Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Короткий літопис життя і творчості І. Карпенка-Карого
(І. К. Тобілевича)
29 вересня У селі Арсенівці Бобринецького повіту на Херсонщині,
1845 в родині управителя поміщицького маєтку Карпа Адамовича Тобілевича народився син Іван.
1555 Починає вчитись у Бобринецькій повітовій школі.
1559 Закінчує Бобринецьку повітову школу з нагородою за успіхи в навчанні та «благонравие».
1860 Починає працювати писарчуком у канцелярії при става в містечку Мала Виска, потім канцелярис том у Бобринецькій ратуші (міській управі).
1862—1863 Знайомство з М. Кропивницьким, перші виступи в бобринецькому театральному гуртку.
1564 Працює канцеляристом у Бобринецькому повіто вому суді. Був «писцем» кріпосних справ і столо начальником кримінальної частини.
1865 Переїздить до Єлисаветграда, де працює на посаді столоначальника повітового поліцейського управ ління.
1866 Працює секретарем Єлисаветградського міського поліцейського управління. Займається громадською та аматорською театральною діяльністю.
1868—1869 Робота секретарем Херсонського міського поліцейсь кого управління, потім знову Єлисаветградського.
1869 Одружився з Надією Карлівною Тарковською.
1877 Заклав хутір Надія на честь дружини.
1887 Дружина померла від туберкульозу, залишивши чо тирьох дітей: Назара, Юрія, Галину, Ірину.
1869—1883 Активна громадсько-політична і театральна діяльність в Єлисаветграді. Очолює нелегальний політичний гурток місцевої передової інтелігенції. Допомагає учасникам революційного руху. Перші літературні проби. Співробітництво в газеті «Елисаветградский вестник», переклади з російської мови повістей Г. Успенського та Ф. Решетнікова, створення оповідання «Новобранець». Робота над п'єсами «Чабан» («Бурлака»), «Хто винен?» («Без таланна»), «Підпанки».
1883 В альманасі М. Старицького «Рада» опубліковане оповідання «Новобранець» за підписом Гнат Карий. Звільнений з посади секретаря поліції. Під псевдо німом Карпенка-Карого стає актором трупи М. Ста рицького.
1884 Одружився зі співачкою трупи Старицького Софією Віталіївною Дітковською.
1884 Під час гастролей трупи Старицького в Ростові-на-Дону надходить розпорядження про заборону Карпенкові-Карому перебувати на Україні й у ве ликих містах Росії. Він оселяється в м. Новочер каську, живе під наглядом поліції як політичний засланець. Працює в кузні і в палітурній майстерні. Написав п'єсу «Бондарівна».
1885 Написані п'єси «Розумний і дурень» та «Наймичка». Переробляє п'єсу «Хто винен?» на «Безталанну».
1886 Створена комедія «Мартин Боруля». У Херсоні ви ходить «Збірник драматичних творів» І. Карпен ка-Карого.
1887 Одержує дозвіл залишити Новочеркаськ. Переїжджає на хутір Надія біля Єлисаветграда. Живе під нагля дом поліції. Займається господарством. Прагне по новити свою театральну діяльність. Листується з бра тами: М. Садовським і П. Саксаганським.
1888 Гласний поліцейський нагляд за драматургом змінюється негласним. Дозволено виїзд із хутора Надія. Відновлення акторської діяльності в україн ському народному театрі. Виїжджає на гастролі разом з Кропивницьким, Заньковецькою, Саксаганським, Садовським. Разом із Саксаганським зго дом очолює окрему трупу.
1889 Написав комедію «Сто тисяч». 7892 Написав драму «Батькова казка».
1893 Написав п'єсу-жарт «Паливода XVIII століття».
1895 Написана драма «Лиха іскра поле спалить і сама щезне».
1897 Створив п'єси «Понад Дніпром», «Чумаки». Склав записку до з'їзду театральних діячів у Москві, яку з трибуни з'їзду виголосив П. Саксаганський.
1898 Написано статтю «Наталка Полтавка». Сторінки з споминів».
1899 Створив трагедію «Сава Чалий».
1900 Написав комедію «Хазяїн».
1907 Під час гастролей у Москві відвідує Л. М. Толстого, дарує йому свої твори.
1902 Написав драму «Гандзя». 1903—1904 Написав комедії «Суєта», «Житейське море».
1907 У другій половині січня в м. Умані востаннє висту пає на сцені. Через тяжку хворобу змушений при пинити роботу в театрі. 31 серпня їде лікуватись до Берліна.
155 вересня Помер у Берліні Іван Карпенко-Карий.
1907 Його тіло перевезено на Україну і поховано побли зу хутора Надія на кладовищі с. Карлюжино, по руч з могилою його батька.
1969 У хуторі Надія відкрито літературно-меморіальний музей І. Карпенка-Карого.