Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міністерство освіти і науки України
Вінницький національний технічний університет
Кафедра Фізики
Лабораторна робота №7-6
на тему: «ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІНИ ЕНТРОПІЇ ПРИ НАГРІВАННІ І ПЛАВЛЕННІ СВИНЦЮ»
Виконав: ст. гр. 2-ПЗ-04 Скакун Г. О.
Перевірив: Мартинюк Д. В.
Вінниця 2005
Мета роботи: визначити приріст ентропії при фазовому переході першого роду на прикладі плавлення свинцю
Прилади і матеріали: нагрівальна піч, термопара; електронний потенціометр.
Стан термодинамічної системи може бути описаним, коли відомо будь-яку пару із трьох параметрів: об'єм V, абсолютна температура Т, тиск р.
Крім цього його можна однозначно задати за допомогою внутрішньої енергії U. В багатьох випадках характеризують стан термодинамічної системи за допомогою поняття ентропії.
З точки зору термодинаміки ентропія системи — функція її стану, яка визначається з точністю до довільної константи. Різниця ентропії двох рівноважних станів 2 і 1 за означенням дорівнює зведеній кількості теплоти, яку необхідно надати системі, щоб перевести її із стану 1 в стан 2 довільним шляхом (рис. 7-6 1).
Рис. 7-6
Таким чином, якщо ентропію в станах 1 і 2 позначити через S1 і S2, то згідно з означенням:
(1)
де — зведена кількість теплоти; Т — температура, при якій здійснюється перехід. Для безмежно малої зміни ентропії системи.
(2)
Оскільки кількість теплоти не є функцією стану, то диференціал цієї функції неповний і позначається символом , на відміну від повного, який позначається символом d.
З точки зору статистичної (молекулярної) фізики ентропія — величина, прямо пропорційно залежна від логарифму термодинамічної імовірності (статистичної ваги):
(3)
де k — стала Больцмана; — термодинамічна імовірність системи.
Якщо задається стан кожної молекули системи, то сукупність цих станів називається мікростаном системи. Всякому макростанові відповідає певний мікростан тіла. Розглянемо, наприклад, розподіл молекул між двома половинами посудини, в якій знаходиться газ. Характеризувати стан газу будемо кількістю молекул, що знаходяться в лівій половині посудини.
Стан окремої молекули будемо, наприклад, визначати тим, в якій половиш вона знаходиться. Нехай повне число молекул дорівнює чотирьом. Стан, при якому в лівій частині знаходиться одна молекула, а в правій — три, є мікростаном (рис. 7-6 2) Йому відповідає чотири мікростани (рис. 7-6 3). Кількість різних мікростанів, які відповідають певному макростанові, називають статистичною (термодинамічною) вагою, або термодинамічною імовірністю. У наведеному прикладі термодинамічна імовірність макростану дорівнює чотирьом. Як стверджують розрахунки, термодинамічна імовірність пропорційна імовірності звичайного макростану і максимальна для рівноважного стану системи.
Рис. 7-6
Рис. 7-6
Для прикладу, що розглядається, це відповідає станові, при якому в лівій і правій частинах посудини перебуває однакове число молекул.
Стан, який здійснюється відносно малою кількістю способів, називається впорядкованим, а той, що здійснюється відносно більшою кількістю способів, — невпорядкованим.
Таким чином, за фізичним змістом ентропія є кількісною мірою ступеня молекулярного безпорядку в системі. Цей висновок дозволяє зрозуміти рівняння (2) Надання системі теплоти приводить до підсилення теплового руху молекул і, відповідно, до збільшення ступеня безпорядку в системі. Чим вища температура, а з нею і внутрішня енергія системи, тим відносно меншою виявиться доля безпорядку, обумовленого наданням даної кількості теплоти.
У даній роботі зміна ентропії визначається при нагріванні свинцю від кімнатної температурі до температури плавлення і при плавленні свинцю, тобто, при фазовому переході першого роду. Взагалі фазою називають макроскопічну фізично однорідну частину речовини, яка може бути віддалена від системи механічним шляхом.
Перехід речовини з однієї фази в іншу, що супроводжується виділенням чи поглинанням теплоти, називається фазовим переходом І-го роду. перехід без виділення чи поглинання теплоти називається фазовим переходом ІІ-го роду (наприклад, перехід речовини з однієї кристалічної модифікації в іншу).
Плавлення, будучи фазовим переходом І-го роду, відбувається при сталій температурі, яка називається температурою плавлення кристалічної речовини. Температура плавлення залежить від тиску. Ця залежність виражається рівнянням Клапейрона-Клаузіуса:
(4)
де q12 — питома теплота фазового переходу, Т — температура фазового переходу;
V`1 і V`2 — питомий об'єм відповідно першої та другої фаз;
dT — зміна температури фазового переходу при відповідній зміні його тиску на dp.
Повна зміна ентропії при нагріванні і плавленні свинцю:
S=S1+S2 (5)
де S1 — зміна ентропії при нагріванні свинцю. від кімнатної температури Т1 до температури плавлення Тn; S2 — зміна ентропії при повному плавленні свинцю.
Застосувавши рівняння (1) до виразу (6), одержимо:
(6)
Рис. 7-6
Для процесу нагрівання (ділянка 1-2, рис. 7-6 4) Q1=cmdT, де с — питома теплоємність твердого свинцю; т — маса свинцю Для процесу плавлення (ділянка 2-3)
Q2=dm
де — питома теплота плавлення.
Таким чином:
(7)
Робоча схема установки зображена на рис. 7-6 5. У даній роботі температура свинцю виміряється термопарою (хромель-алюмель). Один спай термопари занурений у свинець, що розміщений в нагрівальній печі, а другий спай -термостатований. Значення температури визначають за показанням потенціометра КСП-4, який проградуйовано за даною термопарою.
Рис. 7-6
(8)
1. Сформулюйте перший і другий закони термодинаміки
2. Що таке ентропія, який її фізичний зміст та статистичне трактування?
3. Фазові переходи першого і другого роду. Рівняння Клапейрона-Клаузіуса.