Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
1Бухгалтерський (фінансовий) облік у банках – це складова системи обліку, яка включає сукупність правил, методик та процедур обліку для виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інформації про операції банку зовнішнім користувачам, а також внутрішнім користувачам для прийняття управлінських рішень.
Користувачі економічної інформації бухгалтерського обліку є:
2Зовнішні користувачі – це Національний банк України, наявні та потенційні кредитори і банки-кореспонденти, наявні та потенційні клієнти (вкладники) й інші користувачі. їм ця інформація потрібна для оцінювання минулих та майбутніх результатів діяльності банку.
3внутрішні користувачі -акціонери банку, рада банку, правління банку, внутрішні аудитори банку, працівники банку. Вони використовують інформацію з метою планування, оцінювання та контролю за щоденними операціями банку, зокрема, за використанням його ресурсів відповідальними за це особами.
Принципи обліку-це загальні концептуальні основи ,на яких будується бухгалтерський облік і на базі яких складається бухгалтерська звітність.
4. Податковий облік - це складова системи обліку Банку, який ведеться з метою накопичення і систематизації даних про валові доходи, валові витрати та амортизаційні відрахування, визначення податкового прибутку і податкового зобов'язання.
5Управлінський облік - це процес визначення, виміру, накопичення, аналізу, підготовки та передачі інформації фінансового і не фінансового характеру про діяльність Банку в цілому та його підрозділів у формі, визначеній керівництвом, для внутрішніх користувачів з метою планування, оцінки, прийняття на різних рівнях управління Банком управлінських та економічних рішень щодо управління ризиками, підвищення рентабельності, контролю за використанням ресурсів, управління активами і зобов'язаннями та розробки стратегії Банку.
6Прямі витрати - це витрати, які можуть бути однозначно розподілені між об'єктами управлінського обліку (у першу чергу, ЦФВ) на підставі об'єктивних критеріїв. Такі витрати повинні бути розподілені в момент відображення в обліку, зокрема в підсистемах, кожної фінансової операції. У контексті цього Положення, непрямі витрати - це, наприклад, витрати одного ЦФВ, що здійснені для інших ЦФВ, розподіл яких здійснюється на підставі визначених Банком правил і умовних припущень (економічно обґрунтованих коефіцієнтів).
7Фінансовий облік - це сукупність правил і процедур, які забезпечують підготовку і передання інформації про фінансовий стан та результати діяльності, грошові кошти банку банку відповідно до вимог чинних законодавчих актів для задоволення потреб зовнішніх та внутрішніх користувачів для прийняття ними економічних рішень.
8Принцип обліку - це загальні, концептуальні основи, на яких будується фінансовий облік і на базі яких складається фінансова звітність. У законі України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996 визначено такі основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності: обачності повноти, автономності, послідовності, неперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат; превалювання сутності над формою; історичної (фактичної) собівартості; єдиного грошового вимірника; періодичності.
9Обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань і витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства. Повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні й потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що виносяться на її основі.
10. Банківські документи - це письмове розпорядження клієнта чи відповідального працівника банку на про ведення грошово-розрахункової або іншої операції банку.
11. Банківська операція — це технологічно проста транзакція, яка є складовою банківського продукту.
12. банківські рахунки — рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів;
13. банківський платіжний інструмент — засіб, що містить реквізити, які ідентифікують його емітента, платіжну систему, в якій він використовується, та, як правило, держателя цього банківського платіжного інструмента. За допомогою банківських платіжних інструментів формуються відповідні документи за операціями, що здійснені з використанням банківських платіжних інструментів, на підставі яких проводиться переказ грошей або надаються інші послуги держателям банківських платіжних інструментів;
14. Бэк-офис — операционно-учётное подразделение, обеспечивающее работу подразделений, участвующих в управлении активами и пассивами организации, осуществляющей деятельность на финансовых рынках. Задачей бэк-офиса является документарное и электронное оформление и сопровождение рыночных сделок, заключаемых дилерами (трейдерами) фронт-офиса, а также аналитических (внутренних) сделок между подразделениями организации в рамках системы перераспределения финансовых ресурсов.
15. Фронт-офис — общее наименование группы подразделений или процессов в организациях, отвечающих за непосредственную работу с клиентами, заказчиками.
Типичные фронт-офисные функции включают коммуникацию с клиентами, получение и ввод для последующей обработки документов от клиентов, предоставление клиенту информации, обзвон и рассылка клиентам информационных сообщений, обработка входящих звонков.
16. Операційний день — частина робочого дня банківської установи, регламентована внутрішнім режимом її роботи, у межах якої банківська установа має змогу здійснювати передавання, оброблення та приймання розрахункових документів в електронному вигляді.[1]
17.Операційний день — частина робочого дня банку або іншої установи — члена платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою — членом платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах. [2]
18.Операційний день — частина робочого дня банку або іншої установи — члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання та можна за наявності технічної можливості здійснити їх оброблення, передавання та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою — членом платіжної системи самостійно та зазначається в їх внутрішніх правилах.[3]
19. Контрарні рахунки - це рахунки бухгалтерського обліку, показники яких використовуються для регулювання оцінки об'єктів обліку, які відображені в інших рахунках.
20. документування — своєчасне, повне та достовірне відображення всіх банківських операцій;
21 Подія — це обставина (сукупність обставин), що має певні наслідки для банку
22. Господарська операція — це така подія, яка спричиняє зміну в активах, зобов’язаннях і капіталі. Для відображення господарських операцій застосовують систему рахунків.
23. Рахунок — це систематизовані записи, які відбивають вплив операцій та інших подій на конкретний актив, зобов’язання чи акціонерний капітал. Для кожного активу, зобов’язання, доходу, виду витрат та одиниці капіталу ведеться окремий рахунок.
Тема 2 Облік капіталу банку .
1.Власний капітал — це різниця між активами та зобов'язаннями, тобто частина активів, яка сформована за рахунок власних джерел банку.Вона показує частку власника в активах банку. Для товариства — це капітал партнерів; для акціонерної компанії — акціонерний капітал. До рахунків капіталу належать: сплачений зареєстрований статутний капітал банку, емісійні різниці, резерви банку та ін.
2.Зобов'язання (залучений капітал) — це кредиторська заборгованість підприємства, що виникла внаслідок попередніх операцій і яка мас бути погашена у визначений термін. Зобов'язання банку передбачають зменшення доходів, які пов'язані з придбанням активів або отриманням послуг від інших осіб внаслідок раніше проведених операцій. Зобов'язання включають: залишки грошових коштів на поточних рахунках, вклади, боргові зобов'язання банку (векселі, облігації, що емітовані банком) та ін.
3.Капітал — це заявка власника на активи компанії. Це засоби, які залишаться власнику, якщо він погасить заборгованість за зобов'язаннями. З наведеного вище рівняння
4.Рахунки активів — це активні рахунки, які відображають наявність та зміни різноманітних активів банку.
5.Рахунки зобов'язань — це пасивні рахунки, які відображають наявність та зміни заборгованості банку. Виділяють короткострокову та довгострокову заборгованість.
6. Рахунки власного капіталу — це також пасивні рахунки, які відображають зміну власного капіталу банку за звітний період.
7.Основний капітал- банків складається із фактично сплаченого зареєстрованого статутного капіталу та розкритих (оприлюднених) резервів. До елементів розкритих резервів зараховуються дивіденди, що направлені на збільшення статутного капіталу, емісійний дохід від випуску власних акцій, резервні фонди, а також загальні резерви, створені під невизначений ризик. При цьому, емісійний дохід визначається як сума перевищення доходів, отриманих підприємством від первинної емісії власних акцій та інших корпоративних прав над номіналом таких акцій або інших корпоративних прав.
8. до даткового капіталу належать резерви під стандартну заборгованість інших банків та клієнтів за кредитними операціями банків, результат переоцінки основних засобів, прибуток поточного року та субординований капітал. Переоцінка основних засобів здійснюється тільки за результатами звітного фінансового року в розмірі, який оцінюється суб'єктами оціночної діяльності та підтверджується аудитором, що не є пов'язаними особами, на базі визначення ринкової вартості або поточної вартості витрат, з використанням порівняльного або витратного методів.
9. Статутний капітал -являє собою вартість вкладів акціонерів (засновників, учасників) банку, внесених з метою формування його активів для початку чи подальшої банківської діяльності, а також гарантування інтересів вкладників та кредиторів банку.
10. КАПІТАЛ ПІДПИСНИЙ - величина капіталу, на яку отримано письмові зобов'язання акціонерів (пайовиків) банку на внесення коштів за підпискою на акції (паї).
(Закон України від 07.12.2000 N 2121-III "Про банки і банківську діяльність" із змінами і доповненнями, внесеними ЗУ від 20 вересня 2001 року N 2740-III)
11. Резервний капітал банку — це грошові ресурси, що резервуються банком для забезпечення непередбачених витрат, спеціаль¬них потреб та покриття збитків.
12. Доходи майбутніх періодів – це надходження грошових коштів та інших активів, що одержані в звітному періоді, але відносяться до майбутніх періодів (орендна плата, комунальні послуги та ін.)
13. Емісійний дохід - сума перевищення надходжень, отриманих емітентом від продажу власних акцій або інших корпоративних прав та інвестиційних сертифікатів, над номінальною вартістю таких акцій або інших корпоративних прав та інвестиційних сертифікатів (при їх первинному розміщенні), або над ціною зворотного викупу при повторному розміщенні інвестиційних сертифікатів та акцій інвестиційних фондів.
ЗАКОН УКРАЇНИ Про оподаткування прибутку підприємств (ст.1) м.Київ, 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (334/94-ВР) ( В редакції Закону N 2831-III (2831-14) від 29.11.2001 )
14.Емісійні різниці (емісійний дохід) - сума перевищення доходів, отриманих підприємством від первинної емісії (випуску) власних акцій та інших корпоративних прав над номіналом таких акцій (інших корпоративних прав).
Постанова Правління Національного банку України ІНСТРУКЦІЯ Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (ч.14, визначення окремих термінів) N 388 від 21.11.97 р. (див. текст) (v0495500-97)
Емісійні різниці (емісійний доход) - сума коштів, отриманих підприємством від первинної емісії (випуску) власних акцій та інших корпоративних прав над номіналом таких акцій (інших корпоративних прав).
Постанова Правління Національного банку України ІНСТРУКЦІЯ з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних банків України (Розд.2) N 466 від 30.12.97 р. (див. текст) (v0510500-97)
15. Дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвесто а на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Дивіденди - прибуток, отриманий підприємством від здійснення корпоративних прав, включаючи доходи, нараховані у вигляді процентів на акції або на внески до статутних фондів, за винятком доходів, отриманих від торгівлі корпоративними правами, та доходів від операцій з борговими зобов'язаннями і вимогами.
16. Банківський переказ - розрахункова банківська операція, яка здійснюється за допомогою надісланого платіжного доручення одного банку іншому.
17. Акція — вид цінних паперів, що являє собою свідоцтво про власність на визначену частку статутного (складеного) капіталу акціонерного товариства і надає її власнику (акціонеру) певні права, зокрема: право на участь в управлінні товариством, право на частину прибутку товариства у випадку його розподілу (дивіденд), а у випадку ліквідації — на частину залишкової вартості підприємства.
18. Пайови́й капіта́л — це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності.
Для обліку пайового капіталу, тобто вартості основних і оборотних запасів підприємства, по яких воно розпайоване (акціонерні товариства, приватні орендні підприємства тощо) призначено рахунок 41 “Пайовий капітал”. По кредиту відображається збільшення, а по дебету – зменшення пайового капіталу.
19. Прибуток банку — це фінансовий результат діяльності банку, який розраховується як різниця між його доходами та витратами.
20. Доходи банку — це зростання економічних вигод упродовж звітного періоду у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань, що призводить до збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів).
Тема 3. Облік доходів і витрат банку .
1.Витрати банку — це зменшення економічних вигод упродовж звітного періоду у вигляді вибуття активів чи збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення чи виплати власникам).
2. Доходи — це збільшення економічних вигід, яке являє собою збільшення
активів або зменшення зобов'язань, що обумовлює зростання власного капіталу
(без урахування зростання капіталу за рахунок внесків акціонерів).
3. Доходи від повернення раніше списаних активів — кошти, що надійшли для погашення заборгованості, яка була визнана банком безнадійною щодо отримання.
4. Витрати на формування резервів для покриття збитків від активних операцій — це витрати на покриття можливих збитків від зменшення корисності активів банку та списання безнадійних активів. Це резерви під знецінення цінних паперів, на покриття можливих втрат від кредитних операцій з покриття збитків за сумнівною дебіторською заборгованістю, а також резервів під заборгованість за нарахованими доходами. Особливість цієї групи витрат полягає у тому, що це — негрошові витрати, а суми сформованих резервів відображають оцінку якості активів з боку керівництва банку.
5. Податок на прибуток — операційні витрати банку, пов'язані зі сплатою податку відповідно до чинного законодавства України та з урахуванням вимог міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку щодо визнання відстрочених податкових зобов'язань та податкових активів.
6. Прибутковість банку — це сумарний позитивний результат його господарсько-фінансової та комерційної діяльності. За рахунок доходів банку покриваються всі його операційні витрати, формується прибуток, обсяг якого визначає рівень дивідендів, зростання капіталу, розвиток пасивних та активних операцій.
7.
|
КЛІРИНГ (clearing) – система безготівкових розрахунків між країнами, підприємствами, банками за товари, послуги, цінні папери, валютні цінності, що базується на зарахуванні взаємних вимог і зобов’язань. |
8. Порто - це винагорода, яка утримується банком у визначеному розмірі на
кожний пункт.
9. Інвестиційна діяльність - придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.
10. Строкові депозити — це зобов'язання, які мають певний строк. Це кошти, що зберігаються на депозитних рахунках у банку протягом строку, визначеного у депозитній угоді. Як правило, внески на визначений строк розміщуються у великих сумах.
11. Монетарні статті - статті балансу, що відображають грошові кошти в касі, на рахунках в установах банків, а також такі активи і зобов'язання, що будуть отримані чи сплачені у фіксованій чи визначеній сумі грошей або їх еквівалентів.
12. Немонетарні статті - статті балансу, що відображають основні засоби, матеріали та інші статті, які не відносяться до монетарних.
13.збирання та доставка коштів до каси установи банку.
14. Ресурси банку — це сукупність грошових коштів, що знаходяться у його розпорядженні й використовуються ним для здійснення активних та інших операцій.
15. Акце́пт (лат. acceptus — прийнятий) — згода на оплату або гарантування оплати документів.
16. Інсайдер-особа (юридична або фізична), яка має доступ до конфіденційної інформації про справи банку завдяки своєму службовому становищу, участі в капіталі банку, родинним зв'язкам і має можливість використовувати своє становище у власних інтересах.
17.Банківська моржа-Різниця між обліковою ставкою національного банку і ставкою відсотків за кредит комерційних банків. Іншими словами, маржа - це сума доходу комерційного банку.
Маржа - це застава за право продати товар на біржі у майбутньому.
18. Аві́зо (від італ. avviso) — у банківській, комерційній, бухгалтерській практиці — офіційне письмове повідомлення одного контрагента іншому про здійснення певних грошових операцій або про зміни у взаєморозрахунках чи відправці товарів; повідомлення про перерахунки грошей (зняття з рахунку тощо), залишки коштів на рахунку, про відкриттяакредитива.
19. Іпотечний кредит - це економічні відносини з приводу надання позик під заставу нерухомого майна. Кредиторами в іпотечному кредиті можуть виступати іпотечні банки чи спеціальні іпотечні компанії, комерційні або інші банки. Позичальниками в іпотечному кредиті можуть бути фізичні або юридичні особи, головним чином фізичні, що мають у власності об'єкт іпотеки.
20. ІНКАСАЦІЯ (collection) – система здачі готівкових грошових коштів, валютних та інших цінностей підприємствами, організаціями банківським установам. І. – складова частина діючої системи готівкового грошового обігу. За допомогою І. технічно забезпечується зворотний притік у банки випущених у обіг грошових коштів.
Тема 4 Облік касових операцій
1.Депозит (вклад) — це зобов'язання банку за тимчасово залученими коштами фізичних і юридичних осіб або цінними паперами за відповідну плату.
2. зобов’язання - заборгованість банку, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів банку, що втілюють у собі економічні вигоди.
3. Вклади (депозити) на вимогу - це грошові кошти або банківські метали, що розміщені вкладниками в банках на умовах видачі вкладу (депозиту) на першу вимогу вкладника або здійснення платежів за розпорядженням власника рахунку.
4. Доручення - це документ, яким організація чи окрема особа надає іншій особі право на певну діяльність або отримання матеріальних цінностей від її імені.
5. заява на переказ готівки — від юридичних осіб для зарахування на
власні поточні рахунки; від фізичних осіб — на поточні, вкладні (депозитні)
рахунки, а також від юридичних і фізичних осіб — на рахунки інших юридич-
них або фізичних осіб, які відкриті в цьому самому банку або в іншому банку,
та переказу без відкриття рахунка;
6. рахунки на сплату платежів — від фізичних осіб на користь юридич-
них осіб;
7. прибутковий касовий ордер — від працівників банку за внутрішньо-
банківськими операціями
8. Финансовый контроль в банках — это совокупность действий и операций по проверке финансовых и связанных с ними вопросов деятельности коммерческого банка либо другой кредитной организации. Формы и методы финансового контроля, общие для организаций любой сферы деятельности, освещены в статье Методы финансового контроля. Настоящая статья посвящена особенностям банковского контроля и специфическим методам, характерным для его организации.
9. Справедлива вартість - сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.
10. Витрати на операції - податки, мито, гонорари та комісійні, сплачені брокерам, дилерам, агентам і консультантам, біржові збори або внески, інші фактичні витрати, пов'язані з придбанням або продажем похідних фінансових інструментів, і яких не було б, якби операція з придбання або продажу похідних фінансових інструментів не здійснювалася.
11.метод ефективного ставки відсотка- метод обчислення амортизованої собівартості фінансового активу або фінансового зобов'язання (або групи фінансових активів чи фінансових зобов'язань) та розподілу доходів у вигляді процентів чи витрат на виплату процентів протягом відповідного періоду часу.
12.
|
ЕФЕКТИВНА СТАВКА ВІДСОТКА (effective interest rate) – ставка, на основі якої здійснюється дисконтування очікуваного потоку майбутніх грошових платежів або надходжень упродовж очікуваного терміну дії (існування) фінансового інструменту до чистої балансової вартості (амортизованої собівартості) цього фінансового інструменту. |
13. ПОТОЧНИЙ РАХУНОК (current account) – вид банківського рахунка, який відкривається банками юридичним i фізичним особам на договірній основі для зберігання грошових коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. П.р. відкривається підприємствам усіх видів і форм власності, їх відокремленим пiдpоздiлам, а також фізичним особам – суб’єктам підприємницької діяльності для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів операцій за цими рахунками відповідно до чинного законодавства.
14.гарантійний депозит- це кошти, які банк-кредитор залучає на депозитний рахунок для захисту від ризику.
15. Депозити до запитання - це кошти, що знаходяться на поточних, бюджетних рахунках, на кореспондентських рахунках комерційних банків і використовуються власниками залежно від потреби в цих коштах. Умови сплати процентів за залишками коштів за цими рахунками визначаються у двосторонніх угодах при відкритті цих рахунків. ( Пункт 4 "Правил здійснення депозитних операцій для банківських депозитів", затверджених Постановою Правління Національного банку України N 250 від 30 червня 1998 року )
Депозити до запитання - це кошти, що залучені на депозит без визначеного строку погашення та поповнюються і використовуються власниками залежно від потреби в цих коштах.
16.
|
КАПІТАЛІЗАЦІЯ (capitalization) – 1) збільшення обсягу капіталу банку; 2) сукупна вартість цінних паперів, що обертаються на фондовому ринку країни, визначена у відсотках до ВВП – рівень капіталізації фондового ринку; 3) сукупна максимальна вартість акцій та облігацій, які може випустити компанія; 4) збільшення вартості банку в зв’язку зі зростанням його ринкової вартості; 5) додавання нарахованої суми відсотків до основної суми депозиту та подальше нарахування доходів на більшу суму – депозит з капіталізацією доходу (капіталізація відсотків за депозитом); 6) питома вага цінних паперів певного виду в загальній сумі емісії цінних паперів або капіталі компанії – норма капіталізації; 7) додатковий випуск акцій з метою збільшення капіталу або спрямування частини доходів (прибутку, дивідендів) на збільшення капіталу банку; 8) капіталізація прибутку – метод визначення ринкової вартості банку на основі капіталізації за певним нормативом (процентом) доходів, одержаних протягом певного періоду часу; 9) капіталізація процентів – у сучасній фінансовій практиці включення нарахованих і сплачених кредитором відсотків за використані кредити у вартість новостворених активів (будівлі, споруди), а не вирахування цих відсотків із прибутку чи віднесення на собівартість. Метою такої К. є чітке відображення реальної вартості капітальних вкладень у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності. |
17.Намінал депозиту- сума коштів, на яку укладено депозитний договір.
19. Депозитні операції - це операції із залучення грошових коштів на депозитні рахунки. Під час здійснення депозитної операції виконуються такі операції: відкриття та реєстрація депозитного рахунку, залучення грошових коштів на депозит, вилучення коштів з депозиту, нарахування відсотків за депозитом та їх сплата клієнтам, повернення коштів з депозиту та закриття депозитного рахунку.
20. Метод "факт/факт" - при розрахунку суми відсотків береться фактична кількість днів у місяці та році;
21. Метод "факт/360" - при розрахунку суми відсотків береться фактична кількість днів у місяці, але умовно в році - 360 днів.
22. Метод "30/360" - при розрахунку суми відсотків береться умовна кількість днів у місяці - 30 та у році - 360.
23. Готі́вка (англ. cash money) — сума випущених в обіг паперових і монетних грошей, які є дійсними платіжними засобами.
Готівка зручна для конфіденційних проплат, перевезення тощо, але незручна тим, що утруднює оперативні виплати на відстані. Останній недолік готівки виключається за рахунок введення електронних грошей.
Тема 5. Облік розрахункових операцій банку
1.Безготівкові розрахунки – це розрахунки, які здійснюються без участі готівки, шляхом списання коштів з поточного, реєстраційного рахунка платника і зарахування їх на рахунок отримувача.
2. Підзвітні особи – це працівники даної установи, які отримали грошові суми в підзвіт для майбутніх витрат згідно наказу керівника.
3. Поточний рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
4. Юридичні особи – нерезиденти можуть відкривати в банках України поточні рахунки для здійснення інвестицій у національній та іноземній валютах у порядку, встановленому цією Інструкцією.
5. Платіжне доручення - це розрахунковий документ, який являє собою
доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунку на рахунок
одержувача визначену суму коштів.
6. Розрахунковий чек — це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) банківській установі (банку-емітенту), що обслуговує його рахунок, оплатити чекотримачу суму грошових коштів, вказану в чеку.
7. Акредитив — це форма розрахунків, за якою банк, що відкриває акредитив (банк-емітент), за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов'язаний здійснити платіж на користь третьої особи (бенефіціара) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги або надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.
8. Відзивний акредитив — це документ, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціаром.
9. Безвідзивний акредитив — це документ, який може бути змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара.
10. Платіжна вимога — це документ, що містить письмове розпорядження стягувача коштів обслуговуючій його банківській установі про списання грошей із рахунка відповідної юридичної або фізичної особи. Платіжні вимоги застосовуються в разі здійснення примусового списання (стягнення) коштів та в разі договірного списання коштів із рахунків платників.
11. Вексель — це безумовне грошове зобов'язання, за яким одна особа зобов'язується сплатити іншій визначену суму коштів у визначений строк.
12. Міжбанківські розрахунки — це система безготівкових розрахункових операцій зі списання та зарахування коштів на банківські рахунки за грошовими вимогами та зобов'язаннями, що виникають між банківськими установами чи їхніми клієнтами в процесі діяльності.
13.
Система електронних платежів (СЕП) НБУ — це державна платіжна система, що забезпечує здійснення міжбанківських розрахунків у електронній формі між установами банків на території України.
14. Кореспондентський рахунок банку в НБУ відкривається комерційному банку для здійснення розрахунків, що їх виконує Національний банк за дорученням і на кошти цього банку на підставі укладеного договору.
15. Консолідований кореспондентський рахунок — об'єднання коштів комерційного банку та його філій на кореспондентському рахунку, відкритому в територіальному управлінні НБУ, з метою роботи банку в СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка. Комерційні
16. Електронний розрахунковий документ - це банківське платіжне повідомлення визначеного формату, яке містить встановлені реквізити і несе інформацію про перерахування коштів, приймає вигляд файла при передачі електронною поштою та при зберіганні на магнітних носіях.
17. Акредитив — це форма безготівкових розрахунків, за якої клієнт-
заявник акредитива доручає банку, що його обслуговує:
18. банк-емітент — банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнтові;
19. бенефіціар — юридична особа, на користь якої виставлений акредитив.
Це продавець, виконавець робіт або послуг;
20. авізуючий банк— банк, який за дорученням банку-емітента повідомляє
бенефіціара про відкриття акредитива без будь-якої відповідальності за його
оплату;
21. виконуючий банк— банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням
банку-емітента проводить оплату документів, зазначених в акредитиві. Вико-
нуючий банк може бути одночасно й авізуючим банком.
Тема 6. Облік операцій з кредитування
1. ризик — це невід'ємна складова банківської діяльності. Для підвищення дохідності кредитних операцій банки повинні вести продуману та гнучку кредитну політику, котра залежить від якісної облікової інформації.
2. Овердрафт (кредитування рахунка) — форма надання коштів, які позича-
льник отримує понад залишок на його поточному рахунку в банку (кошти на
вимогу) в межах заздалегідь обумовленої суми через допущення дебетового
сальдо на рахунку клієнта
3. кредитна операція — це продаж на певний час грошових коштів
за певну винагороду
4. метод «факт/факт» — передбачає, що для розрахунку використовують
фактичну кількість днів у місяці та році;
5. • метод «факт/360» — передбачає, що для розрахунку використовують
фактичну кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів;
6. метод «30/360» — передбачає, що для розрахунку використовують умо-
вну кількість днів у році — 360, у місяці — 30.
7. Кредит – це кошти, що надаються банком у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
8. Облік операцій репо- Це кредит, наданий під заставу цінних паперів. Дана операція
поширюється на клієнтів та інші банки.
9. Факторинг – різновид торгово-фінансових операцій, пов’язаних з
кредитуванням оборотного капіталу клієнта (постачальника),
придбанням банками права вимоги щодо виплат за фінансовими
зобов’язаннями, скупленими в різних суб’єктів господарювання.
10. Комерційний кредит - кредит, наданий у товарній формі продавцем покупцю як відстрочки платежу за продані товари. Надається в вексельної формі або з відкритого рахунку. Як позичальниками, і кредиторами при даної формі кредитування виступають діючі підприємці, бізнесмени.Разновидностями комерційного кредиту є лізинг, факторинг,форфейтинг.
11. Державний кредит - у вузькому значенні - кредит, отримуваний державою від юридичних і фізичних осіб, у країни й там як державної. Основний ознака цієї форми кредиту — неодмінна участь держави у особі органівисполнительной влади різноманітнихуровней.
12. Міжнародний кредит – кредит, наданий державами, банками, фірмами, іншими юридичними чи фізичними особами одних країн уряду, банкам, фірмам інших країнах. Міжнародний кредит виконує самі функції, що інші форми кредиту, лише у міжнародний аспект.
Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:
13. покритий — акредитив, для здійснення платежів за яким заздалегідь
бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-
емітенті або у виконуючому банку. Кошти заявника акредитива бронюються на аналітичному рахунку «Розрахунки за акредитивами» відповідних балансових рахунків (далі — аналітичний рахунок «Розрахунки за акредитивами»);
14. непокритий — акредитив, оплата за яким (якщо тимчасово коштів на
рахунку платника немає) гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.
Фінансовий стан позичальника визнається за п'ятьма класами: А, Б, В, Г, Д. В :
15.Клас А визнається за умови, що фінансова діяльність позичальника при-
буткова, рівень рентабельності вищий за середньогалузевий, наявні резерви
дають змогу позичальнику вести прибуткову діяльність і в майбутньому, що
свідчить про реальну можливість своєчасних розрахунків за кредитом; усі економічні показники діяльності відповідають або перевищують нормативні значення; забезпечення кредитної операції першокласне; керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію, а кредитна історія позичальника — бездоганна.
16. Клас Б за основними характеристиками відповідає класу А, проте окремі
економічні показники погіршені або мінімально відхиляються від бажаних
значень, що свідчить про низьку ймовірність підтримування фінансової діяльності на високому рівні протягом тривалого часу; забезпечення кредитної операції відповідає умовам кредитної угоди. Фінансовий стан позичальника «добрий».
17.Клас В — діяльність прибуткова, але рівень прибутковості знижується.
Показники прибутковості нижчі, ніж у інших підприємств. На складі товари середньоліквідні. Надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчить про реальну загрозу несвоєчасного погашення заборгованості в повній сумі. Існують окремі проблеми щодо стану забезпечення застави, її ліквідності, але в цілому фінансовий стан «задовільний».
18.Клас Г — фінансова діяльність незадовільна. Прибутки змінюються на
збитки. Активність руху коштів за поточним рахунком низька. Усі економічні показники нижчі від нормативних значень і спостерігається їх нестабільність протягом року. Застава, прийнята банком, неліквідна. В окремі періоди допускаються збитки. Імовірність погашення кредитної заборгованості і процентів дуже низька. Тож фінансовий стан класифікується як «незадовільний».
19.Клас Д — фінансова діяльність збиткова, кредити не можуть бути забез-
печені ліквідною заставою. Банк не має сумніву, що кредит не буде погашено.
Тема 7. Облік депозитних операцій банку
1.Вклад (депозит) — це грошові кошти в готівковій або безготівковій фор-
мі у валюті України чи в іноземній валюті або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій формі) і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
2. вкладна (депозитна) операція — це операція банку з залучення
грошових коштів або банківських металів від вкладників на їхні рахунки в банку на договірних засадах або депонування грошових коштів вкладниками з оформленням їх ощадними (депозитними) сертифікатами.
3. Вклади (депозити) на вимогу — це грошові кошти або банківські мета-
ли, що розміщені вкладниками в банках на умовах видачі вкладу (депозиту) на першу вимогу вкладника або здійснення платежів за розпорядженням власника рахунка.
4. Вклади (депозити) строкові — це грошові кошти або банківські метали,
розміщені вкладниками в банку на визначений договором строк. Сума, строки та умови приймання вкладів (депозитів) визначаються між банком та вкладником на договірних засадах.
5. Вклади на вимогу — це грошові кошти, які перебувають на поточних або подібних до них рахунках і які можуть поповнюватися та використовуватися власниками для здійснення платежів (розрахунків) на користь третіх осіб через використання готівки або розрахункових документів
6. Депозит (від латинського — річ, віддана на збереження) — це економічні
відносини щодо передачі коштів клієнта в тимчасове користування банку.
7. Активні депозити — це розміщення банківських коштів на рахунках в інших банках, пасивні — це залучення банками коштів від своїх клієнтів.
8. контокорентний рахунок — активно-пасивний рахунок, що поєднує поточний і
кредитні рахунки.
9. Поточний рахунок з овердрафтом — рахунок, на якому на підставі угоди між банком і клієнтом допускається в певному розмірі перевищення суми
списання з рахунку над величиною залишку коштів, що означає надання
кредиту.
10. Депозити на визначений строк — це кошти, що зберігаються на окремих депозитних рахунках у банку протягом установленого строку, який
визначається при відкритті.
11. Строкові депозити — це також кошти на рахунках, що залучені банком на певний строк.
12. Депозитна політика комерційного банку — це стратегія і тактика банку
щодо залучення грошових коштів вкладників та інших кредиторів і
визначення найефективнішої комбінації їх джерел.
13. Оптимізація депозитної політики банку — не просте завдання, при його вирішенні необхідно врахувати інтереси економіки країни в цілому, комерційного банку як суб'єкта економіки, клієнта і персоналу банку.
14. Заборгованість – це найвагоміша частина зобов’язань підприємства, яка включає як поточні так і довгострокові зобов’язання. Це розрахунки підприємства з постачальниками, підрядниками, працівниками, банком...
15. Кредиторська заборгованість – це найвагоміша частина зобов’язань підприємства, яка включає як поточні так і довгострокові зобов’язання. Це розрахунки підприємства з постачальниками, підрядниками, працівниками, банком, страховими компаніями.
16. Об'єкт споживчого кредиту - товари довгострокового користування, послуги при продажу товарів в кредит або грошові кошти. Виступає в товарній та грошовій формі.
17. Споживчий кредит надається фізичним особам - резидентам України тільки в національній грошовій одиниці України для придбання товарів тривалого користування і послуг. Споживчий кредит погашається в розстрочку, якщо інше не передбачене договором.
18. Згідно МСБО зобов'язання – це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.
19. овгостроковий позиковий капітал – довгострокові кредити банків, довгострокові позикові кошти;
20. короткостроковий позиковий капітал – короткострокові кредити банків, короткострокові позикові кошти, кредиторська заборгованість, інші короткострокові зобов'язання.
Тема 8. Облік операцій банку з цінними паперами
1. Торговий портфель ЦП — цінні папери, придбані банком для перепро-
дажу з метою отримання прибутку від короткострокових коливань їх ціни. До торгового портфеля ЦП можуть бути віднесені тільки високоліквідні ЦП.
2. ЦП у портфелі на продаж — це цінні папери, до яких не належать тор-
гові ЦП і ЦП, що утримуються до погашення
3. . ЦП у портфелі до погашення — це боргові цінні папери, щодо яких є
намір іздатність банку утримувати їх до строку погашення
4. Дочірня — це компанія, що контролюється банком. Контроль означає,
що банк володіє 50 % або більше голосів об'єкта інвестування.
5. Дисконт — це різниця між вартістю погашення цінних паперів та їх собі-вартістю без урахування нарахованих на час придбання процентів, якщо собівартість нижча від вартості погашення.
6. Премія — це перевищення собівартості цінних паперів над вартістю їх
погашення, без урахування нарахованих (нагромаджених) на час придбанняпроцентів.
7. Ринкова вартість цінних паперів — сума коштів, яку можна отримати від продажу цінних паперів на активному ринку.
8. Собівартість цінного папера — це ціна його придбання, включаючи комі-
сійні винагороди, мито, податки, збори, обов'язкові платежі та інші витрати, що безпосередньо пов'язаніз придбанням цінних паперів.
9. Справедлива вартість — сума, за якою може бути здійснений обмін акти-
ву або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, заінтересованими та незалежними сторонами.
10. Балансова вартість — вартість, за якою цінний папір обліковується в ба-
лансі. Для боргових цінних паперів — це вартість з урахуванням амортизації дисконту або премії та суми нарахованих процентів.
11. Зменшення корисності цінних паперів — втрата економічної вигоди в
сумі перевищення балансової вартості цінних паперів над сумою очікуваного відшкодування, яка зумовлена погіршенім фінансового стану емітента цінних паперів
12. Нагромаджені проценти — сума процентів, що нарахованіз дати випуску цінних паперів або дати останньої сплати купона до дати придбання (продажу) або на визначену дату.
13. Казначейські зобов'язання - це боргові цінні папери, що емітуються державою в особі її уповноважених органів, розповсюджується винятково на добровільних засадах серед фізичних та юридичних осіб і засвідчують до бюджету та дають право на отримання фінансового доходу, або інші майнові права, відповідно до умов їх випуску.
14. Маржа - це застава за право продати товар на біржі у майбутньому.
15. приватизаційні цінні папери — цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду
16. похідні цінні папери — цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів;
17. товаророзпорядчі цінні папери — цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.
18. пайові цінні папери — цінні папери, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів та сертифікатів ФОН), надають власнику право на участь в управлінні емітентом (крім сертифікатів ФОН) і отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента (крім сертифікатів ФОН).
19. Емітент цінних паперів — особа (юридична особа, фізична особа, держава, орган місцевого самоврядування), яка від свого імені випускає цінні папери і зобов'язується виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску.
20. Емісія цінних паперів.- Діяльність емітента з випуску цінних паперів називається
Тема 9. Облік операцій банку в іноземній валюті
1.дата розрахунку — дата, з якої актив передається банку або банком;
2.дата операції— дата, з якої банк зобов'язується придбати або продати актив.
3.Валютна позиція — це співвідношення вимог (балансових і поза-балансових) і зобов'язань (балансових і позабалансових) у кожній окремій іноземній валюті.
4.ТОД — поставка валюти відбувається сьогодні;
5.ТОМ — поставка валюти відбувається наступного робочого дня;
6.СПОТ — поставка валюти відбувається на другий робочий день з дня укладення угоди
7.Валюта України - грошові знаки у вигляді банкнот, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України.
8. Іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, монет, казначейських білетів, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу.
9. Уповноважений банк - будь-який комерційний банк, офіційно зареєстрований на території України, що має ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, а також здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів.
10. Валютний курс - встановлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни. Він визначається на підставі результатів торгів валютними цінностями на Міжбанківському валютному ринку.
11. Прямий метод - іноземна валюта приймається за одиницю, в якій виражається визначена кількість одиниць національної валюти.
12. Непрямий метод - за одиницю приймається національна валюта, в якій відображається визначена кількість одиниць іноземної валюти.
13. Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи і зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей чи їх еквівалентів.
14. Немонетарні статті - статті, відмінні від монетарних. До немонетарних статей належать основні засоби, нематеріальні активи, запаси, бартерні зобов'язання.
15. Проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна.
16. Корпоративні права - це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах
17. Дериватив - це стандартний документ, що засвідчує право та/ або зобов'язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому.
18. Капітальні інвестиції - це інвестиції, які передбачають придбання будинків, споруд, машин та інших об'єктів основних засобів і нематеріальних активів, які підлягають амортизації.
19. Реінвестиції - інвестиції, які передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок доходу (прибутку), отриманого від інвестиційних операцій.
20. Портфельні інвестиції - операції, які передбачають придбання цінних паперів, їх похідних та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку.
Тема 10. Облік основних засобів і нематеріальних активів
1. Основні засоби та нематеріальні активи - це активи,
якими володіє чи користується установа банку на підставі юридичних
прав фінансового лізингу
2.Земля-це актив, за яким не
нараховується амортизація,оскільки строк її використання
практично не обмежений.
3. Операційні основні засоби -це ті,що беруть безпосередню,
повну чи часткову участь у банківській діяльності або сприяють її
виконанню.
4.Неопераційні основні засоби -це ті,що не беруть
безпосередньої або побічної участі у банківській діяльності.
5.Амортизація-систематичний та раціональний розподіл на
витрати вартості основних засобів та нематеріальних активів, яка
амортизується протягом строку їх корисного використання.
6.Балансова(залишкова) вартість –різниця між первісною
вартістю основних засобів та сумою нарахованого зносу.
7.Вартість,яка амортизується-різниця між первісною і ліквідаційною вартістю.
8.Вартість корисного використання об'єкта основних засобів -
ціна активу з врахуванням його майбутнього використання банком.
9. Визначений строк служби основних засобів - визначений строк
корисного використання основних засобів для його власника чи
лізингоодержувача у разі фінансового лізингу.
10. Знос - результат накопичення амортизаційних відрахувань.
11.Капіталізація процентних витрат –віднесення на рахунок
основних засобів процентних витрат, які нараховані за придбаними
ресурсами,використаними для виготовлення цього об'єкта до часу
його введення в експлуатацію.
12. Капітальний ремонт - ремонтні роботи основних засобів та
нематеріальних активів, в результаті чого збільшується строк їх
служби або поліпшуються якісні характеристики (потужність,
продуктивність та інше).
13. Купівельна вартість основних засобів - загальна сума грошових
витрат (або грошового еквівалента негрошових витрат) при придбанні
основних засобів.
14. Лізинг - це господарська операція, за якою лізингодавець
передає лізингоодержувачу право користування активом за плату та
на певний період часу.
15.Ліквідаційна вартість - сума, яка визначається на початку
експлуатації активу та є його можливою споживчою вартістю
наприкінці строку корисного використання.
16.Метод прискореного нарахування амортизації - визнання
витратами поточного періоду більшої частини первісної вартості
об'єкта основних засобів на початковому етапі його експлуатації, і
меншої - на заключному.
17.Нематеріальні активи - активи, що використовуються в
діяльності установи банку та забезпечують певні права, але не
існують фізично.
18.Поточні витрати - витрати, що визнаються в період їх
здійснення та відображаються в обліку за рахунками витрат.
19. Первісна вартість - це сума сплачених грошових коштів при
придбанні (купівельна вартість) або виготовленні активу, включаючи
транспортні та інші витрати, необхідні для приведення його у
робочий стан.
20.Ринкова ціна - ціна, за якою можна придбати основні засоби
або нематеріальні активи на поточну дату.
Теиа 11.