Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Назва реферату: Планування соціально-економічного розвитку країни - 2
Розділ: Макроекономіка
Планування соціально-економічного розвитку країни - 2
План.
1.Суть і значення державних програм в системі ДРЕ.
2.Цільові комплексні програми.
Суть і значення державних програм.
Програмування національної економіки — як явище в системі державного регулювання економіки — було започатковане у світовій практиці в середині XX ст. Першими на цей шлях вступили Франція і Японія.
Сутність, програмуванні в системі державного регулювання еко номіки полягає:
в аналізі стану національної економіки і складанні узагальненого прогнозу на майбутнє;
визначенні найраціональнішого з позицій держави варіанта роз витку економіки;
розробці і реалізації заходів щодо досягнення поставлених цілей.
Об'єктивна необхідність програмування економіки зумовлена та кими факторами:
наявністю потреби в глибоких і відносно швидких структурних перетвореннях національної економіки;
недостатньою ефективністю суто ринкових механізмів або їх не-розвинутістю.
Основними завданнями програмування — як форми державного регулювання економіки — є підтримка економічної рівноваги, вплив на якісне перетворення економіки, стимулювання розвитку економіки.
Мета державного програмування— досягнення прийнятного для держави варіанта розвитку економіки.
Програмування як форма державного регулювання має такі спе цифічні особливості:
1) воно є особливим способом втручання держави в економіку, який не усуває стихійності руху, а лише коригує його;
2) воно є елементом сучасної ринкової організації економіки, оскільки держава не керує агентами ринку, а лише орієнтує їх у по ведінці і забезпечує в головному їх самостійність;
3) основу програмування становить структурне регулювання (з точки зору об'єкта програмування І з точки зору методу — селективного впливу);
4) програмування як форма впливу на економіку є систематичним і комплексним, тобто охоплює усі сфери фактори і стадії відтворення;
5) програмування деякою мірою, але оволодіває економічним роз витком.
Програмування — це процес орієнтації економіки з боку держави через регулярний і комплексний вплив на її структуру відповідно до варіанта соціально-економічного розвитку в рамках рин кового механізму.
За рівнем проблем як об'єктів програм розрізняють: великомасштабні комплексні програми(комплексна програма науково-технічного прогресу в народному госпо дарстві, програму роз'язання найважливіших соціальних проблем);
програми розвитку найважливіших ланок соціально-економічного розвитку (житлова програма для концепції підвищення рівня життя);
Програмування як елемент державного регулювання економіки найбільшого поширення набуло у практиці державного регулювання економіки США, Канади, франції і Японії. Широку відомість отримала програма освоєння ресурсів р. Тенессі, розроблена в США у ЗО-ті роки, Програми освоєння районів Півночі розроблені і реалізовані у Канаді. В Японії розроблявся ряд національних програм, найвідомішими з яких є програми "Технополіс", "План реконструкції Японських островів".
Державні програми, як правило, не е обов'язковими не лише для звичайних агентів економіки (приватних і державних), а й дяя самих державних органів управління. Виняток становлять державні цільові комплексні програми.
Цільові комплексні програми.
Особливе місце у системі державних програм посідають цільові, комплексні програми.
Комплексно-цільова народногосподарська програма — це дирек тивний, адресний плановий документ, в якому визначений за ресурсами, виконавцями та строками здійснення комплекс економічних, техніко-економічних, науково-дослідних, техніко-виробничих, організаційно-господарських заходів, у яких, як правило, беруть участь чимало галузей, господарських органів і регіонів і які дозволяють — загальними зусиллями — вирішити народногосподарську проблему.
За змістом комплексні цільові програми поділяються:
соціально-економічні програми, спрямовані на вирішення проблем розвитку і удосконалення способу життя, підвищення матеріального і культурного рівня життя населення, перетворення виробничих і соціальних умов праці, поліпшення умов відпочинку;
виробничі програми, орієнтовані на збільшення виробництва пев них видів продукції (і послуг), розвиток нових видів виробництва, підвищення якісних характеристик продукції, підвищення ефективності використання ресурсів;
науково-технічні програми, націлені на розвиток наукових досліджень, вирішення проблем розробки і впровадження в практику нових видів техніки і технології;
екологічні програми;
регіональні програми, націлені на господарське освоєння нових районів, перетворення економіки сформованих регіонів України, форму вання територіально-виробничих комплексів.
Верховною Радою України схвалено такі пріоритетні напрями, що вимагають програмного вирішення: Здоров'я людини. Охорона навкошнього середовища. Продовольство. Наукомісткі технології (якість). Ресурсозбереження. Інформатика, автоматизація та приладобудування. Нові речовини та матеріали. Наукові засади національно-культурного відродження.
За встановленим переліком програм відкривається конкурс на роз робку конкретних цільових наукових програм.