Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
22. Суть і значення інвентаризації. Види інвентаризації.
Для підтвердження достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів та зо бов'язань. Під час інвентаризації перевіряють і документально підтверджують їх наявність, стан та оцінку.
Необхідність проведення інвентаризації визначено Наказом Міністерства фінан сів України № 69 від 11 серпня 1994 p., а порядок її проведення за певних умов — Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків.
Залежно від обсягу перевірки інвентаризація буває повною або частковою.
Повна інвентаризація передбачає перевірку всіх активів та зобов'язань підприємства. Вона проводиться перед складанням річного звіту та в інших випадках, коли проведення інвентаризації є обов'язковим. Унаслідок проведення такої інвентаризації підприємство отримує найбільш точну картину про наявність та стан активів, зобов'язань та розрахун ків, однак вона є дуже трудомісткою і може спричиняти певні незручності для виробни чого процесу (утруднений доступ до відпуску товарно-матеріальних цінностей).
За часткової інвентаризації перевіряються майно в однієї або кількох матеріаль-новідповідальних осіб, стан розрахунків з окремими (рядом) дебіторами чи креди торами.
За ступенем охоплення об'єктів перевірки інвентаризація буває суцільною або вибірковою. За суцільної інвентаризації перевіряється наявність абсолютно усіх ма теріальних цінностей, закріплених за матеріальновідповідальною особою, за вибір кової — окремі їх групи.
За характером проведення інвентаризації поділяють на планові та позапланові (раптові). За планової інвентаризації місце і час її проведення визначаються зазда легідь, наприклад, при проведенні річної інвентаризації. Позапланова (раптова) ін вентаризація проводиться за рішенням керівника (власника) підприємства, контро люючих органів та в інших випадках. Наприклад, головним бухгалтером щомісяця проводиться раптова інвентаризація каси підприємства, за якої виявляється своєча сність та повнота оприбуткування та видачі готівки касиром, виведення залишку та документального оформлення касових операцій.
Для проведення інвентаризації наказом керівника створюється тимчасова або постійно діюча інвентаризаційна комісія, яка у визначені терміни виявляє фактичну наявність майна та зіставляє її з даними бухгалтерського обліку.
Для запровадження виявлених різниць до обліку складається акт інвентаризації.
Якщо при інвентаризації виявляється, що фактичний залишок майна більше від облікового, то воно оприбутковується за справедливими цінами. На суму виявлено го при інвентаризації майна визнається дохід.
Якщо фактичний залишок менше від облікового (нестача), то різниця відносить ся та витрати періоду, в якому вона була виявлена.
Результати інвентаризації відображаються в обліку в місяці її завершення.
23. Порядок проведення інвентаризації, виведення та відображення їх результатів у бухгалтерському обліку.
ля проведення інвентаризації наказом керівника створюється тимчасова або постійно діюча інвентаризаційна комісія, яка у визначені терміни виявляє фактичну наявність майна та зіставляє її з даними бухгалтерського обліку.
До початку проведення інвентаризації у присутності комісії матеріально відпо відальні особи складають звіт про останні проведені операції, відображають їх в обліку і складений звіт під розписку здають у бухгалтерію. Матеріальновідпові-дальні особи письмово підтверджують те, що всі документи здані в бухгалтерію і всі цінності знаходяться на складі (в місцях експлуатації).
Дані про фактичну наявність майна на місцях зберігання в розрізі номенклатурних одиниць заносяться до інвентаризаційного опису. Після заповнення кожна сторінка опису підписується всіма членами комісії. Кількість натуральних одиниць майна під тверджується прописом. Після цього інвентаризаційні відомості передаються в бухгал терію, де здійснюється співставлення фактичної наявності майна з обліковими даними. За результатами зіставлення заповнюються відомості результатів інвентаризації то варно-матеріальних цінностей. При цьому можливі такі результати:
— фактичний і обліковий залишки майна збігаються;
— фактичний залишок більше від облікового;
— фактичний залишок менше від облікового.
Для запровадження виявлених різниць до обліку складається акт інвентаризації.
Якщо при інвентаризації виявляється, що фактичний залишок майна більше від облікового, то воно оприбутковується за справедливими цінами. На суму виявлено го при інвентаризації майна визнається дохід.
Якщо фактичний залишок менше від облікового (нестача), то різниця відносить ся та витрати періоду, в якому вона була виявлена.
Результати інвентаризації відображаються в обліку в місяці її завершення.
24. Облікові регістри, їх класифікація та значення у бухгалтерському обліку.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, система тизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітично го обліку способом подвійного запису на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри бухгалтерського обліку відкриваються за всіма операціями, за якими є первинні документи на даному підприємстві, з, метою їх узагальнення та систематизації.
Регістри повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізви ща і підпис осіб, що брали участь у їх складанні. Усі господарські операції повинні бути відображені в регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
За зовнішнім виглядом облікові регістри поділяють на:
Відомості — окремі аркуші визначеного графлення, в які заноситься інформація за певний обліковий період (наприклад місяць). До відомостей відносять журнали та ві домості до них, які складаються на підприємстві щомісяця. Відокремленість відомос тей дозволяє користуватися ними кільком працівникам одночасно.
Книги — зброшуровані аркуші визначеного графлення, в які заноситься аналіти чна або систематизована й узагальнена інформація за період, більший від 1 місяця. Бухгалтерські книги відкриваються на один або кілька років. їх сторінки нумеру ються. На останній сторінці вказується кількість пронумерованих сторінок, підпис керівника, головного бухгалтера та гербова печатка підприємства. До бухгалтерсь ких книг відносять: касову книгу, головну книгу тощо.
Картки — тверді аркуші спеціального графлення та розміру, що не скріплюються між собою. Картки зберігаються у спеціальних ящиках — картотеках, наприклад: інве нтарні картки обліку основних засобів, інвентарні картки обліку матеріалів тощо.
Облікова інформація нагромаджується в регістрах із систематизацією залежно від:
— призначення та характеру запису;
— обсягу змісту;
— будови.
За призначенням та характером запису облікові регістри поділяються на:
— хронологічні;
— систематичні;
—комбіновані.
До хронологічних відносять регістри, в яких господарські операції реєстру ють у календарній послідовності їх здійснення. До цієї групи можна віднести: журнал реєстрації господарських операцій, журнал обліку надходження ванта жів та ін.
У систематичних облікових регістрах господарські операції групуються й уза гальнюються на відповідних синтетичних і аналітичних рахунках. До цієї групи відносять регістри синтетичного та аналітичного обліку. Наприклад, у журналі 6 «Облік доходів і результатів діяльності» визначаються доходи підприємства та ре зультати діяльності за звітний період.
Комбіновані — це регістри, в яких поєднується хронологічний та систематичний запис. Прикладом таких регістрів є Головна книга, в якій операції систематизують ся за синтетичними рахунками кожного місяця, та окремі журнали.
За обсягом змісту облікові регістри поділяються на регістри синтетичного облі ку, аналітичного обліку та комбіновані.
У регістрах синтетичного обліку здійснюється систематизація облікової інфор мації в межах окремих синтетичних рахунків. До цієї групи відносять журнали, Го ловну книгу та інші регістри.
У регістрах аналітичного обліку здійснюється нагромадження інформації в ме жах аналітичних рахунків, відкритих підприємством з урахуванням потреб деталі зації об'єктів обліку. До таких регістрів відносять книги та картки. Наприклад, ін вентарна картка обліку основних засобів, картка складського обліку матеріалів, оборотно-сальдова відомість обліку запасів та ін.
За будовою облікові регістри поділяються на однобічні, двобічні, шахові.
В однобічних регістрах графи для відображення дебетових і кредитових записів розміщені поряд на одній частині аркуша. Наприклад, це регістри аналітичного об ліку.
Двобічні регістри складаються з двох однакових частин. Ліва частина передба чена, як правило, для відображення дебетових записів, права — кредитових. Вико ристовуються у випадках, коли кількість дебетових і кредитових записів приблизно однакова.
Шахові регістри побудовані таким чином, щоб за одним записом відобража лись дебети і кредити кореспондуючих рахунків. По горизонталі у таких регіст рах відображають кредитові обороти, по вертикалі — дебетові. До цієї групи відносять шахову оборотну відомість та низку журналів за рахунками синтетич ного обліку.
25. Поняття про форми бухгалтерського обліку.
Форми бухгалтерського обліку визначаються за переліком регістрів синтетично го й аналітичного обліку, їх взаємозв'язком, послідовністю та способами заповнен ня. Форма бухгалтерського обліку вибирається підприємством самостійно з дотри манням єдиних засад бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології опрацювання облікових даних.
Підприємствами використовуються такі форми бухгалтерського обліку:
1. Меморішіьно-ордерна.
2. Журнальна.
3. Спрощена.
4. Автоматизована.
Меморіально-ордерна форма раніше використовувалась на багатьох підприємс твах України. Сьогодні вона застосовується в бюджетних організаціях, що мають значний обсяг однотипних операцій. її ще називають «Журнал-Головна». При цій формі обліку на кожну господарську операцію, відображену в первинних або зведених документах, складається меморіальний ордер. У ньому вказується проведення і сума здійсненої операції (групи операцій). Кожен меморіальний ордер ре єструється в журналі реєстрації меморіальних ордерів.
За складеними меморіальними ордерами заповнюється реєстраційний журнал за синтетичними рахунками та картки, які ведуться по аналітичних рахунках. Інформація аналітичного обліку узагальнюється в оборотних відомостях ана літичного обліку. На базі їх даних та реєстраційного контрольного журналу склада ється оборотний баланс за синтетичними рахунками і Головна книга. Облік касових операцій ведеться в касовій книзі.
Меморіально-ордерна форма бухгалтерського обліку має низку недоліків:
— значна трудомісткість складання меморіальних ордерів;
— багаторазовість записів на синтетичних рахунках;
— аналітичний облік ведеться паралельно із синтетичним, а не є основою для його побудови.
При журнальній формі обліку інформація, що міститься в первинних чи зведених документах, відображається в регістрах аналітичного обліку (відомості, сальдово-оборотні відомості тощо). Облікові дані систематизуються за певний період часу (1— 30 днів) і переносяться у відповідний обліковий регістр. Основними обліковими регіст рами за журнальної форми є Журнали, які заповнюються по кредиту одного чи кількох рахунків, та відомості, що заповнюються по дебету адекватних рахунків.
Систематизовану в журналах та відомостях інформацію про обороти та сальдо на рахунках переносять у Головну книгу.
Перевагами даної форми обліку є те, що синтетичний облік ведеться на базі ана літичного, а не паралельно. Облікові регістри за цієї форми побудовані таким чи ном, щоб швидко і без додаткових вибірок готувати дані для складання фінансової звітності.