Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема №2
Слід зазначити, що в Податковий кодекс України оперує лише визначенням безнадійної дебіторської заборгованості та в ньому не дається дефініції резерву сумнівних боргів. Виходячи з цього, вважаємо, що основним нормативними документом, на який слід опиратися бухгалтеру підприємства при виборі методу та безпосередньому формуванні резерву сумнівних боргів є П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість».
Сумнівна заборгованість – заборгованість, за якою в банку є сумнів щодо и погашення.
Безнадійна заборгованість – заборгованість, стосовно якої є впевненість про її неповернення боржником, або заборгованість, за якою минув строк позовної давності.
В Україні облік резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо якої є ризик неповернення боржником ведеться на рахунку 38 “Резерв сумнівних боргів”. Вважаємо, що назва рахунку не цілком коректно відображає інформацію, що на ньому накопичується.
Пропонується змінити назву рахунка 38 «Резерв сумнівних боргів» на «Резерв можливих втрат від боргів» з виокремленням рахунків другого порядку: 381 «Резерв безнадійної заборгованості» та 382 «Витрати на погашення дебіторської заборгованості»
Резерв сумнівних боргів дозволяється створювати лише під поточну дебіторську заборгованість, що відповідає певному переліку ознак. На наш погляд, віднесення дебіторської заборгованості до безнадійної та її списання необхідно здійснювати за наступною послідовністю дій (рис. 1).
Здійснивши аналіз Податкового кодексу України з’ясовано, що до валових витрат слід включати не створений резерв сумнівних боргів, а лише суму заборгованості, яка визнана безнадійною за одним або кількома критеріями, що є свідченням (впевненістю) у її непогашенні (рис. 2).
Отже, уникнення можливих втрат від безнадійної заборгованості можливе за умов своєчасного та вірного створення резерву сумнівних боргів, що виконує сигнальну функцію, адже існування його великої суми на кінець звітного періоду свідчить про застосування підприємством невірно обраної методики розрахунку резерву сумнівних боргів. І, навпаки, виникнення дебетового сальдо на рахунку 38 є свідченням ведення неефективної політики реалізації товарів з наступною оплатою.
Векселі застосовуються при розрахунках як за торговельною, так і за особливою (поопераційною) дебіторською заборгованістю. Простий вексель (promissory note) - це безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей на вимогу власника векселя або у визначений строк.
У зарубіжній практиці кредитори надають перевагу дебіторській заборгованості, оформленій векселем з огляду на те, що:
o векселі можуть бути негайно продані банку;
o векселі с документальним підтвердженням заборгованості та її суми, тому с доказом у суді;
o на векселі нараховуються відсотки.
Рис. 4.1. Простий вексель
У простому векселі (рис. 4.1) зазначається:
1) векселедавець (maker of note) - особа, яка підписує вексель і тим самим бере на себе зобов'язання сплатити по ньому;
2)ремітент (payee) - особа, яка отримує платіж за векселем;
3) дата погашення (maturity date) - дата, на яку вексель має бути оплачений;
4) основна сума (face value) - номінал векселя (principal amount);
5) проценти і процентні ставки (interest). Проценти - це плата за використання основної суми за векселем упродовж встановленого часу. Для векселедавця сума процентів складає витрати, а для векселеодержувача - виручку. Сума процентів розраховується за формулою:
Сума процентів = Основна сума o Річна ставка процента o Період часу
Ставка процентів зазвичай встановлюється на рік.
Період часу, за який нараховуються проценти, визначається розрахунково, якщо на векселі вказується дата початку нарахування процентів і дата погашення. Якщо на векселі позначена точна кількість днів, на які він видається, то за календарем визначається дата його погашення. Для спрощення розрахунків, як правило, припускають, що рік складається з 360 днів. Тоді процент за кожен день становить 1/360 річної суми.
Наприклад, компанія отримала вексель на суму $2000 під 12 % річних на 90 днів. Сума процентів за весь період становить:
$2000 0,12-90/360 = $60
Сума, що підлягає погашенню (maturity value) складається із номінальної вартості векселя і суми процентів. Вона дорівнює:
$2000 + $60 = $2060
В обліку простих векселів отриманих виділяються такі операції:
1) отримання векселя (receipt of note). Як правило, вексель отримують в рахунок покриття дебіторської заборгованості. Векселеодержувач відображає в обліку цю операцію на дату отримання векселя таким чином:
Дебет рахунку "Векселі одержані" 2000
Кредит рахунку "Рахунки до отримання" 2000
2) погашення векселя (collection on a note). На дату погашення векселя, по закінченню 90-добового строку, в обліку буде відображено:
Дебет рахунку "Грошові кошти" 2060
Кредит рахунку "Векселі одержані" 2000
Кредит рахунку "Дохід від процентів" 60
3) відмова від векселя (dishonored note). На рахунку "Векселі одержані" відображається лише заборгованість за векселями, термін оплати яких не настав. У випадку, якщо вексель залишився непогашеним у визначений строк, вважається, що відбулася відмова від векселя. Векселеодержувач повинен перевести суму заборгованості з рахунка "Векселі одержані" на особливий рахунок дебіторської заборгованості:
Дебет рахунку "Особливі дебітори - прострочені векселі" 2060
Кредит рахунку "Векселі одержані" 2000
Кредит рахунку "Дохід від процентів" 60
Для обліку довгострокової та поточної дебіторської заборгованості використовується Журнал 3 та відомості.
Журнал 3 складається з двох розділів.
Розділ I "Облік розрахунків за товари, роботи, послуги інших розрахунків і резерву сумнівних боргів" (за кредитом рахунків 16, 34, 36, 37, 38, 51, 62, 63, 68).
Розділ II "Облік розрахунків з бюджетом, облік довгострокових та поточних зобов'язань" (за кредитом рахунків 17, 52, 53, 54, 55, 61, 64, 67, 69). Записи в Журналі 3 здійснюються на підставі підсумкових даних відомостей 3.1-3.6 та первинних документів.
Для обліку дебіторської заборгованості використовуються такі відомості:
3.1. Відомість аналітичного обліку розрахунків з покупцями і замовниками (до рахунку 36) за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, що відображаються на рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками", крім заборгованості, забезпеченої векселем.
3.2. Відомість аналітичного обліку розрахунків з різними дебіторами (дорахунку № 37), (з підзвітними особами, за авансами, виданими за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями). У відомості 3.2 для обліку розрахунків за кожним дебітором відводиться необхідна кількість рядків. Сальдо на кінець звітного місяця у відомості визначається за кожним дебітором і переноситься на початок наступного місяця.
3.4. Відомість аналітичного обліку векселів призначена для аналітичного обліку заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями, яка забезпечена отриманими векселями, а також для розрахунків за зобов'язаннями за отримані сировину і матеріали, товари, послуги, роботи та за іншими операціями, на яку підприємством векселі видані (рахунки 16 "Довгострокова дебіторська заборгованість", 34 "Короткострокові векселі одержані", 51 "Довгострокові векселі видані", 62 "Короткострокові векселі видані").
Дані з відомостей у кінці звітного періоду переносяться в Журнал 3.
У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація про дебіторську заборгованість підприємства:
—перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості;
— перелік дебіторів і суми дебіторської заборгованості пов'язаних сторін з виділенням внутрішьогрупового сальдо дебіторської заборгованості;
— склад і суми статті балансу "Інша дебіторська заборгованість";
— метод визначення величини резерву сумнівних боргів;
— сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги в розрізі її класифікації за строками непогашення.