Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
16.Методика опрацювання розділу ”ТЕКСТ”
Розділ ”ТЕКСТ” діти вивчають з 1 – го класу ,тут вони одержують поняття про текст, з’ясовують що до тексту можна дібрати заголовок, спостерігають за будовою тексту : зачин,основна частина і кінцівка.
Кожна частина починається з нового рядка – абзацу. Спостерігають учні за різними типами текстів : опис, розповідь, роздум.
У 1 – му класі ознайомлюються з одним із видів ділового мовлення – листівкою.
У 2 – му класі узагальнюють і систематизують значення про текст набуті в 1 – му класі, ознайомлюються з текстом – інструкцією і текстом – роз’ясненням. У цьому класі діти знайомляться з такими видами ділового мовлення як оголошення і лист, вчаться писати листа за зразком, пишуть привітання – запрошення, вчаться правильно адресувати лист.
У 3 – му класі закріплюється поняття про будову тексту різних типів. Тексти діляться на частини, складається план із допомогою вчителя або самостійно, скл. тексти – розповіді за опорними словами, за спостереженнями, аналогією з прочитаним, за картиною і т. д. описують найпростіші трудові процеси, скл. художні та науково - популярні описи. Поглиблена робота над видом тексту – міркування, який має твердження, доказ, доведення і висновок. Ознайомлюються з такими видами ділового мовлення як замітка до газети, складають замітку про ранок проведений учнями класу.
17.
18. Методика опрацювання елементів лексики. Завдання вивчення лексики в початковій школі. Джерела збагачення словника учнів.
Лексика – це словниковий запас нашої мови.
Лексикологія як розділ мовознавства в поч.шк. не вивчається , вивчаються лише елементи лексики.Починаючи з 1 – го клвсу діти практично знайомляться із багатозначними словами, вчаться добирати вдалі слова в зміст речення.
У 2 класі школярі спостерігають за вживанням образних слів і висловів у тексті, зіставляють слова, близькі за значенням.
У 3 класі продовжується спостереження за значенням слів, прямим і переносним, випадками багатозначності й омонімії. Учні мають змогу ознайомитися з синонімами, антонімами, з окремими фразеологізмами.
У 4 класі знання учнів про слово розширюються внаслідок практичного використання різних лексем в усному і писемному мовленні та спостереження за їх уживанням у художніх текстах.
Програма початкових класів не передбачає виділення спеціальних годин на лексичні вправи. Вони повинні проводитися у зв'язку із заняттями з граматики й правопису і включатися як органічна частина цих занять в уроки української мови.
Робота над вивченням лексики має свої завдання:
— усунення нелітературник слів: діалектизмів, жаргонізмів, просторічних і знижених за значенням слів.
Джерелом поповнення словника учнів є навколишнє середовище, в якому вони перебувають: мова батьків, учителів, товаришів, мова творів художньої літератури, кінофільмів, радіо- і телепередач та ін. Проте відомо, що з побутового мовлення друзів, товаришів, дорослих учні засвоюють часом діалектизми, жаргонізми, просторічні слова. Навіть з мови художньої літератури, теле- і радіопередач учні інколи можуть засвоїти слова, недоречні в дитячому побуті. Тому позитивним і надійним джерелом збагачення словника учнів повинна стати цілеспрямована робота вчителя, в арсеналі якого є твори художньої літератури, тексти підручників, спеціально розроблені лексичні вправи.
Під час виконання вправ із лексики вчитель звертає увагу дітей на яскравість, образність мови народних казок, загадок, прислів'їв, художніх текстів, навчає школярів вибирати потрібне слово для власного висловлювання.
Важливо, щоб учитель у процесі роботи над словником дітей здійснював постійний міжпредметний зв'язок (наприклад, уроків читання і письма, читання і музики та ін.). Це привчає дітей краще приглядатися до лексичного багатства і стилістичних можливостей рідної мови, сприяє розвиткові загальної мовленнєвої культури, і разом з тим для роботи над словом, зокрема над багатозначністю чи прямим і переносним значенням, потрібно час від часу відводити окремі уроки, що передбачаються для розвитку мовлення. На таких уроках можуть бути і спостереження за художніми текстами, окремими реченнями, і практичні письмові й усні вправи.
19.Види вправ з лексики і методика їх проведення.
Серед різноманітних вправ, які використовуються вчителем з метою піднесення мовленнєвої культури школярів, помітне місце повинні посідати вправи з лексики. Такі вправи спрямовані на розширення словника учнів, а також на вироблення у них уміння вибирати із свого словникового запасу для висловлення думки ті слова, які найбільше відповідають змісту висловлювання.
У процесі виконання лексичних вправ перед дітьми, з одного боку, розкривається багатство рідної мови, а з другого — діти вчаться вживати ці слова у своєму мовленні.
У зв'язку з тим що теоретичний матеріал з розділу «Лексика», за винятком синонімів і антонімів, у початкових класах не вивчається, основним під час засвоєння лексичних відомостей є виконання дітьми різних вправ.
Вправи з лексики можна класифікувати за такими критеріями:
І. За дидактичною метою. Вправи, які використовує вчитель під час роботи над словом, спрямовані на усвідомлення школярами функції слова у мовленні. З огляду на це можна розрізняти:
1. Вправи, розраховані на пояснення значення слів:
— пояснити значення слова клас у такому тексті:
Значень слова клас багато:
Перше — це шкільна кімната,
Друге — група школярів,
підлітків чи малюків,
Клас об'єднує людей
спільних поглядів, ідей.
Класи знають футболісти,
і пілоти, й хокеїсти.
Клас каюти визначають,
І у класи діти грають.
— виписати спочатку слова, вжиті в прямому, а потім у переносному значенні:
Ще сонно диха тихий сад,
Ще сплять навколо квіти.
Ще не прокинулась роса
в бузковому суцвітті.
Спить чоловік, і діти сплять
у затишних кімнатах.
(А. Костецький)
— прочитати речення, пояснити значення підкреслених слів:
Соняшник за тином голову схилив (В. Сосюра). Голова розпочав шкільні збори.
— відгадати загадку, пояснити, які предмети названі с ловом-відгадкою:
Зрізаю я траву, колосся;
в дівчат я сплетена з волосся;
а ще я суші довга стрічка,
що забігає в море, річку.
(А. Арсірій)
2. Вправи, розраховані на формування навичок уживання слів у власному мовленні:
II. За характером розумових операцій, які здійснюють учні під час роботи зі словом, слід розрізняти:
1. Аналітичні вправи (аналіз текстів: визначення невідомих слів, уточнення відтінків значення слів, з'ясування мети вживання того чи іншого слова тощо). Наприклад: прочитати вірш Г. Бойка. Користуючись довідкою, пояснити значення виділених слів:
Хто кричав?
Йшов з лікарні Гнат селом,
А дружки й спитали:
Коли зуби рвали?
Не дуже боліло…
В лікаря щосили?
Бо я став брикаться,
Йому щипці поламав,
І … вкусив за пальця!
Довідка: голосно кричати, голосно покликати, звертатися до когось із запитанням, передавати словами думки.
2. Синтетичні вправи (складання речень із словом, вжитим у певному значенні, дописування речень, виконання різних творчих вправ). Наприклад:
3. Вправи на порівняння текстів чи речень, у яких відбувалася заміна одних слів на інші (усунення недоречних повторювань, уживання емоційно забарвленої і образної лексики тощо).
Наприклад: Прочитай речення, записані в лівій і правій колонках. Які з них потребують редагування, а які — ні? Чому?
III. За ступенем самостійності у виконанні слід розрізняти вправи:
1. Розраховані на спостереження за вживанням і значенням окремих слів у готових реченнях чи текстах:
— з казки «Рукавичка» виписати синоніми до слова прийти;
— пояснити значення прислів'їв або відгадати загадку і виписати антоніми парами, зокрема у прислів'ї Не хвались, як починаєш, а хвались, як кінчаєш або в загадці Г. Бойка про віск: У вогні я розмокаю, у воді я висихаю.
2. Конструктивні вправи (складання словосполучень із поданих слів, введення в речення антонімів, заміна одних слів іншими тощо). Наприклад:
— прочитати текст, замінити підкреслені слова антонімами. Яку пору року буде тепер описано?
Прийшла весна. Зазеленіли дерева. Дні сіпали довгими, а ночі короткими. Прилетіли перелітні птахи. У полях починається гаряча пора;
3. Творчі вправи (складання словосполучень, речень із потрібним словом, розповідей за опорними словами тощо). Наприклад:
За формою виконання вправи з лексики бувають усні і письмові.
Дані критерії розпізнавання лексичних вправ дають змогу охарактеризувати не різні вправи, а кожну. Зокрема, вправа «Прочитати текст. Назвати в ньому слова, вжиті в переносному значенні» є за дидактичною метою вправою на пояснення значення слів; за характером розумових операцій — аналітичною; за ступенем самостійності — на спостереження за вживанням і значенням слова в поданому тексті; за формою виконання — усною.
Робота над вивченням лексичного матеріалу в початкових класах має велике загальноосвітнє і практичне значення. Вивчення її розширює знання учнів про мову, знайомить з одиницею мови — словом, є головним джерелом збагачення словника дітей. Вивчення лексики розвиває увагу учнів до значення і вживання слів, виховує у них потребу у відборі необхідного слова для точного висловлення думки, чуття мови. Через інтерес до лексики виховується інтерес до мови в цілому.
20.Предмет вивчення граматики . Зміст програмового матеріалу з граматики. Формування в учнів уявлення про мову як струнку систему.
У програмах початкових класів вивчення граматики посідає чільне місце, бо саме в цих класах учні знайомляться з будовою рідної мови, оволодівають навичками практичного її вживання.
У початкових класах вивчається матеріал, який є базовим для свідомого оволодіння мовою в середніх класах. Так, за час навчання в 1—4 класах учні повинні одержати відомості про будову слова і роль морфеми, ознайомитися з частинами мови (іменником, прикметником, дієсловом, займенником, прислівником, числівником) та їх граматичними категоріями (роду, числа, відмінка, часу, особи та ін.), засвоїти елементи синтаксису (загальне поняття про словосполучення і речення, речення розповідні, питальні, спонукальні, головні та другорядні члени речення (без уживання термінів), звертання у спонукальних реченнях, однорідні члени речення). Елементи морфології і синтаксису вивчаються у кожному з початкових класів.
Матеріал розташований у порядку наростаючої складності. Наприклад, у період навчання грамоти школярі ознайомляться із словами, що є назвами предметів, ознак і дій (без уживання термінів «іменник», «прикметник», «дієслово»).
У наступних класах діти будуть вивчати такі частини мови, як іменник, прикметник, займенник, дієслово, та граматичні категорії їх.
Перше знайомство з реченням відбувається ще в період навчання грамоти, коли діти виділяють речення з мовного потоку, складають речення з двох-трьох слів за сюжетними та предметними малюнками, продовжують речення за даним початком і вчаться графічно позначати речення. У 2 класі дається визначення поняття речення, виділяються типи речень за метою висловлювання, вичленовується основа речення, встановлюється за питаннями зв'язок між словами. У 3 класі формується поняття про окличні речення, підкреслюється емоційний характер їх. Діти знайомляться з головними членами речення (підметом і присудком) і другорядними членами речення (без диференціації та вживання термінів). У 4 класі на основі спостережень учні повинні зробити висновок про інтонаційну специфіку окличних речень і зв'язок між інтонацією й пунктуацією (Ми любимо свою Батьківщину — речення розповідне. Ми любимо свою Батьківщину! — речення окличне).