Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міністерство аграрної політики та продовольства України
Харківський національний аграрний університет
ім. В.В Докучаєва
Кафедра лісоуправління та лісоексплуатації
Реферат
з дисципліни
«Лісова політика»
на тему:
Виконав студент 5 курсу 3 групи
факультету лісового господарства
Вайнер А.О.
Перевірила ст. викл. Біла Ю.М.
Харків 2012
ОСОБЛИВОСТІ ЛІСОВОЇ ПОЛІТИКИ ШВЕЦІЇ
Удосконалення напрямів збалансованого розвитку лісового господарства України потребує вивчення досвіду лісової політики країн із високим рівнем ведення лісового господарства. Однією з таких країн, для якої характерний сталий рівень ведення лісового господарства, є Королівство Швеції. Характерною рисою лісопромислового виробництва цієї країни є спеціаліза- ція на глибокому переробленні деревної сировини, а також те, що вона посі- дає одне з провідних місць у світі з експорту лісопродукції. Водночас веден- ня лісового господарства Швеції спрямоване на виконання лісами насамперед їх природоохоронних функцій.
Більшу частину території Швеції займають плоскогір'я та горбисті рів- нини. На півночі та північному заході країни розташовані Скандинавські го- ри. На півночі переважають хвойні ліси на опідзолених ґрунтах, а на півдні – змішані ліси на дерново-опідзолених ґрунтах. На крайній півночі країни фор- мується тундрова рослинність. Клімат більшої частини території країни – по- мірний, перехідний від морського до континентального. Середньомісячні температури січня на півдні – від 0 до 5 0С, на півночі – від -7 до – 14 0С, лип- ня відповідно 15-17 0С і 10-11 0С. Кількість опадів у середньому за рік змі- нюється від 800 до 1700 мм [2].
Станом на 2009 р., загальна площа вкритих лісом земель становить
23 млн га. Крім цього, до лісових територій належать височини і субальпійсь-
кі ліси (3,5 млн га) та гірські райони (0,9 млн га). Площа боліт становить
4,5 млн га. Лісистість Швеції є найвищою серед країн Європи та за даними різних джерел, перебуває в межах 65-75 %. Така розбіжність пояснюється різними методиками підрахунку вказаного показника, а також відсутністю за- гальновизнаного поняття лісу. Охороною охоплено близько 7 % площі тери- торії на якій організовано 9 національних парків.
За запасами деревини Швеція посідає друге місце в Європі. Зазначи-
мо, що щорічний приріст деревини у лісах країни сягає 100 млн м3, причому з
1920 р. запас деревини зріс на 60 %. Швидке зростання запасів деревини по- яснюється змінами в землекористуванні та покращеним веденням лісового господарства [6]. У даних, наведених у табл. 1, охарактеризовано динаміку лісових ресурсів країни за 1984 р. і 2007 р. Наведені показники свідчать про позитивні зміни лісових ресурсів Швеції та підтверджують високий рівень ведення лісового господарства.
На 85 % вкритих лісом земель сформувалися хвойні насадження з яли-
ни 10 % і 6 % площ займають інші породи.
Табл. 1. Динаміка лісових ресурсів Швеції
|
Показники |
Роки |
|
|
1984 |
2007 |
|
|
Загальна площа лісів і лісових земель, млн га |
26.4 |
30.9 |
|
Площа лісів, млн га |
24.0 |
|
|
Землі, вкриті лісовою рослинністю, млн га |
22.2 |
24.7 |
|
Запас деревини на 1 га, м3 |
98.0 |
111.0 |
|
Приріст на 1 га, м3 |
2.70 |
4.3 |
Вікова структура лісів Швеції характеризується досить рівномірним розподілом за групами віку (табл. 2). За період з 1984 по 2007 рр. у лісах кра- їни спостерігається зростання площ насаджень віком до 60 років та зменшен- ня насаджень віком старше 60 років. Цим можна пояснити значне зростання приросту деревини за аналізований період. Тобто всі насадження, які досяг- нули експлуатаційного віку, за відсутності окремих застережень призначають під головні рубання. Таким чином, нагромадження стиглих деревостанів з незначним приростом не відбувається.
Табл. 2. Вікова структура деревостанів Швеції
|
Групи віку, років |
||||||
|
Рік спостереження |
До 20 |
21-40 |
41-60 |
61-80 |
81-100 |
101 та більше |
|
1984 [1] |
23 |
8 |
13 |
16 |
16 |
24 |
|
2007 [5] |
29 |
24 |
16 |
10 |
8 |
13 |
|
Зміна (±) |
+6 |
+16 |
+3 |
-6 |
-8 |
-11 |
За формами власності ліси Швеції є приватними (51 %), державними (25 %) і приватних лісових компаній (24 %). Середня площа сімейних лісових господарств становить 47 га. Державні ліси зосереджено, головним чином, у північній частині країни, для якої характерні складні кліматичні умови лісо- вирощування. Приватні ліси представлені у всіх регіонах Швеції, а найбільша їх частка зосереджена на півдні країни. У країні налічується приблизно
350 тис. приватних власників лісів, з них третина – жінки.
У рамках національної федерації Шведських лісових власників приватні лісовласники об'єднались у 12 регіональних організацій. Кількість ферм, які поєднують сільське та лісове господарство, збільшилося до 30 % порівняно з 50-ми роками минулого століття.
Упродовж останніх років заготівля деревини у лісах Швеції становить
78,1 млн м3 (2005 р.), зокрема промислової – 58,5 млн м3. Основними споживачами деревини є розвинена промисловість. Водночас, щорічно для опален використовують 7,5 млн м3, з них лісових відходів – 4,4 млн м3.
Головна роль у формуванні лісової політики Швеції належить Наці- ональному департаменту з лісового господарства, який має великі повнова- ження щодо впровадження в життя заходів, спрямованих на поліпшення ста- ну лісів і використання лісових ресурсів [3]. Основні положення щодо веден- ня лісового господарства регламентує лісове законодавство країни, яке відно-
сить ліси до національного ресурсу та зобов'язує управляти ними таким чи-
ном, щоб забезпечувати належний дохід і, одночасно, зберігати біорізнома-
ніття з урахуванням інших суспільних інтересів [6].
Для лісовирощування, за шведським законодавством, визнають землі, на яких можна отримати щорічний приріст деревини не менше одного кубометра з гектара. Крім цього, закон не забороняє використовувати лісові землі для інших потреб.
Основними лісогосподарськими заходами в лісах Швеції є рубання на лісових землях, метою яких є формування існуючих насаджень та їх відтво-
рення. Основними видами формування рубань є освітлення та проріджування, для здійснення яких, на відміну від головних рубань лісу, не вимагається доз- віл від Шведського лісового управління. На ділянках, які є несприятливими
для відтворення на них лісів, а також захисних лісових ділянках, вирубування лісу здійснюють лише за наявності дозволу регіонального лісогосподарського органу. Підставою для отримання дозволу на вирубування лісу є план заходів,
складений лісовласником, який повинен забезпечити природний стан лісу і збереження його соціальних функцій. Крім цього, лісовласники під час ведення лісового господарства повинні враховувати інтереси оленярства.
Під особливою охороною в Швеції перебувають ліси, які становлять культурну спадщину та гірські ліси. Лісова політика країни спрямована на розширення і збереження цінних листяних порід (в'яз, ясен, граб, бук, вишня,
липа, клен).
Основними інструментами лісової політики цієї скандинавської країни є податкова система та екологічна сертифікація лісів. Податкова система в лі-
совому господарстві спрямована на пришвидшення використання деревних запасів стиглого лісу, запровадження індустріальних методів лісовирощування та розвитку мережі лісових доріг. Для відтворення цінних широколистяних лісів у країні практикуються спеціальні субсидії із суспільних фондів.
Зазначимо, що Основний лісовий закон Швеції відзначається компактністю та містить 41 статтю. Регламентацію більшості лісогосподарських заходів покладено на підзаконні акти лісового відомства. Відтак, Лісовий Ко-
декс України є занадто об'ємним і містить 110 статей [4]. Цей правовий доку- мент вкрай обтяжений другорядними матеріалами, які можуть бути змістом галузевих стандартів, положень, правил тощо. Тому, в подальшому удоскона-
ленні лісового законодавства України, варто врахувати основні положення лісового законодавства Швеції, яке удосконалювалось впродовж століть.
Висновки. Позитивні зміни показників лісового фонду Швеції зумов-
лені досконалою лісовою політикою країни та різними формами власності на ліси. Податкова система країни спрямована на своєчасне використання стиг- лих лісів і розвиток мережі лісових доріг.
У ході удосконалення Лісового Кодексу України доцільно використа-
ти досвід лісового законодавства Швеції, що сприятиме пришвидшеному пе-
реходу на засади сталого ведення лісового господарства України.
Література
1. Воробьев Г.И. Лесное хозяйство мира / Г.И. Воробьев, К.Д. Мухамедшин, Л.М. Девяткин. – М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1984. – 352 с.
2. Дубовіч І.А. Країнознавчий словник : довідник. – 5-те вид., [перероб. і доп.]. / І.А. Дубовіч. – К. : Вид-во "Знання", 2008. – С. 497-499.
3. Лісова політика: теорія і практика : монографія / І.М. Синякевич, І.П. Соловій,
О.В. Врублевська та ін. / за ред. проф. І.М. Синякевича. – Львів : ЛА "Піраміда", 2008. – 612 с.
4. Лісовий кодекс України : Офіційне видання. – К. : Вид. дім "Ін. Юре", 2006. – 184 с.
5. The Swedish Forestry Act. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.skogsstyre-
lsen.se/episerver4/templates.
6. State of Europe's Forests 2007. The MCPFE Report on Sustainable Forest Management in
Europe. Ministerial Conference on the Protection of Forests in Europe. – Warsaw, 2007. – 247 s.
6
6