Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Практичне заняття №2
ТЕМА: ФОНЕТИЧНА ТРАНСКРИПЦІЯ. АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ТВОРЕННЯ МОВНИХ ЗВУКІВ.
МЕТА ВИВЧЕННЯ: повторити співвідношення між буквами і звуками та відтворити фонетичну транскрипцію слів за вимогами загальноосвітньої школи; розглянути будову дихального апарату, гортані, надгортанних порожнин та їх функції в утворенні мовних звуків, допоміжну роль пасивних мовних органів у звукоутворенні; перевірити засвоєння теоретичних знань під час виконання практичних завдань і тестів.
ОБЛАДНАННЯ: підручники, посібник, лекція, методичні рекомендації.
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:
1. Бондар О. І., Карпенко Ю. О., Микитин-Дружинець М. Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія / Навч. посіб. / О. І. Бондар, Ю. О. Карпенко, М. І. Микитин-Дружинець – К.: ВЦ «Академія», 2006. – 368 с. (Серія «Альма-матер»). – С. 9–17.
2. Жовтобрюх М. А., Кулик Б. М. Курс сучасної української літературної мови. Частина І / М. А. Жовтобрюх, Б. М. Кулик. – К.: Рад. шк., 1965. – 423 с. – С. 101 – 107.
3. Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика. Частина І / За загальною редакцією академ. АН УРСР І. К. Білодіда. – К.: Наукова думка, 1969. – 435 с. – С. 51–218.
4. оцька Н. І. Сучасна українська літературна мова. Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія / Тоцька Н. І. – К.: Вища школа, 1981. – 183 с. – С. 34 – 38.
5. Тоцька Н. І. Сучасна українська літературна мова. Фонетика. Орфоепія. Графіка і орфографія. Завдання і вправи: Навч. посібник / Н. І. Тоцька. – К.: Вища шк., 1995. – 151 с. (Серія «Альма-матер»). – С. 35–37.
Додаткова література:
6. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Практикум: навч. посіб. / За ред. М. М. Фащенко. – К.: ВЦ «Академія», 2010. – 176 с. – С. 5–15.
7. Ющук І. П. Українська мова / І. П. Ющук. – Київ: Либідь, 2003. – 640 с. – С. 59–69.
ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ПОПЕРЕДНІХ ЗНАНЬ, ОБГОВОРЕННЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ТА ОСМИСЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ:
1. Які органи людини беруть безпосередню участь у процесі мовного спілкування?
2. Які органи керують творення звуків, які творять і які сприймають їх?
3. Які мовні органи називаються активними і які пасивними?
4. Яка основна функція гортані, глотки, ротової і носової порожнин, губ?
5. Які частини язика беруть участь у творенні звуків?
6. Що називається артикуляцією?
7. Які розрізняють фази артикуляції?
8. З’ясуйте поняття основної та додаткової артикуляції.
Фонематична і фонетична транскрипції
Фонетика – 1. Розділ мовознавства, що вивчає способи творення звуків мови, їхні акустичні властивості, сполучуваність і позиційні зміни, а також наголос і інтонацію. Фонетика як розділ мовознавства має різновиди: 1) загальна фонетика вивчає (на матеріалі різних мов) теоретичні питання звукової будови мови, структуру складу, природу й типи наголосу, інтонацію, звукові процеси в різних мовах; 2) описова фонетика вивчає звукову будову мови в синхронному плані (наприклад, сучасної української літературної мови); 3) історична фонетика вивчає звукову будову певної мови або споріднених мов у розвитку, еволюції; 4) експериментальна фонетика вивчає звуки мови за допомогою інструментальних методів. 2. Акустичні (фізичні) й артикуляційні (фізіологічні) властивості звуків певної мови.
Транскрипція – 1. Спеціальний запис усного мовлення за допомогою відповідної системи знаків для науково-лінгвістичної мети. 2. Система знаків, яку застосовують для точного відтворення усного мовлення. Транскрипція фонологічна (фонематична) передає фонемний склад слів і морфем, тобто в ній позначають тільки типові звуки – звуки в сильній позиції. Транскрипція фонетична – спосіб передачі на письмі усного мовлення з усіма його особливостями, тобто передача на письмі всіх варіантів фонем. Порівняйте:
|
Орфографічний запис |
Фонематична транскрипція |
Фонетична транскрипція |
|
соловей |
[соловей] |
[сºолºове´ĭ] |
|
серце |
[серце] |
[се´рцеи] |
|
пісню |
[піс'н'у] |
[п’і´с'н'ºу] |
Фонематичні транскрипції, розроблені різними фонологічними школами, відрізняються. Так, згідно з ученням Московської фонологічної школи (МФШ), фонема співвідноситься з усіма її звуковими виявами, за Ленінградською (щербівською) фонологічною школою (ЛФШ) – лише з варіаціями, тому варіант, який за артикуляційними ознаками збігається з головним виявом іншої фонеми, вважають окремою фонемою.
У фонематичній транскрипції послуговуються такою кількістю знаків, що дорівнює кількості фонем. У зв’язку із цим замість м’якого знака ставлять риску після м’якої фонеми; букви я, ю, є, ї не пишуться тому, що я, ю, є можуть позначати одну чи дві фонеми, ї та щ завжди співвідносяться із двома фонемами. Кожну фонему позначає окрема буква алфавіту.
Для позначення фонеми /д^з/,/д^з'/, /д^ж/ традиційно використовують дві букви, з’єднані дужкою.
Фонематичну транскрипцію беруть у скісні чи ламані дужки. Знаки наголосів чи пауз не використовують, оскільки у транскрипції зафіксовано лише склад фонем, а не їх звукове відтворення. Фонематична транскрипція в основному збігається з орфографічним написанням.
За українським мовознавцем Юрієм Карпенком, напівм’які губні, передньоязикові ясенні, задньоязикові та фарингальний – окремі фонеми, які у фонематичній транскрипції позначають знаком м’якості; оскільки фонему /и/ вважають лише алофоном /і/, то вона відсутня у фонологічному записі.
Фонематичну транскрипцію використовують для встановлення фонемного складу слів і морфем, для виявлення засобів їх розрізнення й розпізнавання, а також для зіставлення фонологічних систем різних мов.
Для запису всіх відтінків звукового вияву фонем у процесі мовлення, що здійснюють за допомогою фонетичної транскрипції, потрібно використовувати більшу кількість знаків, ніж у фонематичній, залучати додаткові букви для передавання алофонів тієї самої фонеми. Наприклад, існують такі алофони фонем /в/: [w], [w’], [v], [v’], [ў]; діакритичні знаки (надрядкові, підрядкові тощо): а) літери меншого розміру над основною літерою справа позначають наближення до іншого звука: [еи][ие][еі][іи][оу][уо][т/ц/] тощо.
ХІД ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ
ЗАВДАННЯ І ВПРАВИ:
ЗАВДАННЯ 1. Прочитайте і запишіть слова фонетичною транскрипцією. Назвіть м’які і напівм’які приголосні звуки.
Сміється, збіжжя, шість, більшість, обличчя, вісті, фігуральний, ягня, гіркість, хіба, кіно, ніччю, сумішшю, пісня.
ЗАВДАННЯ 2. Прочитайте і запишіть слова фонетичною транскрипцією. Підкресліть звуки, які в орфографічному записі позначають буквами я, ю, є, ї. З’ясуйте звукове значення цих букв:
А) щастя, барельєф, європеєць, Євангеліє, ядерний, яровизація, юстиція, атеїст, бар’єр;
Б) Єфросинія, сфероїд, функція, юнкер, волюнтарист, вольєр, об’їзд, синє, ділянка;
В) малюють, приїжджають, п’єса, ательє, третє, вентилятор, велюр, лекція.
ЗАВДАННЯ 3. Запишіть текст фонетичною транскрипцією.
Історія ця трапилася насправді – торік, на Різдво, у гірському селі в Українських Карпатах; мені розповів її поет винятково чистого, без жодної тріщинки, – флейтового дару, проте і його ця історія збила з пантелику, і розповів він її, не знаючи, що з нею зробити: на літературний матеріал вона не надавалась. Отож у переддень Різдва, коли молодь в Україні за традицією ходить колядувати, з музиками й рядженими (за подробицями відсилаю до Гоголя), молодий селянин позичив у свого діда скрипку, що переходила в родині у спадок від діда до внука вже бозна-котре століття й мала б остаточно дістатися йому щойно по дідовій смерті; свята випали бурхливі, і в якомусь домі, в п’яному чаду, хтось, не встоявши на ногах, зосліпу гепнувся на необачно полишену без футляра старовинну скрипку – й розтрощив її на друзки. А назавтра виявилось, що невдаха-скрипаль, який не вберіг родинну реліквію, повісився на горищі свого дому.
(О. Забужко «Хроніки від Фортінбраса»)
ЗАВДАННЯ 4. Виберіть слова, у яких відбувається спрощення груп приголосних, що підтверджується або не підтверджується чергуванням на синхронному рівні.
Кількісні і якісні показники, учасники депутатського радіоканалу, газета «Київський вісник», обласна конференція профспілок, цілісний аналіз виробничого процесу, депутатський підхід до вирішення питання, журнал для юнацтва «Ровесник», виїзна сесія міськради, пізнє зізнання, контрастний підхід, студентські роки, аспірантське посвідчення, слати покривало, голосно свиснути, шістнадцять сторінок машинопису, кожний четвертий, холодне сонце.
ЗАВДАННЯ 5. Прочитайте і поясніть вимову передньоязикових /д/, /т/, /з/, /с/, /ц/, /д^з/, /л/, /н/ перед м’якими і напівпом’якшеними приголосними. З’ясуйте наявність чи відсутність асиміляції за м’якістю.
Станція, радість, кузня, рум’янці, хатній, весняний, літній, шість, листя, сніп, їзді, дзвін, цвіт, у казці, тонший, зміряти, селянський, Галці, будні, дзвякнути, двір, тріска, міцні, пружні, інші, відсіяти, надзірковий, блакитний, дрімати, цвях, кінний, дві, свято.
ЗАВДАННЯ 6. Запишіть фонетичною транскрипцією дібрані слова.
Людно, кисть, наждак, шторм, листя, вклад, бігла, хлопець, кутній, підліток, котли, для, розкіш, підсипав, обмін, дід не знає, сусідні, під тином, обмокла, водний, він розповість, стінка, обчистити, безпомилково, книжка, різка, голубка, кладка, відтіснити, розписка, безтямно, стільки, відтіснити, розписка, безтямно, стільки, відтіснити, повість, радість.
ЗАВДАННЯ 7. Дібрані слова запишіть фонетичною транскрипцією. Поясніть випадки позиційних модифікацій приголосних.
Вставай, сум, зайвий, співаю, вовк, баран, бував, вдарив, кум, вмивався, вживав, кінь, йдіть, взувся, взувайся, корінь.
ЗАВДАННЯ 8. Дібрані слова запишіть фонетичною транскрипцією. Вкажіть випадки комбінаторних і позиційних модифікацій голосних. Опишіть характер кожної зміни.
Льодок, доля, плюс, взяти, голубка, хитрий, веселий, ллється, хек, вам, дядько, мить, соки, село, бики, минати, кожух, гончар, стань, середа, Пилип, Пилипка, перевіз, кисло, лють.
ЗАВДАННЯ 9. Запишіть дібрані слова фонетичною транскрипцією. Поясніть випадки акомодації приголосних до сусідніх голосних (напівпом’якшена вимова приголосних перед наступним /і/ або лабіалізація приголосних перед наступними голосними /е/, /у/).
Турок, чітко, люлька, жінко, чіпати, вітер, кігті, гірко, мілкувате, більші, корчі, коржі, дьоготь.
ЗАВДАННЯ 10. Запишіть подані слова фонетичною транскрипцією, враховуючи дію вокальної гармонії на артикуляцію виділених голосних.
Село´ – в селі´ – села´, несла´ – несе´ – несі´ть, гриби´ – гриба´, писа´ти – писе´мний – пиші´ть – пишу´, кого´ – кому´, твоя´ – твою´, кота´ – коту´, бреде´ – брела´ – бреди´ – бреді´ть.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ.
1. Укажіть, що передають фонетичною транскрипцією на письмі:
А) головні вияви фонем;
Б) реальний звуковий вияв фонем у мовленні;
В) букви, що позначають фонеми.
2. Установіть, яка кількість фонем і звуків у словах хочеться, тарілочці, підніжжя:
А) однакова;
Б) звуків більше;
В) звуків менше.
3. Укажіть рядок, у якому букви я, ю, є позначають дві фонеми, два звуки:
А) ллється, свято, лялька, тюль;
Б) Євангеліє, яровизація, вольєр, Юлія;
В) житнє, ключ, ластовиння, зброя.
4. Укажіть рядок, у якому вимову [о] слід позначити як [оу] при фонетичному записі:
А) голова, коса, полова, дощить;
Б) голівка, голубка, поління, могутній;
В) зозуля, холодний, говіркий, воля.
5. Визначте рядок, у якому фонетичній транскрипції потрібно позначити довгий приголосний:
А) більшість, обличчя, діжці, помолодшати;
Б) камінний, міський, вищезгаданий, зшити;
В) розжитися, мадонна, зсипати, піднісся.
6. Оберіть рядок, у якому буква з у фонетичній транскрипції позначає звук [ж]:
А) з шумом, зсадити, з чеком;
Б) зжувати, прилізши, з джерела;
В) з жаром, розжувати, зчесати.
7. Зазначте рядок, у якому букви я, ю, є позначають один звук і м’якість попереднього приголосного:
А) рюмсати, літнє, теля, бюро;
Б) в’ялий, юність, з’єднаний, юнга;
В) клятва, ясність, любов, краєвид.
8. Установіть рядок, у якому довгий звук є реалізацією двох різних фонем:
А) [спо´оўн'о·у·й·еі·ц':·а], [бооу·йі´с':·а], [жо:о´ўклиĭ];
Б) [v’іч:и´м], [галоу´·з':·а], [п’ідн'іс':·а];
В) [шо:у´моом], [н'і´ч’о:у], [на·л':·е´]
9. Укажіть, за якою фонологічною школою склад фонем слів, що вимовляють [схие·л'·а´йеіс':·а], [мач:], передають так: – схиляєшся – /зхил'айешс'а/, матч – /матч/.
А) Московською;
Б) Ленінградською;
В) Московською та Ленінградською.
10. Зазначте кількість фонем і букв у словах життя, гріються, стоять:
А) однакова;
Б) більше букв;
В) більше фонем.