Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міністерство аграрної політики та продовольства України
Білоцерківський національний аграрний університет
Навчально-науковий інститут економіки та бізнесу
Економічний факультет
Кафедра фінансів і кредиту
Звіт
про проходження навчальної практики з дисципліни
«Інвестування»
Виконала: студентка 3 курсу 6 групи
Кіндеревич Яна Петрівна
Керівник навчальної практики:
Варченко Ольга Миронівна
Звіт захищено на оцінку:
Біла Церква
2011
Індивідуальне завдання на практику
З метою нарощення валового збору зернових на 10,9% (таб.1) підприємство планує придбати додаткову одиницю нової сільськогосподарської техніки ,а саме жатку John Deere 1293, вартістю 103500$ США (таб.2). Використання такої техніки дозволить господарству збільшити вихід продукції рослинництва з 1 га посівної площі.
Для нарахування амортизації на техніку терміном експлуатації 7 і більше років використовується метод прискореного зменшення залишкової вартості ,норми для якого подані в таблиці 3.
Ціна перераховується у гривні з урахуванням поточного курсу гривні до долара на дату виконання практичного завдання (1 $= 8 грн.). При цьому ситуація розглядається у розрізі трьох варіантів подій : за умови стабільного стану економіки , за умов піднесення економіки та спаду (табл.4).
Для купівлі планується залучити кредитні ресурси на суму вартості техніки. Передбачається, що погашення кредиту буде здійснюватись рівними виплатами в рахунок основного боргу. Нарахування процентів здійснюється на при кінці фінансового року, умови надання кредиту представлені у табл.5.
Відомо, що валовий збір за умовою завдання та існуючих технологій в середньому по господарству становить 882 т. (табл.1). При цьому підприємство залишає на задоволення внутрішньогосподарських потреб 24,7 % вирощеної продукції (табл.6). Матеріальні витрати на вирощування основних сільськогосподарських культур (без амортизації) представлені у табл. 7.
При розрахунку чистого грошового потоку до чистого прибутку додають амортизаційні відрахування. Для сільськогосподарської техніки, термін використання якої менше 7 років використовується прямолінійний метод нарахування амортизації, за яким середньорічна величина амортизаційних відрахувань розраховується за формулою :
А= (первісна вартість – залишкова вартість )/ термін корисного використання об'єкта основних засобів.
Обґрунтувати рішення щодо доцільності здійснення такої інвестиції.
Вступ
В умовах глобалізації економічний розвиток будь-якої країни тісно пов’язаний з підвищенням її інвестиційної привабливості для іноземних інвесторів. У період становлення ринкової економічної системи в Україні проблемам інвестиційної привабливості було присвячено низку праць вітчизняних вчених-економістів. Проте все ще залишаються невирішеними питання політики сприяння та покращення інвестиційної привабливості країни.
Метою проходження практики є систематизація знань і навиків, отриманих за час вивчення предмету,а також вироблення здатності у студентів до аналізу досліджуваних процесів реального інвестування та методів їх оцінки.
Основні завдання навчальної практики з інвестування:
Об'єктом даного дослідження є НН ДЦ БНАУ, який створено наказом ректора від 29 вересня 2005 р. №2186 і відповідно до Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту» , «Про наукову і науково-технічну діяльність», Положення про національний вищий заклад освіти та Статуту університету.
Розділ 1.ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ОБ'ЄКТУ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1.Інвестиційна привабливість України
Інвестиційна привабливість країни - один з найбільш важливих показників,що характеризує можливість стабільного економічного розвитку як окремих галузей народного господарства, так і економіки країни в цілому.
Потенційно Україна є інвестиційно привабливою країною. Передумовами формування в Україні сприятливого інвестиційного клімату є:
Аналіз найвідоміших підходів до оцінки інвестиційної привабливості країни показує, що міжнародні агентства як основні параметри використовують макроекономічні показники, а саме: динаміку приросту і структуру ВВП, стан платіжного балансу країни, фінансового ринку, обслуговування внутрішнього і зовнішнього боргу. Мета таких досліджень - оцінка політичного, економічного і соціального стану країни. Серед різних міжнародних методик оцінки інвестиційної привабливості варто виділити Moodys Investors Service, Standard & Poors Rating Services, Fitch Ratings, Heritage Foundation / Wall Street Journal, Transparency International, Euromaney, Economic Intelligence Union та інші.
Так, за версією Economist Intelligence Unit (EIU), Україна за показниками якості бізнес-середовища посідає 75 місце серед 82 країн. Попри прогнози цієї організації щодо певного зростання рейтингу протягом 2007-2011 рр. (на 5 позицій), Україна й надалі суттєво відстає від основних конкурентів за іноземні інвестиції на світовому ринку .
За даними проведеного у 2009 році рейтингу Heritage Foundation / Wall Street Journal Україна знаходилася на 152 місці, тобто була віднесена до країн з недостатнім рівнем економічної та політичної свободи. Характерними рисами даної підгрупи країн є проведення на державному рівні політики валютних обмежень, маніпулювання банківською системою.
Міжнародне рейтингове агентство Standard & Poors підвищило рейтинги України, відзначивши пониження політичних ризиків у країні. Підвищено рейтинги за зобов'язаннями в іноземній валюті до рівня "B-/ С" з "CCC + / С" та національній валюті - "В / В" з "В - / С". Прогноз рейтингу - "позитивний", говориться в повідомленні агентства .
Сьогодні в України складається репутація країни, економіка якої порівняно з економіками інших країн Східної Європи та колишнього Радянського Союзу є однією з найменш привабливих для іноземних інвесторів. Незважаючи на природні переваги, Україна має один з найнижчих серед країн Центральної Європи і СНД показників залучення іноземних інвестицій. Спад пропозицій інвестицій з боку іноземних інвесторів пояснюється передусім політичною нестабільністю в Україні, а також зволіканням з прийняттям ряду законопроектів, які можуть суттєво вплинути на дохідність інвестицій.
Для підвищення інвестиційної привабливості України необхідно мінімізувати дію негативних та депресивних факторів, здійснювати заходи з лібералізації умов господарювання. А також:
Рейтинговий статус нашої держави у світовій спільноті є невисоким. Основні інвестори зайняли позицію очікування стабільності і прийдуть на ринок після або під час проведення грамотної законодавчої політики, спрямованої на стабілізацію політичних та економічних процесів, які будуть передумовою зведення до мінімуму інвестиційних ризиків .
Так Український незалежний центр політичних досліджень за сприяння Центру міжнародного приватного підприємництва спільно з Інститутом конкурентного суспільства в рамках проекту «Інформація для реформ» провів дослідження на тему «Інвестиційний клімат в Україні, проблеми та перспективи розвитку», за результатами якого було виділено такі основні негативні характеристики інвестиційного клімату в Україні:нерозвиненість інституцій, які сприяють залученню і впровадженню інвестицій в економіку країни; непрозорість та непередбачуваність поведінки держави; зависокий рівень фіскальної активності держави; «зміна правил гри під час самої гри»; непослідовність державної політики щодо інвестора; слабкість судової системи, яка б могла відстоювати інтереси інвестора, кредитора; надзвичайно висока активність держави в питаннях перевірки та контролю за діяльністю інвестиційних компаній;непідготовленість іноземних інвесторів для роботи в українському діловому середовищі;відсутність механізмів реалізації багатьох позицій законодавства, яке регламентує інвестиційну діяльність; неготовність судів та суддівського корпусу до розгляду справ з приводу захисту прав інвестора, корпоративного власника; низький рівень кваліфікації регіональних та місцевих чиновників у питаннях інвестиційної діяльності, невміння працювати з інвестором; менеджмент державних підприємств отримує особистий прибуток на етапі вкладання інвестицій, а не на етапі віддачі від інвестицій, тому для них головний — не результат, а процес інвестування, незалежновід його ефективності.
Отже, Україна потенційно може бути однією з провідних країн по залученню іноземних інвестицій. Цьому сприяє її величезний внутрішній ринок, порівняно кваліфікована і водночас дешева робоча сила, значний науково-технічний потенціал, великі природні ресурси та наявність інфраструктури, хоч і не надто розвиненої. Аналіз отриманих результатів оцінок міжнародних рейтингових агентств свідчить про покращення інвестиційного клімату в Україні для іноземних інвесторів. Але існує необхідність підвищення інвестиційної привабливості України за допомогою проведення державної політики в сфері регулювання інвестиційної діяльності.
1.2. Інвестиційна привабливість Київської області
Інвестиційна привабливість регіону – це інтегральна характеристика кожного окремого регіону в порівнянні з іншими регіонами з позиції здійснення в них інвестиційної діяльності. Одним із методів оцінки інвестиційної привабливості регіону є застосування принципу «розрахунку дистанції віддалення від еталону». На основі такого показника здійснюється наступним чином оцінка інвестиційної привабливості, насамперед з побудованих для різних регіонів динамічних рядів обирається еталонний. За еталон може бути прийнятий ряд, що відповідає регіону лідеру або еталон може бути вибраний як середнє значення серед регіонів лідерів. На підставі отриманих динамічних рядів для кожного із них окреслюється функція регресії. На підставі характеристики регресивних рівнянь вирішується питання застосування економічної моделі.
Аналіз інвестиційного клімату України в регіональному зрізі є принципово важливим, оскільки, по-перше, Україна має визнані науково-технологічні і промислові центри, і по-друге — для неї характерні диспропорції в природно-ресурсних потенціалах і рівнях економічного розвитку регіонів (областей). Масштабні іноземні інвестиції можуть або поглибити ці диспропорції, або нівелювати, якщо буде проводитись відповідна цілеспрямована інвестиційна політика . Правильне розміщення окремих підприємств і виробництв може сприяти підвищенню ефективності господарювання та економічному розвитку країни в цілому. Визначення рейтингу інвестиційної привабливості регіону — досить складне практичне завдання. Для його вирішення необхідно розробити коректні заходи, які б ураховували більшість критеріїв, що істотно впливають на показники рейтингу. Наповнення моделі має здійснюватись на основі об’єктивної інформації. До основних критеріїв визначення рівня інвестиційної привабливості регіону належать: рівень економічного розвитку;рівень розвитку інфраструктури;розвиненість фінансової інфраструктури;наявність людських ресурсів;стан підприємництва та політика місцевої влади.
На базі вищезазначених критеріїв за рівнем інвестиційної привабливості всі регіони України можна поділити на 4 групи:
1) пріоритетної інвестиційної привабливості (Київ і Київська область, Дніпропетровська, Донецька, Харківська, Одеська області);
2) досить високої інвестиційної привабливості(АР Крим, Запорізька, Львівська, Полтавська області);
3) середньої інвестиційної привабливості(Вінницька, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська,Рівненська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька,Черкаська, Чернівецька області);
4) низької інвестиційної привабливості (Житомирська, Херсонська, Чернігівська області).
У столицю України вкладено кожен четвертий долар інвестицій країни ($4,2 млрд.). Лише 12 українських міст залучили понад $100 млн. іноземних інвестицій. Разом з тим, взагалі не знайомі з іноземними інвестиціями 22 з 176 міст нашої держави. Іноземний капітал здебільшого направляється в міста-мільйонери, великі промислові центри на сході України, а також портові міста. Єдиним представником Західної України в переліку реципієнтів — стомільйонників є Львів ($204 млн.), а з рекреаційних територій — Ялта ($176 млн.). Лідерами за питомими обсягами залучених прямих іноземних інвестицій є Армянськ ($2881в розрахунку на 1 жителя), Теплодар ($2204), Комсомольск ($1582), Іллічівськ ($1577), Красноперекопськ ($1288), Кривий Ріг ($1212), Ялта ($1231) і Сєверодонецьк ($1060). Такий розподіл інвестицій показує,що інвестиційний клімат певних українських регіонів,істотно відрізняється один від одного . Завдяки проведеному «Інститутом Реформ » щодо інвестиційного рейтингу регіонів і міст України іноземний інвестор одержує незамінний інструмент при виборі місця локалізації бізнесу в Україні, а також важливий інструмент для ухвалення рішень про розширення мережі філії.
За підсумками 2005 року лідером Інвестиційного рейтингу традиційно став Київ. Втім, слід зазначити, що перевага столиці над іншими регіонами з року в рік скорочується. У групу «лідерів» рейтингу потрапили Харківська, Дніпропетровська, Одеська й Донецька області, які демонструють зростання конкуренції між собою. Нижче в рейтинговій таблиці розмістилися Полтавщина, Київщина й АР Крим.
Уточнює картину регіонального розвитку рейтинг 176 міст, що був розрахований із двох позицій: привабливість міста як ринку збуту та привабливість міста для локалізації виробництва. При цьому з аналізу свідомо були виключені міста з населенням понад 800 тис. чоловік (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Запоріжжя, Львів) і Севастополь — через їхню істотну відмінність від інших міст України. Результати рейтингової оцінки міст показують, що виходячи із перевагами обласних центрів а також в порівняні з їх розвиненою інфраструктурою й активним підприємництвом не можуть конкурувати інші міста України. Обласні центри були оцінені однаково високо, і як з погляду на «сприятливість» для інвестування у виробництво, так і з погляду ринку збуту .
Основна особливість Київщини полягає в тому ,що вона є столичною областю з потужним промисловим, аграрним і науковим потенціалом. Близькість до економічного центру країни для області є вирішальною. Адже саме в столицях та навколо них десятиліттями акумулювалися фінансові, науково-освітні ,виробничі ресурси.
Наступною особливістю області є багатоманітність інвестиційного потенціалу ,що надає можливість для успішного розвитку високотехнологічного промислового та сільськогосподарського виробництва, будівництва житла, об'єктів рекреаційної інфраструктури та туризму.
Іншою перевагою є стабільність економічного розвитку Київщини. Саме цю, на мій погляд ,вирішальну перевагу вже змогли оцінити численні українські і іноземні інвестори. За останні роки загальний обсяг інвестицій збільшився у 2,7 рази.
Отже даний регіон є потенційно привабливий для вкладання інвестицій як від зарубіжних так і від українських інвесторів, адже для цього є всі необхідні умови, навіть із врахування певних недоліків правових аспектів діяльності державних органів регулювання інвестиційної діяльності, а також не стійкої політичної та економічної ситуацій.
1.3. Інвестиційна привабливість сектору сільського господарства України
Аграрне виробництво є найбільш вразливим сектором економіки України. Він характеризується кризовими явищами, що охопили всі сфери агропромислового виробництва, переробки і збуту продукції. У той час як в економічно розвинутих країнах сільське господарство перейшло на ринкову інтенсивну модель розвитку і характеризується високою продуктивністю праці при низькій частці зайнятої робочої сили і капіталовкладень, аграрному виробництву України притаманні низька продуктивність праці, високі трудові й матеріальні затрати. Така модель розвитку сільського господарства, особливо враховуючи перспективу вступу України до СОТ, не гарантує досягнення продовольчої безпеки країни і вимагає негайного вдосконалення.
Ефективне реформування економіки, як свідчить світовий і вітчизняний досвід, можливе лише на основі активізації інвестиційної діяльності, істотного збільшення обсягу інвестицій, а також покращення інвестиційного клімату в державі. Інвестиції є однією з найбільш вживаних категорій в економічних відносинах як на макро -, так і на мікрорівнях. Вони акумулюють державний, приватний та змішаний капітал, забезпечують доступ до сучасних технологій, науково-технічних розробок і новацій.
У період обмеженості інвестиційних ресурсів інвестиційна привабливість є базовим критерієм, на основі якого формуються інвестиційна стратегія з боку інвестора та інвестиційна політика держави. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває питання визначення інвестиційної привабливості сільського господарства як окреслення найперспективніших напрямів залучення капіталу.
Інвестування аграрної сфери, як і інвестиційні процеси в інших галузях, є явищем багатогранним і складним. Воно являє собою сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації ними інвестицій. За своєю економічною природою інвестиційна діяльність є процесом здійснення додаткових вкладень найбільш ефективних засобів з метою збільшення виробництва продукції та створення умов для економічного зростання.
Основними напрямами вкладання інвестицій в сільське господарство є: заміна фізично та морально застарілих основних фондів; впровадження та освоєння науково-технічних розробок з метою зниження витрат виробництва та зростання прибутків від реалізації сільськогосподарської продукції; розширення вже існуючих підприємств і виробничих потужностей; розвиток нових підприємств і виробництв. Ця діяльність здійснюється та регулюється на загальних засадах, як і в інших галузях, відповідно до чинного законодавства. Однак здійснення процесу інвестування сільського господарства має низку особливостей, які в першу чергу випливають з умов та специфічного характеру аграрного виробництва.
Інвестиційна привабливість – це інтегральна характеристика внутрішнього та зовнішнього середовищ об’єкта інвестування з позицій ефективності, доречності та надійності вкладення інвестиційних ресурсів. Враховуючи багатогранність поняття інвестиційної привабливості, методика її аналізу передбачає застосування ряду експертних та економіко-статистичних оцінок на макро-, мезо- (регіон, галузь) та мікроекономічному рівнях.
На макроекономічному рівні інвестиційна привабливість характеризується показниками інвестиційного клімату. Як інвестиційна привабливість, так і інвестиційний клімат не мають єдиного чіткого економічного чи юридичного визначення. Вчені визначають інвестиційний клімат як сукупність політичних, правових, економічних і соціальних умов, що забезпечують та сприяють інвестиційній діяльності вітчизняних та іноземних інвесторів.
Проаналізувавши існуючі варіанти рейтингової оцінки інвестиційної привабливості країн, можна зробити висновок, що ці методики, як правило, базуються на застосуванні методу експертних оцінок і відрізняються, переважно, набором чинників, на основі яких проводиться дослідження.
1.4. Інвестиційна привабливість об'єкту дослідження ННДЦ БНАУ
Навчально –науково-дослідний центр університету створено на базі майна ДП «Навчально–дослідне господарство БДАУ», яке ліквідоване наказом Міністерства аграрної політики України від 20 липня 2005 р. № 325. Скорочена назва - ННДЦ.
Місце знаходження ННДЦ: 09111, м. Біла Церква, вул. Учгоспівська , 1. Основними напрямками діяльності ННДЦ є реалізація інтелектуального потенціалу науково-педагогічних працівників Університету у сфері навчальної, наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення умов проходження студентами навчальної і виробничої практик на базі високорентабельного господарювання із застосуванням новітніх технологій і передового досвіду виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації.
Головні завдання ННДЦ:
Структурні підрозділи ННДЦ: Правління, Відділ бухгалтерського обліку, Начально-науково-виробничі цехи : «Рослинництво», «Тваринництво», Механізація та електрифікація, «Переробка та маркетинг».
Управління ННДЦ здійснюється на підставі поєднання колегіальних і єдиноначальних засад. Безпосереднє управління діяльністю здійснює директор. Вищим органом громадського самоврядування ННДЦ є загальні збори трудового колективу університету . Загальні збори скликаються по мірі необхідності, але не рідше,ніж один раз на рік.
Майно ННДЦ становлять виробничі, невиробничі фонди, інші цінності, передані йому Університетом в оперативне управління по акту приймання-передачі, вироблена ННДЦ продукція та майно , придбане ним на законних підставах за погодженням з Університетом.
Кошти ННДЦ ,одержані від здійснення діяльності ,не вважаються прибутком і не оподатковуються.
В основі аналізу інвестиційної привабливості об'єкта дослідження лежить поглиблений аналіз результатів виробничо-господарської діяльності за попередні роки та оцінка перспектив його подальшого розвитку. Вагоме значення приділяється показникам оцінки економічного потенціалу та фінансових результатів діяльності найбільш поширені з яких представлені у таблицях.
Таблиця 1.1 Дані фінансової звітності господарства
|
Показники |
джерела |
На початок року |
На кінець року |
Зміни +/- |
|
1.Загальна сума активів під-ва |
Рядок 280,640 Форма №1 Баланс |
6580,4 |
6321,3 |
-259,1 |
|
2.Вартість необоротних Активів |
Рядок 080, Форма №1 Баланс |
4296,8 |
4171,2 |
-125,6 |
|
3.Вартість оборотних Активів |
Рядок 260, Форма №1 Баланс |
2283,6 |
2150,1 |
-133,5 |
|
4.Вартість основних засобів |
Рядок 030,Форма №1 Баланс |
4292,8 |
4167,2 |
-125,6 |
|
5.Вартість запасів |
Рядок100-140,Форма№1 Баланс |
2049,2 |
1921,2 |
-128 |
|
6.Вартість власного капіталу |
Рядок 380,Форма№1 Баланс |
4377,2 |
4008,4 |
-368,8 |
|
7.Довгострокові зобов`язання |
Рядок 480,Форма№1 Баланс |
2,2 |
|
|
|
8.Короткострокові зобов`язання |
Рядок 620,Форма№1 Баланс |
2201,0 |
2312,9 |
111,9 |
|
9.Розмір дебіторської заборгованості |
Рядок 160,Форма№1 Баланс |
39,0 |
80,2 |
41,2 |
|
10.Розмір кредиторської заборгованості |
Рядок 500,Форма№1 Баланс |
|
|
|
|
11.Виручка від реалізації |
Ряд.035,Ф№2 Звіт про фін. результати |
1319,1 |
1830,6 |
511,5 |
|
12.Чистий прибуток |
Ряд.220,Ф№2 звіт про фін. результати |
6,2 |
-214,1 |
-220,3 |
|
13.Нарахована амортизація |
Ряд.260,Ф№2 звіт про фін. результати |
142 |
192,3 |
50,3 |
Висновки :В результаті господарської діяльності підприємство можна охарактеризувати за станом таких показників за рік,як : загальна сума активів на кінець року зменшилась на 259,1 тис. грн., вартість необоротних активів зменшилась в результаті амортизації основних засобів з 4296,8 до 4171,2 тис. грн., вартість оборотних активів зменшилась в результаті вилучення частини коштів з обороту із 2283,6 до 2150,1 тис. грн.,вартість запасів зменшилась – це позитивно для підприємства ,зміни відбулися у розмірі з 2049,2 до 1921,2 тис. грн. Негативним явищем є зменшення власного капіталу підприємства з 4377,2 до 4008,4 тис. грн. Було погашено довгострокову заборгованість, але негативними є те ,що застосовуються короткострокові зобов`язання і вони зросли з 2201 до 2312,9 тис. грн. Ще одним негативним явищем для підприємства ,що впливає на платоспроможність є зростання дебіторської заборгованості з 39,0 до 80,2 тис. грн. Зросла виручка від реалізації продукції з 1319,1 до 1830,6 тис. грн., чистий прибуток на кінець року зменшився з 6,2 до -214,1 тис. грн. Зросли нарахування до амортизаційного фонду з 142 до 192,3 тис. грн.
За допомогою таблиці1.2 розрахуємо показники фінансового стану господарства та зробимо висновок чи є ефективним господарювання даного підприємства.
Таблиця 1.2. Показники оцінки фінансового стану підприємства
|
Показники |
одн. вим. |
Формула розрахунку |
Норм. знач. |
На поч. року |
На кін. року |
Відхилення |
|
|
Від базису |
Від норми |
||||||
|
1.Розмір власного оборотного капіталу (ВОК) |
Тис. грн |
Власний капітал-необоротні активи |
|
80,4 |
-162,8 |
-82,4 |
- |
|
2.функціональний капітал (ФК) |
Тис. грн. |
ВОК+ довгострокові зобов`язання |
|
82,6 |
-162,8 |
-245,4 |
- |
|
3.загальна вартість джерел покриття запасів (ДПЗ) |
Тис. грн. |
ФК+короткострокові зобов`язання |
|
2283,6 |
2150,9 |
-132,7 |
- |
|
4.рівень забезпеченості запасів власними оборотними коштами |
Тис. грн. |
ВОК-запаси |
|
-1968,8 |
-2084 |
-115,2 |
- |
|
5.рівень забезпеченості запасів ФК |
Тис. грн. |
ФК- запаси |
|
-1966,6 |
-2084 |
-117,4 |
- |
|
6.рівень забезпеченості запасів загальними джерелами покриття |
Тис. грн. |
ДПЗ-запаси |
|
234,4 |
229,7 |
-4,7 |
- |
|
7.коефіцієнт покриття (поточна ліквідність) |
Оборотні активи/ короткострокові зобов`язання |
К >1,5 |
1,04 |
0,93 |
0,11 |
- |
|
|
8.показник покриття необоротних активів довгостроковим капіталом |
Власний капітал+довгострокові зобов`язання/ необоротні активи |
К >1 |
1,02 |
0,96 |
-0,06 |
-0,04 |
|
|
9.коефіцієнт фінансування необоротніх активів |
Необоротні активи/ власний капітал+довгострокові зобов`язання |
Збільш. |
3,18 |
1,04 |
0,06 |
Позит. |
|
|
10.структура довгострокових джерел фінансування |
1.Власний капітал/ власний капітал+довгострокові зобов`язання |
Збільш. |
0,99 |
1 |
0,001 |
Позит. |
|
|
2.довгострокові зобов`язання/ власний капітал + довгострокові зобов`язання |
Зменш. |
0,005 |
- |
- |
- |
||
|
11.коефіцієнт фінансової стійкості |
Вланий капітал+довгострокові зобов`язання/пасиви |
К=0,85-0,90 |
0,666 |
0,634 |
-0,032 |
- |
|
|
12.коефіцієнт забезпеченості ВОК оборотними активами |
ВОК/оборотні активи |
К >0,1 |
0,035 |
-0,076 |
-0,111 |
-0,176 |
|
|
13.коефіцієнт Бівера |
Чистий прибуток+нарахована амортизація/короткострокові+довгострокові зобов`язання |
К >0,2 |
0,067 |
-0,0094 |
-0,0746 |
-0,21 |
|
|
14.коефіцієнт оборотності активів |
Виручка від реалізації активів/ сукупні активи |
Збільш. |
0,2 |
0,29 |
0,09 |
Позит. |
|
|
15.період одного обороту активів |
днів |
360/коефіцієнт оборотності активів |
Зменш. |
1800 |
1241,4 |
-558,6 |
Позит. |
|
16.коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості |
Виручка/дебіторська заборгованість |
Збільш. |
33,82 |
22,83 |
10,99 |
Негат. |
|
|
17.період одного обороту дебіторської заборгованості |
днів |
360/коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості |
Зменш. |
10,64 |
15,768 |
5,128 |
Негат. |
|
18.коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості |
Виручка/ кредиторська заборгованість |
Збільш. |
- |
- |
- |
- |
|
|
19.період одного обороту кредиторської заборгованості |
днів |
360/коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості |
Зменш. |
- |
- |
- |
- |
|
20.коефіцієнт завантаженості майна |
Вартість майна/ виручку(обсяг виробництва) |
Зменш. |
4,99 |
3,45 |
-1,54 |
Позит. |
|
|
21.рентабельність власного капіталу |
Чистий прибуток/власний капітал |
Збільш. |
0,00142 |
-0,053 |
-0,05442 |
Негат. |
|
|
22.рентабельність активів |
Чистий прибуток/сукупний капітал |
Збільш. |
0,00094 |
-0,0338 |
-0,03474 |
Негат. |
Висновки : За результатами господарської діяльності підприємства розмір власного (оборотного) капіталу зменшився з 80,4 до -162,8 тис. грн., тобто скоротились джерела коштів або частина власного капіталу підприємства , яке розглядається як джерело покриття поточних активів .
Не вистачає ВОК для задоволення потреб підприємства у запасах в розмірі 115 тис. грн.,а також із залученням довгострокових зобов`язань (функціональний робочий капітал) не покривається потреби в запасах у розмірі 117,4 тис. грн., трохи вирішують потребу у запасах до 5,5 тис. грн. залучення короткострокових зобов`язань. Коефіцієнт покриття має негативну тенденцію , для нормального функціонування підприємства цей показник має бути більший за 1,5 а в нашому випадку він становить на кінець року 0,93. Покриття необоротних активів довгостроковим капіталом здійснено на 0,96 , хоча для нормального функціонування підприємства цей показник має бути більше.
Протягом господарського року відбулося зростання фінансування необоротних активів на 0,09. В структурі довгострокових джерел фінансування відбулося зменшення цього показника – це позитивна тенденція, яка вказує на те, що підприємство стає все менш залежне від зовнішніх інвесторів. Відбулось зменшення фінансової стійкості підприємства , що негативно впливає на виконання зовнішніх зобов`язань за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов`язань . Коефіцієнт забезпечення ВОК оборотних активів показує, що відбулося скорочення забезпеченості оборотних активів довгостроковими стабільними джерелами фінансування. Коефіцієнт Бівера показує , що відбулося скорочення потенційних джерел покриття довго- і короткострокових зобов`язань . Відбулося зростання отриманої чистої виручки від реалізації продукції на одиницю коштів інвестованих в актив. Відбулося скорочення 1-го обороту активів , та відбулося збільшення дебіторської заборгованості, і також збільшились строки погашення дебіторської заборгованості до 15,71 днів. Коефіцієнт завантаження майна показує , що майно на всю потужність не використовується і на кінець року становить 3,45.
Розділ 2. Розрахунок чистого грошового потоку та оцінка ефективності інвестиційного проекту.
З метою нарощення валового збору зернових на 10,9% підприємство планує придбати додаткову одиницю нової сільськогосподарської техніки, а саме жатку John Deere 1293, вартістю 103500$ США. Вартість жатки у національні валюті становитиме : 103500$ * 8,00 = 828000 грн. Використання такої техніки дозволить господарству збільшити вихід продукції рослинництва з 1 га посівної площі.
Для нарахування амортизації на техніку терміном експлуатації 7 і більше років використовується метод прискореного зменшення залишкової вартості ,норми для якого подані в умові.
Для того ,щоб визначити амортизаційні відрахування з початку слід визначити і відобразити виплати кредиторської заборгованості.
За умовами надання кредиту сума щорічних виплат становитиме :
828000 грн. / 6 р.=138000 (грн./рік)
Результати погашення кредиторської заборгованості відображені в плані погашення боргу (таб.2.1.)
Таб.2.1.План погашення боргу
|
роки |
Щорічні виплати в рахунок основного боргу (Ri) |
Процентний платіж (Ii) |
Витрати по обслуговуванню кредиту (Yi) |
Залишок основного боргу на початок періоду(Di) |
|
1 |
138000 |
166428 |
304428 |
828000 |
|
2 |
138000 |
138690 |
276690 |
690000 |
|
3 |
138000 |
110952 |
248952 |
552000 |
|
4 |
138000 |
83214 |
221214 |
414000 |
|
5 |
138000 |
55476 |
193476 |
276000 |
|
6 |
138000 |
27738 |
165738 |
138000 |
|
разом |
828000 |
- |
- |
- |
Висновки : Відповідно до даних таб.2.1. можна сказати, що найбільший процентний платіж і найбільші витрати по обслуговуванню кредиту припадатимуть на 1-й рік і становитимуть 166428 і 304428 грн. відповідно.
За допомогою методу прискореного зменшення залишкової вартості визначимо щорічну суму амортизаційних відрахувань для жатки John Deere 1293.
Таб.2.2.Нарахування амортизації для жатки John Deere 1293
|
Роки |
Щорічна сума відрахувань |
|
1 |
828000*0,15=124200 |
|
2 |
828000*0,3=248400 |
|
3 |
828000*0,2=165600 |
|
4 |
828000*0,15=124200 |
|
5 |
828000*0,1=82800 |
|
6 |
828000*0,05=41400 |
|
7 |
828000*0,05=41400 |
Висновки : Розглядаючи отримані дані таб.2.2. з приводу амортизаційних відрахувань слід зауважити,що найбільша сума виплат припадатиме на 2 і 3-й роки і становитимуть 248400 і 165600 грн.
Грошовий потік являє собою суму виручки від реалізації та амортизаційних відрахувань.
Валовий збір ячменю = посівна площа * урожайність
Валовий збір =882 т * 10,9 % =882*1,109 =978,138 т.
Відомо, що підприємство залишає для задоволення внутрішніх потреб 24,7 % виробленої продукції.
Таким чином обсяг продажу ячменю становитиме:
978,138*75,3 %= 736,5 т.
Для того щоб знайти виручку необхідно помножити обсяг продажу на ціну реалізацію одиниці продукції.
Ціна 1 т. ячменю станом на 1.01.2011р. при стабільній кон`юнктурі (реалістичний прогноз) визначена на рівні 920 грн./т.
Таким чином виручка від реалізації становить: 736,5 * 920=677580грн.
Для розрахунку чистого грошового потоку необхідно визначити величину поточних витрат, так для досліджуваного підприємства поточні витрати на вирощування заданого обсягу продукції становлять 40% від виручки, тобто в грошовому еквіваленті це : 677580* 0,4= 271032 грн.
Валовий прибуток = виручка - поточні витрати =677580-271032=406548 грн.
Таб.2.3. Розрахунок чистого грошового потоку за реалістичною оцінкою
|
№ |
Показник |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
1 |
Виручка |
677580 |
677580 |
677580 |
677580 |
677580 |
677580 |
677580 |
677580 |
677580 |
677580 |
|
2 |
Поточні витрати |
271032 |
271032 |
271032 |
271032 |
271032 |
271032 |
271032 |
271032 |
271032 |
271032 |
|
3 |
Валовий прибуток |
406548 |
406548 |
406548 |
406548 |
406548 |
406548 |
406548 |
406548 |
406548 |
406548 |
|
4 |
Амортизаційні відрахування |
124200 |
248400 |
165600 |
124200 |
82800 |
41400 |
41400 |
|
|
|
|
5 |
Загальні витрати на обслуговування кредиту |
304428 |
276690 |
248952 |
221214 |
193476 |
165738 |
|
|
|
|
|
6 |
Чистий прибуток |
-22080 |
-118542 |
-8004 |
61134 |
200272 |
199410 |
365148 |
406548 |
406548 |
406548 |
|
7 |
Чистий грошовий потік |
102120 |
129838 |
157596 |
185334 |
283072 |
240810 |
406548 |
406548 |
406548 |
406548 |
Висновки : відповідно до даних таблиці чистий прибуток перших 3 років буде від'ємним ,тобто в даний період підприємство не отримуватиме прибутку, а лише покриватиме збитки і виконуватиме зобов`язання. Щодо чистого грошового потоку то за реалістичного прогнозу найбільша маса грошового потоку буде отримана у останніх 4 роках і буде дорівнювати валовому прибутку, що є позитивно для виробничого процесу.
Розглянемо другу ситуацію в якій розглядатиметься ціна за умов спаду кон`юнктури. Такий стан ціни зумовлює розгляд ситуації з точки зору песимістичного прогнозу, тобто ціна за таких умов дорівнюватиме ціні при стабільній кон`юнктурі ,що множиться на 1 мінус % зменшення ціни за умов спаду кон`юнктури.
Р= 920*1-0,109 = 736,92 грн.
Виручка = 736,5*736,92=542741,58 грн.
Поточні витрати = 542741,58 *0,4 =217096,6 грн.
Валовий прибуток =542741,58- 217096,6= 325644,98 грн.
Таб.2.4. Розрахунок чистого грошового потоку за песимістичною оцінкою
|
№ |
Показник |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
1 |
Виручка |
542741,58 |
542741,58 |
542741,58 |
542741,58 |
542741,58 |
542741,58 |
542741,58 |
542741,58 |
542741,58 |
542741,58 |
|
2 |
Поточні витрати |
217096,16 |
217096,16 |
217096,16 |
217096,16 |
217096,16 |
217096,16 |
217096,16 |
217096,16 |
217096,16 |
217096,16 |
|
3 |
Валовий прибуток |
325644,98 |
325644,98 |
325644,98 |
325644,98 |
325644,98 |
325644,98 |
325644,98 |
325644,98 |
325644,98 |
325644,98 |
|
4 |
Амортизаційні відрахування |
124200 |
248400 |
165600 |
124200 |
82800 |
41400 |
41400 |
|
|
|
|
5 |
Загальні витрати на обслуговування кредиту |
304428 |
276690 |
248952 |
221214 |
193476 |
165738 |
|
|
|
|
|
6 |
Чистий прибуток |
-102983,02 |
-199445,02 |
-80907,02 |
-9769,02 |
49368,98 |
118506,98 |
284244,98 |
325644,98 |
325644,98 |
325644,98 |
|
7 |
Чистий грошовий потік |
21216,98 |
48954,98 |
84692,98 |
114430,98 |
132168,98 |
159906,98 |
325644,98 |
325644,98 |
325644,98 |
325644,98 |
Висновки : проаналізувавши дані таб.2.4. можна зробити висновки ,що на відміну від реалістичного прогнозу, у якому чистий прибуток був від'ємний 3 перші роки у песимістичному прогнозі така тенденція поширюється ще й на 4 рік. А суми чистого грошового потоку менші ніж у попередній таблиці, але при цьому останніх 4 роки теж будуть дорівнювати валовому прибутку .
Розглянемо третю ситуацію – оптимістичний прогноз , за якого ціна визначатиметься як: ціна при стабільній кон’юнктурі *1+ % збільшення ціни за умов піднесення кон’юнктури .
Р = 920* 1+0,099 = 1011,08 грн.
Виручка = 736,5*1011,08= 744660,42 грн.
Поточні витрати = 744660,42*0,4= 297864,168 грн.
Валовий прибуток = 744660,42- 297864,168= 446796,3 грн.
Таб.2.5. Розрахунок чистого грошового потоку за оптимістичною оцінкою
|
№ |
Показник |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
1 |
Виручка |
744660,42 |
744660,42 |
744660,42 |
744660,42 |
744660,42 |
744660,42 |
744660,42 |
744660,42 |
744660,42 |
744660,42 |
|
2 |
Поточні витрати |
297864,168 |
297864,168 |
297864,168 |
297864,168 |
297864,168 |
297864,168 |
297864,168 |
297864,168 |
297864,168 |
297864,168 |
|
3 |
Валовий прибуток |
446796,3 |
446796,3 |
446796,3 |
446796,3 |
446796,3 |
446796,3 |
446796,3 |
446796,3 |
446796,3 |
446796,3 |
|
4 |
Амортизаційні відрахування |
124200 |
248400 |
165600 |
124200 |
82800 |
41400 |
41400 |
|
|
|
|
5 |
Загальні витрати на обслуговування кредиту |
304428 |
276690 |
248952 |
221214 |
193476 |
165738 |
|
|
|
|
|
6 |
Чистий прибуток |
18168,3 |
-78293,7 |
32244,3 |
111382,3 |
170550,3 |
241658,3 |
405396,3 |
446796,3 |
446796,3 |
446796,3 |
|
7 |
Чистий грошовий потік |
142368,3 |
170106,3 |
195844,3 |
235582,3 |
253350,3 |
283058,3 |
446796,3 |
446796,3 |
446796,3 |
446796,3 |
Висновки: аналізуючи дані таблиці можна зробити висновок, що дана оцінка була б найбільш підходящою для підприємства, адже на відміну від двох попередніх від’ємне значення чистого прибутку присутнє лише у одному році, а чисті грошові потоки є найбільшими.
Доцільність реалізації даного інвестиційного проекту проаналізовується за показниками чистої приведеної вартості(NPV), індексу рентабельності(PI) , внутрішньої норми прибутковості(IRR) і періоду окупності(PBP i DBP).
Насамперед проаналізуємо ефективність інвестиційного проекту за критерієм NPV.
Перше значення NPV розраховується за використанням процентної ставки по кредиту у 20,1 % (для реального прогнозу).
|
роки |
invest |
Грошові потоки CFG |
Коефіцієнт дисконтування |
Приведені доходи |
|
0 |
828000 |
1/ |
||
|
1 |
102120 |
0,83 |
84759,6 |
|
|
2 |
129858 |
0,69 |
89602,02 |
|
|
3 |
157596 |
0,58 |
91405,68 |
|
|
4 |
185334 |
0,48 |
88960,32 |
|
|
5 |
283072 |
0,4 |
113228,8 |
|
|
6 |
240810 |
0,33 |
79467,3 |
|
|
7 |
406548 |
0,28 |
113833,44 |
|
|
8 |
406548 |
0,23 |
93506,04 |
|
|
9 |
406548 |
0,19 |
77244,12 |
|
|
10 |
406548 |
0,16 |
65047,68 |
|
|
∑ |
|
|
|
897055 |
NPV1= - invest+ ∑ PV = -828000 +897055 = 69055 грн.
PI = ∑ PV / invest =897055/828000=1,08%
Друге значення NPV2 розрахуємо за використання % ставки по кредиту , яка = 30 %.
|
роки |
invest |
Грошові потоки CFG |
Коефіцієнт дисконтування |
Приведені доходи |
|
0 |
828000 |
1/ |
||
|
1 |
102120 |
0,77 |
78632,4 |
|
|
2 |
129858 |
0,59 |
76616,22 |
|
|
3 |
157596 |
0,46 |
72494,16 |
|
|
4 |
185334 |
0,35 |
64866,9 |
|
|
5 |
283072 |
0,27 |
76429,44 |
|
|
6 |
240810 |
0,21 |
50570,1 |
|
|
7 |
406548 |
0,16 |
65047,68 |
|
|
8 |
406548 |
0,12 |
48785,76 |
|
|
9 |
406548 |
0,09 |
36589,32 |
|
|
10 |
406548 |
0,07 |
28458,36 |
|
|
∑ |
|
|
|
598490,34 |
NPV2= - invest+ ∑ PV= -828000+598490,34= -229509,66 грн
k= IRR=k1+ NPV1/NPV1-NPV2 *(k2-k1) = 20,1+69055 /69055 -(-229509,66) * (30-20,1)=22,4%
Розрахуємо NPV за процентною ставкою 20,1 % для песимістичного прогнозу .
|
роки |
invest |
Грошові потоки CFG |
Коефіцієнт дисконтування |
Приведені доходи |
|
0 |
828000 |
1/ |
||
|
1 |
21216,98 |
0,83 |
17610,1 |
|
|
2 |
48954,98 |
0,69 |
33778,9 |
|
|
3 |
84692,98 |
0,58 |
49121,9 |
|
|
4 |
114430,98 |
0,48 |
54926.9 |
|
|
5 |
132168,98 |
0,4 |
52867,6 |
|
|
6 |
159906,98 |
0,33 |
52769,3 |
|
|
7 |
325644,98 |
0,28 |
91180,6 |
|
|
8 |
325644,98 |
0,23 |
74898,3 |
|
|
9 |
325644,98 |
0,19 |
61872,5 |
|
|
10 |
325644,98 |
0,16 |
52103,2 |
|
|
∑ |
|
|
|
541129,3 |
NPV1= - invest+ ∑ PV = -828000 + 541129,3= - 286870,7грн
PI = ∑ PV / invest =541129,3/828000= 0,65%
Друге значення NPV2 розрахуємо за використання % ставки по кредиту , яка = 30 %.
|
роки |
invest |
Грошові потоки CFG |
Коефіцієнт дисконтування |
Приведені доходи |
|
0 |
828000 |
1/ |
||
|
1 |
21216,98 |
0,77 |
16337,1 |
|
|
2 |
48954,98 |
0,59 |
28883,4 |
|
|
3 |
84692,98 |
0,46 |
38958,8 |
|
|
4 |
114430,98 |
0,35 |
40050,8 |
|
|
5 |
132168,98 |
0,27 |
35685,6 |
|
|
6 |
159906,98 |
0,21 |
33580,5 |
|
|
7 |
325644,98 |
0,16 |
52103,2 |
|
|
8 |
325644,98 |
0,12 |
39077,4 |
|
|
9 |
325644,98 |
0,09 |
29308,04 |
|
|
10 |
325644,98 |
0,07 |
22795,1 |
|
|
∑ |
|
|
|
336779,94 |
NPV2= - invest+ ∑ PV= -828000+336779,94= -491220,06 грн.
k= IRR=k1+ NPV1/NPV1-NPV2 *(k2-k1) = 20,1+(- 286870,7)/-286870,7- (-491220,06 )* (30-20,1)=23,75%
Розрахуємо NPV за процентною ставкою 20,1 % для оптимістичного прогнозу .
|
роки |
invest |
Грошові потоки CFG |
Коефіцієнт дисконтування |
Приведені доходи |
|
0 |
828000 |
1/ |
||
|
1 |
142368,3 |
0,83 |
118165,7 |
|
|
2 |
170106,3 |
0,69 |
117373,3 |
|
|
3 |
195844,3 |
0,58 |
113589,7 |
|
|
4 |
235582,3 |
0,48 |
113079,5 |
|
|
5 |
253359,3 |
0,4 |
101343,72 |
|
|
6 |
283058,3 |
0,33 |
93409,2 |
|
|
7 |
446796,3 |
0,28 |
125102,96 |
|
|
8 |
446796,3 |
0,23 |
102763,1 |
|
|
9 |
446796,3 |
0,19 |
84891,3 |
|
|
10 |
446796,3 |
0,16 |
71487,4 |
|
|
∑ |
|
|
|
1041205,88 |
NPV1= - invest+ ∑ PV = -828000 + 1041205,88= 213205,88 грн.
PI = ∑ PV / invest =1041205,88/828000= 1,26 %
Друге значення NPV2 розрахуємо за використання % ставки по кредиту , яка = 30 %.
|
роки |
invest |
Грошові потоки CFG |
Коефіцієнт дисконтування |
Приведені доходи |
|
0 |
828000 |
1/ |
||
|
1 |
142368,3 |
0,77 |
109623,6 |
|
|
2 |
170106,3 |
0,59 |
100362,7 |
|
|
3 |
195844,3 |
0,46 |
90088,4 |
|
|
4 |
235582,3 |
0,35 |
82453,8 |
|
|
5 |
253359,3 |
0,27 |
68407,01 |
|
|
6 |
283058,3 |
0,21 |
59442,2 |
|
|
7 |
446796,3 |
0,16 |
71487,4 |
|
|
8 |
446796,3 |
0,12 |
53615,6 |
|
|
9 |
446796,3 |
0,09 |
40211,7 |
|
|
10 |
446796,3 |
0,07 |
31275.7 |
|
|
∑ |
|
|
|
706968,11 |
NPV2= - invest+ ∑ PV= -828000+706968,11= -121031,98 грн
k= IRR=k1+ NPV1/NPV1-NPV2 *(k2-k1) = 20,1+213205,88/213205,88-(-121031,98 )* (30-20,1)=26,41%
Використавши отримані дані показників NPV i k із урахуванням кожної ситуації оцінки інвестиціного проекту ,створимо графік .
Графік 2.1.внутрішня форма дослідження за реальною, песимістичною і оптимістичною оцінками
Висновки
Після проходження практики я ознайомилась із інвестиційним кліматом України , Київської області , а також галузі сільського господарства загалом. Останнім часом спостерігаються позитивні тенденції щодо вкладання інвестицій в економіку нашої країни . Проте великою проблемою є недостатня кількість їх у сільському господарстві , хоч в Україні є всі необхідні умови для успішного ведення господарства.
На прикладі ННДЦ БНАУ ми розглянули інвестиційний проект по купівлі жатки для підвищення валового збору ячменю. В основу прийняття рішення про купівлю нової техніки , було покладено роз рахунок показника чистої приведеної вартості (NPV). Розрахунок даного показника було здійснено у трьох варіантах подій : при стабільній ситуації (реалістичний прогноз), при негативній ситуації ( песимістичний прогноз) та при піднесенні економіки (оптимістичний прогноз). Лише для першого і третього варіанту NPV >0, для другого менше 0, тобто це свідчить про те, що даний інвестиційний проект за реальною та оптимістично оцінкою може покрити витрати,що були понесені на закупівлю нової одиниці техніки, та при цьому прибутку не принесе , а в умовах песимістичної він, навіть, не покриє витрати. Тобто можна зробити висновок, що для поставленої цілі з початку слід створити більш сприятливі умови для вирощування ячменю, а потім витрачати кошти на закупку жатки .
Можливими шляхами збільшення інвестиційна сьогодні є забезпечення адресного використання амортизаційних коштів , відповідно до їх функціонального призначення. Це передбачає включення амортизаційних відрахувань , при нецільовому використанні в оподатковану базу в ведення спеціальних амортизаційних рахунків аграрних підприємств у банках , які їх обслуговують, формування за рахунок частини амортизаційних відрахувань регіональних амортизаційних фондів.
Ще одним виходом із ситуації є створення спільних підприємств та стратегічних альянсів, що являються найбільш привабливими для сільськогосподарського підприємства формою залучення інвестицій. Вона передбачає залучення коштів у вигляді внесків до статутного фонду підприємства. При цьому виступають переважно фінансово міцні промислові, аграрні ,іноземні та інші підприємства.
На сьогоднішній день стан сільськогосподарських підприємств значною мірою також залежать від рівня державної підтримки, який на жаль знаходиться на досить низькому рівні. Як показує закордонний досвід масштабна державна підтримка сільськогосподарських підприємств викликана об’єктивними процесами щодо національної продовольчої безпеки. У розвинутих країнах фінансова допомога сільгоспвиробникам дуже значна.
Визначається ряд несприятливих умов , що впливають на здійснення інвестиційних вкладень у с/г , а саме низький рівень ефективності фінансової системи, наявність невисокого рівня державних дотацій та фінансування галузі, втручання органів державної влади в господарську діяльність підприємств, нерозвиненість ринків сільськогосподарських активів , особливості соціального середовища у сільській місцевості.
Одним із факторів, що стримують надходження інвестицій в аграрний сектор України, може виступати непослідовність аграрних реформ в АПК, що призвела до руйнування великотоварного виробництва, ліквідація правильного землекористування , втрати системи сівозмін. Таким чином основним напрямком подолання інвестиційної кризи та покращення стану сільськогосподарських підприємств є забезпечення розвитку матеріально-технічної бази с/г виробництва до рівня фондозабезпечення провідних країн світу за рахунок системного обґрунтування потреб у інвестиційних вкладеннях, удосконалення амортизаційної політики, збільшення державних дотацій, а також розвиток системи банківського довгострокового кредитування.
Список використаної літератури:
8. Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18.09.1991р., №1560-ХІІ. із змінами.
9. Закон України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.1996р., №93/96-ВР. із
змінами.
10..Іванов С.В. Регіональні аспекти інвестиційної політики України // Матеріали IVВсеукраїнської науково-практичної конференції “Фінансово-економічні проблеми розвиткурегіонів України”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – Т.2. – С.123-124.
11. Бойко Є.І., Бойчук Р.М. Методичні рекомендації для оцінки інвестиційноїпривабливості підприємств. - Львів: Ін-т регіональних досліджень НАН України, 2003. - 26 с.
12. Брігхем Є.Ф Основи фінансового менеджменту. - К.: КП “ВАЗАКО”, 1997.—995 с.
13. Бурдяк О.В. Конкурентоспроможність регіонів як необхідна передумова зростання конкурентоспроможності країни. // http://intkonf.org/burdyak-ov-konkurentospromozhnistregioniv-
yak-neobhidna-peredumova-zrostannya-nkurentospromozhnosti-krayini
14. Вайцеховська В.В. Іноземне інвестування в умовах інтеграції України у світовуекономіку // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - № 8. - C. 55-61.
14. Ермольев Ю. М., Мельник И. М. О методах стохастического программирования сконечным числом испытаний // журнал «Кибернетика». – 1974. - № 4. - С. 82 – 84.
16. Бешелев С.Д., Гуревич Ф.Г. Математико-статистические методы экспертных оценок.– М.: Статистика, 1980. – 256 с.