Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
45
экологический каркас территории
природный (экологический) каркас территории - совокупность наиболее активных и взаимосвязанных в экологическом отношении пространственных элементов (реки и речные долины, лесные массивы и т.д.), от которых зависит жизнеустойчивость природной среды для данной территории.
43
Може воно, а може …..
Першочерговим завданням планування курортно-рекреаційної системи парку являється розробка його планувальної структури, під якою розуміється взаєморозміщення його основних елементів - функціональних зон території, населених пунктів курортного і некурортного профілю, центрів і підцентрів єдиної системи культурно-побутового обслуговування, мереж внутрішніх і зовнішніх транспортних зв'язків для пасажирських та грузових перевезень, а також туристських трас, зелених насаджень, природних і штучних водойм, інженерних комунікацій. В структуру рекреаційної системи входять також населені пункти, що спеціалізуються на обслуговуванні рекреаційного господарства, а також ті, що поєднують рекреаційні і обслуговуючі функції.
На формування і характер транспортних і культурно-побутових зв'язків, систему зелених насаджень, а також принципи організації інженерних комунікацій основний вплив справимо розташування курортів, місць відпочинку і туризму в загальній планувальній структурі парку.
Єдина планувальна структура курортно-рекреаційної мережі парку створена шляхом об'єднання сформованих і нових курортів, що проектуються, місць відпочинку і туризму в єдину курортну систему шляхом створення розвинутих зон природного ландшафту з включенням в них лісів, заповідників, заказників, мисливських господарств і інших малозмінених ландшафтів, організації зручних транспортних зв'язків і туристських маршрутів, а також централізації господарського та інженерного обслуговування.
Збереженню і доцільному використанню природних ресурсів сприяє раціональна архітектурно-планувальна структура парку. На її формування впливають наступні фактори:
характер і потенціал природно-кліматичних рекреаційних ресурсів,
утворена система розселення,
розвиток на території парку інших галузей народного господарства.
Ємність і основний напрямок розвитку курортно-рекреаційного потенціалу парку (лікування, відпочинок, туризм) визначився наявністю значного потенціалу природних ресурсів (теплий, вологий клімат, розповсюдження не чималих площах лісів, значна кількість річок та водойм, наявність мінеральних джерел та велика кількість пам'яток природи, історії та архітектури).
Утворена система розселення (201 населений пункт, з яких 196 сіл, одне місто і чотири селища міського типу) відповідно з основним напрямком району, повинна поступово трансформуватися шляхом розвитку нових курортів, місць відпочинку і туризму, укрупнення місць розселення обслуговуючого персоналу, а також зміни функціонального напрямку розвитку окремих містобудівних утворень.
Розвиток промислового і сільськогосподарського виробництва у межах природного парку повинен здійснюватися з врахуванням потреб розвитку рекреаційної галузі.
Надалі для розвитку цих виробництв повинні виділятися спеціальні промислові території, розміщені на достатній відстані від рекреаційних територій. При цьому, використання прогресивних методів виробництва, сучасного інженерно-технічного обладнання повинні забезпечити охорону рекреаційних ресурсів і навколишнього середовища.
На формування планувальної структури парку суттєво вплинули його планувальні осі - ріки Дністер, Збруч, Товтрове пасмо та сітка магістральних автодоріг загальнодержавного значення: Васильковичі - Порубне (через Хмельницький, Чернівці), Кам'янець-Подільський - Івано-Франківськ (через Чортків), Ярмолинці - Стара Ушиця, а також Могилів - Подільськии - Делятин, Ярмолинці - Гусятин, Білогір'я - Стара Ушиця.
Сітка магістральних доріг доповнюється сіткою автодоріг обласного і місцевого значення, які забезпечують, в основному, міжрайонні і внутрірайонні зв'язки, а також зв'язок між різними рекреаційними зонами парку.
Різноманітність природних і містобудівних умов дозволимо створити лінійно-кільцеву планувальну структуру парку, при якій лінійний розвиток доповнюється кільцевими або напівкільцевими планувальними утвореннями.
Основною транспортно-композиційною віссю парку виявився транспортний коридор, що перетинає парк з півдня на північ, та зі сходу на захід. По автодорогам в парк направляються основні потоки відпочиваючих і туристського населення із Чернівців, Івано-Франківська, Хмельницького, Тернополя та інших місць. Значну роль будуть відігравати напівкільцеві паркові дороги, розташовані східніше та західніше транспортного коридора, з'єднуючі між собою різні зони парку, рекреаційні центри і курортні установи. По ним пройдуть основні автобусні і пішохідні туристські маршрути.
Південне напівкільце дозволить відпочиваючим на відстані пішохідної доступності дістатися до пляжів ріки Дністер, східне приведе туристів до пам'яток природи, історії та архітектури.
На підставі проектних наробок виділені: загальнопарковий адміністративно-рекреаційний центр епізодичного обслуговування в м.Кам'янець-Подільський, центри періодичного обслуговування відпочиваючих в смт. Чемерівці та Сатанові, центри повсякденного обслуговування в адміністративно-громадських спорудах, установ туризму, відпочинку та лікування (клуби - їдальні, кіномайданчики і т.ін.).
В побудові транспортної мережі була максимально використана мережа існуючих доріг. Потік автотуристів передбачається контролювати на транспортно - розподільних пунктах при в'їзді до парку, з рух транспортних засобів дозволяти тільки по дорогам із зупинками на спеціальних площадках.
А може це щось допоможе!
Нічого не можу знайти!!!!
Про функціонально-планувальну організацію рекреаційних систем
малих міст (на прикладі Полтавської обл.)
Сучасне місто – це складний комплекс територій і споруд, які зайняті
виробничими об’єктами, житловими комплексами, громадськими центрами,
місцями відпочинку, транспортними та інженерними спорудами. Але вони
повинні здійснювати своє існування з урахуванням потреб розвитку
рекреаційної галузі, при цьому використання прогресивних методів
виробництва, сучасного інженерно-технічного обладнання мають
забезпечити охорону рекреаційних ресурсів. Проаналізувавши рекреаційні
ресурси малих міст Полтавської області було виділено три міста з різним
рівнем рекреаційного розвитку [1] Миргород, Велика Багачка та Хорол.
Рекреаційна система – це сукупність розташованих рекреаційних
установ, до яких можна віднести установи лікувально-оздоровчого
відпочинку, спортивного та пізнавального туризму [2]. Основним
показником розвитку рекреаційної системи є щільність розміщення даних
об’єктів на території міста. У зв’язку з цим міста можна поділити на сильний,
середній та низький рекреаційний розвиток.
Організація процесів, пов'язаних з рекреаційною діяльністю людини та
формування відповідного середовища, на сьогоднішній день виступає не
лише як задача містобудівна, а і як соціальна та економічна, що повинна
вирішуватися як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях.
Процедура рішення таких складних задач потребує досліджень на науковій
основі, які можуть включатися як перед проектна стадія в процес
містобудівного проектування на відповідному рівні [3].
Більшість малих міст України характеризуються низьким рівнем
соціально-економічного розвитку, є депресивними, з низьким рівнем ділової
активності, проте володіють значним туристично-рекреаційним, культурно-
історичним та природним потенціалом. Рекреаційна зона міста покращує
екологічну обстановку, визначає соціальну і економічну ефективність
міського середовища, забезпечує жителів місцями повсякденного
відпочинку, проведення екскурсій.
Не дивлячись на те, що розвиток рекреації досить часто підтримується
приватними підприємствами, необхідними є заходи з планування та
контролю розвитку. Необхідно включати плани розвитку системи рекреації в
загальне планування малого міста. Деякі об'єкти рекреації можуть
підвищити свою привабливість шляхом ефективного освоєння рекреаційних
ресурсів.
Правильно сформована функціональна структура рекреаційної системи
створює передумови для ефективного рішення наступної процедури -
просторової конкретизації всіх без винятку видів діяльності у досліджуваній
системі, тобто функціональна структура і об'єми діяльності рекреаційної
індустрії є вихідними, основоположними для визначення просторової
структури такої системи.