевий бюджет) — це план утворення і використання фі нансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повнова жень місцевого самоврядування. Таким чином, поняття “бюджет міс цевого самоврядування” і “місцевий бюджет” були ототожнені.
Новим етапом у реформуванні бюджетної системи України стало прийняття 21 червня 2001 р. Бюджетного кодексу України. Цим кодексом визначаються засади бюджетної системи України її структура, принципи, правові засади функціонування, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
З 1 січня 2011 р. набула чинності нова редакція Бюджетного кодексу. Нова редакція Бюджетного кодексу передбачає уточнення назв низки податків і зборів, вилучення з тексту кодексу низки податків і зборів у зв'язку з їх скасуванням. Новий Бюджетний кодекс збільшує ресурс місцевих бюджетів.
Бюджети місцевого самоврядування — це бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.
Місцеві бюджети — це фонди фінансових ресурсів, призначені для реалізації завдань і функцій, що покладаються на органи самоврядування. Як складова бюджетної системи держави і основа фінансової бази діяльності органів самоврядування місцеві бюджети забезпечують необхідними грошовими засобами фінансування заходів економічного і соціального розвитку, що здійснюються органами влади і управління на відповідній території.
Через місцеві бюджети складаються певні фінансові взаємовідносини органів самоврядування практично з усіма підприємствами, установами, що розташовані на їх території, і населенням даної території у зв'язку з мобілізацією й витрачанням коштів цих бюджетів. Між місцевими бюджетами різних рівнів, а також між цими бюджетами і державним бюджетом виникають фінансові відносини з приводу перерозподілу фінансових ресурсів для забезпечення ефективного функціонування кожного бюджету.
Згідно з Законом “Про бюджетну систему України”, бюджетна си стема складалася з трьох ланок:
1) державного бюджету України;
2) республіканського бюджету Автономної Республіки Крим;
3) місцевих бюджетів.
Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, є зведеним бюджетом України. Зведений бюджет використовується для аналізу і визначення засад державного регулювання економічного і соціального розвитку України.
Бюджет Автономної Республіки Крим об’єднує республіканський бюджет та бюджети районів і міст республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим.
До місцевих бюджетів належать обласні, міські, районні в містах, селищні і сільські бюджети.
На рис. 1 наведена структура Української бюджетної системи відповідно до Бюджетного кодексу України.
Рис.1 Структура бюджетної системи України
Бюджет області об’єднує обласний бюджет, бюджети районів і міст обласного підпорядкування.
Бюджет району об’єднує районний бюджет, бюджети міст районного підпорядкування, селищні та сільські бюджети .
Селищні та сільські бюджети формуються на основі рішень районних, міських рад при наявності необхідної фінансової бази. Районні і міські ради визначають доходи відповідних селищних і сільських бюджетів. Бюджет міста, яке має районний поділ, об’єднує міський бюджет та бюджети районів, що входять до його складу.
Характерною ознакою сучасної побудови бюджетної системи Украї ни є самостійність усіх бюджетів. Місцеві бюджети одного рівня не мо жуть бути включені до місцевих бюджетів іншого рівня.
У кожній країні місцеві бюджети є найбільш чисельною ланкою бюджетної системи. В Україні сьогодні нараховується більше 12 тисяч місцевих бюджетів (табл. 1).
Табл. 1 Кількісний склад місцевих бюджетів
|
Види місцевих бюджетів |
Кількість |
|
Місцеві бюджети, усього |
12213 |
|
В т. ч.: бюджет Автономної Республіки Крим |
1 |
|
бюджети міст Києва і Севастополя, що мають статус міст державного значення |
2 |
|
обласні бюджети |
24 |
|
міські бюджети |
453 |
|
районні у містах бюджети |
83 |
|
районні бюджети |
488 |
|
селищні бюджети |
887 |
|
сільські бюджети |
10275 |
Поступове розширення кола завдань органів місцевого са моврядування, делегування їм окремих повноважень органів державної влади закономірно знайшло відображення у збільшенні частки видат ків, які здійснювалися з місцевих бюджетів. Так, частка видатків місцевих бюджетів у Зведеному бюджеті України в останні роки зросла з 36,7 % у 2005 р. до 41 % у 2010 р.
Абсолютні обсяги місцевих бюджетів постійно зростають (табл. 2). Спостерігається посилення невідповідності між доходами та видатками місцевих бюджетів.
Табл. 2 Динаміка доходів і видатків місцевих бюджетів
|
Рік |
ВВП, млн. грн. |
Доходи місцевих бюджетів |
Видатки місцевих бюджетів |
||
|
млн. грн. |
% ВВП |
млн. грн. |
% ВВП |
||
|
2004 |
345113 |
22784.9 |
6.60 |
38803.6 |
11.24 |
|
2005 |
441452 |
30316.2 |
6.87 |
52074.7 |
11.80 |
|
2006 |
544153 |
39865.5 |
7.33 |
72364.2 |
13.30 |
|
2007 |
720731 |
58349 |
8.10 |
96511.2 |
13.39 |
|
2008 |
948056 |
73872.1 |
7.79 |
126906.2 |
13.39 |
|
2009 |
914720 |
71035.7 |
7.77 |
127187.8 |
13.90 |
Місцеві бюджети займають не лише важливе місце у бюджетній си стемі, але й одне з центральних місць в економічній системі кожної дер жави, їх роль і значення безпосередньо зумовлені типом економічної си стеми, обраними цілями та пріоритетами суспільного розвитку (рис. 2).
Основними складовими багатопланової ролі місцевих бюджетів є те, що вони виступають:
— важливим чинником економічного розвитку і фі нансової стабільності;
— інструментом макроекономічного регулювання; важелем здійснення перерозподільчих процесів;
— фінансовою базою міс цевого самоврядування;
— інструментом реалізації державної регіональ ної політики;
— планами формування і використання фінансових ресурсів територіальних утворень;
— основним важелем фінансового вирівнюван ня;
— головним джерелом фінансових ресурсів для утримання і розвитку місцевого господарства, вирішення місцевих проблем;
— з їх допомогою ре алізуються перспективні цілі національного розвитку і загальнодержавних програм.
Рис.2 Суспільна роль місцевих бюджетів
За допомогою місцевих бюджетів реалізуються загальнодержавні програми, пов'язані з розвитком галузей народного господарства, здійсню ється підтримка вітчизняних виробників, фінансуються заходи з підви щення життєвого рівня населення, створення нових робочих місць. За кошти місцевих бюджетів проводяться превентивні, оздоровчі, спортивні та культурні заходи.
Ключову роль у становленні системи самостійних місцевих бюджетів відіграють їхні доходи та способи, на основі яких вони формуються.
Власні доходи забезпечують принцип самостійності бюджетів усіх рівнів, включаючи і державний бюджет України.
Власні доходи – це доходи, що формуються на території, підвідомчій відповідному місцевому органу влади згідно з його рішеннями.
До власних доходів належать:
— місцеві податки і збори, платежі, що встановлюються місцевими органами влади;
— доходи комунальних підприємств;
— доходи від майна, що належить місцевій владі, та ін.
Закріплені доходи – це доходи, які закріплюються за певним бюджетом. Закріплені доходи також є основою самостійності місцевих бюджетів.
За місцевими бюджетами в основному закріплюються:
— місцеві податки і збори;
— прибутковий податок із громадян;
— податок на прибуток підприємств;
— плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;
— плата за землю;
— податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;
— податок на промисел;
— надходження коштів від приватизації підприємств комунальної власності;
— інші доходи, що зараховуються до місцевих бюджетів у розмірах, визначених законодавством;
— надходження збору за забруднення навколишнього природного середовища в частині, яка належить місцевим бюджетам;
— надходження відрахувань і збору на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг, доріг загального користування в частині, яка належить місцевим бюджетам.
Даний перелік може щорічно змінюватися.
Основну частку доходів місцевих бюджетів поки що становлять так звані регульовані доходи. Ця частка сягає 75-85 відсотків.
Регульовані доходи – це доходи, що розподіляються між різними рівнями бюджетної системи.
Уточнення переліку регульованих доходів місцевих бюджетів здійснюється в процесі ухвалення щорічних законів про Державний бюджет України.
До основних регульованих доходів належать:
— податок на додану вартість;
— податок на прибуток підприємств (за винятком тих, що перебувають у комунальній власності);
— акцизний збір;
— прибутковий податок із громадян;
— плата за землю.
Регульовані доходи зараховуються до місцевих бюджетів за індивідуальними ставками та єдиними нормативами відрахувань.
Важливу роль у становленні бюджетів самостійних місцевих бюджетів відіграє порядок здійснення видатків і склад цих видатків. Кошти республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів витрачаються лише з тією метою і в тих межах, які затверджені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами.
Видатки всіх бюджетів поділяють на:
— поточні видатки – це видатки з бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій та органів, яка діє на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів із соціального захисту населення тощо. У складі поточних видатків окремо виділяються видатки бюджету, зумовлені зростанням мережі перелічених щойно об'єктів;
— видатки розвитку – це видатки бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності. Це також фінансування капітальних вкладень виробничого й невиробничого призначення, структурної перебудови народного господарства і субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.
З республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів здійснюються такі видатки:
— на фінансування установ та організацій освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення й соціального захисту населення, які підпорядковані виконавчим органам влади Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, а також соціально-культурних заходів відповідно до покладених на ці органи влади функцій;
— на утримання органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих органів державної влади та самоврядування;
— на фінансування підприємств і господарських організацій, які входять до складу місцевого господарства, а також природоохоронних заходів;
— на інші заходи, що фінансуються відповідно до законодавства України з республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів.
Якщо при виконанні місцевого бюджету рівень його дефіциту перевищує встановлений або виникає значне зниження надходжень від доходних джерел, Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради за пропозиціями відповідно Кабінету Міністрів України, уряду Кримської автономії та виконавчих органів місцевих рад приймають рішення про запровадження пропорційного скорочення затверджених бюджетних видатків. Пропорційне скорочення видатків здійснюється щомісячно до кінця бюджетного року за всіма статтями бюджету, крім захищених, перелік яких відповідно визначається радою.
Крім того, видатки місцевих бюджетів поділяються на:
— видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад (їхній розмір і цільове спрямування визначаються місцевими бюджетами цих громад);
— видатки, пов'язані із здійсненням районними, обласними радами заходів із забезпечення спільних інтересів територіальних громад (визначаються відповідними обласними і районними бюджетами);
— видатки, пов'язані з використанням власних повноважень місцевого самоврядування;
— видатки, пов'язані з виконанням делегованих законом повноважень органів виконавчої влади.
Вільні бюджетні кошти утворюються в місцевих бюджетах на початку бюджетного року і не враховуються при затвердженні бюджету поточного року. Вони включають:
— вільний залишок коштів;
— суми, додатково одержані в процесі виконання бюджету;
— суми перевищення доходів над видатками в разі збільшення доходів чи економії видатків або з інших джерел.
Вільні бюджетні кошти не може бути вилучено органами державної виконавчої влади вищого рівня. Рішення про використання їх приймають місцеві органи державної виконавчої влади або органи місцевого самоврядування. Ці рішення затверджуються відповідними радами.
Вільні бюджетні кошти можуть бути використані на:
— господарські заходи;
— купівлю акцій або інших цінних паперів;
— надання відсоткових чи безвідсоткових бюджетних позичок;
— інші заходи.
2. Міжбюджетні відносини та особливості їх організації
Одними з найважливіших і найскладніших проблем державних фі нансів у кожній країні є ефективна організація відносин всередині бю джетної системи, а саме між бюджетом центрального уряду і бюджета ми органів місцевого самоврядування; перерозподіл бюджетних ресур сів, зумовлений об'єктивними відмінностями в рівнях соціально - еконо мічного розвитку окремих територій; здійснення фінансового вирівню вання з метою забезпечення конституційних гарантій населенню неза лежно від місця його проживання. Концептуальні засади побудови міжбюджетних відносин загалом за лежать від економічної системи держави і мають принципові відмін ності за умов ринкової і командної економік.
Для бюджетної системи України характерний досить високий сту пінь централізації бюджетних ресурсів, що свідчить про зосередження основних владних повноважень на рівні центрального уряду, нерозви неність місцевого самоврядування і слабкість його фінансової основи — місцевих бюджетів.
У процесі організації міжбюджетних відносин їх суб'єктами висту пають ті органи влади й управління, до компетенції яких включені пов новаження щодо складання, розгляду, затвердження і виконання бю джетів. Тому в Бюджетному кодексі міжбюджетні відносини розгляда ються як відносини між державою, Автономною Республікою Крим і органами місцевого самоврядування щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функ цій, передбачених Конституцією України та законами України.
Міжбюджетні відносини виникають на стадії виконання бюджетів. Найважливішою передумовою їх існування є необхідність здійснення перерозподілу бюджетних ресурсів усередині бюджетної системи, яка, у свою чергу, спричинена розбіжностями між обсягами коштів, акуму льованих у бюджетах різних рівнів і видів, та потребою в них.
Підставою для існування міжбюджетних відносин є:
— визначений у законодавстві розподіл повноважень між державною виконавчою владою та органами місцевого самоврядування;
— гарантія фінансування витрат на реалізацію наданих повноважень з боку держави органам місцевого самоврядування;
— діючий порядок розмежування доходів і видатків між рівнями бюджетної системи і місцевими бюджетами різних видів;
— фінансова підтримка місцевих бюджетів у зв'язку зі значними коливаннями рівнів податкового потенціалу окремих територій та об'єктивними розбіжностями в обсягах видатків.
Основою міжбюджетних відносин є розмежування доходів і видатків між рівнями бюджетної системи, проведене відповідно до розподілу повноважень органів державної виконавчої влади і місцевого самовря дування. Проте розмежування доходів, здійснене на єдиних засадах для бюджетів відповідного рівня не дає можливості збалансувати абсолют но всі бюджети. Причиною цього є значні відмінності у формуванні до ходів і складі та обсягах видатків бюджетів територіальних одиниць, які мають об'єктивний характер.
Остаточне збалансування бюджетів одного рівня, яке неможливо провести лише шляхом розмежування їх доходів та видатків, досягаєть ся за допомогою бюджетного регулювання, тобто перерозподільчих процесів у межах бюджетної системи, шляхом:
— надання коштів фінансове “бідним” територіям (форми фінансової допомоги: відрахування із загальнодержавних доходів, міжбюджетні трансферти — дотації та субвенції);
— вилучення коштів у відносно фінансове “багатих” територій (фор ми вилучення: податки та обов'язкові платежі, передача коштів з від повідних бюджетів до державного бюджету).
Отже, рух бюджетних ресурсів у процесі міжбюджетних відносин відбувається переважно у формі: міжбюджетних трансфертів (дотацій, субвенцій, коштів, що передаються), взаєморозрахунків, а також об'єд нання коштів бюджетів територіальних громад для виконання спіль них проектів і програм (рис. 3).
Рис. 3 Форми руху бюджетних ресурсів у процесі міжбюджетних відносин
Центральне місце в міжбюджетних відносинах посідають процедури бюджетного регулювання. У Бюджетному кодексі України метою регу лювання міжбюджетних відносин визначено забезпечення відповідно сті між повноваженнями на здійснення видатків, закріплених законо давчими актами України за бюджетами, та бюджетними ресурсами, які мають забезпечувати виконання цих повноважень. Іншими словами, основною метою міжбюджетних відносин визнається проведення пере розподілу бюджетних ресурсів
Отже, економічна сутність місцевих бюджетів виявляється у формуванні грошових фондів, які є фінансовим забезпеченням діяльності місцевих рад і місцевих державних адміністрацій, та використанні цих фондів на фінансування, утримання й розвиток соціальної інфраструктури, місцевого господарства тощо. Місцеві бюджети – це форма впливу місцевого самоврядування на економічні й соціальні процеси в державі.
Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, є зведеним бюджетом України.
Активний вплив місцевого самоврядування на формування нових суспільних відносин можливий лише в тому разі, якщо воно матиме у своєму розпорядженні достатню кількість фінансових ресурсів. Згідно з чинним законодавством органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції самостійно розробляють, затверджують і виконують місцеві бюджети.
Надходження бюджету Автономної Республіки Крим і бюджетів міст Києва і Севастополя формуються в порядку, встановленому Бюджетним кодексом, із урахуванням Законів України “Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим”, “Про столицю України – місто-герой Київ” і закону, що визначає особливий статус міста Севастополя.
Склад доходів бюджетів районів у містах (у разі їх створення) визначається міською радою відповідно до повноважень, переданих районним у містах радам.
Міжбюджетні відносини виникають на стадії виконання бюджетів. Найважливішою передумовою їх існування є необхідність здійснення перерозподілу бюджетних ресурсів усередині бюджетної системи, яка, у свою чергу, спричинена розбіжностями між обсягами коштів, акуму льованих у бюджетах різних рівнів і видів, та потребою в них.
Список літератури