Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………………
1. Загальна характеристика діяльності підприємства……………………………
2. Облікова політика підприємства………………………………………………
3. Характеристика первинних та зведених бухгалтерських документів на
підприємстві……………………………………………………………………….
4. Організація документообігу на підприємстві……………………………..
5. Правила та строки зберігання первинної документації, облікових регістрів
та бухгалтерської звітності………………………………………………………
6. Характеристика робочого плану рахунків, які використовуються в
поточному обліку на підприємстві………………………………………………
7. Організація синтетичного і аналітичного обліку на підприємстві…………
8. Порядок організації і проведення інвентаризації на підприємстві…………
9. Форми фінансової звітності на підприємстві та особливості складання
балансу……………………………………………………………………………..
10. Використання АРМБ при веденні бухгалтерського обліку на
підприємстві……………………………………………………………………...
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………
ДОДАТКИ………………………………………………………………………...
ВСТУП
Мета навчальної практики – закріплення і поглиблення студентами теоретичних знань з дисципліни «Бухгалтерський облік», придбання практичних навичок ведення бухгалтерського обліку і звітності на підприємстві та навиків організаційної роботи в умовах діяльності конкретного суб’єкта господарювання.
Задачі навчальної практики:
1. Загальна характеристика діяльності підприємства
Місцем проходження навчальної практики є Публічне Акціонерне Товариство «Київський картонно-паперовий комбінат». Він знаходиться в Київській області , м Обухів, вул.. Київська,130. Був заснований в 1982 році.
ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» - одне з найбільших підприємств Європи по випуску картонно-паперової продукції. Основною сировиною для виробництва є макулатура. Потужність з переробки вторинної сировини - понад 850 т на добу.
В загальному випуску целюлозно-паперової продукції в Україні частка комбінату складає близько 30%.
У складі комбіната три основних виробництва:
Близько 500 компаній України і низки країн СНД, а також далекого зарубіжжя щорічно купують продукцію Київського картонно-паперового комбінату.
У тару з гофрованого картону Київського КПК упаковується продукція провідних брендів України і транснаціональних компаній. Коробочний (пакувальний) картон, що випускається комбінатом, застосовують для виготовлення споживчої упаковки різноманітних товарів. Високу якість паперу tissue оцінили багато виробників товарів санітарно-гігієнічного і господарського призначення, а туалетний папір "Обухів" - в сегменті туалетного паперу України продається найбільше.
Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.
Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Реквізити:
Адрес: Україна, 08700, київська обл.. Обухівський р-н. м. Обухів, вул.Київська 130
Ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05509659
Індивідуальний податковий номер 055096510163
НБ№383573
Номер телефону 0457276300
2. Облікова політика підприємства
За нині діючим законодавством підприємствам надано право самостійно визначати облікову політику. У вітчизняній практиці термін «облікова політика» з’явився на початку 90-х років ХХ століття, а з прийняттям Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. набув офіційного статусу.
Проблеми облікової політики досліджувались як у працях зарубіжних (Б.Нідлз, Р.Ентоні, Дж.Ріс, Ван Бред та ін.), так і вітчизняних (М.Т.Білуха, Ф.Ф.Бутинець, А.В.Загородній, М.В.Кужельний, В.Г.Лінник та ін.) вчених. Однак нині відсутнє єдине, точне та повне визначення поняття «облікова політика».
Так, Білуха М.Т. тлумачить облікову політику як спосіб ведення облікового процесу.
Бутинець Ф.Ф. відмічає, що облікова політика – це не просто сукупність способів ведення обліку, обраних відповідно до умов господарювання, а й вибір методики обліку, яка дає змогу використовувати різні варіанти відображення фактів господарського життя. В широкому розумінні її можна визначити як управління обліком, а у вузькому – як сукупність способів ведення обліку (вибір підприємством конкретних методик ведення обліку).
На нашу думку, найбільш ґрунтовним є визначення облікової політики, наведене Безруких П.С.: «Облікова політика являє собою вибір підприємством конкретних методик, форм, техніки ведення і організації бухгалтерського обліку, виходячи з встановлених правил і особливостей діяльності (організаційних, технологічних, чисельності і кваліфікації облікових кадрів, рівня технічного оснащення бухгалтерії)»
На підприємстві ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» відповідно до Наказу «Про облікову політику» використовують такі методи і форми бухгалтерського обліку:
Бухгалтерія підприємства ПАТ «має централізовану організаційну структуру, тобто бухгалтерія підприємства складається з декількох відділів, кожний з яких відповідає за окрему сферу обліку, при цьому усі відділи безпосередньо підпорядковані Головному бухгалтеру підприємства.
Структура бухгалтерії підприємства складається з наступних секторів:
Відповідно кожний сектор має посадові інструкції.
Бухгалтерія очолюється головним бухгалтером, який відповідає за стан та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. До обов'язків головного бухгалтеру підприємства ПАТ «ККПК», відповідно до закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», входить:
Додатки:
3. Характеристика первинних та зведених бухгалтерських документів на
Підприємстві
За порядком складання бухгалтерські документи поділяються на: первинні та зведені.
Первинний документ — письмовий документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Первинні документи складаються безпосередньо під час здійснення господарської операції. Вони представлені такими документами як: прибуткові та видаткові касові ордери, прибуткові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, наряди на відрядну роботу працівників та ін.
Зведений документ – документ, складений на підставі декількох первинних документів для отримання узагальнених даних.
В свою чергу зведені бухгалтерські документи складаються на підставі даних кожного первинного документа шляхом групування і підрахунку (зведення) їх показників. Такі документи представлені, зокрема, такими як: касовий звіт, авансовий звіт, книга складського обліку, звіт про рух товарно-матеріальних цінностей, які складаються на підставі даних первинних облікових документів.
Додатки:
Головний бухгалтер
Сектор розрахунків з працівниками
Сектор з обліку витрат на виробництво
Сектор з обліку реалізації продукції, товарів, робіт, послуг
Сектор з обліку матеріальних цінностей
Сектор з обліку розрахункових операцій
Документообіг — це рух документів на підприємстві з моменту їхнього отримання від інших підприємств (створення) до моменту завершення їхнього оброблення та передання в архів.
Обсяг документообігу визначають відповідно до кількості вхідних, вихідних та внутрішніх документів за певний період. Процес документообігу можна поділити на декілька етапів:
— створення або одержання документів від інших підприємств;
— перевірка документів;
— обробка документів;
— передавання документів до місця зберігання (в архів).
Організація документообігу значною мірою залежить від обсягу кореспонденції. Обсяг документообігу є одним з найважливіших показників управлінської діяльності підприємства. Прийом і опрацювання вхідних документів здійснює секретар-референт. Документи, що надходять на підприємство, проходять такі етапи:
На підприємстві де я проходжу практику розроблений свій графік документообігу по кожному сектору бухгалтерії.
Додаток:
5. Правила та строки зберігання первинної документації, облікових регістрів та бухгалтерської звітності
Первинні документи – це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Облікові регістри – це носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.
Первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси підлягають обов'язковій передачі до архіву.
Первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.
Бланки суворої звітності повинні зберігатися в сейфах, металевих шафах або спеціальних приміщеннях, що забезпечують їх схоронність.
Первинні документи, облікові регістри та бухгалтерська звітність, створені у формі електронного документа, повинні зберігатися на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях, та протягом строку, що не повинен бути меншим від строку, встановленого для відповідних документів на папері.
Первинні документи поточного місяця, що пройшли обробку ручним способом і відносяться до відповідного облікового регістру,
комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, переплітаються і супроводжуються довідкою для архіву.
Строк зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності в архіві підприємства, установи визначається згідно з нормативно-правовим актом з питань визначення строків зберігання документів, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.
Зберігання первинних документів та облікових регістрів, що пройшли обробку і були підставою для складання звітності, а також бухгалтерських звітів і балансів, оформлення і передачу їх до архіву забезпечує головний бухгалтер підприємства, установи.
Видача первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів і балансів з бухгалтерії і з архіву підприємства, установи працівникам інших структурних підрозділів може провадитися тільки за рішенням головного бухгалтера.
Вилучення первинних документів, облікових регістрів, фінансової звітності у підприємств, установ здійснюється відповідно до законодавства.
У разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.
Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду.
Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта
надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також державній податковій інспекції - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами, в
10-денний строк.
6. Характеристика робочого плану рахунків, які використовуються в
поточному обліку на підприємстві
Для забезпечення єдності, порівнювання й узагальнення облікових даних необхідно, щоб господарські операції однаково відображалися на рахунках бухгалтерського обліку підприємств незалежно від організаційно-правових форм. Такої єдності досягають за допомогою єдиної системи рахунків бухгалтерського обліку і єдиних вимог до неї. В Україні застосовують спеціальний перелік рахунків, який називають Планом рахунків.
План рахунків — це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку для відображення господарських операцій і накопичення бухгалтерської інформації про діяльність підприємства, необхідної користувачам для прийняття рішень.
План рахунків бухгалтерського обліку застосовується
підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (крім
банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності,
організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених
на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених
підрозділів юридичних осіб.
Нові синтетичні рахунки можуть уводитися до Плану рахунків
Міністерством фінансів України за відповідними клопотаннями щодо
бухгалтерського обліку специфічних операцій.
Субрахунки до синтетичних рахунків уводяться підприємствами
самостійно виходячи з потреб управління, контролю, аналізу та
звітності.
Підприємства, які застосовують Інструкцію про застосування
Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,
зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій,
затверджену наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99
N 291 ( z0893-99 ), зареєстровану в Міністерстві юстиції України
21.12.99 за N 893/4186, використовують субрахунки, визначені цією
Інструкцією.
Підприємство може самостійно вводити до Плану рахунків субрахунки, не передбачені в Плані рахунків, а також субрахунки другого й інших порядків, виходячи з власних потреб.
Так на ПАТ «Київський КПК» є багато своїх впроваджень в план рахунків.
Додатки:
1. План рахунків.
7. Організація синтетичного і аналітичного обліку на підприємстві
Синтетичний облік - узагальнене віддзеркалення в грошовому вимірі економічно однорідних господарських засобів, їх джерел і господарських процесів. Ведеться в розрізі синтетичних рахунків бухгалтерського обліку, єдиний план яких затверджується в централізованому порядку. Синтетичний облік служить для здобуття сумарних відомостей про господарсько-фінансову діяльність підприємств, установ, організацій. Він має важливе значення: дає можливість перевіряти взаємозв'язок всіх господарських операцій і шляхом звірки синтетичного і аналітичного обліку контролювати повноту і правильність їх віддзеркалення в обліку. Матеріали синтетичного обліку, як зведеного обліку, використовуються для складання і перевірки звітності. На підприємстві за допомогою синтетичного обліку визначаються загальна наявність основних засобів сировини і матеріалів, витрати на виробництво, стан розрахунків з постачальниками і т. п. У фінансово-кредитних установах синтетичний облік використовується для обліку і контролю за виконання бюджету і кредитними операціями.
Перед складанням балансу в цілях звірки правильності записів на бухгалтерських рахунках і отримання узагальнених даних про рух господарських засобів, їх джерела і господарські процеси по аналітичних і синтетичних рахунках складаються оборотні відомості.
Аналітичний облік (грец. analitykos — відповідний) — система бухгалтерських записів, що дає детальні відомості про рух господарських засобів; призначається для оперативного керівництва господарством і складання звітності; будується по кожному синтетичному рахунку окремо. Найбільш укрупнені і загальні для всіх підприємств галузі позиції аналітичного обліку передбачаються в плані рахунків і називаються субрахунками. У відмінність від синтетичного обліку, аналітичний облік ведеться не лише у вартісних, але і в натуральних показниках, а також містить довідкові дані. По синтетичних рахунках з найбільш розчленованою системою записів для аналітичного обліку застосовують окремі облікові регістри (картотеки, відомості і ін.) — для пооб'єктного обліку основних засобів по видах їх і місцям знаходження, складського кількісно-сортового обліку матеріалів і готової продукції, для особових рахунків розрахунків з робітниками і службовцями по заробітній платі, для обліку витрат в розрізі аналітичних позицій калькуляційних рахунків виробництва — по видах продукції, стадіях обробки, статтям калькуляції т.п. Записи аналітичного обліку по таких рахунках звіряють із записами синтетичного обліку за допомогою сальдових або оборотних відомостей, підсумки яких мають бути тотожні підсумкам записів у відповідному синтетичному рахунку. При менш розгалуженій номенклатурі аналітичних позицій — по збірно-розподільним рахункам, більшості розрахункових рахунків — записи аналітичного обліку поєднують в загальних регістрах із записами синтетичного обліку (накопичувальних відомостях, журналах-ордерах, табуляграмах і ін.). Записи аналітичного обліку у цих регістрах замінюють записи синтетичного обліку або є підставою для них. Достовірність показників аналітичного обліку періодично перевіряють за допомогою інвентаризації.
Відомість з постачальниками і підрядчиками
Касова книга.
8. Порядок організації і проведення інвентаризації на підприємстві
Інвентариза́ція — елемент методу бухгалтерського обліку, за допомогою якого визначається фактичний розмір активів, капіталу та зобов'язань, а також зіставлення отриманих результатів з даними бухгалтерського обліку. Вона проводиться шляхом перерахунку, перемірювання, переважування, а також звірки розрахунків на підставі документів. Інвентаризація дозволяє уточнити дані бухгалтерського обліку.
Підприємства й організації всіх форм власності відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІV та «Інструкцією про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків», затвердженою Міністерством фінансів України 11.08.94 р. № 69, зобов’язані здійснювати інвентаризацію основних засобів не менше одного разу на рік.
Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який видає наказ про створення відповідної комісії.
До початку інвентаризації основних засобів необхідно вивести залишки цінностей на день інвентаризації та перевірити: наявність і стан інвентарних карток (інвентарних книг); наявність і стан технічних паспортів або іншої технічної документації; наявність документів на передані та прийняті в оренду основні засоби, передані на зберігання й тимчасове користування. За відсутності документів необхідно забезпечити їх одержання чи оформлення.
У випадках раптової інвентаризації основні засоби підготовлюються для перевірки в присутності інвентаризаційної комісії.
До початку інвентаризації матеріально відповідальні особи дають розписку про те, що всі прибуткові чи видаткові документи здані в бухгалтерію, а всі цінності, які надійшли під їхню відповідальність, оприбутковані.
В обов’язковому порядку інвентаризаційна комісія здійснює огляд об’єктів в натурі і заносить в інвентаризаційні описи типової форми повне їх найменування, призначення за інвентарними номерами.
Додатки:
1. Наказ № 508 Про проведення інвентаризації і утворення робочої комісії.
2. Протокол №3 результатів інвентаризації залишків на складі №3.
3. Інвентаризаційний опис.
9. Форми фінансової звітності на підприємстві та особливості складання балансу
Відповідно до закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» всі підприємства з початку діяльності до моменту ліквідації повинні вести бухгалтерський облік. Заключним етапом бухгалтерського обліку є склад ання звітності.
В Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» наведено таке визначення. «Фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, яка дає інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період»
Форми фінансової звітності:
1.Баланс – це звіт про фінансовий стан підприємства, що відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.
2. Звіт про фінансові результати – це звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства.
3. Звіт про рух грошових коштів – це звіт, що відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства в звітному періоді.
4. Звіт про власний капітал – це звіт, що показує зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.
5. Примітки до річної фінансової звітності – це сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також на інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).
6. Додаток до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» – це сукупність показників і пояснень, що містять інформацію про доходи, витрати, фінансові результати, активи і зобов’язання звітних сегментів та її розкриття у фінансовій звітності.
10. Використання АРМБ при веденні бухгалтерського обліку на
підприємстві
Застосування комп’ютерних технологій в бухгалтерському обліку значно
підвищує продуктивність праці бухгалтерів і суттєво покращує його організацію на підприємстві, де у веденні бухгалтерського обліку часто панує безлад. Така можливість пов’язана з тим, що автоматизований спосіб обробки облікових даних потребує формального і чіткого опису облікових процедур у формі алгоритмів, що налагоджує порядок виконання свої повноважень обліковцями.
Автоматизація обліку вносить позитивні зміни до технології роботи бухгалтерії. Так, один виконавець поєднує функції декількох суміжних ділянок обліку, наприклад, касир не тільки виписує прибуткові та видаткові касові ордери, але й розносить їх суми по облікових регістрах. Те ж саме відбувається при обробці одного первинного документу, який стосується декількох ділянок обліку. При проведенні оплати послуг постачальнику платіжним дорученням одночасно можна обробити і рахунок постачальника, дані якого розносяться по об’єктах та шифрах аналітичного обліку. При цьому одразу ж формуються відомості про витрати на виробництво. Всі названі вище операції може виконати одна людина, до того ж, тільки вона відповідає за результати своєї роботи.
Наявний діапазон часу введення бухгалтерських операцій за допомогою
автоматизованої інформаційної системи дозволяє відразу прискорити весь процес бухгалтерського обліку. При внесенні коректив до даних на будь якому робочому місці результати відразу стають відкритими для всіх користувачів, які працюють в цій системі. Тому при такій організації має дотримуватись сувора дисципліна користувачів і вимагається відповідна кваліфікація всіх співробітників, які вносять інформацію до загальної бази даних.
Спільна інформаційна база дає можливість спільно використовувати таку нормативно довідкову інформацію, як довідники: зовнішніх організацій, структурних підрозділів, статей обліку, допустимої кореспонденції рахунків, номенклатури цінника виробничих запасів; типових господарських операцій тощо.
Автоматизоване оброблення даних з обліку виробничих запасів на практиці забезпечується різними способами:
інформаційної системи підприємства (у тому числі й інформаційної
системи обліку);
модуля) на ринку програмного забезпечення;
забезпечення автоматизованого розв’язання окремих задач конкретної ділянки обліку.
Слід підкреслити, що типові автоматизовані бухгалтерські програми,
(наприклад «1С: Бухгалтерія», «Дебет +», «Парус», «Best» та ін.) не можуть повністю врахувати особливості обліку конкретного підприємства, потребують значних додаткових зусиль при впровадженні їх для конкретної галузі. Враховуючи зазначені труднощі, на деяких підприємствах розроблені та продовжують вдосконалюватися власні програмні продукти, призначені для потреб бухгалтерського обліку і, зокрема, обліку матеріальних запасів. Проте це є занадто трудомісткою й економічно невигідною роботою, практично не дає можливості застосовувати ці програми на інших підприємствах. Тому доцільно впроваджувати модифікації типових автоматизованих бухгалтерських програм з урахуванням галузевих особливостей підприємств.
Програма «1С:Підприємство» має у своєму розпорядженні необхідний набір спеціалізованих засобів (Довідників, Документів, Звітів) для обліку й аналізу результатів більшості операцій з виробничими запасами.
Вміле і раціональне використання цих засобів дозволяє:
–по-перше, істотно скоротити час і витрати праці на відображення в обліку
поточних операцій із запасами;
–по-друге, оперативно одержувати інформацію про наявність і рух запасів як у цілому по підприємству, так і в розрізі місць збереження і використання (складів, цехів, матеріально-відповідальних осіб) з можливістю деталізації по найменуваннях ТМЦ.
Така можливість реалізується завдяки тому, що в програмі на всіх рахунках класу 2 «Запас»(за виключенням рахунку 23 «Виробництво»
на якому аналітика ведеться в розрізі видів діяльності), а також на всіх субрахунках позабалансового рахунку 02 «Активи на відповідальному збереженні», реєстрація господарських операцій ведеться в кількісно-сумовому вираженні не в цілому по рахунку, а окремо по кожній номенклатурній одиницізапасів із прив’язкою до конкретного місця зберігання (використання) і партії надходження (зарахування) на баланс.
Застосування бухгалтерської програми дає можливість отримувати оперативну і якісну інформацію з обліку господарських операцій. Це позитивно вливає на роботу всього підприємства, яке працює в ринкових умовах, що значно підвищує рівень управління фінансово-господарською діяльністю підприємства. Поліпшується організація і знижується трудомісткість ведення обліку, підвищується продуктивність праці облікового персоналу, знижуються витрати на ведення обліку.У майбутньому з розвитком і масовим впровадженням автоматизованих інформаційних технологій можлива повна автоматизація роботи й інших сфер людської діяльності, що потребує подальших досліджень у галузі застосування таких технологій для потреб облікової практики.
Висновки